УДК 004.94:378-4.091.2:[51+33]

КП

№ держреєстрації 0110U002638

Інв. №

Міністерство освіти і науки УкраїниСумський державний університет

(СумДУ)40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2тел. (0542) 687-776 факс(0542) 33-40-49

ЗАТВЕРДЖУЮПроректор з наукової роботид.ф.-м.н., професор

______________ А.М. Чорноус

ЗВІТПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

«МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

(заключний)

Начальник НДЧк.ф.-м.н., с.н.с. Д. І. Курбатов

Керівник НДРст. викл. О. А. Шовкопляс

2015

Рукопис завершено 10 лютого 2015 рокуРезультати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ,

протокол від 2015.02.12 № 7

2

СПИСОК АВТОРІВ

Керівник НДР, ст. викл. _______________ О. А. Шовкопляс

(2015.02.10 р.) (реферат, розд. 1–5)

ст. викл., к.ф.м-н. _______________ О. О. Базиль

(2015.02.10 р.) (вступ, розд. 2, 4, Додаток А)

доц., к.е.н. _______________ О. А. Літвіненко

(2015.02.10 р.) (розд. 3, висновки)

проф., д.ф.-м.н. _______________ О. С. Мазманішвілі

(2015.02.10 р.) (розд. 1, 5)

3

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 53 с., 12 рис., 2 табл., 35 джерел.

Об’єкт дослідження – навчальний процес вивчення економіко-математичних

дисциплін.

Предмет дослідження – вплив новітніх інформаційно-комп'ютерних

технологій на якість навчального процесу вивчення економіко-математичних

дисциплін, моделювання, оцінка функціональної ефективності, оптимізація

комп'ютерно-орієнтованої методичної системи навчання.

Мета роботи – розроблення концептуальної моделі забезпечення якості

навчального процесу вивчення економіко-математичних дисциплін з використанням

комп’ютерних технологій. Даний звіт є заключним.

Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел,

анкетування, системно-структурний і порівняльний аналіз, формально-логічний

аналіз, інформаційне моделювання, методи математичної статистики.

Розроблене інформаційне та програмне забезпечення навчального процесу

вивчення економіко-математичних дисциплін з використанням комп’ютерних

технологій.

Розроблені математичні моделі та методи навчального процесу вивчення

економіко-математичних дисциплін з використанням комп’ютерних технологій.

Одержані результати впроваджені у практичну діяльність викладачів кафедри

моделювання складних систем СумДУ на денній, заочній та вечірній формах

навчання.

НАВЧАННЯ, ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ, САМОНАВЧАННЯ,

ПРОГНОЗУВАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В

НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.

4

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................5

1 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ

ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ.................................................................................................7

1.1 Використання комп'ютерних технологій в навчальному процесі..............7

1.2 Інформаційно-комунікаційні технології на заняттях з економіко-

математичних дисциплін................................................................................................9

2 ОСВІТНІ РЕСУРСИ СумДУ.........................................................................................11

2.1 Електронне навчання....................................................................................11

2.2 Використання навчальних веб-сервісів СумДУ для організації

самостійної роботи студентів.......................................................................................12

2.3 Забезпеченість навчальних дисциплін електронними матеріалами.........15

3 МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ ДИСЦИПЛІН МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В

СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ......................17

3.1 Аналіз міжпредметних зв'язків....................................................................17

3.2 Результати дослідження та їх обговорення................................................19

4 ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО

НАВЧАННЯ.......................................................................................................................22

4.1 Організація дистанційного навчання у СумДУ..........................................22

4.2 Економіко-математичні дистанційні курси................................................24

4.2.1 Навчальні об'єкти для індивідуальної роботи студентів....................25

4.2.2 Навчальні об'єкти для колективної роботи студентів.........................31

5 ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ПРИ

ВИКЛАДАННІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТАМ

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.......................................................................................33

ВИСНОВКИ.......................................................................................................................40

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.....................................................................................................41

Додаток А Перелік публікацій за матеріалами дослідження........................................46

5

ВСТУП

Сучасний світ бізнесу ставить підвищені вимоги до вчасності й чіткості

аналізу ситуацій і прийняття обґрунтованих рішень. На сьогодні оперативність

планування, координації і безпосередньо виконання роботи є чи не найголовнішою

запорукою успіху.

Комп’ютеризація управлінської діяльності забезпечує ефективне зберігання

даних, управління ними, генерацію звітів, прогнозування, дозволяє виділяти

інформацію про зв’язки, що характеризують планові періоди, заміщати паперовий

документообіг електронним. Інформаційна система діяльності організацій вже

стала невід’ємною частиною будь якої корпорації.

Маркетингова діяльність, як одна із складових бізнесу, також потребує

своєчасного і ефективного прийняття рішень. При вирішенні практичних завдань

маркетологи повинні знаходити і оброблювати величезну кількість інформації. Без

використання ІТ вирішити дані проблеми практично неможливо, а тим паче без

застосування найкращих технологій програмного забезпечення вистояти в

конкурентній боротьбі. Такі технології використовуються при проведенні

маркетингових досліджень, плануванні і контролю за ринковою діяльністю

підприємства [1].

На сучасному етапі розвитку України, яка перебуває в економічній кризі,

особливого значення набуває професійна підготовка майбутніх фахівців

економічного профілю, які були б здатні розв’язувати складні соціально-економічні

проблеми розвитку країни.

Одним з основних напрямів вирішення зазначеної проблеми є забезпечення

високого рівня професійної економіко-математичної підготовки майбутніх фахівців

економічного профілю. Насамперед підсилюється роль математичної освіти з

використанням комп’ютерних технологій для студентів-економістів як основи для

засвоєння більшості професійних дисциплін.

Тому моделювання навчального процесу вивчення економіко-математичних

дисциплін з використанням комп’ютерних технологій є актуальною задачею,

6

оскільки від успішності її розв’язання залежить підготовка висококваліфікованих

фахівців у економічній галузі, здатних вивести економіку України на наступний

рівень розвитку.

Метою науково-дослідної роботи є розроблення концептуальної моделі

забезпечення якості навчального процесу вивчення економіко-математичних

дисциплін з використанням комп’ютерних технологій; створення електронних

навчально-методичних матеріалів для забезпечення навчального процесу всіх форм

навчання; впровадження в педагогічну практику комп'ютерно-орієнтованих

методичних систем навчання (КОМСН).

Для досягнення поставленої мети:

спроектовані дистанційні курси;

розроблені авторські дистанційні курси (ДК): “Теорія ймовірностей та

математична статистика”, “Дослідження операцій”, “Економетрія”,

“Оптимізаційні методи та моделі”, “Математичне програмування”,

“Економіко-математичне моделювання”, “Комп’ютерні мережі та

телекомунікації”, “Основи інформатики та обчислювальної техніки”;

впроваджені авторські електронні навчально-методичні матеріали та

розроблені в СумДУ технології їх створення в навчальний процес за

денною, заочною та дистанційною формами навчання.

Одержанні при виконанні науково-дослідної роботи результати опубліковані у

5 статтях, 39 тезах, 12 методичних вказівках, 3 електронних виданнях [1–59]

(Додаток А).

7

1 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

1.1 Використання комп'ютерних технологій в навчальному процесі

Одним з пріоритетних напрямків удосконалення професійної підготовки

фахівців у вищих навчальних закладах є використання в навчальному процесі

інформаційних технологій. Я. Я. Болюбаш та Ю. Г. Лотюк вважають, що

навчальний процес організовується з урахуванням науково-педагогічного

потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази вищого закладу освіти,

сучасних інформаційних технологій. Він орієнтується на формування освіченої,

гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових

знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в

освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах

управління й організації праці в умовах ринкової економіки [2, 3].

Входження України в Болонський процес, бурхливий розвиток інформатизації

суспільства стимулюють формування нових підходів і розробку принципово нових

критеріїв якості підготовки кваліфікованих фахівців.

Українські науковці В. Ф. Валюк, А. Л. Жуковська, З. В. Данилова,

С. С. Данилюк, Л. Ковальчук, Н. І. Муліна, О. Г. Полупаненко, Ю. В. Триус,

І. В. Семенишина, Ю. І. Сінько та ін. [4–8] розглядали у своїх дослідженнях

проблеми використання комп'ютерних технологій під час вивчення різних

навчальних дисциплін. Вони обґрунтували концептуальні засади процесу

інформатизації системи освіти.

Психолого-педагогічним проблемам ефективного використання комп’ютерів у

навчально-виховному процесі присвячені праці В. П. Безпалька, В. В. Арестенко,

О. О. Гриб’юк, С. Семчук, Є. С. Полат, Б. С. Гершунського, Т. А. Ільїної,

С. В. Каяліної, С. В. Хавелова, І. М. Смирнової, М. Бондаря, О. С. Рибака,

Ю. І. Машбиці, В. М. Монахова, О. С. Трофімова та ін.

8

Залученню сучасної комп’ютерної техніки, комп’ютеризованих систем і

технологій, адаптації програмних і методичних розробок до безпосереднього їх

використання у підготовці майбутніх фахівців присвятили свої праці В. Ю. Биков,

В. Ф. Верлань, В. М. Глушков, В. И. Гриценко, Р. С. Гуревич, А. М. Гуржій,

О. М. Довгялло, М. І. Жалдак, М. З. Згуровський, В. І. Клочко, Т. В. Крилова,

І. І. Мархель, Ю. І. Машбиць, В. С. Михалевич, А. О. Стогній, М. І. Шкіль та ін. [9].

Науково-методичні аспекти проблеми використання комп'ютерних технологій

у процесі навчання математики викладено у дослідженнях В. Ю. Бикова,

М. С. Голованя, Ю. В. Горошка, А. М. Гуржія, М. І. Жалдака, Т. В. Зайцевої,

В. І. Клочка, Н. В. Морзе, А. В. Пенькова, Ю. С. Рамського, В. І. Шавальової та

інших вчених [10].

На думку О. В. Співаковського, студенти долають психологічний бар'єр між

традиційними формами, методами і засобами навчання і навчанням із застосуванням

комп'ютерних засобів набагато швидше, ніж вчителі, що вже мають досвід роботи

традиційними методами [11].

Використання комп’ютерних технологій дозволяє індивідуалізувати навчання,

інтенсифікувати навчальний процес, моделювати виробничі ситуації, збільшувати

наочність навчального матеріалу. Переваги інформаційних технологій полягають у:

організації пізнавальної діяльності шляхом моделювання;

імітації типових ситуацій професійного спілкування за допомогою засобів

мультимедіа;

застосуванні отриманих знань в нових ситуаціях;

ефективному тренуванні засвоюваних умінь і навичок;

автоматизованому контролі результатів навчання;

здатності здійснення зворотного зв'язку;

розвитку творчого мислення;

можливості об'єднання в навчальних програмах візуальної і звукової форм

тощо.

Усталена практика впровадження засобів інформаційних технологій в освітній

процес передбачає їх використання перш за все у вивченні технічних дисциплін [12].

9

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано дослідження

науково-педагогічної ефективності використання комп'ютерних технологій при

навчанні економіко-математичних дисциплін студентів економічного профілю

вищого навчального закладу, дозволив виділити актуальні не розв’язані раніше

питання, а саме: розроблення науково-обґрунтованих комп'ютерно-орієнтованих

методик навчання з подальшим якісним і кількісним опрацюванням одержаного

емпіричного матеріалу, що і обумовило напрям науково-дослідної роботи.

1.2 Інформаційно-комунікаційні технології на заняттях з економіко-

математичних дисциплін

Розглядаючи характер і зміст підготовки фахівців економічного профілю в

сучасних умовах, необхідно враховувати засоби професійної діяльності. В умовах

широкого використання засобів ІКТ такими інструментами виступають математичні

пакети, бази даних, електронні таблиці тощо.

Проблемою впровадження компетентнісного підходу в економічній освіті

займаються багато вітчизняних та зарубіжних дослідників. Зокрема, Н. В. Баловсяк

(інформаційна компетентність економіста), Л. М. Дибкова (форми і методи

індивідуального підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх

економістів), Є. А. Іванченко (формування професійної мобільності майбутніх

економістів), В. Б. Уйсімбаєва (формування професійної компетентності

економіста у процесі наукової роботи), В. Г. Черево (комунікативна компетентність

майбутнього менеджера) та ін. Предметом уваги сучасних дослідників є

впровадження компетентнісного підходу у математичну освіту. Заслуговують

уваги роботи І. Н. Аллагулової (формування математичної компетентності

старшокласників), В. В. Ачкан (використання інформаційно-комунікаційних

технологій як засобу формування математичних компетентностей), С. А. Ракова

(формування математичних компетентностей випускника школи), Н. Г. Ходирєвої

(підготовка майбутніх учителів до формування математичних компетентностей

учнів), О. В. Шавальової (реалізація компетентнісного підходу у математичній

підготовці студентів медичних коледжів.) та ін. [13].

10

М. І. Жалдак наголошує: “Одним із найвагоміших аргументів на користь

використання комп'ютерів у навчальному процесі чи проти нього має бути такий:

комп'ютер, як і будь-які інші нововведення, слід використовувати тільки тоді, коли

таке використання дає незаперечний педагогічний ефект” [14].

Як засвідчують проведені дослідження, процес підготовки компетентного

фахівця економічного профілю варто розглядати як цілісну систему окремими

складовими якої є:

застосування методично обґрунтованої системи задач на заняттях з

математичних дисциплін;

використання активних форм та методів у процесі навчання математики;

використання ДК у процесі формування математичних знань та вмінь;

активне застосування математичного моделювання у процесі фахової

підготовки економіста;

використання математичних практикумів.

За допомогою комп’ютерних технологій можна по-новому представити зміст

навчального матеріалу, регулювати форми і темп навчання, що сприяє підвищенню

якості навчання [15].

Для моделювання навчального процесу вивчення математичних та

економічних дисциплін викладачі кафедри МСС використовують табличний

процесор Microsoft Excel, MathCad [16–17].

Залучення у навчальний процес нових для студента професійних систем

дозволяє розширити уявлення майбутнього фахівця про можливості використання

комп'ютерних систем у професійній діяльності.

Формування та розвиток математичних компетенцій у студентів ВНЗ

економічного профілю слід розглядати через інформаційно-комунікаційні технології

навчання. Постійно зростаючі можливості інформаційно-комунікаційних технологій

відкривають нові перспективи для впровадження дистанційної форми навчання у

вищу професійну освіту з метою формування фахових компетенцій майбутніх

фахівців та потребують розвиненого комп'ютерного навчально-методичного

забезпечення.

11

2 ОСВІТНІ РЕСУРСИ СумДУ

2.1 Електронне навчання

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій за останнє

десятиріччя принципово змінив форми взаємодії в суспільстві взагалі та в

освітньому просторі зокрема. Прикладом того є численні соціальні мережі,

електронна комерція, спілкування засобами Skype, e-mail тощо.

Набула розвитку принципово нова технологія навчання E-learning, яку в

Україні найчастіше називають дистанційним навчанням [18]. Слід зауважити, що

поняття E-learning ширше і передбачає застосування електронних засобів для

навчання за різними формами (денною, вечірньою, заочною, індивідуальною,

екстернатною для забезпечення окремих навчальних занять, підвищення

кваліфікації усіх рівнів, індивідуальної, самостійної роботи студентів, у довузівській

підготовці), а дистанційне – це навчання студентів, що віддалені від викладача і

взаємодіють з ним електронними засобами в синхронному та асинхронному

режимах [19] (засобами чату, аудіо-, відеоконференції, електронної пошти, форумів,

соціальних мереж тощо [20]).

E-learning можна розглядати як інноваційний підхід для надання користувачу

спеціально-організованої, сфокусованої інтерактивної інформації в електронному

вигляді [21]. При цьому реалізується навчання без обмежень щодо місця та часу

отримання інформації [22] або зі спеціальними обмеженнями, зумовленими цілями

навчання.

Сфера впровадження E-learning дуже широка: це і забезпечення самостійної

роботи студентів денної, заочної, екстернатної форм навчання, засоби проведення

різного виду контролів знань, наочна демонстрація технологій, специфічних явищ,

процесів, керування ними зі зміною параметрів за допомогою віртуальних моделей

на лекціях і лабораторних роботах, що часом вкрай складно, а інколи й неможливо

продемонструвати на реальних об’єктах і стендах. Віртуальні лабораторні роботи та

доступ до спеціалізованого реального лабораторного обладнання через Internet – це і

12

можливість проведення лабораторних практикумів у дистанційному режимі.

Впровадження E-learning в навчальний процес ВНЗ створює всі необхідні умови для

розвитку дистанційної форми навчання як результату максимального зосередження

всіх наявних технологічних рішень у сфері електронного навчання.

До беззаперечних переваг дистанційного навчання можна віднести

індивідуалізацію навчального процесу, що дозволяє кожному студенту

опрацьовувати навчальний матеріал із власно обраними швидкістю та траєкторією,

дає можливість взаємодіяти з викладачем у час, необмежений розкладом занять,

надає свободи вибору місця й часу для навчання, що вкрай актуально, у тому числі

для осіб з особливими потребами. Підкреслимо також і соціально-гуманітарне

значення дистанційного навчання для людей з особливими потребами,

військовослужбовців та інших категорій громадян.

2.2 Використання навчальних веб-сервісів СумДУ для організації

самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів передбачає таку заплановану роботу студентів,

яка полягає у засвоєнні навчального матеріалу, виконанні завдань під методичним

керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Методичне

забезпечення самостійної роботи в більшості випадків визначається навчальною

літературою та методичними вказівками, що доступні студенту в бібліотеці.

Результат самостійного опрацювання студентом матеріалу викладач може

оцінювати при особистому спілкуванні на аудиторних заняттях або опосередковано,

перевіряючи виконані роботи. Можливості взаємодії студента з викладачем

обмежені індивідуальними заняттями за розкладом.

Враховуючи загальні тенденції до збільшення обсягів самостійної роботи

студентів, питання її методичного забезпечення і підвищення ефективності є вкрай

актуальним. Одним із ефективних рішень є застосування технологій електронного

навчання, що вже стало пріоритетним напрямком розвитку більшості університетів

світу. Технології електронного навчання дозволяють забезпечити інтерактивну

взаємодію студента з навчальним матеріалом із фіксацією результатів навчальної

13

діяльності, дистанційне спілкування з викладачем, рівний і необмежений доступ до

навчальних матеріалів.

У СумДУ вже створені всі передумови для якісного забезпечення самостійної

роботи студентів електронними навчальними матеріалами (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Навчальні ресурси СумДУ

Навчальна платформа дистанційного навчання СумДУ

(dl.sumdu.edu.ua) складається з декількох модулів: Studio –

редактор навчальних об’єктів, система управління контентом

(Content Management Systems – CMS), віртуальне навчальне

середовище (Virtual Learning Environment – VLE), система управління навчанням

(Learning Management Systems – LMS), Tracker – модуль управління проектами для

організації та моніторингу виконання завдань всіма учасниками процесу управління

навчанням, додаткові модулі, що забезпечують комплексне рішення для організації

дистанційного навчання у ВНЗ. База навчальних матеріалів містить велику кількість

дистанційних курсів, до складу яких входять різні навчальні об'єкти.

Із метою широкого впровадження технологій

електронного навчання в навчальний процес розроблений

відкритий веб-ресурс Lectur`ED (elearning.sumdu.edu.ua), що забезпечує можливість

вільної реєстрації та створення (рис. 2.2) навчальних об’єктів. Модель

представлення матеріалів дозволяє імпортувати існуючі дистанційні курси з системи

14

дистанційного навчання для подальшого редагування, а також експортувати

створені матеріали для інтеграції в інші навчальні ресурси.

Рисунок 2.2 - Створення навчальних матеріалів засобами конструктора Lectur`ED

Для відкритого доступу до навчально-методичних

матеріалів створений веб-ресурс OpenCourseWare

СумДУ (ocw.sumdu.edu.ua). Сервіс забезпечує зручний пошук та перегляд

користувачами матеріалів, інтеграцію з іншими агрегаторами навчальних об’єктів.

Створена платформа дозволяє об’єднати матеріали дистанційних курсів, Lectur`ED,

електронного каталогу бібліотеки, інституційного репозитарію та посилання на

зовнішні веб-ресурси. Модель представлення матеріалів дозволяє експортувати

створені колекції матеріалів у дистанційні курси або на Lectur`ED з метою

подальшого редагування.

Слід зазначити, що електронний контент, як правило, є динамічним

навчальним матеріалом, що постійно змінюється й еволюціонує. Дуже важливим

аспектом такого розвитку є колективна робота не лише одного викладача, а й

активна участь всіх суб’єктів навчання у його вдосконаленні. Публічність

навчальних матеріалів на OCW сприяє підвищенню їх якості через залучення до

обговорення й модернізації широкої аудиторії інтернет-користувачів [23].

15

2.3 Забезпеченість навчальних дисциплін електронними матеріалами

Розбудова системи електронного навчання наразі є одним із пріоритетних

напрямків розвитку СумДУ. Майже 12 років функціонує й розвивається в

університеті потужна система дистанційного навчання. Останні роки активно

застосовуються технології електронного навчання в навчальному процесі за всіма

видами і формами підготовки.

Впровадження електронного навчання, призначеного перш за все для

організації самостійної роботи студентів, потребує специфічних критеріїв аналізу

забезпеченості навчальних дисциплін електронними матеріалами та вимог до їх

якості. Електронний навчальний матеріал має внутрішні й зовнішні характеристики.

В залежності від внутрішніх властивостей навчально-методичний матеріал

можна класифікувати таким чином:

за формою представлення (текстові, графічні, відео- та аудіо- навчальні

об’єкти);

за призначенням (для опрацювання теоретичного матеріалу, набуття

практичних навичок і вмінь, контролю знань);

за обсягом (кількість символів для тексту, хронометраж для аудіо, відео

тощо);

за інтерактивністю та зручністю використання;

за складністю;

за інформативністю;

за якістю.

На зовнішню оцінку навчально-методичного матеріалу впливають:

рівень використання в навчальному процесі (відсутні матеріали в

електронному вигляді; наявні напрацювання у вигляді окремих файлів для

особистого користування; матеріалу наданий статус публічності –

навчальні об’єкти розміщені на освітніх сайтах-сховищах, наприклад, на

сайті бібліотеки, в репозитарії; навчальний матеріал представляє собою

структуровану колекцію інтерактивного контенту – курс в системі

16

дистанційного навчання, на веб-ресурсах Lectur`ED або OpenCourseWare-

СумДУ);

рівень запитів (відношення кількості звернень до матеріалу до обсягу

цільової аудиторії);

авторство (запозичений матеріал чи власний – створений одним автором

або авторським колективом);

форма взаємодії суб’єктів навчання з навчальними об’єктами (синхронно

чи асинхронно, індивідуально чи колективно).

Бачимо, що для розроблення об’єктивних критеріїв оцінювання електронних

навчальних матеріалів потрібно залучення якомога більшої кількості показників.

Отже, підвищенню рівня забезпеченості навчальних дисциплін електронними

матеріалами та ефективному їх використанню сприятимуть такі заходи:

а) Використання викладачами навчальних веб-сервісів університету для

створення, зберігання та використання електронних навчально-методичних

матеріалів з урахуванням їх функціонального призначення.

б) Формування лекторами переліку гіперпосилань на електронні джерела

інформації у розділі “Електронні навчально-методичні матеріали” робочої

програми навчальної дисципліни – базового документу, що регламентує

навчальний процес. При цьому очевидну перевагу матимуть матеріали з

публічним статусом.

в) Забезпечення відкритого доступу студентам і викладачам до робочих

програм та навчальних планів.

г) Розроблення критеріїв кількісних та якісних оцінок електронного

забезпечення навчальних дисциплін та врахування їх у методиках

обрахування показників:

1) накопичувальної системи основних результатів підвищення

кваліфікації науково-педагогічними працівниками університету (для

визначення персонального рейтингу викладача);

2) потенціалу діяльності інститутів, факультетів та кафедр університету

(для визначення рейтингу структурних підрозділів) [24].

17

3 МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ ДИСЦИПЛІН МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

3.1 Аналіз міжпредметних зв'язків

Однією з особливостей змісту освіти є міжпредметні зв'язки, що виявляються

в узгодженні навчальних програм, в систематичності процесу навчання. Опис

міжпредметних зв'язків дисципліни, яка вивчається, дозволяє студенту чіткіше

уявити собі місце курсу в системі підготовки. І особливо це важливо для студентів,

що навчаються за дистанційними технологіями.

Види міжпредметних зв'язків та їх інтерпретація для дисципліни Теорія

ймовірностей та математична статистика подані в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Види міжпредметних зв’язків

Опорні Паралельні Подальші

дисципліни, поняття й

категорії яких є

базовими для даного

курсу і

використовуються в

ньому

дисципліни, які вивчають ту

саму сферу реальності або

професійної діяльності, і

використовують схожий

категоріальний і

методологічний апарат тощо

дисципліни, для яких

курс, що вивчається,

буде опорним, або курси

більш спеціалізованої

сфери вивчення

На прикладі дисципліни

Теорія ймовірностей та математична статистика

Вища математика

Економічна

інформатика

Статистика

Економетрія

Економіко-математичне

моделювання

Математичне

програмування

Дослідження операцій

Економічні ризики

Управління конфліктами

Прогнозування

18

У процесі навчання студенти повинні опанувати велику кількість різних

дисциплін. Але не можна розглядати кожну дисципліну окремо і не враховувати її

взаємозв'язок з іншими дисциплінами. У зв'язку з цим варто при розробці робочих

програм та плануванні курсів приділяти особливу увагу тим аспектам і навичкам,

які студенти повинні вже мати на підставі раніше вивченого матеріалу, а також

окреслити коло питань і завдань, при вивченні яких використовуватиметься

матеріал даної дисципліни. Такий підхід дозволить ставити перед викладачами

більш конкретні завдання, стимулювати їх враховувати при розробці курсів не

тільки свою суб'єктивну думку про те, як будувати курс, але і більш якісно

використовувати раніше отримані студентами знання та зміщувати акценти на

матеріал, необхідний у подальшому навчанні. Аналіз і врахування міжпредметних

зв'язків має на меті підвищити мотивацію студентів до вивчення дисциплін.

Системним недоліком навчального процесу, починаючи зі школи до ВНЗ, є

відсутність тісних міжпредметних зв'язків. Процес встановлення міжпредметних

зв'язків сприятиме вирішенню низки питань:

чи весь матеріал дисципліни, що вивчається, буде використаний в процесі

подальшого навчання;

оцінювання якості змістовного наповнення дисциплін;

організація спадкоємності при вивченні дисциплін;

уникнення невиправданих повторів одного й того самого матеріалу в

різних дисциплінах;

встановлення логічних зв'язків між дисциплінами, розроблення

взаємокорисного методичного забезпечення;

розуміння студентами структури й місця курсу, що вивчається, в системі

фахової підготовки.

Для розв'язання зазначених проблем потрібно проаналізувати, переглянути і

узгодити робочі програми. У разі потреби виділити і об'єднати найбільш тісно

пов'язані дисципліни в єдині міждисциплінарні блоки, розробити відповідне

методичне забезпечення тощо.

19

3.2 Результати дослідження та їх обговорення

Для аналізу і врахування міжпредметних зв'язків автори НДР, викладачі

кафедри моделювання складних систем (МСС), провели наукове дослідження із

залученням факультету економіки та менеджменту (ФЕМ) та навчально-методичної

лабораторії електронного навчання організаційно-методичного центру технологій

електронного навчання (НМЛЕН ОМЦТЕН), мета якого – привернення уваги

педагогів до необхідності встановлення більш глибоких міжпредметних зв'язків

дисциплін та підвищення мотивації студентів до навчання. Дане дослідження

спрямоване на виявлення та аналіз використання математичних знань в процесі

отримання освіти студентами економічного профілю.

Для викладачів, які працюють зі студентами ФЕМ, даний проект дозволив

побачити реальну картину про існуючі міжпредметні зв'язки між дисциплінами

математичного циклу і дисциплінами професійної підготовки. Це сприяло

переосмисленню принципів викладання матеріалу з урахуванням специфіки

попередніх і подальших дисциплін, професійної спрямованості студентів, а також

отримати тематичні постановки завдань, які передбачають використання

математичного апарату.

Для студентів важливим моментом є те, що зазвичай вони вивчають

дисципліни ізольовано один від одного, не бачать зв'язків між ними і не розуміють,

де і яким чином буде застосований досліджуваний матеріал надалі. Наочна

ілюстрація міжпредметних зв'язків дозволила підвищити мотивацію студентів при

вивченні дисциплін математичного циклу, а також побачити їх значимість.

Врахування специфіки кафедри МСС визначив вибір об'єкта для дослідження,

бо математична підготовка студентів ФЕМ ведеться різними кафедрами, що іноді

призводить до неузгодженості в логіці проектування курсів. Для студентів ФЕМ

дане коло дисциплін часто виявляється найбільш складним. Реалізації даного

проекту сприяли досвід спільної роботи викладачів, професійна зацікавленість у

питаннях освітніх проблем та необхідності їх вирішення. Логічна послідовність

проведення даного дослідження подана в табл. 3.2:

20

Таблиця 3.2 – Логічна послідовність проведення міжпредметних зв’язків

Етапи проведення дослідження Залучені учасники

Систематизація математичних знань в дисциплінах

математичного циклу, які викладаються студентам

факультету економіки та менеджменту

Викладачі, які забезпечують

студентам ФЕМ математичну

підготовку

Створення анкети, яка передбачає отримання

інформації про взаємозв'язки між математичними і

профільними дисциплінами

НМЛЕН ОМЦТЕН

Проведення анкетування серед викладачів

випускових кафедрВипускові кафедри ФЕМ

Обробка отриманої інформації і з'ясування

наявності міжпредметних зв'язків. Створення

презентації, що відбиває наявність і сутність

міжпредметних зв'язків або їх відсутність.

Доповідь на конференції.

Викладачі, що забезпечують

студентам ФЕМ математичну

підготовку, студенти,

залучені до дослідження

Програмна реалізація проекту НМЛЕН ОМЦТЕН

В системі дистанційного навчання СумДУ міжпредметні зв’язки формуються

за допомогою комплексу програмного забезпечення для конкретизації ролі та місця

дисципліни, що вивчається, в навчальному процесі (автор-викладач: ст. викл. каф.

МСС Шовкопляс О. А., програмна реалізація: зав. лаб. систем електронного

навчання Кузіков Б. О.). Для генерації зображень використовується пакет

прикладних програм Graphviz. Перегляд здійснюється у стандартних браузерах без

додаткових засобів.

Врахування взаємозв’язків між дисциплінами дозволяє викладачам розробляти

дистанційні курси, спираючись на раніше отримані знання студентів, і планувати

подачу матеріалу не ізольовано, а з урахуванням потреб подальших дисциплін.

Формуючи сторінку з інформацією про дисципліну, її завдання, алгоритм вивчення

автор-розробник зазначає дисципліни, які для даної є опорними. В свою чергу,

викладачі інших дистанційних курсів посилатимуться на неї, як на опорну. Таким

21

чином формується реальна динамічна схема, що дозволяє наочно демонструвати

опорні, паралельні і подальші міжпредметні зв’язки. Таким чином студент має

можливість звернутися до матеріалу раніш вивчених дисциплін, який потрібен для

успішного опрацювання поточного дистанційного курсу, а також ознайомитися з

аспектами дисциплін, які будуть на ньому базуватися.

Поширення отриманих результатів та можливості подальшого розвитку

проекту:

застосування розробленого програмного продукту в навчальному процесі

для ілюстрації міжпредметних зв'язків досліджуваних дисциплін;

поширення розробленого програмного продукту на інші кафедри для

стимулювання проведення відповідної роботи з інших дисциплін;

підключення розробленого програмного продукту в систему дистанційної

форми навчання для підвищення мотивації студентів до навчання;

більш широке використання математичних знань в процесі вивчення

профільних дисциплін;

обмін інформацією про постановку професійних завдань, наближених до

суті певної спеціальності і необхідних у практичній діяльності фахівців

економічного профілю;

можливість коригування навчального навантаження на студента і розподілу

часу між розділами математики, що вивчаються;

спадкоємність у вивченні різних дисциплін;

оцінка якості викладання дисциплін.

Запропонована методика може бути використана для будь-яких дисциплін

незалежно від факультету та спеціальності, що дозволить підвищити якість

навчального процесу. Проведення цієї роботи дасть можливість викладачеві

визначити обсяг матеріалу, необхідного для викладання теми з метою подальшого

повноцінного забезпечення інших дисциплін. Наслідком буде переосмислення і

перегляд робочих програм. При цьому необхідний більш відповідальний підхід до

рецензування робочих програм фахівцями випускових кафедр або методичними

комісіями факультетів [25].

22

4 ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ В СИСТЕМІ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

4.1 Організація дистанційного навчання у СумДУ

Високий рівень сучасної техніки та електроніки, постійно зростаючий обсяг

інформації, необхідної для вирішення повсякденних професійних завдань,

підвищують вимоги до рівня професійної компетенції працівника. Тільки працівник,

який швидко адаптується до роботи в умовах постійного оновлення технологій,

постійно підвищує власну професійну компетентність, буде конкурентоспроможним

на ринку праці. Освіта протягом життя стає необхідністю для більшості людей, що

приводить до зростаючої уваги до ДН як перспективної форми отримання освіти,

яка долає обмеження, пов’язані з місцем і часом отримання освіти, дозволяє

підвищувати свій професійний рівень без відриву від виробництва [26].

Крім того, на думку експертів, сучасний учень (студент) засвоює 20% із того,

що бачить, 50% із того, що чує, і 70% тієї інформації, яку він знаходить самостійно

[27].

Сумський державний університет (СумДУ) має багаторічний досвід по

розробці, систематизації, впровадженню та розповсюдженню ДН. В університеті для

цієї мети сформовано і розвивається інформаційно-навчальне середовище (ІНС), яке

являє собою інтеграцію змістовного аспекту та інформаційних технологій в системі

викладач – студент. ІНС в дистанційній формі навчання представляє собою цілий

віртуальний університет.

Автоматизована система ДН СумДУ забезпечує продуктивну взаємодію

різних груп користувачів, які відрізняються правами доступу, встановленими через

типові ролі [28].

У СумДУ використовується мережева модель організації ДН, яка відповідає

сучасній концепції ДН щодо здійснення між викладачем та студентами

оперативного асинхронного або синхронного зв'язку [29].

23

Навчально-методичні матеріали дистанційної форми навчання створюються

викладачами та представляються у вигляді навчальних об’єктів.

Дистанційний курс (ДК) – це сукупність навчальних об’єктів, об’єднаних

єдиним педагогічним сценарієм, що забезпечує досягнення мети вивчення

навчальної дисципліни. ДК проектуються відповідно до робочих програм

навчальних дисциплін.

Усі процеси з організації електронного навчання в СумДУ забезпечені

комплексом нормативних документів, основними з яких для викладачів-розробників

є “Вимоги до навчально-методичних матеріалів дистанційної форми навчання та

критерії їх оцінювання”, введені в дію наказом СумДУ № 916-І від

18.11.2013 р. [29], “Положення про дистанційне навчання”, затверджені наказом

МОН України № 466 від 25.04.2013 р. [18] та “Вимоги до вищих навчальних

закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, науково-освітніх установ, що

надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та

підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямками та

спеціальностями”, затверджені наказом МОН України № 1518 від 30.10.2013 р. [31].

Планування студентом індивідуального графіка роботи та раціональний

розподіл свого часу відбувається під керівництвом викладачів, які супроводжують

курс. Алгоритм вивчення дисципліни містить поради педагогів щодо послідовності

опрацювання матеріалу і виконання практичних завдань. Вступ до ДК представляє

собою привітання до студентів з метою зацікавити слухачів, містить коротку

характеристику предмета вивчення та зв’язок з іншими дисциплінами,

відеопрезентацію курсу, розкриває важливість даної області знань в соціальному та

професіональному аспектах. Формування стимулюючо-мотиваційного компоненту

навчання покликано забезпечити ринок праці конкурентоспроможними

спеціалістами [25].

ДК містить різні навчальні об'єкти, які передбачають взаємодію з ними

студентів і реалізують чітко визначену навчальну мету та мають певну форму

представлення [30]:

− теоретичний матеріал в текстовій формі,

24

− теоретичний матеріал у формі відеолекцій,

− тестові завдання,

− інтерактивні практичні завдання,

− практичні завдання,

− лабораторні дослідження,

− завдання для дискусій і обговорень,

− завдання для спільної роботи,

− демонстраційні версії тренажерів тощо.

Важливими характеристиками електронних навчальних матеріалів є їх

функціональність, наочність, зручність, простота використання. Особливо це

актуально для програмних додатків в системі дистанційного навчання, призначених

для самостійного набуття студентами знань та вмінь під керівництвом викладача

[26].

Багатоканальна on-line студія надає можливості створення відеолекцій,

проведення on-line консультацій, презентацій, мати сеанс одночасного зв’язку з

декількома консультаційними пунктами тощо [32]. Методична та технічна

підтримка викладачів-розробників здійснюється навчально-методичною

лабораторією електронного навчання ОМЦТЕН.

4.2 Економіко-математичні дистанційні курси

Для системи дистанційного навчання в університеті розроблено 10

математичних курсів (Вища математика, Лінійна алгебра, Математичний аналіз

тощо) та 25 курсів прикладної математики (Теорія ймовірностей та математична

статистика, Економіко-математичне моделювання та ін.). Наприклад, курс

Економіко-математичне моделювання (5 кредитів, автор доц. каф. МСС

Літвіненко О. А.) містить повнотекстовий теоретичний матеріал та стислий

конспект лекцій з глосарієм, висновками, питаннями для самоперевірки, 8 блоків

тестових завдань, 4 інтерактивних тренажери, відкриті завдання з методичними

рекомендаціями до виконання.

25

Вивчення математики передбачає необхідність вирішення великої кількості

тренувальних вправ та оволодіння методами розв’язання задач. Використання

електронних засобів навчання сприяє напрацюванню необхідних навичок без участі

викладача і дає змогу студентам планувати власний режим роботи з урахуванням

своїх індивідуальних психологічних особливостей. Це ні в якому разі не зменшує

ролі викладача в супроводженні дисципліни. Демонстраційні версії тренажерів,

відеоролики з прикладами розв'язання завдань та проблемними ситуаціями

дозволяють викладачеві в більш наочній і доступній формі подати матеріал, а

студенту – засвоїти його в метою подальшого застосування в професійній

діяльності.

Особлива увага приділяється розробленню методологічних аспектів створення

математичних дистанційних курсів для нематематичних спеціальностей. Так, поряд

з класичним курсом "Теорія ймовірностей та математична статистика" для

економічного напрямку розроблений однойменний ДК, спрямований на формування

базових знань з основ застосування ймовірнісно-статистичного апарата для

розв’язування теоретичних і практичних економічних задач.

4.2.1 Навчальні об'єкти для індивідуальної роботи студентів

Використання тестів для автоматизованого контролю знань

Ефективний контроль знань в системі дистанційного навчання СумДУ

забезпечується поряд з іншими формами проведення підсумкових заходів сеансами

тестування з використанням завдань різних типів.

Тип 1. Вибір однієї правильної відповіді. При відповіді на питання

необхідно обрати лише один вірний варіант із запропонованих.

Тип 2. Вибір кількох правильних відповідей. При відповіді на питання

необхідно обрати кілька вірних варіантів із запропонованих.

Тип 3. Встановлення відповідностей/підстановки. Тестове завдання на

співставлення об’єктів та їх означень.

26

Тип 4. Встановлення правильної послідовності (порядок об’єктів). Тестове

завдання, у якому необхідно встановити правильну послідовність елементів, дій,

подій, операцій, слів у реченні тощо.

Тип 5. Заповнення пропусків («чіткі» або «нечіткі» підстановки). Тестове

завдання без указаних можливих варіантів відповідей. Необхідно самостійно ввести

в спеціальне поле відповідь (текстові або числові дані).

Для сеансу тестування система випадковим чином генерує певний перелік

різнорівневих запитань з потужної тестової бази, що постійно оновлюється.

Виконання кожним студентом такого індивідуального тематичного комплекту тестів

забезпечується достатнім лекційним матеріалом.

Можливість графічної інтерпретації, наочність навчального матеріалу,

комбінація різних типів тестових завдань є відмітною особливістю математичних

тестів (рис. 4.1, 4.2).

Дистанційне навчання, як і традиційне, базується на принципах

систематичності та послідовності, тому тематичний тестовий контроль передує

вивченню наступної теми, а підсумковий є логічним завершенням вивчення

дисципліни.

Рисунок 4.1 - Приклад тестового питання типу 2 в дистанційному курсі

“Економіко-математичне моделювання”

27

а

б

Рисунок 4.2 - Приклади тестових завдань типу 5 в дистанційному курсі

“Економіко-математичне моделювання”

28

Реалізація розрахункових тренажерів

Авторами проводиться пошук педагогічних рішень з розроблення та

впровадження комп’ютерних тренажерів. Інтерактивний інтерфейс, можливість

зміни мови (українська-російська-англійська), отримання довідкової інформації,

оперативного виправлення помилок, індивідуальний темп виконання завдання

активізують пізнавальну діяльність студента. Створення тренажерів для задач, що

мають чітку послідовність розв’язання, полягає у написанні сценарію (алгоритму),

його програмної реалізації та апробації. Саме на етапі проектування закладаються

основні функціональні можливості навчального електронного засобу: можливість

спрощувати чи ускладнювати навчальну задачу, створення проблемної ситуації,

призупинення процесу у будь який момент часу для аналізу рішення чи отримання

допомоги викладача, неодноразове повторення для закріплення навичок тощо.

Врахування інтервалів та кроку зміни параметрів забезпечують варіативність в

кожному сеансі виконання тренажеру (рис. 4.3).

29

Рисунок 4.3 - Приклад тренажеру в дистанційному курсі “Математичне

програмування”

Такий автоматизований додаток продуктивно використовується студентом для

напрацювання навичок вирішення типових математичних задач. Для засвоєння

матеріалу навчальної дисципліни на діагностичному рівні передбачено

використання напівавтоматичних тренажерів, де стандартні розрахунки на певних

кроках зараховуються автоматично, а остаточні висновки перевіряються

викладачем.

Одним із аспектів застосування тренажерів в навчальному процесі є

врахування міжпредметних зв’язків, коли раніше вивчений матеріал може бути

корисним для вирішення задач інших дисциплін. В опорній дисципліні тренажер є

навчальним або контролюючим засобом, а в паралельній або перспективній

виступає як обчислювальний засіб для розв’язання певних професійних завдань.

Результати дослідження міжпредметних зв’язків представлені в роботі [25]. На

рис. 4.4 проілюстровано інтеграцію поглядів на функції тренажерів.

30

Рисунок 4.4 - Функції тренажерів

Врахування взаємозв’язків між дисциплінами дозволяє викладачам розробляти

свої курси з опорою на раніше отримані знання студентів і планувати подачу

матеріалу не ізольовано, а з урахуванням потреб подальших дисциплін. В системі

дистанційного навчання СумДУ функціонує комплекс програмного забезпечення

для конкретизації ролі та місця дисципліни, що вивчається, в навчальному процесі.

Формуючи сторінку з інформацією про дисципліну, її завдання, алгоритм вивчення

автор-розробник вказує дисципліни, які для даної є базовими. В свою чергу, інші

дистанційні курси посилатимуться на неї, як на базову. Таким чином формується

реальна динамічна схема, що дозволяє наочно демонструвати міжпредметні зв’язки.

Наприклад, дисципліна “Теорія ймовірностей та математична статистика” є

складовою підготовки бакалавра за напрямками “Економіка і підприємництво” та

“Менеджмент”. Вивчається після дисциплін “Вища математика”, “Економічна

інформатика”, передує вивченню дисциплін “Дослідження операцій”, “Математичне

програмування”, “Економетрія”, “Економіко-математичне моделювання”. Окрім

цього ця дисципліна є теоретичною і практичною основою для виконання

кваліфікаційної бакалаврської роботи та дипломного проекту, де застосовуються

імовірнісні оцінки і статистичні методи обробки експериментальних даних. Так,

комплекс тренажерів дистанційного курсу “Вища математика” на опрацювання

основних прийомів інтегрування формує математичний апарат, необхідний при

Навчальний засіб

Контролюючий засіб

Обчислювальний засіб

31

вивченні щільності ймовірності, функції розподілу, числових характеристик

неперервної випадкової величини з застосуванням інтегрального числення.

Продемонстрований підхід до врахування міжпредметних зв’язків в дистанційних

курсах реалізує системність навчання і розуміння місця дисципліни у структурно-

логічній схемі. Це дозволяє викладачам розробляти спільні комплексні проекти,

вдосконалювати методичне забезпечення.

Електронні звіти

Практичні завдання є основним типом навчальних об’єктів, що

застосовуються для організації практичної роботи та виконання індивідуальних

завдань. Практичне завдання виконується студентом індивідуально та передбачає

звіт про результати роботи, що надсилається студентом та перевіряється і

оцінюється викладачем.

Метою практичних завдань є детальний розгляд студентами окремих

теоретичних положень навчальної дисципліни та формування вмінь і навичок їх

практичного застосування.

Проблемні або відкриті завдання в математичних дисциплінах найчастіше

представлені постановкою розрахункової задачі з опорною схемою відповіді,

методичними рекомендаціями до виконання і варіантами завдань для забезпечення

індивідуального виконання студентом. В деяких випадках доцільна колективна

форма роботи, що може бути реалізовано через чати, форуми або у вигляді

мережевих ігор.

При використанні стандартного або спеціалізованого програмного

забезпечення (додатки MICROSOFT OFFICE, система MathCAD, пакет прикладних

програм Matlab тощо) в практичній частині курсу наводяться приклади вирішення

задач з використанням вказаної програми.

4.2.2 Навчальні об'єкти для колективної роботи студентів

Завдання для дискусій і обговорень

Дискусія – це форма колективного обговорення, мета якого виявити істину

через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми.

32

Дискусія і обговорення в ДК – спільне розв’язання групою студентів за участі

викладача проблемних ситуацій, пошук відповідей на запитання, реалізується за

допомогою форуму.

Форум – комунікативний інструмент, який дозволяє організувати асинхронне

спілкування учасників дистанційного курсу (колективна форма роботи). Після

завершення обговорень викладач індивідуально оцінює участь кожного студента у

виконанні завдання (рис. 4.5).

Завдання для спільної роботи

Завдання для спільної роботи може бути організоване за різними напрямками

(спільне написання творчих робіт, статей, теоретичного матеріалу, тощо). Викладач

формує групу для спільної роботи та оцінює внесок кожного її учасника.

Добір завдань для електронного навчання економіко-математичних дисциплін

у колективній формі потребує переосмислення матеріалу і відповідній його подачі.

Для створення зазначених навчальних об'єктів потрібно чітко сформулювати тему та

основні питання завдання, підібрати підготовчий матеріал (джерела, літературу),

зробити невеликий вступ, щоб учасникам було легше визначитись щодо основних

понять (за необхідності).

33

Рисунок 4.5 - Приклад дискусії в дистанційному курсі “Теорія ймовірностей та

математична статистика”

Незважаючи на те, що дистанційне навчання зазвичай ототожнюється зі

самостійною роботою студентів, викладач не тільки не втратив своїх позицій в

навчальному процесі, але його педагогічні функції набули якісно нової форми та

змісту.

Перш за все слід зазначити, що викладачу доводиться працювати в освітньому

середовищі, яке принципово відрізняється від навчальної аудиторії [35]. У таких

умовах викладач повинен здійснювати роль висококваліфікованого координатора

навчального процесу, організатора та посередника-консультанта. Крім того,

викладач не просто використовує готове інформаційно-освітнє середовище, але й

сам формує його, розробляючи окремі освітні траєкторії та вводячи їх в єдиний

освітній простір.

34

5 ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ

ПРИ ВИКЛАДАННІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

СТУДЕНТАМ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Однією з основних проблем при вивченні математики студентами

нематематичних спеціальностей є необхідність оволодіння великим обсягом знань

за дуже обмежений термін. Скорочення аудиторних годин при незмінній кількості

загального вмісту навчального матеріалу приводить до збільшення навантаження як

на студента, так і на викладача. Застосування інформаційних технологій дозволяє

більш ефективно організувати аудиторну та самостійну роботу студентів, підвищити

мотивацію студентів до навчання. Досвід педагогічних інновацій у СумДУ свідчить,

що напрацьовані електронні засоби навчання позитивно впливають на якість освіти

в різних формах навчальної діяльності. Наприклад, використання на лекціях

відеодемонстрацій, самостійна робота студентів денної та заочної форми навчання з

тестами та тренажерами сприяє більш якісному засвоєнню матеріалу навчальної

дисципліни.

Зазначимо, що вивчення математики не може бути відокремлене від

оволодіння обраною спеціальністю. Для студентів нематематичних спеціальностей

математика є інструментом для вирішення фахових задач. Тому напрацьовані

програмні засоби можуть бути використані і при подальшому вивченні спеціальних

дисциплін, які передбачають використання математичних знань. Тим самим

впровадження електронних засобів навчання стимулюватиме подальші інновації у

наданні освітніх послуг.

Впровадження викладачами в навчальний процес за денною формою навчання

електронних навчально-методичних матеріалів та розроблених у СумДУ технологій

їх створення передбачає застосування:

на лекціях в якості наочного матеріалу – навчальні відеооб’єкти,

мультимедійні демонстрації та презентації;

при проведенні контролю знань (вхідний, поточний, підсумковий) – тести

та інтерактивні практичні завдання;

35

при проведенні віртуальних лабораторних робіт та для підготовки до

виконання робіт на реальному лабораторному обладнанні – програмно-

реалізовані їх віртуальні моделі;

при організації індивідуальних робіт студентів (контрольні, реферати, РГР,

ОДЗ, КР, КП тощо) – практичні та обов’язкові індивідуальні завдання

дистанційних курсів;

при організації всіх видів самостійної роботи студентів, зокрема для

опрацювання окремих розділів навчальних дисциплін, вивчення дисциплін

за вибором, відпрацювання пропущених занять тощо, – дистанційні курси

як сукупність навчальних об’єктів, об’єднаних єдиним педагогічним

сценарієм [34].

Самостійне опанування навчального матеріалу є основним видом навчальної

діяльності студентів заочної та дистанційної форм навчання. В умовах скорочення

аудиторних годин на вивчення дисциплін збільшується обсяг позааудиторної

самостійної роботи і студентів денної форми навчання. За таких умов добір змісту

самостійної роботи та розроблення відповідного навчально-методичного

забезпечення є надзвичайно актуальним питанням.

До дисциплін, що забезпечують економічно-математичну підготовку,

висуваються підвищені вимоги – максимально наблизити зміст самостійної роботи

до потреб майбутньої спеціальності. Не лише зміст навчальної дисципліни

зумовлює відповідний зміст самостійної роботи на економічному факультеті,

важливим фактором є готовність студентів до цього виду навчальної діяльності. Для

формування умінь і навичок потрібні не лише базові знання, уміння і навички з

математики, а й достатній рівень научуваності. До студента висуваються особливі

вимоги щодо навичок самоорганізації в навчальній роботі.

Застосування комп'ютерних технологій, електронних засобів навчання

запобігає таким негативним процесам, як спрощення навчального матеріалу,

зниження рівня математичного розвитку студентів, значно зменшує ускладнення в

організації їх самостійної роботи.

36

Для створення електронних навчально-методичних матеріалів для студентів

денної форми навчання викладачі СумДУ застосовують спеціально розроблений

web-сервіс http://elearning.sumdu.edu.ua, який передбачає можливість подальшої

інтеграції матеріалів у систему дистанційного навчання та доступ через OCW

(OpenCourseWare).

Конструктор навчально-методичних матеріалів Lectur`ED дозволяє:

створювати / редагувати проекти з навчально-методичними матеріалами

самостійно або колективно (рис. 5.1);

Рисунок 5.1 - Активні проекти викладача на Lectur`ED

імпортувати навчально-методичні матеріали, що опубліковані на OCW

СумДУ та розміщені у системі дистанційного навчання СумДУ;

експортувати навчально-методичні матеріали до OCW СумДУ та до

системи дистанційного навчання СумДУ;

37

об'єднувати матеріали, розміщені в електронному каталозі, інституційному

репозитарії СумДУ та на інших веб-ресурсах в рамках єдиного проекту

навчальної дисципліни (рис. 5.2);

Рисунок 5.2 - Функціонал конструктора навчально-методичних матеріалів

надавати доступ до навчально-методичних матеріалів, окремих навчальних

об'єктів;

забезпечувати зворотній зв’язок від студентів.

Обов'язковими складовими кожної теми є зміст; ключові терміни;

повнотекстова форма теоретичного матеріалу, що містить навчальну інформацію,

достатню для забезпечення вивчення та виконання завдань теми, та може

супроводжуватися таблицями, формулами, ілюстративним матеріалом (схеми,

рисунки), гіперпосиланнями, аудіо- та відеоматеріалами і передбачає логічно

завершене, науково обґрунтоване і систематизоване викладення певного наукового

або науково-методичного питання; стислий конспект, який містить основні

38

теоретичні положення (визначення, формулювання теорем), які студенту необхідно

засвоїти як обов’язковий мінімум для підсумкового контролю знань; висновки;

питання для самоперевірки.

Безпосередня робота зі створення навчальних об'єктів виконується

викладачами у спеціально створеному середовищі (рис. 5.3).

Рисунок 5.3 - Інтерфейс online-редактора

Конструктор навчально-методичних матеріалів Lectur`ED надає широкі

можливості по створенню тестів. Веб-сервіс фіксує результати виконання завдань,

підтримуються всі типи тестів, як і в системі дистанційного навчання з можливістю

імпорту між платформами. Це особливо важливо для формування тестової бази з

математичних дисциплін, оскільки середовище дозволяє вводити не тільки текст, а й

рисунки, таблиці, формули тощо. Групування питань в блоки як за типами, так

змістом, випадкове формування вибірки для сеансу тестування й інші педагогічно-

технічні рішення сприяють формуванню якісного тестового матеріалу (рис. 5.4).

39

Рисунок 5.4 - Створення і налаштування тестів на Lectur`ED

Віртуальні тренажери дозволяють значно скоротити час засвоєння матеріалу, а

отже прискорити процес навчання. Студенти зможуть наочно розібрати

досліджувану тему стільки разів, скільки їм потрібно для набуття навичок.

Існує ряд тем, які викликають значні проблеми у студентів, що часто пов'язано

з труднощами наочної демонстрації. В таких випадках доцільно використання

тренажерів. Наприклад, при вивченні теми “Табличний процесор Microsoft Excel”

дуже важливо навчити студентів створювати та копіювати формули. За допомогою

40

технології Flash створений тренажер, що емулює зазначені операції середовища

Microsoft Excel. Після виконання тренажеру студенту значно легше виконувати

практичні завдання з даної теми [26].

Віртуальні тренажери надають неоціненну допомогу як студенту (вони

дозволяють наочно подати матеріал, повторювати певні дії до повного розуміння і

закріплення вивченого матеріалу), так і викладачеві (не вимагають постійної

присутності, неупереджено оцінюють отримане рішення, методичні рекомендації

видаються автоматично, програма сама вказує на допущені помилки). Тренажери

підтримують переключення мов та оновлення даних (рис. 5.5).

Рисунок 5.5 - Тренажер “Табличний процесор Microsoft Excel”

Застосування технологій електронного навчання поряд із традиційним,

поєднання і взаємодоповнення різних методів навчання дозволили створити якісну

модель навчального процесу вивчення економіко-математичних дисциплін.

41

ВИСНОВКИ

У науково-дослідній роботі розв’язано важливу прикладну задачу підвищення

якості навчального процесу економіко-математичних дисциплін. Головні наукові та

практичні результати роботи полягають у такому:

1. Інформатизація навчального процесу суттєво впливає на мету та зміст

навчання, методи, засоби та організаційні форми занять.

2. Використання комп’ютерних технологій та міждисциплінарних зв’язків при

вивченні економіко-математичних дисциплін дозволяє за мінімум часу на

занятті донести студентам значно більший обсяг інформації порівняно з

традиційними заняття.

3. Збільшується функціональність, наочність, зручність, простота використання

матеріалу.

4. З’являється можливість розв’язувати більш складні завдання.

5. Розроблена концептуальна модель забезпечення якості навчального процесу

вивчення економіко-математичних дисциплін з використанням ІТ.

6. Створенні електронні навчально-методичні матеріали для забезпечення

навчального процесу всіх форм навчання; впроваджені в педагогічну практику

комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання.

7. Розроблені дистанційні курси: "Теорія ймовірностей та математична

статистика", "Дослідження операцій", "Економетрія", "Оптимізаційні методи та

моделі", "Математичне програмування", "Економіко-математичне

моделювання", "Комп'ютерні мережі та телекомунікації", "Основи інформатики

та обчислювальної техніки".

8. Одержані в роботі результати впроваджено в Сумському державному

університету в навчальний процес за денною, заочною та дистанційною

формами навчання.

42

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Забіяка А. М. Використання макросів VBA для пошуку рішень задач

оптимізації / А. М. Забіяка, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика,

механіка (IMM) : матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів,

співробітників, аспірантів і студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми :

СумДУ, 2010. – C. 43–44.

2. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч.

посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. –

К.: ВВП “КОМПАС”, 1997. – 64 с.

3. Лотюк Ю. Г. Комп’ютерно-орієнтована методична система навчання

обчислювальної математики в педагогічному університеті: Дис. канд. пед. наук:

13.00.02. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – 228 с.

4. Валюк В. Ф. Особливості використання комп’ютерних технологій при вивченні

хімічних дисциплін [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://library.udpu.org.ua/library_files/zbirnuk_nayk_praz/2011/2011_3_3.pdf

5. Жуковська А. Л. Комп'ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у

світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень / А. Л. Жуковська // Вісник

Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2006. - 29. С.

128-131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://eprints.zu.edu.ua/1470/1/2.pdf

6. Данилюк С. С. Переваги та недоліки використання інформаційно-комп’ютерних

технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх

філологів / С. С. Данилюк // Інформаційні технології і засоби навчання – 2012. –

том 28 (№2). – С. 179 – 190.

7. Ковальчук Л. Використання комп’ютерної технології навчання під час вивчення

курсу педагогіки в умовах класичного університету / Л. Ковальчук // Вісник

Львівського університету: Cерія педагогічна. - 2004. - Вип.18. - С. 51–60.

43

8. Триус Ю. В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання

математичних дисциплін у ВНЗ: проблеми, стан і перспективи [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/705/1/3.pdf

9. Бенькович Є. Р. Роль комп'ютерних технологій при вивченні математичної

статистики в економічному ВНЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://bibl.com.ua/informatika/2767/index.html

10. Дубова Т. В. Розвиток пізнавальної активності учнів 5 – 6 класів на основі нових

інформаційних технологій навчання на уроках математики: Автореф. дис. канд.

пед. наук: 13.00.02 / Т.В. Дубова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К.,

2002. — 18 с.

11. Співаковський О. В. Підготовка вчителя математики до використання

комп'ютера у навчальному процесі / О. В. Співаковський // Комп'ютер у школі та

сім'ї. – 1999. – №2. – С. 9-11.

12. Педагогический коллектив: технологии и инновации [Текст]: монография /

И. А. Малашихина, Е. А. Селюкова. - М.: Илекса, 2009. - 200 с.

13. Роль і місце інформаційних технологій у процесі [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://bo0k.net/index.php?bid=9001&chapter=1&p=achapter

14. Жалдак М. І. Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи /

М. І. Жалдак // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2001. – №5. – С. 2-14.

15. Бондаренко Д. М. Підготовка викладачів до впровадження дистанційних

технологій навчання /  Д. М. Бондаренко // Інформаційно-телекомунікаційні

технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: зб. наук. пр. – вип.

1. – Львів : ЛДУ БЖД, 2006. – С. 519-522.

16. Забіяка А.М. Моделювання задач лінійного програмування з використанням

програмних комплексів /  А. М. Забіяка, Р. О. Атаманюк, О. А. Шовкопляс //

Інформатика, математика, механіка" (IMM): матеріали IV Міжвуз. наук.-техн.

конф. викладачів, співробітників, аспірантів і студентів, м. Суми, 21-24 квітня

2009 р. – Суми : СумДУ. – 2009. С. 141.

17. Атаманюк Р.О. Застосування пакета Mathcad для оптимізації виробничих

функцій / Р. О. Атаманюк, О. А. Шовкопляс, О. А. Літвіненко // Інформатика,

44

математика, механіка (IMM) : матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів,

співробітників, аспірантів і студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми :

СумДУ, 2010. – C. 64–65.

18. Наказ № 466 Міністерства освіти і науки України “Про затвердження положення

про дистанційне навчання” від 25.04.2013. [Електронний ресурс] – Режим

доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.

19. Дистанційне навчання – це сучасно: перспективи розвитку дистанційного

навчання на прикладі Сумського державного університету / Ю. Коровайченко,

А. Васильєв // Газета “Освіта України”. – 2013. – № 24 від 17.06.2013. – С. 6.

Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/ua/comments/17415-distantsiyne-

navchannya--tse-suchasno.-gazeta-osvita-ukrayini--24-vid-17.06.2013.

20. Савченко О. О. Порівняльна характеристика сервісів для відеоконференцій /

О. О Савченко, В. М. Мірошниченко // Перший крок у науку : матеріали студ.

конф. ф-ту електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 травня 2011

р. – Суми : СумДУ, 2011. – C. 43–44. Керівник: Шовкопляс О.А.

21. Khan B. Managing E-Learning Strategies: Design, Delivery, Implementation and

Evaluation / B Khan - Hershey, PA.: Information Science Publishing, 2005. – 424 p.

22. Базиль О. О. Тенденції та проблеми розвитку дистанційної освіти /

О. О. Базиль // Сучасний український університет: теорія і практика

впровадження інноваційних технологій : матеріали VII Міжнар. наук.-метод.

конф. (до 60-річчя Сумського державного університету), 22-24 квітня 2008 року.

– Суми : СумДУ. – 2008. – Ч. ІІІ. – С. 28–29.

23. Шовкопляс О. А. Використання навчальних веб-сервісів СумДУ для організації

самостійної роботи студентів / О. А. Шовкопляс, Ю. О. Зубань // Шляхи

вдосконалення позааудиторної роботи студентів : матеріали VII Міжвуз. обл.

метод. конф., м. Суми, 29 квітня 2014 р. – Суми : СумДУ. – 2014. С. 26-27.

24. Шовкопляс О. А. Аналіз забезпеченості навчальних дисциплін електронними

матеріалами / О. А. Шовкопляс, Ю. О. Зубань // Шляхи вдосконалення

позааудиторної роботи студентів : матеріали VII Міжвуз. обл. метод. конф.,

м. Суми, 29 квітня 2014 р. – Суми : СумДУ. – 2014. С. 35-36.

45

25. Литвиненко О.А. Учет и анализ межпредметных связей дисциплин

математического цикла в системе подготовки специалистов экономического

профиля / О. А. Литвиненко, О. А. Шовкопляс // Е-навчання у вищій школі –

проблеми й перспективи (INCEL-08) : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. –

Одеса. – 2008. – CD-ROM ISBN 978-966-593-624-4.

26. Базиль О. О. Роль віртуальних тренажерів при вивченні інформатики /

О. О. Базиль // Електронні засоби та дистанційні технології для навчання

протягом життя : тези доп. VIII Міжнар. наук.-метод. конф., м. Суми, 15–16

листопада 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 58–59.

27. Шмидт М. И. Использование методов дистанционного обучения в школе

[Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.rusnauka.com/21_DSN_2013/Pedagogica/1_143166.doc.htm.

28. Шовкопляс О. А. Автоматизована підсистема створення дистанційних курсів /

О. А. Шовкопляс, І. В. Возна // Інформатика, математика, механіка (IMM) :

матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня 2011 р. – Суми : СумДУ,

2011. – C. 179.

29. Дистанційне навчання: досвід впровадження в українському університеті:

Монографія / В. О. Любчак, О. В. Купенко, Т. В. Лаврик та ін. – Суми : СумДУ,

2009. – 160 с.

30. Наказ № 916-I СумДУ “Про затвердження Вимог до навчально-методичних

матеріалів дистанційної форми навчання та критеріїв їх оцінювання” від

18.11.2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://elearning.sumdu.edu.ua/s/85-5pb.

31. Наказ № 1518 Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Вимог до

вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових,

освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною

формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за

акредитованими напрямами і спеціальностями” від 31.10.2013. [Електронний

ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1857-13

46

32. Мартинова Н. С. Математичні дисципліни в системі дистанційної освіти

СумДУ / Н. С. Мартинова, О. А. Шовкопляс // УСиМ. – 2011. – № 6. – С. 68–71.

33. Шамшина С. Ю. Використання технології Flash для створення навчальних

демонстрацій та тренажерів // Перший крок у науку : матеріали студ. конф. ф-ту

електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 травня 2011 р. – Суми :

СумДУ, 2011. – C. 42. Керівник: Шовкопляс О.А.

34. Наказ № 925-I СумДУ “Про застосування електронних навчально-методичних

матеріалів у викладанні дисциплін денної форми навчання ” від 19.11.2013.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elearning.sumdu.edu.ua/s/a2-5p9.

35. Шовкопляс О. А. Дистанційна підготовка тьюторів / О. А. Шовкопляс,

І. В. Возна // Інформатика, математика, автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн.

конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 203.

47

Додаток А

Перелік публікацій за матеріалами дослідження

1. Забіяка А. М. Використання макросів VBA для пошуку рішень задач

оптимізації / А. М. Забіяка, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика,

механіка (IMM) : матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів,

співробітників, аспірантів і студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми :

СумДУ, 2010. – C. 43–44.

2. Атаманюк Р.О. Застосування пакета Mathcad для оптимізації виробничих

функцій / Р. О. Атаманюк, О. А. Шовкопляс, О. А. Літвіненко // Інформатика,

математика, механіка (IMM) : матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів,

співробітників, аспірантів і студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми :

СумДУ, 2010. – C. 64–65.

3. Шовкопляс О. А. Моделювання фінансової стійкості підприємства /

О. А. Шовкопляс, Р. Ф. Шовкопляс // Інформатика, математика, механіка

(IMM) : матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів, співробітників,

аспірантів і студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми : СумДУ, 2010. –

C. 82–83.

4. Чернякова М. Г. Створення навчальної програми розв’язання транспортних

задач та її застосування у навчальному процесі / М. Г. Чернякова,

О. А. Літвіненко, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика, механіка (IMM) :

матеріали V Міжвуз. наук.-техн. конф. викладачів, співробітників, аспірантів і

студентів, м. Суми, 19-23 квітня 2010 р. – Суми : СумДУ, 2010. – C. 87–88.

5. Літвіненко О.А. Використання інтерактивних методів навчання для організації

навчальної роботи студентів / О. А. Літвіненко, О. А. Шовкопляс // Шляхи

вдосконалення позааудиторної роботи студентів : матеріали V Міжвуз. обл.

метод. конф., м. Суми, 20 квітня 2010 р. – Суми : СумДУ. – 2010. С. 210.

6. Мартинова Н. С. Математичні дисципліни в системі дистанційної освіти

СумДУ / Н. С. Мартинова, О. А. Шовкопляс // УСиМ. – 2011. – № 6. – С. 68–71.

48

7. Маленко С. С. Використання технології Flash для реалізації модуля

відеоспостереження / С. С. Маленко, О. А. Шовкопляс // Інформатика,

математика, механіка (IMM) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня

2011 р. – Суми : СумДУ, 2011. – C. 56.

8. Мірошниченко В. М. Створення відеоматеріалів засобами Camtasia Studio /

В. М. Мірошниченко, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика, механіка

(IMM) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня 2011 р. – Суми :

СумДУ, 2011. – C. 59.

9. Савченко О. О. Реалізація завдання оновлення сайту дистанційного навчання /

О. О. Савченко, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика, механіка (IMM) :

матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня 2011 р. – Суми : СумДУ,

2011. – C. 60.

10. Забіяка А. М. Визначення оптимальної структури капіталу з використанням

ефекту фінансового левериджу / А. М. Забіяка, О. А. Шовкопляс // Інформатика,

математика, механіка (IMM) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня

2011 р. – Суми : СумДУ, 2011. – C. 157.

11. Бахлов Е. В. Моделювання системи розробки java-тренажерів на основі

аналітичних обчислень / Е. В. Бахлов, О. А. Шовкопляс // Інформатика,

математика, механіка (IMM) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня

2011 р. – Суми : СумДУ, 2011. – C. 178.

12. Шовкопляс О. А. Автоматизована підсистема створення дистанційних курсів /

О. А. Шовкопляс, І. В. Возна // Інформатика, математика, механіка (IMM) :

матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 18–22 квітня 2011 р. – Суми : СумДУ,

2011. – C. 179.

13. Лотох В. Н. Визуализация матрицы Бостонской консалтинговой группы

средствами Flash // Перший крок у науку : матеріали студ. конф. ф-ту

електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 травня 2011 р. – Суми :

СумДУ, 2011. – C. 41. Руководитель: Шовкопляс О.А.

14. Шамшина С. Ю. Використання технології Flash для створення навчальних

демонстрацій та тренажерів // Перший крок у науку : матеріали студ. конф. ф-ту

49

електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 травня 2011 р. – Суми :

СумДУ, 2011. – C. 42. Керівник: Шовкопляс О.А.

15. Савченко О. О. Порівняльна характеристика сервісів для відеоконференцій /

О. О Савченко, В. М. Мірошниченко // Перший крок у науку : матеріали студ.

конф. ф-ту електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 травня 2011 р.

– Суми : СумДУ, 2011. – C. 43–44. Керівник: Шовкопляс О.А.

16. Мазманишвили А. С. Динамика волновых функций в возмущенном

параболическом потенциале / А. С. Мазманишвили, О. А. Шовкопляс //

Современные проблемы науки и образования : труды 11 Междунар.

междисципл. науч.-практ. конф. – Харьков, 2011. – С. 104–105.

17. Лісунов О. С. Організація передачі даних у реальному часі між клієнтами

Flashplayer без участі сервера / О. С. Лісунов, О. А. Шовкопляс // Інформатика,

математика, автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21

квітня 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 89.

18. Лотох В. Н. Виртуальный тренажер как составная часть лабораторного

практикума / В. Н. Лотох, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика,

автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. –

Суми : СумДУ, 2012. – C. 90.

19. Маленко С. С. Создание видеоконференции для дистанционного обучения

средствами Flash / С. С. Маленко, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика,

автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. –

Суми : СумДУ, 2012. – C. 94.

20. Пархомчук В. С. Разработка библиотеки классов для создания java-тренажеров /

В. С. Пархомчук, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика, автоматика

(IMА) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. – Суми :

СумДУ, 2012. – C. 95.

21. Савченко А. А. Разработка экспертной системы, обучающей игре в бридж /

А. А. Савченко, С. Ю. Шамшина, О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика,

автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. –

Суми : СумДУ, 2012. – C. 96.

50

22. Шовкопляс О. А. Дистанційна підготовка тьюторів / О. А. Шовкопляс,

І. В. Возна // Інформатика, математика, автоматика (IMА) : матеріали наук.-техн.

конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 203.

23. Мазманишвили А. С. Трансформация фрактальных бассейнов притяжения нулей

функции при неизменной их конфигурации / А. С. Мазманишвили,

О. А. Шовкопляс // Інформатика, математика, автоматика (IMА) : матеріали

наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21 квітня 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 198.

24. Третяк А. О. Декомпозиція складного контура чисельними та евристичними

методами / А. О. Третяк, О. А. Шовкопляс, Ю. М. Лопаткін // Фізика,

електроніка, електротехніка (ФЕЕ) : матеріали наук.-техн. конф., м. Суми, 16–21

квітня 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 35.

25. Шовкопляс О. А. Дистанційне навчання педагогічних кадрів /

О. А. Шовкопляс // Шляхи вдосконалення позааудиторної роботи студентів :

матеріали VI Міжвуз. обл. метод. конф., м. Суми, 24–25 квітня 2012 р. – Суми :

СумДУ. – 2012. С. 21.

26. Пронікова Ж. С. Метод векторного спаду в задачах планування та управління

виробництвом / Ж. С. Пронікова // Перший крок у науку : матеріали студ. конф.

ф-ту електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 22 квітня 2012 р. –

Суми : СумДУ, 2012. – C. 39. Керівник: Шовкопляс О.А.

27. Мазманишвили А. С. Алгоритм Ньютона нахождения нулей и трансформация

фрактальных бассейнов притяжения / А. С. Мазманишвили, О. А. Шовкопляс,

А. В. Бондарь // Современные проблемы науки и образования : труды 12

Междунар. междисципл. науч.-практ. конф. – Харьков, 2012. – С. 119–120.

28. Мазманишвили А.С. Ошибка позиционирования и стратегия принятия решений

в статистических задачах с использованием критерия хи-квадрат /

А. С. Мазманишвили, О. А. Шовкопляс // Вестник ХНТУ. – 2012. – № 2(45). –

С. 211-215.

29. Зайцев А. В. Факторна характеристика формування податків / А. В. Зайцев,

О. А. Шовкопляс, О. В. Галахова // Вісник Сумського державного університету.

Серія економіка. – 2011. – № 2 – С. 64-74.

51

30. Шовкопляс О. А. Руководство пользователя системы дистанционного обучения /

О. А. Шовкопляс, А. В. Зайцев // Електронні засоби та дистанційні технології

для навчання протягом життя : тези доп. VIII Міжнар. наук.-метод. конф., м.

Суми, 15–16 листопада 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. – C. 100–101.

31. Шовкопляс О. А. Использование программного пакета IPT (MATLAB) в

учебном процессе при анализе дробноразмерных структурных образований /

О. А. Шовкопляс, О. В. Соболь, И. Н. Колупаев // Електронні засоби та

дистанційні технології для навчання протягом життя : тези доп. VIII Міжнар.

наук.-метод. конф., м. Суми, 15–16 листопада 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. –

C. 102–103.

32. Шовкопляс О. А. Організаційно-методична підтримка атестації дистанційних

курсів / О. А. Шовкопляс, Н. О. Молдаванова // Електронні засоби та

дистанційні технології для навчання протягом життя : тези доп. VIII Міжнар.

наук.-метод. конф., м. Суми, 15–16 листопада 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. –

C. 139–140.

33. Шовкопляс О. А. Розроблення механізму генерації індивідуальних завдань у

дистанційнних курсах / О. А. Шовкопляс, О. О. Савченко // Електронні засоби та

дистанційні технології для навчання протягом життя : тези доп. VIII Міжнар.

наук.-метод. конф., м. Суми, 15–16 листопада 2012 р. – Суми : СумДУ, 2012. –

C. 141–142.

34. Шовкопляс О. А. К вопросам обеспечения и регламентации учебного процесса

по дистанционной форме обучения / О. А. Шовкопляс, А. В. Зайцев // Якість

вищої освіти: методологічні та методичні підходи до впровадження

дистанційних технологій навчання : матеріали XXXVIІІ Міжнар. наук.-метод.

конф., м. Полтава, 23–24 січня 2013 р. – Полтава : ПУЕТ. – 2013. – C. 107–109.

35. Пархомчук М. С. Визначення нечітких дублікатів тексту / М. С. Пархомчук //

Перший крок у науку : матеріали IV студ. конф. ф-ту електроніки та

інформаційних технологій, м. Суми, 28 квітня 2013 р. – Суми : СумДУ, 2013. –

C. 34. Керівник: Шовкопляс О.А.

52

36. Шовкопляс О. А. Стандартизація навчальних систем дистанційної освіти /

О. А. Шовкопляс, О. І. Москаленко // Електронні засоби та дистанційні

технології для навчання протягом життя : тези доп. IX Міжнар. наук.-метод.

конф., м. Суми, 14–15 листопада 2013 р. – Суми : СумДУ, 2013. – C. 33–34.

37. Літвіненко О.А. Проблеми створення тестів у дистанційних курсах /

О. А. Літвіненко // Електронні засоби та дистанційні технології для навчання

протягом життя : тези доп. IX Міжнар. наук.-метод. конф., м. Суми, 14–15

листопада 2013 р. – Суми : СумДУ, 2013. – C. 70–71.

38. Шовкопляс О. А. Застосування спеціалізованих програм та дистанційних

технологій для обробки даних структурного аналізу / О. А. Шовкопляс,

О. В. Соболь // Електронні засоби та дистанційні технології для навчання

протягом життя : тези доп. IX Міжнар. наук.-метод. конф., м. Суми, 14–15

листопада 2013 р. – Суми : СумДУ, 2013. – C. 86–87.

39. Шовкопляс С. Р. Оцифровування графіків з рисунків засобами MathCAD /

Р. Ф. Шовкопляс // Перший крок у науку : матеріали П'ятої студ. конф. ф-ту

електроніки та інформаційних технологій, м. Суми, 29 грудня 2013 р. – Суми :

СумДУ, 2013. – C. 42. Керівник: Шовкопляс О.А.

40. Шовкопляс О. А. Використання навчальних веб-сервісів СумДУ для організації

самостійної роботи студентів / О. А. Шовкопляс, Ю. О. Зубань // Шляхи

вдосконалення позааудиторної роботи студентів : матеріали VII Міжвуз. обл.

метод. конф., м. Суми, 29 квітня 2014 р. – Суми : СумДУ. – 2014. С. 26-27.

41. Шовкопляс О. А. Аналіз забезпеченості навчальних дисциплін електронними

матеріалами / О. А. Шовкопляс, Ю. О. Зубань // Шляхи вдосконалення

позааудиторної роботи студентів : матеріали VII Міжвуз. обл. метод. конф.,

м. Суми, 29 квітня 2014 р. – Суми : СумДУ. – 2014. С. 35-36.

42. Літвіненко О. А. Застосування тестів для самопідготовки студентів

[Електронний ресурс] / О. А. Літвіненко, Т. С. Сушко // Електронні засоби та

дистанційні технології для навчання протягом життя : тези доп. X Міжнар.

наук.-метод. конф., м. Суми, 13–14 листопада 2014 р. – C. 59–60. – Режим

доступу : http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37990

53

43. Базиль О. О. Матеріали дистанційної форми навчання для підвищення якості

навчання студентів денної форми [Електронний ресурс] / О. О. Базиль //

Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом життя : тези

доп. X Міжнар. наук.-метод. конф., м. Суми, 13–14 листопада 2014 р. – C. 20–21.

– Режим доступу : http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37980

44. Базыль Е. А. Возможности web-сервиса Lectur.ED для создания учебных

материалов / Е. А. Базыль, Ю. А. Кравченко // Современное образование в

России и за рубежом: теория, методика, практика : материалы ІІІ междунар.

научн.-практ. конф., Чебоксары, 24 сент. 2014 г. – Чебоксары : ЦНС

“Интерактив плюс”, 2014. – С. 20-21.

45. Методичні вказівки до практичних робіт на тему “Основні поняття теорії

ймовірностей” з курсу “Теорія ймовірностей та математична статистика” /

укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2011. – 24 с.

46. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 2 “Основні теореми теорії ймовірностей” /

укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2011. – 34 с.

47. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 3 “Закони розподілу випадкових величин” /

укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2011. – 76 с.

48. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 4 “Нормальний розподіл” / укладачі:

О.С. Мазманішвілі, О.А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2012. – 36 с.

49. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 5 “Системи випадкових величин (випадкові

вектори)" / укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ,

2012. – 61 с.

50. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 6 “Закони розподілу функцій випадкових

величин” / укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ,

2012. – 44 с.

54

51. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Терія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 7 “Граничні теореми теорії ймовірностей” /

укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2012.– 29 с.

52. Методичні вказівки до практичних робіт з курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 8 “Випадкові процеси” / укладачі:

О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2012. – 44 с.

53. Методичні вказівки до практичних робіт із курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 9 “Основні поняття математичної статистики” /

укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2012. – 46 с.

54. Методичні вказівки до практичних робіт із курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 10 “Спеціальні закони розподілу математичної

статистики” / укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ,

2013. – 58 с.

55. Методичні вказівки до практичних робіт із курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 11 “Статистична теорія оцінювання параметрів

розподілу” / укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ,

2014. – 60 с.

56. Методичні вказівки до практичних робіт із курсу “Теорія ймовірностей та

математична статистика”. Тема 12 “Статистична перевірка параметричних

гіпотез” / укладачі: О. С. Мазманішвілі, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ,

2014. – 71 с.

57. Хімічні терміни, поняття та закони [Електронний ресурс] / Т. В. Диченко,

Т. В. Соколова, І. Л. Перфільєва, О. А. Шовкопляс. – Суми : СумДУ, 2013 –

Режим доступу : http://lib.sumdu.edu.ua/library/DocDownloadForm?docid=398244

58. Химические термины, понятия и законы [Электронный ресурс] / Т. В. Диченко,

Т. В. Соколова, И. Л. Перфильева, О. А. Шовкопляс. – Сумы : СумГУ, 2013. –

Режим доступа :http://lib.sumdu.edu.ua/library/DocDownloadForm?docid=398247

59. Chemical terms, notions and laws [Electronic Resource] / Т. V. Dichenko,

T. V. Sokolova, I. L. Perfil'eva, O. A. Shovkoplyas. – Sumy : SSU, 2013. – Mode of

access : http://lib.sumdu.edu.ua/library/DocDownloadForm?docid=398248