МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.І.Пирогова

Кафедра фармацевтичної хімії

Аналітична хіміяМодуль 1

Методичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи

Вінниця 2013 р.

«Схвалено»Методичною радоюфармацевтичного факультетуВінницького національного медичногоуніверситету імені М.І.ПироговаПротокол № 2 від 20.11.2013 р.

Обговорено і затвердженона засіданні кафедри фармацевтичної хімії

Протокол № 4 від 01.11.2013 р.

Зав.кафедри________________ доц. Ющенко Т.І.

Переглянуто і затвердженона засіданні кафедри фармацевтичної хімії

Протокол № ___ від _____20____ р.

Зав.кафедри________________

Переглянуто і затвердженона засіданні кафедри фармацевтичної хімії

Протокол № ___ від _____20____ р.

Зав.кафедри________________

Складачі: доцент к.х.н. Т.І.Ющенко ст.викладач А.Є.Косарева асистент Л.В.Слободянюк

Рецензенти: - доцент кафедри хімії та хімічної технології Вінницького національного технічного університету, к.х.н., М.В.Євсєєва- доцент кафедри біологічної та загальної хімії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, к.х.н. О.В.Смірнова

Методичні вказівки складено відповідно до програми навчальної дисципліни «Аналітична хімія» для вищого фармацевтичного закладу та фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації (спец. «Фармація», «Клінічна

фармація») і призначені для самопідготовки і контролю засвоєння рівня знань студентів 2 курсу денної і заочної форм навчання з модулю 1.

Вступ

Метою викладання аналітичної хімії є формування системних знань з теорії якісного та кількісного хімічного аналізу і набуття вмінь та практичних навичок їх виконання. Завдання дисципліни:

- сформувати знання студентів з теоретичних основ якісного та кількісного методів аналізу;

- забезпечити оволодіння студентами технікою виконання основних аналітичних операцій;

навчити студентів працювати з основними типами обладнання, які використовують в хімічному та фармацевтичному аналізі;

- навчити студентів застосовувати набуті знання для аналізу лікарських засобів та хімічних речовин;

- навчити проводити оцінку результатів аналітичного експерименту з використанням математичної обробки;

- сформувати хіміко-аналітичне мислення з метою використання найбільш раціонального методу аналізу для рішення конкретного аналітичного завдання, розробки плану дослідження та виконання експерименту.

Методичні вказівки складено відповідно до програми навчальної дисципліни «Аналітична хімія» для вищого фармацевтичного закладу та фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації (спец. «Фармація», «Клінічна фармація») і призначені для самопідготовки і контролю засвоєння рівня знань студентів 2 курсу денної і заочної форм навчання з модулю 1.

Програма з аналітичної хімії структурована на 3 модулі. Контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях. Дані методичні вказівки створені для самопідготовки студентів до складання підсумкового контролю знань з модулю 1. «Якісний аналіз».

Зміст тестового завдання Відповідь та її обгрунтування1. Теоретичні основи аналітичної хімії

1.1.Деякі окислювально-відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в яких одна реакція перебігає самовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає участь в обох реакціях?A. ІндикаторB. Індуктор C. Акцептор D. Каталізатор E. Актор1.2. Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині. Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім: A. Мінімальний об’єм реагенту B. Гранична концентрація C. Граничне розведення D. Відкриває мий мінімум (межа виявлення) E.Мінімальний об’єм гранично розведе-ного розчину1.3. Якісний аналіз неорганічних сполук дозволяє встановити:A. Склад як індивідуальних неорганічних сполук, так і їх сумішейB. Склад індивідуальних неорганічних сполукC. Склад сумішейD. Кількісні співвідношення хімічних сполукE. Кількість атомів певного виду в даній сполуці1.4. Для якісного аналізу беруть визначену масу зразку. Який з методів якісного аналізу використовує зразок масою від 0,01 г до 0,001 г A. НапівмакроаналізB. Макроаналіз C. МікроаналізD. Мікрокристалоскопічний метод E. Ультрамікрометод1.5. В аналізі широко застосовують буферні розчини для:A. Підтримування сталим певного значення рН середовища B. Забарвлення розчинів C. Утворення комплексних сполукD. Досягнення повноти осадження аналітичної групи катіонів E. Зміни рН середовища 1.6. В дробовому ході аналізу іони різних аналітичних груп виявляють:

A. При строгій послідовності операцій з виявленняB.В окремих порціях розчину в будь-якій послідовності C. Після розділення іонів на аналітичні групи D. Із окремих порцій досліджуваного розчину після попереднього розділення іонів на аналітичні групи Е. За зміною забарвлення окремих порцій розчину після додавання групового реагенту відповідної аналітичної групи1.7. В насиченому розчині стронцій фосфату рівноважні концентрації іонів Sr2+ i PO4

3- зв’язані з реальним добутком розчинності цієї солі співвідношенням: A. ДР = [Sr2+ ]2[PO4

3-]2 B. ДР = [Sr2+ ]3[PO4

3-]C. ДР =[Sr2+ ]3[PO4

3-]2 D. ДР = [Sr2+ ]3[PO4

3-] E. ДР = [Sr2+ ][PO4

3-]2 1.8. На розчинність важкорозчинних солей, утворених катіонами металів, які легко утворюють аміакати, найбільший вплив має: A. Концентрація молекул аміакуB. Концентрація іонів амонію C. Концентрація амінівD. Концентрація іонів гідрогенуE. Концентрація амідів1.9. Знайти правильне продовження речення: “Додавання натрій ацетату до розчину ацетатної кислоти...”. A. Призводить до зростання ступеня іонізації солі B. Викликає збільшення ступеня іонізації кислоти C. Викликає збільшення ступеню іонізації кислоти D. Викликає зменшення ступеня іонізації кислоти E. Призводить до зменшення ступеня іонізації солі 1.10. Під дією електролітів, що містять однойменний іон з молекулами речовин, які випадають у осад, відбувається зменшення розчинності цих речовин. Вкажіть, як називається таке явище: A. Сольовим ефектомB. ВсолюваннямC. ЕкстракцієюD. ВисолюваннямE. Фракційним осадженням1.11. Розчинники, які використовують в аналітичній хімії, класифікують за їх здатністю приєднувати або відщеплювати протони. Вкажіть, до яких розчинників відносяться спирти:A. ПротогенніB. АмфіпротніC. ПротофільніD. Апротонні

E. Протогенні і амфіпротні1.12. При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона проходить: A. Із видимими змінами у реакційній системіB. З виділенням теплаC. Із утворенням гетерофазиD. ШвидкоE. Повільно1.13. Аналіз складних сумішей сполук/іонів може проводитися систематичним та дробним методами. Виявлення досліджуваних сполук/іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає:A. Використання специфічного реактивуB. Концентрування досліджуваного розчинуC. Застосування групового реактивуD. Застосування високочутливого реактивуE. Застосування маскуючого реактиву1.14. Усі хімічні процеси характеризуються певними константами, які пов’язані із природою реагуючих речовин. Характеристикою термодинамічного стану системи осад – насичений розчин є: A. Іонна силу розчинуB. Іонний добутокC. Константа стійкостіD. Добуток розчинностіE. Константа дисоціації1.15. При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реагуючих речовин буде відновником, а яка – окисником. Напрямок проходження оксидаційно - відновної реакції визначається: A. Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакціїB. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакціїC. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно - відновної реакціїD. Величиною водневого показника системиE. Температурою системи1.16. Будь-який рівноважний процес характеризується певними кількісними показниками. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є: A. Константа розподілуB. Константа іонізаціїC. Константа солюбілізаціїD. Константа гідролізуE. Константа стійкості

1.17. В ході систематичного аналізу складних сумішей проводиться розділення компонентів суміші на групи. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до: A. Хімічних властивостей їх сполук B. Положення елементів у періодичній системіC. Розчинності їх сполук у водіD. Оксидаційно-відновних властивостей цих іонівE. Фізичних властивостей їх сполук1.18. Згідно теорії електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабкі електроліти характеризуються: A. Низьким значенням оптичної густиниB. Низьким ступенем окисленняC. Малою величиною константи нестійкостіD. Малим значенням константи іонізаціїE. Незначним добутком розчинності1.19. Як називаються реакції і реагенти, які дають можливість визначити даний іон в присутності інших без попереднього їх відокремлення:A. Загальні B. Вибіркові C. Групові D. Специфічні Е. Характерні1.20. Вам необхідно приготувати аміачний буферний розчин. Для цього до водного розчину амоніаку необхідно додати розчин:A. Сульфату натріюB. Хлориду каліюC. Хлоридної кислотиD. Хлориду амоніюE. Сульфатної кислоти1.21. Вам необхідно приготувати фосфатний буферний розчин. Для цього до водного розчину дигідрофосфату калію необхідно додати розчин:A. Сульфату каліюB. Хлориду каліюC. Гідроксиду каліюD. Гідрофосфату каліюE. Гідрокарбонату калію1.22. При виборі окисно-відновної реакції для потреб аналізу треба передбачити повноту проходження цієї реакції. Встановити цей показник можна за: А. Величиною водневого показника системи В. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції С. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно - відновної реакції D. Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції

Е. Все вище перераховане1.23. Досліджуваний розчин містить аніони в еквімолярних кількостях: хлорид, бромід, йодид. Послідовність утворення осадів при додаванні розчину срібла нітрату буде визначатися: А. Концентрацією аніонів в розчиніВ. Температурою С. Константою гідролізу срібла нітрату D. Добутком розчинності галогенідів срібла Е. Концентрацією розчину срібла нітрату1.24. Лікарський препарат містить кобальту (ІІІ) хлорид. Для визначення кобальту (ІІІ) хлориду у препараті додали надлишок амонію гідроксиду. Вкажіть комплексоутворювач та його заряд у комплексній солі хлориду гексаамінокобальту. A. Кобальт, заряд +2 B. Кобальт, заряд +3 C. Хлор, заряд – 1 D. Аміак, заряд 0 Е. Кобальт, заряд 0 1.25. При проведенні аналітичних реакцій широко застосовуються буферні суміші. У якому випадку буферна ємність розчину є максимальною ? A. При додаванні 100 мл 1 М розчину сильної кислоти B. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1 : 10 C. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1 : 1 D. При додаванні 100 мл 1 М розчину лугу Е. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1 : 51.26. Що слід додати до розчину натрію ацетату, щоб дістати буферну суміш: A. Na2CO3 B. NaOH C. СН3СООН D. NH4OH Е. СН3СООNH4

1.27. Кислотність середовища характеризується величиною водневого показника. Вкажіть величину рН 0,1М розчину НClO4:А. 2 В . 0 С . 4D . 1 Е . 3

2. І група катіонів2.1. В лабораторії необхідно ідентифікувати катіон калію. Для цього можна використати: A. Ректив Несслера B. Натрію гідротартрат

C. Розчин хлороводневої кислоти D. Натрію карбонат E. Цинкуранілацетат 2.2. На аналіз поступила безбарвна кристалічна речовина, яка добре розчинна у воді.При проведенні реакцій з груповими реагентами одержали негативний результат. Реакція з реактивом Несслера також дала негативний результат. При додаванні до розчину гексанітрокобальтату (ІІІ) натрію утворився жовтий кристалічний осад. Який катіон присутній в розчині: A. Калію B. Амонію C. Натрію D. Літію E. Магнію 2.3. Для виявлення катіонів амонію у фармпрепараті використовують реагент: A. Калій тетрайодомеркурат (ІІ) B. Калій гексагідроксостибат (V) C. Натрій плюмбум гексанітрокупрат (II) D. Натрій гідрогентартрат E. Калій гексагідроксокобальтат (III) 2.4. До I аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони: A. Натрію, калію, амонію B. Кальцію, стронцію, барію C. Аргентуму, плюмбуму, нікелю D. Алюмінію, магнію, цинку , хрому (III)E. Калію, барію, бісмуту (III), ртуті(І) 2.5. В якому розчині присутні катіони лише І аналітичної групи (кислотно-основна класифікація):А. NН4

+, Сu2+, Нg22+

В. Nа+, Fе2+, FеЗ+

С. Na+, К+, NН4+

D. К+, Аg+, Аl3+ Е. Na+, К+, Нg2

2+

2.6. Чому катіони I аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) не мають групового реагенту? A. належать до біологічно важливих елементів B. мають близькі іонні радіуси C. мають великі іонні радіуси D. мають здатність утворювати розчинні основи E. більшість їх солей розчинні у воді 2.7. В фармакопейному аналізі для ідентифікації іонів натрію використовують реакцію з: A. 2-метокси-2-фенілоцтовою кислотою B. 8-оксихіноліном C. Дифеніламіном

D. Діацетилдіоксимом E. Тетрафенілборатом 2.8. Специфічною реакцією на іон амонію в неорганічному аналізі є дія: A. Розчину натрій гідротартрату B. Реактиву Несслера C. Розчину натрій гексанітрокобальтату D. Розчину лугу при нагріванні E. Розчину калій гексагідроксостибату 2.9. Під час систематичного ходу аналізу катіонів першої аналітичної групи іон амонію заважає виявленню інших катіонів. Вкажіть, яким способом його видаляють з досліджуваного розчину:A. Термічним розкладом B. Осадженням C. Екстракцією D. Випаровуванням Е. Фільтруванням 2.10. Яка пара іонів з першої аналітичної групи не заважає один одному при виявленні:A. NH4

+, K+ B. K+, Na+ C. Na+, NH4

+ D. K+, NH4

+, Нg22+

E. Такої пари для першої аналітичної групи немає 2.11. Який аналітичний ефект спостерігається під час визначення катіонів калію розчином натрій гексанітрокобальтату (III):A. Червоний осад B. Білий осад C. Жовте забарвлення розчину D. Жовтий осад Е. Червоне забарвлення розчину 2.12. Досліджуваний розчин містить катіони калію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони калію:A. Кислота саліцилова B. Цинкуранілацетат C. Кислота винна D. Кислота щавлева Е. Кислота сульфатна 2.13. Досліджуваний розчин містить катіони калію і амонію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони амонію.A. Реактив Несслера B. Натрію гідротартрат C. Натрію гексанітрокобальтат D. Свинцю гексанітрокупрат (ІІ) Е. Кислота сульфатна 2.14. Яким аналітичним ефектом супроводжується реакція виявлення катіонів калію при дії натрію гідротартрату:

A. Бурий осад B. Білий аморфний осад C. Жовте забарвлення розчину D. Жовтий осад Е. Білий кристалічний осад

3. ІІ група катіонів3.1. При додаванні розбавленого розчину хлоро-водневої кислоти до досліджуваного розчину утворився білий сирнистий осад. Про присутність яких іонів це свідчить?A. Барію (ІІ)B. Срібла (І)C. Заліза (II)D. Заліза (ІІІ)E. Магнію (ІІ)3.2. В якому розчині присутні катіони лише II аналітичної групи (за кислотно - основною класифікацією): A. Pb2+, Ag+, Hg2

2+

B. Ba2+, Ca2+, Sr2+

C. Pb2+, Ag+, Hg2+

D. Ba2+, Pb2+, Hg2+

E. Ca2+, Sr2+, Hg22+

3.3. Вкажіть властивість плюмбум (ІІ) хлориду, що використовують у систематичному аналізі для відокремлення катіонів плюмбум (ІІ) A. Розчиняється у гарячій воді B. Утворює аміакати C. Утворює комплекси хлоридів D. Утворює осад сульфіду E. Утворює осад хромату 3.4. До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад, який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність в розчині: A. Катіонів срібла (І) B. Катіонів свинцю (ІІ) C. Катіонів вісмуту (ІІІ) D. Катіонів ртуті (ІІ) Е. Катіонів ртуті (І) 3.5. Для виявлення катіонів II аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) використовують груповий реагент: A. Надлишок концентрованого розчину аміаку B. 2Н H2SO4 + C2H5OH C. Надлишок концентрованого розчину NaOH, 3% H2O2 D. 2 Н HCl E. Насичений розчин карбонату натрію 3.6. При аналізі фармацевтичного препарату груповий реагент вказав на присутність катіону ІІ

аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Який катіон присутній в розчині, якщо при дії розчину карбонату натрію випав жовтий осад, розчинний в розчинах аміаку і азотної кислоти:A. Pb2+ B. Hg2 2+ C. Аg+ D. Hg2+ Е. Sr2+

3.7. При визначенні одного з катіонів ІІ аналітичної групи використовують реакцію “золотого дощу. Продуктом цієї реакції є: A. Утворення осаду AgІ B. Утворення осаду PbCl2 C. Утворення осаду PbІ2 D. Утворення осаду HgІ2 E. Утворення осаду Hg2І2 3.8. Відомо, що до складу досліджуваної суміші входять катіони другої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). До другої аналітичної групи належать катіони, які утворюють: A. Осади із гідрофосфатом натріюB. Осади із нітратною кислотоюC. Осади із хлоридною кислотоюD. Комплексні сполуки із гідроксидом амоніюE. Комплексні сполуки із гідроксидом натрію3.9. До досліджуваного розчину додали 1М розчин сірчаної кислоти. Випав осад білого кольору, який розчиняється в лугах. Це свідчить про присутність в розчині:A. Катіонів барію (ІІ) B. Катіонів кальцію (ІІ) C. Катіонів свинцю (ІІ) D. Катіонів срібла (І) Е. Катіонів ртуті (І) 3.10. Катіони срібла входять до складу лікарських препаратів, які мають антисептичні, протизапальні властивості. До розчину лікарської речовини, який містить катіон срібла, додали розчин хлоридної кислоти. Випав білий осад хлориду срібла. Яким буде ефект реакції взаємодії хлориду срібла з розчином аміаку? A. Утворення жовтого осаду B. Утворення бурого осаду C. Розчинення осаду, розчин безбарвний D. Розчинення осаду, розчин жовтого кольору Е. Утворення синього осаду 3.11. До досліджуваного розчину додали 2М розчин хлороводневої кислоти. Випав осад білого кольору, який в результаті обробки концентрованим

розчином аміаку почорнів. Це свідчить про присутність в розчині:A. Катіонів ртуті (ІІ) B. Катіонів срібла (І) C. Катіонів вісмуту (ІІІ) D. Катіонів ртуті (І) Е. Катіонів свинцю (ІІ)

4. ІІІ група катіонів4.1. Яким iз зазначених реактивів слід скористатися, щоб визначити наявністьу розчині катіону Са2+?A. NaBrВ. HNO3 С. HCl D. (NH4)2C2O4

E. KCl4.2. До досліджуваного розчину додали розчин хромату калію. Випав осад жовтого кольору, який не розчиняється в оцтовій кислоті. Це свідчить, що у досліджуваному розчині присутні катіони:А. КальціюВ. БаріюС. КобальтуD. Натрію Е. Магнію4.3. Катіони третьої аналітичної групи (кис-лотно -основна класифікація) відокремлюють у систематичному ході аналізу за допомогою такого групового реагенту:А. 1 М розчин карбонату амоніюВ. 1 М розчин хромату каліюС. 0,1 М розчин оксалату амоніюD. 0,1 М розчин карбонату натріюЕ. 1М розчин сульфатної кислоти в присутності етанолу4.4. Катіони ІІІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) осаджують груповим реагентом (1М H2SO4 + C2H5OH). Катіони якої аналітичної групи необхідно попередньо відокремити: A. Катіони ІІ групи B. Катіони ІV групи C. Катіони VІ групи D. Катіони V групи E. Катіони І групи 4.5. Вкажіть причину проведення пере-осадження сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) в карбонати при систематичному аналізі фарм-препарату A. Нерозчинність сульфатів у кислотах та лугах B. Нерозчинність сульфатів у воді

C. Розчинність сульфатів у воді D. Розчинність сульфатів у кислотах E. Розчинність сульфатів у лугах 4.6. До III аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони: A. Кальцію, стронцію, барію B. Алюмінію, магнію, цинку C. Калію, барію, бісмуту D. Аргентуму, плюмбуму, ніколу E. Цинку, алюмінію, хрому 4.7. За кислотно-основною класифікацією катіонів аналітичної групи для виявлення катіонів III аналітичної групи використовують груповий реагент: A. 2 Н H2SO4 + C2H5OH B. Надлишок концентрованого розчину NaOH, 3%H2O2 C. Насичений розчин карбонату натрію D. Надлишок концентрованого розчину аміаку E. 2 Н HCl 4.8. . В якісному аналізі при осадженні сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи ( , , ) з метою зменшення розчинності сульфатів у розчин додають:A. ХлороформB. Бензол C. Етиловий спирт D. Аміловий спиртЕ. Дистильовану воду4.9. Катіони кальцію входять до складу деяких фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для виявлення катіона кальцію є реакція з розчином: A. Амонію оксалатуB. Кислоти хлороводневоїC. Калію йодидуD. Амонію гідроксидуE. Натрію гідроксиду4.10. В якісному аналізі для виявлення іонів барію використовують "гіпсову" воду. "Гіпсова" вода – це: A. Насичений розчин CaSO4 у воді B. Розчин Br2 у воді C. Насичений розчин CO2 у воді D. Розчин сірководню у воді E. Розчин Cl2 у воді 4.11. При виконанні систематичного аналізу суміші катіонів для розчинення осаду сульфатів кальцію, стронцію і барію його попередньо обробляють при нагріванні розчином:А. Натрію сульфату

B. Натрію карбонату C. Натрію гідрокарбонатуD. Натрію тіосульфатуЕ. Натрію оксалату4.12. Лікарська речовина містить катіони барію, стронцію та кальцію у рівних концентраціях. Який із наведених нижче осадів випадає першим, якщо до досліджуваного розчину поступово доливати розчин сірчаної кислоти? A. Сульфат кальцію B. Сульфат барію C. Сульфат стронцію D. Одночасно усі зазначені вище солі Е. Сульфат плюмбуму 4.13. Досліджуваний розчин містить катіони третьої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Як проводиться визначення катіону барію за присутності катіонів стронцію та кальцію? A. Оксалатом амонію у нейтральному середовищі B. Оксалатом амонію у лужному середовищі C. Дихроматом калію у нейтральному середовищі D. Дихроматом калію в оцтовокислому середовищі Е. Дихроматом калію в лужному середовищі4.14. До досліджуваного розчину додали 1М розчин сірчаної кислоти. Випав осад білого кольору, який не розчиняється у кислотах і лугах, але розчиняється в концентрованому розчині амонію сульфату. Це свідчить про присутність в розчині:A. Катіонів кальцію (ІІ) B. Катіонів срібла (І) C. Катіонів барію (ІІ) D. Катіонів стронцію (ІІ)Е. Катіонів ртуті (І) 4.15. Який аналітичний ефект слід чекати від дії розчину калійгексаціаноферату (II) на катіони Ca2+:A. Випадіння жовто – зелених кристалів B. Поява бурого кільця C. Утворення білого дрібнокристалічного осаду D. Утворення комплексної сполуки блакитного кольоруЕ. Червоне забарвлення розчину 4.16. В який колір забарвлюють полум’я солі барію:А. Жовто-зеленийВ. ФіолетовийС. ЧервонийD. ЖовтийЕ. Цегляно - червоний4.17. До досліджуваного розчину, що містить катіони Ш групи, додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого кольору, розчинний в ацетатній кислоті. Це свідчить при

присутність у розчині катіонів:А. Меркурію (І)В. КальціюС. Аргентуму (І)D. СтронціюЕ. Барію

5. ІV група катіонів5.1. В якісному аналізі при дії надлишку групового реагенту (розчин гідроксидунатрію) на катіони IV аналітичної групи, іони хрому (III) утворюють:A. Оксид хрому (II)B. Гідроксид хрому (III)C. Гідроксид хрому (II)D. Гексагідроксохромат натрію (III)E. Оксид хрому (III)5.2. Якісною реакцією для визначення сполук Сr(VІ) є утворення оксиду - дипероксиду хрому, що забарвлює шар ефіру в інтенсивно-синій колір. Вкажіть формулу цієї сполуки хрому:А. С О3

В. С OС. С 2О 3

D. С O5

Е. С О2

5.3. До розчину невідомої суміші поступово додавали розчин гідроксиду натрію. З’явився осад, який розчинився після додавання надлишку лугу. Про наявність катіонів якої аналітичною групи це може свідчити? A. IV B. І C. VI D. II E. III 5.4. На аналіз взято безбарвний розчин, в якому знаходяться катіони четвертої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). При додаванні до частини досліджуваного розчину тетратіоціаногідраргірату (ІІ) амонію утворився білий аморфний осад. Який катіон присутній в розчині? A. Катіон цинку B. Катіон стануму (ІІ) C. Катіон алюмінію D. Катіон арсену (ІІІ) E. Катіон стануму (ІV) 5.5. З метою виявлення в розчині катіонів ІV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) до окремої порції розчину додали надлишок 4H розчину натрію гідроксиду та 2 краплі розчину бісмуту (ІІІ) нітрату. Утворився

чорний осад, що свідчить про наявність катіонів: A. Стануму (ІІ) B. Арсену (ІІІ) C. Цинку D. Стануму (ІV) E. Хрому (ІІІ) 5.6. В розчині знаходяться катіони ІV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). До розчину додали магнезіальну суміш (магнію хлорид, амонію хлорид, амонію гідроксид) і утворився білий дрібнокристалічний осад. Який катіон обумовив цю реакцію? A. Арсен (V) B. Станум (ІІ) C. Цинк D. Алюміній E. Арсен (ІІІ) 5.7. З якою метою в систематичному ході аналізу катіонів ІV групи (за кислотно-основною класифікацією) разом з груповим реагентом додають пероксид водню: A. Для утворення гідроксо- та оксоаніонів цих елементів у найвищих ступенях окислення B. Для утворення гідроксо- та оксоаніонів цих елементів у найнижчих ступенях окислення C. Для більш повного осадження цих катіонів D. Для утворення пероксидних сполук цих катіонів E. Для руйнування гідратних комплексів 5.8. До IV аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони: A. Алюмінію, цинку, хрому (III), стануму(II), стануму(IV), арсену(III), арсену(V) B. Кальцію, стронцію, барію, калію, барію, бісмуту C. Магнію, заліза(II), стибію(V), кальцію, стронцію, барію D. Аргентуму, плюмбуму, калію, барію, бісмуту (III)E. Натрію, калію, амонію, аргентуму, плюмбуму, ртуті(І) 5.9. В ході аналізу катіонів IV аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) при дії групового реактиву можна не тільки відокремити, але й ідентифікувати іони: A. Al(III) B. Аs(Ш) C. Zn(II) D. Sn(IV) E. Сr(Ш) 5.10. Груповий реагент на катіони IV аналітичної

групи (кислотно-основна класи-фікація) утворює оксоаніони з іонами: A. As(III) , As(V), Cr(III) B. Zn(II) C. Sn(II) и Sn(IV) D. Al(III) E. Cr(III) 5.11. При аналізі фармацевтичного препарату груповий реагент вказав на присутність катіонів ІV аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в розчині катіони цинку (ІІ) в присутності катіонів алюмінію (ІІІ). A. Кобальту (ІІ) нітратB. Розчин натрію гідроксидуC. Розчин калію гексаціаноферату (ІІ)D. Надлишок розчину гідроксиду натрію в присутності пероксиду воднюE. Натрію тетраборат5.12. До четвертої групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони Al3+, Sn2+, Sn(IV), As(V), As(III), Zn2+, Cr3+. Вказати груповий реагент для четвертої групи катіонів. A. Надлишок розчину лугу, 3% Н2О2

B. Розчин 2Н HClC. Розчин NH3 D. Група не має групового реагенту E. Розчин 2Н H2SO4

5.13. Яка спільна хімічна властивість катіонів IV (кислотно-основна класифікація) аналітич-ної групи об'єднує їх в одну аналітичну групу: A. Добра розчинність деяких солей B. Погана розчинність солей C. Амфотерність гідроксидів D. Розчинність гідроксидів в кислотахЕ. Здатність до комплексоутворення5.14. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить катіони хрому(ІІІ), алюмінію (ІІІ), цинку (ІІ). Яка реакція є характерною на катіон хрому? A. Реакція з лугомB. Із розчином аміаку C. Окислення катіону хрому (ІІІ) до іонів хромат, дихромат і перхромату D. Реакція із карбонатом амонію Е. Реакція із калію гексаціанофератом (ІІ) 5.15. На розчин, що містить катіони четвертої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), подіяли концентрованим розчином амонію хлориду. Утворення осаду не спостерігалось. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:A. Катіони олова (ІІ) B. Катіони хрому (ІІІ)

C. Катіони цинку (ІІ) D. Катіони алюмінію (ІІІ) Е. Катіонів олова (ІV)5.16. До досліджуваного розчину додали надлишок розчину натрію гідроксиду і 3% розчину пероксиду водню. Розчин при нагріванні забарвився в жовтий колір. Це свідчить про присутність в розчині:A. Катіонів хрому (ІІІ) B. Катіонів олова (ІІ) C. Катіонів алюмінію (ІІІ) D. Катіонів цинку (ІІ) Е. Катіонів олова (ІV)

6. V група катіонів6.1. До досліджуваного розчину додали концентровану нітратну кислоту та кристалічний диоксид плюмбуму. Розчин набув малинового кольору. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект?А. Стануму (II) В. Мангану (II) С. Хрому (III) D. Феруму (III) Е. Вісмуту (III)6.2. До розчину, що досліджується, додали 1 мл 2 Н розчину нітратної кислоти, невелику кількість кристалічного натрію бісмутату і нагріли. З’явилося рожево-фіолетове забарвлення розчину, що свідчить про присутність катіону: A. Мангану (ІІ) B. Феруму (ІІІ) C. Магнію (ІІ) D. Купруму (ІІ) E. Нікелю (ІІ) 6.3. На аналіз взято розчин, в якому знаходяться катіони V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). До суміші додали лужний розчин станіту натрію – утворився чорний осад, що свідчить про наявність катіону: A. Bi3+ B. Fe2+ C. Sb3+ D. Fe3+ E. Mg2+ 6.4. У водному розчині знаходяться катіони V аналітичної групи. При розведенні розчину в результаті посилення гідролізу утворився білий аморфний осад. Які катіони легко утворюють продукти гідролізу? A. Катіони мангануB. Катіони феруму(ІІІ) C. Катіони магнію D. Катіони бісмуту(ІІІ) і стибію(ІІІ)

E. Катіони феруму(ІІ) 6.5. При дії групового реагенту на катіони V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) утворюються забарвлені осади з катіонами: A. Fe2+ B. Bi3+ C. Mg2+ D. Sb(III)E. Sb(V)6.6. До V аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать катіони: A. Заліза(II), заліза(III), магнію, мангану(II), вісмуту(III), стибію(III), стибію(V) B. Алюмінію, цинку, хрому(III), стануму(II), стануму(IV), арсену(III), арсену(V) C. Аргентуму(І), плюмбуму, ртуті(І) D. Аргентуму, плюмбуму, ртуті(І), купруму, кобальту, кадмію E. Калію, барію, бісмуту(ІІІ), цинку, плюмбуму, аргентуму(І) 6.7. В якісному аналізі специфічним реагентом на катіони Fe2+ є: A. K4[Fe(CN)6]B. K2Na[Co(NO2) 6] C. NaOHD. K3[Fe(CN)6] E. NH4OH6.8. В якісному аналізі при певних умовах специфічним реагентом на катіони Fe3+ є K4[Fe(CN)6]. Якого кольору утворюється осад? A. Синій B. Бурий C. Червоний D. Білий E. Чорний6.9. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить іони : сурми(III), вісмуту(ІІІ), заліза(ІІ), заліза(ІІІ), магнію(ІІ), марганцю(ІІ), кобальту(ІІ), нікелю(ІІ). Солі яких катіонів більшою мірою піддаються гідролізу і виявляються реакцією гідролізу? A. Стануму(ІІ) і стануму(IV) B. Заліза(ІІ) і заліза(ІІІ) C. Кобальту(ІІ) D. Магнію та мангану(ІІ) Е. Сурми(III) і вісмуту(III) 6.10. До досліджуваного розчину додали розчин концентрованої нітратної кислоти та кристалічний натрій бісмутат. Розчин набув малинового кольору. На присутність якого катіону в досліджуваному

розчині вказує цей аналітичний ефект: A. Хрому(ІІІ) B. Барію C. Феруму(ІІІ) D. Мангану(ІІ) Е. Магнію6.11. Аналітичним ефектом дії розчину калійгексаціаноферату(II) на йони феруму(III) є: A. Випадіння синього осаду B. Випадіння білого осаду C. Поява характерного запаху D. Виділення бульбашок газуЕ. Червоне забарвлення розчину 6.12. До п’ятої аналітичної групи катіонів (кислотно-основна класифікація) відносяться іони Mn2+. Якісною реакцією для цих катіонів є:A. Взаємодія з Fe3+ в кислому середовищі B. Дія лугів C. Дія кислот D. Окислення в кислому середовищіЕ. Дія розчину натрію гідрофосфату6.13. Розчин, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), має жовто-буре забарвлення. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:A. Заліза(ІІ) B. Мангану(ІІ) C. Магнію(ІІ) D. Заліза(ІІІ) Е. Вісмуту(III)6.14. До розчину, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), долили розчин натрію гідроксиду. Випав білий осад, який з часом на повітрі буріє. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:A. Заліза (ІІІ) B. Мангану (ІІ) C. Вісмуту (ІІІ) D. Заліза (ІІ)Е. Магнію (ІІ) 6.15. До розчину, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), долили розчин амонію тіоціанату. Розчин забарвився в червоний колір. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:A. Заліза (ІІ) B. Заліза (ІІІ) C. Мангану (ІІ) D. Вісмуту (ІІІ) Е. Магнію (ІІ) 6.16. Реакцію визначення йонів Ві3+ проводять із розчином Na4[Sn(OH)6], який одержують при

взаємодії: A. [SnCl6 ]2- + надлишок NH4OH B. SnCl2 + надлишок HCOOH C. SnCl2 + надлишок NaOH D. Sn(OH)2 + надлишок CH3COOH Е. Sn(OH)2 + надлишок NH4OH 6.17. Який реагент використовують для відокремлення магній-катіонів від інших катіонівV аналітичної групи в систематичному ході аналізу ?A. Розчин лугу B. Надлишок концентрованого розчину амоніаку C. Нітратна кислота D. Гідроген пероксидЕ. Насичений розчин амонію хлориду

7. VI група катіонів7.1. При дії диметилгліоксиму на розчин, що містить катіони VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) спостерігали малинове забарвлення осаду. Який катіон обумовив цей аналітичний ефект?A. Катіон меркурію (II)B. Катіон нікелю (II)C. Катіон кобальту (II)D. Катіон купруму (II)E. Катіон кадмію (II)7.2. При додаванні до розчину, що аналізується, надлишку аміаку він забарвився у яскраво-синій колір. Це вказує на присутність у розчині іонів:А. АргентумуВ. Плюмбуму С. Вісмуту D. Меркурію (II)Е. Купруму7.3. Які катіони з розчином йодиду калію утворюють оранжево-червоний осад, що розчиняється у надлишку реагенту з утворенням безбарвного розчину?А. Меркурій (II) В. Бісмут С. Стибій (V) D. Меркурій (І)Е. Плюмбум7.4. Найбільш селективною реакцією для визначення катіонів нікелю є реакція взаємодії з яким реактивом? A. Реактивом Чугаєва B. Розчином натрію гідроксиду C. Розчином калію гідроксиду D. Розчином сірчаної кислоти E. Реактивом Несслера 7.5. Вкажіть, які катіони є в розчині, якщо при додаванні до нього реактиву Чугаєва та аміачного

буферного розчину утворюється червоно – рожевий осад: A. Катіони нікелю B. Катіони алюмінію C. Катіони купруму D. Катіони кобальту E. Катіони меркурію (ІІ) 7.6. В ході аналізу катіонів VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) при дії групового реагенту можна не тільки відокремити групу, але і ідентифікувати іони: A. Cu(II) B. Co(II) C. Ni(II) D. Hg(II) E. Cd(II) 7.7. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До шостої групи катіонів належать катіони Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+. Вказати груповий реагент для шостої групи катіонів. A. Розчин NH3 B. H2SO4

C. NaOHD. Група не має групового реагенту E. HCl7.8. При проведенні аналізу складних сумішей за систематичним ходом необхідно відділити катіони шостої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). Якого типу комплексні сполуки утворюються при взаємодії катіонів шостої аналітичної групи із груповим реактивом: A. АміакатиB. ХелатиC. ГідроксокомплексиD. АквакомплексиE. Внутрішньокомплексні7.9. Для катіонів VI (кислотно-основна класифікація) аналітичної групи характерними є реакції: A. Забарвлення полум'я B. Комплексоутворення C. Лише окисно-відновні D. З кислотою хлороводневою Е. З кислотою сульфатною 7.10. Груповим реактивом на катіони VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) є надлишок амонію гідроксиду. Це пояснюється наступним: A. В склад групи входять катіони d-елементів, що утворюють забарвлені сполуки

B. Гідроксиди катіонів групи розчинні в кислотах C. Гідроксиди катіонів VI групи не розчинні у надлишку лугу, але утворюють розчинні аміакати D. В склад групи входять лише двозарядні катіони Е. Гідроксиди катіонів групи є не розчинними в кислотах 7.11. Які катіони знаходяться у розчині, якщо при додаванні розчину аміаку спочатку утворюється осад блакитно-зеленого кольору, який потім розчиняється в надлишку реактиву з утворенням інтенсивно синього кольору: A. Нікелю (ІІ) B. Міді (ІІ) C. Кобальту (ІІ) D. Хрому (III) Е. Заліза (III) 7.12. 3 краплі розчину, який містить катіони VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) перенесли на фільтрувальний папір, додали 2 краплі диметигліоксиму – з’явилося малинове забарвлення плями. Який катіон обумовив цей аналітичний ефект? A. Катіон міді (II) B. Катіон ртуті (II) C. Катіон нікелю (II) D. Катіон кадмію (II) Е. Катіон хрому (III)7.13. При аналізі фармацевтичного препарату груповий реагент вказав на присутність катіону VІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Який катіон присутній в розчині, якщо при дії розчину гідроксиду натрію спостерігається утворення білого осаду, який швидко переходить в жовтий, розчинний в кислотах: A. Hg2+ B. Ni2+ C. Cd2+ D. Cu2+ Е. Co2+ 7.14. При аналізі фармацевтичного препарату груповий реагент вказав на присутність катіону УІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Який катіон присутній в розчині, якщо при дії розчину сульфіду натрію випав чорний осад, не розчинний в азотній кислоті: A. Катіон нікелю (ІІ) B. Катіон ртуті (ІІ) C. Катіон кобальту (ІІ) D. Катіон вісмуту (ІІІ)Е. Катіон хрому (III)

8. Суміш катіонів8.1. У досліджуваній суміші знаходяться катіони феруму (ІІІ) та купруму (ІІ). Дією якого групового реагенту можна розділити названі катіони:А. Розчин гідроксиду натріюВ. Концентрований розчин аміакуС. Концентрований розчин хлоридної кислотиD. Концентрований розчин сульфатної кислотиЕ. Розчин гідроксиду натрію і пероксиду водню8.2. Досліджуваний розчин лікарського препарату містить катіони магнію (II) і алюмінію (Ш). За допомогою якого реагенту можна розділити вказані катіони при аналізі цього препарату?А. Розчин лугуВ. Розчин амоніакуС. Розчин хлоридної кислотиD. Розчин пероксиду водню в кислому середовищіЕ. Розчин нітрату срібла8.3. Для відділення катіонів 4 аналітичної групи від катіонів 5 аналітичної групи використо-вують: A. Надлишок розчину аміаку B. Надлишок розчину гідроксиду натрію C. Надлишок розчину сірчаної кислоти D. Недостатню кількість розчину аміаку E. Розчин срібла нітрат 8.4. Аналіз невідомої суміші слід починати з: A. Виявлення катіонів B. Виявлення аніонів мінеральних кислот C. Виявлення аніонів органічних кислот D. Виявлення осадів E. Виявлення аніонів нестійких кислот 8.5. Розділення катіонів V і VI (кислотно-основна класифікація) аналітичних груп в систематичному ході аналізу проводять при дії: A. Надлишку концентрованого розчину амоніаку B. Надлишку розчину натрій гідроксиду C. Надлишку розчину хлоридної кислоти D. Надлишку розчину калій гідроксиду E. Надлишку розчину сульфатної кислоти 8.6. При аналізі суміші катіонів (Сa2+, Ba2+, Pb2+) провели осадження сульфатною кислотою. Як можна відокремити PbSO4 від суміші сульфатів барію та кальцію? A. Промиванням осаду розчином лугуB. Перекристалізацією осадуC. Промиванням осаду концентрованою H2SO4

D. Промиванням осаду розчином ацетатної кислотиE. Промиванням осаду розчином аміаку8.7. У досліджуваній суміші знаходяться катіони заліза (ІІІ) і міді (ІІ). Дією якого групового реагенту

можна розділити названі катіони: A. Концентрованого розчину амонію гідроксидуB. Розчину натрію гідроксиду і водню пероксидуC. Розчину хлороводневої кислотиD. Розчину натрію гідроксидуE. Розчину сульфатної кислоти8.8. Які катіони I-III аналітичних груп (кислотно-основна класифікація) знаходяться в досліджуваному розчині, якщо з розчином лугу утворюється осад, розчинний в надлишку лугу?А. СвинцюВ. Ртуті (І)С. БаріюD. СріблаЕ. Ртуті (ІІ)8.9. Досліджуваний розчин лікарського препарату містить катіони нікелю(II) і алюмінію(III). За допомогою якого реагенту можна розділити вказані катіони при аналізі цього препарату :A. Пероксиду водню в кислому середовищі B. Розчину лугу C. Розчину нітрату срібла D. Розчину хлоридної кислотиЕ. Розчину нітратної кислоти8.10. Визначте реагент, який дозволяє відділити осад BaSO4 від осаду PbSO4:A. NH4CH3COOB. NH4C1C. Na2CO3

D. (NH4)2CO3

Е. (NH4)2C2O4

8.11. При проведенні аналізу суміші катіонів за систематичним ходом аналізу необхідно відокремити катіони третьої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Для цього використовують:A. Розчин калію хромату B. 1М розчин сірчаної кислоти в присутності етанолу C. Розчин натрію карбонату D. Розчин амонію оксалату Е. Розчин хлороводневої кислоти8.12. До розчину, що містить катіони кобальту (ІІ) і цинку (ІІ) долили надлишок лугу. Спостерігається утворення:A. Осаду брунатного кольору B. Розчину рожевого кольору C. Осаду білого кольору D. Осаду синього кольору Е. Осаду бурого кольору 8.13. До розчину, що містить катіони мангану (ІІ) і ртуті (ІІ) долили груповий реагент на шосту

аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація). Спостерігається утворення:A. Осаду білого кольору, що буріє на повітрі B. Розчину рожевого кольору C. Осаду жовтого кольору D. Розчину синього кольору Е. Осаду брунатного кольору 8.14. До розчину, що містить катіони міді (ІІ) і цинку (ІІ) долили груповий реагент на шосту аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація). Спостерігається утворення:A. Осаду білого кольору B. Розчину синього кольору C. Розчину зеленого кольору D. Безбарвного розчину Е. Розчину рожевого кольору 8.15. У досліджуваній суміші знаходяться катіони заліза (ІІІ) і міді (ІІ). Дією якого групового реагенту можна розділити названі катіони:A. Розчину натрію гідроксиду B. Розчину натрію гідроксиду і водню пероксиду C. Розчину кислоти хлоридної D. Концентрованого розчину амонію гідроксиду Е. Розчину кислоти сульфатної 8.16. Реакцією забарвлення полум'я можна виявити катіони: А. NH4

+, Zn2+, Fe2+,Pb2+ B. Na+, K+, Ca2+, Ba2+ C. NH4

+, Na+, H+, OH- D. Mg2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+ Е. NH4

+, K+, Mg2+, Mn2+

8.17. В досліджуваному розчині присутні катіони кальцію, барію, магнію, алюмінію. До частини розчину додали невелику кількість гідроксиду амонію і розчин алізарину. Утворився червоний осад. Який іон виявлений цією реакцією? A. Йон магнію B. Йон кальцію C. Йон барію D. Йон алюмінію Е. Йон стронцію8.18. Вкажіть послідовний ряд реагентів для визначення катіонів цинку та нітрат – аніонів в фармпрепараті A. Дитизон, ферум (ІІ) сульфат B. Натрій хлорид, йод C. Натрій сульфід, калій перманганат D. Натрій сульфат, натрій йодид E. Калій гексаціаноферат (ІІ) , сульфатна кислота 8.19. Запропонуйте послідовний ряд реагентів для визначення калій- та ацетат- іонів у фармпрепараті A. Натрій гексанітрокобальтат (III), амоній хлорид

B. Натрій гідрогентартрат, сульфатна кислота C. Натрій тетрафенілборат, натрій йодид D. Реактив Несслера, сульфатна кислота E. Натрій карбонат, хлоридна кислота 8.20. У розчині присутні катіони цинку і алюмінію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони цинку:A.Надлишок 6М гідроксиду натрію в присутності пероксиду воднюB. Розчин сульфатної кислотиC. Розчин натрію гідроксиду D. Кобальту нітрат Со(NО3)2

E. Розчин калію гексаціаноферату(ІІ)8.21. Досліджуваний розчин містить катіони калію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони калію:A. Кислота саліцилова B. Цинкуранілацетат C. Кислота винна D. Кислота щавлева Е. Кислота сульфатна

9. I група аніонів9.1. До розчину, який має жовто-лимонне забарвлення, додали 1 мл 1М. H2SO4, 5 крапель Н2О2, 2 мл ізоамілового спирту та інтенсивно збовтали. Шар органічного розчинника забарвлюється в синій колір. Який аніон знаходиться в розчині? A. Аніон CrO4

2- B. Аніон Cr2O7

2- C. Аніон MnO4

– D. Аніон NO3

– E. Аніон I– 9.2. До розчину, в якому находяться аніони І аналітичної групи, додали розчин амонію молібдату у нітратній кислоті і нагріли. Утворився жовтий кристалічний осад. Наявність яких аніонів обумовлює такий аналітичний ефект? A. Аніони PO4

3– та AsO43–

B. Аніони AsO33-

C. Аніони S2O32–

D. Аніони SO32–

E. Аніони C2O42–

9.3. Фармакопейною реакцією на фосфат-іони є дія магнезіальної суміші, в результаті утворюється білий кристалічний осад МgNH4PO4. Склад магнезіальної суміші наступний: A. MgCl2, NH3·H2O, NH4Cl B. MgCl2, NaOH, NaCl C. MnCl2, NH3·H2O, NaCl D. MgCl2, MnSO4, NH4Cl E. MgCl2, NH4Cl

9.4. Оберіть індикатор, за допомогою якого можна відрізнити карбонат- і гідрокарбонат-іони в якісному аналізі: A. Фенолфталеїн B. Метиловий оранжевий C. Бромтимоловий синій D. Еріохром чорний E. Метиленовий синій 9.5. Присутність аніонів I аналітичної групи в розчині визначають дією: A. Розчину BaCl2 в нейтральному або слабколужному середовищі B. Розчину BaCl2 в кислому середовищі C. Розчину AgNO3 в кислому середовищі D. Розчину мінеральної кислоти E. Розчину лугу 9.6. Арсеніт та арсенат-іони входять до складу деяких фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для виявлення названих іонів є реакція з розчином: A. Срібла (І) нітратуB. АнтипіринуC. Калію йодидуD. Амонію гідроксидуE. Натрію гідроксиду9.7. До розчину лікарської речовини, що містить аніони першої аналітичної групи долили розчин молібденової рідини. Випав жовтий осад. На присутність якого аніону вказує цей аналітичний ефект? A. Сульфату B. Фосфату C. Сульфіту D. Карбонату Е. Оксалату9.8. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони: сульфат, сульфіт, карбонат, фосфат. Який реагент є груповим на ці аніони? A. Хлорид магнію B. Нітрат срібла у розчині азотної кислоти C. Хлорид барію в нейтральному або слабколужному середовищі D. Груповий реагент відсутній Е. Хлорид срібла9.9. Виберіть реагенти для визначення суль-фат-іонів в суміші: СО3

2-, SO42-, S2O3

2-, РО43-.

A. Sn(NO3)2, КОНB. Ba(NO3)2, NaOHC. Ba(NO3)2, HCl D. CaC12, NH3 ∙ H2OЕ. Sn(NO3)2, HCl 9.10. Груповим реагентом на 1 групу аніонів є

розчин BaCl2 в нейтральному або слабко-лужному середовищі. Укажіть аніони 1 групи. A. B.

C. D. Е.

10. ІI група аніонів10.1. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить бромід, йодид і сульфід іони. У якій послідовності буде відбуватися процес окислення при аналізі цієї речовини, коли до розчину додати хлорну воду? A. Іони йодиду, броміду, сульфіду B. Іони броміду, йодиду, сульфіду C. Іони сульфіду, броміду, йодиду D. Іони сульфіду, йодиду, броміду Е. Іони йодиду, сульфіду, броміду 10.2. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони: йодид, бромід, хлорид, сульфід. Який реагент є груповим на ці аніони ? A. Груповий реагент відсутній B. Хлорид барію C. Хлорид магнію D. Нітрат срібла у розчині азотної кислоти Е. Нітрат барію10.3. До розчину, що містить аніон другої аналітичної групи, долили розчин срібла нітрату. Утворився жовтуватий осад, нерозчинний в азотній кислоті і частково розчинний в розчині аміаку. Який аніон присутній в розчині :A. Сульфід-іон B. Йодид-іон C. Хлорид-іон D. Бромід-іон Е. Сульфат-іон 10.4. До досліджуваного розчину додали хлороформ і по краплинах хлорну воду. Хлороформний шар забарвився в оранжевий колір. Це свідчить про присутність у розчині: A. Бромід-іонів B. Сульфіт-іонів C. Сульфат-іонів D. Нітрат-іонів Е. Йодид-іон 10.5. До розчину, що містить аніон другої аналітичної групи, долили розчин срібла нітрату. Утворився чорний осад, нерозчинний в розчині аміаку, але розчинний при нагріванні в розведеній азотній кислоті. Який аніон присутній в розчині :A. Бромід-іонів

B. Йодид-іонів C. Сульфід-іонів D. Нітрат-іонів Е. Сульфат-іонів 10.6. До розчину, що містить аніон другої аналітичної групи, долили розчин срібла нітрату. Утворився осад світло-жовтого кольору, який не розчиняється в азотній кислоті і в розчині аміаку. Який аніон присутній в розчині:A. Бромід-іонів B. Йодид-іонів C. Сульфід-іонів D. Нітрат-іонів Е. Сульфат-іонів 10.7. На фільтрувальний папір перенесли 2 краплі досліджуваного розчину і 2 краплі нітропрусиду натрію – з’явилося фіолетове забарвлення плями. Який аніон обумовив цей ефект реакції? A. Йодид-іон B. Тіосульфат-іон C. Сульфід-іон D. Сульфіт-іон Е. Сульфат-іон

11. ІIІ група аніонів11.1. До розчину FeSO4 у присутності концентрованої H2SO4 додали досліджуваний розчин. Утворення бурого кільця вказує на присутність у розчині:A. Фосфат - ioнівB. Ацетат - ioнівC. Оксалат - ioнів D. Карбонат - ioнівE. Нітрат - ioнів11.2. Для визначення нітрат-аніонів до досліджуваного розчину додали дифеніламін. При цьому спостерігається:А. Утворення осаду жовтого кольоруВ. Утворення розчину синього кольоруС. Поява характерного запахуD. Виділення бурого газуЕ. Утворення осаду синього кольору11.3. Однаковий аналітичний ефект спостерігають при взаємодії нітрат і нітрит-іонів з:A. Дифеніламіном в середовищі концентрованої сульфатної кислоти B. Калій перманганатом C. Розчином йода в калій йодиді D. Розчином арґентум нітрату E. Розчином барій хлориду 11.4. Лікарська речовина, яка містить натрієву сіль, має нейтральну реакцію на лакмус, під час дії концентрованої сірчаної кислоти та металевої міді

розчин жовтішає, а під час нагрівання виділяється бурий газ. Який аніон є наявним у розчині? A. Йодид B. Бромід C. Хлорид D. Нітрат Е. Сульфат 11.5. При аналізі фармпрепарату виявили аніони 3 аналітичної групи. Вкажіть реагенти необхідні для проведення реакції „бурого кільця ”: A. Ферум (ІІІ) сульфат (розчин) та сульфатна кислота (розведена) B. Ферум (ІІ) сульфат (кристалічний) та сульфатна кислота (конц.) C. Ферум (ІІ) сульфат (розчин) та сульфатна кислота (конц.) D. Ферум (ІІ) сульфат (розчин ) та сульфатна кислота (розведена) Е. Ферум (ІІІ) сульфат (розчин) та хлоридна кислота (розведена)11.6. Запропонуйте реагенти для виявлення нітрит-іонів в присутності нітрат-іонів, що містяться в досліджуваному фармпрепараті: A. Ферум (ІІ) сульфат (розв.) та калій йодид B. Антипірин та хлоридна кислота (розв.) C. Ферум (ІІІ) сульфат (конц) та калій бромід D. Ферум (ІІ) хлорид Е. Ферум (ІІІ) хлорид 11.7. При виявленні аніонів у розчині дробним методом, провели реакцію з антипірином у сульфатнокислому середовищі - з'явилося смарагдово-зелене забарвлення. Який аніон обумовив цей аналітичний ефект?А. Нітрат-іон В. Нітрит-іонС. Фторид-іонD. Йодид-іонЕ. Сульфат - іон11.8. Які аніони з солями заліза(II) у присутності концентрованої сульфатної кислоти утворюють буре кільце?А. Бромат - іониB. Ацетат-іониC. Нітрат-іони D. Цитрат-іониЕ. Сульфат - іон

11.9. Аніони III аналітичної групи не мають групового реактиву, тому що: A. Розчини солей амонію є добре розчинними B. Розчини їх солей є безбарвними C. Переважна більшість солей добре розчинні у воді

D. Їх солі піддаються гідролізу Е. Переважна більшість солей є малорозчинними 11.10. До підкисленого сульфатною кислотою розчину, що містить аніони третьої аналітичної групи, додали розчин йодиду калію. Спостерігається виділення вільного йоду. Які аніони присутні в розчині?A. Сульфат іониB. Ацетат іониC. Бромід-іониD. Карбонат-іониE. Нітрит-іони

12. Суміш аніонів12.1. Аналіз суміші аніонів I – III аналітичних груп починають з: A. Попередніх спостережень та випробувань B. Проби на аніони I групи C. Проби на аніони II групи D. Проби на аніони III групи E. Проби на аніони нестійких кислот 12.2. При аналізі аніонів I-III аналітичних груп систематичний хід аналізу необхідний при сумісній присутності: A. Сульфат, сульфіт, тіосульфат і сульфід-іонів B. Сульфат, ацетат, фосфат-іонів C. Сульфат, нітрат, хлорид-іонів D. Сульфат, оксалат, ацетат-іонів E. Сульфат, арсенат, нітрат-іонів12.3. Аналітичним ефектом дії розчину калію йодиду на безбарвні аніони-окисники є: A. Поява кольору вільного йоду B. Випадання осаду білого кольору C. Зміна агрегатного стануD. Виділення бульбашок газу E. Поява осаду і його розчинення у надлишку реактиву 12.4. Аналітичним ефектом дії розчину йоду на аніони - відновники є: A. Знебарвлення розчину йоду B. Виділення бульбашок газу C. Розчинення осаду D. Поява забарвлення розчину E. Випадання осаду 12.5. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони: сульфат, фосфат, ацетат, нітрат, нітрит. При аналізі цього розчину додали розчини сірчаної кислоти та калію перманганату. Забарвлення калію перманганату зникло. Який аніон присутній в розчині? A. Ацетат B. Нітрат C. Нітрит

D. Сульфат Е. Карбонат12.6. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони: сульфід, йодид, фосфат, бромід, сульфіт. Який із наведених аніонів не реагує з перманганатом калію в кислому середовищі? A. Фосфат B. Сульфід C. Йодид D. Бромід Е. Всі вище перелічені аніони реагують12.7. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони: ацетат, оксалат, сульфіт, сульфід. Які із наведених аніонів не реагують з перманганатом калію в кислому середовищі?A. Оксалат B. Сульфіт C. Ацетат D. СульфідЕ. Всі вище перелічені аніони реагують12.8. Класифікація аніонів на три аналітичні групи базується на: A. Поганій розчинності солей срібла і амонію B. Різниці в розчинності солей барію і срібла C. Поганій розчинності солей барію і свинцю D. Різниці в розчинності солей срібла і кальцію Е. Різниці в розчинності солей барію і стронцію12.9. Аналітичною ознакою дії хлороводневої кислоти на аніони нестійких кислот СО3

2-, SO32-

NO22-, S2O3

2- є: А. Зміна кольору розчину В. Випадання осаду С. Виділення бульбашок газу D. Розчинення осадуЕ. Знебарвлення розчину12.10. Аналітичною ознакою дії розчину йодиду калію на безбарвні аніони-окисники у присутності хлороформу є:A. Виділення бульбашок газуB. Утворення коричневого осаду C. Червоно-фіолетове забарвлення хлороформного шаруD. Випадання осаду білого кольоруE. Зміна агрегатного стану12.11 Нітрит-іони в присутності нітрат-іонів можна виявити за допомогою:A. Кристалічного заліза (ІІІ) сульфату B. Дифенілкарбазону C. Диметилгліоксиму D. Кристалічного натрію тіосульфатуЕ. Кристалічного антипірину в присутності розведеної HCl

12.12. Який реагент використовують для відокремлення осаду AgCl від AgI?A. Розчин сульфатної кислоти B. Водний розчин амоніаку C. Концентрована нітратна кислота D. Розведена нітратна кислотаЕ. Концентрований розчин калію хлориду12.13. При аналізі аніонів I-III аналітичних груп систематичний хід аналізу необхідний при сумісній присутності: A. Йодид, сульфіт, і сульфід-іонів B. Сульфат, ацетат, фосфат-іонів C. Сульфат, нітрат, хлорид-іонів D. Сульфат, оксалат, ацетат-іонів E. Нітрат, нітрит-іонів12.14. При аналізі аніонів I-III аналітичних груп систематичний хід аналізу необхідний при сумісній присутності: A. Йодид, хлорид, бромід-іонів B. Сульфат, ацетат, фосфат-іонів C. Сульфат, нітрат, хлорид-іонів D. Сульфат, оксалат, ацетат-іонів E. Сульфат, арсенат, нітрат-іонів

13. Аніони органічних кислот13.1. В якій суміш присутні аніони лише органічних кислот? A. Сr2О7

2-, СН3СОО-, NO3-

B. С2О42-, СН3СОО-, С6Н5СОО-

C. C6H5COO-, NO2-, CrO4

2- D. Cr2O7

2-, CrО42-, C2O4

2- Е. C6H5COO-, NO2

-, СН3СОО13.2. Фармакопейною реакцією визначення бензоат-іонів є взаємодія з розчином: A. Мінеральної кислотиB. Калію хлориду C. Резорцину D. Оцтового ангідриду E. Дифеніламіну 13.3. Якісною реакцією визначення саліцилат- іонів є реакція з: A. Розчином заліза(III) хлориду B. Розчином калію хлориду C. Розчином резорцину D. Розчином оцтового ангідриду E. Розчином дифеніламіну13.4. Фармакопейною реакцією визначення бензоат-іонів є реакція з: A. Розчином калію хлориду B. Розчином кислоти хлоридноїC. Розчином резорцину D. Розчином концентрованої сульфатної кислоти E. Розчином дифеніламіну

13.5. Фармакопейною реакцією визначення тартрат-іонів є реакція з: A. Розчином калію хлориду B. Розчином кислоти хлоридноїC. Розчинами кислот D. Розчином оцтового ангідриду E. Розчином дифеніламіну13.6. Фармакопейною реакцією визначення тартрат-іонів є реакція з: A. Розчином кислоти хлоридноїB. РезорциномC. Розчинами кислот D. Розчином оцтового ангідриду E. Розчином дифеніламіну13.7. Якісною реакцією визначення бензоат-іонів є взаємодія з: A. Розчином заліза(III) хлориду B. Розчином калію хлориду C. Розчином резорцину D. Розчином оцтового ангідриду E. Розчином дифеніламіну13.8. Фармакопейною реакцією визначення цитрат-іонів є реакція з: A. Розчином кислоти хлоридноїB. РезорциномC. Розчинами кислот D. Розчином оцтового ангідриду E. Розчином дифеніламіну13.9. Фармакопейною реакцією визначення цитрат-іонів є реакція з: A. Розчином кислоти хлоридноїB. РезорциномC. Розчинами кислот D. Розчином кальцій хлориду E. Розчином дифеніламіну

Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури

Основна1. Аналітична хімія: навчальний посібник / О.М. Гайдукевич, В.В. Болотов, Ю.В. Сич

та інш. - X.: Основа, Вид-во НФАУ, 2000. - 432 с.2. Пономарев В.Д. Аналитическая химия (в двух частях). Ч. 1. Теоретические основы.

Качественный анализ. -M.: Высш. школа, 1982.- 288 с.3. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2-х кн. Кн.1. Общие

теоретические основы. Качественный анализ. М: Высш.шк., 2001. - 604 с.3. Практикум з аналітичної хімії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ В.В. Болотов,

Ю.В. Сич, О.М. Свєчнікова, С.В. Колісник, О.Г. Кизим, Т.В. Жукова, М.А. Зареченський, ТА. Бережна; За заг. ред. В.В. Болотова. - X.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2003.- 240 с.

4. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа. - М: Химия. 1973.- 584 с.

5. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - M.: Химия, 1989. -448 с.6. Державна Фармакопея України. - 1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - 556 с.7. Державна Фармакопея України. -1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - Доповнення 1. -

2004. - 520 с.8. Аналитическая химия в схемах и таблицах: Справочник для студ. фармац. вузов /

В.В. Болотов, Т.В. Жукова, Е.Е. Микитенко, Е. М. Свечникова, Ю.В. Сыч, Т.А. Костина, И.Ю. Петухова, В.II. Мороз; Под общ. ред. В.В. Болотова. - X.: Изд-во НФАУ; Золотые страницы, 2002. - 172 с.

9. Сегеда А.С. Аналітична хімія. Якісний аналіз: Навчальний посібник — ЦУЛ 2002 — 524 с.

Додаткова1. Аналитическая химия. Проблеми и подходы. (Лучший зарубежный учебник)/под

ред. Р. Кельнер, Ж.-М. Мерме, М. Отто, Г.М. Видмер; под общ. ред. акад. Ю.А. Золотова. - М: Мир «АСТ», 2004 - Т. 1. - 608 с. - Т.2. - 728 с.

2. Крешков А.П. Основы аналитической химии. Химия. Т. 1,2, 3. - M.: Химия, 1980.3. Основы аналитической химии. В 2 кн. Кн. 1. Общие вопросы. Методы разделения /

Ю.А. Золотов, Е.Н. Дорохова, В.И. Фадеева и др. Под ред. Ю.А. Золотова. - 2-е изд. - M.: Высш. шк., 1999. -351 с.

4. Основы аналитической химии. В 2 кн. Кн. 2. Методы химического анализа // Ю.А. Золотов, Е.Н. Дорохова, В.И. Фадеева и др. Под ред. Ю.А. Золотова. - 2-е изд. - M.: Высш. шк., 1999.-494 с.

5. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Задачи и вопросы по аналитической химии. - M.: Мир, 2001.-267 с.

5. Основы аналитической химии. Практическое руководство / В.И. Фадеева, Т.Н. Шеховцова, В.М. Иванов и др.; Под ред. Ю.А. Золотова. - M.: Высш. шк., 2001. - 463 с.

6. Кунце У., Шведт Г. Основы качественного и количественного анализа. - M.: Мир, 1997. - 424 с.

7. Аналитическая химия. Сборник вопросов, упражнений и задач/ В.П. Васильев, Л.А. Кочергина, Т.Д. Орлова; Под ред. В.П. Васильева. - 2-е изд. - M.: Дрофа, 2003. - 320 с.

8. Практикум по аналитической химии / В.П. Васильев, Р.П. Морозова, Л.А. Кочергина; Под ред. В.П. Васильева. M.: Химия, 2000. - 328 с.