lustration.minjust.gov.ua · Web viewНа виконання пункту 3 витягу з протоколу 100 засідання Кабінету Міністрів України

ЗВІТпро результати збору та узагальнення інформації

щодо реалізації Закону України «Про очищення влади» протягом двох років

На підставі частини першої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі – Закон), пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади», пункту 40 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (далі – Порядок проведення перевірки), затвердженого цією постановою, підпункту 21 пункту 3, підпункту 531 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України (далі – Міністерство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, складений зазначений Звіт.

Структура та зміст Звіту:

1. Реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (розкриття по категоріям, оприлюднення виключених осіб та підстави виключення)

2. Заборона, передбачена частиною 3 статті 1 Закону – 10 років з 16 жовтня 2014 року. Реалізація закону в державних органах (в сфері повноважень органу) по посадам (частина 1, пункти 1 – 8 частини 2 статті 3 Закону):2.1. Президент України, Адміністрація Президента України 2.2. Кабінет Міністрів України (крім Міністерства внутрішніх справ,

Міністерства доходів і зборів України)2.3. Органи прокуратури України 2.4. Центральні органи виконавчої влади в сфері податкової та/або

митної політики, податкова міліція2.5. Міністерство внутрішніх справ України 2.6. Служба безпеки України 2.7. Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) , які не входять до

складу Кабінету Міністрів України(КМУ)(крім центрального органу виконавчої влади в сфері податкової та/або митної політики)

2.8. Національний банк України 2.9. Національні комісії, що здійснюють відповідно державне

регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг

2.10. Державне управління справами (ДУС), Рада національної безпеки і оборони України (РНБО), Управління державної охорони України (УДО)

2.11. Місцеві державі адміністрації 2.12. Збройні Сили України 2.13. Служба зовнішньої розвідки України 2.14. Державні підприємства

3. Судова влада

4. Заборона, передбачена частиною 4 статті 1 Закону – 5 років за рішенням суду (критерії, визначені частинами 3, 5-7 статті 3 Закону).

5. Органи перевірки та їх повноваження 5.1. Міністерство юстиції України, Департамент з питань люстрації

Міністерства юстиції України5.2. Служба безпеки України, репресивні дії правоохоронних органів

(пункти 9 – 11 частина 2 статті 3 Закону), перевірка на відповідність критерію щодо причетності осіб до КДБ (пункт 3 частини четвертої статті 3 Закону)

5.3. Державна фіскальна служба, майнова перевірка 5.4. Міністерство внутрішніх справ України, репресивні дії

правоохоронних органів (пункти 9-11 частини 2 статті 3 Закону)5.5. Генеральна прокуратура України, репресивні дії правоохоронних

органів (пункти 9 – 12 частини 2 статті 3 Закону)5.6. Державна судова адміністрація, репресивні дії суддів (пункт 13

частина 2 статті 3 Закону)

6. Розгляд Закону України «Про очищення влади» Венеційською комісією

7. Вдосконалення законодавства України в сфері очищення влади

8. Конституційний Суд України

9. Суди, зупинення справ

10. Реалізація повноважень Президента України щодо незастосування заборон (люстрації)

11. Схеми уникнення люстрації

2

1. Реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (розкриття по категоріям, оприлюднення виключених осіб та підстави виключення)

Відповідно до Закону доступ до відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі – Реєстр) є відкритий, безоплатний та цілодобовий, який здійснюється через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України шляхом пошуку та перегляду інформації про осіб, щодо яких застосовано положення Закону (http://lustration.minjust.gov.ua/register ) .

На виконання вимог Закону протягом 2014-2016 років за результатами розгляду наданих матеріалів Міністерством юстиції внесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі – Реєстр) відомості щодо 1000 осіб, щодо яких застосовано положення Закону.

Станом на 16 жовтня 2016 року в Реєстрі містяться записи щодо 934 осіб, відомості стосовно 66 осіб за результатами розгляду наданих заявниками документів були вилучені з Реєстру.

934

66

Станом на 16 жовтня 2016 року до Реєстру було внесено 1000 записів про осіб, щодо яких

застосовано положення Закону.

Станом на 16.10.2016 в Реєстрі знаходяться 934 записи Вилучено з Реєстру 66 записів

3

http://lustration.minjust.gov.ua/register

Статистичні данні щодо осіб, відомості про яких знаходяться в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Станом на 16 жовтня 2016 року в Реєстрі містяться записи щодо 934 осіб, щодо яких застосовано положення Закону, серед яких:

- 258 працівників органів ДФС;- 206 працівників органів прокуратури;- 190 працівників органів МВС;- 59 працівників Служби безпеки України;- 48 працівників обласних та районних державних адміністрацій;- 173 працівника інших ЦОВВ.

Органи Д

ФС

Органи п

рокура

тури

Органи М

ВССБУ

Обласні

та ра

йонн

і адм

іністра

ції

Інші Ц

ОВВ0

50100150200250300 258

206 190

59 48

173

В Реєстрі містяться записи щодо 934 осіб, щодо яких застосовано положення Закону

ряд

За результатами перевірки передбаченої Законом, відповідно до статті 3 Закону були застосовані заборони за наступними критеріями здійснення очищення влади (люстрації):

за посадою (частина І статті 3 Закону) – 447 осіб; за посадою (частина ІІ статті 3 Закону) – 106 осіб; пункти 9-12 частини 2 статті 3 Закону – 113 осіб; неподання заяви про проведення перевірки (частини 3 статті 4 Закону)

– 111 осіб;

4

майнова люстрація (частина 8 статті 3 Закону) – 110 осіб; були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР,

КДБ УРСР (Пункт 3 частини 4 статті 3 Закону) – 43 особи; були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії

(Пункт 1 частини 4 статті 3 Закону) – 4 особи.

447

206

434

111

113

110

Критерії здійснення очищення влади (люстрації)

За посадою (частина І статті 3 Закону) - 447 осіб

За посадою (частина ІІ статті 3 Закону) - 106 осіб

КДБ (Пункт 3 частини 4 статті 3 Закону) - 43 особи

Комуністична партія (Пункт 1 частини 4 статті 3 Закону) - 4 особи

Неподання заяви ( частини 3 статті 4 Закону) - 111 осіб

Пункти 9-12 частини 2 статті 3 Закону - 113 осіб

Майнова люстрація (частина 8 статті 3 Закону) - 110 осіб

Таблиця розподілу осіб, щодо яких застосованоположення Закону в залежності від регіонального критерію:

№ П/П Регіон

Кількість люстрованих

осіб1 м. Київ 3502 Донецька область 833 Одеська область 534 Дніпропетровська область 325 Львівська область 276 Сумська область 287 Харківська область 278 Київська область 269 Запорізька область 2510 Черкаська область 2511 Кіровоградська область 2412 Луганська область 2413 Хмельницька область 22

5

14 Житомирська область 2215 Полтавська область 2116 Рівненська область 2117 Закарпатська область 2018 Чернівецька область 1919 Херсонська область 1620 Чернігівська область 1521 Івано-Франківська область 1322 Миколаївська область 1223 Волинська область 824 Вінницька область 725 Тернопільська область 726 Автономна республіка Крим 527 м. Севастополь 2

Протягом 2014-2016 років Міністерством юстиції за результатами розгляду наданих матеріалів з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» вилучено 66 особи, серед яких:

- 53 особи за відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили;- 4 особи за обґрунтованим рішенням органу перевірки про скасування

результатів перевірки;- 5 осіб за поданням Президента України;- 4 особи, як учасників бойових дій в зоні АТО.

Серед осіб які оскаржили рішення про застосування заборон передбачених Законом та відомості яких вилучені з Реєстру є працівники:

органів ДФС – 17 осіб; органів прокуратури – 7 осіб; органів МВС – 11 осіб; Служби безпеки України – 1особа; обласних та районних адміністрацій – 4 особа; військові Збройних сил України – 5 осіб; інших ЦОВВ – 21особа.

На виконання вимог Закону Міністерство юстиції України розміщує на своєму офіційному веб-сайті в розділі «Очищення влади» Повідомлення про початок проходження перевірок, які надходять на адресу Мінюсту від органів перевірки. Станом на 16 жовтня 2016 року в реєстрі «Перевірок» знаходяться

6

відомості щодо 278 018 осіб, які проходять перевірку очищення влади. Зокрема серед яких:

- 208 780 діючих чиновників;- 69 238 претендентів на заняття посади.Крім цього саме на сайті органів перевірки (які повноважні

звільняти/призначати відповідну особу на посаду – розміщені відомості про таких осіб). Посилання на сайти органів також розміщені на своєму офіційному веб-сайті в розділі «Очищення влади».

На виконання статті 7 Закону, щодо надання інформації з Реєстру, Міністерством юстиції України на запити державних органів та органів місцевого самоврядування в рамках проведення перевірки, передбаченої Законом, або спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", щодо перевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування надано більше 91 200 витягів з Реєстру.

Крім того, з метою спрощення та удосконалення процесу проведення перевірки, передбаченої Законом, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 167 «Про внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Згідно цієї постанови Порядок доповнено пунктом 14.1, відповідно до якого відповідальний структурний підрозділ, який здійснює проведення перевірки у відповідному органі, самостійно перевіряє в Реєстрі наявність інформації щодо того чи іншого працівника, який проходить перевірку, і лише у разі наявності такої інформації надсилає запит про проведення перевірки до Міністерства юстиції України або його територіальних органів для отримання витягу з Реєстру.

2. Заборона, передбачена частиною 3 статті 1 Закону – 10 років з 16 жовтня 2014 року. Реалізація закону в державних органах (в сфері повноважень органу) по посадам (частина 1, пункти 1 – 8 частини 2 статті 3 Закону)

На момент вступу в дію Закону в країні налічувалось близько 700 тис. чиновників, у тому числі близько 300 тис. державних службовців. Кількість осіб, які відповідають критерію здійснення очищення влади за рівнем посад,

7

становить близько 5 000 осіб, що в свою чергу становить 0,7% від загальної кількості чиновників.

Станом на 16 жовтня 2016 року в Реєстрі містяться відомості щодо 553 осіб щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною 3 статтею 1 Закону, відповідно до критерію здійснення очищення влади за рівнем займаних посад.

Крім того, наразі на посадах в державних органах перебувають близько 100 осіб до яких мала б бути застосована заборона, передбачена Законом, що становить близько 2% від загальної кількості.

5000

553

100

На момент вступу в дію Закону в країні налічувалось близько 700 тис. чиновників, в

тому числі близько 300 тис державних службовців.

кількість осіб, за своїми критеріями рівня посад мали б підпадати під заборони (до 5 000 посадовців).

Кількість осіб, до яких застосовані заборони та відомості про яких внесено до Реєстру (перебували на посадах - 553 особи, що складає близько 10%)

Кількість осіб, які перебувають на на посадах в державних органах та досі не люстровані (за оцінкою Мінюсту до 100 осіб, що складає близько 2% від 5000)

2.1. Президент України, Адміністрація Президента України

2.1.1.Рівень посад, які підпадають під критерії визначені Законом України «Про очищення влади»

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014( не менше року на посадах, У період з 21.11.2013 по 22.02.2014

8

пп.1,5 ч.1 ст.3 Закону)

(не були звільнені в цей період за власним бажанням, п.1 ч.2 ст.3 Закону)

Президент УкраїниГлава Адміністрації Президента України, перший заступник, заступник

Глава Адміністрації Президента України, перший заступник, заступник

Міністерством складено перелік осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали вищезазначені посади, для ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом, що є підставою застосування заборони (люстрації)

ТАБЛИЦЯ № 1 перелік осіб, що обіймали посади Президента України, Глава Адміністрації Президента України, його перший заступника, заступника в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

2.1.2.Виконання Адміністрацією Президента України норм Закону України «Про очищення влади»

Міністерство юстиції України з метою збору та узагальнення інформації щодо стану реалізації Закону України «Про очищення влади» звернулося з листом до Адміністрації Президента України від 25.01.2016 № 526/11.0.2/6-16.

Листом Адміністрації Президента України від 10.05.2016 № 02-01/1874 фактично відмовлено посадовим особам Міністерства та представнику Громадської Ради з питань люстрації при Міністерстві у проведенні зустрічі з керівниками відповідних структурних підрозділів, відповідальних за проведення перевірки достовірності відомостей стосовно застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, та забезпеченні доступу до інформації і документів з питань виконання норм Закону щодо посадових і службових осіб, які займають посади, призначення на які і звільнення з яких здійснюються Президентом України, з посиланням на можливість ознайомлення з інформацією та документами з питань виконання Закону на сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України.

Водночас, відповідно до пункту 40 Порядку, Мін’юст має доступ до всіх матеріалів перевірки.

9

Проте, на офіційному веб-сайті опубліковується інформація про початок проходження перевірки особою, копії її заяви й декларації та інформація про результати проведення перевірки, що є лише частиною матеріалів перевірки.

У зв’язку з цим, Міністерство повторно звернулось з листом до Адміністрації Президента від 11.08.2016 № 34/13-6-16 щодо проведення зустрічі посадових осіб Департаменту з питань люстрації Міністерства та представника Громадської Ради з питань люстрації при Міністерстві (за згодою) з керівниками відповідних структурних підрозділів, відповідальних за проведення перевірки достовірності відомостей стосовно застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, та забезпечити доступ до інформації і документів з питань виконання норм Закону щодо посадових і службових осіб, які займають посади, призначення на які і звільнення з яких здійснюються Президентом України.

Станом на 26.10.2016 Адміністрацією Президента України не надано відповіді на зазначений лист.

2.1.3. Випадки порушення Закону: виявлено осіб, які відповідають критеріям очищення влади, що є підставою застосування заборон (люстрації)

Міністерством виявлено, що станом на момент складання цього Звіту, в Адміністрації Президента України посаду Керівника Апарату обіймає Дніпров Олексій Сергійович.

Так, Дніпров О.С. у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймав таку посаду:

21.11.2013 - 22.02.2014 заступника Міністра – керівника апарату Міністерства освіти і науки України,

та не був звільнений в цей період з посади, що відповідає критерію очищення влади, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 3 Закону.

Міністерством юстиції України було направлено запити від 22.07.2015 № 11.0.2/1401 та від 01.12.2015 № 321/11.0.2/6-15 до Адміністрації Президента України з питанням чому до Дніпрова О.С. не було застосовано заборону, встановлену частиною 3 статті 1 Закону.

У відповіді на вищезазначені запити Адміністрацією Президента України листом від 31.12.2015 № 02-01/5283 зазначено, що посада, яку обіймав Дніпров О.С. (заступник міністра – керівник апарату) не міститься у переліку посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади. Таким чином, адміністрацією Президента ціла низка посадовців, що займали посади

10

заступника міністра-керівника апарату «виведена» із під дії закону, ігноруючи вимоги Закону щодо рівня посад всіх заступників міністра, без будь якого виключення.

Наголошуємо, що Законом встановлений чіткий перелік (рівень) державних органів, обіймання посад у яких є критерієм здійснення очищення влади, що являє собою зазначений відповідний рівень займаної посади і правовий статус відповідного державного органу, приналежність до реалізації державної політики без їх конкретизації.

Отже, в розумінні пункту 1 частини другої статті 3 Закону перелік посад, обіймання яких є елементом здійснення очищення влади включає в себе також посаду заступника міністра – керівника апарату.

Таким чином Дніпров О.С. всупереч Закону України «Про очищення влади» перебуває на посаді Керівника Апарату Адміністрації Президента України.

2.1.4. ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в Адміністрації Президента України

існувало 12 посад, визначених пунктами 1, 5частини першої та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 14осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади, жодна із таких 14 осіб не перебуває на вказаних посадах, також відсутня інформація що вони обіймають посади в інших державних органах.

Водночас, в Адміністрації Президента України виявлена 1особа, щодо якої не застосовано заборону на підставі критерію здійснення очищення влади, описаного вище:

- Дніпров Олексій Сергійович (керівник Апарату Адміністрації Президента України).

11

2.2.Кабінет Міністрів України(крім Міністерства внутрішніх справ, Міністерства доходів і зборів України)

2.2.1.Рівень посад, які підпадають під критерії, визначені Законом України «Про очищення влади»

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014(не менше року на посадах,

пп.1,2,5 ч.1 ст.3 Закону)

У період з 21.11.2013 по 22.02.2014(не були звільнені в цей період за

власним бажанням, п.1 ч.2 ст.3 Закону)

Прем'єр-міністр України Прем'єр-міністр УкраїниПерший віце-прем'єр-міністр України

Перший віце-прем'єр-міністр України

Віце-прем'єр-міністр України Віце-прем'єр-міністр УкраїниМіністр, перший заступник

Міністр, перший заступник, заступники

Керівник Секретаріату КМУ, перший заступник, заступники

Керівник Секретаріату КМУ, перший заступник, заступники

Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики,перший заступник, заступники (за наявності)

Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики,перший заступник, заступники (за наявності)

Міністерством складено перелік усіх осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали вищезазначені посади, для ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом.

ТАБЛИЦЯ № 2 перелік осіб, що обіймали посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України, Міністра, Керівника Секретаріату КМУ, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

12

2.2.2.ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 уКабінеті Міністрів України (крім

Міністерства внутрішніх справ, Міністерства доходів і зборів України) існувало близько 116 посад, визначені пунктами 1, 2, 5 частини першої та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 122 особи, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

При складанні Звіту серед осіб, які обіймають вищезазначені посади Міністерством юстиції України не виявлено критеріїв очищення влади, що є підставою застосування заборони.

2.3. Органи прокуратури України

2.3.1. Рівень посад, які підпадають під критерії визначені Законом України «Про очищення влади»




власним бажанням, п.1,3,4 ч.2 ст.3 Закону)

Генеральний прокурор Україниперший заступник, заступники

Генеральний прокурор Україниперший заступник, заступники

Керівники та заступники самостійного структурного підрозділу центрального апарату

Керівники та заступники самостійного структурного підрозділу центрального апарату

Керівники та заступники територіального органу прокуратури України в

- АР Крим,- областях,- місті Києві,- місті Севастополі

Керівники та заступники територіального органу прокуратури України в

- АР Крим,- областях,- місті Києві,- місті Севастополі,- районах у місті Києві.

13


ТАБЛИЦЯ № 3 перелік осіб, що обіймали посади Генерального прокурора України, їх першого заступника, заступника, керівників та заступників самостійних структурних підрозділів центрального апарату ГПУ, керівники та заступники територіальних органів прокуратури України в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

2%

Загальна кількість працюючих у органах Прокуратури (на момент набрання чинності Закону) приблизно 20 тис. осіб

Кількість осіб щодо яких виявлено критерій здійснення очищення влади за рівнем посад - 409 осіб, що складає 2% від загальної кількості працюючих

Виявлено 3 особи, які продовжують обіймати посади та відповідають критерію здійснення очищення влади за рівнем посад, що складає 0,7% від 409 осіб зазначених вище

2.3.2. Виконання органами прокуратури України норм Закону України «Про очищення влади»

Міністерством юстиції України проведено збір та узагальнення інформації щодо стану реалізації Генеральною прокуратурою України та органами прокуратури України вимог Закону України «Про очищення влади» станом на 01.03.2016 за критеріями частини 1 та пунктів 1-12 частини другої статті 3 Закону.Звіт опубліковано на офіційному сайті Міністерства юстиції України http://lustration.minjust.gov.ua/article/read/130.

14

http://lustration.minjust.gov.ua/article/read/130

1. Виявлено критерії здійснення очищення влади щодо:- Єрхової Людмили Вікторівни, начальника Управління планово-фінансової діяльності‚ бухгалтерського обліку‚звітності‚ внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України – головного бухгалтера.

Після узагальнення Міністерством юстиції України інформації щодо стану реалізації органами прокуратури України Закону та складання Звіту, Генеральною прокуратурою України повідомлено про звільнення Єрхової Л.В. з посади з 20.09.2016 за власним бажанням, у зв’язку з виходом на пенсію;- Ткаченка Олександра Борисовича, заступника начальника Управління планово-фінансової діяльності‚ бухгалтерського обліку‚звітності‚ внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України – заступника головного бухгалтера;- Мельніченка Максима Ігоровича, керівника Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України;- Валендюка Олега Сергійовича, першого заступника прокурора міста Києва, в.о. прокурора міста Києва.

Після узагальнення Міністерством юстиції України інформації щодо стану реалізації органами прокуратури України Закону та складання Звіту Валендюка О.С. призначено на посаду першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим.

Усі зазначені особи мають судові рішення про незастосування до них критеріїв здійснення очищення влади.

Генеральною прокуратурою України не було вжито заходів апеляційного оскарження рішень судів щодо незастосування критеріїв здійснення очищення влади стосовно вищезазначених осіб, а саме у судових справах:

- № 826/18374/14 щодо Єрхової Л.В., Ткаченка О.Б.;- № 826/20482/14 щодо Мельніченка М.І.;- № 826/15963/14 щодо Валендюка О.С.Більш детальну інформацію зазначено у розділі 2.3.3.

2. Виявлено критерії здійснення очищення влади щодо першого заступника військового прокурора Західного регіону України полковника юстиції Парамонова Євгена Вікторовича.

Після узагальнення Міністерством юстиції України інформації щодо стану реалізації органами прокуратури України Закону України «Про очищення влади» та складання Звіту, Генеральною прокуратурою України повідомлено про звільнення Парамонова Є.В. з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України (з військової служби не звільнений).

15

3. Виявлено критерії здійснення очищення влади щодо прокурорів прокуратури Київської області:- Твердохліба Михайла Григоровича(з 21.11.2013 по 22.02.2014 – прокурор Деснянського району м. Києва);- Погорілого Сергія Аполлінарійовича (з 21.11.2013 по 22.02.2014 – заступник прокурора Деснянського району м. Києва);- Василіва Олега Богдановича Василів Олег Богданович (з 21.11.2013 по 22.02.2014 – заступник прокурора Печерського району м. Києва);- Софієва Андрія Сергійовича (з 21.11.2013 по 22.02.2014 – заступник прокурора Голосіївського району м. Києва);- Телешецького Олександра Івановича (з 21.11.2013 по 22.02.2014 – заступник прокурора Дарницького району м. Києва); - Безкоровайного Віктора Дмитровича (з 25.02.2010 по 06.12.2012 – заступник прокурора м. Києва, 1016 днів на посаді).

Виявлено незаконне переведення та відповідно незаконне призначення до апарату прокуратури Київської області в порушення вимог Закону України «Про очищення влади» та Порядку проведення перевірки Погорілого С.А., Софієва А.С., Василіва О.Б., Твердохліба М.Г.

Після узагальнення Міністерством юстиції України інформації щодо стану реалізації органами прокуратури України Закону та складання Звіту, на додаткові запити Міністерства до прокуратури Київської області надано інформацію про звільнення вищезазначених прокурорів прокуратури Київської області:

- Твердохліба М.Г., Василіва О.Б., Софієва А.С., Безкоровайного В.Д. на підставі подання заяви про звільнення за власним бажанням;

- Погорілого С.А. в порядку переведення до Національної академії прокуратури України (Національна академія прокуратури України відповідно до статті 80 Закону України «Про прокуратуру» є державною установою із спеціальним статусом);

- Телешецького О.І. в порядку переведення до Головного управління ДФС у Київській області. На запит Міністерства Головне управління ДФС у Київській області повідомило, що зазначена особа не працювала і не працює в управлінні.

4. З’ясовано, що органами прокуратури України всього до 12 осіб застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України

16

«Про очищення влади» на підставі критерію, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

В наступному щодо1 особи (Проця Святослава Васильовича прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області) вилучено відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі від 25.05.2016 №813/1711/15.

Фактично органи прокуратури не провели належну перевірку і оцінку діям співробітників, що відповідають пп.9-12 частини 2 статті 3 Закону і які під час акцій масових протестів (21.11.2013-22.02.2014) носили масовий характер.

Детальніше про це в розділі 5.5 цього Звіту.

5. Виявлено, що в матеріалах особових справ відсутня інформація про посади, які обіймали:

- Матіос Анатолій Васильович, заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор;

- Справедливий Дмитро Олександрович, керівник Київської місцевої прокуратури № 5,у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 у зв’язку з проходженням останніми служби в органах Служби безпеки України, що унеможливлює визначення законності обіймання особами посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.

Міністерство зверталось із офіційним запитом до Служби безпеки України про надання такої інформації, проте не отримало належної відповіді.


1. Водночас слід звернути увагу на приклад, який є показовим. В матеріалах особової справи першого заступника прокурора міста Києва Валендюка Олега Сергійовича (обіймав посаду в.о. прокурора міста Києва) містяться відомості про перебування особи у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 на посадах, визначених пунктом 7 частини першої статті 3 Закону, сукупно більше року (точніше 4 роки), що є безумовною підставою для застосування до особи заборони, визначеної частиною третьою статті 1 Закону.

Оскільки Валендюк О.С. на момент набрання чинності Законом перебував на посаді першого заступника прокурора м. Києва та його звільнення відповідно до вимог Закону належало до компетенції Генерального прокурора України, який мав звільнити його на підставі Закону ще до 27.10.2014

17

(впродовж 10-ти днів з дня набрання чинності Законом, а саме з 16.10.2014, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень).

Валендюк О.С. 17.10.2014 звернувся до суду та ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2014 у справі № 826/15963/14 (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/43961577) вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Генеральній прокуратурі України вчиняти дії щодо звільнення Валендюка О.С.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2014 у справі № 826/15963/14 (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/43961582) визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України, направлені на звільнення Валендюка О.С. та зобов'язано Генеральну прокуратуру України утриматись від звільнення Валендюка О.С. з посади першого заступника прокурора міста Києва на підставі частини третьої статті 1 Закону на основі критеріїв, визначених пунктом 7 частини першої статті 3 та пунктом 3 частини другої статті 3 Закону. Зазначене судове рішення було відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень більш як шість місяців.

Відповідно до рішення суду від 28.11.2014 Генеральна прокуратура України була належним чином повідомлена, представник Генеральної прокуратури України на судові засідання не з’являвся, заперечення проти позову не подавав, в апеляційному порядку рішення не було оскаржено.

Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2015 у справі № 826/15963/14 (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/44447112) відмовлено Міністерству у відкритті апеляційного провадження з підстави, що рішенням суду 1-ої інстанції не вирішено питання про права, свободи, інтереси та обов’язки Міністерства.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Міністерство звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/53646711) залишено касаційну скаргу Міністерства без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2015, якою відмовлено Міністерству у відкритті апеляційного оскарження – без змін.

Генеральною прокуратурою України не було оскаржено рішення суду першої інстанції. На чисельні запити Мінюсту та Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві до Генеральної прокуратури України щодо того, ким прийнято рішення щодо не оскарження судового рішення, відповіді по суті не надано, Генеральна прокуратура України зазначила, що оскарження рішення суду є правом, а не обов’язком сторони (відповідь Генеральної прокуратури

18

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53646711




України від 19.06.2015, 30.07.2015), що не відповідає вимогам пункту 7 Вказівки Генеральної прокуратури України від 07.07.2011 № 95.

2. Після узагальнення Міністерством юстиції України інформації щодо стану реалізації органами прокуратури України Закону наказом Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 24.05.2016 Шкутяка Петра Зіновійовича призначено на посаду інспектора управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України.

Шкутяк П.З.у період з 25.02.2010 по 22.02.2014обіймав таку посаду:

25.02.2010 –09.11.2011 голова Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Загальна сукупність днів у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймання зазначеною особою посади, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 9 частини першої статті 3 Закону, становить 623 днів, що перевищує один рік.

На запит Міністерства щодо виконання норм Закону, Генеральною прокуратурою України надано відповідь, що Шкутяк П.З. відповідно до посадової інструкції здійснює накопичення статистичних даних, проводить роботу щодо функціонування електронної пошти і доповідає своєму керівництву про надходження на електронну адресу фото, відео та інших матеріалів щодо фактів вчинення корупційних правопорушень працівниками органами прокуратур для узгодження порядку проведення перевірки таких відомостей та здійснює технічну роботу, а отже він не є посадовою чи службовою особою Генеральної прокуратури України.

Водночас, Закон, який є спеціальним та прийнятим для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні, визначає, що його дія розповсюджується без обмежень на всіх осіб, які обіймають посади (перебувають на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім виборних посад). А отже, твердження Генеральної прокуратури України, що стосовно зазначеної вище посади, яку обіймає Шкутяк П.З., не здійснюються заходи з очищення влади, не відповідає вимогам Закону.

2.3.4. ВисновкиНа період набуття чинності Законом в органах прокуратури працювало

близько 20 тисяч осіб. У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в органах прокуратури України існувало 404 посади, що відповідають критеріям визначених у частині першій та пунктах 1-8 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 409 працівників органів прокуратури, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

19

В органах прокуратури України продовжують працювати 3 особи, щодо яких не застосовано заборону на підставі наявних критеріїв здійснення очищення влади, а саме:

- Валендюк Олег Сергійович (перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим);

- Мельніченко Максим Ігорович (керівник Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України);

- Ткаченко Олександр Борисович (заступник начальника Управління планово-фінансової діяльності‚ бухгалтерського обліку‚звітності‚ внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України – заступника головного бухгалтера)

Крім того призначено на посаду 1 особу, щодо якої виявлені критерії очищення влади – Шкутяка Петра Зіновійовича (інспектор управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України).

2.4. Центральні органи виконавчої влади в сферіподаткової та/або митної політики, податкова міліція

2.4.1.Рівень посад, які підпадають під критерії визначені Законом України «Про очищення влади» (центральні органи виконавчої влади в сфері податкової або митної політики)

ДМС, ДПА, ДПС (2010-2013рр.), Міністерство доходів і зборів (2013-2014рр.)Керівник (Голова, Міністр)Перший заступник, заступники Керівники та заступники самостійних структурних підрозділів центрального апаратуКерівники та заступники територіальних органів Керівники та заступники територіальних органів управлінь податкової міліції

20

1.6%

Загальна кількість працівників у органах ДФС складає приблизно 58 тис. осіб

Посади органів ДФС, які підпадають під заборону Закону України "Про очищення влади" (мінімальна кількість людей за посадами та терміном перебування на ній) - 984, що складає 1,6%

Посадові особи органів ДФС, які поновлені на посаді відповідно до рішення суду - 14 осіб, що складає 0,02% від загальної кількості працівників ДФС

2.4.2.Виконання Державною фіскальною службою України норм Закону України «Про очищення влади»

На виконання пункту 3 витягу з протоколу № 100 засідання Кабінету Міністрів України від 21.09.2015 спільна робоча група з представників Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Національного агентства України з питань державної служби та Секретаріату Кабінету Міністрів України у період з 29.09.2015 по 08.10.2015 провела перевірку виконання Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) України норм ЗаконуУкраїнивід 16.09.2014 № 1682 VII «Про очищення влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563, із змінами і доповненнями від 28.03.2015(далі – Порядок).

Під час проведення перевірки ДФС України робочою групою виявлено порушення щодо незастосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону, до 76 осіб, що викладено у звіті про результати проведення перевірки щодо виконанняДФС України норм Закону України «Про очищення влади» від 21.10.2015 (далі – Звіт) http://lustration.minjust.gov.ua/article/read/93 .

В наступному, Міністерством юстиції України проведено додатковий аналіз завірених копій документів стосовно проведення перевірки, передбаченої Законом, та щодо Моргуна Олександра Андрійовича (дата

21

http://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Flustration.minjust.gov.ua%2Farticle%2Fread%2F93&h=sAQEjRJxi

народження – 26.11.1967) не виявлено критеріїв, передбачених частиною першою, пунктами 1 – 8 частини другої статті 3 Закону, в частині терміну обіймання вищезазначених посад (не менше одного року)для застосування передбаченої частиною третьою статті 1 Закону заборони, відповідно кількість осіб по яким виявлено порушення щодо незастосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону, була уточнена на 75 осіб.

На виконання пункту 6 витягу з протоколу № 116 засідання Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 Голові ДФС України доручено забезпечити виконання Закону України «Про очищення влади», в частині прийняття відповідних рішень щодо посадових осіб ДФС, до яких застосовуютьсязаборони, визначені Законом.

Відповідно до пункту 15 Порядку проведення перевіркиу разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу не пізніш як на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення особи і в той самий день надсилає до Мін’юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 , відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Станом на 01.09.2016 Міністерством юстиції України отримано від ДФС України інформацію та копії наказів про звільнення 34 посадових осіб, зазначених у Звіті.

Інформація щодо інших 42 посадових осіб, до яких застосовуються передбачені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» заборони, зазначених у звіті, до Міністерства юстиції України не надходила.

2.4.3. Саботаж люстраціїСистемні порушення виконання вимог Закону та незвільнення осіб, на

яких поширюються критерії, передбачені частинами першою та другою статті 3 Закону, що є підставою для застосування заборони (люстрації), були обумовлені позицією ДФС України, що була сформованау період, коли ДФС України очолював Білоус І.О. Ця позиція неправомірно обґрунтована тим, що на думку ДФС лише Міністерство доходів і зборів (положення про Міністерство доходів і зборів затверджено Указом Президента України від 18.03.2013 № 141) з 2013 року було центральним органом виконавчої влади, що забезпечувало формування та реалізувало податкову та/або митну політику, а Державна податкова адміністрація України, Державна податкова служба

22

України, Державна митна служба України виконували тільки функції з реалізації податкової та/або митної політики та не брало участі у її формуванні (не формувало).

Таким чином, ДФС України нівелювало вимоги Закону до центральних органів виконавчої влади в сфері податкової та/або митної політики з 2010 до 2013 року всупереч тому, що у Законі визначено період з 2010 по 2014 роки до всіх державних органів без винятків.

Проте слід зазначити, що дія Закону, який є спеціальним, розповсюджується на всі органи державної влади, в тому числі податкові та митні органи, які у відповідний період неодноразово реорганізовувались, проте вони були наділені повноваженнями у сфері забезпечення формування та реалізації державної політики (брали участь у забезпеченні формування податкової/митної політики).

До цих органів належали: Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Державна податкова служба України, Міністерство доходів і зборів України.

При проведенні перевірки робочою групоювищезазначене булодоведено до відома Голови ДФС України Насірова Р.М. та посадових осіб ДФС України. У підтвердження вищевикладеного Міністерством юстиції України було надано ДФС України листи щодо надання роз’яснень від 12.10.2015 № 11.0.2/1777 та від 13.10.2015№ 11.0.2/1784. Органи ДФС залишаються наполягати на власній позиції нівелюючі застосовування заборон (люстрації) до працівників податкових і митних органів до 2013 року.


В ДФС станом на 01.10.2016 на всіх ідентифікованих люстраційних посадах у кількості 452 продовжують працювати 14 осіб, щодо яких наявні критеріїв здійснення очищення влади, та вимога щодо виконання Закону (люстрації) була зазначена КМУ, але яких в подальшому відновлено на посадах згідно з рішеннями суду:

№ ПІБ Займана посада станом на 01.10.2016 Підстава

1 Азаров Євген Федорович

Перший заступник начальника ГУ ДФС у

Донецькій обл.

Постанова Донецького ОАС від 21.12.2015 №805/4893/15-а про поновлення на посаді

2Клячук Анатолій Афонійович

Перший Заступник начальника ГУ ДФС у

Рівненській обл.

Постанова Рівненського ОАС від 18.01.2016 №817/3278/15 про поновлення

на посаді3 Мельник Марія

ВасилівнаПерший Заступник

начальника ГУ ДФС у Постанова ОАС м. Києва від 24.02.2015

№826/407/15 про утримання ДФС від

23

Тернопільській обл.

звільнення із займаних посад з підстав непоширення на позивачів критеріїв,

передбачених п. 4 ч.2 ст. 3 Закону Постанова Тернопільського ОАС від

04.02.2016 №819/3432/15 про поновлення на посаді

4Демченко Людмила Дмитрівна

Начальник ГУ ДФС у м. Києві

Постанова ОАС м. Києва від 21.12.2015 №826/24605/15 про поновлення на посаді

5Кондратюк Андрій Анатолійович

Заступник начальника Житомирської митниці

Постанова Житомирського ОАС від 24.12.2015 № 806/5185/15 про поновлення

на посаді

6ШайдаВасиль Васильович

Заступник начальника Івано-Франківської

митниці ДФС

Постанова Львівського ОАС від 04.01.2016 № 813/6010/15 про поновлення на посаді

7Миранюк Віталій Миколайович

Митний пост «Західний»

Постанова Сумського ОАС від 03.03.2016 № 818/3740/15-а про поновлення на посаді

8Войцещук Андрій Дмитрович

Директор Департаменту

спеціалізованої підготовки та кінологічного

забезпечення ДФС

Постанова Хмельницького ОАС від 14.01.2016 №822/6264/15 про поновлення

на посаді

9АндрухівВасиль Михайлович

до 08.2016 начальник ГУ ДФС у

Дніпропетровській обл.

Постанова Дніпропетровського ОАС від 07.04.2016 №804/15250/15 про утримання

від звільнення

10ХотенкоОлена Анатоліївна

Відсутня точна інформація про

виконання рішення суду І інстанції про

поновлення

Постанова Запорізького ОАС від 12.11.2015 № 808/8485/15 про поновлення

на посаді (триває апеляція)

11Слаутіна Людмила Миколаївна




Постанова Чернігівського ОАС від 14.01.2016 № 825/3588/15-а про

поновлення на посадіУхвала Київського ААС від 28.01.2016

№825/3588/15-а зупинити провадження до розгляду КСУ

12Мірза Олександр Володимирович




Постанова Харківського ОАС від 12.05.2016 № 820/11472/15 про поновлення

на посадіУхвала Харківського ААС від 27.07.2016 №820/11472/15 зупинити провадження до

розгляду КСУ

13Калініченко Микола Іванович




Постанова ОАС м. Києва від 08.08.2016 № 826/24337/15 про поновлення на посаді

14 Сердюк Юрій Олександрович


виконання рішення

Постанова Харківського ОАС від 11.02.2016 № 820/11381/15 про поновлення

на посаді

24

суду І інстанції про поновлення

Ухвала Харківського ААС від15.05.2016 №815/6721/15 зупинити провадження до

розгляду КСУ

Результати перевірки робочою групою ДФС України(виявлено 75 осіб, щодо яких виявлено критерій здійснення очищення

влади за рівнем посад)

38%

16%

46%

Отримано 34 копії наказів про звільнення відповідно до Закону з 75 осіб, яких було виявлено під час перевірки Посадові особи органів ДФС, які поновлені на посадах відповідно до рішення суду - 14Інформація відсутня

2.4.5. ВисновкиПорушення в роботі керівництва ДФС України (Білоуса І.О.,

Насірова Р.М.) мають системний характер і свідчать про неналежну організацію роботи органу в частині виконання вимог Закону, оскільки не зроблено дієвих кроків щодо організації належної роботи Департаменту персоналу, Департаменту правової роботи, проігноровано вимоги Закону, що призвело до значної кількості порушень у частині, що стосується виконання норм Закону і Порядку проведення перевірки.

Було виявлено значну кількість порушень окремими посадовими особами ДФС України, що може свідчити про наявність корупційних складових або приватного інтересу, зокрема:

виявлено 75осіб, щодо яких посадовими особами ДФС України в порушення вимог Закону не було застосовано передбачену частиною третьою статті 1 Закону заборону, в тому числі стосовно 35 осіб складено довідки за формою згідно з додатком 5 до Порядку проведення перевірки, в яких

25

зазначено, що до цих осіб заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону, не застосовуються, що не відповідає вимогам Закону;

внесення посадовими особами ДФС України недостовірних даних до службових документів з метою призначення на посаду начальника Головного управління ДФС у м. Києві Демченко Л.Д.;

вибіркове апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції у справах щодо реалізації положень Закону посадовими особами ДФС України;

незастосування своєчасно і в наступному до Пашка П.В. (ректора Національного університету державної податкової служби України) заборони (люстрації), на якого поширюються критерії очищення влади.

2.5. Міністерство внутрішніх справ України

2.5.1. Рівень посад, які підпадають під критерії, визначені Законом України «Про очищення влади»

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014( не менше року на посадах,

пп.2,3,7,8 ч.1 ст.3 Закону)


власним бажанням,пп.1,3,4 ч.2 ст.3 Закону)

Міністр, перший заступник, заступник

Міністр, перший заступник, заступник

Керівникита заступники самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату)


Керівники та заступники територіального (регіонального) органу відомствав



- АР Крим,- областях,- місті Києві,- місті Севастополі,- районах у місті Києві

26

Міністерством з метою ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом неодноразово направлялись листи до Міністерства внутрішніх справ України щодо надання переліку усіх осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали вищезазначені посади у Міністерстві внутрішніх справ України.

Водночас, Міністерством внутрішніх справ України не надано інформації щодо осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали посади керівників та заступників самостійних структурних підрозділів центрального органу (апарату), оскільки, на думку керівництва Міністерства внутрішніх справ України, у структурі Міністерства внутрішніх справ України на окремому правовому статусі функціонують лише Департамент Державної автомобільної інспекції та Департамент державної служби охорони при МВС України, які мають статус самостійних структурних підрозділів та є самостійними юридичними особами, мають відокремлене майно, власну печатку, рахунки у банку.

Слід зазначити, що самостійний структурний підрозділ – це основна складова структури міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації), що утворюється для виконання основних завдань, що зумовлені поставленими перед ними завданнями високого ступеня складності (багатогалузевого/одногалузевого, багатофункціонального/ однофункціонального спрямування, програмно-цільового напряму діяльності) та необхідністю координації роботи, пов’язаної з виконанням таких завдань, за умови, що в його складі будуть функціонувати інші структурні одиниці.

Відповідно до наданих Міністерством внутрішніх справ України копій положень про всі структурні підрозділи, які затверджено Міністром внутрішніх справ України, визначено, що вони є самостійним структурним підрозділом апарату МВС.

Крім того, належність структурного підрозділу апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади до самостійного слід виходити насамперед з того, чи має цей структурний підрозділ сукупність таких ознак:

є основною складовою структури міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади);

положення про зазначений підрозділ затверджено саме міністром або керівником іншого центрального органу виконавчої влади;

керівник та заступники керівника такого структурного підрозділу призначаються на посади та звільняються з посад міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади (у центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів

27

України через міністра, призначення та звільнення відбувається за погодженням з міністром).

Натомість, МВС України заперечує, крім 2-х вказаних вище самостійних структурних підрозділів, наявність у інших структурних підрозділів статусу самостійних (відповідно до Наказу МВС України від 06.09.2013 № 861 та положень зазначених самостійних структурних підрозділів):1. Департамент забезпечення діяльності Міністра, стратегічного аналізу та прогнозування.2. Департамент внутрішньої безпеки.3. Кримінальна міліція:3.1.Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;3.2.Департамент карного розшуку;3.3.Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю;3.4.Департамент оперативної служби;3.5.Департамент оперативно-технічних заходів;3.6.Департамент боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми;3.7.Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків;3.8.Управління боротьби з кіберзлочинністю;3.9.Управління кримінальної міліції у справах дітей.4. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу (на правах департаменту).5. Міліція громадської безпеки:5.1.Департамент громадської безпеки;5.2.Департамент Державної автомобільної інспекції;5.3.Відділ ветеринарної міліції.6. Головне слідче управління.7. Департамент транспортної міліції.8. Головний штаб (на правах департаменту).9. Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення.10.Департамент кадровою забезпечення.11. Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.12. Департамент матеріального забезпечення.13. Департамент внутрішнього аудиту.14. Департамент режимно-секретного та документального забезпечення. 15. Управління юридичного забезпечення.16. Управління зв'язків із громадськістю 17. Управління міжнародних зв'язків.18. Управління взаємодії з центральними органами виконавчої влади та органами військового управління.19.Управління медичного забезпечення та реабілітації.

28

Таким чином керівників і заступників цих структурних підрозділів було «виведено» за власним судженням органами МВС від застосування заборон (люстрації).

2.5.2.Випадки порушення Закону: виявлено осіб, які відповідають критеріям очищення влади, що є підставою застосування заборон (люстрації)

Міністерством виявлено, що станом на момент складання Звіту посаду керівника Робочого апарату Укрбюро Інтерполу обіймає Неволя Василь Володимирович.

Неволя В.В.у період з 25.02.2010 по 22.02.2014обіймав таку посаду: 25.02.2010 –22.02.2014 керівник Робочого апарату Укрбюро

Інтерполу (1459 дні на посаді).Загальна сукупність днів у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймання

зазначеною особою посади, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 7 частини першої статті 3 Закону, становить 1459 дні, що перевищує один рік.

Міністерство звернулось з запитом від 01.12.2015 № 313/11.0.2/26-15 до Міністерства внутрішніх справ України про виконання вимог Закону стосовно вищезазначеної особи.

В листі Національної поліції України від 17.12.2015 №532/12/1/2/01-2015 зазначено, що Робочий апарат Укрбюро Інтерполу не наділений право самостійно виконувати передбачені законами функції Міністерства внутрішніх справ і приймати управлінські рішення, не має власної вертикальної управлінської структури, управлінського майна, самостійного балансу та власних рахунків в установах банків або Державній казначейській службі.

Водночас, зазначене спростовується роз’ясненнями, наданими вище.

2.5.3. ВисновкиУ Міністерстві внутрішніх справ України виявлено 1 особу, щодо якої не

застосовано заборону на підставі критерію здійснення очищення влади, а саме: - Неволя Василь Володимирович (керівник Робочого апарату

Укрбюро Інтерполу). Також слід відмітити, що в Міністерстві внутрішніх справ України

очевидно можуть продовжувати працювати керівники та заступники керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату, враховуючи, що керівництво МВС не визнає їх посади люстраційними.

29

2.6.Служба безпеки України





власним бажанням, пп.1,3,4 ч.2 ст.3 Закону)

Голова СБУ,перший заступник,заступник

Голова СБУ, перший заступник, заступник






- АР Крим,- областях,- місті Києві,- місті Севастополі- районах у місті Києві (закон

визначає рівень посад за наявності)

Міністерством з метою ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом неодноразово направлялись листи до Служби безпеки України щодо надання переліку усіх осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали вищезазначені посади уСлужбі безпеки України.

Водночас, Службою безпеки України відмовлено в наданні інформації щодо керівників та заступників самостійних структурних підрозділів центрального органу (апарату) з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону створюються і діють функціональні підрозділи. Позиція Служби безпеки України полягає у тому,

30

Служби безпеки України не ототожнює поняття «функціональні підрозділи Центрального управління»з поняттям«самостійні структурні підрозділи».

Крім того, Службою безпеки України відмовлено в наданні інформації щодо заступників керівників територіальних (регіональних) органів Служби безпеки Україниз урахуванням, що накази про такі призначення та звільнення відсутні і не мають бути в загальнодоступних джерелах.

З огляду на те, що Закон, який є спеціальним, прийнято для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні, слід мати на увазі, що його дія розповсюджується без обмежень на всіх осіб, які обіймають посади (перебувають на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім виборних посад), на підставі критеріїв, визначених у статті 3 Закону.


Відповідно до статті 15 Закону України «Про Службу безпеки України» начальники підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, а також начальники регіональних органів - обласних управлінь Служби безпеки України призначаються на посади за поданням Голови Служби безпеки України та звільняються з посад Президентом України.

1. Так, Міністерством було виявлено, що наступні особи відповідають критеріям здійснення очищення влади (люстрації):

- керівник Управління Служби безпеки України у Вінницькій області Ратієв Сергій Володимирович (з 20.04.2010 по 02.09.2013, обіймав посаду начальника Управління СБ України у Вінницькій області);

- керівник Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Будовіцький Анатолій Миколайович (з 25.02.2010 по 31.05.2011 обіймав посаду заступника начальника Управління СБ України);

29 квітня 2016 року (із півтора річним терміном затримки) Адміністрація Президента України своїм листом, у відповідь на запит Міністерства, повідомила, що із займаних посад було звільнено Ратієва С.В. та Будовіцького А.М.

Листом від 18 серпня 2016 року Служба безпеки України повідомила Громадську раду з питань люстрації при Міністерстві юстиції України що Ратієв С.В. та Будовіцький А.М. були звільнені на підставі указів Президента України від 14 квітня 2016 року з посад начальників управлінь Служби безпеки

31

України у Вінницькій та Хмельницькій областях. В листі Служба безпеки України зазначило, що вищезазначені звільнення відбулись в наслідок застосування заборон, визначених частиною третьою статті 1 Закону.

Відповідно до вимог пункту 37 Порядку, в день прийняття рішення про звільнення особи повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 разом із засвідченою копією рішення про звільнення надсилається в паперовій формі до Мін’юсту, інформація з яких не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вноситься до Реєстру.

У зв’язку з тим, що до Міністерства від Адміністрації Президента України не надходили вищезазначені документи щодо Ратієва С.В. та Будовіцького А.М., що унеможливлює внесення відповідної інформації до Реєстру, Міністерство звернулось з листом до Адміністрації Президента України від 09.09.2016 № 128/13/6-16.

2. Крім того, керівник Управління Служби безпеки України у Чернігівській області Довженко Олександр Іванович з 02.09.2013 по теперішній час обіймає зазначену посаду та на нього поширюється критерій здійснення очищення влади, передбачений пунктом 4 частини другої статті 3 Закону, до якого в терміни передбачені Законом не було застосовано заборону передбачену ч.3 ст.1 Закону.

В наступному, за наявною у Міністерстві інформації, Довженку О.І. надано статус учасника бойових дій на підставі рішення Комісії Центрального управління Служби безпеки України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (протокол від 09.06.2015).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону визначено, що заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій – четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку.

3. Міністерством виявлено, що станом на момент складання цього Звіту, у Службі безпеки України посаду начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України обіймає Остафійчук Григорій Володимирович.

Так, Остафійчук Г.В. у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймав таку посаду:

25.02.2010–09.03.2011 заступник прокурора міста Києва.

32

Загальна сукупність днів у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймання зазначеною особою посади, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 8 частини першої статті 3 Закону, становить 378 днів, що перевищує один рік.

Відповідно до наданої Службою безпеки України інформації, постановою Окружного адміністративного суду міста Києві у справі № 826/16218/14 від 17.11.2014 змінено дату звільнення з посади заступника прокурора міста Києва, а саме не 09.03.2011, а 22.02.2011, що змінило кількість днів обіймання посади і стало дорівнювати 363 дні (менше року) (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/42389323) і відповідно нівелювало застосування до особи заборони (люстрації).

2.6.3. ВисновкиДо Ратієва С.В., Будовіцького А.М., Довженка О.І. не застосовано

заборону (компетенція Президента України) в терміни, які передбачені Законом. В наступному Службою безпеки України було проінформовано про звільнення Ратієва С.В. та Будовіцького А.М. згідно вимог очищення влади, однак жодних належних документів щодо включення відомостей про зазначених осіб до Реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», так і не було надіслано.

Щодо Довженка О.І. в наступному ним було отримано статус учасника бойових дій, що є підставою незастосування заборон за критерієм частини другої статті 3 Закону, якому він відповідає.

Також у Службі безпеки України обіймає посаду 1 особа, щодо якої не застосовано заборону на підставі критерію здійснення очищення влади та яку було виявлено Міністерством, а саме:

- Остафійчук Григорій Володимирович (начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України), підстава незастосування заборони – рішення суду.

Фактично всі судові справи, які стосуються сфери очищення влади призупиняються судами до винесення Конституційним Судом України висновку щодо конституційності деяких положень Закону, за виключенням дуже вузького кола високопосадовців, які отримали рішення судів, які нівелюють застосування заборон (люстрацію) щодо таких посадовців.

33


2.7. Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) , які не входять до складу Кабінету Міністрів України(КМУ)(крім центрального органу виконавчої влади в сфері податкової та/або митної політики)



п.2 ч.1 ст.3 Закону)



Керівник ЦОВВ, перший заступник

Керівник ЦОВВ, перший заступник,заступник

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 діяли наступні нормативні-правові акти, які визначали організацію центральних органів виконавчої влади, у тому числі, які не входили до складу Кабінету Міністрів України:

- Указ Президента України від 15.12.1999 № 1573/99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»,

- Указ Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Станом на момент складання Звіту більша кількість центральних органів виконавчої влади, які не входили до складу Кабінету Міністрів України, та які діяли у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 були реорганізовані або ліквідовані, у зв’язку з чим Міністерством складено орієнтовний перелік посад та відповідно осіб, які у цей період обіймали вищезазначені посади, для ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом.


1. Міністерством було виявлено, що станом на момент складання Звіту, у Державній авіаційній службі України (далі – Державіаслужба), яка є ЦОВВ, посаду заступника директора департаменту – начальника управління – державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією управління виконання польотів Державіаслужби обіймає Дьомін Едуард Володимирович.

34

Так, Дьомін Е.В.у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймав таку посаду:21.11.2013 – 22.02.2014 заступник Голови Державіаслужби

та не був звільнений в цей період з посади за власним бажанням, що відповідає критерію очищення влади, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 3 Закону.

Міністерство неодноразово зверталось до Державіаслужбиз запитами щодо дотримання вимог Закону України «Про очищення влади» стосовно Дьоміна Е.В., наголосивши, що Закон, який є спеціальним та прийнятим для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні, визначає, що його дія розповсюджується без обмежень на всіх осіб, які обіймають посади (перебувають на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім виборних посад).

2. Крім того, у Державній службі фінансового моніторингу України посаду заступника Голови служби обіймає Зубрій Віталій Петрович.

Так, Зубрій В.П. у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймав такі посади:25.02.2010 – 26.01.2011

21.11.2013 – 22.02.2014

перший заступник Державного комітету фінансового моніторингу України (336 дні - кількість днів обіймання посади не відповідає критерію, визначеного ч.1 ст. 3 Закону);

заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України

та не був звільнений в цей період з посади за власним бажанням, що відповідає критерію очищення влади, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 3 Закону.

Водночас, листом Кабінету Міністрів України від 05.08.2016 № 13007/0/2-16 на запит Міністерства надано інформацію, що Зубрію В.П. рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 22.01.2015 № 4/ІІІ/1/702 надано статус учасника бойових дій, що відповідно до частини сьомої статті 1 Закону є підставою незастосування заборон за критерієм частини другої статті 3 Закону, якому він відповідає.

2.7.3. ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в центральних органах виконавчої

влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України існувало близько 207 посад, визначені пунктом 2 частини першої та пунктом 1 частини другої

35

статті 3 Закону. За наявною інформацією зазначений період ці посади обіймати 218 осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

Заступником Голови Державній службі фінансового моніторингу України Зубрієм В.П. було отримано статус учасника бойових дій, що є підставою незастосування заборон за критерієм частини другої статті 3 Закону, якому він відповідає.

Міністерством виявлено, що в центральних органах виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, обіймає посаду 1особа, щодо якої не застосовано заборону на підставі критерію здійснення очищення влади, а саме:

- Дьомін Едуард Володимирович (заступник директора департаменту – начальник управління – державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією управління виконання польотів Державіаслужби).

2.8.Національний банк України






Голова Національного банку України, перший заступник

Голова Національного банку України, перший заступник, заступник


36

ТАБЛИЦЯ № 4 перелік осіб, що обіймали посади Голови Національного банку України, його першого заступника, заступника в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).


Наказом Національного банку України від 22.10.2014 № 1827-к Приходька Бориса Вікторовича звільнено з посади першого заступника Голови Національного банку України з підстав, передбачених Законом, пункт 72 статті 36 Кодексу законів про працю України, оскільки Приходько Б.В. з 17.12.2012 по 20.03.2014 обіймав посаду першого заступника Голови Національного банку України, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 2 частини першої статті 3 Закону, що становить 431 день (1 рік 2 місяці 6 дні), що перевищує один рік.

Відомості про Приходька Б.В. внесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Водночас, Приходько Б.В. оскаржив наказ НБУ про його звільнення до суду. Адміністративний позов подано 13.11.2015, більше ніж через рік після звільнення. Проте, судом першої інстанції поновлено пропущений строк на оскарження та відкрито провадження у справі.

Під час розгляду зазначеної справи суд першої інстанції не залучив Міністерство юстиції України до участі у справі, чим позбавив можливості надати правову позицію.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2015 у справі № 826/25204/15 визнано протиправним та скасовано наказ НБУ про звільнення Приходька Б.В. (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/54677127).

Із загальнодоступних джерел Міністерству стало відомо про наявність оскаржуваного рішення суду та Міністерство звернулось з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 у справі № 826/25204/15 зупинено провадження до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду справи за конституційними поданнями Пленуму Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) деяких положень Закону України «Про очищення влади» (ЄДРСР - http://reyestr.court.gov.ua/Review/56336878).

37


http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1


На даний час триває касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду щодо зупинення провадження, оскільки суд таким чином усунувся від здійснення судочинства.

2.8.3. ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в Національному банку України

існувало 5 посад, передбачені пунктом 2частини першою та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймали 7осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади. Такі особи за наявною інформацію не працюють в НБУ.

При складанні Звіту серед осіб, які зараз обіймають вищезазначені посади Міністерством юстиції України не виявлено критеріїв очищення влади.

2.9. Національні комісії, що здійснюють відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг






Голова (керівник національної комісії)

Голова (керівник національної комісії)

Члени Члени


ТАБЛИЦЯ № 5 перелік осіб, що обіймали посади голови, члена національної комісії, що здійснюють відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

38

2.9.2. Висновки

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в національних комісіях, що здійснюють відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг існувало 35 посад, передбачені пунктом 2 частини першою та пунктом 7 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 39 осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

При складанні Звіту серед осіб, які обіймають вищезазначені посади Міністерством юстиції України не виявлено критеріїв очищення влади, що є підставою застосування заборони.

2.10. Державне управління справами (ДУС)

Рада національної безпеки і оборони України (РНБО)

Управління державної охорони України (УДО)






Секретар РНБО, перший заступник, заступник

Секретар РНБО, перший заступник, заступник

Керівник ДУС, перший заступник, заступник

Керівник ДУС, перший заступник, заступник

Начальник УДО, перший заступник, заступник

Керівник УДО, перший заступник, заступник

39


ТАБЛИЦЯ № 6 перелік осіб, що обіймали посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, керівника Державного управління справами, начальника Управління державної охорони України, їх перших заступників, заступників в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).


Міністерством виявлено, що станом на момент складання Звіту посаду першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України обіймає Коваль Михайло Володимирович.

Так, Коваль М.В. у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймав таку посаду:

25.02.2010 – 08.04.2011 перший заступник Голови Державної прикордонної служби України – Директор Департаменту по роботі з особовим складом.

Загальна сукупність днів у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймання зазначеною особою посади, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 2 частини першої статті 3 Закону, становить 408 дні, що перевищує один рік.

Підлягав звільненню протягом 10 днів з моменту забуття чинності Законом, тобто до 27.10.2014 року, чого не було зроблено.

Відповідно до Указу Президента України від 21.04.2015 №229/2015 задоволено, погоджене з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, клопотання Міністра оборони України щодо незастосування, передбаченої частинами третьою, четвертою статті 1 Закону заборони обіймати посади, щодо Коваля М.В.

Більш детальніше про незастосування люстрації за правом Президента України зазначено у пункті 10 Звіту.

2.10.3. Висновки

40

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в зазначених державних органах існувало 23 посади, передбачені пунктами 3, 4, 5 частини першої та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 29 осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

Виявлено, що до першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Коваля М.В. за правом Президента України не застосовано вчасно заборону (люстрацію) відповідно до частини восьмої статті 1 Закону.

Міністерством не виявлено інших осіб, до яких не застосовано заборону на підставі критеріїв здійснення очищення влади та які обіймають посади в Державному управлінні справами, Раді національної безпеки і оборони України, Управлінні державної охорони України.

2.11. Місцеві державі адміністрації

2.11.1. Рівень посад, які підпадають під критерії визначені Законом України «Про очищення влади»





Голова, перший заступник, заступник державної адміністрації в

- області; - місті Києві,- місті Севастополі

Голова, перший заступник, заступник державної адміністрації в

- області; - місті Києві,- місті Севастополі

Голова районної державної адміністрації

Голова районної державної адміністрації

Голова районної в місті Києві державної адміністрації

Голова районної в місті Києві державної адміністрації

41


Відповідно до статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

1. Міністерством було виявлено, що голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьменко Сергій Анатолійович відповідає критеріям здійснення очищення влади (люстрації), визначений пунктом 9 частини першої статті 3 Закону.

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 Кузьменко С.А.обіймав такі посади:

30.04.2010 – 29.05.2012 голова Олександрійської районної державної адміністрації (761 день на посаді);

29.05.2012 – 19.11.2012 заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (175 днів на посаді).

Загальна сукупність днів у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймання зазначеною особою посади, яка підпадає під критерій, визначений пунктом 9 частини першої статті 3 Закону, становить 936 дні, що перевищує один рік.

Міністерство неодноразово зверталося з запитом до Адміністрації Президента України щодо виконання вимог Закону стосовно вищезазначеної особи. Станом на 12.10.2016 відповідь так і не отримано.

2. Відповідно до інформації, яка знаходиться в розпорядженні Міністерства, Гарбуз Юрій Григорович, призначений Указом Президента України № 195/2016 від 29 квітня 2016 року на посаду голови Луганської обласної державної адміністрації.

У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 Гарбуз Ю.Г.обіймав таку посаду:

26.12.2013 – 22.02.2014 голова Міловської районної державної адміністрації Луганської області

та не був звільнений в цей період за власним бажанням, що відповідає критерію здійснення очищення влади, визначеному пунктом 5 частини другої статті 3 Закону.

42

Міністерство звернулось до Адміністрації Президента України щодо необхідності дотримання вимог Закону та підстав неврахування вимог Закону, якщо такі є. Станом на 12.10.2016 відповідь до Міністерства не надходила.

Крім того, як вже зазначалось в пункті 2.1.2. цього ЗвітуМіністерство зверталось до Адміністрації Президента України з проханням проведення зустрічі з керівниками відповідних структурних підрозділів, відповідальних за проведення перевірки. Дана пропозиція була направлена задля успішної реалізації Закону, проте Адміністрація Президента України не поспішає надавати відповідь.

2.11.3. ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в місцевих державних адміністраціях

існувало 673 посади, що відповідають критеріям, визначених у пункті 9 частини першої та пункті 5 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 935 осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

Місцеві державні адміністрації очолюють дві 2 особи, щодо яких не застосовано заборону на підставі критеріїв здійснення очищення влади та яких було виявлено Міністерством, а саме:

- Кузьменко Сергій Анатолійович (Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації);

- Гарбуз Юрій Григорович (Голова Луганської обласної державної адміністрації).

2.12. Збройні Сили України






43

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач, перший заступник

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач, перший заступник, заступник

Командувач Сухопутних військ, перший заступник

Командувач Сухопутних військ, перший заступник, заступник

Командувач Повітряних Сил, перший заступник

Командувач Повітряних Сил, перший заступник, заступник

Командувач Військово-Морських Сил, перший заступник

Командувач Військово-Морських Сил, перший заступник, заступник


ТАБЛИЦЯ № 7 перелік осіб, що обіймали посади в Збройних Силах України, визначені п.10 ч.1 та п.6 ч.2 ст.3 Закону,в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

2.12.2 ВисновкиУ період з 25.02.2010 по 22.02.2014 в Збройних Силах України існувало

23 посад, передбачені пунктами 10 частини першої та пунктом 6 частини другої статті 3 Закону. У зазначений період ці посади обіймати 28 осіб, щодо яких виявлено відповідність критерію здійснення очищення влади.

У Збройних Силах України обіймають посади керівного складу 11 осіб щодо яких не застосовано заборону на підставі критеріїв здійснення очищення влади, з них:

- 7 осіб (Муженко В.М., Борискін Ю.В., Толочний Ю.В., Голоднюк О.М., Сідаш В.В., Воронченко І.О., Урсол А.О.) мають статус учасника бойових дій, що є підставою незастосування заборон за критерієм частини другої статті 3 Закону, якому вони відповідають;

- до 4 осіб (Воробйова Г.П., Бессараба С.Б., Дроздова С.С., Артеменка А.М.) за правом Президента України не застосовано люстрацію відповідно до частини восьмої статті 1 Закону (детальніше в розділі 10 цього Звіту).

44

2.13.Служба зовнішньої розвідки України



пп.3,7 ч.1 ст.3 Закону)


власним бажанням, пп.1,3 ч.2 ст.3 Закону)

Голова відомства, перший заступник, заступник

Голова відомства, перший заступник, заступник

Керівник та заступник самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату)

Керівник та заступник самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату)

Міністерством з метою ідентифікації осіб, які відповідають критеріям, визначених Законом, направлявся лист до Служби зовнішньої розвідки України щодо надання переліку усіх осіб, які у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 обіймали вищезазначені посади.

Водночас, Службою зовнішньої розвідки України відмовлено в наданні інформації щодо керівників та заступників самостійних структурних підрозділів центрального органу (апарату) з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про розвідувальні органи України» відомості про особовий склад, що здійснює розвідувальну діяльність, засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати розвідувальної діяльності, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конференційній основі з розвідувальними органами, становлять державну таємницю і підлягають захисту в порядку, визначеному Законом України «Про державну таємницю».

На запит Громадської ради з питань люстрації Міністерства юстиції України від 05.08.2016 Служба зовнішньої розвідки України листом від 15.08.2016 № 4/1/7248/П повідомила, що в організаційній структурі служби не передбачено наявність центрального органу (апарату).

45

Наголошуємо, що Законом встановлений чіткий перелік (рівень) державних органів, обіймання посад у яких є критерієм здійснення очищення влади, що являє собою зазначений відповідний рівень займаної посади і правовий статус відповідного державного органу.

2.13.2. ВисновкиПри складанні Звіту серед осіб, які обіймають вищезазначені посади

Міністерством юстиції України не виявлено критеріїв очищення влади, що є підставою застосування заборони.

Також слід відмітити, що в Службі зовнішньої розвідки України можуть працювати особи, які обіймали посади керівників та заступників самостійних структурних підрозділів центрального апарату, враховуючи, що керівництво Служби зовнішньої розвідки України не визнає їх посади люстраційними.

2.14. Державні підприємства


У період з 25.02.2010 по 22.02.2014 У період з 21.11.2013 по 22.02.2014

- Керівник державного підприємства, що належить до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 9 статті 2 Закону України «Про очищення влади» визначено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 3 Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням, зокрема, до керівника державного підприємства, що

46

належить до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг.

Станом на 10.10.2016 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» на підставі критерію визначеного пунктом 8 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» внесено відомості щодо наступних осіб:

Озерової Тетяни Григорівни, яка обіймала посаду директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко – правових та технічних експертних досліджень», що належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

Підліснюка Валерія Борисовича, який обіймав посаду директора державного підприємства «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Розгорнута інформація з уточненням займаної посади вищезазначених осіб:

47

Високопосадовці, які обіймають посади та до яких не застосовано заборони на підставі критеріїв, визначених Законом, і звільнення яких належить до повноважень:ПрезидентаКузьменко С.А.Дніпров О.С.Гарбуз Ю.Г.Остафійчук Г.В. ГПУВалендюк О.С.Ткаченко О.Б.Мельніченко М.І.Шкутяк П.З.МВСНацполіціїНеволя В.В.Керівники та їх заступники самостійних структурних підрозділів ДФСДемченко Л.Д.Пашко П.Д.Азаров Є.Ф.Клячук А.А.Мельник М.В.Кондратюк А.А.Шайда В.В.Маринюк В.М.Войцейщук А.Д.Андрухів В.М.Хотенко О.А.Слаутіна Л.М.Мірза О.В.Калініченко М.І.Сердюк Ю.О.СБУСЗРКерівники та їх заступники самостійних структурних підрозділів Керівників ЦОВВДьомін Е.В.Ради суддів УкраїниХолоднюк З.В.

Кузьменко Сергій Анатолійович Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації

Дніпров Олексій Сергійович Керівник Апарату Адміністрації Президента України

Гарбуз Юрій Григорович Голова Луганської обласної державної адміністраціїОстафійчук Григорій Володимирович

Начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України

Валендюк Олег Сергійович Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим

Мельниченко Максим Ігорович Керівник Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України

Ткаченко Олександр Борисович

Заступник начальника Управління планово-фінансової діяльності‚ бухгалтерського обліку‚звітності‚ внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України – заступника головного бухгалтера

Шкутяк Петро Зіновійович Інспектор управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України

Неволя Василь Володимирович Керівник Робочого апарату Укрбюро Інтерполу

Демченко Людмила Дмитрівна Начальник ГУ ДФС у м. Києві

Пашко Павло Володимирович Ректор університету ДФС України

Азаров Євген Федорович Перший заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій обл.

Клячук Анатолій Афонійович Перший Заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській обл.

Мельник Марія Василівна Перший Заступник начальника ГУ ДФС у Тернопільській обл.

Кондратюк Андрій Анатолійович Заступник начальника Житомирської митниціШайда Василь Васильович Заступник начальника Івано-Франківської митниці ДФС

Миранюк Віталій Миколайович Митний пост «Західний»

Войцещук Андрій Дмитрович Директор Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС

Андрухів Василь Михайлович До 08.2016 начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській обл.

Хотенко Олена Анатоліївна Відсутня точна інформація про виконання рішення суду І інстанції про поновлення

Слаутіна Людмила Миколаївна Відсутня точна інформація про виконання рішення суду І інстанції про поновлення

Мірза Олександр Володимирович Відсутня точна інформація про виконання рішення суду І інстанції про поновлення

Калініченко Микола Іванович Відсутня точна інформація про виконання рішення суду І інстанції про поновлення

Сердюк Юрій Олександрович Відсутня точна інформація про виконання рішення суду І інстанції про поновлення

Дьомін Едуард Володимирович Заступник директора департаменту Державіаслужби

ХолоднюкЗеновій Васильович Голова Державної судової адміністрації України

48

3. Судова влада

3.1. Посади у Державній судовій адміністрації України (ДСА України), як підстава застосування заборони (люстрації)

Заходи з очищення влади (люстрація) здійснюються щодо голови ДСА України, його першого заступника, заступника (п.4 ч.1 ст.2 Закону).

Заборона застосовується за умов, що особа обіймала:- сукупно не менше року посаду (посади) у період з 25.02.2010 по

22.02.2014 (п.6 ч.1 ст.3 Закону)- у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не була звільнена в цей період

з відповідної посади (посад) за власним бажанням (п.2 ч.2 ст.3 Закону).

ТАБЛИЦЯ № 8 перелік осіб, які обіймали посади голови ДСА України, його першого заступника, заступника в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

Випадки порушення Закону: виявлено осіб, які відповідають критеріям очищення влади, що є підставою застосування заборон (люстрації):

ХолоднюкЗеновій Васильович (заступник голови ДСА України з 21.11.2013 по 22.02.2014), наявний критерій п.2 ч.2 ст.3 Закону, що є підставою застосування заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону (застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням).

ст. 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – Голова Державної судової адміністрації України обирається на посаду і звільняється з посади Радою суддів України.

Мін’юст у грудні 2015 року звернувся із зверненням до Ради суддів України про виконання вимог Закону щодо голови Державної судової адміністрації України Холоднюка З.В.

(http://lustration.minjust.gov.ua/article/read/102).

На засіданні 03.03.2016 члени Ради суддів України не взяли до уваги вимоги Закону та шляхом таємного голосування прийняли рішення не звільняти Холоднюка З.В. з посади голови Державної судової адміністрації України. За зазначене рішення віддали свої голоси 25 із 26 членів Ради суддів

49

http://lustration.minjust.gov.ua/article/read/102

України, що взяли участь у голосуванні. Таким чином Рада суддів України фактично не виконала вимоги Закону.

3.2.Подання Міністерства юстиції України до Вищої ради юстиції (ВРЮ) стосовно суддів, на підставі порушення вимог щодо несумісності, що є підставою застосування заборони за Законом

Особи, які перебувають на посадах, визначених у п.1 – 10 ч.1 ст.2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч.4 ст.5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені ч.3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (ч.1 ст.4 Закону).

Заходи з очищення влади (люстрація) здійснюються, зокрема, щодо професійних суддів (п.4 ч.1 ст.2 Закону).

Мін’юст для цілей Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів (абз.2 ч.13 ст.5 Закону).

Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя (абз.2 ч.4 ст.5 Закону).

Перебування на посаді судді, несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади» (ч.1 ст.54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

ТАБЛИЦЯ № 9 перелік 70 суддів, стосовно яких Міністерством юстиції України ініційовані звернення до Вищої ради юстиції у період з серпня 2015 року по березень 2016 року на підставі порушення вимог несумісності, що є підставою застосування заборони (люстрації).

Так, Мін’юст звернувся до ВРЮ щодо порушення вимог щодо несуміності стосовно 70 суддів (в тому числі на підставі членства в люстраційний період у ВРЮ, ВККС України).

Із подань Мін’юсту до ВРЮ щодо звільнення 70-ти суддів на підставі Закону:

50

- не розглянуто ВРЮ – щодо 16 суддів, - незавершені провадження ВРЮ – щодо 27 суддів;- є рішення ВРЮ про внесення подання на звільнення з підстав,

передбачених Законом – щодо 1 судді (Татьков В.І., суддя ВГСУ, членство у ВРЮ в люстраційний період, звільнений ВРУ 29.09.2016);

- завершені провадження за зверненнями МЮУ – щодо 26 суддів (а саме, залишено без розгляду / зупинено розгляд провадження / відмовлено у внесенні подання на звільнення за порушення вимог щодо несумісності).

З отриманих Мін’юстом копій висновків ВРЮ вбачається, що превалююча підстава не задоволення звернень Мін’юсту:

п.54 Регламенту ВРЮ: «У випадку, якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, заява (висновок, подання) залишається без розгляду».

31 суддя з 70, щодо яких МЮУ зверталось до ВРЮ звільненні відповідними суб’єктами (Президент України / Верховна Рада України) з наступних підстав: за власним бажанням / закінчення строку повноважень / відставка / набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді / порушення присяги...).

3.3. Членство у Вищій раді юстиції (ВРЮ), як підстава застосування заборони (люстрації)

Заходи з очищення влади (люстрація) здійснюються щодо членів Вищої ради юстиції (п.4 ч.1 ст.2 Закону).

Заборона застосовується за умов, що особа (крім Голови Верховного Суду України) обіймала:

- сукупно не менше року посаду (посади) у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 (п.6 ч.1 ст.3 Закону)

- у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не була звільнена в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням (п.2 ч.2 ст.3 Закону).

ТАБЛИЦЯ № 10 перелік осіб, які обіймали посади члена ВРЮ в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

51

Сукупно в люстраційний період (з 25.02.2010 по 22.02.2014) у ВРЮ працювало 38 осіб (склад ВРЮ – 20 членів), з них двоє осіб становлять виключення, як такі, що обіймали посаду Голови ВСУ.

Слід відмітити, що ВРЮ при наявності декількох підстав звільнення віддає перевагу підставі, наслідки якої є більш сприятливими для суддів, попри те, що відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону України «Про очищення влади».

Так, наприклад,Темкіжев Ігор Хажмуридович (членство у ВРЮ з 20.11.2012 по

11.04.2014, строк більше календарного року)14.07.2014 до ВРЮ надійшла заява ІгораХажмуридовичаТемкіжева від

27.02.2014 про відставку.01.12.2014 суддею Темкіжевим І.Х. подано заяву на проведення

перевірки, передбаченої Законом, в якій він повідомив, що «заборони, визначені частиною третьою статті 1 Закону, застосовуються щодо мене, оскільки обіймав сукупно не менше року посаду члена Вищої ради юстиції у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року». Відповідний лист Вищого адміністративного суду України з копією даної заяви Мін’юстом отримано 04.12.2014.

Дисциплінарною секцією ВРЮ 19.11.2015 рекомендовано Вищій раді юстиції відкрити провадження щодо вимог законодавства про несумісність стосовно судді Вищого адміністративного суду України Темкіжева І.Х. за зверненням Міністерства юстиції України.

У рішенні ВРЮ від 31.03.2016 № 747/0/15-16 вказано наступне:«…з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів судді і цілями, на досягнення яких спрямовані дії суб’єкта державно-владних повноважень, секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 23 листопада 2016 року рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Темкіжева І.Х. з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку».

В результаті ВРЮ вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення Темкіжева І.Х. з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв’язку з поданням заяви про відставку. Постановою Верховної Ради України від 05.07.2016 № 1434-VIII суддю було звільнено.

52

Єдине рішення ВРЮ щодо звільнення судді за зверненням Мін’юсту, підлягає окремому висвітленню.

Татьков Віктор Іванович (членство у ВРЮ з 13.01.2011 по 11.04.2014, строк більше календарного року)

24.12.2015 ВРЮ прийняла позитивне рішення за результатами розгляду звернення Мін’юсту стосовно судді Вищого господарського суду України Татькова Віктора Івановича.

Для детальнішої ілюстрації ситуації наводимо витяги з рішення ВРЮ від 24.12.2015 № 1204/0/15-15.

«Вища рада юстиції звертає увагу, що норма, яка вимагає звільнення Татькова В.І., поширюється на конкретну і невелику за чисельністю групу осіб – тих, що були членами Вищої ради юстиції у період, визначений Законом. При цьому негативні заходи, що застосовуються, за своєю природою є не відповідальністю особи за вчинене нею правопорушення, а винятковим заходом, спрямованим на покращення управління державними справами в цілому та функціонування судової влади зокрема.

[…]Слід зауважити, що, незважаючи на звернення щодо порушень,

допущених суддями, зокрема, при розгляді справ відносно учасників масових акцій протесту у період з 21.11.2013 року по 22.02.2014 року, Вища рада юстиції України, до складу якої входив Татьков В.І., не відреагувала на ці порушення в межах своїх повноважень.

[…]У період, коли членом Вищої ради юстиції був Татьков В.І., довіра до

судової влади булла підірвана також діями Ради щодо реалізації повноважень із призначення суддів на адміністративні посади (ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідній редакції). Така діяльність отримала негативну оцінку суспільства, виразником інтересів якого є Верховна Рада України, що відобразилося в ухваленні припису п. ІІ розд. ІІ Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який передбачив звільнення з адміністративних посад голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників, голів апеляційних судів, їх заступників, голів місцевих судів та їх заступників».

Таким чином, ВРЮ в зазначеному випадку виконала вимоги Закону, підтвердила та обґрунтувала необхідність його виконання задля «покращення управління державними справами в цілому та функціонування судової влади зокрема».

53

В січні 2016 року Татьков В.І. звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції (справа № 800/63/16). Колегія суддів Вищого адміністративного суду України через 4 місяці розгляду справи зупинила її до вирішення в КСУ питання щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону (справа за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону).

03.02.2016 у Парламенті було зареєстровано проект постанови № 4011 про звільнення Татькова В.І. з займаної посади, яка була прийнята Верховною Радою України 29.09.2016 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1631-viii).

2.11. Членство у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України ( ВККС України), як підстава застосування заборони (люстрації)

Заходи з очищення влади (люстрація) здійснюються щодо членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (п.4 ч.1 ст.2 Закону).

Заборона застосовується за умов, що особа обіймала:- сукупно не менше року посаду (посади) у період з 25.02.2010 по

22.02.2014 (п.6 ч.1 ст.3 Закону)- у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не була звільнена в цей період з

відповідної посади (посад) за власним бажанням (п.2 ч.2 ст.3 Закону)

ТАБЛИЦЯ № 11 перелік осіб, що обіймали посади члена ВККС України в період з 25.02.2010 по 22.02.2014, з ідентифікацією наявності критеріїв застосування заборони (люстрації).

Сукупно в люстраційний період (з 25.02.2010 по 22.02.2014) у ВККС України працювало 12 осіб (склад ВККС України – 14 членів).

54

Зокрема, як приклад.Самсін Ігор Леонович (членство у ВККСУ з 16.09.2010 по 10.10.2014,

строк більше календарного року, крім цього суддею не подано заяву відповідно до вимог Закону, що також є підставою застосування заборони (люстрації))

13.11.2015 Мін’юст звернувся до ВРЮ з відповідними поданнями відносно порушення суддею Верховного Суду України Самсіним Ігорем Леоновичем вимог законодавства щодо несумісності.

19.11.2015 дисциплінарна секція ВРЮ дійшла висновку рекомендувати ВРЮ відкрити провадження за зверненнями Мін’юсту стосовно порушення суддею Самсіним І.Л. вимог щодо несумісності.

По спливу більш ніж восьми місяців зазначене питання не стало предметом розгляду та прийнятя рішення Вищою радою юстиції.

4. Щодо заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» - 5 років

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону особи, зазначені у частинах третій, п’ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п’яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.

Частиною дев’ятою статті 3 Закону встановлено, що суди загальної юрисдикції при прийнятті рішень у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, застосовують положення цього Закону та встановлюють заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, а також подають відповідне рішення Державній судовій адміністрації України для його надсилання до Міністерства юстиції України та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Реалізація цієї постанови корелюється із внесенням змін до Кримінального кодексу України, а саме – позбавлення права обіймати певні посади, як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України «Про очищення влади», і є правовим наслідком набрання чинності відповідного рішення (вироку) суду загальної юрисдикції щодо таких осіб, до яких застосовується заборона (5 років), і за своєю природою є правом доступу до державної служби, не є відповідальністю, і не пов’язується з подальшим відбуванням покарання.

55

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1682-18

Враховуючи аналіз частини 3, 5-7 та суб’єктний склад мова йде про рішення суду щодо таких осіб:

- суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII;

- співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII;

- посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини;

- посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року;

- посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:

1) співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації;

56

2) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;

3) закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;

4) розпалювали міжнаціональну ворожнечу;5) своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до

порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини.

До Міністерства юстиції України не надходили відповідні документи щодо наявності судових рішень відносно конкретних осіб на яких розповсюджується заборона передбачена частиною четвертою статті 5 Закону (5 років).

Враховуючи підстави та необхідність прийняття Закону України «Про очищення влади», наявність анексованих та окупованих територій, проведення антитерористичної операції на території України, Закон передбачає умови захисту держави та регулювання доступу до державних посад осіб, щодо яких є відповідні рішення судів (вироки) щодо, зокрема, розпалювання міжнародної ворожнечі, порушення територіальної цілісності та інше. При наявності всіх цих факторів протягом двох органів правоохоронні органи так і не надали оцінку діям посадових осіб, які приймали участь у подіях, що створювали загрозу національній безпеці і обороні держави, рішення або дії органів державної влад напряму не були пов’язані з оцінкою такий дій особи під час проведення перевірки.

5. Органи перевірки та їх повноваження

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 затверджений Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та вказані відомості, щодо яких орган проводить перевірку.

До вказаного переліку входять: Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна фіскальна служба України, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України, Державна судова адміністрація України.

57

5.1 . Міністерство юстиції України (ведення Єдиного державного реєстру осіб, до яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - надання витягів, надання роз’яснень в сфері очищення влади, проведення перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади» стосовно працівників центрального апарату Міністерства юстиції України, керівників територіальних управлінь юстиції та їх заступників, керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства юстиції та претендентів на вищезазначені посади)

На вимогу наказів Міністерства юстиції України від 10.11.2014 № 2427/к, від 10.11.2014 №2428/к, від 30.07.2015 № 2338/к Міністерством юстиції України було розпочато проведення перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади» (далі – перевірка) стосовно працівників центрального апарату Міністерства, керівників територіальних управлінь юстиції та їх заступників, керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства та претендентів на вищезазначені посади.

Стан проведення перевірок стосовно вищезазначених категорій осіб відображено у таблиці та діаграмі нижче.

Таблиця

№п/п Етап перевірки

працівники центрального

апарату Міністерства

юстиції України

керівники державних

підприємств, що належать

до сфери управління

Міністерства юстиції України

працівники керівного

складу територіальних

управлінь юстиції

1 розпочато перевірку 906 9 1005

2

завершено перевірку та за її результатами

складено довідки за формою згідно з

додатком 5

826 5 860

3надіслано

повідомлення про припинення перевірки

24 1 57

4 застосовано заборону 0 Озерова Т.Г. Бабієнко А.М.

5 перевірки тривають 56 2 87

58

Діаграма (узагальнено стан проходження перевірки працівниками центрального апарату Міністерства, керівного складу територіальних управлінь юстиції та керівниками державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства)

88%

4%

8%

завершено перевірки та за їх результатами складено 1691 довідка за формою згідно з додатком 5надіслано 82 повідомлення про припинення перевірокзастосовано заборону щодо 2 осіб, що становить 0, 1% від загальної кількості осібперевірки тривають щодо 145 осіб

Наявність незакінчених перевірок обґрунтовано тим, що ці перевірки проводяться до новопризначених осіб, через ротацію (оновлення) кадрового складу державних органів.

Додатково повідомляємо, що Міністерством було надіслано понад 115 запитів до податкових органів про уточнення отриманої інформації / проведення додаткової перевірки (далі – запити) стосовно працівників центрального апарату Міністерства та понад 105 запитів щодо працівників керівного складу територіальних управлінь юстиції.

Також, Міністерством надіслано понад 50 листів-нагадувань до податкових органів з метою отримання висновків про результати перевірок.

59

Департаментом з питань люстрації протягом 2014 - 2016 років було опрацьовано 17 630 вхідної кореспонденції:

2014*Всього Документи

ВРУДокументи КМУ

Запити та звернення депутатів

Листи мін-в та відомств

Листи та звіти

підпорядкованих установ

Листи комітетів,

організацій, підприємств

Документи АПУ

Запит на

отримання

інформації

Звернення

громадян

1 621 5 15 7 975 78 324 0 20 197

2015Всього Документи









Запит на

отримання


Звернення

громадян

5 691 69 109 73 2268 159 2197 8 118 690

2016 **Всього Документи









Запит на

отримання


Звернення

громадян

10 319 26 91 34 5372 183 4230 29 69 285

Разом: 17 630 100 215 114 8 615 420 6 751 37 207

* Починаючи з 24.10.14** Станом на 11.10.16

Висновки:За результатами проведених перевірок заборона, визначена частиною

третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі критерію визначеного пунктом 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади» застосовано до:

Бабієнка А.М., який обіймав посаду заступника начальника Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області з питань державної реєстрації.

Також заборона, визначена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі критерію визначеного пунктом 8 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» застосовано до:

Озерової Т. Г., яка обіймала посаду директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень».

60

Також слід зазначити, що перевірки тривають понад строк, встановлений законодавством у сфері очищення влади у зв’язку з ненадходженням до Міністерства висновків про результати перевірок від податкових органів, які є обов’язковими для складання довідок про результати перевірок.

5.2. Служба безпеки України: здійснює перевірку на дії співробітників органів СБУ (пункти 9 – 11 частини другої статті 3 Закону); перевірка на відповідність всіх посадовців критерію щодо причетності осіб до КДБ (пункт 3 частини четвертої статті 3 Закону)

5.2.1. Щодопоширення на працівників Служби безпеки України критеріїв здійснення очищення влади, визначених пунктами 9 – 11 частини другої статті 3 Закону

Відповідно до наявної у Міністерства юстиції України інформації Громадська рада з питань люстрації при Міністерстві юстиції України зверталась з запитом до Служби безпеки України щодо надання інформації про осіб, які відповідають критеріям, визначеним пунктами 9 – 11 частини другої статті 3 Закону.

На зазначений запит Службою безпеки України листом від 30.12.2014 № 5/с-15-п/32 повідомлено, що за вказівкою колишнього керівництва Служби безпеки України у період з 19 по 22 лютого 2014 року були знищені всі документи щодо проведення мирних зібрань з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, що вкрай затрудняє можливість встановлення осіб із числа працівників Служби безпеки України, які виконували незаконні накази по переслідуванню активістів і членів мирних зібрань, та за зазначеним фактом знищення документів порушено кримінальне провадження № 22014000000000328.

Міністерство 06.09.2016 звернулось з запитом до Служби безпеки України про надання інформації щодо вжитих заходів для встановлення осіб, які відповідають критеріям, визначеними пунктами 9 – 11 частини другої статті 3 Закону, та результати вчинених дій; стану досудового розслідування кримінального провадження № 22014000000000328.

Так, Служба безпеки України у листі від 29.09.2016 № 5/16569 повідомила, що зазначене кримінальне провадження порушено за підозрою колишніх співробітників СБ України Якименка О.Г., Тоцького В.В., Біка В.В., Ганжі С.В. у вчиненні державної зради у формі надання представником іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України

61

за статтею 111 КК України та відповідно до постанови заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності матеріали кримінального провадження передано для подальшого розслідування до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

5.2.2. Служба безпеки України як орган, який проводить перевірку на відповідність критерію здійснення очищення влади, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 3 Закону (критерій «КДБ»)

Щодо 43 осіб застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі поширення критерію, передбаченого пунктом 3 частини 4 статті 3 Закону (особи, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей) та відомості про яких, містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Службою безпеки України (як органом, що проводить перевірку) у проведенні перевірки достовірності відомостей щодо застосування

, заборон передбачених частинами третьою і четвертою 1статті , Закону задіяно Галузевий державний архів Служби безпеки

. УкраїниЗа наявною у Міністерстві інформацією станом на вересень 2016 року до

Служби безпеки України (як органу, що проводить перевірку) (перевірці підлягають особи народжені до 1973 року включно):

надійшло запитів для перевірки з них надано відповідьщодо 157 111 осіб щодо 156 887 осіб

Міністерством надано три роз’яснення щодо застосування критерію, визначеного пунктом 3 частини четвертої статті Закону, які надають відповіді на найбільш поширені питання у застосуванні цього критерію:

- «Хто є працівниками КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади»»;

- «Щодо технічних спеціальностей в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, зазначених у пункті 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади»»;

62

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1682-18/paran14#n14


- «Застосування критерію очищення влади (люстрації), визначеному пунктом 3 частини четвертої статті 3 Закону, до штатних працівників, військовослужбовців прикордонних військ КДБ СРСР».

5.3. Державна фіскальна служба України, майнова перевірка

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 5 Закону ДФС проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, встановленою Законом України від 07 квітня 2011 року №3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст. 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Щодо кількості проведених перевірок органами ДФСНа виконання Закону за інформацією ДФС станом на 01 грудня 2015

року надійшло 445 096 запитів про проведення перевірок достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, в тому числі 312 запитів стосовно осіб, які займають вищі посади в органах державної влади. За результатами перевірок складено 357 924 висновки про результати перевірки, в тому числі 307 стосовно вищих посадових осіб держави, які надіслано до відповідних органів державної влади.

Щодо складання висновків про результати перевірки органами ДФС

Департаментом з питань люстрації Міністерства юстиції України під час виконання покладених на нього функцій виявлено, що органами Державної фіскальної служби України, які проводять перевірки достовірності відомостей, зазначених у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік особами, перелік яких наведено у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону допускають неналежне оформлення результатів перевірок, яке полягає у тому, що значна кількість висновків про результати перевірки складаються без дотримання форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100, та у яких не встановлено відповідність/невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, саме за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел та / або одночасно із застосуванням у

63

регулятивній частині висновку формулювання “неможливо встановити достовірність / недостовірність відомостей”.

Зазначене формулювання є юридично нікчемним враховуючи наступне.По-перше, відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону заборона, передбачена

частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

По-друге, формулювання “неможливо встановити достовірність / недостовірність відомостей” не може бути підставою для застосування заборони і водночас не означає, що до особи заборони не повинні бути застосовані (такий висновок не є ані позитивним, ані негативним).

По-третє, у випадку коли при проведенні повторної чи уточнюючої перевірки у висновку буде зазначено, що неможливо встановити достовірність / недостовірність відомостей та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), то така перевірка буде фактично незакінченою, а проведення інших перевірок для встановлення достовірності/недостовірності відомостей та/або невідповідності вартості майна (майнових прав) законодавством не передбачено.

У зв’язку з вищевикладеним, формулювання“неможливо встановити” надає можливість діяти на власний розсуд, що створює умови для вчинення корупційних правопорушень.

Враховуючи те, що для забезпечення належних правових підстав прийняття керівником органу рішення стосовно застосування чи не застосування до особи заборон передбачених Законом, у висновку ДФС повинен бути чітко та однозначно зазначений результат перевірки: відомості щодо наявності майна (майнових прав) є достовірними / не достовірними та відповідність / не відповідають вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, то відсутність у висновку ДФС чіткого та однозначного зазначеного результату перевірки фактично унеможливлює реалізацію положень Закону.

64

Як приклад, тільки центральним апаратом Міністерства юстиції України було направлено більше ніж 220 запитів про уточнення отриманої інформації або проведення додаткової перевірки, що складає 11,5% від загальної кількості запитів до ДФС стосовно працівників центрального апарату та керівників/заступників територіальних органів юстиції.

Під час виконання Закону була створена стала судова практика при оскаржені посадовими особами висновків про результати перевірки, яка свідчить про велику кількість судових справ при розгляді яких суди приходять до висновку про необґрунтованість та протиправність дій посадових осіб органів ДФС під час проведення перевірок.

5.4. Міністерство внутрішніх справ України: репресивні дії правоохоронних органів (пункти 9 – 11 частини другої статті 3 Закону)

Щодо102працівників Міністерства внутрішніх справ Українизастосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі поширення критерію, передбаченого пунктом 9 – 11 частини другої статті 3 Закону (репресивні дії працівника правоохоронного органу щодо осіб, які звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII) та відомості про яких, містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

З них щодо: - Працівників ДАІ – 85 осіб;- Слідчі МВС – 17 осіб.

Для проведення звірки інформації, Міністерством направлено листа від 21.06.2016 № 4609/13/26-16 до Міністерства внутрішніх справ Українищодо осіб, до яких було застосовано заборону на підставі критеріїв здійснення очищення влади, передбаченого пунктами 9 – 11 частини другої статті 3 Закону

65



та осіб, до яких не було застосовано заборону на підставі таких критерії у зв’язку зі статусом АТО.

Міністерство внутрішніх справ України листом від 03.08.2016 № 11313/05/18-2016 проінформувало, що щодо осіб, до яких застосовано заборону, відомості направлено до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Реєстру. Щодо інших працівників Міністерства внутрішніх справ України перевірки тривають та після їх завершення буде узагальнено інформацію і проінформують додатково.

5.5. Щодо поширення на працівників органів прокуратури України критеріїв здійснення очищення влади, визначених пунктами 9 – 12 частини другої статті 3 Закону

Щодо 11працівників органів прокуратури України застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі поширення критерію, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 3 Закону (працівник органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII) та відомості про яких, містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Генеральною прокуратурою України (як органом, що проводить перевірку) у проведенні перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, одночасно задіяно декілька самостійних структурних підрозділів (Департамент кадрової роботи, Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи, Департамент нагляду у кримінальному провадженні, Головне слідче управління Генеральної прокуратури України).

66





Генеральною прокуратурою України на запит Міністерства надано перелік кримінальних проваджень з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань з 21.11.2013 по 22.02.2014, які перебували у провадженні органів СБУ, МВС та прокуратури.

Зазначений перелік кримінальних проваджень є орієнтовний та не є вичерпним.

Міністерством опрацьовано зазначений перелік кримінальних проваджень та проаналізовано підстави та суб’єктів закриття кримінальних проваджень, звільнення від кримінальної відповідальності:

Кри

мін

альн

і пр

овад

жен

ня

Всь

ого

крим

. пр

овад

жен

ь

судом інша підстава закриття кримінального провадження

неві

дома

під

став

а

ЗУві

д 19

.12.

2013

№

712-

VII

зі з

міна

ми в

ід

16.0

1.20

14 №

731

-VII

ЗУ в

ід 2

9.01

.201

4 №

73

7- V

II *

ЗУ в

ід 2

1.02

.201

4 №

74

3- V

II *

органом д/р (ст 284 ч 1

КПКУ)

судом

за двома підставами

п 1

п 2

п 3

п 4

ст 4

8 К

КУ

п 2

ЗУ в

ід

29.0

1.20

14

№ 7

37- V

II

Наявне повідомлення про підозру

70 7 9 2 45 1 2 1 2 1

Фактові (без пред'явлення підозри)

24 5 10 9

всього 94 7 9 2 5 55 1 11 1 2 1

* критерії здійснення очищення влади, передбачені пунктами 9-12 частини другої статті 3 Закону.

Звертаємо увагу, що критерій здійснення очищення влади поширюється на тих співробітників органів прокуратури, які здійснювали дії/заходи, визначені пунктами 9 – 12 частини другої статті 3 Закону стосовно осіб, які були звільнені від кримінальної або адміністративної відповідальності виключно на підставі двох Законів:

1) Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII;

2) Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та

67


визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII.

На усі інші випадки зазначений критерій здійснення очищення влади не поширюється.

Водночас, як повідомила Генеральна прокуратура Україна, ряд кримінальних проваджень з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, в яких процесуальне керівництво здійснювалось працівниками прокуратури міста Києва та підпорядкованих їй районних прокуратур, направлено до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, бо були витребувані останньою для проведення перевірки дотримання законодавства працівниками прокуратури під час проведення акцій протесту.

5.6. Державна судова адміністрація, репресивні дії суддів (пункт 13 частина 2 статті 3 Закону)

Державна судова адміністрація України (далі – ДСА) є одним з органів перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563.

ДСА проводить перевірку відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані за критеріями, визначеними частинами третьою, п’ятою – сьомою статті 3 Закону України «Про очищення влади», а саме:

осіб, які обіймали у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. посаду судді і постановили ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалили рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”, та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади за власним бажанням;

осіб, які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 р. по 22 лютого 2014 р., своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено

68


рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини;

осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб;

осіб, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:

- співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори з метою оперативного надання інформації;

- своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;

- закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;

- розпалювали міжнаціональну ворожнечу;- своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю

призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини;

суддів, які постановляли ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 р. № 792-VII “Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” щодо повної реабілітації політичних в’язнів”.

Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Кабінетом Міністрів України 16 жовтня 2014 року № 563 в редакції від 16 жовтня 2014 року передбачалось, що до ДСА проводить перевірку щодо усіх претендентів на посади, визначені статтею 2 Закону та осіб, що перебувають на таких посадах.

З 25 березня 2015 року, у зв’язку із оптимізацією проведення перевірки та внесенням відповідних змін до постанови № 563, до ДСА направляються відомості для проведення перевірки у разі, коли у матеріалах особової справи особи, щодо якої проводиться перевірка, зазначена інформація, що свідчить про

69

те, що особа займала посаду судді в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати дану посаду в період, що підлягає перевірці.

Відповідно до пункту 6 Порядку проведення Державною судовою адміністрацією України перевірки достовірності відомостей щодо осіб відповідно до Закону України «Про очищення влади» проведення ДСА України або ТУ ДСА України перевірки полягає у з'ясуванні (шляхом пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень) наявності чи відсутності (станом на дату початку проходження особою перевірки достовірності відомостей щодо неї) електронних копій судових рішень, що містять відомості стосовно заборон, які можуть бути застосовані до вищезазначених осіб.

Водночас органами ДСА України не було проведено системний аналіз судових рішень, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо відповідності критеріїв, передбаченим частини 13 статті 3 Закону. В наслідок вибірковий підхід і неналежне оформлення документів Мінюст як суб’єкт подання не отримав належних відомостей щодо підстав звернення до Вищої ради юстиції. Так само Міністерство юстиції зважає на думку міжнародних експертів щодо необхідності проведення люстраційних процедур щодо репресивних рішень судів на підставі узгоджених актів законодавства. У цій сфері повноваження були реалізовані Тимчасовою спеціальною комісією, що діяла на підставі Закону України «Про відновлення довіри до судової влади». Водночас Міністерство юстиції як суб’єкт подання зазначає, що у випадку наявності та опрацюванні належної інформації, що стосується виконання пункту 13 частини 3 Закону, реалізує повноваження щодо звернень до повноважних органів.

6. Розгляд Закону України «Про очищення влади» Венеційською комісією

Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) (далі – Комісія, Венеційська комісія, ВК) є незалежним консультативним органом, який співпрацює з державами-членами Ради Європи. Комісія спеціалізується в сфері правових гарантій забезпечення демократії, зокрема, здійснює експертну оцінку щодо відповідності норм законодавчого акту європейським стандартам та цінностям. Висновки Венеційської комісії мають виключно рекомендаційний характер для держави.

70

Ініціатором-заявником розгляду Закону України «Про очищення влади» (або як його було названо «Люстраційний закон» при розгляді ВК), що був прийнятий парламентом України 16 вересня 2014 року та вступив в дію 16 жовтня 2014 року, стала член ПАРЄ Юлія Льовочкіна, як це дозволяє частина 2 статті 3 Статуту Венеційської комісії «в рамках своїх повноважень Комісія може давати свої висновки по запитах Комітету Міністрів, Парламентської Асамблеї, Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, Генерального Секретаря, а також на прохання держав, міжнародних організацій або структур, що беруть участь в роботі Комісії».

Закон України «Про очищення влади» отримав два висновки ВК: проміжний та остаточний.

Венеційська комісія прийняла рішення про прийняття Проміжного висновку щодо Закону України «Про очищення влади» опираючись на те, що:

а) не мала змоги заслухати доводи український експертів щодо мети та цілей проведення люстраційних процедур в Україні;

б) працювала з неофіційним перекладом тексту Закону.Міністерство юстиції України, як орган уповноважений на забезпечення

проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», звернулось до Венеційської комісії для спільної роботи щодо Закону.

Відбулися ряд зустрічей у Києві та Страсбурзі експертів ВК із залученням представників Міністерства юстиції України, Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції, а також представників громадських інститутів, що дозволило ВК більш предметно та глибоко дослідити підстави прийняття Закону, процедуру проходження перевірки та тимчасовий характер заборон.

Окрім цього за результати спільної роботи та врахування рекомендацій експертів ВК, був розроблений проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади, який був зареєстрований парламентом та прийнятий до порядку денного № сесії Верховної Ради України скликання: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54873

Основні тези Висновку Венеційської комісії щодо Закону України «Про очищення влади» за результатами 103 Пленарного засідання (19-20 червня 2015):

1. Венеційська комісія визнала право України на люстраціюВенеційська комісія наголошує, що відповідно до концепції «демократії,

здатної захистити себе», держава має право відстороняти від доступу до зайняття державних посад тих осіб, які можуть становити загрозу демократичній системі та/або показали себе негідними служінню суспільству».

71

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54873

Венеційська комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати критерії Закону, які вимагають звільнення посадовців часів Януковича, а також визначає виправданим визначення часових проміжків (25.02.10 – 22.02.14 – «люстраційний період»), за аналогією з комуністичним тоталітарним режимом (відповідно до історичних практик пострадянських країн):

«[…] усунення певних осіб на основі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича у 2010-2014 роках […] апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що мова йде про посади в установах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винні у серйозних випадках халатності».

Водночас Венеційська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути значним бюрократичним навантаженням, однак залишає за українською владою право вирішувати, які посади відіграли значну роль у зловживанні владою за режиму В. Януковича у 2010-2014 роках чи під час подій на Майдані у кінці 2013-на початку 2014 року.

2. Люстрація не є порушенням прав людини«[…] люстрація не становить порушення прав людини як така, тому що

«демократична держава вправі вимагати від держслужбовців бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Така демократія має бути здатною вжити заходів з упередження поверненню тоталітарного режиму».

3. Закон «Про очищення влади» має два завдання: захист від еліт попереднього недемократичного режиму та боротьба проти корупції

«Закон «Про очищення влади» відрізняється від люстраційних законів, прийнятих в інших країнах Центральної та Східної Європи, ширшою сферою застосування. Він переслідує дві різні цілі. Перша – захист суспільства від осіб, які через їх минулу поведінку можуть завдати шкоди молодій демократії. Друга – очистити державні органи від осіб, які були задіяні у широкомасштабній корупції.

Хоча люстрація, з одного боку, та антикорупційні заходи з іншого, є правомірними, вони не є ідентичними за природою.

Термін «люстрація» в її традиційному розумінні охоплює тільки перший процес.

Водночас Венеційська комісія наголошує, що впоратись з цими двома викликами для молодої української демократії на практиці є складним завданням, тому пропонує українській владі розглянути перенесення антикорупційної складової до іншої частини законодавства (Закон «Про засади запобігання корупції»).

72

4. Україна має право вимагати від кандидатів на виборні посади інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади

Щодо виборчих посад, у Висновку зауважено, що люстрація (заборона) не повинна поширюватись на виборні посади. Закон не забороняє таким особам обиратися, а вводить зобов'язання інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади. Схожа практика була застосована у Польщі. Венеційська комісія зазначає, що такий порядок не буде суперечити міжнародним стандартам (п. 40,41 Висновку).

5. Про суддів КСУ: Експерти ВК підтверджують, що судді Конституційного суду теж мають

перевірятися на відповідність люстраційним критеріям:«Судді Конституційного суду на цей час включені в частину четверту статті 2. Таке включення не суперечить діючим міжнародним стандартам».

7. Вдосконалення законодавства України в сфері очищення влади

Внесення змін до Закону України «Про очищення влади»

Наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2014 року № 291/7 було утворено робочу групу з доопрацювання Закону України «Про очищення влади», до складу якої представники Міністерства юстиції України та народні депутати України. За результатами роботи зазначеної робочої групи розроблено проект Закону щодо внесення змін до Закону України «Про очищення влади», який за ініціативою народних депутатів України 21 квітня 2015 року було зареєстровано у Верховній Раді України (№ 2695).

Закон України «Про очищення влади» (далі – Закон) за участю українських експертів, представників державних органів був опрацьований експертами Венеціанської комісії, з урахуванням змін, що пропоновані законопроектом № 2695.

19 червня2015 року Венеційською комісією схвалено остаточний висновок щодо Закону України «Про очищення влади» (Закон «Про люстрацію») в Україні (№ 788/2014) з урахуванням змін законопроекту № 2695, про що зазначено у самому висновку.

Проектом Закону вноситься низка змін до Закону України «Про очищення влади», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про відновлення довіри до судової влади», «Про запобігання

73

корупції», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України».

Запропоновані зміни стосуються сфери застосування Закону, посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, критеріїв очищення влади, механізму проведення перевірок, створення незалежного державного органу в сфері очищення влади.

Проектом Закону з метою усунення різного тлумачення державними органами норм Закону стосовно посад, щодо яких застосовуються заходи з очищення влади деталізується сфера застосування, а саме – його положення застосовуються до посадових, службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, в тому числі посадових осіб в їх апаратах та секретаріатах, крім того, норми Закону не застосовуються до осіб, народжених після 1 січня 1996 року, тобто осіб, вік яких в рік прийняття Закону не перевищував 18 років (повноліття).

Проектом Закону пропонується вдосконалити механізм проведення перевірок, що дозволить зменшити навантаження на державні органи, зокрема щодо завершеності у часі перевірки декларацій, яка буде здійснювати до січня 2017 року. Також, проектом Закону пропонується узгодити положення Законів України «Про очищення влади» та «Про протидію корупції» (на даний час втратив чинність) в частині проведення відповідних перевірок.

Крім того, враховуючи практику європейських держав щодо люстрації виборних посад, Законом пропонується додати положення, які зобов’язують кандидатів у народні депутати та на посаду Президента України, заявити про застосування до них заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади» з метою інформування виборців.

Законопроект знаходиться у Верховній Раді України з 21 квітня 2015 року, тобто майже 1,5 роки. За цей час Парламент не прийняв рішення щодо нього. Натомість, у лютому 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя ухвалив без обговорення висновок щодо законопроекту – «повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання», після чого проект Закону повернули не вносячи на розгляд Парламенту.

Таким чином, у спосіб не передбачений регламентом Комітетом Верховної Ради України буланівельована можливістьпоставити на обговорення Парламентом зміни до Закону України «Про очищення влади».

З метою реалізації змін, узгоджених з міжнародними експертами, та впровадження додаткових механізмів щодо посилення ефективності реалізації норм Закону18 березня 2016 року до Верховної Ради України подано доопрацьований проект Закону України «Про внесення змін до деяких

74

законодавчих актів України з питань очищення влади» (реєстр. № 2695) (далі – проект Закону, законопроект).

14 червня 2016 року законопроект двічі було поставлено на голосування про включення до порядку денного, проте рішення прийнято не було.

16 червня 2016 року законопроект з другої спроби було включено до порядку денного засідання Верховної Ради України, проте до розгляду цього законопроекту справа так і не дійшла.

Під час роботи наступної сесії Верховної Ради України, через завантаженість та великий обсяг інших питань, розгляд законопроекту знов не набув належної уваги з боку Парламенту.

Так само існували системні проблеми терміну прийняття рішень Парламентом щодо суддів – більше ніж півроку у Верховній Раді України перебували проекти постанов про звільнення понад 20ти суддів за порушення присяги з вимог передбачених Законом України «Про відновлення довіри до судової влади», про несумісність, що передбачено Законом України «Про очищення влади», які були звільнені у позачергове засідання Парламенту 29 вересня 2016 року в останні дні повноважень ВРУ щодо звільнення суддів.

Враховуючи, що законопроект перебуває у Верховній Ради України майже 1,5 роки, в тому числі півроку після доопрацювання, та зміни в законодавстві за цей час, деякі положення законопроекту знов потребують уточнення, зокрема у зв’язку із набранням чинності Законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу».

Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563

25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», проект якої розроблено Міністерством юстиції України.

Метою реалізації постанови є оптимізація та вдосконалення механізму проведення перевірок, нівелювання здійснення процедур, у яких немає потреби, а також значна економія бюджетних коштів та ефективніше використання робочого часу державними службовцями.

Постанова суттєво спростила роботу всіх державних органів, а особливо органів перевірки.

Було суттєво зменшено кількість запитів, що надсилаються до органів перевірки в рамках проведення перевірки, передбаченої Законом, без

75

зменшення ефективності проведення такої перевірки, а також удосконалено процедуру щодо застосування норм Закону під час переведення та щодо претендентів на посади в державних органах, органах місцевого самоврядування.

Внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100 (Порядок № 1100).

Порядком № 1100, який було розроблено та затверджено Міністерством фінансів України, було знівельовано проведення майнової перевірки.

Так, у пункті 1 Порядку № 1100 зазначено, що перевірка відомостей щодо членів сім’ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Проте, слід зазначити, що вказана норма та положення Закону хоч і не вимагають проводити майнову перевірку родичів, проте вимагає перевіряти відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру всіх членів сім’ї, які зазначені в декларації, що є відомостями, зазначеними декларантом, за які декларант несе відповідальність. Зазначене не було прийнято до уваги органами Міністерством фінансів України та органами Державної фіскальної служби України під час проведення майнової перевірки в рамках перевірки, передбаченої Законом.

76

8. Конституційний Суд України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, до повноважень якого належить надання висновків щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України.

16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про очищення влади», метою якого є визначення правових та організаційних засад проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

До Конституційного Суду України звернулись з трьома конституційними поданнями щодо визнання окремих положень Закону такими, що не відповідають Конституції України:

Ухвалою від 1 квітня 2015 року Перша колегія суддів КСУ об’єднала провадження за трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

КСУ на засіданні 3 квітня 2015 року ухвалив провести розгляд справи невідкладно у формі усного слухання, що відповідно до статті 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

9 червня 2016 року було опубліковано проект резолютивної частини рішення КСУ у справі: http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/9/7111308/

77

20 листопада 2014 рокупункт 6 частини 1, пункти 2, 13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону 20 січня 2015 року23 березня 2015 року

http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/9/7111308/

До сьогодні1, відсутнє рішення КСУ у справі щодо невідповідності деяким положенням Закону Конституції України.

Таким чином, КСУ зумовив не лише порушення вимог законодавства щодо строків розгляду справи, а також зумовив підстави для зупинення розгляду інших спорів в судах адміністративного судочинства2. Зупинення розгляду справи унеможливлює здійснення правосуддя – захисту прав та законних інтересів осіб.

В ході розгляду конституційного провадження представниками Верховної Ради України, а також представником Уряду України було заявлено клопотання про наявність конфлікту інтересів у суддів КСУ. З текстом клопотання можна ознайомитись тут: https://drive.google.com/file/d/0B-M5_GiqO5CqMEtJM214bmxpSjA/view?usp=sharing

9. Суди, зупинення справ

Вищий адміністративний суд України, аналізуючи судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про очищення влади», констатував появу в адміністративному судочинстві нової категорії спорів, що виникають між органами перевірки (органом, до повноважень якого належить звільнення з посади особи) та посадовими або службовими особами, стосовно яких здійснювалася така перевірка, з приводу висновків про результати перевірки та довідок про результати перевірки.

Значна кількість справ перебуває на розгляді в судах першої, апеляційної або касаційної інстанції.

Наразі розповсюдженою є практика зупинення судових прав щодо публічної служби (державних посад) осіб, зокрема, звільнених відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Суди зупиняють розгляд справ до винесення КСУ рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) деяких положень Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного,

126 жовтня 2016 року – дата оприлюднення Звіту.2 «Суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі» - пункт 3 частини1 статті 156 КАС України.

78

https://drive.google.com/file/d/0B-M5_GiqO5CqMEtJM214bmxpSjA/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/0B-M5_GiqO5CqMEtJM214bmxpSjA/view?usp=sharing

цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження в адміністративній справі – це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Зупинення провадження в справі спрямоване на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас вичерпний перелік підстав, які суд може застосувати з власної ініціативи для зупинення провадження, сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.

Слід зазначити, що предметом розгляду судами справ щодо застосування Закону України «Про очищення влади» є оскарження акту індивідуальної дії, який прийнятий державним органом, що безпосередньо не пов’язане з предметом конституційного провадження, а тому в наявних випадках відсутні підстави для зупинення судами України даної категорії справ.

Крім того, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 11 ст. 3 КАС України розумний строк – це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

Необхідно зауважити, що справа за конституційними поданнями розглядається в КСУ з 16.04.2015, тобто вже більше 1,5 року.

Конституційним Судом України порушені встановлені законодавством вимоги щодо строків розгляду справи за вищевказаними конституційними поданнями, а відтак не дотримуються розумні строки розгляду справ в судах першої та апеляційної та касаційної інстанцій.

79

На даний часвідсутня інформація щодо дати закінчення вищевказаного судового розгляду Конституційним Судом України, зупинення провадження у справах до часу вирішення КСУ відповідного подання порушує право сторін на справедливий судовий розгляд справ протягом розумного строку.

У пункті 106 Висновку № 788/2014 від 19.06.2015 Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) щодо Закону України «Про очищення влади» зазначено, що під час переговорів з українською владою і громадянським суспільством Венеційська комісія дізналася, що багато судових справ зупинені. Це заважає ефективному застосуванню закону і має бути припинено якомога швидше. Це негативно характеризує стан законності та захисту прав людини в Україні.

Венеційська комісія у висновку від 19.06.2015 зазначила, що зупинення розгляду справи є неприпустимим, оскільки люди повинні мати право на доступ до судової системи, але остання сама чинить їм перепони.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження. Це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

80

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, зупиняючи провадження у справі, суд позбавляє учасників судового процесу можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушує їх право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Окрім того, звертаємо увагу, що сторони у справі не позбавлені права звернення до суду у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 5 частини першої статті 245 КАС України).

Отже відсутність судового рішення суду конституційної юрисдикції не унеможливлює вирішення спору.

Приклади:1. Вища рада юстиції 24.12.2015 прийняла рішення щодо екс-голови

Вищого господарського суду України Віктора Татькова про застосування до нього заборон (люстрації) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», та направила відповідне подання до Верховної Ради України для реалізації рішення Парламентом.

Віктор Татьков оскаржив рішення Вищої ради юстиції до Вищого адміністративного суду України, де справа розглядалася протягом п’яти місяців.

16.04.2016 судді Вищого адміністративного суду України зупинили справу. Підставою для зупинення справи зазначено п.3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до винесення рішення Конституційним судом України за поданням 47 народних депутатів України й Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) деяких положень Закону України «Про очищення влади».

81

Вищий адміністративний суд України не зазначив, в чому саме полягає неможливість розгляду справи і не зважаючи на заперечення всіх сторін щодо зупинення справи, зупинив провадження.

10. Реалізація повноважень Президента України щодо незастосування заборон (люстрації)

Відповідно до положень частини 8 статті 1 Закону України «Про очищення влади» Міністр оборони України, Голова Державної прикордонної служби України, командувач Національній гвардії України та керівники інших військових формувань мають право вносити за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони мотивоване клопотання до Президента України щодо незастосування заборони обіймати посади, щодо осіб стосовно яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), а саме:

- осіб вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях;у разі:

- якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання.

За результатами розгляду відповідного клопотання Президент України приймає рішення. У разі задоволення вищезазначеного клопотання особа вважається такою, щодо якої не застосовано заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Відповідне рішення Президент України прийняв по таким особам:1) Указ від 28 січня 2015 року № 1-1/40 щодо першого заступника

начальника Генерального штабу України Збройних Сил України генерал-полковника ВОРОБЙОВА Геннадія Петровича

2) Указ від 20.03.2015№157/2015 щодо начальника штабу-першого заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-майора АРТЕМЕНКО Артура Миколайовича http://www.president.gov.ua/documents/1572015-18645

3) Указ від 20.03.2015 №157/2015 щодо першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил Українигенерал-лейтенанта БЕССАРАБА Сергія Борисовича http://www.president.gov.ua/documents/1572015-18645

82

http://www.president.gov.ua/documents/1572015-18645


4) Указ від 20.03.2015 №157/2015 щодо першого заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил Українигенерал-лейтенанта ДРОЗДОВА Сергія Семеновича http://www.president.gov.ua/documents/1572015-18645

5) Указ від 20.03.2015 №157/2015 щодо головного інспектора Повітряних Сил Головної інспекції Міністерства оборони України генерал-лейтенанта ПЕТРУШЕНКО МиколиМиколайовичавід 20.03.2015 http://www.president.gov.ua/documents/1572015-18645

6) Указ від 21.04.2015 №229/2015 щодопершого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України генерал-полковника КОВАЛЯ Михайла Володимировича http://www.president.gov.ua/documents/2292015-18871

7) Указ від 12.06.2015 №330/2015 щодокомандувачаПовітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника БАЙДАКА Юрія Аврамовича http://www.president.gov.ua/documents/3302015-19128

8) Указ від 03.07.2015 №388/2015 щодо Начальника ГУМВС України генерал-майора міліції ТЕРЕЩУКА Олександра Дмитровича http://www.president.gov.ua/documents/3882015-19198

9) Указ від 03.01.2016 №3/2016 щодо командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ПУШНЯКОВА Анатолія Савватійовича http://www.president.gov.ua/documents/32016-19711.

Реалізація повноважень щодо незастосування заборони до Терещука О.В. не відповідає вимогами Закону. У зв’язку з тим, що заборона не застосовується до вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави.

Натомість Терещук О.В. як співробітник органів МВС був переведений до Національної гвардії України при МВС тимчасово не незначний термін, що надало можливість вивести його з-під люстрації, а не було направлено на забезпечення обороноздатності держави вищим офіцерським складом відповідних військових формувань.

83







11. Схеми уникнення люстрації

Враховуючи вищевикладене Міністерством юстиції України було виявлено такі схеми уникнення люстрації високопосадовцями:

Звіт складений Департаментом з питань люстрації на підставі аналізу та узагальнення інформації, отриманої інформації від державних органів, публічної інформації, співпраці з міжнародними експертами, Громадської ради з питань люстрації при Мінюсті, іншим громадський інститутів.

84

Судові рішення – - щодо непоширення на високопосадовця прямо передбачених Законом критеріїв здійснення очищення влади (Єрхова Л.П., Валендюк О.С., Андрухів В.М.)- щодо захисту честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації що на особу розповсюджуються заборона (люстрація) (Демченко Л.Д. Пашко П.Д.)- щодо змін дат наказу про звільнення з люстрацій них посад з метою зменшення кількості днів роботи в люстраційному періоді (Остафійчук Г.В. Сіренко А.П.)- відновлення на посаді в першій інстанції і зупинення судової справи в апеляції до КСУНевиконання першими особами держави обов’язків щодо застосування заборон та звільнення - відсутність реальних інститутів відповідальності осіб. - Дніпров О.С., Кузменко С.А., Гарбуз Ю.Г,. не звільнені Президентом.- Валендюк О.С., Шкутяк П.З. – призначені Генпрокурором.- Демченко Л.Д., Пашко П.Д. призначені головою ДФС, Холоднюк З.В. не звільнений Радою суддів України.Спекулятивна позиція органу люстрації щодо виведення з-під дії закону цілої низки посад:- заперечення наявності самостійних структурних підрозділів (вивід з-під люстрації їх керівників і замів) - МВС. - заперечення наявності самостійних структурних підрозділів, опираючись на їх формальну назву «функціональні» (вивід з-під люстрації їх керівників і замів) - СБУ, СЗР.- заперечення розповсюдження люстраційних критеріїв на всі податкові і митні органи більшість люстраційного періоду (з 2010 по 2013 рік до створення Міндоходів), заперечуючи участь до 2013 року у формуванні та реалізації державної політики у цій сфері, як визначено Законом.

Documents

lustration.minjust.gov.ua · Web viewНа виконання пункту 3 витягу з протоколу 100 засідання Кабінету Міністрів України