Відділ освіти, молоді та спортуЯмпільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

ЯМПІЛЬ – 2018

ЗМІСТ

1. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України по викладанню біології, природознавства, екології у 2018-2019 навчальному році

…………….……………………………..…………………………………….…32. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної

середньої та позашкільної освіти на 2018/2019 навчальний рік …………... 153. Методичні рекомендації по викладанню предмета "Основи здоров’я" у 2018-

2019 навчальному році …………….…………………………..……………... 274. Формування життєвих компетентностей на уроках біології ……………… 335. Що таке шкільний семінар та як його провести …………………………….49

2

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України по викладанню біології, екології, природознавства в 2018-2019 навчальному роціВитяг із листа Міністерства освіти і науки України від 03 липня 2018 року № 1/9-415"Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році"

Методичні рекомендації щодо викладання біології та екології у 2018/2019 навчальному році

У 2018/2019 навчальному році навчання біології та екології в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:6-9 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html];8 -9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України [https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/biologiya1.pdf];10 клас:Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.Програми розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv];11 клас:Програми з біології для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с. Звертаємо увагу, щоу Програму з біології для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту, внесено зміни, затверджені наказом МОН України від 14.07.2016 № 826;Екологія. Навчальна програма для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень;Екологія 10-11 клас. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Профільний рівень.Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН України [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv].

3

Чинні програми позбавлені жорсткого поурочного поділу і дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту, самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології,рекомендовані Міністерством для використання в закладах загальної середньої освіти: 7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.

Звертаємо увагу,що у2014 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому в навчальному процесі може використовуватись як збірник програм 2014 року, так і збірник програм 2009 року видання. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним.5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази закладу освіти, окремі розділи запропонованих у збірнику програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

Організація навчанняВідповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої

освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, у всіх закладах загальної середньої освіти (таблиці 1-3, 5-13) біологія в 6-9 класах вивчається 2 години на тиждень, за винятком спеціалізованих шкіл з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов (таблиця 4), в яких у 7 класі на вивчення біології передбачено 1,5 години на тиждень. У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням біології предмет вивчається 4 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти з очною формою навчання (таблиці 14, 15) біологія вивчається в 6 і 7 класах – 1 годину на тиждень, у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти із заочною формою навчання (таблиці 16, 17) у 6 – 9 класах біологія вивчається 1 годину на тиждень.

4

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, предмет «Біологія і екологія» у 10 класі вивчається:

на рівні стандарту - 2 години на тиждень;на профільному рівні - 5 годин на тиждень.Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої

освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 406, в 11 класі вивчаються два окремі предмети: «Біологія» та «Екологія».

Біологія в 11 класі вивчається:на рівні стандарту – 1,5 години на тиждень;на академічному рівні – 1,5 години на тиждень; на профільному рівні – 5 годин на тиждень.

Екологія в 11 класівивчається:на рівні стандарту – 0,5 години на тиждень;на академічному рівні – 0,5 години на тиждень; на профільному рівні – 2 години на тиждень.

Звертаємо увагу на необхідність узгодженого вивчення біології та екології в 11 класі. Зміст навчального матеріалу з біології враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія». Водночас зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі (1 година тижневого навантаження). На вивчення біології рекомендуємо виділити у І семестрі 2 години, а у ІІ семестрі – 1 годину на тиждень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми.

З метою об’єктивного семестрового оцінювання, що здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

5

Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням: https://goo.gl/TnGiJX.

У 2018/2019 навчальному році набирають чинності нові навчальні програми, що відповідають Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», за якими будуть навчатись учні 10 класів.

Сьогодні формування освітніх цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному рівнях, коли основні пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Держави формують освітню політику, спрямовану безпосередньо на їх інтеграцію в міжнародні співтовариства. Орієнтація України на входження в європейські інституції зумовлює потребу реформування вітчизняної системи освіти і приведення її у відповідність до світового стандарту. Розв’язання актуальних нині соціальних, економічних, екологічних, морально-етичних проблем, як от збереження довкілля, здоров’я людей, життя на Землі, здійснюється на основі біологічних знань. Біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у пізнанні живого.

Сучасне суспільство змінює свій погляд на зміст біологічної освіти, висуваючи нове завдання – сформувати в учнів природничо-наукову компетентність шляхом:

засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям;

розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як життя, природа, здоров’я;

формування свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності;

уміння застосовувати знання з біології та екології у повсякденному житті, оцінювати їх роль для сталого (збалансованого) розвитку людства, науки та технологій.

Досягнення цієї мети забезпечується під час реалізації нового змісту навчання, організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній. Цей підхід відображено в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.), Концепції Нової української школи (2016 р.), Концепції екологічної освіти України (2001 р.) й конкретизовано в навчальних програмах для старшої школи.

6

Відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» і положень «Концепції Нової української школи» реалізація освітніх стандартів та програм повинна забезпечувати формування у випускника школи 10 ключових компетентностей. Біологія разом з іншими предметами робить свій внесок у цей процес. Компетентнісний потенціал предмета «Біологія і екологія» відображено у пояснювальній записці до програм.

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Компетентнісний підхід спрямований на діяльнісний характер освіти та орієнтацію навчального процесу на практичний результат, здатність застосовувати знання як в стандартній, так і в новій ситуації.

Навчальний матеріал у програмі 10 класу розподілено за темами: «Вступ», «Біорізноманіття», «Обмін речовин і перетворення енергії»,  «Спадковість і мінливість», «Репродукція та розвиток». У змісті всіх тем реалізовано два компоненти змісту, важливі для формування ключових компетентностей:

екологічній розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення сталого (збалансованого) розвитку;

здоров’язбережувальний– ознаки та критерії здоров'я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує набуття навичок безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи у формуванні природничо-наукової компетентності учнів і спрямований на задоволення освітніх потреб школяра відповідно до обраного ним рівня освіти: стандарту або профільного. Спільним у меті навчання на різних рівнях є формування системи знань про основні властивості живих систем, формування предметної та методологічної компетентностей. І на профільному рівні і на рівні стандарту вивчаються однакові теми. Але на профільному рівні предмет вивчається поглиблено і передбачає більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації практичної, дослідницької та проектної діяльності учнів; забезпечує також прикладне спрямування навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у тому числі і професійну орієнтацію учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці. У класах небіологічного профілю необхідно приділити більшої уваги розділам, що пов’язані із життям, а не суто основам біологічних знань. Важливо пам’ятати, що старшокласники і старшокласниці є молодими громадянами, які невдовзі підуть в доросле і самостійне життя. Тому вивчення біології має бути максимально прив’язане до потрібності умінь, навичок, ціннісних ставлень і знань у цьому житті. З іншого боку, переважна більшість із них ставатимуть через кілька років батьками, тому варто приділяти увагу питанням, що пов’язані із батьківством.

7

Вивчення курсу «Біологія і екологія» в 10 класі розпочинається з поглиблення знань про основні ієрархічні рівні організації життя на Землі на основі розширення понятійного апарату, міждисциплінарні зв’язки біології та екології. На профільному рівні приділяється увага формуванню поняття про науковий метод пізнання.

Дидактична мета теми «Біорізноманіття» – показати,що різноманіття є однією зі специфічних властивостей життя і наслідком еволюції. Потрібно ознайомити учнів з сучасними принципами наукової систематики, уточнити, що її основною задачею є встановлення філогенетичних зв’язків, які відображають еволюційні зв’язки між організмами. При вивченні теми варто зосередитися на систематиці на рівні вищих таксонів. Увести поняття про три домени живої природи: Бактерії, Археї, Еукаріоти. Домен еукаріотів потрібно розглянути з позицій п’яти супергруп на прикладах найбільш важливих і знайомих учням з попередніх курсів біології представників кожної з супергруп. Зробити огляд царств Рослини, Гриби і Тварини. При вивченні прокаріотів (бактерій і археїв) докладно зупинитися на значенні цих організмів у функціонуванні біосфери і житті людини. Розглянути роль вірусів в еволюції.

Для розуміння сучасного стану систематики як науки та складника шкільного курсу біології усім учителям біології, незалежно від того, у яких класах вони працюють, рекомендуємо опрацювати навчальний посібник «Система органічного світу. Історія та сучасність» (автор Леонтьєв Д. В., доктор біологічних наук, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди [http://journal.osnova.com.ua/article/67474]. У навчальному посібнику розглядаються основні етапи становлення системи органічного світу від найдавніших часів до сьогодення. Описується становлення, розквіт та занепад класичної «шкільної» систематики, обґрунтовується неминучість переходу від неї до сучасних філогенетичних систем, які відображають відношення спорідненості між групами організмів.

Тема «Обмін речовин і перетворення енергії» має бути орієнтована на формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Тому особливу увагу варто приділити хворобам метаболізму, їхній профілактиці, раціональному харчуванню, критеріям якості питної води і харчових продуктів. Важливо не забувати про діяльнісний і ціннісний компоненти очікуваних результатів навчальної діяльності: тут потрібно сформувати в учнів чіткі уявлення про вплив на здоров’я людини різних речовин, причому як корисних, так і шкідливих.

Під час вивчення теми «Спадковість і мінливість» поглиблюються знання учнів про основні поняття генетики, закономірності спадковості, отримані ними в 9 класі. У цій темі потрібно зосередитися здебільшого на генетиці людини, генетичних хворобах і дефектах, їхній профілактиці, значення генетичних знань для благополуччя існування людства; зорієнтувати учнів на урозуміння важливості медико-генетичного консультування та молекулярних методів діагностики, профілактики спадкових хвороб людини задля народження здорових дітей. Окремою темою має проходити формування ставлення до шкідливих звичок, як мутагенних чинників. Причому не варто обмежуватися в цій темі лише впливом нікотину та етанолу.

8

Розвиток понять про репродукцію як механізм забезпечення безперервності існування видів реалізується в процесі вивчення теми «Репродукція та розвиток». Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опанування поняттями попередньої теми забезпечує бачення учнями причин порушення клітинного циклу та їхніх наслідків, порушення процесів запліднення у людини.

Тема «Репродукція та розвиток» також має стати не суто біологічною, а нести ціннісний характер. Важливо розказати учням про репродуктивне здоров’я та важливість його збереження, безпліддя й способи його усунення, успіхи сучасної репродуктивної медицини, проблеми індивідуального розвитку, старіння; розглянути вплив різних чинників (знову ж таки як позитивних, так і негативних) на розвиток людського організму.

Окремою складовою цієї теми мають стати теми про регенерацію, трансплантацію, рак, профілактику онкологічних захворювань, дотримання правил біологічної етики.

Розкриваючи зміст теми, учителю важливо акцентувати увагу школярів на особливостях репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю, можливостях використання набутих знань для відповідального ставлення до планування родини.

Освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. Основну увагу слід зосередити на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації випускника школи в суспільстві. Вони є умовою реалізації особистісних прагнень учня в освітній, професійній та суспільній діяльності.

Програма із біології і екології в 10 класі розрахована на 70 годин (2 години на тиждень). Кількість годин на вивчення тем в програмі орієнтовна і може бути змінена вчителем під час календарно-тематичного планування. У межах кожної теми потрібно передбачити години на повторення і корекцію знань, отриманих в основній школі, та узагальнення навчального матеріалу. Також доцільно передбачити навчальні години для проведення семінарів, колоквіумів, захистів проектів тощо.

Практична частина програми спрямована поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності.

У процесі вивчення біології в 10 класі важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання, як-от: розв’язання проблемних завдань, створення дослідницьких проектів. Формуванню інформаційної компетентності слугують також семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі. Система вправ і завдань повинна бути дидактично доцільна та спрямована на вдосконалення різних практичних умінь і навичок, формування та розвиток досвіду предметної, міжпредметної та загальнонавчальної діяльності учнів, стимулювати в них уміння користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності

9

для спілкування і пізнання, уміння взаємодіяти з іншими людьми, виконувати різні соціальні ролі в групі та колективі.

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з біології, екології у 6-х – 9-х та 11-х класах закладів загальної середньої освіти, які містяться в листах Міністерства щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін за 2012-2017 роки.

Методичні рекомендації щодо викладання освітньої галузі «Природознавство» у 2018/2019 навчальному році

Законом України «Про освіту», прийнятим 5 вересня 2017 року, визначено мету повної загальної середньої освіти - це всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності серед яких компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність, компетентності, пов’язані з ідеями здорового способу життя.

Ця мета в загальній середній освіті найбільш ефективно може бути реалізована навчальними предметами освітньої галузі «Природознавство», оскільки метою цієї галузі є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Загальними змістовими лініями галузі є: закони і закономірності природи; методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; екологічні основи ставлення до природокористування; екологічна етика; значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку.

У 2018 році Україна вперше брала участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, одним із аспектів якого є оцінка природничо-наукової грамотності, яка  передбачає уміння  пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.

Виконуючи завдання дослідження PISA учні мають продемонструвати свої компетенції у певному аспекті, а саме: пояснювати природні явища з наукової точки зору, застосовувати методи природничо-наукових досліджень, інтерпретувати дані та використовувати наукові докази для отримання висновків;

розуміти основні факти, ідеї та теорії (знання про природу і технології); знати про методи отримання наукових знань (знання процедур), розуміти обґрунтованість цих методів та їх використання (методологічні знання);

проявляти інтерес до науки і технологій; розуміти цінність наукового пізнання; бути обізнаними щодо проблем довкілля та усвідомлювати важливість їх вирішення; усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище; прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою (ставлення до науки).

10

Завдання, які використовуються в дослідженні PISA, засновані на оцінюванні спроможності учнів застосовувати набуті знання в незвичному контексті та використовувати знання й уміння, отримані в школі, для вирішення можливих життєвих ситуацій.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів тощо – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

Рекомендуємо опрацювати Програму міжнародного оцінювання учнів PISA: вимірювання природничої грамотності, посібник «PISA: природничо-наукова грамотність», які розміщено на порталі в рубриці «Матеріали/Публікації».

Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності. Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах. Тому створення умов для розвитку SТЕМ-освіти є пріоритетним напрямком модернізації освітньої галузі.

Акронім STEM (від англ. Science – наука, Technology – технології, Engineering – інженерія, Mathematics – математика) визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється в поєднанні міждисциплінарних практик орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін.

Головна мета STEM-освіти полягає в реалізації державної політики з урахуванням нових вимог Закону України «Про освіту», Нової української школи щодо посилення розвитку науково-технічного напряму в навчально-методичній діяльності на всіх освітніх рівнях; створенні науково-методичної бази для підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності науково-педагогічних працівників.

Особливою формою STEM-навчання є інтегровані уроки/заняття, що спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, які сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є дослідно-проектна діяльність. Виконання освітніх проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом учителя. У процесі вивчення різних тем окремі діти або групи упродовж певного часу розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності вихованців, допомагає у визначенні мети, завдань навчального проекту, орієнтовних методів/прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних завдань. Учні самостійно або разом із учителем обирають форму презентації, захисту отриманих результатів. Оцінювання проектної діяльності здійснюється індивідуально, за довільною системою.

11

Для якісного та ефективного проведення інтегрованих уроків, навчальних досліджень, проектних робіт педагоги та їх вихованці можуть скористатися ресурсною базою міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» [http://manlab.inhost.com.ua; http://stemua.science].

Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе в науково-технічній сфері, є участь у заходах за підтримки Міністерства освіти і науки України, наприклад: змаганнях з робототехніки «DRON», «Robotika», «Роботрафік», з моделювання «розумних» пристроїв «STEAM-House», Всеукраїнські інтерактивні конкурси «МАН-Юніор Дослідник» і «МАН-Юніор Ерудит», науково-технічна виставка-конкурс молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України», міжнародний науково-пізнавальний марафон «День комети», Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях»тощо. Більш детальну інформацію про порядок, терміни проведення заходів можна дізнатися на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) та безпосередньо на однойменних сайтах заходів.

Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників буде сприяти участь у різнопланових заходах регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, STEM-фестивалі, конкурси, дистанційне та очне навчання у STEM-школі тощо. Інформацію про події з питань організації навчання за напрямами та проблематикою STEM-освіти, які проводить Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», безпосередньо відділ STEM-освіти у 2018/2019 навчальному році педагогічні працівники можуть отримувати з офіційних сайтів установ.

З метою підвищення фахової ерудованості педагоги мають можливість взяти участь у Всеукраїнських конкурсах/змаганнях: Інтернет – конкурси: «Геліантус – учитель», «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок», «Наука на сцені», у конкурсі на здобуття премії «GlobalTeacherPrizeUkraine» та інших.

Зміст освітньої галузі «Природознавство» структурно представлений в таких компонентах: загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний. У таблиці показано, як реалізується зміст освітньої галузі «Природознавство» за навчальними предметами у 2018/2019 навчальному році.Кла

сНавчальні предмети.

(кількість годин на тиждень відповідно до навчальних планів до типових освітніх програм)

5 Природознавство

6 Біологія Географія

7 Біологія Географія

Фізика Хімія

8 Біологія Географ Фізика Хімі12

ія я9 Біологія Географ

іяФізика Хімі

я10 Природничі

науки(експериментал

ьний інтегрований

курс)

Біологія і

екологія

Географія

Фізика і астроно

мія

Хімія

11 Біологія Географія

Фізика Хімія

Екологія

Астрономія

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються у 10 класі за двома рівнями: стандарту і профільному; в 11 класі – за трьома рівнями: стандарту, академічному, профільному.  

Оновлення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення має забезпечуватися за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу, різнорівневості вимог до навчальних результатів учнів, урізноманітненні форм і методів профільного навчання. За цим принципом розроблено новий типовий навчальний план для 10-11 класів закладів освіти. Ним визначено механізм складання власного навчального плану для закладів загальної середньої освіти шляхом вибору профільних предметів, а також спеціальних курсів, факультативів, індивідуальних занять, що разом з базовими і вибірково-обов’язковими предметами визначає профіль навчання. Ефективність організації профільного навчання залежить від наявності умов для вільного вибору предметів навчання та рівнів оволодіння ними. Тому навчальний план окрім переліку традиційних предметів і курсів містить нові – інтегровані курси, які мають статус експериментальних. Серед них – інтегрований курс «Природничі науки», який призначений для тих учнів, для яких природничі предмети не є профільними.

Навчальним планом до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, на вивчення цього курсу передбачено 4 години на тиждень. Викладати курс «Природничі науки» можуть вчителі, які викладають предмети «Фізика», «Біологія», «Хімія», «Географія». Передбачається, що весь курс викладає один вчитель.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» заплановано експериментальне впровадження в закладах загальної середньої освіти інтегрованого курсу «Природничі науки». До експериментального впровадження підготовлено 4 проекти навчальних програм інтегрованого курсу «Природничі науки»: проект 1 – «Природничі науки» для 10-11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.);

13

проект 2 – «Природничі науки» 10-11 клас. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С. Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);проект 3 – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10-11 класів (авт. Шабанов Д .А., Козленко О. Г.);проект 4 – «Природознавство» 10-11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А. Х.). Кожна програма по-своєму реалізує змістові лінії Державного стандарту, об’єднуючи питання окремих компонентів галузі (загальноприродничого, біологічного, екологічного, астрономічного, фізичного, хімічного та географічного) в розділи і теми. Таким чином реалізуються різні підходи щодо інтеграції, наприклад: особливості пояснення природних явищ та технологічних процесів з позицій кожної з природничих наук (проекти № 1 і 2), причинно-наслідкові зв’язки, що зумовили сучасний спосіб життя людства та їх вплив на можливе майбутнє (проект № 3), модульний підхід (проект № 4), у якому компоненти освітньої галузі «Природознавство» (модулі) інтегруються в природничо-наукову картину світу на основі загальних закономірностей природи та природничих ідей.  У той же час усі програми інтегрованого курсу «Природничі науки» визначають природничу освіту як елемент культури кожної людини, сприяють усвідомленню практичного застосування досягнень природничих наук, їх роль у розвитку цивілізації. Вивчення курсу базується на знаннях і компетентностях, набутих учнями в основній школі і спрямоване на подальше формування їхнього світогляду, розширення розуміння широкого спектру наукових ідей астрономії, біології, географії, екології, фізики і хімії в цілісному пізнанні природи, розвиток розумово-пізнавальних і творчих якостей, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності.

Експериментальне впровадження інтегрованого курсу буде здійснюватись на базі закладів загальної середньої освіти, які подали заявку на участь в експерименті, Інституту педагогіки НАПН України, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Під час експериментального впровадження заплановано проектування і розроблення навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки»; підготовка вчителів до впровадження курсу в освітню практику; здійснення експериментального навчання; забезпечення наставницької підтримки вчителів експериментальних закладів освіти; моніторинг ефективності результатів експерименту.

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

Методичні рекомендації по викладанню предмета «Основи здоров’я» у 2018-2019 навчальному році

Програма інваріантної складової навчального плану:Основи здоров’я, 5-9 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних

закладів, затверджена наказом МОННМС України від 06.06.2012 № 664; оновлена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

Програми варіативної складової навчального плану:1. Курс «Захисти себе від ВІЛ» / Воронцова Т. В., Оржеховська В. М.,

Пономаренко В. С. Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу: Програма навчального курсу для учнівської молоді старшого підліткового та юнацького віку. – К.: Освіта, 2013. – 12 с.

2. Програма факультативного курсу (тренінгового курсу) «Я – моє здоров’я – моє життя. 5-6 класи» / Н. О. Лещук. – К.: Наш час, 2008. – 23 с.

3. Програма факультативного курсу для учнів 7-11 класів «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» / Н. О. Лещук, Ж. В. Савич. – К.: Наш час, 2007. – 52 с.

4. Ненрубаєва І., Фратолла П. Програма для педагога-організатора з проведення інтерактивної виставки з питань репродуктивного здоров’я, профілактики ВІЛ/СНІДу та ІПСШ «Маршрут безпеки» для учнів 10-11 кл. / Німецьке міжнародне товариство, 2013.

Чинними для здійснення освітньої діяльності з основ здоров’я залишаються методичні рекомендації 2013-2015 років.

В основу викладання навчального предмета «Основи здоров’я» та факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» покладено одну з найефективніших сучасних педагогічних методик – освіту на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок (ООЖН), яка спрямована на формування здорової і просоціальної особистості, гармонійно поєднує функції навчання, виховання і розвитку соціально-психологічної компетентності учнівської молоді.

Найважливіші компоненти навчання здоровому способу життя, яке здійснюється на засадах життєвих навичок, – навчатися здобувати знання, навчатися бути собою, навчатися жити разом, навчатися дії (за Концептуальними засадами розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в Європейський освітній простір (наказ Міністерства освіти і науки України № 998 від 31.12.2004). ООЖН реалізує концепцію особистісно орієнтованого компетентнісного навчання і виховання, ураховує вікові та індивідуальні особливості учнів і здійснюється шляхом застосування інтерактивних та активних (тренінгових, ігрових тощо) технологій.

26

Особливість методики уроків з основ здоров’я ґрунтується на тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового відпрацювання. Найефективніше цей процес відбувається при взаємодії учнів, працюючи в групах. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою.

Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, що включає різні види діалогу, групової співпраці. Вагоме значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні вправи виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку; вдома разом з батьками (*); за межами класного приміщення (**).

Слід наголосити, що уроки з основ здоров’я бажано проводити в спеціально обладнаному класі (кабінеті) або на спеціальному майданчику (у дворі школи, спортзалі, медичному кабінеті) з використанням навчально-наочних посібників та обладнання. Деякі заняття з правил дорожнього руху рекомендується проводити на вулиці, поблизу перехрестя, де можна спостерігати роботу засобів регулювання, рух транспортних засобів та пішоходів.

З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ», пропонуються такі.

Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Усі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).

Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.

Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5-7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.

Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації). Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Міні-лекції вважають ефективними за умов, якщо вони тривають 5-8 хв. та включають групову дискусію, покази, демонстрації.

Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, підготовлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути

27

зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з місця подій. Фільм повинен бути коротким (5-8 хвилин). Після фільму доцільне обговорення.

Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст, запропонований учителем. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, зокрема це може бути повідомлення про випадки в їхньому житті.

Аналіз окремої життєвої ситуації (кейс-метод). Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації.

Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації (підручника авторського колективу Бех І.Д. містять концептуальні карти).

Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.

Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.

Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи.

Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі, крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін.

Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, що розглядається на занятті.

Ситуаційні ігри. Дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час програвання певних життєвих ситуацій, пов’язаних переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.

Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають своє розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче

28

мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.

Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (хоча програмою передбачена єдина екскурсія у 9 класі – до центру зайнятості населення, учитель може самостійно визначитись із проведенням екскурсії. Наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи). Результати екскурсій фіксуються та обговорюються в ході реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання подано у вигляді очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання.

Уміло користуючись у роботі з учнями педагогічною оцінкою, учитель закладає базис для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками.

Оцінювання навчальних досягнень учнів має відбуватися постійно, на усіх етапах розвитку здоров’язбережувальних компетенцій. Особливістю оцінювання здоров’язбережувальної діяльності дитини є відзначення як позитивного навіть мінімального досягнення у школі, удома, у громаді, для чого необхідна тісна співпраця учителя з батьківською громадою. Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:

участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи; спільну відповідальність за навчально-виховний процес; підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї; участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей,

підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства; поліпшення здоров’язбережувального середовища школи. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ

здоров’я є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Проведення письмових контрольних робіт з основ здоров’я не передбачено. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 р. № 329).

У 2018-2019 навчальному році продовжується впровадження проекта«Вчимося жити разом». Він спрямований на навчання учнів життєвим навичкам комунікації та співжиття в суспільстві. Він не є самостійним, а інтегрується в зміст навчального предмета «Основи здоров’я» у 1-9 класах та план виховних годин 1-11 класів. Тематика курсу реалізовує компетентнісний підхід в

29

освіті. Вона акцентована першочергово на формуванні психосоціальних навичок, які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків тощо. Прикладом таких життєвих навичок є позитивна самооцінка, ефективне спілкування, співчуття, попередження та розв’язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху, аналіз проблем і прийняття виважених рішень, критичне і творче мислення, активна громадська позиція тощо.

Проект «Вчимося жити разом», впровадження якого передбачено наказом Міністерства освіти і науки України, створено відповідно до Меморандуму про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з Громадською організацією «Дитячий фонд «Здоров’я через освіту». Проект має повне ресурсне забезпечення http://autta.org.ua/ua/resources/learning-to-live-together/, а також статистично доведену ефективність впливу на знання, ставлення, уміння та поведінкові практики учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Ефективність проекту визначалась шляхом проведення он-лайн опитування вчителів та учнів за процедурою «ДО» та «Після» в 5 областях України. З результатами оцінки ефективності проекту за 42 індикаторами можна ознайомитися за посиланнями http://autta.org.ua/ua/Advocacy/

Підготовка для впровадження проекту «Вчимося жити разом» здійснюватиметься для всіх учителів основ здоров'я (як основної, так і початкової школи) і здійснюватиметься за змішаною моделлю (On-line + Off-line), поєднуючи переваги обох форм навчання. Сутнісною новизною тут є самостійне проходження переважною більшість вчителів он-лайн навчання за новим проектом з автоматизованим отриманням відповідного сертифікату. Таке навчання стане базовим для дистанційної форми підвищення кваліфікації вчителів основ здоров’я основної школи (педагогів, які вже мають сертифікати з предмета) та буде попереднім навчанням усіх слухачів експрес-курсів. Он-лайн навчання за проектом «Вчимося жити разом» стане важливою умовою системного підвищення кваліфікації вчителів основ здоров’я, здійснюваного як в курсовий, так і в міжкурсовий період.

Важливими умовами забезпечення якісної організації навчально-виховного процесу, згідно з нормативними документами, на уроках основ здоров’я, факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок та практичної реалізації завдань здоров’язбережувальної освіти є:

– навчання з предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» здійснюють педагогічні працівники, які мають документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок (сертифікат) (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 р. № 982).

– починаючи з 2018 року учителі основ здоров’я (початкової та основної школи) мають пройти навчання за проектом «Вчимося жити разом» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.04.2017 № 624 «Про затвердження плану заходів на 2017 рік з реалізації спільного проекту «Вчимося

30

жити разом»»; наказ Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 19.05.2017 № 327-ОД «Про затвердження плану заходів з реалізації спільного проекту «Вчимося жити разом» у Сумській області»). створення кабінету основ здоров’я у кожному навчальному закладі (наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 р. № 1114 «Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів»; наказ Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 03.06.2016 № 342-ОД «Про активізацію діяльності навчальних закладів у міжнародному проекті «Європейська мережа Шкіл сприяння здоров’ю», викладання навчального предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ»»).

31

Формування життєвих компетентностей на уроках біології

У добу інформаційного суспільства життєві компетентності полягають у спроможності діяти у швидко змінюваному середовищі, у здатності управляти всіма процесами змін.

Навчання життєвих навичок є необхідним елементом високоякісної освіти. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників на ринку праці, адже сьогодні кандидату на пристойну посаду недостатньо досконало володіти професією. Необхідно мати комплекс психосоціальних умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе й оточення, приймати зважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, залежно від потреби демонструвати здатність працювати в команді чи бути лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв’язувати проблеми та керувати стресами.

Серед засобів, що дозволяють змінити життя учнів у школі і допомогти виховатигромадян, які зможуть продуктивно працювати в нових соціальних умовах, є перехід відтрадиційного навчання учнів до формування життєвих компетентностей, які повинна матисучасна людина.

Життєву компетентність визначають як готовність особистості до успішного розв’язання життєвих завдань і здійснення життя як індивідуального проекту.

Чіткого переліку життєвих компетентностей не існує. До життєвих умінь і навичок можна віднести:

здатність до швидкої адаптації у мінливих життєвих ситуаціях; уміння використовувати набуті знання в навколишній дійсності; прийняття нестандартних рішень і здатність творчо мислити; комунікабельність і контактність у різних соціальних групах; уміння запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій; цілеспрямоване використання свого потенціалу для самореалізації у

професійному плані й у інтересах суспільства; здатність здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел,

застосовувати її дляіндивідуального розвитку і самовдосконалення; бережне ставлення до свого здоров'я як найвищої цінності; уміння планувати стратегію власного життя, орієнтуватися у системі

найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і свій стиль життя;

здатність до вибору альтернатив, що пропонує сучасне суспільство.Серед найважливіших компетентностей учнів можна виокремити такі:

соціальну, полікультурну, комунікативну, інформаційну, компетентність саморозвитку і самоосвіти, компетентність продуктивної творчої діяльності, здоров’язбережувальну.

32

Перехід до компетентнісного навчання загалом і формування життєвих компетентностей зокрема вимагають удосконалення діяльності як учителя, так учня.

Діяльність учителя Діяльність учняСоціальна компетентність

- пропонує варіативні завдання різного рівня, перелік творчих робіт, списки додаткової літератури;- організовує групову роботу;- створює на уроках проблемні ситуації;- спонукає до самооцінювання та взаємооцінювання.

- обирає теми для творчих робіт;- працює в групі;- дає оцінку відповідям однокласників, проводить самооцінку своєї роботи;- оцінює соціальні звички, пов’язані зі здоров’ям;- ставить особисті цілі.

Полікультурна компетентність- пропагує досягнення науки;- виховує на прикладі видатних людей;- висвітлює значення біологічної науки для розвитку цивілізації;- зазначає роль біології у житті людини;- сам є прикладом толерантності.

- залучає до відповіді або письмової роботи інформацію полікультурного характеру;- визначає толерантну поведінку щодо інших людей.

Комунікативна компетентність- використовує на уроках діалогічні методи;- організує дискусії;- спонукає висловлювати свою думку;- стимулює аргументовані відповіді;- навчає правильно ставити запитання;- слідкує за культурою мовлення;- проводить нестандартні уроки;- практикує захист учнями дослідницьких та творчих робіт, проектів;- широко використовує інтерактивні методи та форми роботи.

- висловлює свої думки, уміє аргументовано їх довести;- створює проекти і презентації;- уміє написати тези, план, реферат;- захищає проекти;- ставить питання;- визнає свої помилки, уникає категоричності;- використовує адекватну лексику.

Інформаційна компетентність- пропонує завдання, для виконання яких потрібно звертатися до альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету тощо;- консультує з питань тематики;- навчає усвідомлено узагальнювати

- добуває інформацію з різних джерел;- виділяє потрібне із загального потоку інформації, поєднує різні джерела;- упорядковує та класифікує добуту інформацію та документи;33

інформацію, складаючи план-тези, конспекти, таблиці для аналізу та порівняння;- стимулює критичне оцінювання інформації.

- уміє адаптуватися до змін;- критично оцінює інформацію.

Компетентність саморозвитку та самоосвіти- стимулює самоосвітню діяльність учнів, керує процесом цієї роботи;- відстежує динаміку розвитку учнів;- допомагає створити програму самоосвіти.

- створює програму самоосвіти;- демонструє достатню сформованість умінь та навичок;- має стійкі пізнавальні потреби та мотивацію;- уміє самостійно здобувати знання.

Компетентність продуктивної творчої праці- стимулює творчість учнів, використовує інтерактивні методи;- проводить нестандартні уроки;- організує дослідницьку роботу учнів.

- уміє бачити проблеми, знаходити шляхи їх вирішення, генерувати ідеї, планувати та організовувати власну діяльність.

Формуванняжиттєвих компетентностей якнайкраще відбувається під час проектної діяльності. Метод проектів дає змогу у комплексі зреалізувати всі ключові та життєві компетентності. Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків. Підготовка проекту розвиває у школярів навички організації  власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність  цих умінь свідчить про готовність і вміння навчатися впродовж усього життя. При чому тематику, якщо вона не визначена програмою, краще обирати таким чином, щоб виконання проекту мало певне практичне значення і було спрямовано на реалізацію наскрізних змістових ліній.

Так програмою з біології передбачено: у 6 та 7 класах – по 4 проекти, тематику яких обирає вчитель;У темах «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності» та

«Гриби» за допомогою міні-проектів можна реалізовувати наскрізну змістову лінію «Підприємливість і фінансова грамотність», запропонувавши дітям з’ясувати практичне використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива, можливості вирощування шапинкових грибів, виробництва продуктів харчування з використанням грибів тощо.

У темі «Рослини» шляхом виконання міні-проекту можна формувати в учнів навички дослідницької діяльності, проведення та фіксування результатів дослідів, що підтверджують фотосинтез, дихання, випаровування води, поглинання коренем води, вплив мінеральних добрив на розвиток рослин тощо.

У темі «Різноманітність рослин» можна запропонувати дітям підготувати проекти для формування здоров’язбережувальної компетентності, які сприятимуть усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я.

У темі «Різноманітність тварин» проекти краще виконувати в групах, визначаючи приклади пристосування різних груп тварин до способу життя та

34

середовища існування. Захист таких міні-проектів бажано проводити під час таких практичних робіт «Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в комах», «Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів», «Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування».

У темі «Процеси життєдіяльності тварин» можна запропонувати дітям виконати проект «Тварини-рекордсмени» і таким чином підкреслити, що, незважаючи на певні характерні особливості процесів життєдіяльності різних груп тварин, є винятки з правил.

У темі «Поведінка тварин» учням можна запропонувати дослідити види та способи комунікації тварин, використання ними знарядь праці, з’ясувати здатність тварин до розумової діяльності тощо.

До теми «Організм і середовище існування» учням можна запропонувати створити проект "Червона книга області або району".

у 8 класі – 4 проекти з визначеною тематикою або за вибором учителя. У 8 класі вивчається біологія людини, тому доцільно виконання проектів

підпорядковувати реалізації наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека». Крім запропонованих програмою робіт «Збалансоване харчування», «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою», «Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика», можна виконати проекти «Значення рухової активності для збереження фізичного здоров’я людини», на розробку правил безпечного поводження під час катання на роликах, ковзанах, лижах, скейтах, велосипедах, при використанні різного спортивного обладнання, визначення негативного впливу шкідливих звичок на організм людини тощо.

у 9 класі – 2 проекти «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак» або «Складання родоводу родини видатних людей» (за вибором учня) і «Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості», які спрямовані на розвиток дослідницьких навичок та практичного застосування наявних знань для досягнення конкретної мети.

Життєві компетентності формує застосування проблемних завдань, проблемного викладу нового матеріалу, творчої продуктивної діяльності учнів.

Наприклад, при вивченні зчепленого успадкування (9, 11 класи). Учням ставиться запитання «Чому при аналізуючому схрещуванні дигетерозиготних мух замість очікуваного розщеплення за фенотипом 1:1:1:1  83% мух мали комбінацію, як у батьківських форм, а тільки 17% були рекомбінантами?» і пропонується у грі стати співробітниками лабораторії Т. Моргана й на основі вивченої інформації пояснити отримані результати.

Прикладами проблемних завдань можуть бути й такі:

35

Або під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології учням пропонується дискусія з тем «Трансгенні продукти: за чи проти», «Клонування людини: благо чи зло?».У ході дискусії учні навчаються логічно мислити, толерантно відстоювати свою позицію, дослухатись до думки інших.

У темі «Клітина: будова та життєдіяльність» (9 клас) узагальнюючий урок можна провести в нестандартній формі як урок-фантазію «Моє місто – Клітина». Учнів об’єднати в групи – різні туристичні фірми. Завдання групам: знайти в клітині аналогії до різних міських структур, намалювати й представити своє місто. Таким чином учні не тільки повторюють будову клітини, а й розвивають асоціативне мислення, набувають соціальних та презентативних навичок.

Розвиток  компетентності  продуктивної творчої діяльності здійснюється шляхом самостійного складання учнями казок, вікторин, коміксів, кросвордів, задач, тестів, запитань до теми. Найкращі варіанти тестів можна використати для перевірки знань інших учнів. Цікавим для учнів є «Біологічний батл», коли вони готують питання до параграфу або теми і в парах задають їх один одному, а інші учні оцінюють і обирають переможця в кожній парі.

З метою формування соціальної компетентності, що  забезпечує вміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, можна запропонувати учням завдання різного рівня складності, при цьому  не розподіляючи завдання, а даючи дітям самостійно обрати завдання і спосіб його виконання.Вибір учнями певних завдань свідчить про їх здатність до самооцінювання.

Для розвитку соціальної компетентності ефективне використання групових форм навчання. Учні в групі обговорюють хід виконання проблемного завдання, розподіляють між собою обов’язки, обирають рецензента з іншої групи. Усе це формує в них уміння приймати рішення, робити власний внесок у спільну справу, розвиває здатність до самооцінки і адекватної оцінки інших.

Групова форма роботи доцільна і при проведенні лабораторних, практичних робіт, виконанні лабораторних досліджень, де кожен може проявити власні здібності, стати корисним для групи.

З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей за національними, культурними та релігійними ознаками, на уроках можна використовувати фрагменти з художніх творів на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, його закріпленні, розв’язуванні творчих завдань. Вивчаючи розділ «Різноманітність рослин» у 6

36

класі, використовуються легенди та вірші для підвищення пізнавальної активності учнів та здійснення естетичного, духовного виховання. У 7 класі на уроках зоології можна практикувати загадки-промовки, легенди про тварин, розповіді про тварин-синоптиків.Вони позитивно впливають на образне мислення учнів, здатність висловлювати оригінальні ідеї.

З метою формування світоглядної компетентностінеобхідно звертати увагу учнів на зв’язок біології з іншими природничими та суспільними дисциплінами і на значення біології для розвитку цивілізації. Велике зацікавлення в учнів викликають такі факти. Вивчення кришталика ока арабськими лікарями наштовхнуло вчених давнини на думку про використання лінз, виготовлених з кришталю чи скла, для збільшення зображення. Французький фізіолог і фізик ХІХ століття Жан Луї Марі Пуазель на основі досліджень руху крові по кровоносних судинах установив закон руху рідин у тонких трубках. Жаби бачать лише рухомі об’єкти і цю властивість намагаються повторити вчені-конструктори при розробці автоматичних систем стеження та сигналізації. М.Жуковський, досліджуючи політ птаха, відкрив «таємницю крила» і розробив методику розрахунків підйомної сили крила, тієї сили, що утримує літак у повітрі. Наслідуючи природу, зокрема яйце, люди придумали електричну лампочку опуклої форми. Ось тому вона не тріскає, коли її силою вкручують у патрон, хоча скло лампочки дуже тонке.

У завданні можна давати цікаву інформацію про діяльність учених, що зробили вагомий внесок у розвиток біології, їх висловлювання, і тим самим мотивувати учнів до пошуку необхідної для відповіді інформації.

37

Здоров’язбережувальну компетентність, відповідальне ставлення до свого здоров’я, мотивацію до веденя здорового способу життя можна формувати, застосовуючи такі завдання.

38

39

У формуванні життєвих компетентностей будуть ефективними завдання, що встановлюють зв’язок між  теоретичними знаннями і практичними діями, що сприяють розвитку дослідницьких навичок, на самоспостереження,порівняння, застосування знань.

 З авдання, що встановлюють зв’язок між   теоретичними знаннями і практичними діями.

У темі «Рослини» (6 клас): «Коли вирощують картоплю, то її обов’язково підгортають. Із якою метою це роблять?»;  «Навесні часто обрізають декоративні кущі? Навіщо?». У темі «Транспорт речовин» (8 клас): «Чому ін’єкції роблять у вени, а не в артерії?»; «Коли беруть кров із вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече і просить пацієнта стиснути кілька разів кисть руки. При цьому вени набухають і стають добре помітними. Як це можна пояснити?».

40

  З авдання на самоспостереження. У темі «Опора і рух» (8 клас): «Проаналізуйте свою позу, коли сидите за

партою. Визначте, чи  сприяє вона формуванню правильної постави. Чи відсутні фактори, що провокують порушення постави з часом?»; «Заплющивши міцно очі, ви відчуєте в ділянці ока тремтіння м’язів, що скоротилися. Чому відбувається тремтіння?». У темі «Дихання» (8 клас): «Після чергового видиху затримайте дихання на 30-40 секунд. Яке бажання у вас при цьому виникає? Чому виникає потреба у видиху? Чи можна довільно загальмувати роботу дихального центру на необмежений час? Чому?».

  З авдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок. У темі «Рослини» (6 клас): «Запропонуйте  дослід, що доводить вплив

сонячного світла на ріст і розвиток рослин». У темі «Земноводні» (7 клас): «Відомо, що жаби полюють лише на рухому здобич. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?». У темі «Вища нервова діяльність» (8 клас): «Запропонуйте схему досліду, який би довів, що емоційний стан людини впливає на її працездатність і результативність діяльності».

41

42

З авдання на порівняння. Учням пропонується порівняти певні біологічні об’єкти, явища, процеси або

за вже визначеними ознаками, або самостійно виділити ознаки для порівняння.Приклади.Дайте порівняльну характеристику дихання та фотосинтезу.

Ознаки для порівняння Дихання ФотосинтезМісце в клітині, де відбуваєтьсяСвітлоКисеньОрганічні речовиниЕнергіяЗначенняДля яких організмів характерний

Завдання на порівняння можна ускладнювати, пропонуючи учням доповнити таблицю даними, наприклад:

Знайдіть логічний зв’язок між рядами клітинок. Для цього вставте в пропущені комірки такі слова або словосполучення, щоб кожний рядок і стовпчик мали логічне завершення.Анаеробне

диханняМолочнокислі

бактерії, паразитичні

Енергії виділяється

мало43

червиСукупність процесів,

які здійснюють біологічне окиснення поживних речовин і отримання енергії за

участю кисню

Н2О, СО2

З авдання на застосування отриманих знань також можуть мати компетентніснийпотенціал.

44

Вирішення біологічних задачПрактичне застосування здобутих теоретичних знань під час розв’язування

задач сприяє розвиткові логічного мислення, творчому, аналітичному підходу до вирішення різних проблем.

Приклади: Чому ланцюг живлення має не більше 4-5 ланок?Користуючись правилом екологічної піраміди визначте, яка маса

водоростей і бактерій потрібна, щоб у морі виріс і міг існувати один дельфін масою 400 кг.

Наявність пігменту у волоссі людини домінує над альбінізмом (відсутністю пігменту). Чоловік і дружина гетерозиготні за пігментацією волосся. Чи можливе народження у них дитини-альбіноса?

Для формування життєвих компетентностей ефективними будуть багатокомпонентні завдання, які містять у собі графіки, таблиці, малюнки, текстові повідомлення, аналіз запропонованих тверджень, установлення відповідності або логічної послідовності, коли виконання одного завдання дає відповідь на інше.

45

46

Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що розвитку життєвих та інших компетентностей сприятимуть завдання, виконання яких передбачає інтеграцію багатьох мисленнєвих процесів, різних форм індивідуальної та групової діяльності. Таким чином ми підготуємо випускника, здатного швидко орієнтуватись у сучасному інформаційному просторі, ефективно вирішувати проблеми, жити і працювати в соціумі.

Використані завдання із підручників з біології для 6, 7, 8, 9 класів, автор Соболь В. І.

47

Що таке шкільний семінар та як його провестиЩо таке шкільний семінар та як його провести // Класному керівнику. Усе для роботи. — Х. : ВГ «Основа». — № 2 (50), 2013. ВГ «Основа»

Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, можна зробити висновок, що на практиці вчителі використовують уроки-семінари. Проте часто вчителі плутають семінари-дослідження з навчальними конференціями. Так, навчальна конференція є різновидом семінару.

Семінари відрізняються від навчальних конференцій колективним обговоренням результатів самостійних досліджень учнів.

Семінар – форма організації уроку, коли школярі самостійно вивчають матеріал за різними джерелами інформації, колективно обговорюють результати своєї роботи над певною проблемою або темою під керівництвом учителя.

Під час підготовки до семінару-дослідження учень вивчає результати теоретичних досліджень, складає бібліографію з теми, збирає та аналізує фактичний матеріал, ознайомлюється з документами й оформлює результати самостійної роботи написанням реферату, доповіді на певну тему або проблему.

Згадаймо слова відомого педагога А. Дістервега: «Привчай учня працювати... Привчи його до думки, що неможливо інакше, ніж власними силами, щось засвоювати, щоб він самостійно думав, шукав, проявляв себе, розвивав власні приховані сили, формував у собі стійку людину».

Семінарські заняття дають можливість використовувати інформацію, самостійно здобуту з різних джерел; у суперечках і дискусіях поглиблювати й систематизувати знання; формувати пошукові і дослідницькі навички учнів; відстоювати свої погляди; здобувати навички публічних виступів; готуватися до участі в громадському житті і продовження освіти.Але головна мета семінарів — формування вміння самостійно працювати. З усіма перевагами семінар має недоліки.

Недоліки шкільних семінарів1. ФормалізмУникнути його можна, якщо реферати й доповіді будуть результатом

самостійного творчого мислення, а не тільки списування й читання вголос. Бажано, щоб, готуючись до семінару, учень опанував нові вміння: робота з книгою, аналіз прочитаного, відбір головного для доповіді, зв’язний виклад думки, розповідь з пам’яті.Викладач повинен звернути увагу учнів на необхідність глибоко ознайомитися з проблематикою семінару, на неприпустимість механічного переписування матеріалу з одного-двох джерел, використання чужих конспектів чи плагіату Internet-інформації. Неприпустиме перетворення семінару на механічне заслуховування підготовлених доповідей, тому що так культивують пасивність учня.

2. ПустодзвонствоНаявність у виступах чимало фактів, тез, що не стосуються теми. Словесна

парадність не виховує, а привчає старшокласників до брехні й лицемірства. Тож

48

учитель не повинен цього заохочувати. Семінар найдоцільніше застосовувати на уроках розширення та поглиблення знань.Така навчальна дослідницька робота передбачає низку особливостей, зокрема вміння учнів систематизувати знання, відбирати потрібну інформацію, формувати тези, писати доповіді, аргументувати основні положення та виступати перед аудиторією. А найголовніша особливість, яка відрізняє семінарські заняття від комбінованих уроків, — це самостійність у самоорганізації, опрацюванні літератури, написанні своєї доповіді.

Особливості підготовки і проведення семінарських занять у школі:- важлива роль учителя під час підготовки семінару;- допомога вчителя в роботі з літературою, проміжний контроль;- не всі питання, що виносять на обговорення, готує весь клас: учнів можна поділити на групи, у яких працюватимуть тільки над одним питанням;- обсяг основної літератури зведений до мінімуму, а в додатковій літературі чітко слід указати сторінки до кожного питання;- доступність джерел інформації (бажано, щоб література була в класі або шкільній бібліотеці);- проблеми, винесені на обговорення, мають бути ключовими й посильними для учнів;- протягом місяця не можна проводити більше двох семінарів;- у дні семінарських занять не рекомендовано проводити контрольні роботи.

Семінари бажано проводити починаючи з 9 класу, бо до цього віку учні набувають певних умінь і навичок, необхідних для проведення таких заходів, а саме: уміння аналізувати художній текст; працювати з довідковою літературою; володіти монологічним і діалогічним мовленням; створювати усні й письмові твори.

 Основні етапи семінару1. Підготовчий етапПередбачає складання плану роботи на заняття, вибір питань для

обговорення, підготовку списку рекомендованої літератури, здійснення розподілу завдань для самостійного опрацювання учнями в позаурочний час, стимулювання мотиваційної діяльності учнів.

49

2. Навчальний етапАбо власне самостійна робота школярів, полягає в опрацюванні джерел

наукової економічної інформації, її узагальненні та систематизації у вигляді повідомлення, виступу, доповіді, аргументуванні основних положень проблеми тощо.

3. Контрольний етапПередбачає безпосереднє проведення семінарського заняття.На першому етапі проведення семінарського навчання вчитель повідомляє

адміністрацію школи про цей захід, термін його підготовки і проведення та домовляється з учителями-предметниками про зменшення обсягу домашніх завдань для конкретного класу.

Дослідницьку роботу учнів у підготовці до семінару організовують індивідуально або у складі груп. Семінар буде цікавим, якщо окрім доповідачів організувати групу опонентів. Опоненти попередньо ознайомлюються з основними положеннями виступів учнів, готують питання, рецензують виступи.

Ефективно розподілити учнів на команди (3–5 учнів). Кожна команда заздалегідь (за 2–3 тижні до проведення семінару) отримує тему, згідно з якою школярі мають підготувати доповідь до семінару. Доповідь має бути розподіленою між учасниками команди таким чином, щоб кожен продемонстрував свою роботу й міг бути оцінений. Доповідь має бути проголошеною (не прочитаною з написаного) і проілюстрованою (малюнки, портрети, схеми тощо). Кожна команда повинна підготуватися до запитань опонентів (визначає викладач), а також підготувати критичні запитання до опонентів.

Вибираючи тему семінару, педагог складає план його проведення, продумує форми самостійної роботи, формує навчальні групи, організовує самопідготовку учнів, консультації, контролює роботу опонентів. Тему семінарського заняття слід повідомити заздалегідь.На дошці вчитель записує тему семінару, епіграф, план. Бажано влаштувати виставку цікавих учнівських доповідей, конспектів, рефератів або тематичну виставку книжок.

До проведення семінару слід залучити й шкільну бібліотеку. Добре, коли учні можуть одержати консультацію бібліотекаря про те, як працювати з каталогом, як робити виписки з журналів і газет тощо.

На другому етапі – навчальному – учні формують навички самостійної роботи щодо добування інформації з різних джерел, систематизації її тощо. Для успішного результату семінарського заняття важливо вміло організувати й методично забезпечити самостійну роботу учнів. Формування вмінь і навичок самонавчання школярів забезпечує надійну підготовку до третього етапу семінару. Навчальна самостійна діяльність учнів матиме зміст, а рівень самостійності підвищиться, якщо в кабінеті створити куточок підготовки до семінару. Саме тут учні зможуть дізнатися про тему семінару, коли він запланований, де відбудеться, о котрій годині, а також побачити список сформованих навчальних груп, з’ясувати, кого обрано опонентами. Учитель розміщує план проведення заняття, список рекомендованої літератури, методичні

50

пам’ятки «Як готуватися до семінару», «Як працювати з книжкою», «Як писати виступи», графік групових консультацій тощо.Учитель має постійно контролювати дії школярів, щоб здобути інформацію про те, як проходить процес самостійної роботи, своєчасно виправити помилки учнів, відкоригувати процес самостійного засвоєння матеріалу. Під час самостійної навчальної діяльності школярів педагог не втручається в розв’язання проблеми, поставленої перед учнями, відкрито не контролює їхніх дії. Він організовує діяльність класу, спрямовує пізнавальний процес, створює необхідні умови й настрій, стимулює позитивні мотиви, творчість, керує учнівським самоуправлінням.

Третій етап шкільного семінару — контрольний, на якому школярі в урочний час демонструють результати своєї самостійної діяльності.

Структура проведення контрольного етапу семінарського заняття може бути такою:1) вступне слово вчителя (7–11 хв);2) власне семінар (виступи учнів) (15–20 хв);3) обговорення (9–12 хв);4) заключне слово вчителя (6–10 хв).

Учитель розпочинає заняття, повідомляє тему й завдання семінару, розкриває зміст обраної теми. Жодні додаткові організаційні питання не вирішують, усе має бути обговорено на консультаціях, у позаурочний час.

Отже, учитель визначає порядок проведення заняття, дає поради, скеровує хід семінару, ставить навідні питання, бере участь в обговоренні доповідей, робить влучні репліки, посилання на авторитетні джерела, доповнює виступи, оцінює виступи, підбиває підсумки семінару.

Для школярів важливо не тільки знайти цікавий і корисний матеріал, а й доступно викласти його, зацікавити товаришів. Учні використовують методичні поради вчителя й готують свої доповіді за таким зразком: «Скориставшись «формулою Квінтіліана», ви маєте написати доповідь, що триватиме до 6 хв і висвітлюватиме інформацію про те, хто? що? де? як? коли? для чого? (Квінтіліан Марк Фабій — римський оратор і теоретик ораторського мистецтва, який створив курс античної риторики)». На заняттях не слід розглядати більш як 3–4 доповіді.

Обговорення доповідей має проходити жваво. Для цього вчитель заздалегідь готує навідні питання й алгоритми обговорення. Наприклад, обговорення можна побудувати за таким зразком:1. На яку тему була доповідь?2. Про що ви дізналися?3. Які засоби навчання були використані доповідачем?4. Чи доповідач припустився помилок? (Аналіз помилок та їх виправлення)5. Які доповнення є у вас?

З метою економії навчального часу зразок побудови обговорення вивішують на дошку.

Отже, застосування семінарських занять у загальноосвітній школі на уроках сприяє формуванню навичок самоосвіти, зростанню активності учнів на уроці, підвищенню рівня навчальних досягнень, формуванню позитивної мотивації до предмета.

51

Для нотаток

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

52