Ямпільська районна державна адміністраціяВідділ освіти

Районний методичний кабінет

Ямпіль – 2015

ЗМІСТ

1. Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році ………………………………………...3

2. Організація навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах………….5

3.Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладів ……………………………………………………………...6

4. Особливості вивчення хімії в 7 класі за новою програмою …………………9

5. Програмно-методичне забезпечення ………………………………………...11

6. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах ………………………………………...14

7. Особливості проведення занять у кабінеті хімії …………………………...19

2

Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році

Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговореннятипових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» тавід 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.

Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:

1) № 149 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;

2) № 584 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;

3) № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 - 9 класів з таких навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл з навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою,мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з

3

1-го класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою, словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна),інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна),інтегрований курс «Література» (словацька та зарубіжна),

Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednyaosvita- navchalni-prohramy/ ).

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

Відповідно до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518 змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна література".

Необхідно також врахувати в роботі листи Міністерства від 3 червня 2014 р. №1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299 «Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови»

4

щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.

На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.

Організація навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах

Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за типовими навчальними планами, перелік яких подано у листі Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 № 1/9-253 «Про структуру 2015-2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».

Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення хімії в основній (табл. 1) та старшій (табл. 2) школах:

Таблиця 1

7 клас 8 клас

8 клас(поглиблене

вивчення хімії)

9 клас

9 клас(спеціалізовані

школи з поглибленим

вивченням іноземних мов)

9 клас(поглиблене

вивчення хімії)

1,5 2 4 2 1,5* 4*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах

спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році (лист МОН України від 22.05.2009 № 1/9-353).

Таблиця 210 клас 11 клас

Ріве

ньст

анда

рту

Ака

демі

чний

рі

вень

Про

філ

ьний

рі

вень

Ріве

ньст

анда

рту

Ака

демі

чний

рі

вень

Про

філ

ьний

ріве

нь

1 1 4 1 2 6Залишається актуальним питання щодо збільшення кількості годин у

10-11-х класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів на вивчення хімії за рахунок годин варіативної складової. Тексти методичних

5

рекомендацій попередніх років розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (http://www.soippo.edu.ua/index.php/mobilna-storinka-metodista?id=149:2011-05-31-10-55-35).

Нагадуємо, що у випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то за рішенням навчального закладу облік занять з курсів здійснюється на сторінках класного журналу, тому що він проводиться для усього класу і виставляється в розклад. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, гуртки, групові та індивідуальні заняття, що проводяться для окремих учнів, чи груп учнів фіксуються в окремому журналі. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладів

Структура програми для 8 класу зазнала найбільших змін порівняно з програмою 2005 року. Традиційно спершу вивчали основні класи неорганічних сполук, що слугувало фактологічним підґрунтям для вивчення періодичного закону й будови речовин. За такої послідовності теоретичні знання стають самоціллю для основної школи, оскільки застосовуватимуться вони будуть лише в старшій школі під час вивчення хімії елементів.

Нова структура програми дає змогу розгорнуто вивчати неорганічні сполуки на основі знань про будову речовин і періодичний закон, оскільки зміст курсу 7 класу забезпечує для цього мінімальні знання про оксиди, основи, кислоти. Отже, на початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок, будову речовин і кількість речовини. Така послідовність має сприяти глибшому розумінню й усвідомленому вивченню складу, будови і властивостей неорганічних речовин.

Періодичний закон і періодична система вивчатимуться на прикладі обмеженої кількості хімічних елементів – перших двадцяти. У зв’язку з тим, що явище радіоактивності, стабільні й радіоактивні елементи вивчаються в курсі фізики, визнано недоцільним залишати ці питання в курсі хімії.

Послідовність тем у 9 класі, порівняно з програмою 2005 року, не змінено: вивчаються розчини, хімічні реакції, найважливіші органічні сполуки. В курсі даються загальні поняття про органічні сполуки, оскільки основна школа має забезпечити базову хімічну підготовку всіх учнів, разом із тими, чиє подальше життя не буде пов’язане з цим предметом і які не вивчатимуть органічні речовини у старшій школі.Органічні сполуки розглядаються в курсі основної школи в обмеженому обсязі, на рівні

6

молекулярного складу, без вивчення явища ізомерії, що дає змогу уникнути складання складних для засвоєння структурних формул сполук.

Із змісту програми вилучено питання про нуклеїнові кислоти, які докладно вивчають у курсі біології. Натомість життєво важливими є знання про природні джерела вуглеводнів, склад природного газу, нафти, кам’яного вугілля й основні способи їх переробки.

Розвантаження навчальної програми з хімії для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснено за такими напрямами:у 8 класі конкретизовано зміст навчального матеріалу та вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у розділі «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу»; у темі «Основні класи неорганічних сполук» додано матеріал про амфотерні сполуки (включення амфотерних сполук не ускладнює вивчення навчального матеріалу, а більше пов’язує його з попередньо вивченим, оскільки хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі);у 9 класі у змісті навчального матеріалу теми «Початкові поняття про органічні сполуки» уточнено, що вивчаються тільки перші 10 гомологів метану; у рубриці «Домашній експеримент» зменшено кількість дослідів(у 7 класі з п’яти до трьох, у 9 класі – з чотирьох до двох) та спрощено зміст робіт з огляду на техніку безпеки під час виконання деяких дослідів і необхідні для цього матеріали; в усіх класах введено нову рубрику «Навчальні проекти»,у якій наведено орієнтовні теми проектів. Учитель та учні можуть пропонувати власні теми.

Метод проектів, орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки потребує самостійного здобуття знань, придбання умінь у виконанні практичних дій.Учень(учениця) має обрати одну з запропонованих тем і виконати протягомнавчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів. Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний характер, головним стає уміння пов’язати набуті в різних курсах знання і застосувати їх на практиці.

Перед початком проектної роботи, для її ефективної організації, слід пояснити учням алгоритм його виконання: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо. Форма представлення (презентація) результатів проекту може бути різною: як у друкованому або мультимедійному вигляді, так і у вигляді вистав (вечорів), уроків-конференцій.

Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту: бали низького рівня учень( учениця) отримує у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й

7

завдань проекту, а також без висновків за його результатами; бали середнього рівня - за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання; бали достатнього рівня - за правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;бали високого рівня - за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.

Захисту проектів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики. У випадку виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначєнням його теми.

До прикладу, у 7 класі в темі «Початкові хімічні поняття» одна із передбачених тем навчального проекту — «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості». Для розкриття теми необхідні знання з хімії, літератури (як української, так і зарубіжної), іноземної мови, історії, географії, музичного і образотворчого мистецтва, біології, трудового навчання. Вид діяльності учнів у ході виконання проекту за цією темою залежить від бажання учнів і учителя.

Цей навчальний проект може бути, наприклад: творчим — тематичний вечір за змістом фольклорних творів; рольовим — вивчення технології одного з народних промислів і літературних джерел, де цей промисел згадується; дослідницьким — вивчення зміни забарвлення деревини при обробці її розчинами різних хімічних сполук; інформаційним — порівняння творів літератури, музичного образотворчого мистецтва різних народів, де є інформація про речовини і хімічні процеси; практико-орієнтованим — визначення барвників природного походження, що можуть застосовуватися для фарбування тканини, крейди, яєць-крашанок тощо.

Який саме проект виконувати – дослідницький, творчий, інформаційний тощо – обирають учні. Представлення результатів таких різнопланових проектів на одну тему можна запланувати на одному уроці або провести у позаурочний час.

Така форми навчання хімії є найбільш ефективною. ЇЇ запровадженняпередбачає організацію пізнавальної діяльності школярів як на уроці так і впозаурочний час. Це вимагає додаткової роботи учителя: інструктажу учнів щодо виконання теоретичної роботи чи хімічних дослідів, організації й поетапного контролю виконання проекту.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Хімія. Шкільний світ», «Хімія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів –

8

«Колосок», «Хімія для допитливих»,«Країна знань» тощо. Особливості організації проектної діяльності з хімії, система її

оцінювання, вимоги до запису в класному журналі прописані у листі Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» та навчальній програмі з хімії.

Методичні матеріали для організації роботи над проектами можна знайти на сайті Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ( http://www.soippo.edu.ua/index.php/mobilna-storinka-metodista?id=149:2011- 05-31-10-55-35 ) , а також у навчально-методичних посібниках в-в «Шкільний світ» та «ВГ «Основа»».

Особливості вивчення хімії в 7 класі за новою программою

У 2015-2016 навчальному році в 7 класі розпочинається вивчення хімії за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. Однією із складових його є освітня галузь «Природознавство», мета якої − формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості й розвитку її творчого потенціалу. Одним із компонентів освітньої галузі «Природознавство» є хімічний, який забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

У зв’язку з цим ставляться такі завдання навчання хімії в школі: опанувати наукову термінологію, науковий зміст основних хімічних

понять, законів; формувати уявлення про методи хімічної науки; розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовини суті

хімічних явищ, значення хімії в житті людини; сприяти застосуванню хімічних знань на практиці; формувати ключові компетентності учня, його екологічну культуру,

навички безпечного поводження з речовинами; розвивати здатність до самоосвіти; розвивати експериментальні уміння; виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру; створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.

Державний стандарт ґрунтується на трьох основних підходах: особистісно зорієнтованому (розвиток різнобічних здібностей учнів:

академічних, соціокультурних, тілесно-кінестетичних); компетентнісному (формування ключових (уміння вчитися,

спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична,

9

інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) і предметних (комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, історична і здоров’язбережувальна) компетентностей);

діяльнісному (розвиток умінь і навичок застосування здобутих знань у практичних ситуаціях (30 % теорії, а 70% практики), пошук шляхів інтеграції із соціокультурним середовищем, природним довкіллям тощо).

Вивчати хімічні знання учні будуть продовжувати базуючись на знаннях отриманих під час вивчення пропедевтичного курсу «Природознавство» (5 клас) в межах програми якого вивчалася тема «Тіла, речовини та явища навколо нас» (14 годин). Учні познайомилися з такими поняттями: «тіло», «речовина», «атом», «хімічний елемент», «хімічний символ», «молекула», «проста речовина», «складна речовина», «органічна речовина», «неорганічна речовина», «чиста речовина», «суміш», «горіння», «гниття» тощо. А також вони ознайомилися з фізичними та хімічними явищами, фізичними властивостями речовин, агрегатними станами речовин, способами розділення сумішей, умовами виникнення та припинення горіння тощо. Тож вивчення хімії в 7 класі повинно базуватися вже на наявних у учнів знаннях та досвіді.

Відповідно до програми на вивчення хімії у 7 класі відводиться 52 години на рік (1,5 год. на тиждень). Вивчається чотири теми: «Вступ» (3 год.), «Початкові хімічні поняття» (21 год.), «Кисень» (13 год.), «Вода» (10 год.).

Опрацьовуючи програму для 7 класу вчителям потрібно звернути увагу на те, що її зміст передбачає вивчення науки на рівні складу речовини і триває формування основних хімічних понять «атом», «молекула», «хімічний елемент», «прості й складні речовини» (після пропедевтичного курсу «Природознавство»), а також формуються нові поняття «хімічна формула», «валентність», «хімічна реакція» тощо. Введено додаткову практичну роботу № 2 «Розділення неоднорідної суміші», яка спрямована на формування умінь правильного поводження з речовинами та лабораторним обладнанням, а також опанування різних шляхів розділення неоднорідних сумішей.

Класифікація неорганічних речовин на прості та складні супроводжується вивченням теми «Кисень» та «Вода». На прикладі кисню, як простої речовини, розглядається закон збереження маси речовини, який відпрацьовується при розгляді хімічних властивостей сполуки (взаємодія з простими речовинами – реакції сполучення, добування кисню – реакції розкладу, взаємодія зі складними речовинами – повне окиснення).

На відміну від програми з хімії для 7 класу 2005 року, програма 2015 року містить тему «Вода», оскільки саме вона є найпоширенішою речовиною серед складних сполук на нашій Планеті. Вивчення даної теми дає можливість розглянути воду як універсальний природний розчинник, а на прикладі її хімічних властивостей ознайомитися із взаємодією оксидів та з характером гідратів оксидів.

10

У рамках цієї ж теми учні знайомляться з поняттями про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Виконуючи лабораторні роботи вони навчаються виготовляти водні розчини із заданими масовими частками розчинених речовин та випробовують водні розчини кислот і лугів індикаторами. Школярі вчаться розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини.

Програмно-методичне забезпечення

У 2015-2016 навчальному році інваріативна складова навчання хімії здійснюватиметься за такими програмами:

7 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (затверджена наказом Міністерства від 26.06.2012 № 664 зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585; http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);

8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія, 2009.

10-11 класи – «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Зміст навчальних програм реалізується через навчальне забезпечення, що має Гриф Міністерства освіти і науки України (табл. 3).

Таблиця 3Клас Рекомендовані підручники

(автори та видавництво)Рекомендовані зошити для

виконання практичних робітОсновна школа

7 «Хімія» підручники для 7 класу ЗНЗ авторів: - Ярошенко О.Г.;- Савчин М.-В. М.;- Попель П.П., Крикля Л.С.;- Лашевська Г.А., Лашевська А.А.;- Григорович О.В.;- Дячук Л.С., Гладюк М. М.; - Коваленко В.С., Ляшенко А.Х.;- Буринська Н.М.;- Василенко С.В., Коваль Я.Ю.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 7 клас / Сударева Г.Ф., Депутат В.М. – Суми: Нота бене, 2015. «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 3 від 26.06.2015 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.06.2015 № 141/12-Г-696)

11

Додаток 2 до наказу МОН України від 22.07.2015 № 786 «Перелік підручників для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету»В умовах можливої відсутності підручників для організації навчально-виховного процесу в 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів пропонуємо використати підручники минулих років видання, враховуючи при цьому зміни у програмі (Лист Міністерства освіти і науки України від 10.08.2015 № 1/9-380 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», http://osvita.ua/school/47596/)

8

Буринська Н.М. – К.: Перун, 2008;Попель П.П. – К.: Академія, 2008;Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2008.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 8 клас. – Суми : Нота бене, 2015. «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.04.2011 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 03.06.2011 № 1.4/18-Г-338)

9

Буринська Н.М., Величко Л.П. – К.: Перун, 2009;Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія, 2009;Лашевська Г.А. – К.: Ґенеза, 2009;Ярошенко О.Г. – К.: Освіта, 2009.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 9 клас / Сударева Г.Ф., Депутат В.М. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.04.2011 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 03.06.2011 № 1.4/18-Г-337)

Старша профільна школа10 Хімія (рівень стандарту, 

академічний)Ярошенко О.Г. – К.: Грамота, 2010;Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія, 2010.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 10-11 класи. Рівень стандарту / Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н., Депутат В.М – Суми : Нота бене, 2015.

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.03.2014 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 21.03.2014 № 14.1/12-Г-442)Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 10 клас. Академічний рівень / Сударева Г.Ф., Депутат В.М, Чайченко Н.Н. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.03.2014 (Лист Інституту інноваційних технологій і

12

змісту освіти від 21.03.2014 № 14.1/12-Г-443)

Хімія (профільний рівень)Буринська Н.М., Депутат В.М., Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н. – К.: Педагогічна думка, 2011.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 10 клас. Профільний рівень / Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н., Депутат В.М. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.04.2011 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 03.06.2011 № 1.4/18-Г-339)

11

Хімія (рівень стандарту)Коваленко В.С., Ляшенко А.Х. – К.: Довкілля-К, 2010;Лашевська Г.А., Лашевська А.А. – К. : Генеза, 2010;Якунін Я.Ю. – К. : СИЦИЯ, 2010;Ярошенко О.Г. – К.: Грамота, 2010

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 10-11 класи. Рівень стандарту / Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н., Депутат В.М. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», протокол № 2 від 18.03.2014 (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 21.03.2014 № 14.1/12-Г-442)

Хімія (академічний рівень)Попель П.П., Крикля Л.С. – К.: Академія, 2011;Величко Л.П. – К. : Освіта, 2011.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 11 клас. Академічний рівень/ Сударева Г.Ф., Депутат В.М. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 06.08.2014 № 14.1/12-Г-1496)

Хімія (профільний рівень)Величко Л.П. – К. : Перун, 2011.

Сударева Г.Ф. Зошит для практичних робіт з хімії. 11 клас. Профільний рівень / Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н., Депутат В.М. – Суми : Нота бене, 2015.«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 06.08.2014 № 14.1/12-Г-1497)

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише програми та навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. Перелік їх постійно оновлюється, друкується в інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщується на сайті Міністерства освіти і науки України (www . mon . gov . ua ) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www . iitzo . gov . ua ).

13

Нагадуємо, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.08.2012 р. № 1/9-592 «Про використання навчальної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012-2013 навчальному році» варіативна складова вивчення хімії реалізується тільки через програми факультативів та курсів за вибором з хімії, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Вимоги до їх організації та проведення, а також перелік програм надруковано у методичних рекомендаціях щодо викладання хімії у 2014-2015 навчальному році (Фіцайло С.С., Голомб О.М., Коростіль Л.А., Метейко А.В., Філоненко І.О. // Хімія. − Шкільний світ, 2014. − серпень № 15.− С. 4− 9). Розроблений зміст занять деяких програм, що мають гриф МОН України, можна знайти на сайті Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  ( http :// www . soippo . edu . ua / index . php / mobilna - storinka metodista ? id =149:2011-05-31-10-55-35 )

Методичні рекомендаціїщодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх

навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним єорганізація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

14

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної

роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системнаробота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

15

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

- через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Біологія, екологія, хімія та природознавствоНаціонально-патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та

природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у

16

підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський, в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в п’ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини.

Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як планета») можна використовувати такі завдання до народних прислів’їв: пояснити сутність явища, про яке згадується у прислів’ях: «Взимку сонце світить, та не гріє» «На новий рік прибавилось дня на заячий скік» (тема «Рухи Землі.

17

Землі. Пори року»); назвати властивості води, які згадуються у прислів’ях «Вода крапля по краплі і камінь довбає» «Вода найде собі дорогу» (тема «Властивості води. Вода розчинник); пояснити зміст прислів’їв «Без води і не туди, і не сюди», «Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!» тема «Значення води у природі)». Також корисним буде організація народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні приказки, прислів’я, прикмети, пов’язані з природними явищами, тваринами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки можна організувати у вигляді конкурсів або змагань.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку,барвінку,чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхнюприналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, хімічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він

18

проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.

До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією. Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних речовин хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у співпраці з університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено, що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому журналі Nature (2011, т. 477 с.308-311).

Особливості проведення занять у кабінеті хімії

Нагадуємо, що вимоги до обладнання кабінету хімії та проведення в ньому урочної і позаурочної навчальної діяльності регламентуються пакетом нормативних документів:

19

1.  Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.12.2012 № 1423, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 44/22576.

2.  Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 332/21644.

3.  Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 №1/9-72).

4.  Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770).

5. Зміни в оформленні документації з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії (Лист Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 1/9-498).

6. Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах (Лист Міністерства освіти і науки України від 16.06.2014 № 1/9-319).

Усі ці документи вчителі можуть знайти на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) або Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (www.soippo.edu.ua) у розділі «Мобільна сторінка методиста → учителю хімії». Також, у 2014 році сформовано збірку, що має гриф Міністерства освіти і науки України «Кабінет хімії загальноосвітнього навчального закладу»: нормативні документи та методичні рекомендації / упор. Л.А. Коростіль. – Суми, 2014. – 2-е видання оновлене. – 134 с. (протокол № 6 від 12.11.2014, лист Інституту інноваційних технологій та змісту освіти від 20.01.2015 № 29).

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінетах хімії завідувачі кабінету (лабораторії) або вчителі (викладачі) обов’язково проводять з учнями інструктажі з питань безпеки життєдіяльності (первинний, цільовий та позаплановий).

20