Пісня, що об’єднала долі двох слов’янських народів

Мета:

з’ясувати роль Тимка Падури у розвитку взаємозв’язків культур двох сусідніх народів; історію створення та популярізації пісні «Гей соколи;

викликати в учнів зацікавленість до постаті Тимка Падури;

виховувати почуття патріотизму, розуміння прекрасного.

З екрана звучить пісня "Гей, соколи" з х/ф "Огнем і мечем"

1.

Вчитель української мови. Пісня, яку ви щойно прослухали, увірвалась у життя наших учнів палко, яскраво, і стала звучати майже на всіх польско- українських заходах, що організовувались у школі й місті.2.

Вчитель польської мови.Dzieci spiewały ją podczas spotkania z dziećmi Płocka, na Ogolnoukraińskej Olimpiadzie z Języka Polskiego w m.Gorodok, podczas imprezy poświęconej jubilejuszowi T.G.Szewczenki „By wszyscy słowianie stali się dobrymi braćmi i synami Słońca, Prawdy”,na lekcjach języka polskiego.

Презентація "Школа"

3.

Вчитель української мови. І раптом влітку на радіоканалі "Ера" йде передача, де розповідається про Тимка Падуру- автора слів пісні "Гей, соколи". Вразили слова автора передачі, який назвав Т.Падуру- поляком з душею українця, назвав співцем побратимства українців і поляків.4.

Вчитель польської мови. Rozpoczęła się praca naukowa, zbiór materiału. I okazało sie, ze mama T.Padury jest z Płocka, a to moje rodzinne miasto, miasto, gdzie ja urodziłam się i wyrosłam, gdzie spędziłam dzieciństwo.5.

Вчитель української мови. Тож дозвольте поділитись із вами тим, що ми знайшли, відкрили для себе.6.

Вчитель польської мови. Zapraszamy was w świat Tomosza Padury, jednego z najbardziej jaskrawych przedstawicieli "ukraińskiej szkoły” w literaturze polskiej, człowieka, pieśń którego śpiewa cała Polska i Ukraina".

Учень 1 .Самобутня постать Тимка Падури- мандрівного поета- торбаніста та лірника- назавжди об'єднала українську та польську культури. Українець за походженням, Томаш Падура вніс неоціненний вклад у літературу та музику Польщі, доповнивши її чудовими ліричними піснями, що їх і досі співають у всіх воєводствах країни. Пісня Падури "Hej sokoly" стала своєрідним народним гімном Польщі.Учень 2 .Tomasz Padura (Tymko Padura) zobaczył świat 21.12.1801 r. w miejscowości Ilińce w obecnym obwodzie kijowskim. Narodził się w rodzinie Jana Padury – bracławskiego geometry i drobnego szlachcica. Ojciec ukończył szkołą jezuicką, a w 1790 r. otrzymał od króla Stanisława Augusta dyplom z tytułem komornika (przysięgłego geometry). Matka Tomasza to Aniela Pankowska (herbu Zadora) z Płocka. Tymko pisał o sobie: „Z pochodzenia Rusin, z narodowości Polak”

Учень 3 . Wykształcenie podstawowe Tymko uzyskał w rodzinnej wsi. Zbierał pieśni i ludowe legendy, „wsłuchiwał się w jęk ukraińskiej liry”.

Учень 4 .Саме там, у ліцеї, доля звела Падуру з поляками, які захоплювалися та популяризували українську культуру: Богданом Зеленським, Антонієм Мальчевським, Северином Гощинським та іншими. Спільна зацікавленість Україною об'єднала цих юнаків у творчості та приятельських стосунках.

Учень 5 .Коли він познайомився з творами Байрона та Оссіана, то захопився ідеєю написати історію України у віршах. Тимко збирав пісні й народні легенди, "вслухався в стогін української ліри". А в своїх поезіях прославляв давні козацькі звичаї, оспівував спільні битви українців і поляків з татарами. Його перші пісні "Козак" і "Лірник", покладені на музику Миколою Лисенком, швидко розійшлися Поділлям та Східною Галичиною.

Учень 6 . W swojej poezji ,pisanej przeważnie w języku ukraińskim gloryfikowałdawne kozackie zwyczaje, opiewał wspólne bitwy Polaków i Ukraińców z Tatarami.Pierwsze utwory Padury –„Kozak” i „ Lirnik”-szybko rozpowszechniły się na Podolu i w Galicji Wschodniej.

Учень 7-8 . Вірші "Козак", "Лірник" .

Учень 9.Єдина пісня про Устима Кармелюка, яка дійшла до нашого часу- "За Сибіром сонце сходить"- нині вважається народною. Однак у неї є автори: слова написали Тимко Падура та Ян Комарницький, а на музику їх поклав граф Вацлав Ржевуський.

Відео «Слiпий музикант»( „ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ” українська народна

пісня)

Учень 10 . Po 5-letniej nauce Tymko Padura przeniósł się do starszego

brata Józefa, który pracował w Żytomierzu. U brata poznał dekabrystów i

Konrada Rylejewa. Zajmowal się badaniem repertuaru wędrownych

kobziarzy i grą na bandurze. W Żytomierzu Tymko badał lokalne starodruki

i archiwa. Często jeździł do Kijowa, przebywał po kilka tygodni u

kijowskiego metropolity Jefremija Bołchowitina, zbieracza ukraińskich

antyków i archeologa. Badał dokumenty metropolity, poznał księcia

Serhija Wołkonśkiego i jego brata, generała Mykołę Riepinina. Następnie

Tymko osiedlił się na Wołyniu w Sawraniu, w majątku wielkiego dziwaka,

hrabiego Wacława Rzewuskiego. Pan Wacław wiele podróżował po

krajach Bliskiego Wschodu, przyjął islam i tytuł „złotobrodego emira”. W

swoim majątku w Sawraniu zebrał koło muzyczne, w skład którego weszli

Tymko Padura, poeta książę Jan Komarnicki oraz kompozytor i teorbanista

Hryhorij Widort.W 1825 roku przyjaciele otworzyli tu szkołę kobziarzy i

lirników,której przewodniczył Tymko Padura.

Учень 11 . Поет вболівав за незалежність України, Польщі, Литви і Білорусі. Волелюбні ідеї, які народилися і розвинулись в надрах

політики Запоріжської Січі, стали для нього життєвою необхідністю.

Учень 12 . W kwietniu 1828 r. z majątku w Sarwaniu, trzymając za plecami prosty worek i lirę, Padura przebrany za biedaka ruszył w podróż. W ciągu roku obszedł całą Ukrainę: od osady do osady, odwiedził wszystkie kozackie sicze, był także na Chortycy. Ukraińcy chętnie słuchali pieśni „Siczownyk”, „Hej, jestem Kozak z Ukrainy”.

Пісні у виконанні учнів «Czajka",”Pieśń Kozacka"

Учень 13 . Востаннє бунтарський дух Тимка Падури прокинувся у творі "Гетманці. Піснь з путі Чайльд Гарольда по Слов'янщині". Вірш було

написано 1854 року після селянських заворушень, які відбулися на Заході України. Після цього Падура припинив писати. Він зайнявся підготовкою до друку повного видання власних творів та написання коментарів до них. Проте книгу не вдалося видати за життя поета. Повне зібрання поезії та прози "", в якому поруч із усіма текстами українською мовою подавалися їх перекладати польською, вийшли другом вже через три роки по смерті автора.Тимко Падура помер 20 вересня 1871 року у семидесятирічному віці. Багато його пісень стали народними...

Учень 14 . 2016р. в Україні відзначались ювілейні дати: 215 років з дня народження, та 145 років з дня смерті.На Вінничині у с.Махнівка знайшли могильну плиту автора гімну польсько- української "Гей, соколи" Т.Падури. Відео з с.Махнівкка

Учень 15 . "Гей, соколи"...зазвучала на Майдані у 2013 році

Відео ( і співають учні)

Вчитель української мови. Наші народи розташовані поблизу сусідами, мають однакові цілі: свободу і незалежність, повинні об’єднатися дружбою і взаємоповагою (Владислав Желенський)2) Тимко Падура- співець побратимства українців і поляків.3) Тимко Падура- поляк з душею українця.Сучасна історія України не залишає байдужими західних сусідів- польський народ. Поляки всією душею разом із нами. Пісня, складена ними, стала яскравим прикладом цього.Відео Taraka-« Podaj rękę Ukrainie»