Transcript
Page 1: Газета «Ми всі українці» № 02(16) 14

# 2 (16) 2014 рік

Для підтримки бла�годійної акції Міс Укра�їнська Діаспора, Соло�мія Крунь знялась успеціальній фотосесії.Автором фото стала фо�тограф із Чикаго Окса�на Федорук�Терлецька.

Сукню із камуфляжуспеціально для проектувиготовила українкаУляна Сидор, що зараз

проживає та навчаєтьсяу Чикаго і була фіналіс�ткою того ж конкурсу.

"Всією душею вболі�ваю за Неньку Україну. Ізакликаю вас, любі, про�явити милосердя," � на�писала Міс УкраїнськаДіаспора на персональ�ній сторінці у Facebook.

Красуня з діаспорипропонує 13 джерел

допомоги для військо�вослужбовців, середних контакти перевіре�них громадських і бла�годійних організаційдіаспори та України,які займаються достав�кою необхідних речейта грошей безпосеред�ньо в зону бойових дій.

Христина Бондарєва

VIDIA

Міс Українська Діаспора одягла камуфляж та закликає підтримувати армію

Соломія Крунь закликає всіх українців по всьомусвіту допомагати Збройним Силам України

� Богдане Ярославовичу! Наближаєтьсячергова річниця утворення нашої країни, авідчуття свята не приходить. Натомість, пе�ред очима стоять зруйновані міста, тисячі бі�женців…

� Так, в нелегкий час зустрічаємо свято Не�залежності. Але при всій трагічності ситуаціївоно кожному українцеві запам'ятається, якнайвеличніше. Згадайте, коли тільки посталановітня незалежна українська держава, нампрогнозували існування упродовж кількохроків. А ми змогли вистояти і п'ять, десять,двадцять…

� Хіба проти нас воювали?

� Проти України усі 23 роки ведеться війна� інформаційна, економічна, гуманітарна, по�літична. І коли ці сучасні типи воєн не далирезультатів, агресори змушені були вдатисядо звичного свого методу � військового втру�чання. Ця війна, яку також не можна віднестидо класичного типу агресії, несе колосальніруйнації нашим містам, цілим регіонам, зав�дає моральної та матеріальної шкоди сотнямтисяч українців. Але при всьому тому не зла�мала українського духу. Не помилюся, якщоскажу, у ці дні викристалізовується україн�ська політична нація. Саме політична. По�годьтеся, раніш десь на підсвідомості все жтаки ми сприймали країну як суспільну орга�нізацію з етнічними українськими ознаками.Наразі ж, у мільйонів наших співвітчизниківнезалежно від етнічної чи релігійної ознакз'явилося загострене почуття патріотизму,особливо серед молоді. То ж нинішнє святоДня Незалежності ми зустрічаємо як загарто�вана українська політична нація.

Закінчення на сторінці 2.

У нелегкий час Україна зустрічає свій 23�й деньнародження. Незалежність, здобута демократичнимшляхом, без жодного пострілу чи людських жертв,потребує не лише еволюційного розвитку, а йзахисту. Ми надто довго ігнорували зовнішні тавнутрішні загрози, ми виріли в цивілізованістьопонентів вільного розвитку української держави.Наразі змушені зі зброєю в руках боронити нашіздобутки. Українці, як ніколи раніше, усвідомлюютьвисоку ціну власної свободи. Криза, яка спіткала країну, попри усі руйнівніпроцеси ще дужче об'єднує суспільство. І ми віримо,що нам удасться здолати усі тимчасові перешкоди, іми разом побудуємо країну з високими соціальнимиі гуманітарними стандартами. Ми вже пройшли нелегкий шлях, залишається лишездолати важкий і крутий поворот, щоб вийти настабільний шлях розвитку.І ми зробимо це, бо усі ми � українці і прагнемоцього!

З Днем Незалежності!

Лідія Горбунова,Голова Ради Старійшин МГО

"Ми Українці"

Перший заступникГолови Ради

Старійшин МГО "Ми Українці" Богдан Бачук:

"У ці дні гартується

українська політична

нація"

Page 2: Газета «Ми всі українці» № 02(16) 14

http://weareukrainians.comсерпень 20142

"Наші Прапор,Гімн та Герб вже ма�ють свою не писану, ареальну історію, і неметафорично, а бук�вально скропленікров'ю, � каже Вален�тин Ткач. � І коли ячую зараз розмірко�вування про послідов�ність розміщення ко�льорів на прапорі, тозазначаю: час цихрозмов вже пройшов.Ми маємо Прапор,який не потрібно обґ�рунтовувати історич�ними розвідками чиприкметами. В ньоговже є своя власна іс�торія, без апеляцій тапрототипів. За ньогойшли на смерть і цене перебільшення.Він вже сам є міфом".

Наші солдати з чес�тю утверджують укра�їнський прапор на ук�раїнській землі. Навійні, захищаючи те�риторію, вони ще й за�хищають та гуртуютьнашу національну сві�домість.

І те, що національ�ні символи виразнопроявилися на Донба�

сі, підкреслює значу�щість цієї українськоїземлі. До речі, най�більшим прапоромУкраїни 30 на 45 мет�рів (1350 м?), занесе�несеним в Книгу ре�кордів України, є "До�

нецький прапор", по�шитий вдовою до�нецького шахтаря,пенсіонеркою Марі�єю Бєлятковою з іні�ціативи Союзу твор�чої молоді Донбасу.Вперше його розгор�

нули в Донецьку, 23серпня 2007 року.Прапор побував у всіхобласних центрах, наГоверлі, під Крутами,в Хусті, під Берестеч�ком та інших історич�них місцях України.

Прапор на броні

СОЛДАТОВІ НА ЗАМІТКУ

Кольори прапору походять від герба Галицько�Волинської держави. В європейській ге�ральдиці синій символізує великодушність, чесність, вірність і бездоганність. Жовтий(золотий) символізує знатність, могутність і багатство, а також чесноти: силу, вірність,чистоту, справедливість, милосердя і упокорювання. Існує також популярне негераль�дичне тлумачення, за яким синій колір символізує небо, а жовтий � пшеничне колосся.

Міфи країни живуть своїмокремим життям. Вони пе�ребувають у неформальнійскладовій суспільного дого�вору, там, де мешкаютьетика, традиції, забобонитощо. Міфи � це "тонкі ма�терії" життя народу. Алевони чинять відчутнийвплив на формальну скла�дову суспільного договору �царину законів і норм, бовідображаються в ній.Закони і норми, хоч і фор�муються "з голови", але всвоїй основі мають прецен�денти.Прецеденти бувають різни�ми, але ті з них, які виступа�ють як заперечення існую�чих, стають основою новихміфів, що заміщають абодоповнюють міфи попе�редні.Найпотужніші прецедентичасом стають головнимифактами національної сві�домості. Народжені з нихміфи мають вікову стійкістьі не розпадаються у часі.Майдан став генераторомнових прецедентів, які нанаших очах починають ви�тісняти своїх попередників,або ж просто їх спростову�вати. Зразки (прецеденти)солідарних дій українців наМайдані та навколо ньогопочинають деформуватиміф "моя хата з краю". При�наймні він починає уточню�ватися.Той же Майдан руйнує міфпро українців як мешканцівкраїни "сплячих ангелів".Він доповнюється вже при�сутністю "херувимів та се�рафимів". Імперські міфименшовартості українців,їх упослідженості Майда�ном зруйновані вщент.Якщо в імперії, а потім і вСоюзі, цілі покоління людейжили не приймаючи участіу формуванні власної долі,то Майдан засвідчив, що вУкраїні сформувалося по�коління, чия доля вже небуде визначатися кимсь безучасті самих людей. Цейпрецедент є свідченням до�корінної різниці між Украї�ною та Росією. І він стане од�нією зі складових міфуМайдану.Прецеденти і майбутні міфивійни, що ми переживаємо,спростовують міфи про ми�ролюбство як гарантію без�пеки, що не заперечує самемиролюбство, але по іншо�му його координує в прос�торі міфів.Прецеденти геройства, во�лонтерства, соціальної від�повідальності та взаємодо�помоги нам ще доведетьсяпереосмислити. І завдан�ням креативного класу Ук�раїни є формування відпо�відної міфології. Політич�ний клас країни повиненусвідомити ці потужні тран�сформації неформальноїчастини суспільного дого�вору, які ще не завершили�ся, бо повинен їх відобра�зити в просторі законів інорм.Якщо політики не усвідом�лять цю фундаментальнуобставину суспільно�полі�тичного зламу, що прохо�дить в країні, то їм кращепіти самим.Усі зазначені аспекти нашо�го нового життя однаковостосуються і бізнесу, і влади,і суспільства. В країні змі�

нюється суспільний договір,а отже, повинні змінитися ісмисли діалогу.Те, що в країні відбувають�ся саме такі глибинні про�цеси можна проілюструва�ти на прикладі нашого Пра�пора, Герба та Гімну. Бук�вально протягом кількохмісяців вони набули сак�рального змісту. І стали нелише формальними атри�бутами держави, але й пе�ремістилися в простір міфів� неформальну складовусуспільного договору. Вонистали Прапором, Гербом таГімном країни та кожногоукраїнця. Сакральне � цеповне, яке містить в собіминуле, майбутнє і нині.Скажімо, як писанка. НашіПрапор, Гімн та Герб вжемають свою не писану, а ре�альну історію, і не метафо�рично, а буквально скроп�лені кров'ю. І коли я чую за�раз розмірковування пропослідовність розміщеннякольорів на прапорі, то заз�начаю: час цих розмов вжепройшов. Ми маємо Пра�пор, який не потрібно обґ�рунтовувати історичнимирозвідками чи прикметами.В нього вже є своя власна іс�торія, без апеляцій та про�тотипів. За нього йшли насмерть і це не перебільшен�ня. Він вже сам є міфом.Наше нинішнє завдання, іце стосується всіх, уважновідслідковувати прояви тапояву нових прецедентів,бо з них виростуть міфи на�шого нового життя.Є сенс звертати увагу на мі�фи, які відходять, тому щоце потрібно відображати взаконах та нормах. Доприкладу, можна беззасте�режно стверджувати, що зцарини законів слід приб�рати згадку про одного з"стратегічних партнерів"(тепер уже в лапках). Істо�рики ще довгі роки та деся�тиліття будуть вивчати пи�тання про те, що спонукалоПутіна до вчинених дій. За�лишимо ці суперечки їм таконспірологам.А от, що можна стверджу�вати вже та напевно, то цете, що Путін зруйнував на�завжди міф про Переяслав�ську раду. Не має значення,що ніхто достоменно незнає, що було в положенняхугоди, не має значення, щовона постійно денонсува�лась Московським царс�твом. Мало значення, щоцей міф жив століттями. Ітепер Путін його знищив. Аразом з ним і міф провозз'єднання.Але смерть міфу, до того жтакого, не обмежуєтьсятільки його кончиною. У насперед очима зараз розквіт�нуть по�новому притлум�лені головні факти націо�нальної свідомості: Коно�топ, Крути, Хотин і Відень. Віншому світлі постанутьБахчисарай, Меджибіж, По�чаїв та Святогірськ.Україна здобуває своювласну історію та власну мі�фологію � атмосфернийпростір, де живе притаман�не сакральне народу. Від�так, її доля вже не будеформуватись без її участі.

Валентин Ткач

УП. Життя

Нові міфи України

� Можливо, те, щокриза спіткала в ос�новному Донбас � регі�он, де найменше сфор�мовано українськогодуху, переважаютьностальгічні почуттяза радянським мину�лим, а бажання повер�нутися в імперськіобійми Росії, засвід�чує, що рушаться ос�танні форпости мину�лого світобачення.

� Те, що Донбасстане іншим, сумнівуне викликає. Ми заразможемо говорити прочислення помилкивлади на Донбасі уп�родовж усіх років не�залежності, але наразімаємо думати промайбутнє. І воно буде

кращим. За усієїскладності ситуації,трагедії ця неоголоше�на війна зруйнувалаучорашній Донбас.Разом з застарілою,зношеною інфрас�труктурою, зі стариммисленням. І тим са�мим "насильно" допо�могає вивести цілийрегіон на сучаснийрозвиток. Донбас поз�бувається совєтськоївідсталої спадщиниостаточно і відкривдля себе нові можли�вості. Більш ніж пере�конана, що новийДонбас піде шляхомінвестицій та іннова�цій.

� Іншими словами,ця війна відкрила су�

часні перспективидля цілого регіону,але ж якою ціною.

� Так, ціна надтовисока. Ніщо не оп�равдує втрату люд�ських життів. Моло�дих життів нашихспіввітчизників. І тимбільшою має бути ша�на кожному солдатові,який нині стоїть на за�хисті української Не�залежності. Нам щебагато доведеться ос�

мислити з пройденогокраїною, як і детальнопроаналізувати дон�баську трагедію тазробити висновки. Ад�же трагедії і жертвмогло й не бути. Алеодин із висновків �очевидний: українцімають бути готові за�хистити власну країнумиттєво і ефективно.

Розмовляв

Микола Юстимчик

Перший заступник Голови Ради Старійшин МГО "Ми Українці" Богдан Бачук:«У ці дні гартується українська політична нація»

Page 3: Газета «Ми всі українці» № 02(16) 14

http://weareukrainians.comсерпень 2014 3

Адресна допомога

У Ванкувері українці об'єднались у групу волонтерів, які шука�ють сім'ї загиблих, дізнаються про їх потреби, збирають та над�силають необхідні речі."Наші посилки сьогодні вирушили в дорогу! Це було не так прос�то, час підганяв, � йдеться на сторінці групи у Facebook. � Дві ве�ликі посилки з дитячими і дорослими речами пішли за переві�реною адресою, в Черняхівський район. Ще чотири � за адреса�ми, наданими волинськими активістами".

Австралійська діаспора серйозно взялась за допомогу Україні

Союз українських організацій Австралії розпочинає нову прог�раму, спрямовану на підтримку суверенітету, демократії тапроцвітання України. Про це організація повідомила на сторін�ці у Facebook.Програма називається U�HELP й розподілена на дві фази протя�гом 12 місяців. Її цілями є фінансування гуманітарної та медич�ної допомоги людям, постраждалим під час оборони України, атакож підтримка освітніх та лідерських ініціатив."Союз українських організацій Австралії почув прохання Укра�їни про допомогу. Для українців Австралії та представниківширокої австралійської громадськості індивідуальна допомогаУкраїні у цей період є викликом і можливістю", � каже прези�дент Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів.При формуванні програми Союз українських організацій Авс�тралії провів консультації із Світовим Конгресом українців, Ук�раїнським товариством Червоного Хреста та урядом України.Упродовж першої фази, яку координуватиме директор гумані�тарних програм Світового конгресу українців Уляна Супрун, бу�де профінансовано навчання медичного персоналу та медичнеобладнання, а також надана фінансова допомога сім'ям загиб�лих на Майдані.Тим часом більше 50 поліпшених аптечок самодопомоги буливідправлені українській армії з Австралії. На адресу спеціаль�ної програми допомоги U�HELP надійшла щедра пожертва у $5000 від Сіднейської філії Ліги Визволення України."Програма гуманітарної допомоги U�HELP є необхідною і своє�

часною. Ми пишаємось цим внеском $5000 на першому ж етапіцієї програми для фінансування польових навчань персоналулікуванню травм, отриманих у бою, відповідним медичним об�ладнанням, а також польових машини швидкої допомоги", �сказав президент відділення Ліги Юрій Менцинський.Президент Союзу українських організацій Австралії Стефан Ро�манів закликав усіх небайдужих долучитися до ініціативи.

Українці Риму провели "лікнеп" росій(ським туристам про політику Путіна

Декілька десятків українців з національною символікою та ан�типутінськими гаслами розповідали під стінами Пантеону ту�ристам зі всього світу про те, що Росія спонсорує тероризм, пу�тінська пропаганда бреше, а українська армія професійно бо�реться з злочинцями, захищаючи мирних жителів.Також на акції виступили матері бійців, що вирушили у зонуАТО. Вони розповіли про потреби солдатів та подякували за до�помогу, надану оргкомітетом Євромайдану Рима для їх синів�воїнів. Молитвою присутні згадали полеглих героїв.Для російських туристів підготували листівки російською, зспростуванням міфів Кісєльова та з закликом читати російсько�мовні версії українських новинних агенцій та інтернет�видань.Агресивно налаштованих росіян було небагато. Росіяни фотог�рафували акцію та брали листівки, незадоволено питаючи: "За�чем вы против нас выступаете?" � "Не проти вас, а проти політи�ки Путіна і за Україну", � відповідали майданівці.Одна із туристок сказала: "Ну ты смотри, приехали отдохнуть,Рим посмотреть, а тут эти бэндеровцы "Ще не вмерла" поют…".Волонтери Оргкомітету зібрали 27 ящиків продуктів під час ак�ції в супермаркеті "Carrefour", а на самій маніфестації � 650 єв�ро для армії. Нагадаємо, українці у Римі активно підтримуютьукраїнських військових на Сході. Зокрема, нещодавно вони ку�пили рацій для армії на майже 100 тисяч гривень, закупили 60бронежилетів та передали до України майже 40 ящиків про�дуктів.

Діаспора продовжить надавати гумані(тарну допомогу українським військовим

Про це під час зустрічі із заступником Міноборони Ігорем Каба�ненком заявила директор Світового конгресу українців (СКУ) згуманітарних ініціатив Уляна Супрун.У ході зустрічі Уляна Супрун поінформувала про надання укра�їнським воїнам тренінгів із невідкладної медичної допомоги ззахисту життя в бойових умовах та про передання індивідуаль�них аптечок для воїнів Збройних сил України.Разом з цим ішлось про важливість медичної і гуманітарної до�помоги для української Армії, у тому числі й про шляхи просу�вання цього питання перед урядами провідних країн світу.Заступник Міністра оборони України висловив подяку та заці�кавлення гуманітарними ініціативами СКУ та заявив про під�тримку цього важливого проекту, який допомагає врятуватижиття українським воїнам."Ми й далі будемо надавати Україні необхідну гуманітарну до�помогу, що ми робимо завдяки тісній співпраці з українськимигромадськими організаціями діаспори, насамперед США і Ка�нади," � зазначила Уляна Супрун.

Христина Бондарєва

Марічка Паплаускайте,

VIDIA

Українці, що проживають у різних краї�нах світу, збирають та пересилають в Україну сотні коробок із необхідним дляармії, а також для сімей загиблих військо�вослужбовців. Посилки в Україну прихо�дять від небайдужих зі США, Канади, Ні�меччини, Італії, Австралії та інших країн.

Народився я в м. Ал�чевську Ворошиловград�ської (Луганської) облас�ті 20�го лютого 1929 року.Алчевськ деякий час на�зивався Комунарськом.Батько мій Архип Афа�насійович (росіянин)1897 р.н. загинув десь підСталінградом в боях знімцями. Він був майс�тром�жестянщиком. Во�ював в 1�шу Світову вій�ну з німцями, мав наго�роди та перше офіцер�ське звання. Демобілізу�вався, під час революціїбув членом РСДРП, вою�вав у Громадянську вій�ну в Червоній Армії. Утой час на Донбасі буливиключно українські се�ла, росіяни та інші націо�нальності жили у містахта працювали на шахтах.У передмістях жило бага�то циган. Архип Афана�сійович був начальникомміліції на станції Алмаз�ній. Щоб не було коруп�ції та керівництво не об�ростало зв'язками з міс�цевим населенням, на�чальникам у довоєннийчас, майже кожен рік, яксолдатам революції дава�ли нове призначення нароботу. Тому сім'я частозмінювала житло, в ос�новному Архип Афанасі�йович був парторгом урізних містечках і селахДонбасу, працював нашахтах, заводах у кол�госпах і т.п. Чому я ак�центую увагу на своємубатькові? Тому що вінбув двоюрідним братомвідомого маршала СРСРІ.С. Конєва і розказувавнам дітям, як гуляв у тогона весіллі. Після загибелів боях мого батька, нія�ких контактів з сім'єюмаршала ми не мали ізв'язків не підтримували.Наша сім'я жила дужебідно і ми завжди працю�вали на землі. Державнежитло, яке ми отримува�ли при новому переїзді,як правило це була ма�занка хата�розвалюха зпроваленим дахом та безвікон. Як тільки ми її від�будовували та обживали,батько отримував новепризначення. Цікава і іс�торія одруження могобатька на Феодосії Євдо�кимівній Скорик 1900р.н. у 1925 році. Мій дідЄвдоким ФедотовичСкорик був кріпаком зХарьківщини (село Піс�ки). Відслужив 20 роківсолдатом в царській ар�

мії. Після служби пішовпрацювати на камено�ломні в Алмазній. Купивземлю, під час будівниц�тва будинку знайшовдавнє поховання з двомавеличезними людськимикістяками біля трьох мет�рів. У могилі було багатозолотих виробів. Збігли�ся люди, з'явився цар�ський пристав і відібравскарб. Діду виплатили25% від ваги золота. На цігроші він купив біля 20�ти гектарів землі і завівгосподарство з худобою.У нього було 18 дітей. Відрозкуркулювання та зас�лання до Сибіру сім'юспас мій батько і одру�жився на дочці Євдоки�ма Федотовича. У 1937році дід купив будинок уСвятошино в м. Києві івивіз туди всю родину.Інакше б розкуркулили іув'язнили. Прожив вінбільше ста років.

Пішов я до школи вмістечку Альберт, потімперебралися в село "14рота". Війну зустріли вГорсько�Івановську.Батько сам зібрав народ�не ополчення і пішов нафронт. Більше не повер�нувся. Коли підійшлинімці, в місті організува�ли самооборону і закли�кали всіх бажаючих.Брали тоді і дітей та пере�віряли на уміння стріля�ти з гвинтівки. Я вистре�лив в ізолятор на стовпі івлучив. Мене оформилипосильним, коли насту�пали німці, переїхали назапасні позиції в село Бо�ровскоє, далі відступалидо Александрівськогокінного заводу (100 км.),потім під Сталінград в 60автомобільний баталь�йон. Їздили на північ дозалізниці і підвозили вій�ськовим горючку. В од�ному з сіл ми з прияте�лем заночували на пічці,прокидаємося вранці, а вхаті замість наших німці.Господиня сказала, щохлопці її онуки. Кількаднів жили з німцями. По�тім прийшли наші і ні�мецькі солдати здалися.Наші гвинтівки дід (хазя�їн) хотів залишити собіале я про це сказав нашо�му офіцерові, зброю по�вернули і відправили насу коменданську роту.Так що прийшлося пово�ювати з німцями. Був врізних ситуаціях де минаривалися на солдатВермахта, так що зага�

лом я убив біля сорока ні�мецьких вояків. Ходив урозвідку, брав участь узнищенні груп німець�ких диверсантів. Воювавв обороні. Після розгро�му німців під Сталінгра�дом, воюючи з розрізне�ними групами ворога,котрі пробиралися з ото�чення до своїх, ми загу�били наш окремий авто�мобільний батальйон №60. Тоді не було таких за�собів зв'язку як зараз, авсе передавалося черезпосильних чи польовийтелефон. Побачили ве�ликий віз запряженийвеличезними ломовимикіньми з продуктамихарчування (крупи, бо�рошно, олія, цукор), навозі було два німця. Ми зтоваришем захопили їх вполон, відібрали зброю іїхали від Волги до Сівер�ського Дінця 15�ть діб.Дорогою нас пересліду�вали зграї вовків. Ми,щоб не тратити набоївзбивали їх з воза ствола�ми гвинтівок, коні биливовків копитами. У м.Кам'янка, на Сіверсько�му Дінці, я з товаришемФедором Пахомовим ( ізКадієвки) здали віз з про�дуктами і німців місцево�му начальнику гарнізо�ну, пам'ятаю, що він бувгенерал�майором, а пріз�вище забув. Генерал на�городив нас медалями заСталінградську битву івідправив на заняття досаперного батальйону,потім ми займалися роз�мінуванням селищ Дон�басу та знешкодженнямснарядів. Після указумаршала Жукова, щоб звійськ відправили мало�літок по домам і дали су�хий пайок, довго шукавсвою рідню. Арештову�вала міліція як бродягу,судили, посадили до тюр�ми. Начальник військо�вого гарнізону Кам'янсь�ка мене захистив і визво�лив. Моя мати знайшла�ся в Києві до якого я до�бирався з Донбасу 10днів. У 1948 році вступивв Київське самоходне ар�тилерійське військовеучилище, там учився трироки і поїхав служитилейтенантом в танковівійська в Польщу. Тимчасом закінчив заочноМосковські державнікурси іноземних мов знімецької мови та пізні�ше став служити в ГРУперекладачем.

Щодо теперішньоїситуації на Донбасі, тотам ніколи не було сепа�ратиських настроїв се�ред населення. Хочу ска�зати, що починаючи з ор�ганізації протестів наМайдані в Києві всюдивидно чітку роботу ро�сійського ФСБ. В.Ф. Яну�кович був російськоюмаріонеткою і при пер�шій команді свого керів�ництва покинув Україну.Все робилося з метоюанексії Криму, де в мор�ському шельфі знайшлибагаті поклади газу танафти. Росія загарбалаКрим чисто із�за своїхекономічних інтересів тазбагачення своїх олігар�хів і процвітання гене�ральських дач на березіморя. Українських мож�новладців проплатили,тому вони без єдиногопострілу віддали Крим іпісля розпуску Верхов�ної Ради опиняться в ін�ших країнах, де не вида�ють злочинців. На Дон�басі проти України вою�ють найманці чисто із�зазаробітку та з метою зба�гачення шляхом маро�дерства. Їм проплачуютьдонецькі олігархи, котрімстять за те, що відірва�ли від державної кор�мушки та щоб відволіктипитання по Криму най�манцям допомагає Росія,лякаючи українців скуп�ченням своїх військ накордоні. Простим людямця війна не потрібна, зли�дарі не повинні воюватизі злидарями, щоб хтосьнаживався на їхній кро�ві. Необхідно провестивсеукраїнський рефе�рендум відносно статусуКриму. Після чого напра�вити декілька потягів збажаючими до Криму, девони під українськимипрапорами та гасламипройдуть мирною хо�дою. Доцільно організу�вати церковні Хресніходи. Почнуться сутич�ки. Після чого, маютьз'явитися громадські не�державні воєнізованіформування, котрі пі�дуть звільняти Крим табудуть мстити сепара�тистам. Україна і урядтут будуть не причому.Так діє Хазболла, Алька�їда, Хамас, Ірландськареспубліканська арміята інші організації, котрісамі воюють з цілимидержавами і відстоюютьправа своїх народів пе�ред іноземною воєнщи�ною та експансією.

Петро Конєв

Донбас - мій рідний крайСпогади про дитинство обпалене Другою Світовою війною кадрового офіцера у відставціКонєва Петра Архиповича, який закінчив військову службу старшим помічником комен�данта м. Києва та у 60�х роках минулого століття виявив на території Чехословаччини вій�ськового злочинця Ельзу Кох (жінка коменданта "Бухенвальда"). Будучи у відставці, Пет�ро Архипович довгий час виставляв почесну варту зі школярів м. Києва біля Могили Неві�домого солдата в Парку Слави. Очолював Пост № 1 аж до самої його ліквідації

Page 4: Газета «Ми всі українці» № 02(16) 14

http://weareukrainians.comсерпень 20144

Газета "МИ ВСІ УКРАЇНЦІ", орган Міжнародної

громадської організації "МИ УКРАЇНЦІ".

Голова редакційної ради Лідія Горбунова.

Редакційна рада:Лідія Горбунова,

Богдан Бачук,Ігор Шестак,

Дмитро Калмиков,Олександр Конєв.

Головний редактор: Олександр Конєв.

Відповідальний секретарМикола Влащук

Реєстраційне свідоцтво: КВ 15317�3889 Р.

Адреса редакції: Київ, пр. Леся Курбаса, 9 , оф. 249

Телефон для двідок:0(63)0403001.

www.ukr�people.orgВідповідальність

за достовірність інформації несуть автори.

Наклад 4 000 примірників.В номері використано

повідомлення zn.ua,

radiosvoboda.org,pidruchniki.com.ua,

http://weareukrainians.com

Нині, в умовах фак�тичної військової агре�сії, коли Український на�род переживає склад�ний і драматичний етапвітчизняної історії, назахист незалежності ітериторіальної ціліснос�ті держави встали міль�йони громадян України �професійних військо�вих і звичайних людей,які керуючись військо�вим і громадськимобов'язком, патріотич�ним почуттям, несутьнелегку службу у Зброй�них Силах України і доб�ровольчих українськихпідрозділах.

Компанія "Євроме�діа", разом із ініціатив�

ною групою україн�ських артистів, вважаєсвоїм громадськимобов'язком підтриматизахистників України тазробити особистий вне�сок у справу захисту Віт�чизни, відновлення ми�ру і спокою на Україн�ській землі.

З цією метою запо�чатковано благодійнийвсеукраїнській концер�тний тур, що отримавназву "Підтримай сво�їх!". "Головна мета на�шого концертного турузакладена у його назві"Підтримаємо своїх", �розповів креативний ди�ректор компанії "Євро�медіа" Андрій Бабкін. �

Це наш невеличкийвклад в боротьбу україн�ців та допомога військо�вослужбовцям у підняттібойового духу. Прове�дення туру для військо�вих є виключно громад�ською ініціативою ар�тистів естради та пред�ставників шоу�бізнесу".

Тур триватиме про�тягом декількох місяців іпройде у різних облас�тях України. В ньомубратимуть участь МаріяЯремчук, Арсен Мірзо�ян, Тоня Матвієнко, Ма�ша Собко, Артем Галин�ський і гурт "RayBand".Принципову підтримкупроекту висловили гурт"ТНМК", "Тартак",

"С.К.А.Й.", "MadHeads",Марія Бурмака, "Гайда�маки", "ОтВінта", "KO�ZAK SYSTEM", "Авіато�ри", "Антитіла" та багатоінших.

Організатори зверта�ються до всіх небайду�жих діячив культури тамистецтва долучитисядо проекту та підтрима�ти захисників нашоїдержави. Адже вони �наші герої, наша гор�дість і наш захист. Вони �СВОЇ!

Вже у південних міс�тах України учасниківтуру побільшало. Артис�ти, а це зокрема Анаста�сія Приходько, Злата Ог�нєвіч, Тоня Матвієнко,

Арсен Мірзоян, ПавлоТабаков, Марія Ярем�чук, Володимир Ткачен�ко, Дмитро Оськін, ЕйваМуза, Андрій Kishe, Ма�рія Чеба, а також гурти �"Тарута" та "Пара Нор�мальних", виступили пе�ред особистим складом

одеської частини Націо�нальної гвардії та вій�ськовослужбовцямивійськово�морських силУкраїни. Одним із гляда�чів свята став і команду�вач ВМС ЗС Україниконтр�адмірал СергійГайдук. Концерт для вій�ськових моряків ставособливим подарунком,адже цього дня в Одесівідзначали День флотуУкраїни.

Співачка АнастасіяПриходько, яка такождолучилася до концер�тного туру, на сторінці уFacebook поділиласявраженнями та світли�нами з поїздки: "Дякуюнашій Нацгвардії, на�шим військовим, душамолода у бійця! Цей кон�церт для мене був найду�шевніший!!!".

"ПІДТРИМАЄМО СВОЇХ!" Українські виконавці розпочали тур на підтримку солдатів

Через краудфандинговуплатформу "Спільнокошт"активісти збирають коштина "Живу бібліотеку Дон�басу".Мета проекту � дати відпо�віді на часті питання про те,чим є Донбас."Запрошуємо Вас до нашоїживої бібліотеки, яка пра�цює так само, як і звичайна� читачі обирають книгу,читають її продовж визна�ченого часу, повертаютькнигу назад до бібліотеки таобирають іншу", � йдеться вописі проекту на "Спільно�кошті".Єдиною відмінністю живоїбібліотеки від звичної є те,що книгами є звичайні танадзвичайні мешканці тавихідці з Донбасу, що готовіділитися своєю історієюжиття, думками та досві�дом, сподіваючись зруйну�вати стереотипи та уперед�ження "читачів".Ці "люди � книги" є пред�ставниками соціальнихгруп, щодо яких у суспільс�

тві існують міфи та стерео�типи, які через свою "незви�чайність" часто стають жер�твами нерозуміння та соці�альної ізоляції, а подекудизнаходяться і ті, що навітьне вірять в їх існування.Стати книгою � це не тількибажання поділитися своєюісторією, вони разом з чита�чами намагатимуться ство�рити суспільство, в якомуможуть мирно та спокійноспівіснувати різні люди."Жива бібліотека" � це уні�кальна можливість задати"незручні" та навіть занадтоособисті питання, які б виможливо ніколи не наважи�лися задати у "звичайному"житті. Чим живуть ці люди? Які вних цінності? Чому вонивчиняють саме так і неінакше? Чому обрали такийжиттєвий шлях? І чому їхдосвід може навчити кож�ного з нас? Наші книги го�тові до будь�яких запи�тань, адже ви спілкувати�метесь сам�на�сам.

Об'єднання українців уПольщі на підтримку Ук�раїни організовувализбирання коштів по цер�квах, благодійні концер�ти, а також одним з проя�вів духовної підтримки єневелика збірка віршів,написаних тепер, по га�рячих слідах подій в Ук�раїні, поляками. Назвазбірника � "Доторк надії.Солідарні з Україною",виданий у Зеленій Горі вчервні 2014 року. Важли�вим є те, що збірка міс�тить тексти польською, атакож у перекладі укра�їнською і німецькою мо�вами. Збірку украли Сте�фанія Яворницька і Олек�сандра Солтисяк, перек�лад українською здій�снив проф. Василь Наза�рук, а німецькою АндрійКотін. Епіграфом взятовідомі слова Т.Г. Шевчен�ка з вірша "До поляків":"Подай же руку козакові Ісерце дружнеє подай. Ізнову іменем ХристовимВозобновим наш тихийрай!"

Відкривається збірка вір�шем Ельжбєти Дибаль�ської "О! Поглянь", в яко�му авторка питає, "чи да�леко іти ще до волі?" Ка�тажина Ярош�Рабєй, якмати, побивається надзагиблими на Майданіюнаками, Леокадія Кач�марек у вірші "Надія" го�ворить, що Майдан � "цешанс на кращий зав�трашній день", а БарбараКонарська вже в заголов�ку ставить страшне пи�тання: "Ще не вмерла?" �і перелічує ключові подіїукраїнської історії: "З пі�сень курганів і думи ко�зацької/ зі зради ризькоїта з Голодомору/ із мріїпро самостійну та фаль�шивих союзів/злочинівволинських і труду пока�яння/ на Майдані ставнарод/ Ще не вмерла Ук�раїни і слава, і воля". АЗбіґнєв Райхе пи�ше:"Хтось там уб'є сусі�да/ бо балакає іншоюмовою/ або величає ін�шого бога. Колір шкіри йнадмірна косоокість / є

також приводом /щобперерізати горло". А даліпитає, куди ми йдемо? Чидо чорної діри, яка зали�шиться після ядерних ви�бухів і потім мільярдироків будемо чекати, ажзнову з'явиться нова жи�ва клітина у водах новогоокеану? Ще конкретнішепитає Уршула Шейнберг:"Як нам далі жити? КолиКремль планує колапс іс�торії?". "Борись, Украї�но!" � вигукує БроніславаРашкевіч, � "Коли ворогтвій / хоче тебе задави�ти/ і живцем покласти втруну/ Ти сміливо в лицейому плюй/ З піднятимгордо чолом /До остан�ньої краплі крові /від�стоюй свободу духа".Александра Солтисяк свійвірш "Continuum" завер�шує рядками: "Вірю � но�вий зачин України /будерадісно рум'яний".

Ярослава Конєва

Тарас Шевченко «до поляків»: «Подай же руку козакові І серце дружнеє подай»

Співачка Злата Огнєвіч розповіла, як її батьки�кримчанимиряться з анексією півострова та уживаються з сусідами.Особливо важко її батькові, якого вона називає націона�лістом у хорошому розумінні. Також в інтерв'ю КатериніОсадчій у програмі "Світське життя" Злата зауважила,що її завжди виховували як українку: "…Мама та татозавжди були за Україну і мене виховували в українсько�му ключі, я повинна була знати мову. В нас у родині з та�том раз на тиждень був день української мови, ми спілку�валися виключно українською. Незважаючи на те, щомешкали у Криму. Тому батьки дуже болісно сприйнялицю трагедію".

Огнєвіч і Осадча зустрілися в Одесі, де Злата співала длявійськових моряків: "Щоночі молишся за хлопців, щоб во�ни повернулися з фронту живі та здорові до своїх родин…Дуже шкода український народ!" � сказала Огнєвіч.

Фото з Facebook Огнєвіч та з сайту "Світське життя"

Люди�книги

Активісти через краудфандинг збирають кошти на проект про Донбас


Recommended