НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКУ УКРАЇНИ – 20 РОКІВ
В.ЯнуковичЗвернення до працівників банківської системи з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України ........................................................................ 4
М.АзаровЗвернення до працівників банківської системи з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України ........................................................................ 5
С.АрбузовЗвернення до працівників банківської системи з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України ........................................................................ 6
Постанова Верховної Ради Української РСР “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про банки і банківську діяльність”.............................. 7
Члени Ради Національного банку України ..................................................................... 8
Члени Правління Національного банку України ............................................................. 9
Структура Національного банку України ...................................................................... 10
Статус Національного банку України ............................................................................ 12
Функції Національного банку України .......................................................................... 13
На чолі Національного банку України ........................................................................... 14
Володимир Матвієнко: “Однією з головних складових незалежності України було створення власної банківської та грошової системи” .............................................................................................. 14
Вадим Гетьман: “Сильна держава може постати лише за наявності сильних Мінфіну і центрального банку” ............................................................... 18
Віктор Ющенко: “Національний банк України завжди був флагманом економічних інновацій, важливою складовою процесу державотворення” ....... 21
Володимир Стельмах: професію банкіра обрав на все життя ............................. 27
Сергій Тігіпко: “Ми прагнули зберегти макроекономічну стабільність шляхом забезпечення стабільності гривні” ........................................................... 29
Сергій Арбузов: “Виходимо на новий рівень розвитку” ....................................... 32
І.СоркінБанківський нагляд: сучасний стан, досягнення й перспективи ................................ 34
О.ЩербаковаІнституційно-правові засади проведення грошово-кредитної політики в Україні ......................................................................................................................... 36
І.ШумилоҐрунтовні економічні дослідження як фундамент для прийняття виважених рішень .......................................................................................................... 40
В.КравецьРозвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків ......................... 45
С.КругликМіжнародні зв’язки Національного банку .................................................................... 48
Новобранців зустріли з рушниками і короваєм ........................................................... 51
ЗМIСТ
Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України
Видається з березня 1995 року
АДРЕСА РЕДАКЦIЇ
№ 10 (188)Жовтень 2011
Здано до друку 30.09.2011 р.
Спеціальний випуск, присвячений
20-річчю створення Національного банку України
Засновник i видавець: Нацiональний банк України
Адреса: вул. Інститутська, 9,Київ-8, 01008, Україна
Журнал зареєстровано Держкомвидавом України 09.06.1994 р., свідоцтво КВ № 691
Постановою президії ВАК України від 10.02.2010 р. № 1-05/1
журнал “Вісник Національного банку України” внесено до “Переліку
наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних
робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук” (економічні науки)
Журнал рекомендовано до друку Bченою радою Київського національного економічного
університету iм. Вадима Гетьмана та Вченою радою Університету банківської справи
Національного банку України (м. Київ)
Видається у комплекті з електронною версієюна СD-диску додатка “Законодавчі
і нормативні акти з банківської діяльності”
просп. Науки, 7, Київ-28, 03028, Українател./факс: (044) 524-96-25
тел.: (044) 527-39-44, 527-38-06, 525-38-25E–mail: [email protected]
http: //www.bank.gov.ua
Передплатний iндекс 74132
© Вісник Національного банку України, 2011
Ю.МатвійчукБезцінні скарби України ................................................................................................. 52
Свято української вишиванки ....................................................................................... 57
Навчальний заклад європейського рівня .................................................................... 58
О.ЗаєцьІсторія держави – в монетах і банкнотах...................................................................... 62
Віхи становлення Національного банку України. Календар подій .............................. 66
МАКРОЕКОНОМІКА
О.ДзюблюкРозвиток банківського сектору в умовах деформації світового фінансового простору ................................................................................................... 76
БАНКИ УКРАЇНИ
І.Івасів, Р.КорнилюкВплив іноземних банків на банківську систему України ............................................. 84
Зміни і доповнення до Державного реєстру банків, внесені у серпні 2011 р. ........... 91
І.КушнірБанки сільськогосподарського розвитку в системі фінансування агропромислового комплексу....................................................................................... 92
В.СухотеплийФінансова криза та особливості динаміки структури активів банківської системи України ......................................................................................... 96
Доповнення до Переліку осіб, які мають сертифікати Національного банку України на право здійснення функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора банків, внесені у липні – вересні 2011 р. ........................................... 100
Перелік осіб, яким продовжено термін чинності сертифіката на право здійснення функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора банків (за станом на 01.10.2011 р.) .................................................... 100
Я.Шумейко, Ю.ЗарубаМетодичні підходи до формування ключових індикаторів операційних ризиків .................................................................................................... 101
Основні показники діяльності банків України на 1 вересня 2011 року .................... 105
Р.КифякАльтернативні канали продажу банківських продуктів як пріоритетний напрям розвитку банківського бізнесу ....................................................................... 106
НОВІ КНИГИ
Т.СмовженкоЕволюція вартості сучасних грошей ........................................................................... 104
БАНКНОТИ І МОНЕТИ
Про введення в обіг пам’ятної монети “Родина Григоровичів-Барських” ................ 110
Про введення в обіг пам’ятної монети “1000-річчя заснування Софійського собору” ................................................................................................... 111
Ю.МатвійчукТисячолітню Софію Київську відкарбовано у сріблі .................................................. 112
Поповнення готівково-грошового обігу банкнотою номіналом 1 гривня у вересні 2011 року ...................................................................................... 113
ФІНАНСОВИЙ РИНОК
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, який встановлюється Національним банком України один раз на місяць (за серпень 2011 року) ............ 113
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, який встановлюється Національним банком України щоденно (за серпень 2011 року) ............................. 114
Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України у серпні 2011 року ....................................................................................................... 116
Ринок державних цінних паперів України у серпні 2011 року .................................. 117
АНОТАЦІЇ .............................................................................................................................. 118
РЕДАКЦIЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ НБУ
РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГІЯ
КІРЄЄВ О.І. (голова)
БАЖАЛ Ю.М.
БАРАНОВСЬКИЙ О.І.
БОРОВЕЦЬКИЙ Ришард
ВОЖЖОВ А.П.
ГАЛЬЧИНСЬКИЙ А.С.
ГЕЄЦЬ В.М.
ГРУШКО В.І.
КОЗЬМЕНКО С.М.
КРОТЮК В.Л.
КРУГЛИК С.В.
ЛЮТИЙ І.О.
МІТТНІК Стефан
МІЩЕНКО В.І.
МОРОЗ А.М.
ПАТРІКАЦ Л.М.
ПЕТРИК О.І.
РАЙЗЕР Мартін
РАЄВСЬКИЙ К.Є.
РИЧАКІВСЬКА В.І.
САВЛУК М.І.
СЕНИЩ П.М.
СМОВЖЕНКО Т.С.
СТЕЛЬМАХ В.С.
СТЕПАНЕНКО А.І.
ТРИДІД О.М.
ШАРОВ О.М.
ШЕВЧУК А.В.
ШУЛЬГА Н.П.
ШУМИЛО І.А.
Головний редактор ПАТРIКАЦ Л.М.
Заступник головного редактора КРОХМАЛЮК Д.І.
Начальник відділу з випуску журналу “Вiсник НБУ” ПІДВИСОЦЬКИЙ Р.В.
Заступник начальника відділу ЗАЄЦЬ О.С.
Редактори: МАТВІЙЧУК Ю.Г., ПАЦЕРА М.М.
Вiдповiдальний секретар ЛIПIНСЬКА С.М.
Головний художник КОЗИЦЬКА С.Г.
Дизайнер ХАРУК О.В.
Коректори ТРИФОНОВА О.М., ЛОТОЦЬКА П.В.
Оператор ЛИТВИНОВА Н.В.
Реклама: ГРИЦЕНКО М.Р.
Розповсюдження: НЕВСЬКИЙ Д.О.
Фото: НЕГРЕБЕЦЬКИЙ В.С. КОГУТ П.П., КУЧИН В.Л., ЯРЕМЧУК О.В.
Чергові редактори ПАЦЕРА М.М., ПІДВИСОЦЬКИЙ Р.В.
У номері використано фотознімки з архіву редакції періодичних видань НБУ
Дизайн: редакція періодичних видань НБУНадруковано з готового оригінал-макета
вiддiлом забезпечення друкованою продукцією
головного управління господарського забезпечення
та організації будівництва Національного банку України
Адреса друкарнi:просп. Науки, 7, Київ-28, 03028, Україна
Формат 60 × 90 / 8 Друк на цифровому обладнанні
Фiз. друк. арк. 15.0 Умовн. друк. арк. 15.0
Обл.-вид. арк. 17.0
При передруку матеріалів, опублікованих у журналі, посилання на “Вісник Національного банку України”
обов’язкове. Редакція може публікувати матеріали
в порядку обговорення, не поділяючи думку автора.Відповідальність за точність викладених фактів несе автор, а за зміст рекламних матеріалів –
рекламодавець.
ВІСНИК НБУ, ЖОВТЕНЬ 201196
БАНКИ УКРАЇНИ
Володимир СухотеплийСтарший викладач кафедри фінансівДніпропетровської державної фінансової академії
Фінансова криза та особливості динаміки структури активів банківської системи України
Ця стаття, яку публікуємо в порядку обговорення, може стати приводом для дискусії. Принаймні в про-цесі рецензування вона одержала два кардинально протилежних відгуки двох авторитетних наукових установ. В одній із них запропоновану автром універсальну схему розподілу українських банків на групи вва-жають раціональною, в іншій – відхиляють цю схему в принципі. Можливі й інші точки зору. У разі виникнен-ня полеміки редакція “Вісника НБУ” надасть можливість її учасникам висловитися на сторінках журналу.
Особливості перебігу світової фі-нансової кризи в Україні спо-нукали вітчизняних науковців
до інтенсивного та різнобічного дослідження як самого явища сві-тової фінансової кризи, так і ха-рактеру кризових процесів, що від-бувалися і ще тривають в Україні. Внесок у дослідження проблеми фінансової кризи роблять такі укра-їнські вчені, як А.Гальчинський, В.Геєць, О.Вовчак, А.Вожжов, О.Ба-рановський, Г.Карчева, С.Козь-мен ко, В.Міщенко, М.Савлук, Т.Смовженко, В.Стельмах, Н.Сту ка-ло, Н.Швець, Н.Шелудько, І.Шко-льник та інші.
Серед багатьох принципових пи-тань, які досліджуються вченими, слід виділити такі: необхідність під-вищення ефективності прогностич-них функцій діагностики [1]; дифе-ренціація нагляду залежно від масш-табів банку [2].
Частково відповісти на ці питання можна, дослідивши динаміку струк-турних змін у розподілі власного ка-піталу, активів та прибутку в сумар-ному капіталі, активах та прибутку банківської системи України за останні 10 років, тобто за період, на який припадає і час кризи. На наш погляд, першим об’єктом дослі-дження в цьому напрямі мають бути активи банківської системи, оскіль-ки структурні зміни у власному капі-
талі та прибутках системи за останні 3–4 роки були настільки динамічни-ми та драматичними, що досліджен-ня цієї динаміки може потребувати принципово нових ідей.
Для аналізу динаміки структури активів банківського сектору Украї-ни за роки фінансової кризи 2008–2010 рр. автор використав розробле-ний ним метод показника конку-рентного потенціалу галузі ПКПГ.
ПКПГ визначається за формулою:
ПКПГ ( n ) =sn ( n )
CR( n )n2
, (1)
де 1 ≤ n ≤ N, N – кількість фірм у галузі;n – порядковий номер фірми в мі-
ру зменшення її частки ринку;sn(n) – ринкові частки фірм, роз-
ташовані у міру їх зменшення;CR(n) – сумарна частка n найбіль-
ших фірм галузі.Як ринкові частки фірм галузі
sn(n) можуть бути частки активів, ка-піталу, прибутків тощо.
Детальніше про метод можна про-читати в працях [3, 4], а зараз лише зазначимо, що, серед іншого, графіч-не представлення ПКПГ(n) дає змогу наглядно оцінити характер якісних змін у структурі активів, пасивів або власного капіталу певної галузі.
На основі даних НБУ [5] автором були побудовані графіки ПКПГ(n) для структури загальних активів бан-ківської системи України (надалі – ак-
тивів) за період із 01.10.2002 р. до 01.01.2011 р., щорічно за станом на 1 січня (крім 2002 року). Для цього на кожну з означених дат було розрахо-вано частку активів, яка належала кожному банку системи й упорядко-вано ці частки в міру їх зменшення. Оскільки у різні роки банківська сис-тема України складалася з різної кіль-кості банків, то для цілей цього дослі-дження використовувалися лише частки банків з 1-го до 152-го. Той факт, що дані про інші банки не вико-ристовувалися, не впливає на якість дослідження завдяки особливостям самого методу. ПКПГ(n) для активів банківської системи України за ста-ном на 01.10.2002 р., 01.01.2008 р. та 01.01.2011 р. відображено на графіку 1.
Дати для побудови графіків було обрано невипадково. 01.10.2002 р. – це день, коли Національний банк розпочав оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті дані про стан банківської системи [5]. 01.01.2008 р. – це звітна дата, на яку в банківській системі України не було жодного збиткового банку. 01.01.2011 р. – це дата, на яку визначено стан системи, що була вражена всесвітньою фінан-совою кризою і ще не вийшла зі ста-ну депресії.
Окрім фактів, пов’язаних з тим, що показник конкурентного потен-ціалу банківського сектору упав за останні 10 років зі значення 16.0 до
Точка зору/
БАНКИ УКРАЇНИ
97ВІСНИК НБУ, ЖОВТЕНЬ 2011
9.6 і банки після 90-го дедалі більше втрачають перспективи на сталий розвиток, автор звернув увагу на те, що незважаючи на всі особливості розвитку системи за останні 10 ро-ків, значення ПКПГ(n) для банків з 35-го до 41-го зберігалося приблизно на однаковому рівні. Більше того, коли щодо відображених на графіку 1 даних автор побудував апроксима-ційні криві (поліноми 6-го ступеня), то з’ясувалося, що ці криві майже збігаються у точці, котра відповідає 38-му місцю.
Цей факт не можна розглядати як ординарний, оскільки протягом 10-ти років як сумарна частка перших 38-ми банків, так і частка самого 38-го банку змінювалися стохастично, та все-таки, незважаючи на ці постійні змі-ни, у системі створився своєрідний інваріант.
Щоб дослідити це явище більш детально, автор, на додаток до розра-хунків ПКПГ(n), розрахував коефі-цієнт варіації [6, с. 24] для часток кожного (1-го, 2-го і т. д.) банку за всі 10 років спостережень. Для цього, спираючись на дані НБУ [5] за ко-жен рік, спочатку було розраховано частки активів усіх банків України, потім ці частки розташовано у міру їх відносного зменшення, після чого розраховано середнє значення для часток, що припадали на 1-й, на 2-й і т. д. аж до 152-го банку за кожен із де-сяти років спостережень. Принци-повим є те, що незважаючи на назву банку, розраховувалося середнє за 10 років значення часток для 1-го, 2-го і т. д. банку за розміром. Потім було розраховано стандартне відхилення для часток 1-го, 2-го і т. д. банків за всі 10 років, і за результатами цих
розрахунків підраховано відповідні коефіцієнти варіації.
Для врахування впливу фінансової кризи на структуру активів банків-ської системи України автор додат-ково зробив аналогічні розрахунки за 7-річний період із 01.10.2002 р. до 01.01.2008 р., тобто на період порів-няно стабільної роботи банківського сектору України. Результати розра-хунків відображено на графіку 2.
Як видно на графіку 2, динаміка боротьби банків за провідні місця в рейтингу за частками активів, що їм належать, була неоднаковою. Пара-лельно зі щорічним абсолютним зростання обсягів банківських акти-вів як у окремих банків, так і в цілому по системі відносні частки банків з 1-го до 35-го та з 41-го до приблизно 120-го змінювалися дуже динамічно, а боротьба за краще місце в групі бан-ків після 120-го була помірною. Голов ним же та неочікуваним резуль-татом розрахунків стало те, що частки активів, які належали банкам із 35-го до 41-го, змінювалися дуже мало. Ви-никає запитання, чим зумовлена від-носна стабільність часток банків із 35-го до 41-го за мінімального коефі-цієнта варіації на 38-му банку?
На погляд автора, могло бути дві причини такої відносної стабільнос-
ті. По-перше, це регуляторна діяль-ність НБУ, а по-друге, – дія певного механізму саморегуляції.
Щодо регуляторної діяльності НБУ. Національний банк своїми рі-шеннями визначає кількісний склад усіх 4-х груп банківської системи і можна було б припустити, що серед-ні банки, намагаючись потрапити як мінімум до ІІ групи, нарощують ак-тиви, аби тільки перетнути межу та увійти до категорії провідних банків. Гіпотетично це можливо, але, по-перше, комерційні банки навряд чи знають, яким буде на наступний рік мінімальний обсяг активів, що дає змогу перейти у вищу категорію, і по-друге, кількісний склад перших двох за обсягами активів груп ніколи не був постійним. У таблиці 1 наве-дено сумарну кількість банків, що входили до першої, перших двох та перших трьох груп у різні роки.
Таблиця 1 побудована автором на основі даних НБУ [7]. З цієї таблиці добре видно, що лише протягом останніх трьох років перші дві групи найбільших банків України склада-лися з 38–39 банків, а в середньому за останні 10 років у перших двох групах було на 10 банків менше.
Крім того, якщо (див. графік 2) по-рівняти коефіцієнти варіації для час-
Графік 1. Показники конкурентного потенціалу галузі
за станом на 01.10.2002 р., 01.01.2008 р. та 01.01.2011 р.
Зна
ченн
я П
КПГ
Кількість банків
0
2
4
6
8
10
12
14
16
1801.01.2011 р.
01.01.2008 р.
01.10.2002 р.
1 14 27 40 53 66 79 92 105 118 131 144
y = –3E – 11x6 + 2E – 08x5 – 4E–06x4 + 0.0004x3 – 0.0213x2 + 0.6194x + 0.5187
R2 = 0.969
y = –9E – 11x6 + 5E – 08x5 – 9E – 06x4 + 0.0009x3 – 0.0445x2 + 1.0203x – 0.522
R2 = 0.9479
y = –8E – 11x6 + 4E – 08x5 – 7E – 06x4 + 0.0006x3 – 0.0219x2 + 0.4976x + 0.6708
R2 = 0.9757
Графік 2. Відображення коефіцієнта варіації часток активів n-го банку
банківської системи України за період із 01.10.2002 р.
до 01.01.2011 р. та з 01.10.2002 р. до 01.01.2008 р.
Коеф
іціє
нт в
аріа
ції
Порядковий номер банку (n)
0.03
0.08
0.13
0.18
0.23
Період – 7 років
Період – 10 років
1 13 25 37 49 61 73 85 97 109 121 133 145
Таблиця 1. Сумарна кількість банків, що входили до першої, перших двох та перших трьох груп найбільших банків України в 2002–2011 роках
Рік Першагрупа
Двігрупи
Тригрупи
Рік Першагрупа
Двігрупи
Тригрупи
2002 8 20 55 2007 15 34 59
2003 10 22 56 2008 17 34 68
2004 10 22 58 2009 18 38 62
2005 10 24 55 2010 18 38 59
2006 12 27 56 2011 17 39 60
БАНКИ УКРАЇНИ
98 ВІСНИК НБУ, ЖОВТЕНЬ 2011
ток активів банків перед фінансовою кризою 2008–2009 років та після неї, то можна побачити, що динаміка роз-поділу часток активів банків із 1-го до 53-го якісно взагалі не змінилася, тобто динамічна складова структури банківської системи за активами за-лишилася доволі стабільною навіть під тиском кризи, чого не можна ска-зати про банки після 53-го.
Таким чином, навряд чи можна вести мову про регуляторний вплив НБУ, з одного боку, та узгоджені дії конкуруючих між собою 53-х банків, з другого. Маються на увазі дії, спря-мовані на забезпечення мінімально-го значення коефіцієнта варіації для певної групи банків.
Більше того, оскільки коефіцієнти варіації часток активів банків з 38-го до 53-го перед фінансовою кризою та після неї суттєво не відрізняються (див. графік 2), автор для більш де-тального вивчення цієї частини бан-ківського сектору України розраху-вав сумарну частку активів перших 38-и та перших 53-х банків за кож-ний із десяти років, та значення час-ток 38-го та 53-го банку окремо за ті ж 10 років спостережень. Результати розрахунків відображено на графіках 3 та 4.
Як видно на графіках 3 та 4, хоча сумарна частка перших 38-и та 53-х банків постійно зростала протягом 10 років, навряд чи можна говорити про узгоджені дії провідних банків України, оскільки частки окремо взятих 38-го та 53-го банків постійно зменшувалися, причому достатньо стохастично.
Отже, можна припустити, що в банківській системі України, окрім ре-гуляторного механізму НБУ, працю-ють певні механізми саморегуляції, які створюють окремі, відносно стабіль-
ні, підсистеми банківської системи України. Для підтримки такого при-пущення можна послатися на праці Л.Мельника [8] та С.Уразової [9], в яких проблеми самоорганізації еко-номічних систем узагалі та проблеми самоорганізації банківських систем зокрема вивчаються на фундамен-тальному рівні.
Ще раз розглянувши графік 2, можна стверджувати, що в банків-ській системі України за станом на 01.01.2011 р. визначилася певна ниж-ня межа нестабільності, і ця межа припадає на 38-й за розміром банк. Далі формується друга межа неста-більності на рівні 54-го або 55-го банків. Приблизно 55 банків систе-ми на фінансову кризу відреагували майже однаково і коефіцієнт варіації часток активів для цих банків суттє-во не змінився навіть під дією кризи. Для банків після 55-го розбіжності в значеннях коефіцієнта варіації (див. графік 2) виявилися достатньо суттє-вими.
Нині можна говорити принаймні про дві підсистеми банківської систе-ми України (за станом на 01.01.2011 р.). Одна з них – це підсистема, що скла-дається з 38-и найбільших банків, а друга – з 55-ти найбільших банків з ознаками, описаними вище. Чи іс-нують ще якісь підсистеми банків-ської системи України з якимись певними ознаками? Щоб це з’ясува-ти, автор вирішив дослідити групову нестабільність банківських активів. Що мається на увазі?
Досі вивчалася нестабільність ли-ше часток активів, що належали одно-му окремому банку, наприклад, пер-шому за часткою активів або 38-му і т. д. Нічого не заважає вивчати не-стабільність частки активів, що на-лежать кільком банкам водночас, на-
приклад, першому та другому разом. На кожну дату спостережень (таких дат десять – із 01.10.2002 р. до 01.01.2011 р.) можна визначити су-марну частку активів двох найбіль-ших банків та розрахувати середнє значення частки активів банківської системи, що припадають на ці два банки за період досліджень. Далі за цими розрахунками можна під-рахува ти стандартне відхилення та коефіцієнт варіації для сумарної частки активів, що належать двом найбільшим банкам разом. Цей кое-фіцієнт варіації і буде показником нестабільності частки активів для групи з двох провідних банків. Ана-логічні розрахунки можна зробити і для групи найбільших 3-х, 4-х банків і т. д. Таким чином можна отримати коефіцієнт групової нестабільності (КГН) підсистеми з 3-х, 4-х, 5-ти і т. д. банків банківської системи Украї-ни. Якщо для банківської системи країни побудувати коефіцієнти гру-пової нестабільності послідовно для 1-го за місцем банку, потім для двох, трьох і т. д. разом банків, то ми отри-маємо картину, відображену на гра-фіку 5. Розрахунок КГН проводився як за період до початку фінансової кризи, так і за період, що включає час дії фінансової кризи.
Проаналізувавши дані графіка 5, маємо підстави говорити і про такі особливості банківської системи Ук-раїни (за станом на 01.01.2008 р.):
• мінімальне значення КГН (0.013) припадає на групу провідних банків, що складалася з 17 банків;
• подальше нарощування групи до 34-х банків призводить до того, що КГН досягає свого локального максимуму (0.022);
• при нарощуванні групи до 60 банків спостерігається зменшення
Графік 3. Сумарна частка активів банківської
системи України для 38 та 53 найбільших банків
за період із 01.10.2002 р. до 01.01.2011 р.
Сум
арна
час
тка
0.78
0.80
0.82
0.84
0.86
0.88
0.90
0.92
38 банків 53 банки
01.0
1.20
11 р
.
01.0
1.20
10 р
.
01.0
1.20
09 р
.
01.0
1.20
08 р
.
01.0
1.20
07 р
.
01.0
1.20
06 р
.
01.0
1.20
05 р
.
01.0
1.20
04 р
.
01.0
1.20
03 р
.
01.1
0.20
02 р
.
Дати спостережень
Графік 4. Частка активів 38-го та 53-го
за розмірами активів банків України
за період з 01.10.2002 р. до 01.01.2011 р.
Графік 5. Коефіцієнти групової нестабільності
активів банківської системи України
за 7 років (за станом на 01.01.2008 р.)
та за 10 років (за станом на 01.01.2011 р.)
Част
ка а
ктив
івДати спостережень
38-й банк 53-й банк
01.0
1.20
11 р
.
01.0
1.20
10 р
.
01.0
1.20
09 р
.
01.0
1.20
08 р
.
01.0
1.20
07 р
.
01.0
1.20
06 р
.
01.0
1.20
05 р
.
01.0
1.20
04 р
.
01.0
1.20
03 р
.
01.1
0.20
02 р
.
0.002
0.0025
0.003
0.0035
0.004
0.0045
0.005
0.0055
Коеф
іціє
нт г
рупо
вої н
еста
біль
ност
і
Кількість провідних банків у групі
1 14 27 40 53 66 79 92 105 118 131 1440.00
0.01
0.02
0.03
0.04
0.05
0.06
0.07
0.08
0.09
0.10
01.01.2011 р.
01.01.2008 р.
БАНКИ УКРАЇНИ
99ВІСНИК НБУ, ЖОВТЕНЬ 2011
КГН до рівня, характерного для гру-пи з 17 банків;
• подальше нарощування групи до 152 банків призводить до змен-шення значення КГН до рівня 0.00136.
За станом на 01.01.2011 р. харак-тер кривої КГН не змінився, але са-ма крива зсунулася ліворуч і вгору, що свідчить про загальне зростання рівня нестабільності системи внаслі-док фінансової кризи. При цьому перший локальний мінімум КГН (0.0191) зріс і припав на групу з 15 банків, локальний максимум КГН також зріс (0.0280), припав на групу з 30 банків і при нарощуванні групи до 57 банків КГН повернувся до зна-чення локального мінімуму, харак-терного для групи з 15 банків (за ста-ном на 01.01.2011 р.). Після 57-го банку КГН поступово спадав до зна-чення 0.00136.
Отже, на додаток до двох меж ін-дивідуальної нестабільності (38-й та 55-й за розміром банки) зафіксовано ще й такі межі групової нестабільнос-ті: перша на рівні 15–17 найбільших банків; друга на рівні 30–34 найбіль-ших банків та третя на рівні 57–60 найбільших банків. На думку автора, завдяки певним процесам саморегу-ляції всередині банківської системи України відбувається постійний про-цес формування підсистем із певни-ми показниками індивідуальної та групової нестабільності банків. Чому це відбувається і чи є це особливістю тільки банківської системи?
Автор ретельно вивчав норматив-ні документи НБУ [10], прагнучи зрозуміти, за яким принципом відбу-вається розподіл комерційних банків України на 4 групи. Окрім абсолют-ного значення обсягу активів, ніяко-го іншого критерію розподілу комер-ційних банків на групи не виявлено, причому і цей критерій іноді засто-совувався непослідовно. Тобто спра-ва не в абсолютних розмірах банків-ських активів.
Таким чином, є передумови ствер-джувати, що в кожній галузі господа-рювання, а не тільки в банківській системі, існують самоорганізовані зо-ни підвищеної нестабільності (ста-більності) та зони відносної неста-більності (стабільності), розташуван-ня яких, серед іншого, визначається кількістю фірм у галузі та рівнем кон-центрації у ній.
Такого висновку автор дійшов піс-ля аналізу поведінки модельної галу-зі, побудованої ним із використан-
ням модифікованої функції Вейбул-ла [3]. Для того, щоб зрозуміти, чи можливі взагалі, теоретично, зони підвищеної стабільності або неста-більності, подібні до знайдених у банківській системі України, автор побудував 60 варіантів умовної галу-зі, що складається з 60 компаній. Кожний із цих 60-ти варіантів можна умовно розглядати як структуру ак-тивів певної галузі за станом на кі-нець кварталу протягом 15-ти років. Як обмеження було прийнято, що для кожного варіанта структури га-лузі індекс Херфіндала-Хіршмана має дорівнювати ННІ=600. Таке зна-чення цього індексу обрано тому, що значення ННІ за активами для ре-альної банківської системи України наближається якраз до цього числа.
За такої постановки задачі є мож-ливість простежити відмінності або, навпаки, певні спільні ознаки двох типів:
1. Відмінності в частках, що нале-жать компанії, яка посідає: перше місце в кожному з варіантів структу-ри; друге місце у кожному з варіантів структури, третє і так далі;
2. Відмінності в частках, що нале-жать одній першій компанії в кожно-му з варіантів структури, відмінності в частках, що належать двом першим компаніям разом у кожному варіанті структури, трьом першим компаніям разом і так далі.
Були розраховані частки, що на-лежать кожній умовній компанії для кожного з 60-ти варіантів структури галузі та обчислені середні значення часток, що припадають на першу за розміром, на другу за розміром фір-му і так далі. Після цього розрахова-но стандартне відхилення для часток кожної з 60-ти умовних фірм і коефі-цієнти варіації для часток ринку кожної з умовних фірм. Результати модельних розрахунків коефіцієнтів
варіації наведено на графіку 6. Як бачимо на графіку 6, за дотри-
мання зазначених вище умов існу-ють певні закономірності в розподілі значень коефіцієнта варіації (CV). Так, у термінах стандартного відхи-лення та коефіцієнта варіації найста-більнішими виявилися умовні фір-ми, що посідають місця з 17 по 21, тобто якісно крива нагадує криву на графіку 2 в діапазоні від 1-ї до 70-ї фірм.
Ще більша схожість спостеріга-ється для графіка коефіцієнта варіа-ції, для групи з 2-х, 3-х, 4-х і т. д. фірм умовної галузі, тобто для коефіцієн-та групової нестабільності – КГН. На графіку 7 відображено поведінку коефіцієнта групової нестабільності для описуваної модельної галузі.
Як видно на графіку 7, на додаток до індивідуальних зон стабільності (нестабільності), відображених на графіку 6, у модельній галузі існують також зони групової стабільності (не-стабільності). Так, відповідно до гра-фіка 7, у цій модельній галузі найбіль-шу стабільність має група з перших 4-х фірм, а найбільшу локальну неста-більність – група з перших 14 фірм.
Такий збіг форм графіків реальної та модельної галузі є серйозним ар-гументом на користь універсальності дії ефекту самоорганізації в системах із описаними вище ознаками.
З огляду на конкретні результати, отримані для банківської системи України, автор пропонує при розпо-ділі комерційних банків України на групи керуватися не лише абсолют-ними значеннями активів, а й показ-никами стабільності (або нестабіль-ності) підсистем банківської системи.
Переконатися в обґрунтованості такої пропозиції можна, якщо порів-няти теоретичні розрахунки автора з практичними рішеннями НБУ. З да-них, наведених у таблиці 2, видно, що
Графік 6. Коефіцієнт варіації (CV) для часток
кожної з 60-ти умовних фірм
модельної галузі
Графік 7. Залежність коефіцієнта варіації
(коефіцієнта групової нестабільності)
для часток, що послідовно належать групі
з найбільших 1-ї, 2-х, 3-х і т. д. фірм
Номер фірми у міру зменшення її частки ринку
1 5 9 13 17 21 25 29 33 37 41 45 49 53 57
CV
0.00
0.05
0.10
0.15
0.20
0.25
0.30
0.35
0.40
Кількість фірм у групі у міру зменшення
частки ринку окремої фірми
CV-
груп
и
0
0.01
0.02
0.03
0.04
0.05
0.06
0.07
0.08
1 4 7 10 13 16 19 22 25 28 31 34 37 40 43 46 49 52 55 58
БАНКИ УКРАЇНИ
100 ВІСНИК НБУ, ЖОВТЕНЬ 2011
практичні дії НБУ чітко вписуються у запропоновану схему. Зокрема, тео-ретично розрахована кількість банків у групах (числа в дужках) майже збіга-ється з кількістю банків, визначеною відповідними рішеннями НБУ.
ВИСНОВКИ
1. Є всі підстави вважати, що у бан-ківській системі України відбувається процес саморегуляції, що призводить до виникнення підсистем зі специ-фічними ознаками стабільності.
2. За станом на 01.01.2011 р. най-більш стабільна за активами група складається з 15-ти найбільших бан-ків, група з 30-ти найбільших банків має доволі високий рівень нестабіль-ності, а збільшення групи до 57-ми найбільших банків знову забезпечує рівень стабільності 15-ти найбіль-ших банків.
3. Банки України можна розподі-ляти на групи за такою схемою:
• на наступний фінансовий рік за розмірами активів до першої групи банків треба відносити ті найбільші банки, які за результатами поточного року забезпечили перше мінімальне значення коефіцієнта групової не-стабільності;
• до другої групи відносити наступ-ні за розміром банки, що забезпечують зростання коефіцієнта групової неста-більності до локального максимуму;
• до третьої групи відносити на-ступні за розміром банки, що при-зводять до зменшення коефіцієнта групової нестабільності до розміру першого локального мінімуму;
• до четвертої групи відносити всі інші банки.
❒Література1. Стукало Н., Литвин М. Держав-
не антикризове регулювання банків-ського сектору: досвід ЄС та України // Вісник Національного банку Украї-ни. – 2010. – № 7. – С. 20–25.
2. Г.Карчева. Основні проблеми роз-витку банківської системи України в посткризовий період та шляхи їх вирі-шення // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 8.– С. 26–32.
3. Сухотеплий В.Т. Оптимізація рівня концентрації галузі з граничними значеннями індексу Херфіндала-Хір-
шмана //Економіка і прогнозування. – 2010. – № 3. – С. 141–154.
4. Сухотеплий В.Т. Конкурентний потенціал галузі та її структура / Eкономiка: проблеми теорiї та практи-ки. – Збiрник наукових праць. – Днiпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Ви-пуск 204: В 5 т. Том I. – С. 65.
5. www.bank.gov.ua/Bank_supervi-sion/index.htm 000.
6. Кобзарь А.И. Прикладная мате-матическая статистика. Для инже-неров и научных работников/ М.: ФИЗМАТЛИТ. – 2006. – 816 с.
7. Рішення Комісії НБУ з питань на-гляду і регулювання діяльності банків “Про розподіл банків на групи” від 29.01.2002 р. – № 29; від 27.01.2003 р. – № 39; від 19.02.2004 р. – № 38; від 30.12.2005 р. – № 291; від 25.12.2006 р. – № 364; від 30.12.2008 р. – № 765 ; від 30.12.2009 р. – № 867; від 30.12.2010 р. – № 868.
8. Мельник Л.Г. Наукові основи са-моорганізації економічних систем. Час-тина 1 / Механізм регулювання еконо-міки. – 2010. – № 3. – Т. 1. – С. 12–26.
9. Уразова С.А. Устойчивость бан-ковской системы: теоретические и методологические аспекты / Финан-совые исследования. – 2006. – № 12. – С. 26–32.
10. www.bank.gov.ua.
Таблиця 2. Порівняння теоретично розрахованого та практично
реалізованого розподілу банків на групи
Рік Перша група
Перші дві групи
Перші три групи
2008 17(17) 34(33) 68(60)
2011 17(15) 39(30) 60(57)
Інформація з першоджерел/
Доповнення до Переліку осіб, які мають сертифікати Національного банку України на право здійснення функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора банків1, внесені у липні – вересні 2011 р.
№ п/п
Прізвище, ім’я, по батькові тимчасового адміністратора
або ліквідатора
Дата і номер рішен-ня Комісії 2 про на-дання сертифіката
Номер та серія сертифіката Строк дії сертифіката / продовження терміну
дії сертифіката
Застосування заходів впливу
1 Бедненко Владислав Миколайович 06.09.2011 р. № 367 Серія А № 00233 (тимчасова адміністра-ція); серія B № 00208 (ліквідація)
06.09.2016 р.
2 Ткаліч Анатолій Олександрович 21.09.2011 р. № 368 Серія B № 00209 (ліквідація) 21.09.2016 р.
1 “Перелік осіб, які мають сертифікати Національного банку України на право здійснення функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора банків” у повному обсязі за станом на 01.01.2011 р. опубліковано у № 2 (2011 р.) “Вісника НБУ” на стор. 62–70.
2 Кваліфікаційна комісія Національного банку України з питань сертифікації тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банків.
Підготовлено управлінням припинення діяльності банків Генерального департамету банківського нагляду Національного банку України.
За станом на 01.10.2011 р.
№ п/п
Прізвище, ім’я, по батькові тимчасового адміністратора
або ліквідатора
Дата і номер рішення Комісії про надання
сертифіката
Номер та серія сертифіката Строк дії сертифіката /
продовження терміну дії сертифіката
Дата і підстава припинення чинності
сертифіката
1 Демидова Маргарита Маркіянівна 20.09.2006 р. № 65 № 000056-ЛТ (тимчасова адміністрація, ліквідація)
20.09.2011 р. / продовжено до 20.09.2016 р. (рішення № 364
від 06.09.2011 р.)
Перелік осіб, яким продовжено термін чинності сертифіката на право здійснення функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора банків
Recommended
