Світ особистості Роальда Даля

Юлія Костенко, учитель світової літератури

СШ №16 м. Києва

Зустрічайте! Улюбленець дітей усіх континентів, пілот, справжній шпигун,

король чорного гумору, казкар № 1 у світі, захисник дітей від власного лицемірства та лицемірства дорослих - Роальд Даль!

Роальд Даль1916-1990

Валлійський письменник,

автор романів, казок, новел;

майстер парадоксального оповідання.

Роальд Дал народився в Кардиффі 13 вересня 1916 року. Його батьки були норвежцями, сам Роальд названий на честь Руаля Амундсена, національного героя Норвегії того часу.

В 1920 році, у віці 3 років, він, протягом кількох тижнів, втратив свою старшу сестру, а потім і батька... Після цих складних випробувань мати вирішила переїхати до Англії.

Навчався в пансіоні для хлопчиків. Одразу після закінчення навчання Роальд взяв участь в експедиції за Полярне коло, на острів Шпіцберген. В університет вирішив не вступати і в 1933 році влаштувався на роботу компанію «Шелл». В двадцать років поїхав до Танзанії.

Навчався в пансіоні для хлопчиків. Під час Другої світової війни служив льотчиком- винищувачем в Найробі (Кенія).

Воював з фашистськими асами у небі над Лівією, Сирією, Грецією. Війну закінчив полковником.

День його народження, 13 вересня, відзначається в усьому світі як

День Роальда Даля

За даними опитування, проведеного нещодавно британським

розважальним телеканалом ITV3, Дж. Роулінг, яка створила Гаррі Поттера, залишила позаду автора «Хронік Нарнії» Клайва Льюїса (друге місце) і Джеймса Баррі, який вигадав Пітера Пена (третє місце). Згідно з цим же опитуванням, сьогодні найбільш запитаний у Великобританії дитячий письменник - майстер чорного гумору Роальд Даль.

У роки війни Даль опублікував свою першу повість «Гремліни» (1943). З цієї повісті згодом був поставлений гучний однойменний фільм (1984).

Після війни Даль цілком присвятив себе творчості: писав оповідання, повісті, п'єси, як для дорослих, так і для дітей.

Книгу «Джеймс і гігантський персик» (1961) Роальд Даль писав для своїх дітей і не збирався публікувати її, поки родина не вмовила його віднести рукопис до редакції. Після величезного успіху книги Даль продовжив писати дитячі книги («Чарлі і шоколадна фабрика», «Матильда»).

Роальд Даль також написав дві автобіографічні книги «Хлопчик» («Boy») про ранні роки життя і «Польоти поодинці» («Going solo») про його роботу в Африці та участь у Другій світовій війні.

Двічі був одружений, мав п’ятьох дітей.

За свої «страшні» розповіді Даль був нагороджений премією Едгара По.

Також писав сценарії для Голлівуду (зокрема, переробив для кіно роман свого друга Яна Флемінга «Живеш тільки двічі»).

«Мій дядечко Освальд»

… Мені подобалося, коли батько так надихався. Слухаючи його, я починав розуміти, як важливо мати захоплення в житті. Він навчив мене, що якщо тебе щось цікавить - що б це не було! - занурюватися в своє захоплення з головою. Хапай його обома руками, тискати, обіймай, люби, але найголовніше - стався до нього з усією пристрастю, на яку здатний. Не будь холодним. Гарячим - теж недостатньо. Потрібно бути розпеченим до білого і пристрасним…

«Денні - чемпіон світу»Коли ви станете дорослими, і у вас будуть власні

діти, будь ласка,пам'ятайте: спілкування з нудними батьками не приносить їм радості.Дитина мріє і заслуговує

натхненних і винахідливих

батьків.

«Матильда» Жахливо, коли батьки поводяться з дітьми так, немов ті хвора мозоль, від якої одні неприємності,

але набагато гірше доводиться з такими батьками дитині незвичайному, наділеному природою і

блискучим розумом, і чуйною душею. 

І взагалі, батьки зазвичай переоцінюють здібності своїх дітей, а не навпаки.

Вчителю іноді буває просто неможливо переконати згорділих батьків у тому, що їх улюблений син - повний йолоп.

-- Та як ти смієш так розмовляти з батьком? Зараз же стули свій мерзенний рот, щоб можна було спокійно дивитися телевізор. 

Ти просто уявити собі не можеш, як це жахливо, коли тебе повністю контролюють і пригнічують твою особистість.

Я завжди кажу собі: «Якщо на це здатний звичайний кишеньковий калькулятор, то чому я не можу зробити те ж саме?»

Як усі маленькі, вони з недовірою і підозрою ставилися до тих, хто був вище їх зростом, і особливо до

старшокласників.

«Чарлі і шоколадна фабрика» - Татку, - заявила Верука Солт, - я хочу такого човна! Купи мені точнісінько

такого самого великого рожевого карамельного човна, як у містера Вонки! І ще я хочу багато умпа-лумпів, щоб вони мені веслували, і хочу шоколадну річку і ще хочу... хочу... ---- -Вона хоче добрячих ляпанців нижче спини, -прошепотів на вухо Чарлі дідуньо Джо.

Часом я не розумію про що він говорить.

Діти в століття розвинених технологій ...?

- Здохни Здохни Здохни (грає у відеогру)? - ... залишаються дітьми зовсім недовго.

Они не играют, они не шалят,Они не похожи на прежних ребят.Послушайте, папы, послушайте, мамы,Доверьтесь совету, не будьте упрямы!Выбросьте телек, нету в нем толку,Повесьте на стенку книжную полку,И по прошествии нескольких днейВы не узнаете ваших детей —Радостный взгляд и смеющийся рот,Их за собой позовет Вальтер Скотт.Задумчивый Диккенс, веселый Родари,Мудрый Сервантес им счастье подарит.

Послушайте, папы, послушайте, мамы,Доверьтесь совету, не будьте упрямы!Ведь это кощунство, ведь это обман,Когда вместо книги – телеэкран!И утро, и вечер, недели подрядСидят ваши дети и в ящик глядят.Жуют, в телевизор засунувши нос,И их усыпляет телегипноз.

Бэмби проводит в сказочный лес,Алиса поведает массу чудес,И обязательно ночью приснитсяНеуловимая Синяя Птица.Они захотят бороздить океаны,Летать на Луну и в далекие страны,Спасать от врагов угнетенный народ,Быть благородными, как Дон Кихот.Послушайте, папы, послушайте, мамы,Доверьтесь совету, не будьте упрямы!Выбросьте телек, какой бы он ни был!За это вам дети скажут спасибо!

- Тато, - звернулася вона до батька, - ти можеш купити мені книгу?

- Книгу? - Здивувався він.

- Це ще навіщо???

- Щоб читати, татко. - Тобі що, телевізора мало? У нас класний телик з дванадцяти- дюймовим екраном,

а тобі книга, бач, знадобилася! Ти що, чокнулась?

Якби вони прочитали хоча б одну книгу Діккенса або Кіплінга, вони б зрозуміли, що в

житті є щось

більше, ніж шахрайство або тупе сидіння перед телевізором.

Книги переносили її в нові світи і знайомили з

дивовижними людьми, які жили

цікавим життям. Вона упливала на

старовинних вітрильниках з Джозефом Конрадом, їхала в Африку з Ернестом Хемінгуеєм і до Індії з Редьярдом Кіплінгом. Не виходячи зі своєї маленької кімнатки і навіть не виїжджаючи з міста, вона об'їздила весь світ.

Не забувай, - порадила бабуня Джорджина, - щоб не трапилося, у тебе є плитка шоколаду.