«Збалансована система показників

у формуванні обліково-

аналітичного забезпечення

управління підприємством»

ПЛАН

1. Збалансована система показників як інструментарій управління підприємством2.Визначення механізму взаємозв’язків у збалансованій системі показників3. Стратегічні карти як інформаційні носії для оцінки діяльності підприємства

Збалансована система показників (BSC, Balanced Scorecard, ЗСП)

система стратегічного управління підприємством на основі виміру й оцінки його ефективності щодо набору оптимально дібраних показників, що відбивають усі аспекти діяльності підприємства: фінансові,виробничі, маркетингові, інноваційні,інвестиційні, управлінські і т. ін.

1.

Основне призначення системи

забезпечення функцій збору, систематизації та аналізу інформації, необхідної для прийняття стратегічних управлінських рішень. Balanced Scorecard не можна назвати просто обліковою системою, вона є складовою частиною системи управління підприємства та може бути її основним ядром.

До основних напрямів використання збалансованої системи показників можна віднести такі оцінка ефективності діяльності підприємства;оптимізація організаційної структури

підприємства; побудова адекватної системи мотивації; поєднання стратегії з оперативною

діяльністю та бюджетом; мінімізація витрат на адміністрування

підприємства, яке реалізує стратегію інтеграційного зростання, підвищення ефективності управління інноваційними проектами підприємства тощо.

Найбільш відомою із систем збалансованих показників є концепція Balanced Scorecard (BSC),яку розробили Р. Каплан і Д. Нортон, яку вперше репрезентовано у 1992 р. (R.S. Kaplan and D.P. Norton "The Balanced Scorecard: Measures That Drave Performance", Harvard Business Review, 1992).

За своєю базовою основою і концептуально-функціональною спрямованістю її сформовано як оцінно-аналітичний інструментарій визначення рівня ефективності функціонування публічних компаній (вимірники, що управляють ефективністю).

Правила впровадження збалансованої системи показників на підприємстві:

По-перше, це не проект і сфері «заходів і зважування», а програма, розрахована на зміни.

По-друге, система орієнтована не на розробку стратегії,а на її реалізацію. Отже, у підприємства вже повинна бути чітко сформульована стратегія.

По-третє, ЗСП не обмежується постановкою цілей перед підрозділами й окремими співробітниками. Її впровадження припускає використання управлінських і виробничих механізмів, що дозволяють ці цілі досягати.

По-четверте, побудову ЗСП можна починати тільки тоді,коли менеджери підприємства приходять до спільного бачення перспектив і способів розвитку організації.

Ключові переваги ЗСП оцінки ефективності діяльності підприємства: Сприяє розробці стратегії підприємства. Реалізація стратегії підприємства в конкретних

тактичних діях, що супроводжуються контролем його показників.

Простота сприйняття виконавцями. Можливість графічної інтерпретації фінансових і

нефінансових сторін діяльності підприємства. Доведення стратегії компанії до конкретних цілей для

кожного співробітника. Універсальність застосування. Ініціація позитивних процесів у компанії в процесі

розробки та впровадження ЗСП. Прив'язка до системи мотивації персоналу залежно від

досягнутих результатів

Слабкі сторони збалансованої системи показників:

Відсутність розробленої стратегії розвитку на більшості українських підприємств.

Розмитість упровадження ЗСП. Відсутність швидких результатів. Дефіцит кваліфікованих кадрів, що

володіють стратегічним баченням. Ініціатива розробки ЗСП може належати

тільки топ-менеджерам. Труднощі оцінки важливості ключових

показників

Р. Каплан, Д. Нортон та П. Нивен розглядають стратегічні карти з точки зору:

відображення взаємозв'язків й залежностей між окремими цілями;

пояснення взаємних ефектів, що виникають у процесі досягнення цілей;

формування в керівників розуміння залежностей і значення окремих цілей;

сприяння єдиному розумінню стратегії; пояснення значення управлінських

показників

Етапи впровадження стратегічних карт на підприємстві: Визначення особливостей і тенденцій розвитку галузі та

позиціонування підприємства. Формування місії підприємства: стратегічні карти сприяють

акумуляції ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових) на основних напрямках діяльності.

Визначення ключових аспектів діяльності підприємства.Формулювання основних завдань діяльності підприємства й

визначення стратегічних цілей. Визначення ключових факторів розвитку підприємства.Розробка системи показників, виявлення причинно-наслідкових

зв'язків, узгодження короткострокових і довгострокових цілей. Розробка стратегічної карти: на цьому етапі формується стратегічна

карта корпоративного рівня й надається для затвердження. Розробка системи показників для стратегічних карт окремих

підрозділів. Визначення конкретних цілей: для кожного показника, який входить

до стратегічної карти, необхідно встановити прогнозне значення. Розробка плану заходів. Впровадження стратегічних карт

Шаблон стратегічної карти – це загальний перелік основних компонентів (стратегічних та оперативних цілей, показників) і їх взаємодія, що передбачає наявність усіх елементів, а інакше стратегія підприємства буде визначена неправильно

Рис. 1 Загальний шаблон стратегічної карти за Р. Каплоном та Д. Нортоном

Рис. 2 Концептуальний зміст стратегічної карти ЗСП

Таблиця 1 Загальний перелік можливих короткострокових цілей діяльності підприємства у розрізі чотирьох складових ЗСП

Перевагами застосування стратегічних карт є: ЗСП встановлює чіткі причинно-наслідкові зв'язки між

стратегічними картами та цілями підприємства. Моделі якості можуть бути локальними, тактичними та незалежними (незв'язаними). Стратегічна карта, навпаки,формулює цілі, а потім визначає ініціативи й процеси їх вдосконалювання.

ЗСП сприяє формуванню довгострокової стратегії підприємства.

ЗСП виявляє резерви підвищення ефективної діяльності підприємства.

ЗСП визначає стратегічні пріоритети розвитку підприємства з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Вона пропонує підприємствам допомогу у перерозподілі обмежених людських і фінансових ресурсів.

Дякую за увагу!