Нільс Бор Хендрік Давид (1885-1962)

данський фізик-теоретик.

Народився 7 жовтня 1885 р. в Копенгагені, там же у 1908 р. закінчив університет. Деякий час працював у Кембриджі (Англія) в лабораторії світила в області фізики Дж. Томсона, потім був запрошений в Манчестер у лабораторію іншої знаменитості - Е. Резерфорда.

Через кілька років створив і очолив Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Цей науковий центр дав Бору можливість зібрати разом всіх видатних фізиків того часу. Основною заслугою вченого вважається формулювання принципово нового підходу в уявленні фізичної картини атомних процесів. До цього часу масивний і суперечливий експериментальний матеріал, роботи М. Планка, А. Ейнштейна, аналіз спектрів випромінювання атомів показали незвичайність закономірностей мікросвіту.

Бор запропонував нову модель водородоподібного атома і відкрив умови його стійкості. Він розвинув ідею квантування енергії Планка і на основі моделі атома Резерфорда створив першу квантову модель атома. При цьому фізик встановив, що в атомі є стаціонарні орбіти, рухаючись по яких електрон не випромінює (всупереч законам електродинаміки) енергію, а стрибком може перейти на більш близьку до атому орбіту. У момент стрибка він випромінює квант (порцію) енергії, що дорівнює різниці енергій атома в стаціонарних станах.

Крім цього Бор розробив деякі правила квантування. Він також визначив основні закони спектральних ліній і електронних оболонок атомів, пояснив особливості періодичної системи хімічних елементів Менделєєва Д. І. і розробив свій варіант зображення цих елементів, прийшов до уявлення про існуючу оболонку навколо атома.

Теорія Бора одержала назву квантової теорії планетарного атома. За її розробку у 1922 р.

вченому була присуджена Нобелівська премія.

Помер 18 листопада 1962 р.