11

Народний одяг Народний одяг жителів Рівненщинижителів Рівненщини

19 – поч. 20 століття.19 – поч. 20 століття.

Підготував:учень 9 класуГалюк М.

Народний одяг мешканців Народний одяг мешканців РівненщиниРівненщини

22

Народний одяг Рівненщини — своєрідне культурне надбання мешканців нашого краю, складова частина народного селянського мистецтва, яке формувалось віками і витворило за час існування свої критерії краси. Художня довершеність — визначальна риса народного вбрання. Завдяки цьому його можна вважати своєрідним мистецьким твором, де людина є одночасно і суб'єктом, і об'єктом творчості.Як соціальне явище і як предмет мистецтва народний одяг уособлював уявлення різних історичних епох про ідеальну людину, її внутрішню сутність і фізичну будову.Відомо, що давні слов'яни одягались перш за все в одяг з лляного, конопляного полотна і вовни. Для виготовлення одягу з вовни використовували хутро овець, вовків, ведмедів, лисиць, куниць, соболів, білок, горностаїв, бобрів, видр. Для виготовлення взуття використовувалась шкіра кіз, корів, рідше коней.

Одяг рівненчан у 19 Одяг рівненчан у 19 століттістолітті

33

Про одяг місцевого населення поч. XIX ст. цікаві відомості ми можемо зустріти у Ю. Крашевського. В своїй книзі «Wspomnienia Wołynia, Polecia, litvy» відомий польський письменник, який досить довго перебував на Рівненщині, пише про одяг жінок; «Одяг на більшій частині Полісся складається з білої сукмани з кишенями по боках, чобіт або постолів з лика, сорочки, що застібалась на блискучий ґудзик, червоного пояса і кавалка сукна барвистого, тканого в смуги, що висить спереду і має назву «навіска» або «запаска». На шиях у жінок висять мосяжний хрестик і кілька разків намиста...» Цікаво, що письменник в цьому описі не згадує поясне жіноче вбрання типу плахти чи обгортки. Новітні експедиційні матеріали підтверджують факт існування на поч. XX ст. в деяких поліських селах звичаю одягати біля хати сорочки без спідниць, з одними лише фартухами.

Серед чоловічого одягу письменник виділяє: шапку у вигляді конфедератки, обшиту кольоровими шнурами; зимову високу смушкову шапку; солом'яний капелюх (з приміткою, що «його носять молоді та бідні селяни»), шкіряні пояси, прикрашені мідними ґудзиками, з яких завжди звисала сумка ("калитка").Згадує Ю. Крашевський і за теплий одяг поліщуків: «Тут не знайдеш навіть найбіднішої людини, яка б на зиму не мала кожуха, щонайменше 2-ох свит та теплого вбрання». Причину цьому слід шукати в кліматі, досить вологому і прохолодному, який вимагав закритого теплого одягу.Найбільш поширеним взуттям залишається в цей час взуття, плетене з лика. Його звозили стосами з Полісся до Олики і збували на Волинь, де з ним, за свідченням письменника, «було важче».З документів Городоцького музею дізнаємось про одяг заможних мешканців нашого краю поч. XIX ст. Таким одягом були «катанки» — сукняні жіночі кафтани з коміром. Старі жінки носили темні катанки, молоді – світлі. Побутують серед заможних селянок і різноманітні спідниці з вовняної матерії та крамні хустки. Багатші дівчата одягали ще «шнуровки», шию прикрашали дукачами та коралями, голову — квітами.

44

55

Речі, які поступили в етнографічний відділ цього ж музею з 1898 по 1904 p.p., значно доповнюють наші знання про одяг другої пол. XIX ст. Особливо цікавими є примітки, які розшифровують назву чи призначення того чи іншого елементу одягу. Так, про плахти дізнаємось, що їх носять уже лише старі жінки. Поступово виходить з ужитку намітка: її одягають заміжні жінки лише в свято. Широко побутують в цей час вовняні спідниці-"літники", поверх яких взимку одягають вовняну запаску, влітку — полотняний фартух. Білі, квадратної форми хустки, «з кутами, густо зашитими вишивкою», та китицями на рогах носять назву «під намітку». Ця назва дає нам змогу вважати вказаний тип одягу перехідним між старосвітською наміткою та фабричними хустками. Серед інших деталей жіночого одягу Рівненщини в описах Городоцького музею значаться: «стенжка» — для зав'язування коміра («ковніра»), «крайка» — пояс для підв'язування жіночої свити, «кромка» — пояс, який вив'язувався бантом поверх свити, постоли з волоками, вовняна запаска, свити.

На особливу увагу в жіночому одязі XIX ст. заслуговують головні убори. Вбрання голови заміжньої жінки комплектувалось таким чином: волосся розділялось на два довгих пасма, які обкручували навколо «кімбалки» або «кічкі» (обруча, виготовленого з гілок чи іншого матеріалу, і прикритого куделею або полотном). Ця зачіска закріплювалась на тім'ї голови і закривалась «чепцем» ("каптуром"), що являв собою сітчасту шапочку. Після цього на голову одягалась намітка, пізніше — хустка. Без головного убору заміжній жінці не можна було виходити з дому, «засвітити волоссям» вважалось гріховним. В XIX ст. в більшості сіл намітки одягали уже лише в свято, переважно жінки похилого віку. На поч. XX ст. вони майже виходять з ужитку, хоча і посьогодні викорисговуються на Поліссі, як неодмінний атрибут весільних та поховальних обрядів, що, безперечно, вказує на важливе значення, яке надавалось їм в минулому. Для виготовлення наміток призначалися «серпанки» — прозорі легкі тканини з тонесенького лляного полотна. Майже невагомі, зручно укладались вони на головах заміжніх жінок. В своїх кращих зразках гарно вив'язана намітка ставала художнім твором. В Дубровицькому районі з серпанку ткали не тільки намітки, але й святкові жіночі костюми, рушники. В серпанковому одязі вінчалися, виходили на жнива.Дівчата ходили з непокритою головою. Поширена зачіска — заплетене в дві коси волосся з переділом посередині. Голова часто прикрашалась стрічкою. Стрічки кріпилися ззаду і до намиста, часто поєднуючись з хустками, що, гладко облягаючи голову, зав'язувались на потилиці.

66

77Традиційне жіноче вбрання. Полісся.

88Жіноча сорочка.

99Традиційне жіноче вбрання. Полісся.

1010Жіноче та чоловіче вбрання.

1111

1212

1313Типи крою сорочок.

1414Жіночі сорочки.

1515Чоловічі сорочки.

1616Чоловіча сорочка.

1717Жіночі головні убори.

1818Жіночі головні убори.

1919Чоловічі головні убори.

2020

2121Свита. Полісся.

2222Верхній одяг. Свита.

2323Верхній короткий одяг. Каптанік.

2424Личаки.

2525

2626

2727Пояс.

2828

2929

3030

3131

3232