літературне читання 3 клас ІІ семестр

Харків Видавнича група «Основа»

2014

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

ISBN 978-617-00-2117-5

Ковальчук Н. О., Настенко А. І.К56 Літературне читання. 3 клас. IІ семестр (за підруч-

ником В. О. Науменко). — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 157, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Мій кон-спект»).

ISBN 978-617-00-2117-5.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків літературного читання в 3 класі (IІ семестр) для шкіл з українською мовою навчання, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником В. О. Науменко (К. : Видавництво «Генеза», 2013).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

© Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2014© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

УДК 37.016ББК 74.263 К56

ЗмістОрієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Легенди. Байки. П’єси (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Байки 7Урок 49 Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» . . . . . . . . . . 7Урок 50 Дива в природі. Євгенія Горева «Зелені коники в траві». Панас Мирний «Ранок...» . . . . 11П’єси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Урок 51 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської

народної казки (уривок) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Урок 52 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської

народної казки (уривок) (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Урок 53 Підсумок за розділом «Легенди. Байки. П’єси» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17Світ поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Поетична майстерня 19Урок 54 Вступ до розділу. Світ поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Урок 55 Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Урок 56 Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли» . . . . . . . . . . . . . . 23Урок 57 Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25Урок 58 Епітет. Наталя Забіла «Зірочки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Урок 59 Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29Урок 60 Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря» . . . . . . . . . . . . . . . 31Урок 61 Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33Урок 62 Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» . . . . . . . 35Урок 63 Спокій. Вадим Скомаровський «Після грози» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37Урок 64 Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39Урок 65 Захоплення. Ігор Калинець «Зірка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41Урок 66 Підсумок за розділом «Поетична майстерня» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43Поетична збірка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45Урок 67 Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» . . . . . . . . . . 45Урок 68 Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 47Урок 69 Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 49Урок 70 Коли твір відкриває свої таємниці. Дмитро Білоус «Щедрий вечір» . . . . . . . . . . . . . 51Урок 71 Настрій зимових свят. Степан Жупанин «На білих конях віхола...» . . . . . . . . . . . . . 53Урок 72 Урок позакласного читання. «Т. Г. Шевченко — великий співець України» . . . . . . . . 55Урок 73 Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59Урок 74 Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк» . . . . . . . . . . . . . . 61Урок 75 Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63Урок 76 Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65Урок 77 Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій» . . . . . . . . . . 67Урок 78 Милуємося красою світанку. Андрій М’ястківський «Курличуть хмари,

тьохкає вода...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69Урок 79 Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...» . . . . . . . . . . . . . . . . 71Урок 80 Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка» . . . . . . 73Урок 81 Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня» . . . . . . . . 75Урок 82 Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім» . . . . . . . . . . . . . 77Урок 83 Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79Світ прози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81Оповідання 81Урок 84 Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81Урок 85 Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено) . . . . . . . . . . 85Урок 86 Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87Урок 87 Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89Урок 88 Урок позакласного читання. «Весну-красну зустрічаймо!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

3

Урок 89 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93Урок 90 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» (продовження) . . . . . . . . . . . . . . 95Урок 91 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко

«Просто Олесь друг» (скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97Урок 92 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг»

(скорочено) (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101Урок 93 Пригоди. Микола Трублаїні «Яшка і Машка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103Урок 94 Пригоди. Микола Трублаїні «Омар» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105Урок 95 Пригоди. Микола Трублаїні «Шоколад боцмана» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107Урок 96 Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109Уроки 97–98 Загадки в природі. Євген Гуцало «Прелюдія весни» (уривок) . . . . . . . . . . . . . . 111Урок 99 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» . . . . . . . . . . . . . . 113Урок 100 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження) . . . . . 115Урок 101 Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки» (скорочено) . . . . . . . 117Урок 102 Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121Уроки 103–104 Все так цікаво навкруги. Дмитро Чередниченко «Хлопчик Івасик

і дідусь Тарасик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123Урок 105 Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127Урок 106 Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129Повість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131Урок 107 Повість. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» . . . . . 131Урок 108 Повість. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»

(продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133Урок 109 Підсумок за розділом «Світ прози» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137Світ гумористичних творів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139Гумор у дитячій літературі 139Уроки 110–111 Світ гумористичних творів. Гумор у дитячій літературі.

Грицько Бойко «Отакий у мене ніс» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139Урок 112 Урок позакласного читання. «Урок щирої посмішки.

Веселі вірші Грицька Бойка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141Уроки 113–114 Світ дитини. Микола Носов «Витівники» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143Урок 115 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху.

Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147Уроки 116–117 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху.

Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (продовження) . . . . . . . . . . . 149Урок 118 Підсумок за розділом «Світ гумористичних творів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151Урок 119 Підсумковий урок за рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153Урок 120 Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155

4

ОрієнтОвне календарне планування

№ з/п

Тема уроку Дата

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)

Легенди. Байки. П’єси (продовження)

Байки

49 Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець»

50 Дива в природі. Євгенія Горева «Зелені коники в траві». Панас Мирний «Ранок...»

П’єси

51 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок)

52 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) (продовження)

53 Підсумок за розділом «Легенди. Байки. П’єси»

Світ поезії

Поетична майстерня

54 Вступ до розділу. Світ поезії

55 Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі»

56 Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли»

57 Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...»

58 Епітет. Наталя Забіла «Зірочки»

59 Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде»

60 Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря»

61 Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

62 Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою»

63 Спокій. Вадим Скомаровський «Після грози»

64 Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів»

65 Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»

66 Підсумок за розділом «Поетична майстерня»

Поетична збірка

67 Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила»

68 Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...»

69 Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв...»

70 Коли твір відкриває свої таємниці. Дмитро Білоус «Щедрий вечір»

71 Настрій зимових свят. Степан Жупанин «На білих конях віхола...»

72 Урок позакласного читання «Т. Г. Шевченко — великий співець України»

73 Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка»

74 Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк»

75 Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя»

76 Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко»

77 Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій»

78 Милуємося красою світанку. Андрій М’ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода...»

79 Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...»

80 Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка»

81 Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня»

82 Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім»

83 Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки»

5

№ з/п

Тема уроку Дата

Світ прози

Оповідання

84 Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко

85 Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено)

86 Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий»

87 Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...»

88 Урок позакласного читання. «Весну-красну зустрічаймо!»

89 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля»

90 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» (продовження)

91 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено)

92 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено) (продовження)

93 Пригоди. Микола Трублаїні «Яшка і Машка»

94 Пригоди. Микола Трублаїні «Омар»

95 Пригоди. Микола Трублаїні «Шоколад боцмана»

96 Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!»

97–98 Загадки в природі. Євген Гуцало «Прелюдія весни» (уривок)

99 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки»

100 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження)

101 Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки» (скорочено)

102 Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик»

103–104 Все так цікаво навкруги. Дмитро Чередниченко «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик»

105 Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...»

106 Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри»

Повість

107 Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»

108 Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)

109 Підсумок за розділом «Світ прози»

Світ гумористичних творів

Гумор у дитячій літературі

110–111 Світ гумористичних творів. Гумор у дитячій літературі. Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»

112 Урок позакласного читання. «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка»

113–114 Світ дитини. Микола Носов «Витівники»

115 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху»

116–117 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (продовження)

118 Підсумок за розділом «Світ гумористичних творів»

119 Підсумковий урок за рік

120 Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!»

6

Дата _______________________

Клас _______________________

З літературнОЇ скарБнИЦі (продовження)

легендИ. БайкИ. п’єсИ (продовження)

Байки

Урок 49. тяжкО тОму жИтИ, хтО не хОче рОБИтИ. леОнід гліБОв «кОнИк-стрИБунеЦь»

мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром — байкою, з її особливостями; вчити аналізувати події, що відбуваються у природі, вміти переносити їх у реальну дійсність життя, оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; розвивати навички читання (швидкість, виразність, правильність), уміння переда-вати при виразному читанні стан, характер, настрій; формувати мовленнєві вміння; виховувати любов до праці.

Хід уроку

I. ОрганіЗаЦійнИй мОмент— Подивіться одне на одного й усміхніться одне одному, як сонечко.

II. мОвленнєва рОЗмИнка

1. робота над скоромовкою

На річці Лукаспіймав рака у рукав.

— Послухайте, будь ласка, скоромовку. Зверніть увагу на ім’я хлопчика.— Що ви можете про нього сказати? (Це рідкісне українське ім’я )— Діти, що може трапитися, коли рак попаде в рукав? (Він може ущип-

нути )Читання скоромовки кілька разів з прискоренням.

2. робота за картками «друкар»Діти «віддруковують» скоромовку на картках.

3. гра «Знайди “зайве” слово»

Казка п’єса байкакаска п’єса байкарказка п’ята байкаказка п’єса байкаказка п’єса байка

4. вправляння у виразному читанні слів (за картками-блискавками)Життя, травиця, радіє, мурашки, широкий, злючая.

III. перевірка дОмашньОгО Завдання

1. гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і в парах переказують уривок

твору, якому відповідає малюнок на с. 88.

2. Обговорення статті «чи знаєш ти?» (с. 90)— Ким уявляли Ладу давні слов’яни?— Якою її зображували?

7

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку

Гра «Мікрофон»— Діти, твори яких жанрів ми вже читали? (Вірші, казки, оповідання, ле-

генди, загадки )

Шифрограма-колограмаСьогодні ми ознайомимося з новим жанром. А яким, ви скажете, коли

розшифруєте шифрограму-колограму.Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через букву, починаючи

з виділеної. (Байка)

БО

А

Р

ЙМК

В

А

Л

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу

1. інформація про байку— Байка — невеликий найчастіше віршований твір повчального змісту.Дійовими особами байок найчастіше є тварини, але іноді — людські істоти

чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.

2. Біографічна довідка— А сьогодні ми ознайомимося з творчістю видатного українського бай-

каря Л. І. Глібова.Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві Льолик,

як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося все красиве, але найбільше він полюбляв доглядати за квітами, тому його прозвали «королем квітів». Знайомі і родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й об-рядами.

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон».

Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, акровірші, жарти.

Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його «найкращим українським байкописом».

Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, хто буде героями байки, яку ми прочитаємо сьогодні на уроці.

Ти хвилиночку постій, придивись: yХто ж то у траві пахучій причаївсь?На зеленій скрипочці виграва,Сам зелений, як трава-мурава. (Коник)

— Розгляньте малюнок коника. Чи доводилося вам бачити цих комах?За пеньочком горбочок, yА на ньому — будиночок. (Мурашник)

— Хто живе в мурашнику?

8

— Що вам відомо про мурашок? (Вони дуже працьовиті )— А тепер прочитайте, будь ласка, назву байки, яку ми будемо вивчати.— Коник і Мураха будуть дійовими особами цієї байки.

Фізкультхвилинка

3. робота над байкою «коник-стрибунець» (с. 91–93)

1) Словникова робота (слова записані на дошці).

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Вдатний гульк досхочу непереливки молодецьпроворний кряче не вгаваючи вдача розкошував

— Знайдіть і правильно прочитайте слова, які мають такі значення:який виділяється серед інших певними надзвичайними рисами, якостями, yособливостями (вдатний);скрутно, дуже погано ( y непереливки);який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. ( y про-ворний).

2) Виразне читання байки вчителем.— Яким зображено Коника?— Хто вам сподобався? Чому?— Кого засуджуєте? Чому?

3) Установлення логічної послідовності поведінки коника.— Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючи

байку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, що зображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника.

Діти, давайте згадаємо, який Коник на початку байки, яким він став у кінці байки.

Читання картокВеселий, вдатний, співучий; порятуй, порадь, згину я.— Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початок

байки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі.Зверніть, будь ласка, увагу на незавершеність думки, позначену крап-

ками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити читача наступними подіями.

4) Аналіз змісту байки. Вибіркове читання.— Прочитайте опис Коника.— Знайдіть і прочитайте, яким було його життя влітку.— Прочитайте, як змінилася його поведінка. З чим це пов’язано?— Про що просив Коник Мурав’я? Прочитайте.— Якою була відповідь Мурав’я? Прочитайте.— Як ви зрозуміли його слова?— Які слова є мораллю байки?

5) Читання байки за особами.

Vі. підсумОк урОку— Які недоліки людського характеру засуджує байкар?— Чого вчить ця байка?

Vіі. дОмашнє ЗавданняБайку Леоніда Івановича Глібова «Коник-стрибунець» вивчити напам’ять.

9

дОдатОк дО урОку 50

1. читайте, доповнюйте склади!Мали — ... (на); лимо — ... (над); машина — ... (на); бузи — ... (на); лопа —

... (та); воро — ... (та); морк — ... (ва); сини — ... (ця).

2. читайте. намагайтеся зрозуміти, про що йдеться!

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ

Скаче коник-стрибунецьЗ кукурудзи на чебрець,З конюшини на бузок,Подає свій голосок.Скаче коник вже півдня,А уся його рідня,Зелененька і прудка,Цвіркотить біля ставка.

Н Бугай

— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.

3. хто це? Що це?Цікава, захоплива, ілюстрована — ... (книжка).Солодка, запашна, червона — ... (ягода).Весела, мелодійна, задушевна — ... (музика).Прудка, маленька, пухнаста, руда — ... (білка).

дОдатОк дО урОку 51робота над скоромовкою

Я — малесенька МаринаПосадила кущ калини.Я росту і він росте —Хто кого переросте?

— Прочитайте скоромовку мовчки. Про кого вона?— Тепер читаємо хором повільно.

Гра «Дощик, дощ, сонце»1-ша група — «дощик» (напівголосне читання пошепки);2-га група — «дощ» (голосно, швидко);3-тя група — «сонце» (читання мовчки).«Злива» — голосно скоромовкою.— Хто з вас розкаже іншу скоромовку?

10

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 50. дИва в прИрОді. євгенія гОрева «Зелені кОнИкИ в траві».

панас мИрнИй «ранОк...»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на-вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприй-мати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОрганіЗаЦійнИй мОмент

II. мОвленнєва рОЗмИнка (див. додаток на с. 10)


1. Бесіда— Діти, пригадайте, що таке байка?— Хто найчастіше буває героями байки?— З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому

уроці?— Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова?— Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці?Учні зачитують листа одному з героїв байки

2. конкурс на краще читання з пам’яті байки леоніда глібова «коник-стрибунець»

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне

і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці?

— Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний.


1. Опрацювання вірша євгенії горевої «Зелені коники в траві»(с. 93–94)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Хто є його головними персонажами?


2) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах

Вночі вдвохзлови музикипоснуть бричкискрипоньки гойдалки

— Яке слово має пестливе значення?

11

— За допомогою якого суфікса воно утворене?— Поясніть значення слова бричка.Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.

3) Читання вірша учнями «ланцюжком».— Які слова у вірші повторюються?— З яким почуттям автор пише про коників?— Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них?— Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем

Леоніда Глібова.

4) Робота в групі.— Чи схожий вірш на пісню?— Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників.

2. Опрацювання тексту панаса мирного «ранок...» (с. 94)

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання тексту учнями— Що ви уявляли, читаючи текст?

2) Робота в парі.

Гра «Ти — мені, я — тобі»— Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному.

3. Цікаво знати!— Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники труть

крильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує» ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг.

Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м’яким насінням, ніжним листям.

VI. підсумОк урОку— Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав

коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника )— Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом

із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласу-вати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.

Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної ко-машки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засу-мував... Невже я ніколи не навчуся співати?

І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.

Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця.

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації.

12

Дата _______________________

Клас _______________________

П’єси

Урок 51. п’єсИ. леся мОвчун «гОріхОві прИнЦесИ». За мОтИвамИ англійськОЇ нарОднОЇ каЗкИ (уривок)

мета: ознайомити учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією по-чуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, інтуїцію; виховувати здатність емоційно реагувати на художнє слово.

Хід уроку




Гра «Вернісаж»Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки, які вони проілюстру-

вали.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Які літературні жанри ви знаєте? (Казки, загадки, легенди, прислів’я,

скоромовки, байки).— Що таке казка? (Казка — це розповідний твір про вигадані, часто

фантастичні події )— Чи чули ви слово п’єса? Якщо так, то де?— Сьогодні ми ознайомимося з новим літературним жанром — п’єсою.


1. Опрацювання тексту «п’єса» (с. 95)

Читання тексту «буксиром» за вчителем— Що таке п’єса?— За допомогою чого передається зміст п’єси?— Що називається ремарками?— Що таке п’єса-казка?— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою-казкою Лесі Мовчун «Горіхові прин-

цеси».

2. Біографічна довідка— Леся Вікторівна Мовчун народилася 26 серпня 1969 р. у м. Києві.

Постійний автор рубрики «Наш скарб — рідна мова» (журнал «Барвінок»). Має кілька сотень публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Стежка», «Однокласник», «Веселка» та ін., а також книжки для дітей «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня. Пригоди Лєрки Сев-рючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин загадки малим» та дві збірки поезії «Боса троянда» (1993) та «Відцвітають птахи» (2005).

Леся Вікторівна говорить: «Творчість для мене — це форма існування думки. Думка — це озвучений образ. А образ — маленький атом моєї внутрішньої галактики».

13


3. Опрацювання п’єси-казки лесі мовчун «горіхові принцеси» (с. 95–96)

1) Визначення структури п’єси.Учні читають перелік дійових осіб п’єси. Учитель звертає увагу на слова,

які винесені на початок кожної строфи. Учні прочитують їх, визначають, що це — назва дійової особи, яка має промовляти ці слова. Учитель пояснює:

слова в дужках — це вказівки автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя;

текст автора — це опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені.

2) Первинне ознайомлення з текстом (с. 96).

Читання «вчитель — учні»— Чи зацікавив вас початок п’єси? Які почуття він викликав?


Читання стовпчиків слів у парах

Покої сім’їжиттю ясноокув’ється ввійшлаобличчі колотнеча

— Поясніть значення слів покої (королівські кімнати); колотнеча (сварки).

4) Спостереження за мовою дійових осіб.Почергово розглядається кожна роль, визначається особливість мовлення,

інтонація, темп, зміни у настрої героя. Звертається увага на вказівки автора щодо рухів, дій того, хто виконує роль.

5) Читання п’єси за особами.— Якою була Джоан? Як до неї поставилася мачуха? Як про це пише

автор?

6) Робота в парі. Гра «Передбачення».— Спробуйте передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці?— Прочитайте переказ опрацьованої частини п’єси і порівняйте його зі

своїм варіантом розвитку подій.

VI. підсумОк урОку— З яким новим літературним жанром ми ознайомилися на сьогодні-

шньому уроці?— Які почуття викликала у вас казка?— Кому ви співчуваєте? Кого з персонажів авторка наділила негативними

рисами?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати п’єсу (с 96).

14

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 52. п’єсИ. леся мОвчун «гОріхОві прИнЦесИ». За мОтИвамИ англійськОЇ нарОднОЇ каЗкИ (уривок)

(продовження)

мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мис-лення, інтуїцію; виховувати товариськість.

Хід уроку




Білі вівці уночі до нас прийшли,На подвір’ї всі тихенько залягли.Ось візьму я хворостину замашну —Всіх непрошених овець я прожену.Хворостину взяв і вибіг за поріг,А в дворі не білі вівці — білий сніг.

2. гра «переплутались рядки, ти їх швидше віднови»

Й ненароком розлила. 4Хмарка йшла на іменини. 2В подарунок дощ несла, 3До сестрички, до хмаринки 1

3. гра «добери кінцівку»

абе читадеся варе

мі ... (тка) бажа ... (ння)ті вітасі навча


Гра «Хто краще?»Виразне читання п’єси за особами.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Що завжди перемагає в казках?— Хто є уособленням зла в п’єсі-казці Лесі Мовчун «Горіхові принцеси»?— Сьогодні ми дізнаємося, чи буде покаране зло? Чи переможе добро?


1. Опрацювання п’єси-казки лесі мовчун «горіхові принцеси» (продовження) (с. 97–99)


15

Читання слів «луною» за вчителем

Ельфи сновидадовіку обличчялорнет вереміяневимовна гарнолика

— Як ви розумієте слово ельфи?Ельф — доброзичливий дух природи, який нібито живе у повітрі, землі,

горах і т. ін., виступає в казках як жваве і веселе створіння.— Яке слово складається з двох частин? (Яснолика)— Прочитайте тлумачення слів лорнет та веремія у підручнику (с 97–98).


2) Читання п’єси учнями за особами.— Чи сподобалася онуку казка? А вам?

3) Аналіз змісту п’єси з елементами вибіркового читання.— Куди зайшов Принц? Хто його зустрів у печері?— Чию розмову підслухали Ніколь і Джоан?— Як їм удалося перехитрити фей?— Які чарівні предмети опинилися в руках Джоан і Ніколь?— Як вдалося зняти чари з Джоан і Принца?— Знайдіть у тексі ремарки. Поясніть їхню роль у творі.— Що допомогло дівчатам подолати труднощі? (Уміння дружити,

кмітливість )— Знайдіть у тексті порівняння.Тільки Джоан і Ніколь, дві сестри, yРаді життю,... (мов привабливій грі).Принц таємничо встав, як... ( y сновида з побліклим обличчям, )....бо голова в неї,... ( y наче в теляти).Джоан гарнолика — yпоруч з Ніколь,... (мов ясний промінець).

4) Гра «Упізнай героя».Ясноока, гарнолика... (Джоан)Юна... (Ніколь)Мудрий... (Король)Хитренька... (Фея)Бідолашний... (Принц)Кмітливі... (Принцеси)

2. гра «у театрі»

Робота в парах— Розіграйте сцену з прочитаної п’єси-казки (за вибором).

VI. підсумОк урОку— Яку п’єсу-казку читали на сьогоднішньому уроці?— Чого вчить ця казка?— Які особливі ознаки має п’єса як жанр?— Доведіть, що «Горіхові принцеси» — чарівна казка.

VII. дОмашнє ЗавданняПідготувати розповідь про улюбленого героя з п’єси-казки «Горіхові прин-

цеси».

16

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 53. підсумОк За рОЗділОм «легендИ. БайкИ. п’єсИ»

мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом «Легенди. Байки. П’єси»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, об-разне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід урокуI. ОрганіЗаЦійнИй мОмент

II. мОвленнєва рОЗмИнка1. читання чистомовки-добавлянки

Ма-ма-ма — прийшла холодна зима.Те-те-те — снігу намете.Ем-ем-ем — саночки візьмем.Дем-дем-дем — на гірку підем.


Їхав грудень возом,Віз мішок морозу,До морозу криги,А до криги снігу.

3. гра «складаємо казочку»— Складіть казку, доповнюючи текст словами з трьох букв.Жив був (дід). У нього болів (зуб). Зайшов він у (дім). Хотів з’їсти (сир).

Раптом прилетіла (оса). Вона вкусила діда за (ніс). Потім хотіла скушту-вати (мед). Але побачила, що там сидить (жук). Старенький зі злостю вдарив ногою (м’яч). Він потрапив жукові в (око). Жук образився і полетів у (ліс). От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і розповідають про улюбленого

героя з п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який розділ ми закінчили вивчати?— Сьогодні ми пригадаємо твори, які читали в цьому розділі, перевіримо

свої знання.

V. сИстематИЗаЦія та уЗагальнення Знань

1. гра «назви жанр твору»

«Лада Прекрасна» літературна казка«Горіхові принцеси» легенда«Бременські музиканти» байка«Коник-стрибунець» п’єса-казка

2. гра «упізнай героя»

Казка в житті довго-довго тривала. yПринц одружився з Джоан. А НікольВзяв за дружину могутній Король. (Казкар)

17

Проспівав ти літо боже — yВдача вже твоя така,—А тепер танцюй, небоже,На морозі гопака! (Мурашка)

Я повернуся тоді, коли зорі загоряться ясним промінням, коли сонце вийде yіз-за хмар, коли оживуть ріки, а пустині хвилюватимуть золотим колосом, коли гори зазеленіють, а люди знову стануть великою ріднею. (Лада)

Біля печери ліщина росте. yВийдемо, люба, горішків нарвати. (Ніколь)

Чуєш — в лісі ворон кряче, yВітри буйнії гудуть?Порятуй, порадь, земляче,Як се лихо перебуть! (Коник)


3. гра «повтори і пригадай»— Прочитайте, вставляючи пропущені слова.Скрізь, де її кличуть, з’являється до людей — світла, мов..., прозора,

наче..., чарівна, як...— Про кого так сказав автор?— Чому письменник обрав саме такі слова?

4. гра «доповни речення»Народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життя yй діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію — ... (ле-генда).Невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом — ... ( y байка).Твір, призначений для постановки на сцені,— ... ( y п’єса).Примітки автора щодо зовнішності й поведінки дійових осіб, а також щодо yобставин дії, які подаються в дужках або окремими рядками,— ... (ре-марки).— Для чого в тексті п’єси потрібні ремарки?— Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви гадаєте, хто, крім

авторів, причетний до її створення?— Чим байка відрізняється від п’єси? А чим вони схожі?

5. робота в групі— Підготуйте спектакль за байкою Леоніда Глібова «Коник-стрибунець».

Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформлення місця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів. Розіграйте байку за ролями.

VI. підсумОк урОку

Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені запам’яталося... yБуло цікаво... y

VII. дОмашнє ЗавданняДізнатися, як насправді зимує коник-стрибунець.

18

Дата _______________________

Клас _______________________

світ пОеЗіЇ

Поетична майстерня

Урок 54. вступ дО рОЗділу. світ пОеЗіЇ

мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприй-мати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.

Хід уроку


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. робота над скоромовкою

Чорногузик через річкуУ червоних черевичкахЧимчикує чимдуж в брід —Чапля кличе на обід!

Чемно чапля відчинила,Частуванням стіл накрила.У чудову пору цюЧай смачний із чебрецю.

2. гра «прочитай приказку»— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові швидко чи-

тайте тільки другу букву.Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка, yацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць. (Голодній курці зерно на думці )Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка, yоса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль. (Гладь коня вівсом, а не батогом )

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняУчні розповідають, як зимує коник-стрибунець.

ДовідкаСамі коники взимку гинуть, а зимують лише яйця, які були ними

відкладені.Самки коника відкладають яйця на рослини чи в ґрунт, де вони зимують.

Навесні із них виходять личинки, які схожі на дорослих особин, але менші за розміром і без крил. З часом вони перетворюються на крилатих комах.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву

(с 100).— Назвіть свої улюблені вірші.— Кого з українських поетів ви знаєте?— Які поезії пам’ятаєте?— Що хочете дізнатися в новому розділі?— Чого чекаєте від цих уроків?


1. Опрацювання статті «світ поезії» (с. 100)

1) Виразне читання статті вчителем.— Які почуття викликав у вас прослуханий текст?

19

2) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.

3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.а) Лірика.— Хто найтонше відчуває красу, яка нас оточує?— Як поети зображують життя?— Які твори називаються лірикою?— Послухайте ліричні рядки поезії П. Тичини.

Ой не крийся, природо, не крийся.Що ти в тузі за літом, у тузі...Безгоміння і сум. Безгоміння і сон.—Тільки зірка упала...

— Який настрій передає поет у цих рядках?— До кого він звертається?— За чим сумує?— Кого називають ліричним героєм?

Фізкультхвилинкаб) Ліричний герой.— Послухайте вірш Михайла Стельмаха та уявіть ліричного героя.

Поміж березами дівча ідеРожевий схід. Галуззя молодеПісні виспівує привітні.Поміж березами дівча ідеУ хусточці блакитній.

Рукою гладить пасмо золоте,Іде, співаючи, в долину...І, може, більше дівчину нідеНіколи не зустріну.

— Яким настроєм пройнятий вірш?— Які почуття передає поет?— Якою ви уявляєте дівчину?в) Пейзажна лірика.— Що належить до пейзажної лірики?— Послухайте вірш Ліни Костенко.

СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ

Сю ніч зорі чомусь колючі,як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала з кручі,сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:— Що ж це робиться, поясни?Тільки вчора було ще влітку,а сьогодні вже восени!

— Які художні засоби застосовує поетеса, передаючи свої роздуми і по-чуття?

— Знайдіть у вірші епітети (Зорі колючі); порівняння, (зорі, як налякані їжачки); уособлення (сойка кричала, ворон сказав, квітка питала).

2. Бесіда за картиною іллі Остроухова «Золота осінь» (с. 100)— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? вдалині?— Які фарби обрав художник для своєї картини?— Який настрій вони створюють?

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше вразило?— Про що б хотіли дізнатися на наступних уроках?— Чого навчитися?

VII. дОмашнє ЗавданняПідготувати запитання за текстом «Світ поезії».

20

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 55. пейЗаж. павлО тИчИна «пастелі»

мета: розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетич-ного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




Гучний голос глухар має,Голосисто він співає.Голосний свій спів не слуха,Бо глухий — не миє вуха!

Грізно гримить у гаї.Горобці зібрались в зграї.Глухар змок, голівку чуха:«Гарний дощ! Помию вуха!»

2. робота над чистомовкою

Ок-ок-ок — тихо падає сніжок.Ло-ло-ло — все подвір’я замело.Ам-ам-ам — їсти нічого пташкам.Мо-мо-мо — ми їм крихіток дамо.Ки-ки-ки — будуть раді всі пташки.

3. гра «незвичайні перетворення»— Виконайте дії і прочитайте слова.Зір + а – іра + ай + чин – ин + еня = (зайченя).Дар – ар + ів + чис – с + на = (дівчина).Рус + і – усі + ома + шке – е + а = (ромашка).


Робота в групі. Гра «Дуель»Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом прочитаного

тексту «Світ поезії» (с 100).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Послухайте вірш. Який він за настроєм?

Вечір. Тихо, ясно...Зірочка зоріє...Із садочка красноПахощами віє;

Стелються сутіні,Тумани лягають;Кетяги з калиниВ вікна зазирають.

Михайло Старицький

— Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вог-ники...

Навкруги тиша і спокій.Сьогодні ми будемо читати вірш Павла Тичини про настання вечора.


1. Опрацювання вірша павла тичини «пастелі» (с. 101–102)

1) Словникова робота.— Прочитайте пояснення значень слів пастелі і флейта (с 101).

21

Цікаво знати!Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком

флейти можна назвати звичайний свисток, що з’явився ще в древніх народів, і у ті часи був здебільшого не музичним інструментом, а іграшкою або при-стосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.

Перша знайдена флейта мала чотири отвори і була виготовлена з кістки не-андертальцем.

— Послухайте звучання флейти (лунає аудіозапис).


Шумить вітер, шумить ліс.Тихо лісом ходить лис.Заховався зайчик в кущ.Із куща піднявся хрущ.Не хитайте ви куща,Не лякайте-но хруща.Хай росте угору ліс,Не чіпа хай зайця лис.Тільки вітер: «Шу-шу-шу!»Сядьте тихо, вас прошу.

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання вірша учнями— Який пейзаж змалював поет?— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної у вірші картини віє

спокоєм?— Як поет розповів про настання вечора?— На чому наголошують слова навшпиньках підійшов?— Визначте, голосно чи тихо, швидко чи повільно потрібно читати вірш

«Пастелі»?

3) Конкурс на краще виразне читання вірша учнями.— Які уособлення використав автор у вірші?

4) Гра «Диктор телебачення».Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви-

тися на «глядачів».— Які дієслова вживає автор, говорячи про вечір?Вечір (що зробив?) ... підійшов, прослав, ліг.

2. Опрацювання картини архипа куїнджі «червоний захід на дніпрі»— Розгляньте картину Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі».— Що зобразив художник на картині?— Що він намалював у центрі картини? вдалині?— За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?— Який настрій вони створюють?— Знайдіть у вірші рядки, які могли б стати другою назвою картини.

VI. підсумОк урОку— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Які слова вірша вам найбільше запам’яталися?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього.

22

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 56. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «світ пОеЗіЇ у твОрах наталі ЗаБілИ»

мета: поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетич-ного слова.

Хід уроку




Щиро щиглик щебетавЩойно на ліщині.Щиросердно він бажавЩастя Україні!

Хай щовечора й щодниниЩедрим нивам БатьківщиниРясний дощ полоще щічки,Щоб вродив врожай пшенички.

2. гра «віднови вірш»— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть

його кінцівку.

Тихо спить собі ведмідь здоровенна голова.

Сива кізка скік та скік слово мама написало.

Стоїть баба снігова щоб родило житечко.

Ой, мороз, який мороз! хтось надворі гупотить.

По снігу дівча гуляло, через річку на той бік.

Сійся жито і пшениця, треба взяти нам лопату.

Принесла я вам літечко, лиш над містом сонце встане.

Щоб город перекопати, Всіх пташок проймає дрож.

Ти прокинься рано-рано, шкідників нам добуває.

Дзьоб міцний і гострий має, буде дітям паляниця.

III. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми поринемо у чарівний світ поезії Наталі Забіли.Наталя Львівна Забіла — перший лауреат літературної премії імені

Лесі Українки, яку вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури.

Чимало поколінь із захватом читали і читають яскраві вірші та захопливі казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.

Діти, відгадайте загадку, яка допоможе вам дізнатися, в якому відомому дитячому журналі довгий час працювала Наталія Забіла.

Цвіте синьо, лист зелений yКвітник прикрашає.Хоч мороз усе побив —Його не займає. (Барвінок)

IV. рОБОта З вИставкОю кнИг— Які книжки на виставці вам знайомі?— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.— У ній один твір, чи це збірка творів?— Хто намалював ілюстрації до неї? Де і коли видана книжка?

23

V. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів— Як же Наталя Забіла знає дітей, як невимушено веде поетичну бесіду:

про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, свійських тварин, лісових звірів та все живе навколо!

1. вірш «журавлик»— Де діти знайшли журавлика? Прочитайте опис цього місця.— Яким був птах? Прочитайте.— Чому діти забрали журавлика? Чи схвалюєте ви їх учинок? Чому?— Доведіть словами тексту, що вони добре доглядали за пташкою.— Чому журавель залишив дітей?— Чого вчить цей вірш?

2. вірш «черепаха»— Яка тема цього вірша? мета?— Знайдіть і прочитайте опис черепахи. З яким почуттям пише про неї по-

етеса?— Знайдіть слова, які це підтверджують.


VI. чИтання віршів наталі ЗаБілИ

1. вірш «випав сніг»

1) Гра «Бджілки».

Самостійне мовчазне читання вірша учнями— Яка основна думка вірша?— Який основний тон виберете ви для читання? (Радісний, бадьорий)— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?

2) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.— Прочитайте рядки, в яких передано замилування зимовим ранком.— До чого закликає нас поетеса? Прочитайте.

2. вірш «лісова криниченька»

1) Виразне читання вірша вчителем.— Що ви уявляли, слухаючи вірш?

2) Робота в парі.Учні в парі читають вірш одне одному.

3) Гра «Добери риму».Трава — лісова;запашні — глибині;сюди — води;вода — розповіда.

VII. підсумОк урОку— Які поетичні твори Наталі Забіли читали на сьогоднішньому уроці?— Чого вчать нас ці твори?

Vііі. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Вірші

українських поетів».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

24

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 57. уОсОБлення. вОлОдИмИр сОсюра «спОкОєм пОвИті...»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розви- вати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; ви-ховувати любов до поезії.

Хід уроку




Цей концерт такий цікавий.Гра цесарка на цимбалах.Цвіркунець на скрипціВиграє на липці.

Цінь-ці-фа і ців-ців-ців —Хор синиць і горобцівЦвірінчить цілу годинуДля пернатої родини.

2. гра «устав букви, утвори слова»— Замість крапок уставте букви таким чином, щоб вони були кінцівкою

всіх слів.

ур кажсад див

рин ... (ок) бан ... (ан)став капк

шлун сараф

3. гра «Завдання від білочки»— Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав зимовий

вітер.

— Де ти, білочко, ___?Що ти, білочко, ___?— У зеленому ___,у дуплі, у соснячку.Я гризу ___і гриби, і ___.— А в морози люті, зліти не мерзнеш ___?— Мене добре зігрівамоя шубка ___,і тому зимові днімені зовсім ___.

(Живеш, гризеш, ліску, горішки, шишки, у дуплі, хутрова, не страшні)


Гра «Вернісаж»Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони про-

ілюстрували.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, як описував вечір український

поет Володимир Сосюра. Порівняємо його вірш з поезією Павла Тичини.

25


1. Біографічна довідка— Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині

Донецька обл ) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота (нині м Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Со-сюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Оди-надцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Почат-кову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем. Любов до рідного донецького краю стала провідним мотивом його поетичної творчості.


2. Опрацювання вірша володимира сосюри «спокоєм повиті...» (с. 102–103)

1) Робота в парах.Учні в парах читають одне одному вірш.— Чи сподобався вам вірш? До якого жанру він належить?

2) Виразне читання вірша учнями.— Назвіть слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, воду

і місяць.

Вечір засвітив місяць загляданиви сплять вода спитьвітер шепоче

— Це прийом уособлення.— Доведіть, що описана в поезії картина сповнена спокоєм, тишею.— Які почуття володіли автором вірша?

3) Робота в групі.— Порівняйте прочитані вірші про вечір Павла Тичини та Володимира Со-

сюри.— Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть

подані речення.

За Павлом Тичиною За Володимиром Сосюрою... підійшов вечір, Вечір ... ...,... зорі. Місяць... у...

3. Опрацювання тексту «вечоріло» за михайлом коцюбинським (с. 103)

Виразне читання тексту вчителемЗвучить тиха лірична музика.— Які картини ви уявляли, слухаючи текст?— Знайдіть у тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою?

Vі. підсумОк урОку

Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yЯ дізнався... yНайбільше мене вразило... y

Vіі. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрацію до вірша «Спокоєм повиті...» за Володимиром Со-

сюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським.

26

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 58. епітет. наталя ЗаБіла «ЗірОчкИ»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати на-вички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку



1. читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с]

казка кіска вузька гускакізка каска мотузка галузка

— Прочитайте повільно; на одному диханні.


Казав казку-казочку,Приказку-приказочку

Косарикам-косарям,Казкарикам-казкарям.

— До слова казав знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова.

3. гра «Знайди назви дерев у сполученнях літер»Іду берегом ріки. (Дуб)Я маю свій буквар. (Бук)Гра була дуже цікава. (Граб)


Гра «Вернісаж»Учні презентують свої малюнки до вірша «Спокоєм повиті...» за Володи-

миром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. Зачитують рядки, які проілюстрували.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Відгадайте загадку.

Нічне небо прикрашають, yМерехтять вони, палають.

Безліч складено казокПро красунь нічних — ... (зірок).

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Наталі Забіли, який вона присвятила зіркам.


1. Опрацювання вірша наталі Забіли «Зірочки» (с. 103–104)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика Замилування

красою зірок )


Робота в парі— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.

27

Присмерки розказуватискотиться сутінкипестимо зайдебадьорі голубимоповідати жваві


3) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання учнями. Підготовка до виразного читання— Який основний тон виберете для читання вірша?

4) Виразне читання вірша учнями за строфами.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Назвіть дії зірочок. На прикладах доведіть, що Наталя Забіла зобразила

зірки як живих істот. Якими властивостями їх наділила поетеса?— Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни?Сонечко ясне;зорі блискучі;сни радісні й бадьорі.— Зауважте, що такі слова називаються епітетами.— Які пестливі слова поетеса вживає у вірші? Про що це свідчить?— Які почуття володіли автором?— Яким настроєм пронизані рядки вірша?— Кому світять зірочки у нічному небі?— Що вони розказують маленьким діточкам?

6) Гра «Добери риму».Додолу — ... (поле);світом — ... (засвітим);над землею — ... (своєю);у морі — ... (просторі);спати — ... (повідати);бадьорі — ... (зорі).

7) Робота в парі.— Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали?— Доповніть подані речення й порівняйте їх.

За Павлом Тичиною За Наталею ЗабілоюКоливалося флейтами, ... сонечкоТам, де ... ... . ... додолу.

2. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Чи можемо ми віднести її до

всього твору, чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині? Що він намалював у центрі кар-

тини? вдалині?— Які фарби обрав для своєї картини? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Чим він вам сподобався?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш.

28

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 59. мИлуємОсь вечОрОм. марійка підгірянка «вечір іде»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблю-ватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетич-ного слова; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Мляво місяць мерехтить,Мрійник, наш Мартин, не спить.Марно мріє полетітьАж на місяць він в цю мить.

Мовить мама: «Милий мій!Манну кашу їж мерщій.Замалий для мандрів ти!Мусиш трішки підрости!».

2. гра «плутанка»— Переставте букви так, щоб утворилося слово. Вдруге читайте слова

швидше.

ашак окмопт ілбих азав арукстляиолм іткащ убиз арфш кпашінгс оромз аимз окисар олотомкебон примх ощд яс’ом овбакасушаб илпак аккач отлеакт

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняКонкурс на краще виразне читання вірша Наталі Забіли «Зірочки»

(с 103–104).


Гра «Шифрувальники»— Прочитайте кожну третю букву. Назвіть прізвище української поетеси.ЛбмчвасоруеіклйвоксфаоОдпшбікмдьтгчхізтрсїядгнхпкшчаю (Марійка Підгірянка)— Сьогодні ми дізнаємося, як писала про вечір Марійка Підгірянка.


1. Біографічна довідка— Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 р. в селі Білі Ослави не-

далеко від Надвірної на Івано-Франківщині в сім’ї лісничого. Тут Марійка на-вчилася розуміти мову сивого лісу. І коли вітер гомонів зі смереками, їй зда-валося, що він розповідає казки, співає пісні. Її дитинство й юність пройшли в Уторопах на Косівщині.

Тут училася, тут згодом учителювала.Справжнє прізвище Марії Омелянівни — Ленерт-Домбровська.Марійка так любила свій рідний край, що взяла собі псевдонім Підгірянка.

Ним вона й підписувала свої вірші.

29

2. Опрацювання вірша марійки підгірянки «вечір іде» (с. 105)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?



Сіє вечірниже крешениткою помостіпривітно на льоду

— Поясніть значення слів: ниже, креше.Ниже — просовує що-небудь одно за другим на нитку.Креше — пристрасно, з запалом робить, виконує що-небудь.— У підручнику (с 105) знайдіть тлумачення слова поміст.Поміст — поверхня з дощок, покладена на основу.


3) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.— Вдумайтеся у зміст заголовка. Розкажіть, як поетеса описує настання

вечора?— Доведіть, що вечір, сонце, мороз зображено як живих істот. Який

художній засіб використала для цього авторка?Сонце спить; вечір ниже, йде; мороз ходить, креше, пише (уособлення).— Якими словами з вірша Марійки Підгірянки можна доповнити рядок із

твору Павла Тичини: навшпиньках підійшов вечір?

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Що поетеса пише про сонце?— Де воно спить?— Які слова добирає, розповідаючи про мороз?— Що сказано про місяць?

5) Робота в групах.— Порівняйте, як у прочитаних віршах описано появу зірок на вечірньому

небі. Доповніть подані речення.

За Павлом Тичиною За Марійкою Підгірянкою За Володимиром СосюроюВечір... Вечір... Вечір...Зорі... Ниже... ... в блакиті


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... yБуло цікаво... yЗавершую урок з... настроєм. y

VII. дОмашнє Завдання1-ша група. Складіть казку «Зустріч із Вечором», використовуючи художні

засоби з прочитаних віршів.2-га група. Складіть розповідь від імені Вечора «Як я приходжу на землю».Прочитайте напам’ять по одному з віршів про вечір (за вибором,

с 105–106).

30

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 60. ЗамИлування красОю прИрОдИ. мИкОла вОрОнИй «уЩухла Буря»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; роз-крити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. робота над скоромовкою— Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко

(голосніше).

Хмаринки-пуховинки,Химерні, волохаті.Вмостились на хвилинкуУ хлопчика на хаті.

Химерні ці хмаринки —Хмаринки-пуховинки —Принесли завданняДля кожної дитинки.


Ді-ді-ді — висять он жолуді.Да-да-да — миє чиста їх вода.Ду-ду-ду — я по них піду.Жа-жа-жа — буде з них їжа.

Ця-ця-ця — для Мартина кабанця.Ця-ця-ця — кабанця хвастунця.Ід-ід-ід — ще й залишимо на плід.Ід-ід-ід — щоб розрісся дуба рід.

3. гра «шифрувальники»— Прочитайте речення, переставляючи букви у словах.куЩавиЖе в тавкус куща.маТ лавапють ройжі і щіля.ваХоються бири дів кущи.леА куща тихра.наВо тачує ан всою дозбич.куЩа — бира жиха.


1. конкурс «чия казочка краща?» (1-ша група)Учні розказують складену казку «Зустріч із Вечором», використовуючи

художні засоби з прочитаних віршів.

2. конкурс «чия розповідь краща?» (2-га група)Учні розповідають складену розповідь від імені Вечора «Як я приходжу на

землю».

3. конкурс «хто краще?»Учні читають з пам’яті по одному з віршів про вечір (за вибором,

с 105–106).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами українських поетів,

які пройняті замилуванням красою природи. Послухайте уривок з вірша.

31

Тиша надворі, якась підозріла.Море затихло — готує сюрприз.Полум`ям блискавка ніч освітиластрілкою з неба метнулася вниз.Вітер набрав повні груди повітря,видув натхненно і хвилю здійняв.Колір змінила небесна палітра,дощ із грозою землю злякав.Буря уперто зчиняла розруху,гілля тріщало, двигтіла земля.

Л Чернуха

— Яким настроєм пронизані рядки поезії?— Чому надворі підозріла тиша?— Чи доводилося вам спостерігати бурю?— Пригадайте почуття, які володіли вами.



1. Опрацювання вірша миколи вороного «ущухла буря» (с. 106)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Яким настроєм пронизані рядки цього вірша?


Довідкове бюроБуря — навальний вітер з дощем і грозою.Перли — коштовна прикраса.Разок намиста — тут: нанизані на нитку намистини.

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.— Який основний тон виберете для читання вірша?— Де зробите найдовшу паузу?

4) Гра «Хто краще?».Конкурс на краще виразне читання вірша.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Чому «скрізь» панує тиша урочиста?— Із чим поет порівнює сльози?— Чим, на вашу думку, вони були викликані?— Знайдіть у вірші уособлення.— Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що вірш пройнято замилуванням

красою природи? Поясніть свою думку.— Доберіть синоніми до слів ущухла, панує, отрясає.— Перевірте, чи передають дібрані вами слова таку мелодійність, заду-

шевність, зачарованість, як у поета.

2. хвилинка творчості (словесне малювання)— Яку ілюстрацію ви намалювали би до твору?

Vі. підсумОк урОку— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Чим сподобався вам цей вірш?

Vіі. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрації до вірша (с 106).

32

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 61. трИвОга. ліна кОстенкО «шИпшИна важкО віддає плОдИ»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати на-вички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мов-лення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова.

Хід уроку




Ходить дядько лютийУ валянки взутий,Вбраний у кожуха —І померзли вуха.

А ми на санчатах,Хлопчики й дівчатка,З гірки так летіли —Аж лоби упріли.

2. гра «хто як говорить?»

Пригадаймо, друзі, вмить,Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...Й ми всі трохи пошуміли,Від роботи відпочили.


Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони

проілюстрували.


Квітка пишна, квітка гожа, yНа троянду трішки схожа.На кущах вона зростає.Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.


1. Цікаво знати!— Шипшина — чагарникова багаторічна рослина, представниця сімейства

розоцвітих.Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її

плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина — як комора з ко-рисними речовинами і вітамінами. Вона знайшла застосування і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.

33

2. Опрацювання вірша ліни костенко «шипшина важко віддає плоди» (с. 106–107)

1) Виразне читання вірша вчителем.— До кого шипшина звертається зі своїм проханням?



Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і навпаки

Плоди хапаєважко кричитьпідожди пташина

3) Повторне читання вірша учнями.— Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?— Чому шипшина важко віддає плоди? Поясніть зміст двох останніх

рядків вірша.— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для

користі, а й для краси?— Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини

з людиною?— У яких рядках висловлено цю думку?— З яким почуттям їх треба читати?— Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть

свою відповідь.

4) Гра «Добери риму».Плоди — ... (підожди);за рукава — ... (ласкава);облиш — ... (лиш);просила — ... (красива).

5) Гра «Актори».— Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.

6) Гра «Диктор телебачення».Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на

«глядачів».— З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?— У другому класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Ко-

стенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?

VI. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цього вірша?— З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?— Про що це свідчить?

VII. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрацію до вірша.

34

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 62. ЗамИлування переплітається Зі смуткОм. ганна чуБач «ЗупИнюся над рікОю»

мета: навчати учнів розуміти образність ліричного вірша, відчувати естетичне задово-лення від вдало дібраних автором слів, удосконалювати навички свідомого вираз-ного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




На шипшині шпак співавПісеньку-потішку,І шишкарик йому давЩонайбільшу шишку.

Знають навіть малюки —Не їдять шишок шпаки!Та не знав шишкар, не відав:Шпак шовковиці поснідав.

2. гра «віднови порівняння»Добери відсутній склад у порівняннях, читай якомога швидше.

1) Здо_ва, як вода.2) Ясний, як со_чко.3) За_би_сь, як голка в сіні.4) Бе_жи, як ока в лобі.5) Скучає, як со_ка за києм.6) Да_ко, як небо від землі.7) По_же, як мер_му кадило.8) Со_но, аж вуха в’януть.9) Ди_ся, як кіт на сало.

10) Полох_вий, як заяць.11) Чер_ний, як жар.


Гра «Вернісаж»Учні презентують свої ілюстрації до вірша Ліни Костенко «Шипшина

важко віддає плоди». Зачитують рядки, які вони проілюстрували.


Все в ній видно дуже гарно: yСинє небо, білі хмариІ дерева, і листок,Й перевернутий місток. (Річка)

— Які річки України ви знаєте?— Яка річка є символом України?— Назвіть річки своєї місцевості.— Коли останній раз вам доводилося бути біля річки? Розкажіть про це?— Про свою зустріч з річкою розповіла поетеса Ганна Чубач у вірші, який

ми будемо сьогодні читати.


35


1. Біографічна довідка— Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 р.,

в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів.

У поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і во-лохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюби-лися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші.

Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба»; заслужений діяч мистецтв України.

2. Опрацювання вірша ганни чубач «Зупинюся над рікою» (с. 107–108)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?— Які почуття він у вас викликав?

2) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.— Який основний тон виберете для читання вірша?— Які рядки вірша прочитаєте з особливим почуттям?— Які рядки вірша будете виділяти голосом під час читання, тому що вони

найбільш важливі?

3) Конкурс на краще виразне читання вірша.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Чим милується ліричний герой?— Опишіть його душевний стан.— Як поетеса передала красу природи?— Які художні засоби для цього застосувала?— Чому поетеса пише, що «вербичка невеличка плаче срібною росою»?— Які почуття автора передають слова «Не зітхну і не заплачу. Зупинюся

і постою»?— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що спілкування з природою і розуміння її

краси допомагають людині подолати смуток? Поясніть свою відповідь.

5) Гра «Добери риму».Рікою — ... (красою);збирає — ... (співає);постою — ... (красою).


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yМені сподобалося... yНайбільше мене вразило... y

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 107–108). Скласти розповідь «Мій улюблений ку-

точок природи».

36

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 63. спОкій. вадИм скОмарОвськИй «після грОЗИ»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; спри-яти розумінню учнями змісту твору; поглиблювати та розширювати образні уяв-лення, що виникають під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку




В ему-страуса в пустеліНа екваторі оселя.Ему біга, веселиться.В ніч спекотну йому сниться

Холоднеча заполярнаІ північне сяйво гарне.Екзотична в нього мрія.Полеліти б, та не вміє.

2. гра «хто швидше розплутає порівняння?»

Дужий, як заєць.Кучерявий, як слон.Вірний, як лис.Боязкий, як вовк.Голодний, як ведмідь.Колючий, як віл.

Хитрий, як баран.Здоровий, як миша.Неповороткий, як пес.Впертий, як їжак.Маленький, як осел.

3. гра «утвори прислів’я»— Ідучи за цифрами-підказками, складіть прислів’я.

10 лащиться 7 а 2 не 9 що5 що 1 бійся 6 бреше3 того 8 того 4 собаки

(Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться )

6 його 2 такий 4 чорт 3 страшний1 не 7 малюють 5 як

(Не такий страшний чорт, як його малюють )

10 дивиться 8 в 5 а 1 скільки 6 він2 вовка 4 годуй 7 все 9 ліс 3 не

(Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться )


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша (с 107–108).

2. конкурс «кращий оповідач»Конкурс на кращу розповідь «Мій улюблений куточок природи».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Відгадайте загадку. Упізнайте братів.

Два брати рідні yОдного всі бачать,

Але не чують,Другого всякий чує, але не бачить. (Грім і блискавка)

37

— Коли можна побачити і почути цих братів?— Поет Вадим Скомаровський допоможе нам перенестися в тепле літечко.


1. Опрацювання вірша вадима скомаровського «після грози» (с. 108)1) Словникова робота.— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.

Ущухла неяскравохлипа обрій, горизонттьмяно затихлавидноколо видає плескіт


2) Робота в парі.Учні в парі читають вірш одне одному.— Яка картина виникла у вашій уяві під час читання вірша?— Якими звуками і запахами вона наповнена?— Який основний тон виберете для читання вірша?

3) Виразне читання вірша учнями.— Чи можна стверджувати, що вірш сповнений відчуттям спокою?

Обґрунтуйте свою думку.— За допомогою яких художніх засобів автору вдалося створити чарівний

поетичний пейзаж?— Відгадайте загадку.

Коло бабусі сидить у кожусі, yБіля пічки гріється,Без водички миється. (Кіт)

— Що у вірші автор порівняв з цією тваринкою?

4) Гра «Відшукай дієслова».

Гроза... (ущухла);листя... (хлипа);грядка... (мліє);стежка... (парує);

лапа... (пахне);бджоли... (світяться);веселка... (звелась);грім... (муркоче).


тися на «глядачів».

6) Гра «Добери риму».Хлипа — ... (липа); у теплі — ... (в гіллі);полем — ... (видноколом); світ — ... (кіт).

2. робота за ілюстрацією— Розгляньте ілюстрацію.— Які рядки вірша проілюстрував художник?— Які фарби для цього використав?— Який настрій вони створюють?

VI. підсумОк урОку— Що вам найбільше сподобалося на уроці?— З яким настроєм завершуєте урок?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш. Скласти казочку про грім; про веселку.

38

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 64. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «вірші украЇнськИх пОетів»

мета: розширювати знання учнів про творчість українських поетів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення, вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до ху-дожнього слова.

Хід уроку



1. проспівайте голосні на мотив «подоляночки»!А, о, у, і, и, е.О, и, і, а, е, у.— А чи можна проспівати приголосні? Чому?


Сєва взяв до рук сопілку,І заграв нам пісню дзвінку.

В небо пісенька летить,Мов струмочок дзюркотить.

III. актуаліЗаЦія ОпОрнИх Знань

Робота з виставкою зібрання поезій Володимира Сосюри, Ганни Чубач, Максима Рильського, Павла Тичини, Марійки Підгірянки, Вадима Скомаровського— Які книжки ви читали?— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми доторкнемося серцем до прекрасних віршів українських

поетів. Поринемо в їхню чудову творчість. Будемо вчитися розуміти і відчувати художнє слово.

V. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів

1. гра «упізнай вірш»— Назвіть вірш і його автора.

А дихне — ставки і ріки yЛід засклить аж до весни,

І поснуть, бува, навікиСудаки, лящі, лини.

(Вадим Скомаровський «Чому Лютий короткий»)

Цілу ніч вони не спали — yРаннє сонце виглядали.

Хочуть їсти, хочуть пити,Та не вміють говорити.

(Ганна Чубач «Я беру своє відерце»)

Цілує сонечко листки yУ ніжній, теплій ласці,

Гриби наділи шапочкиТак само, як у казці.

(Марійка Підгірянка «Ліс»)

2. конкурс «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша українських поетів.

VI. ОпраЦювання нОвИх твОрів

1. вірш володимира сосюри «як не любити той край...»

39

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями— Яка тема вірша?— Яка його мета?— Як поет говорить про наш світ?— З чим порівнює життя?

2. вірш володимира сосюри «Зима»

1) Виразне читання вірша підготовленим учнем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?— Яким тоном читаємо вірш?

2) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.— Що поет говорить про поля?— Як ви розумієте слова «Сном блакитним заснули поля...»?— У яких рядках вірша передана журба журавлів за рідною землею?— Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що обов’язково прийде

весна. Який настрій передано в цих рядках?

3. вірш марійки підгірянки «тихий вечір»

1) Робота в парі.Учні в парі читають одне одному вірш Марійки Підгірянки «Тихий вечір».

2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Чому вірш має таку назву?— Що означає прикметник красний? (Красивий, гарний)— Які образні вислови вживає поетеса у вірші? (Пасе зорі, завертає, на

трембіті виграває, ходить місяць, зоря вийшла)— Якими словами поетеса передає свою любов і замилування місячною

українською ніччю?

4. вірш максима рильського «річка»

1) Виразне читання вірша вчителем.— Про що йдеться у вірші? Яка думка здається найважливішою?— Які слова у вірші повторюються? З якою інтонацією їх слід читати?

В якому темпі слід читати вірш? Яким тоном? З якою гучністю? Які рядки прочитаєте голосніше? Які — тихіше?

2) Виразне читання вірша учнями.

3) Гра «Добери риму».

Річка — ... (невеличка);ріка — ... (гомінка);крики — ... (музики);сміх — ... (дзвінких);

співає — ... (безкрає);поклика — ... (ріка);затремтіли — ... (уміли);глибини — ... (вони).

VII. підсумОк урОку

Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yЯ дізнався... yНайбільше мені сподобалося... yПрочитані вірші українських поетів учать... y

VIII. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Т. Г. Шев-

ченко — великий співець України».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

40

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 65. ЗахОплення. ігОр калИнеЦь «Зірка»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку



1. робота над загадкою. вправа для розвитку мовної догадки— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.

От пярма, от ірвна, от укрта,Опевед етеб оп свіх всіхат.Опичантєься з опорагЕзбікеннча яц... (дорога).

2. робота в паріУчні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно,

здивовано).

А я душу скупаю в красіВесняного ніжного саду,Босоніж пробіжусь по росіІ під вишнею білою сяду.Я до ніг тихим травам впаду —То не вишні розквітли в саду,А хмаринки спустилися з неба.


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».

2. гра «чия казочка краща?»Конкурс на кращу складену казочку про грім; про веселку.


Розсипалось вночі зерно, yА вранці — зникло десь воно. (Зорі)

— Коли можна побачити зорі в небі?— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».


1. Опрацювання вірша ігоря калинця «Зірка» (с. 109)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Чим описана в поезії картина нагадує казку?

41


Читання стовпчиків слів у парах одне одному

Високо чужинноРужечку цвіркунаЛисткові називаєшсяВихилилась заслухалась

— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с 109).— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.

Не маючи ні нот, ні струн, yВсіх веселить малий... (цвіркун).


3) Читання вірша учнями за строфами.— Що ви помітили, читаючи вірш?— Чи є в ньому рима?— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Чи сподобалася тобі зірка?— Що ти можеш про неї розповісти?— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте

відповідні рядки.— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом?

Прочитайте їх.

5) Гра «Читає Незнайко».Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) читає вірш, навмисне при-

пускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.

Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),Виглянула (вихилилась) через віконце —Хотіла троянду (ружечку) кинутиТа й сама впала.



2. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?— Що зобразив художник на картині?— Що він намалював у центрі картини? вдалині?— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони ство-

рюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

Vі. підсумОк урОку— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?— Що вас у ньому вразило?— Що найбільше запам’яталося?— Який настрій створює цей вірш?

VII. дОмашнє ЗавданняПридумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Во-

роного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.

42

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 66. підсумОк За рОЗділОм «пОетИчна майстерня»

мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за вивченим розділом «Поетична майстерня»; вчити співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, об-разне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




Жаба спала в жабуринні,Жаль, їй крила б журавлині.Журавлем би скрізь літала,Жабенят розвеселяла.

Г Храпач

2. повторіть вірш. висловте своє ставлення до прочитаного!

ДВА ЛІКАРІ

Вели розмову два дружки:— Я хочу лікувать книжки!Візьму я клей, візьму папір,І стану лікарем, повір.— Я лікар теж — тобі скажу,Та все роблю без клею.Я просто книжку бережу,Дружити вмію з нею.

Г Гребенюк


Ок-ок-ок — ось колючий їжачок,Ми-ми-ми — приготувався до зими.Чок-чок-чок — повна хата грушечок.Ок-ок-ок — частуватиме діток.


Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки, які об’єднують прочитані вірші М. Воро-

ного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який розділ ми завершили вивчати?— Сьогодні ми перевіримо набуті знання, ще раз пригадаємо прекрасні

поетичні твори українських поетів.

V. сИстематИЗаЦія й уЗагальнення вИвченОгО матеріалу

1. гра «чи уважний ти читач?». тестування1. Де спить сонце у вірші Марійки Підгірянки «Вечір іде»?

а) За лісом; б) за горою; в) за селом.2. За що шипшина хапає людей?

а) За рукава; б) за волосся; в) за одяг.3. У вірші Ганни Чубач «Зупинюся над рікою» плаче срібною росою:

а) тополька; б) вербичка; в) калинонька.

43

4. Над чим звелась веселка після грози?а) Над дорогою; б) над степом; в) над полем.

5. Яку казочку розказують маленьким діткам зірочки?а) Хорошу; б) веселу; в) тривожну.

6. Підібрав зірку, яка впала через віконце:а) світлячок; б) цвіркунець; в) лопух.Відповіді:1) б; 2) а; 3) б; 4) в; 5) а; 6) в.


2. гра «пригадай і продовж речення»Поетичні твори, зіткані з почуттів, настроїв митця, образів, народжених yйого уявою називаються... (ліричними, або лірикою).Поетичні твори, у яких зображено олюднену, одухотворену природу, нале- yжать до... (пейзажної лірики).Слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на yметі конкретизувати уявлення про нього,— це... (епітет).Слова, за допомогою яких поет олюднює предмети неживої природи,— це... y(уособлення).

3. гра «упізнай твір»

Щось шепоче вітер, yСпить в ставку вода,І в вікно розкритеМісяць загляда.(Володимир Сосюра «Спокоєм повиті »)

У степах мандрівникам yі плавцям у моріми дорогу вкажемов синьому просторі.(Наталя Забіла «Зірочки»)

А місяць сіє світло yпо стінах, по помості —так тихо, так привітнойде вечір до нас в гості.(Марійка Підгірянка «Вечір іде»)

Душа всміхнулась, yзнов прозора, чиста,і отрясає перли — слізонькив разок намиста.(Микола Вороний «Ущухла буря»)

Прослав на травах тумани yі, на вуста поклавши палець, ліг.(Павло Тичина «Пастелі»)

4. гра «пригадай автора»

«Шипшина важко віддає плоди» Вадим Скомаровський«Зірка» Ганна Чубач«Після грози» Ігор Калинець«Зупинюся над рікою» Ліна Костенко

5. конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з опрацьованого розділу

VI. підсумОк урОку— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

VII. дОмашнє ЗавданняПідготувати запитання за змістом прочитаного розділу (с 100–109).

44

Дата _______________________

Клас _______________________

Поетична збірка

Урок 67. ЗИмОвИй пейЗаж. Олена пчілка «діБрОва смутная вже лИстячкО рОнИла»

мета: поглибити знання учнів про творчість Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; роз-вивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до природи, поетичного слова.

Хід уроку




ВОСЬМИНІЖКА

Ми спитали восьминіжка:— Де в воді твоя доріжка?Відповів нам восьминіжка:— Де гуляю, там й доріжка.

— А чому у восьминіжокРук нема і нема ніжок?— А у нас, у восьминіжок,Вісім рук чи вісім ніжок...

В Тузлов


Ро-ро-ро — твори добро;Ити-ити-ити — нам у добрі жити;Ать-ать-ать — хай всі добро творять.

3. вправи на розвиток фонематичного слуху— Яке слово довше?Кущ — сад; земля — паркан; трава — кропива.


Робота в групах. Гра «Дуель»Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого

розділу.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву

(с 110).— Розгляньте, які твори будемо вивчати в цьому розділі.— Чого ви очікуєте навчитися, вивчаючи дані твори?— Що нового хочете дізнатися?— Відкриває поетичну збірку Олена Пчілка.


1. Опрацювання біографічної довідки (с. 110)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями біографічної довідки— Яке справжнє прізвище Олени Пчілки?— Що вона писала для дітей?

45

— У якій книжці можна прочитати ці твори?— Якою матір’ю була Олена Пчілка?

2. Опрацювання вірша Олени пчілки «діброва смутная вже листячко зронила» (с. 110–111)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?— Який настрій він у вас викликав?

2) Словникова робота.Довідкове бюроДіброва — ліс, у якому переважає дуб.Пишати — тут: розквітати.Най — нехай, хай.Багряниця — тут: багряне листя.Зголосила — тут: заплакала.Вінець — прикраса, яку носили на голові.

3) Читання стовпчиків слів у парах.

Чолом біллюронила додолусмутная скрадаючисьвостаннє безрадісним

— Доберіть синонім до слова чоло (лоб); біллю (білизною); ронила (ски-дала).

Фізкультхвилинка4) Читання вірша учнями в парі.— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які

будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.— З якою гучністю будемо читати вірш? Які рядки слід читати голосніше?

5) Виразне читання вірша учнями за строфами.— Вслухайтеся у звучання слів смутная, у журбі, зголосила (тобто запла-

кала).— Чому діброва засумувала?— Як про це говориться у вірші?— Про що діброва просить зиму? Як вона до неї звертається?— Прочитайте рядки, які свідчать про те, що зима відступила.— Який пейзаж змалювала письменниця?

3. робота над картиною василя полєнова «ранній сніг»— Розгляньте картину Василя Полєнова «Ранній сніг» (с 111).— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав художник для своєї картини? Який настрій вони ство-

рюють?— Чи співзвучні настрій картини і вірша? Чому?

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чим вас вразив вірш Олени Пчілки?— Які слова і вирази вам запам’яталися?

Vіі. дОмашнє ЗавданняЧитати виразно вірш. Дібрати до нього заголовок (с 110–111).

46

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 68. радіснИй настрій. Олена пчілка «нОвИну сьОгОдні Зранку...»

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олени Пчілки; вдосконалювати на-вички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




Жаба спала в жабуринні,Жук — під кущиком ожини.

Пролітали журавліЗ ясним сонцем на крилі.

Г Чубач

2. гра «хто як говорить?»— Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...Й ми всі трохи пошуміли,Від роботи відпочили.

3. робота за таблицею шульте


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання учнями вірша Олени Пчілки «Діброва

смутная вже листячко ронила» (с 110–111).

2. гра «чий заголовок влучніший?»Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно оби-

рають найбільш влучний заголовок.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з поезією Олени Пчілки.Усе її життя пройшло серед мальовничої української природи. У своїх

віршах вона не переставала передавати замилування нею.Сьогодні ми дізнаємося, як поетеса пише про чудову пору року. Про яку

саме — відгадайте!

Чудо-сани прилетіли, yСкакуни в тих санях білі.В санях тих сидить цариця

Білокоса, білолиця.Рукавом махає,Сріблом все вкриває. (Зима)


1. гра «рибки». самостійне мовчазне читання вірша учнями (с. 111–112)— Яка картина природи виникла у твоїй уяві під час читання вірша?

47

— Який настрій вона викликала в тебе?— Які барви в ній переважають?

2. словникова робота


День дідусьшлях стріхипризьби поважнийпогляда вчорашній

— Знайдіть тлумачення слів стріха та призьба у підручнику (с 111).Стріха — нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною.Призьба — невеликий земляний насип уздовж стін хати знадвору.

3. робота над виразністю читання— Який основний тон виберете для читання вірша?— Які рядки потрібно читати особливо радісним тоном?— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які

будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.

4. виразне читання вірша учнями— Прочитайте поезію виразно, передаючи за допомогою інтонації її

радісний настрій.


5. аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Що говорить поетеса про новину?— Хто її приніс?— З ким порівнюється ліс?

6. гра «добери прикметники»День (який?)... вчорашній.Стріхи (які?)... білі.Призьби (які?)... білі.Поле (яке?)... біле.Ліс (який?)... білий, поважний.Дідусь (який?)... старий та сивий.Шлях (який?)... широкий.Ниви (які?)... просторі білі.

7. гра «диктор телебачення»Учні виразно читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб

подивитися на «глядачів».


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... y

Vіі. дОмашнє ЗавданняПорівняти прочитані вірші Олени Пчілки. Яку картину природи зображено

в них? Який настрій вони викликають?Дібрати назву до вірша Олени Пчілки (с 111–112).Вивчити вірш напам’ять.

48

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 69. рИмИ. андрій малИшкО «вИхОпИвсь дОЩИк пОміж Заграв...»

мета: поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдо-сконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.Ді-ді-ді — допоможем їм в бідіДи-ди-ди — у зимові холоди.Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.

2. швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!

Мишка шишка коза чайкаМишка шишка коза чашкаКішка мишка кора чайкаМишка шишка коза чайкаМиска шишка коса чайка


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Олени Пчілки «Новину сьогодні

зранку...» (с 111).

2. робота в групіУчні порівнюють прочитані вірші Олени Пчілки. Розповідають, яку кар-

тину природи зображено в них. Діляться враженнями про те, який настрій вони викликають.

3. гра «чий заголовок влучніший?»Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно оби-

рають найбільш влучний заголовок.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОкуЗвучить пісня «Стежина» (муз П Майбороди, сл А Малишка).— Які почуття викликала у вас прослухана пісня?— Автором слів цієї прекрасної ліричної пісні є український поет Андрій

Самійлович Малишко. З його творчістю ми сьогодні ознайомимося.


1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 58)

49

2. Опрацювання статті про андрія малишка в підручнику (с. 112)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями— Що нового дізналися про поета? Скільки його віршів стали піснями?


3. Опрацювання вірша а. малишка «вихопивсь дощик поміж заграв...» (с. 113)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?



Пуща обрійзаграва поміжзакресав запрозорилосьвихопивсь посміхнулися

— Знайдіть у підручнику (с 113) тлумачення слів заграва, закресати, пуща.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика Автор передає бу-

яння природи після дощу )


5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Якими кольорами насичена описана у вірші картина природи?— Чому поет обрав саме цей колір? Знайдіть у тексті епітети.— Як описується дощик? Що зробив дощик?— Яку картину ви уявляли? Які фарби взяли б, щоб її намалювати?— Порівняйте рядки «Почав іти дощик поміж заграв» та «Вихопивсь до-

щик поміж заграв».— Які слова обрав поет? Як ви вважаєте, чому?— Що підкреслено словом вихопивсь? (Неочікуваність дощу, раптовість)— Як автор характеризує дощик? (Смішний, добрий-добрий)— Як, на вашу думку, слід читати ці рядки? (Витрачати на кожний рядок

стільки часу, скільки і на довгий рядок цього вірша )— Якими людськими властивостями поет наділив дощ, пущі, дуби? Як

називається цей художній засіб?— Як дощ вплинув на природу?— Що хотів показати поет у вірші? Чи вдалося це зробити? Доведіть.— Який настрій викликав у автора дощ? Доведіть свою думку словами

з поезії.

4. робота за ілюстрацією— Що зобразив художник на картині? Які фарби використав?— Який настрій передано на картині?

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вам найбільше сподобалося?

VII. дОмашнє ЗавданняВивчити вірш напам’ять (с 113).

50

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 70. кОлИ твір відкрИває свОЇ таємнИЦі. дмИтрО БілОус «ЩедрИй вечір»

мета: розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати на-вички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час чи-тання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до на-родних традицій.

Хід уроку


Ви, будь ласка, усміхніться,Усміхніться, не баріться,Бо нема нічого краще,Ніж усміхнене лице...

— Який у вас зараз настрій?


1. проспівайте голосні на мотив «подоляночки»А, о, у, і, и, е.О, и, і, а, е, у.— А чи можна проспівати приголосні? Чому?


Сєва взяв до рук сопілку,І заграв нам пісню дзвінку.В небо пісенька летить,Мов струмочок дзюркотить.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще читання з пам’яті вірша А. Малишка «Вихопивсь дощик

поміж заграв...» (с 113).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Послухайте вірш.

НАЙДОРОЖЧЕ

Синів і дочок багатьох народівя зустрічав, які перетиналигірські й морські кордони і на подивбагато бачили, багато знали.Я їх питав із щирою душею:— Яку ви любите найбільше мову? —І всі відповідали: — Ту, що неюспівала рідна мати колискову.

— Яка тема вірша? мета?— Ці слова належать перу українського поета Дмитра Білоуса. Його

творчості буде присвячений наш сьогоднішній урок.



51

2. Опрацювання статті про дмитра Білоуса (с. 114)Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Які книжки для дітей написав Дмитро Білоус?— Які з них ви читали?— Які хочете прочитати?


3. Опрацювання вірша дмитра Білоуса «Щедрий вечір» (с. 114–115)1) Виразне читання вірша вчителем.— Яке свято описано у вірші?

Вправа «Мікрофон»— Чи святкує ваша родина Щедрий вечір? Як саме?

2) Словникова робота.Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Чолом сядемообряди вечоріпокуть макітрінастачити затьмарили

Довідкове бюроПокуть — в українській селянській хаті — куток навпроти печі.Макітра — великий круглий глиняний посуд із широким отвором.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями— Які почуття володіли автором вірша?— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?

4) Робота над виразним читанням вірша.— Як треба прочитати перші два рядки вірша?— Про що тривожиться автор?— Який основний тон оберете для читання вірша?— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?

5) Виразне читання вірша учнями.— Як ви розумієте рядки: «Ось батько з-за тих пирогів до рідні (навмисне

пригнувшись»)?Учні висловлюють свої припущення. Зачитують статтю «Чи знаєш ти?»

(с 115).— Які страви згадано у вірші?— Прочитайте батькове побажання дітям. Як ви його розумієте?

4. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що зобразив художник на картині?— Які фарби обрав?— Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше зацікавило?— Про які звичаї і обряди українського народу хотіли б дізнатися?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш. Підготувати розповідь про улюблену страву Щедрого

вечора своєї родини.

52

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 71. настрій ЗИмОвИх свят. степан жупанИн «на БілИх кОнях віхОла...»

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю українського поета Степана Жу-панина, з традиціями святкування різдвяних свят; формувати навички виразного читання; розвивати пам’ять, уяву, вміння використовувати у власному мовленні образні поетичні вислови; виховувати любов до народних традицій, викликати позитивні емоції.

Хід уроку




Вранці весело вівсянкаВишивала вишиванку:Вліво голка, стібок вправо —Візерунки оживали.Вправно, вміло вишивала,Веселково вийшло, вдало!Всім на втіху, до вподобиВеликодня ця оздоба.

2. гра «утвори словечко»— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи спробуйте

вилучити «зайве» слово.

Шин-ка-ма во-нок-жай-ро ле-кро-нячик-м’я ра-жу-вель ка-со-баки-шаш сич-ли-ка ко-ва-рочик-зай ля-зу-зо по-ся-рота-зе-га ка-тів-лас лян-ки-важа-ме-вед ро-бець-го ку-ця-ни

3. Замість крапок устав букви так, щоб вони утворювали слова

си казуватита магатира ... ... слідувативі правага хрестя

III. перевірка дОмашньОгО Завдання1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Д. Білоуса «Щедрий вечір»

(с 114–115).

2. розповіді учнів про улюблену сімейну страву Щедрого вечора

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Українці весело зустрічали зимові свята. Ми дізналися, яке незабутнє

враження залишилося про ці святкування в душі Дмитра Білоуса. Сьогодні ми прочитаємо уривок з вірша Степана Жупанина. Будемо спостерігати, як поет передав настрій, викликаний зимовими святами.

53

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу.


2. Опрацювання вірша степана жупанина «на білих конях віхола...» (с. 116)

1) Читання учнями вірша одне одному в парі.— Яка основна думка вірша?— Який основний тон виберете для його читання?— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?


2) Виразне читання вірша учнями.— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?

3) Складання словесного малюнка.— Кого і що ви намалюєте на картині?— Яким буде передній і дальній план картини?— Як буде зображена віхола?— Які фарби допоможуть передати зміст картини?



3. Опрацювання тексту про Щедрий вечір та щедрівки (с. 116)

1) Розповідь учителя.— 13 січня — останній день старого року за старим календарем. У ніч

з 13 на 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний вечір — щедрий вечір. У цей вечір щедрують. Щедрівки — новорічні обрядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі. У них теж прославляли господарів хати, бажали їм здоров’я.

14 січня — перший день Нового року за старим стилем, народження сіяча Василя. Рано-вранці до схід сонця чоловіки йшли посипати, або засівати. Вва-жали, що якщо чоловік зайде першим до хати, то щасливим буде весь рік.

Сійся, родися,Жито, пшениця,Всяка пашниця,Зверху колосиста,Зісподу корениста,Будьте зі святом здорові!

З Новим роком!— На щастя, на здоров’я засівали пшеницею, житом.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— На який день припадає Щедрий вечір?— Що таке щедрівки?— Коли їх виконують?— Які щедрівки ви знаєте?

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— З яким настроєм завершуєте урок?

VII. дОмашнє ЗавданняПідготуватися до конкурсу знавців щедрівок.

54

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 72. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «т. г. шевченкО — велИкИй співеЦь украЇнИ»

мета: розширити знання учнів про національного поета — генія українського на-роду; викликати почуття симпатії до малого Тараса, до його природнього розуму, допитливості, хисту, співчуття до його нелегкого життя; зацікавити школярів прочи-таним і почутим; розвивати усне мовлення, вміння коментувати, робити висновки; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу, повагу до творчої спадщини митця.

Хід уроку


II. актуаліЗаЦія ОпОрнИх ЗнаньВступне слово вчителя— Які свята ми відзначаємо щороку на початку місяця березня?— Що означає дата 9 березня?— Тож про кого ми будемо говорити сьогодні?— Ім’я Т. Г. Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. Україна — це

Шевченко, Шевченко — це Україна. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував про минулу славу України.

Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він пода-рував нам безцінний скарб. Цей скарб — його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.

Наш сьогоднішній урок — це одна сторінка минулого, історія нашої дер-жави, доповнення наших знань про великого співця України Т. Г. Шевченка.

Нам стануть у пригоді (діти зачитують запис на дошці):1) ваші попередні знання;2) повідомлення Шевченкознавців;3) торбинка запитань;4) безсмертні Шевченкові вірші, твори та малюнки;5) знання вчителя;6) пісні на слова Т. Г. Шевченка.

— Девізом нашого уроку будуть слова, які ви розшифруєте.

III. мОвленнєва рОЗмИнка— Розшифруйте вислів

Робота в парі

Учі

ся

бра ти

мої

ду

май те

чи те

тай те

Картка-ключ

(«Учітеся, брати мої, думайте, читайте »)

55

Читання тексту-анаграмииМ мовчися у Ш..вч..нк.. нувашати і лютиби нурід зелюм.

IV. рОБОта над темОю урОку

1. виступ шевченкознавців1-й у ч е н ь. Дата 9 березня 1814 р. пам’ятна в історії української

літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, в Україні — її великий співець — Т. Шевченко.

2-й у ч е н ь

Не називаю її ґаєм,Тії хатиночки у гаїНад чистим ставом край села.Мене там мати повивалаІ, повиваючи, співала,Свою нудьгу переливалаВ свою дитину... В тім гаю,У тій хатині, у раюЯ бачив пекло... Там неволя,Робота тяжкая, ніколиІ помолитись не дадуть.

3-й у ч е н ь. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

Звучить пісня на слова Т. Г. Шевченка «Думи мої».4-й у ч е н ь. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань

лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.5-й у ч е н ь. Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі яг-

нята.6-й у ч е н ь читає вірш «Мені 13 минало».7-й у ч е н ь. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка приваблювало малювання.

Крейдою чи вуглинкою він змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові — його талант до малювання помітили видатні художники.

8-й у ч е н ь. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Худож-ники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки.

9-й у ч е н ь. Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв. У цей час він усе більше замислюється над гіркою долею рідного краю, над безправним ста-новищем покріпаченого люду.

10-й у ч е н ь. Його славні твори кликами до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду. Але добре знав, що за це треба боро-тися. За бунтарські вірші 33-річного Т. Шевченка забрали в солдати.

Звучить пісня «По діброві вітер віє».11-й у ч е н ь. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд

переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.

12-й у ч е н ь. Відправили Т. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жан-дарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.

Читання віршів «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя».13-й у ч е н ь. Т. Г. Шевченко прожив усього 47 років, із них 24 роки був

у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі...

56

14-й у ч е н ь. У 1861 р. на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.

15-й у ч е н ь. Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам’ять поета. Народ назвав його Кобзарем. Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських.

У ч и т е л ь. Поезія Т. Г. Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу.

Читання 2–3 віршів Т. Шевченка учнями.— А зараз, щоб перевірити ваші знання, проведемо вікторину.

2. вікторина «чи знаєте ви твори т. шевченка?»

Дивлюсь, аж світає, yКрай неба палає,Соловейко в темнім гаїСонце... (зустрічає).

Не називаю її раєм, yТії хатиночки у... (гаї).

Тече вода з-під явора yЯром на долину.Пишається над водоюЧервона... (калина).

Садок вишневий коло хати, yХрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають, ідучи... (дівчата).

3. Бліц-турнір1. Назвіть псевдонім Шевченка. (Кобзар)2. Коли народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 р.)3. Де народився Т. Г. Шевченко? (У с Моринці Звенигородського повіту на

Київщині)4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької — бунтівник,

непокірний, безстрашний.)5. Як називається найвідоміша збірка віршів поета? (Кобзар)6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили

від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України.)7. У якому селі проходило дитинство Т. Г. Шевченка? (У с Кирилівці)8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії ми-

стецтв)9. Де похований Т. Г. Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається

Тарасовою)10. Скільки років прожив Т. Г. Шевченко? (47 років)

V. підсумОк урОку

Вправа «Мікрофон»— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше вразило?

VI. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Краса

і милозвучність поезії Дмитра Павличка».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

57


Біографічна довідка— Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові

Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого «в колисці із лози, щоб вічним окаянним борж-ником його нести, страждати і любити...». Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім’я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг — то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш «Материнська»). Андрій Самійлович в «Автобіографії» (1959 р ) згадував, що її пісні врізалися в пам’ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші...


Біографічна довідка— Народився Дмитро Григорович Білоус 24 квітня 1920 р. в селі Курмани

Недригайлівського району на Сумщині в селянській сім’ї, де вже було дев’ятеро дітей. Голодомор 30-х років привів юнака в дитячу трудову колонію до Антона Макаренка. По закінченні десятирічки вчився на філологічному факультеті Харківського університету. У червні 1941 р. пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Після госпіталю працював у редакції радіомовлення для партизанів України, згодом у республіканському радіокомітеті, в журналі «Вітчизна». У 1945 р. закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка та аспірантуру при кафедрі історії української літератури. Дмитро Білоус — почесний академік Академії педагогічних наук України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, премій імені Лесі Українки та Максима Рильського.


Біографічна довідка— Жупанин Степан Ілліч народився 18 січня 1936 р. в селі Іршаві на

Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 р. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.

Письменник є лауреатом літературної премії імені Лесі Українки (1994).У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних

збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989).

Поет помер 7 січня 2005 р.

58

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 73. вИЩе украЇнИ тількИ неБО. петрО Осадчук «стежка»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Петра Осадчука; вдосконалювати на-вички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати уявляти описані кар-тини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю.



Прийшов Прокіп — кипить окріп,Пішов Прокіп — кипить окріп,

Як при Прокопові кипить окріп,Так і без Прокопа кипить окріп.

2. гра «слово у слові»— Складіть нові слова із літер слова електростанція. (Трос, танці,

станція, секрет, сорт, торт, крос, кіт, рота, літак )

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняКункурс знавців щедрівок.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який розділ ми зараз вивчаємо?— З творчістю яких українських поетів ми ознайомилися в цьому розділі?— Послухайте уривок з вірша.

ДІД МОРОЗ

Дід Мороз не раз меніСнився серед ночі:Щоки в нього крижані,Із льодинок очі.Дід Мороз лише дихне —Мерзне все довкола,

Тільки гляне — і менеХолодом проколе.Але тато пояснив,Усмішку сховавши:— Сняться тим холодні сни,Хто розкритий завжди...

— Який настрій викликав у вас цей вірш?— Яким ви уявляєте автора? Тата?— Це уривок з вірша, який належить перу українського поета Петра Осад-

чука. Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.


1. Біографічна довідка— Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 р. в селі Острівець

Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові — шістнадцять, молодшому — чотири). Мати сама виро-стила трьох синів.

Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомогли йому просто і цікаво писати для малих читачів.

2. Опрацювання статті про поета (с. 116–117)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Як поет визначив сенс свого життя? Як ви розумієте ці слова?— Які збірки написав поет для дітей?

59


3. Опрацювання вірша петра Осадчука «стежка» (с. 117)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.— Який вірш за настроєм?— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — у парах одне одному

Заллю згодомпрудко шибкудзвенів щодухумолодчина в супрязі

Учитель називає пояснення якогось із поданих слів, а учні визначають, якому слову воно належить.

Дуже швидко (прудко).Разом, спільно об’єднавшись (в супрязі).Пізніше, потім (згодом).Скло в рамі вікна, дверей (шибка).

3) Робота над виразністю читання вірша.— Який основний тон виберете для читання вірша?— У якому темпі будете його читати?— З якою інтонацією прочитаєте слова дощу?


5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Як хлопчик тікав від дощу?— Хто прийшов йому на допомогу?— Чому він дякував стежці?— Чому розізлився дощ?— Як поет описав дощ?— З приводу чого хлопчина висловлює жаль?

6) Гра «Знайди риму».

До хати — за п’яти водою — з тобою... і т. д.

4. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Можемо ми віднести її до всього твору чи до якоїсь його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто є автором цього вірша?— Що нового ви дізналися про українського поета Петра Осадчука?— Чого ми повинні в нього вчитися?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш. Описати: 1-ша група — хлопчика; 2-га група —

стежку; 3-тя група — дощ.

60

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 74. пОетИчне слОвО прОнИклИве й ЩИре. дмИтрО павлИчкО «вітряк»

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Павличка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати про-читане; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку




КоливаєВусом сом,І співає в унісон:— Копітка

У сома справа:Вуса — двохаршинні,Вус — наліво,Вус — направо,Сам — посередині...

2. гра «розшифруй вислів!»— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові читайте

тільки першу букву.Місто, ананас, ложка, екзамен, щука, експрес, небо, ялинка, трон,

апельсин, йод, тарілка, електрика, город, арка, внук, кіт, астронавт, єнот. (Мале щеня, та й те гавкає )


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Петра Осадчука «Стежка».

2. робота в групахУчні кожної групи зачитують складені характеристики хлопчика, дощу,

стежки.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми здійснимо подорож до Країни Добра, де панує Сонце, його

помічники — маленькі промінці, добрі слова та вчинки. А для того, щоб по-дорож була успішною, виразно прочитайте вірші. Налаштуймося на Добро!

Сонце зайшло. І раптомвсе навкруги померкло,тільки вікно хатинисяяло в темноті.Соняшник здивувався!..І до вікна підкрався.

І що ж він побачив?Дівчинка книжку читає,а Сонце перегортає,сторінки й світло вливаєв літери та в слова.

Д Павличко

— Можливо, хтось із вас знає прізвище автора вірша? (Автор вірша — відомий український поет Дмитро Павличко )

— Сьогодні нашим провідником по Країні Добра буде відомий український поет Дмитро Павличко та його сонцесяйні вірші, з одним із яких ми мали змогу ознайомитись.

А зараз послухайте один із кращих творів цього автора — невмирущі «Два кольори», які стали народними. (Звучить пісня «Два кольори» — муз О Бі- лаш, сл Д Павличка )

61

— Який оберіг дала мати своєму синові? (Мати вишила синові сорочку )— Якими кольорами вишивала? (Вона вишивала червоними і чорними

нитками )— Чому саме такими кольорами? (Ці кольори — символи життя людини:

радості і журби )




2. Опрацювання вірша дмитра павличка «вітряк» (с. 118–119)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?



Неокрає мукаопівночі тишеюдзвінкою блакитьпосипаний вертольоти

— Прочитайте слова мовчки, а потім — перевірте читання свого сусіда по парті.

— Серед поданих слів знайдіть синонім до слів безмежне, безконечне (неокрає); борошно (мука)

3) Повторне читання вірша учнями.— Прочитайте вірш замріяно у повільному темпі.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Де стоїть вітряк? Із чим поет порівнює вітряк? Прочитайте відповідні

рядки.— Яка робота є у вітряка? Чим важлива ця робота?— Які слова у вірші свідчать про те, що Чумацький Шлях схожий на ту-

манну світлу смугу?— Як ви гадаєте, чому автор не говорить про це прямо?— Спробуйте пояснити, навіщо митці створюють поетичні образи.

3. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? вдалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI. підсумОк урОку— З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Що вам найбільше запам’яталося?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 118–119).

62

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 75. БілИй вірш. дмИтрО павлИчкО «на Щастя»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на-вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над тек-стом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати інтерес до чи-тання.

Хід уроку




Ло-ло-ло — сонце зайшло,Се-се-се — сутінки обгорнули все.Уг-уг-уг — тихо стало навкруг.Ка-ка-ка — місяць світить з висока.Ять-ять-ять — зірки миготять.Ець-ець-ець — стихнув вітерець.


Із пасльоном пиріжки,Паляниці, пампушкиІ пахучі калачіПівник Петя пік в печі.Потім півник на подвір’їПопелясте чистив пір’я.Перепілку й павичаПиріжками пригощав.

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняКонкурс на краще виразне читання вірша Дмитра Павличка «Вітряк»

(с 118–119).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Дмитра Павличка.

Будемо читати його вірш «На щастя».— Спробуємо поміркувати, з якою метою поет розповів цю історію.


1. Опрацювання вірша дмитра павличка «на щастя» (с. 119–120)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини ви уявляли слухаючи вірш?


Кінь площавершник щастязнайшовся золотимипідкований усміхнувся

— Прочитайте слова «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному.

63

— Прочитайте всі іменники, дієслова, прикметники.— Назвіть звуки в слові щастя. Назвіть односкладове слово.

Фізкультхилинка

3) Гра «Рибки». Повторне читання вірша учнями мовчки.— Яким ви уявляєте собі вершника? коня? хлопчика?— Як ви гадаєте, з якою метою поет розповів цю історію?— Спробуйте довести, що «На щастя» — білий вірш, тобто вірш без рими.



5) Гра «Що де?».

В морі кіньна острові вершникпід вершником площана площі містов місті острів

2. Цікаво знати!Прикмета про те, що підкова приносить щастя, найімовірніше зароди- yлася в Давньому Єгипті, де Фараон, проїжджаючи повз тріумфуючого натовпу своїх підданих, можливо, і не підозрював, що коні, запряжені в його колісницю, регулярно втрачають підкови. Нічого особливого, справа звична, але весь секрет полягав у тому, що ці підкови були виготовлені із золота! І природно, що, така золота підкова приносила людині, яка її знайшла, в прямому сенсі, додаткове благополуччя.Підкова приносить удачу, бо належить коневі — древній магічній тварині, yпов’язаній із сонцем і богами. Важливо, щоб підкова була знайдена випад-ково. Дієвість підкови посилюється, якщо в ній є цвяхи. За правилами, підкову потрібно прибити зсередини на двері будинку.Культ підкови міг виникнути також з легенди про Св. Дунстане і дия- yвола. Святий був відомим ковалем, і (як свідчить легенда) якось до нього з’явився сам диявол і попросив підкувати своє копито. Святий погодився і, прикувавши відвідувача до стіни, взявся за нього так міцно, що диявол запросив пощади. Перед тим, як звільнити, святий змусив його заприсяг-тися, що він ніколи не увійде туди, де буде видно підкову.

Vі. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Чим сподобався вам вірш?— Над чим змусив замислитися?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 119–120). Самостійно знайти відомості про те, як

і чому підкова стала символом щастя.

64

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 76. шануємО БаБусю. вОлОдИмИр кОлОмієЦь «сИве сОнечкО»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Володимира Коломійця; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї.

Хід уроку




Сичить сичик солов’ю:«Славний спів я твій люблю!Співаком також я стану,Ось куплю лиш фортеп’яно!»

На сосні сидить сорока,Сіроока, сіроока.І сміється, і скрекоче:«Сич солістом стати хоче!»

2. гра «плутанка»— Складіть «плутанку» слів у прислів’я.Не слів на кидай вітер; yзолото. Сказане а слово — мовчання — срібло, yкажи, а знаєш — не Знаєш — мовчи. yщо день. Ласкаве весняний слово. yза краще Добре цукор слово і мед. yсловечко Гостре сердечко. коле yруйнує. слово Добре а будує, зле yглибоко. Слово не ранить стріла, а y


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання Дмитра Павличка «На щастя».

2. слухання самостійно знайдених учнями відомостей про те, як і чому підкова стала символом щастя


ВАРЕНИКИ

Лада ліпить вареники —помага бабусі.Вареники-стуленики...Тістечко й на вусі!Лада ліпить вареники.Та так-бо вже щиро!Вареники-стуленикиз вишнями, із сиром.Лада ліпить вареники,вся в борошні й тісті.

Вареники-стуленики,—хто ж їх буде їсти?А їстимуть три подружки:кішка Мурка,курка Кокотушка,ну, а третя —свинка Хрюшка.Їстимуть і проситимуть:— Ще, Ладо, ще!

— Який він за настроєм?— З яким почуттям автор пише про Ладу?— Автор цього вірша — український поет Володимир Коломієць. З його

творчістю ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

65


1. Опрацювання біографічної довідки (с. 120)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями— У якій сім’ї народився Володимир Коломієць?— Коли він написав свій перший вірш?— Як він про це згадує?— Які поетичні збірки для дітей видав поет?

2. Опрацювання вірша володимира коломійця «сиве сонечко»

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте назву вірша і спробуйте здогадатися, про кого в ньому йти-

меться.

2) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Які почуття він у вас викликав?— Кого поет назвав сивим сонечком?



Читання слів уголос «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному

Ночви уранцідітлахи лежанканіжаться тупочетьсяклопочеться потягусеньки

Довідкове бюроНочви — довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домаш-

нього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.Лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання.

4) Повторне читання вірша учнями в парі одне одному.— Який основний тон виберете для читання вірша?— Які рядки вірша потрібно читати співчутливим тоном?

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Як поет говорить про дітлахів?— Якими словами передає нескінченні турботи бабусі?— Як ви гадаєте, чи зміниться щось наступного дня в поведінці дітей

і бабусі? Що саме?— Чи звертається поет до кожного з нас? Доведіть свою відповідь.

Vі. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Який висновок ви зробили з прочитаного?

Vіі. дОмашнє ЗавданняПідготувати розповідь про бабусю.

66

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 77. не упустИ свОю жар-птИЦю. вОлОдИмИр кОлОмієЦь «тюхтій і тОрОхтій»

мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдо-сконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати лю-бов до художнього слова.




Голосна очеретянкаОселилась якось ранкомУ рясних очеретах.Одягнувши окуляри,Написала незабаром

Олівцем очеретянимНа воротах номер ганку.Ось-ось одуд-листоношаПринесе новин хороших.

2. гра «допиши віршик»

Ходить лісом їжачок,В нього шубка з...

Вночі їй завжди півник сниться.Вона не курка, а...

У неділю на ХрещатикКвочка вивела...

По дорозі жук повзе, На спині листок...

Свиня навчала діточок:— Вмивайте вранці...

Ну й дивина!Не знає Таня й досі,Яка пора іде за літом?...

І Січовик

3. гра «межа»— Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.

1) Непомітнонадійшовранок.2) Уселісталошумно.3) Забрехалисобаки, заревіликоровитателята.4) Цілаотараовецьтакібекалаімекала.5) Великийпівеньвистрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав.6) Почувсялюдськийгомін.7) Викотилосяз-залісукраснеіпишнесонце.8) Зачервоніливерхівкивисокихберізок.9) Засвітилисячистовибіленіхатки.

10) Заяскравіликрапелькиросинатравахінагородині.

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняГра «Моя бабуся — найкраща»Розповіді учнів про свою бабусю.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира

Коломійця. Прочитаємо його вірш «Тюхтій і Торохтій».

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. гра «передбачення»— Кого називають Тюхтієм? Торохтієм?

67

Тюхтій — незграба, неотеса.Торохтій — базіка, балакун.— Як ви гадаєте, що їх може об’єднувати?

2. Опрацювання вірша володимира коломійця «тюхтій і торохтій» (с. 121–123)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Що викликало здивування?


Куняв бризнезвавсь соловієжахтіти зоритинабалакатись трапляєтьсявибалакається набалакатись

— Прочитайте слова мовчки, потім — «буксиром» із сусідом по парті.— Знайдіть тлумачення слів у підручнику.Соловіти — тут: ставати в’ялим, сонним.Жахтіти — яскраво світитися.Зорити — пильно вдивлятися.— Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова дрімав (Куняв)

3) Читання вірша одне одному в парі.— Який основний тон виберете для читання вірша?— З якою гучністю будете читати?— Які рядки прочитаєте голосніше?


5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Прочитайте, як описано у вірші Тюхтія і Торохтія.— Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?— Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю — шанс на успіх у житті?

Знайдіть відповідь у тексті.— Як ви розумієте виділені вислови?

6) Робота в парі.— Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира

Коломійця.Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся — ... (сиве сонечко).Щоб не прогавити своє щастя, не будь... (Тюхтієм і Торохтієм).

3. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

Vі. підсумОк урОку— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Яка його тема? мета?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 121–123).Скласти твір-міркування «Не упущу свою жар-птицю».

68

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 78. мИлуємОся красОю світанку. андрій м’ястківськИй «курлИчуть хмарИ, тьОхкає вОда...»

мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати лю-бов до природи.


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. робота над чистомовкою

Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.Али-али-али — потім травку пощіпали.

Или-или-или — у водиці лапки мили.Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

2. гра «Озвуч малюнок»Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.Немовля — а-а-а-а.Мишка — пі-пі-пі-пі.Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.Коник — іго-го-о-о.Жабка — скре-ке-ке-е-е.Тигр — р-р-р-р.

3. гра «упізнай слово за ознакою»— Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — ... ( y мама).Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — ... ( y хліб).Білий, холодний, пухкий, іскристий — ... ( y сніг).Біле, солодке, холодне, вершкове — ... ( y морозиво).Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — ... ( y лисиця).Нова, цікава, бібліотечна, яскрава — ... ( y книга).Хитрий, колючий, маленький, спритний — ... ( y їжак).Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — ... ( y заєць).Весняний, сонячний, теплий — ... ( y день).Зелена, висока, новорічна — ... ( y ялинка).


1. конкурс на краще виразне читання вірша володимира коломійця «тюхтій і торохтій» (с. 121–123)

2. гра «хто краще?»Конкурс на кращий твір-міркування «Не упущу свою жар-птицю».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОкуЗвучить пісня «На калині мене мати колихала» (сл А М’ястківського,

муз В Верменича у виконанні Костянтина Огнєвого).— Чи сподобалася вам пісня?— Який настрій вона у вас викликала?— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?— Слова цієї пісні належать перу українського поета і прозаїка Андрія Пи-

липовича М’ястківського.Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.

69



2. Опрацювання вірша андрія м’ястківського «курличуть хмари, тьохкає вода...» (с. 124–125)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?



Тьохкає тичині зірниці блакитнийсоняхи півень жовтогарячі курличуть

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — мовчки— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.— Знайдіть у підручнику (с 124) тлумачення слова тичина.

3) Повторне читання вірша учнями вголос.— Словами з тексту доведіть, що поет описує світанок, милується його

красою.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Якими кольорами й звуками сповнено змальовану в поезії картину при-

роди?— Яким художнім засобом є виділені в тексті слова?— До поданих слів доберіть епітети з вірша:Хміль... (буйний); соняхи... (жовтогарячі); півень... (блакитний).— Що поет говорить про місяць? Про хмари?

5) Робота в парі.Знайдіть у тексті загадку і відгадайте її.

6) Гра «Віднови порівняння».

Землю, як буйний хмільпуть, як у травнікурличуть хмари, мов колисанку


Вода — гойда путь — цвітуть... і т. д.

3. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? вдалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI. підсумОк урОку— З творчістю якого поета ми сьогодні ознайомилися?— Чим вразив вас його поетичний пейзаж?

VII. дОмашнє ЗавданняВивчити рядки з вірша, які найбільше сподобалися (с 124).

70

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 79. пейЗаж. мИкОла вінгранОвськИй «лаЗИть сОнечкО в травах...»

мета: поглиблювати знання учнів про творчість Миколи Вінграновського; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку




ДЖМЕЛІ

Де цвіту рясне гілля,Ви побачите джмеля.Він кружляє між гілок

Та й розносить скрізь пилок.Потрудилися джмелі —Більше яблук на гіллі.

2. гра «відгадай, хто це»

Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик).Кар-кар — ... (ворона).Тьох-тьох — ... (соловей).Тук-тук — (дятел).

Ціть-ціть — ... (щиглик).Ку-ку — ... (зозуля).Кря-кря — ... (качка).Га-га-га — ... (гуска).

3. читай весело! Запам’ятовуй!

МУЗИКИ

У танок пішла Маринка —Захиталась материнка.А коники-стрибунці

Б’ють у срібні бубонці.Зайчик вискочив із жита,Став у дудочку сурмити.

О Палійчук


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання улюблених рядків поезії А. М’яст-

ківського «Курличуть хмари, тьохкає вода...».


Вві сні наш заєць знову задрімав.Якби не в сні, то де б йому дрімати?На теплу землю вухонько поклавІ серце своє заяче під лапи.Додому ніч собі на небо йшла,І на зорю дивилася мурашка...Дрімайлику тим часом зацвілаПід вусом, під самісіньким,— ромашка!

— Чи сподобався вам вірш? Який це вірш за настроєм?— Автор цього вірша — український поет Микола Вінграновський. З його

творчістю ми сьогодні починаємо знайомитися.

71


1. Біографічна довідка— Народився поет у м. Первомайську на Миколаївщинi в селянськiй

родині. Навчався в Київському iнститутi театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному iнститутi кiнематографiї в Москві. Працював на Київськiй кiностудiї iменi О. Довженка актором, режи-сером, сценаристом.

2. Опрацювання статті про миколу вінграновського (с. 125)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Які книжки написав Микола Вінграновський для дітей?


3. Опрацювання вірша миколи вінграновського «лазить сонечко в травах...» (с. 125–126)

1) Читання вірша учнями одне одному в парі.— Чи сподобався вам вірш?— Які картини ви уявляли, читаючи його?— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика)


Довідкове бюроВоло — відвисле місце під шиєю в багатьох птахів.

3) Повторне читання вірша учнями вголос.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Про кого йдеться у вірші?— У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитайте.— Об’єднайте персонаж з його дією.

Коник лазитьметелики стоїтьсонечко граютьчапля скаче

— Якими барвами сповнено описаний пейзаж?— Що із зображеного у вірші тобі доводилося спостерігати?— Який настрій навіюють такі картини природи?

5) Гра «Добери ознаку».

Чапля зеленаволо срібляставода малиновенога біла

VI. підсумОк урОку— З яким твором ознайомились на сьогоднішньому уроці?— Хто є автором цієї поезії?— Що цікавого ви дізналися про поета?

VII. дОмашнє ЗавданняНамалювати одного з персонажів вірша. Розповісти про нього.

72

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 80. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «краса і мИлОЗвучність пОеЗіЇ дмИтра павлИчка»

мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача.




Вовк ведмедя розбудив:— Вже весна, гуляти йди!Виліз велетень з барлогу —Вовк тікає в ліс від нього.

2. відчуй настрій твору!

СКРИПАЛІ

У вишневому гілліПоховались скрипалі,Забриніли: «Дзень-дзень-дзень!Ох, який чудовий день!Гріє сонце золоте,А навкруг усе цвіте».Зовсім то не скрипалі,Не дзвінки сопілки,То на вишенці малійЗаспівали бджілки.

III. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості

українського поета Дмитра Васильовича Павличка.— Що вам відомо про Дмитра Павличка?— Які його твори читали на уроках?

IV. рОБОта З вИставкОю кнИг— Розгляньте виставку книг.— Які з них ви читали? Які хотіли б прочитати?

V. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів— Які вірші Дмитра Павличка ви прочитали, готуючись до уроку?

1. гра «упізнай вірш»

Сонце усміхнулося здаля: y— Правда, все я бачу з висоти.Всі народи рівні. А земляТам найкраща, де вродився ти! («Де найкраще місце на землі?»)

А в тім колоску — півжмені yЗерна.А з того зерна колоски довжеленніЗнову добуде сила земна. («Зернина»)

Одягнувся, мов на свята, yЗапорозький в нього шик:

73

Тучі шапка сивувата,Блискавки червоний шлик. («Дядько дощ»)

Скупатись хоче гриб, але yКупатися у шапці зле.Йому здається, що осаЙого під шапкою куса! («Капелюх»)

2. Фізкультхвилинка

VI. чИтання й ОБгОвОрення нОвИх твОрів дмИтра павлИчка

1. Опрацювання вірша «птиця»

1) Читання вірша в парі одне одному.— Яка основна думка вірша? У яких рядках вона висловлена?— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?— Як змінюється ця інтонація до кінця вірша?— З яким почуттям треба читати слова пташки?

2) Конкурс на краще виразне читання вірша.

2. Опрацювання вірша «Заєць»

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями.— Хто є головним персонажем вірша?— З яким почуттям пише поет про зайця? З чим порівнює його вуха?— Якими словами говорить про нелегке життя тваринки?

2) Гра «Добери риму».Рухає — ... (дмухає);копицею — ... (рушницею);зеленими — ... (антенами);вкладається — ... (накривається).

3. Опрацювання вірша «синиця»

1) Виразне читання вірша вчителем.— Що ви уявляли, слухаючи вірш?

2) Словникова робота.Корифей — провідний, видатний діяч мистецтв.

3) Повторне читання вірша учнями.— Як люди допомагали синичці пережити люту зиму?— Чому пташка припинила просити їжу?— Якою була її вдячність?— З чим порівнюється спів синиці?— Чим хата відповідала пташці?— Чого нас навчає цей вірш?

VII. підсумОк урОку— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Чого він вас навчив?— З якими творами Дмитра Павличка ви хотіли б ще ознайомитися?

Vііі. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Весну-

красну зустрічаймо!».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

74

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 81. ЗвОрушлИве Звучання. мИкОла вінгранОвськИй «прИспалО прОсО прОсеня»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; на-вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.

Хід уроку




Цап забрів у двір рогатий —Цуценя втекло до хати.Цілу ніч йому не спалось —Цапа цуценя боялось.

2. гра «утвори слово»— У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість

другої — букву а та читайте.Уперше читайте повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.

т-м- в-н- сп-к-Г-н- тв-рд- р-дьк-сц-н- в-рб- з-бр-Д-сн- в-сн- р-бр-п-н-л м-д-ль м-т-лт- -тр ф-рм- с-стр-ст-жк- м-ж- г-кт-ркр-йд- п-к-р -кр-н


Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки, розповідають про персонажа, якого зобра-

зили.


Довгі вуха, куций хвіст, yНевеличкий сам на зріст.На городі побував —Нам капусту попсував. (Заєць)

— Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?

Цікаво знати!Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири

доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.Чому зайченят не відчуває жодний звір?На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап,

а лапки зайченятка підтискають під себе.

75

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він при-святив цьому милому звіряткові.


V. спрИйняття й усвідОмлення нОвОгО матеріалу

1. Опрацювання вірша миколи вінграновського «приспало просо просеня» (с. 126)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.— Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?— Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?


3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Хто розмовляє із зайченям? (Просо — злакова рослина, з зерен якої одер-

жують пшоно )— Що просо розповіло зайчикові?— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.— Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?— Знайдіть у вірші уособлення.— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.— Що надає цьому опису зворушливого звучання?

2. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі кар-

тини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

3. гра «добери рими»Просеня... (зайченя);просо... (косо);спи... (снопи);око... (високо);вовк... (намок);укрився... (завовчився);горби... (води);пустка... (капуста);ти... (рости);лапку... (зайченятко).

Vі. підсумОк урОку— Чи сподобався вам урок?— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш.

76

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 82. кОлИ твір відкрИває свОЇ таємнИЦі. мИкОла вінгранОвськИй «грім»

мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. Фонетична зарядка— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)— Як гуде машина? (Гу-у-у)— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)— Дмухніть на кульбабу.

2. робота над скоромовкою— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям

гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів —Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,Ходить в гості сіра мишка.

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняГра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало

просо просеня...» (с 126).


Ось по небу кінь біжить, yЗ-під копит вогонь летить,А під ним земля дрижить. (Грім)

— Творчість якого письменника ми вивчаємо?— Чим особливі його вірші?Микола Вінграновський оспiвує свiй рiдний край, виражає свою любов до

нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезiєю «Грiм», у якій яскраво вiдтворена картина лiтньої грози.


1. Опрацювання вірша миколи вінграновського «грім» (с. 127–128)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Назвіть персонажів вірша.— Хто його головний герой?


Мушу умив трусніть навздогінголубі тремтів щасливий заговорила

77

— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)


3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.— Який основний тон виберете для читання?— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які бу-

демо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу )

4) Читання учнями вірша в парі одне одному.


6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри,

трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?— Як називається такий художній засіб?— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким

у вірші показано грім?— Зазвичай грiм лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим

дядьком, що допомагає дiтям зiбрати врожай, обтрусити гiлки слив, груш:

I натрусив зi сливи слив,Щоб легше було сливi.

— Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком «р», с буркотiнням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.


Гримів — ... (горів);гриміти — ... (на квіти);згори — ... (яри);хоче — ... (очі);опустив — ... (слив);

щасливий — ... (сливі);навздогін — ... (грім);груша — ... (дуже);собі — ... (голубі);грушу — ... (мушу).



2. Опрацювання рядків із твору г. квітки-Основ’яненка «грім гуде...» (с. 128)— Доведіть, що у вірші «Грім» і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка

«вчувається» гуркіт грому.


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yМені сподобалося... yУрок завершую... настроєм. y

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 127).

78

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 83. підсумОк За рОЗділОм. «Завдання З пОетИчнОЇ ЗБіркИ»

мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за опрацьованим розділом; удо-сконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. вправи для розвитку диханняЗадми свічку. yПонюхай квіточку. yПий чай із блюдця. yПодми на кульбабку. yНасос. yГодинник. yОближи варення на губах. y


Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.Ки-ки-ки — потекли уже струмки.Чок-чок-чок — заспівав пісню шпачок.Ні-ні-ні — рада дітвора весні.

3. гра «доберіть антоніми»Темний — ... (світлий);тихо — ... (голосно);зустрічає — ... (проводжає);чорний — ... (білий);ранок — ... (вечір);угору — ... (униз);говорить — ... (мовчить);сміється — ... (плаче).


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Миколи Вінграновського «Грім»

(с 127).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який розділ ми завершили вивчати?— Сьогодні ми повторимо вивчені твори з поетичної збірки. Перевіримо

свої знання і вміння.

V. пОвтОрення й уЗагальнення вИвченОгО матеріалу1. гра «пригадай твір і його автора»

Вертаюсь до мови тії чарівничої yІ щиро бажаю, щоб вічно жилиТакі дорогі родові наші звичаїІ гнулися в нас від достатку столи. (Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)

79

Я заллю тебе водою, yяк зрівняюся з тобою,під ногами в тебе, хлопче,скоро річка захлюпоче. (Петро Осадчук «Стежка»)

Він лине в зоряну блакить — yНад тишею дзвінкою,За ним Чумацький Шлях лежить,Посипаний мукою. (Дмитро Павличко «Вітряк»)


2. гра «повтори і пригадай»Як називаються вірші, у яких змальовано картини природи? ( y Пейзажна лірика)Хто написав вірш про смутну діброву? ( y Олена Пчілка)Назвіть автора вірша «На щастя». ( y Дмитро Павличко)У яких віршах поети розповіли про дощ? ( y Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв», Петро Осадчук «Стежка», Микола Вінграновський «Грім», Микола Вороний «Ущухла буря», Вадим Скомаровський «Після грози»)— Чи однаковий настрій цих творів? Поясніть свою думку.— У якому вірші вечір підійшов навшпиньках (Павло Тичина «Пастелі»),

а в якому — зорі ниже ниткою золотою? (Марійка Підгірянка «Вечір іде»)— Які художні засоби вам відомі? Наведіть приклади. (Епітети,

порівняння, уособлення, звукопис)— Знайдіть у віршах Миколи Вінграновського слово, утворене самим ав-

тором. (Завовчився «Приспало просо просеня»)

3. гра «З’єднай твір і його автора»

А потім хмару опустив

на сад наш на щасливий Андрій М’ястківський

і натрусив зі сливи слив,

щоб легше було сливі.

У тім гойданні повелася путь,

Як буйний хміль по схиленій тичині, Володимир Коломієць

А біля хати, при вікні одчиненім,

Жовтогарячі соняхи цвітуть.

Язик йому на веретені ходить, Микола Вінграновський

Торохтить Солоха, наче бочка з горохом.

VI. підсумОк урОку— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Що нового дізналися?— Чого навчилися?

VII. дОмашнє ЗавданняПідготувати запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 110–128).

80

Дата _______________________

Клас _______________________

світ прОЗИ

Оповідання

Урок 84. світ прОЗИ. ОпОвідання. Олександр кОпИленкО

мета: почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; вихо-вувати любов до художнього слова.

Хід уроку



Робота над скоромовкою

Галасливий горобецьРозгорнув собі рівець.Розгортає грудочки,Вигрібає черв’ячки.


Робота в парах. Гра «Дуель»Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого

розділу «Поетична збірка».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.— На які розділи вона поділена?


1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями— Що називають оповіданням?— Як автор розповідає про своїх героїв?

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра копиленка

1) Розповідь учителя.— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на

Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів «Сенчини пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

«Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.

81

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та до-брозичливою — так уважав Олександр Іванович.

Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи са-дових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найба-гатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.

Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впо-льовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати руш-ницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.

Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань «Як вони поживають», виданий окремою книжкою у 1961 р.

Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває паро-плав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.

2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.б) Словникова робота.Наснага — творчий запал; душевна зарядка.Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який

дістав добре виховання; благородний.

3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.— Де народився і виріс майбутній письменник?— Про що він розповідав у своїх творах?— Про що він згадував?— Скільки книжок видав письменник?— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?— Послухайте оповідання Олександра Копиленка «Ластівка» із цієї збірки.

Будьте готові до тестування.

Тестування

1. Хто є головною героїнею оповідання?а) Оля;б) Валя;в) Юля.

2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?а) За шпаками;б) за солов’ями;в) за ластівками.

82

3. Де сиділи пташки?а) На деревах;б) на будинках;в) на дротах.

4. Які пташки пішки вирушають у путь?а) Дрозди;б) деркачі;в) голуби.

5. Яку пташку знайшла дівчинка?а) Синичку;б) ластівку;в) горличку.

6. Що дівчинка зробила із пташкою?а) Залишила на місці;б) забрала додому;в) віднесла в зоопарк.

VI. підсумОк урОку— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?— Що нового дізналися?

VII. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копи-

ленка «Ластівка».


Біографічна довідка— Народився Дмитро Васильович Павличко на Івано-Франківщині.

Сім’я жила бідно, батьки були змушені працювати від темряви до темряви, щоб прогодувати «маленьких семірко».

Батько, Василь Миколайович, був освіченим на той час чоловіком, праце-любним та енергійним.

Про маму, Параску Юріївну, поет писав: «Мене мати навчила розмовляти, а книжка думати».

Невеликі поезії Д. Павличко почав писати ще в дитинстві, але перша книжка «Любов і ненависть» була видана в рік закінчення ним Львівського університету.

Твори для дітей друкував у дитячих журналах, календарі «Дванадцять місяців», виходили вони і окремими книжками. Ось погляньте на цю чудову виставку, де є книжки «Золоторогий олень», «Дядько Дац», «Де найкраще місце на землі?», «Обруч».

83


Біографічна довідка— Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Там,

у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого сол-датського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.

Андрій М’ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий до-робок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов )


Біографічна довідка— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті

Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи...

1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потра-пило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кину-тись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровес-никами в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.

Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.

Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.

Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу...

І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про при-роду Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».

Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».

84

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 85. людИна і прИрОда. Олександр кОпИленкО «рОЗБИшака чИв» (скорочено)

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати учнів помічати красу і неповторність природи; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини; виховувати любов до при-роди.

Хід уроку


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. читай виразно, намагайся передати настрій твору!

БДЖІЛКА

Бджілка летіла,Над вушком гуділа,Сердито гуділа,Ще й шепотіла:«А хто медком ласувавІ дякую не сказав?»

— Не я,— сказало Ведмежа.— Не я,— відповіло Зайча.І Мишеня, і КошеняТакож відповіли: «Не я, не я!»Лиш один Юрась мовчав.Чому мовчав, хто відгадав?

К Гнатенко


Вибіг Гришка на доріжку,На доріжці сидить кішка,Взяв з доріжки Гришка кішку —Хай спіймає кішка мишку.

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняГра «Вернісаж»Учні презентують свої малюнки, які вони намалювали до оповідання Олек-

сандра Копиленка «Ластівка».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на попередньому

уроці?— Про що розповідав у своїх творах для дітей Олександр Копиленко?— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Олександра Копиленка,

у якому він описав поведінку одного з братів наших менших.

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. гра «передбачення»— Прочитайте заголовок оповідання.— Про кого може йтися в цьому оповіданні?— Як ви розумієте слово розбишака? (Той, хто любить бешкетувати, пу-

стувати Той, що б’ється (про птахів).)— Кого автор міг назвати Чивом?

Загадка на допомогу

Сірі крильця в нього є, yДзьобом зернятка клює,Проспівав нам «чив-чив-чив»,З’їв зерно — і полетів. (Горобець)

85

2. Опрацювання оповідання Олександра копиленка «розбишака чив» (с. 130–131)

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Хто є його головним персонажем?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному.

Кортить оселіОселився вдачеюЗухвалий статечногоЗвичайний безстрашного

— Доберіть синоніми до слова оселя (житло); кортить (хочеться); вдача (звичка).

— Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Оселився, оселі)— Знайдіть у підручнику (с 130) тлумачення слова статечний.Статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.


3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Чому автор назвав горобчика Чивом?— Де оселилася пташка?— Чому письменник називає Чива розбишакою?— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що письменник симпатизує Чиву?

Доведіть відповідь рядками з тексту.— Як ви гадаєте, чи засуджує автор поведінку Чива?— На чиєму він боці: Чива чи п’ятьох горобців?

5) Робота за ілюстрацією.— Розгляньте ілюстрацію.— Кого зобразив художник?— Знайдіть в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок.

6) Гра «Голосування ногами».Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження

правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз,

а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чого навчилися?

Vіі. дОмашнє ЗавданняПрочитати статтю «Чи знаєш ти?» за Юрієм Дмитрієвим, дати відповідь на

запитання (с 131).

86

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 86. дИва в прИрОді. юрій старОстенкО «хтО Це такИй?»

мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. Звуконаслідувальна вправа. гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).Шелестить трава... (ша-ша-ша).Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).Повний звуків день.

2. робота над скоромовкою. гра «дощик»Діти читають хором:накрапає дощ ( y тихо);дощ пускається сильніше ( y голосніше);злива ( y голосно);дощ слабшає ( y тихіше);дощ припинився ( y читання припиняється).

Рак від берега задкує,Рибка лин над ним кепкує.— Рак забрів в очерети,Річку думав перейти.

III. перевірка дОмашньОгО Завдання— Що нового ви дізналися про горобців?— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому

подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських

письменників.Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 84)


Кря-кря-кря — танцюють каченята.Няв-няв-няв — ходять кошенята.Ква-ква-ква — скачуть жабенята.Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.Гав-гав-гав — сідають собачата.Кар-кар-кар — літають вороненята.Все-все-все — закінчили малята.

87

2. Опрацювання оповідання юрія старостенка «хто це такий?» (с. 132)

1) Робота над загадкою.

Буркотливий, вайлуватий yВ лісі ходить звір патлатий,Одягнувши кожушину,Мед шукає і малину. (Ведмідь)

2) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Чи впізнали ви головного героя оповідання?


Читання стовпчиків слів у парах одне одному

Жвакає задерлоопудало байдужепооб’їдав похилитьсяперемовляються скидається

— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

4) Повторне читання оповідання учнями вголос.— Що трапилося з ведмедем?— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).

5) Гра «Доведи, що...».— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:...Ведмідь багато їсть восени....Звіру важко дістати ягоди.

6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту

5 іменників.

Vі. підсумОк урОку— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому

уроці?— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

Vіі. дОмашнє ЗавданняПереказати зміст оповідання від імені Мишка.

88

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 87. дИва в прИрОді. юрій старОстенкО «і трапИться ж таке...»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. прочитай, поміркуй! вислови своє ставлення до прочитаного!

БДЖІЛКА

Чого це над квіткамиСхилилась дітвора? —Малим цікаво знати,Як бджілка мед збира!А бджілка все кружляє,Неначе каже нам:— Жу-жу, жу-жу, малята,

Я меду не віддам!І забавляться з вамиНе маю я часу:Солодку краплю медуУ вулик понесу!

Г Бойко

2. гра «плутанка»— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте

«зайве» слово.

Би-ку-ки ро-на-во ша-мика-ляль луб-го рах-ховжа-ме-вед ця-ли-гор па-мавник-ко ро-бець-го цюк-паґа-дзи тел-дя ка-білля-те ля-бу-ци тка-щі


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання

«Хто це такий?» від імені Мишка.


Гра «Упізнай героя»

Влітку медом ласував, yДосхочу малини мав.А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.Бачив чи не бачив сни,А проспав аж до весни. (Ведмідь)

— Що ви знаєте про ведмедя?— Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні «Хто це

такий?»?— В яку пору року ми зустрілися з Мишком?— До чого він готувався?— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.


89


1. Опрацювання оповідання юрія старостенка «і трапиться ж таке...» (с. 132–133)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?— Назвіть його головних персонажів.



Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, потім — у парі одне одному

Барліг п’ятаминенажера ведмідьпискляткам м’якенькоїпообскубував погрожували

— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-

кенької)

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.— З якою інтонацією будете читати оповідання?— Чиї слова прочитаєте злякано? Чиї — з обуренням? Чиї — впевнено, го-

лосно?

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Як автор пише про наближення зими?— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.— До чого закликали звірі Мишка?— Чому він не поспішав тікати?— Яка пригода трапилася з Мишком?— Хто йому допомагав?— Визначте тему оповідання.— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?— З якою метою автор використав їх?— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки,

а чим — відрізняються від неї?— Що письменник розповів про клопоти ведмедя?

2. Цікаво знати!У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання

вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представ-ники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в лю-дини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впа-дають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.

Vі. підсумОк урОку— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Що нового ви дізналися?

Vіі. дОмашнє ЗавданняСкласти оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».

90

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 88. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «весну-красну ЗустрічаймО!»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати про-читане, робити висновки; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку


Чого це надворі блищать, мов перлини,І чисті й прозорі весняні краплини?Чого це пісні заспівали своїВеселі, дзвінкі ручаї?

Чого це так сонце ясне пригріває?Бо час чарівниці — Весни наступає!Із сонцем яскравим привітна, ясна,У кожну кімнату заходить... (Весна).


1. гра «віднови слово»— Прочитайте слова з пропущеними буквами.— В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко,

л_л_ка, гнізд_чко.

2. складання скоромовки із розсипанкиЛетів сів прибіг стовпчик хлопчикна горобчик горобчик утік

(Летів горобчик,Сів на стовпчик

Прибіг хлопчик —Утік горобчик.)

III. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Відгадайте загадку.

Де вона проходить — yТам травиця сходить,

Квіти розцвітають,Солов’ї співають. (Весна)

— Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо говорити про весну. Чудова пора року. Про неї кажуть, що вона весела, ясна, чарівна! А з весною у наші віконця все частіше заглядає... (сонце). Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів’я, приказки.

А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.

IV. спрИйняття й усвідОмлення навчальнОгО матеріалу

1. робота з виставкою книг— Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?— Чому ви так уважаєте?— Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?— Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор?

У книжки один твір чи декілька? Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?

2. Обговорення прочитаних творів— Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить

з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди схо-валася зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає і посилає на землю. Про цих красенів ви прочитали казку «Як Квітень до Бе-резня в гості їздив».

91

1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.— Назвіть дійових осіб казки.— Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?— Що Травень порадив Березню?— Чому Березень здивувався?

2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.— Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть

у народі існує прислів’я: «У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, му-тить, зверху ллє, знизу мете».

3. робота над прислів’ями

1) Робота в групах.— Ви готували прислів’я про весну.Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше

прислів’їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.Уночі тріщить, а вдень плющить. yВід березневих дощів земля квітне. yВесна днем красна. yВода з гір потекла, весну принесла. y

2) Гра «Розсипанка».— А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова

прислів’я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів’я.пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає )

4. Опрацювання нових творів

1) Робота над віршем Павла Грабовського «Веснянка».а) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителемБуяє, проміння, ллє, блищить.б) Самостійне читання учнями вірша.— Що ви уявляли під час читання?в) Виразне читання вірша учнями за строфами.г) Робота над змістом.— Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?— А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?

2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова «Весна-красна».

Читання тексту учнями «ланцюжком». Аналіз змісту прочитаного— Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.— Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?— Що сказано в оповіданні про граків?— Які хлопоти навесні у хліборобів?— Скільки пташок згадано в тексті?— Які характерні ознаки кожної з них?

V. підсумОк урОку— Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?— Що найбільше сподобалося на уроці?

VI. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Бережіть

природу, діти!».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

92

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 89. мИ З прИрОдОю єдИні. грИгір тютюннИк «Бушля»

мета: ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдоско-налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. розучування лічилки

Зозуль, зозуль, зозулиця,Порахуй, хто жмуриться.Де літала, кому яйця підкидала.Раз — вільшанці, два — очеретянці,Три — плисці, чотири — горихвістці.Ти літаєш, то й літай,Хто жмуриться, угадай.

2. гра «шифрувальники»— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф,

акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, ак-шатп, акравс, йавмарт.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще складене оповідання «Зустріч Мишка із сорокою

навесні».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського пись-

менника Григора Тютюнника. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.



2. Опрацювання статті про григора тютюнника (с. 134)

Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Що писав Григір Тютюнник про оповідання?— Чому твори цього митця надзвичайно цікаві?— Яка тема була для Григора Михайловича найважливішою?

3. Опрацювання оповідання григора тютюнника «Бушля» (с. 134–135, до слів «а вони сплять — розморило на дощ обох»)

1) Гра «Передбачення».— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?— Що означає слово бушля?

93

— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.— Хто є головними персонажами оповідання?— Хто така бушля?Бушля — чапля.— Що ви знаєте про цю пташку?

Цікаво знати!Головний харч чапель — риба, проте не нехтують і іншими водяними

істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300–500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.



Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному

Ущух лантухпливтиме птастворозморило кігтямивичікувати лепешкою

— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)

Довідкове бюроЛантух — великий мішок з грубої тканини.Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечопо-

дібними листками й гострим запахом; аїр.

4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.— Де ми зустрілися з головним героєм?— Що він робив біля річки?— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?— Чому риба не клювала?— Як автор описує танок дощу на воді?— Чому заснув Арсен?— Знайдіть у тексті опис бушлі.— Чому бушля сіла Арсенові на голову?— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.

VI. підсумОк урОку— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому

уроці?— Які твори для дітей написав Григір Тютюнник?

VII. дОмашнє ЗавданняВиразно читати опрацьовану частину оповідання (с 134–135).

94

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 90. мИ З прИрОдОю єдИні. грИгір тютюннИк «Бушля» (продовження)

мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Григора Тютюнника; вдоскона-лювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, емоцію читача; виховувати любов до природи.



Пішли рясні дощі.Ловилися лящі,А хлопці — мов хлющі:

Забули про плащі.Та що їм ті дощі,Коли такі лящі!

Хлющ — сильний дощ, злива.Змокнути (стати), як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.


Ила-ила-ила — хмара сонечко закрила.Ім-ім-ім — прокотився грім.Ощ-ощ-ощ — і полився дощ.Щу-щу-щу — раді люди всі дощу.Ай-ай-ай — буде гарний урожай.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання першої частини оповідання Григора

Тютюнника «Бушля» (с 134–135, до слів « розморило на дощ обох»).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Чи хочете ви дізнатися, чим завершилася незвичайна зустріч рибалки

Арсена з бушлею?— Пригадаймо епізод, яким завершилася прочитана нами частина

оповідання.— Що робив Арсен? А бушля?

Гра «Передбачення»— Як ви вважаєте, хто з них першим прокинеться?— Якою буде його реакція?


1. Опрацювання оповідання григора тютюнника «Бушля» (с. 135–136)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Яка кумедна подія трапилася з Арсеном?— Які почуття викликав у тебе цей випадок?— Визнач тему твору.


Читання стовпчиків слів у парах одне одному— Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно.

За потреби, виправте помилку товариша.

95

Ондечки сусідкаотямився сердитьсязніметься побачившикотиться переповіла

— Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів опам’ятався (отямився); злетить (зніметься); ображається (сердиться); переказала (переповіла).


3) Підготовка до виразного читання оповідання.— З якою інтонацією будете читати оповідання?— Де зробите найбільші паузи?— Які слова читатимете голосно, з тривогою?— Які — голосно, жартома?

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Хто першим прокинувся?— Чи зрозумів Арсен, що трапилося?— Чому бушля не могла відразу злетіти?— Що кричала бушля? Що кричав Арсен?— Поясніть вислів ані лялечки.— Коли отямився Арсен?— Звідки все село дізналося про пригоду Арсена?— Чи гнівався Арсен на бушлю та селян, що сміялися з нього? Доведіть

свою думку словами з оповідання.— Як ви гадаєте, чому письменник саме так завершив розповідь про діда

Арсена?— На якій думці він наголосив?

6) Робота в групах.

Складання характеристики головного героя— Яким ви уявляєте рибалку Арсена?— Яка у нього зовнішність? Який характер? (Арсен — літній чоловік За-

взятий рибалка, спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, ве-селий)

2. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI. підсумОк урОку— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?— Чому у нього така назва?— Який це твір за жанром?— Чого навчає нас оповідання?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати оповідання.

96

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 91. дружБа — тО найБільшИй скарБ. всевОлОд нестайкО «прОстО Олесь друг» (скорочено)

мета: збагачувати і розширювати знання учнів про життя і творчість Всеволода Не-стайка; продовжити формувати читацькі навички; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати образне мис-лення, творчу уяву, мовне чуття; виховувати товариськість.

Хід уроку


Нумо, діти, підведіться,Одне одному всміхніться.Чули, вже дзвенів дзвінок —Починаємо урок.



Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.Лі-лі-лі — ось лимони на столі.Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

2. робота над скоромовкою— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гу-

мору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.

Сумно солов’ю у лісі,Він сидить у нас на стрісі.Так він солодко співає —Весну й сонце прославляє!


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання

Григора Тютюнника «Бушля» (с 134–136).


Гра «Розсипанка»— Складіть прислів’я із слів. Поясніть, як ви його розумієте.Багатство, дружба, та, найбільше, братство —(Дружба та братство — найбільше багатство )— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю дитячого письменника Всево-

лода Нестайка, який поділиться з нами своїм рецептом дружби.


1. Біографічна довідка— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 р. в м. Бер-

дичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки,

97

разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько. Йшов страшний 1933 р. і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам пись-менник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був ма-леньким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. “Малий, худий та ще й рудий”. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий афри-канський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод го-динами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Не-стайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю до-рогу. А пролягла вона через у’яву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги.

Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.

2. Опрацювання першої частини оповідання всеволода нестайка «просто Олесь друг» (с. 137–138)

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Хто є його головними персонажами?


2) Словникова робота.— Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно.

За потреби, виправте помилку товариша.

Кирпатий хлоп’ятвсміхнувся враженнявиявляється вищенькийпросувається штурманами

— Прочитайте дієслова, прикметники, іменники.— Як ви розумієте слово кирпатий?Кирпатий — говорять про людину, у якої короткий задертий догори ніс.— Хто такий штурман?Штурман — фахівець з водіння кораблів.

3) Повторне читання тексту учнями.

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Якими ви уявляєте хлопчиків? Знайдіть їх опис.— Як довго вони дружать? Що автор говорить про їх дружбу?

98

— Як ви розумієте виділений вислів?— У чому поклялись одне одному Олесь і Костик?— Яку професію вони собі обрали?— Чому вирішили бути штурманами, а не капітанами?— Де провели літо хлопчики?— Який подарунок приготували їм батьки?— Чому хвилювалися хлоп’ята?— Яка неприємність трапилась у Костика?— Як ви гадаєте, чи одягне Олесь форму 1 вересня?

Vі. підсумОк урОку— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового ви дізналися про письменника?

Vіі. дОмашнє ЗавданняПереказувати 1-шу частину оповідання (с 137–138).


Біографічна довідка — Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівці

Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років, помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дру-жиною віддали Григора до школи, і через три роки почалася війна. За знищене війною дитинство Тютюнник написав повість «Климко».

Восени 1947 р. він одержав спеціальність слюсаря і почав працювати на заводі імені Малишева в Харкові.

Невдовзі він повернувся до села — захворів на легені. Працював у колгоспі. Орав, вчив, потім завербувався на Донбас. Будував Миронівську ДРЕС, слю-сарював, був шофером. Його призвали до армії. Чотири роки служив на Да-лекому Сході. Потім п’ять років навчався в університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею.

Серед його творів — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

99


Біографічна довідка — Народився Микола Петрович Трублаєвський, який увійшов у літературу

під псевдонімом Микола Трублаїні, 25 квітня 1907 р. в селі Вільшанці на Поділлі. Батько його працював у лісному відомстві, мати — сільська вчи-телька. У Вільшанці минуло дитинство і перші юнацькі роки Миколи. Був він, як усі. Хіба тільки жадоба до літератури змалку виділяла його серед однолітків та ще бажання самому писати. І він пробує свої сили — пише до місцевої газети «Червоний край» невеликі статті, кореспонденції. Його, як і інших запальних, допитливих юнаків, гостро цікавило все, що відбувалось на той час у селі. У 1925 р. редакція газети «Червоний шлях» посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. В 1930 р. Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, пись-менник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М. Трублаїні на-городжено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Ар-ктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «“Ф. Літке” — пере-можець криги». Згодом, у 1932 р., письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».

Він загинув восени 1941 р. у боях під Дніпропетровськом. Ім’ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.

дОдатОк дО урОків 97–98

Біографічна довідка— Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала — це поєднання яскра-

вого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів.

Євген Гуцало народився 14 січня 1937 р. на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. Як відомо, дитячі враження — найсильніші, і зберігаються вони в пам’яті назавжди.

Писати почав рано, ще навчаючись у школі. Це були вірші про мальов-ничий край — Поділля. Ця частина України між Південним Бугом і Дніпром назавжди залишилася для письменника тим куточком батьківщини, куди він повертався думкою і серцем, звідки черпав натхнення.

Особливе місце у творчості Євгена Гуцала посідали діти. Син учителів, сам за фахом учитель, письменник дуже тонко відчував чистий світ дитинства, коли мала людина дошукується відповідей на силу-силенну запитань. Він сам углядається у світ дитячими очима, бачить його загадковим, чистим, лю-блячим чи жорстоким і немилосердним. Але в серці письменника живе дитяча віра в те, що добра на землі більше, а світ створений так, що завжди знайдеться хтось, хто допоможе.

За цю віру, за душевність, за любов до людей вдумливий читач цінує творчість Євгена Гуцала, адже його твори змушують замислитись над життям, над його таємницями, над його світлими і темними проявами, над його одвічним чаром і його одвічною складністю.

100

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 92. дружБа — тО найБільшИй скарБ. всевОлОд нестайкО «прОстО Олесь друг»

(скорочено) (продовження)

мета: продовжити роботу над оповіданням Всеволода Нестайка «Просто Олесь друг»; формувати читацькі навички; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати образне мислення, творчу уяву, мовне чуття; виховувати почуття дружби.

Хід уроку




Гра «Дощик»Діти читають хором:накрапає дощ ( y тихо);дощ пускається сильніше ( y голосніше);злива ( y голосно);дощ слабшає ( y тихіше);дощ припинився ( y читання припиняється).

По дорозі йду додому,Все з дитинства тут знайоме:Деревина-дуб стоїть,В небо сивий дим летить,У дворі гуляють діти,В дім дверцята неприкриті:Дім запрошує ласкаво:Тут і деруни, і кава,Добрі люди проживають,Про добробут вони дбають.


Ча-ча-ча-ча — звірі граються в м’яча.ЦІ-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м’ячу.Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах переказують одне одному зміст першої частини оповідання

Всеволода Нестайка «Просто Олесь друг» (с 137–138).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо читати оповідання Всеволода Нестайка

«Просто Олесь друг».

Гра «Очікування»— Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?— Яким ви хочете, щоб він був? (Повчальним, пізнавальним, розви-

вальним, цікавим )

101

V. спрИймання нОвОгО матеріалу

1. Опрацювання другої частини оповідання всеволода нестайка «просто Олесь друг» (с. 138–139)

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які почуття воно у вас викликало?


Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, потім — у парі одне одному

Збагнув поглядмешкають досадазвичайних ввечерівсміхнувся хлоп’ята

— Яке слово «зайве» у першому стовпчику? Чому? (Звичайних — прик-метник, решта — дієслова )

— Яке слово «зайве» в другому стовпчику? На яке питання воно відповідає? (Ввечері — коли?, решта — іменники )


3) Читання оповідання учнями вголос.— У якому темпі, з якою гучністю будете читати оповідання?— Де зробите паузи?— Визначте тему прочитаного оповідання.

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Де зустрічаються хлопчики щоранку?— Чому Костик здивовано звів брови?— Про що він запитав друга?— Що відповів йому Олесь?— Якими словами письменник підкреслив, що Олесь чесний хлопчик і не

вміє обманювати?— Чому Олесь не одягнув нової форми?— У яких рядках зосереджено основну думку твору? Прочитай.

5) Робота в групах.1-ша група — скласти розповідь про Олеся;2-га група — скласти розповідь про Костика.

2. гра «голосування ногами»Діти стають у дві шеренги: права шеренга: «я вважаю, що твердження пра-

вильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз,

а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VI. підсумОк урОку— Чи справдилися ваші очікування щодо сьогоднішнього уроку?— Яким був наш урок?— Який висновок ви зробили?

VII. дОмашнє ЗавданняСкласти розповідь «Хто такий справжній друг».

102

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 93. прИгОдИ. мИкОла труБлаЇні «яшка і машка»

мета: ознайомити учнів з творчістю Миколи Трублаїні; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Джміль на склянку з джемом сів,Ґедзь до нього підлетів,І дзвінка пішла розмова.Першим ґедзь промовив слово:«Що, солодкий джем із грушки?»«З’їм його я самотужки!»Джміль дзижчав, що було сили,Поки склянку не закрили.

2. гра «утвори слово»— Додайте до складу букви, утворіть нові слова.Очі — (ов)очі;рій — (об)рій;він — (дз)він;міль — (дж)міль;кіл — (со)кіл;так — (лі)так;парк — парк(ет);жир — жир(аф);крок — крок(одил);лимон — лимон(ад);кит — кит(иця).


Вправа «Мікрофон»Учні обмінюються думками про те, хто такий справжній друг.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми поринемо у захопливий світ мандрів. Допоможе нам у цьому

письменник — мандрівник Микола Трублаїні.



2. Опрацювання статті про миколу трублаїні (с. 139)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями— Де пролягали маршрути подорожей Миколи Трублаїні?— Які збірки оповідань для дітей належать перу письменника-ман-

дрівника?


103

3. Опрацювання оповідання миколи трублаїні «яшка і машка» (с. 139–140)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням.— Про кого йтиметься в цьому оповіданні?

Загадка-помічниця

На дереві грається, yУгору піднімається,На хвості гойдається.І зветься це маляткоВеселе... (мавпенятко).

2) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які почуття воно у вас викликало?— Хто є головними персонажами оповідання?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

Негр внизбоцман миттюзвисаючи вправнийфізкультурник улюбленцями

— Прочитайте тлумачення слова боцман у підручнику (с 140).— Назвіть два найкоротших слова. (Негр, вниз)— Яке слово найдовше? (Фізкультурник)— Назвіть слово з подовженим м’яким приголосним звуком. (Миттю)

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Як мавпочки опинилися на пароплаві?— Прочитайте опис мавпочок. Хто дав їм імена?— Як команда пароплава ставилася до мавпочок?— Що найбільше любив Яшка?— Які уподобання були у Машки?— Чи симпатизує автор мавпочкам? Доведіть свою думку.

6) Гра «Хвиля».Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля

прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

VI. підсумОк урОку— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового і цікавого дізналися?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати оповідання (с 139–140).

104

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 94. прИгОдИ. мИкОла труБлаЇні «Омар»

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку




Індики іволзі белькочуть:— Індики до зерна охочі.І борода індику личить,Ідем — Іванка їсти кличе.

2. читай виразно!КОНИКИ

За городами у лузіСлавні коники живуть.Добре нам уже відомі,Хоч нікого не везуть.— Це тварина?— Ні!— Це птаха?— Ні! Така собі комаха!

О Палійчук


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парі повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання

Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с 139–140).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами ку-

медних мавпочок Яшки і Машки, про яких так захоплююче розповів нам письменник-мандрівник Микола Трублаїні.


1. Опрацювання оповідання миколи трублаїні «Омар» (с. 140–141)

1) Гра «Передбачення».— Спробуйте передбачити, які пригоди чекають на мавпочок.

2) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які почуття воно у вас викликало?


Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному

105

Ляснув викидалаЗойкнула клешнямиДовжелезні дражнячисьРозмальований розставленими

— Прочитайте всі дієслова.— Знайдіть іменник, прикметник.— Знайдіть слова із префіксом роз-. Поясніть правопис цих слів.


4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Як відбулося «знайомство» Яшки з омаром?— Чим завершилося їхнє «спілкування» для мавпочки?— Як поводився Яшка біля омара, що сушився на сонці?— Поміркуйте над словами боцмана. Як ви їх розумієте?— Знайдіть опис омара.— Що ви знаєте про цього рака?

2. Цікаво знати!Біля берегів Африки, Америки і Європи живуть величезні раки — омари.

Європейський омар буває завдовжки до 50 см і масою 11 кг. Американський омар — завдовжки до 60 см, масою до 15 кг. На передній парі ходильних ніг омара знаходяться потужні клешні. Одна з них сильніша — дробляча, інша — ріжуча.

Європейський омар зустрічається в Чорному морі на скелястих і галькових грунтах на глибині 30–80 м. Удень омар ховається серед каменів, а вночі полює на молюсків, черв’яків, креветок та інших морських безхребетних. Зростає він повільно, досягаючи статевої зрілості тільки на шостому році. Самка відкладає (на черевні ніжки) близько 32 тисяч ікринок, з яких через рік виходять личинки, що плавають.

Американський омар мешкає біля берегів Північної Америки.Омари мають здатність до аутотоміі (самокалічення) і до регенерації. У ве-

ликих омарів повна регенерація клішнів відбувається тільки через два роки після їх утрати. Омарів розводять у спеціальних водоймах.

3. гра «Буксир»Створюється пара з «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень

веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

VI. підсумОк урОку— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше здивувало?— Що примусило усміхнутися?— Що повчального є в цьому оповіданні?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати оповідання (с 140–141):1-ша група — від імені Яшки;2-га група — від імені боцмана.

106

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 95. прИгОдИ. мИкОла труБлаЇні «шОкОлад БОЦмана»

мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми об-разами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку




Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?Ря-ря-ря — небо синє, як моря.Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?Ри-ри-ри — там літають комарі.Ра-ра-ра — з комарами мошкара.Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!


Соня смажила млинці,Ось і тісто на руці.Як з роботи прийде тато —Хай він з’їсть млинців багато.

3. прочитай і зрозумій!

ХТО РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?

За струмком дзюрчить село,НебоВ сонечко зійшло,У ставку сплеснувся шпак,У садку співа щупак,Вистрибнув на півня пліт,Кукурікнув сірий кіт,Сіла квіткаНа бджолу,Дуб старийСпиляв пилу...Хто ж розплутає слова?!Ви не зможете бува?

В Шаройко


Робота в групах. Гра «Хто краще?»Учні в групах переказують оповідання Миколи Трублаїні «Омар»

(с 140–141):1-ша група — від імені Яшки;2-га група — від імені боцмана.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Дивовижні пригоди Яшки і Машки тривають. Сьогодні ми дізнаємося

про ще одну витівку цих невгамовних мавпочок.

107

— Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, на що спокусилася Машка.

Чорна плитка, yЗолота накидка,Подарунок до свят,Це — ... (шоколад).



1. Опрацювання оповідання м. трублаїні «шоколад боцмана» (с. 141–142)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте назву оповідання.— Спробуйте здогадатися, кому дістанеться шоколад. Чому ви так

уважаєте?

2) Читання учнями зачину оповідання (с. 141).

Довідкове бюроКаюта — житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів.

3) Робота в групах.— Розгляньте малюнок і складіть продовження оповідання.

4) Гра «Хто краще?».Кожна група презентує складене продовження оповідання.

5) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання учнями оповідання до кінця (с 142).— Що вас розвеселило?— Які картини ви уявляли, дочитуючи оповідання?— Якою ви уявляєте Машку на початку оповідання?— Спробуйте описати почуття Машки в ті хвилини, коли вона сиділа на

щоглі.— Які пригоди (несподівані, непередбачені події) трапилися з Яшкою

і Машкою під час морської подорожі?

2. хвилинка творчості

Гра «Актори»— Продемонструйте один із епізодів про неймовірні пригоди Яшки

і Машки за прочитаними творами Миколи Трублаїні.

VI. підсумОк урОку— Чим сподобалися вам твори Миколи Трублаїні?— Чи хотіли б ще зустрітися з героями його творів?

VII. дОмашнє Завдання

Робота в групахУявіть себе режисерами. Як би ви побудували сценарій кінофільму за про-

читаними творами Миколи Трублаїні? Яким би показали автора оповідань, яку роль йому відвели б?

108

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 96. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «Бережіть прИрОду, дітИ!»

мета: розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про при-роду; розвивати вміння уважно слухати — розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.

Хід уроку


II. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ та метИ урОку— Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами — «павутинка»

зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

Бе жіть ро діре при ду, ти!

(Бережіть природу, діти!)

— Як ви розумієте ці слова?Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер.

Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми — часточка природи, і від знань про неї і береж-ливого ставлення до неї залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.

III. актуаліЗаЦія чИтаЦькОгО дОсвіду шкОлярів

Робота з виставкою книжок— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?— Книжки яких авторів представлені на виставці?— Твори яких авторів ви вже читали?— Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться

самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заго-ловок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими по-казниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде чи-тати самостійно.)

іV. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів За темОю

1. вірш петра сотниченка «вмійте природу любити»— До чого нас закликає автор?— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?

2. вірш лідії компанієць «Бідолаха»— Чому вірш має таку назву?— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою

інтонацією ми будемо читати ці слова?— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми

РОВОНА ЦЯНИСИ ГОБЕЦЬРО РОКАСО ТЕЛДЯ ТІЛАСВКА(ворона) (синиця) (горобець) (сорока) (дятел) (ластівка)

— Яка пташка «зайва» в цьому рядочку? Чому?

109

3. гра «склади прислів’я»На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку,

діти мають скласти прислів’я і прочитати його.багато Де там немає пташок, комашок.(Де багато пташок — там немає комашок )

4. вірш надії красоткіної «Бережімо»

1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.

2) Робота над виразністю читання.


V. ОпраЦювання нОвОгО твОру — п’єсИ-каЗкИ анатОлія давИдОва «лісОвИй нарОдеЦь»

1. словникова роботаХащі — густий, непрохідний ліс.Сопілочка — український народний духовий музичний інструмент з дерева

або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.Юннати — юні дослідники природи.Розпач — почуття безнадії, відчай.

2. читання та обговорення п’єси-казки— Хто з персонажів вам сподобався? Чому?— Як звали казкового хлопчика-лісовичка? Хто його помічники?— Знайдіть опис лісових помічників. За допомогою чого він збирає своїх

помічників?— Хто прийшов у гості до лісовичка?— Яку обіцянку дали юннати Озивайку?— Що цікавого зі світу природи розповів автор?

3. читання п’єси-казки за особами

Визначення головної думки— Чого вчить нас казка? Чому потрібно берегти природу?

4. робота в групі. гра «установи порядок подій»Петько Чебрець привів юннатів. yБудемо дбайливо охороняти ліс. yДавненько не збирав я своїх помічників. y

5. інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами

VI. підсумОк урОку— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам

найбільше сподобалися? Хто їх автори? Яка основна думка об’єднує ці твори?— Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, але й у кра-

сивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше? (Відповіді учнів )

VII. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Рідна мати

моя...».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

110

Дата _______________________

Клас _______________________

Уроки 97–98. ЗагадкИ в прИрОді. євген гуЦалО «прелюдія веснИ» (уривок)

мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Євгена Гуцала; удоско-налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати розуміти і уявляти описані письменником картини; розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати лю-бов до природи.

Хід уроку




Ло-ло-ло — я люблю своє село.Ічка-ічка-ічка — протікає в ньому

річка.Си-си-си — є зелені в нас ліси.

Бе-бе-бе — є і небо голубе.Хи-хи-хи — ми маленькі дітлахи.Емо-емо-емо — ми природу

збережемо.


Гном в гаю гуляв годину,Назбирав грибів корзину.Йшла Ганнуся в гастроном,

Крокував назустріч гном.Ніс з грибами він корзину,Дав Ганнусі половину.


Робота в групах. Гра «Кращий режисер»Учні пропонують побудований сценарій кінофільму за прочитаними тво-

рами Миколи Трублаїні. Обирають кращий сценарій.


Бесіда— Чи любите ви загадки?— Які загадки ви знаєте?— З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколиш-

нього світу і до глибокої старості людина послуговується загадками як стиму-лювальним засобом для гармонійного розвитку особистості.

У загадках — цих краплинах мудрості поколінь — з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.

— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю українського письмен-ника Євгена Гуцала, який учитиме нас знаходити загадки у навколишньому світі.



2. Опрацювання статті про євгена гуцала (с. 142)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Які книжки створив митець для дітей?— Які з них ви читали?

111

3. Опрацювання оповідання євгенія гуцала «прелюдія весни» (с. 143–145)

1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).— Чи сподобалося вам оповідання?— Які картини ви уявляли, читаючи його?— Які почуття воно у вас викликало?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім напівголосно — у парах одне одному, правильно наголошуючи

Шпора хлівкраїна перелаздещиця засурмивцямрина пригорщіпрелюдія мерехтливим

— Прочитайте тлумачення слів першого стовпчика у підручнику (с 143–145).

— Прочитайте тлумачення і доберіть до них слова з другого стовпчика.Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати yщось покладене, насипане і т. ін. (Пригорщі)Будівля для свійської худоби та птиці. ( y Хлів)Частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують yі т. ін. через неї. (Перелаз)

3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».— Де і коли відбувалися описані події?— Чим особливий прочитаний тобою твір?


4) Гра «Квіточка».Читає учень, на парту якого впала квіточка.

5) Гра «Відшукай загадки».Учні відшукують у тексті загадки і відгадують їх.

6) Робота в парі.— Перегляньте прочитане оповідання Євгена Гуцала. Визначте тему твору.— Чи згодні ви із думкою, що письменник уміє спостерігати за природою,

описувати її? Доведіть свою відповідь прикладами з тексту.

7) Робота за ілюстрацією.— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.— Можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.


Всі ви, діти — молодці!Гарно працювали.Але дзвоник пролунав,

Він мені і вам сказав,Що урок вже час кінчати,Треба йти відпочивати.

VII. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрації до оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни»

(с 143–145).

112

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 99. кОлИ твір відкрИває свОЇ таємнИЦі. юрій ЗБанаЦькИй «лелекИ»

мета: ознайомити учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозо-вих творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. прочитай виразно!

Мати просить в Саші: «Син!Ти сходи у магазин!Купиш сир, ситро, сирок,І яєць один лоток,М’яса, сухарів, редиски,Сині сливи і іриски,Ще насіння, сіль, сирок,І смородину, синок,Трохи сала й ковбасу!»«Мамо, я ж не донесу!»


Моркву, перець і гарбузПосадив старий дідусь.Пестив їх та поливав —Гарний урожай зібрав.

— Прочитайте скоромовку мовчки повільно; із захопленням; зі здиву-ванням, швидко.


Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки, які вони виконали, ілюструючи

оповідання Євгена Гуцала «Прелюдія весни».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми починаємо ознайомлення із творчістю українського пись-

менника Юрія Збанацького.




2. Опрацювання статті про юрія Збанацького (с. 145)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Про яку «незриму ниточку» говорив письменник?— Які твори письменника для юних читачів здобули широку попу-

лярність?

113

3. Опрацювання оповідання юрія Збанацького «лелеки» (с. 146–147, до слів «... Ніяк не могло зважитися злетіти вгору...»)

1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).— Чи сподобалося вам оповідання?— Хто є його головними персонажами?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

Город отаваснують заздріснознічене покарталазбентежене клекотіннясуховерхому

— Доберіть синоніми до слова знічене (збентежене); картала (лаяла).— До якого слова це тлумачення: поспішно рухаються у різних напрямках

назад і вперед? (Снують)— Яке слово складається з двох частин? (Суховерхий) Поясніть його зна-

чення.— Знайдіть тлумачення слова отава у підручнику (с 147).


4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.— Де жили лелеки?— Як автор спостерігав над їхнім кружлянням?— Яку пісню співав?— Чому мусив її перервати?— Що незвичного він помітив у гнізді?— Як пташеня дивилось у небо? Чого воно чекало?— Чому старі лелеки не принесли з собою сніданку?— Як вони почали виховувати дитя?— Хто приніс йому обід?— Чи вдалося лелеченяті полетіти разом із сім’єю?

Vі. підсумОк урОку— Чи сподобався вам урок?— Чи хочете ви дізнатися про подальшу долю лелечати?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВиразно читати оповідання (с 146–147, до слів « Ніяк не могло зважиться

злетіти вгору »).

114

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 100. кОлИ твір відкрИває свОЇ таємнИЦі. юрій ЗБанаЦькИй «лелекИ» (продовження)

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного чи-тання прозових творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; роз-вивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Ра-ра-ра: дуже рада дітвора.Арк-арк-арк: ми поїдем в зоопарк.Ро-ро-ро: доберемось на метро.Ру-ру-ру: в зоопарку кенгуру.Ру-ру-ру: риє кріт собі нору.Ру-ру-ру: заєць обдира кору.Ра-ра-ра: закінчилася в нас гра.



Кукурудза на городіДивувалась своїй вроді:Милувалась дуже-дужеНаче в дзеркало в калюжу.Білі зуби, коса довгенька,Та сукня гарна, зелененька.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання оповідання Юрія Збанацького «Ле-

леки» (с 146–147) (до слів « Ніяк не могло зважиться злетіти вгору »).


У червоних чобітках, yВ білому халаті,Він весною прилетівІ сидить на хаті. (Лелека)

— Чи хвилюєтеся ви за долю лелеченяти?— Чи вдасться йому злетіти з гнізда?— Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

115

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. Опрацювання оповідання юрія Збанацького «лелеки» (с. 147–149)

1) Гра «Передбачення». Робота в групах.— Складіть продовження оповідання.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями.— Чи справдилися ваші передбачення?— Чиє продовження є найближчим до авторського?

3) Словникова робота.— Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні

слова із лівого стовпчика.

Притьмом даремно, не досягнувши метиГлитало теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахиІрій дуже швидко, поспіхомМарно жадібно, квапливо ковтало


4) Повторне виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Якими спостереженнями із життя лелек поділився з вами автор?— Коли він розповідає про лелек із захопленням, а коли — з тривогою?— Яке горе спіткало лелечу сім’ю?— Які думки і почуття викликала у вас розповідь про це?— Простежте, як змінювався настрій у лелеченяти.— Якою була лелечиха?— Що вас найбільше вразило в її поведінці?

6) Гра «Засічка-кидок»За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочи-

тане ними слово.Цей текст таким саме чином читають ще раз, але не більше трьох разів.Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший

обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багатора-зового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

2. гра «живі картини»— Опишіть картину останньої зустрічі лелечихи з лелеченям шляхом по-

становки «живих картин».

3. гра «голосування ногами»Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження



VI. підсумОк урОку— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?— Що нового і цікавого дізналися?

VII. дОмашнє ЗавданняСкласти розповідь про те, як склалася доля лелечати.

116

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 101. кОлИ твір відкрИває свОЇ таємнИЦі. галИна демченкО «лелекИ» (скорочено)

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв’язне мовлення; об-разне мислення; виховувати турботливе ставлення до птахів.



1. читай виразно і чітко!

ШКОДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цапКапусточку хап, хап,Борідкою трусь, трусьКапусточку хрусь, хрусь,Ратичками туп, туп,Капусточка хруп, хруп,А за цапом дід, дід

З батурою хтось, хтось.Цап як скаче: брик, брик,На все село крик, крик,На синяки дме, дме,Вигукує: «Ме! Ме!»За ним Рябко: «Гав! Гав!Оце тобі, щоб не крав!»



Їде Зоя в зоопарк,Ось її зупинка.Вийшла Зоя із таксі,Засміялась дзвінко.«Зебра, заєць, зубр, змія —Тут їх всіх побачу я!»


Гра «Хто краще?»Конкурс на кращу складену розповідь про те, як склалася доля лелечати.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми розширимо свої знання про життя лелек. Допоможе нам

у цьому українська письменниця Галина Демченко.


1. Опрацювання тексту галини демченко «лелеки» (с. 149–151)

1) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які картини ви уявляли, читаючи оповідання?— Коли найбільше хвилювалися за молодих лелек?

117


Робота в парі— Прочитайте слова лівого стовпчика. Знайдіть тлумачення до них у пра-

вому стовпчику.

Луговина те що смугою оточує що-небудь, облямівкаОбабіч бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступитьКайма поросла травою і кущами лукаКопирсатися з обох боків, на обидва бокиВіщувати встромляти що-небудь гостре в середину чогось, відокрем-

лювати шматки, частинки


3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

4) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.— Де дівчинка побачила лелек?— Знайди опис цих птахів.— Чим відрізнялися молоді лелеки?— Розкажіть, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало ле-

лечу зграю.— У чому виявилася турбота і справжня дружба між птахами?— Поміркуйте, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього по-

ставилися байдуже?

2. Цікаво знати!Цей великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням

здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим міс- цям гніздування викликали у людей любов до лелек. З радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд. Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано — починаючи з середини березня і до кінця квітня. Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мо-стять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.

Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.

Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. Їхньою їжею є миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.

З відкладених навесні 2–7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи наси-джують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос — пищать.

Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні-жовтні вони залишають місця гніздувань і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.

3. робота в парі— Порівняйте оповідання Юрія Збанацького та Галини Демченко про

лелек. Якою темою їх об’єднано? Що спільного й відмінного у поведінці птахів у цих творах?

— Поділіться одне з одним враженнями від оповідання Юрія Збанацького «Лелеки».

118

4. гра «Буксир»Створюється пара із «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень

веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

VI. підсумОк урОку— Чим сподобався вам сьогоднішній урок?— Що нового на ньому дізналися?— Який висновок для себе зробили?

VII. дОмашнє ЗавданняСтисло переказувати оповідання від імені Лелечича (с 149–151).


Біографічна довідка— Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на

Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». Батько пись-менника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох ма-леньких дітей, у роки війни проводжала сина у партизанський загін і чекала, чекала...

Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам’яттю та кмітливістю. З дитинства по-любив пресу. Запам’ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! До хати тепер часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.

У роки Вітчизняної війни Юрій Оліферович організував партизанський загін, а потім командував великим партизанським з’єднанням імені Щорса. Виданий зрадником, Ю. Збанацький потрапляє до рук німців. За період дев’ятимісячного ув’язнення він пройшов через Чернігівську тюрму, Яцевський концтабір, голод і тортури. Осінньої ночі 1942 р. Юрію Оліферовичу вдалося втекти з-за колючого дроту.

Восени 1942 р. німці схопили матір письменника Євгенію Вікторівну. Роз-шукуючи заарештованого сина-підпільника, вона потрапила в гітлерівську тюрму. Ні погрози, ні катування не змусили цю мужню жінку видати сина. Її було страчено. Згодом ці події ляжуть в основу повісті «Єдина». Від рук фашистів загинув також рідний брат Юрія Збанацького Василь, якому було лише чотирнадцять років.

Та особисте горе не зломало письменника. Він пише нариси, оповідання, повісті, а між боями читає їх солдатам. Таких творів налічувалося вже до двад-цяти, але в одному з боїв рукописи згоріли.

Після війни Ю. Збанацький працював старшим викладачем і деканом фа-культету мови та літератури Київського педінституту, кілька років керував літературною студією.

Одна за одною виходили книжки для дітей, яких налічується понад двад-цять. Справжнім початком письменницької біографії Ю. Збанацького стала повість «Таємниця Соколиного бору», а своєрідним її продовженням — повість «Літо Соколиного бору».

119


Цікаво знати!Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Учені стверджують,

що ці крихітки з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адап-туватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі. Равлики жи-вуть у середньому близько 15 років. Їх життєздатність уражає: під час неспри-ятливих умов вони можуть впасти у сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року молюск утягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне. Триває цей сон аж до настання весни. Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть ви-тримувати температури аж до –120 °С. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць. Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.

Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. П’ють ці створіння не тільки ротом, але і за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всієї їхньої ваги. Цікавий факт! У Франції живе бургундський равлик, який узимку в мороз і влітку в посуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає «співати» — видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.

Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка виявляється в основному навесні: вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.


Тестування1. Що задали написати учням?

а) Твір про батьків;б) вірш про улюблену тваринку;в) розповідь про весну.

2. Як звали маму головної героїні?а) Оксана Семенівна;б) Оксана Іванівна;в) Ольга Степанівна.

3. Ким працювала мама дівчинки?а) Лікарем;б) вчителем;в) продавцем.

4. Де працював тато?а) У школі;б) в лікарні;в) на взуттєвій фабриці.

5. Хто прийшов у гості до мами?а) Агроном;б) льотчик;в) сусід.

6. Що було в руках у гостя?а) Книжка;б) букет;в) торт.

120

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 102. Будь прИрОді другОм. васИль чухліБ «равлИк»

мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Чухліба; розкрити красу і своєрідність його творів; удосконалювати навички свідомого виразного чи-тання; вчити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, об-разне мислення, інтуїцію читача; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку



Гра «Віднови вірш»

ХАТКА

Равлик-син прийшов до татка: (Равлик-син прийшов до татка:

То не влізуть в неї ріжки. — Затісна у мене хатка,

Якщо виросту ще трішки, Якщо виросту ще трішки,

— Затісна у мене хатка, То не влізуть в неї ріжки

Глянув батько на хатинку: Глянув батько на хатинку:

Підростає хатка теж. — Не журися, любий синку,

Бо не тільки ти ростеш, Бо не тільки ти ростеш,

— Не журися, любий синку, Підростає хатка теж )

П Сорока


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання Галини

Демченко «Лелеки» від імені Лелечича (с 149–151).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку української дитячої літератури.

Ознайомимося з життєвим і творчим шляхом Василя Васильовича Чухліба.


1. Біографічна довідка— Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі

древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.

Районна газета «Правда Остерщини» опублікувала перший вірш Ва-силя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Ма-лятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник не полишає пра-цювати для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Живе Ва-силь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.

121

2. Опрацювання статті про василя чухліба у підручнику (с. 151)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Якими мовами перекладені оповідання Василя Чухліба?— До чого вони закликають?— У яких книжках письменник розповів про різноманітні випадки із

життя дітей?

3. Опрацювання оповідання в. чухліба «равлик» (с. 152–153)

1) Гра «Упізнай героя».

Лізе-лізе потихеньку, yТягне гору помаленьку,А коли лякається —У горі ховається. (Равлик)

2) Робота над заголовком.— Промовте заголовок: із захопленням; із радістю; зі здивуванням; з не-

вдоволенням.

3) Читання оповідання учнями в парах одне одному.— Чи сподобалося вам оповідання?— Який настрій воно у вас викликало?— Хто є головними персонажами оповідання?


4) Словникова робота.— Доберіть синоніми до слів: вигулькнув (з’явився); упертюх (упертий, не-

поступливий, настирливий); здолати (перемогти, підкорити).

5) Повторне читання оповідання учнями вголос.— Про яку подію із життя Тетянки розповів автор?— Що вас зацікавило у творі?

Цікаво знати! (див. додаток на с. 120)

6) Робота в групах. Читання оповідання за особами.— За допомогою інтонації передайте здивування, радість, невдоволення

Тетянки та розсудливість тата.— Як ви розумієте зміст виділених слів?

4. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чого навчає нас це оповідання?— Який висновок для себе зробили?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати оповідання: 1-ша група — від імені Тетянки; 2-га група — від

імені равлика.

122

Дата _______________________

Клас _______________________

Уроки 103–104. все так ЦікавО навкругИ. дмИтрО череднИченкО «хлОпчИк івасИк і дідусь тарасИк»

мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом відомого українського письмен-ника і перекладача Дмитра Чередниченка; вдосконалювати навички свідомого ви-разного читання; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність мислити словесно художніми образами; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до старших.

Хід уроку




Зі сметаною в обідДерунів об’ївся дід.Да-да-да, ді-ді-ді,Дерунів об’ївся дід.


Ці-ці-ці — вода бистра у ріці.Ду-ду-ду — з дідом ловити рибу я іду.Ку-ку-ку — сядем з ним на бережку.Ся-ся-ся — зловив дідусь карася.Ин-ин-ин — на гачку у мене лин.Рю-рю-рю — смачну юшку наварю.

3. гра «добавлянка»

Серед лісу, де пеньочок,Із землі росте... (грибочок).Мають діток всі звірята.У пташок є теж малята!У відгадки будем гратиІ тваринок називати.У ведмедів... (ведмежата),А у білок... (білченята),В качки семеро... (качат),А у курки сім... (курчат),В мишок дітки... (мишенята),А у пташок... (пташенята),В корівки... (телятко),А у коника... (лошатко).

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняУчні переказують оповідання від імені Тетянки, а потім — від імені рав-

лика.— Чи збігаються погляди Тетянки і равлика на те, що сталося? Поясніть

свою відповідь.


123

ПРО ВСЕ НА СВІТІ ХОЧУ ЗНАТИ

Куди пливуть хмаринки волохаті?Куди й звідкіль летять птахи крилаті?Чому понад усе нас любить мати?Чом сон у руку годі нам спіймати?Чому весна приходить за зимою,І розцвітає яблуня красою,І трави покриваються росою,І літо вслід ступає за весною?Чом колос виростає із зернини?Чом у воді лиш плавають рибини?Про що веселка з гаєм розмовляє?Для кого соловейко так співає?Чом часто і сміємось ми, і плачем?Чом щось бува холодним і гарячим?Чом карі й голубі бувають очі?Чому є білі дні і чорні ночі?..Про все-усе на світі хочу знати.

Н Бугай

— Як можна назвати героя вірша?— Яка його головна риса?— Сьогодні ми познайомимося із таким допитливим хлопчиком. Допо-

може нам у цьому відомий український письменник і перекладач Дмитро Ва-сильович Чередниченко.


1. Опрацювання статті про дмитра чередниченка (с. 153)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Чим приваблюють читачів твори Дмитра Чередниченка?

2. Опрацювання оповідання дмитра чередниченка «хлопчик івасик і дідусь тарасик» (с. 153–156)

1) Читання оповідання комбінованим способом.У процесі комбінованого читання (читає учитель; діалог — заздалегідь

підготовлені учні) учні ознайомлюються зі змістом оповідання.— Хто є головними героями оповідання?— Який настрій викликало у вас це оповідання?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному

Кушир шугаєхолоші телевежапогуцикав метикуютьзастукаємо кувалдочка

— Яке слово складається з двох частин? (Телевежа)— Знайдіть відповідні слова до поданих тлумачень.Штанина, частина штанів, яка надягається на одну ногу. ( y Холоша)Думають, розмірковують, обдумують. ( y Метикують)Швидко пересувається в повітрі. ( y Шугає)Підстрибував, підскакував. ( y Погуцикав)— Знайдіть тлумачення слова кушир у підручнику (с 154).


124

3) Робота в парі.Підготовка до виразного читання оповідання.— У якому темпі, яким тоном будете читати оповідання?— З якою інтонацією читатимете слова Івасика? А дідуся Тарасика?

4) Виразне читання оповідання учнями за особами.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Івасика й дідуся.— Який художній засіб використав у ньому письменник?— З якими запитаннями хлопчик звертався до дідуся?— Як можна знайти відповіді на них?

6) Складання характеристики Івасика і дідуся Тарасика.

Добрийтерплячий Івасиккмітливийдопитливийневгамовний Дідлюблячийтурботливийдотепний Тарасикмудрийжиттєрадісний




8) Робота за ілюстрацією.— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

9) Гра «Чиї це слова?».«А куди ховаються рибки від дощу?» ( y Івасика)«Я вже й підкрадався та придивлявся» ( y Дідуся Тарасика)«А риби вранці вмиваються?» ( y Івасик)«А разом — наче зелений гребінець» ( y Івасик)«На крилах перелетимо» ( y Дідусь Тарасик)

10) Гра «Земля — небо».За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За ко-

мандою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.

VI. підсумОк урОку— Яке оповідання ми опрацювали?— Що нового, цікавого дізналися з цього оповідання?

125

VII. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрацію до кінцівки оповідання (с 153–156).



СТО КУЛЬБАБЕНЯТ

Бубоніла діду баба:Ой, не дмухай на кульбабу,Бо з кульбаби полетятьСто малих кульбабенят.

— Промовте:1-ша група: інтонація стверджувальна;2-га група: інтонація оклична;3-тя група: питальна інтонація.— Доберіть синоніми до слів бубоніла, дмухай.

2. робота в групах. гра «хто розплутає слова?»

би-ку-ки ро-на-во ша-мика-ляль луб-го рах-ховжа-ме-вед ця-ли-гор па-мавник-ко ро-бець-го цюк-паґу-дзик тел-дя ка-білля-те ля-бу-ци тка-щі


Ді-ді-ді — висять он жолуді.Да-да-да — миє чиста їх вода.Ду-ду-ду — я по них піду.Жа-жа-жа — буде з них їжа. Ця-ця-ця — для Мартина кабанця.Ця-ця-ця — кабанця хвастунця.Ід-ід-ід — ще й залишимо на плід.Ід-ід-ід — щоб розрісся дуба рід.

126

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 105. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «рідна матИ мОя...»

мета: формувати навички виразного декламування віршів; розширити знання учнів про святкування Дня Матері в Україні; розвивати фонематичний та iнтонацiйний слух, гнучкість артикуляційного апарату; виховувати почуття чуйності та ввiчливостi до матерів, бабусь, жінок, формувати почуття гордості за свята та традиції українського народу.

Хід уроку




Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.Ли-ли-ли — у лісі квіти розцвіли.Аї-аї-аї — не змовкають птахи в гаї.Си-си-си — лунають дитячі голоси.Ри-ри-ри — гудуть у полі трактори.Ай-ай-ай — буде гарний урожай.Ні-ні-ні — раді люди всі весні.


Співаків багато в лісі,Кує зозуля на узліссі.І солов’я пташиний співЗ зелених чути нам гаїв.

Iіі. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті

пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

іV. спрИйняття і усвідОмлення нОвОгО матеріалу— Що вам відомо про це свято? Чому його відзначають саме цього дня?— Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшне лихо — перед-

часно пішла з життя її мати. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу.

І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 р. Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята — Дня Матері.

Уперше в Україні це свято відзначали в 1929 р. у Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла — померлій.


1. степан Олійник «наші мами»— Що дають нам мами?— Де завжди мамині думки?— До чого закликає поет?— Знайдіть і прочитайте слова, що римуються.

127

2. микола сингаївський «мати»— Які порівняння вживає поет у вірші?— З ким поет порівнює матір?— Про кого найбільші турботи материнські?— У яких словах виражена основна думка вірша? До чого закликає нас

поет?


Вийшли діти у лісок,Заглянули за дубок.Побачили зайчика,Поманили пальчиком.Зайчику, зайчику, пострибай,Свої лапки виставляй!

3. дмитро ткач «моя мама»

«Чи уважно ти читав?». Тестування (див. додаток на с. 120)— Про кого дівчинка вирішила написати свій твір? Чому вона змінила

свою думку про мамину професію?

VI. чИтання й ОБгОвОрення нОвОгО твОру — ОпОвідання ларИсИ вахнінОЇ «мОя мама найкраЩа»

1. гра «Бджілки». самостійне напівголосне читання твору учнями— Назвіть головних персонажів твору.

2. робота в парі— Підготуйтеся прочитати за особами розмову Сергійка з мамою.— З якою інтонацією читатимете слова Сергійка? (Роздратовано, нетер-

пляче)— Чи схвалюєте ви поведінку Сергійка?— Чи вдалося хлопчикові змінити своє ставлення до мами?— Який висновок він для себе зробив?

VіI. підсумОк урОку— Кому був присвячений сьогоднішній урок?— Велика і щаслива країна — дитинство. Із дитинства виходять, та до

нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас у дитинство. Єдине, що нас єднає з ним,— це люба матінка і її колискова пісня.

Під фонограму діти виконують «Колискову» (муз А Білаша, сл Д Пав-личка).

VіIі. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Урок щирої

посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

128

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 106. вИслОвлюємО свОЇ міркування. Олег БуЦень «айстрИ»

мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Олега Буценя; вдоско-налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки, які вони виконали, до кінцівки оповідання

Дмитра Чередниченка «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик» (с 153–156).


АЙСТРИ

Опівночі айстри в саду розцвіли...Умились росою, вінки одягли,І стали рожевого ранку чекать.І в райдугу барвів життя убирать...І марили айстри в розкішнім півсніПро трави шовкові, по сонячні дні,І в мріях ввижалась їм казка ясна,Де квіти не в’януть, де вічна весна...Так марили айстри в саду восени,Так марили айстри і ждали весни...А ранок стрівав їх холодним дощем,І плакав десь вітер в саду за кущем.

О Олесь

— Про яку квітку з такою любов’ю пише поет?— Що ви знаєте про цю квітку? Розкажіть. Розгляньте її на малюнку та

опишіть.— Сьогодні ми ознайомимось з оповіданням українського письменника

Олега Буценя «Айстри».


1. Біографічна довідка— Олег Буцень народився 1923 р. в Києві. Дитинство його пройшло

у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделю-ванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Але почалася війна й усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Після війни закінчив Київський університет і працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині. Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.

129


2. Опрацювання статті про Олега Буценя (с. 156)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Про що змалечку мріяв майбутній письменник?

3. Опрацювання оповідання Олега Буценя «айстри» (с. 157)

1) Читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які картини ви уявляли, слухаючи це оповідання?— Який воно викликало у вас настрій?— Хто є головними героями?


Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи

Посаджу дощикпестило коробочціз’явилися стебельцяусміхається насінинки

— Що є спільного у словах першого стовпчика? (Дієслова) Другого стовп-чика? (Іменники)

— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.


4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.— Хто дав насіння айстр Сергійкові?— Що запропонувала Юля Сергійкові за насіння?— Хто виростив квіти, а хто про них забув? Доведіть словами з оповідання.

5) Робота в парі.— Чого навчає нас це оповідання?— Поділіться своїми міркуваннями одне з одним.

6) Цікаво знати!Айстри — назва їх перекладається з давньогрецького слова asteros — зірка.

Давня легенда говорить про те, що айстра виросла з порошинки, що впала із зірки. Існує повір’я: якщо вночі стати серед айстр і дуже сильно прислу-хатися, то можна почути дуже тихий і ледь вловимий перегук — так айстри спілкуються зі своїми сестрами-зірками. До Європи айстра приїхала з Китаю у 1728 р. У Франції її назвали «Царицею маргариток».

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Яке оповідання ми з вами сьогодні опрацювали?— Який підсумок для себе зробили?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати оповідання: 1-ша група — від імені Юлі; 2-га група — від

імені Сергійка.

130

Дата _______________________

Клас _______________________

Повість

Урок 107. пОвість. ріднИй край — ЗемнИй рай. мИхайлО стельмах «гусИ-леБеді летять»

мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром — повістю; розширювати знання учнів про творчість Михайла Стельмаха; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати, осмислювати набуті знання; виховувати почуття любові до прекрасного, до при-роди.

Хід уроку




Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парі повертаються одне до одного обличчям і переказують

оповідання від імені Юлі і від імені Сергійка.


Білосніжні, гарні птиці yДім будують на водиці,Дуже схожі на гусей,Обережні до людей! (Лебеді)

Цікаво знати!Назва цього птаха означає «білий», що відповідає його символіці, як білого

денного світла (сонячний птах). У багатьох народів лебідь — Божественний птах, символ богів; незаплямованої білизни; повноти задоволення бажань; відродження; краси, вірного кохання; вродливої дівчини; щасливого дитин-ства.

Лебідь у давніх русів — символ вірності, любові до рідної землі.Стародавній слов’янський фольклор знає прекрасні образи дів-лебедів. По-

ширеними мотивами було перетворення лебідки-королівни у дівчину-красуню і навпаки.

Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Проукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.

Сьогодні ми почнемо читати уривки з автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».


1. Ознайомлення учнів з новим літературним жанром — повістю

2. Біографічна довідка— Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі

Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка

1941 р.

131

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р ), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.


3. Опрацювання уривка з повісті михайла стельмаха «гуси-лебеді летять» (с. 158–159)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок.— Як ви вважаєте, про що цей твір?— Щоб перевірити, хто найбільш точно передбачив зміст, самостійно про-

читайте весь текст.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— Назвіть дійових осіб твору.— Чи сподобалися вам дід з онуком? Чому?


Довідкове бюроБрама — великі ворота.Катрага — легка будівля, сторожка.

Читання слів «буксиром» за вчителемРозмерзнеться, відімкне, одгетькує, розчиняється, страхаюсь, майстру-

вати, наближається.— Що спільне в усіх цих словах? (Це дієслова )— Серед поданих слів найдіть синонім до слова лякаюсь. (Страхаюсь)

4) Робота в парах.Учні в парах ще раз перечитують текст, відшукують слова діда Дем’яна,

онука, автора. Переконуються, що внук — це автор, який пише про своє ди-тинство, відшукують у тексті слова, які визначають стан героїв (онук придивляється, прислухається, дивується, уважно слухає, перебирає дідові слова; дід говорить до неба і землі, пересміявшись і споважнівши, урочисто каже, йде майструвати). Учаться голосом передавати подив, страх хлопчика, розсудливість, мудрість дідуся.

5) Читання оповідання за особами.— Чому дід сказав, що лебеді принесли весну і життя?— Як ви зрозуміли вислови: сонце своїми ключами відімкне землю; місяць

кивне головою, а сонце посміхнеться?— Які образні вислови використовує письменник у тексті? (Хмари

розпатлані, обвислі; прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю; лебеді принесли нам весну )

Vі. підсумОк урОку— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Чого вчить нас автор? До чого закликає?

Vіі. дОмашнє ЗавданняПереказувати текст (с 158–159).

132

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 108. пОвість. ріднИй край — ЗемнИй рай. мИхайлО стельмах «гусИ-леБеді летять» (продовження)

мета: продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозо-вих творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

I. ОрганіЗаЦійнИй мОментУчитель читає вірш.

Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:Теплі і добренькі — різнокольорові.Злі слова й холодні — темнокольорові.Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,Серед шепоту дібров і рідних гаїв,Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.

— Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.

II. мОвленнєва рОЗмИнка1. гра «Щоб ротик був слухняний»Як гуде джміль? yПрилетів комарик. yДмухнемо на кульбабу. yДопоможемо пір’їнці підлетіти. yОближемо смачне варення. yДістанемо язичком до носа і підборіддя. yУсміхнемося відкритим і закритим ротом. y

2. робота над скоромовкоюГра «Дощик»Діти читають хором:накрапає дощ ( y тихо);дощ пускається сильніше ( y голосніше);злива ( y голосно);дощ слабшає ( y тихіше);дощ припинився ( y читання припиняється).

Ґава ґудзик відшукалаІ в гніздо собі поклала.«Я ґадзиня-мастериця,Все в ґадзівстві знадобиться!»

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняГра «Обличчям до обличчя»Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха

«Гуси-лебеді летять» (І частина, с 158–159).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної

повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

133


1. Опрацювання другої частини твору михайла стельмаха «гуси-лебеді летять» (с. 159–161)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— Які картини ви уявляли, читаючи текст?— Назвіть головних персонажів твору.



Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи

Тин світанняпаленіти орошенаквітчастій городчиканасурмонений припильнувати

— Доберіть синоніми до слів:насурмонений (насуплений, невдоволений);паленіти (червоніти);квітчастій (різнобарвній, пістрявій);припильнувати (встерегти);тин (пліт, огорожа).


4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.— Як письменник говорить про останній місяць весни?— Що хотіла показати малому Михайликові мати?— Яким уявляв собі літо хлопчик?— Що побачив хлопчик біля самого порога?— Якою була вишня?— Що сталося за ніч з ягідками?— Знайдіть і прочитайте уособлення, які вживає автор.— Доберіть заголовок до прочитаного уривка з повісті.

5) Робота в групах.1-ша група — описати Михайлика;2-га група — описати маму;3-тя група — описати дідуся.

6) Читання оповідання за особами.




2. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Що він намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.

134

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Який настрій панував на уроці?— Що найкраще вдалося зробити?

VII. дОмашнє ЗавданняПереказувати уривок з повісті: 1-ша група — від імені Михайлика; 2-га група — від імені матері (с 159–161).



Зшив торбинку кенгуруНа маленьку дітвору.У торбинці тій щодняНосить він кенгуреня.

Прочитати скоромовку повільно, у нормальному темпі, пришвидшено, швидко.

2. гра «віднови слово»— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви.

Удруге читайте слова рядочками.

Ю Я Є Їка-та р-сно при-мно по-зд

т-льпан с-йво за-ць по-халикр-чок ма-к літа- кра-на

мал-нок по-с співа- Укра-нал-бити ба-н раді- Ки-в

кл-ч Над- воль-р -дальняЛ-да т-гне -вген -жак-рта -блуко гра- по-здка

весно- пісн- ранн- Микола-в

135


Біографічна довідка— Григорій Пилипович Бойко народився 1923 р. у шахтарському краю, на

Донбасі. Після закінчення семирічки вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чималенька, тому доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим потягом до школи. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі.

Грицько Бойко — поет саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі.Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд

дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, задавака, ледар, роззява, симулянт — ось ким населені гумористичні вірші Бойка.

У Бойка сміх не жорстокий, не бездушний, а м’який і зичливий, покли-каний допомогти, а не принизити.

Письменник видав близько ста книжок для дітей. Особливо полюбилися малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ох», «Ніс у сметані», «Шпаргалка — виручалка» та інші. А зараз послухайте вірші Г. П. Бойка у виконанні учнів.

Гра «З’єднай сталий вислів та його значення»

Встромляти носа проґавитиОрати носом засинати сидячи, час від часу опускати на мить

головуКрутити носом втручатися не в свої справиВипустити з-під носа падати обличчям у що-небудьКлювати носом добре надовго запам’ятатиЗарубати собі на носі зазнаватисяДерти вгору носа обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяногоВодити за ніс вередувати

Гра «Хто це сказав?» І чого ти крутиш носом? (Мама й тато)Носа вгору не дери. (Брат)Носом він оре. (Дружки)За носа водить. (Мама)Випустив з-під носа. (Сусід)Носом став клювати. (Брат)Свого носа не встромляй. (Дідусь)Зарубай собі на носі. (Дідусь)

136

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 109. підсумОк За рОЗділОм «світ прОЗИ»

мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з вивченого розділу; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.



1. гра «Зарядка для язичка»Задми свічку. yПонюхай квіточку. yПий чай із блюдця. yНадми кульку. yПодми на кульбабку. yНасос. yГодинник. y

2. Звуконаслідувальна гра «Що як звучить?»

Так колесо свистить пробите: с-с-с.Сичить гусак старий сердитий: с-с-с.Вода тече, співає в кранику: с-с-с.Свистить завжди окріп у чайнику: с-с-с.



Обережний хитрий лисДо нори вечерю ніс.Біг додому лісом лис,Шелестів над лисом ліс.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують уривок з повісті

М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» від імені Михайлика та від імені матері.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми завершуємо вивчати розділ «Світ прози». Пригадаємо

твори, які ми вивчали, ще раз зустрінемося з героями, яких полюбили.

V. сИстематИЗаЦія й уЗагальнення Знань

1. гра «відгадай загадку»— Відгадайте загадку, впізнайте героя, назвіть твір і його автора.

Мають всі сіреньке пір’я, yЗавжди скачуть на подвір’ї,

137

Галаслива їхня зграя.Діти, хто пташок цих знає? (Горобці)

(Олександр Копиленко «Розбишака Чив»)

Не козлик, а рогатий, yПовільний, вайлуватий,За собою тягне дімІ ховається у нім. (Равлик)

(Василь Чухліб «Равлик»)


Навесні пташки носаті yОселились в нас на хаті,Довгоногі, довгошиї,Жабенят ловити вміють. (Лелеки)

(Юрій Збанацький «Лелеки»; Галина Демченко «Лелеки»)

Влітку медом ласував, yДосхочу малини мав,А як впав глибокий сніг —У барлозі спати ліг. (Ведмідь)

Сіла на сосну й стрекоче, yВсі новини знати хоче.Чорний хвостик, білобока,Називається... (сорока).

(Юрій Старостенко «І трапиться ж таке », «Хто це такий?»)

Вередлива ця тварина — yМов розбещена дитина,В очі віддано загляне,Лапку тягне до банана. (Мавпа)

(Микола Трублаїні «Яшка і Машка», «Омар», «Шоколад боцмана»)

2. робота в групах— Оберіть оповідання, у якому багато діалогів. Розподіліть ролі та прочи-

тайте його за особами.

3. гра «дуель»

Робота в групахГрупи зачитують одна одній уривки і визначають, з якого вони твору.

4. гра «мій улюблений герой». вправа «мікрофон»Учні розповідають про улюбленого героя з прочитаних творів за пам’яткою,

поданою на першому форзаці.


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... yВажко було... yВдалося подолати труднощі завдяки... y

Vіі. дОмашнє ЗавданняВідповідати на запитання «Повтори і пригадай» (с 161).

138

Дата _______________________

Клас _______________________

світ гумОрИстИчнИх твОрів

Гумор у дитячій літературі

Уроки 110–111. світ гумОрИстИчнИх твОрів. гумОр у дИтячій літературі.

грИЦькО БОйкО «ОтакИй у мене ніс»

мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Грицька Бойка; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розви-вати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку



1. робота над скоромовкамиОт Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад. yКричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. y— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?

2. Ознайомлення з девізом уроку

Добрий сміх не б’є, не мучить,Він на світі жити учить.


Гра «Дуель»Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого

розділу (с 161).

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий

настрій.Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних

письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними.

Відкриває цей розділ український поет Грицько Бойко.Твори його проженуть сум, а натомість подарують нам сміх, веселощі, хо-

роший настрій. Бо Грицько Бойко — це поет-гуморист. А сміятися корисно, бо... (читаємо з дошки: якщо народ співає і сміється,— в нім здорове серце б’ється).



2. Опрацювання статті про грицька Бойка у підручнику (с. 163)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями— Скільки книжок написав Грицько Бойко?

139

— Що він умів підмічати?— Кому адресує свої твори?

3. Опрацювання вірша грицька Бойка «Отакий у мене ніс» (с. 163–166)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Який настрій викликав у вас цей вірш?

2) Словникова робота.— З’єднайте слово з його тлумаченням.Прикрощі — короткий задертий догори ніс.Бушлат — неприємні події, лихі пригоди, невдачі.Тільняшка — рід верхнього одягу у моряків.Кирпатий — матроська спідня сорочка з білими і чорними смугами.


3) Повторне читання вірша учнями «ланцюжком».— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здиву-

ванням? з обуренням? з почуттям розпачу?

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— У які комічні ситуації потрапляв хлопчик?— Прочитай виділені в тексті вислови.— Чи зрозумів хлопчик, що вони означають? А ти?

5) Робота в парі.— Прочитайте, чи правильно ви розумієте значення сталих висловів

(с 166).

6) Гра «З’єднай сталий вислів та його значення» (див. додаток на с. 136).

7) Гра «Хто це сказав?» (див. додаток на с. 136).

8) Читання вірша за особами.— Чиї слова ви прочитаєте з обуренням; з почуттям розпачу; зі здиву-

ванням; повчально; насмішкувато?

9) Робота за ілюстрацією.— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Кого зобразив художник на картині?— Який вираз обличчя у хлопчика?— Що художник намалював у центрі картини? Удалині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.

Vі. підсумОк урОку— З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Що вам найбільше сподобалося?— Які висновки зробили з прочитаного твору?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВиразно читати вірш (с 163–166). Скласти поради головному героєві

вірша.

140

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 112. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «урОк ЩИрОЇ пОсмішкИ. веселі вірші грИЦька БОйка»

мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Грицька Бойка; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення; виховувати доброзичливість, спостережливість, уважність.

Хід уроку



III. актуаліЗаЦія ОпОрнИх Знань учнів

Розгадування кросворда

1 Б

2 О

3 Й

4 К

5 О

1. У давнину так називали людину, яка ходила по містах і селах та оспівувала подвиги козаків. (Кобзар)

2. Прозовий твір малого обсягу, в якому розповідається про життєві події. (Оповідання)

3. Невеликий віршований твір, у якому висміюються недоліки людей. Дійовими особами можуть бути рослини, тварини, побутові речі, тощо. (Байка)

4. Фантастичний твір про неймовірну, але повчальну історію. Вигадка, яка містить щось повчальне. (Казка)

5. Група рядків вірша, об’єднаних змістом та римою. (Строфа)

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОкуНа дошці — портрет Грицька Бойка.— Що вам відомо про поета?— Сьогодні на уроці ми ще раз звернемося до творчості цього чудового

українського поета-гумариста.

V. рОБОта над темОю урОку

1. інсценізація жартівливих віршів г. Бойка, які учні готували вдома по групах«Чому зупинився годинник», «Про веселі вуха», «В чотирьох від одного»

та ін.

2. грицько Бойко — перекладач— Грицько Бойко перекладав українською мовою вірші російських ди-

тячих поетів — Агнії Барто, Самуїла Маршака, Сергія Михалкова.

Читання учнями вірша Сергія Михалкова «А що у вас?»

141

3. скоромовки— Грицько Бойко — автор дитячих скоромовок. Розкажіть скоромовки,

які ви підготували вдома.

ВАРЕНИКИ

У кухаряВалерикаРозварилисьВареники.РозварилисьВареники...ВарениціУ Валерика!

ВАСИЛИНКА Й МАША

Ой, веселаВасилинка,Василинка-Веселинка.А МашаМов кваша:Кисне й киснеМаша!

4. Загадки. гра «дуель»Учні в групах загадують загадки одне одному.

Дуже я потрібна всім — y Дерев’яний yІ дорослим, і малим. Та довгенький,Всіх я розуму учу, Маю носик яА сама завжди мовчу. (Книга) Гостренький.То холодним, то гарячим y На біломуВдома кожен мене бачив. Слід лишаю,—І співаю І всіх дітокЯ від жару, Потішаю. (Олівець)І пускаю Я блискуча, гостренька, yЗ носа пару. (Чайник) Маю вічко маленьке.

За собою несуДовгу-довгу косу. (Голка)

5. Ознайомлення з новими творами поетаДіти читають вірші «Про щоденник», «Шпаргалка-виручалка», «Про

Андрійка-неумійка», «Булка з маслом».— Творчість поета була дуже різноманітною. Він писав жартівливі вірші,

казки, загадки, скоромовки, лічилки, пісні.— Кого Грицько Бойко висміював у своїх творах? (Замазур, хвастунів,

брехунів, ледарів, базік, боягузів, підлабузників, задавак, роззяв)

6. гра «упізнай вірш поета». З яких віршів ці рими?Приніс — ніс, yТуди — не ходи,Не ходи — води. («Ніс у сметані»)

Надя — дядю, yМиле — сіли. («Булка з маслом»)

Виступав — співав, yСлуху — щодуху,Сталось — зірвалось. («Як невдаха виступав»)

Пита — кота, yСвого — його. («Чому Тимко подряпаний»)

VI. підсумОк урОку— Поет висміював вади дітей, але його гумор не жорстокий, не бездушний,

а м’який, доброзичливий, покликаний покепкувати і допомогти, а не прини-зити.

VII. дОмашнє Завдання— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Літо красне

зустрічаймо!».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

142

Дата _______________________

Клас _______________________

Уроки 113–114. світ дИтИнИ. мИкОла нОсОв «вИтівнИкИ»

мета: ознайомити учнів з творчістю Миколи Носова, розкрити гумористичний харак-тер творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання за особами; роз-вивати творчі здібності, зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку


Сум за сміхом по дворуНевідступно ходить,Сміх лікує дітвору,Ну, а сум їй шкодить.Як дитина-вередаХниче без упину,Значить сталася біда:Сміх її покинув.

Значить, сум її насів,З очей сльози точить,І тому дитина всімГолову морочить.На таку дитину гріхГримати і цикать,Подаруй дитині сміх —Перестане хникать.

В Лагода


1. складання чистомовки— Доповніть чистомовку римованими рядками.

Рі-рі-рі — зростайте у... (добрі).Лі-лі-лі — діточки мої... (малі).Ші-ші-ші — не тамуйте зла в... (душі).Та-та-та — хай панує... (доброта).

— Які слова ми добирали? (Як у вірші, як у пісні, римовані)— Що таке рима? (Рима — це співзвучність закінчень слів у віршованих

рядках )


ЛЕЖЕНЬ

Жоржик-лежень, лежебока,З лежебокою морока,Женя каже: — Не лежи,Жито жати поможи.

Лежень каже: — Може, жалко,Жалко, Женечко, лежанки?Що ж, як будете ви жати,Зможу в житі я лежати!

Грицько Бойко


1. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання гумористичного вірша Грицька Бойка

«Отакий у мене ніс» (с 163–166).

2. гра «наші поради»Учні зачитують складені поради головному героєві вірша Грицька Бойка

«Отакий у мене ніс».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Розшифруйте слово, прочитавши кожну третю літеру.Б Л В М К И С Ч Т А У І Є Ю В Т Д Н К П И Ш Ц К І Л И(Витівники)

143

— Як ви розумієте це слово?— Доберіть до нього синонім. (Вигадники)— Чи зустрічалися ви в житті з витівниками? Де?— Отже, витівник — це організатор веселощів.— Промовте слово витівники здивовано; з обуренням; радісно; з пи-

тальною інтонацією.— Саме так називається оповідання російського письменника Миколи Но-

сова.


1. Біографічна довідка— Початок письменницької біографії Миколи Носова був незвичайним,

і письменником він став ніби випадково: коли у нього народився син, дово-дилося розповідати йому багато казок. Син підростав і вимагав нових і нових казок. Так Носов почав складати різні історії не тільки для сина, але і для його друзів.

Одного разу Миколу Миколайовича Носова запитали, чому він став пись-менником: «Дитячим письменником я став тому, що коли я виріс, мені взагалі захотілося стати письменником. А стати письменником мені захотілося тому, що у мене було цікаве життя, і в мене було про що розповісти людям».

Носов дуже любив спостерігати за іграми дітей, йому подобалася їхня безпосередність, їхні фантазії, вигадки, витівки. Найперше оповідання, яке він написав своєму синочкові,— «Витівники»,— відніс до журналу «Мур-зилка». Оповідання надрукували. За цим оповіданням пішли інші.

2. Опрацювання статті про миколу носова (с. 166)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Де народився Микола Носов?— Які збірки оповідань зробили його відомим?— Які твори цього письменника ви читали?

3. Опрацювання оповідання миколи носова «витівники» (с. 166–168)

1) Гра «Передбачення».— Як ви вважаєте, про що буде оповідання?— Яким воно буде — сумним чи веселим?— Чому ви так вважаєте?

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Чи правильне припущення ви зробили?— Чи сподобалося вам оповідання?— Яке воно за настроєм?— Назвіть імена головних героїв.



Читання стовпчиків слів одне одному в парі

Забави витіватикрамниці зачинилизавісили злякаласьвитівники забавлятися

— Серед поданих слів знайдіть спільнокореневі. (Забави — забавляти; витівники — витівати)

— Доберіть синонім до слова крамниця. (Магазин)

144

4) Повторне читання тексту «ланцюжком».— Хто оповідач?

5) Робота над інтонацією.— Прочитайте окличні речення з різним логічним наголосом.— Прочитайте питальні речення.

6) Читання за особами.

7) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Як же діти організували гру?— Що вони зробили?— Чому в хатці було так темно?— Кого діти найбільше боялися?— Що Валя сказала про вовка?— Чи дійсно був вовк? Доведіть.— Чому Валя відразу не сказала? Прочитайте.— Чому діти боялися підійти до столу? Прочитайте.— Як ви вважаєте, чому хотів навчити вас Микола Носов?— А ви боїтеся темряви? Чому?— Звідки беруться страхи?— Як з ними можна впоратися?— За що ви б могли похвалити дітей?— За що можна їх посварити?— Що б сказала мама, якби побачила цю картину?

8) Робота в групах. Складання плану оповідання.— У вас на столі є конверти. Спробуйте скласти план до оповідання. На

картках необхідно поставити номер по порядку, а в тексті знайти початок і кінцівку кожної частини, позначивши їх олівцем.

План1. Може бути це сірий вовк?2. Діти читали казку «Троє поросят».3. Так і не стали грати в «Трьох поросят».4. Спорудження будиночка.

VI. підсумОк урОкуГра «Продовж речення»Сьогодні на уроці я дізнався... yСьогодні на уроці я навчився... yСьогодні на уроці я намагався... yНайкраще мені вдалося... y

VII. дОмашнє ЗавданняСкласти продовження оповідання, починаючи його словами «Одного разу

діти знову залишилися вдома самі...».

145



Зажурився заєць-тато —Знов пустують зайченята.Злий зухвалий лис близенько:— Зайченята, в дім хутенько!

2. прочитай речення, уявляючи на місці * букву еВ*с*л* сон*чко зв*с*лило з*млю т*плим промінням.Тих*нько співає солов*йко на б*р*зі.Т*плий віт*р*ць ш*л*стить ст*блами оч*р*ту.Тон*нькі ст*б*льця пш*ниці нахилились до з*млі.З гілки зл*тіла сір*нька пташ*чка і в*с*ло заспівала.Ч*р*з пол* в*д* тон*нька ст*ж*чка.П*трик у парку ловив м*т*ликів.


гра «чи уважний ти читач?». тестування1. Астрід Ліндгрен — це:

а) видатна шведська письменниця;б) відома американська актриса;в) відома німецька художниця.

2. Астрід Ліндгрен написала історії:а) про Пеппі Довгапанчоху;б) про Червону Шапочку;в) про Русалоньку.

3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?а) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;б) золоту медаль про закінчення школи;в) Велику Золоту медаль Шведської академії.

4. Завдяки чому літав Карлсон?а) Бо мав крила;б) на спині у нього був пропелер;в) він мав особистий літак.

5. Як Карлсон ставився до себе?а) Він себе недолюблював;б) він постійно вихвалявся;в) ніколи нікому про себе не розповідав.

6. Куди пішли мама й тато Малого?а) У цирк;б) в кіно;в) на роботу.

146

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 115. найкраЩИй у світі літун, машИніст і мОтОрИст — карлсОн, ЩО жИве на даху.

астрід ліндгрен «малИй і карлсОн, ЩО жИве на даху»

мета: ознайомити учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удоско-налювати навички свідомого виразного читання; сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку




Гра «Хто краще?»Конкурс на краще складене продовження оповідання Миколи Носова

«Витівники».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Відгадайте загадку. Чи знайомий вам цей герой?

На даху товстун живе, yВін з пропелером літаєТа варення полюбляє...Здогадався, хто це є? (Карлсон)

— А «народився» цей герой у Швеції. Його придумала видатна шведська письменниця Астрід Ліндгрен. Сьогодні ми починаємо читати уривок з казки «Малий і Карлсон, що живе на даху».


1. Біографічна довідка— Шведську письменницю Астрід Ліндгрен називають «Андерсеном

наших днів». За свою творчість для дітей вона, як виняток, отримала Золоту медаль імені Г. К. Андерсена двічі — у 1958 і 1982 роках, хоча у положенні про Андерсенівську премію сказано, що вона присуджується лише один раз. Її книги несуть думку і віру в те, що «допоки на світі є діти — будуть і казки!..» Серед тридцяти п’яти всесвітньо відомих книг Астрід Ліндгрен чи не найпопулярніші у всьому світі дві її книги: «Пеппі Довгапанчоха» та «При-годи Карлсона».

2. Опрацювання статті про астрід ліндгрен (с. 168–169)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями— Якою була майбутня письменниця у дитинстві?— Як з’явився твір під назвою «Пеппі Довгапанчоха»?— Скільки повістей належать перу Астрід Ліндгрен?

3. Опрацювання уривка з казки астрід ліндгрен «малий і карлсон, що живе на даху» (уривок) (с. 169)

1) Виразне читання казки вчителем.— Хто головні дійові особи казки?

147


Мить вежукаміном щезнутивітальня поплескавлисточки тюфтельками

— Повправляйтеся в правильному читанні слів.— Доберіть синоніми до слів: мить (момент), вежа (башта), щезнути

(зникнути)

Довідкове бюроВітальня — спеціально вмебльована кімната для приймання гостей.Камін — кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димо-

ходом.Тюфтельки — страва, що являє собою підсмажені або тушковані кульки

з м’ясного або риб’ячого фаршу.

Фізкульхвилинка

3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

4) Робота над змістом. Вибіркове читання.— Чому сумував Малий?— Як тато відреагував на згадку про Карлсона?— Що говорили Боссе й Бетан?— Куди запросив тато сім’ю?— Прочитайте опис літнього вечора.

5) Гра «Чиї це слова?»

Карлсон, що живе на даху... татоА тепер ходімо пити каву... БоссеЙому конче забаглося щезнути саме тоді, як ми прийшли знайомитися з ним...

Малий

6) Читання тексту за особами.— З якою інтонацією слід читати слова Малого? Боссе? Тата?— Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку.

7) Колективне складання плану та підготовка стислого переказу за ним.Орієнтовний план

1. Важка мить для Малого.2. Глузування Боссе й Бетан.3. Сумно без Карлсона.4. Запрошення на каву.

Vі. підсумОк урОку— Яке ваше враження від прочитаного? Чи захотілося вам дочитати казку

до кінця?— Маленьким читачам так сподобався Карлсон, що вони ніяк не хотіли

розлучатися з ним. Тому Астрід Ліндгрен видала три повісті про пригоди Карл-сона і Малого.

Vіі. дОмашнє ЗавданняПідготувати переказ казки в парах (с 169).

148

Дата _______________________

Клас _______________________

Уроки 116–117. найкраЩИй у світі літун, машИніст і мОтОрИст — карлсОн, ЩО жИве на даху.

астрід ліндгрен «малИй і карлсОн, ЩО жИве на даху» (продовження)

мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удосконалювати навички свідомого виразного читання, сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; вчити уяв-ляти описані картини, розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розви-вати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до ху-дожнього слова.


II. мОвленнєва рОЗмИнка1. вправи для розвитку артикуляціїЦокання язиком у ротовій порожнині. yНабравши повітря, якнайдовше вимовити слово y ні з поступовим видихом (тричі).«Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до yправої (десять разів).«Водолаз» — на рахунок 1–5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання yі повільно видихаємо.Як співає соловей? ( y Фіть-фіть-фіть)Як гуде жук? ( y Жу-жу-жу)Як шумить вітер? ( y Ш-ш-ш)Як дзижчить комарик? ( y Дз-дз-дз)

2. робота над скоромовкоюЗУБИ

У сестрички ЛюбиВипадають зуби.І говорить Люба:— Я тепер бежжуба!

Грицько Бойко

III. перевірка дОмашньОгО ЗавданняГра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який твір почали вивчати на попередньому уроці?— Хто його автор?— З якими персонажами нам удалося зустрітися?Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами Малого

і його вірного друга Карлсона.

V. спрИймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. Опрацювання уривка твору астрід ліндгрен «малий і карлсон, що живе на даху» (с. 171–173)1) Читання твору комбінованим способом.Читання за лідером ( y лідер голосніше читає, решта учнів — напівголосно), до слів «Ох і важко ж мати таку родину».

149

Читання «буксиром» за учителем до слів «Він підійшов до Малого й попле- yскав його по плечу».Читання мовчки ( y до кінця). Гра «Губи» (учні щільно стискують губи, при-туливши до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).


Робота в парі— Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні

слова із лівого стовпчика.

Ере дрібна монета у Швеціїклапаті твердо пообіцявглузами великізаприсягнувся ніжно розмовляти з ким-небудьворкувати уїдливими насмішками

3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».— Якими ви уявляєте Малого і Карлсона?

4) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.— Що запропонувала Малому сестра Бетан?— Чи відразу Малий погодився на її пропозицію?— Як йому вдалося поглузувати над Бетан?— Як автор описує появу Карлсона? Як він звернувся до Малого?— Як ви оцінюєте вигадку Карлсона? Які почуття вона у вас викликала?

5) Характеристика головних героїв.— Визначте риси характеру героїв. Знайдіть підтвердження в тексті.— Які слова можна використати для характеристики Карлсона?Лінивий, веселий, непосидючий, невгамовний, хоробрий, спокійний, до-

питливий, нерішучий, хитрий, завзятий, впевнений, байдужий.

6) Читання тексту за особами.— Знайдіть слова, які підкажуть тон і інтонацію читання (твердо відповів,

хитро відповіла, невинно озвався, гаряче признався, рішуче перебив).— Читаючи, проаналізуйте мовлення головних героїв.— Як воно їх характеризує?

7) Робота в групі. Гра «Передбачення».Конкурс на найоригінальніше продовження оповідання.

2. гра «чи уважний ти читач?». тестування (див. додаток на с. 146)

3. робота за ілюстрацією— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?— Що художник зобразив на картині?— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.

Vі. підсумОк урОку— Чи сподобався тобі твір?— Що видалося смішним?— Коли сумували разом з Малим?

Vіі. дОмашнє ЗавданняНамалювати ілюстрації до прочитаного уривка.

150

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 118. підсумОк За рОЗділОм «світ гумОрИстИчнИх твОрів»

мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з опрацьованого розділу; вдоскона-лювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку





Ґава годувалаҐавенят на ґанку.Все приготувалаҐава для сніданку.Ґоґель-моґель, аґрусІ гарячі грінки,Голубці і рибу,І смачні тартинки.


Язик угору — ша-ша-ша,Наша Маша в ліс пішла.Язик донизу — са-са-са,Укусила в ніс оса.Язик угору — ши-ши-ши,Машу в лісі ми знайшли.Язик донизу — си-си-си,Вуса, вуса у оси.


Гра «У художньому музеї»Учні презентують свої малюнки до уривка з твору Астрід Ліндгрен «Малий

і Карлсон, що живе на даху».

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Який розділ ми завершили вивчати?

Гра «Закінчи речення»Твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади

й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, на-зивають... (гумористичними).

— У чому полягає особливість цих творів?— Які з них вам найбільше сподобалися?

151

V. сИстематИЗаЦія й уЗагальнення наБутИх Знань

1. гра «хто автор?»

«Витівники» Грицько Бойко«Отакий у мене ніс» Астрід Ліндгрен«Малий і Карлсон, що живе на даху» Микола Носов

2. робота в групіКоротко переказати зміст гумористичних творів.1-ша група — Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»;2-га група — Микола Носов «Витівники»;3-тя група — Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».


3. гра «чи уважний ти читач?». тестування1. Що хотіли випити до сніданку мама з татом героя вірша Грицька Бойка?

а) Меду; б) риб’ячого жиру; в) кефіру.2. Кому хлопчина дав м’яч?

а) Петрикові; б) Миколці; в) Сашкові.3. Яку казку читали малі витівники?

а) «Червона Шапочка»; б) «Троє поросят»;в) «Вовк і семеро козенят».

4. Кого боялися Валя і Петрик?а) Вовка; б) крокодила; в) павука.

5. Чим Малий прикрашав вежу із кубиків?а) Зіркою; б) тюфтельками; в) листочками.

6. Чим накрилися Малий і Карлсон, прямуючи до вітальні?а) Пледом; б) килимом; в) ковдрою.Відповіді:1) б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) в.

4. гра «упізнай автора»Була веселою, мала багату уяву, хист до жартів і вигадування цікавих yісторій. (Астрід Ліндгрен)Працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних yі наукових фільмів. (Микола Носов)Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселики, yскоромовки-спотиканки, загадки дуже дотепні. (Грицько Бойко)


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився... yНайбільше мені сподобалося... y

VII. дОмашнє Завдання— Пригадайте смішні випадки зі свого життя і розкажіть про них. Спро-

буйте написати гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.

152

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 119. підсумкОвИй урОк За рік

мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, здобуті протягом року; удосконалю- вати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, спостережливість, уяву і фантазію; виховувати любов до художнього слова.



Урок почнемо без зупинкиМи із мовної розминки

1. вправи для розвитку артикуляціїЗробити повний вдих і видих носом. yВимовляти голосні звуки без голосу. yМіцно закрити рот. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки. yГолосно цокати язиком. y


Гусениця в лісочкуГріла спину на грибочку,Сонце гаряче пекло,Їй голівку напекло.Їй зроблю, коли навчусьІз газети я картуз.


Гра «Хто краще?»Конкурс на кращу гумористичну розповідь зі свого життя.

IV. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОку— Сьогодні ми проведемо підсумковий урок. Пригадаємо твори, які ви-

вчали протягом року, зустрінемося з нашими улюбленими героями.

V. уЗагальнення і сИстематИЗаЦія Знань

1. гра «відгадай, якого народу казка»

«Сильний лев і маленьке мишеня» Білоруська казка«Чарівний каптур» Болгарська казка«Синя Свита Навиворіт Пошита» Бірманська казка«Як серед птахів виникла дружба» Японська казка

2. тест «Що з двох правильне?»1. «Їжак та Заєць» — це:

а) чарівна казка;б) казка про тварин.

2. Автор «Казки про рибака та рибку» — це:а) О. С. Пушкин;б) І. Я. Франко.

3. Захаріас Топеліус — це:а) білоруський письменник;б) фінський письменник.

153

4. Твір, призначений для постановки на сцені,— це:а) байка;б) п’єса.

5. «Лада прекрасна» — це:а) казка;б) легенда.6. «Горбоконик» — це: yа) народна казка;б) літературна казка.


3. гра «угадай твір»— За описом визначте персонажа й укажіть, з якого він твору.Легка й прозора, як світле марево, купалася вона в сонячному промінні, зо- yдягалася в квітки польовії. (Іван Липа «Лада Прекрасна»)

В них носи — смішні, червоні, yІ хода у них чудна.Але ти не бійся, доню,Як побачиш їх з вікна.

(Ірина Жиленко «Вечір гномів»)

Але хто це там клопочеться, yЗранку-ранечку тупочеться —Прибирає, варить їсти,Там — з грибами, там — до тіста...

(Володимир Коломієць «Сиве сонечко»)

4. гра «відновіть»— Прочитайте ім’я та прізвище письменника й назву його твору.Вс..в..л..д Н..ст..йк.. «Пр..ст.. ..л..сь др..г». y(Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг»)О..ег Б..ц..нь «А..ст..и» y(Олег Буцень «Айстри»)Г..и..ір Т..т..нн..к «..у..ля» y(Григір Тютюнник «Бушля»)

5. гра «пригадай вірш і його автора»

І скільки пориву в розміренім цокоті yКопит за вікном, у розгоні саней...А в хаті наш батько сідає на покуті,І ми за столом, ціла купа дітей.

(Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)

Я домчав-таки до хати — yДощ не зміг мене піймати.І тому зі злості в шибкуБарабанив швидко-швидко.

(Петро Осадчук «Стежка»)

6. гра «хто краще?»Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з пам’яті.

VI. підсумОк урОку— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Що вам найбільше запам’яталося?

154

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 120. урОк пОЗакласнОгО чИтання. «літО красне ЗустрічаймО!»

мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; викликати у дітей по-чуття зачарування красою рідної природи; поглибити їх знання про літо; прищеп-лювати учням любов до поетичного слова; виробляти розуміння і почуття його краси; виховувати спостережливість, любов до природи; сприяти розвитку образ-ного мислення й мовлення.

Хід уроку




Ічка-ічка-ічка: ось глибока річка.Ачка-ачка-ачка: пливла по річці качка.Єчка-єчка-єчка: знесла вона яєчка.Нят-нят-нят: навиводить каченят.Чить-чить-чить: плавать діточок навчить.Ічці-ічці-ічці: попливуть разом по річці.


Я по воду на криничкуПоведу малу сестричку.Хай відеречко бере,Водички трохи набере..

Iіі. мОтИваЦія навчальнОЇ діяльнОсті. пОвідОмлення темИ і метИ урОкуВступне слово вчителя— Кожна пора року має свою неповторну красу. Багато хто вважає най-

кращою весну, бо все навколо оживає, буяє травами і квітами, садами і гаями наповнюється співом птахів. А кого не зачарує краса осіннього лісу або біла казка красуні-зими? Усі пори року прекрасні. Сьогоднішній урок позаклас-ного читання ми присвятимо красному літечку, бо воно манить нас покупатися й позагоряти на сонечку, скуштувати солодких кавунів і динь, помилуватися достиглим хлібом.

IV. рОБОта З вИставкОю кнИг— Які книжки на виставці вам знайомі?— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.— Як називається ця книжка?— У ній один твір, чи це збірка творів?— Чи написано прізвище автора на обкладинці?— Хто намалював ілюстрації до книги?— Де видана книжка?


1. вірш анатолія костецького «канікули»— Чому співає все навколо?— Що таке канікули? Прочитайте.

155

2. вірш марії чепурної «прикмети літа»— Які порівняння вживає поетеса у вірші?— Чи запам’ятав ти прикмети літа?— З’єднайте стрілочкою прикмету з її значенням.

Ластівки літають Буде вітер сильнийНад водою низько.Мов червоні квіти, Дозріли суниціХмари в небі синім.Засинів льон. Дощик близько

3. вірш галини демченко «червень»— Про який місяць ідеться у вірші?— Звідки походить назва місяця?— Що сказано у поезії про полуниці?— Чому дітям не сидиться в хаті?

4. Оповідання к. марукаса «чому плакала пташка»— Назвіть головних персонажів оповідання.— Чому плакала пташка?— Чи можна назвати дітей жорстокими?— Як би ви вчинили на місці дітей?


5. читання й обговорення оповідання Олександра копиленка «галя»

1) Читання першої частини оповідання «ланцюжком».

2) Аналіз змісту прочитаного.— Назвіть головних персонажів оповідання.— Чому хлопці воювали з кропивою?— Прочитайте, як вони це робили.— Чому Василь спинився?— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких описується галченя.— Що почали робити хлопці?— Чим вони годували пташеня?— Як Василько назвав галченя?

3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання другої частини оповідання.

4) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.— Що сказала Василькові мама?— Куди Василько посадив пташеня?— Прочитайте, як синичка відреагувала на появу галченяти.— Чому відступила синичка?— Чи вдалося подружитися птахам?— Яке враження справила на вас поведінка Василька?— Чого ви хотіли би повчитися в цього хлопчика?

VI. підсумОк урОку— Про яку пору року говорили на сьогоднішньому уроці?— Чого ви очікуєте від літа, що наступає?— Яких ви хочете канікул?— Де мрієте побувати?

156

дОдаткОвИй матеріал

розгадування кросворда

1К

2А

3Н

4І

5К

6У

7Л

8И

1. Прізвище автора віршів «Вітряк», «На щастя». (Павличко)2. Прізвище автора оповідання «Лелеки». (Збанацький)3. Прізвище автора оповідань «Яшка і Машка», «Омар», «Шоколад боц-

мана». (Трублаїні)4. Прізвище автора поезії «Тюхтій і Торохтій». (Коломієць)5. Прізвище автора веселих гумористичних віршів. (Бойко)6. Прізвище автора твору «Айстри». (Буцень)7. Прізвище автора повісті «Гуси-лебеді летять». (Стельмах)8. Прізвище автора оповідання «Розбишака Чив». (Копиленко)

157

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

КОВАЛЬЧУК Наталія ОлексіївнаНАСТЕНКО Антоніна Іванівна

ЛІТЕРАТУРНЕ чИТАННя.

3 КЛАС. II СЕмЕСТР

(за підручником В О Науменко)

Головний редактор Ю Є БардаковаРедактор О В Грабар

Відповідальний за видання Ю М Афанасенко

Технічний редактор О В ЛєбєдєваКоректор О М Журенко

Підписано до друку 06.05.2014. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 16,8. Замовлення № 14-05/19-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Education

літературне читання 3 клас ІІ семестр