З досвіду роботи книжка-А5

1

2

3

4

5

6

7

8

Тема: ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ КВІТКОВИХ

РОСЛИН. БУДОВА ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Мета:

Навчальна:

Продовжувати формувати в учнів

поняття про рослинний організм, його

органи.

Сформувати поняття про квітку як

репродуктивний орган рослини, що є

видозміненим пагоном.

Розширити знання про будову квітки,

біологічне значення її головних частин

— маточки і тичинок.

Виявити подібність у будові квіток

різних рослин на тлі їх різноманітності.

Розкрити естетичну цінність і

благотворний вплив рослин на людину

та роль знань про будову квітки у

практичній діяльності людини.

Формувати спеціальні вміння

розпізнавати органи квітки та їх

частини.

Розвиваюча:

Розвивати уміння порівнювати

біологічні явища та робити відповідні

висновки та узагальнення.

Розвивати вміння логічно мислити.

9

Розвивати увагу, спостережливість,

уяву.

Виховна:

Виховувати інтерес до живої природи,

естетичні почуття та смаки на основі

прекрасного в природі та мистецтві.

Продовжити формування переконань

учнів у красоті навколишнього світу і

значенні біологічних та екологічних

знань у житті людини.

Обладнання та матеріали: таблиці «Будова

квітки», роздатковий матеріал: «Будова квітки»,

«Основні частини квітки», інструктивні картки для

виконання лабораторної роботи, живі екземпляри

квітуючих рослин, муляжі квітки вишні та капусти,

мультимедійний проектор, електронні засоби

наочності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок

засвоєння вмінь та навичок.

Основні поняття: квітка, оцвітина, чашолистки,

чашечка, віночок, пелюстки, маточка, тичинки,

квітконіжка, квітколоже, пиляки, нектарники,

формула квітки, діаграма квітки.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

словесний: розповідь-пояснення, опис,

бесіда;

10

наочний: ілюстрація, демонстрація

натуральних об’єктів, демонстрація за

допомогою мультимедійного

проектора;

практичний: виконання лабораторної

роботи, робота з роздатковим

матеріалом;

2. Репродуктивний:

подання матеріалу в готовому вигляді;

конкретизація набутих знань;

закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного

питання.

4. Візуальний: складання графічного конспекту та

опорних схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва

(музичний супровід, зображення)

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження за

допомогою музики.

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань у ході бесіди за

питаннями:

На попередньому уроці ви вивчали способи

розмноження рослин. Тож, аби перейти до

ознайомлення із матеріалом сьогоднішнього уроку,

давайте пригадаємо:

Які рослини ми називаємо квітковими?

Які органи квіткової рослини ви знаєте?

11

Які вегетативні органи рослин ви можете

назвати?

Які генеративні органи можна виділити у

квіткової рослини?

Пригадайте складові частини пагона.

Що ми називаємо видозмінами пагона?

Які способи розмноження властиві

рослинам?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу:

а).(Емоційний каталізатор).

Вони супроводжують нас протягом всього

життя: зустрічають при народженні, розраджують в

старості, радують на весіллі, іменинах і на всіх

можливих святах. І вдома, й на роботі, навесні і в

лютий холод, спекотного літа і восени, - квіти

необхідні. без їхньої краси біднішим стає життя.

З квітами тісно пов’язаний духовний світ

людини, і хоча кожний народ по-своєму сприймає

красу, є вид краси, який сприймається і

усвідомлюється усіма однаково. Це – краса квітів.

«Щоб жити потрібні сонце, свобода і

маленька квітка».

Г. Х. Андерсен.

Ці слова свого часу сказав великий казкар, і

погодитися з Гансом Крістіаном Андерсеном є всі

підстави і в усі часи.

Як часто ми чуємо, що дива поряд, але не

помічаємо їх. Пропускаємо повз очі й серце те, що у

світі нема нічого прекраснішого й зрозумілішого за

мову квітів. Коли даруєш їх, можна не говорити

12

зайвих слів. Квіти – це невичерпне джерело

натхнення і радості для людини.

Сьогодні ми з вами теж будемо вести розмову

про квіти. Завдання нашого уроку будуть наступні:

ЗАВДАННЯ УРОКУ:

• НАВЧИТИСЯ ВИЯВЛЯТИ СПІЛЬНІ ОЗНАКИ У БУДОВІ

КВІТОК НА ФОНІ ЇХ РІЗНОМАНІТНОСТІ;

• НАВЧИТИСЯ ВИДІЛЯТИ ГОЛОВНІ ЧАСТИНИ КВІТКИ;

• ВИЯВИТИ ПРИСТОСУВАННЯ У БУДОВІ КВІТОК ДО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСІННЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ

РОСЛИН;

• ВИЯВИТИ ОЗНАКИ ПАГОНА У БУДОВІ КВІТОК;

• РОЗКРИТИ ЕСТЕТИЧНИЙ ВПЛИВ КВІТІВ НА ЛЮДИНУ

13

БУДОВАБУДОВА ТАТА

РІЗНОМАНІТНІСТЬРІЗНОМАНІТНІСТЬ

КВІТОККВІТОК

Квіти виникли задовго до появи людини. У

еволюційному плані це була величезна подія, до якої

природа пройшла тривалий шлях.

Проте, квітка, схована у своїй зеленій

кімнатці ще не була готова – вона все чепурилася,

дбайливо добирала барви. Вона виряджалася

поволі, приміряла пелюстку за пелюсткою. Вона

не хотіла з’являтися скуйовдженою. Вона повинна

була з’явитися в усьому сяйві своєї краси. О, то

була страшенна кокетка! Її таємниче вбирання

тривало день за днем. І ось одного ранку, саме.

Коли сходило сонце, вона показалася…

Антуан де Сент Екзюпері.

Так, ви здогадались. Мова йде про квітку. Так

описав її появу у казці «Маленький принц» Антуан де

Сент Екзюпері.

14

15

Яке це дивне диво — квіти! Чарівні форми й кольори. І можна світові радіти, Як сяє сонечко згори. Коли всі квіти розцвітають. На казку схоже все стає. Метелики довкіл літають, Бджола між квітами снує. І джміль великий волохатий Танок над квітами веде. В пилкові жовтому, пухнатий То присідає, то гуде. А квіти гарні, розмаїті, Ввібрали диво-кольори. Видовище найкраще в світі, Казкове, що не говори…

Як бачимо, у квітці природа чи не найповніше

виявила свою неперевершену майстерність,

невичерпну фантазію. Яких тільки кольорів нема у

квіток, яких тільки форм і розмірів, пахощів та інших

див . І все це не для того, щоб викликати у нас

почуття прекрасного. Природа була щедрою на барви

, запахи і розміри квіток зовсім не для нас. Це все

було підпорядковане одній важливій меті – дати

насінину для продовження свого роду.

16

На перший погляд недосвідченій людині може

видатися неможливим розібратися в безмежному

розмаїтті квіток різних видів рослин. Але то тільки

здається. Під час уважного вивчення квіток легко

помітити спільне у їх будові. На цьому ми й

зупинимося більш детально.

Подивіться навколо себе. Поруч із нами зараз

знаходяться представники рослинного світу, яких ми

називаємо квітами.

Але ж чи не помиляємося ми ?

І що ж таке квітка?

Сьогодні на уроці ми маємо дати відповіді на ці

питання, бо ж тема нашого уроку наступна:

«Генеративні органи квіткової рослини. Будова і

різноманітність квіток».

Ще великий німецький поет Іоганн Вольфганг

Гете, який серед своїх різноманітних наукових

17

захоплень мав і ботаніку, запропонував розглядати

квітку, як видозмінений пагін.

Сьогодні вчені теж схиляються до думки, що:

Квітка – це вкорочений, нерозгалужений пагін,

листки якого видозмінилися у зв’язку із

пристосуванням до статевого розмноження.

КВІТКА - вкорочений,

нерозгалужений, видозмінений

пагін

КВІТКА

ПРАВИЛЬНА НЕПРАВИЛЬНА

Відрізок стебла, який тримає всю квітку

називають квітконіжкою. Вона іноді буває

нерозвиненою, тоді квітку називають сидячою

(айстра, соняшник).

Що потрібно живим організмам аби

могли відбуватися процеси

життєдіяльності?

18

Погодьтеся, що квітка, як орган

насіннєвого розмноження мусить

отримувати велику кількість поживних

речовин. Як надходять вони до квітки?

Вкорочена стеблова частина квітки називається

квітколоже. До нього прикріплюються всі інші

елементи квітки.

Складовими частинами квітки є:

КВІТКА

ПРАВИЛЬНА

НЕПРАВИЛЬНА

СКЛАДОВІ

ЧАСТИНИ

КВІТКИ

ЧАШЕЧКА

ВІНОЧОК

МАТОЧКА

ТИЧИНКИ

19

ЧАШЕЧКА – сукупність чашолистків

ЧАШЕЧКА

РОЗДІЛЬНОЛИСТА ЗРОСЛОЛИСТА

ВІНОЧОК – сукупність пелюсток

ВІНОЧОК

РОЗДІЛЬНОПЕЛЮСТКОВИЙ ЗРОСЛОПЕЛЮСТКОВИЙ

20

Функції чашечки:

захищають ще нерозкриту квітку;

забезпечують процес фотосинтезу.

Подумайте, чому чашолистки мають зелене

забарвлення?

Чи не правда дуже поетичну назву дали вчені

цій частині квітки? Можливо саме тому й назвали

його віночком, що це вінець творіння, вінець, корона,

яка прикрашає квітку. (Однокореневі слова: вінчати,

вінок, вінець)

Подумайте, якими можуть бути функції

віночка?

Функції віночка:

Захищає головні частини квітки;

Приваблює комах-запилювачів.

ОЦВІТИНА

ПРОСТА

ПОДВІЙНА

ЧАШЕЧКОПОДІБНА

ВІНОЧКОПОДІБНА

21

ОЦВІТИНА – віночок + ЧАШЕЧКА

ОЦВІТИНА

ПРОСТА ПОДВІЙНА

“КВІТКОВА РЕКЛАМА”

22

Квітки багатьох рослин мають особливі залозки

– нектарники, які виділяють цукристу речовину –

нектар. Нектарники почали вивчати із часів Карла

Ліннея, саме він і запропонував термін нектарники. У

грецькій міфології «нектар» - напій богів, що дарує

безсмертя та вічну юність. Нектар є їжею для

багатьох комах, у тому числі і для бджіл, які

переробляють його на мед. Нектар деяких видів

рослин приваблює і птахів. Це – колібрі, нектарниці,

квіткарниці. Добуваючи пилок та нектар комахи та

птахи забезпечують запилення, що потрібне для

утворення насіння.

В уяві більшості із нас оцвітина, а скоріше

яскравий віночок і є власне квітка. Навіть, коли ми

малюємо квітку, то найбільше уваги приділяють саме

віночку. Та це далеко не так. Чашечка та віночок є

лише допоміжним апаратом квітки, тобто є

своєрідною «рекламою» для приваблювання комах.

А втім, є такі рослини, у яких пелюстки відсутні:

верба, береза, кукурудза уникли такої «розкоші», у їх

квітці присутні лише тичинки та маточки. І це якраз

і є головні елементи квітки, хоча і мало помітні.

МАТОЧКА

ПРИЙМОЧКА

ЗАВ’ЯЗЬ

СТОВПЧИК

23

• ПРИЙМОЧКА

• СТОВПЧИК

• ЗАВ’ЯЗЬ

ГОЛОВНІ ЧАСТИНИ

КВІТКИ

МАТОЧКА ТИЧИНКА

• ТИЧИНКОВА

НИТКА

• ПИЛЯК

24

МАТОЧКА

ПИЛОК НА ПРИЙМОЧЦІ

МАТОЧКИ

25

У пиляках дозріває пилок. Розміри пилинок можуть

коливатися від 0, 008 до 2мм у діаметрі. Колір і

форма їх теж може бути різноманітною. Але всі ці

ознаки є сталими і характерними для кожного виду

рослин. За зовнішніми ознаками пилку легко

визначити, з яких видів рослин зібрано мед.

ТИЧИНКИ

ТИЧИНКА

ПИЛЯК

ТИЧИНКОВА

НИТКА

26

ДВОСТАТЕВА КВІТКА ВИШНІ

КВІТКИ

НЕСТАТЕВІ ОДНОСТАТЕВІДВОСТАТЕВІ

ТИЧИНКОВІ МАТОЧКОВІ

27

Ми розглянули будову складових частин квітки.

Але поєднуються вони у квітках різних рослин по-

різному.

ДВОСТАТЕВІДВОСТАТЕВІ ТАТА ОДНОСТАТЕВІОДНОСТАТЕВІ КВІТКИКВІТКИ

ДДВОСТАТЕВІВОСТАТЕВІ –– ЦЕЦЕ КВІТКИКВІТКИ, , ВВ ЯКИХЯКИХ ЄЄ ІІ ТИЧИНКИТИЧИНКИ ІІ МАТОЧКАМАТОЧКА

ОДНОСТАТЕВІОДНОСТАТЕВІ –– ЦЕЦЕ КВІТКИКВІТКИ АБОАБО ЗЗ ТИЧИНКАМИТИЧИНКАМИ АБОАБО ЗЗ

МАТОЧКАМИМАТОЧКАМИ

В залежності від того, на одній чи на різних рослинах

розташовані одностатеві квітки, рослини прийнято

поділяти на:

28

РОСЛИНИ

ОДНОДОМНІ

(♀ + ♂)

ДВОДОМНІ

(♀ або ♂)

ДВОДОМНІ РОСЛИНИ

• ЧОЛОВІЧІ КВІТИ • ЖІНОЧІ КВІТИ

29

ІV. Узагальнення вивченого:

Учням пропонуються кілька слайдів презентації

із завданнями, які допомагають узагальнити вивчений

матеріал

Вправа «Доповни текст»;

Вправа «Обірвіть зайві пелюстки»

Тож давайте узагальнимо те, про що ви

дізналися сьогодні на уроці. (Проводиться

фронтальне опитування за завданнями,

запропонованими на слайдах презентації).

30

ВСТАВТЕ ПРОПУЩЕНІ СЛОВА:

Віночок складається з _______. Нижче відвіночка розміщена _______ із зелених _______. Віночок і чашечка утворюють _______, щозахищає головні частини квітки. Головнимичастинами квітки є _______ та _______. Тичинка складається із _______ та _______. Складовими частинами маточки є _______, _______ та _______. Із _______ розвиваєтьсяплід.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

СУКУПНІСТЬ

ВИДОЗМІНЕНИХ

ЛИСТОЧКІВ, ЩО

ЗАХИЩАЮТЬ ГОЛОВНІ

ЧАСТИНИ КВІТКИ

ПЛІД

КВІТКА

ОЦВІТИНА

ЗАВ’ЯЗЬ

КВІТКОЛОЖЕ

МАТОЧКА

“ОБІРВІТЬ” ЗАЙВІ ПЕЛЮСТКИ ТАК, ЩОБ ЗАЛИШЕНА

ПЕЛЮСТКА ВІДПОВІДАЛА ТОМУ ПОНЯТТЮ, ЩО ВСЕРЕДИНІ

КВІТКИ

31

ЧОЛОВІЧИЙ

ГЕНЕРАТИВНИЙ

ОРГАН КВІТКИ

ВІНОЧОК

ПЛІД

ТИЧИНКА

ЗАВ’ЯЗЬ

ПЕЛЮСТКИ

МАТОЧКА

“ОБІРВІТЬ” ЗАЙВІ ПЕЛЮСТКИ ТАК, ЩОБ ЗАЛИШЕНА

ПЕЛЮСТКА ВІДПОВІДАЛА ТОМУ ПОНЯТТЮ, ЩО ВСЕРЕДИНІ

КВІТКИ

І те наскільки ви зрозуміли і засвоїли матеріал,

ми повинні узагальнити у ході виконання

лабораторної роботи. Кожний із вас має інструкцію, у

якій детально розписано, які завдання вам потрібно

виконати. (Див. Додаток)

Перегляд слайдів презентації «Диво-квіти» (А

чи знаєте ви, що…)

V. Рефлексія.

Про квіти можна було б говорити безкінечно

довго, та час, відведений для нашого уроку

вичерпується. Думаю, що сьогодні ви розширили свої

знання про квіти і я б дуже хотіла отримати від вас

символічний букетик із квітів, які ви маєте на своїх

столах (квіти, вирізані із паперу, готуються

32

заздалегідь). Я прошу вас кілька слів написати про

свої враження від сьогоднішнього уроку, продовжте

речення:

Сьогодні мені сподобалось…

Було не зрозуміло, хотілося б почути

іще…

Найбільше мені запам’яталося…

Аби від сьогоднішнього уроку у вас залишилися

лише приємні спогади квіти танцюють для вас свій

вальс.

(Перегляд відеосюжету «Вальс квітів»)

VІ. Домашнє завдання:

§ 27 (читати і переказувати);

Закінчити лабораторну роботу

Для бажаючих виконати творче завдання:

підготувати презентації на тему «Квіти в

легендах», «Квіти на гербах різних

країн».

33

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9.

«БУДОВА ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

КВІТОК».

Мета роботи: сформувати вміння та навички

характеризувати будову квітки як органа насіннєвого

розмноження рослин, навчитися розпізнавати частини

квітки на живих об’єктах, муляжах, малюнках.

Обладнання: муляжі, електронні зображення,

натуральні об’єкти, квітки кімнатних та декоративних

рослин.

Хід роботи:

1. Розгляньте муляж квітки, знайдіть її

частини: квітконіжку, квітколоже, чашечку, віночок,

тичинки, маточку.

2. Розгляньте та пригадайте частини квітки і

зробіть відповідні підписи до малюнка:

3. Які із частин

квітки ми називаємо

головними? Чому?

4. Розгляньте

запропоновані

зображення квіток.

Охарактеризуйте їх,

використовуючи

таблицю (ознаки, що

характеризують

запропоновану вам

квітку, обведіть

кружечком).

34

ОЗНАКА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКА

ТИП ОЦВІТИНИ а). Проста;

б). Подвійна

ЧАШЕЧКА а). Роздільнолиста;

б). Зрослолиста

ВІНОЧОК а). Вільнопелюстковий;

б). Зрослопелюстковий

ЗАБАРВЛЕННЯ

ВІНОЧКА

а). Неяскраве;

б).Біле;

в).Жовте;

г).Червоне;

д).Рожеве;

е).Синє;

є).Фіолетове.

35

СИМЕТРІЯ КВІТКИ а).Правильна;

б). Неправильна

НАЯВНІСТЬ

ГОЛОВНИХ

ЧАСТИН

а).Двостатева;

б). Маточкова;

в).Тичинкова.

ЩО МІСТИТЬСЯ

ВСЕРЕДИНІ

ПИЛЯКА

а).Насіння;

б).Пилкове зерно.

ЩО МІСТИТЬСЯ

ВСЕРЕДИНІ

ЗАВ’ЯЗІ

а).Насіння;

б).Пилкове зерно;

в). Насінневий зачаток.

36

Тема: ЗАПИЛЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН

Мета:

Навчальна:

продовжити знайомити учнів з

процесами життєдіяльності квіткових рослин;

сформувати знання про основні типи і

способи запилення квітів;

познайомити із поняттям «перехресне

запилення»;

розкрити значення запилення у природі







уяву.

Виховна:

Виховувати бережливе ставлення до

навколишнього середовища, любов до

прекрасного, інтерес до предмету.

Обладнання та матеріали: схеми, малюнки, таблиці,

мультимедійний проектор

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: запилення, самозапилення,

перехресне запилення, штучне запилення.


1. Інформаційно-рецептивні (розповідь-пояснення,

опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з

підручником, ілюстрація, демонстрація).

37

2.Репродуктивний.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного

питання.

4.Візуальний: складання опорних схем.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва

– вірші, музика.

6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Хід уроку:


ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної

діяльності.

Запитання до учнів (вправа «Лотерея») Учні по-черзі

витягають запропоновані на столі запитання і

відповідають на них:

1. Що ми називаємо квіткою?

2. Назвіть головні частини квітки.

3. Які функції виконують маточка і тичинки?

4. Які функції виконує оцвітина?

5. Що таке суцвіття?

6. Яке біологічне значення суцвіть?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів:

(Використовуються слайди презентації із

зображенням квітів та суцвіть)

Квіти - чудові витвори природи. Але навіщо

таке розмаїття? Навіщо природа створює такі різні

форми, лінії, кольору, запахи? Пройде людина, зірве

красиву квітку, навіщо тоді бути красивою? Тож

може краще бути невиразним, непримітним?

Але природа мудра. Як відомо в природі немає

нічого зайвого, все має свою доцільність. Тож

38

завдання нашого сьогоднішнього уроку встановити

чи ж виправдана така розкіш. Яке її біологічне

значення.

V. Вивчення нового матеріалу.

Запилення – це процес перенесення пилкових

зерен із тичинок на маточки, у яких знаходяться

насінневі зачатки.

СПОСОБИ ПЕРЕХРЕСНОГО

ЗАПИЛЕННЯ

ЕНТОМОФІЛІЯ

(КОМАХАМИ)

АНЕМОФІЛІЯ (ВІТРОМ)

ГІДРОФІЛІЯ (ВОДОЮ)

ЗООФІЛІЯ (ТВАРИНАМИ)

ТИПИ ЗАПИЛЕННЯ

САМОЗАПИЛЕННЯ

(перенесення пилку в межах

однієї квітки)

ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ (перенесення пилку із тичинок

однієї квітки на маточку іншої)

39

Запилення, що проводиться людиною називається

штучним; у всіх інших випадках має місце природне

запилення.

А тепер, давайте уявно візьмемо на себе місію

природи. Уявіть, що ви відбираєте рослини із

корисними ознаками. Якими мають бути

пристосування до різних способів перехресного

запилення, аби вони закріпилися у ході еволюції?

(Проводиться робота в групах):

1-а група:

Обговоріть, якими мають

бути пристосування до

запилення комахами.

2-а група:

Продумайте ознаки, які

були б корисними при

запиленні водою.

3-я група:

Продумайте ознаки, які

були б корисними при

запиленні вітром.

4-а група:

Які ознаки будуть

притаманні рослинам, що

запилюються тваринами?

40

Після обговорення заслуховуються відповіді

учнів. Разом встановлюємо особливості пристосувань

у рослин до різних способів запилення.

Ентомофільні рослини:

Великі за розмірами квіти;

Мають яскраве забарвлення;

Якщо квітки дрібні, невиразні, то зібрані у

суцвіття;

Виражений аромат (його створюють особливі

залози – нектарники;

Квітки, що запилюються нічними комахами –

мають світле забарвлення, переважно білі,

мають сильний аромат;

Квітки, що ростуть у лісовій гущавині теж

переважно світлі.

Зверніть увагу на екран:

Бджоли запилюють - жовті, фіолетові, сині,

білі квіти, а от червоні квіти їх лякають.

Метелики - ніжно-червоні, рожеві, білі,

фіолетові, жовті.

Жуки - білі, жовто-зелені, ніжно-рожеві, але

неглибокі квіти.

У природі зустрічаються дивовижні за формою

квіти-орхідеї, її оцвітина за зовнішнім виглядом

нагадує самку довговусої бджоли, чим приваблює

самців цих комах. Саме вони й беруть участь у

запиленні рослини.

Кількість нектару, що виділяється квітками,

.дуже коливається у різних видів рослин. Бджоли,

41

збираючи нектар, переробляють його на мед. До його

складу входять переважно цукри, а також вітаміни та

інші біологічно активні речовини.

Приваблюють запилювачів також забарвлення

та запах. Ви, звичайно, звертали увагу на величезне

розмаїття забарвлення квіток. За більшості випадків

забарвлення визначається пігментами.

Найпоширенішими пігментами є антоціани. Різна

кількість цих пігментів надає квіткам червоного,

синього, фіолетового забарвлення. Каротиноїди та

флавоноїди визначають жовте забарвлення квіток.

Біле забарвлення зумовлене не пігментами, а

наявністю в пелюстках великої кількості повітряних

порожнин.

Комахи розрізняють ультрафіолетове

випромінювання і тому швидко знаходять потрібні їм

квітки, які людині здаються незабарвленими і

невиразними.

Мабуть ви звертали увагу, що пелюстки часто

мають строкате забарвлення. На них можна бачити

крапки, лінії, плями, штрихи різних розмірів та

кольорів. Наприкінці XVII сторіччя Крістіан Конрад

Шпренгель припустив, що такі мітки слугують

«дороговказом» до нектару або пилку. Це і червона

коронка в оцвітині у нарциса, жовте кільце в

блакитній квітці незабудки, темно-жовті плями біля

основи пелюсток примул. Забарвлення міток

протягом життя рослини може змінюватися.

Наприклад, у кінського каштана жовта мітка нектар-

ника стає рожевою, причому нектар виділяється

тільки тоді, коли мітка жовта.

42

Рослини приваблюють запилювачів не тільки

своїм забарвленням, але й запахом. Не мають аромату

квітки, що запилюються птахами, а у квіток, що

запилюються кажанами, кислуватий та затхлий запах.

Зрідка трапляються квітки та суцвіття з дуже

неприємним запахом гниючого м'яса або гною. Ці

квітки відвідують мухи, яких приваблює цей запах.

Більшість квіток мають приємний та

різноманітний аромат, який зумовлюється ефірними

оліями. Розрізняють близько 500 різних квіткових

запахів. Ароматичні речовини поширюються, як гази,

з рухом повітря. Цікаво те, що нектар не має свого

запаху, а надають його нектару в основному

пелюстки. Причому, якщо у квітці є мітки, то вони

пахнуть або сильніше, або мають інший запах.

Анемофільні рослини:

В основному це дерева та злаки;

Ростуть великими скупченнями;

Утворюють велику кількість пилку;

Пилок дрібний, легкий, сухий;

Квітки невиразні, часто без оцвітини;

Мають довгі тичинкові нитки;

Дерева цвітуть до появи листків.

Гідрофільні рослини:

Квітки розкриваються у товщі води;

Пиляки часто тонкі, витягнуті, ниткоподібні,

здатні до плавного руху, часто вкриті

драглистою оболонкою, що забезпечує надійне

прикріплення пилку до приймочки маточки.

43

Самозапильні рослини:

Запилення відбувається у закритій квітці.

Ми встановили ті особливості в будові

квіткових рослин, які виникли як пристосування до

запилення, ознайомилися із типовими запилювачами,

але є й нетипові тварини-запилювачі.

Перед вами квітка. Велика, червона, яскрава,

але має слабкий запах. Висловіть гіпотези, ким ця

квітка може запилюватися? (Слайд презентації).

Частина рослин, переважно тропічних та

субтропічних зон запилюється птахами. Це

евкаліпти,акації, фуксії, деякі кактуси. Живляться

44

квітковим нектаром колібрі та квіткарниці ( у

Америці), нектарниці, білоочки та медоноси ( в

Африці), квітконосові та папуги лорі (в Австралії та

тропічній Азії), гавайські квіткарниці (на Гавайських

островах).

А ця квітка велика, має сильний аромат,

оцвітина у неї неяскрава, біла, розкривається після

заходу сонця або вночі. Хто може запилювати такі

квітки?

(Кажани, що ведуть нічний спосіб життя)

45

Вчені відзначають, що в даний час на нашій

планеті панівне становище займають квіткові

рослини. У квіткових рослин в ході історичного,

еволюційного розвитку виробилися численні

пристосування до запилення.

VI. Узагальнення вивченого матеріалу.

Проводиться маленький «Брейн-ринг». Учням

пропонується в групах опрацювати наступні

запитання:

Чому окремі квітки на ніч закривають

свої пелюстки?

Відомо, що затяжні дощі у період

весняного цвітіння саду значно знижують

майбутній урожай. Чому?

46

У теплицю висадили огірки. Рослини

зацвіли, але плоди не утворилися. Чому?

VII. Підведення підсумків уроку, рефлексія.

Ми впоралися із завданням уроку, розглянули як

здійснюється запилення у квіткових рослин. А ось як

відбувається чудове перетворення квітки у плід, як

утворюється насінина, ми дізнаємося на наступному

уроці.

Оцініть, як ви засвоїли тему, поставте значок

температури в опорному конспекті:

36,6 - засвоїли тему,

38 - вам було складно, тему не зрозуміли.

VIII. Домашнє завдання.

§ 29 підручника (читати і переказувати).

За бажанням написати казку від імені квітки

чи комахи на тему «Як добре, що ти є!»

47

Тема: БУДОВА ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПЛОДІВ

Мета:

Навчальна:

Продовжувати формувати в учнів

поняття про рослинний організм, його

органи.

Формувати спеціальні вміння

розпізнавати типи плодів.





Продовжити формування умінь

працювати з натуральними об'єктами та

наочними посібниками, порівнювати їх,

узагальнювати, робити висновки,

об'єктивно оцінювати свої знання.



уяву.

Виховна:




48

Продовжити формування переконань

учнів у красоті навколишнього світу і

значенні біологічних та екологічних

знань у житті людини.

виховувати науковий світогляд

Обладнання та матеріали: таблиці

«Запліднення у квіткових рослин», роздатковий

матеріал: «Соковиті плоди», «Сухі плоди»,

інструктивні картки для виконання лабораторної

роботи, натуральні об’єкти (плоди різних рослин,

коренеплоди, видозмінені підземні пагони, шишки),

мультимедійний проектор, електронні засоби

наочності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок

засвоєння вмінь та навичок.

Основні поняття: плід, оплодень, типи

плодів,супліддя.




бесіда;




проектора;





49




3. Проблемно - пошуковий: постановка

проблемного питання.

4. Візуальний: складання графічного

конспекту та опорних схем.

Хід уроку:


ІІ. Перевірка домашнього завдання у ході

виконання наступних завдань:

1. Роздивіться малюнки і визначте типи

запилення, які зображені на них.

2. Дайте визначення даних типів запилення.

50

3. (Слайд презентації)

Вставте у речення пропущені слова:

Потрапивши на приймочку маточки,

пилкове зерно ……….. , утворюючи ………. .

Пилкова трубка проростає до зав’язі а по ній

переміщаються …….. . Кінчик пилкової трубки

через ………… проникає у насіннєвий зачаток.

Один із сперміїв зливається із ..............,

відбувається запліднення і утворюється ……….. .

Другий спермій зливається із ……… . Із

заплідненої центральної клітини розвивається

………. . Із покривів насіннєвого зачатка

утворюється ……., а стінки зав’язі

перетворюються на ……… .

4. Визначте послідовність процесів при

статевому розмноженні квіткових рослин, записавши

правильний порядок за допомогою цифр:

Утворення пилкової трубки.

Дозрівання статевих клітин.

Формування насіння.

51

Перенесення пилкового зерна на

приймочку маточки.

Утворення зиготи і ендосперму.

Утворення генеративної бруньки на

пагоні.

Цвітіння.

Злиття статевих клітин.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Отож, квітка відцвіла, відбулося запилення,

запліднення, утворився плід. І буде цілком логічним,

якщо сьогодні на уроці ми поговоримо про

різноманітність плодів.

(Проводиться робота в групах).

Вам запропоновані натуральні об’єкти. Серед

них є плоди і не плоди. Ваше завдання розділити їх

на дві групи: «плоди» і «не плоди».

А от чи правильно ви зробили дізнаєтеся на

сьогоднішньому уроці. Бо переконана, що ваших

знань на початку уроку ще бракувало. Після вивчення

теми зможете провести «роботу над помилками».

(Урок проводиться із використанням слайдів

презентації).

Тож, тема нашого уроку:

52

РІЗНОМАНІТНІСТЬТА

КЛАСИФІКАЦІЯПЛОДІВ

ПЛІД – ЦЕ ОРГАН:

УТВОРЮЄТЬСЯ ЛИШЕ НА МІСЦІ КВІТКИ

ПІСЛЯ ЗАПИЛЕННЯ

МІСТИТЬ НАСІННЯ

Перш ніж вести про щось розмову, потрібно

дати визначення того, про що будемо говорити.

53

Думаю, що саме визначення вже дає вам

можливість проаналізувати власні помилки.

Але давайте пригадаємо, як утворюється плід.

(Проводиться бесіда із використанням наступного

слайду)

УТВОРЕННЯ ПЛОДА

Запитання для бесіди:

Назвіть складові частини маточки.

Що міститься всередині зав’язі?

З чого утворюється зародок?

З чого утворюється насінина?

З чого утворюються стінки плода?

Які функції може виконувати плід?

Найчастіше плоди класифікують за будовою

оплодня та кількістю насіння, хоча є й інші способи

класифікації.

54

ФУНКЦІЇ ПЛОДА

ЗАХИЩАЄ НАСІННЯ СПРИЯЄ ПОШИРЕННЮ

Чи не правда, знайомі нам назви плодів

представлені на цьому слайді? Адже саме так ми

55

найчастіше називаємо плоди. Але в основу цих назв

покладені гастрономічні властивості або назва

рослини. А от із ботанічної точки зору виходить, що

груша зовсім не груша, а яблуко, а ягоди вишні зовсім

не ягоди, а кістянки. Аби не заплутувати вас далі, про

все по-порядку…

Соковиті однонасінні

Кістянка

56

СОКОВИТІ

БАГАТОНАСІННІ

Ягода

Яблуко

Уважно подивіться на соковиті

багатонасінні плоди і скажіть, у чому

полягає відмінність між ягодою і

яблуком?

Правда ж незвично, що найбільшу у світі ягоду ми

збираємо на баштані? А маленькі плоди горобини, які

схожі на ягоди насправді виявляється яблуком.

57

СУХІ

ОДНОНАСІННІ

Зернівка

Сім’янка

Крилатка

Горіх

Горішок

Зернівка

58

Плід зернівка містить лише одну насінину, крім

того насінна шкірка міцно зростається зі стінками

плоду так, що відділити її неможливо.

Плід сім’янка теж однонасінний, але стінки

плоду легко відділяються.

Сім’янка

Своєрідним є плід крилатка, у якого по краях

оплодня утворюється тоненька плівка у вигляді

крила. Така форма плоду сприяє його розселенню.

59

Крилатка

Горіх

А ось перед вами горіхи. До речі горіхами ми

звикли називати навіть те, що насправді до них не

60

належить. Наприклад фісташки з точки зору ботаніки

не є горіхами.

Горіх – це плід, у якого є твердий, здерев’янілий

оплодень, усередині якого вільно лежить одна

насінина.

Ми звикли насіння кедра називати кедровими

горішками, але це неправильно. Подумайте чому?

(Якщо у дітей виникають труднощі із відповіддю на

дане запитання варто провести евристичну бесіду).

Що таке горіх? (Плід)

А де утворюються плоди? (На місці

квітки)

А звідки ми беремо кедрові горішки? (Із

шишки)

А чи бачили ви щоб хвойні рослини цвіли?

(За браком знань діти ще не знають, що

кедр – представник голонасінних рослин,

а вони ніколи не цвітуть)

У каштана оплодень шкірястий. Плід дуба –

жолудь теж належить до горіхів, але має шкірястий

оплодень.

А це – маленькі горіхи. Такий плід називається

горішок. Не думаю, що ваша мама зрадіє, коли

довідається, що зварила гречану кашу із горішків. Не

думаю, що ви переконаєте її в цьому, навіть, якщо це

науковий факт.

61

Горішок

А тепер мова піде про сухі плоди, що містять багато

насінин.

СУХІ

БАГАТОНАСІННІ

Коробочка

Стручок

Стручечок

Біб

62

Коробочка

Стручок

63

Стручечок

Біб

64

А тепер ми з вами знову будемо міркувати.

Перед вами плід, який ми звикли називати стручком.

Ми говоримо: «стручок гороху», «стручки квасолі».

Порівняйте стручок і стручечок. Що

відрізняє їх?

(Учні відмічають, що стручок вузький і довгий.

А у стручечка довжина приблизно дорівнює ширині

або перевищує її лише у 1,5 – 2 рази).

Але плід цих рослин називається біб. І є одна

дуже важлива деталь, яка дозволяє їх розпізнавати.

Зверніть увагу, що у стручка насінини

прикріплюються до плівчастої перетинки, що

знаходиться усередині плоду, а у боба такої

перегородки немає, насінини розташовуються на обох

стулках у шахматному порядку.

(Звертається увага учнів на біб арахісу,

проводиться проблемно-пошукова бесіда).

Правда ж незвично бачити арахіс серед бобів?

Ми звикли в супермаркетах бачити його серед

горіхів.

А чому? (Тому що інша назва його –

«земляний горіх»).

Здогадуєтесь, чому земляний?

(Правильно, бо плоди і насіння арахісу

достигають під землею).

Але ж пригадайте визначення плоду, яке ми

давали на початку уроку. Одна із ознак плодів, що

вони утворюються тільки на місці квітки.

То хіба квітка може бути під землею?

65

Чи може це не плід?..(Учні скоріш за

все висловлять припущення, що може квітка якось

потрапляє під землю).

Так, арахіс унікальна рослина. Після цвітіння і

запилення квітконіжка із зав’яззю сильно

витягується, вигинається донизу і «вгвинчує» зав’язь

у землю на таку глибину, на яку ми саджаємо

картоплю. Боби виростають під землею.

А це плоди?

Ми звикли називати їх ягодами. Але правильно

називати їх несправжніми плодами. Зверніть увагу на

те, що у формуванні плоду можуть брати участь не

лише маточка. А й інші частини квітки. Так у

шипшини, суниць та інжиру – це квітколоже. Плоди –

горішки у інжиру та шипшини містяться всередині

66

чашоподібного квітколожа, а у суниць квітколоже

випукле, м’ясисте; саме ним ми і ласуємо влітку.

Несправжні плодиматочка + оцвітина

маточка + квітколоже

У випадку, коли квітка має лише одну маточку

із неї утворюється один простий плід. Якщо ж квітка

містила кілька маточок виникає і відповідна кількість

дрібних плодиків. Разом вони утворюють складний

плід, як у малини та ожини. Якщо ж рослина мала

суцвіття, та ще й дуже щільне, плоди, що виникли

кожен із окремої квітки зростаються між собою. При

цьому утворюються супліддя. Прикладом може бути

шовковиця або ананас.

67

Супліддя

А на цьому слайді представлені знайомі нам

плоди. А як же їх назвати?

Наші знайомі незнайомці

68

Знайомі нам і смачні апельсини та лимони

належать до ягодоподібних. Такий плід називається

померанець і властивий усім цитрусовим. Оплодень у

них товстий і ззовні має багато ефіроолійних залозок.

Плід у ківі – типова ягода. Ягода – плід і у

банана. А де ж насінини у нього можете запитати ви?

Справа в тім, що банани, які ми споживаємо - це

культурні рослини, штучно виведені сорти, вони не

містять насіння. А їхні дикі родичі мають менше

м’якоті, зате містять насіння.

Різновидом ягоди є гарбузина, що властива

огіркам, диням, кавунам. Тому сміливо можете

розказати вдома, що ріжемо і солимо ягоди помідора

та огірка, а коли їсте грушу чи айву сміливо говоріть,

що їсте яблуко.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу.

А тепер настав час провести «роботу над

помилками».

(Проводиться фронтальна бесіда, діти працюють

у групах )

Давайте назвемо плоди не так, як ми

звикли, а згідно із ботанічною

термінологією.

Чи належать до плодів цибулина, бульба

і коренеплід буряка? Чому?

А шишки голонасінних рослин можна

назвати плодами? Чому?

V. Підведення підсумків уроку, рефлексія:

Отож матеріал, який потрібно було

засвоїти вичерпався.

69

Прошу вас відвідати уявну станцію «НЦМЗ»

(«Навіщо Це Мені Знати») і сказати кілька слів про

важливість отриманої на уроці інформації особисто

для вас.

Чи досягнута мета уроку?

Що ми для цього робили?

Що у нас вийшло добре?

Що нам поки не вдається?

Як оцінюють свою роботу групи?

VI. Оцінювання учителем.

VII. Домашнє завдання.

§ 31 (читати та переказувати), скласти і записати

опорні схеми «Класифікація плодів», «Соковиті

плоди», «Сухі плоди».

70

Тема: НАСІНИНА. ВПЛИВ УМОВ ДОВКІЛЛЯ НА

ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ.

Мета:

Навчальна:

Продовжувати формувати знання учнів

про розвиток рослин;

Ознайомити з умовами проростання

насіння;

Показати залежність проростання насіння

від факторів навколишнього середовища

(температури, вологості, повітря);

Ознайомити із правилами висівання

насіння (глибина загортання насіння,

властивості грунту, терміни висівання).



біологічні процеси та виділяти головне

у матеріалі.

Розвивати вміння спостерігати та

робити висновки та узагальнення.

Продовжити розвивати вміння логічно

міркувати.

Виховна:




71

Прищеплювати навички практичного

застосування отриманих знань.

Обладнання та матеріали: натуральні об’єкти,

схеми, малюнки, таблиці, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння

вмінь та навичок.

Основні поняття: проростання, схожість

насіння, проросток, типи проростання, озимі та

ярі культури.




бесіда;




проектора;








72

3. Проблемно - пошуковий: постановка

проблемного питання.

4. Візуальний: складання графічного

конспекту та опорних схем.

Хід уроку:


ІІ.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів.

Послухайте слова Д. Павличка і поясніть про

що хотів сказати поет?

У пшеничній зернині більше

як сто казок,

У пшеничній зернині -

схований колосок.

А що ж сховано у насінині, наприклад, квасолі?

Давайте пригадаємо будову насінини (проводиться

фронтальна бесіда).

Як утворюється насінина?

Яке призначення насінини)

Які складові частини має насінина?

Чим відрізняється насінина однодольних

рослин від дводольних?

Яка частина насінини стане майбутньою

рослиною?

(Перегляд короткого відеосюжету «Проростання

насінини»)

73

«…є щось загадкове в цьому прихованому

житті, яке раптом проривається назовні, ми

бачимо в ньому втілення самого життя, символ

пробудження від сну та смерті».

Нехай ці слова К. А. Тімірязєва стануть

початком нашого уроку. Бо проростання насінини і

поява нової рослини – це дійсно приклад

пробудження від сну і навіть від смерті. Адже відомо,

що насіння буває так довго не подає ознак життя, що

здається його вже ніхто і ніщо не розбудить. Та є в

природі сили, які здатні пробудити приховане життя

через тисячі років. Науковий факт – насіння лотосу із

єгипетських пірамід зберігало свою схожість і

проростало.

То що ж це за таємничі сили, що можуть

пробудити життя?

Що змушує той маленький зародок почати

рости?

Які умови йому для цього потрібні?

Про це тема нашого уроку.

ІІІ. Постановка теми та мети уроку.

ІV.Сприймання та засвоєння учнями нового

матеріалу.

Поява насінини – найдосконаліше

пристосування до розмноження і розселення рослин.

Адже знайти своє місце в природі кожен вид рослин

може лише в тому разі, коли він спроможний

утворити велику чисельність особин, тобто

74

розмножитися. Всі квіткові рослини розмножуються

за допомогою насіння. До цього ми звикли і для всіх

це звично.

В природі будь-яка рослина мусить подбати про

себе сама. І оскільки ті умови, в які потрапила

насінина, не завжди/ Перед насіниною стоїть одне з

найважливіших біологічних завдань: забезпечити

відтворення й розселення рослин. А оскільки від

моменту достигання насінини до моменту

проростання минає тривалий час — від кількох днів

до кількох років, то «заснуле» в насінині життя

майбутньої рослини повинно пережити чимало незгод

часу: зимову холоднечу і літню спеку, тривалу посуху

і перебування у воді.

Життя в насінині йде надзвичайно уповільнено,

тобто насінина перебуває в стані спокою за

несприятливих умов. Це особливо важливо, бо ж

насінина служить для поширення не тільки в

просторі, а й у часі.

Виявляється, що насіння багатьох рослин

тривалий час не проростає навіть за дуже

сприятливих умов. Так, насіння кассії з родини

цезальпінієвих може прорости через 85 років

зберігання. Є літературні свідчення, що насіння

деяких видів бобових зберігає схожість і після 150—

250-річного зберігання.

Давайте подумаємо. Чому?

(В такий спосіб рослина страхує себе від

можливих випадковостей: якщо сходи одних насінин

загинуть нинішнього року від тривалої посухи, то

75

решта насіння проросте наступного і в подальші

роки).

Пригадайте, чим вкрита насінина

зверху? (Насіннєвою шкіркою)

Саме від типу насіннєвої шкірки, її будови

залежить тривалість життя насінини, збереження від

несприятливих умов і застереження від невчасного

проростання.

У водних рослин, наприклад, у лотоса, латаття,

насіння тривалий час перебуває у воді, проте ніякого

проростання не відбувається. Секрет в тім, що

оболонка насінини таких рослин зовсім непроникна

для води. Завдяки такій оболонці насінина може

протягом кількох років перебувати у воді, не

вбираючи в себе воду, чим забезпечується тривале її

зберігання в такому середовищі.

Яким же чином можна змусити насінину

прорости?

(Забезпечити надходження всередину води).

А як цього досягти?

(Якимось чином зруйнувати оболонку).

Якими ж способами можна цього

досягти?

(В травному каналі тварин, скарифікація –

перетирання з піском)

Дрімотний стан насінини, тобто стан спокою її,

триває доти, доки вона не потрапить в умови, які б

викликали пробудження, тобто проростання.

а). створення проблемної ситуації.

76

Які ж умови потрібні для пробудження

насінини після дрімотного стану?

б). висування гіпотез учнями:

Наявність запасу поживних речовин.

Наявність достатньої кількості вологи.

Доступ кисню.

Оптимальний температурний режим.

Наявність живого зародка.

Інші фактори, що впливають на

проростання насіння.

в). Вирішення пізнавальних завдань.

При підготовці до уроку учні були об’єднані у

кілька груп:

1группа: вивчала роль води в

проростанні насіння.

2группа: вивчала роль кисню в


3группа: вивчала роль температури в


4группа: «Дослідники».

Учні працюють у групах. Кожна група

заздалегідь отримала завдання. Використавши

джерела додаткової інформації, учні кожної групи

пояснюють з наукової точки зору значення певного

фактора в проростанні насіння і за допомогою

дослідів - експериментів, отримавши певний

результат, робить висновок про роль певного фактора

навколишнього середовища в проростанні насіння.

Протягом уроку заслуховуються одержані результати.

77

г). Обговорення гіпотез учнів.

1 група: «Роль води в проростанні насіння».

(Учні демонструють дослід, який провели

вдома, показують набубнявіле насіння, та насіння, що

почало проростати).

Робиться висновок про те, що поживні

речовини, що знаходяться в ендоспермі і сім'ядолях,

перебувають у нерозчинному стані. Для того, щоб

перевести їх у розчинний стан, необхідні активні

ферменти. Активізація ферментів відбувається в

результаті набухання насіння, коли у насінину

починає надходити вода. При цьому крохмаль, що

містить насінина розщеплюється на цукор, білки

розщеплюються до амінокислот, жири - на жирні

кислоти і гліцерин. Зародок починає використовувати

розчинні сполуки і насінина проростає. Таким чином,

насіння краще проростає у вологому грунті.

Вчитель доповнює, що кількість вологи, яка

потрібна для проростання насіння різних видів

рослин повинна бути різною.

Від чого може залежати кількість води,

необхідної насінині для проростання ?

( Разом встановлюємо, що від розмірів

насінини, терміну його зберігання, та

кількості жирів. Найдовше проростає насіння

рослин, що містить значну кількість ефірних

олій: насіння моркви – 7-8 днів, петрушки до

10).

2 група: «Роль кисню в проростанні насіння».

78

Учні демонструють і описують дослід, який

провели до уроку:

У дві широкі пробірки ми поклали насіння

квасолі: в одну пробірку налили води так, щоб вона

закривала насіння частково, а в іншу - налили води до

країв. Пробірки поставили в тепле місце. Через шість

днів отримали такий результат: насіння частково

залите водою набрякло і проросло, а повністю залите

водою - набрякло, але не проросло.

Що ж сталося? Можливо насінню у

другій пробірці потрібно більше часу?

Учні роблять висновок: сухе насіння дихає дуже

слабо, але як тільки починається набухання,

інтенсивність дихання зростає, оскільки при

проростанні йдуть процеси перетворення поживних

речовин і утворення нових клітин зародка. При

диханні виділяється тепло і насіння може «згоріти»,

тобто втратити схожість, бо зародок гине. Тому

потрібно зберігати насіння в сухому і прохолодному

місці в упаковках, які пропускають повітря. Таким

чином, без кисню, розщеплення складних органічних

речовин не буде відбуватися, тому що в зародку, що

розвивається інтенсивно йде обмін речовин і якщо

кисню не вистачає, зародок насіння гине.

3 група «Роль температури в проростанні

насіння».

Демонструється дослід, що доводить залежність

проростання насіння від температури.

79

У дві пробірки з насінням рослин ми додали

трішки води, накрили їх, щоб не відбувалося

випаровування. Одну пробірку ми помістили в тепле

місце, а іншу в холодильник. Як бачите, насіння з

другої пробірки не проросло. Із цього ми зробили

висновок, що насінню для проростання так само як

волога і кисень, потрібне ще й тепло. Правда

температура проростання для різних рослин буде

різною. Висновок оформлюється у вигляді таблиці:

Рослини

Температура

Мінімальна Оптимальна Максимальна

Жито

Пшениця

Овес

Ячмінь

Кукурудза

Огірки

Диня

Горох

1 - 2

3 - 3

4 - 5

1 - 2

8 - 10

10 - 12

10 - 12

10 - 15

25

25

25

20

32 - 35

30 - 32

12

15

30

30

30

28 - 30

40 - 44

36 - 38

28 - 30

25 - 28

80

Чому ж тоді насіння деяких культурних

рослин перед посівом рекомендують

потримати у холодильнику?

Насіння дуже багатьох рослин нашої флори для

проростання потребує дії на нього знижених

температур і навіть морозу протягом певного часу.

При підготовці насіння культивованих рослин до

посіву його певний час витримують при низьких

температурах (від 0 до +6°) у вологому піску. Цей

процес назвали стратифікацією (від латинського

стратум — шар, фацере — робити). Без стратифікації

не можна проростити насіння яблунь, груш, слив,

вишень, персиків, аґрусу, півників, лілій, тюльпанів

та багатьох інших рослин. Безперечно, що під час

стратифікації відбуваються складні перетворення

складних органічних речовин у насінині, які

забезпечують його проростання.

(Розповідь вчителя).

Отож основна функція насіння - поширення та

розмноження рослин. Але насінина - це перш за все

зародок майбутньої рослини. Для того щоб дати

життя новій рослині, насінина повинна прорости.

Молода рослина, що з'являється при проростанні

насінини називається «проросток». Для того, щоб

насінина проросла, зародок всередині неї повинен

бути живим.

А що ж може спричинити загибель

зародка?

Учнями висуваються гіпотези:

81

(Перегрів, переохолодження, механічні

ушкодження, діяльність комах - шкідників, тривале

зберігання, неправильне зберігання).

Яких умов слід дотримуватися при

зберіганні насіння аби наступного року

отримати гарний врожай?

У ході бесіди називаються ці умови:

(Прохолодні приміщення, але без морозу,

контроль за вологістю повітря, приміщення мають

добре провітрюватися, для зберігання можна

використовувати лише паперові пакети, ні в якому

разі не поліетиленові, дотримуватися термінів

зберігання, протягом яких насіння не втрачає своєї

схожості).

IV. Узагальнення вивченого.

На початку уроку ми поставили питання, які ж

умови потрібні для проростання насіння?

Запишіть події що потрібні насінині для її

проростання у тій послідовності, у якій вони

відбуваються:

Наявність запасних поживних речовин в

насінині (вуглеводів, білків, жирів).

Набухання насіння.

Активізація ферментів.

Розщеплення запасних поживних

речовин, обмін речовин у зародку.

Розрив насіннєвої шкірки.

Проростання насіння.

Умови навколишнього середовища:

кисень, вода, повітря, температура.

Живий зародок.

82

Правильне зберігання.

Поява проростка.

А яке значення для всіх нас можуть мати

знання, одержані сьогодні на уроці?

(Знаючи умови проростання насіння, ми

можемо швидше проростити насіння і отримати

хороший врожай культурних рослин).

Група «Дослідники» запрошує нас у свою

науково-дослідницьку лабораторію. Вони вже

вивчили питання, як допомогти насінню швидше

прорости.

( Учні розповідають про нові технології, що

використовуються при пророщуванні насіння:

1. Використання ЕМ-технологіїй для

проростання насіння.

2. Барботування - дослід з акваріумни

компресором, тобто збагачення насіння

киснем - учні роблять висновки за

результатами досліду.

3. Дражування насіння.

4. Застосування ультразвуку, лазерного

випромінювання для проростання насіння.

Запитання для узагальнення:

А чи буде залежати проростання

насіння від глибини загортання в

грунт? (Залежить від розмірів

насіння і структури грунту)

Яке насіння ми висіваємо глибше?

Чому на пісчаних грунтах насіння

загортають глибше?

83

Чому на глинистих грунтах насіння

висівають ближче до поверхні?

VI. Домашнє завдання:

1). § 33 підручника (читати і переказувати)

2). Творче завдання: продумати дослід, що міг

би проілюструвати залежність проростання насіння і

розвиток проростка від наявності поживних речовин

Education

З досвіду роботи книжка-А5