Актуальність корекційно-відновлювальної роботи за програмою раннього втручання (діти з особливими потребами)

Наші проблеми – проблеми на рівні держави

Організацію нашої роботи ми почали з аналізу діючої в державі системи спеціалізованої педагогічної допомоги дітям з особливими потребами, і прийшли до висновку, що у нас повністю відсутній ланцюг педагогічної підтримки дітей від народження до року, які знаходяться в сімۥї. Відсутня нормативно - правова база для роботи з дітьми з особливими потребами у закладах освіти.

Шлях до інтеграції дітей з особливими потребами – створення Центру РПРСА “Пагінець”

На даний час в періоді раннього дитинства – від народження до 3 років - діти з порушеннями у розвитку, практично не мають можливості отримати реабілітацію за програмами раннього втручання. За даними статистики, допомоги за програмою раннього втручання потребують від 10% до 15% дітей. Щорічно в м. Рівному та в Рівненській області народжується біля 500 дітей, які потребують ранньої допомоги служб раннього втручання. Так, зокрема у 2008 році в м. Рівному та області народилося 308 недоношених дітей, 176 маловагових дітей та 77 дітей з вадами розвитку.

19.01. 2004 року Розпорядженням міського голови м. Рівне за № 3572 від 13.12. 2003 р. був створений Центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами, а 20 жовтня 2005 р. Центр РПРСА “Пагінець” був зареєстрований як самостійна юридична особа. Даний проект є першим в Україні, який вирішує питання ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами.

Мета роботи Центру РПРСА: Забезпечення реабілітації

від 2 місяців до 8 років та соціальної адаптації дітей з психофізичними вадами; підготовка дітей до інтеграції в дошкільні навчальні заклади загального типу та загальноосвітні школи; підтримка сімей, в яких виховується дитина з особливими потребами, - як основа профілактики соціального сирітства.

Перший етап (домашнє візитування)

Першим етапом нашої роботи, який ми організували, було “домашнє візитування” – робота з сім'ями, які виховують дітей з народження до трьох років. Крім того, до нас почали приїжджати батьки з дітьми з інших сіл та міст. Ми консультували їх та складали індивідуально – сімейні програми занять. Паралельно проводили семінари та тренінги для батьків і почали розробляти методичні рекомендації по проведенню корекційно – відновлювальної роботи з дитиною в сім’ї.

Другий етап(створення прогулянкової, адаптаційної груп) Майже одразу нам стало

зрозуміло, що для дітей “м'якого” комфортного переходу з домашніх умов до перебування в Центрі, потрібен певний етап адаптації. Так виникла ідея створення адаптаційної, прогулянкової груп. Заняття в прогулянковій групі проводились в присутності батьків, в який діти перебували разом з батьками з 8.00 – 13.00 години. В адаптаційну групу, для самостійного перебування, переводили дітей, які швидко адаптовувались до Центру.

Постало питання, як адаптувати дітей до перебування в дошкільних навчальних закладах загального розвитку. Прогнози були оптимістичні. Однак практика показала, що діти після проведення корекційно-відновлювальної роботи в Центрі, були готові до перебування в ДНЗ та ЗОШ, а ДНЗ, за рідким виключенням, не були готові прийняти наших малюків. З загально - освітніми школами аналогічна проблема. Лише НВК № 12 “Школа - ліцей” прийняли нашого випускника. Антон навчається у другому класі вище згаданої школи.

Третій етап (робота мультидисциплінарної команди)

Життя вимагало від нас рішення проблем та подальшого навчання дітей, і це привело до значного розширення направлень нашої роботи. У Центрі почали діяти такі служби: психологічна соціальна логопедична реабілітаційна (фізичний розвиток) реабілітаційна (когнітивний розвиток)Тепер кожна сім’я має можливість отримати кваліфіковану допомогу за програмою раннього втручання.

Четвертий етап(знайомство з міжнародним досвідом роботи) Працюючи в Центрі, ми володіли

унікальною можливістю знайомства з досвідом роботи зарубіжних спеціалістів. До нас приїжджали та ділились досвідом роботи зарубіжні колеги, маючи великий досвід роботи з дітьми з синдромом Дауна та з аутичними дітьми. За ці роки ми стали учасниками багатьох міжнародних науково-практичних конференцій. Дякуючи цьому, почав збільшуватись наш власний досвід роботи з дітьми і ми готові поділитися ним не тільки з батьками, а й зі своїми колегами, і через це, відмінною рисою даного етапу є створення програми, організації семінарів, переводу науково-методичної літератури, робота з ОМНІ – мережею для дітей.

Аналіз проведеної роботи

За 6 років роботи Центру пройшло багато різних змін; іноді здавалось, що ці зміни проходять проти нашої волі, ніби ми посадили пагінці, а вони почали рости хаотично і ми не можемо зупинити цей ріст, і не можемо скоректувати крону. Нам показалось цікавим обернутися назад і згадати, як і в який послідовності проходив розвиток нашої програми. Тепер, після шести років роботи, стало очевидним, що ці зміни проходили не хаотично, вони підпорядковувались внутрішній логіці і пройшли в своєму становленні декілька послідовних етапів.

Проблеми – спільне вирішення

Разом з тим ми розуміємо, що не можемо взяти на себе роботу по вирішенню всіх проблем, існуючих в даний момент в системі навчання та інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами. Тільки співробітництво з державними організаціями (центри, лікарні, пологові будинки, школи, дитсадки), благодійними фондами, батьківськими асоціаціями можуть привести нас до успіху.

Особливості конкретної ситуації в державі Всі ці направлення роботи виникли і отримали свій розвиток

з врахуванням особливостей конкретної ситуації в державі, а саме:

Відсутня педагогічна допомога від народження до трьох років;

Погано з координовані дії медичних, педагогічних, соціальних інститутів;

Не ведеться підготовка педагогів для роботи з дітьми з особливими потребами;

Дуже мало дитячих садків і шкіл, готових прийняти дітей з особливими потребами;

В пологових будинках наполягають на відмову від дитини, народженої з вадами;

Відсутні служби ранньої допомоги в регіонах.