ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК В УЧНІВ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Підготувала голова методичної комісії професій “Кравець”, “Кухар. Кондитер”

Мета– ознайомлення із засобами навчання для створення умов набуття учнями професії, формування загальнонавчальних та спеціальних умінь та навичок, задоволення потреб народного господарства у конкурентноздатних працівниках.

ПЛАН ЗАСІДАННЯ

1 НАВЧАННЯ ЯК ПРОЦЕС ОВОЛОДІННЯ ЗНАННЯМИ, УМІННЯМИ ТА НАВИЧКАМИ2 ЕТАПИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ3 МЕТОДИ НАВЧАННЯ4. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ5 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІ6. ДІАГНОСТИКА ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ПРИЙОМОМ7.ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ЗМІСТУ ДАНОГО ПРИЙОМУ ТА ЗАСОБІВ ОВОЛОДІННЯ НИМ8. ВПРАВИ ПО ФОРМУВАННЮ УМІНЬ ТА НАВИЧОК

9. ВИКОРИСТАННЯ ПАМЯТОК.

Знання

Система понять, засвоєних учнем. Загальний обсяг і якість знань, які

мають бути засвоєні в процесі навчання, визначаються навчальними програмами теоретичних дисциплін, а обсяг знань з професії – кваліфікаційними характеристиками.

Уміння

Здатність людини продуктивно, з належною якістю у визначений нормою час виконувати професійну роботу.

Будь – яке уміння включає в себе уявлення, поняття, знання та навички, розподіл та переключення уваги, сприймання, мислення, самоконтролю і регулювання процесу діяльності.

Навички

Здатність людини в процесі цілеспрямованої діяльності виконувати її складові окремі дії автоматично, без спеціально спрямованої на них уваги.

Розрізяють два рівня формування умінь: емпіричний і теоретичний

На емпіричному рівні уміння виробляються лише завдяки вправам, але без роз’яснення викладачем, і тому, без усвідомлення учнями використаних методів навчання та пізнання, внаслідок чого цей процес проходить в основному стихійно, інтуїтивно

Ознаки теоретичного рівня формування умінь вчитися: роз’яснення засобів навчально-пізнавальної діяльності та усвідомлення застосування їх учнями.

Робота педагога по організації засвоєння того чи іншого прийому складається з таких ланок:

діагностика початкового рівня; роз’яснення викладачем важливості та необхідності засвоєння

цього прийому; інструктаж (пояснення)щодо його змісту та засобів

оволодіння ним; проведення практичних вправ (при засвоєнні

предмета); контроль за ходом формування умінь; застосування в різноманітних ситуаціях; закріплення сформованого уміння з тим, щоб була вироблена

навичка самостійного застосування його у повсякденній практиці

Етапи пізнавальної діяльності Засвоєння знань починається з відчуття та сприйняття

предметів, явищ на основі яких створюються первісні уявлення. Для начального етапу пізнання велике значення має увесь попередній досвід учнів, уміння спостерігати, мова та мислення.

Другий етап у пізнавальній діяльності учнів – осмислення та узагальнення знань. На основі уявлень в учнів формуються поняття, у яких відображаються найбільш суттєві ознаки предметів та явищ, що вивчаються, закономірні зв’язки та відношення між ними;

Третій етап – закріплення та використання знань.

Методи навчання словесні методи: усне викладання знань викладачем

(роз’яснення, лекція); бесіда; самостійна робота учнів з книгою, підручником; використання звукозапису та радіо;

наочні методи: демонстрація об’єктів, які вивчаються, їх реальних та умовних зображень, дослідів та прийомів роботи; рисунок на дошці; використання відео та телебачення; комп’ютерної техніки; самостійні спостереження учнів;

практичні методи: вправи (усні, письмові, графічні, відтворювальні, тренувальні, творчі); творчі

роботи учнів; лабораторні роботи та

самостійні дослідження.

Мотивація навчання Мотив – це націленість учня на окремі

сторони навчальної діяльності, пов’язана з внутрішнім ставленням учня до неї.

Для розвитку мотивації використовують наступні прийоми: пробудження позитивного емоційного відношення до навчання; розкриття новизни й актуальності матеріалу, який вивчається; стимулювання учнів до виконання відповідних вимог; створення ситуації успіху й заохочування учнів.

Психолого-педагогічний супровід Психолого-педагогічна діагностика кожного учасника

навчально-виховного процесу допомагає здійснити повноцінний аналіз і передбачення (прогнозування) перебігу, формування та розвитку умінь та навичок учнів, сприяє створенню ситуацій успішної діяльності для кожної особистості.

Вивчення рівня підготовки до освітньої діяльності здійснюється за такими напрямами: мотивація діяльності; навички оволодіння знаннями; сформованість операцій розумової діяльності уміння організації пізнавальної діяльності.

Діагностика початкового рівня володіння прийомом

Із загальних навчально-інтелектуальних умінь для збільшення ефективності розумової праці найбільш необхідним є виділення головного у матеріалі, що вивчається.

В учнів, які не володіють таким умінням, виникнуть труднощі при формуванні спеціального уміння – уміння складати інструкційно-технологічні карти.

Пояснення щодо змісту даного прийому та засобів оволодіння ним

Технологічна операція – це така операція, яка має закінчений цикл робіт і не може бути поділена на більш маленькі операції.

Такі операції називають ще технологічно неділимими.

Приклад:

Зшити середні зрізи спинки.

Витягнути нитки зметування.

Розпрасувати припуски шва.

Заметати низ виробу.

Підшити низ виробу. Інструкційно-технологічна карта - технологічний документ,

який має перелік неділимих операцій у технологічній послідовності, технічні умови та прийоми виконання кожної неділимої операції, схеми обробки, тип обладнання і пристроїв, крім того може вказуватися спеціальність (Р, М, Пр, СМ), розряд, норма часу.

Вправи по формуванню умінь

та навичок Під вправами розуміють багаторазове виконання учнями

завдань для закріплення знань та вироблення умінь по використанню їх в навчальній та практичній діяльності.

Усі вправи по характеру можна поділити на: усні, письмові, графічні, навчально-трудові.

За ступенем самостійності учнів можна намітити три види вправ: відтворювальні, тренувальні та творчі.

Відтворювальні вправи є навчальним ступенем закріплення знань та виробітку умінь і навичок, коли учні тільки відтворюють роз’яснений викладачем матеріал та практичні дії.

Тренувальні вправи мають ціль закріпити і поглибити знання шляхом використання їх у нових умовах і сформувати в учнів міцні уміння і навички.

Використання пам’яток

Пам’ятки – інструктивні розпорядження, які допомагають здійснювати розумові, навчальні операції (розчленовувати їх на складові елементи).

Використання пам’яток забезпечує перехід учнів від емпіричного до теоретичного рівня навчання умінню вчитися, озброює їх узагальненими знаннями про розумові дії, сприяє переносу засвоєного прийому з однієї навчальної ситуації в другу

«Невміння учитися породжує небажання, небажання – лінь».