ГЕРБ ДМИТРА ВИШНЕВЕЦЬКОГО

ЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1550-1563 р.р.

1

ГЕРБ САМІЙЛА КІШКИ

ЧАСИ ПЕРШОГО ГЕТЬМАНСТВА 1564-1573 р.р.ЧАСИ ДРУГОГО ГЕТЬМАНСТВА 1599-1601 р.р.

2

ГЕРБ БОГДАНА РУЖИНСЬКОГО (БОГДАНКА)

ЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1575-1576 р.р.

3

ГЕРБ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО

ЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1614-1622 р.р.

4

ГЕРБ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГОЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1648-1657 р.р.

5

ГЕРБ ПАВЛА ТЕТЕРІ

ЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1663-1665 р.р.

6

ГЕРБ ІВАНА МАЗЕПИЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1687-1709 р.р.

7

ГЕРБ ПИЛИПА ОРЛИКАЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1710-1742 р.р.

8

ГЕРБ ПАВЛА ПОЛУБОТКАЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1722-1724 р.р.

9

ГЕРБ ДАНИЛА АПОСТОЛАЧАСИ ГЕТЬМАНСТВА 1727-1734 р.р.

10

РОДОВІ ГЕРБИ ГЕТЬМАНІВ УКРАЇНИ

1. ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ2. САМІЙЛО КІШКА3. БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ ( БОГДАНКО )4. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ5. БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ6. ПАВЛО ТЕТЕРЯ7. ІВАН МАЗЕПА8. ПИЛИП ОРЛИК9. ПАВЛО ПОЛУБОТОК10.ДАНИЛО АПОСТОЛ

ТЕМА: РОДИННА ПЕДАГОГІКА – НАЙВПЛИВОВІШИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ.

ГЕРАЛЬДИКА – НАУКА ПРО ГЕРБОВЕДЕННЯ.СКЛАДАННЯ ГЕРБА СВОЄЇ РОДИНИ.

МЕТА: Дати поняття про геральдику, історію виникнення цього виду творчої діяльності та появи родинних гербів; познайомити з традиціями складання та головними елементами символу, з колористичними традиціями в геральдиці. Розвивати художньо-образне мислення, логіку та увагу в створенні власних композицій. Виховувати зацікавленість до історії власної родини та шанобливе ставлення до традицій сім`ї.

ТИП УРОКУ : Інтегрований (історія культури, народознавство, образотворче мистецтво)

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: Семінар-практикум.ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ : Колаж – спосіб утворення

фронтальної композиції.ОБЛАДНАННЯ: для вчителя – зразки родових гербів відомих особистостей (гетьманів України) ; складові, основа-щит (формат А1) для створення композиції герба власної родини; герб школи (формат А0); візуальні приклади ділення щита за правилами геральдики; шаблони-щити; приклади робіт минулих років; електронна колекція образів з історії геральдики у Європі.для учнів – складові (тематичні натюрморти про різновиди діяльності родичів - графіка); робочий альбом (формат А4); фарби акварельні; ножиці; клей; довідковий зошит з ОТМ.МУЗИЧНИЙ РЯД: пісні українських композиторів – „Смерекова хата”, „Ми – українці”, „Є у кожного з нас в серці мрія своя”; фонограми українських народних пісень.

ПЛАН СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ

1. Введення поняття „ геральдика”2. Геральдичний колорит . (дослідницька робота учнів) 3. Геральдичні фігури герба. (дослідницька робота учнів)4. Слов’янські традиції у зв’язку з геральдикою. 5. Основні питання символіки життя („дерево роду”)6. Складання герба своєї родини – ескіз-проект (практична частина уроку)

Хід уроків

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ: ЖЕРЕБКУВАННЯ

ГЕРБ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ : ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ.

Геральдика – наука про складання та пояснення гербів.(до артсловничка)Герб – відмінний знак. В класичному розумінні герби з`явилися в Європі в епоху середньовіччя. Спочатку це були особисті знаки лицарів, які перетворювали їх на родові. Далі герби стали символами незалежності (суверенітету) територій, міст і навіть цілих держав. Створювали та тлумачили герби герольди (до артсловничка), що були в оточенні феодала і часто відігравали роль суддів на лицарських турнірах. Герольди виробляли на практиці особливі правила створення гербів, яких дотримувались всі. Основою більшості гербів є щит. Щити бувають різної форми і називаються по-різному.

ІІІ.ІНФОРМАТИВНА ЧАСТИНАЩИТИ

(форми , що використовують у геральдиці )

1. ВАРЯЖСЬКИЙ2. ІТАЛІЙСЬКИЙ3. ІСПАНСЬКИЙ4. ФРАНЦУЗЬКИЙ5. НІМЕЦЬКИЙ

32 41 5

ОСНОВНІ СВЯЩЕННІ ЗНАКИ УКРАЇНЦІВ

КОЛО - СОНЦЕ

РОМБ - ПОВІТРЯ

ТРИЗУБ-ВОДАКВАДРАТ - ЗЕМЛЯ

ПРИКЛАДИ ДІЛЕННЯ ЩИТА

В силу різноманітних причин в геральдиці відбувся чіткий вибір кольорів. Кожному кольору надавалося конкретне символічне значення. Найбільше узагальнені

приведені французьким геральдистом XVII ст. Асельмом: „Золото означає християнські благодійники – віру, справедливість, милосердя і примирення, - і людські якості – могутність, багатство, знатність. Срібло з благодійників означає чистоту, надію, привабливість, а з якостей відвертість, благородність. Червоний – любов, мужність, сміливість, великодушність; чорний – обережність, мудрість; синій – чесність, вірність; зелений – надія, воля і радість; пурпур – благочестя, щедрість і верховна влада”.

Геральдичні фігури герба: Ділення щита. Хрести. Другорядні ділення щита.

Негеральдичні фігури герба: Природні (звірі, птахи, люди і т.д.). Створені людьми (зброя, предмети праці і т.д.). Легендарні або фантастичні (пегаси, єдинороги, кентаври...)

2. Ми починаємося від наших батьків, від землі. Усвідомлення себе в єдності з родом спонукає людину уважно ставитися до всього, що її оточує. А пізнання як і досконалість, за висловом відомого іспанського художника Сальвадора Далі, меж не мають, тому ми будемо намагатися підійматися по сходах навчання все вище.

Хто не мріє сягнути за небокрай,За мерехтіння зірок у темному небі?Хто не мріє пірнути у сяйво стожар,

Чи піймати місяць за край?Мій чумацький шлях ліг до ніг рушником

Для земних колісницьДо незнаного Всесвіту криниць

Лети за обрій власної мрії,До Галактики віри,

До сонця бажань і радості ліри,У Всесвіт добра і надії.

Там, в далекому небі , є зірка твоя,Вона чекає тебе, світло дарує.Ти повинен знайти і зігріти її.

І зрадіє матуся-Земля.Мій чумацький шлях, поклади рушники

Для земних колісниць,До незнаного Всесвіту криниць.

Н.Шуть

Історичні джерела стверджують, що східні слов`яни використовували символічні знаки ще в період родоплеменного ладу.

Як вищі родові символи, графічні знаки розміщують на гербах , прапорах, печатках. В українців до основних священних знаків належать : зображення тризуба, хреста або квадрата, ромба і кола.Діалог-повторення з учнями символіки форм: коло-солярний знак, квадрат-земля, ромб – повітря, тризуб – вода.Читаємо власну поезію про природні стихії, демонструємо ілюстрації (Художньо-літературний альманах „Оксамитці” спецвипуск №2)

Рослинні, тваринні та антропоморфні образні зображення здебільшого символічно виявляють себе як обереги роду. У кожного роду (народу) є свій перелік окремих образів-оберегів. Значна частина їх є спільними для багатьох родів, племен і народів. Спостережливість та уважність до оточуючого середовища й породили в світогляді наших пращурів звичаї буття. До таких традицій наших предків належить звичай, що забов`язував кожного члена роду до набуття зрілості за віком досконало вивчити і знати свій родовід до сьомого покоління.

IV.ІНТЕРАКТИВНА ЧАСТИНАЗа звичаєм – до сьомого коліна.

I -ЯII - БАТЬКИIII – БАБУСІ ТА ДІДУСІ IV – ПРА- БАБУСІ ТА ДІДУСІV – ПРАПРА- БАБУСІ ТА ДІДУСІVI – ЩУРИ І ЩУРКИVII – ПРАЩУРИ І ПРАЩУРКИ

32 гілки материнських 64!

32 гілки батьківських

Число 64 є сакральним і в міфології знаменує Всесвіт. Рівно 32 зуба має доросла людина. Людину, яка не знала дерева роду свого , вважали безрідною, покидьком. Юнакові, дівчині, що не знали свого родоводу, заборонялося одружуватися і мати своїх дітей. Незнання дерева роду , за переконанням пращурів, обертається в наступних поколіннях великою бідою. Щоб такого не ставалося , батьки і матері, дідусі й бабусі ще змалечку прилучали своїх нащадків до всього, що знали про свій рід і народ.

3. До основних питань, що характеризують дерево роду належать: Символи роду, одяг.

Імена предків, мова. Віра та світогляд. Обряди та звичаї. Рід занять предків. Кулінарні традиції. Історичні та міфологічні перекази, легенди, думи, пісні.

4. Практична частина урокуПерший етап – створення натюрмортів-логотипів, що характеризують рід занять родичів .(Творча робота у формі домашнього завдання напередодні уроку)Другий етап – вибір шаблона-щита методом жеребкування за пропозицією вчителя під час входу до кабінету.(Працюють 4 групи учнів : щит-коло, щит-квадрат, щит-ромб, щит-тризуб)Третій етап – виконання кольорового рішення щита-шаблона за теоретичними матеріалами про геральдичний колорит (п.2 у ході уроку).Четвертий етап – поєднання елементів-натюрмортів у єдиній композиції герба засобом аплікації на площині щита-шаблона.П’ятий етап – коментар – обґрунтування учнів щодо своєї роботи. Демонстрація - виставка . Оцінювання робіт учнів.

Довідка. Інформаційна частина уроку

Україно! Доки буду жити,Доти відкриватиму тебе.

В. Симоненко

Хліборобство, яким займалися з прадавніх часів народи , що проживали на цій території, вимагало тривалої осілості. Це зумовлювало світогляд, зорієнтований на єдність з природою. Міфологічна свідомість не знала розподілу світу на природний і надприродний. Світ поділявся на „свій” і „чужий” і вважався упорядкованим, коли був оцінений по семи координатах: схід – захід – північ – південь – верх – центр - низ. Цей світ сприймався невід`ємним від людини, що освоює його, встановлюючи у ньому свій порядок. Анімалістичний світогляд був основою всіх давніх вірувань, він глибоко проник у нашу сьогоднішню мову. Ми говоримо: сонце сходить, заходить, сідає, ударив грім, виє буря, надаючи природним явищам властивостей, притаманних людині. У народній традиційності часто зустрічаємо залишки солярного світогляду. Головним джерелом і двигуном усього живого на землі людина вважала сонце. У святкових традиціях було багато сонячних емблем: білий кінь, що біжить по небу, яйце – джерело зародження , як і сонце. Коли сонце заходило, його проводжали із сумом і страхом, тому захід став недобрим місцем, а схід – це добра сторона , де вічна весна, вічне світло і тепло. Дуже рано люди пізнали силу вогню і обожнили його. Домове вогнище зберігає щастя в домі. Блискавку вважали небесним вогнем, який посилається на кару людям, тому не можна було загасити нічим пожежі від неї, хіба тільки молоком. Давнє пошанування вогню перейшло на церковні свічки. У великій пошані у слов`ян завжди була земля . Вона була найвірнішим свідком, тому на доказ правди годилося їсти або цілувати землю. Земля багата не тільки тим, що на ній родиться, а й тим , що на ній або в ній перебуває. Величезна кількість поетичних легенд дійшла до нашого часу про чудовий цвіт папороті, який може розкрити скарби землі. Як свідчать пам`ятки, у слов`ян відоме було поклоніння воді, вони приносили пожертви річкам, озерам, болотам, колодязям тощо. Воду вважали сонцевою сестрою і вірили, що вода буває жива і мертва, цілюща і безсила, може давати сил, або навпаки, відбирати їх. Особливо цілющою вважається вода з того місця, де сходяться до купи три річки. Вода у слов`ян була символом розмноження і парування, тому шлюби вони часто брали над водою. Обряди купання , обливання, збирання роси дуже старі і різноманітні. Тризуб символізує триєдність , тривимірність світу, тобто саме те, що пізніше християнство буде трактувати як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Святого Духа. А може це три стихії – вода, земля, повітря. Тризуб схожий на верхівку хлібного колоса. У ньому визнають троїсту землеробську силу, що рівнозначна весні, літові та осені, які відповідають сіянню, збиранню та приготуванню плодів землі. Існує думка, що цей символ є стилізованим зображенням сокола – охоронця князівського роду.

Значне місце у язичницькому світогляді належало рослинному та тваринному світові. Важливу роль у календарних та сімейно-побутових обрядах відігравали рослини-символи, які мали допомогти людині зміцнити здоров`я , добробут, посилити плодючість землі й худоби. В українських казках, піснях, прислів`ях дуже поширена персоніфікація дерев. Такі дерева, як дуб, бук, липа вважалися незвичайними, бо їх любили боги й жили на них. Оспіваний у народних думах і піснях, дуб є символом молодого козака. У весільних обрядах дуб виступає символом подружнього життя, міцного здоров`я і довголіття молодих. За народним звичаєм , коли народжувався син, батьки висаджували два жолуді, а коли донька – висівали калинове зерня. Калина біля хати – здавна найперша ознака оселі українця. Калина – це той символ, що пам`ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя. У художній свідомості калина уславлена своєю незрівняною красою. Вона і червона, і ясна, і красна, як символ дівочої незайманості, молодої вроди. Як дуб – символ міцності, надійності, так і калина – символ вірності. Красива струнка дівчина або заміжня жінка в народних піснях порівнюється з тополею. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. Нерідко верба символізувала повноту життя, довголіття. Верба була символом родинного вогнища. Барвінок – символ молодості. Лобода – нужда та вбогість. Полин – символ нещасливого життя. Червоний цвіт маку – символ дівочої краси. Жито – символ плодючості. Гарбуз – символ відмови, і дівчина, відмовляючи парубкові, за якого її сватають, дає йому гарбуза. Хліб з глибокої давнини у великій повазі. Він основа життя. Культ хліба в українців ще й тепер сильний. Коровай – це ритуальний жертовний священний хліб, що заступив м`ясну жертву.(лат. „caro” – „m`ясо”). Птахи, звірі, плазуни присутні у системах прикмет. З комах – священна бджола. Серед птахів Україну символізує чайка. Священними в українців вважаються лелека й журавель. За легендою Україна – батьківщина небесного журавля. Коза символізувала родючість і життєву силу. Лис завжди виступає як хитрун. Вовк – символ швидкості, своєю ненажерливістю – символ голоду. Ведмідь – символ недотепи. Собака – символ вірності. Баран чи вівця – невинність. Голуби вважаються символом вічної та щирої любові. Ластівка приносить весну на землю і щастя в дім. Особливою увагою в українців користується також павук. Зокрема, павуків, за звичаєм, не годиться вбивати. Але з хати їх виносять. Павуки – засновники й очисники світу. За давнім українським звичаєм на свято нового року в хаті підвішують величезну гірлянду, вив`язану із соломи, що має назву павук.. До символів-оберегів слід також віднести й зразки національного одягу. Вишита сорочка, рушник, хустка з давніх-давен вважаються найсвятішим подарунком, оберегом кожному, хто рушає в дорогу. Сам символ є обумовленою одежиною буття. В його шати вбирається і людська думка, і намір, і вдача, і почуття.

V.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНАБАЗОВА ФОРМА : ЩИТ-ТРИЗУБ

СКЛАДОВІ ГЕРБА , ВИКОРИСТАНІВЧИТЕЛЕМ ДЛЯКОМПОЗИЦІЇ

(ескізи)

(е

VI.ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА

ЛОГОТИП ДІТЕЙ

МІЙ ЛОГОТИП

ЛОГОТИП МОГО ЧОЛОВІКА

ЛОГОТИП ДІДУСІВ І МОГО ТАТА

ЛОГОТИП БАБУСЬ І МОЄЇ МАМИ

ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:

Історія культури. К.: Кондор, 2004.Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Ти шевська Л.Г. Дерево роду. МПП „АНФАС” Київ 1995.Ткач М.М. Джерело :Посібник з українського народознавства. – З. : Просвіта, 2003.Гавриленко Л.А. Що? Як? Чому? Світ моєї України: поулярна дитяча енциклопедія. – Х.: Сінтекс, 2003 Гетьмани України. – Х.: Промінь, 2006 CD ВДЕЕ Дитяча Воєнна енциклопедія. ТОВ „Єнісей Груп”,2005.Master Soft.