Відділ освіти Горохівської райдержадміністраціїНавчально-виховний комплекс

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня-гімназія» м.Горохів

Ковальчук М.М.

З родини

йде життя дитини

Горохів, 2015

0

М.М.Ковальчук

З родини йде життя дитини.

Методична збірка рекомендацій з виховання ціннісного ставлення учнів молодшого шкільного віку до сім’ї, родини. – Горохів,2015.- 65 с.

Дана збірка містить методичні рекомендації з виховання ціннісного ставлення учнів початкових класів до сім’ї, родини , пропонує форми роботи класного керівника щодо налагодження співпраці між батьками та школою, розробки класних родинних свят, підготовка і проведення яких стимулюватиме учнів вивчати, знати, шанувати і зберігати традиції свого роду, сприятиме вихованню поваги і любові до членів сім’ї, розвитку особистості на основі морально-етичних сімейних цінностей, . Запропоновані матеріали досвіду можуть бути використані як учителями при підготовці до родинних свят, батьківських зборів, так і батьками з метою покращення взаємодії з дітьми, застосування способів ефективного спілкування, взаєморозуміння і уникнення конфліктів , виховання дбайливого і шанобливого ставлення дітей до рідних, налагодження теплих родинних стосунків.

Автор: Ковальчук Марія Миколаївна - учитель початкових класів НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ст. -гімназія» м.Горохів, учитель-методист

Рецензенти:

Бойко Л.О., заступник директора з навчально-виховної роботи

Чонка Н.Є., заступник директора з науково-методичної роботи НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ст. .-гімназія» м.Горохів

Схвалено методичною радою НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія» м.Горохів

(Протокол №3 від 16.02.2015 р.)

1

З М І С ТПередмова ……………………….……………………………………………………………. 3

Форми роботи класовода з виховання ціннісного ставлення школярів до суспільства, родини, сім’ї………………………………………………..6

Розділ І Розробки позакласних виховних заходів

1.1. Концертно-розважальна програма «Спасибі, мамо,за любов»…………………9

1.2. Родинне свято шанування берегині роду-бабусі

«Бабусю рідненька, я Вами горджуся»……………………………………………18

1.3. Свято батька «Лиш ви – один-єдиний тато і кращого немає на землі»»………33

1.4. Родинне свято «Життєва стежка дідуся»…………………………………………45

Розділ ІІ

Матеріали до батьківських зборів

2.1 .Міні-лекція «Як взаємодіяти з дитиною?………………………………………….49

2.2. Взаємоповага і взаєморозуміння. Як уникнути конфлікту з власними дітьми………………………………………..51

2.3. Способи ефективного спілкування з дітьми……………………………………….58

2.4. Тест «Які ми батьки?»………………………………………………………………59

Додатки Фотогалерея позакласних заходів………………………………………………………….60

Список використаних джерел………………………………………………………………...64

2

Передмова

Здавна ведеться суперечка, що важливіше в становленні особистості: родина чи школа?

У наш час проблеми школи й сімейного виховання стали особливо актуальними.

Сім’я – це найменша клітина нашого суспільства, в якій як у фокусі, відображається все

життя нашої країни. Дбаючи про майбутнє дітей, батьки усвідомлювали, що передумовою

успішного виховання є духовний зв’язок між поколіннями. Тому в родинному середовищі

формувалися такі якості як повага до старших, милосердя, доброта, щирість. Вихованням

дітей у сім’ї опікувалася в основному мати. Вона стояла на сторожі доброї, лагідної,

світлої атмосфери в домі. Дотримуючись норм народної педагогіки, батьки самі розвивали

в собі доброчинні цінності, власними вчинками формували те, що хотіли бачити в своїх

дітях.

В основі традиційного родинного виховання лежить спільна трудова діяльність батьків

та дітей. Дівчаток залучали до праці по господарству, а хлопців - до ролі годувальника,

захисника сім’ї. Батьки прищеплювали дитині не тільки трудові навички, а й любов до

праці, виховували свідоме ставлення до неї, культуру праці, нетерпимість до неробства,

ледарства, байдикування.

Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух

комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Людина живе суєтно,

поспіхом, вона переобтяжена буденними справами, здебільше емоційно напружена. Отже

сучасній дитині випало бути свідками різного роду криз, боротьби батьків за виживання

родини, занепаду моральних цінностей, насадження культу речей, фізичної сили, тілесних

утіх, розваг, грошей, зброї тощо. Вони зростають з установкою на красиве життя, яке

дається легко, без особливих зусиль, дитина часто не рахується з іншими, буває нещирою,

ображає слабших, виявляє нечесність, егоїзм, безвідповідальність, задовольняється

низькою або посередньою якістю зробленого.  Занурені у щоденні клопоти батьки не

завжди усвідомлюють, що на сьогодні мають справу з «новою» дитиною, яку погано

розуміють, по відношенню до якої використовують старі схеми, що нині вже не діють.

Тому основне завдання сучасної сім’ї – створити сприятливі умови для особистісного

становлення дитини, навчити її жити у злагоді з довкіллям і згоді з собою, допомогти їй

знайти своє відповідне місце у  сучасному складному світі, знати і зберігати пам'ять про

свій рід. 

3

Значення сім’ї у вихованні дитини неможливо переоцінити, адже саме в сім’ї

формуються перші уявлення дитини про життя, його ціннісні орієнтації, соціальні

настанови. Саме в сім’ї дитина вперше соціалізується. В результаті соціалізації

особистість засвоює соціальні норми й цінності, прилучається до громадського життя.

Сім’я формує риси характеру, переконання, погляди, світогляд дитини, співчуває їй,

підтримує її довірливим емоційним спілкуванням. Тепло й затишок домашнього вогнища,

взаєморозуміння в сім’ї, співпереживання роблять людину більш стійкою.

Важливо зазначити, що від правильного сімейного виховання дитини залежить чи стане

вона в майбутньому повноцінною особистістю, повноправним членом суспільства.

Сімейне виховання - тривалий процес впливу на особистість дитини, що виражається в

спрямованих діях з боку батьків для досягнення певного результату. Це і несвідомий

вплив на дитину, який відбувається повсякчас у процесі спілкування батьків і дитини, і

вплив, який чинить на дитину поведінка й приклад батьків. Справжня батьківська любов

учить людину культури почуттів, обов'язку, чуйності, розуміти добро, формує почуття.

Любов, ласка, ніжність, які дитина сприйняла в дитинстві, допомагають їй у майбутньому

правильно розв'язувати життєві проблеми. Вихована в гуманних традиціях дитина виявляє

співчуття й доброзичливість не тільки до членів сім'ї, але й до інших людей, тварин і

навіть до літературних героїв. Збагачення змісту сімейних традицій сприяє повноцінній

організації життєдіяльності сім'ї, забезпечує взаєморозуміння між її членами, особливо

між батьками й дітьми.

Формування вільної особистості дитини можливе тільки там, де дитина визнається

найвищою цінністю, а основними засобами виховання є добро, любов і ласка.

Починається таке виховання в сім'ї, тому що її вплив, особливо в початковий період життя

дитини, набагато перевищує всі інші виховні впливи. Сімейне виховання дає дитині всю

гаму почуттів і уявлень про життя. Його сила й значення незрівнянні з жодним іншим,

навіть з дуже кваліфікованим вихованням у дитячому садку чи в школі.

Школа повинна приділяти належну увагу вдосконаленню навчально-виховного

процесу, спрямованого на взаємодію батьків і педагогів, щоб не відбулося відчуження

сім'ї від освітньої установи, педагогів - від сім'ї, сім'ї - від інтересів творчого і вільного

розвитку особистості дитини. Формальні, нецікаві класні та загальношкільні збори,

виклики батьків до школи з метою не стільки об`єднати зусилля, скільки полаяти батьків,

пригрозити їм – усе це позбавляє їх бажання бувати у школі. Вміння в кожному учневі

побачити його «Я», щось позитивне, помітити успіх, довести про це батькам, залучити

батьків до загальношкільних справ – усе це сприяє збільшенню авторитету школи.

4

Велику роль у даному напрямі роботи відіграють співпраця з родиною: залучення

батьків до участі у житті школи, узгодженість дій у вихованні дитини, надання

кваліфікованої допомоги та підтримки у складних педагогічних та сімейних ситуаціях.

Проведення позакласних заходів, родинних свят є однією з ефективних і результативних

форм організації виховного процесу і взаємодії учитель-учні-батьки, яка здійснюється

постійно і є невід’ємною складовою виховної роботи класного керівника, а саме

виховання ціннісного ставлення до сім’ї, родини, орієнтації особистості на свідоме

засвоєння морально-етичних цінностей.

У пропонованій збірці подано тези з досвіду роботи класного керівника щодо

налагодження співпраці між батьками та школою, практичні поради батькам щодо

виховання дітей, пошуку ефективного спілкування, взаєморозуміння і уникнення

конфліктів з дітьми, розробки класних родинних свят, підготовка і проведення яких

сприятиме вихованню в учнів молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до сім’ї,

родини, суспільства, вивчення, шанування і збереження традицій свого роду.

Матеріали даної збірки мають на меті допомогти класним керівникам у підготовці і

проведенні позакласних виховних заходів, батьківських зборів, наданні консультацій

батькам для ефективного спілкування з дітьми, підвищення педагогічної культури батьків,

оволодіння ними знаннями щодо процесу формування особистості дитини, створення

зв’язку між родиною і школою.

5

Форми роботи класовода з виховання ціннісного ставлення

школярів до суспільства, родини, сім’ї Метою цього напряму виховної роботи є засвоєння сімейних, родинних та суспільних

цінностей:

ціннісне ставлення до оточуючих;

культура спілкування і мовленнєвий етикет;

повага до батьків, сім'ї, родини;

формування навичок співжиття у колективі;

готовність нести відповідальність  за свої вчинки;

неприйняття агресії та насильства.

Для досягнення поставленої мети можна обрати різноманітні оптимальні і ефективні

форми роботи. Одними з них є виховання учнів початкових класів на родинних традиціях

українського народу, яке формується переважно під час проведення позакласних

виховних заходів, розмов на годинах спілкування, організації пошукової роботи за

напрями гри-подорожі «Добрик крокує планетою», вивчення родоводу, у процесі

проектної діяльності «Сімейний альбом», «Таланти моєї родини». Внаслідок чіткого

визначення змісту, вибору форм і методів проведення виховної роботи в учнів

утверджуються повага до членів родини, національна свідомість, почуття національної

гідності, національний менталітет. При ньому важливого значення набуває врахування

вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів. Завдання сім’ї полягає в

тому, щоб, починаючи з раннього дитинства, розкривати сутність родинних традицій

українського народу, їх практичну значущість для дитини тепер і в майбутньому.

Завдання ж школи - організувати раціональний, цілеспрямований, послідовний процес

виховання учнів початкових класів на родинних традиціях як на уроках, так і в

позакласній роботі; залучення батьків до проведення виховних заходів; використання

можливостей позакласних установ у вирішенні проблеми виховання ціннісного ставлення

до родини учнів початкових класів.

Форми взаємодії школи і сім'ї можуть бути різними: організація педагогічної освіти

батьків, батьківські збори, робота з батьківським активом, залучення батьків до

6

підготовки та проведення позакласних заходів, робота батьківських комітетів, вивчення

виховного потенціалу сім'ї, використання засобів масової інформації для висвітлення

стану роботи з цієї проблеми.. Найефективніші форми організації педагогічного всеобучу

батьків - лекторії для батьків, педагогічні і методичні консультації, конференції з проблем

родинного виховання, тренінги, ділові ігри, презентації досвіду та ін. Під час планування

роботи з педагогічного всеобучу важливо передбачити диференціацію (врахування

соціального стану, віку, освіти батьків, сімейного мікроклімату, життєвої позиції,

ставлення до школи тощо).

Найоптимальнішими формами взаємодії школи і сім’ї у вихованні учнів початкових

класів на родинних традиціях українського народу є: батьківські збори, міні-лекції,

диспути, дні запитань і відповідей, усні журнали, обміну досвідом родинного виховання,

презентації сімейних традицій, виставки сімейних реліквій, родинних альбомів,

декоративно-прикладної родинної творчості, кулінарних виробів; конкурси, розваги,

спільні екскурсії, зустрічі поколінь.

Отже традиційні форми роботи класовода з даного питання:

- відвідування сім’ї дитини – передбачає гарний настрій, привітність, доброзичливість.

Слід забути про зауваження, скарги, не допускати критики в адресу батьків. Педагог

сприймає атмосферу сім’ї, поведінку і настрій дитини, що допоможе зрозуміти

психологічний клімат в родині;

- день відкритих дверей дає можливість ознайомити батьків з навчальним простором

дитини у школі, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавлення нею, залучення до

активної участі. Проводити можна хоча б раз у рік екскурсії по закладу з відвідуванням

класної кімнати, можна показати фрагменти освітньо-виховного процесу (підготовка до

уроків, ранкові зустрічі дітей, режимні моменти, ігри на перервах, відкриті уроки,

ознайомлення з творчими як індивідуальними, так і колективними роботами школярів,

догляд за кімнатними рослинами). Після екскурсії і перегляду роботи з дітьми доцільно

провести бесіду з батьками, відповіді на запитання, поцікавитися враженнями.

- бесіди індивідуальні і групові. Педагог повинен вміти не тільки говорити і слухати

батьків, виражати своє зацікавлення, доброзичливість;

- консультації проводяться індивідуально чи для підгрупи батьків. На групові можна

запросити батьків різних груп, що мають схожі проблеми або успіхи у вихованні. Мета

консультації – засвоєння батьками певних знань, умінь. Форми проведення консультації

різноманітні (кваліфіковане повідомлення спеціаліста з наступним обговоренням,

обговорення статті, що прочитана попередньо всіма запрошеними, практичне заняття);

7

- батьківські збори проводяться як групові так і загальні 2 – 3 рази на рік. На них

обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньо-виховної роботи,

узгоджують спільні вимоги школи і родини з питань виховання та інше. Бажано на зборах

обговорювати сімейний досвід виховання дітей.

- батьківські конференції. Їх основна мета – обмін досвідом сімейного виховання. Батьки

готують повідомлення, педагог, при необхідності, надає допомогу з вибору теми,

оформлення виступу. До неї готується виставка дитячих робіт, педагогічної літератури,

матеріалів, що відображають роботу класу . Завершити конференцію можна спільним

концертом дітей, членів сімей.

- родинні свята, розваги- «Родинна світлиця»,  «У гостях у бабусі», «День добрих справ»,

організація дозвілля для дітей за участю батьків і педагогів;

- спортивні свята і розваги «Тато, мама і я – спортивна сім’я”,«Веселі старти», «День

здоров’я” за участю дітей, батьків і педагогів;

- участь у підготовці спектаклів, лялькового театру, виставки «Руками дітей і батьків»,

«Сімейний альбом», «Бабусині рушники», «Матусині шедеври» і ін..

- випуски рукописних, фотогазет, колажів, альбомів «Мій тато», «Ми з мамою»,

«Професії моїх батьків», «Казки з бабусиного серця», «Приказки-забавлянки з дідусевих

вуст», «Мамині колискові».

При плануванні родинного заходу важливо провести підготовчу роботу з учнями і

батьками, організувати роботу зі збору і оформлення інформації про рідних, виставок

виробів, розучування пісень, сценок, танців, естетичного оформлення місця проведення.

Особливо викликають зацікавлення створення творчих альбомів, відео-привітань,

фотогазет, портретних галерей, виставок виробів, написання творчих робіт учнями і

батьками. Перераховані форми роботи є ефективними для реалізації завдань родинного

виховання і сприяють становленню особистості , яка володіє стійкими і свідомими

морально-етичними сімейними цінностями.

8

Розробки позакласних виховних заходів

Концертно-розважальна програма «Спасибі, мамо, за любов»Свято з елементами драматизації проводиться напередодні Міжнародного жіночого

дня.

Зал святково прикрашений дитячими малюнками, виставка «Портрет моєї матусі»,

фотогазета «Я з мамою»

Ведучі

1.Здрастуй, березень наш крилатий,перший місяць весни, теплий день!

Здрастуй, 8 Березня,свято всіх жінок, дівчаток і пісень!

2.На щиру розмову зібрались ми з вами

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А також сестричкам, дівчаткам,

Усіх вас з жіночим вітаємо святом!

3.Сьогодні привітати хочемо ми любих вас із днем весни

І побажати щиро хочемо, щоб завжди гарними були!

4. Щоб вас кохали наші тати і дарували квіти вам,

Немає ж бо у цілім світі жінок, чарівніших за мам!

5.На мамине свято земля оживає і сонечко в небі так ясно сіяє,

На мамине свято верба розцвітає і пролісок в лісі матусю вітає!,

Із святом жіночим вітаємо вас!Прийміть найщиріші вітання від нас!

Хлопчик : Із святом жіночим вітаю я тата…

Дівчинка. Це ж свято жіноче, а тато…

Хлопчик Дарма! Колись же потрібно його привітати, бо іншого свята немає у тата!

Вчитель. Запрошуємо до міні- театру для перегляду п’єси «Чи потрібне чоловіче свято?»

На сцені квартира .Мама протирає посуд, тато і син за столом жують печиво.

Син. Тату, хочу запитати, поясни, прошу мені,

Є чомусь жіноче свято, а для нас з тобою –ні.

Є звичайно для солдатів, вояків, захисників,

9

А чому немає свята просто для чоловіків?

Тато. Як немає? Свят багато! От Новий, наприклад, рік.

Навіть це жіноче свято хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще…

Син. Але ж він є і в жінок!Скривдили мужчин, а за що?

Тато.(посміхається)Ну й тямущий в нас синок!

Мама. Хочеш свята? В чім розмова? Буде свято – день назви!

Тільки вже обід святковий готуватимете ви!

Танок «Весела полька»

Ведучі

6. Сьогодні тато рано встав, палити сигарети він не став,

Він за сніданком не бурчав,і пес на нього не гарчав…

Він не впустив котлету, не кутався в газету,

На стіл він кави не пролив, і навіть чашку сам помив!

Він мамі ніжно посміхавсь. Що ж трапилось?

Я здогадавсь, чому такий наш тато!

Та це ж жіноче свято!

ПИРІГ ІЗ СЮРПРИЗОМ

Тато. Діти, скоро буде свято, залишилося два дні.

Маринка. Треба маму здивувати!

Тато. Доручіть сюрприз мені, я спечу пиріг святковий.

Іринка. Як тоді, на Новий рік? Торт у вигляді підкови?

Маринка Так, тоді пекла пиріг наша мама…

Тато. Ну то й що? Батько вам тоді нащо? Ми спечемо пиріг не гірший,

Ще смачнішим буде й більшим!

Маринка. А знаєш, як робити?

Іринка. Треба тісто замісити, А у тісто ще покласти..

Ну, напевно, цукор й масло.

Тато. Борошно іще згодиться, і потрібна ще кориця.

Маринка. Яйця треба і ваніль, і ,здається, соду й сіль!

Іринка. Ще ізюму треба трішки, не забути і горішків!

Тато. За роботу, дітлахи! Ось вам чисті фартухи!

Всі зав’язують фартухи. На календарі 8 Березня. Діти несуть свій пиріг, це коробка з

крупою, прикрашена квітами з паперу. Мама стоїть біля стола.

10

Маринка. Мамо! Ми тобі на свято торт спекли! Це ми самі! Я, Іринка і тато!

Всі. Це дарунок наш тобі!

Мама. Ой! Спасибі, мої любі!

Тато. Принеси, Іринко, ніж. Доню, дай велике блюдо!

Іринка. Мамо, ну давай, же ріж!

Мама. Щось не ріжеться, не знаю, тут, здається, щось стирчить…

Тато. (нахиляється до пирога)

Це ж мій ключ, а я шукаю! А він капосний, мовчить!

Мама. Тут іще якась начинка.

Маринка. Ой, та це ж мій олівець!

Іринка. Ну й роззява ти, Маринко.

Мама. Тут ще й синій гребінець!

Маринка. Може, там іще щось є?

Мама. Є ,ось маєш!

Іринка. Це моє! (бере маленьку ляльку)

Мама. І нарешті папірець…

Іринка. Ой, пропали, це кінець!

Тато. Всі труди пропали наші, схожий наш пиріг на кашу…

Маринка. Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі!

Мама. Це вдалось вам, мийте руки, вас чекає мій обід!

Пісня про маму

Учні.1. Хто завжди нам допоможе?Хто все вміє і все може?

Хто все зробить, як годиться? Хто ця мудра чарівниця?

В цілім світі наймиліша, найдорожча, найдобріша,

лагідна і ніжна сама?

Всі. Це, звичайно, наша мама!

2.Прокинусь вранці, усміхнуся! Всміхнеться небо голубе…

Моя ріднесенька матусю, всім серцем я люблю тебе!

Мене маленького ти колихала, за ручку в світ мене вела,

І колискової співала, щоб я щасливим підростав.

Ти рада неба прихилити, від бід усіх нас вберегти,

Дала ти дітям щастя – жити, і найрідніша дітям ти!

Учениця. Матусю рідна, наймиліша, тобі я шлю свої вірші

Ти за усіх найкрасивіша, у тебе сонечко в душі!

Ти найдобріша, рідна мамо, ти все прощаєш дітлахам,

11

Тобі, матусенько, так само я всю любов свою віддам.

Учениця Ти з нами поруч - в хаті тихо, так затишно і добре нам,

Є місце радості і сміху, веселим віршам і казкам,

Коли ти поруч, рідна ненько, нічого в світі не страшне

і б’ється рівно в нас серденько, біда і горе всіх мине.

Учениця. Нічого кращого немає, коли маленькую мене

матуся рідна обнімає, покаже небо голубе…

Або у темнім небі зорі, що кличуть у далеку путь

Поля безмежні, неозорі, що в казку нас, малих ведуть.

Учень. Всього нас матінка навчає, щоб добрі, лагідні були,

Любов’ю щиро зігріває, щоб ми в цей світ людьми ішли,

І вчить завжди добро творити, веде за руку в майбуття,

Ну як же маму не любити, вона ж дала мені життя!

Учениця. Вона ж мені цей світ відкрила, чарівний дивовижний світ,

Дала мені, маленькій, крила, щоб я відправилась в політ

Любов над нами сонцем світить, ми гріємось в її теплі .

Вклонімось вдячно мамам, діти, низесенько, аж до землі!

Ведучі . А тепер ми вам розкажемо, як ми щиро любим вас,

і які хороші, милі, гарні мамочки у нас!

Учні. Найкраща в світі ти, моя матусю, я – твій синочок, я- твоє дитя!

За тебе я щовечора молюся і за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила

нас мудрості і доброти навчить,

І дасть маленьким нам могутні крила,

щоб ми могли до мрії долетіть.

Вчитель. Готуючись до родинного свята, учні складали віршовані рядки, у яких передали

свої почуття до рідних матусь.

Учні читають власні вірші

У моєї мами руки золоті, очі карі, вії – довгі і густі.

Мама від усіх людей рідніша, у цілім світі найлагідніша!

А моя матуся схожа на веселку, бо така чудова і така весела.

Добротою всіх нас зігріває, і мрійлива, й радісна буває!

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок,

12

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок,

А моя матуся гарна, як калина,

В неї чорні брови, губки - як малина.

Моя мамочка привітна, гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна, ніби пролісок, вона.

Моя матуся – це струнка тополя,

Троянда пишна, світла, як весна,

Щоранку проводжає мене до школи

І на навчання нас благословля.

А моя матуся люба від усіх найкраща,

Дуже добра вона в мене, щира, роботяща.

Мама Оля може все: спекти, наварити,

Гарно хату побілити, платтячко пошити.

.Мама- добра господиня, веселої вдачі,

Допоможе, як звернуся, розв'язать задачі,

Я добра бажаю й щастя всій нашій родині,

Бо найкраща моя мама, мамочка Людмила.

Ти умієш все робити, мамочко рідненька.

Поцілую я тебе ніжно і міцненько.

Щасти тобі, моя мамцю, добра і вродлива,

Щоб співала ти щодня: «Яка я щаслива!»

Ваші мами гарні, з вами згоден я,

Та найкраща мама – все ж таки моя!

Всі. І моя красуня!

Вчитель. Ніде правди діти! Мабуть, тут зібрались всі красуні світу!

Учні. Кожен любить свою маму, бо вона найкраща мама!

Найдорожча нам людина – люба мамочка єдина!

І тому ми вам бажаємо, щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні і щасливі ви були!

А ще на свято жіноче даруємо вам ми пісню охоче!

Пісня про матусю

Конкурси з мамами

1. Упізнати дитину по коліну

2. Доріжка лагідних слів.

13

3.Гра «Чи знаємо ми один одного?»

Мама і дитина стають спиною один до одного. На запитання ведучого одночасно дають

відповідь «Так» чи «Ні»

- Чи любить манну кашу ваша дитина?

- Чи любить чистити зуби мама?

- Чи застеляє вранці ліжко дитина?

- Чи любить читати книги мама?

4. Чи знаю я свою маму?Ведучий пропонує дітям дати відповіді на запитання, записані

на пелюстках ромашки.

-Коли день народження мами?

-Якого кольору мамині очі?

-Які речі потрібно придбати мамі у першу чергу?

- Куди мріє поїхати мама?

-Яка улюблена пісня у мами?

- Як звати мамину маму?

- Улюблене заняття мами у вільний час?

- Які квіти мама любить найбільше?

5.Де моя мама? Впізнати маму на дитячій фотографії.(мультимедійна презентація)

Танець «Фінська полька»

Учні.

1.Люба мамочко моя, я тебе вітаю,

У жіночий день святковий успіхів бажаю.

Будь завжди, моя матусю, весела, щаслива,

Працьовита і терпляча, добра і вродлива!

2. І тобі в цей день весняний найкращі вітання,

Найгарніша ти у світі, моя мамо Таню!

На роботі тебе, мамо, усі поважають,

Бо старанна й працьовита – усі про це знають.

Як та бджілка- трудівниця ти, моя матусю,

Дай тебе я поцілую, ніжно пригорнуся!

3. Від усіх найбільше в світі маму я кохаю.

Вона любить нас із братом, це я добре знаю!

Вчить мене вона і брата, як на світі жити,

Будемо тебе, матусю, увесь вік любити,

Рано-вранці поспішаєш щодня на роботу,

14

Дякую, тобі, матусю, за твою турботу!

4. Зі святом, мамочко Оксано, я тебе вітаю!

Хай для тебе у цей день усе розквітає!

Проживи багато літ в радості і мирі!

Отакі у мене, мамо, побажання щирі!

Ведучі. Запрошуємо на сцену дует «Веселі співаки»

Виконують частівки

1.Ой, сьогодні в мами свято, то на кухні у нас тато.

Тато так обід варив, мало кухні не спалив.

2.Катя мамі помагала і на кухні прибирала

Вона посуд так помила, всі тарілки перебила.

3.Ми салат святковий з братом готували мамі в свято

Коли котик скуштував, то два дні нявчав, нявчав.

4.Раз у рік на свято мам я у руки віник взяв,

Залишилося від нього тир соломинки усього.

5.Та хіба це допомога? Я для мами посуд мив!

Потім вимив ще підлогу, всіх сусідів затопив!

Разом: Наймиліші, найдобріші, дуже любимо ми вас,

А тепер ловіть скоріше поцілуночки від нас!

Вчитель. Жінка, мати, берегиня сімейного вогнища.Це вона дивує світ прекрасним

дитям, вносить злагоду і затишок у рідну оселю, вміє мудрим словом розрадити у важку

хвилину, лагідним поглядом звеселити душу. Адже у житті людини , як відомо, буває все:

і любов, і туга, і сльози, і сміх.Давайте заглянемо у будні нашої сім'ї.

Сценки-смішинки

Входять мама і син.

-Ох і набрид ти мені, Івасю, зі своїм плачем. Ну чого ти плачеш?

- Хочу вареників!

- То йди їж. На столі он повна миска стоїть!

- Ага, вже не хочу.

- То чого ж ти плакав?

- Та думав, що нема!

***

15

Син і тато.

- Тату, допоможи розв’язати задачу.

- Прийде мама, допоможе.

- Тату, а на кухні кран зламався, вода тече.

- Прийде мама – щось придумає, може полагодить.

- Тату, а я їсти хочу…

- Потерпи, прийде мама – нагодує. А що це у нас димом пахне?

- Та тож борщ на плиті горить.

- То чого ж ти мовчиш?!!

- А я думав – прийде мама, то загасить!

Пісня «Мам» (муз.А.Кузьменка)

Учні.

Спасибі, вам, рідні, за усмішки ваші,

За ночі недоспані, борщики й каші,

За руки невтомні, що нас доглядали,

За те, що пісень колискових співали!

Всі наші мами схожі на весну - ласкаві й ніжні, мов весняний вітер,

Дарують усмішку веселу і ясну, і руки в мами найдобріші в світі!

Дзвінкоголосі мамині пісні, і теплота матусиних цілунків…

На знак любові і на честь весни прийміть, матусі, наші подарунки!

Учні дарують подарунки,виготовлені власноруч

Вчитель. На свято до нас завітали джентльмени із Одеси!

Входять хлопчики у білих шарфах

1.З весняним святом Горохів вітаємо

Усмішок море жінкам побажаємо.

Дівчата тут, як та весна красна-

Найкращі, наймиліші, ніде таких нема!

2.Кажуть, найкращі в Парижі дівчата,

Але це, скоріше, мабуть навпаки,

Найкращі дівчата живуть в Горохові

У 1-А класі, ось вони які!

3.Дівчаток ми вітаємо із святом.

Бо без вас нам довелося б сумувати.

Дуже ви у нас гарненькі – і русяві, і біленькі.

Навіть сонце вас цілує і весняночки дарує.

16

4.З нами ви у лова граєте, і м’яч у дворі ганяєте

Ви наші подружки прекрасні.Хай знають всі, які ви класні!

5.Без дівчаток сумно нам, це ми добре знаємо,

Як вони всміхнуться нам, зразу оживаємо!

6. У хорошу гру пограть, вивчити уроки,

Хлопців весело штовхать і нам'яти боки

7. Все цікаво це робить дівчата уміють

З вами веселіше жить, серце аж німіє!

8. Ми, хлопці 1-А ,вас вітаємо, найщиріші слова вам бажаємо

Усміхайтесь, наші любі і живіть щасливо

Хай у серці буде свято, на душі – красиво.

Хлопчики дарують подарунки

Ведучі

1.Милі матусі , ми вам шану складаєм,

І признатися мусим, що без вас нас немає.

Ви нас, рідні ,зростили, і тепло дарували,

І безмежно любили, від біди захищали.

2. Скарбів і золота не маємо,щоб їх до ніг ваших зложити

Та вам ми щиро присягаємо:допоки будемо ми жити,

Любов сердець своїх маленьких

Вам дарувать, матусі рідненькі!

3.Ми готували вам сюрприз старанно і завзято,

Спасибі вам, що ви прийшли на це родинне свято.

4.Спасибі вам усім за те, що ви веселі і привітні,

Спасибі вам за те, що ви… ви просто є на світі!

5.Бажаємо вам радості, щастя й любові,

Бажаємо, щоб завжди були ви здорові!

6. Хай березневе свято не кінчається,

А доля вам щасливо посміхається!

Пісня «Мрії збуваються»

17

Родинне свято шанування берегині роду-бабусі

«Бабусю рідненька, я Вами горджуся»

Свято проводиться в травні до Дня Матері.

Зал святково прикрашений малюнками дітей, виставка «Портрет моєї бабусі»,

«Бабусині рушники», фотогазета «Бабуся і я», рукописна газета «Моя бабуся». Свято

проводиться в травні до Дня Матері.

Лунає урочиста музика. Входять учні класу з квітами.

Учні. 1. Добрий день вам, любі друзі, що в тіснім зібрались крузі,

Щоб бабусь рідненьких, любих, дорогеньких

Щиро з святом привітати, щастя і добра бажати.

2. Добридень, бабусю моя дорога!

Це для тебе сонечко лагідно сія

І ласкою повняться рученьки твої,

Я люблю твій голос-теплий, дорогий!

В нім землі моєї срібні голоси,

Дружби і любові, і добра, й краси.

Назбираю в лісі квітів сон-трави,

Дорога бабусю, літ за сто живи!

У моєму серці – цвіт твоїх пісень,

Я кажу сьогодні: «Добрий день!

Усім вам добрий день!»

3. Хай знають і сонце, і квіти, моря, океани, світи,

Що наші бабусі – найкращі, таких, як вони, не знайти.

Для вас і вітання, й цілунки, і лагідний подих весни

Прийміть і від нас подарунки: квіти, вірші, танці і пісні!

18

Учитель. Доброго дня, дорога шкільна родино! Буйнолистий травень зібрав найкращі

весняні квіти, щоб привітати рідних, дорогих, найкращих у світі людей для учнів нашого

класу – бабусь. Сьогодні наша зала по-святковому світла і ясна, бо окрасою для неї стали

щирі посмішки, лагідні очі, турботливі руки, люблячі серця бабусь учнів 3-а класу.

Вітаємо вас і бажаємо приємних хвилин відпочинку. На початку, як годиться, треба

познайомитися. Шановні діти! Представте присутнім своїх бабусь. На родинному святі

вітаємо …

Учні представляють присутніх бабусь і дарують їм квіти.

Лунає мелодія

Учениця. Розпочинаємо концертну програму з давнього, але вічно юного танцю, який

танцювали у своєму житті і ви, дорогі бабусі. Для вас звучить вальс.

Танцювальна група виконує вальс

Виходять хлопчик і дівчинка.

Учениця. Ти тільки вслухайся: бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня! Яке ніжне,

лагідне, пестливе й тепле слово! Скільки у ньому тепла і любові! А чому?

Учень. А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже, вона прожила на світі

удвоє більше, як твої мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше, як твої мама чи тато. І

ти, напевно, удвоє дорожча для неї, бо ти – дитина її дитини.

Учениця. Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко, ти її пташенятко, ластів’ятко,

козенятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді поросятко…

Учень. А коли це бабуся називала мене поросятком?

Учениця. Напевно тоді, коли ти був бруднулею!

Учень. А, згадав! Це було тоді, коли я заталапав чоботята і щоб сховатися від тата, я

до бабусі утікав. А вона не сварить, не кричить – поцілує та мовчить. Чи сюди, чи

туди, чи то хліба, чи води, чи сорочку, чи штанята-все до бабці, не до тата – там

безпечно від біди. І щасливий той росте, в кого бабця люба є. Той біди вже не

зазнає, бо бабусенька скрізь дбає!

Учениця. А дбає бабуся про тебе тому, що ти – її дитиночка, кровиночка. Правду

кажуть у народі: «Діти – то є діти, а справжні діти – це онуки». Бабуся – це мамина

чи татова мама. Вона найстарша у сім’ї, наймудріша, прожила довге трудове життя.

19

Учитель Бабуся — це найближча для кожного з нас людина. Вона заслуговує на подвійну

увагу та низький уклін за недоспані ночі, натруджені руки, смуток у її очах.

Вже срібні роки заплітаються їй в коси,

Вже діти дорослі, онуки ростуть.

А серце таке молоде ще і досі,

І руки спочину ніяк не знайдуть.

Між бабусею і онуками складаються особливі стосунки, адже бабусі можна розповісти й

те, чого іншим не наважився б. Лише вони у змозі зрозуміти і схвалити фантазії своїх

онуків. До вас, наші рідні, біжать онуки зі своїми бідами, секретами і відкриттями.

Саме ви у молитві складаєте руки, просячи доброї долі і захисту для дітей і онуків.

Учень Коли мене спитають:

«Що найтихіше в світі?»

Бабусина молитва, як засинають діти.

Коли мене спитають: «Яка найбільша сила?»

Любов, що в серці має бабуся моя мила.

Учениця Хто це, хто це, хочу знати, нас найбільше в світі любить?

Хто молитви нас навчає? Хто нам казочку читає?

Всі:Бабуся — сонечко (дівчатка),

Бабуся — зіронька (хлопчики).

Хто сорочечку нам вишиє, скажіть?

По голівці хто погладить, підкажіть?

Хто нам слізки витирає?

Ще й від татка захищає?

Всі: Бабуся — сонечко,

Бабуся — зіронька.

Чому це надворі блищать мов перлини, 

І чисті й прозорі грайливі краплини? 

Тому, що весела, ясна, чарівна, 

На свято до нас бабуся прийшла! 

До мене на свято прийшли дві бабусі – які вони гарні, які молоді!

Їх лагідні очі до мене сміються, ніколи мене не залишать в біді!

Веселі вони, кароокі, стрункі і завжди не сумні,

20

І хоч сивина у волоссі біліє, для мене вони завжди молоді.

Бабусю, голубонько сива! Ти ненька моєї матусі.

Ти добра така і ласкава, до тебе я серцем горнуся!

Ти гніватись серцем не вмієш, у тебе такі добрі очі,

І руки натруджені, вправні, що трудяться зранку до ночі.

Ти в’яжеш нам теплі шкарпетки, казки і журнали читаєш,

Своєю любов’ю земною щоденно мене зігріваєш.

Присядьте, рідненькі, хоч трішки- всі разом вас дуже прохаєм

Спочиньте, бабусеньки милі, ми пісню для вас заспіваєм!

Вчитель:Для бабусь-сонечок, бабусь-зірочок наш музичний дарунок - «Пісня про

бабусю »

. Учні. Настав час познайомитися ближче з нашими бабусями. Провівши соціологічне

дослідження з учнями нашого класу, ми дізналися, що в нашій класній родині є 29

бабусь:

• наймолодшій — 52 роки;

• найстаршій — 84 роки;

• віком від 50 до 60 років — 12 бабусь, від 60 до 80 – 14 бабусь.

Мають ім’я:

• Галина — 4 бабусі; Віра – 2 бабусі; Ольга – 4 бабусі;

• Марія — 3 бабусі; Антоніна – 2 бабусі; Надія – 2 бабусі;

• Олена - 3 бабусі; Лідія – 1 бабуся; Світлана- 1 бабуся;

• Людмила – 3 бабусі; Валентина- 3 бабусі, Мирослава – 1 бабуся .

Улюбленими стравами є:

• каші і борщі — у 14 бабусь;

• борщ, вареники, пиріжки — у 12 бабусь;

• пампушки, піца, риба — 9 бабусь.

У вільний час люблять:

• читати — 20 бабусь;

• в’язати і шити — 17 бабусь;

• вишивати - 15 бабусь;

• співати — 14 бабусь.

Люблять своїх бабусь за:

• доброту — 22 онуків;

21

• любов і піклування про них — 22 онучат;

• мудрість — 22 онуків.

Якби ми були чарівниками, то

:• повернули б бабусям молодість — 16 онуків;

• нічого б не хотіли змінювати — 6 онуків.

Подарували б бабусям:

• весь світ — 12 онуків;

• міцне здоров’я — 16 дітей;

• букет квітів— 19 внучат;

• свою улюблену іграшку — 8 онуків.

Учні Мене бабуся розуму учила, як я маленьким пуп`янком була,

Коли під стіл ще пішки я ходила, тоді вредненька я була мала.

Хватало в неї ласки і терпіння,

бо з мене ж люди виростуть колись,

Вкладала в мене все своє уміння,

щоб дарма мої сльози не лились...

Ой нема миліше, нема веселіше, як в бабці в гостині –

Медом почастує, ще і поцілує личенько дитині,

Яблучок наріже, казочку розкаже, і лялечку справить

Бабуся радіє, сама молодіє, коли внуків бавить.

Я своїй бабусі пісню заспіваю, вона для мене – сонечко й краса,-

Подібної до неї я не знаю, коли б зшукав всі гори й небеса.

Моя бабуся люба, гарна, мила, вона – найкраща від усіх людей,

І хоч вона вже трошки посивіла, але так щиро любить нас, дітей!

Пісня для бабусі

Ой, яка вродлива ти, бабусю, гарна, дуже мила!

Ти мене з дитинства звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як бути людиною,

як любити мову, рідну батьківщину,

Буду добра й мила, як і ти, бабусю

і за цю науку я тобі вклонюся!

22

Я до бабусі з любов’ю звертаюсь: бабцю, бабусю, бабуню моя!

І до бабусиних рук пригортаюсь, так відчуваю в них лагідність я.

Бабусю! Дай ручки твої поцілую, за шийку тебе обійму,

І щічки погладжу. Ти знаєш, бабусю, як я тебе дуже люблю,

І ти мене любиш, хоч я неслухняний, частенько і шкоду роблю,

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш, бо я тебе дуже люблю

Учень А чи знаєте ви, скільки існує в нашій мові споріднених слів до слова бабуся?

Попрацювавши зі словником синонімів, використавши свій невеличкий життєвий досвід,

наші ми віднайшли багато слів, якими ми можемо назвати своїх рідненьких. Це:

Бабуся , бабуня, бабуля, бабця, баба, бабусенька, бабусечка,

бабка, бабулька, бабунька

Гра «Доріжка ласкавих слів»

Йдучи назустріч один одному, діти називають епітети до слова бабуся, а бабусі —

ласкаві слова, якими вони називають своїх онуків.

Пісня « Пустуни»

Учениця .Уважно подивімося в очі своїх бабусь. Скільки в них ласки і тепла! Бабуся не

має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей та онуків. Її руки

завжди у роботі. І чим пахнуть ці натруджені руки?

Пахнуть руки її паляницями, кропом, борщиком і пшеницею.

Пахнуть рученьки м'ятою-рутою, пахнуть хатою незабутою.

Пахнуть рученьки огірочками, свіжовипраними сорочками.

Пахнуть рученьки ніжною ласкою, онучаток маленьких казкою.

Учні підходять до бабусь, беруть їхні руки

У бабусі на селі дивувалися малі:

Дві руки бабуня має, а у сотні справ встигає:

Зранку двір позамітати, і курчат нагодувати,

Та підлогу змити в хаті, дати їсти поросяті,

Ще здоїти нашу Зірку, залатати в кофті дірку,

На городі все полити, в кухні грубу розтопити,

Й на домашньому яйці заколочені млинці.

Тільки-но почався ранок,для онуків ось сніданок.

"Прокидайтеся, малята, бо у вас ще справ багато:

23

Треба бігати, гуляти, сил-здоров'я набиратись.

Влітку гарно у селі, насолоджуйтесь, малі!"

Я з бабусею своєю дружу давним-давно.

І ми, скажу вам, з нею в усьому заодно.

Така моя бабуся – найкраща у житті,

А руки у бабусі – ну просто золоті!

Вони що хочеш вміють, скрізь роблять чудеса:

То місять щось, то миють, подивишся – краса!

Так товсто мажуть пінку, так щедро сиплять мак.

Працюють без спочинку, а пестять ніжно так.

І в хаті, і на дворі пороблять все, як слід

То чистять щось в коморі, то варять нам обід.

Як смеркне – тіні дивні сплітають на стіні:

Казки такі чарівні розказують мені.

А там нічник засвітять, щоб спав міцніш онук

Мабуть, немає в світі таких хороших рук!

На руки ваші подивлюся, що пестили ніжно голівку.

Ці руки моєї бабусі гойдали маленьку колиску.

Вони хоч старенькі, та вправні, все вміють ці руки зробити:

Сорочечки вишити гарні, сніданки й обіди зварити.

За все ми вам вдячні, бабусі!

Цілую бабусині втомлені руки,

що знали в житті і любов, і розлуку,

Що вміють такий смачний хліб випікати

і людям добро дарувати.

Тебе цілую, моя бабцю, цілую срібло у твоїй косі,

цілую кожну твою зморшку. Найкраща ти бабуся на землі!

А в мене бабуся — неповторна, бо така вона у нас моторна!

Хату завжди тримає в порядку, вчасно копає і засаджує грядку.

Та ще і танцює, та ще і співає, ще й вчитись мене щодня заставляє.

Зі святом бабусю вітаю, і разом ми пісеньку вам заспіваєм.

24

Пісня « Бабусі»

Конкурс «Впізнай бабусині руки»

Вчитель:Багато є дітей, для яких саме бабуся — найбільший авторитет. Вони дуже її

люблять і усім розповідають, яку чудову бабусю мають. Саме для вас ми приготували

рукописну газету. Послухайте творчі роботи онучат про вас.

Відеоролик «Моя бабуся» (учні зачитують твори про бабусю)

Учні Бабусю рідненька, ти моя квіточка,

ти ніжна і тепла, неначе літечко.

Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.

Я — твій онучок, а мама — донечка.

Для тебе, бабусю, ходжу я до школи.

Для тебе не плакатиму вже ніколи.

Для тебе пишу, для тебе читаю, для тебе хороші оцінки я маю.

І точно я знаю, і всім тут скажу, що дуже і дуже тебе я люблю.

Встала раненько бабуся моя.

Солодко спить ще велика сім’я,

Хутко смачненьких млинців напекла,

Теплого всім молочка принесла:

«Любі малята, швиденько вставайте,

Личко умийте і снідать сідайте»

Біля бабусі я сяду близенько:

«Дякую, бабцю моя солоденька!»

Завжди працює бабуся моя, любить бабусю вся наша сім’я!

Працьовита та весела, завжди гарний настрій має,

І її порада мудра нам усім допомагає.

Це бабусенька моя, привітаю її я,

Побажаю щастя й долі, щоб всього було доволі,

Щоб життю вона раділа і ніколи не хворіла!

Дорогу свою бабусю я сьогодні привітаю.

Я, сказати вам, горджуся, що таку бабусю маю.

Ми як подруги із нею, нам так весело удвох:

25

То вареники ліпили, то лузали ми горох,

То гуляли в зоосаді, годували голубів,

То дивилися у небо, де літак, як птах летів.

Я люблю тебе, бабуня, будь красива, не журись,

Будь здорова та моторна, лиш радій та веселись!

Танець «Полька»

Учениця. Бабуся! Чи є в світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна і

щира! Скільки вона ночей недоспала, голублячи своїх онучат! Справді, бо на плечі

наших бабусь-трудівниць випало, крім усіх домашніх турбот і виховання онучат.

Нерідко бабусі замінюють нам татка і маму. Адже наші мами за щоденними клопотами

не мають часу відповідати на всі наші « чомучки». От і доводиться звертатися до бабусь.

А вони все встигають, на всі питання дають відповідь.

Інтерв’ю з бабусями

Учні звертаються до бабусь :

- Кому Ви більше приділяли уваги у вихованні: дітям чи онукам?

- Що Ваша онука робить так, як це робила Ваша дочка?

- У чому онук повторює Вашого сина?

- Який найщасливіший день запам’ятався у вашому житті?

- Коли найбільше радують вас ваші онуки?

- - Чи часто ви засмучуєтесь від наших пустощів?

- Якими ви хочете бачити нас у майбутньому?

Учитель. Милі бабусі! Ви наче добра казка у житті своїх онучат.

Ваші лагідні, ніжні серця пестять і голублять душі і серця ваших дітей і онуків. І дійсно,

дуже часто онукам допомагають виконувати домашнє завданні бабусі, тому що у мами і

тата завжди якісь невідкладні справи. Пропонуємо вам «Скриньку запитань від Іванка і

Ганнусі»

Вікторина для бабусь

•Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон)

•Як називається одне з найпопулярніших в Іспанії видовищ — бій людини з биком?

(Корида)

•Чим закінчується день і починається ніч? (Звуком [н’], буквою Н)

•Що називають чорним золотом? (Нафту)

26

•Як називається морська подорож? (Круїз)

•Який великий поет України був кріпаком? (Т. Г. Шевченко)

•Як написати слово мишоловка п’ятьма буквами? (Кішка)

•Як написати словосполучення суха трава чотирма буквами? (Сіно)

•У якому місті збудовано Ейфелеву вежу?

Визначаються найактивніші бабусі

Учні Скільки в бабусеньки з нами турбот!

Варить бабуся смачний нам компот,

Треба і шапочки теплі зв’язати, казку веселую нам розказати.

Скільки в турботах її різних умінь!

Рідна бабусенько, сядь, відпочинь.

Ми тобі пісеньку зараз почнем –

Дружно з бабусею всі ми живем.

Пісня « Бабуся- пташка»

Учитель Шановні бабусі! А тепер уявіть собі, що Ви вперше завітали на виставку

картин своїх внуків. Спробуйте, будь ласка, впізнати роботу свого онука чи онученьки,( а

головне – себе) і знайти свій портрет . Запрошуємо вас у картинну галерею «Портрети

бабусь»

Учитель. Дорогі діти! Вашим бабусям вдалося впізнати себе на портретах. А чи знаєте

ви своїх бабусь? Запрошуємо до перегляду діафільму « Молодість»

Презентація « Молодість» ( фото бабусь у молодості)

Учитель. Подивімося у бабусині очі! Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства,

ні байдужості, ні злоби . Це погляд добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати,

і асом котилася сльоза, але особливим блиском світилися очі у бабусі, коли приходили

в оселю діти і онуки.

Діти, придивіться до своїх бабусь. Вони трохи старші від мами роками, з ясними очима,

від яких сонячними промінчиками розбігаються дрібні зморшки, з голосом — ніжним, як

воркування сивої голубки; з натрудженими руками і таким щедрим на любов серцем.

Вони знають безліч найцікавіших казок, вміють пекти найсмачніші пиріжки, завжди

прийдуть на допомогу, захистять і підтримають.. У кожної бабусі своє життя, своя доля.

Бабусина доля…Яка вона?

27

Учні 1. Бабусина доля, як ота тополя, що посеред степу в небо порина

Вітер гне тополю, заметілі в полі, так біліє в бабці сивина

Наткало їй горя аж два Чорних моря : то роки голодні, то шляхи війни

Тільки і світало, як пшеницю жала і як повертались доньки і сини,

А іще світало, як защебетали у дворі онуки, наче ластівки.

Бабусина доля – як ота тополя, а над нею небо – як віки.

Учитель. Сивина. Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила

коси. І кожна сива волосинка свідчить про те, що не завжди слухали їх діти та й ви,

онучата. І боліло у бабусі серце за вас, за ваших мам і тат, а волосинки все сивіли і

сивіли...

Діалог бабусі і онуки

Онука Ой, бабусю, у ваших косах вже чотири сиві волосини, а вчора було тільки три…

Чого це посивіла волосина?

Бабуся Від болю, люба дитино, коли болить серце, тоді і сивіє волосина.

Онука А від чого у вас боліло серце?

Бабуся. Пам’ятаєш, моя рідна, ти полізла на високе-високе дерево ? Я глянула у вікно,

побачила тебе на тоненькій гілочці і серце заболіло. А волосина посивіла.

Онука. Бабусю, люба! А як я сяду на товстій гілці, волосина не посивіє?

(бабуся пригортає онуку і цілує)

Онука Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся,

теплим диханням зігрію сніом вибілені коси.

Може, і на них розтане лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибці.

Бабуся сива ,мов квітуча вишня , моя бабуся – вишенька в саду.

Мене ти знову зустрічати вийшла і по стежині я до тебе йду.

Іду щоб прихилитися всім серцем до рук твоїх – ласкавих і м’яких,

Поглянути у очі – два озерця, І прочитати радість щиру в них.

Пробач, що я буваю неслухняна – трапляється всіляке у житті.

Я знаю, що, бабусенько кохана, у тебе серце й руки золоті!

Конкурс «Впізнай бабусине волосся»

(Учні ,погладжуючи волосся, впізнають свою бабусю)

28

Пісня « Моя рідна, рідненька, ріднесенька»

Учитель. На жаль, на сьогоднішньому святі не всі бабусі присутні. Бо не вічні наші

рідні. Приходить час і ми прощаємося з ними. «На все воля Божа» - кажуть у народі. Але

як часто не вистачає онукам ніжної, теплої бабусиної руки, як не вистачає вашим батькам

мудрої материнської поради… І не гоїться в серці рана, лише притуплюється біль.

Виходять учні із запаленими свічками пам’яті. Звучить сумна мелодія. На екрані

фото бабусь, які відійшли у вічність

Учні. 1. В серці не гоїться рана, душу біда напекла,

бабцю. чого ти так рано з дому навіки пішла?

З міста приїдем в неділю, гляну - бабусі нема.

Двір наш неначе спустілий, хата неначе німа.

2. Йду за село, де калина в ноги вклонялась тобі.

Спогад за спогадом лине, я коло тебе в журбі.

Ти ж мене , бабцю любила, більш, ніж себе берегла,

Словом, слізьми окропила шлях мій в життя край села

3. Ласкою серце ти гріла, гріла і душу мою,

І в узголов’ї сиділа, тихо, поки не засну.

Все забувалось погане, кликали дні і діла.

Бабцю, чого ти так рано з дому навіки пішла?

Учитель. Вшануймо пам'ять покійних бабусь хвилиною мовчання.

Життя продовжується .І житимуть у пам’яті ті, хто відійшов у інший світ. Народна

мудрість говорить: «Живі думають про живе»

Повернімося до онучат, які хочуть сказати про своїх бабусь – берегинь роду,

невгамовних трудівниць, бо їхні руки не знають спочинку ніде і ніколи.

Учні. Зранку і до ночі трудиться бабуся,

в неї я охоче працювати вчуся.

Я бабусю прошу: хоч на півгодини,

хай моя хороша сяде, відпочине,

Годі їй, старенькій мити, підмітати,

я сама скоренько приберу кімнати.

Застелю я ліжка, підмету підлогу,

килимок-доріжку покладу під ноги.

Я сама усюди пил повитираю,

29

квітів не забуду принести із гаю.

Вже, як і годиться, все зробить я можу,

я ж бо трудівниця, на бабусю схожа.

Я зізнатись не боюся –  краща ти за всіх бабуся!

І хоч старша за усіх –  найдзвінкіший в тебе сміх!

Пам’ятай, бабусю, рідна!Дуже ти усім потрібна!

Та старішати зажди –  будь здоровою завжди!

Молитва за бабусь

Є в нас найкраще у світі – бабуся! За неї ,Пречиста , до тебе молюся. Пошли їй не

скарби, а щастя і долю, щоб дні їй минали без смутку, без болю. Даруй, Матінко Божа, їй

життя довге й миле, кожна днина пригожа додає їй хай сили. Хай бабуся наша ніколи

горя не знає,

поможи їй, молюся, Преподобна, благаю! Любов наша до неї завжди світла і чиста, молю

серцем, душею, будь із нею, Пречиста!

Бабусі рідненькі, бабусі любенькі,

прийміть поздоровлення щирі в цей день

Найкращі у світі турботливі бабці, спасибі за світ колискових пісень

Спасибі вам за любов і науку, пробачте за причинені болі й жалі

Цілуємо Ваші натруджені руки!Вклоняємось низько ми вам до землі

Пісня « Усмішка»

Учитель Дорогі бабусі! За щоденними клопотами Ваші діти не завжди знаходять час,

щоб щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні і

щирі слова вам говорили ваші онуки. А тепер надійшла черга і до ваших дітей.

Звертаються батьки учнів

1.Милі наші матусі! Ми вам шану складаємо

І признатися мусимо, що без вас нас немає

Ви нас, рідні зростили і життя дарували

І безмежно любили, від біди захищали.

Тож сьогодні «спасибі» ми вам хочемо сказати

За недоспані ночі, на тривогу багаті,

За натруджені руки, що не знають утоми

30

За хвилини розпуки, як не ладиться в домі.

2. Ви завжди у роботі, на вас кинуті діти,

Повсякденні турботи – нема часу хворіти.

Густі зморшки покрили ваше добре лице,

І все менше в вас сили- пам’ятати б про це!

Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки,

Здоров’я вам й миру, і цілуєм вам руки!

2. Спасибі вашій мудрості, матусю, ясного слова чистій простоті

До нього я душею притулюся, до скарбу найдорожчого в житті.

Спасибі вам і кланяємось в ноги, схиляєм до землі своє чоло

За всі ваші чекання і тривоги, благословення, віру і тепло.

Пісня « Присвята матерям»

Учитель. Допоки нас чекають наші мами і поки виглядають нас батьки, провідуймо, та

не лише дзвінками та листами, хоч дорогі їм і скупі рядки. Коли неждано вдарять дзвоном

далі, тоді на все, на все знайдемо час, але ні сльози, ні вінок печалі,уже ніщо не виправдає

нас

Заниє жаль у щедрім слові «мамо» і чайкою здригнеться синя вись,

Провідуймо і завжди пам’ятаймо, що можем запізнитися колись….

Учні Бува на раз ,ми скажемо прямо, що через нас сумують мами

Бабусі й мами, просимо вас, пробачте, дорогенькі, нас.

Рідненькі наші, щиро Вас кохаєм, для нас Ви – наче сонце у пітьмі.

Ми все життя Вас ніби знаєм, а все ж якісь Ви загадково-чарівні.

Спасибі, що ви днями і роками турботами внучаток живите.

І теплими та ніжними руками  нас грієте… Ми любим Вас за те.

За ваші руки золоті, за все найкраще у житті,

За ваші лагідні серця усі ми вдячні без кінця.

Учитель. Добігає кінця наше свято. Бабусі брали дуже активну участь у всіх іграх,

виявили високі знання під час вікторини, співали і розповідали вірші. Тож настав час

визначити: хто ж був сьогодні найкращою бабусею? Як ви думаєте, діти, чия ж бабуся

була сьогодні найкращою?

Д і т и. Моя! Моя!

31

У ч и т е л ь. Отже, за рішенням онуків нашого класу, медаллю «Найкраща бабуся»

нагороджуються всі бабусі нашого класу!

(Діти вручають бабусям медалі,)

Побажаємо вам сто років жити, без горя сліз і без біди

Хай з вами буде щастя і здоров’я на многії літа, назавжди!

Хай в житті вам радість буде, процвітайте, як той цвіт

Дай же, Боже, нашим бабцям многих, добрих, щасних літ !

Пісня « Щастя вам»

Учитель

Я Вам вклоняюсь низько, матері, за Ваші ніжні і невтомні руки.

За те, що Ви завжди на цій землі приходили до нас в часи розлуки.

За те тепло, за щедрість і турботу, що нам віддаєте.

Вклоніться, дітки, мамам і бабусям, чиїм теплом навіки ви зігріті.

Вклонімося за їхні руки їм й за те, що просто вони є на світі.

Учитель. Дорогі бабусі, мами, діти! Від усієї душі дякую вам за співпрацю під час

підготовки і проведення свята. Сподіваюсь, що ваші серця були повернуті до добра і

любові рідних і близьких, поваги до старших. Нехай у ваших серцях проростають зерна

добра, співчуття, взаєморозуміння, а в домівках панує спокій і затишок. Нехай ваше життя

буде безхмарним, доля щасливою на своїй квітучій землі поміж рідних людей.

Хай наш незвичайний сімейний урок для вас усіх буде як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок, щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануйте і дідуся! Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся буде на радість завжди багата!

Хай тішаться внуками бабця та дід! Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід! Хай злагода й мир запанують в родині!

32

Родинне свято батька«Лиш ви – один-єдиний тато і кращого немає на землі!»

Зал святково прикрашений квітами, повітряними кульками. В центрі — плакат із

назвою свята. На стінах залу розміщені плакати із фотографіями родин усього класу,

де головним героєм є татусь. (Він — на роботі, з дітьми, на сімейному відпочинку... Ці

плакати діти готують заздалегідь)

Учитель. Родина, рід — які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Тож народилось веселкове свято

Прийшли сьогодні з дітьми мама й тато.

к

Майже три з половиною тисячі років тому на камінних скрижалях, які отримав

пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були висічені слова: «Шануй батька твого і

матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

Шанування батьків - найсвятіший обов'язок кожної людини. Наші батьки -

найдорожчі, найкращі у цілому світі. Сьогодні ми зібралися для того, щоб

вшанувати татусів, сказати їм багато хороших і теплих слів, слів вдячності.

Щастя ж зовсім близенько- біля тата і мами.

Зігрівають серденьком, пригортають руками

Бо вони- найрідніші, найдорожчі у світі,

Поки є мама й тато - діти любов'ю зігріті.

Учні півколом стають на сцені.

Учні. Сьогодні ми зібралися на свято, до нього готуватися усі.

Щасливі, що у залі мами й тати, і гості, що запрошували ми. Ми вас

вітаємо, ми вас вітаємо - весь 2-А наш щиро промовля. Ми вас

вітаємо, ми вас вітаємо - хай щастям наша повниться сім'я. Хай це

родинне свято в нашім класі, ще більше здружить і зріднить всіх нас.

Бо найщасливіша у світі та людина, що маму й тата має повсякчас.

Щороку гарне свято у березневі дні із радістю святкуємо ми з вами,

Це - свято всіх жінок,це - свято мами,яку ми славимо найкращими словами.

Чого ж , такого свята немає в нас для тата?

Ми довго думали й гадали,ще й цілі плани ми складали.

33

А потім так придумали самі:хай буде татусеве свято у ці осінні дні.

Прийшлось нам голову ламати над тим. як свято це назвати?

Ви скажете: -Куди вам? Для цього ви малі!

А ми його назвали: «Лиш ви - один-єдиний тато, і кращого немає на землі!»

Сьогодні Татів день. Ми так його чекали,

з якою радістю й завзяттям йшли до вас!

Сьогодні пахнуть квіти урочисто,

душа співає і танцює вальс.

.Сьогодні Татів день, день добра і любові,

і ніжної музики в затінку тиші,

Твій погляд, мій тату, і ніжнії очі

- такі чарівні, як ніколи раніше.

Хай завтра на плечі вам ляжуть клопоти,

Із дерева втіхи залишиться пень.

Хай завтра вам знову іти на роботу,

Та це не сьогодні... Сьогодні — ваш день.

Тож прошу вас, тату, забудьте турботи.

Полиньте у мріях у сни молоді,

Згадайте дитинство і мрію дитячу,

І казку, і пісню, і юності дні.

Сьогодні Татів день — удач і побажання.

Найкраще з свят, прекрасніше за все.

Хай слово привітне і слово жадане

Вам рідную пісню на крилах несе.

Звучить пісня «Добридень, любий тату»

Учитель. Родина, сім'я, мама і тато - це найбільше і найдорожче багатство кожної

людини. «З родини йде життя дитини» - каже народна мудрість. Сьогодні на святі

присутні батьки - люди, які подарували вам. діти, життя, які люблять і піклуються про

вас. Познайомте усіх з вашими татками.

34

Учні представляють своїх батьків.

Учитель. Батько в родині завжди був головою сім ї. Батьком пишалися. Якщо батько

добрий господар, то і родина вся живе багато й щасливо. Тато в сім'ї - головний, він

забезпечує її матеріально, створює той моральний клімат доброти і сердечності,

дисципліни і вимогливості, працьовитості, миру та злагоди. Тато - помічник, бо завжди

допомагає матері по господарству і біля землі: доглядати, і виховувати, і навчати дітей.

Учні.

Хто научить жити свято. Батьківщину берегти?

Ну звичайно, — любий тато, —скаже кожен, я і ти.

Хто мене щодня голубить.зігріває, як вогонь?

Ну. звичайно, тато знову, —з ним не матимеш журби.

Хто навчить любити працю, Боже славити ім'я,

Зустрічати сонце вранці ніжним співом солов'я?

Тато! Тато! Звісно, тато! — ляже думка на чоло.

Чи було б сьогодні свято, якби тата не було?

Учитель.

Татко, таточко. татусь. Саме цим словом називають найдорожчу для нас людину.

Українські діти з давніх- давен кличуть батька татком, татусем. Це назва людини з

сильним характером, міцними руками. Назва людини, яка все може зробити. Вміє

полагодити і візка, і санчата, і машину. А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла

в його погляді!

Учні

Татова усмішка

Так, як сонце в небі серед літа. так. як у високім леті птах,

Радує мене завжди привітна татова усмішка на устах.

Я беру її собі на спомин і кладу до серця, десь на дні.

Татова усмішка — сонця промінь, зігріває душу він мені.

Буду підростати рік за роком, допоможуть школа й вчителі.

Татову усмішку карооку понесу крізь люди на землі.

Про тата теплих слів є в мові небагато.

Чому ж так рідко пишуться вірші?

Бо тато мовчазний, на ласку небагатий, та скільки є добра й тепла в його душі!

У нього руки мозолясті, у нього серце — як вогонь.

35

І сходить день новий у щасті з його натруджених долонь.

Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,бо пораду він дає, як то в світі жити.

І за руку проведе, там де слизько йдеться. З ним дитина не впаде, і не послизнеться

Він працює цілий день, а з роботи прийде - наче сонце золоте зразу в хаті зійде.

Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить. Добре в кого тато є. той що діток любить.

А без тата що робить? Суму повна хата! Боже, милий, подаруй, усім діткам тата.

А моєму подаруй здоров'я багато ,щоб зі мною назавжди поруч був мій тато.

Як з усього світу татків всіх докупи позбирати,

А тоді мене спитати: — Котрий найдорожчий тато?

— Мій. — скажу я без запинки, і то буде правда чиста.

Як з дитячої сльозинки крапелиночка іскриста.

Ви своїх татів хваліте, величайте, — я не дбаю —

Та за всі скарби на світі я свого не проміняю.

Він не вміє готувати і млинців не напече.

Та як гарно вкупі грати: м'яч від тата не втече!

Шити - клопоту багато: голка крутиться і все.

Ліпше він ялинку в хату нам до свята принесе

Він морозиво купляє замість супу на обід.

Та зате татусь наш знає, як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати, горами, ланами йти...

Кращого, ніж рідний тато, нам ніколи не знайти!

Мій тато добрий і ласкавий, всміхнеться — сонце гріє.

Він різні гарні гри-забави придумати уміє.

У вільний час книжки зі мною читає, оглядає

І мови рідної, дзвінкої щодень мене навчає.

Казки розказує чудово, а знає їх чимало —

Й ловлю кожнісіньке я слово, щоб марно не пропало.

Улітку йдемо в парк гуляти, а взимку — на санчата.

Любити Бога, зла цуратись — усього вчусь у тата.

Я кожного шаную тата, хоч як їх скрізь багато.

Та лиш таким хотів би стати розумним,

добрим і завзятим, як мій, мій рідний тато!

36

Пісня «Дитинства світ»

Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство.

Презентація «Мій тато -улюблене дитятко»(дитячі фото тата)

Нехай кожен учень про свого тата розповість найцікавіше, що з ним у дитинстві

траплялось. А батьки доповнять вас. Вони також були такими, як ви — малими і

допитливими.

Діти розповідають про цікаві моменти з дитячих років свого тата, а батьки

доповнюють .

Учні. Тато ... Суворий, вимогливий , а його любов до дітей стримана й врівноважена.

Недарма кажуть, що дитину треба любити так. щоб вона цього не знала. Стриманість

батьківської любові, відбилася у прислів'ях.

- Яка хата - такий тин. Який батько - такий син.

- Як батька покинеш, то і сам загинеш.

- Що робить батько, те й його дитятко.

- Не навчив батько, то не навчить і дядько.

- Батько не той. хто породив, а той, хто спорядив.

- Батькова лайка дужча за материну бійку.

- Що зробиш для батька-те зроблять для тебе твої діти.

- З батьком суд коротенький.

Татова любов — як літній день, пахне потом, хлібом.споришами...

Не знайти такої вам ніде. — ну — хіба що на долонях мами

Татова любов — як джерело, чиста, світла: п'ю — і не нап'юся.

такої в світі не було, — ну, хіба що ув очах матусі.

Татова любов — немов меди, солодко від неї, аж не йметься.

Спробуй, ще таку десь віднайди — ну хіба що в материнськім серці.

Татова любов — мов океан, де — ні дна, ні берега земного...

В неї, справді виміру нема, бо вона, як в матері, від — Бога.

Учитель. Сьогодні ваші діти висловлюють свою любов до вас, дорогі татки.

Діти підходять до батьків

37

1 -а дівчинка. Татусю, ти у мене — найкращий, найдобріший. Я дуже люблю, коли ти

посміхаєшся. Твої очі сяють. Дуже люблю проводити з тобою час, бо, коли ти поряд зі

мною — мені так затишно. Я дуже люблю тебе, татусю.

1- й хлопчик. Для мене ти. татусю, є прикладом в усьому. Ти — спритний, веселий,

розумний і просто хороший. Ти завжди можеш дати мудру пораду і є моєю опорою в

житті. Мені хотілося б, щоб ти став для мене найвірнішим мудрим товаришем

2- а дівчинка. Легенда говорить, коли народжується людина на Землі, на небі

з'являється нова зірочка. Я часто вдивляюсь у зоряне небо, бо хочу дізнатися, де моя

зірочка. Вона обов'язково повинна бути біля твоєї, татусю. Я хочу, щоб тепло твоєї

зірочки ще більше зігрівало мене. Які слова ще підібрати для тебе, татусю, щоб ти

зрозумів, як ти мені потрібен і як я тебе люблю.

2- й хлопчик. Татусю, мені подобається в тобі все. Я дуже хочу бути схожим на тебе.

Знаю, що ти мені завжди допоможеш, підтримаєш. Хоча ти завжди заклопотаний, але

для мене в тебе знаходиться час. Я вдячний тобі за все, що ти для мене зробив. В моєму

серці ти займаєш таке місце, про яке не розкажеш словами.

3- я дівчинка. Дорогий татусю! Ти для мене — як промінчик сонця, як тепле

місячне сяйво. Ти — найдорожча перлинка моєї душі!

3- й хлопчик. Татусю, якби лиш знав, як ти мені потрібний! Як нам з матусею добре,

коли ти усміхаєшся! Коли ми ходимо разом по гриби, коли ми просто разом, мені так

затишно. Я хочу подякувати тобі за ті хвилини, які приділяєш мені, і хочу сказати, щоб

ти за мене не хвилювався, бо ти ще пишатимешся своїм сином.

4- а дівчинка. Тату, татусю, таточку... Де відшукати ті слова, щоб розповісти

всім, як ти мені потрібний і як я тебе люблю. Ти був завжди поряд, коли я хворіла.

Ти привів мене перший раз до школи, ти постійно хвилюєшся за мене, хоч я вже

виросла. Я вдячна тобі за тепло твоїх очей, за натружені твої руки, за те, що ти в

мене є.

4-й хлопчик. Татусю! Тільки ти, один-єдиний. мені потрібен найбільше, і кращого

татуся мені не знайти. Як ніхто, ти мене розумієш, поважаєш мої думки, терпляче

зносиш мої витівки. Ти хоч і гримаєш інколи на мене, але я знаю, що заслуговую на це.

Знай, я підросту і посерйознішаю. Але ти повинен знати, що ти і мама — найдорожчі

для мене люди.

38

Пісня про тата

Татку, любий татку, соколоньку ясний, який ти нам добрий, який ти нам красний!

Таточку, татусю, сонечко ясненьке, який ти нам любий, який нам рідненький!

Можу я маленька, цілий світ сходити, море переплисти, в небо полетіти.

Та знайти — не знайду такого словечка, щоб виказати татові всю любов сердечка!

Де знайти співанку, аби оспівати, де ті фарби взяти, аби змалювати?

Хоч би я співала краще за пташатка, то не виспіваю, як люблю я татка.

Хоч би, як веселка я всі фарби мала, та любов до татка я б не змалювала.

За слова миліший, кращий за малюнок, нашим таткам милим буде поцілунок!

Учні дарують батькам виготовлені власноруч листівки

Учитель. Батьків приклад у родині має велике значення. Діти, особливо хлопчики,

намагаються наслідувати батька, хочуть бути такими, як він.

В хаті тато — значить, свято. Як з роботи він прийде,

То розкаже, що багато в нього справ за цілий день.

А я слухаю, буває, аж до пізньої пори: як у полі хліб зростає,

орють землю трактори, як будують дім високий,

як працює «Інтернет», і чому такий солодкий носить бджілка з квітки мед.

Ще прошу я розказати, хто і як цей світ спасе..

О, як хочу, наче тато, труд любити — над усе!

Тату, рідний, мусиш знати - ти найкращий в світі тато!

Добрий, сильний та стрункий: хіба є де ще такий?

Будь упевненим, мій тату, що тебе я буду вартий.

Все робитиму, як ти. треба тільки підрости!

Дуже поважає мій татусь футбол, разом із гравцями "забиває гол".

То підскочить в кріслі, то "ура!" кричить.

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає наша вся сім'я,

Що на тата ззовні дуже схожий я.

Мій татусю рідний завжди будь таким:

39

Спритним і веселим, вічно молодим!

Пісня «Ми з татом»

Учитель. Де є мама й тато, там і хата багата», — каже народна мудрість, бо в тій

родині тато дбає про добробут сім'ї, старається її матеріально забезпечити,

налагодити у сім'ї дисципліну, привчає дітей до роботи, а мама створює затишок і

порядок у домі, там радісно і добре живеться, спільно вирішуються всі проблеми. І

коли тато довго на роботі, діти чекають його, стараються все зробити, щоб татові

було добре. Настала черга розповісти про татову роботу. Хто знає, яку роботу

виконує тато, чим займається і що любить робити?

Розповіді учнів про професії батьків, захоплення.

У кожній грі татусь наш завжди з нами - він нас навчає в шахи й шашки грати.

Нас пригортає добрими руками і з дітьми любить книжку почитати.

А в вихідні бере мене за руку і ми йдемо в кіно або у парк.

Запам'ятаю я татусеву науку на все життя,і кожне слово й жарт.

Учениця читає власний вірш про тата

Завжди в мого тата різних справ багато:

Вранці - на роботу, у гараж - в суботу

Може він футбол пограти, може книжку почитати.

Може суп мені зварити, може ґудзика пришити.

Вміє грати він у шашки, може навіть мити чашки

Вміє лагодить машину, може малювать картину.

Любить рибу він ловити, кран на кухні злагодити.

Бо найкращий в світі цім – це, звичайно, татко мій.

А зовуть його Андрій.

Все на світі вміє тато: і шпаківню змайструвати

Вміє довгий цвях забити, може борщ смачний зварити.

Вміє рибу він ловити, мамі дарувати квіти.

Смажить шашлики у лісі та казки читать Марисі,

Запускати в небо зміїв...Все на світі татко вміє!

От якби ж ще для сестрички він навчивсь плести косички!..

40

Пісня « Тато може...»

Учитель. А зараз запрошуємо батьків показати своє вміння і спритність. Але не

забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.

Конкурс 1. Казковий (без підготовки для всіх батьків).

- Назвіть головних героїв казки "Колобок".

- Скільки героїв у казці "Рукавичка"?

- Якими словами починається казка "Ріпка"?

- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити? ("Курочка

Ряба")

- Хто "битий небиту везе"? ("Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат")

Конкурс 2. Будь уважний! (беруть участь тати).

Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.

Конкурс 3. Впізнай! (беруть участь тати). . Татусь повинен знайти серед

десятьох учнів свою донечку, доторкнувшись лише до носика. Можна його й

общупати, але лише носик. (Татусеві зав'язують очі. Десять діток підходять до

татуся, і він відшукує свою дитину).

Конкурс 4. Татусь повинен знайти серед десятьох учнів свого синочка, доторкнувшись

лише до вуха (Татусеві зав'язують очі. Десять діток підходять до татуся, і він відшукує

свою дитину).

Конкурс 5. Доріжка лагідних слів.(Дитина і тато )

Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей, ідучи назустріч один одному.

Інтерв'ю з татами. Ведучі з мікрофоном підходять до тата.

• Де ви народилися? Яким було ваше дитинство?

• У якій школі навчалися? Який урок був найцікавішим?

• Ким ви мріяли стати і чи збулася ваша мрія?

• Який день вважаєте найщасливішим у житті?

• Якою була вага вашого сина(доньки ) при народженні?

• Де ви познайомилися зі своєю дружиною?

• Ваше улюблене заняття?

• Якого кольору візочок був у вашої дитини?

41

• Які квіти любить ваша дружина і коли ви їх дарували востаннє?

• Які справи ваших дітей приносять вам радість?

Пісня «Хлоп'ята. дівчата»

Вчитель: Найкращі для своїх діток ви - їхні рідні татусі. Найкращі, найдобріші.

найрозумніші... Приємно, коли у домі жарти, радість, сміх, тоді всі щасливі, там легко

живеться, і будь-яка робота виконується залюбки. А так, як ми з вами заговорили про те,

які ви батьки, то просимо поглянути себе збоку очима своїх діток. На жарти просимо не

ображатись, краще - голосно сміятись!

Учні читають гуморески, смішинки..- Звідки в тебе така гуля? -пита батько сина.

- Та то мені туди муха на уроці сіла.

- Та що, мухи в вашій школі є такі великі?

- Та ні. то її Микола вдарив черевиком.

-Тату, тату! — гука донька, -

А маленький Женя витяг в тебе одну гривню з гаманця в кишені.

Пожував і ротик кривить, бо ковтнуть не може.

-То нічого, одна гривня невеликі гроші.

- Ти чому, Оленко, нині то лежиш у ліжку, то вмикаєш телевізор, то гортаєш

книжку?

А тим часом братик менший в маминім халаті миє посуд, борщ готує, підмітає в хаті?

Усміхнулася Оленка: - Не журіть ви брата: він сьогодні ролі мами, я - у ролі тата

Купив батько мотоцикла, хорошу машину! Умостився на сидінні:

«Сідай ззаду, сину!Доки,— каже,— навчимося як слід управляти,

Поїздимо потихеньку дома кругом хати».

Мотор димом попихкує, пасажирів носить, голова вже макітриться,

Синок плаче: «Досить!»

Бідний батько залізяки то цю, то ту смика,

Як машину зупинити? От де заковика!

«Стрибай, синку, на солому та біжи до мами! Нехай мене з мотоцикла стягає граблями...»

П.Глазовий «У зоопарку»

Водить батько зоопарком хлопчика малого.

-Ти ж уважно придивляйся.— поучає строго

42

.-Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині. Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.

Він до їжі як дорветься, то вже не зіває: Сам по горло нажереться і в горби напхає.

О, дивися! Встав на ноги, до бар'єра суне... Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш,

плюне.

А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину, тицьнув дулю й заховався батькові за

спину.

Як крутнеться та як плюне бісова худоба! батьку очі, заплювало лоба.

Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.

-Ну яке ж ти стерво,— каже,— в кого ти вдалося?!

Учитель. А зараз запрошуємо вас у картинну галерею на виставку «Мій тато -

найкращий»

Батьки розглядають портрети, намальовані дітьми.

Пісня «Козачата»

Ведучі. Тато — це та людина, яка може для нас, діти, все зробити: захистити у лиху

годину, розділити нашу радість. Він може бути для нас вірним другом, порадником.

Татусь — це основа родини. Тож хай ця основа буде міцною і надійною.

Щоби усе - усе ми мали, то тата трудяться щодень,

Щоб ми в добробуті зростали, співали радісних пісень.

Тож вам спасибі, рідний тату, за те, що нам дали життя.

За нашу маму, і родину, і за щасливе майбуття.

Спасибі вам за рідну хату, і пісню, й мову, і сім 'ю.

Спасибі за сестричку й брата, з ким я ділю і радість, і журбу.

Спасибі, тату, вам велике за саду щедрий урожай.

Криниці чистую водицю і за веселий небокрай.

Уклін вам, тату, за турботу, пораду мудру кожен день.

За батьківську любов гарячу до крихіток своїх — дітей.

Ми ж хочем гідними зростати, до рук дібрати ремесло

Щоб вам і мамі, від нас діток, теж добре й затишно було.

І хай сьогодні в ваше свято звучить і музика, й пісні,

Хай буде весело, врочисто, низький уклін вам до землі.

43

Татусю мій рідний, татусю мій милий, спасибі за те, що ти в мене є,

Живи ти, наш рідний, 100 років на світі, твоєю любов 'ю ми будем зігріті.

Спасибі за ласку, за сонячну казку, за те. що піклуєшся завжди про нас.

Уклін тобі рідний, ти так нам потрібний, нехай тобі радість сміється весь час!

Оберігаймо тата

Нема без тата шастя на землі, як і без мови не бува розмови.

І доки світ цей грішний ще і злий, оберігаймо тата у любові.

Його шануймо! — Біблії слова.І будуть нас так люди шанувати.

Тож хай у серці пісня ожива і долинає аж до серця тата.

Як Бог у небі — він у нас один, як і одна в нас мати -Україна.

Молімося до Господа завжди, щоб не було без тата ні родини.

Вчитель. Ось і завершилось наше свято для татусів. Діти розповіли про свою любов до

вас, про розуміння того, яку роль у сім'ї відіграє тато .

Шануймо батька, шануймо матір —і нам воздасться теж добром.

Хай буде шана в кожній хаті і дух сімейний за столом!

Шануймо батька, шануймо матір.— нам каже Біблія свята,

І щастям будем ми багаті на всі часи, на всі літа.

Слова ці треба повторити, бо в них основа доброти.

Коли б не батько і не мати, чи був би на цім світі ти?

Слова ці треба змалку вчити, в них світить істина стара:

Коли в добрі батьки і діти, тоді всім вистачить добра

Щастя вам і здоров'я, усяких гараздів та удачі, світлої радості кожного дня!

Пісня «Бажаємо щастя всім»

44

Родинне свято «Життєва стежка дідуся»

Родинне свято проводиться в класі, оформленому на зразок батьківської хати. На

стінах – виставка дитячих малюнків на тему: “Мій дідусь”,народні приказки і

прислів’я про дідусів. На класній дошці прикріплено фотоколаж «Мій дідусь-

найкращий!»

Діти виконують пісню М.Грищука “Дідусь”

Учитель: Шановні гості, цю пісню діти вивчили спеціально для нашого свята.

І недаремно. Бо чи часто ми задумуємось у наш стрімкий час про роль діда у

нашому житті. А святість цієї близької людини завжди була незаперечною у

нашого народу. Ніде правди діти, що у гомінкому вселюдді ми трохи притупили

свою увагу і повагу до діда – сивомудрого навчителя.Це скажімо відверто, не на

користь нашим дітям. Бо хто краще за дідусів передасть внукам і правнукам

багатовіковий досвід, що є величезним життєвим набутком старших

поколінь?! Опираючись на нього, молоде покоління впевненіше і сміливіше

крокуватиме по життю.

Учні: Життя прожити – це геройство, людині раз воно дано.

Пильнуй, щоб на твоїй життєвій стежці колюче терня не росло.

Життя – це таємнича книга. І скільки в ній незвіданих доріг.

Ти озирнешся і помітиш, як швидко пролетів за роком рік.

Ти мусиш дати звіт за дні прожиті і все спочатку перейти

Сторінку за сторінкою гортати, щоб розповісти про минулі ті часи.

Пройшло дитинство і минула юність, вже відступила зрілість, а літа

Не йдуть, а мчать, і твої скроні вже посріблила сивина.

Діти виконують пісню А.С.Житкевича “Кроки”

Учитель: Треба сказати, що нам пощастило на мудрих і добрих дідусів. Ще

на святі “Першого дзвоника”, коли ви всі схвильовані стояли на шкільній

лінійці, я помітила і потішилася тим, що багатьох моїх першокласників

тримають за руки дідусі. Ще тоді подумала, що буде на кого покластись у

вихованні дітей. Інтуїція мене не підвела. Уже невдовзі спостерігала, як

біля дверей нашого класу навколо Вітиного дідуся юрмилися наші діти.

Щебечуть, тиснуться – кожному хочеться поспілкуватися, почути цікаві

оповідки, яких дідусь Михайло знає так багато. А ще бачу, погладить того

чи іншого по голівці і щось запитає. І враз діти стають лагіднішими і

зосередженішими.

45

Михайликів дідусь Микола – незамінний помічник у класі. Його вмілі руки

і стілець вміють полагодити, і виставку оформити, і дошку прибити...

Низький уклін вам, шановні, за це і подяка онуків.

Учні Ти хороший та ласкавий, ти привітний, гарний, славний.

Будь здоровий, не хворій, мій дідусю дорогий!

Мій любий дідусь – він найкращий у світі,

(Ось знічений погляд ловлю) і щиро признаюсь,

Хай знають всі діти, що я його дуже люблю.

Мій рідний дідусь не спочине й хвилини: планує невпинно,

Майструє щось, клеїть, працює щоднини невтомно і пильно.

Мій добрий дідусь і задачу розв’яже,і намалює кумедних звірят,

Ще й найкращі слова для бабусеньки скаже, коли ми ідемо гуляти у сад.

Мій сильний дідусь – він і слюсар, і столяр ,і найкращий спортсмен.

Любить пасіку, комп’ютер, газети, та найбільше він любить мене.

І тому в цю хвилину хай лунає для нього щонайкраща із наших пісень.

Всім дідусям достатку, здоров’я міцного!

Всі разом: Зичимо щиро в цей радісний день.

Пісня А.С. Житкевича “А мені вже десять років”

Ведучі. До свята ми приготували вернісаж портретів. Запрошуємо! Хто себе впізнав?

Учитель: На жаль, батькам не завжди випадає приділити належну увагу дитині.

А їй, як повітря, доконче потрібне безпосереднє непоспішне спілкування. Як

стверджував один із філософів, привчити дитину до праці, виховати любов

до природи, зрештою, до людей, треба з такою ж непоспішливою

ретельністю і доброзичливістю, як ми вчимо їх перших кроків. Саме таким

незамінним помічником і доброзичливим учителем може бути дідусь.

Учні. Дідусь мій вигадує різні дива: навпроти, на стінці, зайча ожива,

Це пальці у діда якісь чарівні – тепер ось ведмедик живий на стіні.

Долоня праворуч – і раптом за мить вже кішка за мишкою прудко біжить.

Сміється дідусь і мене обійма.Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

Пісня А.С. Житкевича “Мій дідусь”

Конкурс «Знайди онуку»

Кожен з наших учнів добре знають своїх дідусів, цих невтомних трудівників та

захисників. А чи знають вони своїх онук? Отож перший конкурс «Впізнай онуку». Дідусі

по черзі будуть із зав’язаними очима знаходити свою онучку.

Учитель: У нашій класній родині діти із задоволенням слухають поради старших

46

членів власних родин. Мудре, хоч не рідко суворе дідусеве слово, вміння

заохотити до праці, поділитися цікавими спогадами, приправленими влучними

дотепами, прислів’ями, приказками, легендами, підшукати захоплюючий

об’єкт для спостереження, знайти вихід з будь-якої ситуації – все це

взяте витворює в дитячій уяві мудру постать , кожне слово якого сприймається

дитиною за найбільший авторитет. Ось, погляньте, як тягнуть діти руки

вгору, щоб розповісти нам про своїх дідусів, які сьогодні є нашими гостями.

Діти розповідають про дідусів,їхні захоплення, пригоди

Наталка: Мій дідусь Микола захоплююче розповідає про своє село, про кожного

зі своїх предків аж до прапрадіда: де воював і що робив, скільки було дітей,

яку вдачу мав. Розповіді такі цікаві, що не тільки ми, діти, а й дорослі

слухають їх з неприхованою цікавістю. Наш дідусь – “ходяча”енциклопедія.

Настя : Мій дідусь, в минулому вчитель фізкультури і спортсмен. Він завжди забавляє

нас цікавими народними іграми. Вчитьдбати про свою поставу і якомога більше рухатися.

Запрошую дідуся до гри.

Дідусь розучує з дітьми гру “Метаморфози”

Конкурс «Заплети онуку»

Наші дідусі це не тільки відважні захисники своєї сім’ї, але вони як потрібно онуку і

нагодують, і одягнуть, і волосся заплетуть. Отож, наш наступний конкурс «Заплети

онуку».

Учитель: Дорогі дідусі! За буденними турботами ми не встигаємо усвідомити

все, подякувати за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Добрі та щирі

слова говорили вам онуки. А тепер слова просять ваші діти.

Виходять батьки учнів

Дорогі татусі!Хай життєві дороги нелегкі

і тривоги чекають на всіх перехрестях й стежках,

Та курличуть весною так радісно вірні лелеки,

Бо надії і мрії ступають на пройдений шлях.

Хай же ваші думки полетять безупинно у роки,

І хай будуть легкі, наче цвіту п’янкий аромат,

В добрі звершення слід хай вплетуть ваші впевнені кроки,

А удача й здобутки – до дітей повертають назад.

Передзвін доброти, ваша строга надумлива ласка

Так потрібні нам всюди, на кожному кроці, завжди,

Бо життя – то не вічно щасливо закінчена казка,

47

І не знаємо ми, де провалля, де горе і біди.

Дорогі татусі!Нам потрібні сьогодні і завтра

Ваша сила і честь, ваші повні наснаги серця,

Хай не згасне ніколи в мудрих помислах батьківська ватра,

Із якою в житті ми йдемо до самого кінця.

Група батьків дарує пісню “Осінь золота” (слова Д.Луценка, музика І.Шамо)

Учитель: Дуже щасливі ті діти, у яких є дідусі і прадідусі, але, на не всі уже

мають таке щастя.Плине час, минають роки, але в пам’яті моїй

Назавжди залишив спокій мій дідусьо дорогий.

На середину класу виходять діти, у кого померли дідусі. У них в руках запалені свічки. На

екрані –фото дідусів, які відійшли у вічність

Учениця читає вірш В.Симоненка “Дід умер”

Учитель: Вшануймо пам’ять покійних хвилиною мовчання.

Але життя продовжується, і, як говорять у народі “живі думають про живе”.

Учні. Мій сивий, лагідний дідусь, я до землі тобі вклонюсь

За теплоту твою і ласку, за мудре слово, гарну казку.

Ти вчиш нас, як на світі жить, як один одного любить.

І твій розумний заповіт я пам’ятатиму повік.

Бувало, каже дід мені: - Онуче, пам’ятай,

Люби свій край, шануй його, повік не забувай.

Ти бережи його красу , його щедрі поля.

І за усі оці старання тобі подякує земля.

Тож бажаєм вам здоров’я, довгий вік прожити,

А щоб бути молодим, не треба палити.

Щоб забули ви про цю гіркую принаду,

Букет цукерковий даруєм ми усім вам радо.

Діти вручають дідусям букети з цукерок, виготовлені власноруч

Учитель: Шануймо кожну мить, вона – безцінна, уміймо нею дорожить,

даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння.

Учні Дорогі наші дідусі!Хай вам сонце сміється,

Хай добро вам ведеться, хай годинник вам повільно лічить вік,

А Бог дарує многая і благая літ.

Всі учасники свята співають пісню “Многая літа”

48

Матеріали до батьківських зборівМіні-лекція «Як взаємодіяти з дитиною»

• Почнемо з того, що відмовимося розглядати дитину як об'єкт виховання. Дитина — це

особистість. Вона має право на любов і повагу до себе — такої, якою вона є. Поводитися з

нею треба дбайливо, щоб вона розвивалася в згоді з самою собою. Для цього потрібно

передусім, щоб батьки зробили зупинку в своїй життєвій гонитві за манівцями (грошима,

кар'єрою, успіхами) і спробували побачити свою дитину та все прекрасне в ній.

• У дитині приховано безліч можливостей і талантів. Для того щоб виявляти себе,

втілювати свої можливості життя,  їй потрібні визнання та підтримка близьких. Віра

батьків в обдарованість дитини допомагає їй повірити в  себе і виявити здібності.

• Дитинна має бути упевненою в батьківській любові незалежно від своїх сьогоднішніх

успіхів і досягнень.

• Формула  істинного батьківського прийняття — це не «люблю, тому, що ти хороший», а

«люблю, тому, що ти є, люблю такого, який є».

• Спілкуватися з дитиною необхідно на рівних, не принижуючи її гідності, не підвищуючи

голосу, не ставлячи її в залежність від вашого стану чи настрою.

• Виробіть для себе правило не оцінювати негативно особистість дитини, а піддавати

критиці тільки неправильно здійснену дію або непродуманий вчинок. Наприклад, замість

«Ти дуже жадібний хлопчик» можна сказати «Мені шкода, що ти не поділився із сестрою

іграшками».

• У спілкуванні з дитиною бажано використовувати не узагальнення: «Ти вічно кидаєш

рюкзак де попало, а ситуативні зауваження: «Сьогодні твій рюкзак лежить не на місці».

Постійна мова формує образ — «Я» дитини. Краще в постійній формі оцінювати чесноти

її особистості, а в тимчасовій — негативні.

• Не порівнюйте  дитину з іншими дітьми. Більшість дітей хворобливо ставиться як до

негативних порівнянь, так і до схвалення дій інших дітей, сприймаючи те як нелюбов до

себе. Краще порівнювати поведінку дитини з поведінкою вчора, акцентуючи увагу на

позитивних моментах.

• Намагайтеся частіше ставити дитину в ситуації, коли вона самостійно робить вибір,

довіряйте робити те, що вона може зробити сама. Створюйте сприятливі умови для

дитини, щоб вона сама могла домогтись успіху. Це привчає дитину до самостійності,

49

формує віру в себе. Якщо ви використали більшість методів впливу на дитину, а її

негативна поведінка повторюється, реагуйте на це нейтрально та неемоційно, уникайте

конфлікту з дитиною. Необхідно пам'ятати, що нерідко дитина свідомо припускається

поганих вчинків з єдиною метою — домогтись уваги дорослої людини. У цій ситуації

дайте відчути, що більш ефективний спосіб привернути до себе вашу увагу — це добре

поводитись.

• Зверніть увагу на те, які норми і цінності ви передаєте дитині своєю поведінкою, який

приклад ставлення до людей, до життя ви їй показуєте.

Який спосіб взаємодії з дитиною ви оберете — справа вашого смаку, характеру, освіти,

але головне — питайте себе частіше: «Якою я хочу бачити свою дитину в майбутньому?

Що я можу зробити для того, щоб вона росла в гармонії з собою?»

Шляхи досягнення мети можуть бути різними, але в результаті процесу спілкування

з батьками кожній дитині необхідно отримати самостійність і свободу думки,

набути любов до світу і бажання його пізнавати.

50

Взаємоповага і взаєморозуміння.Як уникнути конфлікту з власними дітьми

„Важкі діти – це ті, котрих зрадили батьки".(А.С.Макаренко)

Що впливає на особистість дитини? В усі часи для нормального розвитку діти

потребували батьківської любові, турботи, розуміння, захисту від негативних зовнішніх

впливів, адже в дитини тендітна, кришталева, крихка душа, поранити і розбити яку легко

грубим словом та зневагою.

Утім не лише батьківською увагою зумовлюється розвиток особистості дитини. На цей

процес, від народження і впродовж зростання, впливає соціальне та інформаційне

середовище, що оточує дитину.Ми не можемо робити вигляд, що не помічаємо, як

змінюються люди, як відбувається переоцінка загальнолюдських цінностей, що в

суспільстві здебільшого переважають матеріальні цінності

Працюючи з дітьми, дорослі часто використовують поняття „важкі" діти. Що означає

„важкі"? Іноді, це лише незручні діти для дорослих.Проблемну поведінку часто називають

девіантною, тобто такою, що відхиляється від загальноприйнятих норм. Найчастіше вияви

девіантної поведінки набувають таких форм: неслухняність (всупереч наказам і

проханням батьків), агресивна поведінка, вживання алкоголю, різні психічні розлади

тощо. Причин виникнення девіантної поведінки безліч. Але немає жодного соціального

або психологічного аспекту поведінки дітей, який би не залежав від їхніх сімейних умов.

Сім'я була, є і буде найважливішим чинником соціалізації дитини як майбутнього

громадянина. Передача дитині моральних цінностей та норм поведінки, що відповідають

вимогам суспільства, - основне завдання педагогів та батьків.

Здорову психіку дитини можна і необхідно формувати в атмосфері любові, взаємоповаги,

взаєморозуміння, довіри та підтримки. Постійне ж негативне ставлення до дитини,

нетактовна поведінка педагога чи батьків, безсистемність та непослідовність вимог

старших можуть травмувати душу дитини, призвести до негативних емоційних

переживань. Коли дитина полишена наодинці зі своїми проблемами, обділена любов'ю,

увагою, не знає, до кого звернутися за допомогою, у неї виникає неусвідомлена ворожнеча

та недовіра до однолітків і дорослих, іноді, навіть, до самих батьків. Упертість, конфлікт з

учителями і батьками – наслідок невдалих спроб досягти статусу „гарної дитини". Вона

може дедалі більше замикатися в собі, протиставляючи вимогам дорослого неслухняність,

непокірність, різкість та грубість. Тоді варто пошукати реальні причини такої поведінки.

51

Що може бути причинами неслухняності?

• Боротьба за увагу. Якщо дитина не отримує належної уваги, то вона знаходить свій

спосіб її отримати: неслухняність.

• Боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської влади і опіки.

• Бажання помститися. Думки про несправедливе ставлення до них батьків і вчителів

можуть спричинити у дитини виникнення почуття образи і думки про помсту.

• Втрата віри у власний успіх. Може трапитися, що дитина переживає неблагополуччя в

якійсь одній сфері життя, а невдачі виникають зовсім у іншій.

Що ж робити? Намагатися не реагувати звичайним способом, тобто так, як очікує дитина,

перестати вимагати „правильної поведінки". А як висновок, треба виробити для себе, як

вихователя, правила своєї поведінки і шляхи до безконфліктної дисципліни дитини. Вони

можуть бути приблизно такими:

Правило 1. Правила (обмеження, вимоги, заборони) обов'язково повинні бути в житті

кожної дитини.

Правило 2. Правил (обмежень, вимог, заборон) не повинно бути занадто багато. Вони

мають бути гнучкими. Не слід вдаватися до виховання в дусі „закручування гайок", тобто

авторитарного.

Правило 3. Батьківські вимоги не мусять суперечити важливим потребам дитини, бо

інакше вони (вимоги, обмеження, заборони) автоматично переходять в розряд

насильницьких дій.

Правило 4. Правила (обмеження, вимоги, заборони) дорослі мають узгодити між собою.

Щоб не було так, що мати говорить одне, батько – друге, а бабуся – третє.

Правило 5. Тон, яким повідомляються вимоги або заборони, має бути скоріше

дружелюбно-роз'яснювальним, ніж владним.

Правило 6. Карати дитину краще, позбавляючи її хорошого, ніж роблячи їй погане.

Прийнятні ті форми покарань, які є дієвими. При цьому дитина має знати за що її

покарали, що і як вона має робити, щоб виправити свою поведінку. Покарання не мають

52

ображати або принижувати гідність дитини. Вони мають бути оцінкою провини, а не

самої дитини, при цьому дитина має відчувати, що ставлення дорослих до неї не

змінилося. Виховання складається з усвідомлення дитиною своїх провин, учинків.

Покарання застосовується тоді, коли методи повчання, пояснення не діють.

Існує кілька правил покарання:

• Перед покаранням дайте відповідь на запитання „Для чого?". Іншими словами, чого ви

хочете домогтись, застосувавши покарання? Ні в якому разі не карайте „за щось". Це буде

помста, відчай батьків.

• Покарання не повинно шкодити здоров'ю – фізичному, психічному. Більше того,

покарання повинне бути корисним.

• Якщо є сумніви, карати чи ні, краще не карати. Ніякої профілактики, покарання наперед,

покарань „про всяк випадок"!

• Термін давності. Краще не карати взагалі, ніж карати із запізненням. Запізніле покарання

навіює дитині негативне, повертає до минулого, а це призводить до регресу, затримки

духовного розвитку.

• Покараний – пробачений. Покарання – завершення негативного етапу життя. Сторінка

перегорнута, життя починається спочатку.

• Покарання не повинне принижувати гідність дитини

• Покарання має бути адекватним. За один раз – одне покарання, а не „салат" покарань у

зв'язку з різними провинами.

• Дитина не повинна боятися покарання. Водночас дитина повинна усвідомлювати, що

покарання – це неприємно, небажано.

• Бажано, щоб дитина брала участь у виборі покарання. Це підвищує її значущість у

власних очах, надає певної свободи і привчає до відповідальності за своє життя.

• Покарання – останній засіб. Використовується тоді, коли інші засоби усунення

небажаної поведінки не привели до позитивного результату.

53

.Що таке конфлікт? Цим поняттям позначають украй загострену суперечність, пов'язану

із сильними емоційними переживаннями.

Сімейним конфлікт може виникати між батьками, між батьками і дітьми, між дітьми і

характеризується певним типом стосунків, які породжуються суперечностями розвитку і

діяльності сім'ї як системи. Як правило, ці порушення виявляються в низькій культурі

спілкування, у небажанні і невмінні допомагати і підтримувати одне одного, у неповазі

думки іншого, у напруженій сімейній атмосфері. Загалом, це школить сприятливому

розвиткові сім'ї й особистісному становленню її членів, особливо дітей.

У нашій культурі не прийнято „виносити сміття з хати" і розповідати кожному про сімейні

негаразди. Але це може призвести до відчуження і навіть крайнощів у стосунках. Адже

конфлікти потрібно вміти розв'язувати, а ще краще – попереджати.

Та чи можна жити без конфліктів? Можна, коли існує колектив однодумців, які однаково

розуміють суть проблеми, виявляють готовність до її вирішення мирним шляхом, отже,

готові до компромісу.

Розв'язанню будь-яких конфліктів між людьми сприяють: ціннісне ставлення до кожного,

незалежно від його віку, статі і сімейного статусу; створення атмосфери взаємодовіри;

наявність самокритичного мислення; здатність разом прагнути до вирішення спільної

проблеми.

Створення таких передумов взаємодії сприяє ненасильницькому розв'язанню конфліктів,

творчому пошуку шляхів примирення, збереженню самоповаги і дружніх стосунків,

особистісному зростанню. Спільний аналіз проблеми, як правило, не шкодить добрим

стосункам, а, навпаки, збагачує їх.

У формуванні культури взаємин обов'язковими є: уміння поважати себе та інших,

розуміння себе та інших, позитивна самооцінка й оцінка інших, готовність слухати й чути,

чуйність, самоповага. У чому є їх сутність щодо взаємин в сім"ї?

Уміння поважати себе та інших. Слід розуміти, що у кожної людини є те позитивне, за що

її можна і потрібно поважати. Варто тільки уважніше до неї придивитися і намагатися

бути об'єктивним.

54

Розуміння себе та інших. Можливо багатьом батькам треба замислитися, чи не вони

провокують конфлікти в сім'ї, розібратися в собі, зрозуміти себе та інших членів сім'ї,

поговорити з ними про це відверто і спокійно.

Позитивна самооцінка й оцінка інших. Кожного потрібно сприймати таким, яким він є.

Адже всі вирізняються різним інтелектом, по-різному обдаровані, мають свої сильні і

слабкі риси характеру. Різність не є ознакою гіршості – це ознака інакшості. Треба

поважати це в собі та інших і вірити у перспективу вдосконалення особистості.

Готовність слухати і чути. „Слухати" означає не тільки мовчати, коли говорять інші, а й

вслухатись і вдумуватись у те, що чуєш. Без здатності і готовності з розумінням слухати

інших, відверто висловлювати власні думки й почуття неможливо знаходити

конструктивні й оригінальні рішення.

Чуйність. Без уміння співчувати і співпереживати, ставити себе на місце інших

неможливо зрозуміти їхні почуття і причини певних вчинків.

Самоповага – запорука безконфліктного існування. Самоповага або почуття власної

гідності виявляється в самооцінці, що зумовлена впевненістю у своїх силах і здібностях,

оцінкою власних якостей, можливостей і свого місця серед інших людей.

У взаєминах з іншими людьми дуже важливо усвідомлювати різницю між своїми

сильними сторонами і хвалькуватістю – це вбереже від потрапляння у неприємні життєві

ситуації. У розвитку самоповаги також велика роль належить визнанню достоїнств

людини іншими, особливо цього потребує дитина. Це може виявлятися у:

• Похвалі, особливо у присутності інших;

• Акцентуванні уваги на позитивних змінах у поведінці, характері;

• Вияву довіри (приміром доручення якоїсь відповідальної справи або надання певних свобод);

• Доброзичливому погляді, усмішці, ласкавому дотику, обіймах;

• Умінні терпляче вислуховувати;

• Умінні чути;

• Відкритості для інтересів і потреб інших;

• Наданні можливості іншим виявляти свої бажання і здібності;

55

• Зацікавленості;

• Вияву симпатії;

• Створенні умов для досягнення успіхів;

• Визнанні своїх невмінь;

• Небайдужості до проблем іншого;

• Наявність спільних інтересів і справ;

• Доцільному жарті.

Що може зашкодити розвитку почуття самоповаги?

• Поверхневе оцінювання іншими результатів праці;

• Суворі вимоги;

• Ігнорування успіхів;

• Надмірна критика;

• Постійне порівняння з успішними ровесниками;

• Навішування ярликів – „дурний", „поганий", „злий", „вередливий", „нездібний" тощо;

• Полишення шансу домогтися найменшого успіху;

• Негативні реакції (висміювання, іронія, принизливі жести та міміка);

• Покарання за незначні провини, дріб'язкові прискіпування;

• Маніпулювання (гра на страхах, зловживання довірою);

• Безпристрасність;

• Холодність, неприступність, небажання жертвувати власним часом заради іншого;

• Невіра у можливості, здібності;

• Свідоме прагнення образити,принизити;

• Нав'язування вимог без роз'яснення їх сутності;

• Невміння, небажання йти на компроміси;

• Нездатність зізнаватись у власних слабостях.

56

Правила безконфліктного співіснування.

Довіра. Очікування від інших таких вчинків, які відповідають моральним нормам, ґрунтуються на знаннях про особливості характеру, досвіді спілкування, умінні прогнозувати розвиток певних ситуацій.

Віра в те, що кожний у своїх вчинках керується не лише своїми бажаннями і потребами, а й бажаннями і потребами інших.

Відкритість.Уміння чітко уявити те, чого ви прагнете й відверто про це говорити. Не замислювати чогось недоброго. Не діяти приховано. Викликати на таку саму щирість інших. Обговорювати будь-яку проблему спокійно, із бажанням зрозуміти позицію іншого.

Етика спілкування.Здатність виявляти інтерес до інших, знаходити спільні теми для розмови. Не ображати їх грубощами, неувагою, лайливими словами. Дотримуватися правил спілкування і не вирішувати проблеми сварками.

Уміння бути поступливим, готовим до прийняття різних варіантів взаємодії, спиратися на спільні інтереси.

Крім того, ми просто зобов'язані розповідати дітям про корені нашого роду, досягнення членів родини, сімейні традиції, народні звичаї, розповідати про високе мистецтво, ознайомлювати їх із національною і світовою спадщиною. Наші діти мають знати не лише сучасну естраду, а й розуміти і вміти відрізнити оперу від оперети, класичний танець від народного. Адже лише справжні цінності, які витримали випробування часом, несуть у собі найважливішу інформацію, є прикладом для наслідування. Не однобоке спрямування, а всебічні знання і розвиток дають дитині можливість зробити правильний вибір у формуванні себе як особистості.

Як же знайти шлях до серця дитини? Це можливо лише за умови, якщо ставитися до неї як до своєрідної, самобутньої особистості, цінувати її особисте життя, не протиставляючи „дорослому" життю. Лише любов, добро, увага, дорослих до дитини забезпечать відкритість у стосунках, психологічну атмосферу довіри і взаєморозуміння.

57

Способи ефективного спілкування з дитиною

Займайте позицію Левелінга – на рівні очей дитини – це відчуття рівності і співпраці

підлаштовуйтеся до інтонації дитини, якщо розмовляєте із роздратованою дитиною, то

не варто ставити питання для вияснення ситуації.

Зважайте на бажання, почуття і потреби дитини. Якщо дітям надати можливість самим

вирішувати проблему, то у них росте самоповага і відповідальність.

Спілкуючись з дитиною, сідайте праворуч від неї. Права сторона – це майбутнє. Коли

ви праворуч, то цим допомагаєте дитині рухатися у правильному напрямку – до результатів, яких

очікуєте разом.

Приймайте дитину такою, якою вона є.

Залиште свій поганий настрій за порогом дому.

Не кладіть руку дитині на голову. Деколи цей жест викликає негативну реакцію, навіть

стресовий стан. Для дитини важливі ніжні доторкування, обійми, поплескування теплими руками

з правої сторони, словесна оцінка дитячих досягнень.

Забувайте, що ваша дитина маленька. Доручіть їй посильну роботу в домі : «який ти у

нас вже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд і т. п.»

Залучайте до економічних проблем сімї.

Не сваріть, а тим більше не ображайте дитину у присутності посторонніх. На скарги

оточуючих краще відповісти: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему.»

Навчайте дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте конфліктні ситуації, які

виникли у неї з друзями, дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати

у дитини правильну життєву позицію.

Постійно розмовляйте з дитиною. Розвиток мовлення – запорука успішного навчання.

Відповідайте на кожне питання дитини, тільки тоді її пізнавальний інтерес не

згасатиме.

Постарайтеся хоча б деколи дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима

іншого – основа взаєморозуміння.

Частіше хваліть дитину. На скарги, що щось не виходить ліпше сказати: «Вийде

обов’язково, тільки треба ще раз спробувати» Вірте, що ваша дитина може все, треба тільки

трішки їй допомогти. Хваліть словом, посмішкою, ласкою і ніжністю, а не відкуплюйтеся такими

заохоченнями, як нова іграшка, солодощі, т.п.

Не будуйте взаємовідносини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини,

докази ваших вимог, пропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого

ставлення до вас у майбутньому.

58

ТЕСТ

« Які ви батьки?»

Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми.

1. Скільки разів тобі повторювати?

2. Порадь, будь – ласка, як мені вчинити в даній ситуації?

3. Не знаю, що б я без тебе робила?

4. І в кого ти такий(а) удався(лась)?

5. Які в тебе чудові друзі!

6. Ну на кого ти схожа(ий)?

7. Ти моя опора і помічник(ця)

8. Ну що в тебе за друзі?!

9. Про що ти тільки думаєш?

10. Який (а) ти в мене розумний(а)?

11. А як ти вважаєш, сину (доньку)?

12. У всіх діти як діти, а ти?!

13. Який ти в мене кмітливий!

Ключ до тесту

"Які ви батьки?"

7-8 балів – ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення її особистості.

9-10 балів – ви непослідовні у взаєминах із дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

10-12 балів – вам необхідно бути уважними у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас.

13-14 балів – ви й самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, врахувати її запити та інтереси.

59

Додатки

Фотогалерея позакласних заходів

Наша шкільна родина

60

Тато, мама і я- спортивна сім’я

61

Родинне свято

«Лиш ви - один-єдиний тато і кращого немає на землі!»

62

Свято шанування берегині роду

«Бабусю рідненька, я Вами горджуся»

63

Список використаних джерел

1. Бутрім В.Сценарії веселих свят для вчителів,батьків, малят.-К.:Вид.дім

«Шкіл.світ»,-2005.-128 с.

2. Години спілкування в початковій школі / Упоряд.О.Кондратюк,-К. Вид.дім

«Шкіл.світ»,-2006.-120 с.

3. Красоткіна Н.Г.Ми діти твої, Україно.-К.: «Початкова школа», 2001.-160 с.

4. Про типологію сучасного виховання в родині // Виховна робота в школі. – 2006. –

№ 9. – С.48-49.

5. Процько І. Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків : матеріали

педради // Директор школи. – 2006. – № 23-24. – С.36-46.

6. Рибальченко І.М. Взаємодія з батьками – Х.: вид. група «Основа», 2007. – 208 с.

7. Шуліпа Н. Школа і сім’я – грані співробітництва // Директор школи. – 2008. – №

46. – С.28-29.

64

65