За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована ще за дохристиянських часів у VIII—IX століттях і існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, Кременець ввійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець є у польських енциклопедичних словниках під 1064 роком. У 2007 році в центрі старовинного міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям. З Кременецькою фортецею пов'язана одна легенда про дівчину Ірву, згідно з якою авари штурмували місцеву фортецю, яку обороняли дуліби.

Перша писемна згадка — 1227, коли тогочасний володар замку Мстислав Удатний вщент розбив під містом угорські війська короля Андрія ІІ.

Історичний нарис

У 13 ст. Кременець не раз витримував напади чужоземних загарбників. У 13 ст. Кременець не раз витримував напади чужоземних загарбників. Якраз у 1226 р. під стінами замку руські воїни розгромили об'єднані Якраз у 1226 р. під стінами замку руські воїни розгромили об'єднані сили угорських та польських військ. Взимку 1240 р. марно намагався сили угорських та польських військ. Взимку 1240 р. марно намагався здобути фортецю Батий. У 1255 р. під Кременцем воїни князя Данила здобути фортецю Батий. У 1255 р. під Кременцем воїни князя Данила Галицького завдали поразки ординцям воєводи Куремси.Галицького завдали поразки ординцям воєводи Куремси.

Початок у Кременці магдебурзького права пов'язаний із великим князем литовським Свидригайлом, який 9 травня

1438 р. видав відповідний локаційний привілей.

1438 р. м. Кременець одержує Магдебурзьке право

Міська владна структура

ЛАВА – колегія, що вирішувала кримінальні справи

Війт – очільник міської влади, якого призначав король, очолював лаву.

Лентвійт - заступник війта, допомагав

здійснювати судочинство.

Присяжники (лавники) – допомагали війтові формулювати вироки, допитувати присяжних. У Кременці їх було 2.

Гайні суди – це засідання в яких брали участь війт, лентвійт і присяжними. Розглядали цивільні, кримінальні і справи що, стосувалися іноземців.

РАДА – вищий орган місцевого самоврядування. Кременецька рада складалася із 4 осіб, які переобиралися в кінці року. Кожен із четвірки радців мав протягом трьох місяців займати крісло бурмистра.

Наприкінці 15 ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині 16 ст., під час перебування в руках віленського біскупа Януша (1529-1535) та королеви Бони (1536—1556) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав три вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівниці тощо.

Володарка замку Боною Сфорца Володарка замку Боною Сфорца д’Арагони, яку місцева традиція пов’язує д’Арагони, яку місцева традиція пов’язує із надзвичайною жорстокістю. За однією із надзвичайною жорстокістю. За однією із легенд королева прагнула вічної із легенд королева прагнула вічної молодості – тому й купалась у людській молодості – тому й купалась у людській крові. В одній із башт Кремнецького крові. В одній із башт Кремнецького замку замість перекриття була решітка з замку замість перекриття була решітка з гострими голками. Бона стояла під цим гострими голками. Бона стояла під цим “ситом”, а зверху на голки кидали “ситом”, а зверху на голки кидали дівчину, обов’язково цнотливу. дівчину, обов’язково цнотливу. Правителька приймала “душ”… Так вона Правителька приймала “душ”… Так вона знищила понад 300 дівчат.знищила понад 300 дівчат.Говорили, що вона влаштувала для себе Говорили, що вона влаштувала для себе

своєрідний гарем ізсвоєрідний гарем із красенів-охоронців, красенів-охоронців,

і саме за це її старший син Сигізмунд II і саме за це її старший син Сигізмунд II Август випровадив матір /після Август випровадив матір /після підписання дарчих паперів/ на підписання дарчих паперів/ на батьківщину до родового князівства Барі батьківщину до родового князівства Барі в Італію. В дійсності королева була в Італію. В дійсності королева була жінкою самовладною і їй приписують жінкою самовладною і їй приписують провідну роль в отруєнні дружини свого провідну роль в отруєнні дружини свого сина Сигізмунда.сина Сигізмунда.Сигізмунд із своїми дружинами.

Протягом 16— першої Протягом 16— першої половини 17 ст.половини 17 ст. КременецьКременець вважається вважається визначним центром визначним центром ремесла і торгівлі на ремесла і торгівлі на Волині. На початку 17 Волині. На початку 17 ст. у місті жило понад ст. у місті жило понад 6,5 тис. чоловік. Двічі на6,5 тис. чоловік. Двічі на рік у ньому рік у ньому влаштовувались великі влаштовувались великі на той час міжнародні на той час міжнародні торги.торги.

На початку визвольної війни українського народу На початку визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр. у фортеці переховувалася шляхта з 1648 — 1654 рр. у фортеці переховувалася шляхта з Волині, Поділля й Галичини. Наприкінці вересня 1648 Волині, Поділля й Галичини. Наприкінці вересня 1648 р. фортецю оточило семитисячне військо Максима р. фортецю оточило семитисячне військо Максима Кривоноса. Згодом до нього приєдналося три тисячі Кривоноса. Згодом до нього приєдналося три тисячі місцевих ополченців на чолі Колодкою, який, за місцевих ополченців на чолі Колодкою, який, за переказами, був родом з села Підлісці, що поблизу переказами, був родом з села Підлісці, що поблизу Кременця. Шість тижнів тривала облога замку. При Кременця. Шість тижнів тривала облога замку. При допомозі місцевого населення, яке вказало на слабке допомозі місцевого населення, яке вказало на слабке місце оборони, замок був здобутий і зруйнований. місце оборони, замок був здобутий і зруйнований. ПісляПісля цього він більше не відбудовувався.цього він більше не відбудовувався.

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Кременець відійшов до Російської імперії. Спочатку місто включили в Подільську, а 1796 — Волинську губернії. 1805 тут відкрилася Вища Волинська гімназія, 1819 реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833). Місто стало авторитетним центром освіти й науки й отримало образну назву «Волинські Афіни». 1830-ті внаслідок запровадження у державних установах російської мови, заміни Литовського Статуту російським законодавством, закриття ліцею та францисканського й базиліанського монастирів Кременець остаточно втратив риси повітового центру Речі Посполитої і перетворився на провінційне місто Російської імперії. Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі бібліотеки ліцею у 1834 р. був створений Київський університет.

Юліуш Словацький жив у Кременці у 1810—1811 рр. В 1969 році на подвір'ї встановлено мармурове погруддя поета (скульптор В. З. Бородай). У 2002 році закінчено реставрацію будівлі і з 2004 року тут діє літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.

Якщо ти будеш у моїй країні, Де котить Іква води свої сині, Де гори пнуться у блакить високу, Де дзвонить місто над сріблом потоку, Де квітчані конваліями луки Біжать по схилах по міському бруку, — Якщо там будеш, душе моя мила, Хоч з променя повернена до тіла, — Мою журбу ти спом'янеш в тім краї. Вона, мов ангел, золотий, ширяє. А часом лине, як орел крилатий, І знов сіда на скелях спочивати. Легке повітря мов цілющу воду, Там лив з грудей я рідному народу...

Сьогодні Кременець це розвинутий районний центр, який має власні органи місцевого управління.Щороку місто відвідує сотні туристів із Європи, зокрема поляки, росіяни. Вони відчувають спорідненість із «Волинськими Афінами». Адже тісно переплетена історія та культура дає відгомін і до сьогодні.

Підготувала: Штука С. В.