МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Матеріали конкурсу на

кращий методичний матеріал натуралістичного спрямування

Вчителя хімії Бродівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст. №3 Жолнович Іванни Йосипівни

Броди -2010

2

- Урок проект« Небезпечні речовини побутової

»хімії

Паспорт проекту

Виконавці: Учні 10-А класу Бродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3Керівник: вчитель хімії Жолнович І.Й.Назва проекту «Небезпечні речовини побутової хімії»Мета проекту:

сприяти формуванню творчої активної особистості;вивчити фізичні і хімічні властивості речовин, що входять до складу побутової хімії;обговорити питання: значення речовин побутової хімії в житті людини;розглянути та проаналізувати небезпеку, яку становлять засоби побутової хімії при неправильному їх використанні;вивчити наслідки отруєння хімічними речовинами та навчитись надавати першу допомогу в разі отруєння;розвивати ініціативність, самостійність, допитливість, наукову критичність, відповідальність;формувати елементи екологічної культури.

Основна ідея проекту: розвиток в учнів навичок самоосвітньої діяльності, мислення високого рівня; а саме навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати їх; висувати гіпотези та ідеї, обговорювати результати досліджень, робити висновки.

Ключове питання: Який необхідний рівень розвитку хімічної науки у зменшенні негативного впливу побутової хімії на живі істоти і навколишнє середовище?

Тематичні питання: Яка роль хімії у повсякденному житті. Чим небезпечні побутові хімічні речовини в нашому домі? Яку шкоду завдають речовини побутової хімії навколишньому середовищу?

3

Визначення кола навчальних предметівХімія, біологія, географія, фізика, екологія, українська мова, інформатика. Способи дослідження проблеми.

Пошук та вивчення навчальних матеріалів з теми; збір місцевого матеріалу; пошук матеріалів в Інтернеті; аналіз та узагальнення матеріалу.

Підбір та опрацювання інформації Визначення джерел, способів обробки й аналізу та подання інформації; розподіл обов’язків між членами групи; збір інформації; відвідування районної санітарно-епідеміологічної станції; аналіз інформації та формування висновків; обговорення загального звіту.

Методичне обґрунтування вибору методу проектів.

Використання методу проектів дозволяє навчити учнів самостійного, критичного мислення, уміння готувати, використовуючи відомі їм факти, закономірності науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді виконуючи різні соціальні ролі.

Головна теза сучасного розуміння методу проектів: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно та де і як я можу ці знання застосувати».

Проект – самостійна творча робота учнів, що створює сприятливі умови для здійснення особистісно-орієнтованого підходу в навчанні, формування самостійності, критичності, вимогливості до себе, наполегливості в досягненні своєї мети.

4

Схема технологічної моделі проекту:

Захист проекту.

Форма представлення результатів: Громадський захист знань. Презентація проекту Написання учнівської стінгазети Письмові звіти – творчі роботи Оцінювання (самооцінювання, оцінювання координаторами груп, оцінювання учнями 11А та 11Б

класів, які спостерігали захист проектів). Оцінювання здійснюється за запропонованими параметрами:

1. Зміст2. Оформлення3. Мова

5

Загальна мета, зміст

Конкретні завдання

Пізнання. Пошук

Дослідження

Результат. Оцінка

Корекції /поправки

Корекції /поправки

4. Робота команди. Кожна група має план, згідно з яким буде здійснюватися захист проекту.

План захисту проекту

Презентація проекту

Хімія у повсякденному житті.

Шкідливий вплив фосфатів, що містяться в пральних порошках на людину і довкілля.

Фосфонати. Чим вони відрізняються від фосфатів?

Хлор в миючих засобах. Чим він небезпечний?

Будівельні матеріали й побутова хімія. Негативний вплив побутової хімії та шкідливих речовин на людину у приміщеннях. Правила використання речовин побутової хімії Як зменшити контакт зі шкідливими речовинами у приміщенні? Токсичні леткі органічні сполуки. Бензол. Інгальовані частинки. Як досягти зменшення кількості шкідливих речовин у приміщенні?

6

Хімія у повсякденному житті До засобів побутової хімії відносять:

1)Мийні засоби:а) мила тверді і рідкі;

б) СМЗ - універсальні, комплексні, з відбілювачем, для окремих видів тканин;

в) пом'якшувачі тканин, засоби для антистатичної обробки, апретурні засоби (підкрохмалення, водо- та брудовідштовхуючі властивості, незібганість);

г) засоби чищення - з абразивами; розчинниками жирів у холодній воді; кислотою для видалення іржі; дезинфікуючими засобами; дезодорантами;

д) для видалення плям.

Новинка у галузі твердих СМЗ - таблетки. Вони легко дозуюються, мають малий об'єм і високу густину, не розпилюються під час користування.

2) Засоби догляду за підлогою (мастики) та меблями (поліролі).

3) Засоби для чищення та миття вікон і дзеркал з добавками проти запотівання та обмерзання.

4)Фарби, оліфи, розчинники, емалі, ґрунтовки, герметики, шпатльовки тощо;

5) Великий асортимент клеїв, які діють за допомогою або електростатичних сил, або сил хімічного зв'язку:а) нітроцелюлозні (суперцемент);б) полівінілацетатні (ПВА);в) перхлорвінілові (МЦ-1);г) фенолформальдегідні (БФ);д)каучукові (гумовий);є) епоксидні (ЕПО);є) клеї природного походження (казеїновий, кістковий).

7

6) Засоби гігієни та парфумерно-косметичні препарати.7) Засоби боротьби з комахами, гризунами.8) Хімічні засоби захисту рослин.9) Засоби догляду за автомобілем. 10)Засоби догляду за взуттям. 11)Канцелярське приладдя (чорнила, туш, фарби, ластики тощо). 12)Медичні препарати та засоби догляду за хворими. 13)Хімічні процеси в харчовій промисловості.

Пральний порошок Наявність фосфатних добавок в порошках призводить до виникнення токсичних (отруйних) властивостей у ПАР

(поверхнево-активних речовин). Фосфатні добавки створюють умови для більш інтенсивного проникнення ПАР через неушкоджену шкіру. Міцно закріпившись на одязі, молекули фосфатів при зіткненні зі шкірою відносно легко переносяться на її поверхню і швидко всмоктуються всередину, починаючи свій руйнівний маршрут по організму. Вони сприяють посиленому знежиренню шкірних покривів, більш активному руйнуванню клітинних мембран, різко знижують бар'єрну функцію шкіри, проникають в мікросудини шкіри, всмоктуються в кров і поширюються по організму. Це призводить до порушення властивостей крові і знижує імунітет. І, як результат, підвищує ризик захворювання на рак, виникнення різного роду алергічних і шкірних захворювань.

Чому шкідливі порошки на основі фосфатів? У переважної більшості пральних порошків на нашому ринку основним компонентом є склад на основі

триполіфосфату натрію (простіше кажучи - фосфати). Шкідливий вплив фосфатів можна розділити на два аспекти: вплив на Людину і вплив на Екологію.

8

Вплив на Людину У традиційних пральних порошках рівень вмісту фосфатів - найчастіше більше 40% (вказується 15-30%, хоча

реально - значно більше). Це необхідно для "пом'якшення" води до такого рівня, щоб напевно відіпрати будь-який тип тканини від більшості відомих забруднень. З іншого боку, така кількість фосфатів дуже складно виполоскати з тканини (особливо Х / Б, вовни і синтетики). За результатами досліджень, для того щоб видалити залишки фосфатів з тканин після прання, потрібно провести до 10 полоскань в проточній воді. У наших пральних машинах використовується всього три цикли полоскання ...

Фосфати, що залишилися в волокнах починають реагувати з поверхнею шкіри і слизових оболонок людини, накопичуючись в організмі і з часом викликаючи алергічні реакції і мікрозапалення.

Вплив на ЕкологіюУявіть собі картину: після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в річки і озера.

Кількість триполіфосфату накопичується, а потім починає діяти як добриво. Є навіть термін - "еутрофія", що в перекладі з давньогрецької означає "гарне харчування". Тобто, йде посилене переїдання водяною системою скидами міст, відходами виробництв плюс неграмотно внесеними мінеральними добривами. Така «підгодівля» води викликає бурхливе "цвітіння", а потім неминуче "старіння" водойми.

Раніше таке спостерігалося лише в одиничних річках і озерах. Тепер цвітіння води - явище звичне. У місцях особливого скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігається "урожай" синьо-зелених водоростей, які мають здатність розмножуватися з жахливою, майже вибуховою силою: один грам триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей! Підрахуємо. На Україні проживає 47 мільйонів чоловік. З скромного розрахунку 5 кг прального порошку на людину виходить, що в рік українці скидають у воду близько 115 тисяч тонн триполіфосфату, на якому як на дріжджах, могли б зрости до одного трильйона тонн водоростей! І рятує нас поки

9

що від екологічної катастрофи тільки недостатнє для росту і розвитку водоростей кількість світла і тепла в осінньо-зимовий період.

Фосфати "благотворно" впливають не тільки на водорості . Але, незважаючи на каламутну і холодну воду, процес іде, фосфати нагромаджуються, водорості ростуть. "Цвітуть" і гинуть Дніпро і Волга, великі і малі водойми. A їх усі "годують" і "годують" відходами прань всієї країни. Зараз в одному кубічному метрі води Чорного моря мікроорганізмів у 20 разів більше! Кого це лякає? Як це шкодить Чорному морю? Обивателю невідомо. А водорості, розкладаючись, виділяють в страшних кількостях метан, аміак, сірководень. Кількість кисню у воді катастрофічно зменшується - вимирає все живе. Пристосуватися до отруйного середовища немає ніяких шансів.

Активно росте і планктон. А чим більше у воді будь-якої суспензії, тим менше можливості використовувати річки та водойми як джерела питної води. Але так як іншої води у нас немає, то доводиться використовувати ЦЮ, отруєну. Коло замкнyлося. Ми почали труїти фосфатами середовище, в якому живемо - ми ж і отримуємо назад через їжу та питво те, що самі отруїли.

Фосфонати. Чим вони відрізняються від фосфатів? На пральних порошках деяких фірм зазначено, що до їх складу входять фосфонати. Фосфонати - це не

фосфати, хоча це також сполуки фосфору, необхідні для пом'якшення води. А синьо-зеленим водоростям абсолютно все одно звідки брати фосфор для свого росту ...

Якщо дати просте визначення, то фосфонати - це ефіри і солі фосфонових кислот. Єдина відмінність від фосфатів полягає в тому, що в фосфонатів є однин Р-С зв'язок, а в фосфатах такого зв'язку немає.

Вся продукція фірми «Дакос» не містить ані фосфатів ні фосфонатів.

10

Цеоліт. В якості альтернативи шкідливим фосфатам, світова гігієнічна наука вибрала слідуючий напрямок: заміщення

фосфатів, зм'якшуючим воду, цеолітами. Відомі фірми "Неnkеl" (Німеччина) і "P & G" (США) розробили рецептуру на базі цеолітів - витрати на дослідження склали 500 млн.DМ. (Дойчмарок), патент виданий в 1973 році. Однак знадобилося ще дев'ять років, щоб в 1982 році було розпочато масове їх виробництво. В даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу.

Однак, виявилося, що пральні порошки на базі цеолітів, поряд з підвищеною екологічною безпекою, мають істотні гігієнічні недоліки:

Миюча здатність нижче нормативних вимог; Низьке виполощування залишків порошку з тканин; Високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; Вміст більше 7% аніонних поверхнево-антівних речовин (ПАР) замість гігієнічної норми 2%; Пошкодження тканин і їх забарвлення; Наднормативний вміст пилу.

Як перехідний варіант, в період пошуку, цеоліти поки влаштовують вчених і споживачів. Але тільки на час!

ХЛОР в миючих засобах. Чим він небезпечний?

Хлор - не тільки відбілювач Чи слід турбуватися про наявність хлору в чистячих і миючих засобах, які ми використовуємо вдома? Відповідь однозначна - так!

11

Не важливо, чи застосовується хлор окремо або в суміші з іншими хімічними речовинами, миючі засоби, що його містять, завдають шкоди здоров'ю.

Особливо варто звернути увагу на наступне: Миючі засоби, що використовуються в посудомийних машинах, Відбілювачі, Дезінфікуючі засоби, Засоби по боротьбі з цвіллю, Засоби для чищення унітазів.

Для того, щоб не вказувати, що чистячий засіб містить хлор, пишуть, що до його складу входить гіпохлорит натрію (sodium hypochlorite) або просто гіпохлорит (hypochlorite). Випари, що містяться в чистячих засобах з високим вмістом хлору, можуть викликати роздратування легенів, що особливо небезпечно для людей, що мають проблеми з серцем або страждають захворюваннями дихальних шляхів, таких, як астма або емфізема. Ризик збільшується, якщо миючі засоби з хлором використовуються в маленьких, погано провітрюваних приміщеннях, таких, як ванні кімнати.

Хлор - також дуже їдка речовина, що може пошкодити шкіру і очі. У 1990 році в США, в Законі про чисте повітря, хлор був внесений до списку небезпечних забруднювачів повітря, а також, норми впливу хлором на робочих місцях регулюється федеральним законодавством. Використання миючих засобів, що містять хлор, в посудомийних і пральних машинах, може забруднювати повітря у вашому домі. Вода в машинах, яка містить хлор від миючих засобів, передає його в повітря, за допомогою процесу випарювання. А потім, ми дихаємо забрудненим повітрям.

Посудомийні машини є найбільшими забруднювачами, виділяючи хімікати в повітря, у вигляді пароподібного туману, коли відкривається дверцята машини. У пральних машинах хлор змішується з брудом від одягу і виробляє токсичні, що містять хлор, органічні хімікати.

12

Хлор небезпечний навіть, при зберіганні його в будинку. У 1993 році в США, до центрів з контролю над отруєннями, було заявлено 40 000 випадків про отруєння хлором у домашніх умовах, набагато більше, ніж будь-яким іншим хімічним елементом. Особливо небезпечні препарати з парфумерною віддушкой, що містять хлор і продукти з хлорним відбілювачем, плюс поверхнево-активні речовини. Забивання запаху хлору ароматичними речовинами, може призвести до отруєння хлором. Інша небезпека лежить у змішуванні продуктів, що містять хлор, навмисно або випадково. Ці суміші можуть призвести газоподібний хлор і хлораміни - токсичні гази, що сильно ушкоджують легеневу тканину.

Будівельні матеріали й побутова хімія.Джерело постійного шкідливого впливу на здоров´я людини — це світ речей, які її оточують у побуті. Будівельні

матеріали, лаки, фарби, органічні розчинники, синтетичні мийні засоби, дезодоранти, зволожувачі повітря, аерозолі, численні полімери — все це відбивається на рівні захворюваності популяцій гомо сапіенз.

Серед речовин, які виділяються будівельними матеріалами, найбільшу загрозу становлять формальдегід та азбестові мікрочастинки. Формальдегід потрапляє в повітря переважно з деревостружкових і деревоволокнистих плит, які широко використовуються у виробництві меблів та оформленні приміщень. ГДК формальдегіду в повітрі — 0,1—0,12 мг/м3. Проте концентрація його в повітрі сучасних квартир у середньому становить близько 0,5 мг/м3, а в окремих випадках досягає 3 мг/м3. Формальдегід викликає кон´юнктивіти, запалення шкіри, захворювання органів дихання, має канцерогенні властивості. Азбест застосовується як ізоляційний та протипожежний матеріал і входить до складу азбоцементних труб. У вигляді мікрочастинок (діаметром близько 5 мкм) він потрапляє в повітря, а далі — в легені, спричинюючи цілий «букет» захворювань, у тому числі онкологічні.

Різноманітні органічні розчинники, лаки й фарби, дезодоранти й аерозолі мають слабкі та середні канцерогенні властивості, здатні викликати алергічні реакції, подразнення слизових оболонок, захворювання дихальних шляхів, печінки й нирок, нервові розлади (особливо це стосується метиленхлориду й тетрахлоретилену, що входять до

13

складу деяких розчинників і зволожувачів повітря). Навіть із хлорованої гарячої води в невеликих кількостях виділяється канцероген хлороформ, а з пластмасових виробів і штучних килимових покриттів — токсичні для внутрішніх органів стирени.

Тому дедалі популярнішими стають будівельні матеріали й побутові вироби та речовини, виготовлені не з синтетики, а з природної сировини.

Негативний вплив побутової хімії та шкідливих речовин на людину у приміщеннях

Косметика, парфуми, розчинники, ліки, харчові добавки, пестициди (препарати для сільського господарства), засоби побутової хімії — це все хімікати. Повний облік та оцінювання якості хімікатів ніколи не проводилися. Щороку до торгівлі надходять одна-дві тисячі нових назв хімікатів, більшість яких не проходять попередньої апробації й не отримують оцінювання к можливого впливу на довкілля. Дані, необхідні для повного оцінювання впливу на довколишнє середовище, здоров'я людей, охоплюють усього 10% пестицидів, 18% ліків, 80% хімічних речовин, що використовуються у торгівлі та технологічних процесах, не перевірено всебічно на токсичність. Низка хімікатів щорічно вилучається із продажу після випробувань національними контрольними органами. У розвинених країнах установи, які здійснюють контроль за хімічними речовинами, обмінюються результатами досліджень і повідомляють про нові обмеження в асортименті хімікатів. Імпортери серед країн, що розвиваються, не включені до цієї системи й не отримують відповідної інформації. Вони також не мають власної служби контролю (до того ж має місце контрабанда хімікатів). Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування, нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог під час їх використання на виробництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення довкілля.

14

Правила використання речовин побутової хімії1. Купуючи хімікати, звертайте увагу на наявність екологічного маркування. Нехай цей покажчик стане для

вас не менш важливим, ніж ефективність та вартість хімікату. 2. Економно витрачайте хімікати не тільки з причини необхідності заощадження коштів, а й з погляду

запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого" впливу на членів сім'ї.

3. Не тримайте вдома великої кількості хімікатів про всяк випадок. Навіть, якщо вони зберігаються у окремому приміщенні — коморі тощо, їх випари та мікрочасточки будуть присутні у вашому помешканні, і поступово завдаватимуть шкоди вашому здоров'ю.

4. Під час використання хімікатів у своїй квартирі захищайте органи дихання, принаймні, пов'язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи протигазом, руки захищайте резиновими рукавицями.

5. Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуш тощо у вигляді мікрочасточок: потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, поступово провокувати розвиток хронічних захворювань, порушення обміну речовин тощо.

6. Чи не найболючішим є питання утилізації залишків хімікатів, попередження к потрапляння у природу — у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки владними структурами та відповідними установами, багато чого можемо зробити ми самі. Наприклад, не зживати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття

15

Як зменшити контакт зі шкідливими речовинами у приміщенні?

В Україні та в інших державах спеціальні служби екологічного моніторингу здійснюють контроль за вмістом речовин-забруднювачів у повітрі, воді, ґрунті тощо, та нам нічого не відомо про повсякденний контакт населення зі шкідливими речовинами на відкритому просторі та у приміщенні (житлі, офісі, кав'ярні, барі, закритому гаражі тощо). Перші дослідження у цьому напрямі здійснили впродовж 80-90-х років американські вчені Вейн Р.Отт та Джон В.Робертс. Людям запропонували певний час носити на собі невеликі й легкі спеціальні портативні пристрої, які показують, де і коли впливали на організм небезпечні речовини та яка їх концентрація. Отт і Роберте виявили, що найінтенсивніший контакт зі шкідливими речовинами відбувається у приміщенні; на відкритому повітрі вони швидко розсіюються, та й узагалі їх там менше, оскільки природоохоронні органи контролюють викиди транспорту та промислового виробництва.

Токсичні леткі органічні сполуки. Бензол.

Джерелами контакту з бензолом є: відпрацьовані гази автомобілів (18%);

• промисловість (3%);

• індивідуальна діяльність (побутові вироби: клей, фарби, бензин тощо), (34%);

• цигарки (45%).

16

Проживання із курцем значно підвищує контакт із бензолом. У тютюновому димі загалом міститься близько 4000 хімічних речовин, серед яких дуже багато токсичних.

Якщо у вашому житловому будинкові є обладнання для хімчистки або якщо ви носите нещодавно оброблений у хімчистці одяг чи зберігаєте його у шафі, то ви інтенсивно контактуєте з тетрахлоретиленом, який спричинює рак у лабораторних тварин. Репеленти молі у брикетах чи кристалах, туалетні дезинфектори та дезодоранти — основне джерело парадихлорбензолу, який теж викликає рак у тварин. Основне джерело хлороформу — це душ, кипіння води та пральні машини. Цей газ утворюється із хлору, яким обробляють питну воду. У великих концентраціях хлороформ викликає рак у тварин.

Інгальовані частинки Більшість дрібних часточок (розміром менше 2,5 мікрона) з'являється у повітрі приміщень під час горіння (паління, приготування їжі, паління свічок та дров). Часто трапляються часточки сільськогосподарських пестицидів, важких металів (кадмію, свинцю), органічних речовин (поліхлорованих біфенілів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, зокрема бензапірену), що заносяться знадвору на взутті разом із піском, ґрунтом, пилом або ж залишаються від побутових хімікатів, які господарі не зовсім грамотно застосовують (засоби боротьби з тарганами, мишами тощо).

Килими — найнебезпечніші резервуари тривалого (упродовж десятиріч) зберігання токсичного пилу (хімічних речовин, небезпечних бактерій, астматичних алергенів, як тваринна лупа, пліснява), навіть якщо їх регулярно чистити пилососом. Так, пестицид ДДТ у США припинили використовувати ще 1972 року, та в килимах господарів його виявили 1993 року (через 21 рік!).

17

Токсичний пил у приміщеннях — найбільша загроза для малюків, які бавляться на підлозі, повзають по килимах і беруть пальці та предмети з підлоги до рота. За даними вчених США, середньостатистичне американське немовля поглинає щодня 110 нанограмів бензапірену (дуже токсичної речовини), що рівноцінно трьом випаленим цигаркам. Певне, дані нашої країни були б не кращі .

Як досягти зменшення кількості шкідливих речовин у приміщенні?

Звичайно, потребує перегляду екологічне законодавство, у якому необхідно:

• поширити на приміщення вимоги щодо обмеження забруднення довкілля;

• узаконити докладне обов'язкове маркування виробів, із якого споживачі могли б бачити, які небезпечні токсичні речовини містить продукція тієї чи тієї фірми;

• передбачити відповідне екологічне просвітництво населення.

Маючи знання про токсичні складові у побутових виробах та в інших домашніх об'єктах, люди зможуть робити власний, обдуманий вибір.

Та все це справа не одного дня, а років. Поки що спробуйте дещо змінити свій спосіб життя і зменшити таким чином контакт своєї родини з небезпечними для здоров'я речовинами:

• уникайте виробів, що містять леткі органічні забруднювачі;

• використовуйте, за можливості, пляшкову воду;

• фільтруйте воду із крану вугільним фільтром; 18

• не напускайте у квартирі пари, поліпшуйте вентиляцію у ванні та на кухні;

• щодня провітрюйте приміщення вдома і на роботі по кілька разів;

• частіше робіть вологе прибирання приміщення;

• укривайте підлогу квартири паркетом, керамічною плиткою чи лінолеумом, їх найлегше чистити;

• використовуйте пилосос з обертовою щіткою і з детектором, що фіксує момент, коли вже не можна всмоктати дрібних часточок;

• витирайте ноги на доріжці чи добре пристосованому килимку біля порога, систематично стежте за його станом;

• знімайте взуття перед тим, як зайти до приміщення;

• категорично забороняйте палити у приміщенні членам своєї сім'ї, колегам по роботі, докладайте всіх можливих зусиль, знаходьте такі засоби впливу (індивідуальні), аби вони взагалі відмовились від паління тощо.

19