«Я вибрала Долю собі сама.І що зі мною не станеться,у мене жодних претензій немадо Долі – моєї обраниці.»

ЛІНА КОСТЕНКО

до 85-річчя від дня народження

Підготувалабібліотекар

Сокальського НВК « ЗШ І-ІІІ ст. № 4 – ліцей»

Прихідько Н.С.

Хата вчителя Василя Костенка стояла на березі Леглича, притоки Дніпра. В тому Легличі Ліна якось мало не втонула — вже й кольорові кола пішли перед очима. На щастя — врятували.

«Чомусь пам'ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння, як сто бегемотячих спин» , — напише вона згодом.

Народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві за 80 км від м. Києва

Батьки майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі (він знав 12 мов) .

У збірці «Над берегами вічної ріки«(1977) Ліна Костенко помістила вірш-спогад про найперші свої дитячі враження:

Буває часом дивне відчуття, —що час іде, а я собі окремо. Мені п'ять років. Я іще дитя.Люблю цукерки і читаю Брема.

У хаті вчителя Василя Костенка у 1935 р. можна було читати книгу А.Брема про життя тварин. Чи багато таких хат мав тодіш ній Ржищів?

У 2005 році на колишній садибі Василя Костенка ще зберігався льох. Хата не вціліла, її розгорнули бульдозером. У роки війни він рятував від німецьких бомб мало не всю околицю. Зроблений на совість, із круглим цегляним склепінням, просторий і сухий, він залюбки переховував у своїх глибинах ржищівський люд.

«Душа належить людству і епохам. Чому ж її так раптом потряслиОсінні яблука, що сумно пахнуть льохом, І руки матері, що яблука внесли?!»

( Цикл « Осінні карнавали»)

Прикмети дитинства ожили в багатьох поезіях Ліни Костенко. У збірці 1987 року «Сад нетанучих скульптур» є цілий розділ, який склали вірші, сповнені світлого смутку, казкових образів, примхли вої і яскравої фантазії. Назва його — «Невидимі причали»

Название презентации

Нині Ліна Василівна у Ржищеві не буває. Останній раз бачи ла містечко свого дитинства здалеку, крізь вікно автомобіля. То го, далекого, її Ржищева, вже немає. Він – давно у заплавах пам'яті...

«І ті роки, що так промчали, і пароплав той, і гора...Це вже невидимі причали в глибокій пам'яті Дніпра.»

Название презентации

Середню школу Ліна Костенко закінчила в Києві. Тут навчалася в Київському педагогічному інституті. Але в 1952 році вступила у Літературний інс титут імені Максима Горького в Москві, який закінчила 1956 році з відзнакою.. Тоді ж, наприкінці п'ятдесятих, одна за одною вийшли друком її по етичні збірки «Промені землі» і «Вітрила», а в 1961 році – «Ман дрівки серця».

Книжка «Мандрівки серця» поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії.

У радянські часи Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об'єктом переслідувань і заборон на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і над своїм найвідомішим на сьогодні твором – романом у віршах «Маруся Чурай».

«Ця дівчина не просто так, Маруся.Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Творче надбання поетеси: «Проміння землі» (1957) «Вітрила» (1958) «Мандрівки серця» (1961) «Зоряний інтеграл» (1962, тираж знищено радянською цензурою) «Княжа гора» (1962, книжка не вийшла через заборону радянської

цензури) «Над берегами вічної ріки» (1977) «Маруся Чурай» (1979) «Неповторність» (1980) «Сад нетанучих скульптур» (1987), « Бузиновий цар» (збірка віршів для дітей) «Вибране» (1989) «Берестечко» (1999, 2010) «Гіацинтове сонце» -2010 рік ; Роман « Записки українського самашедшого» -2011 рік ; « Річка Геракліта» -2011 рік.

Найпопулярніші збірки Ліни Костенко

Рядки поезії Ліни Костенкозвучать як моральна настанова молоді:

…Не бійся прикрого рядка.Прозрінь на бійся, бо вони, як ліки,Не бійся правди, хоч яка гірка,Не бійся смутків, хоч вони, як ріки.Людині бійся душу ошукать, бо вЦьому схибиш — то уже навіки.

Життя пройде, немов вода,І відцвіте, немов вишнева гілка,

В житті – одна помилка – не біда,Біда, коли усе життя – помилка!

Відзнаки Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська

академія». Почесний доктор Львівського національного університету. Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002). Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність») Премія Франческа Петрарки (За книжку "Інкрустації", видану італійською

мовою), 1994 р. 1998 р . Торонто. Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю

найвищою відзнакою - медаллю Святого Володимира. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім.О.Теліги (2000) Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом

князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000) Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не

ношу!» Відзнака «Золотий письменник України», 2012 (відмовилась). В листопаді 2013 року УГКЦнагородила третьою щорічною відзнакою

імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.

«Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.»

Ці слова Ліни Костенко звучать епіграфом до всього її творчого життя

«Мене сьогодні голуб розбудив, Він прилетів і плакав на балконі. Я не прошу поблажливості Долі. Хіба це мало – незабутня мить?»

«Незабутні миті» в кожному вірші Ліни Костенко. І всі вони на ші – українські.

«Чи нас Господь почує усіх разом, Коли так просить кожен про своє?»

« Всі слова уже були чиїмись.» «Поразка – це наука. Ніяка перемога так не

вчить.» «Здушили сльози – не виходь на люди. Болить

душа – не виявляй на вид.» «Якщо платити злочином за злочин, то як же

й жити... на землі?» «Все, до чого ми байдужі, байдуже до нас. Будні

роблять людей буденними.»

Афоризми Ліни Костенко

Список використаних джерел

Воєвода З.Я., Скоб’як Г.О. Українська література. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас. – К.: Грамота, 2006. – 344 с.

Панченко В. «Ржищів Ліни Костенко» //Літературна Україна. – 2006. – №6

Ліна Костенко. Збірка віршів / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gramotey.com/?open_file=1269093347