Миколаївський професійний промисловий ліцей

Тема: «Використання евристичної бесіди на

уроках світової літератури»

Виконала: Козичева В.М., ст. викладач

Педчитання, 2013 р.

"Методика народної школи вказала на питально-розвиваючий спосіб навчання як на вінець шкільного мистецтва", - так відгукувався про евристичну бесіду відомий німецький педагог А.Дістервег.

Сучасна школа гостро ставить перед викладачем проблему вибору методів навчання, це стосується і викладання світової літератури.

Метод евристичної бесіди, випробуваний тисячоліттями, не втрачає своєї актуальності і сьогодні, оскільки орієнтація на здобуття учнем результатів власним розумом і власними зусиллями (хай і поставлених викладачем і за його активної допомоги) завжди є ефективнішим, аніж пасивне засвоєння знань та їх відтворення без глибокого усвідомлення суті.

Евристична бесіда як метод нараховує вже кілька тисячоліть, вперше вона увійшла в ужиток як "сократична бесіда", від імені славетного філософа Сократа, що вів з учнями філософські бесіди, що мали на меті з’ясування істини не прямим повідомленням, а власним розумом учня..

Свои приёмы исследования Сократ сравнивал с «искусством повивальной бабки» (майевтика); его метод вопросов, предполагающих критическое отношение к догматическим утверждениям, получил название «сократовской иронии». Свои мысли Сократ не записывал, полагая, что это ослабляет память. А своих учеников приводил к истинному суждению через диалог, где задавал общий вопрос, получив ответ, задавал следующий уточняющий вопрос и так далее до окончательного ответа.

Ж.-Ж. Руссо радив так будувати навчальний процес з використанням бесіди, щоб запитання ставили не лише викладач, а й учні. Великий просвітитель пов'язував застосування евристичної бесіди з розвитком у дитини спостережливості, кмітливості, інтересу до знань.

В наш час евристичною бесідою як методом навчання займався Я.І.Бурлака, О.М.Бєляєв з точки зору її використання на уроках літератури.

знання не пропонуються у готовому вигляді, а їх треба здобувати самостійно;

викладач організовує не повідомлення чи виклад знань, а їх пошук за допомогою різних засобів;

учні самостійно доходять висновків під керівництвом викладача.

 

Дидакт І.П.Підласий виокремлює такі головні особливості методу евристичної бесіди:

Схема динаміка інформації має такий вигляд: 

Викладач → учні → викладач → учні ... 

У процесі застосування евристичної бесіди викладач уміло поставленими запитаннями спрямовує думку учнів на розуміння ними суті виучуваного матеріалу. Розумову роботу, яку при цьому виконують учні, можна розглядати в такій послідовності: перед учнями ставиться проблема, питання, предмет для

спостереження, порівняння, що примушує їх мислити, шукати відповіді, дає поштовх думці;

аналізуються різні відповіді, висловлені при розгляді питання, – відкидаються неправильні, доповнюються або уточнюються неповні й неточні, виводиться правильна відповідь;

установлюються логічні зв'язки між окремими думками, положеннями, виводяться висновки

і узагальнення, установлюється система нових знань.

 

Характерні особливості евристичної бесіди Існує кілька різновидів методу бесіди, і тому

потрібно чітко виокремити місце евристичної бесіди серед них.

Типовими для викладання світової літератури є такі види бесід:

евристична, репродуктивна, узагальнююча, контрольно-корекційна, аналітико-синтетична. 

Орієнтовна структура евристичної бесіди, основні етапи її використання на уроці такі:

• Актуалізація опорних знань.• Створення проблемно-пошукових ситуацій.• Спонукання учнів висловити припущення про

вирішення проблеми.• Вимога довести свою точку зору.• Спрямування розумової діяльності

учнів, коректування відповідей. Узагальнення і систематизація знань.

Функції евристичної бесіди на уроках світової літератури

  Важливе місце в підвищенні ефективності методу

евристичної бесіди займає знання її функцій. Оскільки евристична бесіда – один із методів навчання, то їй притаманні функції, які властиві взагалі методам навчання:

освітня, розвиваюча, виховна, мотиваційна та ін.

Вивчаючи роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита», один з уроків ми починаємо з читання епіграфа:

… так кто ж ты, наконец?- Я – часть той силы, что вечно хочет

зла и вечно совершает благо. Гете. «Фауст»

Запитання викладача:

1. Про яку силу йдеться в епіграфі?2. Чому автор звертається до теми дьявола?3. Хто виступає в ролі дьявола в романі?4. Дьявол – це позитивний чи негативний персонаж?

Як бачимо наші думки розділилися? Ми спробуємо зьясувати, яку роль відіграє дьявол у судьбі героїв, про яке благо говорить?

Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

Чому помирає Доріан Грей? Чи товаришують етика з естетикою? Картка № 1

1. Яким ви уявляєте собі Д.Грея? Опишіть його портрет.2. Які риси характеру героя змальовує автор, описуючи його зовнішність?3. Поясніть своє ставлення до юнака.

Картка № 2 4. Зачитайте міркування Генрі Уоттона про сенс буття. Чи схвалюєте ви його погляди?5. Чи можна назвати позитивними наслідки впливу лорда Г.Уоттона на юнака? Чому? Що було причиною його «невдач»?

Картка № 3 6. Визначте головний принцип, за яким повинен був жити Доріан Грей.7. Які його вчинки доводять, що він намагався втілювати в життя гедоністичну теорію?8. Побудуйте графік функції «життя Доріана Грея», пояснюючи кожну точку.

Картка № 4 9. У чому вбачає Доріан Грей причини свого падіння? Чи не помиляється він?10. Чому Доріан Грей не став каятися, як годилося б? 11. Чому Грей намагається знищити свій портрет?

Картка № 5 12. Як ви гадаєте, «Портрет Доріана Грея» є моральним твором чи неморальним? Обґрунтуйте свою відповідь.13. У чому полягає позитивне знання ідей, які покладені в основу роману? Яку небезпеку становлять вони для суспільства? Обґрунтуйте свою

думку.

Картка № 6 14. Чи можна стверджувати, що Оскар Уайльд,який проповідував теорію естетизму, в своєму творі засуджує її головні положення?15. Поясніть причину того факту, що Грей, намагаючись знищити портрет, вбиває себе.16. Чи можна було б Доріану Грею жити за законами «нового гедонісму», не порушуючи моральні норми?

Специфіка подачі матеріалу методом евристичної бесіди.  Подавати матеріал методом евристичної бесіди складно. Цей

метод вимагає від викладача належної ерудиції, педагогічної майстерності, високої культури мовлення.

  Готуючись до проведення евристичної бесіди, викладач

з'ясовує: на якому навчальному матеріалі вона розгортатиметься; визначає, які знання, попередні відомості, спостереження

можуть бути використані в бесіді; продумує мету бесіди та висновки, "відкриття", до яких слід

підвести учнів; намічає попередньо основні запитання по темі бесіди і для

розгляду наочних посібників, прикладів та інших додаткових джерел.

Щоб надати евристичній бесіді ще більшої життєвості, предметності, застосовують такі методичні прийоми: задають учням запитання, які виявляють уміння

застосовувати набуті знання на практиці; широко застосовують наочність, досліди, розбір

конкретних прикладів; заохочують висловлювання учнів, організовують їх

спостереження; пропонують учням аргументувати свої відповіді

власними прикладами з життя, практики, досвіду; пропонують учням пояснювати, як вони дійшли до

певної відповіді, чому так вважають;

"Уміння давати запитання і поступово посилювати складність і трудність відповідей є однією з найголовніших і найпотрібніших педагогічних звичок", — писав

К. Д. Ушинський.