Карло Коллоді190 років від дня

народження

Батько Піноккіо народився 24 листопада 1826 року у Флоренції.

Свій псевдонім "Коллоді" письменник взяв за назвою міста, де проводив літо в дитинстві. Його справжнє ім'я Лоренціні.

Свою кар'єру Коллоді почав з перекладів творів Шарля Перро, проте незабаром почав писати власні оповідання та новели.

У червні 1881 року редактор «Дитячої газети» отримав від свого друга Карло конверт з рукописними сторінками з таким приписом: «Надсилаю тобі це дитяче лепетання, роби з ним, що хочеш, але якщо надрукуєш, заплати як слід, щоб мені захотілося його продовжувати». Це була історія маленького дерев'яного хлопчика Піноккіо.

7 липня 1881 року в газеті з'явилися дві перші історії про Піноккіо. У липні – жовтні було надруковано ще 13 глав, та вже у жовтні, після 15-ої глави, було слово «кінець».

Та така кінцівка викликала цілковите неприйняття юних читачів. Коллоді був змушений оживити дерев’яного чоловічка, і через три місяці на сторінках журналу з’явилося продовження його пригод.

Остаточний варіант казкової повісті вийшов окремим виданням у 1883 році під назвою «Пригоди Піноккіо, або Історія маріонетки».

Казку було перекладено 87 мовами. Українською мовою книга Коллоді побачила світ у перекладі Ю. Авдєєва 1967 р. під назвою «Пригоди Піноккіо».

Казку "Піноккіо" безліч разів екранізували і створювали ілюстрації до нових книг. Однією з найбільш яскравих інтерпретацій можна вважати роботи студії Волта Діснея.

Фільм удостоєний двох премій «Оскар». Американська Кіноасоціація присудила рейтинг G, що ознає відстуність вікових обмежень. Дата виходу мультфільму - 7 лютого 1940 року.

У 1956 р. популярному герою на його батьківщині було споруджено бронзовий п’ятиметровий пам’ятник з сюжетами про його пригоди. На п’єдесталі викарбовано: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі віком від чотирьох до сімдесяти років».

В Італії існує цілий парк, присвячений героям книжки: гостей парку зустрічають фігурки довгов'язого хлопчиська з тонкими руками й ногами, з довгим-предовгим носом.