Відділ освіти і науки Горохівської райдержадміністрації

НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня-гімназія» м.Горохів

М.М.Ковальчук

Методичні рекомендаціїдо циклу уроків

української мови у 4 класі з теми «Прислівник»

(система розвивального навчання)

Горохів2012

1

М.М.КовальчукМетодичні рекомендації до циклу уроків української мови у 4

класі з теми «Прислівник» (система розвивального навчання)

Схвалено науково-методичною радою відділу освіти і науки Горохівської райдержадміністрації

(Протокол №4 від 17.12.2012р.)

У методичних рекомендаціях запропоновані матеріали для вивчення теми «Прислівник» за системою розвивального навчання, подаються конспекти уроків української мови у 4 класі , дібрані тренувальні вправи для засвоєння програмового матеріалу з теми «Прислівник», розвитку зв’язного мовлення та збагачення словникового запасу, формування вміння правильно вживати прислівники в усному та писемному мовленні , вироблення навички орфографічної дії щодо написання прислівників. Рекомендований ігровий матеріал зробить процес навчання змістовним, цікавим та ефективним.

Дані рекомендації можуть бути використані також учителями, які працюють за традиційною системою навчання, оскільки враховані вимоги програми з української мови для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл.

Рецензенти:Власюк Н.М., методист районного методичного кабінету

відділу освіти і науки Горохівської райдержадміністрації;Банера З.А., заступник директора з науково-методичної

роботи НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – гімназія» м.Горохів.

2

З М І С Т1. Передмова ………………………………………………..2

2. Організація навчальної діяльності у системі розвивального навчання…………………………………..4

3. Формування початкових граматичних понять…………..9

4. Конспект уроку постановки навчального завдання………………………………………………….....10

5. Послідовність формування поняття про прислівник……15

6. Тематика уроків……………………………………………19

7. Урок 1……………………………………………………….20

8. Урок 2……………………………………………………….24

9. Урок 3……………………………………………………….28

10. Урок 4……………………………………………………….33

11. Урок 5……………………………………………………….38

12. Урок 6……………………………………………………….41

13. Урок 7 ………………………………………………………44

14. Урок 8 ………………………………………………………48

15. Додаткові вправи……..……………………………………51

16. Використана література……………………………………62

3

Передмова

У Державному освітньому стандарті з української мови зазначається, що зміна соціальних функцій української мови, надання їй статусу державної послужили важливою підставою для переорієнтації мети її навчання в загальноосвітній школі в цілому і початковій ланці зокрема. Зміст предмета «українська мова» повинен визначатися комунікативно-діяльнісним підходом, який передбачає активну участь школярів у навчальному процесі, де особливого значення набувають мовленнєві дії – слухання, говоріння, читання й письмо.. Українське суспільство на сучасному етапі розвитку має особливо гостру потребу в самостійних, відповідальних, творчих особистостях, що усвідомлюють свою суб’єктність. Така людина здатна реалістично оцінювати життєву ситуацію, її джерела, ставити перед собою прогресивні цілі, знаходити ефективні засоби для їх досягнення. Можливість суттєвих змін у школі теоретики і практики вітчизняної освіти пов'язують з ідеями розвивального навчання.

Розвивальне навчання за системою Д.Ельконіна -В. Давидова створює умови, у яких дитина може набути досвід буття як творчий, самостійний і відповідальний суб’єкт власної діяльності. Розвиток дитини, її виховання як особистості у системі розвивального навчання виявляється можливим лише тоді, коли змістом навчального предмета є система наукових понять на основі змістового узагальнення. Такий підхід до побудови уроків української мови у системі розвивального навчання припускає виділення і дослідження дітьми умов походження вихідних відношень, які визначають дану систему вихідних понять. Це означає, що дитина рухається в навчальному матеріалі від загального до часткового, від абстрактного до конкретного, за допомогою спеціально організованої діяльності.

У даних методичних рекомендаціях викладено питання формування поняття «прислівник як самостійна незмінювана частина мови».

Мета цього посібника – ознайомити вчителів початкових класів із методикою проведення уроків української мови за системою розвивального навчання, зокрема, уроків вивчення частин мови, а саме з теми «Прислівник»; показати на конкретних прикладах, як можна організувати пошукову діяльність учнів на уроці, сприяти формуванню позитивної мотивації та активізувати пізнавальну

4

діяльність, вчити будувати навчальний діалог, застосовуючи методи та прийоми розвивального навчання.

Рекомендації містять конспекти уроків української мови у 4 класі , добірку різних за навчальною метою тренувальних вправ для засвоєння програмового матеріалу з теми «Прислівник», розвитку зв’язного мовлення та збагачення словникового запасу, формування вміння правильно вживати прислівники в усному та писемному мовленні , виробити навичку орфографічної дії щодо написання прислівників.

Посібник передбачає послідовність вивчення прислівника як самостійної незмінюваної частини мови, використання способів організації пошукової діяльності школярів під час розгляду ключових аспектів теми, теоретичні відомості та практичні завдання, ігровий матеріал, що зробить процес навчання змістовним, цікавим та ефективним.

5

Організація навчальної діяльності у системі розвивального навчання

За останні роки світ змінився неймовірно швидкими темпами. Змінюється і ставлення людей до певних подій, явищ, звичних, здавалося б, речей, якими суспільство користувалося тривалий час. Зміни торкаються і школи, як важливого осередку виховання і навчання майбутнього. Важко уявити, чим займатимуться теперішні учні початкових класів через десяток років після закінчення школи, які навички та знання їм знадобляться найбільше? Можна передбачити, що вміння критично мислити й ефективно здобувати знання буде актуальним .Життя вимагатиме від людини здатності навчатися постійно, причому, не завжди зі сторонньою допомогою іншої особи.

Якщо школа озброїть учня сумою знань, переданих за принципом «роби ось так», то чи зможе такий школяр самостійно здобути необхідні , причому, нові знання? Сучасна система освіти шукає шляхи вирішення цієї проблеми, і саме перед учителем постає завдання вибирати такі методи і прийоми співпраці зі школярами ХХІ століття, які б формували не виконавця визначених дій, наперед обумовлених, а свідому особистість, здатну до саморозвитку, самостійного навчання і вдосконалення, готову знаходити способи виходу з життєвих ситуацій, бути гнучким, комунікабельним, здатним до стрімких змін у суспільстві.

Такі роздуми привели мене до зацікавлення і впровадження в практику роботи системи розвивального навчання, яка помітно змінює шкільне життя: формується навчальна діяльність, що базується на потребах, діях, активній участі самого учня, а основою педагогічної діяльності стає проектування умов (ситуацій) для самостійних дій учня, для його розвитку. З’являється не тільки діагностика результату, засвоєння знань, а й діагностика процесу розвитку, рівня сформованості компонентів навчальної діяльності (пізнавального інтересу, постановки мети, аналізу, контролю, оцінювання), діагностика розвитку теоретичного мислення, особистісних якостей – здатності співпрацювати, спілкуватися, прагнути розвитку.

Основною одиницею взаємодії учнів і вчителя в РН є навчальне завдання, тобто, навмисно проектована ситуація, у якій учні в спільному пошуку знаходять поняття й конструюють на його основі

6

узагальнений спосіб практичних дій. Навчальна діяльність будується у відповідності зі способом засвоєння теоретичних знань від абстрактного до конкретного, від загального до часткового.

Для мотивації початкового етапу навчальної діяльності враховую наступне:

1. Проблема, «пастка» має трапитися учневі під час виконання успішної звичної діяльності ( «ситуації успіху»), тому добираю дидактичний матеріал, що відповідає цій меті.

2. Початок пошуку розв’язання навчального завдання затримую на стільки часу, скільки буде необхідно для усвідомлення проблеми учнями (рефлексивний контроль «що знаю і чого не знаю»), залучення до рефлексії більшої частини класу. На даному етапі важливо разом з школярами визначити і точно сформулювати предмет дослідження та мотивацію

3. На етапі організації дослідження проектуємо ситуацію, у якій учні, відштовхуючись від аналізу поодинокого прикладу, знаходять певні шляхи до розуміння суті завдання, а потім визначають спосіб дії з різноманітними проявами цієї суті.

4. Узагальнений спосіб дії – основа системних знань і вмінь, база для перетворення старого способу та винайдення нового. Він заощаджує час навчання і, спираючись на осягнення суті теоретичного поняття, закріплює глибокі знання, перетворює їх на вміння.

За методикою РН учень уже з перших хвилин уроку включається у пошук способу розв’язання навчальної проблеми, що дає можливість перетворити учнів на активних учасників дослідження можливих підходів до вирішення поставленого завдання. Тому, готуючись до уроку, слід знайти привабливу мету, сформулювати нове навчальне завдання так, щоб учні змогли самостійно визначити мету уроку.

Далі – найважче і найцінніше, бо учні шукають шляхи вирішення проблеми, моделюють, доводять, сперечаються. На цьому етапі уроку від учителя вимагається вміння критично оцінити власні дії, добре знати навчальний матеріал і оперативно мислити. Необхідно набратися терпіння і вислухати думку кожного. На даному етапі уроку дитина у спільному пошуку вчиться мислити, аналізувати, слухати думки інших і висловлювати власні, бачити помилки , осмислювати причини їх виникнення. Учні зайняті пошуком. У центрі навчального процесу – особистість дитини, її роль на уроці

7

величезна, бо саме від її роботи залежить успіх вирішення завдання. І це найцінніше, що є в методиці РН: поставлена проблема і зусилля спрямовані на організацію пошукової діяльності учнів. Вчитель не подає готовий алгоритм , а спільно з учнями шукає спосіб виконання поставленого завдання. За таких умов виконую різні ролі: не передавача, озвучувача знань, понять, а ділового співробітника, іду не попереду, а поруч, ведучи учня від незнання до знання, даю можливість зрозуміти, робити одне відкриття за іншим і навчити цьому своїх товаришів. Тому ,у педагогічній діяльності займаю позиції дослідника (пропоную версії, контраргументи), координатора (допомагаю відстежити просування пошуку), консультанта ( відповідаючи на запит класу, даю відповідь на невирішене питання, інформую про різні наукові погляди з даної проблеми), лідера, ведучого, бо організовую діалог, полілог.

Важливим етапом є формування навичок аналізу. Допомагає у цьому застосування «пасток» - наперед неправильних тверджень учителя. Спочатку учні легко потрапляли до них, бо спрацьовував авторитет учителя, але поступово, обговорюючи судження усіх учасників, вони розуміли, що допущена помилка. Наступного разу намагалися впоратися самостійно, не сприймаючи на віру твердження.

Наприклад, урок української мови. Тема «Правопис префіксів пре-, при-.»

Бесіда проводиться після з'ясування учнями значень префіксів і їх правопису на етапі рефлексії.

Учитель. Яким способом ви перевірятимете правопис префіксів пре- чи при-?

Учні. Треба з’ясувати , якого значення вони надають словам. Якщо префікс можна замінити словом «дуже», то пишу пре-, а коли є значення неповної дії, то пишу при-.

Учитель. Прочитайте слова. Чи є серед них «пастка»? Предобрий, премилий, пресолоний, пресолити.Учні. Є. Слово пресолити треба написати з префіксом при-, бо

цей префікс надав слову значення «трішки посолити», а не «дуже»Завдання з «пастками» мають на меті не лише формування

аналітичних навичок, але сприяють попередженню помилок, виробленню орфографічної навички.

У процесі навчання учням доводиться багато говорити і якщо не навчити їх правильно, грамотно висловлюватися, то це може стати

8

перешкодою не лише у шкільному житті. Тому приділяю багато уваги розвитку мовлення, збагаченню словникового запасу, вмілому використанню мовленнєвих засобів у спілкуванні. Для цього організовую роботу зі словниками, енциклопедіями, довідковою літературою.

Навчити учнів нестандартно мислити можна, створюючи ситуації, які потребують відходу від традиційних відповідей. Практикую нестандартні запитання, здавалося б, не пов’язані за змістом слова для утворення речення, завдання на побудову.

Принциповою особливістю системи РН є положення про те, що основою розвитку школярів є навчальна діяльність, спрямована на самозмінювання, формування особистості, яка вміє рефлексувати свої знання і незнання. Розвивальне навчання – це активне сприйняття навчального матеріалу учнями, а урок в РН- спільний акт творчої діяльності учня і учителя, Який вимагає від учителя вміння аналізувати позитивні і невдалі моменти уроку, планувати педагогічну діяльність , прогнозувати і будувати стосунки з учнями на засадах довіри, доброзичливості, толерантного ставлення, поваги.

Працюючи за системою РН, застосовую такі типи уроків :- урок постановки навчального завдання;- урок моделювання та перетворення моделі;- урок розв’язання практичних завдань за допомогою відкритого

способу;- урок контролю та оцінки знань.Постановка навчального завдання є одним із важливих моментів

роботи: пошуку загального способу розв’язання широкого класу практичних завдань. Тому дотримуюся такої структури даного уроку:

І етап. Створення ситуації успіху.Цей етап можна розпочати з контрольно-практичного завдання,

яке спирається на досвід дитини. Учень демонструє те, що він знає і вміє. Завдання вимагають від учня володіння і застосування відкритого способу. Форма проведення: словниковий, математичний диктант, самостійна робота, графічне моделювання, пошук «пасток». Це індивідуальна робота.

ІІ етап. «Ситуація розриву». Створивши ситуацію успіху, пропоную учням наступне

практичне завдання, яке за зовнішніми ознаками близьке до попереднього. Але діти не можуть його розв’язати відомим їм

9

способом. Виникає певний інтелектуальний розрив між тим, що учні знають і чого вони не знають. Форми роботи за бажанням: індивідуальні, парні, групові.

ІІІ етап. Фіксація місця «розриву» в графічно-знаковій формі. Обговорення запропонованих варіантів, визначення спільного і

відмінного у розв’язках, запропонованих різними групами. Це фіксуємо у вигляді схеми, знака, малюнка, символу.

ІУ етап. Постановка навчального завдання.Після фіксації проблеми учні повертаються до словесного

формулювання її уже у вигляді завдання, яке потребує розв’язку на наступних уроках. Ставлю запитання: «Як би ви могли сформулювати завдання наших майбутніх дій?»

З метою створення умов для самостійного здобуття знань, застосовую такі прийоми, як «коментована дія», «пошук помилок», «мозковий штурм», «займи позицію» , «мікрофон» і ін. Це дозволяє запобігти пасивності, бездіяльності, мовчазності учнів на уроках і уникати перенавантаження.

Поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи допомагає сформувати позитивну мотивацію, основану на пізнавальному інтересі учня.

Яким я бачу РН? -це навчання, що викликає потужний пізнавальний інтерес до

знань і перетворює шкільні будні на радісне відкриття нового;- це коли щодня бачиш очі , у яких загоряється вогник

допитливості і народжується думка;- це коли до щоденної рутинної праці учителя і учня додається

задоволення від успіху, сили множаться на натхнення, віднімається втома і байдужість, а накопичений запас оптимізму і творчої енергії допомагає засвоїти важкі знання легко і без зовнішнього примусу, з переконанням, що немає безвихідних ситуацій.

10

Формування початкових граматичних понять

Курс української мови в системі РН побудовано за принципом змістового узагальнення. Цей принцип, визначений В.В.Давидовим, полягає в тому, що „засвоєння знань загального й абстрактного характеру передує знайомству з більш частковими і конкретними знаннями — останні мають бути виведені з перших як зі своєї єдиної основи”. Тобто, дитина просувається в навчальному матеріалі від загального до часткового, від абстрактного до конкретного шляхом спеціально організованої навчальної діяльності.

У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу, оскільки одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, суфікс чи префікс). Інші (іменник, прикметник, дієслово) формуються протягом усіх чотирьох років навчання дітей у початковій школі. Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання окремих однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для даної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні.

Як і будь-який процес пізнання, засвоєння граматичних понять відбувається у процесі виникнення і вирішення своєрідних суперечностей, що є рушійною силою засвоєння. Так, у початкових класах учні вивчають морфемну будову слова, частини мови, речення. У зв'язку з цим засвоюють поняття «іменник», «прикметник», «дієслово», «прислівник» тощо.

Щоб оволодіти цими поняттями, учням потрібно здійснити складну розумову роботу: вичленувати (абстрагувати) істотні ознаки, об'єднати (узагальнити) їх в одну групу, засвоїти (осмислити) спеціальну термінологію. Засвоюючи, наприклад, поняття «іменник», учень мусить усвідомити, що означають і які граматичні форми мають слова, що належать до цієї частини мови.

Як приклад динаміки знань від загального до часткового, пропоную конспект уроку постановки навчального завдання на формування загального уявлення про частини мови.

11

Урок української мови, 4 класТип уроку: Урок постановки навчального завдання.Тема. Загальне уявлення про частини мови.Мета: засвоїти поняття «частини мови», навчитись групувати

слова за певним набором граматичних значень (Г.З.); розвивати навички дослідницько-пошукової діяльності; виховувати культуру ведення діалогу, дискусії.

Обладнання уроку: моделі слів, модель мови та її частин, таблиця частин мови за набором граматичних значень(Г.З.), прислів’я, загадки, завдання на аркушах для роботи в групах.

Хід уроку1.Організація учнів. Каліграфічні вправи. На дошці записані словас с е ССС Сс Сс Сс ссе со си се сх см сл Слово, словесний, словечко, словниковий, слівце.

- Прочитайте виразно слова. Чи схожі вони? Що в них є спільного?

- Спробуйте скласти прислів'я зі слів: Слово, зложиться, до, мова, слова.- Як ви розумієте це прислів'я? 2. Актуалізація знань.Як ви гадаєте, скільки є різних мов?

А яка мова зветься рідною?Над чим ми працюємо на уроках української мови? Що є

матеріалом для нашої роботи? (Слово)Що ж ви знаєте про слово?(Слово можна змоделювати, позначити схемою; слова виконують

певну роботу, це можна зобразити моделями: слова - назви предметів, слова - назви дії, слова - назви ознак,слова-назви кількості, слова-помічники.Слова мають свою будову — складаються із закінчення і основи, а

основа — з префікса,кореня та суфікса слова складаються зі звуків(пісня = • — = •); слова можна поділити на склади (- - ); бувають слова-антоніми, слова-синоніми, слова-омоніми та

багатозначні слова.)

12

(Все сказане дітьми, фіксується за допомогою моделей на дошці.)- Ось як багато ви знаєте про слово.А чи все ви знаєте?Чи багато слів у мові?Чи довго треба було б навчатися в школі, коли б тут учили кожне

слово окремо?—Що ж зробити, щоб швидше дізнатися якомога більше про

слова?3.Проблема — пошук.(Можливе наведення дітей на думку — групування за певними ознаками).- Ви бували в лісі? Що оточує там людину? (Рослини)- А як встановити, про що саме іде мова: «Висока, струнка, різьблені листочки, білокора» ? Чому ви вважаєте, що це саме про дерево? Безліч рослин світу згруповані за певними ознаками. А тварин теж багато, їх що, також групують? Як?То як же для зручності людина звикла групувати все те, що нас оточує?(За певними ознаками).—Слів у нашій мові теж дуже багато. Можливо, і слова можна згрупувати?Робота в групах.—Давайте спробуємо, наприклад, оці слова згрупувати за якимись ознаками.Кожна група отримує аркуш, на якому написано слова: Дівчинка, п’ять, два, дівочий, , п'ятірка, дівувала, по-п'яте,двоїлося, п’ятий, двійка, вдруге.5.Аналіз пошуку.Можливі варіанти поділу слів на групи: а)За лексичним значенням слів (спільнокореневі):(Л.З.) дівчинка, дівочий, дівувала;п'ятірка, п'ять, по-п'яте,п'ятий ; два, двоїлося, двійка, вдруге. б)За «роботою» слів:дівчинка, п'ятірка, двійка — назви ; дівочий, п'ятий — ознаки; п'ять, два — назви кількості;по-п'яте, вдруге – ознака ознаки.дівувала, двоїлося – дії;

13

в)За граматичним значенням слів(Г.З): дівчинка, п’ятірка, двійка - В.,Р., Ч.(відмінок, рід, число) дівочий, п’ятий, – В., Р., Ч. п’ять, два – В. дівувала, двоїлося – час, рід. вдруге, по-п'яте – Г.З.?Кожна група біля дошки захищає свою думку з приводу групування слів.(Якщо діти не запропонують як один з варіантів — поділ за граматичним значенням слів, то ввести ігровий матеріал. Розібрати, як впорались з цією роботою наші друзі — Марійка, Петрик та Назарчик. Чи має право існувати такий варіант поділу слів на групи? Чи можна так групувати?—На що звернули увагу діти? Як вони групували слова? (За однаковим набором граматичних значень).Висновок.Який же висновок можна зробити?Як можна групувати слова?(Слова можна групувати за їх значенням: лексичним або граматичним).Якщо виникає необхідність, то можна обговорити варіант поділу за роботою слів. Це не завжди легко зробити, бо трапляються слова з абстрактним значенням. Це викликає труднощі та невпевненість.6.Формування поняття «Частини мови».—Як називаються слова, схожі за лексичним значенням? (Однокореневі, споріднені)

с л о в аЛ .З . однокореневі, споріднені

Г . З . ?

А другу групу слів теж, мабуть, треба якось назвати? Ви говорили, що мова складається із слів. І ці слова ви пропонували розподілити за граматичним значенням. Тоді ми можемо зафіксувати це за допомогою моделі.Це мова. Вона складає цілу величину.

14

А це — групи слів з однаковими граматичними значеннями. Це — частинки цілого. Тобто, частини чого? (Мови)Отже, це…(частини мови)Ці частини однакові?А що в них спільне? (Вони всі мають набір Г.З.)Частина мови — це для нас нове поняття?Що ж таке частини мови? Спробуйте сформулювати.(Частини мови — це групи слів, однакові за набором Г.З.)—Яке ж відкриття ми зробили?(Ми відкрили, що слова можна групувати за однаковими наборами Г.З. І такі групи слів ми назвали частинами мови) Вивішується таблиця:

( В. – відмінок, Ч.- число, Р.- рід)7.Закріплення поняття «частини мови».Постановка проблеми.— Які ж частини мови ми можемо визначити в роботі дітей? Давайте спробуємо їх зафіксувати за допомогою моделей. (Схем)дівчинка дівочий дівувала п’ять по-п'ятеп’ятірка п’ятий двоїлося десять вдругедвійка - Скільки вийшло груп?- Як ви гадаєте, чи є ще слова в мові, які працюють за такими моделями?8. Відпрацювання способу дії. Письмо під диктовку.Берези, липи, тополі — дикорослі дерева. Четвертий урок — останній. Земля — планета Сонячної системи. Дванадцять — найкраща оцінка. Степан вдруге спробував покликати Тараса.

15

Частини мови

Г.З. В

Г.З. Ч. Г.З. Р.

Г.З.Час, Р

—Визначте, до якої групи частин мови відносяться ці слова. Запишіть зверху над словами номер групи — 1, 2, 3, 4, 5. (Можна виконувати цю роботу в парах).Висновок (діти).—Отже, у мові є багато слів, які теж працюють за цими моделями.Відпрацювання способу дії. Дія контролю. (Відгадування загадок – додаванок ).Якщо ми дізнались, що різні слова працюють за певними моделями, тобто становлять певні частини мови, то нам треба навчитись групувати слова за однаковими наборами Г.З.Послухайте віршовані рядки, які вам треба доповнити, дібравши римовані слова.

На траві блищать росинки, Мов сріблясті... (намистинки). Роси падають на квітиІ блищать, як... (самоцвіти). Засоромилась дівчина, Червоніє, як... (калина).—Ці слова-додаванки становлять якусь одну частину мови, чи належать до різних частин мови?Чому ви так вважаєте?Підсумок уроку.

- Яке ж відкриття ми зробили на уроці?(Ми відкрили , що слова можна групувати за набором Г.З.)- Як називаються такі групи слів? (Частини мови)- Як ви гадаєте, скільки існує частин мови?- А цікаво про це дізнатися?Що вивчатимемо наступного уроку?—Ми на наступних уроках попрацюємо і спробуємо довідатись ще й про цю таємницю мови.Домашнє завдання.Скласти три речення про калину і згрупувати слова за однаковим набором Г.З.

16

Послідовність формування поняття про прислівник

Молодші школярі знайомляться з прислівником як частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати її в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників.

Завдання вчителя під час формування поняття «прислівник» полягає в тому, щоб:

досягти практичного усвідомлення прислівника як лексико-граматичної групи слів;

навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;

формувати вміння вживати цю групу слів у практиці усного й писемного мовлення;

домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп прислівників .

Під час формування граматичного поняття прислівника слід учити школярів абстрагуватися від лексичного значення конкретних слів, узагальнювати (синтезувати) те спільне (граматичне), що властиве певній мовній категорії. Кінцевою метою є формування уміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо з метою спілкування. Для цього проводиться робота з розвитку мовлення, спрямована на формування в учнів умінь вживати прислівники в усному і писемному мовленні.

У процесі вивчення теми “Прислівник” доцільно використати таку схему.

17

Робота над розвитком мовлення в молодших класах при вивченні прислівника спрямовується головним чином на усвідомлення учнями значеннєвих відтінків, переносних значень, емоційного забарвлення, зображувальної ролі слова, що дає змогу не тільки збагатити, а й уточнити та активізувати словник молодших школярів.

Процес збагачення словника молодших школярів прислівниками можна умовно поділити на три етапи: пропедевтичний (збагачення словника прислівниками); аналітико-синтетичний (конструктивний) — включення слів у вправи та мовленнєві ситуації; комунікативний (вживання прислівників у власних висловлюваннях).

Програмою з рідної мови в цей період передбачено практичне ознайомлення дітей із прислівниками, формування уміння використовувати їх у мовленні. Кількість поданих слів-прислівників достатня для спілкування, однак не повною мірою сприяє підготовці учнів до побудови власних образних висловлювань. Адже, описуючи той чи інший об'єкт, діти повинні вміти визначити його ознаки за різними параметрами (розмір, колір, форма, запах, смак, матеріал, ознаку дії тощо). Така робота сприяє розвитку в школярів спостережливості, формуванню вміння логічно мислити лише тоді, коли здійснюється на адекватному мовному матеріалі.

Формування граматичного поняття «прислівник» починається з виявлення в цій частині мови трьох ознак: питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв'язок з дієсловами.

Із цією метою доцільно організувати спостереження дітей за лексико-граматичними ознаками слів тихесенький і тихесенько у таких, наприклад, реченнях: Тихесенький вечір на землю спадає (В. Самійленко) і Тихесенько вітер віє (Т.Шевченко). Учні виписують словосполучення з цими словами і визначають, якою частиною мови вони є.

Якщо приналежність слова тихесенький до розряду прикметників учням встановити легко, то визначення слова тихесенько як частини мови викликає у них певні труднощі. Виникає питання: якою ж частиною мови є слово тихесенько? Так створюється проблемна ситуація. Вихід із неї буде знайдено в ході евристичної бесіди:

18

— У чому схожість і відмінність слів тихесенький і тихесенько? (Обидва слова називають ознаку, але відповідають на різні питання: який? — тихесенький, як? — тихесенько.)

— З якими словами пов'язані ці слова у виписаних словосполученнях? (Вечір, віє.)

— Які ознаки показують ці слова? (Ознаку предмета і дії.) — Що станеться із словом тихесенький, коли змінити слово

вечір? А із словом тихесенько, якщо змінити слово віє? (Слово тихесенький змінюється, а тихесенько — ні.)

Отже, учні роблять висновок, що є слова, які показують ознаку дії і є незмінними. Учитель вводить термін на позначення слів такого типу — прислівник. У ході подальшої роботи розширюється уявлення дітей про прислівник.

Під час спостереження над мовним матеріалом з'ясовуємо, що прислівник, поєднуючись із дієсловом, виражає ознаку дії: (Як?) Тихо забриніли шибки в низенькій хатині.

Якщо прислівник поєднується з прикметником або з іншим прислівником, то він виражає ознаку іншої ознаки: Діти слухали учителя дуже уважно. (Як уважно?) дуже.

Якщо прислівник поєднується з іменником, то він виражає ознаку предмета: Мама подала плов (як приготовлений?) по-узбецьки. Сорочка (як одягнена?) навипуск; шапка набакир.

Внаслідок виділення прислівників у тексті чи окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й на питання де? куди? коли? звідки?з якою метою? чому? і інші. У реченні є другорядними членами.

Закріплення одержаних відомостей про прислівник відбувається під час виконання учнями різних тренувальних вправ, таких як: — виписування з тексту дієслів із прислівниками (на які питання відповідають виписані прислівники?); — утворення від іменників однокореневих прикметників, а потім прислівників (складіть з ними речення чи словосполучення); — заміна однокореневими прислівниками слів, поданих в дужках (веселий, радісний) і т.ін.

Уже з самого початку роботи над вивченням прислівника систематично спрямовую роботу на збагачення словника учнів, на вироблення вмінь правильно вживати прислівники у мовленні. Отже, завдання вчителя вбачаю у створенні мовленнєвих ситуацій, які вимагали б добору різноманітної лексики для опису предметів та

19

явищ. В ході аналізу пропонованої лексики учні вибирають лише ті прислівники, які характеризують саме ту ознаку дії, яку демонструє вчитель. У цілому ж виконання подібних завдань сприяє збагаченню словника молодших школярів, бо передбачає аналіз різноманітної лексики.

Отже, для досягнення мети — розвитку образного усного мовлення — розв’язуємо такі навчальні завдання: розширити і поглибити знання учнів про прислівники ; викликати інтерес до роботи над словом, почуття гордості за рідну мову; формувати ініціативу й самостійність, оперувати прислівниками у мовленнєвій діяльності; розвивати дитячу уяву, фантазію; виховувати вольові якості, вміння долати труднощі під час опрацювання навчального матеріалу, прагнення вдосконалювати літературну мову, спостережливість, кмітливість; формувати навички приязного, ввічливого спілкування з ровесниками; удосконалювати вміння переносити знання, здобуті на уроці, в нові умови; застосовувати на уроці знання, набуті самостійно.

Вирішуючи ці питання на уроках рідної мови, збагачується мовлення учнів кількісно, тобто поповнюється їхній активний словник. При цьому вдосконалюється він і якісно, бо звертаю увагу на найточніше вживання слів, виразність думки в усному та писемному мовленні молодших школярів.

20

Тематика уроків

1. Поняття про прислівник як частину мови. Незмінюваність - основна граматична ознака прислівника.

2. Значення прислівника. Питання прислівника. Порівняльна характеристика прислівника і прикметника. Роль прислівника у реченні.

3. Вживання у мовленні прислівників-синонімів.Роль прислівників - антонімів у мовленні. Поширення речень (тексту) прислівниками.

4. Способи творення прислівників. Ознайомлення з формами ступенів порівняння прислівників (практично).

5. Правопис найуживаніших прислівників.

6. Спостереження за роллю прислівників у художніх і наукових текстах. Вживання прислівників під час побудови текстів.

7. Урок виконання тренувальних вправ на закріплення і узагальнення вивченого про прислівник.

8. Контроль знань з мовної теми «Прислівник»

9. Урок аналізу контрольної роботи. Корекційна робота за результатами.

21

Урок 1.Тема: Поняття про прислівник як частину мови. Незмінюваність-основна граматична ознака прислівника.Мета: використовуючи відомі учням способи визначення частини мови ,ознайомити з основними ознаками прислівника, дослідити граматичні значення прислівника; навчити розпізнавати прислівник в усному й писемному мовленні; розвивати мислення, увагу, зв'язне мовлення; виховувати інтерес до предмета, любов до рідної мови; зміцнювати впевненість учнів у власних силах шляхом створення ситуації успіху.Обладнання: картки з деформованими прислів'ями, опорна схема для інтерактивної вправи «очікування», аркуш із завданням для групової роботи, індивідуальні картки, картки-схеми із завданнями для роботи в групах.

ХІД УРОКУI. Організація класу.Консультанти звітують про виконання домашнього завдання. Учитель вибірково перевіряє роботи, оцінює їх. Дає індивідуальні картки.ІІ.Мотивація навчальної діяльності. Фронтальне опитування. Ситуація успіху. — З чого складається наше мовлення?— А речення?— Яку «роботу» виконують слова в мовленні?— Назвіть вивчені частини мови. Наведіть приклади. Доведіть правильність свого вибору.У деякій країні мова незвична для нас: корені слів не схожі на українські, а суфікси, префікси, закінчення такі ж, як у нашій мові. Поміркуйте, як називатиметься :Людина, яка виготовляє брамби (відповіді учнів фіксуються на дошці. брамбар, брамбник.)Виконана в минулому дія « рамбити»( рамбив, рамбили, )Як лагідно назвати «флюмсу»(флюмсочка)Маленький вукт. (вуктик)Дія «луктати», виконувана тим, хто говорить ( лук таю)Мешканець країни Жанта (жантієць)Чудасія! Невже ви знаєте мову цієї країни? Чому ви так легко утворюєте слова? ( Ми не знаємо лексичного значення коренів слів , але розуміємо значення суфіксів і знаємо граматичне значення закінчень української мови)Можливо, ви скажете, які це частини мови і які граматичні значення вони мають?

22

Учні обґрунтовано визначають частини мови.(Брамбар – це іменник, суфікс –ар- вказує на причетність до професії, нульове закінчення вказує на чоловічий рід, однину, Н.в. і т.д.) IIІ. Постановка навчального завдання— Ви так легко впорались з іноземною мовою, тож визначити частини мови в рідній мові вам буде нескладно. Запис на дошці:Автомобіль повернув (в)ліво. (В)лівому кутку сиділо кошеня.— До речі, допоможіть мені розібратись з прийменниками й префіксами.Діти визначають письмово частини мови. Учитель допомагає учням запитаннями:— Знайдіть назву ознаки предмета.(Лівому)— Якої назви предмета вона стосується?(Слова «кутку»).— Які граматичні значення вказують на це? (На це вказують відмінкові закінчення -ому та -у: М.. в., одн., ч. р.)— Поясніть орфограму (в)лівому.( «в» — прийменник, який пишеться з прикметником окремо, бо між ними можна вставити слово, наприклад, «в нижньому лівому кутку»)— Що таке «на»? Прийменник чи префікс?Діти перевіряють, намагаючись вставити між «на» і «ліво» слово.( «На» — це префікс, бо у разі вставляння слова між «на» і «ліво» втрачається зміст).— Якою ж частиною мови є слово «наліво»? Це прикметник?( Ні, бо тут немає граматичних значень прикметника.)— Як ми визначимо завдання нашого уроку?( Визначити, до якої частини мови належить слово «наліво»).— А якщо це нова частина мови?( Тоді визначити, які граматичні значення вона має).IV. Дослідження граматичних значень нової частини мови— Я пропоную вам план дослідження. Запис на дошці: рід — число — відмінок — час —дієвідміна — особа —

23

Діти проводять обговорення в групах, фіксуючи потім результати на дошці.( Рід — немає; число — немає; відмінок — немає; час — немає; дієвідміна — немає; особа — немає .)— Який висновок можна зробити? Це нова частина мови?(Так. Це частина мови, яка не змінюється ні за родами, ні за відмінками і т. п.)— Як ми її можемо назвати? (Вислухати всі варіанти дітей. Вони запропонують назвати незмінною)— Молодці, ви провели гарне дослідження. Хочу додати, що назву цієї частини мови ви дізнаєтеся, відгадавши шараду.Шарада. Назва цієї частини мови має той корінь, що й іменник «слово», префікс — у слова «прийменник», а суфікс — такий, що й у словах іменник, прийменник, займенник.Вчені назвали цю частину мови прислівником.(Можна використати вірш Л. ЛужецькоїОзнаку дій називає,а також місце, час, причинуЦієї дії визначає, і кожен цю частину знає.Бо це прислівник – всім відомий.Незмінна ця частина мови,на запитання як? коли?Готова всім відповісти.Сміється сонце як? – ласкаво,мандрує небом величаво,А небо голубіє дивно, пливуть хмарини тихо, мрійно.Дзвенить кохана мова чисто, а кожне слово – урочисто,Земля стрічає нас святково, сміються зорі загадково.Сади цвітуть коли? – весною, улітку трав моря шовкові,А восени врожай збирають, узимку снігу всі чекають. Прислівників багато в мові, усі яскраві, всі чудові!Щоб здобути знань основи, вивчім цю частину мови!) Учитель дає завдання -«пастку» — Запишіть слово «наліво» й виділіть у ньому закінчення. Організовуємо обговоренняОбговорюються варіанти:— наліво,- закінчення –о-;наліво – нульове закінчення;наліво.Висновок: у закінченні виявляються граматичні значення роду, числа і т.п. Таких значень у прислівника немає. Отже, це незмінна частина мови і взагалі закінчення не маєПроблемне питання. Складаємо план вивчення прислівника.

24

— Які слова належать до прислівників? — Що означають прислівники?— На які питання відповідають?— З якою частиною мови найчастіше зв'язуються в реченні?— Якими членами речення бувають прислівники?

V. Практичне ознайомлення з прислівниками, знаходження їх у реченнях.Робота з підручником.Вправа 343.Прочитай словосполучення . Поясніть відмінність між прикметником і прислівником за допомогою їхніх моделей як частин мови.Верхова їзда – їзда верхи, піший похід – похід пішки, ближній магазин – магазин поблизу, мовчазне читання – читання мовчки.— Спробуйте знайти прислівники в поданих реченнях, записаних на дошці.Діти списують речення та інтуїтивно підкреслюють прислівники. Запис на дошці:Мале зернятко, ти поспи сьогодні, бо завтра мусиш сходить і рости.А стежка в'ється то вгору, то вниз.Лунає пісня голосна урочисто й красиво.Влітку день став значно довшим.Тато любить котлети по-київськи.Учні пояснюють вживання розділових знаків. Виникає суперечка щодо слів «голосна» й «урочисто». Діти змінюють слово «голосна», зв'язують його зі словом «пісня» — це прикметник. «Урочисто» не змінюється — це прислівник.Робота зі словником.«Не бійтесь заглядати в словник. Це пишний яр, а не сумне провалля». М.Рильський.«Тематичний словник школяра». Розділ «Прислівник».Виписати прислівники, з’ясувати їхнє значення. Робота з підручником. Вправа 344.

VІ. Підсумок уроку. - Яку частину мови почали вивчати?- У чому особливість прислівника як частини мови? - З якою частиною мови найчастіше зв’язується прислівник у реченні?Домашнє завдання( на вибір).

25

1.Визначити, на які питання відповідають прислівники в списаних реченнях і до яких слів у реченні вони належать.2. Виписати зі словника кілька прислівників і скласти з ними речення.3. Списати 5 прислів’їв, у яких вживаються прислівники.

Урок 2Тема. Значення прислівника. Питання прислівника. Порівняльна характеристика прислівника і прикметника. Роль прислівника в реченніМета: на основі спостереження за поведінкою прислівника в реченні зробити висновок про його значення й використати це для складання граматичної моделі прислівника, закріпити вміння розпізнавати прислівники в тексті; учити добирати прислівники за допомогою питань; розширити уявлення про прислівник на основі його порівняння з прикметником; формувати вміння розрізняти прислівники та прикметники, формувати орфографічні навички, розвивати мовлення, виховувати інтерес до предмета, любов до рідного слова, зміцнювати впевненість учнів у власних силах шляхом створення ситуації успіху.Обладнання: опорні схеми, картки для індивідуальних завдань, групової роботи.

ХІД УРОКУІ.Організація класу. Очікування від уроку.Перевірка домашнього завдання.Гра-естафета «Добери прислівники».Кожний ряд одержує аркуш паперу з написаним на ньому дієсловом, до якого треба дібрати «ланцюжком» прислівники. Виграє ряд, який упродовж обумовленого часу добере найбільше прислівників.-— Які питання до прислівників можна було поставити в реченнях, виписаних словах, прислів’ях?(Коли? Куди? Як?)Діти називають виділені сполучення «поспи (коли?) сьогодні» тощо, вчитель фіксує питання на дошці.— До яких слів додаються прислівники в реченні? (До дієслів, іменників, прикметників)— А що визначає прислівник для дії, ознаки, предмета? Поміркуймо: ось дія «лунає», до якої додаємо прислівник «урочисто» — Що змінилось?(Змінилося забарвлення дії. Вона стає зрозумілішою)— Отже, ми можемо сказати, що прислівник означає ознаку чи то дії, чи то ознаки, чи то предмета. Ви погоджуєтеся з цією думкою?

26

Висновок фіксується на дошці: «Прислівник означає ознаку дії, ознаки, предмета»2.Робота з прислів'ям. Каліграфічна хвилина Не йдеш вперед — ідеш назад.— Прочитайте прислів'я, назвіть прислівники.— Поставте питання до цих прислівників.— Поміркуйте вголос, чому люди склали таке прислів'я?II. Мотивація навчальної діяльності. Спостереження за поведінкою прислівника в тексті.— Сьогодні на уроці ми спостерігатимемо за роботою прислівника в різноманітних текстах. Сподіваюся, нам вдасться знайти цікаву інформацію й доповнити нею свої висновки на дошці. Адже метою нашого уроку є складання максимально повної граматичної моделі прислівника .— Поспостерігайте самостійно, де у вірші Ліни Костенко «Перший пароплав» ховаються прислівники, яку роботу вони там виконують, для чого вони знадобились поетесі?Учитель роздає тексти вірша й сам виразно читає його.— А зараз ви працюватимете в групах. Сформулюйте своєзавдання.Дуже важливо почути формулювання завдання від дітей, щоб уникнути його переорієнтації. 5 хвилин — робота в групах.(— Прочитати вірш, знайти прислівники, визначити, до яких слів вони додаються, що означають і на які питання відповідають) Перший пароплавБуло це вранці. Я ще трохи спав. На землю скочив босими ногамиЯк привітався перший пароплавДалеко десь з Дніпром і з берегами.— Ту-ту! Ту-ту! — він подих перевів.І знов:— Ту-ту! — гукав мені щосили.— Ту-Ту! Ту-ту! — йому я відповів. —Бувай здоровий і пливи щасливий!Після обговорення різних варіантів відповідей на дошці фіксується результат.— Що нового ви помітили?( Було (коли?) вранці; спав (скільки?) трохи; привітався (це?) десь; десь (де?) далеко; гукав (як?) знову, щосили)— Нове питання «скільки?» (додаємо його до списку питань); прислівник може означати й ознаку самого прислівника «десь (де?) далеко».

27

Доповнюємо запис на дошці.— А для чого були потрібні прислівники поетесі?( Щоб уточнити час і місце подій (вранці, далеко).— Для передачі стану хлопчика (ще трохи спав).— Для підсилення дії (пароплав «далеко», тому й гукав «щосили» й «знову»)III. Творча робота з прислівником.—Прочитайте й спишіть текст, відгадайте, з якої він казки, підкресліть прислівник.Уривок з казки «Русалонька» Г.Х.Андерсена, опрацьованої на уроці позакласного читання з теми «Казки народів світу»....Понад усе вона любила слухати розповіді про людей, що жили нагорі, на землі. Особливо дивувало її те, що квіти на землі пахнуть, — не те, що в морі! — що ліси там зелені, а риби, які живуть на деревах, дзвінко співають. Бабуся називала рибками пташок, інакше онучки не розуміли б її. Вони ж зроду не бачили птахів... — Перечитайте текст і знайдіть вислови, де автору знадобились прислівники. Спробуйте так змінити ці вислови, щоб можна було обійтися без прислівників, але все ж таки передати зміст висловленого— Чи вийшло це у вас? ( Не вдалося замінити прислівники іншими частинами мови у випадках: інакше — по-іншому (присл.); зроду — зовсім (присл.); особливо — дуже (присл.). Вдалося замінити: дзвінко чути — дзвінкий спів; можна обійтись без «нагорі» — є однорідний член речення «на землі».)

— У яких випадках необхідні прислівники?Адже автор не завжди ними користуєтьсяВисновок: не можна замінити прислівник там, де на нього падає логічний наголос, де ознаку дії не можна замінити ознакою предмета. (Формулюється з допомогою вчителя.) IV. Складання граматичної моделі прислівника.1.— Ми з вами достатньо спостерігали за роллю прислівника в мовленні і, на мій погляд, здобутої інформації досить для складання граматичної моделі нової частини мови. Цю роботу пропоную для групового обговорення. Даю 3 хвилини.Результати роботи виносяться на дошку.Після обговорення складаємо нову модель:ознака як?дії коли?предмета куди?ознаки скільки?

28

2.Робота з підручником.Вправа 349.(усно)Вправа 350 (в парах)Вправа 351( самостійно, індивідуально)3.Порівняльний аналіз прислівників і прикметників. Виконуючи завдання, порівняйте пари речень, доведіть, що одне із споріднених слів у кожній парі — прикметник, а друге — прислівник. Випи-шіть парами споріднені прикметники й прислівники.Сіли вечеряти пізно.Мати ніжно співала колискову. Сергійко піднявся на вищу сходинку.Сіли вечеряти пізнього вечора.Мати співала колискову ніжним голосом.Сергійко піднявся вище.

4.Творча вправа.Від поданих слів утворити прислівники.Сміється — смішно.Весна — навесні.Вечір — ввечері.Яскравий — яскраво.Два — вдвох.Зроби висновок.V. Узагальнення вивченого.Прочитай вірш В.Скомаровського « Над Кобзарем»Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.Ані шелесне верба височенна.Наша Оленка відкрила «Кобзар»,Вголос читає Тараса Шевченка.Ген за рікою синіє гора.В небі веселка розквітла казково.Ніжно вплітається в гомін ДніпраДобре і щире Шевченкове слово.Учитель. Діти з іншого класу знаходили у вірші прислівники. Іванко підкреслив 5 слів, Іринка — 6, а Дмитрик — 7. А скільки прислівників знайшов ти? Випиши їх.Домашнє завдання.Учитель роздає текст вірша Віки Івченко «На риболовлі». Завдання:1) вибрати й записати прислівники, їх питання, що вони означають;2) виписати всі прислівники, які зустрічались на двох попередніх уроках.

29

На риболовліРаз впіймався на гачок необачливий бичок.Це не той бичок, що в полі скаче, хвіст задравши вгору.А це той бичок, що в морі виростає на просторі.Подивилась я на нього: голова — і більш нічого!Відкриває рот-квадрат і ковтає все підряд.З тим бичком мені лиш горе!Рішення було просте:Відпущу його у море,Хай ще трішки підросте!

Урок 3Тема: Вживання у мовленні прислівників - синонімів.Роль прислівників - антонімів у мовленні. Поширення речень (тексту) прислівниками.Мета: ознайомити з прислівниками-синонімами та прислівниками-антонімами , спостерігати за роллю прислівників-синонімів та антонімів у текстах; ознайомити з правилами написання частки не з прислівниками; формувати вміння визначати, добирати прислівники-синоніми, прислівники-антоніми; розвивати мовлення, пам'ять, увагу, мислення; виховувати любов до рідної природи; сприяти усвідомленню, що навчання — головна праця школярів, формувати життєву компетентність.Обладнання: перелік питань для опитування, план-схема уроку, словники, презентація «Сади цвітуть», таблиці «Орфограма: не і ні з прислівниками».

ХІД УРОКУI. Організація класу.II. Актуалізація опорних знань. Народні прикмети. Запис по пам'яті.Вранці стоїть ясна погода, а опівдні з'являються купчасті хмари — чекай приморозків. Багато інею на деревах — буде багато меду. Якщо зимою сухо і холодно, літом мокро і жарко. Кульбаба легко розкидає пушинки — на суху погоду.— Яку роль виконують прислівники? Робота в парах.«Навчальний діалог». Орієнтовні питання:— Що таке прислівник?

30

— На які питання відповідає?— З якою частиною мови найчастіше зв'язаний?— Яку роль виконує в реченні?— Чи мають прислівники закінчення? Чому?III. Визначення завдань уроку.Опорна схема для усвідомлення завдань уроку:• познайомитись...• спостерігати за роллю...• добирати...• вживати...• мої завдання. Тема уроку: прислівники, близькі за значенням. Спираючись на запропоновану схему, усно сформулюйте загальні задачі уроку, запишіть свою власну мету.Моя мета: навчитись..., зрозуміти..., бути...Вибірковий диктант.1) 3 двома прислівниками (на вибір) скласти речення.2) Поставити питання до прислівників. Текст диктанту(Учитель читає диктант логічними частинами.)

Навчання — головна праця школярів. За Вашим ставленням до нього можна сказати, якими господарями країни Ви станете. Щоб будувати, треба знати. А щоб знати, потрібно вчитись. Завзято. Терпляче.

Глибокі знання потрібні не для оцінок, не для атестатів. Вони потрібні для того, щоб впевнено вийти в самостійне життя, активно і з користю брати участь у справах своєї країни.

Виховувати працелюбність, уміння працювати радісно, відчувати задоволення від своєї праці, праці своїх товаришів — справа честі кожного.IV. Робота над темою уроку. План роботи на уроці.1. Робота над текстом.2. Конкурс «Диктор».3. Хвилини творчості. «Працюємо разом».4. «Віконечко в завтрашній день». Орфограма «Не і ні з прислівниками».5. Антоніми. Кросворд.Робота з текстом.

Давно це було. Колись жили на землі велетні. Вони легко переступали ногою з однієї гори на другу, і їм неважко було це робити. Ті велетні мали страшенну силу, але використовували її лише для добра. Вони ніколи нікому нічого злого не робили, а

31

тільки добро. Тому їх завжди будуть згадувати люди. Навіть коли довго не падав дощ, то якось уміли притягувати хмари туди, де треба було землю зволожити. А роси тоді ще не було.

Перед тим, як мали з'явитися на землі люди, велетні почали вимирати. Між ними був і той, що постійно регулював дощ. Він тяжко захворів, лежав на горі , і дуже йому було жаль , що сохне все на землі, а він не може притягнути дощові хмари. Коли він останній раз важко зітхнув і його серце перестало битися, усе, що лише було на землі – дерева, кущі, трави різні - все-все почало за ним плакати.

Ті сльози стали росою, яка й донині зволожує землю тоді, коли дощу немає. За народною легендою а) самостійне читання;б) словникова робота;в) висловлення вражень від прочитаного;г) «Паспорт тексту» (добір заголовку, визначення теми, мети, стилю мовлення, типу мовлення).Конкурс «Диктор ». Переказ легенди. —Уяви, що на радіо потрібно розповісти це повідомлення так, щоб викликати цікавість слухачів. Критерії оцінювання переказу:• послідовність;• виразність;• емоційність;• правильність;Після переказу діти будують «Оцінні судження». Учитель оцінює роботу дітей.Письмове завдання за текстом. Випишіть попарно прислівники, близькі за значенням. Як називають такі пари або ряди слів? Яка роль прислівників-синонімів у тексті?Легко неважко; тяжко важко; давно колись. «Запам'ятай і вживай!»— Запишіть синонімічний ряд, запам'ятайте ці прислівники, вживайте їх у своєму мовленні.Рано-вранці, зрання, зарання, пораненьку. Робота зі словником синонімів і антонімів. Робота в парах.Випишіть 3 синонімічних ряди прислівників. 3 хв.Вправа на рефлексію.Яке слово серед синонімів зайве? Доберіть ще синонім. Раптом, нараз, зненацька, разом (враз).

32

Всіляко, ніяк, всяко, різно (інакше). Вороже, негарно, недружелюбно (неприязно). Неосяжно, широко, безмежно (безмірно).Багато, чимало, достатньо (багацько). Тихо, повільно, спокійно, легко (помалу). Часом, порою, інколи, ніколи (деколи). «Хвилинки творчості». Поетична хвилинка. Ще так ніколи не цвіли сади: Первісно, первозданно, первоцвітно... На серці не було ще так блакитно... Ще так ніколи не цвіли сади. А.Близнюк— На основі прочитаного вірша, перегляду ілюстрацій та фотографій запишіть синонімічні ряди:• синьо — блакитно;• біло — білосніжно,... первоцвітно, первісно, первозданно;• волошково — бузково.Хвилинка орфографії. Орфограма «Не і ні з прислівниками».Діти в групах аналізують матеріал, роблять висновки— доповнення до правил підручника.Запам'ятайте!Ніколи (немає часу); ніколи (у жодний час); нікуди (немає куди); нікуди (у жодне місце); ніде (немає де); ніде (у жодному місці).Негайно, незабаром, нещодавно — без «не» не вживається.Можна замінити синонімом: недобре — погано; неважко — легко.Ні холодно, ні жарко — фразеологізм.Гра «Аукціон». Біля дошки двоє учнів, які змагаються в умінні замінювати фразеологізми прислівниками-синонімами.Як сніг на голову (зненацька). В одну дудку грати (дружно, разом). Як кіт наплакав (мало).З голови до ніг (повністю). Ні за цапову душу (даром). Кури не клюють (багато). До сьомого поту (важко). Накрити мокрим рядном (несподівано). Читання вірша Д.Білоуса «Українські прикмети»Сьогодні добре знають люди, яка погода завтра буде,Бо теле- й радіопрогноз підкаже – спека чи мороз.В старі ж часи, і це знаменно, - діди й бабусі наперед прогнозували достеменно погоду з безлічі прикмет:

33

1 а2 н3 т4 о5 н6 і7 м

Як місяць гострий – на негоду, як рівний – на ясну блакить,Щербатий – то відомо зроду, що незабаром задощить.Якщо з рогами він крутими, то знай – невдовзі дощ ітиме;З положистими заяснів – чекати слід погожих днів. Д.Білоус

Бесіда за прочитаним.-Яка тема вірша?- З якою метою автор написав цей вірш?- Які ще прикмети знаєте?- Знайди у вірші прислівники. З якою метою їх вжито?- Які з них є словами з протилежним значенням?- Як називаються такі прислівники?Робота у парах .Розгадування кросворду. Розгадайте кросворд, дібравши до поданих прислівників антоніми.1.Мало. 12.Раніше. 23.Всерйоз. 34.Дешево. 45.Уночі. 56.Швидко. 67.Влітку. 7 Конкурс на найкраще речення з прислівниками-антонімами.

Самостійна роботаСпишіть речення, вставляючи потрібні прислівники.(коли?)… на горизонті показалося червоне сонце. Біжить лісовий струмочок усе (куди?)… (як?) співає дзвінкоголосий соловей.(де?) … видніється зелений березовий гай.

V. Підсумки уроку. «Мікрофон». Оцінювання.— Як називаються прислівники, близькі за значенням?— Яка їх роль у тексті?- Поясніть, чому слова рано і пізно – це прислівники-антоніми.— Яка роль прислівників-антонімів у тексті?— Як найчастіше пишеться не з прислівниками?— Чого ви навчились на уроці?— Яка робота на уроці запам'яталась найбільше? Чим?— Яке із завдань вважаєте найкориснішим? Чому?

34

— Які види завдань ви могли б запропонувати з цієї теми?VI. Домашнє завдання. Вибрати картку з завданням.Картка № 1Прочитайте пари речень. Знайдіть у них однакові слова. Визначте, до якої частини мови вони належать.1. Справа від дороги тягнувся ліс. Учися, друже мій, як слід, хоч це й нелегка справа.2. Летять лелеки угорі, земля вже дихає весною. У горі пробили тунель.3.1 тут гаряче, і там боляче. Гаряче сонце щедро ллє проміння золоте.Доберіть до прислівників синоніми і антоніми.

Картка №2Доповни прислів'я і приказки прислівниками-антонімами.Гарно щебече, та …. слухати. Знай більше, говори …. Бур’ян росте …, а добра трава - … на рідній землі тепло … і вночі.Добери з «Читанки» прислів’я з прислівниками – антонімами.

Картка № ЗПідготувати завдання для товаришів за вивченим матеріалом з теми «Прислівник»

Урок 4Тема. Способи творення прислівників. Ознайомлення з формами ступенів порівняння прислівників (практично).Мета: ознайомити дітей із способами творення прислівників від прикметника, іменника, дієслова, числівника, комбінованим способом; вчити застосовувати набуті знання на практиці. ознайомити учнів зі способами творення різних форм ступенів порівняння прислівників, формувати вміння утворювати різні форми прислівників, учити вживати їх у реченнях, текстах; розвивати інтелект через розвиток мовлення та мислення, пам'ять, увагу, виховувати взаємоповагу, взаєморозуміння під час роботи в парі; учити довіряти один одному, знаходити шляхи виходу з проблемної ситуації; зміцнювати впевненість учнів у своїх силах шляхом створення ситуації успіху.

35

ХІД УРОКУІ.Організація класу. Очікування від урокуІІ. Перевірка домашнього завдання.

Чи важко було виконувати домашнє завдання?Яке завдання вважаєте цікавим? Творчим? Складіть речення зі словами справа –іменник, справа - прислівник.Виконаймо завдання, яке підготували учні за карткою 3.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.Учора до мене прийшов мій сусід Тарас , який навчається у 3

класі, і попросив перевірити, чи правильно він розібрав за будовою слова : веселенький, будинок, легко, навкруги. Ви могли б виконати таке завдання?Перевірте .

( У слові навкруги Тарас виділив корінь навкруг- і закінчення –и. Учні це помітили. Виникла навчальна дискусія).

-Як ви гадаєте, чому Тарас допустив таку помилку?(Можливо, він не вивчав ще прислівників і не знає, як утворюються такі слова.)

-Чи дуже добре знаєте ви , як утворюються прислівники? - Є у вас припущення щодо завдань сьогоднішнього уроку?Вислухавши думки учнів, визначаємо спільно завдання уроку і

фіксуємо це на дошці.ІV.Ознайомлення із способами творення прислівників.— Послухайте казку про прислівник.Прислівники з'явились у нашій мові значно пізніше, ніж інші частини

мови. Іменники, Дієслова та інші частини мови порозтягували майже всі слова до своїх володінь. Ось і змушені були Прислівники перехоплювати легковажні слова і перетворювати їх у свою частину мови.

Найпростіше було з Прикметниками. Замінив у слові теплий -ий на -о і отримав прислівник (запис на дошці: теплий — тепло), або додав на початку по-, і маєш собі новий прислівник:

український — по-українськи;батьківський — по-батьківськи.З Іменниками — складніше. Довелося Прийменник перетворити у

Префікс. Зате з одного Іменника виходить ціла купа Прислівників (запис на дошці: верх — доверху, наверх, зверху, верхи).

Потім добралися вони й до Числівників:три — утрьох; два — удвох.А ось Дієслів не вдалось багато перехопити, хіба що кілька: хотіти —

досхочу, скакати — ускач, плести — уплав.

36

V. Практичне використання способів творення прислівників.Робота в парах.— Визначте, якими способами утворені ці прислівники. Оформіть свій

запис у вигляді таблиці.Від дієслова Від іменника Від

прикметникаВід числівника Інші

вгору особливо трохипідряд дзвінко трішкинагорі далеко інакшезроду знову десьвранці влівощосили

— Який висновок робимо?— Найчастіше вживаються прислівники, утворені від іменників та

прикметників; є слова (трохи, інакше), які одразу були прислівниками; і є прислівники, які утворилися від поєднання інших, службових чи повнозначних частин мови (десь).

— Для індивідуальної аналогічної роботи пропоную вам ще низку прислівників. Доповніть ними таблицю.

Запис на дошці: усемеро (4), урозтіч (І), сьогодні (5), урозсип (1), всередині (2), по-друге (4), по-англійськи (3), довкола (2), гаряче (3), торік (2), задовільно (3), знадвору (27), навперейми (1), втричі (4), усюди (5).

Діти читають слова, розмірковують над значенням тих слів, які, можливо, їм незрозумілі; вставляють деякі .слова у словосполучення; заповнюють таблицю.

— Спробуйте утворити прислівники за аналогією. Зразок: завбільшки — завтовшки — завглибшки — заввишки.Вночі — (вдень, ввечері, вранці тощо). Здалека — (зблизька, знизу, зверху, ззаду, збоку).Доночі — (допізна, досередини, дотепер, доверху, донизу, докупи).Надалі — (назустріч, набік, наверх, навічно). Усемеро — (удвоє, увосьмеро тощо).— Утворіть прислівники від поданих слів і вкажіть спосіб їх творення:далекий — (здалеку, далеко);довгий — (довго, надовго, задовго, уздовж);молодий — (замолоду, змолоду);кінець — (доконечно);дім — (додому);

37

присідати — (навприсідки);втікати — (навтьоки).VІ. Спостереження за способами утворення ступенів порівняння

прислівників.Прочитайте вислів. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим тонша її сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів, тим активніше сприймає серце красу слова В.Сухомлинський-Яке значення для людини має вивчення рідної мови?-Запишіть вислів В.Сухомлинського.-Доведіть, що в реченні є три прислівники, які відповідають на питання як?Підкресліть їх. Визначте роль цих прислівників у реченні.

- Порівняйте прислівникиГлибоко — глибше. Тонко - тонше.Багато — більше. Високо – вище.Активно — активніше. Весело –веселіше.— До якої частини мови належать слова в першому, другому стовпчиках?— Порівняйте прислівники. Чому автор надає перевагу прислівникам «глибше, більше, активніше»? (Підсилити ознаку дії, порівняти, показати якість, силу дії.)— Як утворились ці форми прислівників? Самостійна робота. Прочитайте прислівники.Зручно, ясно, темно, широко, сильно, низько, давно.— Виберіть три прислівники, утворіть і запишіть можливі форми. Користуйтесь алгоритмом.Виконувати так.

1 Додати суфікси

-іше, -ше Сильніше

2 Додати слова

Значно, багато, набагато, куди, ще, трохи

Значно сильніше

Набагато сильнішеКуди сильнішеЩе сильніше

38

Трохи сильніше3 Додати

префікснай- Найсильніше

4 Додати префікси

як- або що- Якнайсильніше Щонайсильніше

Диференційований підхід.Завдання: познач префікси і суфікси, за допомогою яких утворилися різні форми прислівників. Усно зробіть висновок про творення форм прислівників.Творче завдання: з різними формами одного прислівника складіть і запишіть речення.«Мозковий штурм» Чи можете ви назвати, до якої частини мови належать ці слова?Вище, нижче, глибше, краще, гірше, складніше.Робота в групах. Виконайте завдання і доведіть свою точку зору.У ході групової роботи вияснили, що дані слова можуть належати і до прикметників, і до прислівників.- Зробіть висновок про те, як можна розрізнити однакові за звучанням і написанням форми прислівників і прикметники середнього роду.- Прочитайте речення. Назвіть однозвучні слова, що належать до різних частин мови.Кріт рив все глибше і глибше. Чорне море глибше за Азовське.Складніше завдання виконувати цікавіше. Підніматися угору ставало складніше, тому Роман запропонував цікавіше діло. — Як утворились ці форми прислівників?

VІІ. Підсумок уроку.— Ви працювали самостійно, творчо, активно, завзято. Утворіть форми цих прислівників, якщо буде потрібно на наступних уроках підсилити ознаку дії.Наші помічники:1) -іше; -ще;2) най-; як-, що-;3) значно, багато, набагато, куди, ще, трохи. Активно — активніше, ще активніше, набагато активніше.Самостійно — самостійніше, ще самостійніше.Завзято — завзятіше, значно завзятіше, ще завзятіше, якнайзавзятіше тощо.Гра «Прикметник чи прислівник».

39

Ведучий (учень) зачитує речення або словосполучення з прислівниками вищого й найвищого ступенів порівняння або з прикметниками середнього роду, однозвучними з прислівниками. Учні уважно слухають. Якщо звучить прислівник, вони плещуть один раз у долоні.Матеріал для гри.• Що у світі наймиліше?• Ми вибирали найвище дерево.• Байкал — найглибше озеро земної кулі.• У цьому році річка розлилась ширше.• Золото важче, ніж срібло.• Гостре слово сильніше меча..Вибірковий контроль та оцінювання письмових робіт учнів. Домашнє завдання.Пошукова робота Доберіть і запишіть кілька народних прикмет, у яких вживаються прислівники з різним ступенем вияву ознаки дії, наприклад: тепло- тепліше. У помічники можете взяти «Словникову скарбничку». Творча робота Скласти розповідь за початком, вживаючи різні форми прислівників.Якось напровесні, коли сонечко пригрівало все тепліше й тепліше, а сніжок танув усе скоріше,і водичкою стікав у стрімкі потічки …

Додаткове завдання тим, хто хоче провести лінгвістичне дослідження: поміркувати, як утворилися прислівники навмання, навпаки, внаслідок, занадто, звідусіль.

Урок 5Тема. Правопис найуживаніших прислівників.

Мета: ознайомити дітей з різноманітними прислівниками; знайти спосіб розрізнення написання прислівника й прийменника з іншою частиною мови; формувати орфографічні навички, розвивати мовлення, виховувати інтерес до предмета, любов до рідного слова.

ХІД УРОКУI. Перевірка домашнього завдання.Діти зачитують прикмети, називають прислівники й спосіб їх творення, обговорюють питання. Учні, які працювали над додатковим завданням, пропонують свої дослідження, зачитують кращі розповіді.II. Робота з орфографічним словником.

40

— Пропоную попрацювати в парах. Потрібно з орфографічного словника виписати цікаві прислівники, можливо, ті, які нам ще не зустрічалися. Які ваші пропозиції щодо організації роботи?Якщо діти не запропонують самі, учитель пропонує спосіб організації роботи: кожна пара бере певну букву алфавіту й досліджує слова цього розділу; для кращої орієнтації варто звертати увагу на скорочене позначення прислівника — «присл.».III. Робота над розрізненням правопису прислівника й прийменника з іншою частиною мови, правопису прислівників типу де-не-де, по-київськи.— Пам'ятаєте казку про Прислівник? Багато слів він перетягнув у свою частину мови. І тепер радіє. А учні щось не дуже. Чому? Занадто вже схожі прислівники на прийменники з іншими частинами мови. Спробуй розібратися, коли писати разом, а коли — окремо. Гадаю, варто поміркувати над цим завданням. Ось матеріал для роздумів. Можливо, ви самі зможете визначити цю проблему?А кругленький козубок, Мов бабусин колобок, Стриб і покотився. Покотивсь, помчав з гори По крутому схилу, Повз високі явори, Повз вербу похилу.(Вадим Скомаровський, «Козубок-колобок»)РайдугаЗвуть веселкою у селах Райдугу за кольори... Скільки промінців веселих Грає-виграє згори!(Олекса Ющенко, «Райдуга»)— Визначивши проблему, починаємо обговорення. Доведіть, що в одному випадку «з гори» — прийменник з іменником, а в іншому — прислівник.Робота у групах — 3 хвилини.Докази дітей: «гори» — у першому уривку це змінне слово, має закінчення -и (помчав з гори, помчав з гір), у якому виражається граматичне значення жіночого роду, однини, родовий відмінок іменника «гора»; між прийменником «з» і «гори» можна вставити слово (з високої гори), ставимо запитання: «помчав (з чого?) — з гори».

41

«Згори» — у другому уривку це прислівник, вказує не на предмет, а на напрямок, відповідає на питання прислівника «де?», не змінюється, між «з» і «гори» слово не вставляється, втрачається зміст, отже «з» — префікс і слово пишеться разом.

- В українській мові є прислівники, які полюбляють дружити з отаким розділовим знаком – Прочитайте речення. Назвіть прислівники. Зверніть увагу на правопис.Весняне сонце розтопило сніги на полях.. Лише де-не-де біліють латки злежаного снігу. Мама подала плов по-узбецьки. Офіціант запропонував скуштувати котлети по-київському. Заспівало Солов’ятко по-дроздиному.

IV. Використання способу на практиці.Учитель пропонує попереджувальний диктант.Звечора небо було ясне, а опівночі надійшла холодна хмара. З вечора до ранку співає соловейко. Я люблю вчити вірші напам'ять. На пам'ять приходять гарні спогади. Пароплав дійшов до середини Дніпра, і перед нами розгорнувся дивовижний краєвид. Дітям цікаво, як влаштовані іграшки зсередини. Максим полюбляв випити вранці чашку кави по-східному. Перемога була попереду.V. Самостійна робота.— Спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть свій вибір.Лютий в гості на гостину Кличе всю свою родину... .Ще (до) ночі в темнім борі Вся родина буде взборі. (Оксана Сенатович, «Лютий»)

...Прилетіли гуси (до)дому, Принесли з моря краплю солону...(Ганна Чубач, «Повернулися гусоньки рано»)

Котилася писаночка(3) гори на долину,Прикотилася простісінькоДо нас у гостину.(Роман Завадовий, «Великдень»)...Бабу здоровенную,(У) ночі страшеннуюЗліпимо гуртом...(Леонід Глібов, «Зимня пісенька»)

42

...І на полі жайворонок,Соловейко в гаїЗемлю, убрану весною,(В) ранці зустрічають.(Тарас Шевченко, «Встала весна...»)— Можливо, ви пригадаєте, з яких творів взято ці уривки?

VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання.Виберіть завдання.1.Придумати подібні завдання для однокласників, скористатись програмовими віршами з читанки для 4-го класу.2.Дібрати слова для словникового диктанту «Правопис прислівників»3.Вправа 360.

Урок 6Тема. Спостереження за роллю прислівників у художніх і наукових текстах. Вживання прислівників під час побудови текстів.

Мета: розвивати зв'язне мовлення учнів, а саме: вчити влучно вживати прислівники у власному усному та писемному мовленні; вчити використовувати прислівники для уточнення своєї думки у творчих роботах, правильно писати прислівники., розкрити роль прислівників у художніх і науково-популярних текстах; формувати вміння використовувати прислівники в різних текстах, визначати їх роль; продовжити роботу з формування та збагачення активного словника дитини; розвивати комунікативні уміння, мислення; виховувати особистість з власною позицією, здатну до самозмін, самоаналізу, самооцінки.Обладнання: картки з індивідуальними завданнями, касета із записом музики Вівальді, таблиці, сигнальні картки, ілюстрації.

ХІД УРОКУI. Перевірка домашнього завдання.З—4учні записують свої завдання-«загадки» на дошці, усі інші обговорюють правильне написання прислівників. У зошитах на вибір записується той уривок, який найбільше сподобався.Учитель обіцяє обов'язково використати на наступних уроках ті варіанти домашнього завдання, які не прозвучали на уроці.ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Визначення завдань уроку

43

— Чи розмірковували ви над тим. , яка роль прислівників у різних текстах.?Уявіть, що у мові зникли прислівники. Якими були б наслідки?— Для чого нам потрібні знання з цієї теми?— Які ще питання пов'язують з темою уроку? —Давайте складемо тематичну «павутинку». Роль прислівників у різних текстахХудожній науковий ознаки стилюхудожні засоби термінологія порівняння наукові факти епітети переносне значення ласкаво-пестливі словаIIІ. Використання прислівників у зв'язному мовленні.— Прочитайте текст без прислівників. Що втрачає художній твір, якщо в ньому не вживаються прислівники?Загубилась у лісі луна. ____десь блукала, а ____вийшла до лісового озера і причаїлась за ялинками.— Кря! — сказала качка каченяті.— Кря-кря! — передражнила луна.— Чому «кря-кря»? — _____запитала мама-качка.— Кря-кря-кря-кря! —______передражнила луна._____ закрякали усі _____: мама-качка, каченя і луна.І тільки_____, коли заснув увесь ліс, луна затихла ____і____ задрімала під ялинкою.— Спишіть текст, вставляючи прислівники. Можете вибрати їх із «словникового кошика»: разом, накінець, надовго, потім, тоді, здивовано, вдень, вперто, вночі, довго, солодко, тихо, — А хтось, можливо, захоче вжити власні прислівники. Тільки намагайтеся зробити так, щоб вони не стирчали з речень, як латки іншого кольору.— Спробуйте придумати невелике продовження цієї розповіді і дайте відповіді на такі запитання: «Хто розбудив луну вранці? Якою була її реакція?»Підкресліть прислівники, які використаєте; можете звертатися до орфографічного словника.Діти читають свої закінчення, обговорюють доречність вжитих прислівників.Робота з деформованим текстом. У безмежних просторах (тихий) і (привітний).

44

Сонце прогріває все (дужчий). (Ніжний) та (світлий) зеленіють степові підгірки. Земля (вогкий) парує оновленим духом. Так (радісний), (легкий), (любий) буває тільки навесні.— Запишіть речення, замінивши слова в дужках спорідненими прислівниками. Позначте в прислівниках суфікси, за допомогою яких вони утворились від прикметників.— Якою частиною мови є виділене слово? Доведіть, що ви не помилились. Покажіть, від якої частини мови утворився цей прислівник.На + весн + і = навесні—Прочитайте речення, у яких є однорідні прислівники. Поясніть розділові знаки .

- Як визначати однорідні члени речення, виражені прислівниками?Складіть алгоритм діїПрочитайте текст Постійно тренуйте свій голос. Найзручніший для цього спосіб – читання вголос. Обов’язково контролюйте правильність вимови. Пристосовуйте свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування. Не говоріть надто голосно – це справляє враження агресивності. Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка погано володіє темою розмови або ж невпевнено висловлює думки.— Який цей текст — художній чи науковий? Доведіть свою думку (схема «Тематична павутинка»).— Визначте прислівники.— Яка роль прислівників у наукових і художніх текстах?Робота в групах. Робота з різними джерелами: збірки художніх творів, довідники, енциклопедії, дитячі пізнавальні журнали.— Поясніть на прикладах різних текстів роль прислівника.Висновок: у діловому стилі вживається багато прислівників, завдяки чому мовлення стає чітким, лаконічним, зрозумілим.; у художньому стилі прислівники доповнюють образи, допомагають уявити описані предмети, явища, події.ІV. Гра «Трік-трак, це так! Трік-трак, це не так!»• Прислівник — незмінна частина мови. (+)• Прислівники в реченні завжди виступають головними членами (-)• Прислівники в тексті найчастіше зв'язані з дієсловами. (+)• Різні форми прислівників утворюються за допомогою зміни закінчень. (-)• Слова вчора, сьогодні, завтра — прислівники-синоніми. (-)• Прислівники в художніх текстах надають тексту більшої емоційності та виразності. (+)

45

• Прислівники в наукових текстах надають текстові більшої образності. (-)• Прислівники називають дію предмета (-) Самоперевірка «ланцюжка» знаків. Відповіді надошці.+ - + - - + - -Самооцінка власної діяльності на уроці.Критерії: активність, правильність, старанність, охайність.Взаємооцінка діяльності на уроці.Критерії: активність, самостійність, взаємодопомога, культура поведінки.V. Підсумок уроку-Прочитайте прислівники. Які з них ви використали б, розповідаючи про цікаву пригоду, а які ,готуючи повідомлення до уроку природознавства?Завзято, спересердя, важко ,постійно, взимку, щоночі, рясно, задарма, настільки, праворуч, згарячу, зопалу, вщент, багато, тепер, точно, спросоння. Домашнє завдання Виписати зі словника прислівники, які рідко вживаємо у мовленні., які ще не звучали на уроках Скласти речення з трьома з них..

УРОК 7Тема. Урок виконання тренувальних вправ на закріплення і узагальнення вивченого про прислівникМета: повторити вивчене про прислівник; розширити уявлення про лексичне значення прислівників, продовжити роботу із словниками; слідкувати, щоб учні доцільно використовували прислівники-синоніми, прислівники-антоніми відповідно до ситуації мовлення; учити учнів вільно володіти словом, вживати синоніми з метою уникання одноманітності, спонукати учнів користуватися додатковими джерелами інформації, словниками; сприяти розвитку мовлення школярів, вихованню особистості через колективну співпрацю.Обладнання: «зірочки», аудіозапис пісні, картки для індивідуальних завдань, макет «Дерева рішень».

ХІД УРОКУI. Організація учнів. Хвилина настрою.II. Мотивація навчальної діяльності учнів.Слухання уривку з пісні Руслани «Світанок».Учитель. Ваше майбутнє формується щодня, на кожному уроці. Від ваших успіхів у навчанні залежить, наскільки успішними та щасливими ви станете в дорослому житті. Я бажаю кожному з вас віднайти свою зірку. А сьогодні на уроці я пропоную зробити декілька кроків до цього й утворити сузір'я

46

нашого спільного успіху через колективну співпрацю, співтворчість, нові знання, уміння вільно володіти словом.III. Актуалізація опорних знань.Зірка «Наші знання»— Яку тему ми вивчаємо?— Для чого потрібні знання з цієї теми? (Більше знати, збагатити свій словник, бути грамотним, уміти спілкуватись тощо.)- Як нові прислівники ви відшукали у словниках? (учні зачитують домашнє завдання)Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».— Добери прислівники.Глибокі знання потрібні, щоб (як?) вийти в самостійне життя.(Як?) брати участь у справах країни.Для цього треба вчитися (як?) і на уроці працювати(як?), (як?), (як?).Слова для довідок: впевнено, активно, старанно, наполегливо, самостійно, завзято, дружно, весело, уважно. Навчальний діалог у парах з теми «Прислівник». Інтерактивна вправа «Дерево рішень».У вчителя є набір карток. Діти вирішують, що є «коренем» «Дерева знань», а що «плодами» дерева. Учні вчаться розуміти, що є основою теми, а що є другорядним і походить від головного. Серед карток є «пастки».

Відповідає на питання «як?», «де?», «коли?» («корінь»).Називає ознаку дії («корінь»).Незмінна частина мови («корінь»).Є ступені порівняння прислівників («плоди»).У реченні виступає другорядним членом речення («плоди»).Є прислівники-синоніми («плоди»).Є прислівники-антоніми («плоди»).

47

Відповідає на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?» («пастка»).Називає ознаку предмета («пастка»).Зірка друга. «Робота слова»Обговорення теми і мети уроку.— Не дивлячись на те, що ми багато вже знаємо про прислівник, є поле для роботи, дослідів, відкриття нового. На перший погляд, здається, що прислівник — дуже проста частина мови, оскільки вона не має стільки граматичних категорій, як іменник, прикметник, дієслово. Але вона виконує велику роботу — називає, уточнює, порівнює ознаки дієслова.Прочитайте вислів:«Слова — це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти». Ю.Мушкетик.«Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати». М.Рильський.Висловіть припущення щодо завдань уроку.ІІІ. Виконання тренувальних вправЗірка третя. «Народна мудрість»— На попередніх уроках ми проводили пошукову роботу й зробили висновок, чимало прислівників є у прислів'ях, приказках, прикметах Пригадайте прислів'я, запишіть їх. (Діти записують прислів'я, що містять прислівники.)Зірка четверта. Бліц-тур «Думай, відповідай». Працюємо разом.— Замінити фразеологізми прислівниками.Опинитися просто неба; намокнути до останньої нитки, не мати кінця-краю; іти як не своїми ногами; спати без задніх ніг; жити на широку ногу; працювати, як віл; рукою подати; на весь голос; як кіт наплакав; на віки вічні; як сніг на голову; рухається; як черепаха.Зірка п’ята. «Точно слово ти вживай» Робота у групах.

- Пропоную попрацювати у групах.Представники груп беруть картки з завданнямиКартка

Прочитайте текст. Які прислівники використаєте для поширення речень? Чому? Поясніть. Запишіть утворений текст Сонце піднялось уже (високо, дуже високо, височенько, високу вато). Ніжно-блакитне небо (несподівано, неочікувано, зненацька) огорнули пухнасті хмарки-баранці . Ліс (поступово, повільно, неспішно) заповнювався ароматом хвої і молодої зелені.( Рясно, багато, безперервно, надокучливо) накрапав весняний дощик.. Міріади сріблястих крапель (щедро, насичено, вщерть) напували землю-матінку і живили лісові джерельця.

48

Травень-красень (впевнено,хоробро, рішуче, спрокволу) набирався сили .Представлення результатів роботи груп. Обговорення.Зірка шоста. «Знайди пастку» Самостійна роботаПрочитайте і виправте помилки. У небі не сподівано вималювалася загадкова дуга. Вся природа на вкруги відподиву широко розкрила очі .Які чудові барви! Це – веселка! З давна помітили мудрі люди, що вона несе мир і спокій зимлі нашій. Довго весить унебі красуня, милуючи зір. А потім по ступово поченає бліднути і… зникає. Перевірка за ключем -10 помилок.

- Які з помилок стосуються правопису прислівників? Зірка сьома. Висновок про роль прислівників у мовленні (опора на схему).Зашифроване прислів'я. «Старовинна грамота».

н ж и яе к к а н сж а а ю а уи н м і в ч

е в

Ми утворили сьогодні сузір'я нашого спільного успіху. Вправа «Мікрофон».— Чого навчились?— Чи досягли своєї мети?— Що вдалося найкраще?— Які проблеми виявили?— Над чим слід попрацювати додатково?VI. Домашнє завдання Повторити все про прислівник; дібрати пари слів: прислівник та інша частина мови (краще з «пастками» — у парі немає прислівника; у парі два прислівники).

49

Урок 8Контроль знань з мовної теми «Прислівник»Мета :перевірити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Прислівник».Обладнання: тестові завдання, картки для додаткової роботи

ХІД УРОКУI. Організація класу.II. Повідомлення завдань уроку. Інструктаж.III. Виконання роботи.

Варіант 1У завданнях 1-4 вибери правильну відповідь1. Прислівники виражають:а) ознаку предмета;б) ознаку дії, ознаку ознаки, ознаку стану; в) дію предмета.

2. Прислівники в реченні зв’язуються зі словами:а) дієсловами, прикметниками, іменниками;;б) іменниками, прийменниками;в)дієсловами, сполучниками.

3. Вибери ряд слів, що складається тільки з прислівників:а) узимку, зимовий, зимувати, зима;б) навесні, восени, щоденно, ранок;в) весело, щотижня, недалеко, поспіхом.

4. У якому рядку всі прислівники написані правильно?а) типер, весело, по переду, старанно;б) зверху, посиредині, по-українськи, швитко.в) наперекір, ненавмисно, навколо, по - солов'їному.

Виконай завдання 5-85. Від поданих прикметників утвори й запиши прислівники. Познач будову прислівниківЦікавий — …. ;свіжий — ….. ;високий — ….. ;сумний —……

50

6. Добери прислівники-антоніми. Швидко — вчора — низько — сьогодні — близько — праворуч —

7. Прочитай текст. Випиши прислівники з тими словами, з якими вони зв’язані у тексті.. Запиши питання до кожного прислівника. Лісник дозволив дітям обережно заглянути в дупло. Кажани висіли донизу головою, відпочивали. Кажани всю зиму сплять у таких позах у дуплах або на горищах. Це надзвичайно корисні тварини. Вони полюють на комах, серед яких багато шкідників. Кажани полюють уночі, коли більшість пташок спить. (За А. Давидовим)

8. Заміни вислови близькими за значенням словосполученнями з прислівником.Накивати п'ятами —... втекти. Спати без задніх ніг - …спати.Працює, як мокре горить - …. працювати.Склади речення з утвореними словосполученнями.

Варіант 2У завданнях 1-4 вибери правильну відповідь

1. Незмінна частина мова — це:а) прикметник;б) прислівник;в) іменник.

2. Прислівники відповідають на запитання:а) як? коли? де? куди? ;б) який? яка? яке? які?;в) як? що? який? що робить?

3. Виберіть ряд слів, що складається лише з прислівників:а) назад, високий, високо, вище;б) навколо, щоранку, повільно, ввечері;в) весело, веселий, веселити, веселка.

51

4.У якому рядку є прислівник , записаний з помилкою?а) щогодини, тепер, близько, по-українськи;б) весело, щодено, ліворуч, навмання;в) наперекір, посередині, по-батьківському, сьогодні.

Виконай завдання 5-8

5. Встав пропущені букви в слова. Запиши їх. Постав наголос.Вдал...ні, вс.редині, т...пер, бе...хмарно, ...ранку, щов...сни, вес.ло, сумлі...о, ввеч...рі, щоде ..о, спер...ду, пр...ємно, с...годні, вос..ни.

6.Від поданих слів утвори прислівники. Веселиться — ………, радіє — ……, боїться — ……….., святкує — ……

7. Прочитай текст. Випиши прислівники з тими словами, з якими вони зв’язані у тексті.. Запиши питання до кожного прислівника. У сосновому лісі приємно пахне смолою. Сосни стоять вільно та прямо. Стовбури їх знизу ростуть гладенькими, без сучків, і тільки вгорі видно бічні гілки, які утворюють крону. Сосни полюбляють рости в місцях, де світло, і не переносять затінення. У вітряну погоду гілки нахиляються то ліворуч, то праворуч. А коли вітру немає, стоять нерухомо та урочисто. (За О. Іваненко)

8. Замінити словосполучення прислівниками-синонімами:Знає як свої п'ять пальців — ... знає; працює до сьомого поту — працює...; прокидається разом з півнями — прокидається …Склади речення з утвореними словосполученнями.IV. Підсумок уроку.

Наступний урок з теми «Прислівник» можна присвятити:• роботі над помилками перевірної роботи;• запитанням учнів до теми, які вони придумують удома й пропонують на обговорення всього класу.Для роботи можна використати також «Творчі завдання з української мови для учнів початкових класів» (автор В.Садова);

52

«Цікаві вправи» (автори Т.Левченко, Л.Васильєва), « Дидактичний матеріал з української мови, 4 клас»( автор М. Наумчук) і інші.

Додаткові вправи, які можна використати під час вивчення теми «Прислівник»Ігрові вправи

У процесі засвоєння знань про прислівник доцільно використовувати такі вправи ігрового характеру:

1.“Спіймай прислівник ”. Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні. Виграє той, найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення:1. Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, вранці вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень, і вночі він кував дивовижні ключі. 2 “Хто швидше ”?Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли? Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання. 3.“Допиши прислівник, протилежний за значенням. ” Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра. Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

4.Лото «Прислівник.»Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і зачитує з ним речення.

На картках можуть бути такі речення:1. Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька)

прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець).

53

2. (Невдовзі) в стелі підземелля відчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки.

3. Пив тигр (повільно), впевнений у своїй силі й могутності. Назбирали ми грибів (чимало). Я (швиденько) опустився з дерева на землю.

5. Загадки-жарти. 1. Який прислівник однаково читається зліва направо і справа

наліво? (зараз) 2. В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один

голосний? (Вдень, вверх, вниз). 3. Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини,

щороку, щоденно). 4. Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).

Вправи з розвитку мовлення учнів при вивченні теми «Прислівник»

Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі вивчення теми «Прислівник» впроваджую активні методи навчання, що стимулюють позитивну мотивацію роботи та забезпечують розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду є навчально-пізнавальні завдання і вправи чотирьох типів: 1. На збагачення й активізацію словникового запасу. 2. На засвоєння граматичної категорії прислівника. 3. На визначення синтаксичної ролі прислівника. 4. Вправи трансформаційного характеру.

Наведені зразки вправ і завдань доцільно використовувати при вивченні прислівника як засобу розвитку мовлення молодших школярів. Це вправи і завдання навчального, розвиваючого, проблемного, тренувального характеру. Вони розміщені у порядку наростання складності завдань. Програмовий матеріал ілюструється підібраними поетичними творами (переважно дитячої літератури), значною кількістю українських прислів'їв, приказок, пісень, загадок, скоромовок, образних порівнянь, народних прикмет, уривками з прозових творів класичної та сучасної української літератури.

54

Вправи на збагачення й активізацію словникового запасу

Даний вид вправ є важливим при проведенні словникової роботи. Передусім це логічні вправи, що сприяють розвиткові мислення, збагачення й систематизації дитячого словника. Тематика словниково-логічних вправ залежить переважно від мовно-мовленнєвого матеріалу підручника. Крім того, використовую натуральні предмети і сюжетні малюнки, таблиці, картки зі словами чи зв'язним текстом. Найбільш вживаними є такі види словниково-логічних вправ: 1. Називання предметів: хто це? що це? 2. Називання ознак їх за кольором розміром, матеріалом, формою. 3.Називання предметів за властивими їм ознаками дій: соловей

щебече як?, горобець цвірінькає де? 4.Називання предметів за властивими їм ознаками ознак: цукор

солодкий коли? 5.Групування предметів за часом, місцем, ознакою дії: дикі тварини

живуть де?, риби пливуть куди?, одяг береться звідки? 6. Складання елементарних логічних визначень: мак червоний коли?,

яблуня росте де? Виконуючи такі завдання, школярі навчаються елементарної

класифікації (групування) слів, порівнянню предметів і явищ, встановленню на основі цього схожості і різниці ніж ними. Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний зв'язок між дією та її ознакою.

Вправи на засвоєння граматичної категорії прислівника

1. Прочитайте вірші. Знайдіть прислівники, поставте до них запитання. Знайдіть слова, з якими вони пов'язані.

— Гусоньки, гуси, в білих сорочках,Чом ви додому йдете рядочком?

Гуси у відповідь ну ґелґотать:-Щоб пастушкові нас порахувать.

(Л. Савчук)Цілий ранок наша Алла

55

Чобітки свої взувала.А вони противляться —В різні боки дивляться.І простують несміливо

Лівий — вправо, правий — вліво. (Л.Куліш-Зіньків)

МакЦвіте в полі мак.Цвіте в полі мак.

А як?- Цвіте в полі мак рясненько,

Цвіте в полі червоненько,Цвіте в полі запашненько,Цвіте в полі чепурненько.

Ось так.Ось так, так.

(М.Чопик)

Зайчик місяця надгризЧи тепер, чи колисьІз солодким хрустом

Зайчик місяця надгриз —Думав, що капуста.

Місяць скік та й утікВ небо синє-синє.

Не кружок-колобок —Тільки половина.

(А. М'ястківський)1. Допишіть можливі прислівники, що відповідають на питання.

Учень висловлюється (як?)... (чітко, послідовно, розумно, правильно, точно, логічно). Діти слухають учителя (як?)... (уважно, захоплено, спокійно, вдумливо, тихо). Виконувати завдання (як?)... (ретельно, дбайливо, уважно, акуратно, старанно). Вставати (коли?)... (рано, вранці, надвечір, зарання, вчасно, опівночі).

56

На полях працюють (коли?)... (восени, влітку, навесні, щодня, вранці, вдень). Піти (куди?)... (праворуч, убік, ліворуч, вперед, назад, прямо).

2. Доберіть прислівники-антоніми, поставте наголос. Корисно (шкідливо); завжди (ніколи); жартома (серйозно); спереду (ззаду); дорого (дешево); разом (окремо); всюди (ніде); здалека (зблизька); бадьоро (пригнічено); вперше (востаннє). До слів дешево, спереду доберіть спільнокореневі слова, які допоможуть перевірити їх правопис.

3. Яке слово серед синонімів зайве? Доберіть ще синонім. Раптом, нараз, зненацька, разом (враз). Всіляко, ніяк, всяко, різно (інакше). Вороже, негарно, недружелюбно (неприязно)Неосяжно, широко, безмежно, несподівано (безмірно). Боязко, темно, страшно (боязливо).Багато, чимало, достатньо (вщерть). Тихо, повільно, спокійно, легко (помалу). Часом, порою, інколи, ніколи (деколи).

5. Спишіть. Знайдіть прислівники, поставте до них запитання. До прислівників у другому і п'ятому реченні доберіть антоніми. •Живемо так собі: часом з квасом, порою з водою. •Краще добре робити, ніж гарно говорити. •Косо, криво, аби живо. •Гарний хлопець на натуру, добре грає й на бандуру. •Смішками та жартами часто правда мовиться.

5. Спишіть. До виділених прислівників доберіть антоніми.

Перед дощемСідало сонечко в сизо-червоні хмари. Ніч чорною марою

лягала на землю — і зорі не хотіли її веселити. Темно, душно, парко,

57

як буває душно і парко літньої ночі перед дощем. Ось і він не забарився. Шкварконула блискавиця і спустилася стрілою у яр. Гогокнула земля, зацокотали шибки у вікнах, загуло, зашуміло в повітрі. Дощ як із відра линув на землю і зразу покрив її калюжами. Побігли струмки швидко, грізно. Зашуміла вода по низині.

За Панасом Мирним Відповідь. Темно — світло, душно — свіжо, парко — сухо, швидко —

повільно, грізно — лагідно. Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні.

Вправи на визначення синтаксичної ролі прислівника

1. Замініть стійкі сполучення антонімічними прислівниками. Визначте корені цих прислівників. Працює, як сонна муха (швидко). Надворі, хоч в око стрельни (світло).Лягати разом з курми (пізно).Дав, як кіт наплакав (багато). Прийде, як рак на горі свисне (скоро). Прийшов з відкритою душею (підступно) Робити без ладу і складу (добре, в лад). Волати на все горло (говорити тихо). 2. Випишіть прислівники і пов'язані з ними дієслова. Поставте питання до прислівників.Щедрий місяць вересеньУ віночку з вересу.Все добро, що в нього єЩиро людям роздає. (Н. Забіла)

Для мене багато не треба, щоб серце забилось раптово. Лиш латочку рідного неба та матері лагідне слово. (Д. Луценко)

Босоніж стежка побіжитьлевадою в городиЯк любо тут, як славно житьсеред цієї вроди. (В. Коломієць)

58

Як же тут гарно, як же тут тихо, В таку годину забудеш лихо. (Леся Українка)

В мене щіточка зубна,Подивіться: ось вона!Зверху вниз і навпакиЧищу зуби залюбки. (Г. Бойко)

Я люблю конячку сиву, Причешу їй гарно гриву. Гребінцем пригладжу хвостик І поїду верхи в гості! (А. Барто)

За Дніпром небо ясно-ясно палало всіма кольорами веселки, підперезане однизу темною смугою лісів. Вода стояла тиха і прозора. (М. Коцюбинський) 3. Допишіть прислівники. Доберіть до них спільнокореневі іменник, прислівник або дієслово. Дим видно вдень, а вогонь... (вночі). Поранити легко, а загоїти... (важко). Посіяв вчасно, то і вродить... (рясно). Говори мало, слухай... (багато). Дитина плаче, а матері... (боляче). На сонці тепло, біля матері... (добре). Говорить прямо, а робить... (криво). Лихо приходить... (тихо). Сирітська сльоза не падає... (дарма). Знай більше, говори... (менше). Зробив діло — гуляй... (сміло). Скрізь добре, а дома... (найкраще). Ледачому завжди... (тяжко). Коли з нашим не в лад, то ми зі своїм... (назад). Зробили спішно, та коли б не вийшло... (смішно).   Народна творчість

4. Знайдіть прислівники, випишіть, поставте до них питання. Доберіть спільнокореневі слова — різні частини мови. Вранці стоїть ясна погода, а опівдні з'являються купчасті хмари —

59

чекай приморозків. Багато інею на деревах — буде багато меду. Якщо взимку сухо і холодно, влітку - сухо і жарко. Кульбаба легко розкидає пушинки — на суху погоду. Як рясно зародить малина, буде холодна зима. Ввечері цвіркун співає — на гарний день. Рано замерзне — довго не розтане. Клен вчасно опадає — гостру зиму заповідає. Ліс шумить і гуде — взимку буде відлига, влітку — дощ або злива. Крона ялини піднімається догори — на добру погоду, опускається вниз — на дощ. У вечірньому лісі тепліше, ніж у полі — буде ясно і тепло.   Народні прикмети 5.Спишіть загадки, розкриваючи дужки, підкресліть прислівники та слова, від яких вони залежать. •(В)день вікно розбивається, а (в)ночі само вставляється (Ополонка). •(В)ранці (на)сажень, опівдні (на)п'ядень, а (в)вечері (на)все поле (Тінь). • (В)день у небі гуляє, (в)вечері (на)землю сідає (Сонце). • Літом служить, а (в)зимку зуби сушить (Борона). • Що росте (до)гори коренем? (Бурулька). •(В)зимку гріє, (на)весні тліє, (в)літку вмирає, (в)осени оживає (Сніг). • Що двічі родиться: (в)перше гладеньке, а (в)друге пухкеньке? (Птах).

Народна творчість Випишіть із тексту пари антонімів, виражених прислівниками. 6. Від поданих прикметників та дієслів утворіть прислівники. Запишіть їх у зошит. Легкий —... (легко); високий —... (високо); мудрий —... (мудро); зручний —... (зручно); свіжий —... (свіжо); тихий —... (тихо). Радіє —... (радісно); сумує —... (сумно); боїться —... (боязко);

60

веселиться —... (весело); розважається —... (розважно); З окремими прислівниками (на вибір) складіть і запишіть спонукальні речення.

Вправи творчого (трансформаційного) характеру

1. Замініть словосполучення прислівником-синонімом. Прислівник запишіть, усно поставте до нього питання. Ходити без взуття (босоніж). Забігти в приміщення без попередження (зненацька). Бігти, переганяючи один одного (наввипередки). Повернутися в призначену годину (вчасно). Прийти перший раз (вперше). Вставати на світанку (рано). Купити за невелику ціну (дешево). Повністю змокнути під дощем (наскрізь). Вчинити ,не обдумавши (згарячу). Складіть два речення з прислівниками (на вибір). 2. Спишіть фразеологізми, доберіть до них синонімічні прислівники. Як сніг на голову (зненацька). В одну дудку грати (дружно, разом). Як кіт наплакав (мало). З голови до ніг (повністю). Ні за цапову душу (даром). Кури не клюють (багато). До сьомого поту (важко). Накрити мокрим рядном (несподівано). Як сніг на голову (несподівано). Працювати, не покладаючи рук (невтомно). Аж виляски йдуть (гучно, голосно). Хоч відбавляй (багато). Аж зорі побачив (дуже). Їсть — аж за вухами лящить (жадібно). До останньої нитки промокнути (наскрізь, повністю). Усміхатися до вух (щиро, радісно). Слово в слово (точно). Слово за слово (поступово). Поклавши руку на серце (щиро, відверто).

61

З перших кроків (спочатку).

3. Гра «Упіймай прислівник». Учитель читає речення, учні, почувши прислівник, піднімають сигнальні картки. Тільки той збирає урожай,  хто невтомно ниву засіває. (Л. Дмитерко)

Тихо над річкою, в ніченьку теплую, спить зачарований ліс. (Народна творчість)

Зверху ревла вода, внизу кипіла хвиля. (І. Нечуй-Левицький)

Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. (М. Рильський)

4. Розгадайте анаграму: кузран (зранку); лесево (весело); днохоло (холодно); норга (гарно); олма (мало). На які питання відповідають ці слова? До якої частини мови належать?

5.Від поданих прикметників утвори прислівники. З утвореними прислівниками склади речення, які можна об'єднати в текст під назвою «Лісова казка». Яка роль прислівників, використаних у тексті?Ніжний, затишний, лагідний, тихесенький, казковий, чарівний.

6.Прочитай прислівники. Від яких прикметників вони утворилися? Як саме? З поданими прислівниками склади речення, що об’єднуються в текст «Весна-красна». Яка роль прислівників у створеному тексті?

62

Весело, ніжно, сонячно, тепло, чудово, радісно, прекрасно.

7.Прочитай слова. Чи можна визначити, до якої частини мови вони належать? Склади з кожним зі слів два речення: одне речення зі словом, яке є прикметником, друге – зі словом, яке є прислівником.

Тихіше, голосніше, ширше, вужче, довше, коротше.

8. Прочитай вірш. Які прислівники використав поет?Який із використаних прислівників можна замінити синонімом? Чи зміниться опис картини природи у вірші? Спробуй скласти вірш, у якому необхідно вжити близькі за значенням прислівники..

Червневе сонечко зійшло, всміхнулося тихесенько, повеселішало село, і річці нашій весело.

В. Струтинський

Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не тільки розвиткові мовлення дітей, а й закріпленню в них навичок у розпізнаванні і правильному написанні прислівників.

У ході опрацювання цих вправ в учнів закріплюються та вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв'язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички. Цікаві вправи та ігри з словами полегшують розуміння нового матеріалу, його закріплення, сприяють розвитку в дітей вміння аналізувати синтезувати, класифікувати, порівнювати, робити нові висновки, вони активізують, поширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до мови.  

63

Використана література1. Вашуленко М.С, Дубовик С.Г. Рідна мова:Підручник для 4

класу. –К:Освіта, 20042. Губанова Т.Українська мова.Прислівник.//Початкова освіта.-

2007.-№15(399).3. Державний стандарт початкової загальної освіти.4. Дубовик С. Засвоєння теми «Прислівник» у 4

класі//Початкова школа.-2004.-№3,4,5.5. Заяць Я.М.,Онишків О.П.Уроки рідної мови.4клас.-

Тернопіль:Навчальна книга-Богдан, 2008.6. Інноваційні технології в початковій школі.-К.:Шк.світ,2008.7. Кондратова Л.О., Павлюк І.Ю. Матеріали до уроків. Рідна

мова.4 клас.- Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.8. Ломакович С.В., Тимченко Л.І. Рідна мова:Підручник для 4

кл.загальноосвітньої школи:(Програма за системою розвивального навчання).-Харків:ФОП Бурдов, 2007.

9. Ломакович С.В., Тимченко Л.І. Українська мова. Програма за системою розвивального навчання.1-4 класи.-Харків: ЦПіМРН, 2006.

10. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови.4 клас.Посібник для вчителів.-Тернопіль:Підручники і посібники,2001.

11. Платова Н. Прислівник. Цикл уроків української мови.4 клас(система Д.Ельконіна-В.Давидова)//Початкова освіта.-2005.-№10(298).

12. Практика розвивального навчання. Збірник статей.-Харків:2004.

10. Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006р.

13. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи.-К.,200214. Сапун Г.Збірник диктантів і завдань для тематичного

опитування з української мови у початкових класах.-Тернопіль:Підручники і посібники,2001.

15. Сучасний урок у початковій школі.33 уроки з використанням технології критичного мислення//Упоряд. Г.О.Ярош,Н.М.Седова.-Х.:Вид.гр. «Основа»,2007

64

Для приміток

65