Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ Т.А.

Кунцеве

1

2

Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ Т.А.

СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Кунцеве

3

Білоцерківець Тетяна Анатоліївна, учитель історії та географії Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області, старший вчитель.

Рецензент: Дев’ятко Наталія Олександрівна, методист відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації.

В даній роботі представлена спроба розвитку дидактичного експерименту, запропонованого кандидатом педагогічних наук Сотниченком Володимиром Миколайовичем. Метою педагогічного експерименту є перенесення акценту у навчальному процесі в старших класах школи на самостійне засвоєння і вивчення учнями матеріалу з вітчизняної і всесвітньої історії під керівництвом і з допомогою учителя. Запропоновано методичну систему структурування історичної інформації на уроках. Показано алгоритмізацію аналізу історичної інформації. Розроблено урок у відповідності до поставленої дидактичної проблеми.

Дана робота може бути використана учителями історії, які працюють у 9 – 11 класах загальноосвітніх шкіл.

4

СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Ідея педагогічного експерименту «Розвиток умінь та навичок самостійної навчальної діяльності учнів» полягає у пошуках, формуванні і ствердженні нового психологічного типу учня у контексті середньої школи. Сучасний педагогічний процес повинен ставити для себе за мету провести структурну, а згодом і системну перебудову характеру і технології навчального процесу з тим, щоб адаптувати його до сучасних умов.

Метою педагогічного експерименту є перенесення акценту у навчальному процесі в старших класах школи на самостійне зас-воєння і вивчення учнями матеріалу з вітчизняної і всесвітньої історії під керівництвом і з допомогою учителя.

Завдання експерименту полягає в тому, щоб сформувати необхідні для цього умови. Такі, як:

розроблення єдиних правил для всіх учасників навчального процесу, починаючи з учи теля;

створення для учнів атмосфери успішності і завжди позитивних результатів;

розробка і практичне опрацювання форм самостійної роботи з навчальним матеріалом за рекомендованою програмою;

визначення стимулів у навчальній діяльності учнів. Практичну реалізацію завдань експерименту планується

привести у декілька етапів.На першому етапі передбачається докорінна зміна традиційної

форми взаємин між учнем і учителем на ґрунті впровадження у практику навчального процесу рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів. Але при цьому не буде успіху, якщо «рейтинг» не буде адаптовано до умов школи, характеру традиційного процесу навчання, системи оцінювання і, перш за все, якщо не буде створено «єдиних правил для єдиної команди». Не може бути впроваджена у шкільну практику рейтингова система для вищих навчальних закладів, бо психологія цих інституцій суттєво відрізняється від школи,

За рейтинговою системою не може бути негативного оцінювання учителем результатів навчальної діяльності учнів. А «інтелектуальний імідж» формується стихійно, але закономірно у процесі навчальної діяльності, і формують його самі учні.

5

Шкільний «рейтинг» — це практично нові правила життя в школі, які більшою мірою адаптовані до умов часу, відповідають його вимогам щодо нового типу людини майбутнього — вільної, духовно розкріпаченої, надійної і інтелектуально красивої.

Голосна проблема першого етапу полягає в тому, що буде дуже важко подолати спротив традиційного стандарту, консервативні погляди.

Завдання першого етапу може бути реалізованим протягом одного навчального року, щоб була можливість не тільки випробувати цю систему, а й скорегувати її з урахуванням практичних результатів.

Другий етап буде проходити на тлі закріплення і вдосконалення правил шкільного «рейтингу», ствердження і засвоєння нових психологічних умов. Але головне його завдання буде полягати в тому, щоб «озброїти» учнів новим і, по можливості, досконалим арсеналом методик самостійної і творчої роботи з навчальним матеріалом, виходячи із власних психологічних особливостей. Тобто учень може реалізувати себе у навчальній діяльності через групові форми роботи (традиційні), а може і через індивідуальні. Саме індивідуальні форми роботи і повинні бути ретельно розроблені, документально оформлені і проходити під безпосереднім контролем і з допомогою учителя. Ця форма навчальної діяльності учня і учителя уже виходить за рамки класно-урочної системи, яка у даному випадку потребує певної реконструкції. Робота учня за індивідуальним планом і з допомогою учителя найбільш повно враховує психологічні особ-ливості його характеру і може дати високі результати не тільки у засвоєні навчального матеріалу, а й у формуванні особистості.

Третій етап (заключний) передбачає складення програми на основі проведеного експерименту, її експортування фахівцями, випробування протягом навчального року і прийняття рішення про доцільність її втілення на практиці.

Схема організації навчального процесу розставляє акценти на тому, як організувати навчальний процес з тим, щоб сприяти розвитку умінь та навичок учнів в умовах самостійної навчальної діяльності.

На першому етапі учитель, за допомогою лінійної схеми проблемно викладає матеріал за навчальною програмою. При

6

цьому бажано, щоб це був цілий розділ підручника, а не частина тематичного модуля. Вивчення проблем розділу йде за принципом «від проблеми — через процес — до результату». Визначені проблеми чітко прив'язані хронологічно і сформульовані так, щоб їх зміст відкривався повніше.

Після того, як учень, за допомогою учителя, познайомився з матеріалом розділу підручника за проблемно-хронологічним принципом, він може переходити до більш самостійного вивчення і засвоєння матеріалу. Послідовність цієї роботи ілюструє структур-на схема, яка організує роботу учня у два етапи: на першому етапі достатньо уявити собі проблему, процес, що цією проблемою викликаний і результат даного процесу. Другий етап самостійної роботи передбачає вже аналіз процесу та його результатів: самостійний аналіз рушійних сил процесу, розробка його хронологічного аспекту, аналіз результатів процесу. Остання методика потребує більш докладного вивчення і подальшого вдосконалення, як найбільш важлива.

Загальновідомо, що для пересічного учня не завжди легко зробити правильні висновки. Методика допоможе йому зорганізувати цю роботу і побудувати вірну відповідь. Спочатку учень повинен дати загальну оцінку результатів: позитивно (+) чи негативно (-) позначилися вони на державі, суспільстві (по соціальним групам), на взаєминах у різних ланках суспільно-державних взаємин. Після загальної оцінки учень аргументує своє твердження, і, нарешті, більш високий рівень такого аналізу полягає в тому, щоб визначити, які процеси у державі і суспільстві були викликані результатами розв’язання проблеми.

Суть методики полягає в тому, що за їх допомогою учитель структурно організує як навчальну діяльність учня, так і його знання. Завдання полягає в тому, щоб побудувати певну структурну модель, яку учень в змозі самостійно наповнити аргументами, доведеннями, необхідною інформацією, користуючись навчальною літературою.

В принципі, результати повинні бути такими: вчитель менше часу витрачає на пояснення нового матеріалу, учні більш ретельно працюють з літературою. Отже головним завданням методу є більш логічно організовано навчити учня самостійно вчитися.

7

8

ФОРМУВАННЯЗМІСТОВОГО УЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗА ЛІНІЙНОЮ

СХЕМОЮ (ЗА ДОПОМОГОЮ ВЧИТЕЛЯ)

ФОРМУВАННЯЗМІСТОВОГО УЯВЛЕННЯ

ПРОБЛЕМИ ЗА СТРУКТУРНОЮ СХЕМОЮ (САМОСТІЙНО)

БІЛЬШ ДОКЛАДНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ УЧНЯМИ, ПОГЛИБЛЕННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ

ГРУПОВОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(ЗА ЗАПРОПОНОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ)

КОНТРОЛЬПРОЦЕСУ НАВЧАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ І ОЦІНЮВАННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ

ЗНАЙОМСТВО З ТЕХНОЛОГІЄЮ НАВЧАЛЬНОГО

ПРОЦЕСУ ТА ОВОЛОДІННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНИМИ

МЕТОДИКАМИ

СТРУКТУРНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

А. Послідовність формування знань

Б. Аналіз процесу.

9

ЗМІСТ ПРОБЛЕМИКОРОТКЕ, АЛЕ ЗМІСТОВНЕ

І ВИЧЕРПНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

ЗМІСТ ПРОЦЕСУ,ЩО БУВ ВИКЛИКАНИЙ ВКАЗАНОЮ

ПРОБЛЕМОЮ І СПРЯМОВАНИЙ НА ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ

РЕЗУЛЬТАТВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПО ЗАВЕРШЕННЮ

ВКАЗАНОГО ПРОЦЕСУ

РОЗРОБКА ХРОНОЛОГІЇ ПРОЦЕСУПОДІЇ, ФАКТИ, ЯВИЩА, ЕТАПИ

РУШІЙНІ СИЛИ ПРОЦЕСУ,ПАРТІЇ, ОРГАНИ ВЛАДИ, ОСОБИ…

ВИСНОВОКЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ, НА ЩО ВОНИ ВПЛИВАЮТЬ

УРОК У 9 КЛАСІ Тема: Сполучені Штати Америки в другій половині XIX

століття. Громадянська війна 1861-1865 рр.Мета: схарактеризувати особливості соціально-

економічного розвитку США, розкрити причини громадянської вій-ни, ознайомити учнів з її ходом; визначити вплив особи А. Лінкольна на хід історичних подій; формувати вміння учнів порівнювати історичні процеси й простежувати причинно-наслідкові зв'язки; удосконалювати навички роботи учнів з історичною картою, з характеристикою історичної особи; виховувати учнів у дусі заперечення громадянської війни як засобу вирішення конфліктів у суспільстві.

Основні знання: соціально-економічний розвиток рабовласницького Півдня і промислової Півночі; расизм і аболіціонізм у США; хід громадянської війни 1861—1865 рр.; пре-зидентство А. Лінкольна; результати громадянської війни; Реконструкція Півдня.

Основні поняття й терміни: фермерство; «доктрина Монро»; лінчування; расизм; аболіціонізм; Конфедерація; громадянська війна; Реконструкція.

Основні дати й події: 1823 р.—прийняття «доктрини Монро»; ЗО травня 1854 р.—прийняття білля «Канзас-Небраска»; листопад 1860 р.— обрання А. Лінкольна президентом США; 1861 р.— утворення Конфедерації південних штатів; травень 1862 р.— закон про гомстеди; 1 січня 1863 р.— скасування рабства в південних штатах; 9 квітня 1865 р.— закінчення громадянської війни й підписання миру; 14 квітня 1865 р.— вбивство А. Лін-кольна; 1865—1877 рр.— Реконструкція Півдня.

Особа в історії: А. Лінкольн.Обладнання: підручник, атлас дидактичні матеріали.Тип уроку: засвоєння нових знань.Структура урокуI. Організаційний моментII. Актуалізація опорних знань учнівIII. Мотиваційний аспектIV. Вивчення нового матеріалу

1. Соціально-економічний розвиток США.2. Наростання й загострення конфлікту між Північчю та

Півднем. Аболіціонізм.

10

3. Роль А. Лінкольна в історії США.4. Хід громадянської війни 1861—1865 рр. в США.5. Результати війни і Реконструкція Півдня.

II. Закріплення нових знань учнівVI. Підсумки урокуVII. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТII. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВФронтальна бесіда1. Назвіть дату прийняття Декларації про державну

незалежність у США.2. Коли була прийнята Конституція США?3. Назвіть ім'я першого президента країни.4. Якими були підсумки війни за незалежність?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВТема висвітлює процес наростання суперечностей між

Північчю і Півднем, які призвели до громадянської війни, ре-зультатом якої стало скасування рабства — головної причини еко-номічної відсталості США. Ми зможемо простежити зародження політичної системи країни, яка діє і сьогодні та є основою соціаль-но-політичної стабільності і розвитку демократії.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Соціально-економічний розвиток США. Розповідь учителяУчитель відзначає, що в першій половині XIX ст. економічний

розвиток США був нерівномірним. Північ характеризувалася зрос-танням фабричної промисловості (унаслідок промислового перево-роту), а Південь був сільськогосподарським регіоном, у якому панувала система рабства.

Використовуючи карту атласу, назвати штати, вільні від рабства, і рабовласницькі штати.

Самостійна робота за підручником.Групова робота за завданнями. Група № 1 опрацьовує

інформацію про економічний розвиток Півночі:

11

I. Економічний розвиток США. ПІВНІЧ (для групи 1)Як у промисловості, так і в сільському господарстві США

переважала ручна праця. Мануфактурні вироби здебільшого завозили з Європи. І все ж саме під час війни за незалежність у країні були створені важливі передумови для швидкого розвитку ринкових відносин. Важливим явищем в економіці стало створення єдиного внутрішнього ринку і розвиток вільної зовнішньої торгівлі. Невипадково початок XIX століття назвали «золотою добою» торгового мореплавства США. Американські торгівці використали руйнівні війни, конфлікти, революції в Європі для власного збага-чення, поставляючи продукти харчування і колоніальні товари із штатів до метрополії. Англійці орендували для перевезення промислових виробів та імпорту з Америки торговий флот США.

Промисловий переворот у США почався у "першому десятилітті XIX століття і мав такі особливості:

використання у великих масштабах наукових досягнень, винаходів, машин і кваліфікованої робочої сили;

нерівномірний характер: спершу охопив північно-східні штати, потім поширився по всій країні;

розтягнувся на досить тривалий час.Завершення промислового перевороту припадає на початок

50-х років XIX століття. Переворот проявив себе у переважанні машинного виробництва на північному сході країни. На Півдні зберігалось рабство на плантаціях. «Дикий Захід», як називали його самі американці, потрібно було освоїти.

Специфічне становище склалося у сільському господарстві США, де намітилося два шляхи розвитку: фермерський і плантаційний. Інтенсивно формувалося фермерство на нових західних територіях. Ці землі складали громадський земельний фонд, який збільшувався з кожним десятиліттям за рахунок захоплення нових територій. На вимогу фермерів Півночі розміри ділянок, які продавала держава, зменшилися. На початку 40-х років XIX століття землю можна було придбати в розстрочку. Землі продавалися за мінімальною ціною. Таким чином, суть розвитку капіталізму в сільському господарстві США полягала у використанні невеликих ділянок землі та застосуванні вільної праці фермерів, як правило, на вільних західних територіях. Такий тип

12

господарювання на Півночі був економічно доцільнішим порівняно з плантаційною системою Півдня.

Частка США в світовому промисловому виробництві зросла з 6% у 1820 р. до 15% у 1860 р. На початку 60-х рр. XIX ст. США займали четверте місце у світі за обсягом промислового виробництва.

У 1860 р. в США було понад 2,4 млн. фермерів і близько 800 тис. наймитів, застосовувалось до 250 тис. жаток, а загальна вартість продукції ферм зросла за 40 років в 6 разів.

Група № 2 опрацьовує інформацію про економічний розвиток Півдня:

I. Економічний розвиток США. ПІВДЕНЬ (для групи 2)У першій половині ХIХ століття плантаційна система на

Півдні зазнала істотних змін. З появою винайденого в 1793 році Е. Уїтні бавовноочищувального верстата, який легко відокремлював бавовняне волокно від насіння, продуктивність праці значно зросла. Очищена бавовна надходила на текстильні фабрики Англії та інших країн Європи, приносячи величезні прибутки плантаторам-землевласникам. Трохи пізніше почали закуповувати сировину для текстильної промисловості й підприємці Півночі. Характерною рисою рабовласницького господарювання було нераціональне використання землі. Скажімо, тютюн виснажував грунт за 3-4 роки, і земля ставала зовсім непридатною, що змушувало плантаторів переносити свої господарства на нові західні землі. Стрімке зростання попиту на бавовну поставило головну проблему: треба захоплювати землю. Це було однією з причин територіальної експансії США у першій половині XIX століття.

У 1809 року почав діяти закон, який забороняв ввозити рабів до країни. Але звиклі до використання дешевої рабської праці плантатори контрабандою щороку ввозили до 15 тисяч чоловік. Якщо наприкінці 90-х років XVIII століття чисельність рабів складала 760 тисяч чоловік, то в 1860 році — 4 млн. Ціни на рабів щороку зростали, а експлуатація посилювалася. Праця негрів-рабів використовувалася не лише на плантаціях. На багатьох текстиль-них, металургійних підприємствах, на будівництві залізниць, вантажно-розвантажувальних роботах, де була необхідна некваліфікована робоча , сила, раби були незамінні. Уже до 1860 року 11% негрів стали вільними. Серед чорного населення з'яви-

13

лися вчені, письменники, лікарі, науковці. У всьому світі відомі імена астронома і математика Б. Баннекера і письменника-публіциста Ф. Дугласа, які боролися за повне звільнення негрів.

В результаті групи роблять висновок про розвиток промислового виробництва і сільського господарства в США в першій половині XIX ст. Учитель узагальнює відповіді учнів і робить такий висновок: система рабства на Півдні заважала подальшому промисловому капіталістичному розвиткові США.

Закріплення знань про економічний розвитокВизначте, які саме регіони США першої половини XIX ст.

характеризуються наведеними твердженнями, і впишіть відповідні цифри до таблиці.

Північ і Схід Південь Захід

1. Використання праці рабів.2. Розвиток фабрично-заводської промисловості, заснованої на

вільнонайманій праці.3. Величезні прибутки за мінімальних витрат.4. Перевага фермерських господарств.5. Негативне ставлення до рабства.6. Значні цілинні території.7. Переконання, що «негр не є рівним білій людині, а рабське

підкорення вищій расі — це його природний і нормальний стан».

8. Формування демократичних основ життя.9. Вимога заборонити поширення рабства.10. Господарства зорієнтовані на вирощування однієї

14

культури.11. Прагнення від'єднатися від США та створити окрему

державу з узаконеним рабством.12. Швидкий промисловий розвиток.

ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИСВІЧУЄТЬСЯ НА ЛІНІЙНІЙ СХЕМІ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТОВОГО УЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ

2. Наростання й загострення конфлікту між Північчю та Півднем. Аболіціонізм.

Розповідь учителя.Суперечності між Північчю та Півднем наростали, оскільки

при освоєнні нових земель зіштовхнулися інтереси фермерів і рабовласників, рабовласників і буржуазії. Освоєння земель на Заході, зростання чисельності населення Півночі, втрата рабовласниками впливу в Конгресі, створення на новоосвоєних землях Заходу нерабовласницьких штатів поставили питання про доцільність збереження рабства. Це питання вимагало вирішення на державному рівні.

Робота з групами. Опрацювання інформації про Міссурійський компроміс і білль «Канзас-Небраска»

Міссурійськии компроміс. Суперечності між рабовласниць-ким Півднем і промисловою Північчю стали добре помітними вже на початку XIX століття. Першим відвертим зіткненням між Пів-ніччю і Півднем, що створило загрозу розколу країни, став конф-лікт 1818-1820 років. Він виник у зв'язку з питанням про вступ до Союзу нового штату Міссурі. На той час до складу США входило одинадцять рабовласницьких і одинадцять вільних штатів, а тому в такому впливовому органі, як сенат, було двадцять два сенатори від південних штатів і двадцять два — від північних. Штат Міссурі був рабовласницьким і тому, щоб підтримати і зберегти рівновагу, що склалася в сенаті, одночасно з Міссурі до Союзу увійшов щойно створений штат Мен.

Так було досягнуто історичної угоди — Міссурійського ком-промісу, який повинен був підтримати рівноваг) представництва рабовласницьких і вільних штатів у сенаті.

15

Сенат схвалив резолюцію, згідно з якою було встановлено, що на північ від 36° ЗО' північної широти рабство буде заборонено. Бу-ло вирішено надалі приймати до Союзу одночасно по два штати: один вільний і один рабовласницький.

Міссурійськии компроміс не усунув суперечностей, а лише відтягнув конфлікт між Північчю і Півднем. Позиції рабовласників щодалі стають сильнішими в конгресі і федеральному уряді, міцні-шають вони і в Верховному суді США. Великий вплив там мала і партія рабовласників, так звана демократична партія.

З огляду на сприятливі обставини плантатори Півдня прова-дять через конгрес білль «Канзас — Небраска», за яким питання про долю цих нових штатів — бути їм рабовласницькими чи віль-ними — передавалося на вирішення населення цих штатів. Білль «Канзас — Небраска». таким чином, означав фактичне скасування Міссурійського компромісу. В 1857 році Верховний суд США при-йняв рішення у справі негра Дреда Скотта, який, переселившись зі своїм хазяїном на Північ, вимагав, щоб його визнали вільним. Але Верховний суд США постановив, що переселення негра-раба у ві-льний штат не приводить його до звільнення.

Отже, основними положеннями закону (білля) «Канзас-Небраска» були :

питання про рабство — це справа самих поселенців; дотримання і захист інтересів рабовласників.

Даний закон мав вельми демократичний характер, проте фактично сприяв узаконенню рабства на нових територіях на Заході США.

4. Роль А. Лінкольна в історії США.Розгляд питання починається з розповіді про перемогу в

листопаді 1860 р. на президентських виборах представника Республіканської партії Авраама Лінкольна. Акцентується увага учнів на портреті А. Лінкольна. Учитель нагадує про програму Республіканської партії і підкреслює, що програмні вимоги не були прийняті рабовласниками Півдня. Країна опинилася на порозі громадянської війни. Випереджальне завдання.

5. Хід громадянської війни 1861—1865рр. в США. Робота зі схемами, текстом підручника, картами атласів.

16

МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ХРОНОЛОГІЇ ІСТОРИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ В 9 КЛАСІ

НАЗВА (ЗМІСТ) ПРОБЛЕМИ:

ХАРАКТЕР І ЗМІСТ ПРОЦЕСУ, ЩО ВИКЛИКАНИЙ ПРОБЛЕМОЮ:

ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЧАС РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.

ЗАГОСТРЕННЯ ПРОБЛЕМИ - 1860 1861-1865 РР. – ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

I II III

ПІДГОТОВЧИЙ:УТВОРЕННЯ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ, ОБРАННЯ А.ЛІНКОЛЬНА ПРЕЗИДЕНТОМ США

ОСНОВНИЙ:ХІД ВОЄНИХ ДІЙ, ПЕРЕБУДОВА ГОСПОДАРСТВА І ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ ВІДПОВІДНО ВОЄНИМ УМОВАМ

ЗАКЛЮЧНИЙ:ПІДПИСАННЯ МИРНИХ ДОГОВОРІВ МІЖ ПІВНІЧЧЮ І ПІВДНЕМ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ДЕРЖАВИ, ПОЧАТОК РЕКОНСТРУКЦІЇ ПІВДНЯ

1854 1855 1856 1857 1858 1859 1860 1861 1862 1863 1864 1865

ХРОНОЛОГІЧНА ШКАЛА

ВИСНОВКИ: ДИНАМІКА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ У ЧАСІ НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛИЙ ЕТАП ПРОЦЕСУ І ЧОМУ НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИЙ ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД І ЧОМУ

17

ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ І ПОЛІТИЧНИМ

РОЗВИТКОМ ПІВНІЧНИХ І ПІВДЕНИХ ШТАТІВ

БОРОТЬБА МІЖ ПРИХИЛЬНИКАМИ І ПРОТИВНИКАМИ РАБСТВА.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

МЕТОДИКАСАМОСТІЙНОГО АНАЛІЗУ РУШІЙНИХ СИЛ ПРОЦЕСУ

НАЗВА (ЗМІСТ) ПРОБЛЕМИ:

ХАРАКТЕР І ЗМІСТ ПРОЦЕСУ, ЩО ВИКЛИКАНИЙ ПРОБЛЕМОЮ:

ВИДИ РУШІЙНИХ СИЛ

ОСОБИ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ОБ’ЄДНАННЯ

ДЕРЖАВНІВЛАДНІ

СТРУКТУРИ

ЗОРГАНІЗОВАНІ

НАРОДНІ МАСИ

ЗОВНІШНІ (ЕКСПАНСИВ

НІ) СИЛИ

ЕТАПИ ПРОЦЕСУ I II III

ПІДГОТОВЧИЙ:УТВОРЕННЯ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ, ОБРАННЯ А.ЛІНКОЛЬНА ПРЕЗИДЕНТОМ США

ОСНОВНИЙ:ХІД ВОЄНИХ ДІЙ, ПЕРЕБУДОВА ГОСПОДАРСТВА І ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ ВІДПОВІДНО ВОЄНИМ УМОВАМ

ЗАКЛЮЧНИЙ:ПІДПИСАННЯ МИРНИХ ДОГОВОРІВ МІЖ ПІВНІЧЧЮ І ПІВДНЕМ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ДЕРЖАВИ, ПОЧАТОК РЕКОНСТРУКЦІЇ ПІВДНЯ

1854-1860 1861-1865 1865

ПОЕТАПНЕ РАНЖИРУВАННЯ РУШІЙНИХ СИЛ

ПІДГОТОВЧИЙ ОСНОВНИЙ ЗАКЛЮЧНИЙОСОБИ, ПАРТІЇ, ОСОБИ, ДЕРЖАВНІ ОСОБИ, ПОЛІТИЧНІ

18

ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ І ПОЛІТИЧНИМ

РОЗВИТКОМ ПІВНІЧНИХ І ПІВДЕНИХ ШТАТІВ

БОРОТЬБА МІЖ ПРИХИЛЬНИКАМИ І ПРОТИВНИКАМИ РАБСТВА.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

ОБ’ЄДНАННЯ, ДЕРЖАВНІ СТРУКТУРИ, НАРОДНІ МАСИ

СТРУКТУРИ, НАРОДНІ МАСИ, ЗОВНІШНІ СИЛИ

ПАРТІЇ, ДЕРЖАВНІ СТРУКТУРИ

19

МЕТОДИКААНАЛІЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

ПО ВИРІШЕННЮ ПРОБЛЕМИ

НАЗВА (ЗМІСТ) ПРОБЛЕМИ:

ХАРАКТЕР І ЗМІСТ ПРОЦЕСУ, ЩО ВИКЛИКАНИЙ ПРОБЛЕМОЮ:

РЕЗУЛЬТАТ ДОСЯГНЕНО У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ПРОГНОЗУ

> 100% 100% < 100%

РЕЗУЛЬТАТ ПОЗНАЧИВСЯ НА…

ДЕРЖАВІ СУСПІЛЬСТВІВИЩИЙ КЛАС СЕРЕДНІЙ КЛАС НИЖЧИЙ КЛАС

+ - + - + - + -1 2 3 4

РЕЗУЛЬТАТ ВИКЛИКАВ ПРОЦЕСИ…

+ -

20

ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ І ПОЛІТИЧНИМ

РОЗВИТКОМ ПІВНІЧНИХ І ПІВДЕНИХ ШТАТІВ

БОРОТЬБА МІЖ ПРИХИЛЬНИКАМИ І ПРОТИВНИКАМИ РАБСТВА.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

6. Результати війни. Евристична бесіда.Як були виконані завдання, що стояли на початку громадян-

ської війни?Які політичні перетворення були здійснені в ході Реконст-

рукції?У чому полягало порушення прав негрів в період

Реконструкції?Підводячи учнів до розв'язання завдань, які були поставлені

на уроці, учитель акцентує увагу на необоротності демократичних перетворень в США.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ«Сам собі режисер»1) Учні уявляють себе режисерами і роблять кадри майбутньої кінострічки за допомогою піктограм:

2) Встановлюють комунікативні зв’язки між кадрами, за їх допомогою роблять монтаж певного сюжету.

3) Для озвучення сюжету пишеться невеликий текст (5-6 речень)

4) Відгук на кінострічку

Аналіз групи № 1 Аналіз групи № 2

21

VI. ПІДСУМКИ УРОКУУ результаті проведеного уроку учні повинні з'ясувати такі

моменти:1. невирішеність проблеми рабства і розповсюдження його на

нові землі опинилася в центрі політичної боротьби США і неминуче вела до громадянської війни;

2. громадянська війна завдала нищівного удару довоєнним порядкам і системі рабовласництва в США;

3. після громадянської війни почався швидкий економічний розвиток США;

4. Авраам Лінкольн — мудрий державний діяч, далекоглядний політик.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

22

ТЕМА: РЕФОРМАЦІЯ(ПЕРШИЙ ТА ДРУГИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ)

Реформація - це соціально-політичний та ідеологічний рух, який прийняв форму боротьби проти католицької церкви. Він розгорнувся в період занепаду феодальних відносин, а саме в XVI ст., і охопив територію більшості країн Західної та Центральної Європи.

Причиною Реформації слід вважати формування централізованих держав та бурхливий розвиток товарно-грошових відносин. Церква відігравала значну роль в житті суспільства і перешкоджала цим процесам. Найгірша ситуація склалася в Німеччині, звідки почалася Реформація. Церковні володіння тут займали значну частину земель. Хоча на чолі Німеччини стояв імператор, але обирали його князі. Три з них були архієпископами. Вони призначали такого імператора, який би не заважав їм самостійно управляти своїми землями. Тому на початку XVI ст. Німеччина залишалася роздробленою. Римські Папи отримували від неї найбільші прибутки.

Європейці були глибоко віруючими людьми і не бажали повного знищення церкви. Вони виступили лише за її перебудову (від лат. reformatio - перетворення, перебудова, виправлення). Для успішної перебудови церкви були підготовлені відповідні сприятливі умови.

Це зробили середньовічні єресі та гуситський рух у Чехії. Лідери Реформації діяли шляхом узагальнення досвіду попередників та висування своїх вимог духовенству. Так, засновник Реформації в Німеччині Мартін Лютер вимагав заборони індульгенцій, заявив, що для спілкування з Богом та відпущення гріхів священики не потрібні. Подібні заяви спричинили невдоволення навіть Папи Римського. Католицька церква не пішла на ці вимоги. Тому результатом процесу стало утворення нової церкви — протестантської. її заснували прихильники руху - протестанти (тобто ті, хто висловлював протест проти католицької церкви). Протестантська церква не була єдиною. Одним з найголовніших наслідків процесу стала контрреформація - рух проти реформації, очолюваний Папою Римським.

23

24

ВИХІДНИЙ ЕТАП

Труднощі вихідного етапу були пов'язані з пануванням у Європі старого релігійного світогляду. Він спирався на феодалізм і втратив акту-альність. Труднощі вплинули на різні сфери життя: політичну (церква залишалася впливовою організацією); економічну (церква, як великий землевласник, виступала за збереження феодального ладу); духовну (церква гальму-вала розвиток наукових знань).

Процес подолання тру-днощів розпочався

ОСНОВНИЙ ЕТАП

За декілька років Реформація охопила всю Німеччину. Але цей рух не був однорідним. Німецька біднота на чолі з Т. Мюнцером розпочала Велику селянську війну 1524-25 рр. з метою проведення докорінних перетворень у суспільстві. Лютер засудив дії Мюнцера Великі географічні відкриття створили сприятливі умови для активного поширення Реформації в усіх країнах Європи. Починаючи з 20-х рр. XVI ст., реформаційний рух охопив такі країни, як Швеція, Данія. Норвегія, Англія, Франція, Польща та ін. Ці події викликали напругу у суспільстві, але

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Протестантизм утвердився у таких країнах, як Північна Німеччина (лютеранство), Швейцарія і Нідерланди (кальвінізм), Англія (англікан-ство) та ін. Це переконує нас у тому, що процес починає добігати кінця.

Раніше процес закінчився у країнах, де утвердився про-тестантизм, пізніше, де про-тестанти не склали більшість населення: Іспанії, Франції... Перемога у цих країнах контрреформації засвідчила, що процес в основному закінчився. Починаючи з ІІ половини XVII ст. протестантизм втрачає свій

Історичне значення Реформації: реформаційний рух створив сприятливі умови для розвитку буржуазного суспільства

Третій рівень знань(Аналіз структурних складових)

25

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИНа вихідному етапі процесу виникла

проблема протистояння двох сил: католицька церква; майже всі стани європейського суспільства, незадоволені нею.

Об'єктом протистояння двох сил була влада у суспільстві.

Особливо складна ситуація склалася у Німеччині, де: у володінні церкви була велика територія країни; зростали церковні збори і йшла необмежена торгівля індульгенціями; католицька церква підтриму-вала політичну роздробленість країни.

Саме у Німеччині розпочався процес вирішення проблеми, що розгорнувся у напрямку зародження та розвитку реформаційного руху, який охопив всю Європу. Реформація приймала різні форми, тому протестантська церква є неоднорідною. Виникали: лютеранська церква; кальвіністська церква; церкви, утворені внаслідок «королівської» реформації.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТУНайголовнішим результатом

процесу стала втрата католицькою церквою впливу на суспільство у деяких країнах: Швейцарії, Англії та І ін. Проте католицьку церкву не можна вважати І силою, яка зазнала поразки. У країнах, де перемогла контрреформація, вона, навпаки, посилила свій вплив. Тому результат по-різному по-значився на учасниках процесу:

Країни, де перемогла реформація: розпочалося формування капіталістичних держав; у суспільстві значної ваги набула буржуазія; життя людини повністю контролювалося владою

Країни, де перемогла контрреформація: держави надовго зберегли феодальні риси; феодали та католицька церква зміцнили свій союз і продовжували відігравати провідну роль у суспільстві: життя людини повністю контролювалося догмами католицької церкви.

АНАЛІЗ ПРОЦЕСУУ реформаційному русі були зацікавлені різні стани європейського суспільства, які

виступали у ролі головних рушіїв процесу: Буржуазія. Виступала за створення «дешевої» церкви. Вимагала скасування складної церковної ієрархії, пишного католицького культу, шанування ікон, святих, відміни більшої кількості релігійних церковних свят. Інтереси буржуазії представляли М. Лютер (лютеранство), У. Цвінглі і, особливо, Ж. Кальвін (кальвінізм). Селяни і міська біднота. Виступали проти феодального ладу. Вимагали навіть відновлення ранньохристиянської рівності усіх членів релігійної общини, скасування церковного землеволодіння, духовної та світської влади. Мріяли про побудування «царства Бога на землі». Течії: анабаптизм та ін., провідний ідеолог —Т. Мюнцер. Королі та князі. Використовували реформацію для посилення королівської влади (скандинавські країни, Англія), влади окремих князів (Німеччина), для боротьби з необмеженою владою королів (феодальна знать Франції).

Реформація у Європі насамперед вплинула на духовну сферу життя європейського суспільства: встановлювалися нові правила поведінки та спосіб життя людей. Вони орієнтували людину на працю. Це був новий буржуазний світогляд.

Реформація мала революційний характер, оскільки вона призвела до докорінного перевороту у свідомості людини. Свідченням цього є поширення гуманізму— вчення про вирішальну роль людини у цьому світі, про людину, як найвище створіння природи.

Як зробити так, щоб і в учня, і в учителя з самого початку вивчення нового матеріалу було чітке уявлення схеми навчально-пізнавального процесу? Щоб було зрозумілим, на якому етапі і що повинен знати і вміти учень? Яким повинно бути знання за змістом? Чи може набуте знання мати форму, і якщо може, то яку? Щоб відповісти на всі поставлені питання, достатньо відповісти на останнє, і тоді вся організація навчально-пізнавального процесу, вся його схема стане чіткою і зрозумілою для всіх учасників процесу.

Питання форми є ключовим, оскільки зміст поза формою існувати не може. Особливо це стосується знань, які набуває учень в процесі своєї навчально-пізнавальної діяльності. І тому ідея гармонічної форми (системність, логічність, послідовність, симетричність) повинна бути покладена в основу пошукової діяльності на шляху вдосконалення методики викладання історії. Щоб конкретно говорити про форму, необхідно уявити весь процес формування знань.

Процес формотворення знаньПроцес формотворення знань є категорією навчально-

пізнавальної діяльності і повинен мати форму, наповнену конкретним змістом. Всі поняття і категорії, якими оперує наш розум, обов’язково мають форму, наповнену змістом. Поза формою не може існувати змісту, який наш розум міг би сприйняти.

Процес формотворення знань може мати такий вигляд:

Оскільки і знання як кінцевий продукт навчально-пізнавальної діяльності учня є творінням його інтелекту, вони також повинні

26

ВИХІДНИЙ ЕТАП: СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ПЛАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПО ВИВЧЕННЮ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

ОСНОВНИЙ ЕТАП: ПРОЦЕС РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ПО СТВОРЕННЮ МОДЕЛІ ЗНАНЬ

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП: СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ЗНАНЬ ЯК КІНЦЕВОГО ЯК КІНЦЕВОГО ПРОДУКТУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

мати форму, наповнену конкретним змістом. Що стосується форми, то вона повинна в першу чергу мати логічну і послідовну структуру. Творець знань (учень), залежно від структури власного світоуявлення і практичного досвіду, довільно обирає зручну для себе форму. Її можна уявити у вигляді будинку (фундамент-стіни-дах), або дерева (корінь-стовбур-крона). Розглядати схему треба, починаючи з фундаменту моделі, тобто з історичної проблеми.

А: Створення моделі плану.Модель плану організації навчального процесу складається з

трьох основних частин, що покладені в його структурну основу:

Дана модель являє собою перший етап роботи, на якому передбачається створення механізму і організація навчально-пізнавального процесу в напрямі формування загального (цілісного) уявлення, структурного уявлення (перший рівень аналізу), а також знання як кінцевого продукту інтелектуальної діяльності учнів шляхом аналізу структурних складових (другий рівень аналізу). Тобто, це перший, організаційний етап роботи.

27

ДАХ

СТІНИ

ФУНДАМЕНТ

Результат історичного процесу

Процес розв’язання історичної проблеми

Історична проблема

Організація формування знань шляхом аналізу структурних складових (другий

рівень)

Організація формування структурного уявлення про предмет вивчення (перший

рівень аналізу)

Організація формування загального (цілісного) уявлення про предмет

вивчення

Основними принципами що покладені в основу такого підходу в організації і плануванні навчального процесу є: Системність, симетрія і логіка структури; Етапність і послідовність вивчення історичного

матеріалу; Принцип послідовного переходу від загального

(цілісного) уявлення до структурного аналізу; Принцип послідовності вивчення навчального

матеріалу від проблем через процес до результату; Принцип диференціації процесу формотворення

знань; Принцип логічно зумовленого переходу на суміжні

і споріднені проблеми; Принцип переходу від структурного аналізу до

загального (цілісного) уявлення якісно нового аспекту даного історичного матеріалу.

Б: Створення моделі навчального процесуПроцес вивчення навчального матеріалу є наступним етапом

роботи по практичній реалізації моделі плану на її трьох рівнях – загальне (цілісне) уявлення, структурне уявлення, аналіз структурних складових:

Загальне (цілісне) уявлення про предмет вивчення є базовим елементом майбутнього знання. В основу його формування мають бути покладені відповіді на такі ключові питання, які б допомогли побачити весь предмет вивчення в цілому. Це буде перший рівень процесу формотворення знань, який досягається методично правильно організованою, впорядкованою і систематизованою інформацією про зміст навчального матеріалу, що вивчається за

28

Процес формування структурного уявлення про предмет вивчення (перший

рівень аналізу)

Процес формування загального (цілісного) уявлення про предмет

вивчення

Процес формування знань шляхом аналізу структурних складових (другий рівень)

кожною конкретною темою згідно з програмою.Методика, за якою формується загальне (цілісне) уявлення

про предмет вивчення, значною мірою сприяє розвитку самостійної навчальної діяльності учнів. Учні доволі швидко засвоюють дану методику, що підвищує успішність навчання.

Структурне уявлення про предмет вивчення є результатом роботи на першому рівні аналізу навчального матеріалу по виявленню його структури. Напрям і характер структурування залежать від принципу і підходу, закладених відповідними методиками. У випадку дотримання проблемно-хронологічного принципу у вивченні історії такими структурними складовими можуть бути вихідний, основний та заключний етапи історичного періоду, що вивчається за шкільною програмою.

Знання, що формуються шляхом аналізу структурних складових, є логічним завершенням, кінцевим результатом навчально-пізнавальної діяльності учня. Методика аналізу структурних складових є другим рівнем аналізу і передбачає вивчення характерного змісту кожного з визначених етапів {вихідного, основного і заключного):

на вихідному етапі — ключової історичної проблеми;

на основному етапі — історичного процесу, протягом якого ця проблема реалізується;

на заключному етапі— результату реалізації історичної проблеми.

При необхідності і за наявністю часу можна провести також і аналіз механізмів взаємодій в історичному процесі. Це сприятиме більш глибокому і детальному вивченню матеріалу.

Схематично процес формування знань шляхом аналізу структурних складових можна показати так:

29

Визначення та аналіз історичного процесу

Визначення та аналіз історичної проблеми

Визначення та аналіз результатів історичного процесу

Після того, як в основному (ключовому) змісті етапів історичного періоду будуть визначені і проаналізовані такі категорії як історична проблема, історичний процесі результат історичного процесу, можна приступати до створення моделі знань.

В. Створення моделі знань.Створення моделі знань має відбуватися у чітко визначеній

послідовності і базуватися на таких принципах: від загального (цілісного) уявлення до структурного

аналізу; від проблеми через процес до результату.

Форма моделі знання може бути будь-якою, аби вона тільки мала чітко і логічно визначену структуру, до якої можна було б прив'язати результати вивчення конкретного навчального матеріалу. Як варіант може бути запропонована модель знань у вигляді уявного будинку. Але як учитель, так і учні можуть виявити творчість і винайти більш зручну для себе модель.Головним результатом роботи за визначеною технологією є те, що у учня не тільки формується цілісне бачення навчального завдання, яке поставлено перед ним навчальним планом, а й розвивається вміння правильно організувати свою навчально-пізнавальну діяльність. Технологією передбачено створення певного алгоритму, за яким учень формує свої знання, створює їхню модель як оформлений результат і кінцевий продукт інтелектуальної діяльності, читься самостійно працювати з навчальним матеріалом.

30

31

РЕЗУЛЬТАТісторичного процесу, який відповідно позначився на

…державі …суспільстві

Результат співпадає(не співпадає) з прогнозом

ЗМІСТ І ХАРАКТЕР ПРОБЛЕМИ,що зумовлює історичний процес

Механізм взаємодії між підготовчим (вихідним) і

основним етапом

Механізм взаємодії між

основним і заключним

етапом

ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС,що логічно викликаний проблемою та його

етапи

підготовчий(вихідний)

основний заключний

РЕЗУЛЬТАТ

ПРОЦЕС

ПРОБЛЕМА

Механізм взаємодії

проблеми з процесом

Механізм взаємодії

між процесом і результато

м

Навчання—процес, який треба організувати чітко визначивши поставлену перед учнями задачу і послідовність операцій, націлених на її вирішення. Зрозумілі і точні накази в інформатиці розуміють під поняттям "алгоритму". Ми пропонуємо використання алгоритмів на уроках історії, що, на наш погляд,

сприятиме не тільки покращенню організації процесу навчання й забезпеченню міжпредметних зв'язків, а й формуванню принципово нового способу мислення. За методикою алгоритмів вивчення історичної події здійснюється через визначення і аналіз трьох її взаємопов'язаних структурних складових: проблеми, процесу і результату. Проблема закладається у протистоянні двох сил, а процес - сукупність дій, націлених на вирішення проблеми.Позначимо її:Пр-с — процес,Пр-с 1,2,3 — варіанти протікання процесу,Сила 1,2—історичні сили, що протистояли.

Шлях розв'язання історичного процесу можна задати функцією:Пр-с 1, якщо Сила 1 < Сила 2

Процес Пр-с 2, якщо Сила 1 = Сила 2Пр-с 3, якщо Сила 1 > Сила 2

Розв’язати цю функцію ми можемо шляхом виконання певної послідовності дій, що на мові блок-схем матиме вигляд:

32

Ні Так

Ні Так

33

Початок періоду

Визначення сил:Сила 1, Сила 2

Присвоєння кожній силі кола її прагнень

С.1< С.2

С.1= С.2

Пр-с 1Один з можливих

варіантів протікання процесу

Пр-с 3Третій можливий

варіант протікання процесу

Пр-с 2Другий можливий

варіант протікання процесу

Дійсний історичний

процес

Результат

Отже, реально побудувати процес навчання таким чином:1) 1 -й інформаційний блок. Викладання учителем (підручником)

інформації про перший - вихідний - етап історичного періоду, що допоможе визначити, сили протистояння, сформує уявлення про умови формування проблеми, дасть орієнтир про можливе протікання процесу2) 2-й інформаційний блок. Самостійне визначення учнями сил

протистояння та подальше прогнозування щодо можливого історичного процесу за умови переваги однієї з сил, або їх рівноваги. Відповідно аналіз трьох можливих варіантів протікання процесу і виведення їх у схему.

3) 3-й інформаційний блок. Формування знань про історичний процес і результат. На цьому етапі під керівництвом вчителя відбувається співставлення прогнозів дітей з реальними подіями.4) Завершення формування знань про процес і результат історичної події, їх введення в систему:

34

АЛГОРІТМІЧНА МОДЕЛЬ ЗНАННЯ

Пр-с 1, якщо Сила 1 < Сила 2Процес Пр-с 2, якщо Сила 1 = Сила 2

Пр-с 3, якщо Сила 1 > Сила 2

35

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОГО ЕТАПУ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИЗНАЧЕННЯ СИЛ:СИЛА 1 ____________________________СИЛА 2 ____________________________

ПРИСВОЄННЯ КОЖНІЙ СИЛІ КОЛА ЇЇ ПРАГНЕНЬ

СИЛА 1 ___________________________________________________

СИЛА 2 ___________________________________________________

Ні Так

Ні Так

36

С.1< С.2

С.1= С.2

Пр-с 1______________________________________

_____________

Пр-с 3______________________________________

_____________

Пр-с 2______________________________________

_______________

Характеристика реального історичного

процесу_______________________________________________________

_____

Характеристика результату______________________________________

37