Позашкільна освіта: стан та перспективи розвитку

Корнієнко Анна Володимирівна,  старший науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (с.64)

“… сьогодні одним із серйозних завдань, що постало перед позашкільною освітою, є практична реалізація стратегічного курсу української системи освіти на європейську інтеграцію.”

Проблема

Розвиток позашкільної освіти нині гальмується загостренням об’єктивних і суб’єктивних причин і нерозв’язаних проблем. Насамперед – це проблема підготовки майбутніх педагогів

у галузі позашкільної освіти і виховання.

Спільними зусиллями Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України та науковців лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України створено «Науково-дослідний віртуальний інститут позашкільної освіти».

Реформування освітньо-виховної діяльності позашкільних навчальних закладів передбачає вирішення низки ключових проблем.

Позашкільна освіта повинна розвивати компетентності школяра в позаурочний час та бути доступною для кожної дитини

«Позашкільна освіта повинна допомогти школі розвивати компетентності учня в позаурочний час, а також бути доступною для кожної дитини», - підкреслив Павло Хобзей.

Взаємодія позашкільної освіти

з формальною освітою в рамках Концепції «Нової школи».

Нова школа (с.22)

“ У Новій школі будуть вимірювати індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. У цій справі Нова школа буде щільно співпрацювати з позашкільними закладами освіти.”

За експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння:

навчатися впродовж життя; критично мислити; ставити цілі та досягати їх; працювати в команді; спілкуватися в

багатокультурному середовищі.

Формула нової школи складається з 8 ключових компонентів: новий зміст освіти, заснований на формуванні

компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві;

умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно;

наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління, що надасть

школі реальну автономію; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем,

учителем і батьками; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі,

дитиноцентризм; нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти

новий зміст і набути компетентностей для життя; справедливий розподіл коштів, який забезпечує рівний

доступ усіх дітей до якісної освіти.

10 ключових компетентностей нової української школи

спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;

спілкування іноземними мовами; математична грамотність; компетентності в природничих науках і

технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння навчатися впродовж життя; соціальні і громадянські компетентності; підприємливість; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здорове життя.

Павло Хобзей наголосив на важливості впровадження

компетентнісного підходу до навчання як у формальній, так і в неформальній освіті. Особливо, коли йдеться про соціальні і громадянські компетентності, підприємливість, які можна розвивати не тільки в школі, під час уроків, а й в позашкільних навчальних закладах.

Соціальні і громадянські компетентності

Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадянському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв'язувати конфлікти, досягати компромісів.

Павло Хобзей:

“Наше завдання полягає не тільки в показниках охоплення позашкільною освітою, а позашкільна освіта має концентруватися навколо дитини, її потреб і запитів”

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!