Тема проектуТема проекту::

“Київські князі.На порозі

українського державотворення”

““Древність видає нам свої таємниці і Древність видає нам свої таємниці і майбутнє простягає свою могутню руку майбутнє простягає свою могутню руку

сходження. Минуле – лише вікно у сходження. Минуле – лише вікно у майбутнє, але живіть майбутнім… майбутнє, але живіть майбутнім…

Із стародавніх чудесних каменів складіть Із стародавніх чудесних каменів складіть східці прийдешнього.” східці прийдешнього.”

М.Реріх М.Реріх

Ки́ївська РусьКи́ївська Русь (старосл. Рѹсь) (старосл. Рѹсь) — середньовічна монархічна держава — середньовічна монархічна держава

династії Рюриковичів у Східній Європі з династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних центром у місті Києві. У середньовічних

джерелах її називали Русь або Руська джерелах її називали Русь або Руська земля. Термін «Київська Русь» впровадив земля. Термін «Київська Русь» впровадив до наукового обігу Микола Михайлович до наукового обігу Микола Михайлович

Карамзін.Карамзін.

За літописним переказом князь За літописним переказом князь Кий Кий разом з разом з

братами братами ЩекомЩеком і і ХоривомХоривом та сестрою та сестрою ЛибіддюЛибіддю заснував Київ — майбутню заснував Київ — майбутню

столицю східнослов'янської держави та сучасної України. У середньовічних столицю східнослов'янської держави та сучасної України. У середньовічних джерелах джерелах Київську РусьКиївську Русь називали Руссю або Руською землею. Давньоруська називали Руссю або Руською землею. Давньоруська

держава постала внаслідок об’єднання розрізнених східнослов'янських племен у держава постала внаслідок об’єднання розрізнених східнослов'янських племен у племінні союзи та племінні княжіння навколо території Середньої племінні союзи та племінні княжіння навколо території Середньої

Наддніпрянщини (Русі у вузькому або етнічному значенні) та Великого Наддніпрянщини (Русі у вузькому або етнічному значенні) та Великого Новгорода.Новгорода.

Заснування КиєваЗаснування Києва

князь КийСкульптурна композиція на честь легендарних

фундаторів Києва — Кия, Щека, Хорива і їх сестри Либіді

Аско́льд Аско́льд (в Ніконовському літописі — Осколд)(в Ніконовському літописі — Осколд) —— напівлегендарний київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше напівлегендарний київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше

— лише Києва. Здобув владу можливо перед — лише Києва. Здобув владу можливо перед 860860, загинув у , загинув у 882882 році. році.

Відомості про Відомості про ОлегаОлега у більшості є у більшості є легендарними, а не історично достовірними. легендарними, а не історично достовірними.

Залишається незрозумілим, чи належав він до Залишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів. З літописів відомо, що у династії Рюриковичів. З літописів відомо, що у

882882 р. р. Олег Олег силою підкорив Київ, вбивши силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він

об'єднав два державотворчі центри у Східній об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці

міста були головними на торговельному шляху з міста були головними на торговельному шляху з "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він намагався поширити свою владу на сусідні намагався поширити свою владу на сусідні племена: сіверян, древлян, уличів, тіверців, племена: сіверян, древлян, уличів, тіверців,

кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на ці території (тобто право на збір данини), він ці території (тобто право на збір данини), він увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали мати сильного противника на своїх кордонах і мати сильного противника на своїх кордонах і втрачати джерело надходження невільників і втрачати джерело надходження невільників і

прибутків від транзитної торгівлі.прибутків від транзитної торгівлі.

Олег Віщий Олег Віщий напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу не пізніше не пізніше 882882, загинув між , загинув між 912 912 іі 922 922 роками. роками.

Війна Війна ОлегаОлега з хозарами скінчилась з хозарами скінчилась тим, що він погромив їхні порти на тим, що він погромив їхні порти на

Каспії. З метою закріпитись у Києві і Каспії. З метою закріпитись у Києві і домогтись міжнародного визнання, домогтись міжнародного визнання,

він здійснив походи на він здійснив походи на Константинополь Константинополь (907, 911 pp.)(907, 911 pp.) і і уклав вигідні торговельні угоди.уклав вигідні торговельні угоди.

Ігор Ігор РюриковичРюрикович , , (912(912

— † 945)— † 945) — Великий Князь — Великий Князь Київський Київський (913-945)(913-945).. За За

деякими даними – основополождеякими даними – основоположник київської династії князів ник київської династії князів

(що їх пізніше назвали Рюрико-(що їх пізніше назвали Рюрико-вичами). Після смерті Олега вичами). Після смерті Олега

київський престол перейшов до київський престол перейшов до сина Рюрика сина Рюрика ІгоряІгоря, який , який

народився народився 875 р875 р. У . У 903 903 р. Ігор р. Ігор одружується на псковитянціодружується на псковитянці

Ользі. Ользі.

Як і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючиЯк і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні походи на сусідні племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії (941, 944 pp.)(941, 944 pp.) змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку

і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя зібрати подвійну данину.зібрати подвійну данину.

Ольга Ольга ((хрещене ім'я Олена; хрещене ім'я Олена; †11 липня 969, нов. ст. †11 липня 969, нов. ст. — †24 липня 969)— †24 липня 969) — дружина князя — дружина князя ІгоряІгоря, ,

київська княгиня, канонізована Православною київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка Церквою. Помстилась за загибель чоловіка

жорстокою розправою бл. жорстокою розправою бл. 945 р945 р. над . над деревлянами, які його вбили.деревлянами, які його вбили.

Правила Руссю в роки неповноліття свого Правила Руссю в роки неповноліття свого сина сина СвятославаСвятослава (до кінця 50-х років X ст.)(до кінця 50-х років X ст.)..

Упорядкувала збирання данини, організувала опорні Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько пункти київської влади (погости). Близько 955 955 прийняла християнство, але не змогла зробити прийняла християнство, але не змогла зробити

його державною релігією. його державною релігією. 957 957 року відвідала року відвідала Константинополь, де уклала угоду з Константинополь, де уклала угоду з імператором імператором

Константином VII БагрянороднимКонстантином VII Багрянородним..

Ставши на престол по смерті свого Ставши на престол по смерті свого чоловіка Ігоря, чоловіка Ігоря, Ольга Ольга виявилась гнучким виявилась гнучким

розумним політиком. Помстившись розумним політиком. Помстившись древлянам (Ольга наказала спалити їхнє древлянам (Ольга наказала спалити їхнє

місто Іскоростень) і тим самим місто Іскоростень) і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела засвідчивши свою владу, вона провела реформи, спрямовані на запобігання реформи, спрямовані на запобігання таких конфліктів у майбутньому. таких конфліктів у майбутньому.

Княгиня ОльгаКнягиня Ольга впорядкувала систему впорядкувала систему збирання данини (створювались збирання данини (створювались

спеціальні укріплені пункти (стано -спеціальні укріплені пункти (стано -вища), на яких представники княгині вища), на яких представники княгині

приймали данину за визначеними приймали данину за визначеними розмірами — "уроками"). Тим самим розмірами — "уроками"). Тим самим

вона заклала основи у створенні вона заклала основи у створенні державного апарату. У ключових державного апарату. У ключових містах держави влаштовувались містах держави влаштовувались

спеціальні опорні пункти, де зосеред-спеціальні опорні пункти, де зосеред-жувалась адміністративна і судова жувалась адміністративна і судова влада княгині. На відміну від своїх влада княгині. На відміну від своїх

попередників, попередників, княгиня Ольгакнягиня Ольга зовнішньо- зовнішньо-політичні проблеми намагалась політичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами.вирішувати мирними засобами.

Так, у Так, у 957 р957 р.. уперше в історії уперше в історії Київської Русі відбувся офіційний Київської Русі відбувся офіційний

візит — візит — княгині Ольгикнягині Ольги - до столиці - до столиціВізантійської імперії Константино-Візантійської імперії Константино-

поля. поля. Візантійський імператор Візантійський імператор Костянтин БагрянороднийКостянтин Багрянородний у творі у творі

"Про церемонії" дав опис цього "Про церемонії" дав опис цього візиту. У Царгороді (Константино -візиту. У Царгороді (Константино -

полі) полі) Ольга Ольга прийняла хрещення, прийняла хрещення, ймовірно, вдруге. Ця подія мала не ймовірно, вдруге. Ця подія мала не

тільки церковну вагу, а й політичну.тільки церковну вагу, а й політичну.

Сергій Кириллов. Княгиня Ольга. Хрещення.

Пам’ятник княгині Пам’ятник княгині Ользі в КиєвіОльзі в Києві

Великий Князь Київський Великий Князь Київський Святослав Ігорович Святослав Ігорович

(*бл. 935 — †березень 972)(*бл. 935 — †березень 972) — Великий князь київський — Великий князь київський (княжив з (княжив з 945945, самостійно з , самостійно з 964964 по по 972972 рр.). Значно рр.). Значно

розширив територію Київської Русі, провадив активну розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику.зовнішню політику.

Князь Святослав «Іду на ви!» худ. Лео Хао

У 964 р. на чолі держави стає Святослав, який насамперед був князем-воїном. Майже

все своє коротке правління він провів у постійних походах і війнах. Головним своїм

завданням Святослав вбачав знищення Хозарського каганату, який здійснював набіги на слов'янські племена і контролював важливі торговельні шляхи по Волзі, Дону, на Кавказі.

У 964р. Святослав розпочав свій похід на Схід, в результаті якого ним було підкорено

в'ятичів, волзьких булгар, розгромлено

Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей

похід мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно -

східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи

кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги. Починаючи з 968 p., Святослав основну увагу зосередив на Балканах, де велась гостра боротьба між Візантією і могутнім

Болгарським царством. У цій війні він виступив на боці Візантії. Його похід у

Болгарію був успішним. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими

землями. Зрозумівши їх вигідне розташування, він намагається перенести туди центр своєї держави. Загроза печенігів змушує тимчасово його повернутися до Києва, але, відвернувши її,

він знову повертається до Болгарії.

Святослав і дружинники – язичники . Худ. Б.М. Ольшанський

Поява нового агресивного сусіда на своїх кордонах не

влаштовувала Візантію. Імператор Цимісхій

розпочинає війну зі

Святославом і примушує його відмовитися від своїх планів влаштуватись на Дунаї. При

поверненні з важкого походу на Святослава біля дніпровських порогів напали печеніги і вбили

його.

Легенда про Святослава. Худ. Б.М. Ольшанський

Мапи Київської РусіМапи Київської Русі