Засновник і видавець –Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІступенів

Липоводолинської районної радиСумської області

Учнівське самоврядування є організацією, що складається з людей, створена людьми і для людей ,а учні Є людьми!

●заснована у листопаді 2005р.●виходить раз на місяць

№14 квітень-травень 2007року

Уже майже справжнє літо надворі! Сонечко все гарячіше пригріває наші колінця й проганяє нас у затінок. Тихенький, ніжний вітерець ласкаво проводжає кожного школяра ранком до школи на останні уроки. Напередодні літніх канікул учні нашої школи завзято працюють на ниві навчання, так як кожен прагне підвищити свої оцінки. А, мабуть, найбільше хвилюються наші випускники – учні 9-х та 11-х класів. Особливо одинадцятикласники, які переступають останню сходинку шкільного життя. Всі вони готуються до здачі державної підсумкової атестації. Після здачі екзаменів вони назавжди покинуть рідний куточок і поринуть у справжнє доросле життя. Тож побажаємо їм успіху! Нехай кожен із вас обере свій життєвий шлях і впевнено йде по ньому. Усім же молодшим школярам бажаю не втрачати гідності справжнього учня та добре навчатися. Адже школа дає людині найперші, потрібні в подальшому житті знання.

Юлія Якуб, учениця 10 Б класу

Рима номераБыть знаменитым некрасиво,Но это подымает ввысь.Не надо заводить архива,Над рукописями трястись.

Цель творчества – самоотдача,А не шумиха, не успех.Позорно, ничего не знача,Быть притчей на устах у всех.

Но надо жить без самозванства,Так жить, чтобы в конце концовПривлечь к себе любовь пространства,Услышав будущего зов.

И надо оставлять пробелыВ судьбе, а не среди бумаг,Места и главы жизни целойОчеркивая на полях.

И окунаться в неизвестность,И прятать в ней свои шаги,Как прячется в тумане местность,Когда в ней не видать ни зги.

Другие по живому следу Пройдут твой путь за пядью пядь,Но пораженья от победыТы сам не должен отличать.

И должен ни единой долькойНе оступаться от лица,Но быть живым, живым и только,Живым и только до конца.

Борис Пастернак

ст.Випускний вечір: радіти чи плакати?......................2 - 3Так швидко летить час...........4 - 5Свято для розумниць і розумників…………….…....…….5Змагання туристів………………..6

Випускний вечір:

радіти чи плакати?

Весняні

місяці нагадали нам не лише про традиційні свята, але й про наближення випускних екзаменів, яких всі бояться, та про довгожданий випускний бал. На перший погляд, закінчення школи – це хвилююча подія в житті кожного учня та його батьків. Адже дитина стоїть на порозі цікавого, дорослого життя, у неї є можливість обрати свій шлях. Проте не все так просто. Крім успішного подолання учнями екзаменів, молоді потрібно ще й визнання та впевненість у собі серед ровесників. Попереду випускний вечір. У свідомості багатьох поколінь він пов’язувався з прощанням зі школою, а значить і з дитинством, прогулянками та з багатьма мріями. На сьогодні це свято для молоді, асоціюється перш за все з великими витратами, особливо для дівчат. Кожен із нас хоче мати найпристойніше вбрання, бути королевою. На жаль, далеко не всі батьки можуть дозволити собі купити все найдорожче, що не означає саме красиве. Дітям теж не солодко в такій ситуації. Адже в нашому віці ми більше залежимо від думки оточуючих і не хочемо виглядати “білими воронами” серед ровесників. Тому неспроможність батьків витрачатись на шикарне вбрання часто сприймається моїми ровесниками неоднозначно. По суті не треба нікого робити винним. Після закінчення школи юнакам та дівчатам і їхнім батькам потрібно влаштовувати подальшу долю випускника. Та кожному відомий факт, що в більшості вузів навчання є платним. Тож молодь вибирає професію відповідно до

батьківського гаманця, а не залежно від своїх інтересів та уподобань. Навчання на комерційній основі, оплата за житло й харчування вимагає дуже великих коштів. А чи є вихід з такої ситуації? Мабуть. Якщо звернутися до фантастичних проектів, то їх кілька. Можна було б підвищити заробітну плату або відмінити традиційний на наш час відбір у вузі, а ще можна знайти спонсора, але на всіх їх не вистачить. Ось кілька радощів і водночас проблем зв’язано з шкільним балом.

Але що ж відбувається в 11 класі напередодні такого хвилюючого моменту. У нашому класі ще задовго до випускного, всі дівчата почали обговорювати вбрання. Кожна з нас хоче мати найкраще. Та хіба може випускна сукня бути поганою чи некрасивою? Наш клас – це своєрідна група людей, яка, звичайно, має своїх лідерів, тихеньких відмінників чи ледарів, бо вони є скрізь. На мою думку, у більшості своїх я не розчаруюсь в майбутньому, але все ж час покаже. Ці юнаки та дівчата навчалися зі мною протягом багатьох років. Декого я знаю ще з дитинства, хтось прийшов у наш колектив після 9 класу. Кожен із нас знає один одного майже як себе. Кожен клас нагадує окрему країну. Тут свої закони та порядки. Я гадаю, що в

Випускники 2007 року

На знімку: учні 11 А класу

нашому класі можна завжди знайти відповідь на питання, яке мене хвилює в даний момент. Серед 20 учнів у нас більшість дівчат, але хлопців ми не “затоптуємо”, вони також бойові, тому краще в мирі жити. Звичайно, що протягом скількох років навчання в нас були свої конфлікти і навіть бійки як між хлопцями, так і між дівчатами. Але це все дрібниці в порівнянні з нашим дорослим життям, яке вже стоїть у нас за спинами. Мій клас має добрі відносини з іншими класами. Краще ж товаришувати, ніж конфліктувати. Звичайно, що в моєму класі в мене є ліпші товариші, а з деякими дівчатами та юнаками з паралельного класу я також маю гарні, перевірені часом відносини. У моєму класі, як і в багатьох інших, є трудолюбиві й старанні учні. Це, зокрема, Саша Самілик, Саша Хекало, Марина Жогло, Віта Кобзар, які протягом усього навчального процесу поступово вивчали різні науки. Багато хто з нас може гарно вчитися, але не хоче. Я гадаю, що учні, які мають середній рівень, приділяючи більше уваги урокам, а не розвагам, змогли з впевненістю вчитися на достатній рівень. Можливо, левову частку в цьому відіграє вплив ровесників, коло спілкування. Кожен у нашому класі хоче досягти значних успіхів в майбутньому.

Дехто з нас уже вступив до навчального вузу, а хтось ще і не вирішив, де буде навчатися. Я сподіваюсь, що в майбутньому, хай навіть у далекому, повз мене не будуть проходити мимо, не вітаючись, люди, із якими я прожила майже половину свого життя в школі. Наш клас у той час відмінний від інших. Кожна людина індивідуальна. Велике значення в розвитку, дисципліни, покращення або формування нашого світогляду відіграв наш класний керівник Мостова Зінаїда Олександрівна. Тому ми завжди з вдячністю будемо згадувати її, а у вільний час завжди завітаємо в гості. Можливо, раніше ми зовсім не розуміли, що вчителі не хочуть нам гіршого, але тепер прийшов той час, коли треба свідомо дивитися на речі. Серед учнів мого класу є багато переможців олімпіад із різних предметів. Це, знову ж таки, Саша Самілик, Марина Жогло, Віта Кобзар, Саша Хекало, Вікторія

Спичак. На кінець навчального року майже всі учні почали напружувати свої мізки, щоб отримати вищий бал в атестатах.

Багато молодих талантів є серед нинішніх випускників. В 11А класі з’явилися юні поети, художники, співаки, а хтось займався хореографією протягом усього навчання в школі. Зокрема, вище згаданий Самілик Олександр гарно пише філософські твори, лірику, чудово малює. Гарним художником є і Люда Сітак. Разом вони відвідують гурток юних художників. Можливо, через кілька років вони поповнять ряди відомих майстрів пензля. Дуже красиво, мелодійно співає Боженко Юля. Не раз ми чули пісні в її виконанні на традиційних святах, у школі, у РБК, на вечорах. Можливо, дехто серед нас у майбутньому стане відомим, закінчивши навчання у вузі. Більшість із нас по закінченню навчання в школі продовже його далі. Це похвально, що молоде покоління все ж до чогось прагне.

Отже, зараз у нашому житті проходе один із найважливіших періодів. Ми вирішуємо нашу подальшу долю. Добре, якщо все буде гаразд. І, можливо, через кілька років наші батьки та вчителі будуть пишатися нами.

Інна Бурих,учениця 11А класу

Так швидко летить час. Змінюються покоління, змінюється й саме життя. Для нас час заключається в родині, школі, колі друзів.

Так швидко підростають школярі. Десятки випусків проходили в стінах рідної школи. Ось настав і наш… Здавалося це так довго- прямувати від першого до одинадцятого класу. Але ж час, і ми стоїмо на порозі випуску.

Багато чого можна згадати за своє шкільне життя. Особливі моменти. До болю запам’ятається, наприклад, праця після уроків із першими вчительками Спичак Т.Ф та Мовчан К.Л. Вони залишали нас після уроків,щоб пояснити незрозуміле, допомогти виконати задачу. Наш 3-В клас попрощався з двома учнями, які йшли на перший дзвінок із нами, а потім доля закинула їх в інші міста, навіть країни. Чи побачимо ми ще колись Глупак Свєту та Білоуса Альошу. Якщо і побачимо – не впізнаємо мабуть.

Коли дивимось іноді запис випуску четвертокласників, дивуємось, якими маленькими були ще недавно. Обіймаємо вчительку, смакуємо цукерки, і в когось у голові визріває план – залізти в підвал спортивної школи. І наша дружня шкільна родина переборює страх перед темрявою.

Далі знову шкільні мами: Мусіян О.І. та Рокитянська Н.О. Тепер ми можемо ходити по різних кабінетах. Як це, здавалося, весело. Ми дуже вдячні вчителям, які були нашими наставниками до 10 класу: Ткаченко В.І., Мануші О.О., Жогло Л.В.. Саме з вами наші розуми стали ще трохи світлішими. Ніколи не забудемо затишних кабінетів історії та біології.

Так, ми дуже часто вели себе неетично, але ж це доставляло радість і вам. Чи не цікаво прогуляти урок цілим класом, а потім писати пояснювальні записки?

Останні 2 роки нашим класним керівником є Мусіян Олена Іванівна. Нехай у класі зідралися і “а-ки”, і “б-ки”, і “в-ки” – живемо дружно. Працюємо по профілях. І вже зараз хочеться оцінити кожного однокласника по його захопленнях, характеру. ”Найрозумнішими ” можна назвати Сухенко Люду і Спичак Жанну, спортсменами Койло Марину, Хекало Нелю, Цокура Антона й Максима Мостового. Завжди з усім незгодними і допитливими Борозенко Інну і Кльоп Наташу, є й такі, що завжди мають причину непідготовленості до уроку – Шматко Ігор, веселуни – Толстих Іра та Ковбаса Іра. Художницею, мабуть, стане Радченко Марина. ”Завжди в інтернеті” Гавриленко Саша та Йосипенко Саша. Непосидючий Шевченко Саша. Найсерйозніші учні (на вигляд) Тараненко Вадим, Косюшко Віка. Люблять посперечатися Чубенко Іра та Деуленко Яна, Тарасенко Таня. Завжди усміхнені Яковенко Юля та Селезень Наташа. Постійно “подорожує” Богуш Марина. Ось такі ми зовсім різні й дуже схожі. І нехай вибачають нас учителі, деякі рядочки про них:

На знімку: учні 11 Б класу

Мусіян О.І. – життя – головна цінність, завжди до мети.Шитик Т. І – біологія все пробачить ,а на вашому уроці панує спокій…Гриценко Н.М. – якщо Наполеон не все завоював – 11-б Вас завоював точно. Мабуть, тому Ви нас так любите?Тарасенко Н.М. – Ви завжди в центрі подій, найпершої моди, мабуть, у душі ви знаменитість.Хижняк Р.І. – якщо по програмі ми ще не встигаємо, то думки ваші точно не встигаємо ловити. Ви – сама різноманітність.Сліпко Г.М – на інформатиці хочеться взяти якомога більше інформації про ігри, чомусь.Тимошенко С.О – фізика – наука про життя, саме тому любимо більше про життя поговорити, особливо на уроці.Молошна В.О – Вам так подобається читати виразно, вголос, дякуємо, що виручаєте…коли що.Вовк Л.С. – Фігура – це не головне, думаємо ми, але, дивлячись на вас, розуміємо, що помиляємось.Король В.Г. –трудове навчання – найулюбленіший предмет – жаль, що він у п’ятницю.

Уже травень на носі, на вулиці сонечко, у голові відпочинок, а скоро – екзамени. Ось головні проблеми на сьогодні, але сподіваємось, що наш випуск залишиться у пам’яті рідної школи!

Юлія Хижняк,учениця 11 Б класу

Ось уже неперший рік учні нашого району беруть участь в обласних олімпіадах із різноманітних дисциплін. Можливість спробувати себе в області мають переможці районних олімпіад, які проходять у декілька етапів у нашій школі. Цього року нагородження було дещо незвичайним. Для учасників олімпіад було влаштоване справжнє свято перемоги, розуму, важкої праці.

Учнів нашої школи також запросили на свято. Це було 18 квітня. Як не дивно, автобус був переповнений, і це всі найдостойніші, хто спробував свої сили в змаганнях. Дійство відбувалося в “Манежі”, де було досить затишно й дійсно святково. Переможців, здавалося, не можна злічити. Кожного вітали особисто, із справжньою подякою й надією на подальшу працю. За ІІІ місце з історії був нагороджений Хекало Віталій, учень нашої школи, та Пономаренко Марина – Саївської ЗОШ за ІІІ місце із зарубіжної літератури. До речі, Марина була визнана кращим учнем району. Усі переможці отримали подарунки, а деякі шанс – навчання в одному із сумських вищих навчальних закладів. Нагородження

проходило поетапно, були відзначені такі дисципліни: математика, фізика, хімія, інформатика, правознавство, українська мова, зарубіжна література, історія, біологія, іноземна мова, французька, німецька, трудове навчання. Учнем року став одинадцятикласник гімназії м.Суми. Прикро, що 1 балу не вистачило Молошному В’ячеславу та Молошній Ірі, які зайняли 4- ті місця із трудового навчання та зарубіжної літератури відповідно.

Варто відзначити здібності й високоефективну підготовленість хореографічних колективів. Уразили своїми костюмами й хореографічними постановками, акробатичними виступами. Сильними й чарівними голосами лунали українські пісні на святі. Без привітань не залишилися і вчителі та директори шкіл і гімназій. Кожному подарували квіти й нагородили грамотами.

І хоча найбільше переможців було із сумських, шосткинських та конотопських навчальних закладів – наші учні також були достойними.

Юлія Хижняк, головний редактор газети

“Школа +”

Шкільні новини

Останнім часом одним із найюлюбленіших видів спорту й відпочинку серед молоді є туризм. Часто друзі просто збираються біля величезного вогнища під звуки гітари й давно знайомої мелодії.

Цього року наша туристична галявина була переповнена, як ніколи ,адже участь у змаганнях взяло 15 команд з усього району. Проводилися змагання як і завжди, протягом 3-х днів із 16 по 18 травня. Цього року погода змушувала швидко вибиватися з сил, а комарики не давали спати.

Загальна картина виглядає такою: у всіх станах першою стала команда БДЮ Липоводолинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів, друге місце посіли туристи з села Берестівки, а «бронзу» дістала Семенівська команда за третє місце в командному заліку. Це була група А, тобто ті команди, які в перший день змагань були найкращими і потім змагання між собою(до них ввійшла команда з Капустинців).

У групі Б брали учні переважно молодшого віку 6-8 класи. І місця їх розташування такі: І-місце –Подільки , ІІ- Саї , ІІІ- Синівка. Учні нашої школи , які отримали подарунки й грамоти за зайняті призові місця в особисто – командній смузі перешкод: Лісненко Артур - І місце,

Троценко Олексій - ІІ місце, Васякін Руслан - ІІІ місце та Курочка Катя - ІІ місце.

Окрім загальних, уже звичних змагань були введені нові: великодушним(із яким всі добре справились) та трьох етапна естафета. Членами головної комісії, що постійно чергували на змаганнях були Вовк Є.В., Шутько В.М., Васякін Віталій і Толстих Іра. Як завжди, кожен готувався до конкурсу «Найкраща каша» та «Найкраща пісня». Великий внесок зробили в перемогу команд виступи краєзнавців, усі показали високий рівень підготовки й знань. Кожного дня туристів розважали «Лісова дискотека», а коли ставало темно, гітара наша починала співати і коло найщиріших друзів, найкращих команд, ми вдивлялися у вогненне полум’я…

Як добре, що такі змагання існують уже багато років, і Липова Долина не втрачає першість. Тепер переможців чекають обласні змагання в Зеленому Гаю. А нам хочеться побажати їм тільки перемоги, віри й цілісності команди, адже шлях туризму не можна зрівняти ні з чим!

Юлія Хижняк,учениця 11 Б класу

Головний редактор – Юлія ХижнякЗаступник головного редактора –

Олександр СаміликКомп’ютерний набір та дизайн –

В’ячеслав МолошнийШеф-редактор - Тимошенко С.О.Редагування тексту: Мусіян О.І.

Газета набрана і віддрукована:42500Сумська область

смт.Липова Долинавул..Короленка,1

Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів

Липоводолинської районної радиСумської області

Кабінет інформатики