Виховний захід у групі

продовженого дня

ЗАГАДКА – ТВІР

НАРОДНОЇ

ТВОРЧОСТІ

Тема: Загадка – твір народної творчості

Мета. Ознайомити народною творчістю загадкою,

розвивати кмітливість, фанта-зію, уважність,

спостережливість; розширювати кругозір; поповнювати

словниковий запас; виховувати почуття прекрасного,

любов і повагу до всього живого, бережливе ставлення до

оточуючого середовища.

Обладнання. Картинки звірів; ребуси; розрізані

картинки (або листівки) на декиька частин.

До початку проведення свята кожному класу було

дане завдання: підготувати по 5 загадок і по З ребуси,

намальовані на окремих альбомних листах.

Хід свята

І. Оргмомент.

1. Вступне слово план проведення, порядок, які

завдання....

Загадка — народний твір, який з’явився ще задовго

до того, як люди навчилися читати й писати. Століттями

загадки поширювалися усно, і тепер уже не можна

встановити, хто ту чи іншу склав першим.

Виникнення загадок відноситься до

первіснообщинного ладу, коли людина не розуміла явищ

природи, боялася їх, а тому боготворила. Щоб

умилостивити Богів, яких придумали люди (Перун — бог

грому, Дажбог — бог Сонця, Стрибог — бог вітру, Велес —

бог тварин і т.д.), вони приносили їм жертви, зверталися

до них з проханнями, порівнювали їх з тваринами або

людьми. Так виникла віра в магічну силу слова. А жива

природа, одухотворена, як вважали паші предки, надихала

їх па створення різних загадок, де давалася словам-

відгадкам пряма назва і умовна.

Загадка — не уособлення, персоніфікація,

образність, що й зараз чарує пас. Бо в загадках точно

підмічаються й підкреслюються подібні ознаки в різних

речах, порівняння явиш: грім — розсипаний горох, лисиця

— хитра й руда, верблюд — горбатий міст, річка —

постійніш потік (тече, тече, не витече) і т. ін.

З давніх-давен до загадування і розгадування

загадок ставились відповідально. Вважалося, шо це може

сприяти плодовитості худоби та доброму урожаю.

Залежність людини від природи, зокрема, від свійських

тварин, була така велика, шо доводилося

пристосовуватись до них.

У наш час загадки є одним з видів розваг, але ця розвага

має серйозний підтекст.

Відгадування- загадок розвиває кмітливість, уміння

зіставити порівнювані предмети чи явища і знаходити в

них схожість.

Назва «загадка» походить від слова гадати, тобто

думати.

Невеликий фольклорний твір в іномовній формі

описує предмет, котрий слід називати. Тут широко

використовується метафора, алегорія, уособлення,

метонімія, менше — порівняння, синекдоха.

Часто задуманому предмету (явищу) дається назва

інших на онові їх схожості. Візьмемо загадку про сонце:

«Встає рано, лягає пізно, світить яскраво, гріє жарко»..

Сонце тут порівнюється з людиною, з її діями, вказується

на характерні ознаки — світить і гріє.

У загадках народ виявляє свою велику дотепність,

вміння робити дуже цікаві, часом незвичайні порівняння

чи зіставлення. Скажімо, небо у загадках — це голубий

шатер, синя шуба, синя хустка, поле неміряне, море

безкрає: комар — не звір, не птиця, ні рак, ні риба, лаюче,

маленьке, кусюче; морква — це дівчина, панна, шо має

пишну косу і та надворі, та ін.

Часом загадки мають форму запитань.

— .Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)

— Хто старший — овес чи ячмінь? (Овес, бо мас вуса)

— Як за допомогою трьох займенників зробити руки

чистими? (Ви-ми-ти)

А шо то за коні в гаю на припоні — довгасті,

голчасті, зеленої масті, нікого не возять і лише солі

просять?

(Огірки)

У читанках дія початкових класів є віршовані або

римовані загадки, які легше сприймаються і

запам’ятовуються школярами, рідше відгадкою є останнє

римоване слово (буріме).

Чистенькі вікония

Сміються до сонця.

Діточки довкола —

Наша люба... (школа)

(Марійка Лідгірянка «Ластівка», стор. 91)

Слід пам’ятати, що, складаючи загадку, народ

вживає найяскравіші, найважливіші ознаки речі. Так, гриб

асоціюється з однією ногою, на яку накинуто шапочку

(брилик, капелюх, ковпачок...)

Використовуються й зорові та слухові уявлення,

порівняння: сонце — це золота діжа (комора, теля,

паляничка, сито) — зорові образи;

порівняння: паровоз — це корова, кінь, а вагони — телята,

близнята.

Складніші загадки — коли асоціації, викликані

розглядуваною річчю, ще й уособлюються, як живі.

Наша панна в десятеро вбрана:

Як її порушити, плакати мусиш.

(Цибуля)

Будуються загадки і на основі антитези.

Біжить — не біжить, тече — не витече.

(Річка)

Їх варто порівняти і з прислів’ями та приказками:

— Грім гримить — хліб буде родить.

— Ревнув р.іл’на сто діл.

— Гримить — родить, віл — діл.

У прислів’ї є висновок, узагальнення, зміст

зрозумілий, а загадки потрібно розгадати.

У прислів’ї «Грім гримить на сто сіл»

прямо'говориться про грім. А в загадці грім названий

волом.

Так на конкретних прикладах учні усвідомлюють

основну ознаку загадки: задуманий предмет (явище) в ній

замінюється іншим, схожим. Загадки вчать зіставляти

предмети і явища, виділяти в НІС; найістотніші ознаки,

коротко та образно висловлюватися, розвивати

кмітливість. Як, наприклад, ці:

1) На дубі 3 гілки, на кожній гілці по б яблук. Скільки

всього на дубі яблук? (На дубі яблука не ростуть)

2) Все життя один одного обганяють, а випередити не

можуть. (Ноги)

Завдяки писемності та розповсюдженню грамоти

виникло багато загадок про книжки, освіту.

Вам розкаже всі пригоди,

А сама мовчить ізроду.

(Книжка)

Язика не має, а навчає.

(Книжка)

Загадка дає багато можливостей для мовного

розвитку дітей, для прилучення їх до слозесної художньої

творчості. Створюючи загадки, вони зосереджуються на

конкретному предметі, звертаючи увагу на окремі,

найвиразніші ознаки певного предмета чи явища.

Отже, загадки — то справжні перлини -народної

мудрості, коштовні згустки думки і почуттів, що

хвилюють розум та уяву людей. Справедливо зазначав

упорядник книги «Українські народні загадки» (К., 1963)

М.Шестопал: «Кожна загадка, має осколок сонця — сяюча

і гаряча, мов тятива — натянута і гнучка, мов спис отой —

гостра і разюча. Ніби промені в кралях роси, відбиваються

в них творчий геній і душевна краса народу, його розумова

й художня обдарованість, його спостережливість і

дотепність».

2. Конкурсні завдання.

1) Учні 1-2 класів загадують загадки, що приготували

заздалегідь до свята.

2) Пропонується всім учням відгадати ребуси.

3)Конкурс на швидкість, увагу і кмітливість: пока-

зується картинка, яка повинна бути ціпа, а з розрізаної на

окремі геометричні частинки, треба скласти таку саму.

Для учнів 1—2 класів частинок менше, наприклад, 5, 6;

а для 3—4 класів 8—10.

4) Учні 3-4 класів загадують свої загадки.

5) Пропонується конкурс загадок-добавлянок (буріме).

Велетенський має рот

Африканський…(бегемот)

Там, де носик, в нього ріг.

Ця тварина –…(носоріг)

Нижчі нього стіл та шафа,

Довга шия, — це –… (жирафа)

Носить в „сумці” дітвору

Австралійське…(кенгуру)

Знову чути дикий рев?

Це в савану вийшов…(лев)

Возить по пустелі люд

Не машина, а… (верблюд)

Стоячи, свій бачить сон

Розумаха, добрий… (слон)

Червоненька і смачненька.

Дуже з вигляду гарненька,

І боки у неї пишні.

Літом смачно їсти... (вишні).

Я на сонці сонцем сяю. 

Родичів багато маю. 

Гарбузову господиню 

Усі знають. Хто я?.. (Диня).

Дивний ключ у небі лине, 

Не залізний, а пташиний. 

Цим ключем в осінній млі 

Відлітають... (журавлі).

Стало біло навкруги—

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди, 

Води сковую в льоди. 

В дружбі з дітьми я всіма. 

Здогадались? Я... (зима)

Гостроносий і малий, 

Сірий, тихий і незлий. 

Вдень ховається, вночі 

Йде шукать собі харчі. 

Весь із тонких голочок...

   Як він

зветься?...

(їжачок). 

Хто з хвостиком і з вушками? 

В кого лапки з подушками? 

Як ступа, ніхто не чує, 

Тихо крадучись, полює, 

І маленькі сірі мишки 

Утікають геть від... (кішки).

Я руда, низького зросту, 

Хитра я і довгохвоста, 

На курей я вельми ласа — 

В них таке смачненьке м'ясо... 

Вовку-брату я сестриця, 

А зовуть мене... (лисиця). 

В синім небі путь моя, 

Швидше всіх літаю я. 

Маю крила, хоч не птах, 

Люди звуть мене... (літак).

Всяк школяр його шанує. 

Бо він пише ще й малює. 

Хто ж цей славний молодець? 

Це, звичайно... (олівець).

Морячок наш чорно-білий. 

Ловить рибу дуже вміло. 

Схожий трошечки на діжку. 

Має крильця, має ніжки. 

Між крижин відважно плава, 

Обганяє пароплави. 

Тож ви знаєте, що він. 

Називається... (пінгвін).

Виводить букви і слова

Ота цікава штучка,

В руці виблискує здаля,

Нова гарненька... (ручка).

В небі хмарка пролітала, 

Білий пух розсипала, 

Він на землю міцно ліг. 

Називають його... (сніг). 

Ось до класу всіх скликає 

Голосистий цей дзвінок, 

І ми радо поспішаєм 

Не в садок, а на... (урок). 

Живе спокійно, не спішить, 

Вона ніколи не біжить, 

Під панциром без страху 

Гуляє... (черепаха).

Є чарівник у школі в нас, 

Ану, впізнайте, хто він? 

Озветься — тиша йде у клас. 

Озветься ще раз — гомін. 

Щоб не спізнились на урок, 

Нам голос подає... (дзвінок).

6) Відгадати звірів, що сховані в одному

чудернацькому звіру (по картинці)..

7) Учні 3-4 класів загадують приготовлені загадки.

8) Конкурс «Кмітливий художник».

На дошці намальовані кола (4). Хто швидше домалює

деталі, щоб вийшов предмет, якого б впізнали учні?

Наприклад:

Літературна

вікторина «З якої це казки?»

9) Учні четвертого класу загадують свої загадки.

10)Конкурс «Творчість». Придумати свою загадку.

11)Музичний конкурс «Відгадай мелодію».

Дітям дуже сподобалося свято загадки. Вони всі були

активні, слухняні, не викрикували, щоб не зіпсувати

таємність загадки, бо кожному, хто правильно відгадував,

давали фішку. А по закінченні свята — підбивали

підсумки і нагородили тих дітей, у кого найбільше фішок,

солодощами. В залі стояла дружна й радісна атмосфера.

Свято закінчилося на високій ноті дитячих пісеньок, всім

знайомих і відомих.

Деякі матеріали до свята загадки.

Дерева

1) Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла.

(Ялинка)

2) Заблукала у верболозі:

Дні і ночі ронить сльози.

( Плакуча верба)

Ніхто її не лякає, а вся

вона тремтить.

( Осика)

Овочі н фрукти

1) Сидить баба, одяглась,

В сто сорочок загорнулась,

Ціле літо достигає,

До нас в борщик поспішає.

(Капуста)

2)Я кругленький хлопчик.

Як у мишки хвостик,

Червоненький я на вроду,

Хочу в борщик з огороду.

(Буряк)

3)Під землею птиця кубло звила

І яєць нанесла.

(Картопля)

4)Я кругленька, червоненька,

3 хвостиком тоненьким,

На городі мене рвуть

Мене ріжуть, мене труть

І до столу подають.

Як мене в народі звуть?

(Редиска)

Кольорові загадки

1)Жовта:

Жовтоока очмана

Засідає на ланах,

Де оселиться вона —

Не вдається ярина.

( Свиріпа)

2)Зелена:

У зеленому жакеті

Репетує в очереті.

Хоч і плавати мастак,

А не риба і не рак.

(Жаба)

4) Біла:

Білі горошинки

На зеленій стеблинці.

(Конвалії)

5)Чорна:

Чорне тіло, чорний вус,

Ніби справжній

сажотрус.

Летить — виє,

Сіло — землю риє.

(Жук)

1) Колір зорі — рожевий, снігу — білий, лимону —

жовтий, вишні — вишневий. А якого кольору буває ця

квітка?

Я квітка ніжна, як весна,

Я різні сукні маю,

Буваю кольору зорі,

Лимонна я буваю.

І снігу зимньої пори,

І вишнею палаю.

(Троянда)

Дотепні запитання.

1) Що горить без полум’я? (Сонце)

2) Що повисло над землею? (Хмара) к

3) Яку кулю не заженеш у гніздо? (Зелену)

4) Якою косою не можна косити? (Дівочою)

5) Що можна бачити з заплющеними очима? (Син)

6) Який заєць вовка не боїться? (Сонячний)

7) Чиї вушки зв’язуються вузликом? (Капелюха)

Квіти.

1)Білі горошинки,

Але не сніжинки.

На одній ножці всі.висять,

Весною в ліс кличуть малят.

(Конвалія)

2)Багато квітів у лісі,

Але ці я по-особливому люблю,

Бо пісеньки вони співають,

І в ліс нас зазивають.

(Дзвіночки)

3)Недавно ще гула метелиця,

І ще лежить в низинах сніг,

А вже їх листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

Всю зиму зелень берегло

І перше стрінуло з відлигою

Весняне сонце і тепло.

(Барвінок)

4)Вона буває добра і привітна,

По ній ходить і їздить можем ми.

У кого мрія є таємна, заповітна —

По ній до неї можна теж дійти.

Бере початок завжди від порога

Велика і мала,,- знайома кожному своя...

(дорога)

Загадки дають змогу проявити творчість —

багатющий матеріал.