З Україною в серці

На цій землі, политій кров’ю й потом, На цій священній, вільній вже землі, Ми віддаємо почесті Висотам, Що не дали загинути в ярмі.

Спів бандури з Кобзарем несла.Слово із кайданів визволяла,всім народом у пісні пішла,

кожному у серці проростала

О! Скільки лиха в ті години було на нашій

Україні…

Хай живе, живе вільна

Україна. Хай живуть, живуть вічно

козаки. Хай цвіте, хай цвіте червона калина. Нехай згинуть

воріженьки на вічні віки

Як у Цареграді,

славних козаченьків,

Вражі бусурмани,

вішали на гак. Глянувши востаннє на

цей світ біленький, У смертну

годину козак мовив так:

2. Як вороги кляті нас на кіл сажали, Як живцем

палили, у смолі пекли,

Козаки у ката життя не благали

Про долю країни думи їх

були.

3. Хто живе на світі і хто жити

буде, Хто шляхи

козацькі буде ще топтать.

Щоб буяла воля, щоб раділи

люди, Дай їм, Бог, не

востаннє ці слова сказать.