Педагогічна діагностика та педагогічні технології

Виконали:студенток VI курсу

групи ПВШ-1-13Лупехи Ганни, Юрченко

Ірини

ЗМІСТ1. Педагогічний контроль у вищій.школі2. .Педагогічні вимірювання3. Групові форми навчальної діяльності .та інтенсифікація навчання4. .Активні методи навчання5. Проектування навчальної діяльності .та педагогічна діагностика

Педагогічний контроль у вищій школі — Педагогічний контроль система

перевірки результатів навчання і виховання. студентів

Розвиток різноманітних видів педагогічного контролю стимулює навчання та

. пізнавальну діяльність студентів Спроби виключити педагогічний контроль

повністю або частково з навчального, , процесу як свідчить історія освіти

, призводили до зниження якості навчання .рівня знань тощо

Головна мета контролю полягає у визначенні якості засвоєння

, навчального матеріалу ступеня відповідності сформованих умінь та

навичок цілям і завданням навчання того .чи іншого навчального предмета

Ефективне функціонування системи педагогічного контролю потребує дотримання

певних умов: ' . , Об єктивність контролю Це означає що всі викладачі та

, , студенти оцінюючи стан навчальної роботи діють за , єдиними узгодженими критеріями обґрунтування яких

.усім відоме заздалегідь , , Оцінки отримані в результаті контролю вважаються

, , непорушними не піддаються сумніву як з боку тих хто, , , контролює так і з боку тих кого контролюють оскільки ' , будуються на об єктивних критеріях відомих обом

.сторонам , Контроль та його результати вимагають гласності щоб

- , будь хто мав змогу уважно вивчити їх зробити на підставі , цього обґрунтовані висновки які налаштовують на

, активну позитивну роботу спрямовану на необхідне .коригування навчального процесу

Педагогічне вимірювання — , процес зорієнтований на отримання

' ситуативно об єктивованих оцінок рівня , прояву тієї чи тієї модельної характеристики

що вважається базовою для висновків про .міру досягнення мети моделювання

c посіб упорядкування інформації про / , навчальні досягнення учня студента за

якого систему чисел і відношень між ними ставлять відповідно до ряду вимірюваних

факторів

Групова форма організації навчальної діяльності –

це форма організації навчання у малих , ’ групах студентів об єднаних спільною

. навчальноюметою За такої організації навчання викладач керує роботою

, кожного студента опосередковано через, завдання якими він спрямовує діяльність

. групи

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернативна існуючим традиційним

. формам навчання .- . , В її основу покладено ідеїЖ Ж Руссо

. . , . ЙГПесталоцці Дж Дьюї про вільний . розвиток і виховання дитини

. . , ЙГПесталоцці вважав що вміле поєднання індивідуальної і г рупової навчальної

, діяльності підвищує активність , самодіяльність учнів створює умови для

, взаємного навчання що сприяє успішному , .оволодінню знаннями уміннями і навичками

Виділяють такі форми групової взаємодії:

1. .Парнаформа навчальної роботи2. - Кооперативно групова навчальнадіяльність.

3. -  Диференційовано групова .форма4. .Ланковаформа5.  - Індивідуально груповаформа.

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах заняття

Етап уроку Форма груповоїдіяльності

-Повторювально навчальна робота , Парна ланкова

, Сприймання осмислення ' і запам ятовування нового

матеріалу

-Диференційованогрупова

, Закріплення узагальнення

і систематизація

, , Ланкова парна- , диференційовано групова

-індивідуально групова

Застосування знань , , Парна ланкова-кооперативно групова

Активні методи навчання - , це методи які спонукають студентів до

активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння

. навчальним матеріалом Активне навчання передбачає використання такої

, системи методів яка спрямована головним чином не на виклад викладачем

, ' готових знань їх запам ятовування і, відтворення а на самостійне оволодіння

знаннями і вміннями у процесі активної . розумової і практичної діяльності

Виділяють 3 рівня активності:

• - Активність відтворення характеризується , ' , прагненням учня зрозуміти запам ятати

, відтворити знання оволодіти способами . застосування за зразком

• - Активність інтерпретації ' пов язана з прагненням учня збагнути сенс

,  ' , досліджуваного встановити зв язки оволодіти . способами застосування знань у змінених умовах

• - Творча активність припускає спрямованість , учня до теоретичного осмислення знань

, самостійний пошук вирішення проблем . інтенсивне прояв пізнавальних інтересів

Педагогічна діагностика – діяльність, спрямована на вивчення і розпізнання стану об’єктів навчання і виховання з метою управління ними

У процесі педагогічної діагностики аналізується навчальний процес, визначаються результати навчання і виховання, характерні для окремих учнів (індивідів)

Педагогічна діагностика – частина дослідницької діяльності вчителя, спрямована на розпізнання стану компонентів педагогічного процесу

Педагогічна діагностика

І. Інгенкамп

“Педагогічна діагностика ставить за мету, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання, і, по-третє, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімума помилки під час переводу учнів із однієї групи в іншу.”

Сутність педагогічної діагностики і головна мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів або цілісної системи навчання, виховання і розвитку

Існує три типи діагностики:

початкова

коректувальна (поточна)

узагальнювальна (підсумкова)

Функції педагогічної діагностики

забезпечують визначення вихідніх рівнів морального розвитку особистості, колективу, сім’ї та аналіз змін, які відбуваються у процесі виховання

сприяють більш ефективному здійсненню індивідуально-визначеного підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх особливостей

зумовлюють можливість диференційованого підходу до окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис, інтересів, потреб

допомагають виявити позитивні та негативні впливи сім’ї та навколишнього середовища на учнів і відповідно до цього коректувати навчально-виховну діяльність

на основі аналізу результативності навчання, виховання і розвитку учнів дають можливість визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих учителів

сприяють виробленню єдиних педагогічних позицій, вимог у процесі навчання і виховання особистості та колективу

відіграють роль своєрідного каталізатора навчально-виховного процесу, тому що допомагають педагогам краще бачити свої помилки і успіхи у навчанні та вихованні учнів

“Досягнути успіхів у боротьбі з поганими та слабкими сторонами людини можливо вірніш за все, знайомивши її сильні сторони – ті сили у ній, які при належному їх спрямуванні можуть бути оберненні на добру мету, на них потрібно спиратися у боротьбі з недоліками людини, потрібно шукати собі сюзника в ній самій”

С. Л. Рубінштейн

Дякуємо за!увагу