Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Білоцерківець Т.А.

с. Кунцеве – 2008

2

Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Білоцерківець Т.А.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇНА

УРОКАХ ІСТОРІЇ

с. Кунцеве – 2008

3

Білоцерківець Тетяна Анатоліївна, учитель історії та географії Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області, старший вчитель.

Рецензент: Дев’ятко Наталія Олександрівна, методист відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації.

В роботі розкрито питання використання інформаційних технологій на уроках історії. Дане питання на сьогоднішній день особливо актуальне для сучасної школи, оскільки зумовлене потребами часу. В роботі розглянуті питання навчально-методичного забезпечення комп’ютерних технологій в процесі історичної освіти, форми і методи використання Інтернет-технологій на уроках історії і в позакласній роботі, дані також методичні рекомендації щодо використання персональних комп’ютерів на уроках. Дана робота може бути використана учителями історії, які працюють у 5 – 11 класах загальноосвітніх шкіл.

4

ЗМІСТВступ ………………………………………………………….6

1. Дидактичні функції інформаційних технологій ………....9

2. Навчально-методичне забезпечення комп’ютерних технологій в процесі історичної освіти …………………………………....18

3. Інтернет в сучасній школі …………………………….......42

4. Методичні рекомендації щодо використання персональних комп'ютерів на уроках ……………………………………………..48

Висновок ...................................................................................54

Список використаної літератури ............................................56

5

ВСТУПСучасній період розвитку цивілізованого суспільства

характеризує процес інформатизації. Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності у сфері суспільного громадського виробництва є збирання, накопичення, продукування, обробка, зберігання, передача і використання інформації, здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесорної і обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства забезпечує:

• активне використання інтелектуального потенціалу суспільства;

• інтеграцію інформаційних технологій з науковими, виробничими, що ініціює розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;

• високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється, істотність використовуваних даних.

Застосування відкритих інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в даний момент суспільству в певній його сфері, дозволяє удосконалити механізми управління суспільним устроєм, сприяє гуманізації і демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, але і створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.

Одним з пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти – впровадження засобів нових інформаційних технологій в систему освіти. Це зробить можливим:

• вдосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково – педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

• вдосконалення методології і стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання;

6

• створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу учня, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально – дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;

• створення і використання комп'ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих і оцінюючих систем.

На сьогоднішній день Україна, незважаючи на скрутне економічне становище, робить рішучі кроки до влиття в Світовий інформаційний простір, вбачаючи одним з головних пріоритетів – інформатизацію освіти, як запоруку майбутнього інтелектуального потенціалу нації.

У Національній доктрині розвитку освіти України [6] у ХХІ ст. до пріоритетів державної політики відносяться розробка і запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій, інтеграція української освіти в європейський світовий освітній простір. У межах процесу інтеграції до ЄС Україна керується «Пла-ном дій, підготовленим країнами-кандидатами за допомогою Європейської комісії». В Україні діє Національна програма інформатизації, прийнята Верховною Радою України в 1998 р.

Програма «Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризація сільських шкіл» серед основних завдань передбачає «оснащення сільських шкіл сучасними засобами інформаційних технологій, створення сучасних комп’ютерних мультимедійних класів, локальної мережі, телекомунікаційних засобів виходу до мережі Інтернет, забезпечення базовими та спеціальними системними програмними продуктами; удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів» [9].

В Указі Президента України ”Про національну доктрину розвитку освіти” [1] зазначається: „Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.”

7

А „Комплексна програма забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін”, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 13 липня 2004 року [3] першочерговими завданнями визначає підвищення рівня забезпеченості загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін, а також розроблення комплексів програмно-методичного забезпечення для використання сучасних технічних засобів навчання. До переліку завдань, що сформульовані у законодавчих актах, увійшли й такі, як: «вжиття заходів до створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед з питань охорони здоров'я, освіти, науки, культури, довкілля», «дальший розвиток системи національних інформаційних ресурсів, створення інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів», «впровадження в органах виконавчої влади та інших державних органах систем електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису» [4] та інші.

Таким, чином, держава приділяє належну увагу процесу інформатизації сучасної освіти. В даній роботі будуть розглянуті питання можливості застосування комп’ютерних технологій в історичній освіті, запропоновані методи використання вищеозначених технологій на уроках історії і позакласній роботі вчителя.

8

Дидактичні функції інформаційних технологій

Нині у всіх сферах освіти ведуться пошуки способів інтенсифікації і швидкої модернізації системи підготовки, підвищення якості навчання з використанням комп'ютерних технологій. Застосування комп'ютерних технологій в навчальному процесі дає можливість використовувати в педагогічній практиці психолого-педагогічні розробки, що дозволяють інтенсифікувати учбовий процес, реалізовувати ідеї розвиваючого навчання. Можливості комп'ютерних технологій як інструменту людської діяльності і принципово нового засобу навчання привело до появи нових методів і організаційних форм навчання і швидшого їх впровадження в навчальний процес.

Перехід до комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, їх апробації і впровадження, пошук розумного поєднання нового з традиційним вимагають вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних і інших проблем. Серед них можна виділити наступні напрямки:

Вироблення єдиного комплексного науково-методичного підходу до вирішення проблеми впровадження комп'ютерних технологій в освітній процес.

Розробка методики використання комп'ютерних технологій в практичній діяльності.

Підготовка педагогічних кадрів до освоєння комп'ютерних технологій, їх навчання і впровадження технологій в навчальний процес.

Матеріально-технічне оснащення освітньої установи. Пошук, розробка і створення відповідного методичного

забезпечення. В навчальному процесі комп'ютер може бути як об'єктом

вивчення, так і засобом навчання, виховання, розвитку учня, тобто можливі два напрями використання комп'ютерних технологій в процесі навчання. В першому – засвоєння знань, умінь і навичок веде до усвідомлення можливостей комп'ютерних технологій, до формування вмінь їх використання при вирішенні різноманітних задач. При другому – комп'ютерні технології є могутнім засобом підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу.

Основою підготовки дитини до використання комп'ютерних технологій в навчальному процесі служать принципи дидактики,

9

що визначають вимоги до змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, орієнтованих на досягнення навчальної мети. З аналізу загальних властивостей інформації, її видів і функцій, впливу на розвиток і виховання людини витікає наступна вимога: інформація, циркулююча в освітньому процесі, повинна ефективно використовуватися на кожному конкретному етапі навчального процесу, в кожен момент діяльності і того, хто вчить, і того, хто навчається. Це визначає вибір методів, організаційних форм і засобів навчання, які повинні забезпечувати активність пізнавальної діяльності учнів, коли вся їх увага повинна зосереджуватися на суті явища, що вивчається, або на процесі, а не на комп'ютері, який виступає як засіб навчання.

Головним завданням використання комп'ютерних технологій є розширення інтелектуальних можливостей людини. В даний час змінюється саме поняття навчання: засвоєння знань поступається місцем умінню користуватися інформацією, одержувати її за допомогою комп'ютера.

Застосування комп'ютерних технологій в сучасному освітньому процесі – цілком закономірне явище. Проте ефективність їх використання в навчанні залежить від чіткого уявлення про місце, яке вони повинні займати в складному комплексі взаємозв'язків, що виникають в системі взаємодії «викладач – учень».

Використання комп'ютерних технологій змінює цілі і зміст навчання: з'являються нові методи і організаційні форми навчального процесу.

Впровадження комп'ютерних технологій створює передумови для інтенсифікації освітнього процесу. Вони дозволяють широко використовувати на практиці психолого-педагогічні розробки, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння вмінням самостійно набувати нові знання. Комп'ютерні технології сприяють розкриттю, збереженню і розвитку особистих якостей учнів.

Історично педагогіка завжди використовувала в своїй діяльності інформаційні засоби (засоби зберігання, обробки і передачі інформації); їх вдосконалення підвищувало ефективність процесу навчання. Тому використання комп'ютера як найдосконалішого інформаційного засобу разом з використанням книги, авторучки, телевізора, калькулятора, відеомагнітофона і ін. у

10

вивченні шкільних предметів природно вабить вдосконаленням процесу навчання. Еволюція комп'ютерів і програмного забезпечення привела до достатньої простоти їх засвоєння для найнепідготовленіших користувачів, зокрема навіть дітей дошкільного віку.

У сучасній педагогічній літературі все частіше вживається термін «комп'ютерна освіта», тобто розвиток, виховання і навчання людини в комп'ютерному середовищі, в умовах, коли комп'ютер є предметом вивчення, інструментом діяльності, засобом самореалізації.

При такому підході чітко визначаються цілі комп'ютерної освіти – розвиток вищих психічних функцій, формування якостей особистості –самостійності, критичності, відповідальності, рефлексії. Чіткіше виділяються і види діяльності в комп'ютерному середовищі: учень навчається, розвивається, спілкується. Комп'ютер в сучасних умовах не просто електронна обчислювальна машина; це джерело інформації, інструмент її перетворення і універсальна система зв'язку, що забезпечує взаємодію всіх суб'єктів дидактичної системи, включаючи і тих, з ким спілкування йде опосередковано через комп'ютерну програму.

Як робочий інструмент комп'ютер застосовується вже давно і визнаний суспільством як необхідність. У сфері освіти комп'ютер завойовує міцні позиції. Ідея використовувати комп'ютери в навчанні дітей належить професору Сеймуру Пейперту. Працюючи з Же. Піаже С. Пейперт (60-ті рр. минулого століття) дійшов висновку, що дитина розвивається, якщо має умови для креативної діяльності у відповідному середовищі.

Для розвитку абстрактного мислення необхідне середовище, що дозволяє активно створювати продукт, використовуючи і створюючи нові абстрактні поняття. Таким середовищем може виявитися комп'ютер.

Теорія Ж. Піаже, згідно якої дитина навчається в процесі гри з оточуючими його предметами, мала на С. Пейперта сильний вплив. Згадуючи про своє дитяче захоплення автомобілями, С. Пейперт, наприклад, зробив висновок, що саме інтерес до них відкрив йому зв'язок «об'єкт – думка» і полегшив надалі усвідомлення математичних абстракцій.

Дитина, що є від природи вельми обдарованою, як учень (у цьому С. Пейперт переконаний і підстави своїй переконаності

11

знаходить в теорії Ж. Піаже про когнітивний розвиток), може поступово втрачати смак до навчання. Одну з причин формування у дитини страху і небажання вчитися С. Пейперт вбачає в прийнятому в сучасному суспільстві розділенні всіх людей на здібних і не здібних до навчання, на схильних до математичних наук і «гуманітаріїв». С. Пейперт вважає, що справа не в здібностях, а в організації процесу навчання.

Для С. Пейперта комп'ютер – це, в першу чергу, засіб, здатний надати процесу навчання природний, неформалізований характер. На його думку, комп'ютер може змінити характер навчання – не якомусь визначеному предмету, а навчання взагалі – і зробити його цікавішим і ефективнішим, а одержування знань – глибшим і узагальненішим.

По суті, С. Пейпертом запропонована концепція школи майбутнього, вихідними моментами якої є природна цікавість дітей і засоби для задоволення цієї цікавості. С. Пейперт не намагається перекласти на комп'ютер функції вчителя або підручника. Основна ідея – це мікросвіти, що є деякими моделями реального світу, які з тим або іншим ступенем деталізації творить сама дитина.

Якщо дитина є «архітектор власного інтелекту» (Ж. Піаже), то під рукою у нього повинне бути все необхідне для роботи, і перш за все – «перехідні об'єкти», що служать нам тими метафорами, за допомогою яких ми перетворюємо досвід тілесних маніпуляцій з речами в понятійні узагальнення і абстракції. Але як з'ясувати, що може послужити для дитини «перехідним об'єктом»? Прогрес обчислювальної техніки зробив подібну ідею не такою вже і фантастичною.

Тепер з цим завданням може впоратися комп'ютер, суть якого – в його універсальності, здібності до імітації. Оскільки він може приймати тисячі образів і виконувати тисячі функцій, він може задовольнити тисячі смаків і запитів.

Багатий досвід застосування комп'ютера як засобу навчання накопичений в США, Канаді, Франції, Болгарії. Не дивлячись на різні підходи до організації і змісту діяльності за комп'ютером, одержані результати багато в чому сходяться:

Наголошуються стійка увага в процесі діяльності в роботі з комп'ютером і величезний інтерес до нього. Французькі дослідники констатують, що найбільший інтерес спостерігається в дітей, коли вони досягають кращих результатів в комп'ютерній ігровій

12

діяльності; діти більш пасивні, коли стикаються з труднощами в рішенні поставлених задач.

Було виділено декілька типів мотивації діяльності дітей при роботі з комп'ютером:

а) інтерес до нового, загадкового предмета – комп'ютера; б) дослідницький мотив (бажання знайти відповідь на

питання); в) мотив успішного рішення пізнавальних задач. Використання комп'ютерних ігор розвиває «когнітивну

гнучкість» – здатність людини знаходити найбільше число принципово різних рішень задачі. Розвиваються також здібності до стратегічного планування, освоюються наочно-дієві операції мислення.

За комп'ютером діти вважають за краще грати разом, знаходячи спільне рішення. Дорослі тільки допомагають дітям своїми порадами. Спільні комп'ютерні ігри дозволяють зняти ряд труднощів в спілкуванні між дітьми.

Зростає роль комп'ютерної гри як інструменту діагностики і реабілітації: на даний час комп'ютерні ігри використовуються як засіб допомоги дітям із порушеннями навичок письма, мови, у зв'язку з труднощами навчання рахунку, для поліпшення координації, діагностики просторових здібностей. Комп'ютер можна ефективно використовувати для корекції мови, зору, в роботі з дітьми із затримкою розумового розвитку. Комп'ютерні ігри допомагають тривожним і сором’язливим дітям відверто висловити свої проблеми, що є важливим в процесі психотерапії.

Застосування комп'ютерних технологій сприяє виявленню і підтримці обдарованих дітей.

Близько 90% американських дітей у віці від 5 до 17 років використовують комп'ютери, а 59% з них користуються Інтернетом.

Подібні дані були одержані в ході досліджень, проведених департаментом освіти США в 2001 і 2002 рр. У обох випадках показники перевищують аналогічні серед дорослих. Вік же користувачів глобальної мережі неухильно знижується. Серед п'ятирічних американців Інтернетом користується кожна четверта дитина, в групі десятирічних – вже 60%, а серед дітей, 16 років, що досягли, і старше, ця цифра складає майже 80%. Майже кожна школа в США має підключення до глобальної мережі. В

13

середньому навчальні заклади володіють одним комп'ютером з виходом в Інтернет на кожних 5 учнів. Не дивлячись на це учні вважають за краще користуватися Інтернетом вдома, що, на думку авторів дослідження, говорить про те, що багато вчителів володіють Інтернетом ще не настільки добре, щоб використовувати його в ході уроків.

За даними дослідження, проведеного в 1998 р. за замовленням Intel, домашній персональний комп'ютер набув повсюдного поширення у Великобританії. Результати опиту Інституту Геллапа, яким були охоплені понад 1000 респондентів, показали, що персональний комп'ютер вже давно перестав бути надбанням виключно академічних кругів, дослідників і фахівців, перетворившись на звичний атрибут повсякденного життя мільйонів людей.

Результати дослідження свідчать про розширення новітніх сфер використання комп'ютера (наприклад, Інтернет), підвищенні ролі домашнього комп'ютера в освіті і вихованні дітей, а також величезної популярності комп'ютерних ігор серед представників всіх вікових категорій.

Ось найбільш цікаві дані, виявлені опитуванням: Більшість (90%) респондентів вважають, що комп'ютер став

таким же повсюдно поширеним предметом побуту, як, скажімо, телевізор.

На думку 82% опитаних, сучасні діти, ймовірно, володіють обширнішим багажем знань, ніж попередні покоління, саме завдяки тим можливостям в освіті, які відкриває комп'ютер.

Багато хто (80% опитаних) характеризує комп'ютерні ігри як захоплюючі і новаторські, і лише 6% вважають, що вони пропагують насильство.

На думку 53% опитаних, небажання навчитися користуватися комп'ютером свідчить про вузькість кругозору, неуцтво, упертість, технофобію, тупість.

Серед основних чинників, що сприяють зростанню популярності і розповсюдженню домашнього комп'ютера, найчастіше згадуються зручність і простота в експлуатації (36%), а також допомога в освіті і вихованні дітей (34%).

Лише невелика частина респондентів визнали, що комп'ютер був ними куплений виключно для розваги, при цьому більше половини користувачів обожнюють комп'ютерні ігри.

14

Інтернет приваблює більше шістдесяти відсотків користувачів, а для 44% Всесвітня павутина вже є одним з основних джерел інформації.

У застосуванні сучасних інформаційних технологій в освітньому середовищі дошкільних установ і освітніх шкіл Україна, на жаль, ще не йде в ногу з найбільш розвиненими країнами, хоча певні здобутки використання комп’ютерних технологій в українській освіті є.

Те, що діти можуть із легкістю, що викликає заздрість, оволодівати засобами роботи з різними електронними, комп'ютерними новинками, не викликає сумнівів; при цьому важливо, щоб вони не потрапили в залежність від «комп'ютерного друга», а цінували і прагнули до живого, емоційного людського спілкування.

Залучення до інформаційної культури – це не тільки оволодіння комп'ютерною грамотністю, але і оволодіння етичною, естетичною і інтелектуальною чуйністю.

Робота дітей з комп'ютером включає чотири взаємозв'язані компоненти:

Активне пізнання дітьми навколишнього світу. Поетапне засвоєння ігрових засобів, що поступово

ускладнюються, і засобів рішення ігрових задач. Зміна наочно-знакового середовища на екрані монітора. Прогресуюче спілкування дитини з дорослими і іншими

дітьми. Як ми вже говорили вище, діапазон використання комп'ютера

в навчально-виховному процесі дуже великий: від тестування дітей і виявлення їх особливостей до гри. Комп'ютер може бути як об'єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напряму комп'ютеризації навчання: а) вивчення інформатики; б) використання комп'ютера при вивченні різних предметів. При цьому комп'ютер є могутнім засобом підвищення ефективності навчання. Ще ніколи педагоги не одержували такого могутнього засобу учіння.

Комп'ютер значно розширює можливості надання навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації і середовища.

Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію дитини до навчання. Не лише новизна роботи з комп'ютером, яка сама по собі сприяє

15

підвищенню інтересу до навчання, але і можливість регулювати надання навчальних завдань за ступенем складності, оперативне заохочення правильних рішень позитивно позначаються на мотивації. Крім того, комп'ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного відношення до навчання – неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними пропусками в знаннях. Працюючи на комп'ютері, учень дістає можливість довести рішення задачі до логічного кінця, спираючись на необхідну допомогу.

Одним з джерел мотивації є цікавість. Можливості комп'ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість не стала превалюючим чинником, щоб вона не закривала загальнонавчальну мету.

Комп'ютер дозволяє істотно поміняти способи управління навчальною діяльністю, занурюючи учнів в певну ігрову ситуацію, даючи їм можливість попросити про допомогу, використовуючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками і т. ін.

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє зробити уроки привабливішими і по-справжньому сучасними, здійснювати індивідуалізацію навчання, об'єктивно і своєчасно проводити контроль і підбиття підсумків.

Але однією з головних умов впровадження комп'ютера в навчальний процес школи є така – з дітьми повинні працювати фахівці, що знають технічні можливості комп'ютера, які володіють навичками роботи з ним, що чітко виконують санітарні норми і правила використання комп'ютерів в школах, що добре орієнтуються в комп'ютерних програмах, розроблених спеціально для школярів, що знають етичні правила їх застосування і володіють методикою залучення дітей до нових технологій. Крім того, фахівці повинні добре знати вікові анатомо-фізіологічні і психічні особливості дітей. Слід зауважити, що при використанні інформаційних технологій слід виключити всякий примус і придушення бажань дитини.

Отже, виходячи з можливостей комп’ютерної техніки, можна визначити її дидактичні функції в освітньому процесі:

1) комп’ютер як інструмент діяльності (застосування текстових редакторів для оформлення первинних та вторинних документів: рефератів, статей, доповідей, проектів тощо; побудова графіків, діаграм, створення рисунків за допомогою спеціальних

16

програм; створення презентацій проектів; використання комп’ю-терних мереж для організації спілкування та для здійснення дистанційного навчання);

2) інформаційна підтримка (доступ до світової інформаційної мережі Інтернет надає можливість користуватися величезним сховищем різноманітної інформації, у тому числі навчальної, проте необхідні відповідні навички для здійснення плідного пошуку потрібної інформації; ця функція передбачає також використання електронних довідників, словників, перекладачів, електронних підручників тощо);

3) здійснення власне навчання (використання навчальних програм, дидактичних комп’ютерних ігор, систем управління навчальною діяльністю учнів, тренуючих та коригуючих програм);

4) здійснення контролю знань (використання комп’ютерних контролюючих тестів);

5) наочність (у даній функції комп’ютер часто використовується в якості допомоги викладачеві при здійсненні традиційного навчання; застосовуються мультимедійні можливості комп’ютера – демонстрація відеоінформації, схем, графіків, рисунків; програвання аудіофайлів тощо).

17

Навчально-методичне забезпечення комп’ютерних технологій в процесі історичної освіти

Комп'ютер як засіб навчання є безпрецедентним в історії педагогіки, тому що об'єднує в собі як засіб, інструмент навчання, так і суб'єкт - вчителя. Навчальний матеріал, реалізований в комп'ютерному навчанні передбачає наявність розгалужень, різних шляхів і швидкостей проходження навчання, надання допомоги у вигляді пояснень, підказок, додаткових вказівок і завдань, постійно контролює і підтримує на необхідному рівні мотивацію вивченого. Доступність при комп'ютерному навчанні грає роль фільтру змісту, світлофора процесу навчання і, зрештою, забезпечує досягнення мети навчання. Найбільшим досягненням комп’ютерного навчання є принцип наочності, званий також "інтерактивною наочністю. Якщо в традиційному розумінні під наочністю розумілася перш за все ілюстративна складова, забезпечення потреби учня побачити в якій-небудь формі предмет або явище, провести з ним мінімальні маніпуляції, то в комп'ютерному навчанні наочність дозволяє побачити те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою найвідчутніших і точніших приладів. Більше того, з представленими комп'ютерній формі об'єктами можна здійснити різні дії, вивчити їх не лише статичне зображення, але і динаміку розвитку в різних умовах. При цьому комп'ютер дозволяє як вичленувати головні закономірності предмету, що вивчається, або явища, так і розглянути його в деталях. Це дозволяє, згідно завданням навчання як ущільнити інформацію про об'єкт, що вивчається, так і розширити її. Процеси, що моделюються комп'ютером, можуть бути різноманітними за формою і за змістом, відноситися до фізичних, соціальних, історичних, екологічних і інших процесів.

Наочність, що забезпечується комп'ютером, дозволяє говорити про новий могутній інструмент пізнання - комп'ютерну графіку, яка не лише представляє знання у вигляді образів-картинок і тексту, а також дозволяє візуалізувати ті людські знання, для яких ще не знайдені текстові описи, або які вимагають вищих ступенів абстракції.

Ще до появи нової інформаційної технології експерти, 18

провівши безліч експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу і здатністю відновити одержані знання через якийсь час. Якщо матеріал був звуковим, то людина запам'ятовувала близько 1\4 його обсягу. Якщо інформація була представлена візуально – близько 1\3. При комбінуванні дії (зорового і слухового) запам'ятовування підвищувалася до половини, а якщо людина залучалася до активних дій в процесі вивчення, то засвоюваність матеріалу підвищувалося до 75%.

Отже, мультимедіа означає об'єднання декількох способів подачі інформації - текст, нерухомі зображення (малюнки і фотографії), рухомі зображення (мультиплікація і відео) і звук (цифровий і MIDI) - в інтерактивний продукт.

Аудіоінформація включає мову, музику, звукові ефекти. Найбільш важливим питанням при цьому є інформаційний об'єм носія. В порівнянні з аудіо відеоінформація представляється значно великою кількістю використовуваних елементів. Перш за все, сюди входять елементи статичного відеоряду, які можна розділити на дві групи: графіка (мальовані зображення) і фото. До першої групи відносяться різні малюнки, інтер'єри, поверхні, символи в графічному режимі. До другої - фотографії і скануючі зображення.

Гіпертекст – це спосіб нелінійної подачі текстового матеріалу, при якому в тексті є яким-небудь чином виділені слова, що мають прив'язку до певних текстових фрагментів. Таким чином, користувач не просто перегортає по порядку сторінки тексту, він може відхилитися від лінійного опису по якому-небудь посиланню, тобто сам управляє процесом видачі інформації. У гіпермедіа системі як фрагменти можуть використовуватися зображення, а інформація може містити текст, графіку, відеофрагменти, звук.

Використання гіпертекстової технології задовольняє таким вимогам, що пред'являються до підручників як структурованість, зручність в обігу. При необхідності такий підручник можна “викласти” на будь-якому сервері і його можна легко коректувати. Але, як правило, їм властиві невдалий дизайн, компоновка, структура тощо. Як наголошується в новітніх дослідженнях, гіпертекст володіє багатющими педагогічними можливостями. Він виступає не лише як засіб викладу учбового або наукового матеріалу, але є, перш за все, засобом організації розумового процесу. Створення гіпертексту сприяє формуванню в учнів таких важливих умінь і навичок, як логічна структуризація матеріалу,

19

відокремлення головного від другорядного, аналіз і моделювання взаємозв'язків між досліджуваними об'єктами.

В даний час існує безліч різних гіпертекстових форматів (HTML, DHTML і ін.).

На ринку комп'ютерних продуктів з кожним роком зростає число навчальних програм, електронних підручників і посібників. Електронні підручники з історії України під редакцією О.Субтельного, Н.Полонської-Василенко дозволяють використовувати на уроках першоджерела.

Мал. 1. Електронні підручники з історії України

Крім підручників, які стали широко застосовуватись на уроках і на уроках історії зокрема, використовуються електронні атласи: атлас «Всесвітня історія 8 клас», атлас «Всесвітня історія 9 клас»,атлас «Історія України 8 клас, Педагогічний програмний засіб «Міфи народів світу», різноманітні електронні енциклопедії,

20

зокрема «Енциклопедія Кирила і Мефодія».

М

21

Мал. 2. Електронна енциклопедія Кирила і Мефодія

22

Мал. 3 Відеофрагменти енциклопедії Кирила і Мефодія

Карти електронних атласів дуже якісні, зроблені в кольорі і мають привабливий вигляд. Кожна карта оснащена коментарями, які доповнюють і конкретизують картографічну інформацію.

23

Наявні можливості ППЗ забезпечують оперативне перенесення до будь-якої карти або блоку карт і активізацію відповідного тексту. Програми оснащені функціями масштабування і переміщення картою, які полегшують роботу і надають можливість отримання і загальної і детальнішої інформації. ППЗ містить запитання для самоконтролю та ілюстративний матеріал для ефективності і наочності процесу засвоєння інформації, дає можливість вчителям і учням поглибити навички користування комп’ютерною технікою і працювати в індивідуальному режимі та мережі в комп’ютерному класі.

Готова продукція дає можливість відмовитись від усіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, тому що керування програмою зводиться до простого натискання на ліву клавішу миші.

Систематичне використання ПК на уроці дає такі наслідки:

Підвищення рівня використання наочності на уроці; Підвищення продуктивності уроку Встановлення між предметних уроків з інформатикою

(старші класи); З’являється можливість організації проектної діяльності

учнів щодо створення навчальних програм під керівництвом учителя інформатики і історії;

Учитель, який створює чи використовує інформаційні технології, змушений звертати величезну увагу на логіку подачі навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;

Змінюються на краще взаємини з учнями, далекими від історії, але тими, що в захопленні від ПК;

Школярі змінюють ставлення до ПК, як до іграшки і починають бачити в ньому універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Захоплюючись комп’ютерними технологіями, що їх пропонує ринок освітніх послуг, вчитель повинен розуміти, що важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, як «історію в картинках», а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя. Для цього в процесі створення презентацій важливо використовувати не

24

тільки картинки, аудіо- і відеофрагменти, а й логічні ланцюжки, проблемні питання, структурні схеми, діаграми, тощо.

Але в створених Інститутом Передових Технологій атласах і програмах є певні недоліки: вчитель не може компонувати матеріал на свій розсуд і при підготовці до уроку займатися творчістю, а не запам’ятовуванням того, в якій послідовності виводитиметься інформація. Крім того, програма має давати можливість використовувати інформацію в будь-якій формі подання (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео-, аудіо фрагменти, тощо)

В результаті, таким вимогам відповідає не готовий продукт, а програма створення презентацій. У сучасних умовах головним завданням освіти є не лише отримання учнями певної суми знань, але і формування у них умінь і навичок самостійного отримання знань. Досвід роботи показав, що в учнів, які активно працюють з комп'ютером, формується вищий рівень самоосвітніх навиків, умінь орієнтуватися в бурхливому потоці інформації, уміння виділяти головне, узагальнювати, робити висновки. Тому дуже важлива роль вчителя в розкритті можливостей нових комп'ютерних технологій. Одним з таких інструментів є програма Power Point. У даній програмі вчителем і учнями складаються презентації, які дозволяють створити інформаційну підтримку при підготовці, проведенні уроків історії, а також в позакласній роботі. Дана методика має на увазі використання мультимедійного проектора.

Презентація дозволяє вчителю ілюструвати свою розповідь. Наприклад, при вивченні теми «Велика Вітчизняна війна» можна використовувати відеофрагмент, що демонструє перебіг воєнних дій на фронтах Великої Вітчизняної війни. Програма Power Point дозволяє не перенавантажувати зоровий простір, фіксуючи увагу на об'єкті, що вивчається. Крім того, дозволяє повернутися в будь-яку точку уроку, витрачаючи мінімальну кількість часу, використовуючи гіперпосилання.

На уроках історії використовуються такі форми роботи, як підготовка учнями доповідей і рефератів, складання проектів. Поява Інтернету і наявність в ньому текстової і іншій інформації дозволяє учням користуватися готовою шпаргалкою для виступу уроці. При роботі над презентацією в програмі Power Point це стає неможливим. Для підготовки презентації учень повинен провести величезну науково-дослідну роботу, використати велику кількість джерел інформації, що дозволяє уникнути шаблонів і перетворити

25

кожну роботу на продукт індивідуальної творчості. Учень при створенні кожного слайду в презентації перетворюється на комп'ютерного художника(слайд повинен бути красивим і відображати внутрішнє ставлення автора до висловлюваного питання). Даний вид навчальної діяльності дозволяє розвивати в| учня логічне мислення. Раніше безбарвні, деколи не підкріплювані навіть ілюстраціями, виступи перетворюються на яскраві і такі, що запам'ятовуються. В процесі демонстрації презентації учні набувають досвіду публічних виступів, який безумовно стане в нагоді в їх подальшому житті. Включається елемент змагання, що дозволяє підвищити самооцінку учня, оскільки уміння працювати з комп'ютером є одним з елементів сучасної молодіжної культури.

Презентації можуть широко використовуватися в роботі вчителя на уроках історії в 5-11-x класах, що дозволяє підвищити інтерес учнів до вивчення предмету. Даний вид діяльності дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого повинен бути продуманий і осмислений з погляду сприйняття учня.

Програма Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

1. Використання карт. (мал. 4)

26

Мал. 4 Використання карт на слайді презентації (повноекранний режим)

2. Використання малюнків.(мал. 5)

27

Мал. 5. Використання малюнків на слайді презентації (повноекранний режим)

28

3. Демонстрація портретів історичних діячів. (мал. 6)

Мал. 6 Використання портретів історичних діячів на слайді презентації (повноекранний режим)

4. Використання діаграм. (мал. 7)

Мал. 7. Зображення діаграми на слайді презентації (повноекранний режим)

29

Презентації ефективно використовуються на різних етапах уроку, зорове сприйняття об'єктів, що вивчаються, дозволяє швидше і глибше сприймати висловлюваний матеріал.

При поясненні нового матеріалу створення слайдів дає можливість використовувати анімацію, яка допомагає вчителю поетапно викладати навчальний матеріал. Виділення об'єктів, пересування їх по слайду акцентує увага учнів на головному в матеріалі, що вивчається, допомагає складанню плану вивчення теми.

Тема “Відлік часу в історії” (Мал. 8)

30

31

32

Мал. 8. Фрагменти слайдів презентації по темі

На уроках з використанням мультимедійних технологій пояснення вчителя супроводжується показом презентацій. (мал. 9, 10)

33

Мал. 9. Слайди презентації по темі «Монголо-татарська навала на українські землі» (повноекранний режим)

Мал. 10. Слайд презентації по темі «Українське козацтво»

При закріпленні знань, використовуючи програму Power Point, можна організувати на уроці групову діяльність учнів, спільна творчість по створенню слайдів вчителя і учнів, створює на уроці сприятливий психологічний клімат, формує уміння працювати в групі. Зокрема, при роботі над темою “Культура античності учні діляться на групи, одержуючи завдання вивчити культурні надбання стародавньої Греції і Риму (мал.10).

Вчитель заздалегідь готує ілюстративний матеріал. Потім створюються слайди, що використовуються для відповіді на поставлені вчителем питання. Даний метод роботи дозволяє провести урок цікаво і нестандартно закріпити одержані на уроці знання.

34

Мал. 11. Фрагменти учнівської презентації

35

36

Для перевірки знань використовуються тестові питання в електронному варіанті, виконані з допомогою програми Delfi7. (мал.12-16)

Мал. 12. Програма Тестування Знань Учнів

Мал. 13. Програма Тестування Знань Учнів. Завантаження тестів

37

Мал. 14. Тест із теми «Французька революція»

38

Мал. 15. Програма Тестування Знань Учнів. Результат

Мал. 16. Програма Тестування Знань Учнів. Протокол.

39

А також з допомогою інших програм (мал. 17-18):

Мал. 17. Поточна перевірка знань учнів за допомогою електронних тестів.

40

Мал. 18. Зовнішній вигляд електронних тестів

41

Нові інформаційні технології дають можливість на новому рівні проводити не лише уроки, але і позакласну роботу. При проведенні шкільного свята, присвяченого 62-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, була створена презентація з використанням фрагментів кінохроніки часів Великої Вітчизняної війни, фотографій, музики. Це дозволило занурити учасників свята в атмосферу епохи воєнних років, значно підсилило емоційне сприйняття труднощів війни і значення перемоги. Аналогічна презентація була створена для проведення акції «Голодомор 1932-1933. Україна пам’ятає». Аналогічна презентація була підготовлена до позакласної години на тему: «Полтавщина – мій рідний край». (мал. 19)

42

Мал. 19. Кадри з презентацій до позакласних годин.

43

Велику користь учителю й учням приносять електронні варіанти історичних документів, словників, літературних текстів, ілюстрацій або навіть цілих підручників.

На жаль, при недостатній базі електронних посібників з історії України у переважній більшості випадків приходиться самостійно виготовляти такі електронні посібники, що займає велику частину часу. Технологія надзвичайно проста: сканування відповідних текстових документів та послідуюче їх збереження у електронному варіанті, краще у форматі веб-сторінки, вставляючи гіперпосилання. Користуватися такими документами досить зручно. Крім того, при потребі необхідний фрагмент можна завжди скопіювати чи розмножити.

Шкільний каталог таких посібників і самі посібники є загальнодоступним як для вчителів, так і для учнів.

Мал.20. Електронний посібник з Історії Полтавщини. Учні такі електронні посібники широко використовують при

підготовці шкільних рефератів, написанні наукових робіт по МАН тощо.

44

Мал. 21. Фрагменти електронних словників

45

Інтернет в сучасній школіІнтернет, Мережа, Павутина – це імена нового явища, перед

яким ми опинилися подібно до казкового рицаря на роздоріжжі: направо підеш..., наліво підеш..., прямо підеш... Ми ще до пуття не лише не встигли зрозуміти, що це таке, але багато хто з нас по справжньому не мав справи з мережею Інтернет.

Ми знаємо, що це глобальна комп'ютерна мережа, що комп'ютери всього світу можуть з'єднатися один з одним в одну мить. Тут ми без особливих зусиль знайдемо інформацію, що цікавить нас. Більш того, в цій мережі ми можемо розмістити інформацію про себе або про свою школу або організацію.

Яке значення ця новина може мати для освіти? Чи можна однозначно сказати, що Інтернет – це могутній інструмент, який органічно впишеться в навчальний процес? Для кого він буде корисний в першу чергу: для учнів чи вчителів? Можливо, Інтернет витіснить з навчального процесу спочатку книгу, а потім і самого вчителя. Можливо, і школа як соціальний інститут відімре за непотрібністю: електронний викладач, озброєний невичерпними базами текстової, графічної і відеоінформації з екрану монітора розповість дитині про устрій всесвіту, історію власної країни і найвищі людські цінності? Багато питань і побоювань ставить

46

перед освітою цей спрут, що швидко розвивається. Але ми не можемо від них відвернутися і чекати, коли все саме встане на свої місця. Ми вимушені познайомитися з цим явищем, вивчити його і навчитися використовувати, що називається “в мирних цілях”, тобто на користь навчального процесу.

Західні країни набагато раніше за Україну стали інтенсивно використовувати комп'ютерні технології в науці і виробництві. Інтернет як мережева технологія, незважаючи на свій юний вік, швидко вторгається в усі сфери життя соціуму. Звичайно, перш за все як інформаційне середовище і поштова служба, але не тільки. З появою електронних грошей Мережа стала посередником для розрахунків, що привело до розвитку віртуальної торгівлі. У багатьох країнах світу можна, не виходячи з дому або офісу, сплатити товар у віртуальному магазині і одержати абсолютно реальний продукт або послугу.

Чим сьогодні є Мережа? По-перше, величезним інформаційним ресурсом, який щодня

поповнюється. Все хоч скільки-небудь значні бібліотеки світу пропонують свої віртуальні книжкові полиці потенційним читачам. Музеї і галереї демонструють свої експонати і шедеври прямо на вашому робочому столі. Електронні путівники спокушають визначними пам'ятками далеких країн. Мережа надає можливість будь-якому учаснику комунікацій опублікувати будь-яку

47

інформацію про себе або свої проекти. І охочих зробити це з кожним днем стає все більше і більше.

По-друге, Мережа несе функцію пошти. Повідомлення майже миттєво доставляється в будь-яку точку світу, де є доступ в Інтернет (цей аспект може бути використаний всіма учасниками освітнього процесу: і вчителі, і школярі можуть листуватися з друзями і колегами у всіх країнах світу, брати участь в олімпіадах, і конкурсах...).

48

По-третє, найменше помітна, але не менш важлива можливість Мережі, яка може бути ефективно використана адміністраторами у області управління освітою, а саме: можливість створювати професійне корпоративне середовище. Таке середовище називається корпоративною мережею і, по суті, є інтеграцією декількох основних функцій і технологій, об'єднуючих в одне організаційне середовище електронну пошту, бази даних, спільне використання інформаційних ресурсів і обмін поточною документацією. Таку технологію називають Интранет/Интернет технологією. Головна ідея даної технології полягає в тому, щоб використовувати канали зв'язку мережі Інтернет для об'єднання локальних мереж з метою організації безпаперового діловодства. Це означає – ширше і практично поглянути на потенціал Повсюдно Протягнутої Павутини, розглядаючи останню як ефективний інструмент управління освітнім процесом будь-якого рівня.

Іншими словами, найперспективніше, з погляду будь-якого учасника освітнього процесу (учень – вчитель – адміністратор), уявити Інтернет не як систему, що склалася, яку необхідно вивчати (це в принципі неможливо), а швидше як технологію, освоюючи яку, ми вирішуємо не лише навчальні завдання, але і упорядковуємо освітній процес в цілому.

49

Залишається тільки одне питання: яким чином почати процес освоєння нових технологій в школі? Насправді, яка стратегія впровадження даної технології? Навчити вчителів інформатиці, щоб вони потім навчили дітей “ліпити” персональні сторіночки або свої реферати? А що в цей час робитимуть інші вчителі і керівники?

Для того, щоб Інтернет в школі став не просто дорогою розвагою і процесом пізнання заради самого процесу, а мав практичний сенс, необхідно підійти до цього питання системно. Недостатньо організувати в школі комп'ютерний клас і зв'язати його локальною мережею. Недостатньо викладачу інформатики вивчати з дітьми окремі програми або сканувати картинки для мультимедійних кабінетів або фотографії для своїх персональних сторіночок.

50

Перш за все, необхідно визнати, що лише комплексний підхід через навчання максимально широкого кола вчителів і керівників освітніх установ дозволить нам використовувати Інтернет як могутній інструмент цілісного розвитку освітніх технологій. І вже із самого початку слід усвідомлювати те, що найбільш витратна частина проекту впровадження Інтернет в школу пов'язана не з технікою або комунікаційними каналами, а з навчанням кадрів. Це власне і є дороговказна нитка Аріадни, яка виведе нас на вірну дорогу з лабіринту Повсюдно Протягнутої Павутини.

51

Методичні рекомендації щодо використання персональних комп'ютерів на уроках

Використання комп’ютерних технологій передбачає самостійну роботу учнів з комп’ютером, тобто, створення власних презентацій і проектів. Самостійне створення проекту з послідуючим його захистом – надзвичайно ефективна форма роботи на уроках історії, адже самостійно здобуваючи інформацію і творчо її опрацьовуючи, учень залишає в своїй пам’яті більшу її частину. Але створювати власні презентації і проекти можуть не всі учні. ЦІ мова тут йде не про «сильніших» і «слабших» учнів, а про «тих, хто володіє навичками роботи з комп’ютером» і про «тих, хто не володіє», або володіє не повністю. Ця ж вимога стосується і вчителя - предметника. Щоб самостійно працювати з комп’ютерними програмами і учень і вчитель повинні додержуватися ряду вимог.

Організація навчального процесу1. Урок повинен проводити вчитель - предметник, оскільки

він володіє методикою викладання свого предмету, знає предметний матеріал, який стосується предмету і вікові особливості дітей.

2. Комп'ютерні завдання повинні бути складені відповідно до змісту навчального предмету і методики його викладання, вони повинні розвивати, активізувати розумову діяльність і формувати навчальну діяльність учнів.

3. Учні повинні вміти володіти комп'ютером на належному рівні, необхідному для виконання комп'ютерних завдань.

4. Учні повинні займатися в спеціальному кабінеті, обладнаному відповідно до встановлених санітарних норм для школи.

До достоїнств комп'ютерного забезпечення як одного з видів використання нових інформаційних технологій в навчанні можна віднести наступні:

можливість конструювання комп'ютерного матеріалу для конкретного уроку;

простоту розробки наявних програмних засобів;52

можливість поєднання різних програмних засобів; можливість адаптації до умов і потреб конкретного

навчального закладу; спонукальний аспект активізації діяльності учнів.

Комп'ютерна підтримка повинна бути одним з компонентів навчального процесу і застосовуватися там, де це доцільно.

При розробці комп'ютерної підтримки конкретного предмету необхідно визначити:

які теми варто "підтримувати" комп'ютерними додатками для вирішення яких дидактичних завдань;

які програмні засоби доцільно використовувати для створення і виконання комп'ютерних завдань;

які попередні уміння роботи на комп'ютері повинні бути сформовані в учнів;

які уроки доцільно робити комп'ютерними; як організувати комп'ютерні заняття.

Можна виділити наступні етапи розробки комп'ютерної підтримки:

1. Вибір предмету або конкретного його розділу. 2. Аналіз змісту завдань, які відносяться до вибраного

фрагменту навчальної діяльності, і методики викладання фрагменту уроку з метою обгрунтування необхідності проведення комп'ютерних уроків.

3. Проектування набору завдань для комп'ютерних уроків. 4. Вибір програмних засобів для розробки завдань. 5. Розробка комп'ютерних завдань з використанням

використаних програмних засобів. 6. Експертиза, апробація і редагування розроблених

комп'ютерних завдань. 7. Розробка методичних рекомендацій для вчителя

предметника і учня.

Попередні знання і уміння по інформатиціУроки з використанням комп'ютера можуть проводитися лише

в тих класах, де учні вивчають інформатику паралельно з наочними курсами, або потрібно провести хоч би 5 ознайомлювальних уроків в комп'ютерному класі.

53

До початку комп'ютерних уроків учні повинні знати: правила техніки безпеки; поняття "інформація", "комп'ютер", "програма", "меню",

"робочий стіл" " значок", "графічний редактор"; те, що пристроями введення інформації є клавіатура і

маніпулятор "миша"; основні інструменти текстового редактора; основні інструменти графічного редактора.

Учні повинні уміти: користуватися буквеним і цифровим блоками клавіатури; використовувати маніпулятор "миша"; працювати з командами, відкрити і закрити меню, файл; створювати і редагувати прості графічні і текстові

зображення з використанням інструментального меню.Уроки з використанням комп'ютера проводяться поряд із

звичайними уроками, де можливо і доцільно використовувати комп'ютери для вирішення тих завдань уроку, які передбачають глибше розуміння учнями теми уроку і творче проявлення себе.

Підводячи підсумки, можна сказати, що позитивний ефект від використання комп’ютерних технологій в організації навчального процесу полягає в слідуючому: підвищення мотивації навчання; індивідуалізація навчального процесу; інтенсифікація навчання; посилення ролі самонавчання. Сюди ж можна віднести і такі загальні «дивіденди» комп'ютеризації, як економію часу, зниження технічної, нетворчої роботи до мінімуму тощо. Все перераховане набуває особливої важливості у зв'язку з реформами освіти, які проводяться сьогодні в нашій країні з їх націленістю на посилення самостійної роботи учнів.

Отже, на сучасному етапі розвитку історичної науки і інформаційних технологій можна виділити наступні напрями їх «симбіозу»:

Робота зі спеціалізованими Інтернет-ресурсами; Презентація навчального матеріалу на уроках,

семінарських і практичних заняттях (мультимедійний супровід);

Організація самостійної роботи учнів; Організація контролю знань учнів; Презентація власних робіт учнями;

54

В той же час, не варто перебільшувати можливості інформаційних технологій. Сам по собі факт використання комп'ютера в навчанні не гарантує різкого підвищення рівня освіти, оскільки є лише одним з методів (хай і дуже ефективним) навчання. І вже тим більше інформаційні технології не замінять «класичні» форми навчання. Проте нехтування, або недостатня увага до комп'ютерних технологій як засобу навчання дуже обідняє науковий і освітній процес. Очевидно, що тільки розумне, зважене поєднання всіх методів зможе забезпечити найбільший ефект в освітньому процесі.

Що ж заважає активному впровадженню Інформаційних технологій в освітній історичний процес? До недавнього часу одним з головних «гальмуючих» чинників було недостатнє технічне забезпечення. так, в 1991 році академік РАН І.Д. Ковальченко писав: «Комп'ютер на робочому столі американського історика, набір спеціально розроблених програм для суспільних наук, вихід на крупні бази даних і створення власних масивів первинної інформації стали буденними в дослідницькій практиці наших американських колег».

На сьогодні ситуація корінним чином змінилася. Комп'ютер і Інтернет доступні великій кількості як вчителів, так і учнів. Наважимося стверджувати, що з початку ХХI в. основним «гальмуючим» чинником в справі використання комп'ютера в історичній освіті є недостатній середній рівень комп'ютерної письменності. Це торкається в рівній мірі і викладачів і учнів. Як показує досвід спілкування з учнями, багато з них має вдома персональний комп'ютер, деякі — доступ до Інтернету, але мало хто використовує комп'ютер в наукових цілях (робота в MS Word — не в рахунок). так само надто низьким є рівень знань про спеціальні Інтернет-ресурси. Адже це інформаційне джерело є на сьогодні що найбільш динамічно розвивається.

Що стосується істориків-вчителів, то основна проблема сьогодні полягає в глибокій диференціації в плані знання і застосування комп'ютера. З одного боку є група висококласних фахівців, що володіють комп'ютером і що розбираються в тонкості його використання в науковому і навчальному процесах і основна маса тих, що або взагалі не застосовують комп'ютер, або застосовують епізодично. У останньому випадку все впирається

55

тільки в проблему недостатнього знайомства з інформаційними технологіями. Проблема програмного і технічного забезпечення вже не так гостра: у розпорядженні вчителя сьогодні десятки навчальних дисків і мультимедійних проектів.

Звичайно, у комп’ютерного навчання є чимало опонентів, які стверджують, що будь-яка, навіть найдосконаліша програма не здатна замінити «живого» викладача, що наділений емоціями, ерудицією, життєвим досвідом, широким спектром загальних знань та здатний реагувати відповідно до ситуації. Але ж мова йде не про повне заміщення вчителя машиною у здійсненні навчання, а лише про автоматизацію деяких його рутинних завдань. Окрім цього, практично всі вчені, що досліджували питання інформатизації та комп’ютеризації освіти, сходяться на тому, що використання інформаційних технологій у навчанні значно підвищує інтерес, а отже, й мотивацію учнів до вивчення предмета. Більше того, у роботі Д.Є. Швеця [15] наведено цікавий факт: результатами досліджень у США доведено, що учні, які постійно мають доступ до роботи з комп’ютером, показують стабільні позитивні результати у тестуванні, й переважна частина їх досягає успіху в навчанні. Чим це може бути пояснено? На нашу думку, успіх у навчанні зумовлюється володінням прийомами роботи з інформацією та доступом до неї (що забезпечується роботою в мережі Інтернет), а також тим, що робота з комп’ютером для багатьох нагадує гру, а гра – значить задоволення. Тому школярам подобається працювати з комп’ютером у навчальному середовищі, шукати, добирати, оформлювати інформацію для створення власних проектів ( у цій ситуації учень виступає ще й творцем, що додатково підвищує його мотивацію до навчання).

Дійсно, негативними проявами комп’ютеризації можуть виступати надмірне захоплення комп’ютерними іграми, які пропагують насилля, що накладає небажаний відбиток на психіку особистості та є не чим іншим, як марнуванням часу (що з погляду концепції життєтворчості та відповідального ставлення до свого життя є просто неприпустимим); а також надання переваги віртуальному світу перед реальним (спілкування через мережу в режимі реального часу замість персональних контактів, втрата соціальних зв’язків). Попри ці негативні риси, ми не можемо ігнорувати навчальний потенціал інформаційних технологій, але повинні бути насторожі й не випускати ситуацію з-під контролю.

56

Отже, володіння інформаційно-технологічними компетентностями допомагає особистості орієнтуватися у вирі інформації, що зростає в геометричній прогресії. Вони є передумовою успішного здійснення безперервної освіти протягом усього життя, оскільки значно полегшують роботу з різними джерелами знань. Інструментальною складовою інформаційно-технологічних компетентностей є комп’ютерна грамотність, уміле використання інформаційних технологій, формуванню яких значно сприяє впровадження комп’ютерних засобів у навчальний процес, оскільки при цьому моделюються реальні життєві ситуації, що вимагають відповідних ефективних дій. Інформатизація навчання сприяє розвитку здібностей, що необхідні школяреві для продуктивного здійснення його навчальної діяльності під час здобуття освіти у вищому навчальному закладі й знадобляться йому в майбутньому для самоосвіти та покращення свого професійного рівня.

57

ВисновокІнформатизація освіти є однією з найважливіших складових

державної програми розбудови інформаційного суспільства на основі впровадження сучасних новітніх інформаційних технологій в Україні. Взагалі проблема освіти є однією з глобальних світових проблем, що хвилює сьогодні вчених, державних й громадських діячів різних країн, що стурбовані необхідністю оновлення й реформування систем освіти. Мова тут йде не про локальні вдосконалення окремих характеристик освітніх систем, а про гостру проблему освіти взагалі. Її ідеали, цілі, зміст, методи, технології як би втрачають усталеність, іноді радикально змінюючи полярність. Якщо до епохи інформаційної революції наука була зорієнтована на збільшення та накопичення знань, то сьогодні вона значною мірою зосереджується на способах оволодіння накопиченим, визнаючи при цьому глобальну роль інформаційних технологій для свого подальшого розвитку.

Найбільш істотне сьогодні у розв’язанні проблем трансформації освіти - знайти розуміння природи знань, що адекватне радикальній зміні за останні десятиліття інноваційним умовам. Без цього навряд чи можливо виразно визначити місце і роль нових технологій в освітньому процесі. Має бути усвідомлено, що комп'ютеризація навчального закладу, під якою розуміється насичення навчального простору комп'ютерами, й інформатизація навчального закладу, під якою розуміється радикальне збільшення інформаційних ресурсів, - це не зовнішні фактори навчального процесу. І найменше ці процеси схожі на те, що прийнято розглядати як допомога навчальному процесові технічними засобами навчання. Тобто це не ТЗН, а дійсно принципово інший тип знання, що освоюється в новому інформаційному середовищі. Це більш динамічна форма знання як такого й одночасно нова форма освіти, у якій стираються розходження між науковим (дослідницьким) і навчальним, фундаментальним і прикладним знанням.

Тому, при аналізі сучасного стану інформатизації освіти можна визначити ряд пріоритетних напрямів державної політики, що в тій чи іншій мірі реалізуються на сьогоднішній день. Це насамперед.

Прийняття єдиної системи програмно і апаратно сумісних засобів обчислювальної техніки та техніки зв’язку, що

58

використовується у безперервному навчальному процесі. Сертифікація та створення сертифікаційних центрів для ефективного використання зазначених засобів.

Підключення навчальних закладів до єдиної цифрової мережі з подальшим виходом в Інтернет. Вирішення даної задачі в значній мірі реалізується у вищих навчальних закладах але стримується у шкільній освіті через брак коштів, та з причини віддаленості шкіл від серверних та комунікацій них центрів.

Формування єдиного інформаційного середовища безперервної освіти з створенням баз даних по напрямкам та спеціалізаціям підготовки, які включали б в себе методичну документацію, енциклопедичні та довідкові видання, підручники та навчальні посібники, а також другорядні видання, що використовуються у навчальному процесі. Висвітлення наших досягнень і можливостей на міжнародних освітніх порталах та організація обміну інформаційними ресурсами української системи освіти з іншими.

Вдосконалення інструментальних засобів безперервної освіти, орієнтованих на прискорення освоєння матеріалу та набуття стійких навичок учнів. Сюди можна віднести розробку комп’ютерних підручників та методичних матеріалів, комп’ютерних навчальних систем, мультимедійних продуктів т.д.

Організація інфраструктури інформатизації освіти як складової частини інформатизації суспільства в цілому, яка б виконувала роль структури, що забезпечить створення нових, тиражування та впровадження існуючих інформаційних технологій в систему безперервної освіти.

Реалізація вище зазначених напрямів в освіту можливо через науково-методичні та координаційно-методичні ради по спеціалізаціям та напрямкам професійної підготовки за погодженням з державними органами та спираючись на державний, місцевий бюджети і цільові недержавні кошти. Вони повинні взяти на себе функції керування і контролю за процесом впровадження нових технологій в освіту, підняти статус електронного підручника та інших навчально-методичних видань, приділити особу увагу вивченню нових інформаційних технологій при підготовці педагогічних кадрів.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що тільки при стійкому, постійному та методичному пошуку шляхів розвитку галузі освіти

59

в Україні ми можемо надіятись на послідовне становлення ноосфери, як сфери інтелекту майбутньої цивілізації. Майбутній розвиток людства має бути керованим і в цьому аспекті, без сумніву, керованим повинен бути і процес розвитку освіти.

60

Використана література1. Указ Президента України N 347/2002 від 17 квітня 2002

року „Про Національну доктрину розвитку освіти” 2. Закон України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. –

http://ww.rada.kiev.ua/cgi-bin/putfile.cgi 3. Комплексна програма забезпечення загальноосвітніх,

професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін N 905 від 13 липня 2004

4. Національна доповідь про розвиток освіти в Україні / Відпов. За випуск: Кремень В.Г., Степко М.Ф., Лемківський К.М., Сухолиткий О.С. – Київ: Міністерство освіти і науки, 2001. – 39 с.

5. Богданов І., Сергєєв О. Школа сідає за комп’ютер (Практичні можливості та дидактична доцільність...) //Відкритий урок. – 2004. – №1-2. – С. 18-20.

6. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів // Біологія і хімія у школі. – 2003. – №2. – С.8-9.

7. Гриценчук О. О. Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України / Київ: Атіка, 2004. – С.199-203.

8. Нокс Дж. Что могут дать компьютеры педагогике: Взгляд из американской школы / Информатика и образование, 1991, № 5, с. 107-112.

9. Обрізан К. М. Виконання програми «Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризація сільських шкіл» // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №5. – С.50.

10. Овчарук О.В. Дистанційна освіта у європейських країнах та США у контексті розвитку інноваційних технологій / Київ: Атіка, 2004. – С. 170-175.

11. Прокопенко І.Ф. Інформаційне суспільство і освіта//Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №1. – С.17-19.

12. Родигіна І. В. Компетентісно орієнтований підхід до навчання. – Харків: Вид. група «Основа», 2005. – 96 с.

13. Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В.Радула, – К.: ЕксОб, 2004. – 304с.

14. Співаковський В. О. Принцип відповідності технологічного інструментарію вчителя й учня в умовах

61

постіндустріального суспільства // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №5. – С.31-32.

15. Швець Д. Є. Соціокультурні аспекти інформатизації вищої освіти: Дис. канд. соціол. наук: 22.00.04/Запорізька державна інженерна академія. – Запоріжжя, 2004. – 177арк.

62

63

64