Підготувала вчитель історії Корзун Катерина Миколаївна

Навчальний проект “Українське місто у 1950 -1980- і роки”

Комунальний заклад “Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №23”

Актуальність теми - врахування досвіду минулих років у забезпеченні матеріально-побутових умов, культурних потреб, тенденцій розвитку народних традицій. Має важливе наукове та практичне значення. У цьому контексті заслуговують всебічного вивчення особливості побуту та дозвілля міського населення 50 – 80-х років ХХ ст. Виникає потреба звернутися до хрущовських реформ та їх наслідків, з’ясувати їх вплив на добробут людей, їх побут та дозвілля.

Об’єктом дослідження є розвиток українського міста у 50–80-х роках ХХ ст. на прикладі історії міста Нікополя.

Предметом дослідження є матеріально-побутові умови життя людей, їх житлові умови, дозвілля, культурні запити.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 50 – 80-ті роки ХХ ст. Їх вибір обумовлений тим, що в зазначені роки соціально-

побутові умови в Україні розвивалися суперечливо та неоднозначно. Реформи, які розпочалися під час хрущовської „відлиги”, охопили соціальну сферу й позитивно вплинули на поліпшення добробуту населення. У 1970-х і першій половині 1980-х років у країні загострилася соціально-економічна криза, яка негативно відбилася на побуті та дозвіллі міських жителів.

Мета навчального проекту полягає в тому, щоб на основі вивчення архівних матеріалів, опублікованих джерел, наукової, художньої літератури, Інтернет-ресурсів, періодичних видань провести аналіз та узагальнити особливості розвитку українського міста в 50 – 80-х рр. ХХ ст.

Завдання проекту:- виявити тенденції забезпечення житлом мешканців міста;–виявити характер культурних запитів місцевого населення та

визначити рівень їх забезпечення;–встановити ступінь задоволення жителів міста комунально-

побутовими умовами;-залучити членів сімей учнів до спільної пошукової діяльності,

сприяти формуванню правдивої історичної пам'яті;-формувати вміння та навички колективної та групової роботи;- створити колективний портрет епохи;- розвивати навички історичного дослідження;- зібрати інформацію для використання на уроках історії України;- зібрати матеріал для презентації.

Методи дослідження – пошукова робота, вивчення й узагальнення різних джерел інформації (фотографії, періодичні видання тих часів, архівні матеріали музею), інтерв’ю зі свідками зазначеного історичного періоду

Вид проекту – індивідуально-груповийВиконавці – учні 11 класуТермін виконання –1 місяць, проект – випереджальне

завдання до вивчення теми “ Соціально-економічний розвиток України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років”

Кінцевий результат – розширення знань з історичної теми, слайдова презентація проекту, інформаційні буклети, оформлення стенду “Нікополь у 50-8о–х роках”

Роботу над проектом можна продовжити у формі Веб- квесту

1. Опитування учнів з метою виявлення наявних знань з теми за допомогою анкети та онлайн-опитувальника

2. Ознайомлення учнів з метою та завданнями проекту, алгоритмом використання та інтерпретації історичних джерел; визначення джерел інформації. Збір і уточнення інформації, обговорення альтернатив виконання проекту («мозковий штурм»), вибір оптимального варіанту, уточнення планів діяльності.

3. Самостійна робота учнів над проектом, пошук, аналіз, систематизація, відбір необхідної інформації, її відповідне оформлення.

4.Представлення проекту у вигляді презентації.5.Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів

(успіхів та невдач) їх причин, аналіз досягнення поставленої мети, оцінювання учнів.

6.Вихідне анкетування, підбиття підсумків.

План роботи над проектом (алгоритм виконання)

Умови реалізації:-   пошукові – пошук та аналіз проблеми,

висування гіпотези, постановка цілей, обговорення методів дослідження;

-   аналітичні – аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, покрокове планування роботи;

-  практичні – здійснення запланованих кроків;

-  презентаційні – оформлення кінцевих результатів, підготовка та захист презентації.

Відгриміли бої Другої світової війни, догоріли пожарища, далеко на захід відійшов відкинутий ворог. І місто стало заліковувати рани. Згуртовано взялися за його відновлення нікопольці.

Орієнтовні результати проекту(презентація)

У 50-80-і роки Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії, машинобудування, будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості та ін.

Так, у 1954 році Південнотрубний завод у 4,6 рази перевищив рівень свого довоєнного виробництва.

Будівництво цеху ПТЗ, 1968 рік

Фундамент кільцевої печі, 1969 рік

Житлова проблема в місті стояла гостро, до того ж її суттєво ускладнювала посилена урбанізація. У 1950-х роках влада вирішувала житлову проблему завдяки збільшенню фінансування, спорудженню нового житла і заохоченню громадян будувати його власними силами. З’ясовано, що зростання житлового будівництва в місті за рахунок держави здійснювалося до другої половини 60-х років; надалі будівництво скорочувалося, хоча поліпшувалася його якість.

У зв'язку зі стрімким ростом міста розвивалося громадське транспортне сполучення. У місті почав працювати регулярний автобусний пасажирський рух, маршрути № 1 і № 2 проходили проспектом. Будувалися нові мережі доріг із твердим покриттям, відкривалися нові міські й міжміські маршрути, що покращували зв’язок між населеними пунктами.

“Горбатий міст” у місті Нікополі

Мешканці міста на автобусній зупинці

«Трудовий потяг», який прослужив нікопольцям близько 30 років, був скасований. У свій останній рейс «Трудовий» відправився зі станції «Місто» 31 липня 1958 року, прощаючись з містом і своїми пасажирами гучними і протяжними гудками. Рейки зняли, шпали прибрали, насип розрівняли. На маршруті залізничної гілки виросла тіниста алея-бульвар.

“Трудовий потяг”. Посадка пасажирів

Алея-бульвар. До 1958 року по ній проходив маршрут “трудового

потяга”

«Не думав, що така гнітюча це картина - розруйноване людське житло, розбите передчасно й ще серед розкішної природи українського літа».

Олесь Гончар

Час ставив нові задачі , диктував високі темпи розвитку промисловості. З метою збільшення виробітку електроенергії у вересні 1950 року Рада Міністрів СРСР прийняла рішення про будівництво на Дніпрі в районі Каховки гідроелектростанції потужністю 250 тисяч кіловат з греблею і великим водосховищем. Так розпочалася в історії Нікополя “поема про море”. До 1956 року Каховське водосховище було заповнене дніпровською водою.

Будівництво Каховської ГЕС. Перекриття русла. Вихід банкета з води. 1955 р

Каховська ГЕС. Водозливна плотина після затоплення, 1955 р.

З часом Нікополь перетворився на великий річковий порт, що з'єднує міста, що лежать вгору проти течії Дніпра з Чорним морем.

Річковий порт у Нікополі

Через недостатнє фінансування культурних програм державою багато будинків культури, клубів усю роботу зводили до перегляду кінофільмів та організації танців. Мала місце слабка матеріально-технічна база та нестача кваліфікованих працівників, 64% з них на початку 1980-х рр. не мала фахової підготовки. Матеріально-технічна база музеїв та бібліотек відставала від зростаючих потреб і запитів населення.

Окрасою міста в цей період став Палац культури Південнотрубного заводу, який був центром культурного відпочинку жителів міста. Вечорами біля БК ПТЗ грав духовий оркестр, молодь танцювала, літні люди відпочивали в затишному сквері. Тут призначалися побачення, відбувалися знайомства. Життя вирувало!

Палац культури Південнотрубного заводу. Збудований у 1956 році Палац культури.

Сучасний вигляд

Великою популярністю у городян завжди користувався стадіон «Металург», побудований на проспекті. Спорткомплекс починався з простого футбольного поля і невеликого будиночка - роздягальні для футболістів. Пізніше тут були побудовані прекрасний стадіон-чаша на 12,5 тисяч місць, спортивна зала, легкоатлетичний манеж. У дні футбольних матчів тисячі нікопольців і жителів регіону заповнювали проспект, прямуючи на стадіон вболівати за трубників.

Стадіон “Металург”. 1957 рік Стадіон “Металург”. Сучасний вигляд

Медичне забезпечення населення міста поступово покращувалося, знижувався рівень загальної захворюваності, проте високим залишався рівень професійних захворювань та виробничого травматизму, багато необхідних ліків були постійним дефіцитом, не вистачало кваліфікованого лікарського персоналу. В основі цих кризових явищ був залишковий принцип фінансування охорони здоров’я, слабка матеріальна база лікувальних установ, недостатнє забезпечення житловими умовами медпрацівників, що породжувало плинність кадрів.

Перша міська лікарня

У 1962 році в Нікополі розгорнулося будівництво нового промислового гіганта - заводу феросплавів, що залишається і по сьогоднішній день найбільшим феросплавним підприємством Європи і колишнього СРСР і одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Першу продукцію завод випустив 6 березня 1966 року.

Нікопольський завод феросплавів

Будівництво та введення в експлуатацію Нікопольського заводу феросплавів сприяли різкому збільшенню населення міста. Якщо наприкінці 50-х років населення Нікополя ледь перевищувало 80 тисяч жителів, то до 1970 року в місті проживали вже 125 тисяч чоловік. Таким чином, всього за десятиріччя населення Нікополя зросло більш ніж на 60%.

“Стара частина “ міста

Забезпечення жителів одягом і взуттям, товарами масового споживання покращилося порівняно з попереднімироками. Цьому сприяло розширенняїх виробництва, а також зростанняреальних доходів робітників і службовців. Однак у зазначені роки залишаласянизькою якість товарів вітчизняного виробника. Офіційні дані свідчать, що в 1986 році питома вага продукції вищої категорії якості складала лише 15,9 %.

Жителька міста. Район дамби

Харчування робітників і службовців в 50-х – 80-х рр. ХХ ст., порівняно з попередніми роками суттєво покращилося. Зріс асортимент харчової продукції в торговій мережі. Однак слабкі виробничі потужності харчової промисловості не забезпечували потреби жителів, багато продуктів були дефіцитом або ж мали низьку якість. Це стосувалося передусім м’ясомолочної продукції, кондитерських виробів, риби, овочів та фруктів.

Міський продуктовий магазин

У 60-80-ті роки в Нікополі були побудовані за новими типовими проектами середні школи №№ 3, 4, 5, 8, 9, 10, 20, 22, 24. Це були прекрасні, просторі, світлі школи зі спортивними залами, майстернями, їдальнями, теплицями. У школах обладувалися кабінети фізики, хімії, біології, математики, історії та інші. З'явилися лінгафонні кабінети. Здійснювався перехід на кабінетну систему.

Директори і завучі шкіл м Нікополя.У другому ряду (четверта ліворуч) -

завідуюча міськвно М.Д. Лимар. 1958р.

Середня школа №4. 1982 рік

У Нікополі в цей час працювало 27 загальноосвітніх шкіл, у тому числі: 13 середніх, 7 восьмирічних, 4 вечірніх середніх шкіл робітничої молоді, середня школа-інтернат № 1, восьмирічна школа-інтернат № 2, допоміжна школа-інтернат для розумово відсталих дітей.

2-”г” клас середньої школи № 13, 1968 рік

У презентації проекту встановлено залежність побуту і дозвілля жителів міста від тогочасної соціально-економічної політики партійно-державного керівництва; охарактеризовано потреби та ступінь забезпечення населення житлом, транспортом та медичними установами, навчальними закладами, висвітлено розвиток громадського харчування.

Осмислення досвіду минулого дає змогу глибше пізнати історію свого народу, не повторити помилок, творчо використати його кращі надбання для розбудови незалежної держави.

Під час виконання проекту якісно змінюється роль учителя. Педагог на всіх етапах виступає в ролі консультанта і помічника, а акцент робиться на процес аналізу та інтерпритації наявного матеріалу. Змінюється і роль учнів у навчанні: вони виступають активними учасниками процесу. В учнів виробляється свій власний погляд на інформацію. На етапі самоаналізу, а потім захисту вчитель і учні найдетальнішим чином аналізують логіку, обрану проектувальниками, причини невдач, наслідки діяльності і т.д. Розуміння  помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до нових знань. Подібна рефлексія дозволяє дати адекватну оцінку історичним подіям та процесам.

Висновки

Методи та форми оцінювання

Результати вхідного та вихідного тестувань

можуть бути преставлені у вигляді

діаграми

0

1

2

3

4

5

1. Анцишкін І.В. Житлово-комунальне господарство Нікополя. – К.: Тандем, 2002

2. Варивода Л.П. З історії медицини Нікополя. – К.: Зоря, 2001

3. Жуковський М.П. До питання про дослідження музеями історії міст і сіл. – К. : Тандем, 2003

4. Мальована Т.Г. Нікопольський краєзнавчий музей (історична довідка)

5. Шеремет С.В. Школы Никополя в ХХ веке (глава «Восстановление школы в послевоенные годы»). – Дніпропетровськ: Пороги, 2001

6. Шеремет С.В. Школы Никополя в ХХ веке (глава «Школа в 60-80-х годах») . – Дніпропетровськ: Пороги, 2001

7. http://www.bizslovo.org8. http://nikopol.do.am

Використані ресурси