/віртуальна книжкова виставка/

Скільки існує світ – стільки й існують війни. Кожен день хтось воює, гине. А найбільше болять людині війни, які відбуваються на території її країни.

Наша Україна не любить війни, вона не кривава. Наш народ ніколи не вів загарбницьких воєн. Але вся українська історія – це історія боротьби за незалежність.

Чи треба взагалі згадувати війну? Деякі кажуть, що не треба. Але це не так. Не можна забути тих, хто загинув у боях, віддав своє життя заради батьківщини. Наша пам’ять – то наша совість, то вічний вогонь на братських могилах.

Тут обелісків ціла рота.Стрижі над кручею стрижуть.

Високі цвинтарні воротаВисоку тишу стережуть.

Звання, і прізвища, і дати.Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,А не проживши й півжиття!

Хтось, може, винен перед ними.Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумнимиУ снах юнацьких не побув.

Хтось, може, має яку звістку,Які несказані слова...

Тут на одному обеліскуЄ навіть пошта польова.

Л. Костенко

Все далі і далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.

.

Пам’ятаймо минулезаради майбутнього

   Війна, 1941-1945 рр. : альбом / упоряд. Т. О. Ємельянова [та ін.] ; худож.-оформ. О. Д. Кононученко ; сканування та оброб. фотодок. – Харків : Фоліо, 2014. – 269 с.

Війна через об’єктив фотодокументалістики «…З фотоапаратом і кінокамерою в руках, володіючи істинним даром літописця, фіксуючи трагізм відступу, гіркоту втрат, драматичну дійсність у хвилини очікування атаки, ловлячи об’єктивом епізоди бою і затишшя після нього, 257 фронтових кінооператорів і понад 200 фотокореспондентів кожним кадром вписували безсмертні рядки в історію війни 1941-1945 років. Кожен п’ятий з них загинув…»

Фотоальбом містить 400 фотознімків, відібраних з архівної колекції Центрального державного фотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Поряд з ними розміщено кадри з хронікально-документальних фільмів і кіносюжетів військової хроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів та кінооператорів.

Війна через об’єктив фотодокументалістики

  Друга світова війна в історичній пам'яті України : за матеріалами Українського інституту національної пам'яті / Український інститут національної пам'яті ; упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець. – Київ ; Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. – 247 с. : портр., карти.

«Напевне, жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи…»

«Друга світова війна була для народу України війною на звільнення від окупаційних режимів нацистської Німеччини і комуністичного СРСР.

Не маючи власної держави, українці воювали в рядах Червоної Армії проти гітлерівських загарбників, в рядах німецької армії проти комуністичної диктатури і в Українській Повстанській Армії за свободу і незалежність України…»

У книзі проаналізовано події, що відбувались на території України, починаючи від проголошення Карпатської України у березні 1939 р., і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 р. 

Початок Другої світової війни в Україні

Патриляк І. К.   Україна в роки Другої світової війни : спроба нового концепт. погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – Київ : [Видавець ПП Лисенко М. М.], 2010. – 590 с.

«…Справжні учасники бойових дій скромно “догорали” по сільських хатах і тісних комуналках, а бійці “загороджувальних загонів” пишалися на парадах своїми “бойовими” нагородами. Дивлячись на увесь цей великий театралізований фарс, О. Довженко ще в 1946 році сумно зазаначив: “Огні горять. Музика грає. Майорять кров’ю стяги Перемоги. Гримить майдан Червоний під тягарем іржавої надлюдської божественної слави. Скрегочуть танки, виють радіо-поети панегірики маршалам, коням, залізу і знакам нагрудним великих подій. Салюти. Горді плани. Міжнародний вплив. Свято Перемоги. А на полі. Запрягшись у плуг, напруживши м’язи і голови зігнувши від потуги, орали вдови й корови і тихо плакали, вмиваючи слізьми свої права і обов’язки неухильні і найточніші в світі достовірність – страждання. О світе лихий! Що тобі до них? (…) І будь проклятий всяк, хто п’є, жере й сміється, пишучи сьогодні про добробут. І будь проклята пафосна лож в устах його»

Повний текст на сайті: http://www.ex.ua/19894271

Україна в полум'ї війни, 1941-1945 / П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов та ін. – Київ : Україна, 2005. – 558 с.

«…Своїми звитяжним бойовими діями війська чотирьох Українських фронтів зробили вагомий внесок в остаточний розгром гітлерівського фашизму, вихід з війни союзників Німеччини – Румунії, Болгарії та Угорщини. Вони визволяли Чехословаччину, Польщу, Австрію, Югославію та Албанію. Перемоги Українських фронтів… мали важливе значення для активізації антифашистського руху в ряді країн Європи й зміцнення демократичних сил. Бойові дії чотирьох Українських фронтів у Європі на завершальному етапі другої світової війни стали вершиною радянського воєнного мистецтва, а досвід, набутий ними, - безцінним скарбом, національним багатством і предметом особливої гордості громадян незалежної держави»

2-й Український фронт Вуличні бої в Будапешті. 1945 р.

1-й Український фронт. Урочисте проходження

на Параді Перемоги 3-й Український фронт.м. Бухарест. 1944 р.4-й Український фронт.

м. Севастополь. 1944 р.

Україна у Великій війні, 1939-1945 : наук.-попул. вид. / редкол. І. Юхновський [та ін.] ; упоряд. Л. Герасименко, В. Расевич. – Київ : ЕММА, 2014. – 262 с.

«Ця книжка – плід великого числа дискусій, обговорень, намагань засвідчити повагу всім українцям, що у цій страшній війні по різні боки фронтів і у фронтовому тилу гідно несли своє споріднення з Україною, – зазначає І. Юхновський. – Упродовж свого існування українці не мали незалежної держави, Україна перебувала на роздоріжжі світової історії і часто ставала пристановищем для чужих народів. Наша земля родить українців, і українська земля асимілює тих, хто приходить на цю землю».

«…Від перших днів боїв на території України найбільш загрозливе становище склалося території Південної Волині та Північної Галичини. За перший день боїв Вермахт прорвався на радянську територію на 35-50 км. Основний удар німецької 1-ї танкової групи та 6-ї піхотної армії було спрямовано на так званий “Сокальський кордон” (межу сучасної Львівської та Волинської областей)…».

Федака С. Д.   Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України / С. Д. Федака. – Ужгород : Ліра, 2010. – 237 с.

У книжці описані бойові операції радянських військ на теренах України 1941-1944 років. Виклад матеріалу ґрунтується на спогадах радянських і гітлерівських воєначальників та документальних матеріалах.

Львівсько-Чернівецька стратегічна оборонна операція

22 червня-6 липня 1941 р.«22 червня п’ять гітлерівських дивізій,

прорвавши оборону на стикові 5-ої і 6-ої радянських армій, де утворився 50-кілометровий розрив, рушили вглиб України. Вже о 3.25 ночі відбулася перша атака німецької авіації на Скнилівський аеродром під Львовом. За цим послідували бомбардування самого Львова о 13, 15, і 23 годині. Було знищено пасаж Мікуляша, будинок на початку вул. Коперніка, кілька кам’яниць на Сикстутській (нині Дорошенка), частково постраждав залізничний вокзал…»

Беркгоф К.   Жнива розпачу : життя і смерть в Україні під нацист. владою / К. Беркгоф ; Український науковий інститут Гарвардського університету, Інститут критики ; авториз. пер. з англ. Т. Цимбал ; худож. Я. Гаврилюк. – Київ : Критика, 2011. – 455 с.

Ця книжка розповідає про історію повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941–1944 роках населення «найбільшої колонії нацистської Німеччини» – Райхскомісаріату Україна, який охоплював чималу частину українських теренів.Київський базар Євбаз. Вересень 1942 року

Моргун Ф. Т.   Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу : факти і наслідки / Ф. Т. Моргун. – Вид. 4-е, перероб. і допов. – Полтава : Дивосвіт, 2008. – 294 с.

«Українська молодь, яка загинула в результаті сталінського голодомору, терору, у Другій світовій війні, та само вилучена з народу, його мови і культури, неначебто хтось вилучив з кругообігу пір року весну, що відроджує силу і красу природи»

Автор

«…До цього часу ні істориками, ні воєначальниками твердо не заявлено, що Кирпонос і його солдати, затримавши ворога в боях за Київ на два місяці, зірвали гітлерівський бліцкриг. … Наші далекосхідні й сибірські дивізії, котрі підійшли на бойові позиції під Москвою, навпаки, були добре екіпіровані. Бійці мали кожухи, валянки й інше хороше зимове обмундирування, одержували добре харчування. І саме ці війська завдали поразки німцям у грудні 1941 року. Але умови для цього були створені героїчними діями воїнів Кирпоноса, жителів Києва й України, які самовіддано боролися проти фашистських окупантів…»

Військова рада Південно-Західного фронту у серпні 1941 року під

Києвом

Берник Н. В.   Київ у Великій Вітчизняній війні : книга-пам'ятник : до 70-ї річниці Перемоги рад. народу у ВВВ / Н. В. Берник ; оформ. Є. В. Марченко. – Київ : Об'єднання «Всесвіт», 2013. – 799 с.

«Досить швидко звичайний ритм повсякденного життя киян почав підпорядковуватися законам воєнного часу…»

«До перших днів німецької окупації належить одна з найдраматичніших сторінок історії Києва періоду Великої Вітчизняної війни – руйнація головної магістралі міста - Хрещатика і дотичних до нього вулиць, а також Успенського собору…»

Соколенко О. Г.   Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. : до 70-ї річниці Перемоги рад. народу у Великій Вітчизняній війні : кн.-пам'ятник / О. Г. Соколенко ; Комісія у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни при Верховній Раді України ; Всеукраїнська спілка учасників війни ; авт. ідеї Л. В. Василенко ; уклад. авт. – Київ : Об'єднання "Всесвіт", 2012. – 1429 с. Книга містить максимально повну добірку

архівних фото та інформаційних матеріалів стосовно партизанського руху на теренах України під час німецько-радянської війни, що були надані державними архівними установами України та Комісією у справах колишніх партизанів при Верховній Раді України.

«…Нині 22 вересня, коли у 1941 році С. А. Ковпак підписав наказ про створення Путивльського партизанського загону, народ України відзначає День партизанської слави, віддає належне добровільним захисникам Вітчизни, які зброєю в руках в роки тяжких випробувань виступили проти агресора».

«…Вперше в історії України зібрана вся інформація про партизанські з'єднання, їхні загони, про партизанів, підривників та розвідників, їхні фотографії і - найголовніше - карта, яка засвідчила, що в кожній області, районі та місті були підпільні організації. Це пам'ять, яку ніхто не зітре», - сказав віце-президент Європейського Форуму Миру Віль Ромащенко.

Березняк Є. С.   Євген Березняк розповідає. Спогади майора Вихора / Є. С. Березняк ; упоряд. М. І. Марченко. – Вид. 3-є, перероб. і допов. – Київ : Воєнна розвідка, 2013. – 263 с. – (Розвідка України. Від першої особи).

«...І ще. У моєму серці найдорожчою була, є і завжди буде моя Вітчизна. 

Свою багатостраждальну Україну я любив і тоді, коли вона була зруйнована громадянською війною, і тоді, коли її окупували і пограбували німецькі нацисти, і тоді, коли вона долала величезні труднощі повоєнної відбудови, і тепер, коли вона опинилася в числі найбідніших країн Європи. 

І навіть така вона є моєю Батьківщиною, і я їй вірю, вірю народові своєму в здатності піднятися з колін, подолати небачено жорстоку кризу. Від вас залежить майбутнє нашої Вітчизни. Хотілося б, щоб ви серцем своїм відчули, зрозуміли і запам'ятали велику істину: Батьківщина без вас обійдеться, а ви без неї - ні!»

Якщо і досі пам’ять мучить, Порви її, як фото, й викинь.Забудь, як рвали черевики,Штурмуючи ворожі кручі.Забудь, що бачив: смерть,

страждання,Як друг, конаючи, волав,

Забудь слова його останні,Забудь, що ця війна була.Збудуй довкола загорожу,І стануть сонячними дні.

Забудь, що був ти на війні.…І я забув би, та не можу.

В. Слапчук

Василь Слапчук, поет і прозаїк, який сам пройшов війну в Афганістані, писав: «Є дві війни: уявна і справжня. Уявна війна створена теоретиками стратегії воєнної справи, поетичними описами боїв, офіційними звітами й навіть оповіданнями очевидців. А справжня війна – це суміш бруду й крові, тваринний страх, потворність, повне безглуздя»

«І чорніли тюльпани…»

У горнилі локальних воєн... : нариси, спогади, вірші, пісні / упоряд. О. В. Зайченко, М. М. Коструба, В. М. Устинова. – Умань : АЛМІ, 2014. – 535 с.

«…на зміну війнам “гарячим” прийшла війна “холодна”. Незважаючи на протилежну назву, вона теж збирала з людства данину новими жертвами, адже породила десятки й десятки локальних збройних конфліктів. У них довелося брати участь багатьом українцям, у тому числі й жителям Уманщини. Ця книга – про них…» /генерал-лейтенант Б. Ткач/

Це видання логічним і закономірним є продовженням книги «Відлуння афганських гір».

Червонопиский С. В.   Военно-политическая спецоперация СССР, 1979-1989 гг. : справочник / С. В. Червонопиский, А. А. Костыря, В. Г. Сироштан. – Киев : Мединформ, 2014. – 450 с. : фотоил. – (Афганская арена).

Задворная С. А.   Территория чести / С. А. Задворная ; фото из личных архивов героев кн. – Киев : Азимут-Украина, 2009. – 247 с. : фотогр.

Моісєєнко І. О.   Сектор обстрілу – "Аісти" : роман, ст., поезії / І. О. Моісєєнко ; авториз. пер. поезій з рос. Т. Майданович. – Вид. 2-е, допов. – Київ : Криниця, 2011. – 383 с.

«В этой книге рассказ о тех, кто прошел Афганистан, кто выжил, кто, возвратившись на Родину, постепенно преодолевал жестокий, циничный и безжалостный бюрократизм, а затем «афганский синдром», кто, залечив свои физические и душевные раны, заново создал свою жизнь и себя, а также о тех, кто остается в памяти нашей», – каже пані Світлана.

У романі «Сектор обстрілу – „Аісти”» відлік подій ведеться від трагічної загибелі в Афганістані українського Поета-героя «Аіста» (О. І. Стовби), у підрозділі якого служив автор. Це – перший за роки незалежності України художньо-літературний твір великої форми про війну в Афганістані 1979–1989 років, виконаний українською мовою. Його автору, письменнику Ігорю Моісєєнку, колишньому воїну-афганцю, – присвоєно звання першого лауреата літературно-мистецької премії ім. Богдана Хмельницького у 2010 році «за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва».

«Суспільство, кращі сини якого полягають жертвами Молоху – ідолу війни, приречене опинитись на тому ж вівтарі» – саме в тому полягає провідна ідея роману.

Аблазов В. И.   Долгий путь из афганского плена и безвестия / В. И. Аблазов ; Українська Спілка ветеранів Афганістану ; ил. и фото на обл. авт. – Киев : РИА "Марко Пак", 2005. – 240 с.

Фото з сайту: http://artofwar.ru/

Аблазов В. И.   Над всем Афганистаном безоблачное небо / В. И. Аблазов ; Українська Спілка ветеранів Афганістану ; ил. и фото на обл. авт. – Киев : РИА "Марко Пак", 2005. – 348 с.

«Война в Афганистане, в которой в период с 1979-89 гг. принимала участие Советская армия, имела тяжелые последствия. Оценочный удельный вес участия и потерь Украины в Афганистане составляет около 25% (50% - Россия, 25% - другие республики Союза ССР). В Украину не возвратились с войны 3360 ее сыновей, из которых 3280 погибли и умерли от ран, 80 попали в плен и пропали без вести…».

Відлуння афганських гір : воїнам-афганцям Уманщини присвячується : нариси, спогади, вірші, пісні / упоряд. О. Зайченко, М. Басараб, В. Устинова. – Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. – 268 с. : фотогр.

Сторінки книги наповнені думками й переживаннями, спогадами й розповідями різних за долею, професіями, уподобаннями людей – воїнів-афганців, вчителів, журналістів і, що особливо важливо, старшокласників Уманщини – переможців конкурсу «Афганська війна очима молоді».

Фото з сайту: http://artofwar.ru/

«…Бої закінчуються, а історія – вічна. Пішла в історію дев’ятирічна афганська війна. Але ще довго будуть турбувати

всіх нас голоси загиблих і живих – війни не закінчуються безслідно. Ті, хто вижив – то живий голос війни…»

Наталя Безугла.

«…Ні, ця віна не потрібна нікому.Так, ми її не пробачимо, себтоПеремагай і вертайся додому.

Просто живим повертайся, і все тут»І. ЦіликЗа 75 років ми звикли до миру, слова-побажання «мирного неба»

викликали хіба що посмішку – хіба може бути інакше? Незалежність дісталася нам легко, безболісно і безкровно. Саме в цьому, мабуть, була проблема. Ми забули, що волю потрібно захищати. Ми повірили, що навкруги нас – «брати», нездатні нанести нам підступний удар. А виявляється, потрібно було про це пам’ятати. Потрібно завжди бути готовими захищати свою країну.

За два останні роки ми багато нового про себе дізналися. Ми побачили, що війна буває так близько… І ти постійно стикаєшся з нею, навіть не перебуваючи на фронті. Вдивляючись у хроніки теперішніх новин, де бачиш вирви від мін і снарядів, згарища садиб, мимохіть ловиш себе на думці, що переглядаєш фільм про другу світову війну. Війна вразила Україну у саме серце. Однак не здолала наш народ. Ми вистояли, заплативши надзвичайно велику ціну. І продовжуємо платити, отримавши за це неоціненний досвід. Платимо життями кращих синів і дочок нашого народу.

За Україну, за її долю

Горбулін В. П.   Україна і Росія: дев'ятий вал чи Китайська стіна / В. П. Горбулін, О. С. Власюк, С. В. Кононенко. – Київ : НІСД, 2015. – 62 с.

«…Кожна держава повинна зробити все можливе для своєї оборони – це її головний морально-політичний обов’язок перед собою й перед світовою спільнотою. Беззахисні та нестабільні країни становлять для міжнародного миру загрозу, яка за своїм значенням поступається лише тій, що находить від власне агресора. Слабка держава провокує потенційного агресора до нападу. Натомість боєздатна країна, котра зробила все можливе для своєї самооборони, постає головною перешкодою на шляху агресії… Героїчний і безкомпромісний спротив навіть найменшої держави може зупинити найбільшого агресора»

У виданні розглянуто політико-теоретичні, геополітичні, культурно-історичні й зовнішньополітичні аспекти збройного конфлікту на Донбасі. Запропоновано прогностичні сценарії подальшої еволюції конфліктної ситуації на двосторонньому, регіональному й глобальному рівнях.

Магда Є. В.   Гібридна війна: вижити і перемогти / Є. В. Магда. – Харків : Віват, 2015. – 303 с.

Євген Магда у своїй книзі «Гібридна війна: вижити і перемогти» розповідає про історичний, енергетичний, інформаційно-психологічний аспекти гібридної війни, називає причини, через які Україна стала жертвою агресії з боку Росії. Не обмежуючись твердженням «у всьому винен Путін», автор аналізує причини послаблення України, зазначає головні прояви агресії і пропонує рецепт перемоги в протистоянні з найбільшою державою світу.

Сурженко М.   АТО. Історії зі Сходу на Захід / М. Сурженко ; обкл. М. Шкварок. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 83 с.

Для когось АТО – просто три букви. Для когось – справжнє випробовування. Що ви зробили б, якби одного дня залишились без нічого? Чи змогли б знайти в собі сили боротися далі, бо рідне місто виштовхнуло вас зі своїх обіймів і змусило починати все заново?

Ангеліна«…У центрі я на власні очі побачила Інститутську. Вона була у квітах, хоча минуло вже стільки часу. Як сумно стало за Україну. За те, що Бог забирає найкращих. Вірю, що для них є ліпший світ. Справедливий. Сонячний. Теплий. У житті все виглядало не так, як по телевізору. Мені завжди було шкода тих людей, які вийшли під кулі. Незважаючи на те, що наші погляди не збігалися, я вважала їх справжніми чоловіками й героями. А коли пройшлась місцем їх загибелі, то здалося, ніби ходжу по їхніх кістках. І відчула свою провину. Я ніяк їм не допомогла. Ні вчинками, ні бодай словом. А тепер я вилізлі зі свого зруйнованого кубла в місто, в якому вони віддали своє життя. За мене. Напевно, я заслужила те, що маю…»

Всеукраїнський сімейний конкурс «Книга пам’яті мого роду» проводився з 01 січня по 14 жовтня 2015 року. Загалом у Конкурсі взяли участь 1077 робіт з 19 областей України. На розгляд Головного журі до Національної бібліотеки України для дітей надійшло 185 робіт переможців обласного туру: 127 – у номінації сімейні книги та 58 – у номінації відео-книги. Переможцями конкурсу стали 22 роботи: 15 – у заявлених номінаціях та 7 – поза конкурсом.

Пуча Максим та Даніїл, 12 р. Хмельницька обл.

Краснюк Богдан, 12 р.,Миколаївська обл.

Ситник Дмитро, 3 кл.,Кіровоградська обл.

Кращі роботи можна переглянути на сайті Національної бібліотеки України для дітей.

Симоненко Єва, 6 р.,Запорізька обл.

Шевченко Максим, 5 кл.,Запорізька обл.

Воловик Софія, 12 р.,

Київська обл.

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»

Лустюк Марія, 11 р.,Рівненська обл.Проценко Вікторія, 10 р.,

Черкаська обл.Зинченко Наталія, 15 р.,

Кіровоградська обл.

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»

Сєроус Руслан, 13 р.,Київська обл.

Щербань Владислав, 16 р.,Полтавська обл.

Татаровський Дмитро, 1 кл.,Херсонська обл.

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»

Толстеньова Яна, 5 кл.,Запорізька обл.

Котовщик Ілона та Павло, 6 кл.,Київська обл.

Антонова Катерина, 7 кл.,Запорізька обл.

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»Відеороботи

Роботи переможцівВсеукраїнського сімейного конкурсу «Книга пам’яті мого

роду»Відеороботи

Фото з сайтів:http://territoryterror.org.ua/uk/history/1945-1953/1946-1947/https://uk.wikipedia.org/http://school.xvatit.com/