2016 © Constantine Skorokhodov

«Кайдашева сім'я» — реалістична соціально-

побутова повість українського письменника Івана

Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1878 року. У творі на матеріалі повсякденного життя

селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу,

його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір

неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.

Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879, № 3-12. Того ж року повість вийшла у Львові окремими

виданнями.Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-

Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але

царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд

«предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось

перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи

інші претензії.Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення

фрагментів відзначених цензурою.

Історія написання

Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.

Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею.

Розвиток дії — постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Сюжет

Омелько Кайдаш — голова сім’їМаруся — його дружинаКарпо — старший синЛаврін — молодший синМотря — старша невістка, дружина КарпаМелашка — молодша невістка, дружина ЛаврінаДругорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха)

Персонажі

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору.

Тема: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Рід, жанр, тема

Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Ідея, головна думка

Повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

Опис частин:I. Лише родинні відносини та суперечки;II. Одруження Карпа;III. Відношення між невісткою Мотрею та

свекрухою;IV. Сватання Лавріна;V. Його одруження;VI. Ставлення свекрухи до другої невістки –

Мелашки;VII.Похід до Києва;VIII.Втеча Мелашки;IX. Сварки між сім’ями братів.

Композиція

Засоби сатири в повісті: гостро комічні сценки, смішні ситуації (п’яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер’єру, портретів

Жанрова відповідність твору полягає в тому, що зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на «жарти, смішки, штукарства» та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний.

Жанрові особливості

Проблема батьків і дітей Проблема сімейних стосунків Проблема виховання Проблема народної моралі Проблема віри в Бога Проблема людської гідності Проблема добра і зла

У цьому творі художньо відтворено, як каже сам автор, «темні плями народного життя». Повість висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян, пияцтво, відсутність культурного дозвілля.

Проблематика

Особливість Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період. Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька). Діалоги в повісті рухають і розгортають дію. Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані. У повісті згадується понад 30 релігійних свят Повість багата фразеологізмами. В 1993 році за повістю був знятий однойменний фільм.«Кайдашева сім’я» — один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького.

1.Хто назвав повість «Кайдашева сім'я» «найкращою оздобою українського письменства»?

2.До якого літературного роду належить «Кайдашева сім'я»?

3.Через що сталася остання сварка між Кайдашами?

4.До якого літературного напряму належить повість «Кайдашева сім'я»?

5.Хто повів до Києва Мелашку? 6.У якому фрагменті повісті

«Кайдашева сім'я» виникає друга сюжетна лінія?

Тести

7. Хто з жінок повісті найбільш лірична та спокійна?

8. Хто нагнав Кайдашиху в ставок?9. Хто героїв повісті вірив, що «хто

буде постить у ту п'ятницю, той не буде у воді потопати»?

10. Хто з героїв повісті виконує роль «народного радіо»?

11. У Кого в Києві жила й працювала Мелашка?

12. У якому селі відбуваються основні події повісті?

1. «Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був пошожий з виду на матір»

2. «На словах, як на цимбалах грала, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне»

3. «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!»

4. «В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи зі злістю»

Вгадайте персонажа

2016 © Constantine Skorokhodov