СКЛАДНІСТЬ І

НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ

ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ

ХХ СТОЛІТТЯ

ХІХ ст. ХХ ст.Доба буржуазних революцій, які призвели до лібералізації політичної та економічної ситуації у країнах Європи.

Пролетарські революції, які призвели до встановлення авторитарних та тоталітарних систем.

Війни мають локальні особливості. Війни набувають глобального світового характеру.

Науково-технічний прогрес дає більше користі, ніж шкодить.

Науково-технічний прогрес разом з користю, яку він несе, починає загрожувати фізичному існуванню людства та планети в цілому.

Вдосконалюється зброя. З’являється зброя масового знищення.

Політика геноциду проти підкорених народів досить обмежена.

Політика геноциду проти підкорених, а також власних народів набуває тотального, масового і необмеженого характеру.

Риси, притаманні ХІХ ст. і ХХ ст.

А. Шопенгауерутверджував своєю філософією ідею так

званої “волі до життя”, вбачав в людині лише сліпу волю, інстинкти,

страх та відчай

А. Бергсон утверджував своєю філософією

“життєвий порив”, пізнання якого є

можливим лише завдяки інтуїції

Ф. Ніцше утверджував своєю філософією ідею

“волю до влади”, оспівав непересічну силу індивідуума,

надлюдини

К. Маркс вважав, що головною рушійною

силою людства є боротьба класів у суспільстві, яка

базується на цілком на матеріальній основі.

Колектив – велика сила.

З. Фрейд відкрив у людській психіці

“підсвідоме” і “несвідоме”

Філософи, які ставили у центрі своїх

філософських систем людину

Хосе Ортега-і-Гассет

•тенденція до дегуманізації (перевага естетичного на етичним, художник вже не є вчителем чи проповідником, він лише митець);•тенденція уникати живих форм (відмова від наслідування);•прагнення до того, щоб твір мистецтва був лише твором мистецтва;•прагнення зрозуміти мистецтво лише як гру і тільки;•тяжіння до глибокої іронії;•тенденція уникати будь-якого фальшу, і в цьому зв’язку виконавська майстерність;•мистецтво, безперечно, чуже будь-якій трансценденції.

НОВІ РИСИ ХХ СТОЛІТТЯ, ЯКІ СФОРМУЛЮВАВ

ХОСЕ ОРТЕГА-І-ГАССЕТ