Харків Харків літературнийлітературний

Харків ХІХ ст.Університетська гірка.

Харківський колегіум

Семен Климовський

(кінець 17 – перша половина 18 ст.)

Г. С. Сковорода (1722 - 1794)

Сковородинівська криниця в с. Бабаї

Г. Квітка – Основ 'яненко (1778-1843)

Будинок “Слово” в якому жили

багато відомих українських

письменників.

В.Н. Каразін (1773-1842)

У 1805 році відкрито перший в Україні університет, у цьому заслуга В. Каразіна.

Х.О. Алчевська (1882-1931)

Коли твій біль засне, Вкраїно?

Коли побачиш ти весну?Коли, вечірняя годино,Твій світ осяє темну

млу?

24.V. 1907.

Стецько із п'єси“Сватання на Гончарівці”

Інститут благородних дівиць

Одна із вулиць в центрі міста названа ім'ям нашого

талановитого земляка

“Сам хвилюється і нас хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. (В. Коряк)

Н.Л. Забіла

Б. О. Чичибабін

Я на землю упал с неведомой звезды,С приснившейся звезды на каменную землю,Где сколько б я ни жил, отроду не приемлюНи тяжести мирской, ни дружбы, ни вражды..»

І. Перепеляк

Поклало море в узголів’я нічІ непомітно, як дитя, заснуло.Лінива хвиля в мороці зітхнулаІ задрімала в голубому сні.

Та сон снується в тиші до пори.Таємно вітер налетить гарячий.Легка дрімота раптом

догорить,І море знову, як дитя, заплаче…

Римма КатаеваНу, что ты делаешь со мной,

моя Сумская?Не Дерибасовская ж ты и не

Тверская!...Гляди, как пенятся зеленые

бульвары,А нас – твои упрямо тянут

тротуары.Мне каждый выступ,Каждый выдох твой знакомы.Тебя вышагиваю, чувствуя,

что дома…

Анатолій Антонович Перерва

В мільйоннім місті є давно метро,

І хмарочоси, і гримить естрада…

Мені ж тривожить душу, гріє кров

Ця назва світла й приязна – Левада.

(ЛЕВАДА)

Нам доля легенду даруєПро Харків і назву його.По дикому полю гарцюєКозацький отаман

Харко.

Елеонора Булгакова«Рос одинокий, слабый стебелек,

И вдруг возник необычайно нежный, С пуховой серединкой безмятежной,

Великолепный, царственный цветок – Расцвел в саду клематис

белоснежный.» ( КЛЕМАТИС,

1989 г.)

Н. А. Супруненко

Харківські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їхніми

здобутками