КРАСНОАРМІЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

До 160-річчя роману – хроніки «Чорна рада» П.Куліша

Усний журнал

«Сторінками «Чорної ради» П.Куліша»

Підготували:

Писаренко Наталя Семенівна, учитель української мови та літератури

вищої кваліфікаційної категорії

Малинівського НВК

Покровського району Донецької області

Шведченко Іван Григорович, учитель історії

вищої кваліфікаційної категорії,

учитель-методист

Малинівського НВК

Покровського району Донецької області

Малинівка – 2017

«Чорна рада» - найліпша історична

повість у нашій літературі.

Іван Франко

Мета: розширити знання учнів про історичне минуле, давню славу України;

розвивати вміння пов’язувати історичні факти з літературними

процесами, робити узагальнення на підставі власних спостережень;

критично оцінювати поведінку літературних персонажів; виховувати

повагу до творчої особистості П.Куліша, національну самосвідомість,

патріотизм, пошану до народу, що, попри всі невдачі, прагнув свободи і

незалежності; розвивати культуру мовлення, логічне мислення, сприяти

розвиткові творчих здібностей учнів.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор; портрети П.Куліша,

Б.Хмельницького, Я.Сомка, І.Брюховецького; репродукція картини

«Руїна» худ. М.Хмелька.

Тип заходу: інтегрований (літературно-історичний усний журнал: українська

література, історія України).

Учасники: учні 9 класу.

Очікувані результати. Після цього заходу учні зможуть:

- висловлювати власні міркування з приводу актуальності порушених у

романі «Чорна рада» проблем відродження, культурного збагачення нації;

- усвідомлювати важливість для громадянина України збереження свободи і

незалежності рідного краю, його державності;

- називати найвидатніших діячів доби Руїни та пояснювати їх роль у

становленні української державності;

- відрізняти в сюжеті твору реальні історичні постаті від вигаданих

персонажів;

- уміти аналізувати художні особливості твору, передати яскравість і

багатство мови.

Випереджаючі завдання

1. «Історики» виконують міні-проекти про добу «Руїни», «чорну раду»

1663 року, правління гетьмана І.Брюховецького.

2. «Літературознавці» добирають матеріал про актуальність роману

«Чорна рада» П.Куліша в наш час.

3. «Лінгвісти» досліджують особливості мови роману.

4. «Експерти» готують запитання та завдання для інших груп дослідників

у формі літературної вікторини: тематичний кроссенс «Руїна» за романом

П.Куліша «Чорна рада», гра «Я знаю 5…», конкурс детективів, гра

«Мішанина», конкурс «Приховане прислів’я про козаків і козацтво», гра

«Головоломка».

Хід заходу

У святково прибраній залі на мультимедійній дошці епіграф, портрет

П.Куліша, надпис «До 160-річчя виходу в світ роману «Чорна рада»

П.Куліша».

І. Вступне слово вчителів.

Учитель української літератури

- У 2017 році виповнюється 160 років з дня видання твору «Чорна рада»

П.Куліша – першого україномовного історичного роману.

Якось Куліш написав у листі до відомого професора філології Осипа

Бодянського: «Страшно подумати, що народ, котрий настільки активно брав

участь у подіях роду людського, не в змозі буде розповісти про своє життя в

історичному романі». Тому й задумав він написати епохальний твір, у якому

б історія українського народу ожила й заговорила устами гетьманів, козаків

та простих селян.

Тож запрошую вас на слово щире, на бесіду мудру про складні етапи

історії України, представників різних суспільних прошарків того часу, про

національний дух народу. Спробуємо переконатися, що роман «Чорна рада»

займає гідне місце в контексті світової літератури.

Учитель історії України

Демонструє портрети Б.Хмельницького, Я.Сомка, І.Брюховецького, після

чого наголошує, що саме з цими політичними діячами пов’язаний період в

історії України, що буде обговорюватися на сьогоднішньому заході.

- П.Куліш наповнив роман живим колоритом епохи. Справжні патріоти

своєї батьківщини, яких ми знаємо з історії України та зустрічаємо у

цьому творі, змушують замислитися про моральну відповідальність

кожного з нас за майбутню долю України.

Тож запрошуємо познайомитися з першою сторінкою журналу.

ІІ. Доповіді учнів. Міні-проекти.

І С Т О Р И К И

Сторінка перша: «Актуальність роману «Чорна рада» в наш час»

Літературознавець 1. Минає 160 років з

дня виходу у світ роману «Чорна рада»

П.Куліша. У ХІХ ст. українські землі не

мали своєї державності, вони були у

складі двох імперій – Російської та

Австрійської. Населення українських

земель зазнавало національного,

соціального та релігійного гніту. Подібні процеси відбувалися і в ХVІІ ст. у

період Руїни (1657-1687 р.р.). Автор намагається проаналізувати причини

такого явища. І це йому вдається…

Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери

героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив

своєрідну множинність України. Кого тут тільки нема!

Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і

українська шляхта, кобзарі і міщани…Яких тільки політичних орієнтацій не

дотримуються ці різні соціальні верстви України!.. У цьому катаклізмі

соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного

замирення, взаємопорозуміння та зради», - писав літературознавець

М. Жулинський.

Літературознавець 2. Які знайомі до болю й актуальні нині проблеми!

Учений продовжує висновок так: «Найбільша загроза для початкової

розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити

не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська

верхівка, не з боку народних низів, а з боку ненаситної жадоби

старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку».

Роман «Чорна рада» не втратив своєї актуальності і на сьогодення.

Україна добилася незалежності, але серед української еліти немає злагоди,

різні орієнтири на напрями зовнішньої політики, жадоба до багатства.

Тому так наполегливо утверджує П. Куліш ідею моральної чистоти,

благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними

пориваннями до влади слід шукати «правду-істину у своїй душі, очищати її,

як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до

блаженства і внутрішнього спокою».

Коли читаєш ці слова, розумієш, що Куліш зазирнув не лишу в минуле

свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, нащадкам, серйозні моральні

уроки.

Питання незалежності України, варварського втручання Росії в

Україну, запроданства, ролі державного діяча в історії, боротьби добра і зла,

батьків і дітей, кохання й подружнього щастя людини й народної моралі –

проблеми, які існують сьогодні і які вирішувати нам!

Сторінка друга :«Руїна»

Історик 1. Роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» висвітлює події

періоду української історії, відомого під назвою Руїна.

Тридцятирічний відтинок часу (1657-1687 рр.) відзначився розпадом

української державності і загальним занепадом. Під час Руїни українські

землі були поділені по Дніпру на Лівобережжя та Правобережжя, і ці

половини ворогували між собою.

Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у

внутрішні справи України, українські політичні сили підтримували приязні

стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську православну

церкву 1686 р. було підпорядковано Московському патріархатові.

Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких

поглядів, котрі не могли здобути широкої підтримки. Пізніше український

народ скаже: «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Мались на увазі

Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. А від цього, перш за все, страждав

український народ.

Історик 2. Французький мемуарист Француа-Поль Деларак, який у 70-х рр.

ХVІІ ст. побував на Правобережній Україні, у своїх «Спогадах про Україну»

писав: «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає,

обернула найродючішу частину Європи на справжні поля, зарослі бур’яном

руїни, що покинуті жителями міста. Отак нині від тієї України залишилося

тільки ім’я козацьке. Її населення розпорошилося, переселившись або

попонад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під пануванням

Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».

За доби Руїни доля трагічно відвернулася від новонародженої на

Україні козацької держави. З могутньої войовничої сили при Б.

Хмельницькому через 30 років його смерті вона перетворилася на безпорадну

жертву внутрішніх чвар, туземних вторгнень і поділів.

Літературознавець

Про становище України в період Руїни

Суне сила велика в бідну Україну,

Котра тридцять вже років плаче на руїну.

Геть обдерта з багатства ворогами чужими

Та найбільше у чварах між синами своїми,

Розшматована тими, що в злій ворожнечі

Хату жаром спалили із власної печі!

Боже, Боже! В ці літа люто тне щербата –

Батька син убиває, брат іде на брата.

.

Сторінка третя :«Чорна рада».

Історик 3. До 1663 року українські землі були

вже фактично поділені на Правобережжя та

Лівобережжя. Постало питання про вибори

гетьмана Лівобережної України. 1662 р.

гетьманом обрали Якима Сомка, переяславського

полковника.

Сомко намагався повернути державі недавню

єдність, силу і незалежність, виступав проти

іноземного втручання і внутрішні справи України. Російський цар не

затвердив Сомка на посаді гетьмана, підозрюючи його в сепаратизмі. Йому

закидали нелегітимність його обрання, оскільки при виборах гетьмана були

відсутні запорожці.

Московський цар Олексій Михайлович волів бачити на посаді гетьмана

кошового отамана Запорізької Січі Івана Брюховецького.

Історик 4. Іванець, як його називали, був умілим

оратором, демагогом, авантюристом. Селянам

обіцяв відновити справедливість і поліпшити їх

становище, зменшити податки. Міщанам було

обіцяно надати право на самоврядування.

Козакам казав: «Усі будемо рівні», «Хліб та воля

– козацька їда», обіцяв обмежити старшинське

землеволодіння. Це на людях а позаочі він

говорив: «дурне мужицтво», «мужва невмита», «порівняти батогами» тощо.

Він також добився довіри та підтримки московського царя та релігійної

підтримки з боку єпископа Мефодія.

Брюховецькому цар дозволив скликати Чорну раду. Вона відбулася 17-

18 червня 1663 року у м. Ніжині. Чорною її назвали тому, що в ній брали

участь, крім козаків, ще й сільська та міська біднота («чернь»), а також, що

вона була бідною, оманливою.

При підтримці запорожців, селян, міщан і під тиском московського

війська на чолі з Д. Великочагіним (у творі Гагіним) І. Брюховецького було

обрано гетьманом Лівобережної України. На Чорній раді зчинилася бійка між

прихильниками Сомка та Брюховецького. Пролилася кров, були жертви.

Сомко вимушений був шукати притулку у московського воєводи, але був

виданий Брюховецькому.

Сп’янілий від успіху, «електорат» гетьмана ще три дні гучно святкував

свою перемогу, грабуючи старшинські садиби та вбиваючи їх власників.

Сторінка четверта: «Правління гетьмана І. Брюховецького»

Історик 1. Ставши гетьманом, І. Брюховецький перш за все жорстоко

розправився зі своїми суперниками, зокрема, стратив Я. Сомка, а феодальне

гноблення народу ще більше посилив. Спочатку проводив відверто

промосковську політику:

1) повідомив у Москву, що Єпископ Мефодій, ніби то, має зрадити царя;

2) запорожців розділив на невеликі загони і розселив на всьому Лівобережжі.

3) обмежив міське самоврядування, населення міст обклав податком на свою

користь.

Пізніше намагається навіть обмежити вплив Москви. У 1665 році

поїхав до Москви «побачити пресвітлі очі государя». Там йому було надано

титул боярина, передано у володіння Шептаківську волость на Чернігівщині,

дозволили одружитися на дочці князя Долгорукого. Натомість Брюховецький

погодився підписати Московські статті, які істотно обмежували автономію

Лівобережної України. Згідно з цими статтями московські воєводи мали

право перебувати в усіх містах. Збирання податків покладалося на воєвод, а

грошові збори мали надходити до царської казни. Вибирати гетьмана

дозволялося лише за згодою царя. Гетьманський уряд позбавлявся права на

проведення самостійної зовнішньої політики.

Дуже скоро промосковська політика Брюховецького принесла важкі

наслідки для України.

Майже в усіх великих українських містах розмістилися російські

гарнізони, значно розширилися права російських воєвод, які зосередили у

своїх руках низку військових і фінансових функцій (збирання податків у

царську казну, заготівля хліба для утримання московських військ, грошові

збори з українських купців тощо).

Історик 2. У 1666 році було проведено майновий перепис населення для

визначення розмірів оподаткування. Все це викликало величезне

невдоволення українського населення московською адміністрацією і

особливо гетьманом, який призвів до її появи в Україні. Невдоволення

досягло свого апогею після укладання між Польщею та Москвою

Андрусівського перемир’я. За умовами цього договору під владою

Московської держави залишалася Лівобережна Україна, поверталися

Сіверщина, Смоленщина та на 2 роки Київ. За Польщею закріплювалися

землі Білорусі і Правобережної України. Запорізька Січ переходила під

контроль обох держав.

Андрусівський договір був укладений таємно, без погодження з

українською стороною. Він перекреслював більшість здобутків українського

народу за 20 років боротьби за національне визволення, узаконював і

закріплював насильницький поділ України між Польщею та Московією.

Зрозумів це і Брюховецький. Він зрікається влади царя і збройно

виступає проти вчорашніх покровителів, але було вже пізно. На початку літа

на Лівобережну Україну вступили правобережні полки під проводом

гетьмана П.Дорошенка, який орієнтувався на Туреччину.

Сам Брюховецький давав собі таку характеристику: «Мабуть, сам

лихий мені допомагає…А лучче б нічого не було…Ой батьку Богдане! Не

пізнав би ти тепер свого Іванця!...Ворог! ..І звідки нечистий утелющив мені

ворога!..А вже тепер шкода зупинятись.. Вивернусь…»

На цей раз не вийшло. Дізнавшись про підхід військ П. Дорошенка,

лівобережні козаки виступили проти Брюховецького і 7 червня 1668 року

голіруч розтерзали його.

Л І Н Г В І С Т И

Сторінка п’ята – «Мова роману «Чорна рада»

Лінгвіст 1. Роман «Чорна рада» написаний

поетично, запашною, багатющою мовою. Не кожен

поет може похвалитися такою музикальністю фраз,

як Куліш-прозаїк. Скільки звуків вчувається

Кулішеві в літньому надвечір’ї: «У саду щебече

соловейко, запашний вітерець повіває у вікно крізь

цвіт садовини; тихе сонечко, заходячи, грає по стіні

з вишневими вітами».

М.Костомаров, один із перших рецензентів роману

«Чорна рада» П.Куліша, аналізуючи мову твору,

зазначив, що «мова хроніки проста, плавна

благородна».

Дійсно, мова роману багата образними висловами, тропами, народними

прислів’ями, приказками, фразеологізмами, наприклад: «Нема там добра, де

нема правди», «Сього цвіту багато по всьому світу», «Прийде і на нашу

вулицю свято», «Що буде, те й буде, а буде те, що Бог дасть», «Не хвались та

Богу молись», «Зробили діло спішно, та не вийшло б воно смішно»,

«Запорожця Господь створив не для запічка», «Гора з горою не зійдеться, а

чоловік з чоловіком зійдеться», «Або пан, або пропав», «По сій же мові та

бувайте здорові», «Скажеш гоп, як перескочиш», «Вовка скільки не годуй, а

він усе в ліс дивитиметься», «Моя хата скраю, я нічого не знаю», «Дурному

хоч кіл на голові теши», «Вже недовго ряст топтатимеш», «Не їздить же нам,

пане-брате, із тобою одним шляхом», «Хіба ти не бачиш, звідки сей вітер

віє?», «Та хіба нам сидіти, згорнувши руки, коли огонь уже положено?», «Ще

не зовсім заснуло козацьке серце» тощо.

Лінгвіст 2. Куліш кохався в народних піснях. Його герої співають українські

народні пісні, які створюють відповідний настрій, - то героїчно-урочистий, то

мрійливо-романтичний, то жартівливо-розважальний: розлилась козацька

слава по всій Україні», «Із низу вітер віє», «Ой настала жаль-туга да по всій

Україні», «Ой которий козаченько», «Що ти, милий, думаєш-гадаєш»,

«Любив мене, мати, запорожець», «Коли б мені або так, або сяк»,

«Запорозький козак не боїться собак», «Ой ти, старий дідуга», «Ой коню мій,

коню, заграй підо мною».

П.Куліш, створюючи історичний колорит твору, активно вживає у

творі історизми: опанча, бурка, жупан, кунтуги, каптан, кирея, кобеняк,

семряга, свита, кармазин, панцир, мисюрка (шолом), булава, пірнач, корогви,

війт, чура (джура), райці, сап’янці, ляхівка (узор на прошві сорочки) тощо.

Лексичні та стилістичні засоби «Чорної ради», зокрема, порівняння,

збагатили українську літературну мову: щоки в Череваня «як кавуни», Петро

від хвилювання став «білим, як крейда», Леся щебетала, «як ластівочка».

Лінгвіст 3. Автор твору є творцем неологізмів: гнівливий, пошапкувати,

навісноголовий, та інші, які прижилися й існують у сучасній мові.

Привертає увагу мовний етикет, зокрема, звертання. У «Чорній раді»,

як ні в жодному творі, їх багато, як от: побратиме, козаче, друзяко, приятелю,

доню, добродійко, паніматко, дідусю, паниченку, пишний мій пане, діти мої,

лебедику, татусю, матусю, рідна нене, ясна панно, батьку мій рідний, пане

ясновельможний, пане гетьмане, кохана сестро, панно небого, любий зятю,

Настусю-серденько, сину мій коханий, мої рідні братчики тощо.

П.Куліш використовує такі літературні прийоми, як форма сну,

композиційний прийом листа; інтригуючи читача, наприкінці розділу натякає

на зміст наступного. Наприклад: «Шрам махнув із сином із Паволочі. Куди ж

він махнув, і що в нього було на думці, незабаром того довідаємося».

ІІІ. Усвідомлення матеріалу.

Сторінка шоста: Літературна вікторина «Сторінками твору»

Експерт 1.Запрошуємо вас взяти участь у грі «Сторінками твору».

Експерт 2. Установіть взаємозв’язок між логічними парами. Дайте назву

тематичному кроссенсу.

1.Тематичний кроссенс «Руїна» за романом П.Куліша «Чорна рада».

1.

2.

3.

8.

9. 4.

7.

6.

5.

Орієнтовні відповіді учнів до кроссенсу

1-2 Яким Сомко – переяславський полковник, який хотів стати гетьманом

Лівобережної України. Треба було заручитися підтримкою козацьких

низів, селян і міщан. У нього це не вийшло.

2-3 Селяни, міщани та козацькі низи повірили демагогу Брюховецькому і

підтримали його при виборах гетьмана на Чорній раді поблизу міста

Ніжина.

3-4 Іван Брюховецький – соціально-політичний авантюрист. Добився

також підтримки з боку Московської держави. Він поїхав до Москви

«побачити пресвітлі очі государя». До нього ніхто з гетьманів до

Москви не їздив.

4-5 У Московській державі Брюховецький виторгував для себе боярство,

численні маєтки та дочку князя Долгорукого за дружину.

5-6 Романов Олексій Михайлович – у ті часи государ Московської

держави, який дбав про інтереси своєї держави він примусив

Брюховецького підписати Московські статті, згідно з якими

обмежувалася автономія Лівобережної Гетьманщини.

6-7 Лівобережжя – його становище погіршувалося ще й тим, що на

територію претендував гетьман Правобережної України П.Тетеря.

7-8 Лівобережжя – його становище погіршувалося ще й тим, що на

територію претендував гетьман Правобережної України П.Тетеря.

8-9 Польські та турецькі вояки грабували український народ, брали в

полон, продавали в неволю, сіяли розбрат. В Україні поглиблювалася

Руїна. Ці події знайшли відображення в романі П.Куліша «Чорна

рада».

10 Висновок. Пантелеймон Куліш жив у ХІХ ст. У цей час українські

землі також не мали своєї державності. Центральною ідеєю роману є

утворення думки про необхідність національної злагоди українців, про

те, що провідною силою для розумної організації українського

суспільства є його національна еліта, а не найманці.

2. Гра «Я знаю 5…»

Експерт 1. Назвіть по 5 слів, які стосуються роману «Чорна рада» та доби

Руїни. Виграють ті, хто запропонував останній варіант «п’ятірок».

(наприклад:

- я знаю 5 посад у гетьманському уряді…;

- я знаю 5 дат доби Руїни…;

- я знаю 5 міст, які згадуються в романі…;

- я знаю 5 гетьманів, які згадуються в романі…;

- я знаю 5 подій по роману…;

- я знаю 5 клейнодів…;

- я знаю 5 видів зброї доби Руїни;

- я знаю 5 видів одягу, описаного у романі…тощо.)

3. Конкурс детективів

Експерт 2. Назвіть за поданим портретом літературного персонажа.

1) «…Був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам

опасистий; довга густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадала за вухо,

як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі

так і грають, а чорні густі брови аж геть піднялися над тими очима, і –

враг його знає – глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне

довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх.»

(Кирило Тур. П.Куліш «Чорна рада»)

2) «…Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що

збагатились за десятилітню війну з ляхами…доскочив собі незчисленного

скарбу та після війни й сів хутором коло Києва.»

(М.Черевань. П.Куліш «Чорна рада»)

3) «…Був він воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної, був високий,

огрядний собі пан, кругловидий, русявий, голова в кучерях, як у золотому

вінку, очі ясні, веселі, як у зорі, і вже чи ступить, чи заговорить…Жартів не

любить. Щирий і незлобливий лицар, де все ж як і допечуть йому, то

стережись тоді кожен».

(Я.Сомко. П.Куліш «Чорна рада»)

4) «…Був він син паволоцького пана по прізвищу Чепурного, учився в

Київській братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з

гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був

чоловік…і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за

безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.»

(І. Шрам. П.Куліш «Чорна рада»)

5) «…Чоловік сей був у короткій і старенькій свитині, у полотняний штанях,

чоботи шкапові, протоптані, і пучки не видно. Хіба по шаблі можна б

догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на

йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська.

Так наче собі чоловічок простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на його,не

подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний

шматок хліба да затишну хату.»

(І. Брюховецький. П.Куліш «Чорна рада»)

6) «…А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє, хороша да

прехороша! Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, той очиці

спустила в землю, а на виду аж сіяє…І що вже, як хороше вдасться! Чи

заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – усе на так, як хто інший: так

усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить.»

(Леся Череваниха. П.Куліш «Чорна рада»)

4. Гра «Мішанина»

Експерт 1. Поділіть образи-персонажі твору «Чорна рада» на реальні

історичні постаті й вигадані персонажі.

Гетьман Яким Соломко, священик Шрам, Васюта, Павло Тетеря,

поміщики Матвій Гвинтовка і Черевань, ніжинський полковник Золотаренко,

полковник Кирило Тур, генеральний писар Вуяхевич, Петро Шрам, січовик

дід Пугач, Леся Череваниха, Іван Брюховецький.

Відповідь:

Я.Сомко, І.Брюховецький, Павло Тетеря, ніжинський полковник

Золотаренко, генеральний писар Вуяхевич – реальні історичні постаті;

священик Шрам, Васюта, поміщики Матвій Гвинтовка і Черевань,

полковник Кирило Тур, Петро Шрам, Леся Черевань, січовий дід Пугач –

вигадані персонажі.

5.Конкурс «Приховане прислів’я про козаків і козацтво»

Експерт 2. Установіть відповідність між початком та закінченням прислів’я.

І команда

1) Як кущ розів’ється, то й…

2) Коли козак у полі, то..

3) Що буде, те й буде, а козак…

4) Козача потилиця панам-

ляхам…

5) Слава не поляже, а…

6) До булави треба…

7) Козацькому роду…

8) Де козак, там …

9) Степ та воля…

10) Краще на своїй стороні кістьми

лягти, ніж…

А…панщини робити не

буде

Б…й голови

В…про все розкаже

Г…він на волі

Ґ…там і слава

Д…на чужині славу

знайти

Е…козак розживеться

Є…не хилиться

Ж…нема переводу

З…козацька доля

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Е Г А Є В Б Ж Ґ З Д

ІІ команда

1) Життя не має ціни, але…

2) Козак без волі, як…

3) І золота клітка…

4) Не той козак, що за водою

пливе, а…

5) Щирий козак ззаду…

6) Що там холод, коли…

7) Береженого Бог береже, а…

8) Хліб та вода –

9) Свої люди не татари,…

10) Де байрак, там і…

А…кінь на припоні

Б…не нападає

В…козака шабля стереже

Г…то козацька їда

Ґ…не дадуть загибати

Д…воля дорожча за життя

Е…для пташки неволя

Є…козак

Ж…той, що проти води

З…козак молод!

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Д А Е Ж Б З В Г Ґ Є

6 . Гра «Головоломка»

Експерт 1. Прочитайте тему та ідею роману - хроніки «Чорна рада»

П.Куліша із поданих слів.

Тема: Україна, Б.Хмельницький, 1663 рік, новий гетьман, «Чорна рада»,

смерть, часи Руїни, Ніжин, зображення, обирання суспільно-політичні умови,

відбулася.

Відповідь: Зображення суспільно-політичних умов в Україні у часи

Руїни після смерті Б.Хмельницького і обирання нового гетьмана на «Чорній

раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: низове козацтво, соціальний розлад, викриття, доба Руїни,

правила, засудження, низове козацтво, міщани і козаки, підступність, брехня,

жага до збагачення, гетьманська булава, «цілісність України», прагнення,

заволодіти, «розідрати надвоє», селяни і поміщики, міщан, шляхта, «чернь»,

козацька старшина, І.Брюховецький, заклик, єднання.

Відповідь: Викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до

соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою,

міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною,

засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти

гетьманською булавою будь-яким шляхом (І.Брюховецький); заклик до

єднання за «цілісність України».

ІV. Підведення підсумків. Учителі історії та української літератури:

- Ми були б дуже раді, щоб ви у своєму серці зберегли глибоко гуманні й

високоморальні ідеали; пишалися з того, що український народ має свою

давню і гідну пошани історію, велику культуру. Пропонуємо висловити своє

враження про захід, продовживши вислів : Роман П.Куліша «Чорна рада»

закликає українців……

V. Відзначення учасників заходу (сувеніри, сертифікати тощо).

Література

1. Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література 9 клас. - К.:

«Грамота», 2000.

2. Жулинський М. Пантелеймон Куліш. Літературний портрет. - К., 2000.

3. Куліш Пантелеймон. Чорна рада. Хроніка 1663 року. – Х.: «Основа»,

1990.

4. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш. Історія української літератури ХІХ ст.

у 3 книгах. - К., 1996 - Книга 2.

5. Пастух С.М., Ободовська В.І. Проблема державності України в романі

«Чорна рада» П. Куліша//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. -

№36.