Embed Size (px)
Citation preview
Основи стандарту освіти
“Перший політичний документ в галузі освіти”
• Розпорядження КМУ № 988-р від 14.12.16 року “Про схвалення Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова
українська школа” на період до 2029 року.
2017/18рр.• прийняти новий Закон України “Про освіту”;• розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;• розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт
початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
• доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
• утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;• підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;• підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у
Єдиній тарифній сітці на два розряди;• запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою
підготовки підручників нового покоління;• створити національну електронну платформу для розміщення електронних
курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси
2017/18рр.• спростити систему документообігу, оптимізувати звітність,
запровадити електронні форми документів;• розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;• створити систему освітньої статистики і аналітики;• взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти
PISA-2018;• розпочати роботу з формування системи забезпечення якості
освіти;• забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.• На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:• розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий
державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
• створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;
2017/18рр.• провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти
для створення мережі профільних шкіл;• забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній
школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
• сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;• розробити професійні стандарти педагогічної діяльності
вчителя;• створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;• створити регіональні органи з питань забезпечення якості
освіти;• створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у
школах (2022 рік);• створити систему незалежного оцінювання результатів
навчання за курс базової середньої освіти.
2017/18рр.1. прийняти новий Закон України “Про освіту”;2. розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;3. розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт
початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
4. доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
5. утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;6. підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;7. підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у
Єдиній тарифній сітці на два розряди;8. запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою
підготовки підручників нового покоління;9. створити національну електронну платформу для розміщення електронних
курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси
Редакційна колегія• Лілія Гриневич • Вікторія Бриндза • Ніна Дементієвська• Олександр Елькін• Сергій Клепко • Олександр Ляшенко (науковий консультант)• Олена Малахова• Павло Полянський • Надія Прокопчук • Ірина Старагіна• Мирослава Товкало • Павло Хобзей • Роман Шиян (координатор проекту).
Стандарт освіти• Стандарт освіти – це
декларовані державою вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні початкової, базової і старшої школи. Ці вимоги викладено в нормативному документі, який має стати інструментом для підвищення якості освітнього процесу й визначити очікувані результати учнів на кожному рівні освіти.
Освітня програма• Документами, похідними від
Стандарту, є освітні програми, які відображають логіку розгортання освітнього процесу, визначають перелік навчальних предметів і курсів на конкретному рівні освіти, окреслюють обсяг навчального навантаження, потрібний для досягнення очікуваних результатів, та інші компоненти організації освітнього процесу, зокрема програми навчальних предметів (навчальні програми).
Стандарт покликаний: • окреслити, якими вміннями має володіти учень /
учениця після кожного етапу (циклу) навчання; • упорядкувати зміст освіти, враховуючи високу
динамічність сучасного світу, сьогоднішні і майбутні потреби учнів, вчителів та суспільства загалом;
• стати орієнтиром для батьків, учнів, працедавців у розумінні цілей освітнього процесу, а для вчителів – ще й документом, який допоможе їх реалізовувати;
• активізувати зусилля всіх партнерів школи для громадської підтримки освітнього процесу.
Новий стандарт “для учня”• допомагає формувати демократичну культуру в школі;• підкреслює цілісність людської особистості у трьох
важливих сферах, дбаючи про інтелектуальний, духовний, фізичний розвиток дитини;
• зрівноважує знаннєвий компонент змісту освіти з розвитком емоційної сфери дитини, акцентуючи на плеканні адаптаційних здібностей, самоусвідомлення і самоконтролю, антистресового потенціалу й життєвого оптимізму;
• слугує розбудові інформаційного простору України через розширення сфери функціонування державної мови, зокрема і в школі, та гарантує право на здобуття освіти українською мовою.
Новий стандарт “для учня”• розширює можливості вивчення іноземних мов у школі, що
сприятиме підвищенню конкурентоздатності українців на глобальному ринку праці;
• працює на розвиток інноваційності в школі, зокрема за допомогою ІКТ;
• покликаний стати одним із інструментів для утвердження людської гідності;
• проголошує «презумпцію» талановитості дитини, повагу до її честі та гідностІ;
• проголошує особистісно зорієнтоване навчання, у центрі якого – дитина (вектор діяльності спрямовується на пізнання учнем / ученицею себе, процесу взаємодії зі світом і смислу власної діяльності);
• реалістичні загальні і конкретні очікувані результати щодо кожної галузі, сформульовані відповідно до вікових особливостей дітей, що сприятиме підвищенню самооцінки дитини.
Новий стандарт “для вчителя”• Розширює рамки професійної свободи
вчительства і розширює рамки професійної свободи вчительства й покладає на нього відповідальність за освітній процес.
• Ключова роль учительства, яке стане провідником змін, і широкі права для шкіл та учительських спільнот, що одержать повноваження укладати власні освітні і навчальні програми.
• Високі вимоги щодо професіоналізму.
Новий Стандарт освіти має на меті підвищити якість освіти
• трансформацію освітніх і навчальних програм;• мотивацію вчительства, усвідомлення ним
етичних засаді власної моральної мети, підвищення його спроможності та професійної майстерності, а також утвердження свободи професійної діяльності
• зміни в управлінні освітою – автономію школи, розширення повноважень учительських спільнот;
• ресурсне забезпечення.
Чим відрізняється новий стандарт від стандарту 2011 р.?
• Новий Стандарт має широке коло користувачів.
• Новий Стандарт націлений на результат, він компетентнісний .
• Новий Стандарт – інструмент проектування освітніх програм.
• Новий Стандарт – багатокомпонентний: сам стандарт, його похідні – освітні програми, інструментарій оцінювання досягнутих результатів тощо.
Засади формування нового стандарту• ґрунтується на компетентнісному підході;• пропонує інструменти для перенесення
цього підходу в навчальні програми;• формулювання очікуваних результатів
термінами компетентнісного підходу в рамках конкретної галузі – це формулювання місії кожної галузі, що передбачає функціональність, розмаїття, гнучкість та варіативність освітнього процесу.
Ключові компетентності (за «Рекомендацією Європарламенту та Ради Європи
від 18 грудня 2006 р.)1. Спілкування рідною / державною мовою.2. Спілкування іноземними мовами.3. Математична компетентність та основні компетентності у
природничих науках і технологіях:3.1. Математична компетентність. 3.2. Компетентності у природничих науках і технологіях.
4. Інформаційно-цифрова компетентність.5. Уміння вчитися впродовж життя.6. Соціальна та громадянська компетентності.
6.1. Соціальна компетентність для здоров’я і добробуту. 6.2. Компетентності для демократичного громадянства.
7. Ініціативність і підприємливість.8. Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Освітні галузі1. Мовно-літературна освіта2. Іншомовна освіта3. Математична освіта.4. Природнича освіта.5. Технологічна освіта6. Інформатична освіта.7. Соціальна і здоров’язберігаюча освіта8. Фізкультурна освіта9. Громадянська та історична освіта10. Мистецька освіта
Компетнісний підхід на прикладі галузі “Громадянська та історична освіта”
“Ключові компетентності
Компоненти
3а. Математична компетентність
Уміння:правильно оперувати цифровими даними, математичними поняттями для глибшого пізнання та пояснення минулого та сучасних суспільних подій; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо);будувати логічні ланцюжки подій, вчинків;користуватися статистичними методами та інформацією, розуміти способи маніпуляції статистикою.Ставлення:Прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин та можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.Навчальні ресурси:джерела із статистичними даними у формі, діаграм, таблиць, графіків тощо.
Компетнісний підхід на прикладі галузі “Природнича освіта”
Ключові компетентності
Компоненти
7. Ініціативність і підприємливість
Уміння:генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної, конструкторської та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).Ставлення:проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.Навчальні ресурси:біографії відомих винахідників-підприємців (Генрі Форд, Томас Едісон, Семюель Харвей, Микола Бенардос), бізнес-плани, екскурсії на новітні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями.
Зміщення центру ваги від нагромадження фактів до розвитку вмінь досягається завдяки
• зменшенню обсягу фактологічного матеріалу на користь • практичної діяльності, надання достатнього часу на формування вмінь та відповідних ставлень – готовності, належної мотивації, самооцінки;
• проблемному навчанню, що допомагає відштовхнутися від • конкретної проблеми для розвитку належних умінь і ставлень, пошуку та конструювання нових знань;
• інтерактивним методам, проектним технологіям, збільшенню частки навчального часу за межами класу;
• окресленню доцільного «ядра знань», що допоможе, з одного боку, обмежити теоретичний складник змісту, який учительство, за інерцією, може запропонувати учням, з іншого – «ядро знань» стане тим орієнтовним навчальним матеріалом, на основі якого вчителям буде запропоновано формувати компетентності школярів.
Зменшення кількості предметів й інтегрованість змісту
• Інтегрування – не механістичне об’єднання предметів, а наближення змісту освіти до особливостей сприймання дитиною нової інформації. Тому інтегрування, як свідчать результати досліджень українських та іноземних науковців, дає змогу відображати цілісну картину світу, максимально наближену до життя, бачити його зв’язки та розмаїття, позбутися фрагментарності засвоєних знань, що допоможе дитині легше сприймати навчання в школі.
Інтегрування та реалізація освітніх галузей
• 1- 2 класи: адаптаційно-ігровий цикл (інтегрування на основі ігор).
• 3-4 класи: інтегровано-предметний підхід.• 5-6 класи (гімназія): інтегровані предмети.• 7-9 класи (гімназія): предметний підхід з
елементами інтегрування.• 10-12 класи(академічні і професійні ліцеї):
інтегровані предмети як додаткові.
Стандарт освіти передбачає• «вертикальну гнучкість», коли йдеться про
розподіл навчального часу між предметами за навчальними циклами,
• «горизонтальну гнучкість», яка має на меті допомогти школі ефективно розпоряджатися навчальним часом, розподіляючи його з-поміж інших предметів, наприклад, за модульною технологією навчання.
Загальноосвітні орієнтири Нової української школи
• В основі сформульованих орієнтирів – 24 риси і чесноти, що їх визнали пріоритетними понад 50 країн світу.
• Це: креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний інтелект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння пробачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, поцінування краси, вдячність, оптимізм, гумор і віра (за класифікацією М. Селігмана та К. Пітерсона).
«Відчуваю» «Думаю»
«Дію»
• Загальноосвітні орієнтири сформульовано за рівнями відповідно до вікових особливостей учнів – початкової, базової та старшої школи за допомогою операційних дієслів від першої особи.
• Загальноосвітні орієнтири є наскрізними для всіх освітніх галузей.
• Загальноосвітні орієнтири будуть конкретизовані й реалізовані на рівні кожного предмета – через створене належне навчальне середовище.
Методи та підходи до навчання• Добір методів навчання відповідно до освітніх
потреб різних учнів та фокусування на розвитку компетентностей для життя.
• Зміна фокусу навчання у бік практики, інтерактивності та функціональності.
• Проблемне навчання.• Інтерактивних методів, навчальних проектів.
Оцінювання навчальних досягнень
• збільшувати частку формувального описового оцінювання (оцінювання компетентностей за «EntreComp: Рамка підприємницької компетентності», «DigComp» (для оцінювання компетентностей у сфері ІКТ);
• ширше впроваджувати самооцінювання та взаємооцінювання школярів;
• Впровадити істотні зміни в екзаменаційному оцінюванні та ЗНО.
Професійна свобода• Учитель буде створювати освітні та
навчальні програми відповідно до потреб учнів і локальних громад.
• Учитель буде облаштовувати відкрите навчальне середовище, враховуючи потенціал школи і залучаючи до освітнього процесу партнерів.
“Виклики”• автономія навчальних закладів, передбачає, що школи
зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани й програми навчальних предметів, обирати підручники, методи навчання і виховання, розвивати матеріальну базу. урок є місцем не формування характеру, а не передавання знань;
• вивчення та практикування нових методів та підходів;• вміння працювати з інформаційно-комунікаційними
технологіями та природно інтегрувати їх в освітній процес;
• налагоджувати комунікацію з батьками.
Нові підходи до професійної освіти• Орієнтована на активність того, хто навчається• : педагог
вільно обирає відповідні можливості професійного розвитку або й бере участь у їх формуванні.
• Орієнтована на досвід і знання: актуальну інформацію подають у контексті наявного досвіду і знань та з урахуванням потреб учительства.
• Орієнтована на оцінювання: дає можливість педагогам отримувати якісний зворотний зв’язок, доброзичливу оцінку діяльності та процесу, щоб підвищити ефективність роботи.
• Орієнтована на спільноту: розбудова професійної спільноти зі стійкими горизонтальними зв’язками, що надають підтримку, зокрема на етапі впровадження нових ідей до навчальної діяльності.
• Надсилайте свої зауваження групі упорядників документа до 01.03.2017 на
електронну адресу: [email protected] або на
адресу платформи проекту – www.nus.org.ua
Нові навчальні програми для 5-9 класів з 2018р.
Міністерство освіти і науки України
спільно з платформою EdEra закликають взяти
участь в оновленні програм для 5-9
класів
https://www.ed era.com/mon59/
• До 24 лютого триває І сесія онлайн обговорення
• 28.02- 07.03- робочі групи спільно з модераторами доопрацьовуватимуть програми
• 15 березня по 22 березня – ІІ сесія обговорення оновлених прогам
• 30 березня по 8 квітня- Робочі групи спільно з модераторами доопрацьовуватимуть програми
• На початку травня 2017 - ДООПРАЦЬОВАНІ ПРОГРАМИ БУДУТЬ ПРЕДСТАВЛЕНІ НА ЗАСІДАННІ КОЛЕГІЇ МОН
Новий навчальний план для 10-11 класівз 2018р.
• Обговорюється проект типового навчального плану для 10-11 класів, який має
набути чинності в 2018-2019 навчальному році
• Січень 2017 року – громадське обговорення типового навчального плану 10-11 класів;
• Лютий-квітень 2017 року – написання навчальних програм для 10-11 класів;
• 2018 рік – друк підручників для 10-х класів;
• 2019 рік – друк підручників для 11-х класів.
В чому новизна?• Старша школа має стати профільною. Пропонується
позбутися такого явища як «універсальний профіль».
• Зменшення предметів до 13-15 у н.р.• Скорочення кількості обов’язкових предметів
(інваріантної складової) – з 22 до 9. Це дає можлівисть школі визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети.
• Школа повинна обов’язково обрати 2-3 предмети з циклу «профільних», а також доповнити їх дисциплінами з циклу «вибірково-обов’язкових» предметів (не менше 2-х).
Інваріативний складникІнваріантний складник
Українська мова 2 2Література (українська та зарубіжна література)
2 2
Іноземна мова 2 2Історія (історія України та всесвітня історія)
2 2
Людина і суспільство 2 0Математика 3 3Людина і природа 3 3Фізична культура * 3 3Захист Вітчизни 1,5 1,5Разом 20,5 18,5
Цикл вибірково-обов’язкових предметів (не менше 2-х)
Цикл вибірково-обов’язкових предметів («Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова»)
3 3
+ 3,5 год на факультативи та індивідуальні заняття
Разом -17,5 годин максимальноФінансується - 38
Профільні предмети (на вибір 2-3)Профільний предмет Кількість годин на тиждень у класах
10 клас 11 класУкраїнська мова 4 4Література (українська і зарубіжна) 8 8Іноземна мова 5 5Історія (історія України та всесвітня історія)
8 8
Людина і суспільство 4 4Мова і література національної меншини 5 5
Математика 10 10Фізика і астрономія 6 6Біологія і екологія 6 6Хімія 5 5Географія 5 5Інформаційно-комунікаційні технології 5 5Технології 6 6Мистецтво 5 5Фізична культура 6 6Захист Вітчизни 5 5
В чому новизна?
• Можливість для шкіл створювати власні «спецкурси» для поглиблення профільного навчання. Тематика і зміст спеціальних курсів може розроблятися вчителями із наступним їх погодженням у встановленому порядку.
• З’являються інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика».
• Більше свободи у формуванні своїх робочих планів для школи
Закінчення навчального року• Лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про
структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»• Менша кількість проведених вчителем уроків через
об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04. 1993, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку
заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну
роботу.
ІІ семестр
• З 10 квітня по 18 квітня – весняні канікули (МОН пропонувало з 27 по 31 березня)
• Останній дзвоник – орієнтовно 26 травня
ДПА-2017• Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602
• Наказ МОН України від 27.07.2016 № 889 «Деякі питання проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня2016 р. за №889
• Наказ МОН України від 20.10.2016 № 1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році»
• Наказ МОН України від 20.10.2016 № 1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році»
• Наказ МОН № 1696 від 30.12.16 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 р. № 1272
Строки проведення ДПА• 4 клас: відповідно рішення школи• 9 клас: відповідно рішення школи• 11 клас:
1 предмет (обов’язковий) Українська мова 23 травня
2 предмет (обов’язковий, на вибір учня)
МатематикаІсторія України
31 травня2 червня
3 предмет на вибір МатематикаІсторія України
31 травня2 червня
Англійська мова 29 травня
Біологія 8 червня
Географія 12 червня
Фізика 14 червня
Хімія 16 червня
Предмет Дата складання ЗНО Розміщення на сайті УЦОЯО правильних відповідей до завдань ЗНО
Визначення результатів і порогового балу
Розміщення на інформаційних сторінках учасників їхніх результатів ЗНО
Передавання до шкіл відомостей з результатами ДПА
українська мова та література
23.05.2017 24.05.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
іспанська мова 25.05.2017 26.05.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
німецька мова 25.05.2017 26.05.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
французька мова 25.05.2017 26.05.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
англійська мова 29.05.2017 30.05.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
математика 31.05.2017 01.06.2017 до 14.06.2017 до 15.06.2017 до 15.06.2017
історія України 02.06.2017 06.06.2017 до 16.06.2017 до 19.06.2017 до 19.06.2017
російська мова 06.06.2017 07.06.2017 до 16.06.2017 до 19.06.2017 до 19.06.2017
біологія 08.06.2017 09.06.2017 до 16.06.2017 до 19.06.2017 до 19.06.2017
географія 12.06.2017 13.06.2017 до 22.06.2017 до 23.06.2017 до 23.06.2017
фізика 14.06.2017 15.06.2017 до 22.06.2017 до 23.06.2017 до 23.06.2017
хімія 16.06.2017 19.06.2017 до 22.06.2017 до 23.06.2017 до 23.06.2017
• Наказ МОН від 29.12.2017р. №1693 “Про проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти”
• Вивчається стан сформованості читацької та математичної компетентності
