Присвячено 71-ій річниці визволення Черкас від німецько-фашистських загарбників.

Пам'ять про подвиг живе у віках

Визволення Черкащини від німецько-фашистських загарбників розпочалося восени 1943 року, коли військами 47-ї армії були звільнені Драбів, Чорнобай і Золотоноша. Гітлерівці відводили Дніпру і, зокрема Черкасам, важливу роль у своїй системі оборони як складовій частині розрекламованого Гітлером „Східного валу” Майже місяць у надзвичайно складних умовах йшла виснажлива битва за місто і 14 грудня Черкаси були звільнені. Здійснили цю важливу операцію війська 52-ї армії (командувач К. А. Коротеєв), 254-ї гвардійської дивізії (командувач М. К. Путейко) та інших військових частин і з’єднань при активній допомозі десантників і загонів черкаських партизанів. В районі Канева мужність і відвагу проявили воїни Червоної армії, які форсували Дніпро і вели кровопролитні бої на Букринському плацдармі.

Черкащина в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. : зб. документів та матеріалів / Держ. архів Черкаської обл. ; упоряд.: П. М. Жук, С. І. Кононенко, С. І. Кривенко . - Черкаси : БРАМА-ІСУЕП, 2000. - 208 с.До збірника увійшли матеріали, які відображають героїчну боротьбу проти німецько-фашистських загарбників на Черкащині, а також участь черкащан у боротьбі з фашизмом на фронтах Другої Світової війни.

4 листопада 1943 р. командувач 2-го Українського фронту генерал армії І.С.Конєв поставив перед 52-ю армією завдання форсувати Дніпро, об'єднатися з партизанами і десантниками та заволодіти Черкасами.

Підготовка до операції тривала 8 діб: з 4 по 12 листопада. За цей час, 11 листопада, через офіцера штабу 52-ї армії партизанам і десантникам було дано завдання у ніч з 12 на 13 листопада форсувати Дніпро і нанести удари по гарнізонах ворога у Мошнах, Будищі, Єлизаветівці, Лозівку. Це робилося для того, щоб дезорганізувати оборону ворога і відтягнути його сили.

Увінчані славою / голов. ред., уклад. Г. В. Суховершко, редкол. : В. М. Веретільник [та ін.]. - Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2010. - 410 с. : фото. - (До 65-річчя Великої Перемоги). - Бібліогр.: с. 394. Ця книга - результат багаторічної пошуково-дослідницької роботи Черкаської обласної організації ветеранів по збереженню пам'яті про жителів краю, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років відважно боролися з німецько-фашистськими загарбниками на багатьох фронтах і на тимчасово окупованій ними території нинішньої Черкащини.

20 листопада розпочалися бої за місто. Гітлерівці створили мережу укріплень, перетворили місто в потужній вузол опору. Воїни 254-ої і 373-ої стрілецьких дивізій відвойовували в гітлерівців вулицю за вулицею. Тридцять днів тривали кровопролитні бої на підходах до міста і ще двадцять чотири – на його вулицях. Боротьба йшла за кожний квартал. За кожний дім. Про запеклість цієї битви свідчить хоча б той факт, що у «Черкаській операції» були задіяні 25 радянських військових з’єднань і частин, в тому числі: 3 стрілецькі, 1 повітряно-десантна, 2 авіаційні і 1 зенітно-артилерійська дивізії, 4 бригади – танкова, артилерійська і 2 повітряно-десантні, 7 артилерійських полків різного призначення, серед них – полк гвардійських мінометів, уславлених «катюш», 3 авіаційні полки і 1 окрема ескадрилья, 3 інженерно-саперні батальйони. Всім згаданим з’єднанням і частинам наказом Верховного Головнокомандуючого згодом було присвоєне почесне найменування «Черкаських».

Як передавало 19 листопада 1943 р. Радянське Інформбюро: «На Черкаському напрямку наші війська успішно форсували Дніпро… продовжуючи тіснити німців, вели бої на підступах до міста Черкаси. Противник зазнає великих втрат…». Але ворог не думав залишати місто. Чотири рази радянським військам довелося його штурмувати! Перший штурм 20 листопада і другий у ніч із 21 на 22 листопада вагомих успіхів не принесли. Перегрупувавши сили, 26 листопада радянські війська почали третій штурм. У результаті сильних ударів частин 254-ої та 294-ої стрілецьких дивізій вдалося захопити околицю міста в районі ринку Казбет.

Бушин М. І, Гудачкова Н. В, Лазуренко В.М. та ін. Історія Шевченкового краю 1939-2002 рр. / Бушин М. І, Гудачкова Н.В, Лазуренко В. М. – Черкаси: Відлуння – Плюс, 2003. – 233с.

28 листопада підрозділами 7-ої гвардійської повітрянодесантної дивізії за підтримки окремої танкової бригади було перерізано залізницю у районі сучасного м’ясокомбінату. Шість днів точилися кровопролитні бої на цій ділянці. З повідомлення Радінформбюро за 5 грудня: «У районі Черкас наші війська продовжували відбивати атаки танків та піхоти противника. На одній ділянці німці кинули в бій 50 танків і полк піхоти…». І вже вночі 13 грудня наші війська почали вирішальний штурм міста. Німців обійшли із півдня, із району вокзалу і одночасно завдали потужного удару із островів на Дніпрі. Особливо запеклі бої точилися в центрі міста. Але на світанку наступного дня радянським військам вдалося повністю вибити загарбників із міста.

Дати визволення районів Черкаської області від німецько-фашистських загарбників

Віра Федотова, ветеран ВВВ: «Мы прошли эту Сосновку, военный городок, трикотажную фабрику… Когда мы вошли, трупы были повсюду, на улицах города шли бои… Каждый дом, каждая улица, каждый подвал – это все были боевые точки.

Іван Шастун, ветеран ВВВ: «Там, где сейчас исполком, был базарчик, стояла виселица, висели там наши советские граждане с табличками «комунист… юда». На дороге, там где сейчас "Дом торговли" лежали тела 6-ти изнасилованых девочек». Жорстока боротьба за звільнення Черкас тривала місяць. Німецько-фашистська окупація Черкас – 833 дні. 

Богун І. Черкащини в роки війни / І.Богун, Ф. Людний. – К.: 2002. – 163 с.

Бушин М.І.Велика Вітчизняна Війна 1941-1945 рр. та Черкащина. Книга друга: братські могили / І. М. Бушин, Г.І. Березняк, А. І. Лисенко . – Черкаси: Вертикаль, 2005. – 399 с. Дане видання є зібранням точних науково вивірених відомостей про військові поховання періоду Великої Вітчизняної війни на території області.

14 грудня 1943 р. Москва вперше в історії салютує на честь Черкас, тоді – райцентру Київської області. 124 гармати дають 12 залпів. Нарешті місто, яке гітлерівці намагалися втримати до останнього, було звільнене військами 2-го українського фронту.

Із повідомлення Інформбюро від 14 грудня 1943 року: «…Бої за Черкаси мали надзвичайно запеклий характер… боротьба йшла за кожен квартал, за кожну вулицю. …Противник зазнав великих втрат. За останні дні у боях за місто знищено до 6000 німецьких солдат та офіцерів, захоплені трофеї і значна кількість полонених».

20 пам’ятників в Черкасах присвячені військовій тематиці: звільненню міста, на честь героїв-визволителів, військових з’єднань. Існують навіть пам’ятні знаки на честь моряків Дніпровського загону Пінської флотилії, які захищали Черкаси в 1941 році (розташований на території річкового порту), та на честь відбудови мосту через Дніпро військовими частинами в роки Великої Вітчизняної війни (місцезнаходження – в’їзд на дамбу з боку Черкас).

Встановлено на честь 8 гвардійської авіадивізії, яка брала участь у звільненні Черкас 1943 року

Встановлено на честь 60-річчя перемоги в Другій світовій війні і військовим частинам, які звільняли Черкаси 1943 року

Встановлено в 45-у річницю Перемоги на честь 254 Черкаської дивізії, яка брала участь у звільненні Черкас 1943 року

Встановлено на честь моряків Дніпровського загону Пінської флотилії, які захищали Черкаси в 1941 році

Встановлено на честь визволення Черкас 1943 року

У 1974 році проектувальникам Черкаського філіалу інституту «Дніпроцивільпромбуд» було доручено створити меморіальний комплекс на честь живих та загиблих героїв другої Світової війни. Місцем для будівництва обрали Замкову гору. На цьому місці знаходилося давньоруське городище і залишки Черкаської фортеці, а також Свято-Троїцька церква. Усі архітектурні та археологічні пам'ятники були повністю знищені в 1977 р. при будівництві монумента. Роботи з будівництва тривали до весни 1977 року і вже 9 травня, у День Перемоги, відбулось урочисте відкриття комплексу. Авторами проекту меморіального комплексу були скульптори Г. Н. Кальченко - народна художниця УРСР, М. Кунцевич - співавтор, заслужений діяч мистецтв УРСР Б. П . Микитенко, архітектори А. Ф. Іващенко та О. С. Ренькас.У центрі величезної меморіальної площі знаходяться могили 5 Героїв Радянського Союзу: В. М. Молоткова, В. П. Поднєвіч, І. О. Онопрієнко, Ф. Ф. Лазарєва, С. А. Чалова. На данний час загальна висота земляного пагорба – 10 м, діаметр основи - 60 м.

Їх Імена носять вулиці нашого міста

Бушин М. І. Черкащини славетні імена / Бушин М. І, Лазуренко В. М, Вишневецький В. Є. – Черкаси: ДП Черкаський ЦНТІ, 2013. – 710 с.У книзі зібрані біографічні матеріали про відомих уродженців Черкащини. Подаються інформаційно-біографічні матеріали про Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів Слави, Героїв України, заслужених працівників України.

Тарасков Дмитро Фролович (1915 - 1981) – Герой Радянського Союзу. У роки ВВв був механіком-водієм СПУ 1817–ї самохідно-артилерійського полку 52-ї армії. Здійснив подвиг у боях за Черкаси у листопаді 1943 року. Після війни тривалий час працював у Конотопі, а потім у Черкасах у ПТУ № 20.

Путейко Михайло Костянтинович (1913 - 1945) – генерал-майор, командир 254-ї (Черкаської) стрілецької дивізії, яка відзначилася при форсуванні Дніпра під час визволення Черкас у листопаді – грудні 1943 року. М.П.Путейко загинув 21 квітня 1945 року, похований у Львові. Ім’я героя носить ЗОШ № 27.

Смирнов Іван Федорович (1919 - 1943) – Герой Радянського Союзу. У листопаді 1943 року при форсуванні Дніпра в районі с. Хрещатик під Черкасами командував вогневим взводом 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії. Загинув 18 грудня 1943 року в бою під Черкасами. Похований в братській могилі у с. Степанках Черкаського району.

Луценко Онуфрій Максимович (1908 - 1977) У роки ВВВ командував 929-м стрілецьким полком 52-ї армії. Після війни полковник Герой Радянського Союзу полковник О.М.Луценко жив у Черкасах, де й помер. Його ім’я присвоєне ЗОШ № 9.

Лазарєв Федір Федорович (1922 - 1943). Під час визволення Черкас молодший лейтенант. При штурмі висоти під Черкасами спрямував палаючий танк на ворожу гармату і знищів її. Загинув разом з екіпажем. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне посмертно. Похований в Черкасах на Пагорбі Слави.

Онопрієнко Іван Олексійович (1920 - 1943) – Герой Радянського Союзу. В роки ВВВ в числі перших форсував Дніпро північніше Черкас, відбивав атаки ворога в районі Свидівка, утримував плацдарм на правому березі Дніпра. Загинув 1 грудня 1943 року, похований на Пагорбі Слави в Черкасах.

Лазарєв Федір Федорович

Якубовський Ізраїль Самсонович (1942 - 1944) – Герой Радянського Союзу, уродженець Черкас. У роки ВВв відзначився при форсуванні Керченської протоки і штурмі кримського села Жуківки. Загинув у Білорусі в с. Смолиці, де й похований.

Поднєвіч Валентин Опанасович (1923 - 1943) – Герой Радянського Союзу. В роки ВВв командував батареєю 849-го стрілецького полку 52-ї армії. Загинув у бою 5 грудня 1943 року. Похований на Пагорбі Слава. Ім’я героя носить ЗОШ № 19.

Чіковані Вахтанг Володимирович (1919 -1944) – Герой Радянського Союзу. Рота, якою командував ст. лейтенант Чіковані, відзначилася в боях за Черкаси, с. Стеблева Корсунь-Шевченківського району в листопаді-грудні 1943 року та в березні 1944 року. Загинув в бою при визволені с. Водяники та Яблунівки Звенигородського райлну. Похований в с. Водяники.

Батицький Павло Федорович (1910 - 1984) – Герой Радянського Союзу. У 1943 році 73-й стрілецький корпус генерала Батицького визволяв Черкаси, брав участь у Корсунь-Шевченківській битві, потім у визволені Молдавії, Білорусії, Румунії, Польщі, Берлінській і Празькій операціях.

Молотков Володимир Михайлович (1922 - 1943) – Герой Радянського Союзу. У роки ВВв боях за Черкас и командир взводу управління батареї 849-го артилерійського полку 52-ї армії. В рукопашному бою В.М.Молотков був тяжко поранений. Похований на Пагорбі Слави. Ім’я героя присвоєне ЗОШ № 3.

Волков Микола Васильович (1914 - 1943) – Герой Радянського Союзу. В числі перших форсував Дніпро в районі с. Свидівока. Загинув у бою 17 листопада 1943 року, похований у боатській могилі в с. Дахнівці Черкаського району.

Молотков Володимир Михайлович (1922 - 1943) – Герой Радянського Союзу. У роки ВВВ боях за Черкас и командир взводу управління батареї 849-го артилерійського полку 52-ї армії. В рукопашному бою В. М. Молотков був тяжко поранений. Похований на Пагорбі Слави. Ім’я героя присвоєне ЗОШ № 3.

.

Вернигора Петро Леонтієвич (1921 - 1943) – уродженець м. Таращі Київської області. На фронтах ВВВ з 1942 року. Герой Радянського Союзу. Загинув у боях при визволенні Черкас.

.

Людний Ф. М. Дорогами війни. / Ф. М. Людний. – К. : Україна, 2005. – 420 с. У книзі зібрано спогади ветеранів війни, нариси, біографічні матеріали про бойовий шлях фронтовиків, партизанів, підпільників – живих і полеглих уродженців переважно Кам’янського району на Черкащині.

Соса П.П. Вулиці Черкас: історичний нарис / П.П. Соса, С.І. Кривенко, В. Б. Страшевич . – Черкаси: НДІТЕХІМ, – 1997. – 138 с. Ця книга являє собою ґрунтовне дослідження історії походження і змін назв деяких вулиць Черкас. Широко залучаючи архівні матеріали, автори відтворюють давнє минуле нашого міста, знайомлять читачів з історичними етапами його росту і розвитку.

Пліч-о-пліч з дорослими наближали перемогу і юні месники, ризикуючи життям, а часто і втрачаючи його. В історії Черкаського краю назавжди залишаться ім’я Миколи Негоди, автора відомої пісні “Степом, степом”. Він 14-річ-ним прийшов у партизанський загін, де приймав участь у визволенні Черкаського краю/

Горб-Дубова Т. П. Україна не стала на коліна / Т.П.Горб-Дубова. – Черкаси: Відлуння Плюс, 2007. – 152 с. У книзі «Україна не стала на коліна» Тамара Горб-Дубова розповідає про партизан і підпільників, які брали участь у партизанському русі в Холодному Яру на Чигиринщині в роки Великої Вітчизняної війни.

Не підлягає забуттю: нацистський окупаційний режим на Черкащині (1941-1955): збірник наукових статей, документів, матеріалів та спогадів / упорядники: В. М. Мельниченко, Т. А. Клименко, Г. М. Голиш. – Черкаси : Вертикаль, 2013. – 356с.

Степом, степомйшли у бiй солдати. Степом, степом -обрiй затягло. Мати, мати стала коло хати, А навкруг в диму село. Степом, степомрозгулись гармати, Степом, степом -клекiт нароста

Степом, степом -встали обелiски, А навкруг розлив колось. Степом, степом -людям жито жати, Степом, степомдаль махне крилом... Мати, мати жде свогосолдата, А солдат спить вiчним сном!

Людний Ф. П. Фронтовими дорогами війни / Ф. П. Людний . – Черкаси : Брама, 2006. – 512 с. Книга розповідає про людей, які чесно і сповна виконували свій громадський обов’язок, захищаючи Батьківщину від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.

Лазуренко В. М. Рух опору на теренах Черкащини в роки німецько-фашистської окупації 1941-1945 рр. / Лазуренко В. М, Вовкотруб Ю. М, Фрей Л. В. – Черкаси: Ваш Дім, 2006. – 28 с. Автори розповідають про Рух опору на теренах Черкащини в роки німецько-фашистської окупації 1941-1944 рр.

В тій запеклій борніНе злічити звитяг.І стають юнакиПід овіяний стягІ доноситься клекітдо юних Черкас –То грудневе світання відлунює в нас. ( Микола Негода)

За звільнення Черкас орденами і медалями нагороджено 1150 солдатів, сержантів та офіцерів, 22 з'єднанням і частинам присвоєно найменування Черкаських, 13 воїнам – присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Іменами загиблих героїв пізніше було названо вулиці: Вернигори, Лазарєва, Чалова, Молоткова, Онопрієнка, Поднєвича, Сурикова, Хоменка. А 9 травня 1977 року на честь усіх воїнів, що полягли під час форсування Дніпра, було відкрито Пагорб Слави.   

Увінчані славою / голов. ред., уклад. Г. В. Суховершко, редкол. : В. М. Веретільник [та ін.]. - Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2010. - 410 с. : фото. - (До 65-річчя Великої Перемоги). - Бібліогр.: 394 с. Ця книга - результат багаторічної пошуково-дослідницької роботи Черкаської обласної організації ветеранів по збереженню пам'яті про жителів краю, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років відважно боролися з німецько-фашистськими загарбниками на багатьох фронтах і на тимчасово окупованій ними території нинішньої Черкащини.

Лазуренко, В. М. Без права на забуття. Черкащина у роки Великої 941 - 1945 рр. / В. М. Лазуренко, Ю. М. Вовкотруб. - Черкаси : Ваш дім, 2005. - 372 с. Автори розповідають про Україну у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. та, зокрема, про наслідки цієї війни для українського народу. Розкривається питання про трагізм тих часів на Черкащині.

Лежать наморені солдати,

А не проживши й вік, життя!

Хтось, може, винен перед ними.

Хтось може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побував.

Хтось, може, має яку звістку,

Якісь несказані слова…Тут на одному обеліскуЄ навіть пошта польова. Л. Костенко

Всім, хто мужньо боронив рідну землю, вижив і переміг – доземний уклін, вічна слава і шана!