Хмелівська ЗШ І – ІІІ ступенів Маловисківської районної ради

Кіровоградської області

Учительська професія – це людинознавство. Прекрасна риса – повсякденно і повсякчасно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення…

В. О. Сухомлинський

Вчитель Буханенко Ірина Григорівна

2016 рік

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.» (В. Сухомлинський)

Василь Сухомлинський своє серце до останку віддав дітям. Він обрав для педагогічних орієнтирів вічні загальнолюдські цінності : добро, любов, щастя, радість для кожного. Діяльність Василя Олександровича – невичерпне джерело ідей, порад, які завжди залишаються актуальними і корисними. Сьогодні перед нами стоїть завдання сформувати людину активну, творчу, яка володіє комплексом навичок, уміє контролювати свої дії, швидко пристосовуватися до навколишнього світу, може самостійно мислити, поглиблювати і розширювати свої знання.

Азбука моральної культури (за В.Сухомлинським)Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє

бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, чого ти бажаєш, і тим, що тобі можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які оточують, було добре.

Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати за це добром.

Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Назавжди запам’ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд – це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання – твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.

Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай матір і батька – вони дали тобі життя, вони виховують тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.

Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до тих, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство.

Я поставила перед собою мету: розвивати пізнавальну діяльність школярів через проектну діяльність, формувати їхню творчу особистість, національну свідомість; формувати необхідні уміння і навички з трудового, естетичного, екологічного виховання, виховання у школярів доброти , сердечності, милосердя.

Знати – це перш за все вміння користуватися знаннями. В. О. Сухомлинський

Наша творчість

Літо

У лузі квітка маленька,То розпустилась ромашка жовтенька,Сонечко вдосвіта встало,Літо тепленьке настало. Єлизавета Бакалова

Весна

Прийшла весна весела.Птахи тепло несуть.В лугах трава зелена,І квіти скрізь цвітуть.Дерева вже проснулись,Чекають своє вбрання.І бджоли заметушились,

Летять у сад зрання.Дарія Шевчук

МЕТЕЛИК

Я біжу, біжу по гаю,Я метелика впіймаю.А метелик не схотів –Геть від мене полетів.Полетів він на лужок,Заховався між квіток.Я іду, іду, іду –Метелика не знайду!

Віталій Плахтій

Веснянка

У веснянки гарне личко – Сонце, небо і травичка.А квітучий сад – вбрання,Голос птахів метушня.Радісно вона сміється,Її пісня сонцем ллється,Із промінчиком жартуєІ красою всіх дивує.

Геннадій Голуб

Весна

Настала весна. Сонце пригріло.Прилетіли лелеки здалека.Розквітли проліски у ліску,Та інші квітки у садку.Літають зграями качки,Щебечуть весело пташки.Усе навколо зеленіє!

Єлизавета Чепляка

Про що вночі шепочуть парти

Закінчуються уроки. Діти і вчителі йдуть додому. Ніхто не здогадується, що коли у вікно зазирне місяць, парти прокидаються і починають між собою шепотіти.Перша парта сказала:

- Ви тільки подивіться на мене. Яка я вся розмальована і подряпана.- Так, так! – підтримала її друга. Ось які плями залишились на мені від фарб

після уроку малювання.- Так, я з вами згідна. – почувся голос третьої парти. – Які ці діти неохайні,

бруднулі. Треба нам їх провчити.- Але як?- Давайте всі разом втечемо від них і нехай сидять на підлозі.

Але зазирнуло сонечко і парти почали потихеньку засипати.Коли на другу ніч парти проснулись, то нічого поганого на собі не

побачили. Вони були чистенькі і пофарбовані.Анастасія Гетманець

Зайчик і Лисеня

Якось зустрілися Зайчик і Лисеня. Завелася між ними міцна дружба. Настала люта зима. Все навколо засипане снігом. Зайчик і Лисеня вийшли на подвір'я і дуже здивувались, тому що не впізнали один одного. Зайчик став білий – білий, а Лисеня руденьке і пухнасте. І де ділася та дружба між звірятами?

Коли настала весна, звірята знову зустрілися і питають один одного:- А де ти був узимку, я тебе не бачив? – сказав Зайчик.

А Лисеня відповідає:- Я теж тебе не зустрічав. Ходив тут якийсь Зайчик у білій шубці, але ж я до

нього не наважився підійти.- Це ж був я, - відповів Зайчик – Коли настала зима я поміняв хутро.- І я теж міняв своє хутро. – сказало лисеня.Коли звірі порозумілися між собою, то вже більше не розлучалися. Дружба

між ними стала ще міцнішою. Ілля Турчинський

Думка, пробуджена книжкою – мов добре оброблене поле, на яке падає насіння знань, проростає, дає знання.

В. О. Сухомлинський

Світ дитинства, стверджував В. О. Сухомлинський, - це насамперед пізнання того, що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить.

Маленький спалах творчості перетворюється в яскраве сяйво; думка однієї дитини будить думку інших…

В. О. Сухомлинський

Читати природу ми вчимо для того, щоб навчити читати книгу. В. О. Сухомлинський

Світ, що оточує дитину, - це передусім світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Тут у природі, вічне джерело дитячого розуму.

В. О. Сухомлинський

Саме в дитинстві людина має пройти школу виховання добрих почуттів.В. О. Сухомлинський

Казка є тим різцем…, який відточує найтонші риси індивідуального мислення дитини, … розкриває дитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі інтелектуальні взаємини дитячого колективу. В. О. Сухомлинський

КалинкаРосла в садку малесенька калинка. Вона дуже – дуже мріяла вирости і

зацвісти. Та не могла вона розквітнути, бо було дуже спекотно і їй не вистачало води. Стояла калинка зажурена, аж листочки в неї похилилися.

Одного дня біля калинки проходив хлопчик.- Будь ласка, полий мене, - попросила вона, - я тобі теж колись у пригоді

стану.- Добре, я принесу води. Зачекай! – гукнув хлопчик і побіг по відерце.

Він приніс води і полив Калинку. І сталося диво – калинка зацвіла. Вона була така гарна! Хлопчик тепер кожного дня доглядав за нею.

Пройшло літо і осінь. Почалася зима, подули холодні вітри. Одного разу хлопчик не прийшов до калинки.

- Де це він? – запитала калинка у горобчика.- Та хлопчик же захворів, - відповів горобчик.- Візьми моїх ягід і віднеси йому, - попросила калинка. – І скажи , нехай

одужує.Горобчик так і зробив. Хлопчик попив цілющого чаю з калини і одужав.

Ось так вони з калинкою допомогли один одному.Олександр Банул

КІТ ТА ПЕС Жили собі кіт Мурчик та пес Бім. Якось сперечались вони між собою, у кого тяжча робота.Кіт каже:

- У мене дуже важка робота. Кожен день я повинен ловити мишей.- Не важча ніж у мене. Я повинен завжди стерегти хату і заробляти цим собі

на їжу. – відповів йому пес.Довго вони так сперечалися,доки не надумали помінятися місцями. Кіт пішов

стерегти хату. І тут до господаря прийшов сусід,а кіт хотів гавкати,але замість «гав» виходило «няв».

А пес тим часом ганявся за мишами. За що господар ще й насварив його,бо він порозбивав посуд і постягував доріжки.

Вийшли на подвір'я Мурчик та Бім та й кажуть:- Кожна праця по своєму важка.

І вирішили вони більше не мінятися.Дмитро Біналієв

Казка про КраплинкуЖила собі Краплинка. Вона була дуже дружелюбна. Одного разу

Краплинка пішла гуляти і побачила, що чарівна Троянда гине від спеки.Краплинка попросила:- Трояндо, давай я покличу свого друга!

- Якого друга? – Запитала Троянда.- Дощика.- Я буду дуже вдячна тобі,- відповіла квіточка.Потім прилетів Дощик і полив

Трояндочку. Вона подякувала Краплинці і дощику. А згодом відбулося диво – троянда розцвіла.Троянда, Дощик і Краплинка стали найкращими друзями!Будьте завжди добрі і великодушні! Єлизавета Чепляка

Перші уроки мислення повинні бути не в класі, не перед дошкою, а серед природи…

В. О. Сухомлинський

Мислення починається з питання та подиву. В. О. Сухомлинський

Маленька зернина, посіяна в людські душі у роки дитинства, стає в зрілі роки могутнім деревом. Усе залежить від того, яку зернину ми посіємо і в який ґрунт… В. О. Сухомлинський

Дитинство – унікальний період бурхливого розвитку всіх фізичних і психічних сил дитини. Тому доброта, любов, повага до дитини, а не грубість,

несправедливість, приниження з боку дорослих не зможуть ранити та блокувати розвиток її людських якостей.

Василь Олександрович Сухомлинський писав: «…дитинство , дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність… Маючи доступ до казкового палацу, ім′я якому – Дитинство, я завжди вважав за конче потрібне стати якоюсь мірою дитиною. Тільки за такої умови діти не дивитимуться на вас як на людину, що випадково проникла за ворота їхнього казкового світу, як на сторожґа, що охороняє цей світ, сторожа, якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу»«…справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями»