ЩО? ДЕ? КОЛИ?Авторська

телепередача

Що? Де? Коли? Що? Де? Коли? (рос. Что? Где? Когда?) (часто

використовують абревіатуру ЩДК, рос. ЧГК) — інтелектуальна гра, популярна на теренах колишнього СРСР, та у країнах зі значними російськомовними спільнотами (Ізраїль, Німеччина, США).

Що? Де? коли? Передачу придумав у 1975 р.

телеведучий Володимир Ворошилов.

Що? Де? Коли? Гра швидко стала популярною і

невдовзі (на відміну від первинної телегри) з'явилася доступна всім охочим спортивна версія гри.

Що? Де? Коли? Питання намагаються

скласти такими, щоб дати відповідь на них можна було використавши звичайні, загальні знання та застосувавши логіку. За кожну правильну відповідь команда отримує одне очко.

Загальна ідеологія гри Гравці у «Що? Де? Коли?» повинні

мати широкий світогляд і цікавитися досягненнями сучасного суспільства. Для них важливо вміти швидко, оригінально думати. Може здатися, що для успішної гри обов'язково знати величезну кількість фактів, дат і подій. Насправді ж питання які орієнтовані на дріб'язкові факти, вважають не надто цікавими й такі питання намагаються не давати під час ігор.

Що? Де? Коли? Якісне питання повинно містити всі

необхідні факти, натяки й підказки для відповіді й не вимагати від гравців особливих спеціальних знань. Під час слухання запитання треба проявити уважність, вміння занотувати найважливіше і т. д. Часто якесь зайве, неважливе у цьому контексті слово чи незвична граматична форма є непотрібним натяком; таку роль виконують каламбури і т. д.

Що? Де? Коли? Існують питання, які неможливо коректно

перекласти (з однієї мови на іншу), а якщо можливо, то для цього потрібно мати певні знання культурології. Питання стосуються різноманітних розділів життя та знань та мають різну стилістику, тому найкращими гравцями є, переважно, найерудованіші особи та гравці, які чимало читають. Сильна та класна команда повинна складатися з людей, які думають по-різному, різними, способами, але добре розуміють один одного, а кожен має особливі та глибокі знання з іншої сфери. Багато залежить від регулярних тренувань, вміння зрозуміти логіку типових питань ЩДК та використати сукупність спільних знань.

Правила телегри У телевізійному варіанті кожна правильна

відповідь дає команді одне очко, неправильна відповідь додає одне очко «команді глядачів» (які своїми питаннями грають проти знавців, й таким чином мають свою «команду»). Коли одна з команд набирає 6 пунктів, вона перемагає. Це означає, що протягом однієї програми може прозвучати щонайбільше одинадцять питань (рахунок буде 6:5). Правила телегри від 1975 року змінювалися, але проводять її завжди (з 1990 року) у Мисливській хатинці Нескучного Саду[ru] у Москві.

Правила телегри У хатинці є спеціальна кімната, обладнана

рулеткою, на якій встановлено дзиґу (рос. «волчок») з маленьким коником та велику стрілку з картону, приклеєну до дзиґи. Питання знаходяться у конвертах, які лежать на столі. Кожний конверт підписаний назвою міста, звідки прийшло це питання. Дзиґу запускають і питання, на якому зупинилася стрілка читають наступним. Якщо стрілка показує на питання, яке вже прочитали, то вибирають перше незігране за годинниковою стрілкою питання.

Починаючи з лютого 2008 року на українському «Першому Національному» каналі транслюються ігри Українського міжнародного клубу знавців. Ігри проводять російською мовою, оскільки команди складені із гравців з різних країн колишнього СРСР. Наразі ігри транслюються на каналі 1+1, грають команди зірок.

Першим володарем «Кришталевої сови» став Анатолій Бугаєв, гравець команди Арсена Маліновського.

Види питань Бліц. Крім звичних питань, на обговорення яких

дають одну хвилину, ввели «бліц-питання». Це набір із трьох простіших, ніж зазвичай, питань, на кожне з яких дають лише 20 секунд для роздумів. Команда отримує очко за 3 правильні відповіді. Спочатку такий тип питань з'явився у телегрі, а згодом його почали використовувати і у спортивному варіанті.

Питання з чорним ящиком. Потрібно здогадатися, що лежить у чорній шкатулці, яка лежить перед гравцями. За розмірами можна приблизно вгадати розміри предмета. Крім того там не може бути нічого абстрактного (хоча одного разу там було ніщо — саме такою була правильна відповідь, але цей випадок був радше винятком).

Види питань Супербліц — подібний до бліца. Різниця полягає

у тому, що грає лише один гравець від команди. Мультимедійні питання. Це питання, які

задають способом відео- чи аудіозапису, або використовуючи малюнки. У телегрі відео просто показують на моніторі. В спортивному варіанті на кожен стіл перед озвучуванням питання роздають роздруківку. Часто читанням питання, роздають довгі тексти (наприклад, вірші), щоби уникнути довгого та непотрібного переписування.

Питання з предметом. Команді показують предмет і просять, наприклад, сказати, для чого (або як) його використовують (використовували), продемонструвати спосіб дії предмета тощо

Дякую за увагу!

Над презентацією працювала Катерина

КравчукГрупа Ж-31