Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім —Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському. Мати її — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист.

Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Взимку Косачі жили в Луцьку, а літом — у селі Колодяжне.

Лісова пісня — драма-феєрія в трьох діях Лесі Українки. П'єса написана в 1911 році, вперше була поставлена 22 листопада 1918 році в Київському драматичному театрі.

Письмениця володіла 12 мовами. Леся Українка започаткувала в українській літературі

новий тип героя. Її ідеал — сильна (емоціями, волею, інтелектом) особистість, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя. Її ідеал — це рух, активність, чин, ризик, порив сягнути недосяжного верхів’я. Цей образ зустрічаємо в багатьох творах («Осіння казка», «Contra spem spero!», цикл «Ритми»). Цю вольову особистість Леся Українка протиставляє пасивності, безпорадності

Музей Лесі Українки, с. Колодяжне

Будинок у Луцьку, де жила Леся Українка

Пам’ятник Лесі Українці (Луцьк)

Стравінський Ігор Федорович (1882-1971) Всесвітньовідомий композитор і диригент,

основоположник сучасної класичної музики. Волинь займала особливе місце у житті геніального композитора. З 1896 р. він щоліта приїжджав у м. Устилуг (нині Володимир-Волинського району). Тут у маєтку Носенків проходили його канікули. Тут він працював над 17 творами, зокрема балетом "Весна священна", оперою "Соловей" тощо.

1994 р. у м. Устилуг було відкрито бронзове погруддя видатному композиторові. Ще 1987 р. на Волині організовано конкурс виконавців ім. Ігоря Стравінського серед музичних шкіл.

У 1994 р. у Луцьку започатковано і проводиться Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський і Україна». На Волині засновано обласну мистецьку премію у музичному жанрі імені І. Стравінського.

В'ячеслав Казимирович Липинський — видатний історик і політолог, політик і дипломат, філософ і публіцист, ідеолог українського монархізму. Представник правового флангу українського політичного життя поч. XX ст., він фактично один репрезентував цілу течію в національному русі.

Народився В.К.Липинський у с Затурці (тепер Локачинського району Волинської області) в сім'ї шляхтича-поміщика. Липинські відомі в Україні (зокрема на Поділлі) з першої половини XVIII ст.

Основні праці: "Шляхта в Україні: її участь в житті українського

народу на тлі його історії" (Краків, 1909, ) "Україна на переломі. 1657-1659 (1920) "Релігія і церква в історії України" (1925)

На мистецькому небосхилі Волині особливе місце займає постать нашого земляка, уродженця

с. Уховецьк Ковельського району Андроника Григоровича Лазарчука. Сучасник Лесі

Українки, ілюстратор видань Олени Пчілки, Лазарчук був художником глибоко

національним, закоханим в рідний край та його людей. На межі XIX і XX століть він зумів за

суворою реальністю і бідністю волинського села побачити високу духовність і одухотвореність

його жителів. Йому пощастило створити своєрідну живописну енциклопедію народного

життя, залишивши в історії українського мистецтва неперевершені образи простих

волинян і волинянок, природи краю в буденній її красі

Народна артистка CРCР (з 1940), Герой Cоціалістичної Праці (з 1974). Народилася в сім’ї залізничника.

З 1915 р. працювала вчителькою в гімназіях Волинської й Полтавської губерній. З 1918 р. брала участь у виставах аматорського театрального гуртка в м. Золотоноші (нині Черкаської обл.), перетвореного в 1922 р. на пересувний театр при Наркомосі УCРР. Пізніше грала в 1-му Державному театрі УCРР ім. Т. Шевченка (1922-1925), Одеській державній драмі (1925-1926), театрі «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса (1926-1934), Харківському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка (1934-1936). Державноі преміі УРCР імені Т. Шевченка (1984).

З 1954 р. - голова Українського театрального товариства. Померла на 88-му році життя та похована в м. Києві на Байковому кладовищі.

Зіграла на сцені та в кіно близько 110 ролей.

Народився у місті Володимирі-Волинському (тепер Волинська область) 15 січня 1871 року у родині вчителя історії та географії Кримського Юхима Степановича. Походив з татарського роду.

Після навчання у протогімназії в Острозі (1881–1884) та Другій київській гімназії (1884–1885) вступив за конкурсом у Колегію Павла Ґалаґана 1885–1889. У ті роки опановує іноземні мови: польську, французьку, англійську, німецьку, грецьку, італійську, турецьку та латинську. Всього він знав шістдесят мов.

У колегії заприязнився з Павлом Житецьким, Михайлом Драгомановим, які пробудили в ньому любов до української мови, літератури, історії, завдяки чому він, не маючи й краплини української крові, присвятив своє життя українській науці та культурі

Григорій Мачтет народився 3 вересня 1852 року в Луцьку (нині центр Волинської області України) в сім'ї інтелігента-різночинця.

З 1871 року брав участь у народницькому революційному русі.

В 1872 році з метою організації землеробських комун в Америці виїхав до США. Працював чорноробом, брав участь у землеробській громаді.

В 1874 року повернувся в Росію, взяв участь у революційній боротьбі

Габріеля Запольська – польська письменниця, артистка, драматург, режисер, прозаїк, громадський діяч, людина великого серця. Життя, літературна і театральна діяльність її тісно пов’язані з Волинню: тут вона народилася, жила, пристрасним словом виступала проти лицемірної буржуазної моралі.

Перший період життя провела Габріеля на Волині, яка стала улюбленим краєм дитячих літ, до яких вона часто поверталася у пізніших літературних творах. Карвін Піотровський належав до родини знатних волинських землевласників. На Волині Запольська одержала домашню освіту.

У 1868 році їде у Львів, два роки навчається у єзуїтському закритому навчальному закладі, а згодом — пансіонаті благородних дівчат. Тут почала писати перші новели.