7 volodina

І.Л.Володіна В.В.Володін Ю.О.Дорошенко Ю.О.Столяров

ЦГІМНАЗІЯ

Елементна база

Вакуумні ./І1ІМІІИ

раизистори

1 0 Інтегровані схеми

ПС)

Великі інтегровані с х е м и (BIC)

I MHMllifif

Швидкість обчислень

(on /c)

2-2000

I Іадвеликі інтегровані мікросхеми (HBIC)

100

150 тис

> 100 млн

3 Мбайт

> 100

Мбайт

Багатотермінальні системи

Пристрої введення/виведення

інформації

g перфо p

картка

Приклади

Урал-1

Б 9 С М - 1 М-1

К о м п ' ю т е р н і м е р е ж і

К о м п а к т - д и с к и

DELL

Магнітні д и с к и Б 9 С М - 6

IBM 701 М - 2 2 2

Зльбрус

ILLIAC-IV

УДК 373:002(075) ББК 32.81я7

B68

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Р е ц е н з е н т и : Крутенюк Олександр Борисович, учитель вищої категорії, вчитель-методист, учитель фізики та інформатики Вінницької фізико-мате-матичної гімназії № 17 Гінзбург Михайло Давидович, д-р техн. наук, професор кафедри інформатики, акад. УНГА, завідувач Нормативно-термінологіч-ного центру філії НДПІАСУтрасгаз ДП «Науканафтогаз» HAK «Нафтогаз України»

Ілюстративний матеріал надано авторами

Володіна I. JL, Володін В. B., Дорошенко Ю. О. та ін. B68 Основи інформатики. 7 клас: Експериментальний навчаль-

ний пос ібник /Волод іна I. JI., Володін В. B. , Дорошен-ко Ю. 0 . , С т о л я р о в Ю. О. — Харків : Гімназія, 2007. — 384 c.

ISBN 978-966-8319-84-6.

Експериментальний навчальний посібник призначений для вивчення курсу «Інформатика» в 7 класі загальноосвітніх навчаль-них закладів. Він може бути використаний для самостійної роботи учнів при першому знайомстві з основами інформатики.

Посібник складається з двох частин: комп'ютерні технології та основи алгоритмізації, які представлені в ньому як єдине ціле.

УДК 373:002(075) ББК 32.81я7

ISBN 978-966-8319-84-6

© I. JX. Володіна, В. В. Володін, Ю. O. Дорошенко, Ю. О. Столяров, 2007

© TOB TO «Гімназія», оригінал-макет, 2007

З м і с т

Глава I. ОСНОВИ РОБОТИ ЗА КОМП'ЮТЕРОМ § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки 10

•1.1. Інформатика.Інформація.Властивостіінформації 10 •1.2. Історіяобчислювальноїтехніки 14

§ 2. Архітектура та покоління комп'ютерів 21 • 2.1. Структура комп'ютера за фон Нейманом 21 • 2.2. Архітектура комп'ютерів. Подавання інформації.

Покоління комп'ютерів : 23 § 3. Почнімо працювати за комп'ютером 32

•3.1. Апаратнетапрограмнезабезпечення.Операційнісистеми 32 •3.2. Базові поняття операційної системи Windows 35 • 3.3. Запуск програМ на виконання. Пошук файлів та папок 41

§4. Працюймоз файламитапапками 49 •4.1. Створюймопапкитафайли 49 •4.2.Копіюймопапкитафайли 51

§ 5. Комп'ютерні віруси та антивірусні програми. Обслуговуваннядисків 57 • 5.1. Комп'ютерні віруси та антивірусні програми 57 •5.2. Форматуваннядискет 60 • 5.3. Архівування та розархівування файлів 61

Глава II. ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР §6. Роботаз текстом 70

• 6.1. Програмні засоби готування текстових документів: призначеннятакласифікація : 70

• 6.2. Знайомство з текстовим процесором Microsoft Word 71 • 6.3. Редагування та форматування тексту 75

§ 7. Вставка об'єктів у текстові документи 86 7.1. Вставкасимволів 86 7.2. Вставкамалюнків 86 7.3. Роботаз автофігурами 90

Глава III. ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇТА ПРОГРАМУВАННЯ §8. Знайомствоз НавчальноюАлгоритмічноюМовою 98

• 8.'1. Алгоритми. Властивості алгоритмів 98 • 8.2. НавчальнаАлгоритмічна Мова.Основні означення.

Величинитаїхвиди... 101 • 8.3. Оператор присвоєння. Перша програма 105

§ 9. Знайомство із середовищем програмування АЛГО 111 • 9.1. Уведення та редагування тексту програми 111 • 9.2. Збереження та відкриття файлів 116 • 9.3. Запуск програми на виконання 117

§ 10. Задачі на створення лінійних алгоритмів 125

Глава IV. ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР § 11. Створюймо комп'ютерні зображення 132

•11.1. Графічніредактори 132 • 11.2. Програма Paint. Запуск програми.

Відкриття та збереження файлів. Режими роботита Інструменти графічного редактора 133

• 11.3. Починаймо малювати 136 § 12. Редагування зображень 145

12.1. Сканування зображень 145 12.2. Редагування зображень. Інструменти

Виділеннядовільноїобласті, Масштаб, Олівець, Пензель 147

Глава V. РОЗГАЛУЖЕННЯ §13. Операторрозгалуження 154

• 13.1. Логічні умови. Загальна структура оператора розгалуження ...154 •13.2.Таблиця виконавця. Вкладеніоператори 159

§14. Складенілогічніумови 169 § 15. Задачі на використання оператора розгалуження 182

Глава VI. ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ § 16. Створення та демонстрація електронних презентацій 192

• 16.1. Електронні презентації. Слайд. Створення слайдів 192 •16.2.Вставка зображень 198

16.3.Фон слайда 199 • 1б.4.Показ електронної презентації 203

§ 17. Анімаційні ефекти. Копіювання слайдів 208 17.1. Анімаційні ефекти 208

• 17.2. Копіювання, дублювання та видалення слайдів 215

Глава VII. ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ § 18. Знайомство з електронними таблицями 218

• 18.1.Призначення електронних таблиць. Основні означення 218 • 18.2.0сновні способи роботи з електронними таблицями 223 • 18.3.0формлення таблиць 228

§ 19. Формат клітинок. Будування діаграм 232 19.1. Формат клітинки. Абсолютна адреса клітинки 232 19.2. Будування діаграм 239

4

Глава VIII. ЦИКЛІЧНІ АЛГОРИТМИ § 20. Оператор повторення з передумовою 248

• 20.1. Необхідність операторів повторення. Цикл. Види циклів 248 • 20.2. Оператор циклу Поки 252 • 20.3. Використання циклу з передумовою 253 • 20.4. Заповнення таблиці виконавця для циклічних алгоритмів 257

§ 21. Використання операторів повторення та розгалуження 264 • 21.1. Призначення та структура циклу Для 264

21.2. Розв'язування задач з використанням операторів повторення та розгалуження 267

• 21.3. Найбільший спільний дільник. Найменше спільне кратне .... 270 § 22. Урок розв'язування задач з використанням операторів

повторення. Послідовність Фібоначчі 280 §23. Циклз післяумовою 303

• 23.1. Структура та особливості циклу з післяумовою 303 • 23.2. Використання циклуз післяумовою 306 • 23.3. Заповнення таблиці виконавця для циклу з післяумовою 309

Глава IX. ВСЕСВІТНЯ МЕРЕЖА IHTEPHET § 24. Виникнення та принципи функціонування Інтернету.

Всесвітнє павутиння 318 • 24.1. Причини виникненняВсесвітньої мережі.

Принципи, покладені в основуфункціонування Інтернету 318 • 24.2.Всесвітнєпавутиння. Призначення браузера 323 • 24.3. Основи навігації у Всесвітньому павутинні 326

§25. Пошуку Всесвітніймережі 335 • 25.1. Призначенняпошуковихсистем.

Принципи пошуку інформації '. 335 • 25.2. Правила роботи з пошуковою системою 337

§26. Електроннапошта 346 • 26.1. Призначення електронної пошти.

Адреса поштової скриньки 346 • 26.2. Створюємо електронну поштову скриньку 349 • 26.3. Адресна книга. Отримуємо та читаємо електронні листи 352 • 26.4. Пишемо та відправляємо електронні листи 356 26.5. Приєднуємо файли 359

§ 27. Готуємось до підсумкового заняття 368

Алфавітний покажчик 374 Указівки та відповіді до навчально-тренувальних завдань 377 Додатки 382

5

Дорогий друже!

Ти тримаєш у руках посібник з інформатики для учнів 7 класів. Працюючи з цією книгою, ти разом з новими дру-зями — семикласниками Петриком, Стасиком, Тарасиком і таксою Дуською — зможеш вирушити у подорож країною Інформатики. Твої нові знайомі мешкають у Києві, хоча могли б жити та товаришувати у Львові чи Харкові, Одесі чи Чернігові. Навчаються хлопці в ліцеї, хоча це могла бути гімназія або величезна чи маленька школа. Головне, де б ми не жили чи навчалися, бути готовими постійно та наполегливо працювати і не зупинятися перед труднощами, які можуть трапитися на шляху до нових знань.

Ми пропонуємо тобі 27 цікавих історій, які відбулися з друзями протягом одного навчального року. Кожна з іс-торій оформлена окремим параграфом у посібнику. Але не намагайся весь навчальний матеріал параграфа прочитати та опрацювати за один раз. Роботу з ним доцільно розподілити иа весь навчальний тиждень. А до виконання завдань, що за-пропонують тобі друзі в кінці параграфа, можна повертатися багаторазово, оскільки вони мають різний рівень складності. Отже, працюючи з книгою, виконуй ті завдання, рівень яких є прийнятним для тебе на даний момент.

Але хочемо тобі нагадати: за комп'ютером ти можеш працювати не більше 20 хвилин, після чого обов'язково потрібно зробити перерву, виконати кілька фізичних вправ чи просто перепочити.

Успіхів тобі, цікавих подорожей та бажання зустрітися із нами в майбутньому!

6

Вельмишановні батьки!

Сподіваємося, що цей посібник буде т ією книгою, з якою буде цікаво працювати і вам разом із сином чи дочкою. Адже навчання — це справа родинна. Ми віри-мо в те, що ви допоможете своїй дитині організувати систему роботи з цією книгою, за якої вона принесе їй максимум користі та допоможе підготуватися до уроків інформатики.

Крім того, навіть якщо ваша дитина ще не вивчає у школі цей предмет, за допомогою Петрика, Стаси-ка, Тарасика та Дусі вона зможе розпочати самостійне знайомство із такою цікавою та дуже корисною наукою як інформатика.

Бажаємо вам розуміння та багато-багато терпіння

у процесі спільноїроботи з дитиною!

Вельмишановні колеги!

Сподіваємося, що наш посібник допоможе вам у дуже складній справі — викладанні такого незвичного та ціка-вого предмету, як інформатика. Матеріал, представлений у посібнику, носить пропедевтичний характер і призначе-ний для початку знайомства з сучасними комп'ютерними технологіями та основами алгоритмізації.

У посібник ми включили логічні задачі, практичні роботи та задачі з тестами, щоб їх перевірити, творчі завдання, питання для самоперевірки та інші види різ-норівневих завдань, без яких неможливо уявити вивчення інформатики. Більшість завдань ви зможете використати, готуючись до уроків інформатики та організовуючи різні форми позакласної роботи.

Успіхів вам, віри в себе і своїх учнів та відмінних результатів!

9

Умовні позначення, використані у посібнику:

ш . _ м. Навчально-тренувальні завдання

€Ж ^^ Теоретичні запитання для самоперевірки

" § > Практичні роботи

Завдання * без позначки

Завдання базового рівня, що відповідає початковому та середньому рівню навчальних досягнень

Завдання з позначкою *

Завдання, що відповідаєдостатньому рівню навчальних досягнень

Завдання з позначкою **

Завдання, що відповідає високому рівню навчальних досягнень

Символом позначений матеріал, що відповідає обов'язко-вому навчальному мінімуму (за програмою 35 годин).

Якщо в тексті параграфа міститься навчальний матеріал, який є необов'язковим, він позначений зеленою смугою.

Жирним курсивом у тексті параграфа виділені основні оз-начення та правила, на які потрібно звернути особливу увагу, вивчаючи теоретичний матеріал.

Курсивом виділено назви основних елементів інтерфейсу про-грамних продуктів, розглянутих у підручнику.

Підкреслено службові слова НавчальноїАлгоритмічної Мови. Синім кольором виділено номери завдань, запропонованих для

домашньої та самостійної роботи учнів. Усі навчальні матеріали для організації роботи учнів з посіб-

ником розташовано на сайті http://www.svitinfo.com/book

Версії програмних продуктів, роботу з якими розглянуто в посібнику:

• Microsoft Windows XP з українською локалізацією; • Microsoft Office 2003 з українською локалізацією; • Архіватор WinRAJR 3.60 з українською локалізацією; • Середовище програмування АЛГО.

8

http://www.svitinfo.com/book

* V

х л0ь о К ' ш ш ш

Ш- v ' ~ .

Глава I ОСНОВИ РОБОТИ

ЗА КОМП'ЮТЕРОМ

• Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки

• Архітектура та покоління комп'ютерів • Почнімо працювати за комп'ютером • Працюймозфайламитапапками • Комп'ютерні віруси та антивірусні програми.

Обслуговування дисків

\ і і - 'Vy>jti

шттттш№шт^*ттетщ.

<i>iiiBf>rtig<i*rtt<ntoiw<*i

- § 1. ІНФОРМАТИКА. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

1.1 ІНФОРМАТИКА. ІНФОРМАЦІЯ. ВЛАСТИВОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

Після вдалого літнього відпочинку друзі зустрілися в рідній школі на святі Першого дзвоника. Проходячи шкільним коридором повз юрбу старшокласників, Петрик, Стасик та Тарасик почули, як учні старших класів ділилися враженнями про відвідання нового Музею обчислювальної техніки.

— Якщо там дійсно так цікаво, відвідаймо теж цей му-зей! — запропонував друзям Тарасик.

— Добре, — погодилися хлопчики і побігли до старшокласників дізнаватися, як дістатися до музею.

— А де тут каса? — поцікавився на вході до музею Ста-сик. — Щось я не бачу, де треба придбати вхідні квитки. Може, нам допоможе цей розумний робот, що стоїть на вході? Дядечку Роботе, чи не пропустите Ви нас до музею?

Робот замерехтів усіма різнобарвними лампочками, поди-вився на хлопців і таксу Дуську, які нерішучо зупинилися перед ним, та відповів:

— Наш музей відкрито постійно, але вхідних квитків ми не продаємо. Вхід безоплатний, і лише для тих, хто знає, що таке інформатика і цікавиться цією наукою.

— А ми не знаємо, але цікавимося! — зашуміли хлопці. — Допоможіть нам, будь ласка, — звернувся до Робота

Стасик, а такса Дуська аж гавкнула від цікавості. — Добре. Слухайте уважно. Інформатика — це сукупність наук, пов'язаних

з отриманням, оброблянням, подаванням та зберіганням інформації.

— Нічого собі! — вигукнула Дуська, яка навчилася роз-мовляти, переступивши поріг цього незвичайного музею. — I що, це все можна вивчити маленьким хлопчикам та розумненькій гарній собачці?

10

§ 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки

— Дійсно, це серйозна та найсучасніша наука, — вів далі Робот, — з якою ви зможете почати знайомство в нашому музеї. Отож, якщо ви не передумали, готові до наполегли-вої, але цікавої праці, проходьте до музею.

Вхід до першої зали музею виявився зачиненим. Але біля дверей засвітився екран, на якому з'явилося зображення Головного Комп'ютера.

— На вході до музею ви отримали дуже важливу ін-формацію, тому, щоб увійти до першої зали, ви повинні передати її мені на зберігання.

— Добре, передамо, — пробурчав Тарасик. — Але насам-перед скажіть нам, що таке інформація і що з нею взагалі тут роблять.

Інформація — це відомості про навколишній світ та процеси, що в ньому відбуваються.

Інформація передбачає існування матеріального носія інформації, джерела, передавача, приймача та кана-лу зв'язку між передавачем та приймачем інформації (рис. 1.1).

Інформацію передають за допомогою повідомлень. Форма повідомлень може бути різною (наприклад, усна або письмо-ва), оскільки одну й ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень.

— Зрозуміло, що отримана нами інформація — це озна-чення інформатики, але про все інше нам узагалі не каза-ли, — відповів Стасик Головному Комп'ютерові.

— А спробуйте це з 'ясу-вати самі, — запропонував Головний Комп'ютер.

— Добре, — погодилися ДРУЗІ.

— Ну що ж, почнімо з дже-рела інформації, — сказав ІІетрик. — Ним є наш но-вий знайомий — Р о б о т , адже саме він повідомив нас, що розуміють під терміном Рис. 1.1. Умови існування «інформатика». інформації

11

Глава I. Основи роботи за комп'ютером

— Точно, — зраділа Дуська. — Але він так само є і пе-редавачем інформації, оскільки він передавав нам усне повідомлення.

— Тоді приймачі інформації — це ми? — здивувався Тарасик.

— А ти як думав! — обурився Петрик. — Це ж зрозуміло. А що таке матеріальний носій та канал зв'язку між пере-давачем і приймачем інформації? Якщо матеріальний, то його можна відчути. Наприклад, помацати чи побачити. А

— Або навіть укусити, — підтвердила Дуська. — Необов'язково, — вів далі Стасик. — Пригадуєте,

на уроці фізики нам розповідали про те, що матерія існує в різних формах, і не всі види матерії можна відчути за допомогою наших органів чуття. Я думаю, що матеріальний носій інформації та канал зв'язку між Роботом та нами — це повітря, через яке і передавали повідомлення за допо-могою мовлення.

— To виходить, — зацікавився Тарасик, — що на уроці фізики нам теж розповідали про те, як треба отримувати, аналізувати та обробляти інформацію?

— Так, а ще як її зберігати. Наприклад, конспектувати та вчити на наступний урок, — знов пробуркотів Тарасик.

— Дуже добре, — перервав бесіду хлопчиків Головний Комп'ютер. — Отже, ви вже точно знаєте, що таке інфор-мація і що з нею можна робити. To, може, ви мені ще й скажете, які властивості вона повинна мати?

— Інформація повинна бути повною, — почав Ста-сик. — Наприклад, якщо ти скажеш, що пропустиш нас до першої зали музею, але не повідомиш, коли це буде, то ми отримаємо з твого повідомлення неповну інформацію.

— А ще інформація повинна бути достовірною (об'єк-тивною), тобто вона повинна відображати дійсну ситуа-цію, — продовжив Петрик. — Якщо ти пообіцяв пропусти-ти нас до зали, то ти повинен виконати свою обіцянку. Лише тоді та інформація, яку ми отримали з твого повідомлення, буде достовірною.

— Щеоднавластивістьінформації —цеїікорисність, — включився в розмову буркун Тарасик. — Наприклад, якщо

12


ти скажеш нам, що завтра в нас буде контрольна з мате-матики, то це буде корисна для нас інформація. А якщо ти повідомиш нас про те, що контрольна буде не в нас, а в іншому класі, то це нас порадує, але ніякої цінності це повідомлення для нас не має.

— Це дійсно так, — підтримав хлопців Робот. — Зверніть увагу, що якщо повідомлення не несе корисної інформації, то воно несе шум. Але шум може перетворюватися на інформа-цію, а інформація, навпаки, може перетворитися на шум.

— А це як розуміти? — розгубився Стасик. — Якщо я повідомлю, що завтра в вашому класі буде

контрольна робота з математики, то в цьому повідомленні буде міститися корисна для вас інформація, — продовжив пояснення Робот. — Але якщо я повідомлю вас про це ще раз, то нічого корисного в цьому повідомленні вже не буде. Отже інформація перетворилася на шум.

— А ще інформація має бути своєчасною, — продовжив Петрик. — Наприклад, якщо про ту саму контрольну ти нам скажеш уже після її проведення, то отримана з твого повідомлення інформація буде для нас уже несвоєчасною.

— Так, — підтримала Дуська. — Ложка потрібна до обіду.

— А ще цю інформацію про контрольну роботу могла б підслухати і Дуська, але за межами цього музею вона не може розмовляти зрозумілою для нас мовою, — вів далі Ста-сик. — Отже, вона не змогла б пояснити, про що так голосно гавкає, і передати нам потрібну інформацію. Тому будь-яка інформація має ще одну властивість — зрозумілість. Її має бути подано у формі, зрозумілій для того, кому це повідом-лення призначене.

— Дуже повна і вичерпна відповідь, — похвалив хлопців та Дуську Головний Комп'ютер. — Ви правильно визначили властивості інформації (рис. 1.2). Заходьте, будь ласка, до першої зали. Ви заробили це право.

— Нарешті ми побачимо дійсно великі й потужні су-часні комп'ютери, — зраділа Дуська, яка не вміла читати, а отже, не зрозуміла напис перед першою залою «Історія обчислювальної техніки».

13


^^повнотгГ^)

С^ДОСТОВІрНІСТЬ^ і ^^C^J<OPHCHiCTb^ — 'Властивості '

інформації -V -

^своєчасність^ (^з^зумілкть^)

Рис. 1.2. Властивості інформації

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1 ''тяшшштшшшшшвш 1. Щотакеінформатика? 2. Що таке інформація? Які умови існування інформації? 3. За допомогою яких органій чуття ми отримуємо повідомлення? 4. Які дії можна виконувати з інформацією? 5. Наведітьприкладиситуацій,у я к и х в и є передавачемабопри-

ймачемповідомлень.Якуроль —передавачачиприймача —на цьому уроці вам доводилося найчастіше виконувати? Що було матеріальним носієм інформації в наведеному прикладі?

6. Набедіть різні приклади обробляння та подавання інформації. 7. Які властивості має інформація?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. 3 якими галузями знань пов'язана інформатика?

Схематично зобразіть вашу відповідь у зошиті. 2. Наведіть приклади передавання повідомлення від лю-

дини до людини, від людини до комп'ютера, від авто-мата до людини. Визначте, які властивості в даному

випадку має інформація. 3. Оцініть власну швидкість пере-

давання повідомлень у розмові та їх зберігання, коли ви конспектуєте урок. Результати роботи запишіть у зошит та порівняйте їх із результатами товариша.

Рис. 1.3. Вестоницька кістка із зарубками

14


1.2 ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇТЕХНІКИ

— А що це за камінчикя та палички? — не зрозумів Тарасик. — Обіцяли Музей обчислювальної техніки, а це виставка археологічних знахідок.

— Це ж музей не комп'ютерів, а обчислювальної техні-ки, отже, історія має починатися там, де люди навчилися рахувати та обчислювати. От бачиш, перша знахідка — Bec-тоницька кістка із зарубками (рис. 1.3) — відноситься до 30 тис. pp. до н. e., отже, вже тоді люди починали формувати уявлення про обчислення.

— Кісточка — це дуже добре та смачно, але, певно, ще до цього люди та собаки уявляли собі, що можна рахувати за допомогою пальців рук, камінчиків та інших дрібних пред-метів, — зраділа своїй обізнаності та здогадливості Дуська.

— Подивіться! — радісно вигукнув Петрик. — Ось рахів-ниці, майже такі, як у моєї бабусі в селі.

— Але це не рахівниця твоєї бабусі, — продовжував диву-вати друзів Стасик. — Цей пристрій винайдено ще у VI-V ст. до н. e., і він був відомий багатьом народам. Наприклад, у Греції цей пристрій називали «абак» або «Саломінська до-шка», на честь острова Саломін у Егейському морі, де його

Китайська рахівниця суан-пан Російські щоти

І'ис. 1.4. Старовинні пристрої для рахування

Від VI-V ст. до н. e. до XV ст. н. e.

Японська рахівниця серобян

Давньогрецький абак Смломінська дошка

15


Рис. 1.5. Пристрій для рахування Леонардо да Вінчі

було створено. Дошку посипали морським піском, а у ньому робили заглибини, на яких камінчиками позначали числа. Один рівчачок відповідає одиницям, інший — десяткам тощо. Узагалі, можна вважати, що аналогічні рахівниці (рис. 1.4) — це самий заслужений пристрій обчислювальної техніки, оскільки він проіснував із VI ст. до н. e. до XV ст. н. e., змінюючись у різних країнах, але виконуючи одну і ту саму функцію. У Китаї він відомий як «суан-пан», але в основі рахування китайці використовували не десятки, а п'ятірки, тому рахівниці дещо відрізнялися. У японців цей пристрій називався «серобян», а на Русі отримав назву «щоти».

— Пристрої, аналогічні до абаку, — почав розповідь Ро-бот, заходячи до зали, — продовжували використовувати ще в епоху Відродження. Перший у світі ескіз пристрою для рахування на основі коліс із десятьма зубцями (рис. 1.5) належить Леонардо да Вінчі (1452-1519). Цей ескіз знай-дено в одному з його щоденників.

Наступний важливий винахід зробив відомий французь-кий математик Блез Паскаль (1623-1662) (рис. 1.6), який розробив пристрій для обраховування, щоб полегшити працю свого батька — податкового інспектора. Цей пристрій дозво-ляв додавати десяткові числа. А зовні він нагадував ящик, що містив багато шестерень. Але проти використання nac-каліни (так назвали цей пристрій) виступили клерки — вони боялися втратити свою роботу. Це стало ще одним прикладом того, що навіть найгеніальніші винаходи іноді не знаходять практичного застосування і розуміння сучасників.

16


Рис. 1.6. Рис. 1.7. Готфрід Рис. 1.8. Чарльз Блез Паскаль Вільгельм Лейбніц Беббідж

Через 30 років після паскаліни у 1673 p. з 'явився «арифметичний прилад» Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646-1716) (рис. 1.7) — пристрій для виконання арифме-тичних операцій, зокрема множення і ділення, для чого до зубчатих коліс було додано східчастий валик. Про машину Лейбніца було відомо в більшості країн Європи, але мало пройти ще понад 100 років, перш ніж прийшов час зробити наступні кроки в розвитку обчислювальної техніки.

Хлопці зацікавлено слухали розповідь Робота та про-ходили залою, уважно роздивляючись експозицію. А ж раптом...

— А це що за «агрегат»? — запитав Петрик, указуючи на дуже велику та громіздку конструкцію, яка займала майже чверть зали. — Невже це і є перший комп'ютер?

— П о д и в і т ь с я , — про-гавкала Дуська . — А тут якісь папірці, до того ж їх хтось уже покусав, а це дуже неввічливо.

— Це не папірці, а перші перфокарти, — пояснив усім Робот. — Це такі картонні картки, на які записували перші програми для того, щоб Рис. 1.9. Аналітична машина

17


комп'ютер міг їх виконувати без безпо-середнього керування людини.

Перейти від ручного до автома-тичного виконання обчислень за складеною програмою вперше запро-понував англієць Чарльз Беббідж ( 1 7 9 2 - 1 8 7 1 ) (рис. 1.8), здійснивши цим якісно новий крок у розвитку засобів обчислювальної техніки. Він розробив проект Аналітичної машини (рис. 1.9) — механічної універсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням. Передбачу-вана швидкість обчислювання — до- • давання і віднімання — одна дія за 1 секунду, множення і ділення — одна дія за 1 хвилину.

«Будівничими» логічних машин, що дозволяли механізувати найпростіші логічні висновки, стали Павло Дми-трович Хрущов (1849-1909) (рис. 1.11) і Олександр Миколайович Щукарев (1864-1936) (рис. 1.11), які працювали в навчальних закладах України. Маши-ну, створену професором Харківського університету П. Д. Хрущовим, одер-

жав «у спадщину» професор Харківського технологічного інституту О. M. Щукарев. Він сконструював машину заново, привнісши в неї цілий ряд удосконалень, і неодноразово виступав з лекціями про її будову та можливі практичні застосування. Отже, у Алана Тьюрінга, який 1950 p. опублікував статтю «Чи може машина мислити?», в Україні були попередники, що цікавилися цим питанням.

Геніальну ідею Беббіджа здійснив Говард Айкен (1900-1973), американський учений, що створив у 1944 p. перший у США релейно-механічний комп'ютер. Його основні бло-ки — арифметики і пам'яті — було виконано на зубчатих колесах!

П. Д. Х р у щ о в

Рис. 1.11. О. M. Щ у к а р е в

18


У 1937 p. Джон Атанасов (1903-1963), болгарин поход-женням, який жив у США, почав розробляти спеціалізо-ваний комп'ютер, уперше у світі застосувавши електронні лампи (300 ламп). « ПЕРЕВІР СЕБЕ

8. Коли і де з'явилися перші пристрої, що полегшували обчислю-вання? Наведіть приклади таких пристроїв.

9. Хтоі колирозробивпроектАналітичноїмашини?Учомуполягає відмінність цього пристрою від попередніх винаходів?

10. Який вплив мав винахід Аналітичної машини на подальший розвиток обчислювальної техніки?

11. Які засоби зберігання інформації використовували перші обчис-лювальні пристрої?

12. Хто з українських учених працював над створенням логічної машини в нашій країні?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 4. *Завдання від Стасика

Щоб вийти із зали «Історія обчислювальної техніки», ми з друзями повинні були виконати таке завдання. Підлогу кімнати біля дверей з написом «Вихід» було поділено на окремі плитки непра-вильної форми, на кож-

ній з яких записано натуральне число (рис. 1.12). Двері зали мож-на відчинитилишев томувипад-ку, коли ми пройшли б від по-чатку маршруту до виходу із зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках, сума чисел на яких дорівнювала б 50. Починати і юдорож можна з будь-якої плит-ки лівого верхнього кута підлоги (:i номерами від 1 до 5). Ходити по плитках можна лише по горизонталі та по вертикалі, Рис. 1.12. Підлога зали

19

Глава I. Основи роботи за комп'ютером 1 N-

а переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над цією проблемою 10 хвилин, ми знайціди правильний розв'язок і перейшли до наступної зали. А ^и змогли б виконати це за-вдання чи залишилися б в музейній залі назавжди?

5. * З а в д а н н я в і д Т а р а с и к а

Між поверхами музею Ми переміщувалися за до-помогою ліфта, у якому одночасно могли перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї має певні особливості, які ще не всТигли відкоригувати: ним можна керувати лише з кабіни, причому він може переміщуватися лише мізк двома поверхами — пер-шим та останнім. На першому поверсі музею були

Петрик, Стасик, я та Дуська, а ^ а останньому чекав Робот, який дуже поспішав на перший Цоверх. Ліфт починає руха-тися лише тоді, коли у кабіні правильно введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для подорожі всіх пасажирів між поверхами. Як ви гадаєте, ^Ке число я ввів, щоб ліфт доставив нас на останній поверх, а Робота — на перший? Коли ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху музею на перший, задачу розв'я3ував Стасик. Робот у цей час був на першому поверсі. Яц в и вважаєте, чи те саме число ввів Стасик у комп'ютер ліфта, що і я?

шш

1 4 1 %

Ш • шш :>0т

Ш

9 § 2. АРХІТЕКТУРА ТА ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ

2.1 СТРУКТУРА КОМП'ЮТЕРА ЗА Ф О Н НЕЙМАНОМ

— Виходить, що кожний учений створював свою унікальну обчислювальну машину? — здивувався Ста-сик. — А я вважав, що в усіх цих винаходів повинні бути лкісь спільні принципи будови та роботи, розроблені вче-ними ще на початку комп'ютерної ери.

— Так і було, — продовжив розповідь Робот. — У 1946 ро-ці американський математик Джон фон Нейман (1903-1957), використовуючи ідеї Ч. Беббіджа, сформулював загальні принципи будови комп'ютера, щоб він був універсальним та ефективним пристроєм для виконання обчислень та логічних операцій.

Фон Нейман виділив п'ять базових елементів комп'ю-тера (рис. 2.1):

Пристрої введення

f Z Z . . . . Центральний процесор > і

Арифметико-логічний пристрій ^t.—V

Пристрій керування

Оперативна пам'ять

Керування

Передавання інформації

Пристрої виведення

Рис. 2.1. Структура комп'ютера за фон Нейманом

арифметико-логічний пристрій; пристрій керування, який організовує виконання про-грами;

21


• оперативна пам'ять (запам'ятовувальний пристрій); • пристрої введення інформації; • пристрої виведення інформації.

~~g^~ ,,.,——, Принципи будови комп'ю-

Kjbjjj >*" 'Jp^' сійовичем Лебедєвим (CPCP, л ' І М н Н ^ И Ш Ш ^ Л 1948 p.) (рис. 2.2), стали за-

i g ^ ^ ^ ^ ^ l ^ ^ ^ B ^ * ^ e g j l вершенням першого етапу роз-Я Н Н Я Ш » .ШШт'^ШЯШШШ витку науки про комп'ютери. Рис. 2.2. C. О. Лебедєв Будучи вже досить відомим (1902-1974) ученим у галузі електроенер-гетики, C. О. Лебедєв з 1946 року починає працюваТи у повністю новому для себе напрямку — в обчислювальній техніці. В Інституті електроніки AH УРСР він створює пер-ший у країні науковий семінар. На його базі працювала ла-бораторія розробляння електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). У цій лабораторії було створено першу ЕОМ у Ра-дянському Союзі (рис. 2.3), що отримала назву мала елек-тронна обчислювальна машина (російською — МЗСМ).

— Виходить, — сказав Петрик, — появу ЕОМ зумовили, перш за все, потреби виконання значних обчислень у фі-зичних та інженерних науках.

Рис. 2.3. Перша електронна обчислювальна машина в Україні

22

§ 2. Архітектура та покоління комп'ютерів

— А успіхи цих наук, — підтримав друга Тарасик, — у свою чергу, спонукали вдосконалювати ЕОМ. Я думаю, що якби вчені-фізики не створили вакуумні лампи чи маленькі транзистори, які ми бачили на стендах цього му-зею, то сучасні комп'ютери не мали б такого компактного вигляду, а займали би цілу кімнату, як виставлений у цій залі комп'ютер Лебедєва.

— Але наука не стоїть на місці, — підсумував Робот, — і кожні декілька років відбувається якісний стрибок у роз-витку обчислювальної техніки. Нове покоління комп'ютерів замінює попереднє.

— Нам щоразу кажуть, що ми належимо до нового поколін-ня — покоління незалежної України, — зауважив Стасик. — А що, комп'ютери — як люди, у них теж є покоління? I чим одне покоління комп'ютерів відрізняється від іншого?

— Дамо відповіді на твої запитання по-порядку. Але спершу перейдемо до наступної зали.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Назвіть базові елементи комп'ютера за фон Нейманом. 2. Яка перша електронно-обчислювальна машина була створена

в Україні та в CPCP? Під керівництвом якого вченого і де її розробили?

2.2 АРХІТЕКТУРА КОМП'ЮТЕРІВ. ПОДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ. ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ

— Подивіться, скільки тут різних комп'ютерів: вели-ких, що займають майже кімнату, та зовсім маленьких! А скільки біля них різних пристроїв! Навіть не знаю, що це все таке і як його називають, — засумував Петрик.

— Але ж ми знаємо, що відповідно до принципу фон Неймана, всі комп'ютери мають однакову будову, яку ще можна назвати архітектурою комп'ютера, — зауважив Стасик.

Архітектура комп'ютера — це будова та при-нципи взаємодії всіх частин комп'ютера.

23


Рис. 2.4. Основні вузли персонального комп'ютера

Частини, з яких складається комп'ютер, називають модулями. Вони з'єднані між собою за допомогою сис-темної магістралі (системної шини), що міститься на материнській платі.

До основних вузлів комп'ютера (рис. 2.4) належать: • процесор (рис. 2.5), що складається з двох частин:

арифметико-логічного пристрою (АЛП) та при-строю керування (ПК). Відповідно до принципу фон

Неймана, він призначений обробляти дані за заданою програмою (це виконує АЛП) та керувати роботою всіх блоків комп'ютера (а це вже функція ПК); • оперативна пам'ять комп'ютера (рис. 2.6), яка зберігає інформацію, потрібну іншим пристроям, коли

Рис. 2.5. Процесор комп'ютер працює;

монітор принтер плоттер проектор

модем

центральнии процесор

маніпу-лятори

ДДи/IL 1 МІЧ

г * ^ ^ { С и с т е м н а магістраль (системна шинаТ] < >™ ' ^ • • і і ч оперативна

і \ пам'ять

-<«*Ш* "_;"' і >» » . і

миша

клавіатура планшет I дисковод 1 для для для

гнучких компакт- жорстких дисків дисків дисків

2 4


• зовнішня пам'ять, що дозволяє зберігати інформацію досить до-вго, навіть тоді, коли комп'ютер вимикають, та переносити її на інші комп'ютери;

• пристрої введення та виведення інформації.

Пристрої введення — це пристрої, за допомогою яких можна вводити в комп'ютер потрібну інформацію.

Основний пристрій уведення інформації в комп'ютер — це клавіатура.

— Але я дуже добре знаю, — звернувся до друзів Ста-сик, — що крім неї досить часто використовують маніпулятор мишу, джойстик, мікрофон та сканер.

Пристрої виведення — це пристрої, за допомогою яких можна виводити різну інформацію з комп'ютера.

Наприклад, це принтер, який дозволяє надрукувати по-грібний текст чи малюнок, які було зроблено на комп'ютері. I Це до пристроїв виведення інформації належать монітор, навушники або різні акустичні системи.

— А я думаю, — промовив тихенько Стасик, — що г пристрої, які одночасно є пристроями введення та виве-дення інформації. Наприклад, дисковод для гнучких дисків, оскільки з його" допомогою комп'ютер може і отримати Інформацію, і зберегти результати роботи на дискеті.

Точно, — погодився Петрик, — до цього ж класу иідпоситься модем, адже з його допомогою можна і от-римувати інформацію, наприклад електронний лист від Оабусі, але одночасно можна і відправити інформацію до неї, наприклад повідомити, коли ми приїдемо на канікули.

Так багато різних пристроїв, — гавкнула Дуська. — Учені повинні були виділити з них ті, без яких комп'ютер ніколи не запрацює.

Дійсно, — погодився з таксою Робот. — Учені мішмачили вузли, які складають базову конфігурацію

25


Монітор

Клавіатуї Миша

будь-якого к о м п ' ю т е р а . Саме її ми і зобразили на схемі (рис. 2.7).

— А зараз, друзі, якщо ви все добре зрозуміли, зберіть комп'ютер з міні-мально необхідного набору компонентів (рис. 2.8), що є в цій залі.

— Домовимося, якщо даний вузол буде потрібен для вашого комп'ютера, ми будемо позначати його символом «1» , а у випад-ку, коли без цього модуля можна обійтися, позначимо його як «0» , — запропо-нував Робот. — Тоді всі наведені модулі можна буде

розкласти на два столики — на одному будуть елементи, позначені 1, а на іншому — необов'язкові елементи, які ми позначали 0. 3 інформацією, поданою саме в такій формі — за допомогою 0 та 1, — і працює насправді комп'ютер.

(Процесор]

Материнська плата

Рис. 2.7. Базова конфігурація комп'ютера

Корпус Рис. 2.8. Набір комп'ютерних модулів

26


— Дійсно, — зрадів Стасик, — я теж знаю, що будь-яку інформацію можна подати за допомогою всього двох символів. Наприклад, точки та тире,, як це зроблено в Азбуці Морзе. А закодовану так інформацію можна легко передавати.

— Але й той, хто має прийняти цю інформацію, теж повинен знати цю азбуку, — доповнив Петрик. — Виходить, для того щоб правильно розуміти комп'ютер, ми повинні всю інформа-цію подавати 0 та 1? I так розмовляти з комп'ютером?

— Ні, ми будемо розмовляти з комп'ютером звичною для нас мовою, а пристрої введення та виведення інформації перетворять нашу розмову на мову комп'ютера.

— Пригадуєте ті перфокарти, які хтось в давнину по-кусав? — зраділа Дуська. — Я думаю, що ті дірочки теж позначали 1 на картці, а їх відсутність — це був 0.

— А ще можна і будь-який малюнок подати за допомогою двох кольорів, — погодився Та-расик. — Розбити малюнок на малесенькі квадратики і зафар-бувати лише потрібні. Отримаємо найпростішу мозаїку. Дивіться, який портрет нашої Дуськи мож-н а т а к н а м а л ю в а т и ( р и с . 2 . 9 ) . Р и с - 2 - 9 - Портрет Дуськи

— 0 або 1 — це двійковий символ, — продовжував Ро-бот, — що отримав назву біт. (від англійських слів binary digit, що означають двійкова цифра). Будь-яку літеру або цифру можна подати кодом, що складається з послідовності двійкових символів. Оскільки комп'ютер використовує 256 різних символів, то, щоб подати кожний символ, необ-хідна послідовність з восьми розрядів (у кожному з яких стоїть нулик або одиниця). Для визначення кількості ін-формації введено такі одиниці виміру:

1 біт (може приймати значення 0 або 1) 1 байт = 8 розрядів 1 Кбайт = 1024 байт (210) 1 Мбайт = 1024 Кбайт 1 Гбайт = 1024 Мбайт 1 Тбайт = 1024 Гбайт

27


Ви повинні пам'ятати, що ми працюємо не зі звичною десятковою системою числення, яка вам найчастіше трап-ляється у житті, а з двійковою системою. Тому кожен наступний префікс повинен бути більшим за попередній не в 1000 разів (1000 — значення префікса «кіло»), а в таку кількість разів, що є степенем числа 2. У даному випадку визначили, що ця відмінність буде в 210 разів.

— Виходить, що комп'ютери мають багато спільних елементів, але між різними комп'ютерами є досить суттєва різниця, — підсумував Петрик. — Тому зараз доцільно з'ясувати, що є ознакою поколінь комп'ютерів.

Ознаки, що відрізняють покоління комп'ютерів: • елементна база (головний розроблений фізиками еле-

мент, що є основою комп'ютера); • швидкодія; • обсяг пам'яті; • пристрої введення та виведення інформації. Основні характеристики різних комп'ютерних поколінь

ви можете побачити в таблиці, розташованій на форзаці підручника.

Хлопці уважно роздивилися таблицю, а потім знайшли комп'ютери всіх указаних поколінь у виставковій залі.

— Дійсно, усі комп'ютери дуже різні, але мають і спільні риси, а точніше, принципи будови, — підсумував Петрик.

— За останні п'ятдесят років, — продовжував екскурсію Робот, — у світі комп'ютерів відбулося стільки змін та

відкриттів, скільки не було за всю історію обчислювальної техніки. З'явився перший комп'ютер, який дійсно мож-на було назвати персональ-ним (рис. 2.10), було створено корпорації Майкрософт та Apple, які досить інтенсивно розробляли програмне за-безпечення персональних комп'ютерів. А це дало змогу ввести комп 'ютери майже

Рис. 2.10. IBM PC — перший персональний комп'ютер (1981 рік)

28


в усі сфери діяльності людини. У 1990 році з'явилася World Wide Web (Всесвітня Павутина). Тім Бернерс-JIi розробив мову HTML. Ці відкриття стали основою для появи та розвитку мережі Інтернет як глобальної інформаційної мережі, яка охоплює всі країни та всі комп'ютери.

Зараз навіть самий маленький кишеньковий комп'ютер має більші можливості, ніж суперкомп'ютери минулого, які займають цілі поверхи нашого музею. Наша з вами мета — навчитися використовувати цей величезний потен-ціал та необмежені можливості на користь усім людям.

А майбутнє... Воно залежить від вас самих, адже історія розвитку обчислювальної техніки ніколи не закінчиться, і ще невідомо, які рекорди і досягнення чекають на нас через кілька років.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 3. Опишіть основні досягнення розвитку комп'ютерної техніки, що

відбулися після створення першого персонального комп'ютера. 4. Що розуміють підтерміном «архітектура комп'ютера»? 5. Для чого призначена системна магістраль персонального

комп'ютера? 6. Назвіть основні вузли персонального комп'ютера та їх призна-

чення. 7. Що називають пристроями введення та виведення інформації?

Наведіть приклади таких пристроїв. 8. Які основні одиниці виміру інформації ви знаєте? Як вони

пов'язані між собою? 9. За якими ознаками виділяють різні покоління комп'ютерів?

10. Як і завдяки чому змінювалася елементна база комп'ютерів різних поколінь?

МАВЧАЛЬНО-ТРЕНУвАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1- Розташуйте наведені назви носіїв інформації

у хронологічному порядку їх появи і застосування n обчислювальній техніці.

А. Перфострічка. Б. Перфокарта. В. Компакт-диск.

Г. Магнітний диск. Д. Магнітна стрічка.

29


2. Розташуйте наведені значення кількості інформації у порядку їх зростання.

A. 106 Кбайт. Б. 106 біт. B. 1024 байт. Г. 8 000 000 біт. 3. Ця таблиця складається з двох стовпчиків. Треба сфор-

мувати змістові словосполучення з' двох частин (по одному з кожного стовпчика), що стосуються будови та принципів дії комп'ютера.

носій процесор оперативна мережа центральний забезпечення операційна принтер локальна інформації апаратне система лазерний пам'ять системна введення пристрої шина

4. *Можливо, для відповіді на ці запитання тобі дове-деться попрацювати з додатковою літературою.

Знайди правильну відповідь: 1. Кого називають першою в історії жінкою-програ-містом?

A. Софію Ковалевську. Б. Марію Складовську-Кюрі. B. Аду Лавлейс.

2. Хто є засновником математичної логіки? А. Г. Лейбніц. Б. Дж. Буль. В. Б. Паскаль.

3. Коли був створений перший арифмометр? А. У XIX ст. Б. У X X ст. В. У XVIII ст.

4. Скільки поколінь ЕОМ розглядають до нашого часу? А. Три. Б. Чотири. В. П'ять.

5. Коли фірма Інтел створила перший у світі мікро-процесор?

А. У 1971 p. Б. У 1961 p. В. У 1981 p.

3 0


5. *У яких одиницях вимірюють... A. Швидкість передавання інформації? Б. Роздільну здатність монітора, принтера, сканера? B. Чутливість комп'ютерної миші? Г. Швидкість роботи процесора? Д. Діаметр дискет? E. Розмір символу? Є. Швидкість доступу до потрібного місця на диску для читання чи записування інформації?

• о • о о о о • • • • • о о • о о • о • • о о •/ о о о о • о • • • • о о

В о • о • • • П

• о о о о о

• • • о I • о p • о

• • о о и

о о о • • о т

• • о • о о

б.Завдання від Петрика У музеї я знайшов шматочок

перфострічки (рис. 2.11), на якій була записана певна інформація. Будь ласка, допоможіть мені розшифрувати отримане з ми-

_ нулого повідомлення. Як ви вважаєте, які властивості має ця інфор-м а ц і я ? р и с . 2.11. Шматочок

перфострічки 7. *Завдання від Дуськи

Наслухавшись в Музеї обчислювальної техніки про двійкову систему числення, Дуська поспереча-

лася з Тарасиком про те, яке найменше натуральне число у десятковій системі можна записати лише двома різними цифрами. Тарасик уважав, що це число 10.

— А посперечаймося на сосиску, що я зможу двома цифрами записати значно менше число! — запропонувала Дуся.

— Я думаю, що ти знов не права! — обурився Тара-сик. — Але якщо ти так хочеш сперечатися, то укладімо парі!

Як ви думаєте, чи отримає Дуська смачну сосиску і не-идоволене буркотіння Тарасика?

§ 3. ПОЧНІМО ПРАЦЮВАТИ ЗА КОМП'ЮТЕРОМ

3.1 АПАРАТНЕ Т А ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Петрик підійшов до щойно власноруч зібраного комп'ю-тера і ввімкнув його в мережу живлення. Усі завмерли в очікуванні... Пройшла хвилина, потім друга, далі дуже повільно потяглася третя, але комп'ютер не працював.

У цей момент до зали зайшов Робот, який пояснив си-туацію:

— Ви правильно зібрали комп'ютер, але для його роботи цього недостатньо. Адже в структуру обчислювальної систе-ми крім апаратного забезпечення, про яке ми вже з вами го-ворили, входить ще й програмне забезпечення (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура обчислювальної системи

— А що це таке? — не зрозумів Тарасик. — Розгляньмо це на прикладі, — запропонував Робот. —

Зібраний на заводі комп'ютер схожий на маленьку дитину. На фізичному рівні він може виконувати багато корисних дій, але поки що не знає, як це зробити. Новий комп'ютер треба навчити багатьом діям, аби він зміг допомагати нам у різних сферах життя. Цей процес можна порівняти з навчанням людини. Дитина росте, розвивається, учиться розмовляти, здобуває різні практичні навички. Наприклад, учиться писати, читати, рахувати, міркувати, тобто, розви-ваючись, здобуває нові знання, нагромаджує інформацію та вчиться виконувати певні дії. Тому ви вже зрозуміли, що комп'ютер теж треба вчити, тобто заносити в його пам'ять потрібну інформацію. Цю інформацію подають у формі спе-

32

§ 3. Почнімо працювати за комп'ютером

ціальних програм, призначених виконувати певні операції. А вже після такого навчання, — продовжував пояснення Робот, — комп'ютеру можна доручати виконувати різну роботу з інформацією та передавати її результати користу-вачу. Тому, крім важливої та необхідної складової — апа-ратного забезпечення, для роботи комп'ютера потрібні різні програми — програмне забезпечення (ПЗ).

Програмне забезпечення буває різним. Але є обов'язкова частина, без якої комп'ютер не може працювати. Вона має назву системне програмне забезпечення. Крім системного, до складу програмного забезпечення входять також приклад-не програмне забезпечення та системи програмування.

До системних програм належать операційні системи та обслуговчі програми, наприклад драйвери різноманітних пристроїв, тобто програми, що керують роботою апаратних засобів: сканера, принтера тощо.

Операційна система — це перший і основний набір програм, що завантажується в комп'ютер одразу після його вмикання. Сьогодні найвідомішими операційними систе-мами (ОС) є ОС Microsoft Windows, UNIX і ЇЖ/Х-подібні системи — Linux, BSD, MacOS.

До прикладного програмного забезпечення відносять програми, призначені розв'язувати конкретні завдання в різних сферах діяльності людини (текстові та графічні редактори, бухгалтерські програми, бази даних, експертні системи, перекладачі, енциклопедії, навчальні, тестові, ігрові програми тощо, рис. 3.2.).

І'ис. 3.2. Прикладне програмне забезпечення

33

1 Глава I. Основи роботи за комп'ютером

Рис. 3.3. Система програмування До систем, програмування належать інструментальні

програмні засоби створювання нових програм (ЛОГО, Visual Basic, Pascal, Delphi, C, Java тощо, рис. 3.3).

Є різні операційні системи, — продовжував пояснення Ро-бот. — Але всі вони призначені забезпечувати (рис. 3.4):

• приведення комп'ютера у робочий стан і злагоджену роботу всіх його частин;

• інтерфейс (діалог, обмін інформацією) між користува-чем та комп'ютером;

• запуск та виконання різних програм.

Реалізація інтерфейсів]

Рис. 3.4. Призначення операційної системи

3 4


Перш ніж операційна система почне керувати роботою вашого комп'ютера, їі треба встановити на комп'ютер. Тому я хочу подарувати вам компакт-диск з операційною системою Windows для вашого комп'ютера.

Така назва операційної системи пов'язана з тим, що всю інформацію подають на моніторі комп'ютера у зручному графічному вигляді, а саме, у прямокутному полі на екрані дисплея. Це обмежене рамкою поле дуже схоже на віконце, тому операційна система й отримала таку назву, оскільки windows в перекладі з англійської означає вікна. На екрані комп'ютера можна побачити разом кілька таких вікон, ос-кільки комп'ютер може одночасно працювати з кількома програмами. Тому Windows ще називають багатозадачною системою.

3 цими словами Робот підійшов до нового комп'ютера та встановив на нього операційну систему Windows.

L P ПЕРЕВіР СЕБЕ * тттшшшяявяшя * * H . Що таке програмне забезпечення комп'ютера?

2. Які види програмного забезпечення ви знаєте? Для чого створено кожний вид програмного забезпечення?

3. Яке призначення операційних систем? 4. Чому ОС Windows отримала таку назву? Поясніть зміст фрази

« Windows -графічнаОС». 5. Що розуміють під багатозадачністю ОС?

(3.2 БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS

Усе, що ви бачите на екрані монітора після ввімкнення комп'ютера і завантаження операційної системи, має на-їжу Робочий стіл (рис. 3.5). Адже на поверхні Робочого стола, як на звичайному письмовому, розташовано все потрібне для роботи. Тут відображено маленькі спеціальні аображення — значки (піктограми). Серед них є ярли-ки програм, що їх найчастіше використовують. У нижній чнотині розміщено панель задач, на якій є найголовніша киопка Пуск. Саме з цієї кнопки зазвичай розпочинають та

35


:,:щ. ftwmrt @» MesssR jih *шч щ Ш^тщть :%$ <*m--.<^w

обов'язково закінчують роботу на комп'ютері. На панелі за-дач ми можемо побачити назви всіх програм, запущених зараз на виконання. Прикладні програми, що працюють під ке-руванням багатозадачної операційної системи Windows, на-зивають застосунками (у англомовній версії — application). Оскільки таких програм (застосунків) може бути кілька, то ми можемо переходити від однієї програми до іншої. При цьому вікно обраної програми стає активним.

= Пірограма ^МенюПуск гРобочийстіл

#4МАШ& Ш&щш*ьтшфмт ^•ш '-'да 9Шт4ШМ»ЯШк ^» (»№fS «іййиІіМШМЙЙ «Мк *»» «Ш№Ш Fwwm*v*WMn

iv:

•~j ^ ш ш ь ф Шт іШш ЩіШ^ * •# вдш#$й<і ftK:SS* * Ж Ші*$щ0Щ,

»а 4fmm* * щ одмм, '^Ш^м^щщ Ф«»МШ • ' M ^ зд вдетв» Ш *#e$. Щ Ц,щ

% ЗЩ№щ«щ ^щьи&тш. •

Панель задач

Індикатор

гКнопка Пуск L Кногіка згорнутого застосунка

Рис. 3.5. Основні елементи Робочого столу

Щоб указати комп'ютеру, що саме ви хочете зробити, використовуйте маніпулятор миша. За допомогою миші можна виконувати такі дії:

• натиснути клавішу — помістити вказівник на об'єкт, натиснути клавішу миші та швидко відпустити її;

• двічі натиснути клавішу — помісти-ти вказівник на об'єкт, двічі поспіль на-тиснути і відпустити клавішу миші.

3 6


Натиснути клавішу потрібно тоді, коли ви виділяєте чи вибираєте об'єкт (значок чи пункт меню) або коли натискаєте на екрані яку-небудь кнопку, а натиснути двічі — коли відкриваєте папку чи запускаєте програму.

— Ще мишу можна використову-вати для того , щоб перетягувати об'єкти, — зрадів власній обізнаності Стасик. — Для цього потрібно:

• установити вказівник на потрібний об'єкт; • натиснути та не відпускати ліву клавішу миші; • перемістити мишу, стежачи за переміщенням об'єкта; • відпустити клавішу миші. ' — Ліву клавішу потрібно натискати, коли ви хочете

виконати якусь дію, — продовжив пояснення Робот, — а, натиснувши праву клавішу миші, ви зможете відкрити так зване контекстне меню (рис. 3.6). Це меню містить в собі додаткові опції чи основні дії, які можна виконати на цей момент над об'єктом.

Найчастіше вам доведеться мати справу з різними типами вікон, тому поговорімо про це докладніше. Якщо кілька про-грам працюють одночасно, то вікно програми (застосунка), розташоване зверху всіх інших, називають активним.

У кожного вікна є (рис. 3.7): • рядок заголовка, який містить назву запущеної про-

грами. Ще цей рядок використовують для переміщення вікна по екрану;

• рядок меню, у якому розташовано назви пунктів тексто-вого меню вікна. Багато застосунків Windows мають майже однакове меню. Для того щоб відкрити певний пункт ме-ню, треба натиснути його назву лівою клавішею миші;

• кнопки керування вікном, за допомогою яких можна змінювати розмір вікнаЯ, згорнути вікноЙІ або взагалі закрити його S3, закінчивши таким чином роботу від-повідної програми (застосунка);

• рядок стану, у якому міститься допоміжна інформа-ція щодо роботи із даним вікном.

Рис. 3.6. Контекстне

37


..Рядок заголовка

і' Мійкомп'ютєр

Рядок меню Кнопки керування 1

шш $atn Оршм №глм йбрм бкМ фМи 0HKK.. 0 . фіргш* C;-nw"*':Si* Аар«о;і | 9 МИкмЛопр

f ачя>*-«»««оенй . ипро'ис»*у fc Ктамю* ,. ИЙВИМНЯФ0Ф«И 0. Зг*«пврам»трз

Мдавдв»7»<»#* Мйфгуменш

££ CrtflbHt *rfMfsmn

1

і % # »• IMP5

JffcpwU *

ПокмьнмЙдиск(С:)

Дисковод DVD/CD-RW (0i)

Покальмьйдиск(Є:)

CD-диаювоА <F:>

[qgWTte:e ^ -Lp;

^ 2 L МОЙ KOMMOTtP • Рядок стану

Рис. 3.7. Вікно та його елементи

Уважно роздивіться наведені на рис. 3.8, 3.9, 3.10 види вікон та визначте всі їх елементи.

-Рядок заголовка

і Мтйиомп'ютер

.. Головне меню програми

файл йк»к« вити обраие Csak дойди ,Q^mд • © - , t : / : w епии :.|

Щ МЙ KonnVoT<p

Розгорнути Згорнути^ I гЗакрити

^w, -4,> Д{|:~Щ\ * gJ Перехід Cswm#_* іШп:1»№& gJ •

Системні завдання |Щ;іІіШі^ІШ#гв ^ rtpOtKTtt# • i.jya-aHC Ks.0>-./: V -< -. ' , 'И Q» Зізнапврвю&тра

!ншІ мкця

'

H#pewe фгеййнмя .masxmm

^ Ошйдйедишт.

<.,-i0 Локальпмй диск (C:)

jA*MM*tWSWW<Oi)

' p :0 ! Лжа«ьнм*дйскда)

Панель ofBtt» а

& ш,„

CD*MMiMPl)

, Робоче поле

т • fwfr**

інструментів

Рис. 3.8. Вікно ОС Windows

Рядок стану

3 8


Розгорнути Рядокзаголовка Згорнути і Закрити

Горизонтальна та вертикальна-смуги прокручування

Рис. 3.9. Вікно ОС Windows Оскільки иа Робочому столі може одночасно міститися

багато вікон, то операційна система для полегшення ро-боти з ними пропонує три режими відтворювання вікон (рис. 3.11):

Рядок заголовка Довідка^ гЗакрити

Полеііл,^ м«« >a#we<

Шрифт Ш ' rteZHEZ- _____ Й Й 5 8 М Я Ш і І ffii#Q .

введення

Поле вибору

Прапорці

Список

Демонстраційне вікно

І'ис. 3.10. Вікно ОС Windows

3 9


ПЕРЕВІР tfebfc . ш т ш т я ш ш я ш ж 6. ЩотакеРобочийс7 /л ,чомуйоготакназивають? 7. Які об'єкти присутні на екрані одразу піспя завантаження Windows7 8. Для чого призначена панель задачі 9. Щ о таке засюсунокІ

4 0

• нормальний, коли вікно займає частину екрану; • повноекранний, коли вікно розгорнуте на весь екран; • кнопка на панелі задач, коли вікно згорнуте. Змінити режим відтворювання вікна можна, натискаючи

кнопки керування вікном або кнопки на панелі задач. Вікна можна легко переміщувати по Робочому столу,

а також змінювати їх розміри. Для того щоб зменшити або збільшити розміри вікна, достатньо перетягнути один з його кутів або бічних сторін на нове місце. При цьому вказівник перетворюється у двонапрямлену стрілку.

Якщо вікно згорнуте, то кнопка з його назвою все одно залишається на панелі задач.

Рис. 3.11. Режими відтворювання вікон


10. Назвіть усі відомі вам дії, що їх можна виконати одинарним натисканням клавіші миші.

11. Назвіть усі відомі вам дії, що їх можна виконати подвійним на-тисканням клавіші миші.

12. Що таке контекстне меню? Як його викликати? 13. ОпишітьструктурувікнаИЛ'лс/оил.Яків ньомує елементиінтер-

фейсу? Поясніть їх призначення. 14. Які ви знаєте режими відтворювання вікон? Як можна змінювати

режими відтворювання вікон? 15. Яке вікно називають активним? Скільки вікон можуть бути ак-

тивними одночасно? *Які ознаки активних та неактивних вікон?

16. Як можна переміщувати вікна на екрані? 17. Як змінити розмір вікна?

13.3 ЗАПУСК ПРОГРАМ НА ВИКОНАННЯ. ПОШУК ФАЙЛІВ Т А ПАПОК

А тепер навчімося запускати на виконання різні про-грами, установлені на вашому комп'ютері. Найпростіше це ,чробити за допомогою кнопки Пуск. Натискаючи цю кноп-ку, ми відкриваємо м,еню, яке містить вкладки та основні дії, що їх можна зараз виконати. Оскільки ми хочемо за-пустити програму, то обираємо підменю Програми, а потім, знайшовши назву потрібної програми, натискаємо її. Для цього наводимо вказівник на назву програми й натискаємо лівою клавішею миші.

Але це не єдиний спосіб запустити програму. Найчасті-ше користуються ще такими трьома способами:

• за допомогою відповідних ярликів на Робочому столі; • задопошотоювікнаПровідника; • за допомогою ярлика Мій комп'ютер. І'озглянемо ці способи детальніше. Напустити потрібну програму за допомогою розташовано-

to на Робочому столі ярлика можна так. Знаходимо на Робо-чому столі ярлик, назва якого збігається з назвою потрібної програми, та двічі натискаємо його лівою клавішею миші.

41


Тепер перейдемо до другого способу.

Інформацію на комп'ютері зберігають на жорсткому диску, який для зручності найчастіше поділяють на кілька логічних дисків. Прийнято, що на диску C міститься вся інформація операційної системи та програми, установлені на ваш комп'ютер. А диск D зазвичай призначено зберігати різну інформацію користувача. Назви дисків та їх кількість можуть бути різними.

Спробуйте уявити, що дйск нашого комп'ютера — це шафа, де ви зберігаєте свої речі. Тоді ви добре розумієте, що у шафі є полички, на які ви намагаєтеся розкладати речі схожого призначення. Адже ніхто не зберігає разом канцелярське приладдя для школи та, наприклад, теплий зимовий светр. Так само організовано збереження інфор-мації і в комп'ютері.

Уявімо собі, що на диску ми створили різні Папки. У кожній з цих папок будемо зберігати свої документи — інформацію, з якою будуть працювати різні програми. Тоді у папці «Тексти» доцільно залишити всі тексти, з якими ми працюватимемо на комп'ютері , а у папці «Малюнки» зберігатимемо графічні зображення. Кожна папка може містити вкладені папки. Наприклад, папка «Школа» буде містити папки «Математика», «Фізика», «Історія», «Географія», у яких ми зберігатимемо навчаль-ну інформацію з кожного предмету. У свою чергу, кожна така папка може теж містити вкладені папки. У цьому навчальному році математику ми поділили на два розділи, отже, в папці «Математика» будуть міститися «Алгебра» та «Геометрія».

Окрему самостійну частину інформації, записану на диску, називають файлом. Кожен файл має власну назву (ім'я), що може складатися із українських та англійських літер, цифр та різних службових символів. Назва файлу складається з двох частин, розділених між собою крап-кою — назва.розширення. Розширення вказує тип файлу, наприклад, sys — системний файл, bat — командний, doc — текстовий документ.

4 2


Для швидкого перегляду умісту папок, розміщених на комп'ютері, була створена спеціальна програма опера-ційної системи — Провідник.

Отже, які папки є на комп'ютері можна дізнатися двома способами:

• Двічі натискаємо на Робочому столі ярлик Мій комп'ю-тер. Тоді відкриється вікно, у якому з'являться назви і ярлики всіх пристроїв зберігання інформації, що є на вашому комп'ютері (рис. 3.12). Але використо-вуючи цей спосіб, можна одночасно побачити вміст лише однієї папки. Тому краще скористатися іншим способом.

• На Панелі задач натиснути кнопку Пуск, далі об-рати підменю Програми, де перейти до пункту Стандартні, а вже в цьому меню вказати Провідник. У лівій частині робочого поля вікна Провідника буде відображено кореневий каталог (він складається з інших папок), а у правій частині — уміст вибраної папки (рис. 3.13). Ліворуч назви папок, які мають вкладені папки, буде розташовано символ « + » .

ftaAn Прмка Вигляд йбраие Cff*K ДоМдк»

О " £1 $:/?п»т :С;: п«и іЩЬ '"J Ий KOHntortf) ЩЄІПцмгіЯ :w"*M, 4.>#,,iVi,M -

»J Mrtp4*K* ОТОЧвИНЯ •••;. 4 MofAW<VmMW : . ._j СИІПЬИі ДОКУММИ Qr rt*wm> мфу**«п

4р»й (Д»«»МВ»Ю>«»фі) \ t j ЛйКШМШЙАЖКф)

'^j СВДИбкЛеав1:) і L «ашММ

щ, NtRMkNMMAWtN0 „ ІИМ,1|ЦИПИМ»*>ММ»ПІ ш. D '

І'ис. 3.12. Вікно застосунка Miti комп'ютер

Локальньїйдиск (E;) £айл Оравка Вигляд йбране C2pec Довика ш

Намд t ':f, Пошук Щ Пагки 03 №1, \'* Е|\

Папки Ф Р0б0ЧИЙ Ctifl * 'Lj Моі'докуммти в U мй комп'ютар в *» ЛокалеиьйдискК:)

Д*., * gnepaxUi

X ,JANAT03MP ;,jM Л а**»*»» 'fiSf"

.jettiM pm wibft v;„.Pl і a<Umw £ffl •а ,'А Дискоюд ovo/CDw ©і) f l%*£*** D*' ****

•ЛГО»! Ьл >m Шш^иУшШіі і'З ANftTCOMP « О *W>Swv JKtUW а g)bn

* (йгом

6»м Qfc>>ui QKM awwi

о * St 'i>c

Offwwi a Цопу1уц fs -j Мой K0W4,at>>

Рис. 3.13. Вікно програми Провідник

4 3


— А якщо ми не знаємо, у якій папці міститься потріб-ний файл, — міркував уголос Тарасик, — то що ж виходить, ми його шукатимемо до ранку, переглядаючи за допомогою Провідника всі папки?

— Для того, щоб швид-ко знайти потрібний файл, необхідно скористатися ко-мандою Знайти, — вів далі Робот. — Для цього натис-каємо кнопку Пуск Головно-го меню, обираємо підменкЗ

Знайти ^ Файли та Папки. Далі потрібно ввести назву файлу. У випадку, коли ми не знаємо назву файлу, потрібно вказати хоча б його розширення. Якщо відомо частину назви файлу, то треба вказати цю частину. Потім ввести символ «*» , щоб замінити невідомі символи в назві файлу. А після цього клацнути кнопку Знайти. У результаті (рис. 3.14) ми

райлу, назву якого було введено, або ж цілий список файлів та шляхів до них, якщо ми вводили лише розширення файлу або частину назви.

Шлях до файлу завжди починають з назви диску, на якому розташовано файл, а далі вказують назви папок, які треба послідовно відкрити, аж до папки з необхідним файлом. Після назви дис-ку завжди ставлять символ « :» , а назви папок відокремлюють одну від одної символом «\».

Для п о л е г ш е н н я п о ш у к у м о ж -на ввести дату створення файлу. Для цього треба відкрити вкладку Дата (рис. 3.15) або, якщо точна дата невідома, увести проміжок дат, коли файл міг бути створений.

4 4

ї f'C«y/№W* nwywt Файл Оравка Вигляд Обране Сервіс Довідка

\-J ^ / Пошук ''••:,.: Папки Щ ^

3 Результатипош>v 0 ' Перехщ -'"" » ф&Я*ЯЬ ' і і Помічник із пошуку X Ім'я Папка

^ а,й Щоб розпочати пошук, дотримуйтеся інструкціі LUyx<irn за одним або за л всіма критеріями. Ім'я файлу або уастина

Рис. 3.14. Вікно Результати пошуку

побачимо шлях до q

Коли були внесені ; останні зміни? V.> Невідомоколи C ' Минулого тижня C Минулогомісяця • ' Минулогороку

У к а з а т и д і а п а з о н д а т

з 01.09.2006

по 15.09.2006

Який розмір файлу? ^

Д о д а т к о в і $ параметри

I Назад ^ ^ Знайти І

Рис. 3.15. Вкладка Дата


— Найпростіший спосіб запустити будь-яку програ-му — це двічі натиснути лівою клавішею миші її ярлик на Робочому столі, — продовжував пояснення екскурсовод-Робот. — Тому навчимося самі створювати ярлики.

Для цього треба виконати такі дії: • за допомогою застосунка Мій комп'ютер або програми

Провідник знайти програму, для якої потрібно ство-рити ярлик;

• натиснути правою клавішею миші значок потрібної програми;

• у контекстному меню вибрати команду Створити ярлик-,

• якщо ви хочете перемістити створений ярлик у пев-ну папку чи, наприклад, на Робочий стіл, натисніть правою клавішею миші на ньому, щоб знову викли-кати контекстне меню. Виберіть команду Вирізати. Натисніть праву клавішу миші на Робочому столі чи у вікні потрібної папки. У контекстному меню оберіть команду Вставити.

Будьте уважні! Ярлик відрізняється від значка файлу, який теж може бути на Робочому столі, зображенням стрілки у лівому нижньому кутку.

ПЕРЕВІР СЕБІ . Які способи запускати програми на виконання ви знаєте?

20. Яких правил сліддотримуватися, записуючи назву файлу? 3 яких частин складається назва файлу?

21. Щоміститьшляхдофайлу? 22. Як знайти потрібну папку або файл? Назвіть усі відомі вам спо-

соби. Що робити, якщо назва файлу невідома? Які можливі варіанти пошуку? Як з них обрати найкращий?

23. Як створити ярлик програми та помістити його на Робочий стіл?

ІПерш ніж починати роботу на комп'ютері, запам'ятай основні правила, які ти повинен завжди виконувати:

1. Максимальний час роботи за комп'ютером — 20 хви-лин.

4 5


2. Правильно сиди біля комп'ютера. Відстань від моніто-ра до твоїх очей повинна бути більшою за витягнуту

3. Ніколи не їж біля комп'ютера. Перед початком роботи помий руки.

4. Не торкайся руками кабелів, якими з'єднано блоки комп'ютера, та електричних розеток.

5. Якщо за комп'ютером ти працюєш разом з товаришем, не потрібно відбирати у нього клавіатуру чи мишу. Не розкидай свої речі біля комп'ютерного столу та ніколи не бігай по комп'ютерному класу.

6. Якщо у тебе виникнуть проблеми у процесі роботи за комп'ютером, звернись до вчителя. Категорично за-бороняється намагатися все полагодити самостійно..

інтерфейсу ОС Windows 1. Увімкніть комп'ютер. 2. Що ви бачите на моніторі після завантаження ОС?

Знайдіть та назвіть основні елементи Робочого столу. 3. Натисніть праву клавішу миші на Робочому столу

і з контекстного меню виберіть команду впорядкуван-ня значків на Робочому столі за назвою (за ім'ям).

4. Спробуйте перемістити значки на Робочому столі, розташуйте їх вздовж бічних сторін Робочого столу.

5. Натисніть кнопку Пуск, відкрийте Головне меню сис-теми та запустіть із Стандартних програм програму Блокнот.

6. Зробіть те саме із застосунком Калькулятор. Яке вікно зараз є активним?

7. Спробуйте перетягувати вікна, згортати та розгортати їх.

8. Змініть розміри вікон, використовуючи кнопки ке-рування вікном та перетягуючи кути чи бічні межі вікон.

9. Натисніть праву клавішу миші на вільній частині панелі задач. Виберіть з контекстного меню по черзі

Р У к у .

I ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Знайомство з основними елементами

4 6


різні варіанти розташування вікон. Які варіанти ви побачили?

10.Двічі натисніть лівою клавішею миші значок Мій комп'ютер. На диску C: за шляхом C:\ProgramFiles\ MicrosoftOffice\Office знайдіть програму WinWord. Натисніть її значок (якою клавішею миші?), щоб ви-кликати контекстне меню. Виберіть команду створення ярлика та перетягніть ярлик на Робочий стіл.

11.Якщо ви не змогли виконати попередній пункт за-вдання, оскільки на вашому комп'ютері програма WinWord міститься в іншій папці, знайдіть, викори-стовуючи пошук файлів, цей застосунок на комп'ютері та створіть до нього ярлик, як описано у поперед-ньому пункті.

12.Відкрийте цей застосунок подвійним натисканням ство-реного ярлика.

ІЗ.Закрийте всі вікна. 14.Виберіть з меню Пуск пункт Завершення роботи,

підтвердьте своє рішення у вікні, що має з'явитися на екрані. Якщо комп'ютер не вимкнувся автома-тично, то на екрані з 'явиться повідомлення, що живлення комп'ютера можна вимкнути. Виконайте цю інструкцію.

1. Знайдіть усі текстові файли, розт„ „ ^ диску D: вашого комп'ютера. Запишіть у зошит їх кількість.

2. Визначте та запишіть у зошит кількість файлів, що були створені на вашому комп'ютері протягом остан-нього місяця.

3. Створіть ярлик для стандартної програми Блокнот, перемістіть його на Робочий стіл. r**=" а

4. *Визначте, де на вашому комп'ютері розташовано файл eqnedt32.exe. Запишіть у зошит шлях до файлу. Створіть для нього ярлик, розташуйте його на Робочому столі та з його допомогою запустіть програму.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

4 7


5, *Завдання від Петрика У залі Музею обчи-

слювальної техніки я помітив досить ці-кавий стенд, на яко-му був зашифрований висЛів В. Шекспіра (рис. 3.16). Оскільки ми із друзями вва-

жаємо себе розумниками, то, пригадавши розповіді Робота про способи подавання та кодування інформації, уже через кілька хвилин переко-налися у геніальності видат-ного письменника, А ви змо-жете?

Рис. 3.16. Зашифрований вислів В. Шекспіра

&**Завдання від'Тарасика Коли ми проходили по залах музею, Дуська так

бігала, голосно гавкала та раділа, що постійно штов-хала нас, Робота та дуже цінні музейні експонати. На виході із зали «Програмне забезпечення» вона налетіла на поличку, де були розкладені 8 ключів від 8 дверей, на яких висіли таблички «Вихід». Маючи обмаль часу, ми повинні були підбирати ключі до кожних дверей. Дуська почала плакати, що

нам треба зробити 100 спроб, поки ми відчинимо всі двері. Я зміг визначити, скільки спроб нам доведеться зробити у найгіршому випадку, поки ми відчинимо цими ключами всі двері, щоб отримати дозвіл від Голов-ного Комп'ютера продовжувати рух. А може, ви теж зможете дати відповідь на це запитання?

;

I

4 t § 4. ПРАЦЮЙМО 3 ФАЙЛАМИТАПАПКАМИ

4.1 СТВОРЮЙМО ПАПКИ Т А Ф А Й Л И

— За весь час у музеї, — сумно промовив Стасик, — ми працювали лише з тими папками та файлами, які вже хтось створив до нас. А самі нічого нового не змогли зробити.

— Я думаю, — звернувся до хлопців Головний Комп'ю-тер, — що ви зможете навчитися робити це самостійно. Пропоную вам необхідні пояснення.

Хлопці з усіх боків обступили свій новенький комп'ютер, на екрані якого з'явився текстовий файл-пояснення, а Дусь-ка навіть залізла на комп'ютерний стіл. Усі уважно почали знайомитися з наведеною інструкцією.

Для створення нової папки потрібно: 1. У вікні застосунка Мій комп'ютер чи програми Про-

відник перейти на той диск (у ту папку), де потрібно створити нову папку.

2. Натиснути праву клавішу миші на вільному місці активного вікна, щоб викликати контекстне меню.

3. Обрати в меню команду Створити, а із запропонова-ного списку вказати пункт Папка.

4. У полі підпису нової папки ввести її назву.

— To це дуже легко, — зрадів Тарасик. — Спробуймо створити власні папки на нашому комп'ютері.

— Дусю! — звернувся до такси Петрик. — Створи свою папку всередині моєї, адже я твій господар. Для цього спо-чатку відкриєш мою папку, а вже потім зробиш усе так, як нас вчив Головний Комп'ютер.

Створіть на диску D: папку Урок, усередині якої розташуйте папки Тексти та Малюнки. У свою чергу, папка Тексти повинна містити вкладені папки Петрик, Стасик, Тарасик, а у папці Петрик має бути папка Дуся.

4 9


РН£ЗУрок Й М а л ю н к и

ЕЬ-ЕЗТексти • -£> Петрик

L - - Q Дуся --ic3 Стасик -••ЕЗ Тарасик

Рис. 4.1. Структура папок, які потрібно створити на диску D:

Отриману структуру можна умовно зобразити наведеною схемою (рис. 4.1).

Дуська працювала без відпочинку. Вона створила свої папки в усіх папках хлопців.

— А тепер ти повинна видалити всі зайві папки, — звернувся до такси Тарасик.

— Але я не вмію, — розгубилася Дуська.

Такса почала так розпачливо скавучати, що на ці звуки до зали зайшов Робот.

— Не сумуй, Дусько, — заспокоїв він таксу. — Я тобі, допоможу. Дивись та слухай уважно.

Для того щоб видалити папку чи файл, треба натиснути правою клавішею миші значок папки чи файлу, а потім у кон-текстному меню вказати команду Видалити. Свої наміри не-обхідно буде підтвердити у вікні, натиснувши кнопку Так.

— Зрозуміло! — зраділа Дуська. — У вікні застосунка Мій комп'ютер проходимо шляхом В:\Урок\Тексти\Тара-сик, знаходимо папку Дуся. Натискаємо правою клавішею миші значок папки і у контекстному меню, що з'явилося на екрані, обираємо команду Видалити.

— А я знаю ще один спосіб видалення файлів і папок, — звернувся до друзів Тарасик. — Я бачив на клавіатурі не-величку клавішу Delete. Я знаю, що це англійське слово перекладається як «видалити». Тому мені здається, що якщо виділити потрібну папку, а потім натиснути клавішу Delete, то ЗНеіУрок це теж призведе до видалення папки.

-£>Малюнки — Молодець! — похвалив хлоп-Й ЄаТексти ця Робот. — Якщо хочете, можете

перевірити цей спосіб на практиці. Дуська так зраділа можливості по-

експериментувати, що видалила всі свої папки. Тому структура папок, щО залишилася на комп'ютері, тепер має наведений нижче вигляд (рис. 4.2).

- • © Петрик •"ЄЗ Стасик - -£3 Тарасик

Рис. 4.2. Структура папок на диску після видалення папок Дусі

5 0

§ 4. Працюймо з файлами та папками

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які дії потрібно виконати для створення нової папки? 2. Які папки називають вкладеними? Скільки може бути вкладених

папок? 3. Якможнавизначити .чиє в данійпапцівкладеніпапки? 4. Які способи видалення папокта файлів вам відомі?

|4.2 К О П І Ю Й М О П А П К И Т А Ф А Й Л И

У цей момент увагу хлопців привернув монітор Головного Комп'ютера.

— Ви досить швидко виконали поставлену зада-чу, — звернувся Головний Комп'ютер до друзів. — Тому на згадку про цю важливу подію я зробив ваше спільне фото, яке міститься зараз у папці Малюнки на вашому комп'ютері. Ви зможете забрати його із собою на пам'ять про наш музей.

— А я теж виконувала завдання, я теж хочу фотокарт-ку! — обурилася Дуська.

— А може, операційна система дозволяє копіювати файли та папки? — запитав у Робота Петрик. — Тоді кожен з нас зміг би скопіювати файл з фотографією до своєї папки, а вже потім забрав би його додому.

Файли, як і папки, можна створювати, переносити, копіювати з папки в папку або з одного пристрою на інший, а також видаляти. Є декілька способів копіювати файли:

I. Потрібно відкрити у вікні папку, з якої ми будемо копіювати файл. Натиснути значок потрібного файлу правою клавішею миші. 3 контекстного меню обрати команду Копіювати. Після цього потрібно перейти у вікно папки, куди ми будемо вставляти скопійований файл. На вільному місці вікна натиснути правою клавішею миші і в контекстному меню обрати команду Вставити (рис. 4.3).

51


•

Рис. 4.3. КопііЬвання за допомогою контекстного меню

2. Спочатку треба відкрити обидві папки, кожну у своєму вікні, — ту, яка містить файл і ту, до якої треба його скопіювати. Потім перетягнути файл з вікна однієї, папки до вікна другої папки. Для цього потрібно виділити файл і, тримаючи натиснутою ліву клавішу миші, перетягувати файл у вікно потрібної папки. При цьому треба тримати натиснутою клавішу Ctrl на клавіатурі.

3. Спочатку слід зробити те ж саме, що й у попередньому пункті, а потім перетягнути значок файлу, натискаючи праву клавішу миші. Відпустивши клавішу, у контекс-тному меню потрібно вказати команду Копіювати.

Хлопці разом із Дуською скопіювали спільну фотографію до власних папок.

— Отже, — підвів підсумки Робот, — операційна система Windows з позиції користувача має головну перевагу — уні-версальність прийомів та методів роботи на комп'ютері. Можна виділити такі основні технологічні прийоми:

• указати; • виділити (вибрати); • перетягнути. — I ми вже знаємо, — зраділи хлопці, — як це все легко

та швидко зробити. — Так, — погодився Робот. — Але це ми будемо ствер-

джувати лише після того, як ви успішно справитеся з за-вданням від Головного Комп'ютера.

Вигляд

Створитиярлик Видалити Перейменувати

Властивості

Упорядкувати значки Оновити

Вставити ярлик Скасувати перейменування Qrt+Z

і — —— __;_ —^____— Створити f "~; ~™~~™~~~~™~~~~~~~~ " Властивості

52


ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 Н і Робота з файлами та папками

1 .Ув імкн ітькомп 'ютер . 0 - & У р о к и 2. Перейдіть на диск D:. | -€аФізика 3.Створіть систему папок, що по- •- . Маїематика

казана на схемі (рис. 4 .4) . Г ? Алгебра 4. Виберіть папку Математика ; - Геометрія

т а СКОПІЮЙте ї ї у п а п к у Temp, Р и с - 4-4- Структура розташовану на диску C: вашого папок> я к і треба к о м п ' ю т е р а . Я к щ о п а п к а Temp створити на диску D: буде відсутня, попередньо створіть її самостійно.

5. Запустіть програму Блокнот, яка є стандартним засто-сунком ОС Windows (Пуск ^ Програми ~* Стандартні ^^* Блокнот). Створіть в ній текстовий файл, набравши імена, адреси та номери телефонів своїх друзів.

Порада від Робота Створюючи текстовий файл, ти вводитимеш

інформацію, використовуючи клавіатуру. Тому ре-комендую уважно роздивитися цей пристрій введен-ня інформації, звернувши увагу на такі спеціальні клавіші:

Назва клавіші Призначення Пропуск Дозволяє вставлятипропуск між символами Клавіши керування курсором <— -^- f j '

Переміщують курсор на одну позицію вліво (вправо, вгору, вниз)

llome(End) Переміщує курсор на початок (в кінець) рядка

Del Видаляєсимвол, щознаходиться праворуч від курсору

HkSp Видаляє символ, що знаходиться лівіше від курсору

Shift

Дозволяє набрати прописну літеру або, якщо на клавіші намальовано два символи, то дає можливість набрати верхній символ. Для цього потрібно, втримуючи натиснутою цю клавішу, одночасно натиснути клавішу з відповідноюлітерою (символом)

(і. Збережіть набраний текст у файлі з назвою dpy3i.txt. Для цього відкрийте меню Файл та вкажіть команду

53


Зберегти як... . У вікні вкажіть, що файл потрібно збе-регти у папці Temp на диску C: із вказаною назвою.

7. Створіть на диску D: папку Мої Друзі та скопіюйте файл dpy3i.txt у цю папку.

8. Створіть текстовий файл po3Knad.txt, у якому наберіть розклад уроків вашого класу на понеділок. Збережіть цей файл у папці Уроки.

9. Скопіюйте файл з розкладом уроків у папку Фізика. ІО.Знайдіть на вашому комп'ютері текстові файли, що

були створені за останній тиждень, та скопіюйте два з них у папку Temp, розташовану на диску C: вашого комп'ютера.

Н.Відкрийте за допомогою застосунка Мій комп'ютер два вікна: для створеної вами на диску D: папки Мої Друзі та для папки Temp, розташованої на диску C:.

12. *Зробіть поточним вікно папки з диску C:. Упорядкуйте файли у вікні за типом (спробуйте самі здогадатися, як це зробити, використовуючи контекстне меню).

13.*Укажіть перегляд файлів папки у вікні у вигляді таблиці. Запишіть у зошит усі відомості про перший та останній файли з отриманого списку.

14.Скопіюйте два текстові файли, розташовані у папці Temp на д и с к у C:, у п а п к у Математика, яка міститься в папці Уроки.

Іб.Перейдіть до кореневого каталогу диску C: у одному вікні та до папки C:\Temp в іншому вікні застосунка Мій комп'ютер.

16.*Змініть назву папки Temp на Тимчасові файли. 17. Перенесіть папку Уроки до кореневого каталогу диску C:. 18.Створіть ярлик файлу dpy3i.txt та перемістіть його до

кореневого каталогу диску D:. 19.Видаліть створені вами ярлики, файли та папки. 20.Вимкніть комп'ютер.

I ПЕРЕВІР СЕБЕ ШШШШШЯШШШШШШШШЯШШвШШЖ

5. Які способи копіювання файлів вам відомі? 6. Які основні технологічні прийоми реалізовані в операційній

системі Windowsl

5 4


7. Як можна створити текстовий документ? 8. * Щ о відбувається з файлом, коли видаляють ярлик, який на

нього вказує?

2.

<^ - (D : ) ф-ЕЗ Temp

ф--© Школа - - g l Фізика

£ь-£з Математика |™€3 Алгебра 1-- :© Геометрія

Рис. 4.5. Структура папок, які треба створити на диску D:

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Виконайте на комп'ютері (запишіть у зошит

послідовність дій). 1. Створіть на диску D: папки

відповідно до наведеної схеми (рис. 4.5). Використовуючи стандартну програму Блокнот, створіть текстові файли:

» eidnoeidi.txt, у який запишіть відповіді до домашнього за-вдання з фізики. Помістіть цей файл у папку Фізика;

• doMamni.txt, у якому збережіть номери домашнього завдання з алгебри. Цей файл повинен зберігатися в папці Алгебра;

• meMa.txt, у якому запишіть назву теми, що ви вивчаєте на уроках геометрії. Розташуйте цей файл у папці Геометрія.

3. Знайдіть на своєму комп'ютері графічні файли, що ма-ють розширення jpg, та помістіть їх у папку Школа.

4. Створіть копію папки Алгебра в папці Фізика. 5. Створіть у кореневому каталозі диска D: папку Занят-

тя та скопіюйте в неї всі створені текстові файли та папку Школа.

6. Видаліть папки Заняття та Школа на диску D:.

7. Завдання від Тарасика Дуська, вважаючи, що засвоїла цю тему досконало,

почала створювати копії не лише файлів та папок, а й всього, що бачила. На вході до музею вона побачила картину із зображенням музею під час будівництва, їй так сподобалася ця картина, що вона зробила копію, яку хоче забрати додому. Я спробував переконати

55


Рис. 4.6. Оригінальне зображення та створена Дуською копія картини

Дуську в тому, що копія повинна мати повністю всі власти-вості оригінала. А справжня картина та Дуськина копія мають цілу низку відмінностей. Але Дуся образилася на

*

мене за те, що я негідно оцінив її художній хист. Ми по-сперечалися. Чи не могли б ви допомогти нам розв'язати цю суперечку та визначити, скільки відмінностей містять малюнки (рис. 4.6)?

8. *Завдання в ідДуськи Коли ми зайшли до зали «Апаратне забезпечення»

музею, то побачили на столі основні компоненти комп'ютера, розкладені на три купки. У першій купці був лише один комп'ютерний модуль, друга купка містила два компоненти, третя ж була найбільша — у ній було аж три компоненти. Робот пояснив, що це Головний Комп'ютер підготував для нас цікаву навчальну гру. Нас поділили на дві команди — Стасик та Тарасик складали першу команду, а я з моїм господарем Петриком — другу.

Кожна команда бере по черзі компоненти комп'ютера. За один раз можна взяти будь-яку кількість деталей, але лише з однієї купки. Виграє та команда, що візьме останній модуль. Тоді учасники команди можуть забрати додому всі компоненти, що перебували у грі, та зібрати з них власний комП'ютер. Ви добре розумієте, як нам із Петриком по-трібний сучасний комп'ютер. Будь ласка, допоможіть мені знайти стратегію переможця!

...„, ї ;? ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ и ^ и ••

5 ,

§ 5. КОМП'ЮТЕРНІ ВІРУСИ ТА АНТИВІРУСНІ ПРОГРАМИ. ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИСКІВ

КОМП'ЮТЕРНІ ВІРУСИ Т А АНТИВІРУСНІ ПРОГРАМИ

Увечері хлопці захотіли ще раз переглянути фотографію, яку подарував їм Головний Комп'ютер.

Стасик відкрив свою палку, вибрав файл з фотографією, але комп'ютер несподівано вимкнувся. Хлопці розгублено поди-вилися один на одного, а Дуська почала голосно скавучати.

— Нічого страшного не сталося, — заспокоїв хлопців та таксу Стасик. — Зараз перезавантажимо комп'ютер і по-вторимо наші дії.

3 цими словами хлопець увімкнув комп'ютер знову. Але процес завантажування тривав досить довго, операційна система виконувала якісь незрозумілі дії.

Саме в цей момент в дверях зали з'явився Робот. — У нас тут таке трапилося! — наввипередки по-

чали розповідати Роботу хлопці про те, що відбулося із комп'ютером.

— Зрозуміло, — поглянув на екран монітора Робот. — Ваш комп'ютер заражено комп'ютерним вірусом.

— А що таке цей комп'ютерний вірус? — не зрозумів Петрик. — Коли людина хворіє, то це зрозуміло, а як може хворіти комп'ютер?

Комп'ютерний вірус — це спеціально розроблена про-грама, здатна самостійно поширюватися, створювати власні копїі, приєднувати їх до інших файлів з метою псування інформації, ство-рюючи перешкоди в роботі комп'ютера.

57


Більшість вірусів призначено для зараження якомога більшої кількості комп'ютерів, а не лише для псування того комп'ютера, на якому в даний момент перебуває вірус. Тому комп'ютерним вірусом можна вважати будь-яку про-граму, яка приносить шкоду комп'ютеру та поширюється без вашого відома.

— Є певні ознаки, за якими можна здогадатися, що комп'ютер заражено вірусом, — продовжив свою розповідь Робот. — Ви повинні їх дуже добре запам'ятати та звертати увагу на те, що відбувається на вашому комп'ютері, щоб своєчасно вгіявляти наявність комп'ютерних вірусів.

Ознаки комп'ютерних вірусів

• Повільна робота комп'ютера. • Часті зависання та збої у роботі комп'ютера. • Неправильна робота програм, які до цього часу

працювали коректно. • Змінення розмірів файлів. • Зникнення файлів та папок або збільшення кількості

файлів на диску. • Зменшення обсягу вільної оперативної пам'яті. • Виведення на екран несподіваних повідомлень,

малюнків , подання непередбачених звукових сигналів.

• Неможливість завантаження операційної системи.

Комп'ютерних вірусів є досить багато, але умовно їх можна поділити на кілька груп (рис. 5.1).

• Троянські віруси — це такі комп'ютерні програми, які вміють добре маскуватися під корисні програмні продукти. Вони здатні змінювати інформацію на дис-ках комп'ютера.

• Віруси-невидимки (стелс-віруси) можутьвиконувати будь-які шкідливі дії, властиві вірусам, але головною їх особливістю є те, що вони повністю або частково ховають свою присутність, перехоплюючи звертання до заражених об'єктів.

5 8

§ 5Жомп'ютернівіруси та антивірусні програми. Обслуговування дисків

Мережні віруси поширюють-ся комп 'ютерними мережа-ми, шукають адреси інших комп'ютерів та розсилають за ними свої копії.

Комп'ютерні віруси

' ^ T Троянські] '

віруси j

Ґ Мережні I віруси

[Віруси-невйдимки (стелс-віруси)

Рис. 5.1. Види комп'ютерних вірусів

Щоб виявляти та лікувати ком-п 'ютери від вірусів , с творюють спеціальні антивірусні програми.

Як і вірусів, їх теж досить бага-то. Вони мають різні можливості та призначення. Але умовно їх можна поділити на кілька класів (рис. 5.2):

• антивірусні програми-лікарі, які можуть знаходити та лікувати заражені файли, знищуючи в них віруси. До цього класу антивірусних програм належать Norton AntiVirus, DoctorWeb, Антивірус Касперського (AVP) та український національний антивірус UNA;

• антивірусні вартові — це невеличкі програми, що постійно перебувають у оперативній пам'яті комп'ютера та подають певний сигнал, коли натра-пляють на комп'ютерний вірус, а в разі потреби лікують заражений файл;

• антивірусні сканери на вимогу користувача або за певним розкладом перевіряють комп'ютер, шукаючи озна-ки зараження вірусом;

• антивірусні ревізори запам'ято-нують початковий стан системних об-ластей, файлів та папок. Одразу після навантаження операційно ї системи нони порівнюють зафіксовану ситуацію її т і є ю , щ о є на даний м о м е н т на комп'ютері.

Робот за допомогою спеціального компакт-диску завантажив комп'ютер Рис. 5.2. Класи та запустив антивірусну програму, яка антивірусних I нилікувала заражений комп'ютер. програм

Антивірусні

Програми-лікарі

Вартові

C зри

Ревізори

59


— Ти врятував наш комп'ютер! — зраділи друзі. — А ще, — підсумував Петрик, — ми зрозуміли, що

повинні знати та завжди виконувати певні правила, щоб не наражатися на комп'ютерні віруси:

• установи на свій комп'ютер сучасну антивірусну про-граму та не забувай своєчасно оновлювати її;

• періодично перевіряй жорсткі диски комп'ютера на наявність комп'ютерного вірусу;

• не забувай робити копії найціннішої інформації на дискети чи на компакт-диски;

• під час роботи на інших комп'ютерах захищай свої дискети від запису, щоб віруси не змогли проник-нути до твоєї дискети, а потім з'явитися на твоєму комп'ютері;

• працюючи з електронною поштою, ніколи не відкри-вай електронного листа, у змісті якого ти не впевнений чи не знаєш, хто тобі його надіслав. Файли-вкладен-ня, що надходять разом із листом, можуть містити комп'ютерні віруси.

1. Що таке комп'ютерний вірус? Які види комп'ютерних вірусів ви знаєте?

2. За якими ознаками можна встановити, що комп'ютер заражений вірусом? *Чи одразу після зараження проявляються ці ознаки? *Чи повинні одночасно проявлятися всі ознаки зараження комп'ютерним вірусом?

3. Які програми лікують комп'ютери від вірусів? На які класи їх можна умовно поділити?

4. Які заходи безпеки потрібно вживати, щоб уберегти комп'ютер від зараження вірусом?

5.2 ФОРМАТУВАННЯ ДИСКЕТ

— Якщо це можливо, — попросила Дуська, — я хотіла б скопіювати інформацію про заходи запобігання зараженню комп'ютерними вірусами на свою дискету.

6 0

§ 5. Комп'ютерні віруси та антивірусні програми. Обслуговування дисків

— Перш ніж записувати на дискету будь-яку інфор-мацію, — почав пояснення Робот, — її потрібно підготувати до цього. Таку підготовчу операцію називають формату-ванням диску.

Щоб відформатувати дискету, треба: 1. Установити дискету в дисковод та запустити засто-

сунок Мій комп'ютер. Серед значків, що з'являться у вікні застосунка, обрати Дисковод 3,5(A:) (для цього потрібно натиснути значок правою клавішею миші).

2. У контекстному меню обрати пункт Форматувати. 3. У вікні меню Формат обрати потрібну ємність та фай-

лову систему. Слід урахувати, що в цьому вікні всі потрібні налаштовання встановлено заздалегідь (за замовчуванням).

4. За потреби можна вибрати швидке форматування (при цьо-му з диску буде лише знищено записану інформацію).

5. Натиснути кнопку Почати. 6. Завершивши процес форматування, к о м п ' ю т е р

повідомить вас про обсяг вільного місця на диску. Якщо дискета пошкоджена, то ви зможете дізнатися про обсяг пошкоджень.

W ПЕРЕВІР СЕБЕ 5. Для чого форматують диски? 6. 3 яких етапів складається форматування дискети? 7. *Чим відрізняється повне та швидке форматування?

|53 АРХІВУВАННЯ Т А РОЗАРХІВУВАННЯ ФАЙЛІВ

Відформатувавши дискети, друзі розпочали копіювати потрібні файли.

— Ой, — розгубилася Дуська, — дивіться, яке дивне повідомлення з'явилося на екрані. Може, наш комп'ютер знов заразився комп'ютерним вірусом? Він каже, що йому не вистачає місця на дискеті, і для продовження копіювання я повинна вставити нову дискету. А де я її нізьму? — засумувала такса.

61

*fctton AnfciWU!

говка

ІНІМІ місця Тилі Документ Microsoft

Глава I. Основи роботи за комп'ютером 1 ^N-

— Дусю, я можу тобі допомогти, навчивши тебе архівува-ти інформацію, — запропонував Робот. — Адже для збері-гання або резервного копіювання інформації, якої б ємності не були ваші диски, завжди бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Найпростіше зробити це за допомогою програм, які мають назву архіватори.

®* Д о к у м е нти - lr>na

Файл Правка

i T j ^ Назад •

Вигляд Обране

:-.\ . r% і Г : J ф ; /- '

Сервіс

Пошук

Довідка

і Папки Щ,~*<> ipeca: ] i r ^ C:\Documents and Settings\VOIN\Mon

m • В & Файяи й папки: завдань

Щ Перейменувати файл yfc Перемістити фйЙЛ й Копіюеатифаил «й| Опублікувати фзй Інт.ернеті !

АМои до v Q Перехід

О ® informJit KofcDaVlnchi

Се&якй ' j ф |

0K7_lY vsr_dryk

m 2jj Надіслати цей фа!

електронною пои. .J$ Друкувати файл X Видалитифайл

Открмть Создать

Печать

<$Build VCD File

Відкрити за допомогою

Scan with Norton AntiVirus

іДодатидоархйзу... •

^ Д о д а т и до "фізична олімпіада.гаг"

fi/r ЩСтиснути та надіслати по e-mail

Щ Щ|Стиснути в "фізична олімпіада.гаг" та надіслати по e-mail

і Надіслати • і I Вирізати

I Копіювати

I Створити ярлик

I Видалити

і Перейменувати

| в л ж т > ® а т і

Ш Документи - lnna

Архіватори — це спеціальні програми, які стиска-ють дані для компактного їх зберігання.

Є багато ^архіваторів. Серед них найвідоміші: ARJ, WinZIP, WinRAR.

Але різні програми здатні стискати інформацію по-різ-ному. Ступінь стиснення залежить від:

Рис. 5.3. Архівування


• методу стиснення, що його використовує програма; • типу файлу, інформацію в якому стискають; • конкретного використаного архіватора.

Розпочнімо процес архівування. Для цього треба: 1. Натиснути правою клавішею миші значок файлу або

папки, які хочемо додати до архіву. 3 контекстного меню (рис. 5.3) обрати команду Додати до архіву.

2. У вікні архіватора, що з'явиться на екрані, у вкладці Загальні обрати назву архіву (за замовчуванням назва архіву збігається з назвою файлу або папки, а розши-рення вказує на використану програму-архіватор).

3. Зазначити, у якій папці має зберігатися архів. Для того, щоб визначити шлях до потрібної папки, вико-ристовуємо кнопку Перегляд.

4. Обрати програму-архіватор, за допомогою якої стискати-мемо дані. Для цього у вікні Формат архіву встановити відповідний перемикач біля назви обраної програми.

5. У рядку вибору Методу стиснення обрати один із пропонованих варіантів (без стиснення, найшвидший, швидкий, нормальний, хороший, найкращий).

6. Натиснути кнопку OK.

— Я зрозумів, як створити архів, — не здавався Пет-рик. — Але я зовсім не уявляю, як ми вдома отримаємо потрібну нам інформацію з цього архіву?

— А для цього необхідно буде виконати зворотній про-цес — розархівувати (розпакувати) файли (рис. 5.4):

1. Викликати контекстне меню, натиснувши правою клавішею миші значок архіву. Обрати команду Видо-бути файли.

2. У вікні програми, яка розархівовує, у вкладці Загальні обрати папку для розпакованих файлів.

3. За замовчуванням режим оновлення та режим пере-запису виставлено оптимально, але у разі потреби їх можна змінити, використовуючи перемикачі різних режимів.

4. Натиснути кнопку OK.

63


! ї : І І ІЛЯХ Д Л Я HHO ,m6yil<tl l l lH 1(1 l l U f > d M C i p X

Загаяь» Дсюаткоеі Шлях-прюмаченкя (якшо не cê. буде створений) Показати

Режим оноелення 0 Виаобути та замінити Файли О Відобути та оновити Файли О Оноєити Файяи. що «снуоть Режим rwpeaartncy 03агитпереаперезагисом О Пврезагмс бвз загигу О Пропустити файли, що існують ОАвгаматчно перейменовувати РІЇНв

і Ві««*№*»« «>*»М ДО пт»і№* • Заямшаїи пошкевжеиі файлм

• Показати файли у Expkwet Збереггинаяаштувамия

m

Po<5c*rt спл J ^ Моїдокументи

Мій комп'ютер •іф Локаяьньйдиск (C:)

№ ^ Дискоеос DVD DBW |D ) rf; m Локаяьньйдиск (E:) m £ СОлискоеод (F:) Ш £ Дискоеоо DVD p+) ftj чЗ Сліяьнідокументи $ i3l Документи • Vova ® Q Документи - lma «Ц Мережнеотачення

QK D 1 Скасувати] Доеіпка

pwc. 5.4. Розархівування

ПЕРЕВІР СЕБЕ Ш 9 '8. Для чого потрібно стискати файли? Що таке архіватори? 9. Які архіватори ви знаєте?

• 10. Від чого залежить ступінь стиснення файлів? 11. Назвіть основні етапи створювання архівів. 12. Яквидобутифайлиз архіву?

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 ШШЯШ Робота з дисками. Архівування та розархівування файлів

1. Перейдіть на диск D:. 2. Створіть дві власні папки, назвавши їх Приклад та

Текстові документи.

6 4


3. Знайдіть на диску D: вашого комп'ютера кілька файлів із розширенням ppt (це файли електронних презентацій) та скопіюйте їх до папки Приклад.

4. Знайдіть на диску D: вашого комп'ютера кілька файлів із розширенням doc та скопіюйте їх у папку Текстові документи.

5. Визначте, використовуючи контекстне меню, загаль-ний розмір усіх файлів папок Приклад та Текстові документи. Отримані числа запишіть у зошит.

6. Створіть архіви папок Текстові документи та При-клад, розташуйте їх у папці Мої документи.

7. Виконайте звичайне та швидке форматування дискет. 8. Скопіюйте створені архіви на дискету. 9. Визначте розміри створених архівів. Отримані числа

запишіть у зошит. Зробіть висновки. ІО.Розпакуйте архіви у папку Тимчасова, яку попередньо

створіть на диску D: вашого комп'ютера. Визначте обсяги відтвореної інформації. Отримані результати запишіть у зошит.

І І .Чи змінився розмір файлів після того, як їх помістили в архів та знову розпакували? Чи втратили ми якусь інформацію внаслідок її стиснення в архіві? Сфор-мулюйте висновок та запишіть його у зошит.

12.Видаліть папки Приклад та Текстові документи. 13. Видаліть архіви, створені вами в папці Мої документи. 14.Видаліть папку Тимчасова разом із розпакованими

в ній архівами.

— Молодці! — привітав друзів Головний Комп'ютер. — Ви багато чого навчилися в нашому музеї.

— До зустрічі! — відповіли хлопці та Дуся і попряму-вали до виходу.

Н А В Ч А Л Ь Н О - Т Р Е Н У В А Л Ь Н І З А В Д А Н Н Я

I. Спробуй відповісти, чи віриш ти, що... А. За допомОгою арифмометра можна було множити

восьмизначні числа на чотирьохзначні.

65


Б.На логарифмічній лінійці точність розрахунків складала три знаки після коми.

В.У перших моделях персональних комп'ютерів був відсутній жорсткий диск.

Г. В Англії є міста Вінчестер та Адаптер. Д.Засновник та голова корпорації Майкрософт Білл

Гейтс не отримав вищої освіти. Е.Операційна система Windows дозволяє розміщати

в одній папці файли з назвами прикладЛос та ПрйкладАос.

Є. Операційна система Windows дозволяє розміщати на одному диску два файли з повністю однаковими назвами.

Ж.Крім дискет, що мають діаметр 3,5 та 5,25 дюй-ма, раніше використовувалися дискети діаметром 8 дюймів.

3. Якщо вміст двох файлів об'єднати в один файл, то розмір файлу, що ми отримаємо, буде менший за суму розмірів початкових файлів.

И.Найстарішу операційну систему називають DOS.

2. *Завдання від Петрика У Головного Комп'ютера, з яким ми познайоми-

лися в музеї, було заготовлено завдання з метою перевірити математичні здібності відвідувачів. Про-те невідомі комп'ютерні віруси попсували файл, у якому воно містилося. У файлі була таблиця 4X4, в кожній клітинці якої містилося ціле число. Однак вірус частину

чисел замінив на букви. Зараз файл із таблицею виглядає так, як показано на рис. 5.5. Комп'ютер пам'ятає, що чис-ла в таблиці були записані такі, що їх суми в усіх рядках, у всіх стовпчиках і вздовж двох діагоналей були однакові. Поміркувавши кілька хвилин, я зміг замінити букви на відповідні числа так, щоб було виконано умови, які пам'ятав

а _ b X - 2 _ _ _

x ~Т~ ~ 0

У x m n

Рис. 5.5. Завдання від Головного Комп'ютера, зіпсоване комп' ютерними вірусами

6 6


Головний Комп'ютер. А ви змогли б допомогти врятувати файл від шкідливих комп'ютерних вірусів, відновивши таку важливу інформацію?

3. *Завдання від Стасика У Музеї обчислювальної техніки, який ми

відвідували, є досить незвичний кінотеатр. Для того щоб ніхто не заважав глядачам переглядати нові фільми, залу кінотеатру побудували певним

£ Ж чином. У першому ряду поставили лише 2 крісла V s g 5 3 > д Л Я відвідувачів, у другому — б, у третьому — 12,

у четвертому — 20, і так далі. Загалом, виходить такий числовий ряд: 2; 6; 12; 20; 30; 42; 56... Скільки відвідувачів зможе переглянути навчальний фільм про історію розвит-ку обчислювальної техніки, сидячи в останньому, 42 ряді кінотеатру?

4. **Завдання від Дуськи Мені дуже не сподобалося, що навіть в та-

кий сучасний музей, який ми відвідали, можуть пробратися злючі к о м п ' ю т е р н і в іруси. Тому

я розробила власну систему захисту інформації в музеї. Зрозуміло, що найбільшу небезпеку віруси становлять для зали «Операційні системи» та для зали, у якій розташо-нано Головний Комп'ютер. Тому на двері до всіх цих зал ми разом із Петриком поставили найсучасніші електронні зямки (рис. 5.6), які блокують двері та не дозволяють вірусам розгулювати залами музею. Але ввечері, коли настав час ви-рушати додому, ми повинні з а м к н у т и псі двері зал, аби не инлишити в ірусам ЖОДНОГО шансу про- Рис. 5.6. План Музею обчислювальної братися до музею, техніки

/ і

А /

2

Б

_ J ^ _ y ' 5

В

^ 6

~ ^ ~ Г /8 Д

Є

10 )

f L J

г < ж

67


Зрозуміло, що зовнішні двері музею, які на плані позначені цифрою 1, потрібно замкнути останніми. 3 якої зали музею ми повинні починати замикати двері та в якій послідовності рухатися далі, щоб замкнути всі двері?

Ф * 0

Ф * ^

5.*Завдання від Робота Петрик та Дуся

створили в нашому музеї електронну си-стему, що перешкод-жала проникненню

комп'ютерних вірусів. Тому ми змогли впіймати 9 різ-них вірусів. Для того щоб створити надійні антиві-русні програми потрібно доставити представників різних вірусів до програмі-стів. Але сьогодні неділя, отже, ці вередливі віруси мають провести ніч закри-тими в одній квадратній залі музею (рис. 5.7). Віруси всі різні, вони постійно сва-ряться та чубляться. Тому, щоб дочекатися до ранку та не втратити жодного вірусу* Головний Комп'ютер доручив мені, побудувавши у залі всього дві квадратні загородки, поділити кімнату на дев'ять частин, у кожній з яких ізолюватимемо один комп'ютерний вірус. Я досить швидко розв'язав поставлену задачу. А ви б змогли побудувати такий ізолятор?

Рис. 5.7. Комп'ютерні віруси у квадратній залі музею

I -' '', • Робота з текстом

• Вставка об'єктів у текстові документи

L--[

ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР

§ 6. РОБОТА 3 ТЕКСТОМ

6.1 ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ГОТУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ: ПРИЗНАЧЕННЯ Т А КЛАСИФІКАЦІЯ

Незважаючи на те що був вихідний, Петрик сидів удома дуже сумний. Кожен день наближав його улюблене свя-то — День народження, а запрошувальних листівок, які б йому сподобалися, хлопець так і не знайшов. Як же він запросить однокласників на свято?

— Допоможи мені, Дусько, будь ласка, — попросив Петрик. — Я не знаю, що мені робити із запрошеннями на День народження, — сумував хлопець.

Наприкінці екскурсії до Музею обчислювальної техніки Головний Комп'ютер подарував таксі універсальний пере-кладач, що дозволяв їй вільно спілкуватися з людьми і за межами музею. Тому вона, зрозумівши проблему господа-ря, швидко збігала до сусідньої кімнати та привела Мики-ту — старшого брата Петрика.

Коли хлопець пояснив свою проблему, Микита здиву-вався:

— А комп'ютер тобі для чого? Нумо, швиденько заван-тажуй Microsoft Word.

— А що це за програма? — не зрозумів Петрик. — Microsoft Word відносять до прикладного програмно-

го забезпечення. Це текстовий процесор, — пояснив брату Микита.

У повсякденному житті велику кількість потрібної інфор-мації ми передаємо один одному та зберігаємо у текстовій формі. Тому програмісти створили спеціальні програми, які працюють з текстовою інформацією — текстові редакто-ри та текстові процесори.

Текстовий редактор — комп'ютерна програма, при-значена створювати та редагувати тексти, а також переглядати їх на екрані, друкувати та шукати в них потрібну інформацію.

7 0

§ б. Робота з текстом

Найпростішим текстовим редактором є Блокнот. За його допомогою ми вже створювали прості тексти й зберігали їх у файлах.

Отже, головними функціями текстового редактора є такі: уведення тексту, його редагування, форматування та відтворювання — на екрані або на принтері.

Редагування — це внесення змін, виправлень та допов-нень, а форматування — це зміна зовнішнього вигляду тексту.

Якщо головні функції текстового редактора доповнено до-датковими функціями (створювання, додавання до тексту та редагування графіків, формул, таблиць, малюнків та інших об'єктів), то такі текстові редактори називають текстовими процесорами.

Г^*» L g ПЕРЕВІР СЕБЕ 'ЖВДНИН

* 1 . Щотакетекстовийредактор?Щоє основнимифункціямитекс-тового редактора?

2. Що розуміють під поняттями редагування та форматування тексту?

3. У чому різниця міжтекстовими редакторами та текстовими про-цесорами?

|б.2 ЗНАЙОМСТВО 3 ТЕКСТОВИМ ПРОЦЕСОРОМ MICROSOFT WORD

Найчастіше на нашому комп'ютері ми будемо працювати її програмою Microsoft Word — це текстовий процесор, який • складником пакета Microsoft Office.

Якими способами можна його запустити? — запитала Микиту Дуська.

Якщо це звичайна програма, то є кілька способів за-пуску, — пригадав Петрик. — Зараз ми спробуємо кожен и иих:

• натисканням кнопки Пуск; • за допомогою застосунка Мій комп'ютер (але для цього

треба знати, де саме розташовано потрібну програму);

71

Глава II. Текстовий процесор

Поля

ДоиументЗ - Microsoft Word

Рядок стану - -Смуги прокручування-Рис. 6.1. Основні елементи вікна Microsoft Word

•Файя ПраекгІ " Еиглад Вставку

І І І Ш І ^ І л і : Times New Roman » 12 т і Ж Ж П ІктттмштттАіШшш S 3 • 1 • 2 • 1 • 1

Курсор

Ліншки

Робоча область і щ щ :§ w < Стор. 1 Розд 1 На 2см Рд

• за допомогою програми Провідник; • клацнувши ярлик, розташований на Робочому столі. Петрик разом із Дуською запустили програму Microsoft

Word. — Розгляньмо основні елементи вікна програми Microsoft

W"ord(pnc.6.1), —звернувсядобратаМикита, —аджетут містяться як уже добре знайомі тобі кнопки та елементи, так і зовсім нові для тебе об'єкти.

Нові об'єкти, без яких неможливо уявити роботу з текс-товим процесором, це Головне меню (горизонтальне меню) та панелі інструментів (або кнопкове меню), адже біль-шість дій, що треба виконувати з текстовими документами, здійснюватимемо саме за їх допомогою.

Головне меню, у свою чергу, є сукупністю тематичних текстових меню. Наприклад, меню Файл містить усі дії, які можна виконувати над файлами, а саме: відкривати файл, зберігати його, зберігати під іншою назвою, друкувати, змінювати параметри сторінки тощо.

Головне меню Панелі інструментів

72


Відповідно в меню Правка зібрані команди, призначені для редагування текстових документів.

Команди тематичного меню можуть мати власне діало-гове вікно.

Але більшість дій можна виконати набагато швидше, ви-користовуючи панелі інструментів. Так називають кнопки-значки, що відповідають за певні дії. Панелі інструментів кожний користувач налаштовує самостійно. Тому, якщо ви звикнете виконувати дії лише за допомогою панелі інстру-ментів, то у вас можуть виникнути значні проблеми на новому для вас комп'ютері, де ці панелі не налаштовано.

Після запуску Microsoft Word ви побачите на екрані чистий аркуш, на якому блимає курсор, ніби запрошуючи почати створювати документ з уведення тексту.

— Спробуймо спочатку набрати текст, наприклад, вірш JIeci Українки, — запропонував Микита. — Ти бачиш, де розташовано курсор, отже, там і буде починатися введення тексту.

— Ні, — засперечався Петрик, — так буде негарно. Адже зараз курсор перебуває не на самому верху сторінки, тому посуньмо його догори, і лише тоді почнімо вводити текст.

— Ти можеш спробувати, але в тебе нічого не вийде, — пояснив Микита, — тому що на аркуші є зарезервовані поля — зони, у яких не можна друкувати. Поля відобра-жаються спеціальними лінійками над аркушем та зліва від нього. Частина лінійки, що відповідає полю, має не білий, а сірий (або блакитний) колір. Ти зможеш змінити розміри цих зон, просто перемістивши межі сірих ділянок на лінійці. Але при цьому слід пам'ятати: якщо документ треба друку-вати на лазерному принтері, то мінімальний розмір поля має бути 5 мм, а на струминному — щонайменше 15-20 мм.

Під час введення тексту з клавіатури символи з'являють-ся на екрані, а курсор переміщується праворуч. Він завжди показує місце введення нового знака. Набравши текст до кінця рядка, продовжуйте вводити текст далі. У жодному разі не натискайте Enter, щоб перейти на новий рядок, идже Word це робить автоматично. Клавішею Enter відо-кремлюють лише абзаци.

73


— А як можна побачити, що в нас розпочався новий абзац? — не зрозумів Петрик.

— У разі натиснення клавіші Enter Microsoft Word вставляє «захований» знак абзацу. Щоб побачити цей знак, клацни кнопку Недруковані символи Щ стандартної панелі інструментів. I на екрані з'явиться не лише цей знак, а й усі недруковані символи розмічання тексту.

А тепер настав час виконати перше завдання само-стійно.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 Уведення та редагування тексту. Збереження текстовогодокумента

1. Запустіть Microsoft Word будь-яким способом. 2. Наберіть вірш (набираючи текст, у жодному разі не

ставте кілька пропусків підряд):

Стояла я і слухала весну, < Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, To знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії. Леся Українка

З.Збережітьдокументу своїйпапціз назвою vesna.doc. Для цього:

• відкрийте пункт меню Файл; • оберіть команду Зберегти як; • у вікні Збереження документа розкрийте список па-

пок та оберіть потрібну вам папку, пройшовши до неї відповідний шлях. Якщо такої папки нема, то створіть її (це можна зробити безпосередньо в цьому вікні за допомогою кнопки Створити папку

• уведіть задану назву документа та натисніть кнопку OK.

7 4


4. Закрийте документ. 5. У разі потреби вийдіть із програми та коректно

вимкніть комп'ютер.

Ш ПЕРЕВІР СЕБЕ Ш І — І И — 4. Які способи запуску текстового процесору M5 Word вам відо-

мі? 5. Які пункти горизонтального меню містить MS Word, і для чого

призначено ці пункти? 6. Навіщо потрібні поля документа? Чи можна на полі набрати

текст? 7. Яких правил слід дотримуватися, набираючи текст в MS Word?

- Чому? 8. Як зробити активним рядок уведення назви файлу у вікні Збе-

реженнядокумента? 9. Що таке абзац? Як його створити? Як можна у тексті побачити

знак абзацу? Для чого це потрібно — бачити недруковані сим-воли?

J6.3 РЕДАГУВАННЯ Т А ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ

— Ми зберегли створений текстовий документ для того, щоб тепер надати йому відповідного вигляду, — продовжив пояснення Микита. — Тому відкриймо файл, у якому міститься набраний вірш, та почнімо операцію форматуван-ня. Для цього потрібно відкрити пункт меню Файл, а потім обрати команду Відкрити (рис. 6.2).

Якщо потрібний файл перебуває не в поточній папці, треба послідовно пройти весь шлях до нього, після чого двічі клацнути значок файлу.

На екрані з'явився набраний до цього вірш. — Щоб відформатувати текст, — продовжував пояснення

Микита, — потрібно навчитися виділяти його фрагменти. Для цього потрібно навести вказівник на початок фраг-менту, натиснути ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, иоремістити вказівник до кінця фрагменту.

75


ttmy*BHv7 «irrosof'f Wortl

1Л: 36ЄРЄГТИ Зберегти ак...

j£g, Зберегти як веб<тор|ику.

' X Пошук файлй...

ДОЗВІЛ

Попередній перегляд веб-сторі

Параметри сторінки.,,

Jk ' Попередній перегляд

'M] ДРУКі.-j Надіслати

iD:\Vova\,.. HB4atMO Microsof

2D:\Vova\.. .^рок 2 Автофмгу(

3 Мої документи І! *$• X Сі Ш ' СЄРВІС-

u3 9« Моїостанні документи

l3* Мої документи

iInterVideo ІМої відеозаписи

^jMoi' малюнки _ЗМоя музика ^Полученньїе файльї

% ІМ'Я файлу: Mof мережне

оточення Тип файлів: Усі документи Word

Рис. 6.2. Відкриття файлу

Працюючи з текстовими документами, часто доводиться змінювати масштаб документів на екрані. Для цього:

• натисніть кнопку із трикутником Г™ .rl панелі інстру-ментів і в списку, що розкриється, оберіть зручний для вашої роботи масштаб документа. Наприклад, усТановіть 150 % ;

• відкрийте меню Вигляд, оберіть в ньому пункт Мас-штаб і вже там установіть потрібний масштаб доку-мента (рис. 6.3).

:Докумеііг2 Microsoft Word

•• фзйл П р а в к а Г

U ! J А А j - і і Звичайний j

• а HMMMMm і

шшшшя гм ЯРішн™ - ; Ш*-:Ш f Я Я

J l I ^ ' ШШШ§йІ

Вигляд j Вставка Формат C

j%| Звичайний

4 1 Веб-документ

М Розміткасторінки

Панелі інструментів •

C l Ескізи

J j j Колонтитули

Масштабг ^ % -

тшшШШж

Масштаб

0200%

е і ш Ої5%

Довільний:

3pasoK •

0 за щириною сторінки

О за шнриною тексту

О wna сторінка

О декілька сторінок:

п 12 pt Times New Roman

AaBbCcDdEeXxYyZz AaBbCcDdEeXxYyZz AaBbCcDdEeXxYyZz

[ OK j } Скасувати [

Рис. 6.3. Установлення масштабу документа

76

§ б. Робота^ текстом

А тепер навчімося копіювати фрагменти тексту. Для цього треба:

1. За допомогою миші виділити фрагмент тексту. 2. Натиснути правою клавішею миші на виділеному

фрагменті, щоб з'явилося контекстне меню. 3. Обрати у ньому пункт Копіювати. 4. Розмістити курсор у тому місці текстового документа,

де потрібно мати копію виділеного фрагменту. 5. Викликати контекстне меню, натиснувши правою кла-

вішею миші. 6. Обрати команду Вставити.

— Перейдемо до форматуваня текста, — звернувся до друзів Микита. — Почнімо змінювати вигляд тексту. Усі дії, які ми зараз виконуватимемо, зібрано в меню Формат. Перш ніж відформатувати певну частину тексту, її слід вибрати (виділити). Відкриємо меню Формат і обираємо в ньому команду Шрифт, а далі в запропонованих меню вибираємо потрібний шрифт, його накреслення (напівжир-ний, курсив, підкреслений) та розмір символів (рис. 6.4).

І'ис. 6.4. Вибір шрифту, його накреслення, розміру символів

77


Набираючи текст, пам'ятайте, що кожне натискання клавіші Enter створює новий абзац. У текстовому процесорі абзац — це будь-який фрагмент тексту, відділений від інших маркерами абзаців. Для кожного абзацу можна задати такі характеристики: величину абзацного відступу (відступ першого рядка), вирівнювання та міжрядковий інтервал.

Є чотири способи вирівнювання абзаців: • за лівим краєм — лівий край рівний, а правий — де

закінчується текст; • по центру — весь текст вирівнюється по центру; • за правим краєм — правий край рівний, а лівий — де

закінчується текст; • за шириною — обидва краї рівні. Цей текстовий проце-

сор вирівнює за шириною, збільшуючи або зменшуючи відстані між словами.

Вирівнюють виділені абзаци за допомогою меню Фор-мат, у якому треба обрати команду Абзац. Далі на вкладці Відступи та Інтервали обираємо потрібний спосіб зі спи-ску Вирівнювання (рис. 6.5).

Формат | CgpBic І а б л и ц я В к н о Д о в і д к а

А ш р и ф т , , .

=<ї Абзац . .

- t r С п и с о к . . .

Межі й з а л и е к а . . .

Щ Н Напрямок тексТ£ .

Об'єкт...

JL

Тема, , ,

Стил і т а ф о р м а т у в а н н я , . .

П о к а з а т и ф о р м а т у в а н н я . . , 5 h i f t + F 1

' Відступитаінтервали ; Розташування на сторінці;

! Загальні - • - _ __ • J Вирівнювання: ; За лівим краєм

За лівим краем

Відступ

зліва:

справа:

Ьітереал

перед:

після:

( j Рівень: Основний текст .

За правим краем За шириною

ї (немає)

міжрядковий: _ значення:

>.:• д.>д«атй «тчов-.v

v': ІОдинарний Щ

і > * з5з-і=а«7 оймого с*иж> _ . ®

Табулдція,,, | і OK J j Скасувати"]

Рис. 6.5. Вирівнювання абзаців

Ці ж операції можна зробити за допомогою відповідних кнопок панелі інструментів.

78


ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 Форматування тексту

1. Відкрийте файл vesna.doc, який ви зберегли під час виконання попередньої роботи у вашій папці.

2. Скопіюйте перші два рядки вірша в середину та в кінець вірша. Збережіть цей файл у своїй папці, надавши йому назву vesnal.doc. ** Уважно роздивіться меню Правка, знайдіть ще один спосіб копіювання фрагментів тексту та перевірте свої здогадки на практиці.

3. Поміняйте шрифт (значення його властивостей) для перших двох та останніх двох рядків вірша. Збережіть змінений файл, надавши йому назву vesna2.doc.

4. Перші два рядки вірша вирівняйте за лівим краєм, наступні два — по центруаркуша. Потім два рядки — за правим краєм, а останні — за шириною. Збережіть отриманий вірш у файлі vesna3.doc.

5. ^Відформатуйте текст за зразком:

Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну, To знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.

Леся Українка

Якщо mu не зрозумів, як посунути стовпчики вір-ша, то Петрик і Дуська можуть тобі допомогти.

Для цього треба відкрити меню Формат, ЛА де перейти до дій з Абзацем. У вкладці ^ j J ^ j Відступи та Інтервали оберіть меню *WSfflf

79

Глава]ІТекстовк^процесор

Відступи (рис . 6 .6 ) . У рядку відступ зліва введіть потрібне зна-чення відступу в сан-тиметрах і натисніть кнопку OK.

Збережіть відформа-тований вірш у файлі з назвою vesjta4.doc.

6. *Замініть у тексті всі слова мені на слова тоб і . Для цього в пунк-ті меню Правка оберіть команду Знайти. На екрані з'явиться вікно меню Знайти та замінити. Виберіть вкладку Замінити, де у рядку введення Знайти введіть слово мені, відповідно у рядку Замінити на введіть слово тобі. Натисніть кнопку Замінити або Замінити все. Закрийте вікно, натиснувши кнопку Закрити.

7. Збережіть отриманий вірш у своїй папці в текстовому файлі з назвою vesna5.doc.


Ю.Як виділити потрібний фрагменттексту? 11. Якзмінити масштабтекстовогодокумента? 12. Як можна змінити властивості шрифту у виділеному фрагменті

тексту? 13.Які є варіанти вир івнювання абзаців? Як можна зм інити

вирівнювання тексту? 14.*Чи можна змінити відступи зліва та справа від межі робочого

поля аркуша? В який спосіб? 15.*Як знайти в текстовому документі потрібне слово і замінити

його на інше слово?

8 0

Відступи та інтервали іРозташуваннянасторінці]

Загальні „ ' " . " . . ' ' ',.,.Z".^JZ.Z,Z... v ' Рівень: І Основний текст • Вирівнювання: | За лівим краем

Відступ

зліва: і 1 см J £ 1

справа: ;0см & ;

. першии рядок: на:

І Відступ ;$ j : 1,25 см

Інтервал

перед: Опт 5 ; міжрядковий: значення:

після: |опт Z , j-Одинарний * :

я додавати гервдо'м&с абзаиааи одмого а т о

Зразок

f Табуляція,,, I I OK J [Скасувати ]

Рис. 6.6. Збільшення відступу зліва



1. Підготуйте текстовий файл, у якому міститься ваш улюблений вірш. Не забудьте відформатувати його аналогічно до того, як це було зроблено на уроці.

2. Збережіть у текстовому документі ваші улюблені скоромовки або загадки. Для оформлення кожної з них використайте різні шрифти, їх накреслення та вирівнювання.

3. *Завдання від Микити Готуючись до Дня народження Петрика, бабуся

захотіла приготувати для онука його улюблене пе-чиво «3 Днем народження!». Але рецепт, записаний чорнилом, попсувала улюблена бабусина кицька Мурка, перевернувши на зошит склянку молока. Тому бабуся попросила мене знайти потрібний рецепт

~J в Інтернеті. Хоча я дуже поспішав на тренування, проте знайшов і оформив рецепт, як належить. Але для того, щоб зробити Петрику приємне, будь ласка, крім цього рецепту, наберіть рецепт своєї улюбленої страви та оформіть його за наведеним зразком. Таким чином ми всі разом ство-римо «Кулінарну книгу улюблених рецептів».

П Е Ч И В О „ 3 Д н e м н a p о д ж e н н я ! "

Цукор розчинити у гарячому молоці, після чого суміш охолодити. Додати вершкове масло або маргарин, соду.

Замісити та розкачати тісто. Вирізати з нього потрібні фігурки (квітки, повітряні кульки, зірочки, тваринки тощо) . Легенько змастити отримане печиво водою та обваляти його в цукрі . Покласти фігурки на змащений маслом лист. Випікати приблизно 7 - 8 хвилин. Пригос-тити Петрика (ну і про Дуську не забути).

1 склянка цукру, 1/3 склянки молока, 100 г масла чи маргарину, 1/2 ложки соди, 2 склянки муки, ванілін.

81


Ключ до виконання завдання • Заголовок вирівня-

ний по центру, шрифт напівжирний, усі літери прописні (великі). Щоб збільшити проміжки між символами (написати текст в розрядку), вибе-ріть пункт Шрифт у ме-ню Формат і на вкладці Інтервал (рис. 6.7) y спи-ску Інтервал оберіть Розріджений і збільште відстань між символами на 3 пт. Не забудьте по-передньо виділити за-головок.

r Шрифт j Інтервал Анімація j

Масштаб: |Т00%

Ін іервал: j Розріджений .*fej ца: | з

2сув:ч ; Немае S на:

і

П Кернінг для знаків розміром: ^ ' пунктів і більше

T i m e s N e w R o m a n

Шрифт TweType. Він використовується для виводу як на екран, так і на принтер.

Зазамовчуванням... SJ Рис. 6.7. Інтервали між символами

'• Відступитаінтервали Розташуваннян

• Загальні

Вирівнювання: ; За лівим краем

Г ; &дступ

зліва:

v Рівень: Основний текст v

сорава: Осм В В|ДСТУП I 1,25 см j %.

Інтер&ап Інтер&ап

перед: 0 пт ^ міжрядковий: значення:

після: Опт І Одинарний v L _ . ; l i l

• Основний текст ре-цепта вирівняно по шири-ні. Щоб задати відступ вправо першого рядка абзацу (червоний ря-док), у меню Формат виберіть команду Абзац і на вкладці Відступи та Інтервали (рис. 6.8) в меню Перший рядок виберіть Відступ та за-дайте величину відступу в сантиметрах (я раджу задати 1 см для вели-

Рис. 6.8. Вкладка Відступи та інтервали ч и н и ЛІтери 12 пт ) . Н е забудьте попередньо виділити всі абзаци, для яких потрібно встановити ці параметри.

• Продукти набрано курсивом з червоним рядком. • Після заголовка та перед переліком продуктів вста-

новлено порожні рядки.

j Іа6уляція... | ~ j [ СкасуватйГ]

8 2

§ 6. Po6oTa_3 текстом

4. *Вправа«Розв'язуймозадачі» Пропонуємо вам набрати та оформити умови задач за

наведеним зразком. Сподіваємося, що після цього ви їх обов'язково розв'яжете.

Задача № 1. 3 міста у село Простоквашино виїхав разом з батьками

на автомобілі дядя Федір. Коли вони проїхали із середньою швидкістю 80 км/год три години, то прокололи шину.

Із села Простоквашино їм назустріч виїхав на велосипеді кіт Матроскін. Він проїхав теж три години зі швидкістю 16 км/год і побачив дядю Федора, що разом з батьком за-клеював шину. Але, гальмуючи на узбіччі дороги, він теж проколов шину на тому самому місці, що й автомобіль.

Визначте відстань між містом та селом Простоквашино. Задача № 2. Для будівництва сучасного Парку розваг було виділено

прямокутну земельну ділянку, довжина однієї зі сторін якої 6 км, а іншої — 7,4 км.

Для облаштування Зоопарку дизайнери виділили поло-вину всієї ділянки.

Для побудови Містечка атракціонів у плані передбачи-ли виділення квадратної частини того, що залишилося від земельної ділянки після створення Зоопарку. Вимірюючи отриману територію, проектувальники атракціонів визна-чили, що периметр цього квадрата дорівнює 14,8 км.

На облаштування Ботанічного саду, в якому будуть рости найдивніші рослини нашої планети, було отримано територію, площа якої складає 11 квадратних кілометрів і 4000 квадратних метрів.

Визначте площу кожної зони відпочинку, що облаш-•говують у Парку розваг. Чи залишилося вільне місце для -»..^ створення частини містечка, де можна розташувати fjf дитяче кафе? bsS| Ключ до виконання вправи

лв • Набираючи умови задач, для створення нового абзацу не забувайте натискати клавішу Enter.

P Зверніть увагу на наявність червоного рядка. и;Ц • Тексти умов задач вирівнюйте за шириною.

83


• Форматуючи текст, виділяйте окремі слова курсивом або жирним накресленням (можна одночасно викорис-товувати різні накреслення).

5. *Bnpaea «Набираємо вірші». Я К Н Е Т Р Е Б А С Е Б Е

П О В О Д И Т И У Ш К О Л І

Якщо вчитель на уроці Відвернувся на хвилинку, —

*

Ти не втрать момент удачі: 3 криком починай скакати, Верхи їздити на друзях, Поки не впаде полиця, I учитель непритомний Під книжками аж замре...

На перерві кожен мусить Відпочити так, як треба: Поганяти, покричати I постояти на вухах. Прокататись вниз по східцях, I учительці черговій Шкіряним м'ячем футбольним Влучити по голові.

Ключ до виконання вправи • Розпочніть зі звичайного набору тексту. Застосуйте

вирівнювання за лівим краєм, а в кінці кожного рядка натискайте Enter, створюючи новий абзац.

• Автори дуже часто розділяють віршовані тексти на стро-фи (це групи рядків, об'єднані за змістом та за ритмом). Набираючи строфи, відокремлюйте їх одну від одної інтервалами в межах 1 - 2 рядків розміром основного шрифту. Для того, щоб задати цей інтервал, не вводьте порожні абзаци, а використайте вже відомий нам спосіб. Установіть курсор у той рядок, перед яким має бути потрібний інтервал (у нашому випадку це рядок «На

8 4

§ 6. Робота з текстом

перерві кожен мусить»). Оберіть з горизонтального меню пункт Формат, у ньому Абзац і на вкладці Відступи та Інтервали в полі введення Інтервал перед установіть потрібну величину інтервалу, наприклад, 12 пт.

• Далі потрібно правильно розташувати вірш на сто-рінці, тобто змістити на певну відстань від лівого краю сторінки. Виділіть вірш, а після цього, викори-стовуючи меню Формат, оберіть команду Абзац, На вкладці Відступи та Інтервали в полі Відступ зліва встановіть потрібну величину відступу (наприклад, 2 см).

б. **Bnpaea «Набираємо афоризми». Пропонуємо вам набрати наведені афоризми, визначивши

самостійно, як було виконано форматування відповідного тексту.

Відомо, що люди на Землі поділяються на нормальних та тих, хто займається комп'ютерами. Причому перших з кожним роком стає все М Е Н Ш Е .

Комп'ютери повинні працювати. Люди повинні думати. Девіз корпорації IBM

Комп'ютер має ту П Е Р Е В А Г У перед розумом, що ним користуються.

Габріель JIay6

Комп'ютерна програма робить те, що eu наказали їй зробити, а не те, що eu хотіли, щоб вона зробила.

Третій закон Гріра

Чому тебе не лякає машина, яка у тисячу разів сильніша за тебе, але жахає думка про машину, яка

має у багато разів могутнішій інтелект? Станіслав Лем

§ 7. ВСТАВКА ОБ'ЄКТІВ У ТЕКСТОВІ ДОКУМЕНТИ

MS Word дозволяє не тільки набирати, редагувати та форматувати тексти, а й додавати до тексту різні об'єкти: символи, таблиці, формули, фігурні тексти, графічні зо-браження. Почнімо з найлегшого — навчімося додавати до тексту необхідні символи.

ь 7.1 ВСТАВКА СИМВОЛІВ

Для цього відкриємо меню Вставка, де вкажемо коман-ду Символ. Тоді у вікні, що з'явиться на екрані, можна, визначити шрифт, з якого вибиратимуться символи, та вказати потрібний символ. Наприкінці натискаємо кнопку Вставити (рис. 7.1).

використані раніше символи:

[ Ав іозаніна" ] ^Сполууеиняклавіш... j Сполучення клавіш: Alt+CtrkE

^BCTaBHTH J j Скасувати

іимвопи Сттецйльні знаки

Шрифт:

Рис. 7.1. Вставка символів

7.2 ВСТАВКА МАЛЮНКІВ

— MS Word має широкі можливості доповнювати текст графічними зображеннями та певним чином їх доопрацьо-вувати. Використаймо спочатку готові картинки, які є на нашому комп'ютері, — запропонував Микита.

8 6

§ 7. Вставка об'єктів у текстові документи

Щоб вставити малюнок з файлу, треба (рис. 7.2): 1. Установити курсор у тому місці документа, де має

розміститися малюнок. 2. Відкрити меню Вставка та послідовно вказати коман-

ди Малюнок та 3 файлу. 3. У вікні вказати папку та назву малюнка. 4. Натиснути кнопку Вставити.

Донумсяп? Microso f l W o r d

ї .Файл Правка Вигляд Вставка [ Формат Сервіс Таблиця Вікно Довідка

iA^LAAÂ. і . j$ Звичайний » Time

Розрив...

Номеристорінок.,

t Датайчас. . .

Символ..,

'Шт шшшш Рис. 7.2. Вставка малюнків

і Д ; Картинки..,

a l * Зфайлу...

@^ Автофігури

Ш Об'єкт WordArt,., J Ш Діаграма

— Зараз ми таким спо-собом додамо фотографію Дусі , коли вона була ще щеням, — запропонував Петрик. — Ой, подивіться, яка величезна в нас вийшла фотографія, майже на всю сторінку (рис. 7.3).

— А що, мені подобаєть-ся! — зраділа Дуська. — Я вийшла майже в нату-ральну величину. Просто фотомодель!

— Микито, — звернувся до брата за допомогою Пе-трик, — а ЧИ можна ЯКОСЬ р ис . 7.3. Фотографія Дусі


змінити розміри малюнка, що ми додали до текстового документа?

— Звичайно! — почав пояснювати Микита. — Поле малюнка окреслено прямокутною рамкою. Щоб змінити розмір малюнка, його треба спочатку виділити. При цьому на рамці з'являться мар-кери кутів та середин сторін. Коли ти підводиш указівник до цих елементів, він змінює свою фор-му. Подивись, тепер він виглядає як двонапрямле-на стрілка. Утримуючи натиснутою ліву клавішу миші, можеш зменшувати чи збільшувати розмір

малюнка, потягнувши цією стрілочкою за кутик чи сере-дину сторони.

— Дусю, подивись, яка ти стала худенька, — засміявся, Петрик. Він потягнув за середину горизонтальної сторони малюнка, від чого малюнок зменшився завширшки, але висота малюнка при цьому не змінилася (рис. 7.4).

— Нічого смішного тут немає, — образилася Дуська. — Попсував таку красу! Це потрібно негайно виправити!

Є кілька способів від міни-ти попередню дію: • на панелі інструментів натиснути кнопку 6 3 ; • відкрити меню Правка, де вказати команду Скасу-вати зміну розмірів об'єкта

Р и с . 7 .5 . Скасування дії , и с ^ ^

Надалі змінюватимемо розміри малюнка пропорційно, потягнувши за будь-який його кутик.

Дуська спробувала зробити описані вище дії. Результати її роботи ви бачите (рис. 7.6).

— Дуже добре, — підтримав таксу Микита. — Але по-дивіться, що в нас вийшло. Малюнок має потрібний розмір, але його розташовано не в тексті, що виглядає негарно, особливо на запрошенні. Пропоную навчитися змінювати розташування малюнка в тексті.

Р и с . 7 .4 .

/ А і м р ф и і у р і ї ї и jJMt:ynHи M i c r o s o f t Warc

Вигляд Вставка Формат Сервіс:

Скасувати зміна розмірів об'єкта Ctrl+Z

~ S В О К И р И Т И

Вирізати

Копіювати

Буфер обміну Office...

Ctrf+Y Ctrl+X

Ctrl+C

8 8


Рис. 7.6. Щоб змінити розташування малюнка в тексті, треба: 1. Виділити малюнок і викликати контекстне меню. 2. Обрати в ньому пункт Формат малюнка. 3. Обрати вкладку Розташування (рис. 7.7).

Формиї малкнінд

! І

! Вирізати

' Копіювати

Зст^вити

j %ШЧ MWWM

I Приховати панель настройки зо6(

1 Срупування

I Порядок

! За замовчуванням для автофігур

} lfaf Формат малюнка.,.

Кольориталінії ; Розмір : Розташування ; Малюнок- Веб •

Обтікання —Л H

у тексті навколо рамки за контуром за текстом перед текстом

Горизонтальне вирівнювання

О за лівим краєм Q по центру 0 g a оравим красм| Q it

Додатково..

[ OK K | j Скасувати |

Рис. 7.7. Зміна розташування малюнка в тексті

4. В обласі Обтікання за наведеними малюнками об-рати варіант обтікання та режим Горизонтального вирівнювання.

Наприклад, обравши для фотографії Дусі обтікання навколо рамки, а горизонтальне вирівнювання — за правим краєм, ви поба-чите, як гарно розташувався наш малюнок ійдносно тексту (рис. 7.8).

Звичайно, на вашому комп'ютері може не бути потрібних малюнків. Це розуміли рИс. 7.8.

8 9

j Глава И .Те^ов^йпроцесор

програмісти, які розробляли пакет MS Office, тому вони зазда-легідь створили колекцію ілюстрацій, зібравши до неї неве-личкі малюнки, виконані професійними художниками. Усю колекцію поділили на окремі маленькі тематичні збірки. Напри-клад, у папці Тварини містяться зображення різних тварин.

Щоб додати малюнок з колекцїі, треба: 1. Відкрити меню Вставка, де вказати, що додаватимемо

Малюнок. 2. У меню, що з'явиться на екрані, обрати Картинки,

а далі Колекцію малюнків. 3. Переходячи з папки до папки, шукати потрібний ма-

люнок. 4. Коли потрібний малюнок буде знайдено, натиснути

його ескіз правою клавішею миші й у контекстному меню обрати команду Копіювати.

5. Викликавши контекстне меню в тому місці текстово-го документа, де потрібно вставити малюнок, обрати команду Вставити.

6. Змінити розміри малюнка, його положення та режим обтікання текстом у документі.

7.3 РОБОТАЗ АВТОФІГУРАМИ

— Але я все одно не знайшов того малюнка, який би хотілося бачити на запрошенні, — продовжував сумувати Петрик.

— Тоді, братику, — відповів Микита, — створімо такий малюнок самі. MS Word дозволяє робити невеличкі ілюстрації зі стандартних об'єктів, що мають назву автофігури. На панелімалюванняе спеціальнакнопказ написом Автофігури (рис. 7.9). Якщо ви не бачите на екрані цієї панелі, треба

^^JLauJ^LL»»^^ Рис. 7.9. Кнопка Автофігури

9 0


9 A i w y M c m V MU:i( iMit l Wi>rii

! Файл . Правка Виглад

У ,~<4,± * .*. *

Встівга Щ Щ £ ^ І ^ ^ [ ( 1 І ; ? л и » я В™? Довідка

Л ш DmnuB і >i ч '' ; ^ et ЯЛУ®»

' h ,/o і Рис. 7.10. Вставка автофігур активізувати панель малювання. Для цього клацніть пра-вою клавішею миші на вільному місці біля стандартної панелі інструментів і відмітьте в меню пункт Малювання. Можна також відкрити меню Вставка, указати в ньому Малюнок та вибрати пункт Автофігури (рис. 7.10).

Усі автофігури поділено за призначенням на кілька видів: лінії, з'єднувальні лінії, основні фігури, серед яких є дуже кумедні малюночки, фігурні стрілки, блок-схеми, зірки і стрічки та інші фігури.

— А тепер спробуйте виконати найпростіший малюнок, якийвизаразбачите (рис . 7.11), —запропонувавПетрику та Дусі Микита.

— Почнімо з голови цього чоловічка, — почала виконува-ти завдання Дуся. — В Основних автофігурах уже є готовий смайлик (так іноді називають значок виразу обличчя). Натискаємо цю автофігуру лі-вою клавішею миші, а потім відтворюємо зображення в по-трібному місці документа, утримуючи натиснутою ліву клавішу миші (керуємо розмі-ром зображення) та клавішу Shift (для пропорційної зміни розмірів малюнка).

— А тепер намалюймо циліндр, — вів далі Пет-рик. —Дляцьоговибираймо Рис. 7.11. Малюнок з автофігур

91


зі Стандартних автофігур прямокутник, а поле циліндра намалюймо за допомогою прямої лінії.

— Далі навчімося змінювати колір контурів та за-фарбовувати автофігури, — запропонував Микита. — Для виконання цього спочатку вибираймо потрібний графічний елемент, натиснувши на нього лівою клавішею миші. Потім натиснемо кнопку Колір ліній й та/або Колір заливки У£. Попередньо можна вибрати потрібний колір, натиснувши кнопку з трикутником праворуч цих кнопок*

Точнісінько так, за допомогою кнопок Лінії можна змінити товщину та тип лінії. А ще додати на її кінцях стрілочки чи інші маркери.

— А якщо б ми хотіли змінити колір тексту, — підсу-мував Петрик, — то ми б повинні були після виділення потрібного фрагмента тексту натиснути кнопку, на якій намальована літера А?

— Так, — погодився Микита. — Ця кнопка Й має назву Колір шрифту, але це не єдиний спосіб змінити колір тек-сту. Ви ж пам'ятаєте про пункт меню Шрифт?

Коли ми намалювали усі складники малюнка, слід «зібрати» їх до купи, щоб отримати єдине зображення. Для цього по черзі за допомогою миші, натискаючи й утримуючи ліву клавішу миші, переміщуємо створені нами автофігури на їх місця у складі малюнка.

Через кілька хвилин Микита побачив малюнок чоловічка, що зробили Петрик та Дуська.

— Ну намалювали ми це, — не могла заспокоїтися Дусь-ка, — але ми переміщуємо голову чоловічка, а все інше залишається на місці. Починаємо рухати циліндр, а хто ж має посунути його поле? Це так усе незручно!

— Дійсно, — погодився Микита, — кожна автофігура — це окремий графічний об'єкт, фрагмент зображення. Зараз ви зможете перемістити тільки кожний об'єкт окремо. А щоб переміщати весь складений малюнок, треба об'єднати окремі його фрагменти в один цілісний об'єкт, тобто згру-пувати малюнок.

Групують малюнки таким чином:

9 2


1. Натисніть лівою клавішею миші один з об'єктів — з'являться білі маркери керування формою об'єкта, які вказують, що цей об'єкт виділено.

2. Натискаючи клавішу Shift, послідовно виділіть решту об'єктів.

3. На панелі малювання натисніть кнопку Малювання та вкажіть команду Групувати.

Тепер ви зможете переміщувати весь малюнок цілком та змінювати його розмір чи будь-які інші властивості як одного цілісного об'єкта.

Варіант I (базовий рівень) Вставка символів та малюнків. Створення малюнків з автофігур

1. Наберіть у текстовому редакторі власну адресу. Встав-те в набраний текст симвоЛи, які ви бачите на наве-деному зразку.

H м. Київ, вул. Лейпцизька, 11A Києво-Печерський ліцей M 171 «Лідер» ® (044)280-04-34

Результати роботи збережіть у текстовому файлі acLresa.doc.

2. Відкрийте текстовий файл з віршами та задачами, які ви набирали на попередньому уроці. Додайте до них малюнки, які їх ілюструють. Не забудьте змінити розмір отриманих зображень, визначити їх розташу-вання в тексті та зберегти змінений файл.

3. За допомогою автофігур намалюйте чоловічка за на-веденим у параграфі зразком (рис. 7.11). Не забудьте згрупувати об'єкти, що його утворюють. Малюнок збережіть у файлі people.doc.

4. *Допоможіть, будь ласка, Петрику, намалювавши за допомогою автофігур святковий торт. Згрупуйте отри-маний малюнок та збережіть його у файлі з назвою mopm.doc.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № б

93


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6* Варіант II (достатній та високий рівні) форматування текстовихдокументів. Вставка символів і малюнківз файлівтамалюваннязадопомогоюавтофігур

Створіть Запрошення на День народження Петрика за наведеним зразком (зображення, наведені у лівому та право-му верхніх кутах, оберіть самостійно).

м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 7, кв. 168

Д О Р О Г І Д Р У З І !

3 превеликим задоволенням запрошую вас відсвяткувати разом зі мною та моєю родиною мій День народження!

£ Свято відбудеться у неділю, 21 жовтня, о 14 годині.

Відмінний настрій та бажання веселитися обов'язкові.

П E T P И K

У У <( )t> м

Ключ до виконання практичної роботи • Створіть об'єкт Рамка, яка буде обмежувати Запро-

шення. Для цього відкрийте меню Вставка, укажіть команду Hanuc та відтворіть прямокутник рамки відповідного розміру в документі. Усі подальші дії виконуйте у цій рамці.

• Увесь текст Запрошення відсуньте від лівого та правого країв поля листівки на 1 см.

• Відстань між адресою та зверненням збільште за рахунок вставки відступу перед наступним абзацем (відступи — від б до 12 пт).

• На початку абзаців використайте червоний рядок.

9 4


Текст Запрошення відформатуйте за шириною, а звер-нення — по центру. Підпис зсуньте відносно лівого краю листа на 7 см. Звернення та підпис виконайте великими літерами із розрідженням (від 3 до 6 пт). Текст повинен обтікати вставлені малюнки по рамці (зліва або справа). Сонечко намалюйте за допомогою автофігури. Тортик — символ шрифту Festive.

Які вам відомі способи вставляти символи та малюнки в тексто-вий документ?

2. Чиможнастворитималюноку текстовомупроцесорі? 3. Як перемістити малюнок із багатьох автофігур як один об'єкт? 4. Які ви знаєте способи розміщати текст навколо графічного зоб-

раження і як їх можна змінювати? 5. Панель Малювання відсутня у MS Word. Що треба зробити, щоб

воназ'явилася? 6. Як можна змінити розмір малюнка? Як його перенести на нове

місцев текстовомудокументі?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Завдання від Петрика

Дорогі друзі! Я дуже хвилююся перед Днем на-родження. Тому, хоч разом із Дуською ми створили Запрошення, я б хотів, щоб ви запропонували свої варіанти листівок. Тоді ми б могли разом створити галерею Запрошень, з якої кожен охочий зміг би обрати листівку на власний смак. Допоможіть мені в цьому.

2. *Завдання від Микити Розробіть варіант власної візитівки, яка повинна

містити інформацію про ваші прізвище та ім'я, до-машню адресу і телефон, місце навчання (не забудьте зазначити, у якому класі ви навчаєтеся). Бажано додати на візитівку малюнок чи фотографію, визна-чивши для них відповідне розташування в тексті.

9 5

Глава ІІ.Текстовий процесор

3. *Завдання від Дуськи Ми з Петриком підготували багато цікавих

ігор, щоб гостям було весело та цікаво на Дні на-родження. А чи зможете ви справитися з цими завданнями?

Нехай 12 сірників розташовано у вигляді квадратів так, як показано на малюнку (рис. 7.12). Потрібно:

1) прибрати 2 с ірники так, щоб отримати 2 різні квадрати;

2) перекласти 3 с ірники так, щоб отримати 3 однакові квадрати;

3) перекласти 4 с ірники так, щоб отримати 3 однакові квадрати;

4) перекласти 2 с ірники так, щоб отримати 7 різних квадратів.

Створіть текстовий файл, у якому запишіть пояснення, як розв'язувати ці завдання, а відповіді намалюйте за

допомогою автофігур. Отриманий малюнок згрупуйте та розташуйте в текстовому документі, застосувавши до нього відповідний режим обтікання текстом пояснень. Результати роботи збережіть у файлі ДусяЛос.

Рис. 7.12. Квадрат з 12 сірників

4. **Розробіть макети власних вітальних листівок: • Зі святом Першого чи Останнього дзвоника. • 3 Новим Роком. • 3 8 Березня.

у

, o ^ q ? 0 . a

о^ол:шт ^ ава III

ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇТА ПРОГРАМУВАННЯ

• Знайомство з Навчальною Алгоритмічною Мовою • Знайомство з середовищем програмування А/1ГО • Задачі на створення лінійних алгоритмів

• § 8. ЗНАЙОМСТВО 3 НАВЧАЛЬНОЮ АЛГОРИТМІЧНОЮ МОВОЮ

8.1 АЛГОРИТМИ. ВЛАСТИВОСТІ АЛГОРИТМІВ

Прокинувшись уранці, Петрик дуже здивувався. Адже зазвичай його будила мама, а сьогодні його підняв Ми-кита. Той пряснив молодшому братові, що мама поїхала у відрядження, тато із самого ранку виконує термінову роботу на фірмі, а він сам поспішає до школи.

Коли Петрик та Дуська зайшли на кухню, то на холо-дильнику побачили таку записку:

Любі Петрику та Дусю! Ви вже дорослі та розумні, тому доведеться вам

подбати про себе самим. Отже, учимося готувати сніданок. У сьогоднішньому меню буде смачна яєчня. Починаємо готувати:

1. Відкрийте холодильник та дістаньте 4 яйця. 2. Увімкніть плиту, поставте на конфорку сковорідку. 3. Нагрійте сковорідку та покладіть на неї невеликий

шматочок масла. 4. Обережно над сковорідкою розбийте яйця. 5. Не забудьте посолити страву. 6. Якщо хочете, можете закрити сковорідку кришкою. 7. Через 3 - 4 хвилини яєчня буде готова. 8. Вимкніть плиту та перекладіть яєчню в тарілки.

Смачного! Сподіваюся, що у вас вийде вдало й перша страва,

яку ви приготували самі, буде смачною.

— Петрику, ти звернув увагу на те, який наша мама знавець алгоритмізації? — звернувся до молодшого брата Микита. — Адже вона склала для вас чіткий алгоритм готування яєчні.

Мама

9 8

§ 8. Знайомство з Навчальною Алгоритмічною Мовою

— А що таке взагалі алгоритм? — не зрозумів Петрик.

Алгоритм — це зрозуміла та точна інструкція (указівка) виконавцю, як йому реалізувати певну послідовність дій, призначених досягнути поставленої мети або розв'язати конкретну задачу.

— Подумайте самі, — пояснив Микита, — адже за ма-миною інструкцією ви зрозуміли, що саме треба зробити, аби отримати яєчню. Отже, її вказівки були зрозумілі та точні і спрямовані на досягнення конкретної мети — на-годувати вас сніданком.

— Так, — погодився Петрик. — Але мама повинна була зважити, що ми вже вміємо робити все те, про що вона написала.

— Звичайно, — підтримав брата Микита. — Адже кожний алгоритм будують, зважаючи на те, що його буде виконувати певний виконавець. Тому алгоритм повинен бути зрозумілим для нього, тобто, містити лише відомі виконавцю команди, які ще називають системою команд виконавця.

— А звідки взагалі взялася така дивна назва «алго-ритм»? — запитав Петрик.

Саме слово «алгоритм» походить від імені відомого східного вченого Мухаммеда ібн Myca аль-Хорезмі. Близько 825 року він написав трактат, у якому вперше описав запроваджену в Індії десяткову систему числення. У першій половині XII ст. ця книга в латинському перекладі потрапила до Європи. Пере-кладач дав їй назву "Algorithmi de numero Indorum", що можна перекласти українською «Алгоритмі про рахунок індійський». Так латинізоване ім 'я вченого аль-Хорезмі (Algorithmi — А л г о р и т м і ) дало назву ц і л о м у розд ілу м а т е м а т и к и та інформатики, який ми зараз називаємо алгоритмізацією.

— Виходить, що нам у житті досить часто трапляються різні алгоритми? — запитав Петрик.

— Звісно. Наприклад, це алгоритм поведінки на вулиці, користування телефоном, готування чаю чи кави, переходу

9 9

Глава III. Основи алгоритмізації та програмування

однозначність j ефективність

результативність А Рис. 8.1. Властивості алгоритмів

дороги, — навів приклади Ми-кита. — Може, ви здогада-єтеся, які властивості ма-ють алгоритми (рис. 8.1)?

— Будь-який алгоритм повинен бути скінченним, — розмірковував Петрик. — Адже ніхто не захоче викону-вати його нескінченно довго.

— А я вважаю, — пере-била Петрика Дуська, — що всі алгоритми мають бути

результативними, тобто, виконавши алгоритм, ми маємо отримати певний результат.

— Кожен, хто складає алгоритм, — продовжив розміркову-вати Петрик, — хотів би, щоб його можна було використати для розв'язання не тільки однієї задачі, а щоб цей алгоритм допомагав знайти розв'язок цілого класу однотипних задач.

— Таку властивість алгоритмів називають масовістю, — пояснив Микита.

— Ще алгоритми повинні бути однозначними, — за-гавкала Дуська. — Адже кожен раз, виконуючи певний алгоритм, ми маємо робити це однаково.

— Створюючи алгоритми, — звернувся до друзів Ми-кита, — люди враховують їх ефективність. Тобто, на-магаються визначити такі алгоритми, які б розв'язували поставлену перед ними задачу за мінімальний час та з ви-користанням мінімальних зусиль.


1. Щотакеалгоритм? 2. Назвіть основні властивостіалгоритмівта поясніть, що розуміють

під кожною із цих властивостей. 3. Щ о розуміють під системою команд виконавця?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Поки Петрик з Дуською готуватимуть сніданок,

запишіть алгоритми розв'язання таких завдань:

100


• приготувати чаи; • зателефонувати на певний номер з мобільного те-

лефону; • прибрати в кімнаті; • з'їздити з дому до школи.

*He забудьте перевірити, чи мають ваші алгоритми всі вказані вище властивості.

2. **Ha малюнку зображе- " ^ <Я1 <ДІ <@Ш но вузький канал, яким можуть проходити па-роплави лише B одному Рис. 8.2. Канал, яким проходять напрямі (рис. 8.2). Але пароплави дві трійки пароплавів в даний момент пливуть назустріч один одному. Складіть алгоритм, що дозволить їм якнайшвидше розійтися. Пароплави можуть рухатися не лише вперед, а й назад та користуватися спеціальним роз-галуженням, у якому одночасно може перебувати лише один пароплав. Перед тимяк скласти алгоритм, самостійно визначте систему команд виконавця, на якого розраховано виконання цього алгоритму.

8.2 НАВЧАЛЬНА АЛГОРИТМІЧНА МОВА. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ. ВЕЛИЧИНИ Т А ЇХ ВИДИ

Сьогодні у школі відбулася надзви-чайна подія. На засіданні Учнівського Наукового Товариства семикласникам ліцею подарували андроїда А с і м о (рис. 8.3). Такі роботи використову-ють в школах Японії для допомоги у навчанні. Але робот умів спілкуватися лише японською мовою. Тому стар-шокласники навчили його розуміти програми, що записані Навчальною Алгоритмічною Мовою (НАМ), і запро-сили всіх охочих ліцеїстів відвідувати Рис. 8.3. Андроїд заняття гуртка з інформатики, щоб Асімо

101


навчитися складати зрозумілі для робо-та програми. Крім того, Дуся отримала спеціальний подарунок — електронного песика Айбо (рис. 8.4), якого вона по-винна була навчати. Тому зараз друзі дуже поспішають на перше заняття гуртка з інформатики для вивчення НавчальноїАлгоритмічної Мови.

Перше заняття з алгоритмізації про-водять десятикласники Андрійко та Сергійко.

Будь-як&мовапрограмування —цесистемапозна-чень та правил для точного та зрозумілого записуван-ня алгоритмів та їх виконання. Алгоритм, записаний певною мовою програмування, називають комп'ютерною програмою.

Почнімо знайомство із Навчальною Алгоритмічною Мовою, розробленою у Львівському національному універ-ситеті 2002 року.

Усі мови програмування містять службові слова — це зарезервовані слова, що їх використовують для написан-ня програми, бо комп'ютер добре розуміє, яку саме дію він повинен виконати, натрапивши на певне службове слово.

Службові слова, використовувані в НАМ, підкреслюва-тимемо, а під час роботи із середовищем програмування AJirO їх буде виділено іншим кольором.

Усі програми, записані Навчальною Алгоритмічною Мо-вою, повинні мати однакову структуру:

Програма <назва програми>; Початок

<тіло програми> Кінець.

Отже, службовими словами НАМ є такі: Програма, Поча-ток, Кінець. У спеціальних дужках, які ще іноді називають мемо-дужками (< >), записуватимемо ту інформацію, що є змінною. Для наведеного прикладу — це <назва про-грами> та <тіло програми>. Такий запис каже про те, що

Рис. 8.4. Електронний песик Айбо

102

I


коли ми будемо писати свою програму, замість дужок треба вказати реальну назву програми.

Тіло програми — це, власне, і є сама програма, тоб-то та її частина, де відбуваються задані дії. Наприклад, уведення та виведення інформації чи обчислення значень певних величин.

— А що таке величини? — запитав хлопців Стасик. — Величини — це ті дані, з якими працює наша про-

грама, — відповів Сергійко. — Усі величини можна умовно поділити на сталі та змінні (рис. 8.5). •

Сталі величини — це величини, що маЮть своє ім'я та значення, які не змінюються під час виконання програми. Наприклад, на уроці природознавства ви дізналися, що тем-перат.ура замерзання води є сталою. Її значення наближено дорівнює 0 °С. Значення цієї величини не змінюється, отже, вона є сталою величиною.

Змінна величина — це така величина, що змінює своє значення в процесі виконання алгоритму. Вона є об'єктом, що має власне ім'я та може приймати різні значення під час виконання програми. Потрібно врахувати, що ім'я може мати довжину до 16 символів, але обов'язково має почина-тися з літери та не містити пропусків та спеціальних символів, як-то +, -, /, &.

Будь-яка величина у виз-начений момент часу приймає певне значення, яке назива-ють поточним значенням.

Змінні величини є різними, тому необхідно розглядати змінні величини різних типів.

Найчастіше використову-ють величини дійсного типу, які можуть набувати будь-яких числових значень (на-приклад, 3.5; 7; -2176.08) . До числового типу змінних величин ще належать змінні цілого типу. Змінна ЦІЛОГО Рис. 8.5. Типи величин у НАМ

Програма

[Аргументи]^——^(Результати)

( Сталі ~)^—I—>~( Змінні )

- Ц і л і — Дійсні — Літерні — Логічні

103


типу під час виконання програми може приимати лише цілочислове значення (наприклад, - 4 ; 1; 100).

Деякі змінні повинні мати літерні значення, тобто зна-ченнями таких змінних можуть бути будь-які символи. Наприклад, символи українського чи англійського алфаві-ту. Значення таких змінних потрібно записувати у лапках (наприклад, '6 ' ; 'w'). Такі змінні мають тип літера.

Змінні логічного типу можуть приймають одне з двох фіксованих значень - істина або хибність.

Усі дані, з ,якими працюватиме програма, зберігатимуться в оперативній пам'яті комп'ютера. Але для зберігання різних даних потрібен різний обсяг пам'яті. Отже, треба заздалегідь повідомити комп'ютер, скільки саме пам'яті слід зарезерву-вати для зберігання значень певних змінних. Тому всі змінні треба описати ще до початку виконання тіла програми в спе-ціальному розділі опису сталих та змінних величин. При цьому після службового слова Змінна потрібно зазначити ім'я змінної та вказати її тип. А для сталої величини після служ-бового слова Стала потрібно вказати її ім'я та значення. <s ПЕРЕВІРСЕБЕ . ШШЯШШШШШ

4. Щ о таке мова програмування? *Які мови програмування вам відомі?

5. Що розуміють підтерміном «службові слова»? 6. Яку структуру має будь-яка програма, записана HAM7 7. Що таке величини? Які види величин вам відомі? 8. Які правила потрібно виконувати, щоб грамотно записувати ім'я

змінної величини? 9. Які типи змінних величин ви знаєте?

10. Для чого потрібно описувати змінні та сталі величини ще до по-чатку написання тіла програми?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 3. Визначте, які з наведених записів є іменами,

а які ні й чому саме. A. A1. Б. Дуся. B. lA2B.

104


Г. C 3. Д. 007. E. x + 2. Є. Тук-тук. Ж. Програма. 3. Привітусім.

8.3 ОПЕРАТОР ПРИСВОЄННЯ. ПЕРША ПРОГРАМА

— Розгляньмо конкретний приклад, на якому ми все зрозуміємо, — запропонував Тарасик. — Нехай потрібно визначити площу прямокутного килима, що лежить у мене в кімнаті.

Уведімо змінні, визначимо їх тип та оформімо розділ опису змінних.

— Але перед початком написання нашої програми з 'ясуємо, — запропонував Андрійко, — які величини в цьому випадку є аргументами, а які — результатами нашої програми.

A p г у м e н m u — це величини, значення яких ми знаємо па початку та вводимо в процесі розв'язування задачі.

Отже, аргументами в даному випадку є довжини сторін килиму, адже ми повинні знати їх значення, якщо хочемо низначити площу прямокутника. Сторона прямокутного ки-лиму — це не обов'язково ціле число. Тому доцільно ввести змінні довжина та ширина, у яких ми будемо зберігати нідповідні значення сторін прямокутника, та зазначити, що це будуть змінні дійсного типу.

Цілу частину дійсного числа відділяють від дробовової крапкою, а не комою, як це зазвичай роблять на письмі. Тпке позначення використовують у більшості мов програ-мування.

Результат у даному випадку — площа килима Тараси-i<ii. Тому можна ввести змінну площа, у якій будемо зберіга-ти площу килима, що є змінною дійсного типу і одночасно містить результат виконання нашої програми.

105


Отже, початок нашої програми запишемо так: Програма Килим;

Змінна довжина, ширина, площа: дійсна;

Окремі дії потрібно якось відділяти одна від одної, тому після кожного onepamopa прийнято cmaeumu крапку з комою, щоб комп'ютер розумів, що тут закінчується одна дія та починається наступна дія.

— Після цього, — вів далі Стасик, — ми повинні ввести значення дцвжини та ширини килима. Але як це зроби-ти?

— Для цього, — пояснив Андрійко, — є спеціальні процедури введення. їх записують так. Спочатку пишуть службове слово Ввести, після чого в дужках зазначають, значення якої змінної потрібно вводити під час виконання' програми. У нашому випадку ми повинні записати так:

Ввести (довжина); Ввести (ширина)]

А для того, щоб обчислити площу килима, запишемо команду:

площа: =довжина * ширина; Зверніть увагу на те, що e НАМ визначено чотири

математичні дії. Для їх позначення використовують такі символи:«+» —додавання,« - » —віднімання,«*» —мно-ження та « / » — ділення.

Щоб записати команду визначення площі килима, ми скористалися знаком «: = » . Це спеціальний символ НАМ, який має назву «присвоєння». У навчальній мові змінні під час виконання програми можуть приймати різні значення. А щоб зберігати ці значення, для кожної змінної має бути зарезервовано певний обсяг оперативної пам'яті. Цю ча-стинку оперативної пам'яті можна собі уявити, як маленьку кишеньку. На кожній такій кишеньці записано її ім'я — це ім'я змінної, значення якої зберігаємо в цій кишеньці. Як тільки-но побачимо символ «: =» у програмі, це означає, що ми повинні виконати всі дії, записані справа від нього, а потім отриманий результат покласти в кишеньку, назва якої записана зліва від оператора присвоєння.

106


Після обчислення ми повинні дістати з цієї кишеньки отримане значення та вивести його на екран. Для цього призначено процедуру виведення значення Вивести.

Для того, щоб краще оформити виведення отриманого результату на екран, можна зробити так. Після зазначен-ня службового слова Вивести у круглих дужках записати у лапках пояснювальну інформацію, а після, не забувши поставити кому, указати змінну, значення якої буде ви-ведено на екрані. Тому краще написати так:

Вивести ('площа = ' , площа); Тоді на екрані з'явиться напис площа = , а лише після

цього конкретне числове значення, отримане в результаті виконання програми.

Отже, наша програма набуде такого вигляду: Програма Килим;

Змінна довжина, ширина, площа: дійсна; Початок

Ввести (довжина); Ввести (ширина); площа: =довжина *ширина; Вивести ('площа = ' , площа)

Кінець.

Післд слова Початок розташовано тіло програми. Для того щоб його виділити, рядки записують з невеличким відступом вправо.

11. Яке призначення маєоператор присвоєння? 12. Які арифметичні дії визначено в НавчальнійАлгоритмічній Мові,

та як їх записують? 13. За допомогою яких процедур в Н А М вводять та виводять зна-

чення змінних?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 4. Що є аргументами та результатами в таких за-

вданнях:

9

107


1) знайти суму та різницю двох цілих чисел; 2) знайти середнє арифметичне чотирьох чисел; 3) зменшити число у 2 рази; 4) знайти площу та периметр прямокутника; 5) перекласти слово англійською мовою; 6) знайти середину відрізка.

5. Маємо таку послідовність дій: 1) перше число додати до другого; 2) отриманий результат збільшити вдвічі; 3) від отриманого добутку відняти 5; 4) результат поділити на 3.

Запишіть формулу, що відповідає цим діям. 6. *Запишіть алгоритми розв'язування таких задач:

1) у посудину налити 1 л води, використовуючи мен-зурку на 200 мл;

2) деяке ціле число збільшити в 32 рази, використову-ючи лише операцію множення на 2 та додавання;

3) розділити пиріг на 4 однакові частини. 7. Знайдіть помилки:

a) x : = і + 4; б) x : = 2,76 • а; в) x : = а / -в; г) 3 * x : = 1; д) -m : = а + c; e) 1 : = 1;

ж) p : = 2.5 : x. 8. *Визначте, чому дорівнює значення змінної x після ви-

конання таких дій: 1) а: = 1;

e: = 3 * a; х \ = (a+e)/a *в - a;

3) a : = 10; в: = 5; x : = а * a + e * в~ Б; x : = (x + 4 ) / 3 ;

2) a: = 4; e: = 2;

x : = а/в + 2;

4) a: = 5; в: = a * a + 3 * з; a: = ( в + 3 ) * ( a - 2 ) ; x : = a * e - 1 0 ;

9. *Для наведених алгоритмів однакові імена змінних можуть бути одночасно аргументами та результатами. Запишіть заголовки та розділи опису змінних для таких завдань:

108


1) задане дійсне число зменшити в 10 разів; 2) у кожного з п'яти цілих чисел змінити знак на проти-

лежний; 3)менше з двох дійсних чисел замінити на більше; 4)визначити суму, різницю, добуток та частку двох

натуральних чисел.

10. *Запишіть за правилами Н А М такі вирази:

а + b „ . о 1 . 2b + 3c ; 3 )3 ,14 ; c + d 4 а

4) 1 +

x + 5

-8 + ca 1 + b

5) 3 +

11. *Нехай деяка програма послідовно виконує операції, наведені нижче. Для кожного стовпчика вкажіть усі поточ-ні значення величин. Скільки разів змінює своє значення кожна величина?

1)a/ = 5; 2)x = 6.9; 3)s = 56; a2 = 3; У- = x+5 ; t: = 23.5; c: = = a1*a2+6', d = 6 *y *y-x*y+12; v = s/t+ 3.6; d: = c - a1 + a2; у: = y*x/d + d*(d + 5)-x; s. = s + 13 *(t + v); aV. = a2 + d*c, x: = у + d - x; V. = v*V + s/t*5', a2 = d-7*a1/c; d = x*2 + 4.78; S = f;

12. **Запишіть програми обчислювання значень виразів, уважаючи, що система команд виконавця містить лише чотири арифметичні дії:

1) у = ах + b + c; 2) у = a (b2 + 5 ) - c;

3 )y = (a + b)* + 3; 4 )увІ2±«1. x' + 3

109

Глава III. Осжзви алгоритмізації та програмування

Запишіть програми розв'язування таких задач: 13. **Завдання від Сергійка та Андрійка

1. У кота Матроскіна є город, що має форму квадрата, периметр якого x метрів. Чому дорівнює площа городу, яку повинен перекопати навесні пес Шарик під чуйним керівництвом кота?

2. Скільки шматочків цукру розчиняється у каві, '**3 яку під час перерви в роботі за комп'ютером приго-

тував собі Петрик, якщо хлопець сам поклав у склянку x шматочків 45pcpy, а такса Дуська, прибігши в кухню по соси-ску, поки Петрик радився з приводу розв'язування задачі з Микитою, додала ще у шматочків?

3. Щоб не запізнитися на наступний урок, семи-класник має навчитися складати свої речі в рюкзак за 15 секунд. Скільки разів встигне скласти свої речі семикласник за x хвилин великої перерви?

14. **Завдання від Петрика Поки мама була у відрядженні, нам із Дуською

доводилося готувати собі обід самостійно. Коли за всіма правилами ми приготували суп, то в нас вийшло півкаструлі першої страви. Об'єм цього супу дорівнював 0,002 м3. Ми зважили вміст каструлі на

§СЬ терезах. У нас вийшло x кг та у г. Допоможіть нам написати програму, яка б за введеними даними визначала густину приготованої страви.

15. **Завдання відТарасика На минулі вихідні ми разом із Петриком та Стаси-

ком ходили до цирку. Нам дуже сподобався виступ клоунів, а Дусі — виступ дресированих котиків.

Наш цирк складається з x секторів, у кож-ному секторі у рядів, а в кожному ряду — по z місць. Кожного вечора цирк повністю заповнений.

Допоможіть касирові цирку, склавши програму, яка б виз-начала, скільки білетів продають щовечора.

• S ® §9. ЗНАЙОМСТВО 13 СЕРЕДОВИЩЕМ ПРОГРАМУВАННЯ АЛГО

9.1 УВЕДЕННЯ Т А РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ ПРОГРАМИ

Прийшовши на чергове заняття гуртка з інформатики, друзі звернулися до Сергійка та Андрійка з проблемою.

— Ми виконали всі завдання, — зазначив Стасик. — Але ж ми не мали змоги перевірити, чи правильно все зробили.

— Тому саме сьогодні ми почнемо перше знайомство із се-редовищем програмування, — відповів друзям Сергійко, — в якому створюватимемо та виконуватимемо програми. Воно має назву АЛГО,

— Можна запустити програму АЛГО, — запропонував Андрійко, — використовуючи ярлик на Робочому столі чи кнопку Пуск. Програма АЛГО, як будь-яка програма, що працює під керуванням ОС Windows, працює в окре-мому вікні. У вікні ви бачите багато вже знайомих вам елементів.

Меню програми—| гПанелІ інструментів

А

Вікно програми ВІкно результатів

V V < > < >

Редагування програми

fc 1 ! 1 332: 19

•Рядок стану

Гис. 9.1. Вікно середовища програмування АЛГО

111


Розгляньте наведене зображення вікна середовища про- **flf грамування АЛГО (рис. 9.1) та знайдіть елементи вікна, ^ ^ які ви бачили раніше. Визначте призначення цих елементів.

Усю робочу область вікна середовища програмування поділено на два поля. У лівому полі — Вікні програми — за допомогою текстового редактора створюють та редагують текст програми, а в правому полі — Вікні результатів — ця програма виводитиме результати своєї роботи.

— Я прбпоную навчитися працювати у середовищі про-грамування АЛГО, розглянувши відому нам задачу про мій килим, — запропонував Тарасик.

— Зазначмо, — запропонував Андрійко, — що ми запи-суватимемо текст програми українською мовою. Для цього потрібно на панелі інструментів обрати кнопку, на якій зображено прапорець, розфарбований жовтим та синім кольо-ром. Адже в середовищі програмування АЛГО можна запису-вати програми не лише українською, а й англійською мовою, користуючись мовою програмування Паскаль. А замість того, щоб писати службові слова самостійно, можна використати шаблони, які створили для нас програмісти.

Файл Редагування

а & у * K I

Шаблони Виконання Опції Вікно Довідка

RGB

Типи Оператори Стандартні функції Графіка Операції з файлами Операції з рядками Введення/виведення Різне Робот Черепашка

щ '"' іСУ ':' Ш' Г І':'''; Програма БезНазви; Початок кінець, Процедура; Початок кінець; Функція : ; Початок кінець; Тип = Змінна : Стала = ; Мітка;

•*

Редагування програми 1 : 1 57: 1

Рис . 9 .2 . М е н ю Шаблони

112

§ 9. Знайомство Із середовищем програмування АЛГО

Шаблони — це спеціальні заготовки, що містять службові слова НавчальноїАлгоритмічної Мови, згруповані за призначенням.

Щоб отримати доступ до шаблонів, слід відкрити меню Шаблони (рис. 9.2). На екрані розкриється меню, з якого чітко видно, що всі шаблони дійсно поділяються за призна-ченням. Нам потрібно описати програму, тому вибираємо пункт Описи і в меню, що з'явилося, вибираємо Програма БезНазви; Початок Кінець.

Друзі спробували зробити це і побачили, що у вікні програми з'явилася така заготовка:

Програма БезНазви; Початок Кінець.

— А тепер, — продовжив пояснення Сергійко, — вам треба замінити напис БезНазви назвою своєї програми. У нашому випадку потрібно набрати Килим.

Після цього ми повинні описати змінні, з якими працюватиме програма, тобто, зазначити їх ім'я та вказати тип, дО якого вони належать. Для цього знов можна скористатися шаблонами. Від-криваємо меню Шаблони, переходимо в пункт Описи, де з на-веденого списку вибираємо службове слово Змінна: (рис. 9.3).

1 тшш Файл

w Редагування

0 V S Програна Килим I П о ч а т о к

к і н е ц ь .

Шаблони

RGB

Виконання Опції Вікно Довідка

• ч^т, s Програма БезНазви; Початок кінець Процедура; Початок кінець; Функція : ; Початок кінець;

Типи Оператори Стандартні функції Графіка Операції з файлами Операції з рядками Введення/виведення Різне Робот Черепашка

Тип =

Стала = Мітка;

Редагування програми 2 : 1 4 : 14

Рис. 9.3. Використання шаблонів для опису змінних

113


Після цього в текст програми потрібно ввести список змінних, зазначивши їх імена. Іншими словами набрати імена змінних довжина," ширина, площа, а після цього вказати, що вони є змінними дійсного типу. Відкриваємо меню Шаблони, де переходимо до пункту Типи. Наші змінні можуть приймати значення дійсного типу, тому із наведе-ного списку вибираємо дійсна; (рис. 9.4).

Ш Algo B @ i Файл Редагування Шаблони Виконання Опції Вікно Довідка

0 & у |, І RGB Описи •

Ш '*>mr,r - e a » Програма Килим Типи 3 логічна;

ціла;

;*f; 5 ііШ і ' ІЖ>

• ш _ _ _ _ '

Змінна д о в ж и н » П о ч а т о к

к і н е ц ь .

Ч а Д

Оператори • Стандартні функції • Графіка • Операції з файлами • Операції з рядками •' Введення/виведення • Різне • Робот • '

Черепашка •

логічна; ціла;

;*f; 5 ііШ і ' ІЖ>

• ш _ _ _ _ '


к і н е ц ь .

Ч а Д



дійсна; №'-Xj>«;

;*f; 5 ііШ і ' ІЖ>

• ш _ _ _ _ '


к і н е ц ь .

Ч а Д



літера; ™ Рядок; масив [... ] із Запис кінець; ТекстовийФайл;

1 У .> м

;*f; 5 ііШ і ' ІЖ>

• ш _ _ _ _ ' (Редагування програми 2 : 33 0 ' 9? j

Рис. 9.4. Вибір типів змінних

— На цьому опис змінних закінчено, — підсумував зробле-не Стасик, — тому далі можна вводити тіло нашої програми.

— Після службового слова Початок має бути записана коман-да Ввести (довжина)-, —повідомив Тарасик. —Їїможнанабрати в текстовому редакторі, не використовуючи жодних шаблонів.

— От і добре, — погодилася Дуся. — А я скористаюся шаблонами. Для цього відкриваю меню Шаблони і виби-раю пункт Введення/виведення. Зі списку команд вибираю Ввести 0 ; (рис. 9.5). Коли ця команда з'явиться в текстово-му редакторі, у дужках наберу довжина. А потім повторю ці дії, але в дужках наберу ширина.

— А вже після цього, — підтримав Дуську Стасик, — ми повинні ввести головний оператор нашої програми: площа : = довжина * ширина;

114

§ 9. З н а й о м с т в о із с е р е д о в и щ е м п р о г р а м у в а н н я АПГО

Файл Редагування

a &B x в Програма Килим; Змінна довжина: П о ч а т о к

к і н е ц ь .

Шаблони я Виконання RGB Описи Типи

Оператори Стандартні функції Графіка Операції з файлами

Опції Вікно

. '

Довідка

• *p ш л

і й с н а ;

й Ш k*

J t f - , w » y ? f T * n w " M И Ш Ш І З Д Р Н І Різне •

j Робот * Черепашка •

Вивести(); ^ ВвестиРяд(); ВивестиРяд();

Редагування програми 39 : 111

Рис. 9.5. Шаблони команд введення та виведення

— Коли результат роботи програми буде визначений, — розмірковував Петрик, — потрібно eueecmu обчислене значення площі на екран. Тому відкриваємо меню Введен-ня/виведення та вибираємо пункт Вивести ( );. У дужках у лапках ми маємо написати 'площа = ' , а лише після цього, не забувши поставити кому, указати змінну площа. Лапки потрібні, щоб указати ту інформацію, яка з'явиться на екрані комп'ютера. А без лапок записуємо ім'я змінної, значення якої буде потім виведено на екран.

Тобто, на екрані побачимо напис: площа = , а лише після цього обчислене значення площі килима.

— Навчімося надавати нашій програмі структурованого вигляду, — запропонував Андрійко. — Пам'ятаєте, коли ми записували програму в зошит, ми самі зсували одні рядки програми відносно інших, щоб краще було видно загальну структуру програми?

У середовищі програмування АЛГО для надання програмі такого вигляду можна скористатися Головним меню програми, у якому відкрити пункт Редагування, а потім вибрати команду Іііюрядкувати (рис. 9.6). Ця дія є необов'язковою, але з про-і'рамами, структура яких виділена, працювати значно легше.

115


Ш Algo Файл Редагування Шаблони Виконання Опції I

® Algo а & У X Ча SL : % • j s 5? k

j Файл E я Ш а б л о н и Викої П р о г р а н а Килим;

З м і н н а д о к ж и н а , ширина, площа : д і й с н а ;

П о ч а т о к В в е с т и ( д о в ж и н а ) ; в » е с т и ( ширина ) ; плоша: = д о в ж и н а * ш и р и н а ; В и в е с т и ( ' п л о щ а = , площа ) ;

к і н е ц ь .

Q £ Видалити Ctrl+X Копіювати Ctrl+C

П р о Г ) Вставити Ctrl+V З и і Н І

ДОБ5 Шрифт

Г н в в ш я В в е е т и ( ширина ) ;

•

j

П р о г р а н а Килим;

З м і н н а д о к ж и н а , ширина, площа : д і й с н а ;

П о ч а т о к В в е с т и ( д о в ж и н а ) ; в » е с т и ( ширина ) ; плоша: = д о в ж и н а * ш и р и н а ; В и в е с т и ( ' п л о щ а = , площа ) ;

к і н е ц ь .

Рис. 9.6. Упорядкування тексту програми

^ L ЯкзапуститипрограмуДЛГО? 2. На скїльки вікон розділено робочу область вікна середовища

програмування? Для чого призначено кожне з цих вікон? 3. Щ о таке шаблони, і яке їхнє призначення? Як отримати доступ

до шаблонів? 4. Як з допомогою шаблонів отримати загальну структуру про-

грами у середовищі програмування АЛГОІ 5. Опишіть послідовність опису змінних величин програми з ви-

користанням відповідних шаблонів. 6. За допомогою якої команди вводять значення аргументів про-

грами? 7. За допомогою якої команди виводять результати роботи про-

грами? Яку інформацію при цьому треба вводити в лапках, а яку - б е з л а п о к і чому?

8. Якупорядкуватитекстпрограми?

9.2 З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я Т А В І Д К Р И Т Т Я Ф А Й Л І В

П е р ш н і ж з а п у с к а т и б у д ь - я к у п р о г р а м у на в и к о н а н н я , файл з т е к с т о м п р о г р а м и п о т р і б н о зберегти .

Зберегти файл м о ж н а р і з н и м и с п о с о б а м и :

116


• у Головному меню програми вибрати пункт Файл, де вказати команду Записати чи Записати як;

• скористатися кнопкою із зображенням дискети, роз-ташованою на панелі інструментів;

• одночасно натиснути клавіші Ctrl та S. Файл з текстом програми відкривають за аналогічними

сценаріями.

ПЕРЕВІР СБББ 9. Які способи збереження файлу з текстом програми ви знаєте?

10. Якв ідкритифайл,у якомуміститьсятекстпрограми?

9.3 ЗАПУСК ПРОГРАМИ НА ВИКОНАННЯ

— Пропоную ознайомитися з режимами виконання програми, — звернувся до друзів Сергійко. — Для цього відкриємо меню Виконання, у якому визначено основні режими виконання програм. Почнімо з найпростішого — зі звичайного виконання. Для активізації цього режи-му вибираємо пункт Виконати меню Виконання або натискаємо службову клавішу F9 (рис. 9.7).

Atgo - C: У5 rogr am F і lesVatgoVprogramyV( и л им. pas Виконання Файл Редагування Шаблони

fl ^ У t % 01 : " нин . щяя ^рограма Килим; Змінна довжина, ширина, плої

Початок Ввести( довжина ) ; Ввестм( ширина ) ; площа:=довжина*ширина; Вивести( 1 площа*' , площа

кінець.

j Опції Вікно Довідка

188l 8SSISB8B8l88BA8ei SBB *< Трасувати F7 Наступний оператор F8 Виконати до курсора F5 Припинити F6

<

:' Я

Редагування програми 1 '• 1 10l 73

Рис. 9.7. Запуск програми на виконання

117


Слід пам'ятати, що перед виконанням програми треба пере-кЛасти програму, записану НавчальноюАлгоритмічною Мовою, на мову, яку саме і розуміє комп'ютер. Цей процес перекладан-ня називають трансляцією. Він відбудеться лише тоді, коли в тексті програми відсутні помилки. Якщо ж компілятор (це .спеціальна програма, що створює за набраним текстом програ-му, здатну працювати) у процесі перекладання натрапить на помилку, то процес компіляцй буде перервано, а рядок у тексті програми, де є помилка, буде виділено червоним фоном і ви-ведено повідомлення про помилку. Помилку треба виправити, а після цього* спробувати виконати програму ще раз.

— Хлопці, подивіться, — здивувався Тарасик, виконую-чи програму, — у вікні програми на рядку введення до-вжини з'явилася зелена смуга, а у вікні результатів блимає курсор, ніби запрошуючи нас щось увести.

— Молодець, Тарасику, — похвалив хлопця Андрійко. — Ми почали виконувати програму, отже, можна бути впев-неними у тому, що помилок у тексті програми вже немає. Але це не означає, що ми не допустили логічних помилок. Отже, зараз перевіримо на прикладах, чи правильно працює

" ~

Sf Algo C:Vrogram FiiesValgo\programyk илим.. M B 3 Файл Редагування Шаблони Виконання Опції Вікно Довідка

© % *P § ' Проррама Килим; Змінна довжина, ширина, площа : д і й с н а ;

Початок

ч А

Ї Б в е с т и ( довжина ).•; В в е е т и ( ширина ) ; площа:=довжина*ширина; Вивести ( ' площа= ' , площа ) ;

кінець.

<• ;4'{ " .>-У

'••; <

' * *

ї t> 5 Програма очікує введення даних 5 : 2 59 ; 99 J

Рис. 9.8. Запрошення до введення значення змінної

118

§ 9. Знайомство із середовищем програмування АПГО

програма. Саме тому на екрані і блимає курсор, адже ми повинні ввести довжину килима. А зелена смуга у вікні текстового редактора показує нам, який рядок програми зараз виконується (рис. 9.8).

— Добре, вводимо число 4, що буде довжиною нашого ки-лима, — запропонував Петрик. — А після цього натискаємо клавішу Enter, підтверджуючи, що ми закінчили вводити значення змінної величини.

— А тепер, — гавкнула Дуська, — зелена смуга з'явилася в рядочку, що відповідає за введення ширини килима. Отже, я зараз у вікні результатів програми введу ширину прямо-кутника. Нехай це буде число 3. I натисну Enter.

— Плрща мого килима дорівнює 12, — звернувся до друзів Тарасик. — А ви подивіться на екран (рис. 9.9). Хіба це та площа?

— На екрані зараз теж зазначено, що площа твого килима становить 12 квадратних метрів, — пояснив Андрійко. — Але результат виведено у стандартній формі подавання числа. Для того щоб подати число у звичній для нас формі, потрібно взяти число, що записане перед літерою E,

m A^>o - C:Vrogram FilesVaigo\prograniyk«flMM.pas W j j щ ш I Файл Редагування Шаблони Виконання Опції Вікно Довідка

0 & у X îs Ш >• шЯШШШШшШ * • fe £ 1« * 4 *t> Ш c - в а

Програма Килим; 3 Д 4

Змінна плоша=1.2 00000E+001 довжина, ширина, площа : д і й с н а ;

Початок Ввеети( довзкина ) ; Ввести( ширина ); площа:=доявкиаа * ширина;

I В и в е с т и ( ' п л о щ а » ' , площа); 1 к інець .

ш

lfeSft МШШ ІІ;'"а Рис. 9.9. Результати виконання програми

119


та помножити його на 10 стільки разів, скільки записано після знака « + ». У нашому випадку записано число 001, тобто треба взяти число 1.2 та помножити його на 10 один раз. Отримаємо площу килима 12 квадратних метрів, що повністю відповідає нашим розрахункам.

— ПіслялітериЕ, —продовживпоясненняСергійко, — може бути записано не лише знак « + » , а й « - » . Якщо ви побачите знак « - » , то отримане число потрібно не мно-жити, а ділити на 10. А скільки разів виконати операцію ділення — указує число, що міститься після знаку « - » .

Але ж мойсна й одразу вивести результат у звичній нам формі. Для цього потрібно після змінної площа дійсного типу, розташованої у дужках оператора виве-дення, указати два числа, розділивши їх двокрапкою. Перше число означає загальну кількість позицій, що буде відведено для числа на екрані. А друге число — кількість знаків після десяткової коми. Команду виведення резуль-тату запишемо так:

Вивести ( ' п л о щ а = ' , площа: б : 2 ) ;

А зараз перевіримо, що ми отримаємо в результаті ви-конання програми (рис. 9.10). r -.4,;,,;..,,.J,.,,..,....,.,..,v.. .,.,i^,.,,,;rV...,.v ;...Л .,•,•','•:, -• •"•••. '. : " T T ^ T . - - . . . y : i . . , ^r^

Ш Algo C:V>rogram n ies ta lgo \p rogramytaM/ iHM.pas ( » | t 3 . ) [ X |

ІФайл Редагування Шаблони Виконання Опції 'Вікно Довідка

fl^H X % ® - • t e £ Ц - * : - -

П р о г р а м а К и л и н ; д . 3 " А Змінна I 4

д о в ж и н а , ш и р и н а , площа : д і й с н а ; площа = 1 2 . 0 0 П о ч а т о к

8 в е с т и ( д о в ж и н а ) ; В в е с т и ( ш и р и н а ) ; площа: =довягина *ширина ; .

В и в е с т и ( ' п л о щ а = ' , п л о щ а : б : 2 ) к і н е ц ь . V Ші Jj f rg j ) • • :Ji; Ц < g , >'• ',;S

Редагування програми 2 ; 8 118 : 89 А

Рис. 9.10. Виведення результатів у зручному вигляді

120


Щ Algo - C:№rogram FilesWlgoVprogramytoMnnM.pas Є Ш ® і Файл Редагування Шаблони Виконання Опції Вікно Довідка

• a f H * ^ © й " • • f c r e j f c e f Y " * » e і - « а k* Програма Килим; I Змінна

довжина, ширина, площа : дійсна; Початок

Еивестя( 'Введіть довжину килииа => Ввести ї доажина ); Вивеетя( 'Введіть ширину килима => 1 Ввести 1 ширина ) ; площа: =доюжва *шир ина; Вивеети ( ' площа = ' , плоша: 6 :2 ) ;

кінець.

; В в е д і т ь довжину килима => 3 А В в е д і т ь ширину килима => 4 Щ площа = 12.00

) ;

) ;

'едагування програми

Рис. 9.11. Остаточний варіант програми — Я пропоную, — вів далі Стасик, — перед рядком,

у якому вводитимуть довжйну килима, додати рядок, щоб написати:

Вивести ('Введіть довжину килима = > ' ) ; Тоді користувачу буде зрозуміло, чому блимає курсор,

і введення чого саме очікує від нього програма. Такий самий рядок потрібно додати і перед введенням ширини килима.

— Добре, — погодилися друзі та додали необхідні рядки (рис. 9.11).

Є ще один режим виконання програми, призначений для її відлагодження. Його називають трасуванням програми пбо режимом виконання програми по рядках. У цьому режимі програма виконуватиме кожний наступний рядок після натискання клавіші F7. Одночасно у вікні результатів можна спостерігати результати виконання.

— Молодці! — похвалили друзів Андрійко та Сергійко. — Ви дійсно добре засвоїли основні поняття Навчальної Алгоритмічної Мови та навчилися працювати в середовищі мрограмування АЛГО. Тому вже готові починати писати програми для навчання ваших нових друзів — робота Асімо

121

râeaJILjDcHOBи алгоритмізаціїта програмування

та песика Айбоші. Крім того, ми вже заклали в них деякі навчальні програми, і відсьогодні вони зможуть вільно спілкуватися і навчатися разом з вами, використовуючи програми, записані Навчальною Алгоритмічною Мовою.

U ПЕРЕВІРСЕБЕ тшшшшшштшя — ^> 11. Щотакетрансляція програмита яке її призначення? 12. Щотаке компілятор? Яке його призначення? 13. Що відбудеться, якщо підчастрансляції програми у її тексті буде

знайдено пбмилку? Що повинен робити користувач далі? 14. Які режими виконання програм ви знаєте? 15. Якобрати потрібний режим виконання програми? 16. Як отримати звичайний вигляд числа, наведеного у стандарт-

ному вигляді?

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 Робота із програмами у середовищіпрограмуванняАЛГО

1. Почніть роботу із програмоюАЛТО будь-яким відомим вам способом.

2. Наберіть початковий текст програми Килим. Не забудьте вказати, що, працюючи у середовищі програмуванняАЛГО, ви будете записувати команди українською мовою.

3. Збережіть набраний текст програми у файлі у власній папці. Для зручності доречно, зберігаючи файли із тек-стами програм, давати файлам назви, що збігаються з назвою програми.

4. Упорядкуйте текст набраної програми. 5. Додайте до програми повідомлення, з яких користувач

зрозуміє, що і коли він має вводити під час виконання програми.

6. Змініть рядок виведення результату роботи програми так, щоб виводити на екран площу килима у зручному для вас вигляді.

7. Виконайте програму Килим, використовуючи різні режими виконання програми. Значення довжини та

122


ширини килима оберіть самостійно. Не забувайте пе-ревіряти правильність отриманого результату.

8. ^'Аналогічно до роботи з програмою Килим перевірте правильність складання алгоритмудля однієї із задач домашнього завдання. Аргументи та отримані при цьому результати запишіть у зошит.

9. **Розв 'яжіть наведену нижче задачу, запишіть від-пов ідну програму в с е р е д о в и щ і програмування АЛГО та перевірте її за самостійно розробленими тестами.

Коли Остап прийшов на День народження до свого товариша Ромчика, він разом із подарунком важив 36 кг 100 г. На Дні народження Остап з ве-ликим задоволенням з'їв x цукерок по 10 г кожна, у бананів по 200 г кожний, г бутербродів по 150 г кожний та один торт вагою 2 кг 600 г разом зі свічками. Скільки важив Остап, коли він збирався додому з Дня народження Ромчика, якщо подарунок він вирішив залишити собі?

Пропонуємо вам перший тест, щоб перевірити складену програму:

Остап з'їв 5 цукерок, 3 банани та 7 бутербродів. Вага хлопця буде складати 40,4 кг.


Пропонуємо вам розв'язати наведені задачі, а складені програми перевірити у середовищі програмування АЛГО за самостійно розробленими тестами.

1. Завдання від Андрійка та Сергійка Звільняючись на пенсію, учителька пора-

хувала, що за довгі роки педагогічної праці вона поставила своїм учням x оцінок низь-кого рівня, у оцінок середнього, z оцінок достатнього та q оцінок високого рівня. Скільки всього оцінок поставила вчителька за всі роки своєї праці?

123


2. Завдання від Тарасика Учора ми у дворі грали в жмурки. Переховуючись

від Стасика, x хлопців забігли в будинок. При цьому у з них сховалися в підвалі, кілька наших товаришів заховалися на горищі, a d хлопців ніяк не могли вирішити, куди їм потрібно бігти, тому й каталися на ліфті вгору та вниз, доки їх не знайшов Стасик.

Визначте, скільки ще не знайдених гравців переховується в будинку? Яка кількість хлопців ховалася на горищі?

< m ^ 3. *Завдання від Стасика Щ°Ж У'цирку, де нещодавно ми були разом із дру-

<SfSІ#У зями, клоун однією лівою піднімав велетенську ElJ гирю, на якій написано m кг. Насправді, маса цієї

гирі у 200 разів менша. Об'єм гирі дорівнює V см3. Визначте густину цієї гирі.

4. *Завдання від Петрика Коли ми були на екскурсії в зоопарку, то стали

свідками досить незвичайної пригоди. Страус, що спокійно прогулювався у власному вольєрі, дуже обурювався поведінкою Мишка, який дражнив його куркою. Усім відомо, що глузувати з інших та драж-

gtt>! нитися дуже неввічливо, тому страус вирішив провчи-ти хлопця. Вибігши з вольєру, він пробіг відстань S

метрів за час t секунд. Не менше скількох кілометрів повинен пробігти Мишко, за яким женеться розлючений страус уже

у хвилин? 5. **Завдання відДуськи

У бабусі Петрика мешкає улюблена киця Мурка. Одного разу, коли бабуся задрімала, кицька мандру-

вала по сайтах Інтернету і дізналася, що в одному яблуці міститься стільки ж вітамінів, скільки й у 3 мишах. 3 цього визначного для мишей моменту вона вирішила перестати по-лювати на мишей та почати гризти яблука. Зазвичай Мурка ловить та їсть x мишей на місяць, що складається з 30 днів. Скільки яблук за тиждень потрібно згризти Мурці, щоб от-римати рівноцінну кількість вітамінів?

Q

Ш « •-1 Ч І л

ш ,

§ 10.3АДАЧІ НА СТВОРЕННЯ ЛІНІЙНИХ АЛГОРИТМІВ

Друзі! Для того щоб добре засвоїти основні поняття Навчаль-ноїАлгоритмічноїМови та навчитися працювати в середовищі програмування АЛГО, ми пропонуємо вам розв 'язати незви-чайні задачі. А д ж е , я к щ о навіть д у ж е серйозну справу пере-творити в цікаву та веселу, то вдається ш в и д ш е й краще до-сягнути бажаного результату.

Отже, спочатку — веселі задачі зі см ішною умовою. Проте у них дуже важливе завдання — навчити складати лінійні про-грами на Навчальній Алгоритмічній Мові.

Не забувайте, щ о всі свої програми треба ретельно пере-віряти — на правильність написання та безпомилковість роботи (виконання обчислень). Для цього потрібно набрати текст про-грами у середовищі АЛГО, потім зберегти його у файлі і тільки після цього , виконавши програму, перевірити правильність її роботи. 3 ц ією метою після кожно ї задачі ми навели по два те-сти, щ о містять аргументи та очікувані результати програми. Звичайно, бажано перевіряти правильність роботи програм на більшій кількості тестів. Але ми думаємо, що вам самим буде цікаво розробляти тести, щоб перевірити як власні програми, так і програми ваших друзів. Тому наведені тести є лише по-чатком перевірки.

Сподіваємося, що ви зможете розв 'язати всі задачі. Але не треба намагатися зробити це за один чи два рази. Нехай процес розв'язування та перевірки задач приносить вам задоволення, тоді до нього захочеться повертатися найчастіше.

1. До Петрика прийшли на День народження x гостей. 3 них у — його однокласники, а всі інші — найближчі родичі. Скільки найближчих родичів завітали на День народження до Петрика?

№ тесту Аргументи Результати

1

Загальна кількість гостей на Дні народження: x = 15 Кількість однокласників: y = 10

Кількість найближчих родичів на святі

5

125

Глава III. Основи алгоритмізації та гфограмування

№тесту Аргументи Результати

2 Загальна кількість гостей на Дні народження: x = 25 Кількість однокласників: y=18

Кількість найближчих родичів на святі

7

2. Улюблена бабусина киця Мурка вирішила взагалі перестати ловити бідних мишей та стати вегетаріанкою. Тому вона кожного дня їсть x картоплин, у морквин та z капустин. Скільки всього овочів з'їдає за день киця Мурка?

№ тесту * Аргументи Результати

1 Кількість картоплин: x = 6 Кількість морквин: y= 3 Кількість капустин: z= 1

Кількість овочів, що з'їла Мурка задень,

10

2 Кількість картоплин: x = 2 • Кількість морквин: y = 7 Кількість капустин: z = 0

Кількість овочів, що з'їла Мурка за день,

9

3. Сподіваючись накопичити гроші на придбання новенького комп'ютера, Стасик придбав три лотерейні білети «Лото Забава». Йому наснилося, що перший білет виграв x гривень, другий — у гривень, а третій — стільки грошей, скільки перший та дру-гий білети разом узяті. Коли в неділю вранці Стасик переглядав телевізор, він зрозумів, що жоден білет нічого не виграв. Скільки ж грошей не зміг відкласти для придбання комп'ютера Стасик?

№ тесту АрруменТи , Результати

1 Виграш за першим білетом: x=5000 Виграш за другим білетом: y = 10 000

Для придбання комп'ютера Стасик не відклав 30 000 гривень

2 Виграш за першим білетом: x = 200 Виграш за другим білетом: y=7000

Для придбання комп'ютера Стасик не відклав

14400 гривень

4. Відвідуючи ліцей, Дуська вивчила x нових понять, законів, формул та теорем з різних предметів, при цьому а формул такса вивчила на уроках фізики, b — на уроках алгебри та c теорем та означень — на уроках геометрії. Усі інші означення та нові поняття такса Дуся дізналася на уроках інформатики. Скільки нових озна-чень та понять довідалася Дуська, вивчаючи інформатику?

126

§ 10. Задачі на створення лінійних алгоритмів


1

Загальна кількість нових понять, законів, формул та теорем: x = 40 На уроках фізики: а = 5 На уроках алгебри: b = 10 На уроках геометрії: c = 15

Кількість означень та понять, вивчених Дуською

на уроках інформатики, 10

2

Загальна кількість нових понять, законів, формул та теорем: x = 67 На уроках фізики: а = 18 На уроках алгебри: b = 19 На уроках геометрії: c= 21

Кількість означень та понять, вивчених Дуською

на уроках інформатики, 9

5. *Перед початком нового навчального року Петрик, Стасик та Тарасик приїхали в село відвідати бабусю Петрика. Кожен хло-пець привіз бабусі великий та гарний букет соняшників. Бабуся порахувала, що у кожному соняшнику міститься 128 зерняток, які вона дуже обережно вилущила з квітки. Скільки гарних со-няшників буде наступного літа прикрашати бабусин город, якщо букет Петрика складався з х1 соняшників, Стасика — з х2 квіток, а букет Тарасика містив х3 цих корисних рослин?

№тесту Аргументи Результати

1

Кількість соняшників у букеті Петрика: x,= 9 у букеті Стасика: x = 11 у бу.кеті Тарасика: x= 7

Кількість соняшників, що розквітнуть на городі,

3456

2

Кількість соняшників у букеті Петрика: x = 3 у букеті Стасика: x= 5 у букеті Тарасика: х3= 9

Кількість соняшників, що розквітнуть на городі,

2176

6. *3a листоношею Пєчкіним біжить, голосно гавкаючи та намагаючись відібрати у нього посилку, пес Шарик. Листоноша, тікаючи від нього, бігає навколо будинку. Довжина будинку x метрів, а ширина — у метрів. Скільки метрів довелося пробігти I Ісчкіну, поки з будинку не вийшов кіт Матроскін та не зупинив ІІІприка, якщо листоноша оббіг будинок z разів?


1 Довжина будинку: x = 20 м Ширина будинку: y = 16 м Кількість кіл: z = 6

Пєчкінудовелося пробігти 432 м

127

Глава III. Основи алгоритмізації та гфограмування

№ тесту Аргументи __ _ Результати

2 Довжина будинку:х=15 м Ширина будинку: y = 10 м Кількість кіл: z = 12

Пєчкіну довелося пробігти 600 м

7. *Після футбольного матчу на кубок ліцею завгосп недора-хував ш и б о к у вікнах ліцею. На першому поверсі він недораху-вав х} ш и б о к , на другому — х2, на третьому — х3, на четвер-тому — удвічі б ільше, н іж на першому та другому разом, а на п ' я т о м у — ст ільки, ск ільки всього вибили ш и б о к на четвертому та першому цоверхах. Скільки всього шибок доведеться встигнути вставити завгоспу до понеділка?


1

Кількість вибитих шибок на першому поверсі: x, = 15 на другому поверсі: х2 = 12 на третьому поверсі: х3 = 4

Завгосп повинен встигнути вставити

154 шибки

2

Кількість вибитих шибок на першому поверсі: x, = 5 на другому поверсі: х2 = 3 на третьому поверсі: х3 = 10

Завгосп повинен встигнути вставити

55 шибок

8. *Під час зимової поїздки з Києва до Одеси Начальник потягу виявив, щ о в потязі, розрахованому на 450 пасажирів, були вільні місця з першого rxo двадцять п 'яте — у x вагонах та з другого по двадцять четверте — в у вагонах. Дізнайтеся, скільки пасажирів їхали у цьому потязі з Києва до Одеси.


1

Кількість вагонів, у яких вільні місця з 1-го по 25-те: x = 5 Кількість вагонів, у яких вільні місця з2-гопо24-те:у=10

Употязіїхало 95 пасажирів

2

Кількість вагонів, у яких вільні місця з 1-rono25-Te:x=4 Кількість вагонів, у яких вільні місця з 2-го по 24-те: y = 12

У потязі їхало 74 пасажири

9. **Почувши в новинах про загрозу пташиного грипу, від бабусі Петрика втекли x курочок та у півників. Для того щ о б

128

§ 10. Задачі на створення лінійних алгоритмів

упіймати та повернути до курятника одну курочку, бабуся витрачає tt хвилин, а щоб упіймати одного півника, вона витрачає t2 годин. Скільки годин знадобиться бабусі Петрика, щоб повер-нути до затишного курятника всіх утікачів, якщо киця Мурка не хоче допомагати бабусі у полюванні?

№ тестТТ Аргументи Результати

1

Кількість курочок: x=12 Кількість півників: y = 5 Час полювання на курочку: t, = 4 хв Час полювання на півника: t2 = 1 год

Загальний час полювання складає5.8 години

2

Кількість курочок: x=14 Кількість півників: у = 3 Часполюваннянакурочку: f, = 12xs Час полювання на півника: t2 = 1.2 год

Загальний час полювання складає6.4тодини

10. '^Прийшовши до комп'ютерного клубу, Петрик дуже зруч-но вмостився на стільці перед комп'ютером, збираючись пограти з друзями в нову комп'ютерну гру. Коли після закінчення гри він підвівся, усі побачили, що в нього на новеньких джинсах красується гарненька квадратна пляма білого кольору від жуйки, яку наліпили на стілець дуже невиховані попередні відвідувачі комп'ютерного клубу. Довжина однієї сторони плями а см, а її площа в b разів менша за площу спортивного майданчика, на якому любить грати у футбол Петрик разом з друзями. Визначте площу улюбленого спортивного майданчика Петрика.

N"тесту Аргументи Результати __

1 Довжина сторони плями: a = 5 см Ускільки разів площа плями менша за площу майданчика: b = 100 000

Площа майданчика 2 500 000 см2

2 Довжина сторони плями: а = 10 см Ускільки разів площа плями менша за площу майданчика: b = 20 000

Площа майданчика 2 000 000 ш2

11. **Ha Дні народження Петрик пригощав своїх друзів смач-иим тортиком вагою x кг.^Уже через кілька хвилин частувань від тортика залишилися лише кремові квіточки в кількості t штук нпгою m грамів кожна. У скільки разів важча з'їдена гостями чистина торта порівняно із залишком?

129



1

_

Вагаторта:х = Зкг Кількість квіточок, щозалишилися: f = 5 Вага однієї квіточки: m = 20 г

З'їдена частина торта важчазазалишоку 29

разів

2

Вагаторта:х=5 кг Кількість квіточок, що залишилися: f = 8 Вага однієї квіточки: m = 50 г

З'їдена частина торта важчазазалишокв 11.5

разів

12. **Облаштовуючи навесні подвір'я ліцею, семикласники ви-садили x берідок, у каштанів та z яблунь. Висота кожної берізки становить at м та а2 см, каштана — bt м та Ь2 см, а яблуні — с ; м та с2 см. Яка загальна висота всіх дерев, які змогли посадити цієї весни семикласники?

№тесту_ Аргументи Результати

1

Кількість дерев, посаджених семикласниками:

берізок:х=3 каштанів: y = 5 яблунь: z=20

Висота дерев: берізка: а, = 0 м та a2 - 50 см каштан: b, = 1 м та b2 = 10 см яблуня: c, = 1 м та с2 = 5 см

Загальна висота дерев складає

28 м

2

Кількість дерев, посаджених семикласниками:

берізок: x = каштанів: y = 2 яблунь:г=14

Висота дерев: берізка: а, = 1 м та a2 = 8 см каштан: b, = 1 м та b2 = 69 см яблуня: c, = 0 м та с2 = 92 см

Загальна висота дерев складає 27.06 м

ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР

Створюймо комп'ютерні зображення Редагування зображень

• § 11.СТВОРЮЙМО КОМП'ЮТЕРНІ ЗОБРАЖЕННЯ

11.1 ГРАФІЧНІ РЕДАКТОРИ

— Тарасику! Ти вже чув? — Петрик та Стасик потягнули Тарасика до дошки оголошень, у центрі якої висіло таке оголошення:

b Вельмишановні семикласники!

Запрошуємо вас до участі у конкурсі зі створен-ня наочних посібників на тему «Як не треба себе поводити». Посібник має містити ілюстрації та пояснення до них, які б навчали всіх охочих правил гарної поведінки. Чекаємо на ваші роботи протягом двох тижнів. Переможці конкурсу отримають дуже цікавий та незвичайний приз.

Організаційний комітет конкурсу

— Це ж наш шанс зробити власний посібник! — розхви-лювалися хлопці. — I текст самим написати, і малюнки зробити, і оформити все саме так, як нам подобається!

— В оголошенні чітко зазначено, — обурився Тара-сик, — що посібник має містити ілюстрації, а ми не вміємо їх створювати!

— Але це не біда, — не погодився з другом Петрик. — Попросимо наших роботів — Асімо та Айбошу — навчити нас їх малювати. Адже ми навчилися спілкуватися з робо-тами, вивчивши Навчальну Алгоритмічну Мову.

За кілька хвилин після цієї розмови до комп'ютерного класу вже поспішав на допомогу друзям робот Асімо, а за ним, високо підстрибуючи, біг електронний песик Айбош-ка.

— Сьогодні ми з вами почнемо знайомство із прикладним програмним забезпеченням, призначеним створювати та обробляти комп'ютерні графічні зображення, — почав пояснення Асімо. — Такі програми називають графічними

132

§ 11. Створюймо комп'ютерні зображення

редакторами. Ці редактори, як і створювані в них зобра-ження, поділяють на растрові та векторні.

Векторна графіка оперує точними геометричними да-ними — координатами точок, лініями, що їх з'єднують, кольорами та товщиною ліній. Тобто, будь-який векторний графічний редактор дозволяє створити малюнок як певну сукупність геометричних об'єктів (графічних примітивів). А вже потім ці об'єкти можна легко збільшувати чи змен-шувати, не втрачаючи якості Зображення, обертати, пере-міщувати, узагалі, змінювати властивості кожного об'єкту та усього зображення в цілому.

Арастровий графічний редактор дозволяє створити ма-люнок, який нагадує мозаїку, складену з великої кількості точок — пікселів. Кожен такий піксел характеризується кольором, яскравістю та прозорістю. Сукупність таких точок — пікселів і утворює растровий малюнок. Якщо ми бажаємо змінити малюнок, то маємо змінювати характе-ристики кожної його точки. Усі фотокартки є растровими зображеннями, а точки, що утворюють таке зображення, можна легко розгледіти під лупою.

1. Для чого призначено графічні редактори? 2. Які типи графічних редакторів вам відомі? 3. Якподаєтьсязображенняу векторномуграфічномуредакторі? 4. Якподаєтьсязображенняу растровомуграфічномуредакторі? , 5. Що є найменшим елементом растрового зображення? Які його

характеристики?

11.2 ПРОГРАМА PAINT. ЗАПУСК ПРОГРАМИ. ВІДКРИТТЯ Т А ЗБЕРЕЖЕННЯ ФАЙЛІВ. РЕЖИМИ РОБОТИ Т А ІНСТРУМЕНТИ ГРАФІЧНОГО РЕДАКТОРА

— Я пропоную, — вів далі Асімо, — почати навчан-ня зі знайомства із растровим графічним редактором, який є стандартною програмою ОС Windows і має назву Paint.

133

Глава IV. Графічний редактор

Щоб його запустити, треба: 1. Натиснути кнопку Пуск. 2. Обрати пункт меню Програми. 3. У меню, яке з'явилося на екрані, перейти до пункту

Стандартні, а в ньому знайти значок графічного ре-дактора (зображення олівця та пензлика у стаканчику і напис Paint) та натиснути його.

Графічні редактори працюють із графічними файлами. Зазвичай ці файли мають розширення bmp, jpg чи gif. Роз-ширення файлу показує, який саме формат використано під час збереження графічного зображення у файлі.

— Подивіться, — зрадів Тарасик після запуску графіч-ного редактора, — ця програма теж працює у вікні (рис. 11.1). I уцьоговікнає багатознайомихнамелементів. Це всі кнопки, призначені дляроботи з вікном, смуги про-кручування, а також рядок заголовка та рядок стану. Ще я бачу Головне меню програми та панель інструментів, як це було і у текстовому процесорі. Але панель інструментів

розташована дещо інакше, ніж в MS Word. Крім того, розглянувши значки на панелі інструментів, можна здога-датися, що і призначення цих інструмент ів зовс ім інше.

— Ми будемо знову пра-цювати на аркуші, — зраді-ла Дуська. — А чого це він такий маленький?

— Розміри аркуша мож-на легко змінювати, — заспокоїв таксу Айбоша. — Середини сторінки (поля зображення) виділяються кольоровими точками. Якщо підвести до них указівник, то він змінить свій вигляд і ста-не двонапрямленою стрілкою.

134

Головне меню програми^ Г л г і і м п п і P a i n t

Файл Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка

£1 • a W £ Q

\ ї \ &

Г% А \ і • а о о

-Панель інструментів

9

Робоча область

- Колір зображення v < fl #"""

ї ~ а в в я в я в п ш « ш м в 'ГРЯГіШІШГВГІМИ отримати дойдку, вибе >іть із меню "Довідка" коиан

Колір тла і-ПалІтра кольорів

Рис. 11.1. Вікно графічного редактора Paint


Тоді потрібно потягти за середину сторони аркуша, не відпус-каючи ліву клавішу миші. Зробити це треба спочатку з однією стороною, наприклад горизонтальною, а потім повторити ці ж самі дії з вертикальною стороною. Так можна змінювати розмір аркуша, поки він не займе все робоче поле.

Щоб зберегти зображення у файлі, треба: 1. Відкрити меню Файл. 2. Вибрати пункт Зберегти чи Зберегти як... (рис. 11.2). 3. Указати, у якій папці та з якою назвою потрібно

зберегти файл, та обрати потрібний формат зі списку дозволених форматів.

Щоб відкрити наявний графічний файл, треба: 1. Відкрити меню Файл. 2. Вибрати команду Відкрити (рис. 11.2). 3. Знайти потрібний файл на комп'ютері, указавши шлях

до нього. ЧйГ* w Пропонуємо вам розглянути малюнок (рис. 11.3), на

якому зображено та підПисано інструменти графічного редактора Paint. Спробуйте з'ясувати призначення цих інструментів. •; Щ fip<tjMgfii Paifrt

Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка

Створити Ctrl+N r * * * " * v

Відкрити... Ctrl+0

Попередній перегляд Параметри сторінки...

! Друк... Ctrl+P

Надіслати...

Замостити робочий стіл Windows До центру робочого стола Windows

Вихід Alt+F4

I ШГшттттттяшвяятм

P rr&rmwmmrmrmmm ••^•:чт^ш^^-<^^^^ш^шш^ттт^

! ібореження активного документа.

.;».'/ I> t f3 jMf2Hl • Paint. я в И Д І Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка I

I С т в о р и т и Ctrl+N жиmm

j ВіД! Риги.,. .. ^ СЬІ+О Зберегти Ч Ctrl+S Зберегти як.,.

Попередній перегляд Параметри сторінки... Друк... Ctrl+P

I •••'•' I І Надіслати...

Замостити робочий стіл Windows До центру робочого стола Windows

l s j - : ;:,-•• b,;:u [ і Вихід Alt+F4 і ;»

*>"•• •• ' •• < • » щ-тттттшяттжтттм Г ГГШГРГРГГГГГП» Відкриття існуючого документа.

Рис. 11.2. Збереження та відкриття графічних файлів

135


. ^ Виділення f S*, ;—••

V * :•».: довільної області f S*, ;—••

V * :•».: Виділення

Ластик <? « • Заливка

Вибір кольору ^ q Масштаб

Олівець I / А Пензель

Розпилювач f i А Текст s

Лінія \ г Крива лінія

Прямокутник • & Багатокутник

Еліпс CE CZ Заокруглений CE CZ багатокутник

Рис. 11.3. Інструменти графічного редактора Paint

L J ПЕКВІР « W H H H H M H H H H i * * b . Як запустити програму Paint?

7. Які дії треба виконати, щоб зберегти графічне зображення у файлі?

8. Як відкрити файл, у якому міститься малюнок, у графічному редакторі Paint?

9. Як змінити розмір аркуша, на якому відбувається малювання в графічному редакторі?

10. Які інструменти використовує програма Paint?

11.3 П О Ч И Н А Й М О М А Л Ю В А Т И

— Намалюймо справжній зимовий малюнок, — за-пропонував Айбоша. — Наприклад, ось такого сніговика (рис. 11.4).

— За допомогою лівої клавіші миші обираємо інструмент Еліпс( рис.11.5), —почаламалюванняДуська. —Прицьому у вільному віконечку з'явилися якісь прямокутники. Що це має означати?

136


— А це означає, — пояснив робот Асімо, — що, виби-раючи будь-який інструмент графічного редактора, треба визначити його властивості, тобто вказати колір та стиль заливки або тип лінії, якою буде намальовано геометричну фігуру.

Для того, щоб обрати необхідний колір малюван-ня, треба вказати його на палітрі, розташованій унизу робочої області. Обравши у палітрі квадратик, заповнений потрібним кольором, треба натиснути його лівою клавішею миші.

Є три стилі заливки (рис. 11.6). Якщо обрати перший стиль, отримуємо прозорий об'єкт. Обрання другого стилю заливки створює об'єкт, контур якого має визначений для малювання колір, а середина залита кольором тла. А за допомогою третього стилю заливки отримаємо об'єкт, контур та заливка якого виконані однаковим кольором, що був визначений як колір малювання.

— Я вже обрала інструмент — Еліпс, тепер визначу його властивості, — продовжувала Дуська. — Колір для малювання — світло-блакитний та стиль заливки — пер-ший. Тепер, тримаючи натиснутою ліву клавішу миші, починаю розтягувати еліпс. А для того щоб вийшло коло, триматимемо під час малювання клавішу Shift.

Щоб зафарбувати будь-який замкнений контур (коло), треба:

Еліпс

Стиль заливки

I

© CD

fiSS1 м

Г Колір|

t • •«

г г

Рис. 11.5. Інструмент Еліпс

Рис. 11.4. Сніговик Рис. 11.6. Стилі заливки

137


1. На панелі інструментів обрати інструмент Заливка

2. Визначити, яким кольором буде виконуватися за-ливка, натиснувши відповідний квадратик на палітрі кольорів.

3. Підвести вказівник усередину того об'єкта, який буде-мо зафарбовувати, і натиснути лівою клавішею миші (рис. 11.7).

— Продовжимо малювати сніговика, — запропону-вав Асімо. — Оскільки ви маєте справу із однаковими об'єктами — кругами, що відрізняються лише розміром, навчімося виділяти певні фрагменти зображення та копіювати їх. Тоді ми зможемо намалювати три кружечки однакового кольору, але різної величини.

Щоб виділити певну область (фрагмент зображення) у графічному редакторі Paint, треба (рис. 11.8):

І .Обрати інструмент Виділення прямокутної області

2. Підвести вказівник до точки, де буде розміщуватись лівий верхній кут рамки, натиснути ліву клавішу миші

і b.M імі-ні •:ІМІІІІ Файл Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка

^ Q 9 fl

•% А \ і • а о о

* T S 2 B i l S S S i i 5 i i l ГГГГРГРРГРГРГГ Щоб отримати довідку/виберіть із меню "Довідка" коман

Hh

Рис. 11.7. Використання інструмента Заливка

<? Q 9 fl Г% А \ г п а о о

ЩВиділення з тлом

Виділення без тла

I—штшилштттшттшш I ггггггпггггггг Щоб отримати довідку, виберіть із меню "Довідка" коман

Рис. 11.8. Виділення прямокутної області

138


і, утримуючи її, розтягувати обмежувальну рамку, доки вона не охопить необхідну частину малюнка.

3. Відпустити ліву клавішу миші. • Щоб перемістити виділену область (чи фрагмент зо-

браження) в іншу частину аркуша, треба, помістивши вказівник усередину цієї області, натиснути ліву клавішу миші і, утримуючи її натиснутою, перетягнути об'єкт.

• Щоб змінити розмір об'єкта, розташованого всередині виділеної області, треба підвести вказівник до виділеної точки на контурі рамки і, коли його зображення зміниться на двонапрямлену стрілку, перемістити цю точку на певну відстань.

• Щоб створити копію виділеної області, треба натисну-ти клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, за допомогою лівої клавіші миші перетягнути копію фрагмента зображення в ту частину аркуша, де будете її використовувати.

— Ну от, — заскиглила Дуська. — Ви все зіпсували. Після ваших вправ з копіювання на аркуші навіть вільного місця не залишилося. Доведеться все переробляти.

— Не сумуй, Дусю, — за-спокоїв її Айбошка. — Усе це легко виправити інструментом Ластик (рис. 11.9). Обираємо його і вказуємо необхідну ши-рину. Ми будемо багато вити-рати, тому обираємо макси-мальну ширину. За допомогою і іравої клавіші миші на палітрі оберемо колір, яким ластик иитиратиме фрагмент малюн-ка. Після цього, підводимо нказівник до того місця арку-11 ta, де потрібно знищити части-ну малюнка, натискаємо ліву клавішу миші, і, не відпуска-ючи ЇЇ, витираємо зайву части- Рис. 11.9. Використання І іузображення. інструмента Ластик

Ц Боз імені - Paint Файл Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка

J.X LJ

.^ f4' '7% 9 1 Г% А \ г u а © m

• <

••••••••••швнн ГКИГИРИИГРГШИЙ

Щоб отримати довідку, виберіть із меню "Довідка" коман

139


Дуська дуже зраділа. Вона швиденько виправила си-туацію, і на аркуші знову залишився лише один кружечок.

— Тепер ми спробуємо намалювати сніговика самостій-но, — запропонував Стасик.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 'МШШ 11. Опишіть послідовність роботи з інструментом Еліпс. 12.Як намалювати коло? 13. Як обрати колір малювання? 14.Які є стилі заливки? У чому полягає відмінність між ними? 15.Як зафарбувати деякий об'єкт? 16. Як виділити фрагмент зображення? 17. Які дії та яким чином можна виконати над виділеною областю

(фрагментомзображення)? 1

18. Опишіть послідовність дій під час роботи з інструментом Jlac-тик.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 і? Ш Створення власного малюнка в графічному редакторі Paint

1. Запустіть програму Paint. 2. Змініть розмір робочого аркуша, на якому виконува-

тимете малюнок. 3. Використовуючи інструмент Еліпс, намалюйте круг

світло-блакитного кольору, що буде нижньою кулькою сніговика (рис. 11.10).

4. Виділивши цей об'єкт, створіть його копію та зменшіть її розмір, щоб от-римати середню кульку сніговика.

5. Виконайте описані дії ще раз, скопіювавши та зменшивши кульку, яка буде головою сніговика.

6. Перш ніж продовжувати робо -ту, збережіть отриманий малюнок у власній папці.

7. *Намалюйте шапочку та очі снігови-ка, скориставшись у разі необхідності

Рис. 11.10. Сніговик ключем до виконання завдання.

140


Ключ д о в и к о н а н н я завдання • Для того щоб намалювати шапочку сніговика, ско-

ристайтеся інструментом Прямокутник, не забувши задати колір та стиль заливки. Після цього, у разі потреби, зафарбуйте шапочку чорним кольором, ви-користовуючи інструмент Заливка.

• Очі сніговика намалюйте за допомогою інструмента Еліпс. Намалювавши одне око на вільному місці ар-куша, виділіть та скопіюйте його, щоб очі у сніговика були однакові.

8. **Намалюйте сніговику носик, ротик та руки. У цьому вам допоможуть наші друзі.

Порада від Стасика. Щ о б намалювати с н і г о в и к у носа , треба обрати

інструмент Багатокутник, за допомогою якого намалю-вати звичайний трикутник. Визначте колір малювання та товщину лінії, а після цього в потрібному місці аркушу натисніть ліву клавішу миші і, утримуючи її, проведіть першу лінію фігури. Відпустіть ліву клавішу миші і підведіть вказівник до того місця аркуша, де

має закінчуватися друга лінія фігури. Знову натисніть ліву клавішу миші, і графічний редактор Paint автоматично добудує пряму лінію. Так само проведіть третю лінію фігури. Не забудь-те, що ніс-морквинку потрібно зафарбувати, використовуючи інструмент Заливка.

Порада від Тарасика. Руки сн іговику можна намалювати інструментом

Пряма лінія. Визначте властивості інструмента до по-чатку малювання. Натисніть ліву клавішу миші в місці аркуша, де повинна починатись лінія. Далі, тримаючи клавішу натиснутою, переміщуйте вказівник, малюючи пряму лінію.

Для того щоб намалювати горизонтальну чи верти-кальну лінію, потрібно тримати натиснутою клавішу Shift.

141


Порада від Петрика. Для малювання ротика використовуйте інструмент

Крива лінія. Спочатку, обравши цей інструмент, проведіть горизонтальну лінію. Але наш сніговик має посміхатися, тому потрібно змінити кривину лінії. Для цього підведіть вказівник до середини лінії, щоб ротик був симетрич-ний. Натиснувши і не відпускаючи ліву клавішу миші,

потягніть намальовану лінію вниз. Так змінюється кривина лінії та розташування її вершини. Відпустіть ліву клавішу миші, коли отримаєте бажаний результат.

9. **Завершіть малюнок, домалювавши віник, який сніговик тримає у руці .Не забудьте зберегти ваш ма-люнок у графічному файлі.

П о р а д а в і д Д у с ь к и . , Ручку віника намалюйте за допомогою інструмента

Пряма лінія. А для малювання самого віника викори-стовуйте інструмент Розпилювач. Робота з ним нагадує

малювання за допомогою балончика з фарбою. Потрібно обрати колір фарби, яку ми будемо розпилювати, та тип розпилеНня. Це можна зробити у віконечку властивостей Розпилювача, обравши щільність нанесення кольорових плям. Після цього перемістіть указівник до того місця аркуша, де буде початок ціеї частини малюнка, і натисніть ліву клавішу миші. Не відпускаючи її, переміщуйте вказівник. При цьому ви будете спостерігати, як гарно розпилюється фарба.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1 і

19.0пишіть порядок виконання дій з такими інструментами: • *Прямокутник; • *Пряма лінія; • **Багатокутник; • **Розпилювач; • **Kpuea лінія

20. **Якнамалювати горизонтальнучи вертикальнулінію, викори-стовуючи інструмент Пряма лінія?

142


НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІЗАВДАННЯ ' ,4tWQfc 1. Після того як буде намальовано сніговика, додайте

до свого малюнка сонечко, дерево та будинок, біля якого стоїть сніговик, створивши справжній зимовий малюнок.

2.*Завдання відАсімо Я запропонував Петрику, Стасику та Тарасику

створити малюнок, який можна було б назвати «Світ наших захоплень». Результати роботи хлопців ви зараз бачите (рис. 11.11). Створіть і ви разом із дру-зями серію малюнків, які б розповідали про те, що ви полюбляєте робити у вільний від навчання час.

3. * Завдання від Стасика Я зробив малюнок, на якому зображено далекі

та невідомі нам світи такими, як я їх собі уявляю (рис. 11 .12) . Я пропоную вам продовжити мої міркування, створивши власні малюнки на тему «Невідомий Всесвіт».

Рис. 11.11. Світ наших захоплень

4. ** Завдання від Петрика 1. Ми досить багато уваги та часу приділяємо за-

няттям спортом, тому часто проводимо між собою спортивні змагання. У результаті останніх змагань ми з'ясували, що швидкість бігу Стасика складає 5 /6 швидкості, з якою може бігти Тарасик. У свою чергу, моя швидкість на 0.4 м / с більша за швид-кість Тарасика. Визначте наші швидкості , якщо

Рис. 11.12. Невідомий Всесвіт

143


за допомогою Дуськи ми дізналися, що я, наздоганяючи м а р ш р у т к у , пробігаю S метрів за t секунд. Складіть програму, що обчислюватиме наші швидкості, та перевірте результати її

Рис. 11.13. Мій роботи в середовищі програмування улюблений вид спорту АЛГО.

2. Створіть щоденник власних спортивних досягнень та занесіть до нього ваші найкращі результати з бігу, плавання, ^футболу, катання на велосипеді та роликах, підтягування та інших видів спорту. Усі ці дані найкраще набрати у текстовому редакторі. Не забудьте відформа-тувати отриманий текст і проілюструйте його відповідними власними малюнками.

*

Наші ілюстрації на тему «Мій улюблений вид спорту», зроблені у графічному редакторі Paint, ви зараз бачите (рис. 11.13, 11.14).

Рис. 11.14. Мій улюблений вид спорту

§ 12. РЕДАГУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

12.1 СКАНУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

Після закінчення уроків Петрик, Стасик і Тарасик шви-денько прибігли до комп'ютерного класу, адже сьогодні вони мали розпочати роботу над створенням навчального посібника «Як не треба себе поводити».

— А де ж Дуся? — захвилювався Петрик. — Адже вона мала чекати на нас у комп'ютерному класі після уроків,

— Мабуть, щось трапилося, — підтримав друга Тара-сик. — Петрику, зателефонуй додому та з'ясуй, чи не залишилась Дуська вдома.

Але вдомадо телефону ніхто не підходив. Друзі не на жарт розхвилювалися та вирішили бігти додому до Петрика.

Коли Петрик відчинив двері квартири, він почув голосне скавучання. Забігши до своєї кімнати, він побачив Дусю, яка лежала на дивані і скиглила.

— Дусю, що трапилося? Хто тебе скривдив? — наперебій запитували у такси хлопці.

— Сьогодні мене не пропустили до ліцею, — проскаву-чала Дуся. — Новий черговий мене не знає. Він сказав, що тваринам до ліцею вхід заборонено. Але черговий пообіцяв пропустити мене на заняття тоді, коли у мене буде пере-пустка. А в мене її немає!

— Дусю, не можна бути такою плаксою, — звернувся до такси Тарасик. — Зробімо Дусі перепустку. Я вже створив шаблон для її виготовлення у текстовому процесорі. Дусю, чи є в тебе фотографія?

— Ні, немає, — розпачливо промовила Дуся. — А фото-графуватися в такому вигляді я теж не можу, адже в мене червоні очі, та ніс набряк від сліз!

— У мене є Дусина фотка! — зрадів Петрик. — Дусю, пам'ятаєш, коли я фотографувався на учнівський квиток, ' ти пішла разом зі мною до фотоательє? Навіть мою краватку наділа, щоб виглядати офіційно, адже теж хотіла зробити фотографію на документи. Зараз я знайду твою фотокартку.

145


— Ні, я не хочу, щоб на моїй новенькій перепустці була ця фотографія, — почала вередувати Дуська. — Адже на ній я надягла якусь шотландську краватку, а на перепустці до ліцею я хочу бути у краватці, що має кольори моєї улюбленої футбольної команди — синій та жовтенький. Але такої краватки у мене поки щО немає,отже, я не зможу сфотографуватися і не отримаю перепустку, — знову по-чала скавучати такса.

— Немає нічого простішого, ніж допомогти тобі в цій ситуації, —^запропонував Асімо. — Петрику, — звернувся робот до хлопця, — чи є у тебе сканер?

Асімо та Петрик пішли в кімнату Микити і вже через кілька хвилин повернулися з дискетою, на якій було збе-режено фото Дусі.

— А що ви там робили з моєю фотографією? — Сканували, — пояснив Дусі Асімо. Скануванням називають процес, за якого спеціальним

пристроєм, що має назву сканер, створюють цифрову копію зображення, яке далі можна зберігати та обробляти за до-помогою комп'ютера.

Пра-прадідусеві нашого сканера понад 150 років, адже його винайшов у 1857 році флорентійський абат Джованні Капеллі. Це він сконструював прилад для передавання зображень на відстань, який потім назвали пантелеграф. Зображення, яке передавали, наносили спеціальним чорнилом, що проводило електричний струм, на барабан, а потім зчитували за допо-могою спеціальної голки. А 1902 року німецький фізик Артур Корн запатентував технологію фотоелектричного сканування, яку потім назвали телефаксом. Цей пристрій працював за допомогою променів світла, що проходили через спеціальні оптичні системи. Це вже була бабуся нашого сканера. А сучасні сканери з'явилися тоді, коли вчені навчилися застосовувати напівпровідникові прилади.

— Зрозуміло, — зраділа Дуська. — Ви за допомогою сканера створили цифрову копію моєї фотографії, яку і принесли на дискеті.

— А зараз, використовуючи можливості графічного ре-дактора, — почав пояснення Асімо, — я відредагую твою

146

§ 12. Редагування зображень

фотографію, змінивши колір краватки. Адже графічний редактор призначений не лише створювати, а й редагувати зображення.

ПЕРЕВІР СЕБЕ • • <' І І ' М Й И Ш 1. Для чого призначено сканер? Пристроєм уведення чи виведення

інформації він є? 2. *Опишіть історію створення сканера. 3. Що розуміють під редагуванням зображень?

12.2. РЕДАГУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ. ІНСТРУМЕНТИ ВИДІЛЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ ОБЛА CTI, MA СШТА Б, ОЛІВЕЦЬ, ПЕНЗЕЛЬ

Пропонуємо вам допомогти Дусі, перефарбувавши її кра-ватку. При цьому ви навчитесь користуватися деякими но-вими інструментами графічного редактора. Але нагадаємо, що, обираючи певний інструмент, до початку роботи з ним треба обов'язково визначити його властивості (колір, яким буде виконуватися малюнок, товщину ліній чи стиль заливки).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9 Редагування готових зображень

1. Запустіть програму Paint та від-крийте в ній файл Дycя.jpg, у яко-му міститься фотографія Дусі (рис. 12.1).

2. Виділіть Дусину краватку. Оскільки вона не прямокутна, скористаймося інструментом, при-значеним для виділення довільних областей зображення (рис. 12.2). Для цього, обравши інструмент Виділення довільної області E@, треба:

Рис. 12.1. Фотографія Дусі

147


• підвести вказівник у ту частину зо-браження, де розпочнемо виділяти;

• натиснувши ліву клавішу миші , переміщувати вказівник вздовж кон-туру області, яку слід виділити;

• коли буде обведена вся область, відпустити ліву клавішу миші;

• якщо отриманий контур вийде незам-кненим,.графічний редактор замкне його самостійно. На малюнку контур виділеної області

зображено пунктирною лінією. Але не завжди добре видно всю

область, яку необхідно виділити. Цю проблему мож-на розв'язати, скориставшись інструментом Масштаб (рис. 12.3). Для цього:

• оберіть інструмент Масштаб; • у властивостях цього інструмента визначте, у скільки

разів потрібно збільшити зображення (наприклад, за-раз ми збільшимо зображення у 2 рази).

_^ 3. Видаліть зображення у виділеній області малюнка (рис. 12.4).

Для цього треба лише на-тиснути клавішу Del. 4. Зафарбуйте виділену об-ласть (вона зараз біла) краватки синім кольором (рис. 12.5).

Щоб виконати цей етап ро-боти, треба: • обрати інструмент Заливка; • указати, що заливку будемо

виконувати синім кольо-ром;

• підвести вказівник усере-дину білої області краватки та натиснути ліву клавішу миші;

Рис. 12.2. Виділення довільної області

4 Д у с ь к а P a i n t ' Файл Правка Вигляд Малюнок Кольори Довідка

jF"8rS"SSrBrSSS Щоб отримати довідку, виберіть із меню "Довідка" коман

Рис. 12.3. Використання інструмента Масштаб

148


Рис. 12.4. Видалення зображення у виділеній області

Рис. 12.5. Зафарбування виділеної області

Рис. 12.6. Малювання вузлика та кружечка

• зменшити масштаб, у якому переглядають зображен-ня, аби побачити весь малюнок. Для цього, обрав-ши інструмент Масштаб, укажемо, що коефіцієнт збільшення буде дорівнювати 1.

5. Намалюйте на краватці вузлик (рис. 12.6), обравши для малювання чорний колір.

Для цього скористайтеся інструментом Олівець $ , за допомогою якого можна малювати в графічному редакторі, ніби справжнім олівцем на папері:

• оберіть інструмент Олівець; • визначте колір, яким будете малювати (у даному

разі — чорний); натиснувши у потрібному місці ма-люнка ліву клавішу миші та утримуючи її натисну-тою, намалюйте вузлик на краватці;

• відпустіть клавішу миші, щоб процес малювання при-пинився.

6. Намалюйте на краватці жовтий кружечок (рис. 12.6). Для цього треба виконати такі дії:

• за допомогою інструмента Масштаб збільшіть зобра-ження, щоб та частина малюнка, яку будете змінювати, була видна якнайкраще;

• оберіть інструмент Еліпс та визначте його властивості (колір та тип заливки — жовтий кружечок);

149

Шмммм ШШШШжШ®

• намалюйте кружечок на краватці, три-маючи натиснутою клавішу Shift.

7. Скопіюйте кружечки потрібну кількість разів та рівномірно розташуйте їх по всій краватці

J Д Д В (рис. 12.7). А Ш і Як виконати сьомий етап редагування

'4 J^ . f f i f t Дусиної краватки, ви повинні з'ясувати '":•}•• Ж самостійно. Адже саме так на минуло-

L J S 5 L _ _ _ J S i e _ _ J му занятті ви копіювали кружечки, що Рис. 12.7. Копіювання утворювали фігуру сніговика. кружечків

8. Підправте контури Дусиної краватки. Контури відредагованої краватки намальовані не дуже чітко, тому їх потрібно відкоригувати. Це можна зро-бити за допомогою інструмента Пензель (рис. 12.8.). Для цього:

• на панелі інструментів оберіть інструмент Пен-зель;

• визначте колір малюван-ня (синій);

• на панелі властивостей інструмента оберіть фор-му та розмір пензлика;

• п ідв івши вказ івник до місця, з якого почнете ма-лювати, натисніть і утри-муйте ліву клавішу миші, а далі малюйте як звичай-ним пензликом;

• щоб завершити малюван-ня, відпустіть ліву клавішу миші.

9. Збережіть створену вами фотографію Дусі у файлі nepenycniKa.jpg у власній папці.

дуськй4 - Paint Файл Правка Вигляд Малюнок Кольори

Довідка

f% А

м Н .:

^ШШШШШШШШШШШШШШ rwMrmw,mmrwrmmm Малювання з використанням пензля вибраних ф

Рис. 12.8. Інструмент Пензель


150


— От і все, Дусю, — звернувся Петрик до такси. — Твоя фотографія готова. Ти на ній — справжнісінька красуня. Тепер фотографію можна використати для створення пере-пустки.

ПЕРЕВІРСЕБЕ 4. Опишітьпослідовністьдійу процесіроботиз такимиінструмен-

тами: • Виділення довільної області зображення; • Масштаб; • Олівець; • Пензель.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Завдання від Дуськи

Поки я була одна вдома, то читала дуже цікаву книжку. У ній описувалося життя одного гар-ненького поросятка (рис. 12.9), яке дуже хотіло літати на велетенських літаках. Воно завжди

мріяло мати справжній шолом льотчика, але не блакитного кольору, як у нього, а яскраво-жовтого. Допоможіть сум-ному поросятку, перефарбувавши його шолом. Може, тоді його і приймуть до школи пілотів? Файл, який необхідно відредагувати, має назву порося.ірд.

2. *Завдання від Айбоші та Асімо Зробіть для Дусі перепуст-

ку до ліцею. Вона повинна містити інформацію про так-су, а також її відредаговану фотографію. На перепустці зазвичай указують дату ви-дання та строк її дії, а також

прізвище відповідальної особи, що видає такі документи. Макет перепуст-ки виконайте у текстовому редакторі, а потім уставте до нього фотографію Дуськи.

Рис. 12.9. Сумне поросятко

151


3.**3авдання від Петрика, Стасика та Тарасика Ми пропонуємо вам теж приєднатися до кон-

курсу, створивши власний навчальний посібник на тему «Як не треба себе поводити». Для цього у графічному редакторі виконайте малюнки, за допомогою яких можна було б проілюструвати пра-вила поведінки ввічливих людей. Потім напишіть відповідні пояснення-коментарі у текстовому

процесорі. Поряд з кожним коментарем додайте малюнок. Не забувайте зазначити, яким чином мають розташовува-тися на сторйнці текст та малюнок.

Для прикладу, пропонуємо вам переглянути деякі сторінки нашого посібника (рис. 12.10).

У хімічнім кабінеті Можна стільки всього встигнуть, Якщо вчителя завчасно До директора позвати! Можна розпалить спиртівку, 3 реактивів чай зварити, Пообідати із другом Під розмову про життя!

Про небезпеку нікому не вір! Пальці в розетку — і сам перевір. Зачіска — дибки! Сторчма тілеса! Пряма дорога на небеса!

Рис. 12.10. Приклад сторінок посібника «Як не треба себе поводити»

. 0 • шйШ *Глава V

^rvT - 'rS

РОЗГАЛУЖЕННЯ

МЖЙШМШИШШа

• Оператор розгалуження • Складені логічні умови

Задачі на використання оператора розгалуження

§ 13. ОПЕРАТОР РОЗГАЛУЖЕННЯ

13.1 ЛОГІЧНІ УМОВИ. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ОПЕРАТОРА РОЗГАЛУЖЕННЯ

Журі конкурсу на створення кращого навчального посібника на тему «Як не треба себе поводити» вирішило, що Петрику, Стасику, Тарасику та Дусі потрібно присудити перше місце та нагородити їх призом — участю в науковій експедиції Амазонкою.

За два дні до Нового року хлопці вилетіли на веле-тенському літаку до Бразилії. Експедиція мала початися з міста Манаус, розташованого в самому центрі Амазонки, (рис. 13.1). Але тут виникли проблеми.

Стасик і Тарасик пропонували для подальшої подорожі обрати комфортабельний корабель «Дельфін». Петрик ува-жав, що потрібно почати із дослідження найзагадковішого місця планети — джунглів Амазонки, тому пропонував рухатися берегом річки пішки. Отже, навчальна експедиція розділилася — Петрик, Дуся та Айбоша почали заглиблю-ватися у тропічний ліс, рухаючись берегом велетенської Амазонки проти течії, а Стасик та Тарасик у товаристві Асімо подорожували на комфортабельному теплоході «Де-льфін» за течією.

— Подивіться, як гарно навкруги! — гавкнула Дусь-ка. — Айбошо, піймаймо цих гарненьких метеликів, що літають над різнобарвними квітами, та влаштуймо

с п р а в ж н і с і н ь к и й салют з метеликів. Я саме такий бачила по телевізору.

— Згода, — промовив Айбоща, підстрибуючи за метеликом, що пролітав повз нього.

Через деякий час увагу Пе-трика привернула суперечка,

Рис. 13.1. Джунглі Амазонки ЩО виникла у друзів.

154

§ 13. Оператор розгалуження

— А я тобі кажу, — вередувала Дуська, — що цього метелика треба відпустити, адже його занесено до Червоної книги.

— Ми не зробимо йому нічого поганого, — захищався Айбоша. — Краще подивися, кого ти вполювала. Ці ж метелики хижі!

— Цього не може бути, — обурено гавкнула Дуська. — Вони такі гарненькі.

— Петрику, — звернулася Дуся до хлопця. — А хіба бувають хижі метелики?

— На Амазонці все можливо, — відповів Петрик. — А що ви таке робите?

— Полюємо на метеликів для феєрверку, — пояснив Айбоша. — I я впевнений, що зробив більше для створення святкового салюту з метеликів, ніж Дуся.

— Чому ж? — обурилася такса. — Ще потрібно переві-рити, хто з нас кращий мисливець!

— Не сперечайтеся, — почав мирити песиків Петрик. — Спробуймо розв'язати цю проблему разом.

, , " ь НехайДусяспіймалахметелик ів ,а електрон-Щ ^ ш Ш р ний песик Айбоша вполював у метеликів. За-

v J ^ § зирнувши до Червоної книги , Айбоша відпустив на волю а метеликів. Дусі довелося позбутися c хижак ів з крильцями, щоб вони не з' їли всіх інших учасників салю-ту. Хто з песиків назбирав більше метеликівдля святкового феєрверку?

— Виходить , — підтримала хлопця такса, — нам потрібно визначити, скільки всього метеликів поклала в решті-решт до коробки я, а скільки Айбоша. А потім порівняти ці кількості . Я к щ о кількість метеликів у моїй коробці виявиться більшою, ніж у Айбоші , то я пере-могла.

— Пропоную оформити розв 'язання цієї задачі Ha-ичальною Алгоритмічною Мовою, — звернувся до песиків Метрик, — а потім перевірити його у середовищі про-грамування АЛГО. Назвімо нашу програму Метелик та опишімо змінні. Для кількості метеликів, які вполював чи

155

Глава V. Розгалуження

відпустив кожен із вас, потрібні змінні цілого типу. Крім цього, уведімо допоміжні змінні для кількості метеликів у ваших коробках. Вони також будуть змінними цілого типу. Назвімо їх Дуся та Айбоша.

Аргументами в даному випадку будуть початкові зна-чення змінних:

x — кількість метеликів, яких вполювала Дуся, у — кількість метеликів, яких вдалося впіймати Ай-

боші, а — кількість метеликів, яких відпустив електронний

песик, оскільки їх занесено до Червоної книги, c — кількість хижих метеликів, яких відпустила Дуся. Загальну структуру програми з розділом опису змінних

та блоком, що відповідає за введення аргументів, можна записати так:

Програма Метелик; Змінна x, у, a, c, Дуся, Айбоша: ціла:

Початок . Вивести ('Кількість метеликів, яких вполювала Дуська => ' ) ; Ввести (x); Вивести ('Кількість метеликів, яких вполював Айбоша => ' ) ; Ввести (у); Вивести ('Кількість метеликів, яких відпустив Айбоша => ' ) ; Ввести (а): Вивести ('Кількість хижих метеликів, яких позбулася Дуся => ' ) ; Ввести (c): < порівняння кількості метеликів у коробках песиків >

Кінець.

— Далі нескладно, — зухвало гавкнула такса. — Потріб-но записати два оператори для того, щоб визначити кількість метеликів, які кожен з нас поклав до своєї коробки:

Дуся: = x - c; Айбоша: = у - а;

— А зараз я навчу вас, яК організувати порівняння кількості метеликів, що є в обох коробках, — запропонував Айбоша. — У Навчальній Алгоритмічній Мові для цього призначено оператор розгалуження.

156


— Розгалуження? — здивувався Петрик. — Це наче у казці. Наліво підеш — коня загубиш, направо підеш — друга втратиш, а прямо підеш — нічого не знайдеш.

— Петрик має рацію, — підтримав хлопця Айбоша, — Адже в операторі розгалуження дійсно доводиться так робити. Тобто, залежно від того, чи буде справджуватися певна логічна умова, виконуватиметься лише одна дія з тих, що були визначені заздалегідь. Записати цей оператор можна так:

Якщо < умова > то < серія команд 1 > інакше < серія команд 2 >;

Уся конструкція, яку ми щойно записали, складає один оператор, тому між рядками конструкції символ « ; » , що розділяє оператори, не ставлять.

Розуміти цей запис потр ібно так: у разі справдження умови, записаної після службового слова якшо. треба виконати серію команд 1 і після цього перейти до наступного оператора нашої програми. Якщо жумова не справджується, то треба одразу почати вико-нувати команди серії'2, записані після службового слова інакше.

Отже, хоча ми і записуємо дві серії різних команд, ви-конуватиметься лише одна із них. А яка саме — залежить від формулювання та справдження умови, записаної після службового слова якщо.

Для того щоб уявити собі оператор розгалуження наочніше, цю конструкцію можна зобразити за допомо-гою блок-схеми (рис. 13.2) — малюнка, призначеного відображати певні конструкцїі алгоритмічної мови. Ром-биком на блок-схемах домовилися зображати умови. Згори до нього мідведено стрілочку, яка показує, що до цієї умови виконано попередні оператори нашої програми. А далі треба перевірити умову, тобто виз-пачити ,якезначення —істиначи хибність — вона приймає. Якщо умова справджується, то кажуть,

Рис. 13.2. Блок-схема оператора розгалуження

157


що вона має істинне значення. А в разі невиконання визначеної умови її значення хибне.

Із цієї схеми ми бачимо, якщо значення умови буде істин-ним, то буде виконано серію команд 1, а потім завершено оператор розгалуження. А якщо умова має хибне значення, то буде виконано серію команд 2 і також завершено опера-тор розгалуження. При цьому ні в якому разі не потрібно виконувати серію команд 1. Серії команд на блок-схемах домовилися позначати прямокутниками.

Запишімо.^оператор розгалуження для нашої задачі. Слід міркувати таким чином:

якщо в коробці у Дусі метеликів більше, ніж у Айбоші, то перемогла Дуся, а інакше — Айбоша.

— Тоді, — промовив Петрик, — я думаю, що цю кон- . струкцію потрібно записати так:

Якщо Дуся > Айбоша то Вивести ('Перемогла Дуся') інакше Вивести ГПеремігАйбоша'):

Через кілька хвилин друзі оформили такий текст про-грами:

Програма Метелик; Змінна x, у, a, c, Дуся, Айбоша: ціла:

Початок Вивести ('Кількість метеликів, яких вполювала Дуська =>' ) ; Ввести (x); Вивести ('Кількість метеликів, яких вполював Айбоша => ' ) ; Ввести (у); Вивести ('Кількість метеликів, яких відпустив Айбоша =>') ; Ввести {a); Вивести ('Кількість хижих метеликів, яких позбулася Дуся =>' ) ; Ввести (c); Дуся: = x - c; Айбоша: = у - а; Якщо Дуся > Айбоша

то Вивести ('Перемогла Дуся') інакше Вивести ('ПеремігАйбоша')

Кінець.

158


p J ПЕРЕВІР СЕБЕ * * L Для чого використовують оператор розгалуження? Якзаписати за

правилами НАМзагапьну структуру оператора розгалуження? 2. Як розуміти вислови «умова істинна» та «умова хибна»? 3. Які умовні позначення використовують на блок-схемах? 4. Зобразіть за допомогою блок-схеми оператор розгалуження.

Т™"2 НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Ш О

1. Які з наведених записів є умовами, а які ні? Чому?

1) добуток< 3 4)a + 2 - c * 3 2) сума = 9 5) маса * маса = густина 3)5<3 6)a + x>c -у

2. Нехай a = 2, c = 1, x = 3, у = - 4 . Визначте, які значення мають наведені умови:

1) a + c < x; 2) 2 * x + 3 * у > a * c / ж; 3) a + c — (у + 2) = x; 4) a * a + c * c - 2 * x * у < x * x * a - c * у * x; 5) (x - 5) - (у + 8) * 4 > (а + c * 3) - (у + 4) / 2.

3. Запишіть наведені висловлювання як умови: 1) число a не дорівнює нулю; 2) сума чисел a та c більша за квадрат числа x; 3) добуток чисел x та у — число невід'ємне; 4) швидкість першого тіла их менша за швидкість другого тіла и2; 5) відстань S v яку пройшло перше тіло, не дорівнює відстані S2, що здолало друге тіло.

4. *Зобразіть за допомогою блок-схеми конструкцію роз-галуження, використану в задачі Метелик.

13.2 Т А Б Л И Ц Я ВИКОНАВЦЯ. ВКЛАДЕНІ ОПЕРАТОРИ

— Ви все зробили правильно, — погодився Айбоша, — пле розв'язали задачу не повністю.

159


Щоб зрозуміти, у чому помилка, пропоную розгляну-ти конкретний приклад і перевірити ваш розв'язок за допомогою таблиці виконавця — це така таблиця, яку складає автор програми, щоб перевірити, чи правильно працює його програма. Він уявляє, що не комп'ютер має виконувати його програму, а він сам. Тому дуже охайно нотує всі дії, які виконує, визначаючи їх послідовність та отримуючи результати виконання програми. Я пропоную таку структуру таблиці виконавця:

№ x . У» a c Дуся Айбоша Умова Результат

Номер показує, який крок виконання програми ми за-раз робимо. У стовпчиках, які названо іменами змінних,. указуватимемо значення відповідних змінних на даний момент виконання програми. У комірці «Умова» будемо визначати, яке значення має умова, записана в операторі розгалуження, а у комірці «Результат» зафіксуємо резуль-тат виконання програми.

Розгляньмо тестовий приклад, у якому Дуся спій-мала 25 метеликів, Айбоша — 23, з них занесено до Червоної книги 4, а хижаків виявилося 2. За першими кроками виконання програми утвориться така таблиця виконавця: № x У а c Дуся Айбоша Умова Результат 1 25

_2_'" ^ r 3 j T 4 ~ т ~

Визначимо значення змінних Дуся та Айбоша, у яких зберігається кількість метеликів у коробках. Тому таблич-ка збільшиться на два рядки, оскільки ми виконали два наступні кроки програми:

№ x У а c Дуся Айбоша Умова Результат 1 25 2 23

160


3 4 4 2 5 23 6 19

А далі ми підійшли до найцікавішого — бо мусимо виз-начити, яке значення має умова. Вона в нас була записана так:

Дуся > Айбоша. Виходить, що умова приймає значення істина, оскільки

23 метелики, що залишились у коробці Дусі, більше, ніж 19 Айбошиних. Отже, для подальшої роботи ми маємо об-рати ті команди, що їх записано після службового слова то. Тому на екрані має з'явитися напис «Перемогла Дуся», що і буде результатом роботи програми. Завершимо заповнення таблиці виконавця:

№ x V а c Дуся Айбоша Умова Результат 1 25 2 23 3 4 4 2 5 23 6 19 7 23 > 19 -

істина ~8~ Перемогла

Дуся

— Ну що, розумнику, — зухвало гавкнула Дуся, звер-гаючись до Айбоші. — Хто переміг? I де ти бачиш по-милку?

— Я пропоную вам розглянути другий тест, — відповів друзям Айбоша. — А результати власної роботи теж офор-мити у вигляді таблиці виконавця.

Нехай кількість метеликів буде така: x = 20; у = 25; а = 7; c = 2. — Добре, починаймо заповнювати таблицю виконав-

ця, — погодилася Дуська. — Після введення аргументів,

161


визначмо значення проміжних змінних, а потім перевірмо умову. Таблиця матиме такий вигляд:

№ x У a c Дуся Айбоша Умова Результат 1 20 2 25 3 7 4 2 5 18 б 18 7 18 >18 z

хибність

— Ой, Дусю, — звернувся до такси Петрик, — подивися. За таких даних умова виявилася хибною. А це значить, що слід перейти до виконання серії команд, записаних після службового слова інакше. Тоді на екрані буде виведено результат: «Переміг Айбоша»!

— Ні, — дуже голосно гавкнула Дуська. — Що це за не-справедливість — метеликів вполювали порівну, а переміг Айбоша? Тут є помилка! Її потрібно терміново виправити!

— Я пропоную зробити таке, — звернувся до друзів Айбоша. — Коли ми визначили, що умова приймає хибне значення, слід розглянути ще одну ситуацію, яка теж може трапитися. А саме, коли кількість метеликів, яких кожен з нас поклав у коробку, однакова. Тоді оператор розгалу-ження потрібно записати так:

Якщо Дуся > Айбоша то Вивести ('Перемогла Дуся') інакше якщо Дуся = Айбоша

то Вивести ('Внесок песиків однаковий') інакше Вивести СПеремігАйбоша'):

Таку структуру назйвають вкладеними операторами та використовують в програмуванні досить часто.

У нашому випадку, ця конструкція означає, що тільки-но ми потрапили до рядка інакше першої конструкції, маємо перевірити другу умову. I далі, якщо її значення буде істинним, то лише тоді можна переходити до відповідного рядка то другої

162


Вклад песиків однаковий

Переміг Айбоша

т

конструкції розгалу-ження. А якщо зна-чення другої умови буде хибним, то пе-реходимо до серії команд, записаних після службового слова інакше у дру-гому операторі роз-галуження.

А унаочнити цю конструкцію МОЖНа Рис. 13.3. Вкладені оператори розгалуження за допомогою блок-схеми (рис.13.3).

Отже, ми вже можемо записати повністю відкориговану програму, а потім, склавши таблицю виконавця, перевірити правильність її роботи на запропонованому тесті:

Програма Метелик; Змінна x, у, a, c, Дуся, Айбоша: ціла;

Початок Вивести ('Кількість метеликів, яких вполювала Дуська = > ' ) ; Ввести (x); Вивести ('Кількість метеликів, яких вполював Айбоша = > ' ) ; Ввести (у); Вивести ('Кількість метеликів, яких відпустив Айбоша = > ' ) ; Ввести (а); Вивести ('Кількість хижих метеликів, яких позбулася Дуся =>') ; Ввести (c): Д уся: = x - c; Айбоша: = у - а; Якщо Дуся > Айбоша '

то Вивести ('Перемогла Дуся') інакше якщо Дуся = Айбоша

то Вивести ('Внесок песиків однаковий') інакше Вивести ( 'ПеремігАйбоша')

Кінець. А зараз, — зраділи друзі, — ми можемо перевірити

працездатність цієї програми в середовищі програмування ЛЛ ГО, використовуючи різні способи виконання.

163


ПЕРЕВІР СЕБЕ V M H H H H 5. Що таке таблиця виконавця? Яке її призначення? 6. Яких правил потрібно дотримуватися, заповнюючи таблицю

виконавця? 7. Що називають вкладеними операторами? 8. Яка послідовність виконання команд вкладених операторів роз-

галуження? 9. *Намалюйте блок-схему вкладеного оператора розгалуження.

НАВЧАЛЬНО^ТРЕНУВАЛЬН! ЗАВДАННЯ 5. Заповніть таблицю виконавця для відредагованої

програми Метелик , в и к о р и с т о в у ю ч и аргументи, наведені в останньому тесті.

Теплохід «Дельфін» (рис. 13.4) впевнено плив за течією Амазонки, усе більше віддаляючи наших друзів від того міс-ця, де вони залишили Петрика. Стасик і Тарасик дуже ску-чили за друзями, яких вони не бачили вже кілька годин.

— Досить сумувати , — зайшов до каюти хлопців Асімо. — Я прийшов за дорученням капітана. Він хотів дізнатися, чи будете ви допомагати завантажувати на наш корабель продукти, які потім ми візьмемо із собою для подорожі джунглями?

— Звісно! — зрадів пропозиції Стасик. Хлопці швидко побігли на палубу корабля, де боцман

s керував завантажуванням продуктів.

Тарасик міцно вхопився за мішок, на якому красувався напис «Рис» , а Стасик пере-тягнув ящик, на якому було написано «Банани». При-тягнувши чергові пакунки до трюму, хлопці знову швидко поверталися на палубу.

— Ти подивися, Стасику, Рис. 13.4. Теплохід «Дельфін» ЯКІ ми сильні, — звернувся

164


до друга стомлений Тарасик. — Я, напевно, перетягав цілу тонну рису.

— Це тобі так здається, — не погодився із другом Ста-сик. — Я переніс бананів набагато більше за тебе.

— Ні, — засперечався Тарасик. — Адже ти тягав ма-ленькі ящики, а я перевантажував досить великі мішки.

— To й що? — здивувався Стасик. — Справа не в кіль-кості, а в масі, яку ми перетягнули за цей час. Крім того, у тебе на мішках було зазначено масу рису у фунтах, а в мене на ящиках була написана маса бананів у кілогра-мах. А всім відомо, що кілограм більший за фунт.

— To складімо програму, яка вирішить, хто правий у нашій суперечці, — запропонував Тарасик.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 . ^ Ш М І Ш Ш Н Н І Розв'язування задач з використанням структури розгалуження

1. Для того щоб допомогти друзям, розв'яжіть задачу про перевантажування продуктів: Тарасик переніс x мішків рису, а Стасик перевантажив у ящик ів банан ів . Маса рису , що є в о д н о м у м і ш к у , дорівнює т ; ф у н т і в , а маса бананів у одному ящику ста-новить m2 к ілограмів. Визначте, хто перевантажив більшу масупродукт ів.

2. Щоб розв'язати цю задачу, пропонуємо скористатися таким алгоритмом: • Визначаємо загальну масу всіх перевантажених міш-ків рису. Для цього потрібно масу рису, що міститься в одному мішку, помножити на кількість мішків. • Переводимо отриману масу в кілограми (1 фунт до-рівнює 0.45 кілограма). • Визначаємо загальну масу всіх бананів, які перетягнув Стасик. Для цього помножимо масу бананів у одному ящику на кількість перевантажених ящиків. • Порівнюємо маси рису та бананів, уже переведені в одну систему одиниць. • Залежно від результату порівняння визначаємо пе-реможця.

m Щр

165


3. Запис програми почніть з визначення загальної струк-тури програми, розділу опису змінних та введення аргументів.

4. У процесі складання програми радимо вам послідовно уточнювати кожний етап розв'язання.

5. Перевірте правильність створеної програми за допомо-гою наведених тестів, заповнивши для них таблицю виконавця.

№ тесту Аргументи _ _ _____ Результат

1

Кількість мішків з рисом, які перевантажував Тарасик: x = 5 Кількість ящиків бананів, які перетаскував Стасик:у=10 Маса рису в одному мішку: m, = 20 фунтів Маса бананів в одному ящику: т 2 = 10 кг

Переміг Стасик

2

Кількість мішків з рисом, які перевантажував Тарасик: x = 15 Кількість ящиків бананів, які перетаскував Стасик:у=6 Маса рису в одному мішку: m1 = 14 фунтів •Маса бананів в одному ящику: т 2 = 10 кг

ПеремігТарасик

В

Кількість мішків з рисом, які перевантажував Тарасик:х = 20 Кількість ящиків бананів, які перетаскував Стасик:у=18 Маса рису в одному мішку: m1 = 10 фунтів Маса бананів в одному ящику: т 2 = 5 кг

Хлопці перевантажили

продукти однакової маси

6. Наберіть текст програми у середовищі програмування АЛГО. Збережіть її у файлі з назвою вантаж.рав.

7. Використовуючи різні режими виконання програми, перевірте правильність роботи програми за наведеними тестами.

8. *Розробіть власну систему тестів, щоб перевірити правильність роботи програми. Запишіть у зошит ар-гументи та очікувані результати роботи програми за наведеною вище схемою.

166


9. *Використовуючи самостійно розроблені тести, пере-вірте правильність роботи програми. У разі потреби внесіть зміни в її текст та перевірте повторно.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 6. *Завдання від Петрика

Коли сонце вже хилилося до обрію, я, Дуська та Айбоша побачили страшенно розлюченого та голод-ного ягуара (рис. 13.5), який намагався наздогнати маленьку антилопу.

Тихесенько сидячи в густому чагарнику, ми t:;t- підрахували, що антилопа робить x стрибків за еЙ> хвилину, а за відбитками копит змогли визначити,

що довжина її стрибка становить у метрів. Ягуар мчить за антилопою зі швидкістю о км/год. Допоможіть нам, 'будь ласка, написати програму, яка визначатиме, чи зможе голодний ягуар наздогнати антилопу.

7. *ЗавданнявідСтасика Коли ми плили на теплоході, то дізналися, що

у водах Амазонки водиться близько тридцяти видів хижих рибок — піраній (рис. 13.6). Виявилося, що полювати на них досить легко.

За 10 хвилин я зміг спіймати x рибин, а Тара-сик — у рибин. На риболовлі ми провели годину. Визначте, у кого з нас риболовля пройшла краще та на скільки більше рибин спіймав переможець.

І'ис. 13.5. Ягуар Рис. 13.6. Один з видів піраній

167


8. *Завдання відТарасика У Амазонській низині ми зустрілися з дивним

явищем. Від зіткнення могутньої ріки з припливною хвилею, що рухається їй назустріч, на Амазонці утворюється водяний вал висотою до 6 метрів. Він котиться вгору річкою з гучним гуркотом, руйнуючи все на своєму шляху.

Наш теплохід «Дельфін» може витримати хвилі висотою h: метрів, а під час припливу утворилася

хвиля, що має висоту h„ метрів та h„ сантиметрів. Схова-& тися у бічнш протоці ми не встигли. Визначте, чи змо-жемо ми продовжити мандри на теплоході «Дельфін», або будемо змушені змінити вид транспорту при подальшій мандрівці.

§ 14. СКЛАДЕНІ ЛОГІЧНІ УМОВИ

— Вставайте, хлопці! У нас на теплоході надзвичайна подія! — Асімо ніяк не міг розбудити друзів. — Швиденько прокидайтеся, одягайтеся та біжіть на палубу!

Хлопці вибігли на палубу, де вже зібралося багато людей. Палубою бігав та голосив якийсь чоловік у білому халаті.

— Цей чоловік — наш корабельний лікар, — пояснив Асімо. — 3 самого ранку він обнишпорив увесь теплохід, а потім став бігати палубою та голосно кричати, що тра-пилося лихо.

— Річ у тім, — зупинившись перед ними почав пояс-нення лікар, — що саме сьогодні всі пасажири нашого теплохода мали отримати пігулки та краплі від страшен-ної тропічної хвороби. Але вранці я виявив, що під час завантажування теплоходу ящик, у якому були ці ліки, переплутали із ящиком звичайних консервів. До найбли-жчого міста нам потрібно плисти ще щонайменше добу. Тому я дуже нервуюся, адже всі пасажири на теплоході можуть захворіти. А тих ліків, що є в аптечці, на всіх може не вистачити.

— Лікарю, а чи обов'язково приймати разом пігулки та краплі? — запитав Тарасик.

— Так, — відповів лікар, — для профілактики цієї страшної тропічної хвороби кожна людина має проковтнути 2 сині і 3 червоні пігулки та 10 крапель кислої й неприєм-ної на смак мікстури.

— Слухай, Стасику, поки матроси разом із лікарем будуть з'ясовувати, скільки пігулок та мікстури є в корабельній шітечці, напишімо програму, яка буде визначати, чи виста-чить цих ліків на всіх пасажирів нашого теплоходу, — за-пропонував другу Тарасик.

— Добре! Тоді сформулюймо умову задачі, — погодився Стасик.

На кораблі у подорож Амазонкою вирушили а пасажирів. Для профілактики захворювання на тропічну хворобу кожний з них має проковтнути х,синіх пігулок, х2червоних пігулокта х3

169


крапель мікстури. Провівши ревізію аптечки, лікар з'ясував, що в йогоарсеналіє Ьсиніхп і гулок,счервонихпігулоктаУлітр ів мікстури. Відомо, що 1 крапля цієї несмачної мікстури маєоб'єм V, мілілітрів. Визначте, чи вистачить ліків для того, щоб жоден пасажир теплоходу не захворів.

Я пропоную почати складати програму, але перед цим надати змінним інші змістовні імена, адже можна легко заплутатися із такою великою кількістю змінних. Тому краще давати змінним такі імена, щоб було зрозуміло, ^ля зберігання яких даних призначено кож-ну змінну.

Наприклад, замість змінної Ь уведімо змінну сині цілого типу, у якій буде міститися к ількість синіх пігулок. Тоді замість змінних c та V ми введемо змінні, червоні та мікстура, у яких зберігатимемо кількість червоних пігулок та об ' єм усієї мікстури відповідно. А кількість пасажирів зберігатимемо у змінній пасажи-ри, що має тип ціла.

— Ми вже почали визначатися із змінними та їх ти-пами, — зрадів Тарасик, — отже, можемо записати за-головок нашої програми, а далі забезпечимо зрозуміле введення аргументів:

Програма Хвороба; Змінна пасажири, x1, x2, хЗ, сині, червоні: ціла;

мікстура, V1: дійсна; Початок

Вивести ('Кількість пасажирів на теплоході => ' ) ; Ввести (пасажири): Вивести ('Введіть кількість ліків, необхідних одному пасажиру'); Вивести ('Кількість синіх пігулок => ' ) ; Ввести (x1); Вивести ('Кількість червоних пігулок => ' ) ; Ввести (x2); Вивести ('Кількість крапель мікстури => ' ) ; Ввести (хЗ); Вивести ('Введіть загальну кількість ліків у аптечці'); Вивести ('Загальна кількість синіх пігулок => ' ) ; Ввести (сині)-,

170

§ 14. Складені логічні умови

Вивести ('Загальна кількість червоних пігулок = > ' ) ; Ввести (червоні); Вивести ( 'Об"єм усієї мікстури в літрах => ' ) ; Ввести (мікстура); Вивести ('Укажіть об"єм однієї краплі мікстури в мілілітрах => ' ) ; Ввести (VI)'.

<пор івняння к ількост і порц ій л ік ів із к ільк істю пасажирів на теплоході>

Кінець. Як визначити, скільки є порцій ліків, розглянемо на

прикладі синіх пігулок. Для цього загальну кількість синіх пігулок поділимо на кількість пігулок синього кольору, призначених для одного пасажира.

А якщо ми отримаємо не ціле число, то це буде озна-чати, що крім визначеної кількості порцій залишиться ще якась кількість пігулок, якої не вистачає до цілої порції. Далі порівняємо отриману кількість порцій із кількістю пасажирів на теплоході. Цей процес можна організувати так:

Якщо сині/ x1 >= пасажири ю <порівняти кількість порцій червоних пігулок та мікстури

з кількістю пасажирів на теплоході> інакше Вивести ('Ліків на всіх не вистачає');

Цей запис потрібно розуміти так: якщо кількість порцій синіх пігулок більша або дорівнює кількості пасажирів на теплоході , тобто, усім синіх ліків вистачило, то далі слід порівняти кількості порцій червоних пігулок та мік-стури.

А якщо синіх пігулок не вистачить, то червоні пігулки та мікстуру можна навіть не розглядати, адже всі ці ліки людина має випити одночасно.

Далі хлопці впевнено продовжили запис: Якщо сині/х1 > - пасажири

Ш якщо червоні/ x2 >= пасажири Ш <порівнюємо кількість порцій мікстури

з кількістю пасажирів> інакше Вивести ('Ліків на всіх не вистачає')

інакше Вивести ('Ліків на всіх не вистачає');

171


Настав час визначити кількість порцій мікстури. Для цього потрібно:

1. Об'єм усієї мікстури, заданий у літрах, перевести у мілілітри, адже об'єм однієї краплі нам повідомили у мілілітрах. Для цього об'єм усієї мікстури помножи-мо на 1000, оскільки в одному літрі міститься тисяча мілілітрів. Тому оператор переведення матиме вигляд:

мікстура : = мікстура * 1000.

2. Визначити кількість крапель мікстури. Для цього загальний об'єм мікстури поділимо на об'єм однієї краплі. Праву частину цього оператора запише-мо так: мікстура * 1000 / VI.

3. Визначити кількість порцій крапель мікстури. Для цього кількість крапель мікстури, що ми по-передньо отримали, поділимо на кількість крапель, що входять до складу однієї порції ліків, тобто, мікстура * 1000 / VI / хЗ.

Оператор розгалуження набуде такого вигляду: Якщо сині/xl > = пасажири

Ш якщо червоні / x2 > = пасажири Ш якщо мікстура * 1000/ VI/хЗ > = пасажири

то Вивести ('Ліків вистачить на всіх пасажирів') інакше Вивести ('Ліків на всіх пасажирів не вистачає')

інакше Вивести ('Ліків на всіх пасажирів не вистачає') інакше Вивести ('Ліків на всіх.пасажирів не вистачає');

— У нас вийшло таке велике розгалуження, — сумно промовив Стасик, — але нічого не поробиш, адже ми були вимушені перевіряти виконання аж трьох умов. Якщо всі вони справджувалися, то лише тоді ми могли зробити вис-новок, що ліків вистачить на всіх пасажирів.

— Запишімо нашу програму повністю та побіжімо шу-кати лікаря, — запропонував Тарасик другу.


мікстура, V1: дійсна;

172


Початок Вивести ('Кількість пасажирів на теплоході =>' ) ; Ввести (пасажири)] Вивести ('Введіть кількість ліків, необхідних одному пасажиру'); , Вивести ('Кількість синіх пігулок => ' ) ; Ввести (x7): Вивести ('Кількість червоних пігулок => ' ) ; Ввести (x2); Вивести ('Кількість крапель мікстури =>' ) ; Ввести (хЗ); Вивести ('Введіть загальну кількість ліків у аптечці'); Вивести ('Загальна кількість синіх пігулок =>') ; Ввести (сині)] Вивести ('Загальна кількість червоних пігулок => ' ) ; Ввести (червоні)] Вивести ('Об"єм усієї мікстури у літрах =>') ; Ввести (мікстура)] Вивести ('Укажіть об"єм однієї краплі мікстури у мілілітрах =>') ; Ввести (VI): Якщо сині/x? > = пасажири

Ш якщо червоні/x2 > = пасажири Ш якщо мікстура * 1000/ V1 /хЗ > = пасажири


інакше Вивести ('Ліків на всіх пасажирів не вистачає') інакше Вивести ('Ліків на всіх пасажирів не вистачає')

1. Перевірте правильність роботи програми на запро-понованому тест і , а п ісля цього розроб іть власну систему тестів , щ о б перевірити працездатність програми.

П р о п о н у є м о обрати самост ійно спос іб , як перевірити иравильність: заповнити таблицю виконавця , виконати програму та проаналізувати отримані результати, покро -ісово виконати програму в с е р е д о в и щ і А Л Т О , на к о ж н о м у етапі перев іряючи отримані значення зм інних .

Кінець.

173


N2 тесту Аргументи Результат Кількість пасажирів на теплоході: пасажири = 20 Кількість л ік ів , призначених для одного пасажира:

сині пігулки: x1= 2 Ліків

1 червоні пігулкм: x2 = 3 вистачить на

1 краплі мікстури: хЗ = 5 всіх пасажирів Загальнакількістьлік івв аптечці: теплохода синт і г улки : сині= 45 червоні пігулки: червоні= 60 об'єм усієї мікстури: мікстура = 0.4 л Об'єм однієї краплі мікстури: VI = 2 мл

— Погляньте уважно на вашу програмуй — запропону-вав друзям Асімо. — Найскладнішим та найгроміздкішим у ній є оператор розгалуження, який насправді складається з трьох частин. Пропоную навчитися, як можна складений оператор розгалуження, що містить кілька умов, запи-сати компактніше.

Ми можемо зробити висновок, чи вистачить усім пасажирам ліків лише тоді, коли справджуватимуться одночасно всі три умови. Звичайною мовою я б сказав це так:

Якщо (вистачить синіх пігулок) га (вистачить червоних пігулок) ra (вистачить мікстури),

ю (ліків вистачить усім пасажирам). Так само можна оформити ці умови і в Навчальній

Алгоритмічній Мові, записуючи для цього між ними служ-бове слово та. Таку умову, що складається з кількох простих умов, називають складеною. Якщо між простими умовами використано службове слово та, то складена умова буде приймати значення «істина» лише тоді, коли всі умови, з яких її складено, будуть справджуватися. Тому в нашому випадку складену умову пропоную оформити так:

Якщо <вистачить синіх пігулок> ш <вистачить червоних пігулок> Ш <вистачить мікстури>

Ш<л і к і в вистачить усім пасажирам>

174


А якщо буде потрібно записати складену умову так, щоб вона справджувалась, коли істинною буде хоча б одна з простих умов, що входить до її складу, можна ви-користати складену умову, між частинами якої записати службове слово або. Якщо хоча б одна з простих умов буде справджуватися, то й уся складена умова набуде значення «істина».

— Виходить, якщо б для лікування нам вистачило ліків лише одного будь-якого виду, то ми б записали нашу умову так, — запропонував Тарасик:

Якщо <вистачить синіх пігулок> або <вистачить червоних пігулок> або<вистачить мікстури>

Ш<лік ів вистачить усім пасажирам> — Правильно! — похвалив хлопців Асімо. — Отже,

можна записати компактніший варіант розв'язання нашої задачі:


мікстура, V1: дійсна: Початок

Вивести ('Кількість пасажирів на теплоході => ' ) ; Ввести {пасажири); Вивести ('Введіть кількість ліків, необхідних одному пасажиру'); Вивести ('Кількість синіх пігулок => ' ) ; Ввести (x1); Вивести ('Кількість червоних пігулок => ' ) ; Ввести (x2); Вивести ('Кількість крапель мікстури => ' ) ; Ввести (хЗ): Вивести ('Введіть загальну кількість ліків у аптечці'); Вивести ('Загальна кількість синіх пігулок => ' ) ; Ввести (сині); Вивести ('Загальна кількість червоних пігулок => ' ) ; Ввести (червоні): Вивести ('Об"єм усієї мікстури у літрах => ' ) ; Ввести (мікстура): Вивести ('Укажіть об"єм однієї краплі мікстури у мілілітрах => ' ) ; Ввести (VI):

175


Якщо (син і /х1 > = пасажири) та(червоні/х2 > = пасажири) та (мікстура * 1000/ V1 / хЗ > = пасажири)


Кінець.

— Перевірмо, чи правильно ми відредагували нашу програму, — запропонував Стасик, — заповнивши для неї таблицю виконавця.

№ naca-жири

x1 xJ хЗ сині чер-воні

мікс-тура,

л

VI, мл

Умова Результат

~ г ~~W 2 т *

3 т __4_ T _5_ ж

" 6 ж 7 ^ o X 8 ~т

9

45 / 2 > = 20 -істина 60 / 3 > = 20 -істина 0.4 * 1000 / 5 / 2 > = 20 -істина Складена умова істина

10

Ліків вистачить на всіх пасажирів

Оскільки всі три прості умови нашої складеної умови мають значення «істина», то таке саме значення прийме і вся складена умова. Отже, ми переконалися, що нашу програму складено правильно.

176

I § 14. Складені логічні умови

2. *Запишіть змінену програму та заповніть длянеї таблицю виконавця, використовуючи власні тести.

Виконайте цю програму в середовищі програмування АЛГО та перевірте отримані результати.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Що таке складені умови та для чого їх використовують? 2. Назвіть правила записування складених умов.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 3. Запишіть такі висловлювання як складені умови:

1) Значення змінної x менше за 1 та більше від - 1 0 . 2) Значення змінної у є додатним числом, квадрат якого не перевищує 25. 3) Значення змінної а менше за значення змінних c та X. 4) Значення змінної у не менше від кожного з трьох чисел xt, Х2, Х3. 5) Значення змінної x не менше хоча б від одного із значень змінних ур у2, у3. 6) Значення змінної c більше лише за одне з двох чисел а та x. 7) Радіус круга r більший за сторону квадрата а та площа круга більша за значення змінної S. 8) Значення змінної а є найменшим з трьох чисел с р С2' сз-

4. *Наведені висловлювання мають надлишкові тверд-ження (умови). Спростіть ці висловлювання та запишіть їх як умови.

1) Число x менше від числа а і менше від суми а + 5. 2) Значення змінної а єдодатним та більшим від - 1 0 . 3) Значення змінної а є додатним або більшим від - 1 0 . 4) Додатне число x менше за число у та за число а, а також за їх суму у + а. 5) Значення змінної а більше за значення змінної c, і значення змінної x більше за значення змінної c, або

177


значення змінної c менше за значення змінної а та за значення змінної x. 6) Сума трьох чисел а + c + x є додатною, і кожна з сум а + c, c + x, а + x є додатною, і кожне число a, c, x є додатним. 7) Значення змінної а менше від значення змінної c, або значення змінної c більше від значення змінної а.

5. Запишіть умови, які справджуватимуться, якщо: 1) Кожне з чисел x та у більше за 10. 2) Лише одне з чисел x та у менше за - 6 . 3) Хоча б одне з чисел x та у додатне. 4) Лише одне з чисел a, c, x менше за 100. 5) Кожне з чисел x та у від'ємне. 6) Хоча б одне з чисел x та у дорівнює 0. 7) Кожне з чисел a, c, x більше від 10 та менше за 100.

До початку наукової експедиції Айбоша домовився із ре-дакцією журналу про природу, що під час подорожі він буде його власним кореспондентом. Але песик не певен, чи підійдуть його фотографії для публікації в журналі. Спробуймо разом йому допомогти.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11 Розв'язування задач з використанням складенихумов в операторірозгалуження

1. Запишіть програму для розв'язування такої задачі: Подорожуючи джунглями Амазонки, Айбоша фотографує

найдивовижнішу флору та фауну нашої планети (рис. 14.1). От-риману фотографію в редакції наукового журналу вважають цікавою, якщо на ній зображено хтварин або у рослин. Допо-магаючи Айбоші, Дуся порахувала, що на фотографії зображе-но а тварин і Ьрослин. Визначте, чи залишиться задоволений роботою Айбоші головний редакторжурналу, чи електронному песику доведеться цю фотокартку залишити лише у власному фотоальбомі.

2. Цей процес пропонуємо виконати у кілька етапів: • Визначте загальну структуру програми, оформіть розділ

опису змінних та введення аргументів даної задачі.

178


• Запишіть умову, яка повинна справджуватися, щоб фотографію прийняли до журналу.

• Якщо оператор розгалуження, який ви записали, офор-мляючи програму, вийшов доволі громіздкий, спробуйте його переписати, використовуючи складену логічну умову.

• Оформіть блок виведення результату. 3. Розробіть власну систему тестів, за допомогою яких

перевірте правильність розв'язку задачі. Аргументи та результати виконання програми за вашими тестами запишіть у зошит. Заповніть для двох тестів таблицю виконавця.

4. Наберіть розроблену програму в середовищі програ-мування АЛГО. Збережіть її текст у файлі фото.рав.

5. Використовуючи різні способи виконання програми, перевірте її правильність на розроблений тестах. Результати роботи програми порівняйте з даними, отриманими в таблиці виконавця. Зробіть висновки про правильність вашої програми.

6. Якщо потрібно, внесіть відповідні зміни в текст про-грами та повторно перевірте програму.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ б. Завдання від Стасика Мандруючи на теплоході «Дельфін», ми побачили по-

селення індіанців (рис. 14.2), що завжди жили на берегах

Рис. 14.1. Фотографія, зроблена Айбошею для журналу

Рис. 14.2. Індіанці

179


180

f AMa30HKH. Ми вирішили допомогти цим відважним людям у прокладанні вузенької дороги від їх неве-личкого лану до поселення. Для цього індіанці мали досить дивний камінь у формі куба. Ми визначили, що довжина ребра цього каменю дорівнює а дециметрів.

^j^Y Усі разом ми змогли розпиляти його на однакові Wj^3 малесенькі кубики з довжиною ребра c сантиметрів,

аби викласти ними стежку, розміщуючи кубики впритул один до одного. Чи вистачить нам цього матеріалу, якщо відстань від лану до табору індіанців складає S метрів?

7. *Завдання відТарасика Сьогодні я допомагав нашому коку готувати обід для

пасажирів «Дельфіна». Щоб утамувати голод, кожному пасажиру потрібно з'їсти x рибин, у овочів та z смачних фруктів на десерт. Чи вистачить продуктових запасів, якщо ми спіймали а рибин, отримали від індіанців за надану їм допомогу c овочів та, пропливаючи повз пальми (рис. 14.3), нарвали b бананів? В експедиції

на теплоході «Дельфін» приймають участь n дослідників і членів екіпажу.

8. *Завдання від Петрика Лише у водах Амазонки росте найбільша в світі лілія

(рис. 14.4). Вона має круглі листочки абсолютно правиль-ної форми діаметром 1,5 м. Змагаючись одне з одним, на

Рис. 14.3. Пальма Рис. 14.4. Найбільша в світі лілія


листочок намагаються вилізти x жабенят, кожне з яких має масу m ; грамів. Визначте, чи не пере-вернеться листочок лілії разом із жабенятами, якщо він може витримати вантаж масою m кілограмів, і ця маса має бути рівномірно розподіленою по всій площі. На кожне жабенятко має припадати не менше 100 квадратних сантиметрів площі листочка.

9. **Завдання від Дусі Чим далі ми просувалися в джунглі, тим важче

було йти, адже дерева росли все ближче одне до одного, а колючі кущі взагалі утворювали суцільну стіну. Коли ми підійшли до однієї такої живої

стінки, що простягалася далеко в обидва боки, то з-за неї почули дивні звуки. Нам стало цікаво, що робиться за стінкою. Тому я запропонувала друзям, що, пригнувши у воду, обпливу цю стінку та розповім, що побачу. Але Ай-боша доповнив мою пропозицію. Користуючись мачете, Пе-трик зміг прорубати малесеньке прямокутне віконце у цій стінці довжиною x см та ши-риною у см. Друзі спробують передати мені фотоапарат, що має розміри а • b • c см. Чи зможуть Петрик та Ай-боша передати мені крізь в іконце фотоапарат , щоб отримати фотографії малень-ких різнокольорових колібрі (рис. 14.5), які оселилися за ЦІЄЮ ЖИВОЮ СТІНКОЮ? Р и с . 14 .5 . Кол ібр і

H H B > ЧР

• § 15. ЗАДАЧІ НА ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТОРА РОЗГАЛУЖЕННЯ

Із самого ранку Стасик і Тарасик разом з іншими пасажирами теплоходу допомагали індіанцям видобувати золото, що залягало в цій місцевості. Робота була доволі важка, тому через кілька годин хлопці стомилися та з величезним задоволенням умости-лися перепочити на березі Амазонки. Раптом друзі почули звуки мотора та гавкання Дусі. Стасик і Тарасик миттю підвелися й побачили, щ о до причалу підходить моторний човен, на самому носі якого радісно стрибає і гавкає Дуська. Хлопці вскочили у воду та допомогли Петрику прив'язати човен.

— Тарасику! Стасику! — голосно гавкнула Дуська. — Я так за вами скучила. Обіцяю, що наступні кілька днів ви разом зі мною не нудьгуватимете!

— Петрику! — раділи хлопці. — Який ти молодець, що вирі-шив приєднатися до нашої команди.

Наступні кілька годин друзі ділилися враженнями про свої відкриття та незвичайні подорожі. На честь повернення Петрика та песиків Асімо запропонував влаштувати чемпіонат теплоходу з розв'язування задач, у якому зможе взяти участь кожен охочий.

Ми сподіваємося, що ви також захочете взяти участь у цих нез-вичних змаганнях. Тому наведемо умови задач, які андроїд запро-понував для проведення чемпіонату. Правильний розв'язок задачі принесе вам певну кількість балів. Крім того, пропонуємо систему початкових тестів, за допомогою яких ви зможете розпочати пере-віряти правильність розв'язування. Але радимо не зупинятися лише на цих тестах, а розробити власну систему тестів, щоб перевірити всі нюанси алгоритму. У нашому змаганні переможцем стане той, хто набере найбільшу кількість балів за правильне розв'язування задач. Слід зазначити, що необов'язково розв'язати всі задачі за один день. Ви можете пропонувати знайдені варіанти розв'язання до закінчення мандрівки на «Дельфіні».

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Ш Ш Ш Я Ш Ш ^ Ш

1. (1 бал) Мандруючи Амазонкою, Дусі дуже подобалося змагатися з різними тваринами. Дивлячись на веселих жабенят, які відпочивали на березі, Дуся спробувала випередити їх , до-

182

§ 15. Задачі на використання оператора розгалуження

стрибавши до води першою. При цьому вона зробила п1 стрибків довжиною S t см кожний. А маленьке жабенятко, стрибаючи нави-передки з Дуською, зробило п2 стрибків довжиною S2 см кожний. Х т о з цих двох спортсменів здолав більшу відстань? №тесгу Аргументи Результат

1

Кількість стрибків Дусі: n = 5 Довжина одного стрибка Дусі: S,= 10 см Кількість стрибків жабенятка: п2= 20 Довжина одного стрибка жабенятка: S2 = 2 см

Дуся здолала більшу відстань

2

Кількість стрибків Дусі: n, = 3 Довжина одного стрибка Дусі: 5, = 40 см Кількість стрибків жабенятка: п2 = 20 Довжина одного стрибка жабенятка: 52 = 8 см

Жабенятко здолало більшу відстань

3

Кількість стрибків Дусі: л, = 6 Довжина одного стрибка Дусі: 5, = 20 см Кількість стрибків жабенятка: п2= 30 Довжина одного стрибка жабенятка: S2 = 4 см

Спортсмени здолали однакову відстань

2. (1 бал) Коли Петрик та песики мандрували джунглями, вони зустрічали найдивовижніших, але іноді небезпечних тварин. Сидячи у густому чагарнику, вони спостерігали за хижаками, визначаючи за допомогою секундоміра час руху кожного . Коли небезпека минула, за допомогою вимірювальної стрічки друзі виміряли відстань, яку здолав кожен хижак за час спостережень. Таким чином Петрик визначив, що швидкість ягуара становить Uj км/год, а швидкість оцелота — о2 м/с . Визначте, хто з цих хижаків має більшу швидкість.

Ns тесту Аргументи Результат

1 Швидкість ягуара: о, = 100 км/год Швидкість оцелота: о2 = 8 м/с

Швидкість ягуара більша

2 Швидкість ягуара: о, = 72 км/год Швидкість оцелота: о2 = 20 м/с

Хижаки мають рівні швидкості

3 Швидкість ягуара: u, = 36 км/год Швидкість оцелота: и2 = 15 м/с

Швидкість оцелота більша

3. (2 бала) На борт теплохода «Дельфін» на невеликому чов-ні припливли індіанці. Вони хотіли подякувати та подарувати масажирам теплоходу чарівні амулети, адже вчені весь день допомагали індіанцям видобувати золото . Індіанці привезли

183


з собою x амулетів. Чи вистачить сувенірів на всіх присутніх на борту, якщо на теплоході пливуть а вчених та c членів команди, але на даний момент у вчених та членів екіпажу.«Дельфіна» перебувають на березі, вивчаючи умови існування маленьких мавпочок-ігрунків?

№ тесту Аргументи _ Результат

1

Кількість амулетів: x = 100 Кількість учених: a = 46 Кількість членів команди: c= 64 Кількість учених та матросів, що перебувають у даний момент на березі: y=10

Амулетів вистачить на всіх присутніх на борту

2

Кількість амулетів: x = 25 Кількість учених: а = 18 Кількість членів команди: c= 20 Кількість учених та матросів, що перебувають у даний момент на березі: y = 2

На всіх присутніх на борту амулетів не вистачить

3

Кількість амулетів:х = 48 Кількість учених: а = 12 Кількість членів команди: c = 13 Кількість ученихта матросів, що перебувають у даний момент на березі: y = 3

Амулетів вистачить на всіх присутніх на борту

4. (2 бала) На лівій шальці терезів дуже зручно вмостилися x мавпочок масою т1 г кожна, а на правій шальці ледве змогли розташуватися у слоненят, кожне з яких має масу т2 тонн. Виз-начте, яка шалька терезів переважить.

№ тесту Аргументи Результат

1

Кількість мавпочок на лівій шальці: x = 1000 Маса однієї мавпочки: m = 800 г Кількість слоненят на правій шальці: y = 2 Маса одного слоненяти: т2 = 0.5 т

Переважить права шалька терезів

2

... 1 . • . . .

Кількість мавпочок на лівій шальці: x = 100 Маса однієїмавпочки: m = 8000 г Кількість слоненят на правій шальці: y = 2 Маса одного слоненяти: m2 —0.4 т

Терези будуть зрівноважені

3

Кількість мавпочок на лівій шальці: x = 200 Маса однієї мавпочки: m, = 10 000 г Кількість слоненят на правій шальці: y = 1 Маса одного слоненяти: т2 = 0.8 т

Переважить ліва шалька терезів

184

§ 15. Задачі на ви користання оператора розгалуження

5. (3 бала) Призначаючи чергового по експедиції, Петрик, Стасик і Тарасик грали у таку гру. Кожен з хлопців записував на папірці число і передавав папірець Дусі. Той з хлопців, чиє число виявиться найменшим, мав чергувати протягом дня на пароплаві. Якщо в когось з хлопців числа збігалися, гра почи-налася з початку. Допоможіть Дусі визначити, хто з друзів має чергувати.


1

Число Петрика: 2

Число Стасика: 5

ЧислоТарасика: ~4

Черговим потрібно

призначити Тарасика

2

Число Петрика: ^ 9

ЧислоСтасика: 0

Число Тарасика: б


призначити Петрика

3

Число Петрика: 3

Число Стасика: ~3

Число Тарасика: 7


призначити Стасика

6. (3 бала) Відомі три відстані. Перша визначена у метрах, друга — у кілометрах, а третя — у футах. Визначте, яка від-стань найбільша. Урахуйте, що 1 фут дорівнює 0.30 м.


1

Перша відстань: 100 м

Друга відстань: 0.5 км

Третя відстань: 9 футів

Друга відстань

найбільша

2

Перша відстань: 400 м



Перша відстань

найбільша

3

Перша відстань: 30.98 м



Третя відстань

найбільша

7. (3 бала) Коли Стасик та Тарасик стояли на палубі теп-лохода «Дельфін» і сумували за друзями, вони побачили, що алігатори налякали а пасажирів теплоходу, піраньї — c паса-жирів, а величезна анаконда змогла залякати у три рази біль-ше пасажирів, ніж алігатори та піраньї разом узяті. Визначте, чи всім пасажирам, що пливуть на «Дельфіні», довелося пити шіспокійливі краплі, якщо відомо, що на борту теплохода в по-дорож вирушило x пасажирів.

1 8 5



1

Кількість пасажирів, яких налякали алігатори: а = 2

Кількість пасажирів, яких налякали піраньї: c = 5

Загальна кількість пасажирів на «Дельфіні»:х = 40

Краплі довелося

пити не всім

пасажирам

«Дельфіна»

2

Кількість пасажирів, яких налякали алігатори: а = 4

Кількість пасажирів, яких налякали піраньї: c = 5

Загальна кількість пасажирів на «Дельфіні»: x = 36

Краплі довелося

пити всім

пасажирам

«Дельфіна»

8. (3 бала) Збираючи гербарій для наукових досліджень, м Петрик, Дуся та Айбоша працювали три дні. У перший день Петрик назбирав xt зразків, Дуся — at листочків, а Айбоша зірвав c, квіточок. Другого дня подорожі Петрик зірвав х2 рос-лин, Дуся за допомогою мавпочок знайшла а2 дуже дивних квіточок, а внесок Айбоші склав с3 листочків. На третій день успіхи друзів склали х3, а3, с3 рослин відповідно. Визначте, хто з друзів зібрав найбільший гербарій, а хто найбільше пожалів природу джунглів.


1

Першій день: Петрик: x, = 10, Дуся: а, = б,

Айбоша: c, = 7

Другий день: Петрик: х2 = 2, Дуся: а2 = 11,

Айбоша: с2 = 5

Третій день: Петрик: х3 = 6, Дуся: а3 = 13,


Найбільший

гербарій зібрала

Дуся, найбільше

пожалів природу

Петрик

2

Першій день: Петрик: x, = 8, Дуся: а, = 2, .

Айбоша: q = 9



Третій день: Петрик: х3 = 3, Дуся: а3 = 2,



гербарій зібрав

Айбоша, найбільше

пожаліла природу

Дуся

3

Першій день: Петрик: x, = 12, Дуся: а, = 8,

Айбоша: c = 5



Третій день: Петрик: х3 =1, Дуся: а3 = 1,



гербарій зібрав

Айбоша, пожаліли

природу Дуся та

Петрик

186


9. (3 бала) Коли Стасик та Тарасик допомагали індіанцям видобувати золото, вони натрапили на старовинний скарб, що складався з x золотих монет. Кожна монета містила тп г чистого золота. Хлопці вирішили поділити скарб між усіма учасниками експедиції. Визначте, чи буде задоволений цим боцман, якщо для його повного щастя необхідно не менше c г золота, а у плаванні на «Дельфіні» бере участь а дослід-ників.


1

Кількість монет у скарбі: x = 500

Маса однієї монети: m = 30 г

Кількість пасажирів на «Дельфіні»: a = 20

Маса золота, необхідна боцману для повного

щастя: c = 100 г

Боцман буде

задоволений

2

Кількістьмонету скарбі: x = 100

Маса однієї монети: m = 20 г

Кількість пасажирів на «Дельфіні»: a = 50

Маса золота, необхідна боцману для повного

щастя: c = 200 г

Боцман буде

незадоволений

10. (4 бала) У кока на нашому теплоході схована банка дуже смачних цукатів, у якій на початку подорожі було m г ласощів. Корабельне щуреня дізналося, де кок ховає цукати, і кожен день почало бігати у шафку, де містилася банка, та з'їдати по n цукатів масою т1 г кожний. Чи знайде кок за-лишки цукатів у банці, коли наприкінці подорожі вирішить приготувати святковий тортик, якщо ми мандруватимемо на «Дельфіні» x днів? Якщо цукати все ж залишаться, визначте, чи вистачить їх коку для прикрашення торта, якщо для цього потрібно у г цукатів.

№ тесту Аргументи ___ Результат_

1

Маса цукатів на початку подорожі: m = 500 г

Кількість цукатів, що з'їдає щуреня за день: n = 5

Маса одного цукату: m, = 10 г

Тривалість подорожі: x = 10 днів

Маса цукатів, необхідна для прикрашення торта:

у = 100 г

Цукатів взагалі не

залишиться

1 8 7

Гпава V. Розгалуження


2






у = 100 r

Цукати

залишаться,

їх вистачить коку для

прикрашення торта

3






y = 1 5 0 r

Цукати

залишаться, але їх не

вистачить коку для

прикрашення торта

11. (4 бала) Задано три дійсні числа a, c, x. Якщо жодне з них не дорівнює нулю, то визначити добуток цих чисел, інакше знайти їх суму.

№тесту Аргументи Результат

1

Першечисло: a = 2

Другечисло: c = 5

Третє число: x = ~4

Добуток цих

чисел дорівнює - 4 0

2

Перше число: а = -100

Друге число: c = 0

Третє число: x = 25

Сума цих чисел

дорівнює -75

12. (5 балів) Дусі так сподобався новий фотоапарат Айбоші, що на другий день подорожі вона відібрала його в електронного песика та почала фотографувати всіх тварин та рослини без роз-бору. Відомо, що фотоапарат має а Мбайт пам'яті. Дуся зробила Xj портретів звірят, кожен з яких займає у1 Кбайт пам'яті, х2

фотографій дивних рослин, на кожну з яких необхідно у2 байтів пам'яті та х3 групових знімків членів експедиції, дерев та звірят, що зайняли уд Мбайт кожен. Визначте, чи залишилася вільна пам'ять у фотоапараті для фотокарток Айбоші. №тесту Аргументи Результат

1

Обсяг пам'яті фотоапарата: а = 64 Мбайт Кількість портретів звірят: x, = 5 Обсяг пам'яті, необхідний для зберігання портрету звірятка: у, = 200 Кбайт Кількість фотографій рослин: х2 = 3

1 8 8


Обсяг пам'яті, необхідний для зберігання

фотографії рослини: у2 = 8192 байт

Кількість групових фотографій: х3 = 3

Обсяг пам'яті, необхідний для зберігання групової

фотографії: у3 = 21 Мбайт

Вільної пам'яті для знімків Айбоші не залишилось

2

Обсяг пам'яті фотоапарата: а = 256 Мбайт

Кількість портретів звірят: x ,= 10

Обсяг пам'яті, необхідний для зберігання портрету

звірятка: у, = 500 Кбайт

Кількість фотографій рослин: х2 = 4






Залишилася вільна пам'ятьдля знімків Айбоші

3

Обсяг пам'яті фотоапарата: а = 48 Мбайт

Кількість портретів звірят: x, = 2

Обсяг пам'яті, необхідний для зберігання портрету

звірятка: у, = 120 Кбайт

Кількість фотографій рослин: х2 = 3






Залишилася вільна пам'ять для знімків Айбоші

13. (5 балів) Петрик, Стасик і Тарасик, сидячи на палубі корабля, влаштували риболовлю. При цьому Петрик зловив xt рибин масою т1 г кожна. Стасик витягнув х2 рибин, але c штук був вимушений випустити у річку, ОСКІЛЬКИ вони були ще маленькі. Маса тих рибин, що він залишив, скла-дала т2 г кожна. Тарасик спіймав на 25 % більше риби за Петрика, але маса кожної рибини була на 10 % менша, ніж рибин Стасика.

Визначте, чи буде задоволений таким уловом кок теплоходу, нкщо для приготування обіду йому потрібно не менше у кг риби, але й не більше а кг, оскільки в спеку вона зіпсується, не до-чекавшись приготування вечері.

1 8 9



1

Кількість рибин, що зловив Петрик: x1 = 20

Маса однієї рибини Петрика: m1 = 200 г

Кількість рибин, що зловив Стасик: х2 = 30

Кількість рибин, що випустив Стасик: c=15

Маса однієї рибини, що залишив Стасик: т2 = 250 г

Мінімальна маса риби, необхідна коку: y = 1 2 кг

МасЗ риби, яку не можна перебільшити: <з=05кг

Кок буде

задоволений

уловом

2

Кількість рибин, що зловив Петрик: x , = 24

Маса однієї рибини Петрика: m, = 400 г

Кількість рибий, що зловив Стасик: х2 = 20

Кількість рибин, що випустив Стасик: c = 5

Маса однієї рибини, що залишив Стасик: т2= 550 г

Мінімальна маса риби, необхідна коку: y = 35 кг

Маса риби, яку не можна^еребільш^ги: a = 40 K[

Кок буде

незадоволений

уловом

14. (5 балів) Стасик та Тарасик вирішили написати листи додому. Для відправки листів вони випросили в боцмана два кон-верти прямокутної форми. Стасик визначив, що в його конверта сторони дорівнюють с1 та с2 см, а конверт Тарасика має розміри tt та t2 см. Асімо запропонував один конверт вкласти в інший, щоб за пересилку листів довелося менше заплатити. Допоможіть друзям визначити, чи можна це зробити.


1

Розміри конверта Стасика: c, = 10 см, с2 =15 см

Розміри конверта Тарасика: f, = 9 см, t2 =13 см

КонвертТарасика

можна вкласти

у конвертСтасика

2

Розміри конверта Стасика: c, = 20 см, с2 = 10 см

Розміри конверта Тарасика: t, = 15 см, t2 = 25 см

Конверт Стасика

можна вкласти

у конвертТарасика

3

Розміри конверта Стасика: c = 10 см, сг=20 см

Розміри конверта Тарасика: f , = 20 см, f^=15 см

Конверти

неможливо вкласти

одинв один

> «ШЯЯШЯI f! 0лу 0

Ао^тГлава V

ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Створення та демонстрація електронних презентацій Анімаційні ефекти. Копіювання слайдів

§16. СТВОРЕННЯТАДЕМОНСТРАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

16.1 ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ. СЛАЙД. СТВОРЕННЯ СЛАЙДІВ

Уранці, під час сніданку за капітанським столиком, спостерігаючи, як учасники наукової експедиції збира-ються до кают-компанії, Петрик, Дуся та Айбоша були дуже здивовані. Адже вони лише вчора приєдналися до подорожі на теплоході, тому навіть не очікували, що в експедиції на «Дельфіні» беруть участь учені з бага-тьох країн світу.

— Петрику, — тихенько гавкнула Дуся та смикнула хлопця за рукав. — Подивись, який дивний дядечко. Він натягнув на себе таку смішну картату спідничку.

— Дусю, це не спідничка, — пояснив Стасик, — а кільт — ознака мужності справжніх шотландців. Учора, допомагаючи індіанцям видобувати золото, ми познайоми-лися з групою вчених із Шотландії, до складу якої і вхо-дить той дядечко, що привернув твою увагу.

— Ти подивись! — не заспокоювалася Дуська. — А той дядечко, що сидить за дальнім від нас столиком, надів собі на голову щось чудернацьке.

— Дусю, — гавкнув Айбоша, — на голові того відомого вченого з Індії тюрбан. Він не знімає його навіть тоді, коли плаває в Амазонці.

— Як цікаво! — здивувалася Дуська. — Так, дійсно цікаво було б познайомитися із усіма

вченими, що входять до складу нашої експедиції, — про-мовив Петрик. — Але, напевно, ми навіть до кінця нашої мандрівки не встигнемо потоваришувати із усіма вченими, що пливуть на цьому кораблі.

— Це не проблема, — відповів капітан, що уважно слу-хав цю розмову. — Дорогі друзі, — звернувся капітан до всіх присутніх у кают-кампанії. — Ви всі знаєте, що вчора

1 9 2

§ 16. Створення та демонстрація електронних презентацій

до нашої експедиції приєдналися нові дослідники — Пет-рик, такса Дуся та електронний песик Айбо, які думають, що вони не встигнуть познайомитися з усіма вами, навіть до закінчення подорожі. Тому я пропоную влаштувати справжній вечір дружби, на якому наукові групи зможуть представити свої країни та познайомити всіх нас із тради-ціями та культурою свого народу.

— Здорово! — зрадів Петрик. — Ми отримаємо змогу дізнатися стільки нового та корисного!

— Так, — погодився Тарасик. — Але ж ти не забувай, ми теж повинні гідно представити нашу країну на цьому вечорі дружби.

— Я зможу вам допомогти, — утрутився в розмову Асімо. — Підготуймо не просто розповідь про Україну, а зробімо електронну презентацію.

— Дійсно, — підтримав робота Айбоша, — адже презентація міститиме різну інформацію про нашу країну, зокрема фотографії, які я зробив ще вдома. Також до презентації можна долучати звуки, наприклад народні пісні, які так полюбляє Дуська. А якщо ви захочете, можна до-дати навіть відеоматеріали.

Уже через кілька хвилин хлопці та Дуся зручно вмо-стилися в каюті, приготувавшись слухати пояснення та виконувати завдання роботів.

— Під презентацією розуміють спосіб наочного пред-ставлення інформації з використанням аудіовізуальних засобів, — почав пояснення А й б о ш а . — Зазвичай презентація містить текст, ілюстрації до нього, аудіо- та відеоматеріали, але все це має бути витримано в єдиному графічному стилі.

Ми починаємо знайомство з програмою Power Point корпорації Майкрософт, яка і призначена саме для ство-рювання та демонстрування електронних презентацій.

Об'єктом цієї програми є файл з довільною назвою та розширенням ppt або pps, а запускають Power Point так, як і будь-яку іншу програму, яку ми вивчали.

— Подивіться, яке знайоме віконце, — зраділа Дуська, запустивши програму створення електронних презентацій

1 9 3

Глава VI . Електронні презентації

та розглядаючи вікно програми Power Point (рис. 16.1). — I Головне меню, і панель інструментів майже такі самі, як у текстового процесора Wordl

Є V3-ffi*pjазарЦнД 1. Уважно роздивившись вікно програми Power Point

або малюнок (рис. 16.1), укажіть усі відомі елементи, визначте нові елементи та назви ділянок вікна, які має лише ця програма.

А Основний елемент, з яким ми працюватимемо в програмі

Power Point, — це слайд. Він нагадує.сторінку MS Word, на якій ми розташовували всю потрібну нам текстову інформацію та ілюстрації до неї. Ш M i c r o s o f t P o w e r P o i n t - [ [ І р е з е н т д ц і я П

Ш Ш 1 : : ' ' ' f ; - # : : і ШТ->% M

:Нотатки до слаида

І & > ' ^ 7 j Автофігури - Ч Ч • О ^ 4 t j д | J , •> - ц > - Д • = j - . - H j i J j j

Слайд 1 з 1 Оформлення за замовчуванням російська (Росія)

• й ^Файл Правка Вигода ВстабкаФормат СЄРвіс Показслаййіе Вікно Давідка AdobePDF ,^j.j.';,-.'.v«.r , .- ^ X

Л . ] . : И . ^Д ; і Т .Аг іа І ' 18 - Ж K П | =1 i=. Ш д д - ; . Д » ,/Конструктор (Створитислайд|

В к л а д к а Слайдя

Слайд

Заголовок слайда

Підзаголовок слайда

Л Нова презентація i^Jj Ізшаблонаоформлення 'Зу Змайстраавтовмісгу,,, $ J 3 існуючої презеитащі...

і Фотоальбом,,, Шаблони

Пошук у мережі: f- Ґ ""]•.! rV;n. j £ | Шаблони на вузлі Office C

'SJ На моєму комп'ютері.,,

•М Намоїхвеб-вузлах,,.

Рис. 16.1. Вікно програми Power Point

1 9 4


Для того щоб самостійно створити нову презентацію, можна відкрити меню Файл та обрати в ньому команду Створити або ж указати відповідну дію в області за-вдань.

Створюючи новий слайд, спочатку потрібно обрати ша-блон, на основі якого має відбуватися створення. Розроб-ники програми підготували для вас різні макети слайдів, які умовно можна поділити на чотири групи:

• Макети тексту, які визначають, як має розташува-тися текст на слайді.

• Макети вмісту, які пропонують способи розташуван-ня на слайді різних об'єктів.

• Макети вмісту та тексту, які дозволяють розташу-вати на слайді як текст, так і інші об'єкти, наприклад,

^ ілюстрації. • Інші макети, які надають користувачеві спеціальні

можливості щодо розташування на одному слайді тек-сту, ілюстрацій, діаграм, схем та інших об'єктів.

— Я пропоную вивчити основні можливості цієї про-грами, створивши презентацію про наші подорожі Амазон-кою, — запропонувала хлопцям Дуся.

— Тоді на першому слайді, — звернувся Петрик до друзів, — ми маємо представити загальні відомості про Лмазонку, проілюструвавши їх фотографією чи картою місцевості, де протікає ця ріка. Тому доцільно обрати один із запропонованих макетів вмісту та тексту.

3 цими словами Петрик, натиснувши ліву клавішу миші, обрав макет Заголовок, текст та об'єкт (рис. 16.2).

— В області заголовка слайда, — продовжив створювати презентацію Тарасик, — наберімо «Загальні відомості про Лмазонку».

3 цими словами Тарасик, підвівши вказівник до області іаголовка слайда, натиснув лівою клавішею миші.

— Дивися, друже, — зраділа Дуська. — Область заго-ловка змінила свій вигляд, ніби запрошуючи тебе набрати потрібний текст.

— To зробімо це, — погодився Тарасик, набираючи на клпвіатурі назву першого слайда.

1 9 5

Г л а в а V I . Е л е к т р о н н і п р е з е н т а ц і ї

\ Microsoft PowerPoint - [ПрєзентаціяІ]

і ^ J Файп Правка Внгпяд Вставка Формат Сервіс Показ слайдів Вікно ДдвІдка Adobe PDF

! J І І *rial - 18 . Ж K П ® ] - A^ ! Ї ; t 1 ^ К о ц с т р у к ю р _|Створитислаид

Заголовок слайда • іТєкст слайда

З а г о л о в о к т е к с т і о б ' є к т

ДЙІЙ а о ^1*

: Клацніть значок, щоО : додати вміс т

№Ш |Ноі Нотатки до слайда

l s l J r a S gss?-

-ДАвтофігУри-Л ч D Q ^ < Q Ш 4 , .^-at 'A. ' ' Оформлення за замовчуванням

Г^ІПоказувати при вставці слайдів

ш ЛЛLi російська (Росія)

Рис. 16.2. Вибір макету слайда

— Молодці, — похвалив хлопців Асімо. — А зараз мо-жете ввести текст, у якому стисло розповімо про Амазонку. Зважайте, — продовжив пояснення робот, — що електрон-ні презентації не повинні містити дуже великих текстів. А ще ці тексти має бути набрано та відформатовано так, щоб вони легко читалися всіма користувачами.

— Добре, — погодилися хлопці та ввели текст, що містив лише основні відомості про Амазонку.

— А зараз, — запропонував Айбоша, — треба гарнень-ко оформити цей текст. Змінювати вид шрифту та його розмір ви зможете так само, як і в текстовому редакторі. Я ж пропоную обрати інший вид вирівнювання тексту.

1 9 6


Загалш <y///////////////^^^^

Рамка.

tlMiini-.l>M l'(JWI'll'llllll l>.ll .IJII.Itl ІЦДІІМИІ ІІ |||К> Лгл.і )<l>JI(Vl

І'ис. 16.3. Визначення способу вирівнювання тексту

Для цього треба: • виділити текст, для якого змінюватиметься вид

вирівнювання; • відкрити меню Формат Головного меню програми; • обрати пункт меню Вирівнювання; • із запропонованих способів вирівнювання, з яки-

ми ми вже мали справу у текстовому процесорі, обрати найдоцільніший, наприклад За шириною (рис. 16.3).

— Друзі, — звернувся Стасик до хлопців, — зверніть увагу на те, що навколо тексту є рамочка. На ній за допо-могою маркерів виділено середини сторін, і коли вказівник наближається до них, він змінює свою форму! Ця рамочка обмежує розміри прямокутного поля об'єкта, з яким ми працюємо. I будь-яка зміна її розмірів автоматично впливає на розміри об'єкта, який вона охоплює.

: ' ^ j Файл Пр.авка Вигляд Вставка

j J I Arial if20 й м Д ^ ц

Формат ] Cgpeic Показ слайдів Вікно Довідка Adobe PDF

А Шрифт...

j E f j Список...

Вирівнювання

Інтервали..,

Регістр...

Замінашрифтів...

3 _ ^ Конструктор слайдів..,

Д 'J Розміткаслайда...

Фон...

^ ' За лівим краєм Ctrl+L

По центру Ctrl+E

За гравим краєм Ctrl+R

За щириною

Power Presenter RE

*wz.

, Конструктор j Створити слайд

I Li Q •*» p Клацніть значок, щоб I додати вміст

^ D M Ш * й Ш Ш Н Ш Ь ш к f i A ' = ~ s і Ж Оформлення за замовчуванням

1 9 7

Глава VI. Електронні презентації

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Що таке електронна презентація? Що є основним елементом

презентації? 2. Якірозширеннямаютьфайли,створеніу програміРои/елРо/'nf? 3. Що таке слайд? Які види макетів слайдів містить Power Point1 4. *Як змінити шрифт, розмір літер та накреслення тексту, що вхо-

дить до складу слайда? 5. Як змінити спосіб вирівнювання тексту слайда? 6. Як змінити розмір об'єкта, розташованого на слайді? 7. Якого правила потрібно дотримуватися, створюючи електронні

презентації?

16.2 ВСТАВКАЗОБРАЖЕНЬ

А тепер до слайда потрібно додати фотографію Ама-зонки. Для цього слід виконати такі дії:

• відкрити меню Вставка; • вибрати пункт Малюнок; • указати, що малюнок перебуває у файлі; • у вікні, що з'явиться на екрані, указати шлях до файлу

малюнка; • коли буде знайдено файл малюнка, натиснути кнопку

Вставити. Якщо у процесі створювання слайда одразу вибрати макет,

де заздалегідь визначено, що на ньому має бути малюнок, то вказаний процес можна виконати набагато швидше та простіше. У макеті слайда буде зарезервовано область, де й має бути малюнок. Щоб уставити малюнок дотакої області, треба натиснути на її панелі значок малюнок ійН {рис. 16.4). Далі вказати шлях до файлу малюнка і натиснути кнопку Вставити. Розміри малюнка при цьому буде автоматично змінено так, щоб він помістився в робочій області.

8. Назвіть послідовність дій, які треба виконати, щоб уставити ма-люнок до слайда презентації.

ПЕРЕВІР СЕБЕ і, -,/":'.**S38sf

1 9 8


н Mit rosnft Pov/erPuint - [Амазонка] j : 5 J файл Правка Вигпяд Вставка Формат Сервіс Показслайдів Вікно Довідка AdobePDF X

: ^"'^' ' ° А Щ : ^ К о н с т р у к т о р _}Створитислайд ) : 51% Arial 18

»f. j 4L

I Power Presenter RE

___ _ _ _

Загальні відомості про Амазонку

Води Амазонки складають 1/5 частину всього світового водногозапасупр існо ї води. У воді цієї р іки мсщна зустріти 2000 різних видів риб (більше, н іж в Атлантичному океані). Площа басейну ріки Амазонка

складає понад 2.7 мільйонів квадратних миль, що відповідас 1/12 суші всієї Земної кулі. Тут росте 1/3 всіх лісів нашої планети, які виробляють половину кисню, Що міститься в нашій атмосфері. Загальна довжина водної системи Амазонки скла_дас 7000 км, тому ця ріка - найдовша у світі.

•• Щ^ Ш

Клацніть знач Додати малюнок|М іст

• ".": ;'•?• :*;;.:<*y-:r •••• ;'i--'...B>.<K- • ..'• ' <::^{,^H • щ р и І fii>*jy^ l Автофігури ~ \ -* • О ^J4 e ju j - ' W A - = - S J j J

Слайд 1 з 1 Оформлення за замовчуванням російська (Росія)

Рис. 16.4. Вставка малюнка

16.3 ФОНСЛАЙДА

Для того щоб змінити фон слайда, слід відкрити меню Формат і вибрати пункт Фон. Програма надає багато різних можливостей змінити фон слайда:

1. Заливка фону обраним кольором. Для цього у вікні, що з'явилося на екрані (рис. 16.5),

у меню області Заливка фону обираємо один із запропоно-ваних кольорів або натискаємо пункт Інші кольори, щоб от-римати доступ до інших кольорів палітри у вкладці Звичайні (рис. 16.6). Аби перевірити, чи підійде саме цей колір фону до вашого слайда, можна попередньо переглянути слайд за

1 9 9


m m я її • •• E Я P

'•< Способи заливки,

Рис. 16.5. Визначення кольору фону

Рис. 16.6. Палітра кольорів

допомогою кнопки Перегляд. Якщо результат вас задоволь-нить, натисніть кнопку Застосувати.

2. Використання градієнтної заливки. Градієнтною заливкою називають такий спосіб залив-

ки, за якого інтенсивність та насиченість кольору певним чином змінюється від однієї

ClHtl пґ іи .ло.пигши п Градієнтні

Кольори

Текстура •;; Візерунок ;j Малюнок j

О один колір

О Д®а кольори

0 заготовка

Прозорість

Від:

До:

Тип штриховки

О горизонтальна

О вертикальна

О діагональна 1

® діагональна 2

; О з к у і а

:o*

Назва заготовки:

і Спокійна вода

6T'

Варіанти

* ' % W

' • < Ч \ '

Рис. 16.7. Параметри градієнтної заливки

частини поля зображення до другої.

Щоб задати таку заливку, треба: • Відкрити меню Формат, де

вибрати пункт Фон. • Коли на екрані з'явиться

діалогове вікно, у спадно-му меню області Заливка фону вибрати пункт Спосо-би заливки.

• У вкладці Градієнтна (рис. 16.7) визначити колір, на основі якого буде створе-но заливку. Це може бути один колір, два кольори, які

2 0 0


будуть плавно переходити один в один, чи певна за-готовка, заздалегідь створена дизайнерами. Обравши один із запропонованих способів в області Кольори, вибрати кольори для створення заливки або ж указати Назву заготовки.

• Визначити Тип штриховки та Варіант, вибравши із запропонованих типів та варіантів, зображених на екрані. В області Зразок можна подивитися на кінцевий результат. Якщо отриманий результат вас задовольняє, натисніть кнопку OK, якщо ж ні — продовжуйте ек-сперименти з кольорами та заготовками.

3. Послідовність дій з використання текстур для створення фону має такий вигляд:

• Натисніть вкладку Текстура в меню Способи заливки. • У вікні буде подано фрагменти зображень, названі

текстурами (рис. 16.8). Вони імітують зовнішній вигляд дерева, каменя, води, тканини чи будь-якої іншої поверхні.

• Виберіть фрагмент, що вам сподобався, і натисніть кнопку OK.

4. Щоб використати візерунки для заповнення фону, слід:

• У вікні Способи залив-ки в ідкрити вкладку Візерунок (рис. 16.9).

• У вікні буде зображено зразки візерунків для заповнення фону слай-да. Можна змінювати колір обраного візерун-ка (иітриховка ) та колір фону, указуючи їх у від-повідних меню. Можли-вий результат динамічно відображається в обла-сті Зразок.

• Якщо результат роботи вас задовольняє, то для

Градієнтна Текстура Візерунок Малюнок

Текстура: А [скасувати I

Рис. 16.8. Використання текстур

2 0 1


f ШН <l(jH . м л и н к и ' ' ' gi I Градієнтна 5 Текстура j ; Візерунок j . Малюнок

Візерунок; Г < * 1 ' щт ш іИіін ш ffil iffiI

>'. [ Скасувати j ' щт ш іИіін ш ffil iffiI

>'.

• штт ^ ^ 2 : ' . ; ,-:'.4.- -•"/••- w m n l n n n и и я ^ в Л и Шя 'Ш Шт ЯН RBB Ярй« , ж htmm>amm

Дранка

Штрихоека: Фон:

• я и м ш т ш v" А Зразок: •

<••>-' ' -•• •

Градієнтна Текстура і| Візерунок Малюнок

Малюнок;

шшшш

: m * ' Г ••]

'ШШШтАйь ш м Ш Р Щ і

; ^ g i : Шшшш

j Скасувати |

, •

ріка в тумані

j Малюнок... ^

і Q Зберегти пропорції малюнка

Зразок:

Рис. 16.9. Використання Рис. 16.10. Створення фону на візерунків основі малюнка

використання обраного візерунка для формування фону слайда натисніть кнопку OK.

5. Використання малюнка для створення фону передбачає виконання такої послідовності дій:

• Відкрийте вкладку Малюнок вікна Способи заливки (рис. 16.10).

• Натиснувши кнопку Малюнок, оберіть малюнок, який стане основою для фону. При цьому, до-ведеться вказати шлях до файлу з малюнком чи фотографією.

• Натисніть кнопку Вставити, після чого обраний ма-люнок буде відтворено в області перегляду.

• Щ о б зберегти пропорці ї початкового малюнка, установіть прапорець в пункті Зберегти пропорції ма-люнка цієї ж вкладки. Після отримання прийнятного результату натисніть кнопку OK.

Слід бути обережним, застосовуючи цей метод заливки, оскільки у разі, якщо слайд уже містить якийсь малюнок, це може призвести до перевантаження його зайвими зобра-женнями.

2 0 2


ПЕРЕВІР СЕБЕ 9. Назвіть способи задавання фону слайда.

10. Опишіть послідовність дій для визначення фону слайда всіма способами.

-,__v_ _ • / : ; _ ; _ ; . _ 16.4 ПОКАЗ ЕЛЕКТРОННОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Щоб переглянути результати виконаної роботи, слід відкрити меню Показ слайдів та вказати дію Почати показ. Теж саме можна зробити, натиснувши службову клавішу F5.

Для переходу до наступного слайда у процесі перегля-дання презентації потрібно натиснути ліву клавішу миші. Так само потрібно діяти, коли показ презентації скінчиться. Тоді ми повернемося до основного вікна програми Power Point і зможемо продовжувати працювати зі слайдами.

— Не забувайте у процесі роботи періодично зберігати презентацію, — зауважив Асімо. — А робиться це так само, як і в будь-якій іншій програмі корпорації Майкрософт.

i J ПЕРЕВІРСЕБЕ . ' I — 1 W 11. Як переглянути створену електронну презентацію? 12. Як перейти до наступного слайда під час переглядання презен-

тації? 13. Як повернутися до основного вікна програми Power Point7 14. Як зберегти файл електронної презентації?

Пропонуємо вам допомогти хлопцям створити навчальну презентацію про подорож Амазонкою.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 12 Створювання та показ презентації

1. Запустіть програму створення електронних презентацій Power Point.

2. Створіть перший слайд вашої презентації, обравши макет Заголовок, текст та об'єкт.

2 0 3


3. Уведіть заголовок слайда «Загальні відомості про Амазонку». Якщо використаний вами шрифт має незадовільний розмір, змініть його.

4. Уведіть основний текст слайда: • Води Амазонки складають 1/5 частину всього світового

водного запасу прісної води. • У воді цієї ріки водиться майже 2000 різних видів риб

(більше, ніж в Атлантичному океані). • Площа басейну ріки Амазонка складає понад 2.7 мільйо-

нів квадратних миль, що відповідає 1/12 суші всієї Земної'кулі.

• Тут росте 1/3 всіх лісів нашої планети, які виробляють половину кисню, що міститься в атмосфері.

• Загальна довжина водної системи Амазонки складає 7000 км, тому ця ріка є найдовшою у світі.

5. Вирівняйте набраний текст за шириною. У разі потреби змініть розмір шрифту.

6. Уставте малюнок із файлу AMa30HKa.jpg, який міс-тить фотографію річки, зроблену з висоти пташиного польоту. У разі потреби змініть розмір уставленого малюнка.

7. Змініть фон створеного слайда, використовуючи градієнтну заливку. Рекомендуємо обрати заготовку Спокійна вода. Тип штриховки та Варіант оберіть самостійно.

8. Збережіть розроблену презентацію у файлі з назвою amazon.ppt.

9. Перегляньте створену презентацію. — Ми з вами домовилися зробити велику презентацію

про нашу подорож Амазонкою, — звернулася до друзів Дуська, — а створений слайд буде лише частиною нашої презентації. Тому було б доречно, аби всі пасажири на нашому пароплаві спочатку побачили назву нашої роботи, а лише потім створений нами слайд.

— To створімо слайд, який міститиме лише заголовок — «Подорож Амазонкою», — запропонував Стасик. — А фо-ном оберімо найгарнішу фотографію Амазонки, яку зробив Айбоша.

2 0 4


10.*Відкрийте пункт Вставка Головного меню програми. Виберіть команду Створити слайд, а далі із запропо-нованих макетів оберіть Титульний слайд.

11.*Уведітьназвупрезентації — «ПодорожАмазонкою», на власний розсуд оберіть шрифт, величину літер та накреслення.

12.*Виберіть фон для слайда, використовуючи для цього одну з фотографій Амазонки.

13.*3мініть колір, яким написано назву презентації. Для цього виділіть текст, а потім скористайтеся пунктом Формат/Шрифт головного меню програми.

14.3бережіть відредаговану презентацію. — Але створений слайд не розпочинає презентацію, —

зауважив Тарасик, — а з'являється лише другим. Його потрібно перемістити на перше місце.

15.*Робоча область вікна програми Power Point поділена на кілька прямокутних частин, у найбільшій з яких ми і створюємо слайд. Зліва від неї розташовано не-величку область, що містить кілька вкладок. Обравши в ній вкладку Слайди, побачимо зменшені зображен-ня всіх пронумерованих слайдів презентації, розта-шованих у порядку демонстрації. Зараз титульний слайд має номер два. Натиснємо ліву клавішу миші на другому слайді у цій області і, не відпускаючи її, переміщуємо слайд так, щоб він зайняв місце перед першим слайдом. Спробуйте!

16.Перегляньте створену презентацію, щоб переконатися у правильному порядку розташування слайдів.

17.3бережіть відкориговану презентацію у власній папці.

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. *Завдання від Петрика

Мені дуже хочеться, щоб ви створили презентацію про свій улюблений вид спорту чи спортивний клуб, за який уболіваєте. Наприклад, ми разом із Микитою розробили електронну презентацію про Чемпіонат світу з футболу. У ній міститься не лише інформація про сам Чемпіонат, але й історія виникнення та розвитку

2 0 5


Рис. 16.11. Мій улюблений вид Рис. 16.12. Мої домашні спорту улюбленці футболу у різних країнах, цікаві фотографії (рис. 16.11), ем-блеми найвідоміших футбольних клубів, інтерв'ю зі світовими зірками футболу. Зрозуміло, що таку презентацію неможливо створити за один вечір. Тому я пропоную розглядати цю ро-боту як міні-проект, над яким ви можете працювати кілька тижнів. При цьому можна створити справжню команду, у якій буде зручно та комфортно працювати.

2. *Завдання в ідДуськи Я хочу запропонувати вам створити презентацію

про тварин. Це м о ж у т ь бути ваші домашні улюбленці (рис. 16.12), а можуть бути тварини,

про яких ви лише читали або чули. Наприклад, презентація про величезних динозаврів. Сподіваюся, що у створених презентаціях буде багато кумедних фотографій та цікавих фактів, а також безліч історій.з життя тварин.

3.*Завдання від Тарасика Хоча наша подорож дуже цікава, ми все одно сумуємо

за родинами та ліцеєм, де навчаємося. Тому пропоную створити презентацію «Моя родина», у якій кожен учень

2 0 6

§ 16. Створення та демонстрація електронних презентацій _

розповість про свою родину. Адже всі ми різні, проте однаково любимо рідних та дорогих нам людей. Без друзів ми також не уявляємо нашого життя, отже, хто захоче, може створити презентації «Мої друзі», «Мій клас» або «Мій ліцей», з яких ми дізнаємося про шкільне життя та традиції класу або школи, а також про ваших друзів.

4. **Завдання від Стасика Я вже розповідав вам, що цікавлюся фізикою та

астрономією, тому і пропоную нам разом створюва-ти презентацію, присвячену розвитку космонавтики на Україні. Думаю, що цікаво було б додати до на-шого проекту відеоматеріали, які ілюструють запу-ски космічних апаратів (рис. 16.13) або можливості

сучасних космічних станцій чи комплексів. Займаючись з Асімо, я навчився додавати відео, тому зараз можу на-вчити вас.

Для цього, перейшовши на потрібний слайд, виберіть пункт Вставка Головного меню програми. У ньому зазначте, що виконуватимете вставку Фільму, обравши Фільм із фай-лу. А далі треба вказати шлях до файлу з відео-матеріалами. Насамкінець натисніть кнопку Рис. 16.13. Старт українського Вставити. космічного апарату

Оберіть спосіб відтворювання фільму (одразу під час пере-глядання слайда чи після клацання на об'єкті). Для цього потрібно відповісти на запитання, що з'явиться на екрані.

Я думаю, що до 12 квітня (Дня космонавтики) ми разом із вами та вашими друзями встигнемо створити презентацію про успіхи України в освоєнні космічного простору. А потім на уроках фізики чи інформатики продемонструємо цю презентацію однокласникам.

§ 17. АНІМАЦІЙНІ ЕФЕКТИ. КОПІЮВАННЯ СЛАЙДІВ

17.1 АНІМАЦІЙНІ ЕФЕКТИ

Увесь ранок друзі старанно працювали, створюючи власні слайди презентації «Подорож Амазонкою». Пе-трик та Дуся за допомогою Айбоші розробляли слайд про тваринний світ джунглів Амазонки, а Стасик та Тара-сик, працюючи разом з Асімо, готувалися презентувати підводний світ ріки.

Створення та оформлення слайдів 1. Відкрийте файл, що містить розроблену на ми-

нулому уроці презентацію «Подорож Амазонкою». 2. Разом з Петриком та Дусею створіть слайд про тва-

ринний світ Амазонки. У вкладці Слайди, розташованій у лівій частині робочої області, натисніть на вільному місці після другого слайда. У пункті Вставка Головного меню оберіть команду Створити слайд. Із запропонованих макетів Тексту та вмісту оберіть макет, на якому буде заголовок, два об'єкти та текст.

3. Уведіть заголовок слайда — «Тваринний світ Амазон-ки» (рис. 17.1). Самостійно оберіть шрифт, визначте його величину та накреслення.

4. Уведіть основний текст слайда: Серед тваринного світу джунглів Амазонки також багато рекордсменів. Це і гігантська капібара - тварина розміром з велику собаку, яку однак відносять до гризунів. I маленькі ігрунки -найменшімавпочкивагоюменшен іжЮОг . І мавпи-ревуни з таким гучним голосом, що їм заздрять навіть леви. Але Амазонку неможливо уявити без малесеньких колібрі з різнобарвним пір'ячком, які нагадують дорогоцінне каміння, що виблискує у променях сонця на траві.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

2 0 8

§ 17. Анімаційні ефекти. Копіювання слайдів

5. Визначте для введеного тексту шрифт та спосіб вирів-нювання, аби читати його було якнайлегше.

6. Виконайте вставку відповідної фотографії, на якій зобра-жено представника тваринного світу Амазонки, натиснув-ши в області введення об'єкту на значку вставки малюн-ка із файлу. Знайдіть файл, у якому міститься потрібний малюнок, та натисніть кнопку Вставити. Якщо потрібно, змініть розміри зображення, що з'явилося на екрані.

7. Аналогічно вставте друге зображення. 8. *Оберіть фон для цього слайда, указавши вид запо-

внення, який найбільше сподобався. 9. Збережіть презентацію і перегляньте її за допомогою

команди Почати показ з меню Показ слайдів.

MicrpSoft PowerPoint ІЛмазонка] Ф : S j Файл Правка Вигляд Вставка Формат Сервіс Показ слайдів Вікно Довідка Adobe PDF

|s% » j | { Arial - lS » Д * p : ^ j Конструктор _ |Створитислайд

i "ft! Яїі

іУ x

••уЖрА;

ІШі",

<,

" Я < -:i^

f$fcf$ "'"''1'' mss^

J Power Presenter RE j ^ ' _ ~

ваш jT Амазонки Серед тваринного світу джунглів Амазонки також багато рекордсменів. Це і гігантська капібара тварина, розміром з велику собаку, яку відносять до гризунів. I маленькі ігрунки -найменші мавпочки вагою менше, ніж 100 r. I мавпи-ревуни з таким гучним голосом, що їм заздрять навіть леви. Але Амазонку неможливо уявити без малесеньких коліБрі з різнобарвним пір'ячком, які нагадують дорогоцінне каміння, що виблискує у променях сонця на траві.

—

:А»' двтофігури- \ ч • o ^l 4 ;;i j f l J > - ай - Д - = -ЗГ- g A j J j Слайд 4 з 5 Оформлення за замовчуванням російська (Росія)

Рис. 17.1. Приклад слайду «Тваринний світ Амазонки»

2 0 9


10.**Додайте фотографію колібрі, яка має міститися біля заголовка слайда, самостійно визначивши порядок дій для цього.

11.**Допоможіть Стасику та Тарасику створити слайд «Водний світ Амазонки», самостійно склавши план виконання роботи. Ми пропонуємо вам приклад оформ-лення цього слайда (фон для слайда не наведено):

Водний світ Амазонки Іхтіологи нараховують у водах Амазонки близько 2000Авидів риб, що становить третину рибного царства нашої планети. Тут можна побачити двометрового електричного вугра, здатного збити людину з ніг електричним розрядом у 300 В, велетенських річйих скатів зі смертоносним шипом на хвості, небезпечних річ-них акул та дуже кумедних рожевих дельфінів, знаменитих маленьких піраній з гострими зуба-ми, здатних за лічені хвилини почути здобич та залишити від неї лише скелет. Але найвідоміший мешканець амазонських вод — велетенський водяний удав анаконда, що іноді досягає дванад-цятиметрової довжини.

12.3бережіть розроблену презентацію у власній папці. ІЗ.Переконайтеся, що ви правильно визначили черговість

демонстрації слайдів, переглянувши презентацію.

Але Дуська все одно залишилася незадоволеною. — Чим тобі не подобається наша презентація? — звернув-

ся до такси Петрик. — Подивись ще раз уважно. У нашій невеликій розповіді є багато цікавої інформації про тварин-ний світ Амазонки, яку ми проілюстрували фотографіями тварин, зроблених Айбошою.

— Розумієте, — стала засмучено пояснювати такса, — мені хотілося, щоб у нашій презентації і текст, і фотографії теж поводили себе як живі істоти. Щоб колібрі вилітала до квіто-чок, що є на екрані, а фотографія родини капібарів вибігала з краю екрана до тексту-пояснення, ніби справжня тварин-

2 1 0


ка, — продовжувала мріяти такса. — Я хочу створити живу презентацію, щоб глядачеві було цікаво її переглядати.

— Я можу, наче справжній чарівник, оживити нашу пре-зентацію, — запропонував друзям Айбоша. — У програмі Power Point e можливість використовувати різні анімаційні ефекти при появі чи зникненні об'єктів, що дійсно ніби оживляє створені презентації. Пропоную розглянути, як потрібно застосовувати ці ефекти, на прикладі слайда, що ми створили разом. Для початку потрібно визначити, які об'єкти розміщено на нашому слайді.

— 3 цим усе зрозуміло, — гавкнула Дуська. — На нашому слайді є заголовок слайда, основний текст та три малюнки.

— Усе правильно, — підтримав таксу Айбоша. — Зараз нам потрібно вирішити, чи ми застосовуватимемо анімаційні ефекти до всіх об'єктів слайда, чи обе-ремо для цього лише деякі з них. Тому що ніколи не потрібно зловживати анімаційними ефектами та кольоровою палітрою слайдів, адже головним є зміст презентації, а форма її подання повинна лише допомагати глядачеві зрозуміти сутність висвітлюваного питання.

— Добре, — погодилася Дуся. — Ми застосуємо анімаційні ефекти лише там, де це буде доречно.

Щоб застосувати будь-який аніма-ційний ефект треба:

• визначити об'єкт, для якого при-значений цей ефект;

• відкрити пункт Показ слайдів Голов-ного меню програми, а у ньому ви-брати пункт Настройка анімації;

• на панелі настройки анімації (рис. 17.2) натиснути кнопкуДода-ти ефект та визначити вид аніма-ційного ефекту (Вхід, Виділення, Вихід); настройки анімації

• Настройка анім * X щшшШшШШіі Ш Ж і

* & Додати ефект * у

* f e Видалити

Зміна: Ромб

Початок:

*% Після клацання У

Напрямок:

Назовні м

Швидкість:

Повільно , y

Щ Ш 3 . . . V

• Порядок •

• Перегляд

Щ 1 Показ.слайдів

Рис. 17.2. Панель

211


• використовуючи область Зміна, визначити властивості анімаційного ефекту, указавши, коли він має по-чинатися, у якому напрямі рухатиметься об'єкт та швидкість відтворювання ефекту;

• переглянути призначений анімаційний ефект, натис-нувши кнопку Перегляд в Області завдань.

— Пропоную розглянути описані дії на прикладі, обравши об'єктом заголовок слайда, — звернувся до друзів Айбоша.

— Я придумала, — зраділа Дуська. •— Застосуймо для заголовка нашого слайда ефект Вхід, що відбуватиметься за допомогок) Ромба.

— А це як? — не зрозумів Петрик. — Зараз подивимося, — упевнено відповіла Дуська,

виділяючи заголовок слайда та натискаючи кнопку До-дати ефект в Області завдань (рис. 17.3). У меню, що з'явилося, вона спочатку вказала команду Вхід, а у дру-гому меню, що з'явилося для вибраної дії, зазначила, що використовуватиме Ромб. Як тільки вона це зробила, друзі побачили, що заголовок на екрані зник, а через кілька секунд з'явився, розгортаючись немов би з ромба.

— Ми переглянули ефект, що визначила Дуська, — пояснив її дії Айбоша. — Анімаційні ефекти можна настроювати, тобто визначати їх властивості під час роботи над презен-тацією. Зробімо це зі створеним нами ефектом Вхід — Ромб. Ef Mim>Mjft .PowerPoint [Амазонка] •; i j l ^ а й л Правка Вигляд ' Вст§вка - Формат сервіс Показ слайдв giKHO Довідка Adobe PDF X

І 43% т Ш • Arial ' 44 ' ^ B P ] : Ї Е І Е ї . .^Конструктор ^Створмтмслайд J

j фі йи' gg • «

^ ; j Power Presenter RE j

я Я

4**MP4WMh* Вхід джунглів Амазоні

Настройка анімац ч

Д о д а т и е ф е к т ^ ]

багато рекордсма $ Виділення • пгантська капв ' тварина, posMiporJ <Щ Вихід • собаку, яку відй гризунів. [ малень <£$ Щ.пяхипереміщення • наймен ш і ма в noW—uv»o.^ »•

.A' і . Виліт

ш

менше, ніж 100 г, I мавпи-ревуни з , таким гучним голосом, ш,о їм, заздрять

' навіть леви. Але Амазонку

2. Жалюзі

3. Прямокутник

4. Ромб

Щ 5. Шашки Напр Vrp

: Іншіефекти... ШвидКінь; ^ 1

Рис. 17.3. Застосування анімаційного ефекту до заголовка слайда

212


Для цього призначено область Зміна, що з'являється у Області завдань (рис. 17.4). Ця область містить кілька полів,у кожномуз якихможнавказати певні властивості анімаційних ефектів. Наприклад, у полі Початок ми можемо зазначити, коли саме потрібно розпочати виконання обраного ефекту, а у полі Напрямок обираємо, куди розгортати-меться Ромб (усередину чи назовні). За допомогою останнього поля визначаємо Швидкість, з якою відтворюватиметься ефект під час демонстрації слайда. Укажімо середню швидкість.

Щоб переконатися, що всі параме-три ефекту вказано правильно, можна натиснути кнопку Перегляд у нижній частині Області завдань.

— Зараз же спробуємо, — з цими словами Дуся натиснула вказану кноп-ку, і друзі побачили, як заголовок слайда розгортається у формі ромбу, а в Області завдань визначається, за який час відбувається цей ефект.

— Якщо вам не сподобалося, як відтворюється ефект, дуже легко змінити всі його властивості, починаючи розглянуті дії спочатку, — підсумував Айбоша?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14 • • «НМ Визначення та настроювання анімаційних ефектів

1. Відкрийте файл, що містить презентацію «Подорож Амазонкою» та перейдіть на третій слайд презентації.

2. До заголовка цього слайда застосуйте анімаційний ефект Вхід — Ромб так, як це було описано вище. Нагадаємо, що для ефекту визначено такі властивості: початок — після клацання, напрямок — усередину, швидкість — середня. Використовуючи кнопку Пере-гляд, переконайтеся, що ефект настроєно правильно.

• Настройка анімац • :: . : : ; v:: : v <'.-:-. ' :

X ш щ £ ' 3 t 3 "

E^J Додати ефект *

*S" Видалити

Зміна: Ромб

Початок:

I j ^ Після клацання v : Напрямок:

Усередину v ; Швидкість:

Середньо V

Дуже повільно Повільно і Ш З І Р Ш Я Ш Ш ^ Р М М

Дуже швидко ^ l * J I ЮрЯДОК JW

[ • Перегляд > ї р Показ слайдів

Рис. 17.4. Настроювання анімаційного ефекту

213


3. Для фотографії колібрі, розташованої біля заголовка слайда, застосуйте ефект Виліт, обравши напрямок руху знизу-справа. Швидкість демонстрації цього ефекту вкажіть як Швидко.

4. Основний текст слайда демонструватиметься протя-гом усього часу і виділятиметься лише в потрібний момент. Тому для цього об'єкта застосуйте ефект Виді-лення, а у способах виділення оберіть Обертання.

5. *Самостійно оберіть анімаційні ефекти, що їх буде застосо-вано до фотографій тварин. Не забудьте визначити парамет-ри обрайих ефектів та переглянути отриманий результат.

— Друзі, я думаю, що ми не все правильно зробили на слайді, — звернувся до песиків Петрик. — Адже спочатку на слайді з'являється основний текст, який глядачі почи-

•

нають читати. Після цього з ромбу розгортається назва слайда, а потім до нього вилітає колібрі. А далі починається ефект обертання тексту, що заважає читати його глядачам презентації. Тому мені здається, що текст разом з його ані-маційним ефектом має з'явитися на слайді першим. I лише після цього всі глядачі із цікавістю переглянуть все те, що міститься на слайді, не відволікаючись на обертання тексту. Тому змінімо порядок появи об'єктів на слайді.

6. *Область завдань слайда містить спеціальне поле, де зазначено, у якому порядку мають з'являтися об'єкти з анімаційними ефектами на слайді. Ми з'ясували, що основний текст має бути не третім, а першим. Виправмо це, указавши, що на слайді цей об'єкт по-винен мати номер один. Для цього у полі Порядок об'єктів (рис. 17.5) потрібно натиснути на основний текст слайду та за допомогою стрілочок, розташованих під цим полем, перемістити його на перше місце.

7. Перевірте правильність отриманого результату, натис-нувши кнопку Перегляд.

8. *3 допомогою кнопки Показ слайдів, що теж міститься в Області завдань, перегляньте лише відредагований слайд.

9. Збережіть розроблену презентацію та перегляньте всі слайди.

2 1 4


10.**Самостійно застосуйте аніма-ційні ефекти до четвертого слайда «Водний світ Амазонки» створе-ної презентації. Коли роботу буде завершено, перегляньте змінений слайд. Не забувайте час від часу у процесі роботи зберігати ство-рювану презентацію.

11.**Поверніться до перших двох слайдів презентації «Подорож Амазонкою» та застосуйте до них доцільні анімаційні ефекти.

12.Перегляньте отриманий результат та збережіть файл презентації.

ПЕРЕВІРСЕБЕ Опишіть послідовність д ій, які треба виконати, щоб призначити анімаційний ефекту презентації.

2. Які властивості мають анімаційні ефекти та якїхзмінювати?

3. *Якпереглянутилише.тойслайд,в ані-маційні ефекти якого вносили зміни?

4. *Якзмінити порядокдемонстраціїоб'єк-тів, для яких призначено анімаційні ефекти?

5. Якого правила слід дотримуватися, засто-совуючи анімаційні ефекти?

: Настройка анімац • X

<? ' і Ф і m

ЕЙГ змінити •

т и Видалити

Початок:

* д Після клацання Ш Ступінь:

360° за годиннико.. . V>'

Швидкість:

Середньо V.

1 ^ 3fc Заголов

2 ^ $ arnaz l ls

j 3 ^ ^ C e p e , . . v j

4 ^ # тапір

5 ^ f капібар

$ Порядок QFj

• Перегляд

Щ І Показ слайдів

Рис. 17.5. Зміна порядку об'єктів

17.2 КОПІЮВАННЯ, ДУБЛЮВАННЯ ТА ВИДАЛЕННЯ СЛАЙДІВ

У процесі роботи над електронними презентаціями часто використовуються слайди, що мають однакові макети. Для того щоб, створюючи слайди, не доводилося кожного разу низначати, який саме макет обирати, можна скопіювати слайд, що вже має потрібну структуру.

215


Щоб створити копію слайда, треба: • виділити слайд, копію якого ви хочете створити; • у пункті Правка Головного меню програми вказати

команду Копіювати; • перейти у те місце презентації, де слід розмістити

копію обраного слайда; • натиснути команду Вставити з меню Правка. Зверніть увагу на те, що скопіювати слайд — це лише

скопіювати об'єкти, а фон та інші властивості слайда до-ведеться визначати заново.

Якщо ж треба мати точну копію не тільки макету слайда та його об'єктів, а й усіх його властивостей, треба проду-блювати потрібний слайд. Для цього:

• натисніть слайд, дублікат якого слід створити; • у пункті Правка Головного меню програми виберіть

команду Дублювати. Іноді виникає потреба видаляти непотрібні слайди. Це

можна виконати так: • натисніть слайд, який треба видалити; • у меню Правка Головного меню програми вкажіть

команду Видалити.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 6. Для чого копіюють слайди? 7. У чому полягає відмінність між копіюванням та дублюванням

слайдів? 8. Опишіть послідовністьдій, необхіднихдлятого, щобскопіювати,

продублювати та видалити слайди. 9. *Ви створюєтедублікаттретьогослайда вашої презентації. Який

номер буде мати створений дублікат? Чи можна його перемі-стити у презентації?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Додайтеанімаційніефектидотематичних презентацій, над

якими ви почали працювати на попередньому уроці. 2. *Самостійно або в невеликих групах розробіть презентацію

про Україну, спільно з вчителем визначивши її обсяг та види матеріалів, що мають бути в презентації.

Л * 4 4

v ' V . Л \ ° Л і о taecL VII

ЕЛЕКТРОННІТАБЛИЦІ

• Знайомство з електронними таблицями • Формат клітинки. Будування діаграм

I <**m, • :,

: f e

:$ ' *»*• кі-лт*: * 0 к m; Or ••* а

Ш & s>

S y S * ^ ,

gjjj>l *>"<y"s. JUJ>Jk* г . - J • іИ«<МШ«»ІІІііМ(—>ІШГ '"'"*' ••" 1 "j,-;-<-'--,.---s-.'V-"-" Ч :' -",V"4"-i.

2 MJ,<J UU> ....* ; . i i . . i .;.<-,»« * <

ІМДИИ

'•ЖІЇЗЇЛ!:;..."" -,Mt''.iv.l

1&№»Я**« : esw*" !

кав* і

ulSSibes ф Хоріоні** rt>«4»e«fr 0Mrtiw* Сюр.

а; • wtf)

й^ш^^^^^^^іі.^

§ 18. ЗНАЙОМСТВО 3 ЕЛЕКТРОННИМИ ТАБЛИЦЯМИ

18.1 ПРИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ

Над Амазонкою вставав світанок, але всі пасажири со-лодко спали у своїх каютах. Учора до пізньої ночі кожна команда представляла свою країну на вечорі дружби, улаш-тованому н£? «Дельфіні» за пропозицією Петрика та Дусі. Хлопці готувалися до цієї події не один день, тому електрон-на презентація про Україну була визнана найкращою.

На сьогодні було заплановано цікаву подорож на *

гідроплані, але вранці капітан «Дельфіна» терміново роз-будив пасажирів.

— Шановні учасники експедиції! — звернувся капітан до всіх присутніх на палубі. — Ми отримали тривожну радіограму. Учора, пролітаючи на гідроплані над басейном Амазонки, пілоти помітили, що неподалік від цього місця утворилася лагуна, у яку потрапило багато представників водного світу Амазонки. Оскільки наближається велика спека, то всі тварини та риби, відрізані від великої ріки, можуть загинути.

— Відправмося в науково-рятувальну експедицію, — запропонував друзям. Стасик. — Дослідімо умови, у які потрапили тварини та риби. Якщо представникам водного світу Амазонки дійсно загрожує небезпека, то разом з ря-тувальниками допоможемо їм.

— Я пропоную, щоб до складу рятувальної групи залу-чили саме нас, — звернувся до всіх Петрик. — Адже на початку нашої експедиції ми з Дуською та Айбошею ман-дрували берегом Амазонки, тому ми добре засвоїли уроки виживання в джунглях.

— Так, — підтримав друга Тарасик. — Нам доведеть-ся продиратися крізь джунглі, де крім індіанців ніхто та ніколи не проходив. Тому члени експедиції повинні бути спритні та витривалі.

2 1 8

§ 18. Знайомство з електронними таблицями

— Крім того, ми найменші, — весело гавкнула Дусь-ка. — Тому і продуктів нам потрібно небагато. Адже ви всі добре знаєте, що в джунглях кожний грам зайвого вантажу важить дуже багато.

— Гаразд, — підтримали пропозицію пасажири «Дель фіна». — Хоча ми залишимося на кораблі, ви завжди мо-жете розраховувати на нашу допомогу. Ми постійно будемо на зв'язку.

Хлопці та Дуська спустилися до своєї каюти та почали збирати речі. Кожен добре розумів, що треба взяти лише найнеобхідніше. Але коли друзі почали збирати рюкзаки, у них нічого не виходило.

— Петрику, — звернулася Дуська до господаря, — по-дивись, що ти наробив. Ти поклав до свого рюкзака намет та всі консерви, от він у тебе і не закривається.

— Тарасику, — звернувся Петрик до друга, — може, до твого рюкзака влізуть консерви?

— Ні, Петрику, — відповів хлопець. — У мене теж важкий рюкзак, адже я упакував усю крупу, що отримав на камбузі.

— Стасику, — звернулися друзі до хлопця, — може, твій рюкзак легший?

— Так, — погодився Стасик. — Але до нього вже нічого не влазить. Адже я поклав у рюкзак сухарі, а вони разом із чайником зайняли все місце.

— Ні, так у нас нічого не вийде, — зажурився Петрик. — Вивантажуймо рюкзаки та почнімо збиратися знову.

За цією справою і застав друзів Асімо, який приніс до каюти хлопців заряджені та підготовлені до експедиції ноут-Оуки. За андроїдом, затягуючи до каюти каністри з водою, убіг Айбоша.

— У нас ніяк не виходить скласти речі так, щоб вага всіх трьох рюкзаків була однаковою, — поскаржився Асімо Огасик.

— Це зовсім не проблема, — звернувся до хлопців po-Оот. — Особливо для тих, хто добре розуміється на елек-тронних таблицях. Я пропоную ненадовго затримати поча-ток нашої експедиції, аби вивчити основні способи роботи

2 1 9

Глава VI I . Електронні таблиці

з електронними таблицями. 3 допомогою отриманих знань ми зможемо краще підготуватися до експедиції.

Щоб обробляти числову інформацію, програмісти ство-рили спеціальні програми — електронні таблиці. їх так називають тому, що значення величини, записане в будь-якій клітинці цієї таблиці, можна визначати, задаючи спеціальний алгоритм обчислювання, використовуючи значення величин з інших клітинок.

«Батьком» електронних таблиць вважають Дена Брікліна, який спільно із Бобом Френкстоном у 1979 році розробив програму VisiCalc для комп'ютера Apple II. Ця програма змог-ла перетворити комп'ютер з рідкісної та дорогої і грашки на масовий інструмент для бізнесу. Далі на ринку програм з'явилися різні представники цього виду програмного забез-печення - SuperCalc, Microsoft MultiPlan, Quattro Pro, Lotus 1-2-3, MicrosoftExcel, OpenOffice.org Calc, Ta6nnu,iAppleWorks i gnumeric.

Ми познайомимося з електронними таблицями Microsoft Excel. Вони надають користувачеві такі основні можли-вості:

• уводити, редагувати та форматувати табличні дані; • виконувати розрахунки; • будувати графіки та діаграми за введеними даними та

виконаними розрахунками; • форматувати області діаграм; • уставляти в таблицю різні об'єкти. — Ви добре знаєте, — продовжив розповідь Асімо, — як

треба завантажувати програми. Тому пропоную вам само-стійно запустити програму Microsoft Excel та уважно роз-дивитися її вікно на екрані (рис. 18.1).

Усі способи редагування та форматування, з якими ви • познайомилися у процесі роботи з MS Word та MS PowerPoit, поширюються і на Microsoft Excel.

Документ, з яким працює програма Microsoft Excel, називають книгою. Як текстовий документ складається з окремих сторінок, а електронна презентація містить слай-д и , т а к книга складається з окремих аркушів, що мають назви Аркуші, Аркуш2 тощо. Ці назви можна змінювати

2 2 0


для того, щоб зазначити, яка саме інформація міститься на даному аркуші.

Усю робочу область аркуша поділено на клітинки однакового розміру. Кожна клітинка утворюється на перетині певного стовпчика та рядка. Всі стовпці названі латинськими літерами, а рядки пронумеровані. Тому кожна клітинка має свою адресу, яка складається з назви стовпчика та номера рядка, на перетині яких вона і лежить. Побачити адресу клітинки можна у полі імен.

— Це як у грі «Морський бій», — зрадів Петрик власним спогадам. — Пам'ятаєш, Дусю, як ми з тобою грали в цю гру? Для того, щоб потопити корабель, ми повинні були вказувати його координати, що теж складалися з назви стовпчика та номера рядка.

— Звичайно пам'ятаю, — погодилася з господарем Дуся. — Але досить часто корабель займав в нас не одну клітиночку, а кілька. Як це можна описати в електронних таблицях?

I Поле імен r - Рядок формул

В Microsoft Excel - КнигаІ m m їй | Файл Правка Вигляд Вставка Формат Сервіс fiaHi Вікно Довідка _ t5 X і A Ш j Arial &10 д Ж K п m ш ш м ~ , ^ л ^ " — — — — --- ^- .?•

' о? ~ : * ' " А В j C _J ; ""b [" в E Z E I X H i г ; н — J

2 ' 3 і

І 4 5 і г Поточна клітинка 6 ; 7-І I Г

_ [ 0 і w 9 і 10 11. l, .,., ,.... ... • # j н < • м \ Аркуші/ Аркуш2 і АркушЗ / l< > I Готово

І'ис. 1 8 . 1 . В і к н о п р о г р а м и Microsoft Excel

2 2 1

Глава VII . Електронні таблиці

кг ітиь ка

Рис. 18.2. Що може містити

дані —— і—формула — Для цього, — відповів Ай-боша, — використовують діа-пазон — прямокутну область клітинок, найменший розмір якої дві клітинки.

— А куди ж потрібно вводити дані? — не зрозумів Стасик.

клхтинка — Дані завжди вводять лише в поточну клітинку, — пояснив

андроїд. — Поточною називають виділену в даний момент клітинку. Її окреслено потовщеною рамоч-кою, а адресу цієї клітинки відображено в полі імен. До клітинок можна вводити числові чи текстові дані або ж записувати формули, за якими програма буде виконуватц розрахунки (рис. 18.2). Будь-яку формулу треба почи-нати зі знаку «=».

Для того щоб виділити будь-яку клітинку, достатньо натиснути на ней. Указівник миші при цьому повинен мати вигляд світлого хрестика. Для виділення всього стовпчика чи рядка треба натиснути їх заголовок.

ПЕРЕВІР СЕБЕ >>ттшшаншшшж 1. Для чого призначені електронні таблиці? Коли і ким були

розроблені перші електронні таблиці? 2. Які основні можливості має програма MSExceft 3. Як називають документи, з якими працює MS ЕхсєІ, та з чого

вони складаються? 4. Щ о таке клітинка таблиці? Щ о розуміють під адресою клітин-

ки? 5. Яку клітинкутаблиці називають поточною? Як можна побачити,

що клітинка є поточною? 6. Що таке діапазон клітинок та який його найменший розмір? 7. Як, перебуваючи в поточній клітинці, виділити будь-яку іншу

клітинку? 8. Як виділити весь стовпчик чи рядок електронної таблиці? 9. Яктребарозпочинатизаписуватибудь-якуформулув клітинці

електронної таблиці?

2 2 2


18.2 ОСНОВНІ СПОСОБИ РОБОТИ 3 ЕЛЕКТРОННИМИ ТАБЛИЦЯМИ

— Почнімо вже розподіляти вантаж, — запропонував друзям Петрик.

— Добре, але зробімо це за допомогою електронних та-блиць, — відповів Асімо. — Пропоную на першому аркуші ввести назви стовпчиків, які ми будемо використовувати в нашій таблиці. Але на відміну від текстового процесору, дані, уведені у клітинку, потрібно зафіксувати, тобто за-значити, що ви завершили введення даних у клітинку. Це можна зробити кількома способами:

• натиснути клавішу Enter; • натиснути будь-яку іншу клітинку; • перейти до іншої клітинки, використовуючи клавіші

керування курсором. Дуся зафіксувала у клітинці A1 текст «Назви пред-

метів» та побачила, що він зайняв і частину другої клі-тинки.

— Це відбувається лише тоді, — пояснив таксі електрон-ний песик, — коли сусідня клітинка порожня. Якщо ж у ній теж містяться дані чи формула, то частину інформації, що вийшла за межі попередньої клітинки, ви просто не по-бачите. Але це не значить, що введена інформація зникла. Щоб її побачити, достатньо виділити клітинку і перегля-нути її повний уміст у рядку формул. За допомогою рядка формул взагалі можна і переглядати вміст клітинки, і змінювати його, уводячи потрібні дані безпосередньо H рядок формул.

— Але ж це незручно, — зазначила Дуська. — Ми ж не будемо кожного разу використовувати рядок формул, щоб переглядати вміст клітинки.

Згоден, — гавкнув Айбоша, — то ж змінімо ширину . стовпчика, щоб у ньому поміщався весь текст. Для цього иІднодимо вказівник до правої границі стовпчикаА і в той момент, коли вказівник набуде вигляду подвійної стрілоч-н її, натискаємо ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, перетягуємо границю стовпчика вправо.

2 2 3

Глава VII. Електронні таблиці

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 15 Основні способи створювання та заповнювання електронних таблиць «Збираємо рюкзаки», I частина

1. Запустіть програму Microsoft Excel. Уважно роздивіться нові елементи, які ви побачили у вікні цієї програми. Визначте призначення нових елементів вікна програми.

2. Спробуйте виділити різні клітинки, окремі стовпчики та рядки таблиці.

3. Використовуючи смуги прокручування, визначте, скільки стовпчиків та скільки рядків може містити-ся у таблиці. Запишіть у зошит назву останнього стовпчика та номер останнього рядка.

4. Створіть заготовку для електронної таблиці, над якою працюють друзі, увівши до клітинкиАІ текст «Назви предметів», у B1 — «Кількість предметів», а у C1 — «Вага одного предмету, кг» .

5. Змініть ширину стовпців так, щоб інформація у клі-тинках була видна повністю. Уведіть імена хлопців, чиї рюкзаки збиратимуться. Заголовок створеної таблиці повинен мати вигляд, наведений на рис. 18.3.

6. Уведіть, які предмети та в якій кількості візьмуть хлопці в експедицію, а також зазначте у таблиці вагу кожного предмета (рис. 18.4).

fiMllt(IMtll I XI t'l lilll1f.il r- lfr-'it*l

i S I Файл Правка Бигляд Вставка Формат Сі азвіс Дані Вікно Довідка •й Ш$ $itk ] " і'їм.і - . S > X

_ 4 g l Arial Cyr * 1 0 4 f l f a 4 f c В • « « зі ' " P 't$ § * s * s „— - ";". J А ' H ВЗ ЯГ" ! m U m m m

n l . . А . в...; і І Г ™ ! ~ Г ^ ! . Т Г ! ' . " ~ ^ D I . l ' f . . ' L ' л f 1 В з д и предметів Кількість предметів Вага одного предмету, кг Петрик Стасик Тарасик

2 L>, I і н і :/;;__;

4 5 6" ]' ' ' ' ' ' ;

. : 7 . .. . , , ,j . .

?:. 8

: 9 ' 10 щ

| н ^ • н\Листі/Лист2/ЛистЗ/ :< ШШШШМіШШШйii Л M " I Готово

Рис. 18.3. Створення заготовки таблиці

2 2 4


G Micrusuft fX<l*l Книга/ ' ' "-' V-''" '' ' ' ' ' . " , •'" ' ' ' •-"'•; .'. ' ' Q ® « 1

' : іЗ файл Правка Вигляд Вставка Формат Сервіс Дані Бікно Довідка _ я x J

'LuS^L J l і Arial Cyr " 12 * , Ж Ж 0 j ..,..LH„.,Vb.,,„I ..,,.-.-.*" ,,.'. • ,.,,, t7" ' •.*..'• -' 4 - ш

А ' Г Г ' ~ fx Вніст рюкзаків

~А ~ Г Т П С __ ~ ~ ~

_ _ D' Лг ,,„. Назви предметівІКількість предметів Вага одного предмету, кг Петі:

і Намет 1 7 _3 Чайник 1 1,5

4 Консерви 14 0,25 5 Крупа I 6 0,5

[ 6 Цукор 30 0,005 . 7 Чай 25 0,002

S Сухарі f i f a \ :;„,. 4 0,5 ...

j 9 Овочі „ . - , А , , . І ' ., i n . n / „ , 5 4 І10 Фрукти . j 4 3 і 11 Ліхтарик 4 0,3 і Ї2 Мачете 3 ' " " " " ' • ~ 1

113 . ; V I

Г ' • м \ Л и с т 1 1 ЛистЗ X ЛистЗ / j ^ > I I ^ T O E O ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ттші ,: _ • J Рис. 18.4. Кількість та вага предметів

7. Будемо самостійно визначати, скільки і яких саме предметів візьмуть Петрик та Стасик, а комп'ютеру доручимо визначити, що залишиться нести Тарасику. Для цього в клітинку F2 потрібно занести формулу, за якою буде здійснюватись розрахунок. Треба взяти загальну кількість предметів, що міститься в клітинці B2, та відняти від неї значення кількості предметів, що несуть Петрик (цю інформацію беремо з клітинки D2) та Стасик (а ці дані є в клітинці E2). У клітинку F2 запишемо формулу визначення предметного вмісту рюкзака Тарасика: =Б2 - D2 - E2 (рис. 18.5).

8. Перевіримо правильність розрахунків. Для цього введемо у клітинку D2 значення 1 (тобто доручимо

-j • - у f~" § ' 1 ^ c T""""D ? E T ^—у— I іНазви предметів Кількість предметів Вага одного предмет\Петр_ик Стасик Тарасик j j H a M 8 T ^ p ^ 7 [ "їХ"~" o l=B2-D2-E.2

І'ис. 18.5. Уведення формули

2 2 5

Глава V I I . Електронні таблиці

Петрику нести один намет), у клітинку E2 запишемо 0 (Стасик не буде нести намет), а у клітинку F2 за-пишемо формулу, що розробили до цього (рис. 18.5). Якщо все зроблено правильно, то ми побачимо, що після натискання клавіші Enter, формула залишилася в рядку формул, а у клітинці з'явилося значення 0. Це свідчить, що Тарасик не повинен нести намет, що повністю відповідає дійсності.

9. Запишемо формули, за допомогою яких розрахуємо кількість речей кожного виду, що понесе Тарасик. Ос-кільки ці формули будуть аналогічні до тієї, що запи-сана у клітинці F2, виділимо цю клітинку і підведемо вказівник до її правого нижнього кута. Указівник має форму хрестика. Натиснувши і втримуючи ліву клаві-* шу миші, потягнемо маркер заповнення вниз до остан-ньої клітинки створюваної таблиці. У всіх клітинках стовпчика F з'явилися певні значення (рис. 18.6). Якщо виділити будь-яку клітинку цього стовпчика, то в рядку формул побачимо формулу, записану в цій клітинці.

10.Уведіть кількість речей, призначених для Петрика та Стасика, і перевірте, чи правильно розраховано те, що

I . P . " ! ' E ' . r D E 1 T 1 G Петрик[Стасик Тарасик Петрик Стасик Тарасик

; ; : і 0 J г ^ т 1 0 0

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

, 1

14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

•

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

• : . I -..

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3 .„ „.......„...

1 14 6

30 25

4 ,,. § 4 4

• 3 .„ L . ^ z _

- g j

Рис. 18.6. Використання маркеру заповнення

2 2 6


залишилося нести Тарасику. Слідкуйте уважно, щоб у процесі заповнення таблиці не з'явилися від'ємні значення!

11.Визначте вагу кожного рюкзака. Результати запишіть у клітинці D13 (для Петрика), E13 (для Стасика), а комп'ютеру доручіть визначити вагу рюкзака Та-расика у клітинці F13. Для Петрика, наприклад, це потрібно зробити так. Кількість кожного виду пред-метів, які він має нести, слід помножити на вагу одно-го предмету. Так визначимо загальну вагу однакових предметів. А потім потрібно додати знайдені результа-ти. Формула для цих обчислень буде виглядати так: = D2 * C2 + D3 * C3 +D4* C4+D5 * C5 + D6 * Сб + D7 * C7 + D8 * C8 + D9 * C9 + D10 * СЮ + D11 * C11 + D12 * C12.

Зауваження від Асімо »Не хвилюйтеся , формула обов 'язково поміститься у клітинку, навіть якщо її не буде видно у клітинці повністю. Контролювати процес уведення форму-ли можна за допомогою рядка формул. Полегшити введення довгих формул можна, якщо не вводячи адресу клітинки, натиснути цю клітинку. При цьому у формулі з 'являється адреса визначеної клітинки.

12.Уведіть формулу, за якою буде розраховано вагу рюк-зака Петрика, використовуючи описаний вище спосіб. Зафіксувавши формулу в клітинці, перевірте отрима-ний результат обчислень.

13.*Якщо вагу першого рюкзака розраховано правильно, запишіть у визначених клітинках аналогічні формули для розрахунків ваги рюкзаків Стасика та Тарасика.

14.*Допоможіть друзям скласти рюкзаки так, щоб їх вага була якомога більш однаковою. Для цього радимо не визначати спочатку, що понесе Петрик, потім запису-вати вантаж Стасика, а тільки після цього доручати комп'ютеру рахувати, скільки і чого саме понесе Та-расик. Усе це треба робити одночасно, намагаючись от-римувати на кожному кроці обчислень майже однакову вагу всіх трьох рюкзаків. Тому далі слід, видаливши

2 2 7


кількість предметів, що мав нести кожен з хлопців, почати процес завантаження рюкзаків спочатку.

15.*Хлопці змогли урівноважити вагу рюкзаків з точністю до 1 г. Середня вага кожного рюкзака дорівнювала 18,033 кг. Чим ближче отриманий вами результат до вказаного, тим краще.

16.Запишіть вагу рюкзака кожного хлопця в зошит, а створену таблицю збережіть у файлі рюкзак.хІв.

3 ПЕРЕВІРСЕБЕ Ш Ш Ш Н П М Н М І Ю.Для чого фіксують уведення даних у клітинку та як це потрібно

робити? 11. Як змінити ширину стовпчика електронної таблиці? 12.Для чого призначено рядок формул? 13. Як поширити формулу, записану в одній клітинці, на інші клі-

тинки?

18.3 ОФОРМЛЕННЯТАБЛИЦЬ

— Навчімося надавати розробленим таблицям приваб-ливішого вигляду, — запропонував Айбоша. — Перше, що потрібно зробити, це окреслити зовнішні та внутрішні межі

в т н г т і

_2_ 3 4 5 В

ГГ 8 9

J0_ .11 12

Назви предметів Кількісті Намет Чайник Консерви Крупа Цукор Чай Сухарі Овочі Фрукти Ліхтарик Мачете

13 .1.4. 15.

\ж hi .18 19 20 | „

Фпрм.п клітинок Грст Число ;; Вирівнювання !; Шрифт | Межа ; Візерунки ;j Захист ;

; Лінія тип лінії:

; r~~ '"y" '"" Немає • -

Окремі немає зовнішні внутрішні

Напис Напис

Напис Напис

• О ш ®ш і Виберіть тип лініїта вкажіть мишею, до чого його необхідно застосувати: до I окремих меж або до всього виділеного діапазону (кнопки вгорі).

3 [ касУвати

Рис. 18.7. Окреслення меж таблиці

2 2 8


нашої таблиці. Адже якщо створену таблицю надрукувати, то на папері не буде поділу таблиці на клітинки, хоча вся інформація в них залишиться.

Щоб змінити вигляд таблиці, треба (рис. 18.7): • виділити таблицю (або певний діапазон клітинок),

для цього натиснемо ліву клавішу миші на першій клітинці потрібного діапазону та, не відпускаючи клавішу, розтягнемо рамку виділення до останньої потрібної клітинки;

• відкрити меню Формат, а в ньому вибрати пункт Клітинки;

• у вкладці Межа визначити, які саме межі потрібно відобразити;

• зазначити, що потрібно створити зовнішні та внут-рішні межі і обрати для них тип ліній',

• натиснути кнопку OK. — Доречно виділити іншим кольором клітинки з назвами

стовпчиків таблиці, — продовжив розповідь Асімо. — Про-поную змінити фон цих клітинок. Для цього треба:

• виділити діапазон потрібних клітинок; • відкрити меню Формат і вказати в ньому пункт

Клітинки; • у вікні налаштовування параметрів (рис. 18.8) вибрати

вкладку Візерунки і визначити колір фону виділених клітинок. Тут же можна вказати і візерунок, яким буде виконано заливку;

• натиснути кнопку OK.

Оформлення електронних таблиць <<Збираємо рюкзаки», II частина

1. Відкрийте файл рюкзак.хІв, у якому міститься створена на попередній практичній роботі електронна таблиця.

2. Окресліть зовнішні та внутрішні межі таблиці. Не забудьте вказати mun ліній для цих меж.

3. Змініть колір фону клітинок з назвами стовпчиків. 4. Укажіть інший колір фону для клітинок, у яких

обчислюється вага рюкзаків хлопців.

• ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16

229

Гла e a V N . Електрон ні таблиці

Формат клітинок

і Ч и с л о I Вирівнювання J^ Шрифт | Межа j Візерунки j Захист j

Заливка клітинок Колір;

i j __ Немаєкольору _ I • • • • • • • •

В и ш в в в в ж В BP fl як як в в в шт Г~1 ГгЯІ <m шж tш& шш шш • t Jjt ш Я • В м

g :"~.1 • . ; P ' ^ J

В В • • В ff В f j в в • m в в в в

Зразок

Візерунок:

OK Я Скасувати

Рис. 18.8. Зміна фону клітинок

5. Збережіть змінену таблицю у файлі під тією самою назвою.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 14.Як окреслити межі створеної таблиці? 15. Як змінити колір фону клітинки електронної таблиці?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Завдання від Стасика

Поспішаючи до лагуни, ми повинні були здо-лати нелегкий шлях джунглями. Першого дня ми пройшли 20 % всього шляху і ще 2 км. Другого

I дня — 50 % залишку і ще 1 км. Третього дня — І 25 % шляху, що залишився, і ще 3 км. Останні 5='- 18 км шляху ми пройшли за четвертий день. Виз-

2 3 0


начте довжину всього шляху, який ми здолали, мандруючи джунглями. Щоб розв'язати цю задачу, складіть програму Н А М та перевірте правильність її роботи у середовищі про-грамування АЛГО.

2. *Завдання відАсімота Айбоши Узятих із собою запасів питної води не виста-

чило на всю1 подорож. Коли ми знайшли дже-рело, воду з якого можна було вживати, перед нами постала доволі складна задача. У нашому розпорядженні було три каністри — місткістю 8 л, 5 л та 3 л. Першу каністру ми повністю за-

повнили водою з джерела, а дві інші каністри залишили порожніми. Допоможіть нам відміряти рівно 4 л питної води, які ми поділимо по 1 л між Петриком, Стасиком, Тарасиком і Дуською. За скільки переливань це можна зробити? У якій каністрі ми отримаємо потрібний об'єм води? Процес переливань оформіть у вигляді таблиці з необхідними обчисленнями у програмі MS Excel.

3. *Завдання від Дуськи Коли ми мандрували до лагуни, я вперше побачила

в джунглях равлика, який намагався дістатися вер-шини високої пальми, де на нього давно чекала подру-

га — пташка-муха. Але рухався равлик незвично. За день він піднімався на 9 м, а вночі уві сні сповзав вниз на 8 м. Пташка могла очікувати на равлика лише 8 діб. Вона звернулася до мене, аби я допомогла їй визначити, чи дочекається пташка свого товариша, якщо пальма заввишки 15 м. Для відповіді на це запитання я скористалася програмою MS Excel, ство-ривши спеціальну електронну таблицю. В ній визначалося, на якій висоті наприкінці дня буде равлик, і висоту равлика над землею вранці. А ви б змогли допомогти пташці відповісти im це запитання?

, ? ' | ^ Ш Ш [ ЩаШИИЯШш § 19. ФОРМАТ КЛІТИНОК.

БУДУВАННЯ ДІАГРАМ

19.1 ФОРМАТКЛІТИНКИ. АБСОЛЮТНА АДРЕСА КЛІТИНКИ

На п'ятий день подорожі, здолавши нелегкий та довгий шлях непрохідними джунглями, друзі знайшли велику лагуну.

— Треба швидко дослідити умови в лагуні та визначити кількість тварин і риб, що тут мешкають, — звернувся до друзів Петрик.

— Я можу визначити кількість рибок, що потрапили до пастки, — запропонувала Дуська. — Я знайду рибок та до-ручу їм зібрати всіх інших на збори. А там вже швиденько порахую всіх представників водного світу.

— А я пропонуюдоручитикапібарам(рис. 19.1)зібрати гризунів, — підтримав таксу Тарасик.

— Ну а хижаків порахуємо за фотографіями, що я зро-блю своїм фотоапаратом, — звернувся до друзів Айбоша.

Для того щоб визначити, чи є загроза для тваринно-го світу Амазонки, друзі повинні були встановити, як змінюватиметься кількість представників кожного виду мешканців лагуни впродовж спеки. Але за яким законом теоретично має змінюватися кількість живих організмів?

— Друзі, — звернувся до всіх Асімо, — пам'ятаєте, на кораблі вчений-біолог сказав нам, щоб ми обов'язково про-читали інструкцію, яку він нам вручив?

3 цими словами робот ви-тягнув з рюкзака конверт, який хлопці отримали від членів наукової експедиції на «Дельфіні». Відкривши його, вони прочитали таку записку:

Рис. 19.1. Родина капібар

2 3 2

§ 19. Формат клітинок. Будування діаграм

Дорогі друзі! Оскільки я вже багато років займаюся біологією та досліджую

тваринний світ нашої планети, то хочу вас повідомити, що кількість живих організмів, які мешкають у лагуні, змінюється за законом, який стверджує:

приріст кількості будь-якого виду живих істот прямо пропорційний до їх кількості,

а зменшення прямо пропорційне до квадрату їх кількості. Спробуйте самі записати потрібну для розрахунків формулу

та з її допомогою визначити, чи є загроза життю у лагуні. У разі потреби зв'яжіться зі мною за допомогою рації.

Успіхів вам!

— Нехай N — кількість тварин деякого виду на початку місяця, — почав розмірковувати Стасик. — Тоді приріст кількості тварин прямо пропорційний до цього числа, тобто kN, де k — коефіцієнт, що залежить від умов існування та ниду тварин.

— А зменшення кількості, — підтримав хлопця Пе-трик, — прямо пропорційне до квадрату кількості тварин, тобто qN2, де q — теж певний коефіцієнт пропорційності.

— Але ж ми повинні врахувати дію обох чинників, — гавкнула Дуська, — адже одночасно відбувається і приріст кількості тварин і зменшення їх кількості. Тому зміна кількості тварин певного виду за місяць визначається так: ЛN = kN - qN2.

— А як ми дізнаємося коефіцієнти пропорційності k I <i'? — не міг заспокоїтися Тарасик.

— За допомогою рації, що я весь час несла у своє-му рюкзаку, — відказала Дуська. — Ми зв 'яжемося u «Дельфіном», і науковці нам допоможуть. А поки що ми маємо розробити електронну таблицю для визначення кількості тварин кожного виду, що будуть мешкати в лагуні ишірикінці періоду спеки.

Але мені здається, — невпевнено розмірковував ІІетрик, — що цей закон описує зміну кількості живих організмів за рік, а ми намагаємося його застосувати для кожного місяця. Чи можна так робити?

2 3 3


— Зважаючи, що всі процеси на Амазонці відбуваються набагато швидше, ніж у звичайному світі, можна застосо-вувати цей закон для визначення кількості тварин і через кілька місяців, — відповів Айбоша.

— Але потрібно пам'ятати, — звернувся до друзів Пе-трик, — що кількість тварин, яку ми будемо заносити до нашої таблиці, може бути лише натуральним числом.

— Тому навчимося змінювати формат даних, які містяться у клітинках електронної таблиці, — запропо-нував друзям Асімо. — Для цього треба (рис. 19.2):

• виділити клітинки, формат яких змінюватиметься; • у меню Формат вибрати пункт Клітинки; • у вікні, що з'явилося на екрані, відкрити вкладку Чис-

ло; • у полі Числові формати вказати формат даних, які

містяться у виділених клітинках. Тобто, треба обрати

Формат клітинок

Число \ Вирівнювання : Шрифт j Межа j Візерунки Захист

Числові формати:

іагальнии

Грошовий Фінзнсовий Дата Час Відсотковий Дробовий Експоненційний Текстовий Додатковий (усі формати)

f Зразок - • 110,00

Кількість десяткових розрядів: І2

Q Розділяти групи розрядів ( )

Від'ємні числа:

-1234,10

-1234,10 -1234,10

Числовий формат використовується для показу чисел у найбільш загальному вигляді, Грошовий і фінансовий формати надають спеціальне форматування для показу грошових значень.

OK Скасувати

Рис. 19.2. Змінювання формату клітинок

2 3 4


числовий і вказати, що кількість десяткових розрядів складає нуль знаків (лише цілі числа);

• натиснути кнопку OK.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17 Змінювання форматуклітинок. Використання абсолютних адрес

1. Запустіть програму Microsoft Excel. 2. Створіть заготовку таблиці для введення початкових

даних. Для цього в першому стовпчику вкажіть назви ве-личин, які треба ввести do по-чатку розрахунків, а в другому стовпчику визначте клітинки для введення цих величин. Змініть фон цих клітинок. Макет таблиці набуде вигляду, наведеного на Рис. 19.3. Заготовка рис . 19 .3 . для введення

3 . У КЛІТИНЦІ A4 в в е д і т ь т е к с т початковихданих «Місяць», щоб у наступних клітинках цього стовп-чика визначати номер місяця від початку спеки, а у клітинці B4 запишіть «Кількість істот» , адже в наступних клітинках цього стовпчика визнача-тиметься кількість тварин або риб, що мешкають у лагуні, наприкінці відповідного місяця.

4. Визначимо нумерацію місяців у таблиці. Для цього у клітинці A5 запишіть номер 1, у клітинці A6 — 2. Виділіть ці клітинки. Над маркером запо-внення у правому нижньому кутку виділеної області вказівник набуває вигляду хрестика. Натисніть маркер заповнення лівою клавішею миші та розтягніть область виділення на всі клітинки першого стовпчика, у яких мають бути номери місяців. MS Excel автоматично продовжить нумерацію, адже ми поширили формулу, визначивши закон формування наступного елемента числової послідовності за відомим значенням поперед-нього елемента.

' А В 1 k = 2 q = 3_ N =

2 3 5


А в _ 1___ k =

2 q =

3 N =

4 Місяць Кількість істот

5 1

6 2 7 3 " 8 4 *

~9 5 10 6 11 7 .

j T 8

Отримана таблиця повин-на мати вигляд, наведе-ний на рис. 19.4.

5. У клітинку B5 запищіть формулу для обчислення к і л ь к о с т і і стот одного виду, що мешкатимуть у лагуні, наприкінці пер-шого місяця спеки. Для цього до кількості

тварин, що була до даного моменту (вона є в клітинці B3), потрібно додати число, на яке збільшилася кіль-

•

кість тварин (це добуток початкової кількості тварин з клітинки B3 та коефіцієнта

Рис. 19.4. Заготовка таблиці після визначення нумерації місяців

k, значення якого візьмемо з клітинки B1) та відняти число, яке показує, на скільки тварин зменшиться кількість. Для визначення останнього числа потрібно початкову кількість з клітинки B3, піднести до ква-драту та результат помножити на значення коефіцієнта q, яке зберігається у клітинці B2. Таким чином, фор-мула, що буде записана у клітинку B5, матиме такий вигляд: = B3 + B1 * B3 - B2 * B3 * B3.

6. Змініть формат даних у стовпчику В таблиці, указав-ши, що ми будемо опрацьовувати лише натуральні числа.

7. Збережіть створену таблицю у файлі з назвою mea-puHu.xls.

— А тепер ми будемо копіювати введену формулу в інші клітинки стовпчика В? — запитав у друзів Тарасик.

— Я не певен, що так потрібно робити, — пояснив хлоп-цям Петрик. — Для того, щоб визначити кількість тварин наприкінці другого місяця спеки, потрібно до початкової кількості тварин додати зміни, що відбулися протягом цього місяця. Але початковою кількістю тварин цього разу буде їх кількість в кінці попереднього місяця. Тому для другого

2 3 6


місяця початкова кількість тварин міститься в клітинці B5. А коефіцієнти k і q мають ті ж самі значення, що й попереднього місяця. Отже, їх значення треба взяти з тих самих клітинок B1 і B2.

— У цьому разі можна вказати, що під час перетягу-вання формули не потрібно змінювати номер у адресі клітинки, — пояснив друзям Асімо. — Для цього ви-користовують абсолютну адресу клітинки. Визначаючи її, перед літерою та числом в адресі клітинки треба пос-тавити символ « $ » . Записуючи формули, доцільно вико-ристовувати абсолютні адреси тих клітинок, які містять значення сталих величин.

— Зрозуміло, — зрадів Тарасик. — У клітинці B6 ми маємо записати таку формулу:

= B5 + $B$1 * B5 — $B$2 * B5 * B5. А вже після цього можна буде перетягувати формулу до

всіх клітинок стовпця В. 8. Уведіть формулу для визначення кількості тварин пев-

ного виду в клітинку B5, а після цього перетягніть її нд дев'ять клітинок стовпчика В. Не забудьте змінити формат клітинок.

9. Щ о б перевірити пра-вильні сть обчислень у таблиці, пропонуємо ввести такі початкові значення: k*=l, q=0,001, N=2. Порівняйте отри-мані результати з ре-з у л ь т а т а м и х л о п ц і в (рис. 19.5).

10.*Прослідкуйте, як буде змінюватися кількість тварин у лагуні за різної початково ї к ількост і тварин (розгляньте ви-падки, коли початкова кількість дорівнює 10, 100, 500, 1000, 1500).

237

А В 1 k = 1 2 Q = 0,001 3 N = 2 4 Місяць Кількість істот

_ 5 1 _ 4 б 2 8 7 _3 16 8 _ 4 32 9 5 62 10 6 120 11 . 1 226 12 8_ 401 13 9 642 14 10 872

Рис. 19.5. Перші результати


Отриманий у кінці п'ятого місяця ре-зультат запишіть у зошит та зробіть висновок. 11. *Дослідіть, як змінюватиметься кількість тварин певного виду, якщо при незмінній початковій кількості

Рис 19 6 Значення тварин змінювати коефіцієнти пропор-коефіцієнтів k, дНЯ Дійності k і q. Пропонуємо провести

дослідження з початковими даними, •* наведеними в таблиці (рис. 19.6).

**Для трьох власних тестів початкові дані оберіть '

12 . * В и з н а ч т е к і л ь к і с т ь тварин кожного виду, які • залишаться у лагуні, якщо друзі дізналися їх почат-кову кількість та значення к о е ф і ц і є н т і в ( р и с . 1 9 . 7 ) . Зважаючи, що спека триває протягом п'яти місяців, виз-начте, яких тварин потрібно рятувати. Висцовок запи-шіть у. зошит.

13.**Користуючись створеною таблицею, проведіть до-слідження, метою якого буде визначити такі значення коефіцієнтів k і q, за яких кількість тварин за 10 мі-сяців може досягти 2000, якщо початкова кількість тварин дорівнює 2. Отримані значення коефіцієнтів запишіть у зошит.

14.3бережіть розроблену таблицю у файлі з назвою тва-puHu.xls.

k я N

2 0,01 " _Ю

~2 0,1 J 0

1 0,02 10

т ~ 0,02 10

самостійно.

Тварина ^T^ Я N

Капібари 1 0,003 270

Рибки 0,5 0,001 200

Хижаки 0,03 0,01 127

Рис. 19.7. Початкова кількість різних тварин у лагуні, значення коефіцієнтів k, q для різних видів тварин та риб

ПЕРЕВІРСЕБЕ 1. Опишіть, як можна поширити формулу в електронній таблиці.

За яких умов можна використовувати цей метод? 2. Як змінити формат даних, записаних у клітинку електронної

таблиці?

2 3 8


3. Як указати, що у клітинці таблиці має зберігатися натуральне число?

4. Як, уводячи формулу, указати абсолютну адресу клітинки? Для чого використовують абсолютні адреси?

19.2 БУДУВАННЯДІАГРАМ

— Ви бачите, .— звернувся до друзів Асімо, — як змінюється щомісяця кількість тварин кожного виду про-тягом спеки? Для того щоб полегшити аналіз отриманих результатів, пропоную відобразити їх графічно за допомогою відповідної діаграми.

Діаграма — це малюнок, на якому можна наочно відобразити, як змінюється деяка величина залежно від певних факторів. Наприклад, у нашому випадку доцільно побудувати діаграму, на якій буде відображено щомісячну зміну кількості тварин від початку спеки.

Щоб побудувати діаграму, треба: • у меню Вставка вибрати пункт Діаграма-, • використовуючи підказки Майстра діаграм, указати:

1-й етап — тип діаграми; 2-й етап — вихідні дані для діаграми; 3-й етап — параметри діаграми; 4-й етап — аркуш розташування діаграми.

— Тож указуємо тип діаграми, яку ми будуватимемо, — почав Петрик. — А від чого це залежить?

—- Насправді це визначається тим, які залежності слід проаналізувати, — пояснив Айбоша. — Зараз я радив би нам обрати звичайну гістограму.

— Згода, — відповів песику Стасик, обираючи звичайну гістограму та натискаючи кнопку Далі у вікні Майстра іНаграм (рис. 19.8) . — Після цього у вкладці Діапа-.ion даних ми повинні вказати, що наші дані містяться її стовпцях, установивши відповідний прапорець. А як ііішовнювати поле Діапазон?

Для цього треба натиснути кнопку Щ що міститься и правомукутіцьогополя, —пояснивАйбоша. —Відкри-і п.ся Аркуш електронної таблиці. Далі потрібно виділити

2 3 9


Майстер діаграм (крок І i t 1): тип діаграми

Стандартні Нестандартні

Тип:

k i S 2 3 2 2 i и в ^g= Лінійчата ШІі |.; і Графік

ф Кругова -і ' j l.>;.- Точкова j ' ' 1 ' y fe 3 областями сааь b ,Q Кільцева

фу- Пелгосткова

^ Поверхня

во Бульбашкова V

Вид:

/

Z

Звичаина гістограма показус значення різних категорій,

Перегляд результату

Скасувати : Намд Далі > Готоео

Рис. 19.8. Майстер діаграм. 1 етап — визначення типу діаграми

А 3 Z = Z Z Z Z T Z s Z X ~ ї ї ~ " E " [ _ _ F [Z'"G 'J 1 2 3

n Никідш д.імі Ді . іп. і H>ii: М [ * і Д 1 2 3

ч N I =Лист 1! $B$5: $B$ 15 m

4 Місяць Кількість істот . ,ЛМ..,

5 1 j " " * " " ^ " " " ' " " H ...... ..j..,... 6 2 ; а; .i 7 3! їв) ! : I 8 4! 32І " T I \ .j 9 5 ! 62; і " :

, i „ і -.. . -.. .. ,,.„•?. , ; І ..: ..,. • і. W. , ...V.J.1

10 б! 120J - j і 1 1 j

11 7! 226! 1 1

I : : \

12 8> 401; 1

1 1

I : : 13 9; 642! 14 10J 872i

. , | „

I І : 15 11І 983Ї т.жяь.яьЛ.-:,..,..,.. .. . l - . 4 1'

Рис. 19.9. Виділення клітинок з вихідними даними

2 4 0

§ 19. Ф о р м а т клітинок. Будування д іаграм

клітинки, у яких містяться вихідні дані для діаграми. У нашому випадку, потрібно виділити діапазон клітинок із змінною кількістю тварин, тобто, від B5 до B15 (рис. 19.9). Коли це буде зроблено, знову натискаємо кнопку S у вікні Вихідні дані — Діапазон і повертаємося до Майстра діаграм.

— Переходимо до вкладки Ряд (рис. 19.10), — продовжив розповідь Асімо, — в якій укажемо, що вздовж осі x буде підписано номери місяців. Зробимо це так. У полі Підписи осі X натискаємо кнопку S і відкрив&ємоАркуиі даних. Після цього обираємо діапазон клітинок з номерами місяців (від A5 p,oA15), а далі знову натискаємо ту саму кнопку і повертає-мося до Майстра діаграм. Тепер можна натиснути кнопку Далі, переходячи до наступного етапу будування діаграми.

( Ш І Д Н І / (<lUi

Діапазонданих j Ряд J

Додати j I Видалити J

Підписи осі X: =Лист1!$Д$5:$Д$15|

Скасувати ] [ < На^ад~~|[ Аалі > ^ j рНїртово

•ис. 1 9 . 1 0 . В и з н а ч е н н я п і д п и с і в д л я о с і x

2 4 1


— Нам залишилося лише оформити створену діаграму, — допоміг друзям Айбоша. — Для цього і призначені всі вкладки наступного меню Майстра діаграм. Відкриваючи їх послідовно, указуємо, яку саме інформацію та в якому вигляді слід показати на діаграмі. Наприклад, у вкладці Назви вводимо назву нашої діаграми і підписуємо осі x та у.

— Пропоную назвати діаграму «Зміна кількості тварин під час спеки», — вніс свою пропозицію Петрик. — Ось x підписати «Місяці», а ось у — «Кількість тварин».

— Уведемоцюінформаціюу вкладці Назви (рис. 19.11), — підтримала друга Дуська, — а після цього перейдемо до вкладки Легенда. Я думаю, що нам не потрібно додатково підписувати, що і як ми позначали. Тому легенда на діаграмі взагалі виявляється непотрібною. Отже, прапорець Додати легенду просто знімаємо і натискаємо кнопку Далі.

— Нам залишається зробити останній крок будування діаграми, — завершив пояснення робот, — указавши, де розташувати створену діаграму — на одному аркуші з таб-лицею чи створити для неї окремий аркуш.

Майстер діаграм (крпи 3 3 4); параметри діаграми

Назви ! Осі Сітка Легенда : Підписи даних jj Таблиця даних

Назва діаграми:

: Зміна кількості тварин під ч; j

Вісь X (категорій):

^Місяці

Вісь Y (значень):

|Кількість тварин

Другаакь :•< (категорій):

Зміна к ількості тварин під час спеки

ISD0 і m 2. s m s g m 3 І №

Ж' ^JL

3 I 3 і ? S H 10 t l

MMU

< Назад Далі > І Готово

Рис. 19.11. Визначення параметрів оформлення діаграми

2 4 2


— Я думаю, — звернувся до друзів Тарасик, — що зручніше розташувати діаграму на одному аркуші з та-блицею. Тоді ми будемо бачити, як змінюється кількість тварин з часом у таблиці та на діаграмі.

— Добре, укажімо, що діаграма та таблиця мають бути на одному аркуші, — виконав дії Стасик. — А лише після цього перемістимо отриману діаграму, обравши для неї до-речне місце.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 18 Будування діаграми

1. Відкрийте файл meapuHu.xls, у якому міститься таб-лиця для аналізу зміни кількості тварин під час спеки.

2. Побудуйте звичайну гістограму, на якій зобразіть залеж-ність кількості тварин від номера місяця. Порівняйте отри-ману діаграму із результатами роботи друзів (рис. 19.12).

3. Змініть початкову кількість тварин та значення ко-ефіцієнтів, використовуючи таблиці, наведені в по-передній практичній роботі. Чи змінилася внаслідок цього діаграма? Про що це свідчить?

4. *Побудуйте відповідні гістограми для всіх видів тварин, відомості про яких навели хлопці в таблиці

Зміна кількостітварин під час спеки

1200 —

I 1000 -

I 800 -j 600 -* 400 -Л £ 200 -

0 -I 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1.1

Місяці спеки

Рис. 19.12. Приклад діаграми

2 4 3


з попередньої практичної роботи. Наскільки наочно вони ілюструють зміну кількості тварин під час спе-ки?

5. Збережіть створену таблицю та побудовані діаграми у файлі meapuHu.xls.

6. **Спробуйте побудувати діаграми інших типів. Який з типів діаграм найкраще відображає залежність зміни кількості тварин від тривалості періоду спеки? Висновки запишіть у зошит.

А ПЕРЕВІР СЕБЕ М і •ШШШШ

5. Що таке діаграма та яке її призначення? 6. Опишіть процесбудуваннядіаграми. 7. *Якітипидіаграмвизнаєте? 8. Чизмінюєтьсядіаграмав разізміниданих,наосновіякихїїбуло

побудовано?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Завдання від Дуськи

Поки я плавала лагуною та запрошувала рибок на збори, наш човен стояв біля берега. Тому деякі тварини, що боялися перепливати з одного берега лагуни на інший, оскільки не хотіли близько знайо-

митися з крокодилами та піраньями, попросили мого дозво-лу скористатися човном. Уранці одночасно на берег лагуни прийшли мурахоїд з дитинчам, ягуар і ягуарчик та мавпа-ігрунок і мавпеня. У човнику одночасно можна вмістити будь-кого двох з них. Як тваринам дістатися іншого берега лагуни, якщо відомо, що не можна залишати дитинчати з чужими батьками? З'ясуйте, чи змогла я запропонувати план перевезення тварин з одного берега лагуни на інший.

Якщо так, запишіть алгоритм дій, які необхідно виконати, щоб переправити тварин.

2. *Завдання від Петрика Мандруючи джунглями, ми бачили багато не-

звичайних тварин. Наприклад, родину мавпо-:I/L чок, які, готуючись до великої спеки, збирали

2 4 4


банани. Першого дня, працюючи весело та дружно, вони назбирали 200 бананів. Але головна мавпочка родини (рис. 19.13) вважала, що цьо-го замало, тому кожного наступного дня збільшувала робочу норму для родичів на 10 % від кількості плодів, зібраних у попередній день. Визначте, через скільки днів мавпочки зможуть гратися та відпочивати, якщо для за-безпечення всієї родини продуктами під час великої спеки вони повинні заготовити 3000 бананів. мавпочка

Для відповіді на це питання створіть електронну таб-лицю, у якій розрахуйте кількість бананів, що збирають мавпочки кожного дня, та загальну кількість зібраних фруктів. Побудуйте діаграму, що буде ілюструвати залеж-ність кількості зібраних бананів від порядкового номера дня з початку роботи мавпочок.

3. *Завдання від Стасика Дві веселі мавпочки — Дуду і Тото — по-

сперечалися між собою, хто з них зможе з'їсти більше бананів. Кожна мавпочка придумала собі виграшну стратегію. Дуду вирішила, що вона їстиме кожну годину по сім бананів, і цього їй вистачить для перемоги. А Тото придумав собі таку стратегію: за першу годину він з'їсть один

банан, за другу годину — два, за третю — три тощо. Мав-почки попросили мене визначити, хто буде переможцем цих змагань.

Допоможіть мені, будь ласка, знайти той момент часу, коли мавпочки з'їдять однакову кількість бананів. Тоді я зможу перервати змагання з поїдання бананів саме в цей момент та помирити друзів.

Щоб розв'язати цю проблему, я думаю використати елек-тронну таблицю, у першому стовпчику якої зберігатиму номер години від початку змагань. У другому стовпчику

2 4 5


рахуватиму кількість бананів, які з'їла Дуду, а в третьо-му — кількість бананів, що з'їв за цей час Тото. У той мо-мент, коли числа, що записані в обох стовпчиках, стануть однаковими, змагання треба скінчити.

Побудуйте одну діаграму, на якій зобразіть залежність кількості бананів, які з'їдає кожна мавпочка, від порядко-вого номера години з початку змагань.

4. **Завдання від Тарасика Увечері біля багаття я разом з друзями читав кни-

гу rfpo Гаррі Поттера. 3 неї ми довідалися, що Гаррі зберігає свої кошти у чарівному банку Грінготтс.

L ivv Ми захотіли визначити, яку суму отримає Гаррі на ) 1 У своє повноліття, якщо його батьки при народженні L U хлопчика поклали до банку 10 000 галлеонів. ДЛя 4jP* чарівників гобліни, що працюють у банку, пропо-

нують дуже вигідні умови збільшення вкладів, адже по-чатковий банківський відсоток складає 10 % , але кожного року він збільшується на 2 % . Я вважаю, що на повноліття Гаррі отримає понад 1 000 000 галлеонів, але хлопці зі мною не згідні.

Допоможіть нам розв'язати суперечку, заповнивши від-повідну таблицю у програмі MS Excel. Побудуйте діагра-му, яка наочно проілюструє, як змінюється вклад Гаррі у чарівному банку із роками.

' 0 і ^ о * Л И ' * ! Я И В t V 4 0 ^ - '

Ч| % # **fc ' 1 . , , ^ '- ^ ; . ' ^-S" ^ "Ш" Mj

, 0 \ і : Ш ' Л в C L VIII

ЦИКЛІЧНІАЛГОРИТМИ

Щ»ШІЩШШЩЮМ>ІІШШ - • .-'".-..s. .,--.-.--'

Оператор повторення з передумовою Використання операторів повторення та розгалуження Урок розв'язування задач з використанням операторів повторення Цикл з післяумовою

JiT.L тттттштящттшттт гтяятт

і ;tt

ûS^^^^^^^*^* JUUU* ,MriMl MUWUUw* дл 5 « F * — :-Г:-'с"Г. r • ••« if - • - <. > г I jggy>< **>*< "'''"*y'fWJ g-; • *»> **» W »••*>< *<#> *H* г#«». мм» ц» i*t'»4 .I'i •'•'• ••

• ^ J ' • > . ' \«;..^4-;. , . ; ,^-4Ф-^' ;"- .•о".ш»Іі;'.'-^"4"-. '••• • * * ;s..* •»••. I '*""•'• •"'• •' A.iO*. »»«**£ " і '"f : '', "'''1

<$^feg^

9 § 20.ОПЕРАТОР ПОВТОРЕННЯ 3 ПЕРЕДУМОВОЮ

20.1 НЕОБХІДНІСТЬ ОПЕРАТОРІВ ПОВТОРЕННЯ. ЦИКЛ. ВИДИ ЦИКЛІВ

На вулиці світило лагідне сонечко, починали розпуска-тися бруньки, швидко бігли весняні струмочки, але настрій у Дуськи був поганий.

Кілька днів тому друзі повернулися з експедиції Ама-зонкою. За ці місяці вони стільки всього встигли! Але найголовніше, що вони здобули в експедиції, — це нові друзі з різних країн. Хлопці обмінялися з ученими своїми адреса-ми. I зараз усі з нетерпінням очікували на листи від друзів. Це більш за все і непокоїло Дуську. Адже їй ніхто не зможе написати, оскільки такса не має власної поштової адреси і може очікувати лише на спільний лист із Петриком.

— Чому в усіх є власні домівки, а в мене немає? — роз-мірковувала Дуська. — Я теж хочу мати власний будиночок. Тоді у нього обов'язково буде адреса, яку я повідомлю друзям-ученим. I з радістю буду очікувати листів від них.

Повернувшись додому, Петрик застав Дуську за крес-леннями. Такса радісно стрибала між розкиданими по підлозі ескізами та розрахунками, натягнувши на голову будівельну каску.

— Дусю, що тут відбувається? — здивувався хлопець. — Я вирішила розпочати будівництво власного будиноч-

ку, — відповіла такса. — Тому зараз мені терміново треба розрахувати, скільки цеглин потрібно придбати для цього. Адже новобудова — це дороге задоволення. Отже, потрібно зробити точний розрахунок!

— Хіба складно зробити такі обчислення? — не зрозумів Петрик.

— Але ж я не хочу звичайний будинок, — почала вере-дувати Дуська. — Мій будиночок буде у вигляді піраміди єгипетських фараонів. Подивись, які я гарні креслення зробила, поки ти був у ліцеї (рис. 20.1).

2 4 8

§ 20. Оператор повторення з передумовою

— Як же ми порахуємо кількість цеглин, якщо вона змінюється у кожному шарі будинку? — почав розмір-ковувати Петрик, уважно розглядаючи креслення. — На вершині бачимо одну цеглинку, у наступному шарі їх уже три, потім п'ять, далі — сім.

— Потрібно визначити загальну кількість цеглинок у всіх шарах будинку, — погодилася з Петриком Дусь-ка. — Але ж я поки що сама не знаю, скільки таких шарів буде у моєму будиночку.

— А якої висоти ти хочеш мати будинок? — звернувся до такси хлопець.

— Звичайно, такої, щоб у ньому помістилася я, усі мої речі та комп'ютер, — гавкнула Дуська. — Але він не може бути зависоким, адже тоді я не отримаю в мерії дозвіл на будівництво малої архітектурної споруди.

— Виходить, — продовжував Петрик, — ми маємо до-давати кількість цеглин у всіх шарах доти, доки висота будинку тебе не влаштує? Кількість цеглин у кожному на-ступному шарі відрізняється від кількості в попередньому на дві цеглини, тобто 1, 3, 5, 7, 9, ... Але коли зупинитися, не зрозуміло. Як же будемо рахувати?

У цей момент друзі почули дзвінок, а вже через хвилину вони розповідали про розв'язувану проблему Айбопїі.

— Я можу допомогти, — запропонував електронний песик. — Адже зрозуміло, що ви маєте виконувати дії, які повторюються кілька разів. Саме для їх виконання

4 7 Номер шару

Рис. 20.1. Креслення будиночка Дусі Кількість цеглин у шарі

2 4 9

Глава VIII. Циклічні алгоритми

програмісти і запропонували використовувати оператор повторення або циклічний оператор.

— А які дії повторюються у наших розрахунках? — не зрозуміла Дуська.

— Подивись уважно на креслення, Дусю, — продовжив пояснення Айбоша. — Перше, що ми повинні зробити, — це, знаючи кількість цеглин у поточному шарі, навчитися визначати їх кількість у наступному. Для цього потрібно до кількості цеглин, з яких складається поточний шар, додати дві цеглини.

— А потім, — здогадалася Дуся, — для визначення загальної кількості цеглин додати отриману кількість до кількості використаних цеглин у попередніх шарах.

— Правильно, — похвалив Дусю Айбоша. — А ще ми визначатимемо поточну висоту будинку, щоб знати, коли потрібно зупинитися. Для цього треба до вже визначеної висоти додавати висоту однієї цеглини з наступного шару. I ці дії ми маємо виконувати багаторазово, поки висота будинку не задовольнить Дуську.

— Але як усі ці дії записати за правилами Навчальної Алгоритмічної МовиЧ — запитав електронного песика Петрик.

— Починаємо вчитися, — розпочав пояснення Айбоша. Розв'язування багатьох задач у нашому житті вимагає

багаторазового виконання однакових дій. Для здійснення повторення в алгоритмічних мовах і використовують цикліч-ні алгоритми, що дозволяють компактніше та зрозуміліше записати послідовність виконання однакових операторів.

Циклом називають послідовність дій (операторів), яку записують у тексті програми один раз, але вона може виконуватися понад один раз.

Саме слово «цикл» походить від грецького слова, яке в перекладі означає «коло», «обертання» і символізує, що у циклічних алгоритмах тіло циклу виконується ніби по колу. Це відбувається доти, доки не буде виконано заздале-гідь визначену кількість повторів або доки не справдиться (чи не порушиться) умова, записана у циклічному операторі.

2 5 0


Цю умову можна записувати на початку або в кінці оператора повторення. Тому цикли поділили на цикли з пе-редумовою (умову записують та перевіряють на початку циклу) та післяумовою (умову записують та перевіряють у кінці циклу).

— Айбошо, ти нас зовсім заплутав, — гавкнула Дусь-ка. — Розгляньмо цю теорію на прикладі підрахунку цеглин для мого будиночка.

— Добре, — погодився Айбоша. — Наприклад, ти вже вирішила, що твій будиночок буде складатися з тридцяти цегляних шарів. Скільки разів ти будеш визначати кількість цеглин у наступному шарі?

— Зрозуміло, що тридцять, — відповіла Дуся. — У пер-шому шарі міститься одна цеглина, а у кожному наступно-му на дві цеглини більше, ніж у попередньому. I так я по-рахую кількість цеглин у всіх тридцяти шарах, додаючи отримані кількості.

— Отже, — підсумував Айбоша, — ти заздалегідь знаєш, скільки разів ти маєш виконувати однакові дії. Тому для розв'язування такої задачі можна буде скористатися операто-ром циклу із заздалегідь відомою кількістю повторів.

— А якщо ти вирішиш будувати будинок, — розмірко-вував Петрик, — доки його висота тебе не задовольнить, то рахувати кількість цеглинок у шарах ти будеш доти, доки не виконається умова, що отримана висота будинку зрівняється із запланованою. Тоді доцільно скористатися циклом з умо-вою, оскільки ти заздалегідь не знаєш, зі скількох шарів складатиметься твій будинок і не можеш чітко визначити, скільки разів мають виконуватися однакові дії.

— Так, — погодилася такса, — але я знаю, що ми маємо це робити, поки не виконається певна умова. Тому її даному випадку ми скористаємося циклом з умовою. Але де її розташуємо — на початку чи в кінці циклу — ще поміркуємо.

— Добре, ви все правильно зрозуміли, — похвалив Пет-рикатаДуськуАйбоша. — А з а р а з я пропонуюдетальніше розглянути різні види циклічних алгоритмів.

2 5 1


l l fw f f f * iw f 1. Для чого використовують оператор повторення? Що таке цикл? 2. Що називають тілом циклу? 3. Якіє видициклів?Учомуполягаєвідмінністьміжними?

20.2 ОПЕРАТОР ЦИКЛУ ПОКИ

У цьому циклічному операторі умова виконання тіла циклу записана до послідовності дій, що мають багатора-зово виконуватися. Тому цей оператор називають циклом з передумовою.

Перед кожним виконанням тіла циклу обчислюється значення умови його виконання. Якщо результат є істин-ним, то тіло циклу виконується. Якщо ж результат приймає хибне значення, то переходять до виконання наступного за циклом оператора, не заходячи до тіла циклу. Тому цей циклічний оператор може не виконуватися жодного разу.

Використовуючи конструкції НАМ, оператор повторення з передумовою можна записати так: <підготовка до виконання циклу>;

Поки <умова продовження> виконати

Початок

<основна частина циклу>;

<підготовка до повторного виконання> <тіло цикпу>

кінець:

Описаний вид циклічного оператора можна зобразити за допомогою блок-схеми (рис. 20.2).

ГШР1ВІР1 СііІ 4. Яке значення повинна мати умова, записана у циклі Поки, для

того, аби він виконувався? 5. Чи може цикл Поки не виконуватися у програміжодногоразу?

*Виконуватися нескінченно? 6. Запишіть структуру циклу Поки відповідно до правил НАМ.

2 5 2


Присвоєння початкових значень всім величинам, що змінюються у циклі

Перевірка умови входження до циклу

Реалізація Основних Д'й

< Отримання новихзначень величин, що використовуються в основній частині циклу

Рис. 20.2. Блок-схема циклу з передумовою

7. Щ о р о з у м і ю т ь п і д п і д г о т о в к о ю д о в и к о н а н н я ц и к л у ? К о л и

п о т р і б н о в и к о н у в а т и п і д г о т о в к у д о в и к о н а н н я ц и к л у П о к и - д о

п е р е в і р к и у м о в и в х о д ж е н н я д о ц и к л у ч и п ісля ї ї п е р е в і р к и ?

8 . Н а м а л ю й т е б л о к - с х е м у , щ о в і д п о в і д а є ц и к л у П о к и , та поясн і ть

п р и з н а ч е н н я ї ї о с н о в н и х б л о к і в .

20.3 ВИКОРИСТАННЯЦИКЛУЗ ПЕРЕДУМОВОЮ

— Швидше починаймо рахувати цеглини для мого буди-ночка! — підганяла всіх Дуська.

— Спершу потрібно чітко сформулювати умову задачі, — запропонував друзям Айбоша.

Визначте к ільк і с ть ц е г л и н , н е о б х і д н и х д л я б у д і в н и ц т в а б у д и н к у

у ф о р м і є г и п е т с ь к о ї п і р а м і д и , я к щ о в і д о м о , щ о в е р х н і й ш а р

б у д и н к у с к л а д а є т ь с я з о Д н і є ї ц е г л и н и , а к о ж н и й н а с т у п н и й ш а р

м істить на д в і ц е г л и н и б і л ь ш е , н і ж п о п е р е д н і й . Д у с я п р и п и н и т ь

б у д і в н и ц т в о б у д и н к у тод і , к о л и й о г о висота д о с я г н е з а п л а н о в а -

н о г о з н а ч е н н я . З а з и р н у в ш и у « Д о в і д н и к б у д і в е л ь н и к а » , такса

в и з н а ч и л а , щ о висота одн іє ї ц е г л и н и , як і в и к о р и с т о в у ю т ь с я на

б у д і в н и ц т в і , с т а н о в и т ь Ь с а н т и м е т р і в .

2 5 3


— Пропоную почати записувати програму, — наполягала Дуська, — увівши такі змінні величини:

meop_eucoma — змінна величина дійсного типу, у якій зберігатиметься теоретична висота мого будиночка, визна-чена в метрах;

цеглина — теж змінна дійсного типу, у якій зберігати-меться висота однієї цеглини в сантиметрах;

висота — змінна дійсного типу, у якій зберігатиметься значення висоти (у сантиметрах) вже побудованої частини будинку. А

— А далі переведемо заплановану висоту будинку в сантиметри, — запропонував Петрик. — Для цього потрібно значення теоретичної висоти будинку в метрах* помножити на сто, оскільки в одному метрі міститься сто сантиметрів.

— Ви правильно описали змінні, — погодився Айбо-ша, — але їх не вистачить для розв'язування задачі. Тому пропоную додати ще такі змінні (рис. 20.3):

шар — змінна величина цілого типу, у якій зберіга-тиметься кількість цеглин того шару, який зараз розгля-дається;

кількість — змінна цілого типу, призначена для збе-реження загальної кількості цеглин, потрібних для буду-вання.

— Отже, заголовок нашої програми, — підсумував зроблене Петрик, — та розділи опису змінних і введення

. аргументів мають такий вигляд:

висота ~^цеглина

шар-5 кількісгь = 1+3+5

Рис. 20.3. Визначення необхідних змінних

2 5 4


Програма Будинок;

Змінна кількість, шар: ціла;

теор_висота, висота, цеглина: дійсна; Початок

Вивести ('Висота будинку в м е т р а х = > ' ) ;

Ввести (теор_висота): теор_висота:= теор_висота* 100; {переведення теоретичної

в и с о т и б у д и н к у в см}

Вивести ('Висота однієї цеглини в сантиметрах = > ' ) ;

Ввести {цеглина)] <основна частина програми>

Кінець.

— Айбошо, — звернулася до електронного песика Дусь-ка, — і в структурі циклу, записаному за правилами НАМ, і у блок-схемі перед оператором циклу розташовано блок, у якому здійснюється підготовка до виконання циклу. А як це розуміти? Що саме потрібно готувати?

— Ми маємо визначити початкові значення тих вели-чин, — продовжив пояснення Айбоша, — з якими далі бу-демо працювати в циклі. Я пропоную зробити це так.

• Змінній шар присвоїти значення 1, оскільки підраху-нок починається з першого (верхнього) шару цеглин, де є лише одна цеглина.

• Зазначити, що кількість цеглин, уже використаних для будування, теж дорівнює 1 (цеглина першого шару).

• Висоті побудованого на даний момент будинку присвої-ти значення висоти однієї цеглини (зараз розглядаємо лише перший шар цеглин).

У програмі запишемо ці дії так: шар : = 1; {кількість цеглин у першому шарі} кількість: = 1; {загальна кількість цеглин на початку будування} висота : = цеглина; {поточна висота будинку} — А я знаю, як записати умову входження до цик-

лу, — зраділа Дуська. — Адже ми маємо рахувати кіль-кість потрібних мені цеглин доти, доки eucoma будинку не досягне бажаної eucomu. Тому умова входження до циклу записується так:

Поки висота < = теор_висота виконати

2 5 5


— А тіло циклу, — міркував Петрик, — буде містити кілька операторів, які будуть багаторазово повторюватися. Тому, щоб показати, що тіло циклу складається не з одного оператора, їх потрібно записати між службовими словами Початок та кінець.

У тілі циклу ми повинні: • визначити кількість цеглин у поточному шарі; • додати знайдену кількість цеглин у шарі до загальної

кількості цеглин; • визначити поточну висоту будинку. Запишемо ці дії так: Початок

шар: = шар+2; {визначаємо кількість цеглин у поточному шарі}

кількість -.-кількість + шар; {додаємо кількість цеглин поточного шару до загальної кількості використаних цеглин}

висота: = висота + цеглина {збільшуємо висоту будинку на висоту цеглини}

кінець: Саме ці оператори й будуть виконуватися багаторазово доти,

доки висота побудованої нами споруди не стане дорівнювати теоретичній висоті будинку, про який мріяла Дуська.

— Дуже добре, — похвалив друзів Айбоша. — Ви повні-стю готові записати програму визначення кількості цеглин, потрібних для Дусиного будівництва. Програма Будинок;

Змінна кількість, шар: ціла; теор_висота, висота, цеглина:вжШ',

Початок

Вивести ('Висота будинку в м е т р а х = > ' ) ; Ввести (теор висота)' теор_висота: = теор_висота * 100; Вивести ('Висота однієї цеглини в сантиметрах = > ' ) ; Ввести (цеглина)-. шар: = 1; * ~ ~ . 1

• . - 1 < п і д г о т о в к а 1

кількість : = 1; і і і д о в и к о н а н н я ц и к л у > і

висота:=цеглина-, ь _ _ _ _ л

256

§ 2 0 . Оператор повторення з передумовою

Поки висота <= теор_висота виконати , <уМов~а продовження> Початок L

шар := шар+2; ' кількість:=кількість + шар; і < т і л о ц и к л у > • висота := висота + цеглина [ _ _ J

кінець: Вивести ( 'Потрібна кількість цеглин = ', кількість)

Кінець.

20.4 ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ ВИКОНАВЦЯ ДЛЯ ЦИКЛІЧНИХ АЛГОРИТМІВ

:— Але ж ми не можемо бути впевнені в тому, — звернув-ся до друзів Айбоша, — що складена програма не містить помилок. Тому пропоную перевірити її роботу, заповнивши таблицю виконавця. Розгляньмо такі значення аргументів: теоретична висота будинку Дусі — 0.4 м; висота однієї цеглини — 10 см.

— Ну де ти бачив такі малесенькі будиночки? — загар-чала на електронного песика такса.

— Розумієш, Дусю, — захищався Айбоша, — для по-чаткової перевірки потрібно обирати найпростіші тести. I без допомоги комп'ютера зрозуміло, що для цього тесту кількість шарів з цегли дорівнює чотирьом. Тоді необхідна кількість цеглин: 1+3+5+7=16. Отже, можемо починати пе-ревірку. Я пропоную таку структуру таблиці виконавця: "W~ теор_висота " цеглина^" шар КІЛЬКІСТЬ висота Умова Результат

1 0.4 10 — Далі потрібно теоретичну висоту будинку перевести

у сантиметри і отриманий результат зберегти у змінній meop_eucoma, — підтримав Айбошу Петрик. — А вже після цього починати підготовку циклу. У таблиці цей етап можна представити так: " № " теор_висота цеглина шар кількість висота Умова Результат

~Т~ 0 4 _____

Т ~ 40 Т ~ ~Т~ 1 ~ж~

257


Щоб зрозуміти, чи будемо заходити у цикл, потрібно пе-ревірити умову висота <= meop_eucoma, що записана до тіла циклу. Для даного тесту умова записується так: 10 <= 40. Вона істина, отже, ми заходимо до циклу і виконуємо його тіло перший раз. Коли дійдемо до оператора кінець, що обмежує дії, які повторюються у циклі, треба знову перевірити умову входження до циклу. Далі все зрозуміло, тому пропоную заповнити таблицю виконавця: № твор_висота цеглина шар кількість висота Умова Результат

~ г 0-4 . 10 2 40

_3_ ~~І~" 1 10

4 10<=40 -

істина ••*

j T 3 4 20

6 20<= 40 -

істина ~7~ 5 9 30

8 30<=40 - ^

істина j T 7 16 40

— Ми підійшли до найцікавішого, — звернувся до Петрика та Дусі Айбоша, — останнього виконання тіла циклу. Отже, розрахована висота будинку становить 40 см, що збігається із значенням теоретичної висоти. Тому на цьому слід зупинити розрахунки, тобто, перейти до наступ-ного оператора, записаного в програмі після циклу. Отже, перевіряємо умову: 40 <= 40. Умова є істиною, тому слід ще раз зайти до циклу. Тоді кількість цеглин у наступному шарі буде 7+2=9, загальна кількість цеглин становитиме 16+9=25, а нова висота буде 40+10=50 см.

Після цього, — продовжив пояснення Айбоша, — умова 50 <= 40 не виконується (приймає хибне значення), тому далі до циклу не заходимо. Отже, на екрані буде виведено отриману в циклі кількість цеглин — 25 штук. ~ № " теор_висота цеглина шар кількість висота Умова Результат

1 0.4 10 2 40

2 5 8


~3~ ~~Г " _] 10

4 10<=40 1

істина '

x з 4 ~ ~ 2 0 ~

б 20<=40 ^ ^

істина ~ г 5 9 30

8 30<=40 -


10 40<=40 -


12 50<=40 -

хибність

13 Кількість цеглин =

25_

— Де це ви бачили, щоб будували непотрібні поверхи? — обурилася Дуся. — Вимагаю негайного виправлення всіх помилок і вибачення перед таксою-трудівницею!

— Дусю, заспокойся, — звернувся до неї Петрик. — Я зрозумів, де помилка у нашій програмі. Ми непра-вильно записали умову входження до циклу, визна-чивши, що висота будинку повинна бути меншою або дорівнювати теоретичній висоті. Але коли розрахована висота дорівнюватиме теоретичній висоті, ми не повинні виконувати тіло циклу. Тому нашу умову входження до тіла циклу потрібно записати так:

Поки висота < теор_висота виконати

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 19 Н Я Ю Ш И & Щ І Розв'язуваннязадачз використанням циклу Поки <5У

1. Змініть текст програми Будинок, виправивши умову входження до циклу.

2. Заповніть таблицю виконавця для зміненої програми, використовуючи аргументи такого тесту:

2 5 9


1 ) y : = 0 ; x : = 1;

П о к и х < = 5 виконати

Початок

y : = y + x ;

x : = x + 1

к інець;

2 ) a ; = 0 ; c : = 1;

Поки c < = 10 виконати

Початок

а : = а * 2;

c : = c + 1

кінець;

c : =_c + а;

3) x : = 100; а : = 10;

Поки а > 10 виконати

Початок

а : = а - 5;

x : = x - 3

кінець;

^4 ) x : = 0; yT = 1;

Поки у < 4 виконати

5) а : = 2; c : = 2;

Поки a < = 16 виконати

6 ) x : = 10; а : = 1;

Поки а > 10 виконати

Початок л

x : = x + у;

y : = y + 1

кінець;

Початок

a : = a * c + 2 ;

c : = с + 4

кінець;

Початок

а : = a + 2;

x : = x - а

кінець;

4 . * З а в д а н н я в ід Д у с ь к и

У бабусі Петрика в холодильнику лежить x со-сисок, які я планувала з'їсти на вечерю. Бабусина улюблена киця Мурка навчилася відчиняти холо-

дильник. За першу годину вона з'їла одну сосиску, за другу годину — дві, за третю — три і т. д. Визначте, через скільки годин я залишуся лише з надією на смачну вечерю.

5. * З а в д а н н я в ід П е т р и к а

Сьогодні на уроці біології ми вивчали одноклі-тинні організми. 3 розповіді вчителя я дізнався, що одноклітинна амеба кожні три години ділиться на три клітини. Я захотів визначити, скільки буде клітин через 3, 6, 9, ..., 24 години, якщо в початко-вий момент була лише одна амеба. Допоможіть мені,

будь ласка, розрахувати кількість одноклітинних організмів у вказані моменти часу.

6 . * З а в д а н н я в ід Т а р а с и к а

Усі ми з дитинства полюбляємо та добре знаємо народні казки. Тому я хочу запропонувати вам за-дачу про казкових героїв.

Богатир б'ється зі Змієм Гориничем, який на по-чатку поєдинку має n голів. Першим ударом богатир

2 6 2


відрубав Змію одну голову, а з кожним наступним ударом йому вдається відрубати на одну голову більше, ніж за попереднім ударом. Але ж коли Змій Горинич ще живий, у нього після кожного удару відростає три нові голови. За скільки ударів богатир зможе перемогти Змія?

7. * * З а в д а н н я в ід Стасика

У Петрика та Дусі вже є свій комп'ютер, тому я теж вирішив придбати комп'ютер для себе. Для цього мені потрібно назбирати x гривень. Працюю-чи після уроків кур'єром, за перший місяць я зміг заробити у гривень. Але кожного місяця я працю-вав все краще, тому заробляв на 10 % більше, ніж

у попередній місяць. Через скільки місяців здійсниться моя мрія?

§ 21. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТОРІВ ПОВТОРЕННЯ ТА РОЗГАЛУЖЕННЯ

21.1 ПРИЗНАЧЕННЯ Т А СТРУКТУРА ЦИКЛУ ДЛЯ

Петрик та Дуся старанно працювали над розв'язанням задачі про підрахунок кількості цеглин для будівництва. Вони набрали змінений текст програми у середовищі про-грамування АЛГО і перевірили правильність її роботи. У цей момент до кімнати забіг Айбоша.

— А якщо кількість шарів цеглин ми визначимо зазда-легідь, — звернувся Петрик до електронного песика, — чи зможемо ми використати цикл із відомою кількістю пов-торень?

— Так, — погодився Айбоша. — Пропоную більше дізнатися про цей вид циклів та розв'язати задачу з його допомогою.

Оператор циклу Для ще називають циклом з параме-тром (лічильником). Він забезпечуєвиконання тіла ци-клу стільки разів, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу — від початкового, яке він приймає під час першого виконання циклу, до кінцевого, яке має пара-метр циклу після його виконання. Отже, лічильник циклу, його початкове та кінцеве значення обов'язково мають на-лежати до одного типу даних.

Головною особливістю оператора циклу Для є те, що у тілі циклу не можуть міститися оператори, у яких змінюється значення параметра циклу.

Загальну структуру оператора циклу Для в НАМ можна представити так: <підготовка до виконання циклу>;

Для <параметр циклу>: = <початкове значення> до <кінцеве значення>

виконати

Початок

<тіло циклу>

кінець;

2 6 4

§ 21. Використання операторів повторення та розгалуження

— Програму написати буде навіть легше, ніж з вико-ристанням цикла Поки, — зраділа Дуська. — I кількість змінних зменшиться, адже нам вже не потрібні змінні ви-сота та теорвисота.

— Так, — погодився з таксою Петрик, — але нам зна-добляться нові змінні:

кількість шарів — це змінна цілого типу, що зберігатиме кількість шарів цегли, з яких буде складатися будиночок;

і — змінна цілого типу, що буде параметром циклу Для. — Значення останньої змінної, — розмірковувала вголос

Дуська, — визначає кількість виконань циклу Для. Під час першого виконання циклу цей параметр повинен дорівню-вати 2, оскільки перший шар цеглин доцільно опрацювати ще до входження до циклу. Далі, після кожного виконання тіла циклу, значення параметра циклу буде автоматично збільшуватися на одиницю, поки під час останнього вико-нання тіла циклу не зрівняється з кількістю шарів цеглин у моєму будиночку.

— Запишімо програму повністю, — запропонував Ай-боша.

Уже через кілька хвилин друзі склали таку програму: Програма Будинок2;

Змінна кількість, шар, кількість_шарів, і: ціла:

Початок

В и в е д и ( 'Кількість шарів цегли = > ' ) ;

Ввести (кількість_шарів); шар: = T; r " " ^. : " " 1

. . . . . і < п щ г о т о в к а д о в и к о н а н н я ц и к л у > і КІЛЬКІСТЬ . — I, L __ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ __ _ _ j Для і: = 2 ш кількість_шарів виконати

Початок

шар: = шар + 2; г " ~ . 1 . і <тіло циклу> і

кількість : = кількість + шар t _ 4

кінець;

Вивести ( 'Потрібна кількість цеглин = ', кількість)

Кінець.

— Залишилося протестувати розроблену нами програ-му, — звернувся до Петрика та Дусі Айбоша, — щоб пе-реконатися, що вона працює правильно.

2 6 5


ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 20 І I т Я Я Ш щ І І Р Ш Розв'язуваннязадачз використанням циклуДля ^3r

1. Запишіть у зошит текст програми Будинок2 та заповніть таблицю виконавця для такого тесту:

№ Аргументи Результат

1 Кількість шарів цегли: 4 Потрібна кількість цеглин = 16

2. Наберіть текст програми у середовищі програмування АЛГО. Збережіть його у файлі з назвою 6ydunoK2.pas.

3. Перевірте, чи правильно працює програма, викорис-товуючи тести з практичної роботи № 19 (попередньо змініть аргументи тестів, самостійно визначивши за наведеними в них даними кількість шарів цегли).

4. Розгляньте, як працює програма, що містить цикл Для, у режимі покрокового виконання.

5. *Перегляньте проміжні значення величин, які зміню-ються в циклі з параметром.

Для того щоб побачити проміжні значення величин, а також поточні значення параметра циклу, у режимі тра-сування програми достатньо підвести до імені необхідної змінної вказівник, і затримати його. Тоді у контекстному вікні з'явиться інформація про тип та поточне значення цієї величини.

Другий спосіб переглянути значення будь-якої величини полягає в тому, що за покрокового режиму виконання мож-на натиснути праву клавішу миші чи натиснути службову клавішу F10. У вікні, що з'явиться на екрані, потрібно ввести ім'я змінної, поточне значення якої треба дізнатися.

6. У разі потреби внесіть зміни в текст програми. Збе-режіть її у файлі з назвою 6ydunoK2.pas.

1. З а п и ш і т ь з а г а л ь н у с т р у к т у р у ц и к л у Д л я за п р а в и л а м и Н А М .

У ч о м у полягає о с н о в н а о с о б л и в і с т ь ц ь о г о ц и к л у ?

2. Ч и м в і д р і з н я ю т ь с я ц и к л и П о к и та Для?

3. Щ о таке п а р а м е т р ц и к л у Для? Ч о м у п а р а м е т р ц и к л у , й о г о почат -

к о в е т а к і н ц е в е з н а ч е н н я о б о в ' я з к о в о м а ю т ь н а л е ж а т и д о о д н о г о

т и п у д а н и х ?

2 6 6


4. * Я к в с е р е д о в и щ і п р о г р а м у в а н н я А/1ГО п е р е г л я н у т и п о т о ч н е

з н а ч е н н я б у д ь - я к о ї з м і н н о ї в е л и ч и н и ?

21.2 РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ОПЕРАТОРІВ ПОВТОРЕННЯ Т А РОЗГАЛУЖЕННЯ

Після перевірки програми з циклом Для друзі почали збиратися до будівельного супермаркету.

— Дусю, зачекай хвилинку! — звернувся до такси Петрик.

— Що знову трапилося? — невдоволено пробуркотіла Дуська, зупинившись на порозі квартири.

— Хіба твій будинок буде зовсім без вікон? — запитав хлопець у такси. — Тоді в ньому завжди буде темно та сумно.

— Дійсно, — розгубилася Дуська. — Який ти розумник, адже якщо в будинку зробити вікна, то кількість цеглин, необхідних для будівництва, зменшиться. Отже, грошиків на їх придбання теж піде менше.

— Так, — погодився із таксою Айбоша, — але вікна теж потрібно придбати, а ти цього не враховуєш. Крім того, не забудь придбати та встановити двері, адже ти не будеш за-лазити до власного будинку через вікно.

— Доведеться продовжити розрахунки, — сумно повер-нулася до квартири Дуська.

Вона швиденько вмостила-сязакомп'ютером(рис. 21.1), присунувши ближче до себе креслення будиночка.

— Друзі, — звернулася до всіх такса, — допоможіть, будь ласка, порахувати, чи вистачить мені грошей на придбання будівельних матеріалів, якщо крім цегли Рис.21.1. Дуся розраховує гроші потрібно придбати ще три на придбання будівельних сучасні вікна та двері. матеріалів

2 6 7


П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О Т А № 21* Розв 'язування задач з використанням операторів повторення та розгалуження

У Дусі є x гривень для придбання будівельних матеріа-лів. Визначте, чи вистачить їх таксі для закупівлі цегли, вікон та дверей, якщо кожне вікно економить у це-глин, але його вартість становить c, гривень, а двері, що коштують с2 гривень, економлять z цеглин. Кожна цеглина^коштує с3 гривень. Для визначення кількості цеглин, потрібних для будування будиночка без вікон та дверей, можна скористатися програмою Будинок чи Будинок2. Вважте, що Дуська твердо вирішила мати в будинку 3 вікна.

1. Відкрийте програму Будинок чи Будинок2, яку викори-стовуватимемо як базову для розв'язання задачі.

2. Додайте в розділ опису змінних такі змінні (імена змінних можете змінити на власний розсуд):

x — гроші (у гривнях), що є у Дусі для придбання буді-вельних матеріалів;

у — кількість цеглин, яку буде зекономлено вста-новленням одного вікна (ця кількість є цілим чис-лом);

z — кількість цеглин, яку буде зекономлено встановлен-ням дверей (це теж ціле число);

с1 — вартість одного вікна (задаємо в гривнях); с2 — вартість дверей (у гривнях); с3 — вартість однієї цеглини (у гривнях); гроші — змінна, яка зберігатиме суму, потрібну для

оплати всіх будівельних матеріалів. Самостійно визначте типи цих змінних.

3. Доповніть розділ уведення аргументів задачі, додавши до нього введення описаних вище змінних.

4. Після того як у циклі буде визначено кількість це-глин, потрібну щоб побудувати будиночок без вікон та дверей, зменшіть цю кількість, ураховуючи економію у разі встановлення трьох вікон та дверей. Цю дію запишіть одним оператором після циклу.

2 6 8


5. Суму грошей, яку повинна сплатити Дуська у супер-маркеті, визначаємо як суму, необхідну для купівлі цегли (для її визначення отриману кількість цеглин помножте на ціну однієї цеглини), та суму для прид-бання вікон та дверей (ціну одного вікна помножимо на кількість вікон та додамо вартість дверей).

6. Запишіть оператор розгалуження, у якому потрібно здійснити порівняння тієї суми грошей, що є у Дусі, із сумою, визначеною для оплати. Якщо виявиться, що потрібна сума грошей менша або дорівнює кількості коштів у Дусі, вона зможе зробити покуп-ку. Якщо ж потрібна сума виявиться більшою, Дусь-ка не зможе придбати всі необхідні будівельні матеріали. Цей висновок потрібно вивести на екран.

7. Наберіть програму в середовищі програмування АЛГО та збережіть у файлі з назвою будинок_вікна.рав.

8. Перевірте, чи правильно працює розроблена програма за наведеними нижче тестами:


Висота будинку: 0 .4 м

Висота однієї цеглини: 10 см

Ц і н а о д н і є ї ц е г л и н и в грн. :1

1 Ціна одного вікна в грн.: 5

Ц інадверей в грн.: б

Економія цеглин на одному вікні: 2

Економія цеглин на дверях: 4

Гроші, щ о є у Дусі: 27

Грошей вистачить

Висота будинку: 0 .4 м

Висота однієї цеглини: 10 см

Ціна однієї цеглини в грн.: 1

9 Ц і н а о д н о г о в і к н а в грн . :5 Грошей не вистачить z

Ціна дверей в грн.: 6 Економія цеглин на одному вікні: 2

Економія цеглин на дверях: 4

Гроші, щ о є у Дусі: 24

Грошей не вистачить

2 6 9



3

Висота будинку: 1.5 м Висота однієї цеглини: 20 см Ц і н а о д н і є ї ц е г л и н и в грн. :2 .55 Ціна одного вікна в грн.: 12.6 Цінадверей в грн.: 15 Економія цеглин на одному вікні: 4 Економія цеглин на дверях: 6 Гроші, що є у Дусі: 165 1

Грошей не вистачить

4

Висота будинку: 2 м Висота однієї цеглини: 25 см Ціна однієї цеглини в грн.: 5.2 Ц і н а о д н о г о в і к н а в грн.: 100 Ціна дверей в грн.: 120 Економія цеглин на одному вікні: 8 Економія цеглин на дверях: 10 Г р о ш і , щ о е y' Дусі: 1000

Грошей вистачить

9. Для виправлення помилок, які ви могли допустити, розробляючи програму, скористайтеся режимом по-крокового виконання програми з переглядом поточних значень змінних величин.

10.**Коли розроблена програма на наведених тестах буде виводити правильні результати, розробіть власну систе-му тестів. 3 її допомогою перевірте роботу програми, а також перевірте, чи правильно працює програма вашого друга та, у разі потреби, допоможіть йому знайти і виправити помилки.

11.**Доповніть програму операторами, які розраховува-тимуть та виводитимуть на екран суму грошей, що її не вистачає для здійснення покупки.

12.3бережіть програму у файлі, надавши йому ту саму назву.

{21.3 НАЙБІЛЬШИЙ СПІЛЬНИЙ ДІЛЬНИК. НАЙМЕНШЕ СПІЛЬНЕ КРАТНЕ

Разом з Петриком та Айбошею Дуська придбала та привезла додому потрібні будівельні матеріали. I вже на-ступного ранку друзі почали будувати будиночок. Такса

2 7 0


працювала, не покладаючи лап. Удень їй допомагали Асімо та Айбоша, а повернувшись з ліцею, до роботи ставав і Пе-трик. Лише один раз за ці кілька днів на будівельний май-данчик приходили Стасик і Тарасик. У хлопців було обмаль вільного часу, адже вони мали надолужити ,всі пропущені під час експедиції Амазонкою заняття.

Незважаючи на зайнятість на будівництві, Дуська не за-бувала і ще про одну справу — підготовку до Спартакіади, яка кожного року проходила в ліцеї. Такса сподівалася отримати перемогу в багатьох видах спорту, заробивши призові бали для класу, у якому навчалися хлопці. Тому вона старанно відвідувала басейн, намагаючись покращити власні результати з плавання та пірнання.

Нажаль, графік відвідування басейну у Петрика та Дуськи не збігався з розкладом тренувань Стасика і Тарасика. Тому коли Петрик приходив допомагати на будівництві, Дуська не переставала розпитувати хлопця про справи друзів.

— Петрику, — знов почала скиглити Дуська, — я так скучила за Тарасиком. 3 ким мені сперечатися, для кого вередувати? I Стасика я вже кілька днів не бачила. Чому ми не зустрічаємося з ними у басейні? — не заспокоюва-лася такса.

— Ми з тобою ходимо на тренування раз на три дні, — пояснив хлопець, — а Стасик і Тарасик готуються до Спартакіади у басейні один раз на чотири дні. От і порахуй, коли ми зустрінемося всі разом у басейні.

— Добре, — не вгамовувалася Дуська. — Я зараз покину будівництво, але порахую, у який день ми зустрінемося із друзями. А для того щоб завжди знати відповідь на це запи-тання, я принесу ноутбук та розв'яжу цю задачу у загаль-ному вигляді. Для цього сформулюємо її таким чином:

П е т р и к і Д у с я в і д в і д у ю т ь б а с е й н о д и н раз на х д н і в , а Стасик

і Т а р а с и к - о д и н раз на у д н і в . С ь о г о д н і в о н и з у с т р і л и с я на

т р е н у в а н н і . Визначте , через с к і л ь к и д н і в в і д б у д е т ь с я н а с т у п н а

зустр іч д р у з і в .

— Дусю, я можу допомогти тобі розв'язати цю зада-чу, — запропонував допомогу Айбоша. — Я добре знаю, що для відцовіді на поставлене в задачі запитання потрібно

271


визначити найменше спільне кратне двох натуральних чи-сел x та у. Надалі будемо його позначати HCK(x, у).

— Але ж для цього попередньо треба знайти найбіль-ший спільний дільник (НСД(x, у)) цих чисел, — заува-жив Петрик. — Оскільки для визначення найменшого спільного кратного потрібно добуток заданих чисел поді-лити на знайдений їх найбільший спільний дільник, тобто

HCK(x,y) = — ^ L V ,У> НСД (x, у)

— Щось ви мене зовсім заплутали! — обурилася Дусь-ка. — Розгляньмо наш приклад і складімо графік трену-вань. Дні, коли хтось з нас приходить до басейну, будемо відмічати зірочкою у відповідній клітинці (рис. 21.2). Отже, ми з Петриком прийдемо до басейну на третій, шо-стий, дев'ятий та дванадцятий день після нашої останньої зустрічі. А Стасик і Тарасик будуть тренуватися на четвер-тий, восьмий та дванадцятий день. 3 цього явно видно, що наступна наша зустріч відбудеться лише на дванадцятий день, а я не можу стільки чекати на зустріч із друзями!

— Хоча результат тобі і не сподобався, — звернувся до Дуськи Айбоша, — але ж ти все визначила правильно! Тому пропоную сформулювати ідею твого розв'язання, викори-стовуючи терміни математики.

— Спочатку потрібно визначити найбільший спіль-ний дільник чисел 3 і 4, — почав описувати процес розв'язування Петрик. — Він дорівнює 1, оскільки число 3 є простим, тобто воно ділиться без остачі на 1 і саме на себе. А число 4 ділиться без остачі на 1, 2 і 4. Отже, спіль-ним дільником цих чисел є 1. Одночасно цей дільник є й найбільшим спільним дільником.

— А для визначення найменшого спільного кратного, — продовжив розповідь електронний песик, — потрібно добу-

День 1 2 " 3 " 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Петрик, Дуся

* * * *

Стасик, Тарасик

* * *

Рис. 21.2. Графік тренувань друзів

272


ток чисел 3 і 4, який дорівнює 12, поділити на найбільший спільний дільник, значення якого 1. У результаті отримаємо 12, що і буде HCK(3, 4).

— Я пропоную спочатку написати програму визна-чення найбільшого спільного дільника, — долучився до розмови друзів Асімо, який прийшов дізнатися, чому вони затрималися, — а потім на її основі розробити програму визначення найменшого спільного кратного двох чисел.

— Згода, — гавкнув Айбоша. — Для визначення найбільшого спільного дільника двох натуральних чи-сел НСД(х, у) скористаймося алгоритмом Евкліда. Цікаво, що цей алгоритм був відомий у давньогрець-кий математиці ще за ціле століття до праць Евкліда під назвою «антифайресіс» — «послідовне взаємне віднімання». Ця назва й відображає сутність дій, які потрібно буде виконати для визначення найбільшого спільного дільника двох чисел.

Отже.нехайу насє дварізнінатуральнічиспахтау,найбільший спільний дільник яких потрібно визначити. Перевіримо, яке з цих чисел є б ільшим, а після цього, від більшого числа віднімемо менше і запишемо цю різницю замість більшого числа. Знову перевіримо, чи отримали ми однакові числа. Якщоні ,тотаксамовідб ільшогочисла віднімаємо менше і знову записуємо цю різницю замість більшого числа. Будемо так робити, поки не отримаємо два однакових числа. Тоді це значення й буде дорівнювати найбільшому спільномудільнику чисел хта у.

Розглянемо цей алгоритм на прикладі. Нехай x = 12, у = 20. Процес визначен-ня найбільшого спільного дільника цих чисел наведено в табл. 21.3. Його потрібно зупинити тоді, коли значення :імінниххтаг/ стануть однако-вими. Ці значення дорівнюють 4, отже, ЯСД(12, 20) = 4.

273

x У Умова 12 20

20 > 12 - істина 12 20 ~ 12 = 8

12 > 8 -_істина 12-8 = 4 8

8 > 4 - істина 4 8 ~ 4 = 4 4 > 4 - хибність 4 4 НСД( 12,20) = 4

Таблиця 21.3


— Тепер все зрозуміло, — зраділа Дуська. — Такий ал-горитм міг не лише Евклід записати. I ми теж зможемо!

Програма НСД; Змінна x, у : ціла;

Початок Вивести ('Введіть перше числох=> '); Ввести (x); Вивести ('Введіть друге число у => '); Ввести (у); По^и хОувиконати {шукаємо НСД, поки значення змінних

хта уне стануть однаковими} Якщох>у

то x : = x - у {більше число x замінюємо різницею чисел} інакше у : = у - x; {більшим є значеннязмінноїу,яке ..

і будемозамінюватирізницею} Вивести ('НСД цих чисел дорівнює', x)

Кінець. — Потрібно переконатися, що розроблена нами програ-

ма працює правильно, — зауважив Петрик. — Складемо для цього таблицю виконавця на основі розглянутого нами прикладу.

— А далі наберемо текст програми у середовищі АЛГО, збережемо його та перевіримо працездатність на кількох інших тестах, — запропонувала Дуська.

Друзі разом розробили тести, щоб перевірити правиль-ність роботи складеної програми, набрали її текст та почали тестування. № Аргументи " Результат

1 Першечислох = 34 Другечислоу= 56

Найбільший спільни^дільнйк дорівнює2

2 Першечислох = 125 Другечислоу=25

Найбільший спільний дільник™ дорівнює25

3 Першечислох = 13 Другечислоу=19

H а йб іл ь ш икГопіЖнЖдїл ь н йк дорівнюєІ

4 Першечислох= 81 Другечислоу=192

Найбільший спільний дтьнйк дорівнюєЗ

— Ми переконалися, щб програма працює правильно. Тому зараз змінимо її для того, щоб можна було отримати

274


значення найменшого спільного кратного двох чисел, — за-пропонував Айбоша.

— Для цього потрібно додати лише один рядок, у якому добуток чисел x та у буде поділено на значення знайденого найбільшого спільного дільника, — Дуська аж підстрибнула від задоволення. — А потім виведемо отриманий результат на екран.

— Усе було б правильно, — зупинив таксу Петрик, — якби початкові значення змінних x та у не змінювалися.

— А що ти пропонуєш? — невдоволено гавкнула Дуська. — Потрібно ввести ще дві змінні, — продовжив розмір-

ковувати Петрик. — Наприклад, змінні цілого типу а і c, які зберігатимуть початкові значення змінних x та у. Коли найбільший спільний дільник буде знайдено, залишиться поділити добуток значень змінних а і c на це значення. Після цього можна виводити отриману відповідь на екран. Отже, програма набуде такого вигляду:

Програма Басейн; Змінна x, у, a, c : ціла:

Початок Вивести ('Введіть, через скільки днів відвідують басейн

ПетриктаДуся=>') ; Ввести (x); Вивести ('Введіть, через скільки днів відвідують басейн

Стасик та Тарасик => '); Ввести (у); a : = x;c: =y ; {збереження початкових значень змінниххі y} Поки x< >увиконати {шукаємо НСД, поки значення-змінних

хта у не стануть однаковими} Якщох>у

то x : = x - у{більше число x замінюємо різницею чисел}

інакше у : = у - x; {більшим є значення змінної у, яке і будемо замінювати різницею}

Вивести ('Друзі зустрінуться у басейні через', a * c / x : 2 : 0 , ' днів') Кінець. ІІісля складання тексту програми Дуся заповнила таблицю

никонавця для даних, які на початку розмови повідомив їй

2 7 5


Петрик (я = 3, у = 4). Вона залишилася задоволена отрима-ним результатом і пропонує вам набрати текст цієї програми у середовищі АЛГО, зберегти його у файлі та перевірити правильність роботи програми за такими тестами: № Аргументи _ Результат

1

Через ск ільки днів відвідують басейн

П е т р и к т а Д у с я : 3


Стасик і Тарасик: 5

Друзі зустрінуться

в басейні через 15 днів

2

Через окільки днів відвідують басейн

Петрикта Дуся: 2




в басейні ч е р е з 4 д н я

3


П е т р и к і Д у с я : 4




в басейн і через20дн ів

4


П е т р и к і Д у с я : 4




в басейні через 12днів

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІЗАВДАННЯ W 1. Скільки разів буде виконуватися тіло оператора ^*^

повторення? а : = 0; ^. Для і : = 1 до 4 виконати

а : = а + 3; 2. *Визначте значення змінної а після виконання та&их

операторів: 1 ) a : = 0 ; / : = 0; 2 ) a : = 0; і: = 1;

Поки а < 6 виконати Поки і < 2 виконати

Початок Початок

/ ' : = / ' + 1 ; a : = a + 1;

а : = а + 1 / і /': = / ' - 1

к інеиь: к інець;

2 7 6


3)a: = 1; /: = 1; 4 )a: = 10; Для / : = 2до6виконати Для і - 3 до 10 виконати

a : = a + i* 2; а: = а +1 / /;

Розв'язок усіх наступних задач рекомендуємо офор-мляти різними способами з використанням вивче-них видів циклів.

3. Визначте суму перших n чисел натурального ряду, тобто обчисліть величину: S = 1 + 2 + 3 + 4 + ... + n.

4. *Складіть програму для виконання обчислень за на-веденими формулами: 1) * = 3 + 6 + 9 + 12 + ... + 66. 2) у = 2x + Ах + 6x + ... + 20x, де x — ціле число. 3) c = (а - 1) + (а - 2) + (а - 3) + ... + (а - 10), де а — дійсне число.

4) * = I + ^ _ + ^ _ + ... + ^ _ , де а * 0. а а + 2 а + 4 а + 20

5. *Завдання від Дуськи Сьогодні Петрик повідомив мене, що графік

відвідування басейну Стасика змінився, оскільки в нього залишається мало вільного часу після

роботи кур'єром. Тому ми разом з Петриком плаваємо та пірнаємо в басейні раз на три дні, Тарасик — раз на чо-тири, а Стасик — лише один раз на п'ять днів. Останній раз усі ми змагалися з плавання у понеділок. Допоможіть мені, будь ласка, визначити, через скільки днів ми всі разом зможемо позмагатися в басейні наступного разу та в який день тижня це станеться.

б. *Завдання відТарасика Учора, переглядаючи фільм про пригоди Гаррі

Поттера, я спробував порахувати, скільки запро-шень на навчання до школи Гогвортс відіслав хлоп-цю професор Дамблдор. Але це виявилося досить складно, оскільки вже через кілька днів від початку листування запрошення надходили без зупйнки.

277


Я вирішив написати програму, яка визначатиме кількість листів, що надійшли до Гаррі.

Першого дня професор Дамблдор відправив із совою одно-го листа та одного листа поклав до поштової скриньки бу-динку, де мешкав майбутній маг. Далі щодня вінвідправляв із совами в x разів більше запрошень, ніж у попередній день. Крім того, до поштової скриньки Дамблдор вкладав на у листів більше, ніж у попередній день. Допоможіть мені визначити, скільки всього листів отримав Гаррі Поттер за n днів листування із школою Гогвортс.

А 1. *Завдання від Айбоші

Готуючись до Спартакіади, хлопці завзято та наполегливо тренуються, щоб здобути перемогу

% * * для свого класу. Розпочавши тренування, у пер-ший день вони пробігли 1 км, а кожного наступного дня збільшували довжину дистанції на 5 % порівняно з пробігом попереднього дня. Друзі запропонували мені бути їх трене-ром. Будь ласка, допоможіть мені визначити:

1. Довжину пробігу хлопців за другий, третій, четвертий, ..., десятий день тренувань.

2. Сумарну довжину пробігу друзів за перший тиждень тренувань.

3. У який день хлопці пробіжать понад 5 км? 4. У який день від початку тренувань сумарний пробіг

за всі дні становитиме понад 20 км?

8 . * *Завдання від Петрика Мандруючи Амазонкою, я багато уваги приділяв

вивченню рослин. Особливо я зацікавився незвич-ними для нас молочними деревами. Так вони на-зиваються тому, що мають сік, що нагадує смачне молоко. Маленький паросток цієї рослини висотою h м виростає на x см за перший тиждень, а кожного

наступного тижня швидкість його росту збільшується на у % від швидкості попереднього тижня. На початку спо-стережень я визначив і діаметр ствола цього дерева. Він дорівнював d см. Кожного тижня його діаметр збільшується

278


на а мм. Визначте, якої висоти буде молочне дерево через n тижнів спостережень. Чи змогла б родина бобрів, бажаючи поласувати смачним соком під час подорожі Амазонкою, перегризти стовбур цієї рослини, якщо, працюючи разом, вони можуть перегризати дерева діаметром до c см?

J f t 9 . * * З а в д а н н я в і д А с і м о 1 / Д к Ми вже розповідали про незвичайний кінотеатр,

Ш Ч який облаштував Головний Комп'ютер у Музеї ЦЙрІ обчислювальної техніки. Для того щоб глядачі

4 V не заважали один одному переглядати фільми, l 3 зал кінотеатру побудували таким чином, щоб

у першому ряду поставити лише 2 крісла, у дру-гому — 6, у третьому — 12, у четвертому — 20, і так далі. Загалом, виходить така числова послідовність: 2; 6; 12; 20; 30; 42; 56... Скільки всього місць для глядачів є у цьому кінотеатрі, якщо Головний Комп'ютер облаштував за таким законом n рядів?

• шшт л v Ш ч " ' 'п*ШШ

§ 22. УРОК РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ОПЕРАТОРІВ ПОВТОРЕННЯ. ПОСЛІДОВНІСТЬ ФІБОНАЧЧІ

— Стасику! Тарасику! Нарешті ми зустрілися! — зраділа Дуська, зустрівшись на вході до басейну із друзями.

— Дусю, зачекай, — спробував зупинити таксу Тарасик. — Ми теж скучили за тобою, але поговорімо після тренувань.

Наплававшись та напірнавшись досхочу, друзі зручно вмостилися за столиком дитячого кафе. Хлопці пили сік та ділилися новинами.

— Я приготував для всіх надзвичайну новину, — таєм-ничо прошепотів Стасик.

— To розповідай швидше, — умостилася на стільці Дуська, міцно тримаючи у лапках склянку молока та при-готувавшись уважно слухати друга.

— Учора я доставляв пошту у віддалений офіс, — по-чав розповідь Стасик. — Тому, поки їхав у вагоні метро, читав газету. Ви навіть не уявляєте, як я зрадів, коли по-бачив у ній оголошення про те, що мерія, готуючись до Дня міста, оголошує конкурс проектів реконструкції Майдану Незалежності.

— Виходить, — здивувався Тарасик, — ми теж можемо взяти участь у цьому конкурсі?

— Але це дуже відповідально, — засумнівався у власних силах Петрик.

— Ми будемо старатися, —наполягала Дуська. — Отже, завтра зустрічаємося вдома у нас з Петриком, щоб обгово-рити всі деталі конкурсу.

Недільного ранку Стасик та Тарасик прийшли у гості до Петрика та Дусі. Усі друзі приготували свої пропозиції для участі в конкурсі.

— Навколо Майдану, — почав розповідь Петрик, — роз-ташовані такі гарні будинки. Може, почнемо реконструкцію цього місця саме з них?

2 8 0

§ 22. Урок розв'язування задач з використанням операторів повторення

— Я пропоную, — звернувся до всіх Стасик, — пофар-бувати ці будинки білою та зеленою фарбою, щоб навіть взимку всім здавалося, ніби на Майдані квітнуть величезні та дуже гарні київські каштани.

— Згода, — відповів другу Петрик. — Але мені здається, що не можна сусідні поверхи фарбувати зеленим кольором. Бо вже через кілька тижнів, коли дійсно все розквітне, усе буде здаватися одноколірним, адже будинки та дерева зливатимуться у величезне зелене поле.

— А білим кольором сусідні поверхи хіба можна фарбу-вати? — засумнівався Тарасик.

— Цей колір здавна вважають кольором чистоти та доско-налості, — відповів Петрик. — Він добре виглядає в будь-яку пору року за будь-якої погоди. А поверхи, пофарбовані білою фарбою, будуть нагадувати веселі хмарки, що ніби зависли над Майданом, спостерігаючи за його життям.

— Але чи не вийдуть будинки навколо Майдану всі од-накові, — засумнівалася Дуська, — якщо використовувати фарби лише двох кольорів?

У цей момент до квартири зайшли Асімо та Айбоша. Вони вже півгодини чекали Дуську на будівництві. Тому й вирішили дізнатися, чому такса затримується. Коли хлопці розповіли роботам про свою ідею, Айбоша запро-понував:

— Визначмо, скільки є різних способів розфарбовування будинкудвомафарбами -білоютазеленою - з а у м о в и , що два сусідніх поверхи не можна фарбувати зеленим кольором.

— Мені здається, — звернувся до всіх Стасик, — що це залежить не лише від кількості фарб, якими ми фарбуємо, а й від кількості поверхів у будинку. Пропоную перевірити це припущення на прикладі. Визначимо, скільки є способів розфарбовування чотириповерхового будинку за описаними правилами. Беріть олівці та папір і знайдемо ці способи.

— Щось я не можу знайти інших варіантів розфарбо-вування, — через кілька хвилин пошуку захвилювалася Дуська. — Може, їх більше і немає? Виходить, що для чотириповерхового будинку ми знайшли вісім варіантів

2 8 1

\


розфарбовування, які задовольняють нашому правилу (рис. 22.1).

Кількість поверхів: n = 4 Кількість варіантів: 5 = 8.

YJ4 1 —

—

Рис. 22.1. Варіанти розфарбування чотириповерхового будинку

— Чи зміг хтось побачити залежність між кількістю поверхів у будинку та кількістю можливих варіантів роз-фарбовування? — звернувся до друзів Стасик.

— Може, кількість варіантів дорівнює подвоєній кіль-кості поверхів? — припустив Петрик. — Пропоную це припущення також перевірити на прикладах.

— Я точно знаю, — голосно гавкнула Дуська, — що для одноповерхового будинку є всього два способи розфарбову-вання. Перший спосіб — фарбуємо весь будинок білою фар-бою, а другий варіант — зеленою. Більше способів просто не може бути. Отже, твоє припущення підтверджується.

— Не поспішай, Дусю, — зупинив таксу Петрик. — Поч-немо з двоповерхового будинку, оскільки одноповерхівок навколо Майдану взагалі немає. Щоб далі було легше за-писувати знайдену закономірність, позначимо кількість поверхів літерою n, а отриману кількість варіантів будемо записувати як S.

— Для двоповерхового будинку все просто, — пробурчав Тарасик. — Я намалював усі варіанти розфарбовування (рис. 22.2). їх всього три.

— Але з цього прикладу явно випливає, — відказав буркуну Пет-рик, — що моя гіпотеза непра-вильна. Отже, розгляд прикладів потрібно продовжити.

Рис. 22.2. Варіанти — Добре, — погодився із другом розфарбовування Стасик. — Далі розглядаємо трипо-двоповерхового будинку верховий будинок.

Кількість поверхів: n = 2 Кількість варіантів: 5 = 3

2 8 2


Через кілька хвилин друзі знайшли кількість варіантів розфарбовування для таких будинків (рис. 22.3).

К ільк і с ть п о в е р х і в : n = 3

К ільк і с ть вар іант ів : 5 = 5 v'V''' ! ''t/hjii4-i' ':!•'! z z

— :

Рис. 22.3. Варіанти розфарбування триповерхового будинку

— А для чотириповерхового будинку ми вже визначили кількість варіантів, — зауважив Айбоша. — Вона дорівнює восьми.

— Пропоную відповідність між кількістю поверхів у бу-динку та отриманою кількістю варіантів його розфарбову-вання зобразити у вигляді таблиці (рис. 22.4), — звернувся до друзів Тарасик. — Може, вона допоможе нам побачити закономірність. Кількість поверхів, n ____ _ 1 2 3 4

Кількість варіантів, 5 2 3 ' 5 ' _ 8 Рис. 22.4. Відповідність між кількістю поверхів та кількістю варіантів розфарбовування будинків

— Здається, я визначив закономірність, — тихенько про-мовив Петрик. — Але щоб переконатися у правильності свого припущення, допоможіть мені, будь ласка, визначити, скільки є варіантів розфарбовування для п'ятиповерхового будинку.

WlJF9 '*a3w

Допоможіть хлопцям визначити кількість варіантів розфарбовування п'ятиповерхівки, виконавши у зошиті схематичні малюнки, на яких покажіть різні способи роз-фарбовування. Порівняйте отриманий результат із результа-тами друзів. А ви вже помітили шукану закономірність?

Старанно виконуючи схематичні малюнки, друзі визна-чили, що для будинку з п'яти поверхів кількість способів розфарбовування складає тринадцять.

2 8 3


Цей результат вони також занесли до створеної таблиці (рис. 22.5). Кількість поверхів, n 1 2 3 i _

• •11 м 5

Кількість варіантів, S 2 3 5 8 13 Рис. 22.5. Відповідність між кількістю поверхів та кількістю варіантів розфарбовування будинків

— Ось подивіться, — зрадів своїй здогадці Петрик, — кількість варіантів розфарбовування для будинку з чо-тирьох поверхів дорівнює сумі кількості варіантів для будинків з d$ox та трьох поверхів (рис. 22.6), тобто шукана кількість способів 8 дорівнює сумі 3 (кількість варіантів для двоповерхівки) та 5 (стільки є варіантів розфарбовування триповерхового будинку).

Кількість поверхів, n 1 2 3 4 5 Кількість варіантів, S 2 3 5 8 13

+ ~ т

Рис. 22.6. Визначення кількості способів розфарбовування будинку — Дійсно, — підтримав друга Стасик, — кількість

варіантів розфарбовування п'ятиповерхівки (13 способів) дорівнює сумі кількості способів розфарбовування триповер-хового будинку (5 різних варіантів) та будинку з чотирьох поверхів (8 способів).

— Пропоную записати отриману закономірність у загаль-ному вигляді, — звернувся до друзів Асімо. — Для визна-чення кількості способів розфарбовування п-поверхового будинку потрібно додати кількість отриманих варіантів для будинків, що складаються з n - 1 та з n - 2 поверхів, тобто

s = s , + s , n п-1 п-2 — Тоді нашу таблицю можна буде продовжувати, не

витрачаючи зайвий час на малювання різноколірних будинків, — погодився із друзями Тарасик.

У цей час Дуська вже продовжила заповнення таблиці (рис. 22.7), у якій визначено залежність між кількістю поверхів у будинку та кількістю можливих варіантів його розфарбовування.

2 8 4


Кількість поверхів, n 1 2 3 4 5 б 7 Кількість варіантів, 5 2 3 _ 5" 8 13 21 34

Рис.22.7. Залежність між кількістю поверхів у будинку та кількістю можливих варіантів його розфарбовування

— Айбошо, подивись уважно, — звернувся Асімо до електронного песика, — який числовий ряд ми отримали: 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34... Тобі він нічого не нагадує?

— Якщо на початок цього числового ряду дописати ще дві 1, — зрадів Айбоша, — то ми отримаємо відому послідовність Фібоначчі: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, ... У цій послідовності два перші елементи дорівнюють 1, а кожний наступний елемент, починаючи з третього, дорівнює сумі двох попередніх.

— Айбошо, — невдоволено загарчала Дуська, — або ти негайно нам все поясниш, або я тебе боляче вкушу! Ми ж нічого не зрозуміли з твоєї відповіді.

— Пробач, Дусю, — зрозумів свою помилку песик. — Я разом з Асімо негайно все вам поясню.

— Про життя Леонардо Фібоначчі (рис. 22.8) відомо зовсім небагато, — почав розповідь Асімо, — навіть дата його народження відома лише орієнтовно — 1170 рік. Він жив у той час, коли Італія активно торгувала з ісламським Сходом, і саме завдяки цьому італієць Фібоначчі отримав математичну освіту в арабському навчальному закладі і зміг стати видатним математиком. Його найвідоміший твір «Liber abaci» у XIII ст. став найповнішою ма-тематичною енциклопедією, а значення багатьох ідей Фібоначчі змогли збагнути лише за епохи Відродження, майже через 300 років.

Фібоначчі сформулював кілька ак-туальних задач, найвідомішою з яких стала «задача про кролів», яка і при-вела до відкриття послідовності 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13... Формулювання та розв 'язання цієї задачі вважають ОСНОВНИМ ВНеСКОМ ФІбонаЧЧІ ДО KOM- Рис. 22.8. Леонардо бінаторики та інформатики. Саме Фібоначчі

2 8 5


у процесі розв'язування «задачі про кролів» була отримана перша в історії математики рекурентна формула.

— Але я не розумію, — не здавався Тарасик, — невже ці числа такі важливі, аби приділяти їм стільки уваги?

— Справа в тому, — продовжив пояснення Айбоша, — що числа Фібоначчі трапляються в різних областях на-шого життя. Вони тісно пов'язані з природою, анатомією людини, мистецтвом та наукою. Ми розповімо вам про ці числа, але ви допомагатимете нам, наводячи добре відомі приклади зркиття.

— Почнемо з людини, — запропонував Асімо. — Tapa-сику, допоможи мені знайти числа Фібоначчі, на які можна натрапити, вивчаючи анатомію людини.

— У людини одна голова, одне серце, — пробурчав Ta-. расик.

— Дві руки, дві ноги, два ока, — підтримав Петрик. — Та два вуха, — перебила хлопця Дуська. — 3 трьох частин складаються руки, ноги та пальці

рук, — продовжив Стасик. — На руках та ногах у нас по п'ять пальців, — долучив-

ся до розмови Тарасик, який уже давно перестав бурчати. — Разом з пальцями рука складається з восьми час-

тин, — зауважив Петрик.

Рис. 22.9. Числа Фібоначчі в пропорціях тіла людини

2 8 6


— А якщо розглянути співвідношення частин тіла люди-ни, — продовжив пояснення Айбоша, — ми знов прийдемо до чисел Фібоначчі. — Пропоную вам уважно розглянути малюнки (рис. 22.9), що ілюструють будову різних частин людського тіла, та знайти в їх пропорціях ці числа.

— Числа Фібоначчі пов'язані з так званим золотим пе-рерізом, — продовжив розповідь Асімо.

— «Золотим» тому, що воно зроблено із золота? — по-цікавилася Дуська.

— Ні, Дусю, — заперечив її здогадку Айбоша. — Зо-лотим перерізом називають таке співвідношення розмірів об'єктів, за якого менша його частина так відноситься до більшої частини, як більша відноситься до всього відрізка. Це відношення наближено дорівнює 0,6. Відрізок, який ви бачите на малюнку (рис. 22.10), поділено у співвідношенні золотого перерізу.

BC AB .. а • • • — = — = 0,6 А В C AB АС

Рис. 22.10. Співвідношення золотого перерізу А ще за канонами золотого перерізу я побудував

прямокутник (рис. 22.11). Якщо його ділити на менші прямокутники, дотримуючись цієї ж пропорції, сторони всіх прямокутників будуть пропорційнимц ряду чи-сел Фібоначчі. Цікаво, що через кожний з отриманих п р я м о к у т н и к і в можна провести плавну лінію, яка отримала назву спіралі Архімеда, оскільки саме цей учений першим побудував та описав цю лінію.

— Навколо нас дуже багато при-кладів чисел Фібоначчі, золотого перерізу і частин Спіралі Архімеда, яку ще називають золотою спірал-лю, — продовжив пояснення Айбо-ша. — Пропоную роздивитися фото-графії (рис. 22.12), які я спеціально для вас зробив, за якими ви зможете переконатися в цьому самі.

, : 1,0

00 LO_ о r <&.

2 00

CD

\ \ I \ / \ / \ / \ / \ / \ / S 4 > \ s^ \ J*r \

^ ^ ^ \ ^- ^

2 00

Рис. 22.11. Спіраль , Архімеда

2 8 7


Рис. 22.12. Спіраль Архімеда навколо нас

— Спіралі досить поширені і в природі, — долучився до розмови Петрик. — Спірально закручуються вусики рослин, по спіралі ростуть тканини організмів, спіральну будову мають раковини молюсків (рис. 22.13).

Рис. 22.13. Спіралі в природі

Рис. 22.14. Число 5 послідовності Фібоначчі у природі

2 8 8

— Число 5, яке входить до ряду Фібоначчі, теж часто трапляється в природі, — зауважила Дуська, демонстру-ючи друзям фотографії (рис. 22.14), зроблені під час екс-

"- на Амазонку.


Рис. 22.15. Єгипетські піраміди та Парфенон — Але числа Фібоначчі трапляються не лише в при-

роді, — продовжив розповідь Асімо. — Здавна вважали, що пропорції золотого перерізу створюють враження гармонії та краси. Тому митці використовували і використовують золотий переріз у своїх творах. Найдавнішим свідоцтвом цього стали єгипетські піраміди та Парфенон (рис. 22.15), побудований у Давній Греції.

Коли будували храми, за основу брали людину як «міру всіх речей» — у храм вона має заходити «з гордо піднятою головою». Зріст людини поділяли на шість частин і відкладали на лінійці, шкала якої була пов'язана з чис-лами 1, 2, 3, 5, 8, 13 послідовності Фібоначчі. Відповідно до цієї шкали і будували храми, театри та стадіони.

— Але це ж коли було, — відповів роботу Стасик. — Напевно, зараз так не будують. Крім того, це все було не в нашій країні. Я не думаю, що православні церкви будували з враху-ванням цих законів.

— Ні, Стасику, — заперечив анд-роїд, — ти помиляєшся. — У нашій країні, як і в Росії, крім церков, що мали один та два куполи, багато право-славних церков мали по 5 і 8 куполів. Новгородський Софійський собор (X століття) має 13 куполів, а Преобра-женська церква у Кіжах (рис. 22.16), зроблена з дерева майже три століття тому, має навіть 21 купол!

— Числа Фібоначчі та пропорції зо- Преображенська лотого перерізу трапляються і в інших чеРква У Кіжах

2 8 9


видах мистецтв, — продовжив роз-п о в і д ь А й б о ш а . — Н а п р и к л а д , у живопису і скульптурі . У Греції скульцтором Поліктетом була ство-рена знаменита статуя Доріфора за в и м о г а м и з о л о т о г о п е р е р і з у . Ця скульптура на довгі часи стала ета-лоном правильних пропорцій людини. Шедевром краси стала і скульптура А ф р о д і т а М і л о с ь к а ( р и с . 2 2 . 1 7 ) , пропорції якої повністю відповідають золотому перерізу.

Інтервали в музичних творах кла-сиків теж пов'язані з числами Фібо-наччі. Найбільшу кількість творів, у яких використано золотий переріз, написали Бетховен, Гайдн, Моцарт,

Шопен. I навіть вірші відомих поетів мають розміри, які відповідають цим числам: 5, 8, 13, 21, 34. Це помітили вчені, аналізуючи твори Пушкіна, Лєрмонтова, Толстого, Руставелі.

— Відкриття та дослідження цих чисел суттєво змінило погляди сучасної науки, — здивував всіх Асімо. — Учені спробували на їх основі створити нову елементарну математи-ку, що отримала назву «Математики гармонії». У 1963 році створено Асоціацію Фібоначчі, яка досліджує ці числа та їх властивості. В Україні вченим, що зробив визначний внесок у розвиток теорії чисел Фібоначчі та їх застосування, є про-

фесор Олексій Стахов (рис. 22.18), який живе та працює у Вінниці.

— Числа Фібоначчі трапляються навіть у м і к р о с в і т і , — доповнив розповідь Айбоша. — Наприклад, на ці числа вчені натрапили у генетич-ному коді, який несе всю інформацію про людину.

Рис. 22.18. Професор — Зрозуміло, — підсумував почуте Олексій Стахов Стасик, — ці числа трапляються нам

Рис. 22.17. Афродіта Мілоська

2 9 0


скрізь у нашому житті. Тому, може, уже час скласти про-граму, яка буде за номером, уведеним користувачем, визна-чати числове значення відповідного елемента послідовності Фібоначчі?

— Опишемо змінні, які використовуватимемо в нашій програмі, — запропонував Петрик:

n — порядковий номер шуканого елементу послідов-ності Фібоначчі, який є змінною цілого типу; р1 і p2 — проміжні змінні цілого типу, у яких зберігатимемо значення двох попередніх елементів послідовності; p — змінна цілого типу, що є результатом роботи про-грами, оскільки містить значення шуканого елементу послідовності Фібоначчі.

— У процесі розв'язування задачі потрібно багаторазово змінювати значення останнього та передостаннього елементів послідовності, — зауважив Стасик. — Отже, слід користува-тися оператором повторення. Тому пропоную ввести змінну і цілого типу, яка залежно від того, який тип циклу вико-ристовуватимемо, буде грати роль або параметра циклу, або ж допоможе записати умову входження до циклу.

— Усе зрозуміло, — підтримала друзів такса. — Я по-чинаю записувати розділи опису змінних та введення ар-гументів нашої програми:

Програма Фібоначчі; Змінна n, p, p1, p2, і : ціла;

Початок Вивести ('Введіть номер шуканого елемента послідовності

Фібоначчі = > ' ) ;

Ввести ( n ) ;

<визначення значення шуканого елементу послідовності> Кінець. — Далі потрібно деталізувати основний блок програми, —

звернувся до друзів Петрик, — Почнемо з визначення зна-чень двох перших елементів послідовності, оскільки вони не підпорядковуються загальному.правилу:

р1 : = 1; {перший елемент послідовності дорівнює 1} p2 : = 1; {другий елемент послідовності теж має значення 1}

2 9 1


Після цього потрібно перевірити, чи дорівнює введений но-мер 1 чи 2. Якщо це так, одразу виведемо на екран результат: шукане значення елементу дорівнює 1. Інакше продовжимо пошук:

Якщо (л — 1) або (n = 2)

то Вивести ( 'Шукане значення ' , n, ' - гоелемента

послідовності Фібоначчі дорівнює 1')

інакше <визначення значення елементу послідовності,

починаючиз третього>;

— Оскільки ми вже знаємо, що перші два елементи послідовності визначені, — розмірковував Стасик, — подальші дії будемо виконувати для тих елементів, номери яких змінюються від 3 до n. Тому доцільно скористатися циклом із параметром, який і буде змінювати своє значення, у процесі виконування тіла циклу від 3 до n.

— Основна дія, яку нам треба виконати у циклі, — допоміг друзям Айбоша, — полягає в визначенні значення чергово-го елемента послідовності, використовуючи значення двох попередніх елементів. Це ми запишемо так: p : = pl + p2. А далі треба підготувати наступне виконання тіла циклу.

— Щось я не зрозуміла, що ти маєш на увазі, вучала Дуська.

— Розгляньмо цей процес на прикладі, — за-пропонував Тарасик. — Після першого виконання основного оператора тіла циклу ми отримаємо такі значеннязмінних: pl = 1 ,p2 = l,p = 2 (рис. 22.19).

Уже для другого й усіх y * J Рис. 22.19 наступних виконань

тіла циклу значення двох останніх елементів послідовності Q}1, p2) потрібно змінити. Тобто, той еле-мент послідовності , який був останнім, стане передостаннім. А останній елемент послідовності отримає визначене на цьому кроці виконання тіла циклу значен-ня p (рис. 22.20), тобто, треба переприсвоїти: pl : = p2; p2 : = p.

заска-

i_ з ~Рі' і

JL 7

p 2

і 3 ~РЇ~ 1^-

~ P2 P 2

і 3 ~РЇ~ 1

p2 W _Р 2 -

/ 3

~рї~ 1

P2 2

P 2

Рис. 22.20

2 9 2


Перевірмо, заповнюючи таблицю 22.21, чи правильно ми визначили, як потрібно змінювати значення останнього та передостаннього елементів послідовності: j 3 ' 4 5 ^ 6 7

P L _ 1 1 1 2 2 3 3 5 Б 8

p2 1 2 2 3 3 5 5 8 ~ 8 ~ 13

p 2 3 5 8 13 Таб. 22.21. Зміна значень останнього та передостаннього елементів послідовності

— Т а р а с и к у , — гавкнула Д у с ь к а , — чи м о ж н а переприсвоїти значення змінних навпаки? Тобто, спочатку змінити значення змінної p2, а після цього вже — pl. Це можна було б записати так: p2 : = p; pl : = p2.

— Я думаю, — зауважив Петрик, — що тоді ми б до-пустили помилку. Подивись уважно на перший приклад. Змінна p має значення 2. Тому оператор p2 : = p; при-веде до того, що значення змінної p2 дорівнюватиме 2. А після цього в результаті оператора pl : = p2; змінній pl також буде присвоєно значення 2. Отже, після виконання цих дій значення змінних pl, p2 та p будуть однакові та дорівнюватимуть 2. Твої дії привели до того, що змінили значення p2, не потурбувавшись про те, що його попереднє значення треба було зберегти у змінній p l .

— Я все зрозуміла, — погодилася з Петриком Дусь-ка. — Думаю, ми готов і записати текст програми повністю.

Програма Фібоначчі ;

Змінна n, p, pl p2, і : ціла;

Початок

Вивести ('Введіть номер шуканого елемента послідовності

Фібоначчі = > ' ) ;

Ввести (n):

p1: = 1; p2: = 1; {перші два елементи послідовності Фібоначчі}

Я к щ о ( п = 1 ) а б о ( п = 2)

то Вивести ( ' Ш у к а н е значення ', n, ' - r o елемента послідовност і

Фібоначчі дорівнює 1')

інакше Початок

Для /': = 3 до n виконати

2 9 3


Початок

p : = pl + p2) {шуканий л-ий

елемент послідовності}

pl: = p2] {підготовка до наступного

p 2 : = p виконання тіла циклу}

к інець:

Вивести ( 'Значення ' , n, ' - r o елемента послі-

довності Фібоначчі дор івнює ' , p)

кінець

Кінець. *

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 22 Визначення значення п-го елемента послідовності фібоначчі

І .Запишіть у зошит текст програми для визначення значення п-то елемента послідовності Фібоначчі.

2. Заповніть таблицю виконавця для таких значень n: 1, 3, 5.

3. *Змініть текст програми, замінивши цикл з парамет-ром на цикл з передумовою.

4. *Для зміненої програми заповніть таблиці виконавця для значень n = 2 та n = 4.

5. Наберіть обидва тексти програм у середовищі програ-мування АЛГО та збережіть їх у файлах фібІ-pas та фіб2.рав.

6. Перевірте правильність роботи програм, використову-ючи такі тести:

№ Аргумент Результат

1 Номер елемента послідовност J j

2 Номер елемента послідовност 'Л J

3 Номер елемента послідовност 3 2

4 Номер елемента послідовност j_4 3_

5 Номер елемента послідовност j_5 5

6 Номер елемента послідовност ,_6 8

7 Номер елемента послідовност J_ J3

8 Номер елемента послідовност J 0 55

9 Номер елемента послідовност : 20 6765

2 9 4


7. **Ураховуючи, що кількість варіантів розфарбуван-ня n-поверхового будинку дорівнює значенню n + 2 елемента послідовності Фібоначчі, змініть програми фібІ.рав та фіб2.рав для визначення кількості варіантів розфарбовування. Змінені тексти програм збережіть у фатклахрозфарбІ.рав тарозфарб2.раз.

8. **Заповніть таблицю виконавця для випадку однопо-верхового та триповерхового будинків. Отримані ре-зультати порівняйте із кількістю способів, визначеною в тексті параграфа.

9. **Перевірте правильність роботи створених програм, використовуючи наведені тести:

№ Аргумент Результат 1 Кількість поверхів у будинку: 1 2 2 Кількість поверхів у будинку: 2 3 3 Кількість поверхів у будинку: 3 5 4" Кількість поверхів у будинку: 4 8 5 Кількість поверхів у будинку: 5 J3_ 6 Кількість поверхів у будинку: 6 21 7 Кількість поверхів у будинку: 9 89 8 _ Кількість поверхів у будинку: 14 987 9 Кількість поверхів у будинку: 16 2584 10 Кількість поверхів у будинку: 24 121393

— Усі разом ми підготували багато цікавих задач, розв'язавши які ви поліпшите вміння працювати з опера-торами повторення та розгалуження. Розроблені програми слід перевіряти за допомогою тестів, наведених після умов більшості задач, — звернувся до друзів Айбоша.

— А як бути, якщо тести після умови відсутні? •— за-питав у роботів Стасик. — Можна не перевіряти отримані розв'язки?

— Ні, — не погодився із другом Петрик. — Перевірити їх правильність потрібно обов'язково. Але тести слід роз-робити самостійно. А потім можна помінятися тестами із своїми друзями.

— Тоді до праці! — дружно відповіли хлопці й узялися до роботи.

2 9 5



1. Я к у ч и с л о в у п о с л і д о в н і с т ь н а з в а л и п о с л і д о в н і с т ю Ф і б о н а ч ч і ? Як ій

з а к о н о м і р н о с т і п і д п о р я д к о в у ю т ь с я ч и с л а , щ о ї ї у т в о р ю ю т ь ?

2. Д е т р а п л я ю т ь с я числа п о с л і д о в н о с т і Ф і б о н а ч ч і ?

3. Щ о н а з и в а ю т ь з о л о т и м п е р е р і з о м та д е в ін трапляється?

Н А В Ч А Л Ь Н О - Т Р Е Н У В А Л Ь Н І З А В Д А Н Н Я Наступні завдання пропонуємо розв'язувати, використовуючи різні види операторів повторення.

1 . В и з н а ч т е з н а ч е н н я с у м и S = x + x2 + x3 + x4 + ... + хп, д е n — н а т у р а л ь н е ч и с л о .

№ _ Аргументи Результат

_ J ' x = 1, n = 2 5 = 2

2 x = 3, n = 4 5 = J20

3 x = 0 . 5 , n = 5 S = 0.96875

2 . Д а н о н а т у р а л ь н е ч и с л о n. В и з н а ч т е : 1 ) у = 1 • 3 • 5 • ... • ( 2 n - 1 ) .


1 n = 2 ZZ 3

2 ' n = 5 X z 945

3 n = 8~ J ^ 2 027025

2 ) у = 2 • 4 • 6 - ... • 2 n .

~ № ~ Аргументи Результат

1 n = 1 X = 2_

~2 " n = 2 Z z 8

3 n = 8 J^z 10 321 920

8 ) * = f + i + l + ^ + . . . + J _ 4 8 16 2"

4 ) * J / = f 4 6 2n 5 7 ' ' ' 2n + 1 '

~ № ~ Аргументи Результат

1 n = 2 Z z 8 / 1 5 = 0.53

2 9 6


2 n = 4 y = 3 8 4 / 9 4 5 = 0.41

3 n = 5 у ~ 3840 /10395 = 0.37

3. Для заданого дійсного числа x та натурального чйсла n знайдіть значення виразу x • (x + 1) • (x + 2) • (x + 3) • ... • (x + n).


1 x = 1 ,n = 2 24 _

2 x = 3, n = 5 20160 3 x = 0.2, n = 6 228.7853568 4. Для заданого дійсного числа а знайдіть значення ви-

разу (а + 3) • (а + 2.8) • (а + 2.6) • ... • (а + 1). 5. Для цілих чисел а і c, значення яких уводяться ко-

ристувачем, визначте: 1. Добуток усіх цілих чисел від а до c. 2. Середнє арифметичне значення всіх цілих чисел від а до c. 3. Суму кубів усіх цілих чисел від а до c.


1 a = 1 , c = 4

Добуток: 24

Середнє арифметичне значення: 2.5

Сума кубів: 100

2 a = - 3 , c = 8

Добуток: 0

Середнє арифметичне значення: 2.5


3 a = 9 , c = 1 1

Добуток: 990

Середнє арифметичне значення: 10


6. **Кіт Матроскін створив у Простоквашино власне фер-мерське господарство. Він вирішив не лише отримува-ти та переробляти молочні продукти, а й вирощувати сільськогосподарські культури. У деякому році (назве-мо його початковим) на ділянці 100 га, що належала Матроскіну та Шарику, середня урожайність пшениці склала 20 центнерів з гектару. Побачивши успіхи кота

2 9 7


в сільському господарстві, мешканці Простоквашина почали приєднуватися до його фермерського госпо-дарства. Тому щороку площа ділянки фермерського господарства кота Матроскіна збільшувалася на x % , а завдяки набутому досвіду та наполегливій праці робітників середня урожайність підвищувалася на у % . Визначте: 1) урожайність за другий, третій, ..., n-й рік (n — на-

туральне число); 2) площу фермерського господарства, що засівалася

шіїеницею, на другий, третій, ..., /г-й рік; 3) загальний урожай, який зібрали фермери за перші

n років; 4) у якому році урожайність перевищить c центнерів

з гектару; 5) у якому році площа ділянки, засіяна пшеницею,

перевищить S га; 6) у якому році загальний урожай пшениці, що зібрали

фермери за весь час з першого року, перевищить а центнерів.

№ Аргументи __ Результати Відсотокзбільшення площі 2-йрік:урожайність - 2 4 . 0 0 ц з га, господарства: x = 10 площа -110.00 га Відсотокзбільшення 3-й рік: урожайність - 2 8 . 8 0 ц з га. урожайності: у = 20. площа -121.00 га Кількість розглядуваних 4-йрік:урожайність - 3 4 . 5 6 ц з га, років: n = 5 площа -133.10 га 4) Значення урожайності: 5-й рік: урожайність — 41.47 ц з га,

1 c = 3 0 площа -146.41га 1 5)Значення площі 3) Урожай за 5 років - 1 8 796.65 ц господарства: S = 150 4) Урожайність перевищить 30 ц з га б) Загальний урожай: на 4-му році а =30 000 5) Площа перевищить 150 га на

6-му році 6) Загальний урожай перевищить 30000 ц на 7-му році

2 9 8


Відсоток збільшення площі 2 -йр і к : урожайн і с ть - 2 3 . ~ 0 0 ц з га,

господарства: x = 20 площа —120.00 га

Відсотокзбільшення 3 -й рік: урожайність - 2 б . 4 5 ц з га,

урожайності : у = 15 площа - 1 4 4 . 0 0 га

Кількість розглядуваних 4 - й р і к : у р о ж а й н і с т ь - 3 0 . 4 2 ц з га,

років: n = 4 площа - 1 7 2 . 8 0 га

2 4) Значення урожайності : 3) Урожай за 4 роки - 1 3 824.65 ц

c = 26.45 4) Урожайність перевищить 26.45 ц

5)Значення площі з га на 4 -му році

господарства: S = 1 8 0 5) Площа перевищить 180 га на

6) Загальний урожай: 5-му році

а =10000 6) Загальний урожай перевищить

J0_000 ц на 4 -му році

7. З а в д а н н я в ід А с і м о

Шукаючи відомості про числа Фібоначчі, я пе-реглянув багато цікавої та корисної інформації. Серед неї були відомості про видатного арабського математика, астронома та географа IX століття Мухаммеда аль-Хорезмі.

Цей учений створив один з перших посібників з арифметики, а його книжка, присвячена розв'язанню лінійних та квадратних рівнянь, стала основою сучасної алгебри. Збереглися трактати вченого, що містять гла-ви з геометрії , тригонометричні таблиці та таблиці географічних координат відомих на той час міст.

Вивчаючи ці матеріали, я звернув увагу на задачу, над якою працював цей учений. Я пропоную вам скласти про-граму, яка розв'язує цю задачу.

Задача аль-Хорезмі. Розкладіть число 10 на два доданки, сума квадратів яких дорівнює 58.

8. З а в д а н н я в ід Стасика

Коли ми разом із друзями останнього разу були в цирку, нашу увагу привернув виступ фокусника. Він показував цікавий номер із картами. Коло-да складалася з n карт чорної та червоної масті. Фокусник розкладав колоду таким чином, щоб

2 9 9


сусідніми в жодному разі не виявилися карти чорної масті. Він виконував цей фокус із закритими очима кілька разів, і жодного разу не порушив цю умову. Ми не зрозуміли, як це йому вдалося. Однак, захотіли дізнатися, скількома різними способами можна за таких правил розкласти колоду з n карт. Допоможіть нам, будь ласка, перевірити отрима-ний результат, склавши програму, яка даватиме відповідь на це питання.

9. *Завдання від Дуськи * Будувати будинок мені допомагали не лише

хлопці та роботи, а й різні тварини і комахи, з якими я товаришую. Одного дня, коли хлопці

були зайняті у ліцеї, мені на допомогу прийшли мурахи. Хоча вони маленькі, але можуть виконати багато корисної роботи, адже працюють вони всі разом і дружно. Наприкінці робочого дня я хотіла подякувати кожній мурасі, що мені допомагала. Тому мені потрібно було дізнатися кількість мурах, що працювали на будівництві. Поки мурахи пра-цювали, це зробити було неможливо, адже вони навіть на секунду не зупинялися. Але збираючись додому, вони вишикувалися в досить дивний спосіб: у першому ряду стояв головний мураха, за ним у другому ряду стояло п'ять мурах, у третьому ряду було шість робітників, у наступ-ному ряду одинадцять тощо. Тобто вони утворювали ряди з такою кількістю мурах: 1, 5, 6, 11, 17, ... Разом я на-рахувала n рядів. Допоможіть мені порахувати, скільком мурахам я маю підписати лист-подяку.

№ Аргументи Результат 1 Кількість рядів: n = 1 Кількість листів-подяк 1 2 Кількість рядів: n = 2 Кількістьлидів-подякб 3 Кількість рядів: n = 4 Кількість листів-подяк 23 4 Кількість рядів: n = 10 Кількість листів-подяк 495

10, *Завдання від Петрика Після того як на будівництві у Дуськи я побачив

мурах-трудівниць, я перестав дивуватися, зустрічаючи на будівельному майданчику різних представників тваринного

3 0 0


світу. Сьогодні, прийшовши після школи допомагати Дусі, я побачив на будівництві стоногу, яка вправно тягнула на собі маленьку цеглинку. Але стонога швидко втомлювалася. Коли я почав спостерігати за нею, стонога рухалася зі швидкістю о см/хв , але в кінці кожної хвилини її швидкість миттєво зменшувалася на x % порівняно зі швидкістю в по-

передню хвилину. Допоможіть мені, будь ласка, визначити, через скільки хвилин від початку спостережень швидкість маленької стоноги буде менша за 1 см/хв. Визначте, чи до-тягне вона за цей час цеглинку до будівельного майданчика, розташованого на відстані S м від місця старту стоноги. № Аргументи

Початкова швидкість стоноги: 8 с м / х в

Відсоток зменшення швидкості: 50 %

Відстань від будівельного майданчика:

1 м

Результати

Швидк ість стане меншою

за 1 с м / х в через 4 хвилини.

Стонога не доповзе до

майданчика 85 см


Відсотокзменшення швидкості: 5 %


3 м

Швидк ість стане меншою

за 1 с м / х в через 45 хвилин.

Стонога не доповзе до

майданчика 119.89 см


Відсоток зменшення швидкості : 2 %


0.5 м

Швидкість стане меншою

за 1 с м / х в через 114 хвилин.

Стонога доповзе до

майданчика

11. * * З а в д а н н я в і д А й б о ш і

f Heзвaжaючи на зайнятість на будівництві Ду-синого будиночка, нам інколи буває дуже сумно Lj0*

Л ^ без хлопців, які більшість часу проводять у ліцеї. * * Тому одного дня ми з Дуською, чекаючи на друзів,

влаштували таку гру на східцях, що складаються з n схо-динок. Спочатку ми вилізли нагору по сходинках, а потім почали стрибати донизу, поспішаючи назустріч хлопцям. У Дусі маленькі лапки, тому вона стрибала на наступну сходинку або через одну сходинку. У мене лапи значно більші, тому я міг стрибати на наступну сходинку, через одну чи навіть через дві сходинки (рис. 22.22). Тобто, коли

301

•


Рис. 22.22. Гра на сходах

я був на першій сходинці (рахувати сходинки будемо згори), я міг стрибнути на ДРУГУ (це стрибок на на-ступну сходинку), на третю (стрибок через одну схо-динку) чи на четверту (це максимальний стрибок — через дві сходинки).

Допоможіть нам виз-начити, скількома спосо-бами (маршрутами) може зістрибнути донизу Дуська

і кількість способів, якими можу стрибати я. № Аргументи Результати

_1 Кількість сходинок: 1 Кількість способів: Дуся -1 ,Айбоша - 1 2 Кількість сходинок: 2 Кількість способів: Дуся - 2, Айбоша - 2 3 Кількість сходинок: 3 Кількість способів: Дуся - 3, Айбоша - 4 4 Кількість сходинок: 4 Кількість способів: Дуся - 5, Айбоша - 7 5 Кількість осодиною 5 Кількість способів: Дуся - 8, Айбоша - 1 3

.. ^

Кількість сходинок: 8 Кількість способів: Дуся - 34, Айбоша - 81

§ 23. ЦИКЛ 3 ПІСЛЯУМОВОЮ

23.1 СТРУКТУРА Т А ОСОБЛИВОСТІ ЦИКЛУ 3 ПІСЛЯУМОВОЮ

Протягом наступного тижня друзі наполегливо пра-цювали, обмірковуючи кожну дрібницю власного плану реконструкції Майдану Незалежності. У день початку кон-курсу хлопці, Дуська та андроїди попрямували до будинку мерії, що височів поблизу Майдану Незалежності.

Зайшовши до цього будинку, друзі були вражені. Адже у ньому постійно переміщувалися, переходили з кабінету до кабінету, спілкувалися, ходили величезними коридорами безліч людей. Усі вони поспішали у власних справах, тож ніхто не звертав на новачків ніякої уваги. Кабінет, у якому зібралася комісія з реконструкції Майдану, розташовувався на останньому поверсі. Тому друзі попрямували до ліфту, перед дверима якого вони побачили таку табличку:

Увага! Ліфт розраховано на 800 кг. Заходячи до кабіни ліфту, ви наступаєте на металеву смугу терезів, що визначають вашу вагу. Ваґа всіх пасажирів додається. Якщо вона виявиться більшою за максимально допустиму, то через десять секунд двері ліфту зачиняться, і він залишиться нерухомим. Якщо таке трапиться, просимо не панікувати і скористатися системою екстреного виклику техніка.

Шановні пасажири! Будьте уважні та обережнії

— Ой, лишенько! — забідкалася Дуська. — Що ж це за високотехнологічний ліфт? Я не хочу на ньому їхати, адже тут дуже просто застрягнути назавжди. Подивіться лише, скільки охочих стоїть біля нього. Звичайно, їх вага більша за 800 кг. Пішли краще пішки!

— Ні, Дусю, — заперечив Петрик. — У тебе такі мале-сенькі лапки, що ти не зможеш швидко піднятися сходами.

3 0 3


Подумай, на який поверх нам потрібно дістатися! А початок конкурсу за п'ятнадцять хвилин. Ми можемо спізнитися.

— Дусю, не бійся, — спробував заспокоїти таксу Тара-сик. — Адже у правилах користування ліфтом чітко на-писано, що у зайвого за вагою пасажира є десять секунд, щоб вийти з ліфта. Отже, потрібно лише визначити, хто є зайвим у ліфті,- і повідомити про це того пасажира.

— I хто це визначить? — не заспокоювалася Дуська. — Пропоную написати програму, яка буде визначати

загальну вагу пасажирів, що заходять до ліфту, і порів-нювати її із безпечною вагою, — підтримав хлопців Ай-боша. — Якщо до ліфта входить зайвий пасажир, наша програма буде повідомляти, що йому необхідно терміново вийти з ліфта. Тому ми і не застрягнемо у ліфті.

— Так, — підтримав Асімо. — Ноутбук у нас з собою, вагу кожного пасажира ми дізнаємося за допомогою те-резів, на пластину яких обов'язково наступає кожен, хто заходить до ліфту.

— Ну добре, — погодилася на вмовляння друзів Дусь-ка. — Але лише за умови, що ви гарантуєте мені цілковиту безпеку.

— Не хвилюйся, Дусю, — відповів Айбоша. — Ти сама розробиш програму, отже, хвилюватися немає підстав. Я думаю, усі вже зрозуміли, що у програмі слід багато-разово виконувати однакові дії, а саме — визначати вагу пасажира, який щойно зайшов до ліфта, та збільшувати на цю величину загальну вагу пасажирів ліфта. Отже, у нашій програмі обов'язково має бути оператор повторення. Про-поную використати новий для вас вид оператора повторен-ня — цикл з післяумовою.

Цей оператор повторення отримав таку назву тому, що у ньому спочатку виконується тіло циклу, а лише потім перевіряється умова виходу з циклу. Якщо ця умова має хибне значення, то тіло циклу повторюється ще раз. Якщо ж умова істинна, здійснюється вихід з циклу та перехід до виконання наступного за циклом оператора. Тому цикл з післяумовою обов'язково виконується хоча б один раз.

3 0 4

§ 23. Цикл з післяумовою

Структура циклу з післяумовою за правилами НАМ має такий вигляд:

<підготовка до виконання цикпу> ;

Повторювати

<основна частина циклу>;

<підготовка до наступного виконання цикпу>

докиНе <умова виходу з цикпу>;

Загальну структуру цього циклу можна також зобразити блок-схемою (рис. 23.1).

_ _ i , підготовка

циклу

основна частина циклу

підготовка до повторного

виконання 7

- . ^ т р е в і р к а ^ ^ ^ v M O B k ^ ^

+ j

Рис. 23.1. Блок-схема циклу з післяумовою

— Чому саме цей вид оператора повторення доцільно ви-користати у нашій задачі? — звернувся до Асімо Стасик.

— Цикл з післяумовою, — продовжив пояснення ан-дроїд, — краще використовувати у випадках, коли нам заздалегідь невідома кількість повторів, які потрібно ви-конати. У нашому випадку ми не знаємо, яка кількість пасажирів має зайти до кабіни ліфту, щоб він ще міг ру-хатися.

— Крім того, — доповнив пояснення друга Айбо-ша, — ми точно знаємо, що можемо виконати тіло цього циклу один раз, а після цього перевірити умову виходу

Присвоєння початкових значень всім величинам,

,:*І що змінюються у циклі

Реалізація основних ДІй

Отримання новихзначень величин, що використовуються

^ l в основній частині циклу

Перевірка умови виходу з циклу

3 0 5


з циклу. Адже від ваги одного пасажира двері ліфта не зачиняться.

— Тоді можна стверджувати, що цей цикл відрізняється від інших операторів повторення тим, — розмірковував Петрик, — що його тіло обов'язково виконується хоча б один раз.

— Ще, на відміну від інших видів циклів, — долучився до розмови Тарасик, — він виконується, поки умова хибна. Записуючи цей оператор повторення, ми маємо задавати не умову входження до циклу, а, навпаки, умову виходу з нього.

— У тілі цього циклу обов'язково має бути хоча б один оператор, який спричинить зміну умови, — здогадалася Дуська. — Інакше вона ніколи не змінить свого значен; ня, і тіло циклу буде виконуватися нескінчену кількість разів.

— Молодці, друзі, — похвалив хлопців і таксу Асімо. — Ви все правильно зрозуміли, отже, готові скласти програму, яка забезпечить правильну роботу ліфта.

23.2 ВИКОРИСТАННЯ ЦИКЛУ 3 ПІСЛЯУМОВОЮ

— Опишемо змінні, які використовуватимемо в нашій програмі, — запропонував Стасик:

meop_eaza — значенням цієї змінної дійсного типу буде теоретична вага, на перевезення якої розраховано ліфт (за умовою — 800 кг); вага — у цій змінній дійсного типу зберігатимемо вагу пасажира, який заходить у ліфт; загальна_вага — це змінна дійсного типу, у якій зберігатимемо загальну вагу всіх пасажирів, що вже перебувають у кабіні ліфта; і — лічильник цілого типу, призначений для підрахунку кількості пасажирів, які зайшли до ліфту. Крім того, ця змінна знадобиться для виведення поряд-кового номеру пасажира, якому в разі перевантаження необхідно вийти з кабіни ліфта.

3 0 6


За кілька хвилин друзі записали такий текст програми: Програма Ліфт:

Змінна теор_вага, вага, загальна_вага: дійсна; і :УІда;

Початок Вивести ('Теоретична вага, на яку розраховано ліфт => ' ) ; Ввести (теор_вага); і : = 0; {до ліфту не зайшов жоден пасажир} загальна_вага := 0; {ліфт порожній; загальна вага всіх,

хто в ньому є, дорівнює 0} Повторювати

<введення ваги наступного пасажира>; <визначення порядкового номера цього пасажира>; <збільшення загальної ваги на вагу пасажира, який зайшов до ліфту>

докиНе<умовавиходуз циклу>: <виведення порядкового номера останнього пасажира, який зайшов до ліфта>

Кінець. — Вага пасажира, який заходить до кабіни ліфта, —

розмірковував далі Петрик, — визначається, коли пасажир, заходячи, наступає на пластину терезів. Її значення виво-диться на спеціальному табло. Отже, цю величину можна передати нашій програмі. Блок <введення ваги наступного пасажира> можна деталізувати так:

Вивести ('Введіть вагу пасажира, який зайшов до ліфта = > ' ) ; Ввести (вага):

— Визначити порядковий номер цього пасажира теж дуже легко, — зраділа Дуська. — Кількість пасажирів, які вже перебувають у кабіні ліфта, зберігаємо в змінній і. Значення цієї змінної до входження у цикл дорівнюва-ло 0. Якщо ж людина зайшла до ліфту, то значення змін-ної і дорівнюватиме порядковому номеру пасажира, який зайшов раніше, плюс один, оскільки пасажири заходять по одному. Тому блок <визначення порядкового номера цього пасажира> замінюємо таким оператором: і := і + 1;

— А збільшення загальної ваги пасажирів ліфта, — про-довжив розмірковування такси Тарасик, — оформимо так:

3 0 7


загальна_вага := загальна_вага + вага; Тобто, до загальної ваги пасажирів у кабіні ліфта потріб-

но додати вагу пасажира, який зайшов у ліфт останнім. — Залишилося визначити умову виходу з циклу, —

звернув увагу друзів Асімо. — Ще раз нагадаю, що цикл виконується, поки значення цієї умови хибне. Як тільки-но умова змінює своє значення на істинне, виходимо з циклу.

— Я думаю, — розмірковував Стасик, — що цю умову потрібно записати так:

А докиНе загальна_вага > теор_вага; — Тіло циклу має виконуватися, коли ця умова хибна, —

пояснив Стасик. — Якщо загальна вага всіх пасажирів менша за теоретичну вагу, на яку розраховано ліфт (умова виходу з циклу має хибне значення), до ліфта можуть ще заходити пасажири, тобто тіло циклу має виконуватися. А коли записана умова стане справджуватися, треба вийти з циклу.

— Блок <виведення порядкового номера останнього па-сажира, який зайшов до ліфта>, — продовжив міркування друзів Петрик, — треба деталізувати так:

Вивести ('Потрібно вийти останньому пасажиру з порядковим номером', і);

— Ми деталізували окремі блоки програми, — підвів підсумок Асімо. — Можна записати розроблену програму повністю.

Програма Ліфт: Змінна reop_eara, вага, загальна_вага: дійсна: /' : ціла;

Початок Вивести ('Теоретична вага, на яку розраховано ліфт = > ' ) ; Ввести (теор_вага); і := 0; {до ліфту не зайшов жоден пасажир} загальна_вага: = 0; {ліфт порожній; загальна вага всіх, хто

в ньомує,дорівнюєО} Повторювати

Вивести ('Уведіть вагу Пасажира, який зайшов до ліфта => ' ) ; Ввести (вага); {введення ваги пасажира, який зайшов до

ліфту} i : = і +1; {визначення порядкового номера цього пасажира}

3 0 8


загальна_вага := загальна_вага + вага {збільшення загальної ваги

всіх пасажирів на величину ваги останнього пасажира}

докиНе загальна_вага > теор_вага\ {умова виходу з циклу}

Вивести ( 'Потр ібно вийти останньому пасажиру з порядковим

н о м е р о м ' , і)

Кінець.

23.3 ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ ВИКОНАВЦЯ Д Л Я Ц И К Л У З ПІСЛЯУМОВОЮ

— Здається, все правильно, — промовила Дуська. — Але я нізащо не поїду в ліфті, доки в цьому повністю не переконаюся.

— Добре, Дусю, — погодився з таксою Ас імо . — Розробімо систему тестів, щоб перевірити нашу програму.

— А щоб я краще зрозуміла , як працює цикл з післяумовою, я сама заповню таблицю виконавця, — голосно гавкнула Дуська.

— Тоді розкреслюй таблицю, — звернувся до такси Ай-боша, — а я поки що підготую тест:


1

Теоретична вага, на яку розраховано ліфт: 300

Вага пасажира, який зайшовдол іфта : 50

Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 60




Треба вийти

останньому

пасажиру-

з порядковим

номером 5

— Таблиця виконавця буде мати такий вигляд, — про-мовила Дуська, показавши результати своєї праці: № тєорвага вага і загальна_вага Умова Результат

J _ 300 _0_ 0

2_ 50 _L 50

3_ 50 > 300 - хибність 4 60 T 110

5_ 110 > 300 - хибність 6 100 T 210" ~

3 0 9


J _ 210 > 300 - хибність _8 75 4 285 _ 9 _ _ 285 > 300 - хибність Ю. 110 5

11

395 >300 - істина Треба вийти останньому

пасажиру з порядковим

номером 5

— Тепер А добре зрозуміла, як працює цикл з післяумо-вою, — зраділа власним успіхам Дуська. — Можемо розроб-ляти систему тестів. Якщо наша програма працюватиме правильно, то я погоджуся на поїздку в цьому ліфті. Але за умови, що всі пасажири, будуть нас слухатися і швид-ко бігають, аби за 10 секунд зайвий пасажир міг вибігти з кабіни ліфта, не заважаючи нам підніматися на поверх, де розташовано кабінет конкурсної комісії.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 23 Складання програм з використанням циклу з

1. Запишіть у зошит текст програми Л і ф т та заповніть таблицю виконавця для такого тесту:

№ _ Аргументи Результат

2

Теоретична вага, на яку розрахованоліфт: 400 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 86 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 90 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 54.7 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 75.3 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 32 Вага пасажира, який зайшов до ліфта : 80

Треба вийти останньому пасажиру

з порядковим номером 6

2. Порівняйте отриманий результат із результатом, на-веденим у тесті.

3. Наберіть текст програми у середовищі програмування АЛГО та збережіть у файлі ліфт.раз.

4. Використовуючи аргументи тесту № 2, виконайте про-граму в покроковому режимі. Порівняйте проміжні

3 1 0

§ 23. Цикл з післяумовою •

значення всіх змінних під час виконання циклу із значеннями, записаними у таблиці виконавця. У разі потреби виправте помилки.

5. Перевірте правильність роботи програми за наведеними тестами:

№ Аргументи Результат Теоретична вага, на яку розраховано ліфт: 500 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 30 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 49.5 Треба вийти Вага пасажира, який зайшов до ліфта 60.5 останньому

3 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 70 пасажиру Вага пасажира, який зайшов до ліфта 80 з порядковим Вага пасажира, який зайшов до ліфта 90 номером 8 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 100 Вага пасажиpa, який зайшов до ліфта 67 Теоретична вага, на яку розраховано ліфт: 390 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 78 Треба вийти Вага пасажира, який зайшов до ліфта 98 останньому

4 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 67 пасажиру Вага пасажира, який зайшов до ліфта 56 з порядковим Вага пасажира, який зайшов до ліфта 45 номером 6 Вага пасажира, який зайшовдоліфта 90 Теоретична вага, на яку розраховано ліфт: 800 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 90 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 110 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 78 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 95 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 45 Треба вийти Вага пасажира, який зайшов до ліфта 56.6 останньому

5 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 39.4 пасажиру Вага пасажира, який зайшов до ліфта 7 з порядковим Вага пасажира, який зайшов до ліфта 12 номером 14 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 50 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 65 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 60 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 70 Вага пасажира, який зайшов до ліфта 75

311


6. *Змініть текст програми так, щоб вона визначала, на скільки вага пасажирів, які перебували в ліфті перед виходом зайвого пасажира, перевищує допустиму вагу.

7. *Самостійно розробіть три тести, щоб перевірити правильність роботи зміненої програми.

8. Збережіть текст програми у файлі з тією самою на-звою.

ПЕРЕВІРСЕБЕ Ш Ш Н И Ш Н Н Н Н Н 1. Який огіератор повторення називають циклом з післяумовою?

Запишіть його структуру за правилами НАМ. 2. Зобразіть за допомогою блок-схеми структуру циклу з після-

умовою. 3. Які особливості має цикл з післяумовою? Коли доцільно йогб"

використовувати? 4. Якезначенняповиннаматиумова,записанау цьомуциклі,дпя

продовження виконання тіла циклу?

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Визначте значення всіх змінних після виконання

оператора повторення. 1) a: = 50;c: = 8; Повторювати

a: = a - 3 * c докиНе a <4*c;

2) a: = 10;c: = 10; x : = 0;

Повторювати x: = x + а + c; a: = а -1 ; c: = c +1

докиНе(а-с)>10:

3) x : = 7;y: = -2; Повторювати

x: = x + у; у : = y + 5

докиНе у < 0;

4) x : = 0; / : = 1; Повторювати

/ : = . / + 1 ; x : = x + 1 /і

докиНе і > 6;

5) x : = 0; /': = 6; Повторювати

x: = x +1 / /'; /': = / - 1

докиНе і = 0;

6) x : = 0;/': = -8 ; Повторювати

/': = / - 1 ; x: = x ~ і

докиНе і < -10;

Наступні завдання пропонуємо розв'язувати, викори-стовуючи різні види операторів повторення.

312

§ 23. Цикл з післяумовою •

2. Знайдіть суму всіх непарних чисел від 103 до 303. 3. *Серед натуральних чисел 1 < n < 100 знайдіть усі пари

чисел, для яких їх сума дорівнює їхньому добутку. 4. Знайдіть значення факторіалу натурального числа n,

якщо його обчислюють за таким правилом п\ = 1 • 2 • 3 • ... • n. (Наприклад, факторіал числа 5 дорівнює: 5! = 1 • 2 • 3 • 4 • 5 = 120)

5. *Обчисліть значення функції S = 1 + — + — + — +... + —, 1! 2! 3! n!

де n — натуральне число. 6. *Число а підносять до квадрату і результат збільшу-

ють на 1. Отримане число знову підносять до квадрату і результат збільшують на 1. Цю процедуру продов-жують, поки не буде отримане число x, більше, ніж 1 000 000. Знайдіть значення x та визначте, за скільки повторень отримане це число.

7. *Завдання від Стасика Працюючи кур'єром, я зрозумів, наскільки це

нелегка праця. Але як важко працювати малень-кому світлячку, я уявив лише коли побачив, як він працює.

Маленькому світлячку потрібно доставити паву-ку лист-запрошення на День народження від мухи.

Він починає повзти зі швидкістю о см/хв по вертикальній павутині, яку спустив донизу павук, що сидить на гілці ви-сокого дерева. Початкова відстань між світлячком-кур'єром та павуком дорівнює S м. Але павук не перестає плести своє павутиння, тому в кінці кожної хвилини довжина тієї частини павутини, яку залишилося проповзти світлячку, збільшується на 50 %. Бажаючи якнайшвидше доставити лист, світлячок-кур'єр наприкінці кожної хвилини миттєво збільшує свою швидкість удвічі порівняно зі швидкістю у попередню хви-лину. Визначте, чи зможе світлячок вручити лист павуку. Якщо він зможе виконати свою роботу, підрахуйте, скільки часу знадобиться для цього.

313


8 . *Завдання в ідТарасика Ви вже зрозуміли, що мені сподобалися книги

про Гаррі Поттера. Я уважно читав розповіді про всі його пригоди і звернув увагу на те, як Гаррі готувався до початку нового навчального року у школі Гогвортс. Ще у серпні Гаррі та його найкращий друг Рон відвідували книгарню, де за

списком, отриманим від професора Дамблдора, купува-ли підручники. Перед першим роком навчання у школі Гаррі витратив на це x галлеонів. На другий рік він заплатив за» свої підручники та підручники Рона, тому сума, яку він витратив, збільшилася вдвічі. Але кожного наступного року кількість підручників, необхідних для навчання друзів, збільшувалася. Тому кожен раз, по-чинаючи з третього року, Гаррі витрачав на придбання^ підручників стільки коштів, скільки за всі попередні роки разом узяті.

Допоможіть мені розробити програму, яка визначатиме і виводитиме на екран кількість грошей, які витрачав Гаррі на придбання підручників кожного року, починаючи з пер-шого і до того, номер якого ми вводимо. Визначте також загальну суму галлеонів, які витратив Гаррі на підручники за всі розглянуті роки навчання у школі.

9,. *Завдання від Петрика Коли будування родинного замку завершувало-

ся, головний виконроб Дуська виявила, що нам не вистачає потроху різних будівельних матеріалів. Тому ми з таксою пішли до будівельного су-пермаркету, щоб їх придбати. Але Дуська дуже хвилюється, що ми можемо потрапити у незручне становище, оскільки у нас залишилося мало гро-

шей. Допоможіть мені, будь ласка, написати програму, яка б запитувала вартість кожної наступної покупки, ви-водила суму, яку ми витратили на даний момент, і коли ця сума виявиться більшою, ніж кошти, що є у Дусі, повідомляла, що останню покупку треба повернути на поличку магазину.

3 1 4

§23._Циклз післяумовою

10 . * *Завдання в і д Д у с ь к и Завершуючи будувати, я вирішила оформити

свій будиночок не як малу архітектурну споруду, а як родинний маєток. Для цього мені потрібно мати паспорт, у якому буде зазначено весь мій

родовід, аби довести своє благородне походження. Тому за-раз я збираю інформацію про своїх родичів, адже мій родовід має бути оформлений так (рис. 23.2). Я повинна вказати інформацію про своїх батьків, далі вказати відомості про батьків мами і тата, тобто, моїх дідусів та бабусь. Потім для кожного з них указати їхніх батьків тощо.

Допоможіть мені, будь ласка, визначити, про скількох своїх предків я повинна зібрати інформацію, аби скласти родовід з n поколінь. Уважайте, що покоління я рахую так: я — це перше покоління, мої батьки — друге, дідусі та бабусі — третє і т. д. Урахуйте, що інформація про себе мені добре відома.

Такса Євдокія (Дуська)

Клякса _L

I I I I Maxa Маркіз Барбоска Шарик

I 1 I I ' I I ' I I 1 I Красунечка Піф Магдапіна Портос Лессі Мухтар Закуся Жак

_1 „ I „ I I I I I

Рис. 23.2. Родовід такси Дусі

11. *Завдання в ідАс імо Поки ми мандрували Амазонкою, хлопці про-

пустили в ліцеї багато уроків. Тому зараз я допо-магаю друзям надолужувати навчальний матеріал. Готуючись до уроку тематичного обліку знань з геометрії, я запропонував хлопцям пограти в таку навчальну гру.

Петрик називає додатне число, що може бути кутом довільного трикутника. Гру продовжує

3 1 5


Стасик, називаючи другий можливий кут трикутника. Число, що є третім кутом трикутника, називає Тарасик. А потім ми разом перевіряємо, чи може існувати трикутник з такими кутами. Якщо такий трикутник існувати не може, ми починаємо гру з початку. А якщо трикутник існує, то я швидко його будую.

Допоможіть мені, будь ласка, скласти програму, яка буде моделювати цю гру. Вона повинна запитувати у кори-стувача значення кутів трикутника і визначати, чи може він існувати. Якщо трикутник з такими кутами не існує, програма м4ає запропонувати користувачеві ввести нові значення. Якщо трикутник з введеними значеннями кутів існує, програма повинна вивести на екран повідомлення про це і завершити свою роботу.

', В С Е С В І Т Н Я М Е Р Е Ж А I H T E P H E T

/

• Виникнення та принципи функціонування Інтернету. Всесвітнє павутиння

• Пошук у Всесвітній мережі • Електронна пошта • Готуємось до підсумкового заняття

§24. ВИНИКНЕННЯТАПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕРНЕТУ. ВСЕСВІТНЄ ПАВУТИННЯ

\

24.1 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ. ПРИНЦИПИ, ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕРНЕТУ

— Наш проект був найкращим на конкурсі! — ображено скавучала Дуська, спускаючись разом з друзями у ліфті.

— Цього ніхто й не заперечував! — спробував заспокоїти таксу Петрик. — Адже до участі в другому етапі конкурсу разом з нашим проектом допустили лише п'ять найкращих-проектів реконструкції Майдану Незалежності. А додат-ковий час усім дали, щоб відобразити в проектах історію Києва та України.

— За цей час ми зможемо відвідати різні музеї Києва і почитати книги з історії нашого міста, — підтримав друга Стасик.

— А після цього ми використаємо отриману інформацію у проекті реконструкції Майдану, — зрадів Тарасик, — щоб пов'язати славне минуле міста з його майбутнім.

— Тоді завтра ж вирушаємо до музею! — гавкнула Дусь-ка, виходячи із будинку мерії.

Наступного дня після уроків хлопці зателефонували Дусі. Але такса не підійшла до телефону, тому друзі попрямували до Петрика додому. Відчинивши двері квартири, вони по-бачили Дуську, яка намагалася щось знайти серед великої кіпи папірців, розкиданих по всій підлозі.

— Дусю, чому ти не підходиш до телефону? I що ти тут узагалі робиш? — почали розпитувати таксу Стасик та Тарасик.

— Поки ви були у ліцеї, — почала пояснювати Дусь-ка, — я спробувала визначити, з якого музею ми почнемо знайомство з історією нашого міста, і намагалася знайти його на карті. Подивіться, скільки інформації мені довелося переглянути. Виявляється, у нашому місті понад 65 музеїв.

318

§ 24. Виникнення та принципи функціонування Інтернету. Всесвітнє павутиння

Ви лише спробуйте знайти інформацію про них чи їхнє місцеперебування на карті!

Кілька хвилин у кімнаті панувала цілковита тиша. Кожен з друзів розумів, що таку кількість музеїв вони не встигнуть відвідати за весь час, відведений на другий етап конкурсу.

— У кожному музеї дуже багато інформації, — почав розмірковувати Стасик. — Уся вона цікава, але нам може знадобитися лише її маленька частка. Як же нам встигнути все переглянути та відібрати потрібне?

— На поїздки великим містом від одного музею до другого теж витрачається багато часу, — засумував Та-расик. — Тож Дуся недарма намагалася прокласти наш екскурсійний маршрут.

— Може, покличемо на допомогу Асімо та Айбошу? — за-пропонував друзям Петрик.

Через годину друзі зайшли до комп'ютерного класу ліцею, де андроїди проводили заняття гуртка з інформатики.

— Ми з радістю вам допоможемо, — заспокоїв хлопців Асімо. — Пропоную вам навчитися працювати у Всесвітній мережі Інтернет. Тоді ви отримаєте доступ до найцікавішої та найповнішої інформації, зібраної всім людством, не ви-ходячи з комп'ютерного класу.

— Крім того, — підтримав пропозицію друга Айбоша, — ми навчимо вас швидко шукати необхідну інформацію.

— Звичайно, — зраділи хлопці, — ми багато чули про Інтернет. Тому із задоволенням почнемо навчання.

Інтернет — це міжнародне об'єднання комп'ютер-них мереж.

Зараз важко уявити наше життя без Всесвітньої мережі, але її історія нараховує зовсім небагато років.

Перше випробовування атомної бомби, запуски двох перших штучних супутників Землі та інші успіхи CPCP змусили Сполучені Штати Америки на початку 1962 року створити дві організації — Національну Аерокосмічну Асоціацію NASA та Агенцію передових дослідницьких про-ектів ARPA, якій і належить особлива роль у створенні Інтернету.

3 1 9

Глава IX. Всесвітня мережа Інтернет

ш мережна кабель мережна картка картка

телефонна

модем лінія модем модем модем

радіо-передавач

радіохвилі радіо-передавач

Рис. 24.1. Можливі способи об'єднання комп'ютерів у мережу

Звичайна комп'ютерна мережа складається з кількох комп'ютерів, з'єднаних між собою (рис. 24.1). Головні комп'ютери у комп'ютерних мережах називають серве-рами.

У 1962 році в ARPA розробляли концепцію створення комп'ютерної мережі без головного комп'ютера, щоб його знищення не завадило роботі мережі під час ядерної війни.

За пропозицією агенції, передавати дані між комп'ютерами треба було невеличкими порціями (пакетами), які в разі знищення однієї з ділянок мережі могли б проходити різними каналами зв'язку. Вибирають найкращий маршрут та пере-епрямовують пакети у разі виникнення проблем на ділянці мережі спеціальні пристрої — маршрутизатори.

Якщо на шляху слідування пакета інформація спотво-риться, буде зроблено запит до джерела інформації для повторного відправлення пакета. Це підвищує надійність, хоча і зменшує швидкість передавання даних.

У цьому і полягає один із основних принципів, покладе-них в основу роботи Інтернету, — принцип маршрутизації пакетів даних.

— А звідки маршрутизатори дізнаються, куди саме необхідно відправити пакети даних? — запитав у Асімо Петрик.

— Кожний пакет містить інформацію про те, для кого його призначено, тобто адресу отримувача пакета, — про-довжив пояснення робот.

3 2 0


— Тоді, якщо ми будемо користуватися Інтернетом для отримання інформації про історію Києва, — зраділа власній здогадці Дуська, — на наших пакетах даних має бути за-писана адреса ліцею: Україна, м. Київ, вул. Лейпцизька, 11A, кабінет інформатики.

— Ні, Дусю, — заперечив Айбоша. — Ніхто в Інтернеті так адресу не записує. Учені розробили спеціальну систе-му визначання електронних адрес, адже зараз Всесвітня мережа складається з багатьох корпоративних, наукових, державних та домашніх мереж (рис. 24.2), які називають локальними мережами. За кожною локальною мережею закріплена певна адреса.

— А далі всі локальні мережі об'єднують у регіональ-ні, — продовжив Асімо, — які через маршрутизатори під'єднують до Всесвітньої мережі. Усю цю інформацію відображено в адресі вашого комп'ютера, яку ще нази-вають IP-адресою. Вона має довжину 32 біта, поділених на 4 блоки (рис. 24.3). 3 них 2 блоки відведено для адреси регіональної мережі, 1 блок — для адреси локальної мережі і ще 1 блок — для адреси самого комп'ютера. Значення в блоках записують у десятковому форматі. Мінімальне зна-чення в одному блоці дорівнює 0, а максимальне — 255.

— Хіба зручно так записувати адресу? — гавкнула Дуська.

— Ти маєш рацію, Дусю, — погодився із таксою Айбо-ша. — Тому 1983 року в Університеті штату Вісконсін було

мережа

192.168. 22L112

Г адреса регіональної мережі і

адреса локальної мережі

адреса комп'ютера Рис. 24.3. Правила записування IP-appec

321


доменне створено систему доменних імен DNS, яка дозволила звер-ІМ я

r ч r r ч _

w w w . m u s e u m - k s . k i e v . u a т а т и с я Д° к о м п ютерів у ме-JWJ режі Інтернет, указуючи не

т організація 1

місто краіна-

IP-адреси, а символічні імена. Адресу будь-якого комп'ютера у мережі можна записати дво-

Рис. 24.4. Правила записування ма способами, указавши або доменних адрес цифрову IP-адресу, або його

* доменне ім'я. Доменна адреса складається з кількох полів (рис. 24.4),

кількість та розмір яких не обмежені. На відміну від цифрової адреси, доменну адресу читають та обробля-ють у зворотному порядку.

У крайньому справа полі записують скорочення з двох літер (індекс), що відповідає певній краіні. Це — єдина заздалегідь визначена частина DNS-адреси. Наприклад, Україна має індекс ua, Росія — ru, Германія — de, Сполучені Штати Америки — us. Навіть Антарктида має свій індекс — aq. ~

Крім назв країн є поділ за тематичними ознаками. Такі домени мають індекс, що складається з трьох літер. На-приклад, індекс edu позначає навчальні заклади, gov — державні, a com — комерційні установи.

— Уміст усіх інших полів ZWS-адреси визначає країна-володарка регіональної мережі, — продовжив пояснення Асімо. — Наприклад, лівіше індексу країни може стояти скорочена назва міста: kiev — Київ, spb — Санкт-Петербург. А вже після цього вказують скорочену назву організації, що має локальну мережу. Наприклад, топ — Міністерство освіти і науки, ictv — телеканал ICTV.

— Виходить, —- розмірковував Петрик, — що ZWVS-ад-реси створили для зручності користувачів, оскільки вони більш наочні, але менш пристосовані для комп'ютерного аналізу, ніж IP-адреси.

— Ти все правильно зрозумів, — похвалив хлопця Асімо. — IP-адреси дозволили створити єдиний адресний простір, у якому однозначно задають призначення пакета даних. Тому на стиках мереж маршрутизатори можуть пе-

3 2 2

http://www.museum-ks.kiev.ua


респрямовувати пакети, визначаючи для них оптимальний маршрут. Ці два принципи — ІР-адресацй та маршрути-зації пакетів даних — і стали основою функціонування всесвітньої мережі Інтернет.

— Але свого сучасного вигляду Інтернет набув не так давно, у 1991-1993 роках, — здивував друзів Айбоша. — Сьогодні ми почнемо знайомство з основними сервісами мережі — цікавими www-сторінками, надшвидкісною електронною поштою і потрібними всім пошуковими системами. Працюючи в Інтернеті, ви дізнаєтеся і про багато інших послуг, а саме, про чат, телеконференції, FTP-сервери, форуми та гостьові книги, Інтернет-мага-зини та аукціони, електронні розрахункові системи та ІР-телефонію.

ПЕРЕВІРСЕБЕ • ШШШШШШШКШ 1. Які способи з'єднання комп'ютерів між собою вам відомі? 2. Що таке Інтернет? Коли і чому почали розробляти Всесвітню

мережу? 3. Якіпринципибулопокпаденов основуфункціонуванняВсесвіт-

ньої мережі? У чому вони полягають? 4. Що таке маршрутизатори? Де та для чого їх використовують? 5. Як маршрутизатор дізнається про адресата пакета даних? 6. У вашому будинку створено локальну комп'ютерну мережу.

Кількість сусідів, що під'єдналися до неї, постійно збільшується. Чи змінюється при цьому адреса вашоїлокальної мережі?

7. Яка інформація міститься в /Р-адресі комп'ютера? Скільки блоків містить ця адреса?

8. Коли і для чого було створено систему доменних імен? 9. Які правила записування доменних імен? Яка кількість полів та

якого розміру може міститися у цій адресі?

24.2 ВСЕСВІТНЄ ПАВУТИННЯ. ПРИЗНАЧЕННЯ БРАУЗЕРА

— Розпочнемо знайомство із сервісу, який кардинально змінив вигляд сучасного Інтернету — із Всесвітнього па-вутиння (World Wide Web), яке ще називають сервісом www, — запропонував друзям Асімо.

3 2 3


— У 1990 році Європейська організація ядерних досліджень організувала Інтернет-сайт для європейських та американських учених, — розпочав розповідь Айбо-ша. — Щоб забезпечити можливість розподіляти обчислен-ня через Інтернет, Тім Бернерс-JIi розробив технологію гіпертекстових документів — World Wide Web. Вона забезпечувала користувачам доступ до будь-якої інформації, розміщеної в мережі Інтернет на комп'ютерах по всьому світу. В основу технологїі Всесвітнього павутиння було покладено\ систему визначення ресурсів URL, прото-кол (правила) передавання HTTP ma мову розмітки гіпертексту HTML.

Використовуючи мову HTML, можна розмітити зви-чайний текст у будь-якому текстовому редакторі, перетво-ривши його на web-сторінку. Об'єднання кількох таких и;е&-сторінок, що містять пов'язану між собою інформацію, називають web-сайтом. Для перегляду шеб-сайтів викори-стовують спеціальну програму — браузер.

— У мене в голові все переплуталося, — почала вереду-вати Дуська. — Вимагаю перерви в теоретичних заняттях.

гАдресний рядок -Панель інструментів Зі Ннріу. I 'll.lll,l." ЯІІЦІ'И MUTOsiltt lnleriti't Cxpltirr>r Файл Пр<

Q н««

Адреса ;jg(

«а Вигляд Обране Сервіс

' « I Й І Й ' 6 >

Довідка , Пошук Обране

і : і@®)

»

http: //www. kai-геп. blogspot. com/ Я Перехід

Виртуальньш лнцей kaizen - концепция, согласно которой достижение идеала невозм постепенное приближение к нему путем регулярного совершенсі осуществляемьа действий; термин произошел от комбинации t (изменение) u zen (хороший)

«3 ^ j } Ф Интернет

Рис. 24.5. Вікно браузера Microsoft Internet Explorer

3 2 4


Пропоную, використовуючи можливості Інтернету, завітати до музею історії Києва.

— Для цього необхідно запустити одну з програм-браузерів, за ДОПОМОГОЮ ЯКОЇ ВИ зможете переглянути U>efe-CTOpiHKy му-зею, — пояснив друзям Айбоша. — Найбільш популярними браузерами є Internet Explorer, FireFox та Opera.

— Я пропонуюпрацюватиз браузером Internet Explorer, — звернувся до друзів Асімо. — Цю програму встановлено разом з ОС Windows на більшість комп'ютерів у світі. Щоб її запустити, треба натиснути кнопку Пуск, вибрати меню Програми, у якому натиснути кнопку Internet Explorer.

— У цьому вікні (рис. 24.5) є новий елемент — адрес-ний рядок з полем уведення, — звернув увагу друзів Ай-боша. — Його призначено для введення адреси г^еЬ-сайту, що його хоче переглянути користувач.

— Пропоную вам в полі введення адресного рядка ввес-ти http://www.getman-museum.kiev.ua/, — запропонував Асімо. — Адресу цього сайту я записав у форматі універ-сального вказівника ресурсів URL. Тому вона складається з кількох частин та містить таку інформацію (рис. 24.6).

Перша частина — назва протоколу передавання гіпер-тексту (http) з двокрапкою та двома похилими рисками.

Друга частина — тип використовуваного ресурсу (www) — Всесвітнє павутиння, після якого ставимо крапку.

Третя частина — доменне ім'я (getman-museum.kiev.ua), яке свідчить про те, що даний сайт розташовано в Україні

Адреса сайту у форматі універсального вказівника ресурсів URL

назва 1

протоколу тип ресурсу регіональна мережа місто країна

Рис. 24.6. Приклад адреси сайту

доменнеIM я s ^

h t tp : / /www. getman-museum.kiev.ua

3 2 5

http://www.getman-museum.kiev.ua/

http://www


(ua), у місті Київ (kiev) та локальна мережа належить організації Музей Гетьманства (getman-museum).

Після доменного імені ставлять похилу риску, за якою вказуЮть шлях до конкретного документа. Наприклад, index.htm.

— Отже, в адресному рядку вводимо цю адресу, — по-чав виконання завдання Тарасик, — і натискаємо клавішу Enter.

L J ПЕРЕВІРСЕБЕ ' шт ' -ЯЯШвЯШШ ^ 1 0 . Щотак& Всесвітнє павутиння? Коли і ким воно було створено? Які

принципи покладено в основу роботи Всесвітнього павутиння? 11. Що називають и/еЬ-сторінкоюта web-сайтом? 12. Що таке браузер? Які браузери вам відомі? 13.Що називають адреснимрядком браузера? 14.3 яких частин складається адреса сайта у форматі універсального

вказівника ресурсів URL1

24.3 ОСНОВИ НАВІГАЦІЇУ ВСЕСВІТНЬОМУПАВУТИННІ

— Зараз ми з вами на головній сторінці web-сайта Му-зею Гетьманства, — звернувся до друзів Асімо. — Тут зібрано назви розділів сайту. Усі вони пов'язані між собою гіперпосиланнями. Натиснувши на назві того розділу, що вас зацікавив, ви можете перейти до нього або у цьому вікні, або у новому вікні з допомогою команди контекст-ного меню Відкрити в новому вікні.

— Айбошо, допоможи мені, — зашепотіла Дуська, — я не знаю, що таке гіперпосилання.

— Гіперпосилання — це адресоване посилання на „ інший документ, графічний файл чи файл, що містить звук або відео, — допоміг таксі Айбоша. — Такі посилання зазвичай виділяються кольором та підкреслюються. Якщо підвести до них указівник, то він набуде вигляду долоні з витягнутим указівним пальцем (рис. 24.7). Якщо натис-нути гіперпосилання, буде завантажено документ, з яким установлено зв'язок. Використання таких гіперпосилань і перетворює звичайний текст на гіпертекст.

3 2 6


шВШ•• ГІШ^Ж . .:.'Щ%Щрта# g5ggpi ^ ,,-.,. ^ЩЩЩЩ^І^Щ-JSZL. •• ..• j LL|

Головна , ж . * ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ і, ' ® € f f | >U '• " ' 1

к ®^ л о г . ДШІРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ Рис. 24.7. Приклад гіперпосилань

— Чи обов'язково гіперпосилаиня буде вказувати на до-кумент, розташований на даному сайті? — долучився до пояснень електронного песика Тарасик.

— Ні, — гавкнув Айбоша. — Гіперпосилання діють як всередині одного документа чи сайту, так і пов'язують між собою різні ресурси Інтернет у масштабах всієї мережі.

— Тут так багато корисної інформації! — відмітив Ста-сик. — Але як ми це все запам'ятаємо? — розгубився хлопець.

— Пропоную навчитися зберігати інформацію, знайдену на сайті, — запропонував хлопцям Асімо. — Використаємо для цього головне меню програми:

• відкриваємо меню Файл; • обираємо в ньому команду Зберегти як; • у вікні, що з'явилося на екрані, указуємо папку, у якій

будемо зберігати шеб-сторінку, та вводимо назву файлу, у якому буде збережено інформацію;

• указуємо тип збереженого файлу, обравши один із запропонованих;

• натискаємо кнопку Зберегти. — Але я не хочу зберігати всю сторінку, — звернувся до

друзів Стасик. — Мені потрібно зберегти лише зображення печатки гетьмана Скоропадського.

— Для збереження потрібного зображення, — допоміг Айбоша, — необхідно:

• викликати контекстне меню, натиснувши праву клавішу миші на необхідному зображенні;

• обрати в ньому пункт Зберегти малюнок як; • указати, у якій папці та під якою назвою потрібно

зберегти зображення у файлі.

3 2 7


— Ой, я помилково натиснула на гіперпосилання! Тепер браузер перейшов на іншу, зовсім непотрібну мені сторін-ку, — почала скавучати Дуська. — Що ж мені робити?

— По-перше, не панікувати, — спробував заспокоїти таксу Айбоша. — По-друге, процес завантаження сторінки відбувається не миттєво, і його можна зупинити. Для цьо-го потрібно натиснути кнопку 1?І на панелі інструментів браузера. А далі ми можемо повернутися до попередньої сторінки. Для цього натискаємо кнопку О, яка теж міс-титься на панелі інструментів.

— А якп^о ми захочемо зайти на цей сайт завтра, — звер-нувся до робота Стасик, — нам доведеться запам'ятати чи записати його адресу?

— Цього можна не робити, — відповів хлопцю Асі-мо, — оскільки кожний браузер дозволяє зберігати адреси обраних сайтів. Для цього, перебуваючи на сторінці, адресу якої ви бажаєте зберегти, потрібно:

• зайти у меню Обране; • указати команду Додати до обраного; • клацнути кнопку Додати до, яка дозволить обрати

тематичну папку для збереження адреси сайту; • якщо такої папки на вашому комп'ютері нема, її можна

створити, клацнувши кнопку Створити папку у вікні збереження адреси, що ви бачите на екрані;

• натиснути кнопку OK. — А як нам потім отримати доступ до збереженої адре-

си? — звернувся до роботів Петрик. — Запустивши браузер, відкрийте меню Обране, а в ньо-

му знайдіть назву потрібного сайту, — пояснив Асімо, — не забуваючи, що вона може бути в тематичній папці. Знай-шовши назву сайту, натисніть на ній лівою клавішею миші. Браузер автоматично перенесе цю адресу в адресний рядок і почне завантажувати weft-сторінку.

— У меню Обране можна побачити доменну адресу виб-раного сайту, — доповнив розповідь Айбоша. — Для цього підведіть указівник до його назви і втримайте його біля неї кілька секунд. У контекстному вікні з'явиться його доменна адреса.

3 2 8


ПЕРЕВІР СЕБЕ 1 '-t.. М і 15.Що таке г іперпосилання та для чого їх використовують? Як

дізнатися, чи є на сторінці гіперпосилання? 16.Як відкрити web-сторінку в новому вікні? 17. Як зберегти відкриту сторінку на своєму комп'ютері? 16. Як зберегти зображення з web-сторінки? 17. Як додати адресу web-сторінки до Обраного?

Основи навігаціїу Всесвітньомупавутинні 1. Запустіть на своєму комп'ютері браузер Internet

Explorer. 2. У адресному рядку введіть адресу сайта Музею Гетьман-

ства: http://www.getman-museum.kiev.ua 3. Додайте адресу головної сторінки цього сайту до Обра-

ного. 4. Збережіть головну сторінку сайту в своїй папці. 5. Використовуючи гіперпосилання Експозиції на

головній сторінці музейного сайту, відкрийте у різних вікнах сторінки, що містять інформацію про гетьманів України.

6. Збережіть відкриті сторінки у папках, назви яких збігаються з прізвищами гетьманів.

7. Збережіть у відповідних папках портрети гетьманів. 8. Збережіть у файлі зображення гетьманської печатки

зі сторінки, присвяченої гетьману Скоропадському. 9. Користуючись гіперпосиланням Цікаві події, пе-

регляньте список виставок та новин, пов'язаних з історією України. Якщо у процесі навігації ви знайдете цікаву для вас інформацію, збережіть її у своїй папці.

ІО.Закрийте всі відкриті вікна браузера.

ЯПРАКТИЧНА РОБОТА Ns 24 шшшшшшяшш

НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Чи є в мережі Інтернет головний комп'ютер:

А. Так. Б. Ні. В. Раніше був, а зараз він непотрібний.

3 2 9

http://www.getman-museum.kiev.ua


2. Чи можна обмінюватися інформацією з комп'ютером, якщо на ньому використовують іншу операційну си-стему? A. Так. Б. Ні. B. Лише у випадку використання спеціальної програ-ми для перетворення.

3. Які принципи закладено в основу функціонування мережі Інтернет? A. Принцип маршрутизації пакетів даних. Б. Принцип ІР-адресацїї. B. ПриНципи ІР-адресації та маршрутизації пакетів даних.

4. Які IP-адреси з перерахованих є помилковими та чому саме? A. 8.34.205.65. Б. 120.278.4.35. B. 111.111.111.111.

5. Які доменні адреси є неправильними та чому? A. www.viv.kiev.ua Б. www.viv_vov.com B. www.kiev.ua.viv

6. Що таке модем? A. Поштова програма. Б. Мережний протокол. B. Спеціальний пристрій. Г. Сервіс Інтернету.

7. Що обов'язково повинен мати комп'ютер, під'єднаний до Інтернету? A. Web-сервер. Б. Домашню web-сторінку. B. /Р-адресу. Г. Доменне ім'я.

8. Що таке браузер? A. Сервіс мережі Інтернет. Б. Програма для створення ц>еЬ-сторінок. B. Протокол передавання даних. Г. Програма переглядання wefr-сторінок.

9. Що таке wwwl A. Один із сервісів Інтернет. Б. Один з протоколів Інтернет. B. Спеціальна програма переглядання weft-сайтів.

Ю.Що більше за обсягом — web-сайт чи меЬ-сторінка? А. Web-сайт. Б. Web-сторінка. В. Однакові.

ІІ.Що таке HTML1

3 3 0

http://www.viv.kiev.ua

http://www.kiev.ua.viv


A. Протокол передавання даних. Б. Мова розмітки гіпертексту. B. Єдина система визначання ресурсів.

12.Чи можна ввести в адресний рядок браузера IP-адресу сайту? A. Так. Б. Ні, треба вводити лише доменну адресу. B. Можна ввести як доменну, так і /Р-адресу сайта.

13. *Завдання від Асімо Розробляючи основні принципи, покладені

в основу функціонування Всесвітньої мережі, учені натрапили на проблему визначання марш-руту, за яким передаватиметься пакет даних від відправника до отримувача. Адже шлях, за яким передаватимуться пакети, може змінюватися. Усе залежить від стану ділянок мережі та їх завантаженості.

отримувач

Рис. 24.8. Комп'ютерна мережа, якою передається пакет даних

3 3 1


Пропоную вам знайти маршрут, за яким передаватиметься пакет даних (рис. 24.8). При цьому, на передавання накла-демо ряд обмежень. Пакет має дійти від відправника до от-римувача, пройшовши шляхом, який проходить через парну кількість серверів, що вибирають подальший маршрут для пакета даних. Друге обмеження полягає в тому, що дані не повинні двічі проходити через один і той самий сервер.

Для зображеної на малюнку мережі ми встановили, що наведеним умовам відповідає шлях, який проходить через 18 серверів. Чи зможете ви відтворити цей оптимальний маршрут для передавання пакета даних?

14. **Завдання від Айбоші Розробляючи принципи роботи Всесвітньої

мережі, учені повинні були визначити, скільки ,tTf є можливих маршрутів, за якими може слідувати

пакет даних від відправника до отримувача за певної конфігурації мережі. Учені зрозуміли, що немає сен-су розглядати ті маршрути, на яких пакет на деяких етапах рухається в напрямку до відправника, тобто, повертається до комп'ютера, який його відправив у Всесвітню мережу.

Пропоную вам допомогти вченим, визначивши кількість маршрутів, за якими можна доставити пакет даних у комп'ютерній мережі, зображеній на рисунку (рис. 24.9). Синім кольором показаний один з можливих маршрутів.

Визначити кількість можливих маршрутів можна різними способами, один з яких я вам поясню.

Від комп'ютера-від-відправник правника за один пе-

рехід можна дістатися лише до найближчих серверів, тому постави-мо біля їх позначення цифру 1 (рис. 24.10). Вона означає,-що до цих

отримувач серверів пакет даних Рис.24.9. Конфігурація комп'ютерної може дістатися лише мережі одним способом.

J ш } щ

1 щ д !

3 ш 1 щ д ! 1 н І

I щ I

I щ 3 щ I ш I ш

3 3 2


Біля другого пере-хрестя поставимо циф-ру 2, оскільки до цього сервера дані можуть по-трапити двома різними способами — від серве-ра зліва та від сервера згори.

Виходить, що число біля кожного сервера до-рівнюватиме або найближчому числу (якгцо воно є єдиним), або сумі двох найближчих чисел (зліва та згори).

Продовжимо розставляти числа біля серверів, указуючи кількість способів, якими до них може дістатися пакет да-них від відправника (рис. 24.11). Якщо ви продовжите далі наші міркування, то дійшовши до отримувача, ви знайдете правильну відповідь.

Пропонуємо вам розв'язати цю та аналогічну задачу для складнішої конфігурації комп'ютерної мережі (рис. 24.12, де В — комп'ютер-відправник, О — комп'ютер-отримувач).

відправник" 1

flN Дй | Д^

Дй Дй Дй Д

Дй Дй Дй Sffl отримувач

Рис.24.10. Початок руху пакета даних

15. *Завдання від Петрика та Дусі Нам дуже сподобалося мандрувати різними сай-

тами Інтернету. Але сьогодні Микита сказав, що у нього є важлива робота, пов'язана з Інтернетом, а гроші, які ми сплатили провайдеру (організації,

отримувач

Рис. 24.11. Визначення кількості способів передавання пакета даних

3 3 3

В Рис. 24.12. Конфігурація комп'ютерної мережі


що під'єднує нас до Всесвітньої мережі та надає можливість працювати в ній), тануть з величезною швидкістю.

Для того, щоб ми зрозуміли наслідки своїх мандрів Інтернетом, ми маємо розробити програму, яка визначатиме, скільки грошей ми на це витрати-ли. Микита повідомив, що за 1 Мбайт інформації,

яку ми завантажили із Всесвітньої мережі, у денний час ми сплачуємо x гривень, а у нічний час оплата становить у гривень. Ми працювали в Інтернеті n днів, тому наша програма повинна запитувати, у який час ми працювали та скільки мегабайтів інформації ми завантажували кож-ного дня. Вона має розрахувати, скільки всього мегабайтів інформації ми переглянули за ці дні та скільки гривень" з рахунку витратили.

Знаючи, що до початку нашої роботи на Микитиному рахунку було c гривень, програма має визначити, скільки грошей у нас залишилося.

Не забудьте набрати текст програми у середовищі про-грамування АЛГО та перевірити правильність її роботи за самостійно розробленими тестами.

§ 25. ПОШУК У ВСЕСВІТНІЙ МЕРЕЖІ

25.1 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОШУКОВИХ СИСТЕМ. ПРИНЦИПИ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ

— Асімо, ти запропонував нам відвідати сайт цікавого музею, — зауважив Петрик, переглядаючи web-сайт Музею Гетьманства. — Але тут відсутня інформація про історію Києва. Може, ти знаєш адресу іншого музейного сайту?

— Петрику, ми не маємо часу навмання відвідувати всі музеї, сайти яких є в Інтернеті, — звернувся до друга Та-расик. — Може, є ефективніший спосіб пошуку необхідної інформації у Всесвітній мережі, ніж мандрувати відомими сайтами?

— Звичайно, — погодився із хлопцями андроїд. — Відві-дати усі сайти Інтернету неможливо, адже їх мільйони. Тому і був створений один з сервісів Всесвітньої мережі, що дозволяє швидко шукати сайти з потрібною для користува-чів інформацією. Цей сервіс так і називають — пошукові системи.

Пошукова система — це web-сайт, що надає мож-ливості пошуку потрібної інформації в Інтернеті.

Є два принципи пошуку, що їх використовує цей сервіс — тематичний пошук та пошук за ключовими словами.

Тематичний пошук можливий тому, що всю область діяльності людини можна поділити на певні напрямки. Наприклад, техніка, освіта, політика, мистецтво, спорт, по-года, товари, послуги тощо. У кожній групі можна виділити підгрупи. Наприклад, у групі «освіта» доцільно виділити такі підгрупи: дитячі садочки, школи, вищі навчальні закла-ди, курси, семінари, бібліотеки та інші. Процес виділяння можна продовжувати в кожній підгрупі. Користувачеві залишається просто вказувати, у якій групі шукати потрібну йому інформацію. Далі, використовуючи систему

3 3 5


гіперпосилань, він перейде до потрібної йому підгрупи і так далі, поки не знайде необхідну інформацію.

— А якщо ми не знаємо, до якої групи треба заходити? Що тоді робити? — запитав Петрик.

— Тоді використаємо другий принцип пошуку — за ключовими словами, — відповів хлопцю Асімо.

— Пошукові роботи шукають у мережі Інтернет нові ЇУЛС-адреси, а потім переглядають текстові документи на знайдених сайтах, виділяючи у їх тексті ключові слова. Знайдені адреси і ключові слова зберігають у базі даних пошукової системи. Для пошуку інформації за ключовими словами треба ввести ключове слово чи комбінацію з кіль-кохсліву спеці&льномурядкувведеннязапиту(трис. 25.1) пошукової системи. При цьому ми за допомогою пошукової системи звертаємося до її бази даних, відбираючи з неї URL-адреси тих документів, що містять указані для пошуку ключові слова чи їх комбінації.

— Якщо є різні принципи пошуку інформації, то і по-шукові системи теж повинні бути різними, — припустив Стасик.

— Так, ти дійсно правий, — звернувся до друзів Асі-мо. — Першою пошуковою системою була створена Метью Греєм у 1993 році система Wandex, яка вже не існує. У цьому ж році розробили другу систему для пошуку — Aliweb, що працює й донині. Але першою системою, яка дозволяла користувачам шукати інформацію за довільними ключовими словами, стала система WebCrawler, розроблена у 1994 році.

— Зараз є досить багато пошукових систем, — зазначив Айбоша, — які розрізняються за призначенням та мовами, що їх можна використовувати для ключових слів. Напри-

Рядок введення пошукового запиту^

Інтернет IРеєстр J Новини ! Реферати! ІТовзри Підприємства:

Знайти

Рис. 25.1. Рядок введення запиту пошукової системи МЕТА

3 3 6

§ 25. Пошук у Всесвітній мережі

клад, пошукові системи Google та Yahoo шукають інформа-цію за ключовими словами, уведеними різними мовами.

До найвідоміших російських пошукових систем відносять Yandex, Rambler та Aport. Але це не значить, що, викори-стовуючи їх, ви зможете знайти лише сайти, які містять російськомовні документи. Шукаючи, ці системи будуть віддавати перевагу російськомовним сайтам.

Найбільш відомими українськими пошуковими систе-мами є A.UA (www.a.ua), Bigmir)net (www.bigmir.net), I.ua (www.i.ua), Мета (www.meta.ua).

— Є спеціальні пошукові системи, — продовжив Асі-мо, — які призначені шукати лише певний вид інформації. Наприклад, для пошуку зображень створено спеціальну пошукову систему — PicSearch (www.picsearch.com). Це не значить, що інші пошукові системи не можуть шукати малюнки, але PicSearch зробить це краще за інших.

^ >

1. Щотакепошуковасистема? 2. Які принципи пошуку інформації вам відомі? У чому різниця між

ними? 3. Як відбувається пошук за ключовими словами? 4. Коли і ким були створені перші пошукові системи? 5. Які пошукові системи ви знаєте? У чому полягає різниця між по-

шуковими системами?

25.2 ПРАВИЛА РОБОТИ 3 ПОШУКОВОЮ СИСТЕМОЮ

— Пропоную ознайомитися з основними правилами ро-боти з пошуковими системами на прикладі української пошукової системи Мета (www.meta.ua), — звернувся до друзів Асімо. — Ця система дозволяє шукати інформацію за ключовими словами з урахуванням правил української та російської морфології.

— 3 урахуванням чого? Як це розуміти? — розгубилася Дуська.

— Дусю, це дуже просто, — почав пояснення Айбоша. — Коли ти вказуєш у рядку введення пошукового запиту

3 3 7

http://www.a.ua

http://www.bigmir.net

http://www.i.ua

http://www.meta.ua

http://www.picsearch.com

http://www.meta.ua


ключові слова, ти обов'язково набираєш їх у певному від-мінку. Але Мета виведе адреси сайтів, на сторінках яких ключові слова трапляються в будь-якому відмінку чи числі.

— Виходить, якщо у рядку пошуку ми введемо ключові слова музей історія, — звернувся до роботів Стасик, — то ця система виведе на екран адреси тих сайтів, де містяться не лише ці слова, а й, наприклад, музею історії чи музеїв історій?

— Саме так, — погодився Айбоша. — Друге правило організації пошуку відрізняє систему

М е т а від більшості інших пошукових систем, — про-довжив пояснення Асімо. — У запитах, що складаються з кількох слів, Мета не ігнорує так звані «стоп-слова», до яких належать прийменники, сполучники та частки. Це дозволяє отримати адреси сайтів з інформацією, що повністю відповідає пошуковому запиту.

— Дуже зручно, — зраділа Дуська. — Якщо я введу запит такса за комп'ютером, то отримаю адреси сайтів, де точно є інформація про таксу, що працює за комп'ютером. А сайти, де є такса у комп'ютері чи такса з комп'ютером, буде проігноровано.

— Ще, уводячи запити з кількох слів, треба навчитися користуватися логічними операторами, — зазначив Айбоша.

— Ми вже про них чули, — зрадів Стасик. — Вивчаючи правила записування складених умов, ми дізналися про те, як користуватися логічними операторами та і або.

— Дійсно, — підтримав друга Тарасик. — Якщо між простими умовами ми записували логічний оператор та, то складена умова приймала істинне значення лише тоді, коли справдилися обидві прості умови.

— Якщо ж між частинами складеної умови записати ло-гічний оператор або, — продовжив розмову Петрик, — то складена умова буде істинною, якщо справджується хоча б одна з простих умов.

— Молодці, усе правильно, — похвалив хлопців Айбо-ша. — Потрібно лише знати, що в пошукових системах логічні та і або записуються за допомогою знаків «+» і «|».

3 3 8


— Чи значить це, — звернулася до роботів Дуська, — що при введенні в рядку пошуку запиту історія міста\вулиці, ми отримаємо адреси сайтів, на и>е&-сторінках яких траплЯється текст історія міста або історія вулиці?

— Це не зовсім так, — зупинив таксу Асімо. — Справа в тому, що існує певний порядок, у якому діють логічні оператори. I потрібно запам'ятати, що логічне та при створенні запитів завжди діє першим.

— Асімо, про яке логічне та ти говориш? Я взагалі не використовувала цей логічний оператор, створюючи пошу-ковий запит! — обурилася такса.

— Ти не записала його у запиті, — погодився анд-роїд. — Але після слова історія міститься пропуск, який система розуміє як логічне та. Тому пошукова система виведе на екран адреси сайтів, на сторінках яких містяться слова історія міста чи слово вулиці, тобто логічне або буде застосовано лише другим. А для того, щоб запит виконався так, як ти пояснила, потрібно змінити порядок дій логіч-них операторів. Для цього, як і в математиці, використо-вують звичайні дужки. Тому потрібно було записати так: історія+(міста\вулиці).

— Пропоную, складаючи запит, навчитися застосовувати ще один логічний оператор — логічне ні, — запропонував Айбоша. — У пошуковій системі Мета його позначають за допомогою знаку « - » . Цей оператор дозволяєвилучити зі списку результатів ті документи, які містять слово, що записане після цього оператора.

— Отже, у результаті пошукового запиту чорний чай-зелений, — розмірковував Тарасик, — ми отримаємо документи, у яких є слова чорний чай і немає слова зеле-ний. I я зможу швидко переглянути відомості про чорний чай, який дуже люблю, не витрачаючи часу на докумен-ти, що розповідають про зелений чай, який мені не дуже подобається.

— Ти все правильно зрозумів, — підтримав хлопця Ай-боша.

— Складаючи запити, ви можете, — продовжив роз-повідь Асімо, — крім використання логічних операторів

3 3 9


ураховувати відстань між словами, що входять до за-numy. Уважно розгляньте таблицю, яка відображає інформацію про це:

Позначення оператора

Описання

«...»

і

Подвійні лапки дозволяють знаходити точне словосполучення, розташоване в них. При цьому фіксується і граматична форма слів. Наприклад, результатом запита «музей Києва» будуть адреси лише тих сайтів, на сторінках яких можна знайти саме таке словосполучення — музей Києва.

{...}

Фігурні дужки дозволяють знаходити сло-восполучення близькі до заданого. Наприклад, результатомзапита {музей Києва} будуть документи, у яких граматичну форму ключових слів не фіксовано: музеї Києва, музеях Києва тощо.

[n, ... ]

Цей оператор використовують, якщо не-обхідно обмежити відстань між словами у запиті. Наприклад, у результаті запиту [3, музей Києва] буде знайдено лише документи, у яких слова музей та Києва розташовано у фрагменті тексту, що не пе-ревищуе трьох слів.

— Крім того, потрібно пам'ятати, що можна звузити коло пошуку, якщо використати пошук у знайденому, — завершив пояснення Асімо, — установивши відповідний прапорець поряд з рядком пошуку.

— Я думав, що шукати інформацію в Інтернеті досить легко, — пробурчав Тарасик. — А виходить, що потрібно пам'ятати стільки правил.

— А щоб ці правила не забувати, треба постійно прак-тикуватися, — додав Стасик.

; ПЕРЕВІР СЕБЕ Ш Ш Ш Ш І Я М * * b . Опишіть основні правила складання пошукових запитів україн-

ської пошукової системи Мета.

3 4 0


7. Щоозначаєпошукз урахуваннямправилморфології?Наведіть приклади, що ілюструють такий пошук.

8. Які частини мови відносить пошукова система Мета до «стоп-слів»? Чи реагує ця система на наявність таких слів у запиті?

9. Які логічні оператори можна використовувати, створюючи запит у системі МетаІ Як позначають ці оператори? Поясніть їх дію. Який логічний оператор виконується першим?

Ю.Як змінити порядок виконання логічних операторів? 11. Як урахувати відстань між ключовими словами, що входять до

запиту в пошуковій системі Мета? 12. Чи діють основні правила пошуку системи Мета в інших пошу-

кових системах?

•ПРАКТИЧНА РОБОТА № 25 1 Ш Основні способи роботи з пошуковими системами

1. Запустіть браузер, установлений на вашому комп'ютері.

2 . В адресному рядку браузера введіть адресу пошукової системи Mema (www.meta.ua).

3. Знайдіть адреси сайтів двох музеїв, що розповідають про історію Києва. Послідовно вводячи знайдені адре-си, переконайтеся, що сайти музеїв містять інформацію про історію Києва. Збережіть адреси головних сторінок цих музеїв в Обраному та запишіть їх у зошит.

4. Використовуючи пошук за тематичними каталогами чи за ключовими словами, знайдіть адресу сайту Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» (зверніть увагу на те, що частина українських сайтів містить інформацію російською мовою).

5. У новому вікні перейдіть на головну сторінку сайта ліцею. Додайте адресу сайту ліцею «Лідер» до Обраного.

6. Перебуваючи на головній сторінці сайту ліцею, оберіть розділ «Інтернет». Перегляньте перелік рубрик ко-рисних посилань і перейдіть до рубрики «Пошукові системи».

7. *У нових вікнах відкрийте сторінки пошукових систем Шерлок Холмс та ASearch, адреси яких є на сервері ліцею. Ознайомтеся з умовами пошуку в цих системах.

3 4 1

http://www.meta.ua


8. **Використовуючи будь-які пошукові системи (їх наз-ви наведено як у тексті параграфа, так і в переліку пошукових систем на сайті ліцею «Лідер»), знайдіть таку інформацію:

№ Завдання Адреса

(Відповідь)

1 Музей історії розвитку інформаційнихтехнологій в Україні

~2~ Національний художній музей України 3 Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова

4 Рік створення Андріївського узвозу. У зв'язку з якими подіями його було створено?

~~Г Фотографія Майдану Незалежності

9. *3 допомогою пошукових систем знайдіть у Всесвітній мережі інформацію та ілюстрації, якими ви змогли б доповнити раніше розроблені вами електронні презен-тації та реферати.

10. **Використовуючи інформацію, представлену у Все-світній мережі, підготуйте електронну презентацію на одну з тем «Історія мого краю», «Віктор Михайлович Глушков — основоположник інформаційних техноло-гій в Україні», «Цікаві досліди з фізики», «Історія створення та розвитку Інтернету».


>*flfe 1.*ЗавданнявідАсімотаАйбоші ^ ^ Пропонуємо вам взяти участь у пошуковій

* »Ь^. експедиції. * * ^ Наступні завдання потрібно вико-

нати, знайшовши у Всесвітній мережі інформацію, що містить відповідь на поставлене за-питання. Сформований запит, отриману відповідь та адресу сайта, де вона є, запишіть у зошит.

Використовуючи наведені запитання та знай-дені відповіді, ви можете підготувати цікаву інтелектуальну вікторину для своїх друзів. Це

3 4 2


можна зробити з допомогою програми створення електрон-них презентацій.

Якщо ви виконуватимете пошук у класі, можете об'єд-натися у кілька команд і враховувати не лише правильність знайденої відповіді, а й час пошуку та кількість спроб, що ви зробили, створюючи пошуковий запит.

Бажаємо успіхів та точних відповідей! 1. Хто автор музики гімну України та в якому році він

народився? 2. Хто побудував Парфенон? Чим цікава ця споруда?

У якому році її було зруйновано? 3. Яку висоту має найвища будівля у світі? Що це -за

будівля і де її розташовано? 4. Як називають найдовшу центральну вулицю Європи?

Яка її довжина? 5. Коли, де та хто вперше відсвяткував День дрохви? 6. На скільки збільшилася корисна площа музею Лувр

під час реставрації у 1981 році? Яку архітектурну споруду було побудовано під час цієї реставрації?

7. Коли святкують Всесвітній день Інтернету? Хто і в яко-му році започаткував це свято?

8. Яку назву мала перша комп'ютерна мережа? Яка ор-ганізація її розробила та комп'ютери яких чотирьох науково-дослідних центрів вона об'єднувала?

9. Хто є засновником імпресіонізму? Знайдіть та збе-режіть у своїй папці зображення репродукції будь-якої його картини.

10.Назвіть єдиних ссавців, що не мають зубів. 11.Як перекладається з індійської слово «аватар»? Що

називають аватаром користувачі Інтернету?' 12.Який розмір має фреска «Тайна вечеря» Леонардо да

Вінчі? 13. Коли і де було проведено перші зимові Олімпій-

ські ігри? Яка кількість спортсменів брала в них участь?

14. Хто є наймолодшою людиною у світі, за винятком членів королівської родини, чий портрет помістили у Лондонській національній портретній галереї?

3 4 3


2. *Завдання від Дуськи Працюючи над проектом реконструкції Майда-

ну Незалежності, я вирішила створити електрон-ний фотоальбом. У ньому буде кілька розділів,

один з яких присвячено історії нашої країни та видатним українцям. Для створення цього розділу потрібні деякі фотографії, яких мені бракує. Але я думаю, що, викори-стовуючи можливості Всесвітньої мережі, ви допоможете мені їх знайти:

1. Перший український космонавт. 2. Булава президента України. 3. Києво-Печерська Лавра. 4. Будинок з химерами. 5. Золоті ворота.

3.*Завдання від Тарасика Ви вже знаєте, як мені подобаються книги та

фільми про Гаррі Поттера. Допоможіть мені, будь ласка, знайти в Інтернеті інформацію про знімання фільмів про Гаррі, про акторів, що зіграли головні ролі у цих фільмах, а також фотографії Гаррі, Рона та Герміони.

і ^ - - ч 4. *Завдання від Петрика $у£ Зовсім недавно я дізнався про те, що вчені змогли ^Ж створити рибу-робота (рис. 25.2). Вона має довжину

'"jkgM 50 см, сама обирає шлях у акваріумі, вільно оги-ШвГ наючи перешкоди. Cjp Використовуючи §й& можливості пошуку

у Всесвітній мережі, допоможіть мені, будь ласка, дізнатися більше про цей винахід. Де та ким його було зроблено? Для чого збира-ються використовувати? Чи є проблеми у використанні цієї риби-робота? Рис. 25.2. Риба-робот

3 4 4


5. **Завдання від Стасика Коли ми мандрували Амазонкою, у мене з'яви-

лася ідея, створити електронну презентацію про найдивовижніші місця нашої планети. Тоді я і при-гадав розповіді про сім чудес світу, відомих людству ще з давніх часів.

Використовуючи можливості Всесвітньої мережі, допоможіть мені знайти інформацію про сім чудес

світу. Вона повинна містити фотографії цих відомих об'єктів та цікаві факти про них.

Пропоную вам також створити власну електронну пре-зентацію, присвячену цій темі.

§ 26.ЕЛЕКТРОННА ПОШТА

26.1 ПРИЗНАЧ ЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ. АДРЕСА ПОШТОВОЇ СКРИНЬКИ

Дуся ніяк не могла дочекатися приходу друзів з ліцею, адже вона запросила їх на свій День народження, який справляла саме сьогодні.

Нарешті двері відчинилися, і Дуся побачила хлопців, що зайшлй до квартири, тримаючи різнобарвні повітряні кульки та подарунки.

— Дусю, з Днем народження! — привітав таксу Тара-сик, даруючи їй величезний букет з її улюблених сосисок та невеличкий пакуночок.

— Дякую! — аж підстрибнула від задоволення Дуська. — Який гарненький букетик, — задоволено засміялася такса.

Розгорнувши пакунок, такса побачила компакт-диск з новою комп'ютерною грою, про яку вона так мріяла.

— Ви зробили мені найкращий подарунок! — стрибала навколо друзів Дуська. — Зараз пограємо! — раділа такса, увімкнувши комп'ютер.

Коли Дуся поставила новий диск у CD-ROM, усі почули незвичні звуки, а на екрані з'явилося повідомлення про те, що пристрій для роботи із компакт-дисками зіпсований. Тому гру не можна встановити на комп'ютер.

— Ні, цього просто не може бути, — гірко розридалася Дуська.

— Дусю, не сумуй, — спробував заспокоїти подругу Петрик. — У понеділок викличемо майстра чи завеземо комп'ютер у сервісний центр, де його полагодять.

— Але я не можу чекати до понеділка! — вередувала такса. — Я мріяла про цю гру все своє життя! — знову заплакала вона.

— Дусю, не плач! — звернувся до такси Стасик. — Я мо-жу тобі допомогти! Ви всі знаєте, що кілька останніх мі-сяців я працював кур'єром, збираючи гроші на власний комп'ютер. I вчора моя мрія здійснилася. Тому ми мо-

3 4 6

§ 26. Електронна пошта

жемо зараз піти погратися до мене, на моєму новенькому комп'ютері.

— Ні, Стасику, — знову заплакала Дуська. — Ви пода-рували мені ліцензійну гру, яку можна встановити лише на один комп'ютер. Тому я не можу зробити це у тебе, адже, коли відремонтують наш із Петриком комп'ютер, ми вже не зможемо проінсталювати гру на ньому.

— Я придумав, що нам робити! — зрадів Тарасик, який дуже хотів заспокоїти таксу. — Ми підемо до Стасика, скопіюємо гру з компакт-диска на дискети, перенесемо інформацію додому до Петрика та встановимо гру на ваш комп'ютер. А коли CD-ROM полагодять, — звернувся до Дуськи хлопець, — ти без проблем зможеш користуватися диском з грою.

— Але цей процес потребує багато часу, — розмірковував Петрик. — У всіх разом у нас є лише 20 дискет ємністю 1,44 Мбайт кожна. А на компакт-диску зазначено, що файли гри мають обсяг 650 Мбайт. Тому, навіть зархіву-вавши файли, ми не зможемо перенести все за один раз. Нам доведеться до ночі їздити між комп'ютером Стасика та нашим з Дуською.

У цей момент до квартири зайшли Айбоша та Асімо, які теж хотіли привітати Дуську з Днем народження.

Такса розповіла андроїдам про свої неприємності та знову почала скавучати та витирати розпухлий від сліз носик.

— Друзі! Ми разом можемо допомогти Дусі в цій ситуа-ції! — звернувся до всіх присутніх на святі Асімо. — Про-поную скористатися електронною поштою. 3 її допомогою ми зможемо відправити на комп'ютер Дусі всі файли з ком-пакт-диска, відкритого на комп'ютері Стасика.

— А що це таке — електронна пошта? — перепитала ро-бота Дуська, яка уважно прислухалася до розмов друзів.

— Швиденько розповідайте, рятуйте свято! — звернувся до роботів Петрик, і Айбоша почав пояснення:

Електронна пошта — це один з найдавніших сервісів Інтернет, створений ще у 1971 році. Так назвали один зі способів передавання інформації в комп'ютерних мережах. Головною перевагою цієї послуги є те, що адресат отримує

3 4 7


інформацію майже миттєво. Крім того, повідомлення можна одночасно відправити за кількома адресами. А таку назву цей сервіс отримав тому, що інформацію відправляють через проміжну ланку — електронну поштову скриньку — міс-це на сервері, де зберігають повідомлення, поки його не отримають.

— Виходить, для того щоб користуватися електронною поштою, ми повинні мати власні електронні поштові скринь-ки? — запитав у Айбоші Петрик. — Але у нас їх немає.

— Це не^проблема, — заспокоїв друзів Асімо. — Для їх створення скористаємося послугами, що надають деякі сервери, у тому числі українські пошукові системи. їх безоплатні поштові служби дозволяють усім охочим ко-ристуватися послугами електронної пошти. Зареєстрована» вами електронна поштова скринька має певну електронну адресу, закріплену за вами на необмежений строк, і ви можете отримати доступ до своєї поштової скриньки з будь-якої точки Земної кулі. Головне, щоб там був доступ до Всесвітньої мережі.

— Крім того, — гавкнув Айбоша, — можна реєструвати кілька поштових скриньок на різних серверах, щоб вико-ристовувати їх для різних потреб.

— Але як ми будемо розрізняти свої поштові скриньки на різних серверах? — не зрозумів Тарасик.

— За електронною адресою скриньки, — пояснив Асімо. — Адже вона унікальна, тобто однозначно вказує місце розташування електронної поштової скриньки. Елек-тронна адреса складається з двох частин, розділених символом @ (рис. 26.1). Ліва частина адреси вказує ім'я поштової скриньки, яке визначає сам користувач.

Права частина вказує доменне ім'я [email protected] того сервера, де міститься поштова ^ 7 скринька. їм я доменне т т т поштової ІМ'Я — Щ° Це з а дивнии символ у адре-скриньки сервера сі? — здивувалася Дуська. — Мені він

Рис. 26.1. Адреса нагадує маленьку собачку, що кружляє, електронної поштової намагаючись вхопити себе за власний скриньки хвостик, — засміялася такса.

3 4 8

mailto:[email protected]


— Зазвичай його і називають на честь нас, — повідомив таксу Айбоша, — собачкою. Хоча правильно його слід на-зивати «комерційне at».

У З ПЕРЕВІР СЕБЕ H H H H H H H I ^ 1 . Що таке електронна пошта? Коли її було створено? Яка головна

перевага цієї послуги? 2. Що таке електронна поштова скринька? 3. Які переваги створення електронної поштової скриньки на бе-

зоплатних поштових серверах? 4. Як записують адресу електронної поштової скриньки? 5. Як називають символ @, та яке його призначення? 6. Скільки електронних поштових скриньок може мати одна люди-

на?

І26.2 СТВОРЮЄМО ЕЛЕКТРОННУ ПОШТОВУ СКРИНЬКУ яг

— Пропоную створити ваші електронні поштові скриньки на сервері української пошукової системи Bigmir)net, — звернувся до хлопців Асімо. — Цей портал дозволяє вико-ристовувати не лише пошук та електронну пошту, а надає ще багато інших додаткових можливостей. Під'єднавшись до Інтернету, уведіть електронну адресу цього порталу www.bigmir.net в адресному рядку браузера.

— Щоб створити електронну поштову скриньку на цьому сервері, — продовжив пояснення Айбоша, — треба клац-нути гіперпосилання «Создать ящик @bigmir.net». При цьому ви єдиний раз зареєструєтесь, відповівши на зап-ропоновані запитання, обравши ім'я для своєї електронної поштової скриньки та визначивши пароль доступу до неї. Цей пароль необхідно запам'ятати, а ще краще записати, оскільки, якщо ви його забудете, то не зможете переглядати отримані електронні листи.

— Я починаю реєструвати електронну поштову скриньку (рис. 26.2), — випередила хлопців Дуська. — А що це робить сервер, коли я ввожу свій логін? — поцікавилася такса.

— Сервер має перевірити, чи не є на ньому поштова скринька, що має таке саме ім'я (логін), яке ти вводиш, —

3 4 9



РеГИСфЛЦИЯ

Поля, отмеченьїе , обязательньї для заполнения

В а ш л о г и н F u s i ^ a

f Проверить I

Должен состоять из символов A-z, 0-9, -, начинаться c буквьі , заканчиваться буквой или цифрой и содержать не более 20 символов

В качестве злектроннопо адреса будет использоваться Ваш логин. Ваш злектронньїй адрес будет вьіглядеть так:

A <lusiy<l4l)i<jlllir.ll^t

*

В в е д и т е СИМВОЛЬІ,

р а с п о л о ж е н н ь ї е с п р а в а

swy

Рис. 26.2. Реєстрація електронної поштової скриньки

пояснив ситуацію Асімо. — Ми ж казали, що адреса кожної електронної скриньки має бути унікальною, тому сервер і не дасть можливості створити скриньку, що буде мати вже використане ім'я. Бачиш, сервер повідомляє, що логін dusiya вільний. Тому адреса твоєї власної скриньки на цьому сервері буде [email protected].

— Що це за коряві літери, які мені пропонують набрати в наступному полі? — не зрозуміла такса.

— Це спеціальна система захисту, за допомогою якої сервер гарантує, що поштову скриньку може створити лише людина, — пояснив Айбоша. — Адже Інтернет-роботи не зможуть розшифрувати та ввести у спеціальне поле ці літери.

— Зрозуміло, — відповіла Дуська, набираючи літери захисту в полі введення. — А далі мені пропонують обрати пароль, за яким я отримаю доступ до своєї скриньки.

— Не забудь увести його другий раз, — зауважив Петрик.

3 5 0



— Для чого? — загарчала Дуська. — Щоб його хтось побачив?

— Ні, Дусю, — заперечив таксі Айбоша. — Це роблять для того, щоб переконатися, що пароль введено без по-милки. Якщо ти введеш той самий пароль, то можна буде продовжити реєструвати скриньку. А якщо введені перший та другий раз паролі не збігатимуться, тобі доведеться вка-зувати пароль ще раз.

— Ну добре, — погодилася Дуська, підтверджуючи введений пароль. — А далі вже нескладно, — зраділа так-са. — Треба заповнити обов'язкові поля, які містять мої анкетні дані. Це я зроблю без проблем.

Наступні кілька хвилин Дуська уважно читала наведені за-питання та вводила або обирала зі списку відповіді на них. Усе було добре, поки вона не побачила останній пункт анкети.

— Навіщо я повинна обирати якесь запитання? — обу-рилася такса.

— Якщо ти забудеш пароль доступу до своєї скриньки, сервер зможе задати тобі це запитання і за правильною від-повіддю переконатися, що це дійсно ти, — пояснив Асімо.

— Яке ж запитання обрати? — засумнівалася Дуська. — О, знайшла! — зраділа вона. — Моя улюблена страва. Я добре знаю, що мені смакує найбільше, — зауважила такса, заповнюючи останні поля анкети. — А зараз клацаю кнопку «Зарегистрироваться». Ну що, я все зробила для створення електронної поштової скриньки?

— А ти подивись на екран, — запропонував таксі Ай-боша.

— Ура! Мене вітають із тим, що я зареєструвала свою поштову скриньку на даному сервері! — зраділа Дусь-ка. — А зараз я поступлюся місцем Стасику, щоб він також зареєстрував свою скриньку, з якої ми і переправимо на мій комп'ютер файли новенької гри.

L 3 ПЕРЕВІР СЕБЕ Ш Ш Н Н Н М Ш р М Н Н М В ^ л Що таке логін, і як його визначають?

8. Для чого треба вводити пароль, коли реєструють електронну поштову скриньку?

351


9. Для чого треба обирати контрольне запитання та вводити від-повідь на нього, коли реєструють поштову скриньку?

І26.3 АДРЕСНАКНИГА. ОТРИМУЄМО Т А ЧИТАЄМО ЕЛЕКТРОННІ ЛИСТИ

— Для подальших дій з електронною поштою треба спо-чатку зайти до своєї електронної поштової скриньки, — пояснив друзям Айбоша. — Для цього необхідно:

• в адресному рядку браузера ввести адресу поштового сервера, на якому розташовано скриньку;

• на головній сторінці цього серверу клацнути кнопку Проверить почту,

• у вікні, що з'явиться на екрані, указати адресу вашої поштової скриньки та пароль доступу до неї.

Коли Дуся ввела логін ([email protected]) та пароль до-ступу, вона потрапила до власної поштової скриньки.

— Ой, подивіться, — зраділа такса, — яка гарненька у мене скриньочка! Я бачу, що вона складається з кількох папок, що дозволить мені поділяти отримані та відправлені листи, мої чернетки та ті листи, що я видалила. Ще я бачу, що можна написати та отримати лист, відправити SMS та працювати з Адресною книгою. Асімо, що це за книга тяка?

— Щоб відправляти електронні листи, треба вказувати адресу електронної скриньки людини, якій вони призна-чені, — пояснив Асімо. — Звичайно, ці адреси можна збері-гати у записнику та кожного разу вводити у спеціальному полі. Але це незручно. Тому для зберігання електронних адрес і використовуютьАдреснг книги, у яких, крім адреси електронної поштової скриньки, записують прізвище та ім'я людини, якій належить поштова скринька, та іншу інформацію про цю людину.

— Можна я спробую створити перший запис у моїй Адресній книзі? — запитала у роботів Дуська.

— Звичайно, — погодилися андроїди. — Для цього треба:

• Клацнути гіперпосилання Адресна книга.

3 5 2



• В Адресній книзі клацнути кнопку Додати новий запис. • Заповнити хоча б обов'язкові поля (вони позначені

зірочкою), послідовно вводячи дані про адресата: • у полі Нік увести скорочене ім'я, яке буде відобра-

жатися на екрані при надходженні листа; • у полі Електронна пошта ввести адресу його елек-

тронної поштової скриньки; • у полі Ім'я повністю вказати ім'я та прізвище; • якщо ви будете використовувати можливість відправ-

ки SMS, то в полі Телефон необхідно ввести номер мобільного телефону;

• із запропонованого списку обрати Групу, до якої належить адресат.

— А що це за дивний запис — Група? — не зрозуміла Дуська.

— Ти можеш користуватися однією і тією ж самою поштовою скринькою для особистого та робочого листу-вання, — почав пояснення Айбоша. — Тоді варто створи-ти різні групи, надавши їм відповідні назви. Наприклад, «Друзі», «Однокласники», «Робота» таінші. Коли ви будете додавати координати людини в Адресну книгу, потрібно визначити, до якої групи слід віднести введену електрон-ну адресу. Тоді ви зможете відправляти однакові листи не лише одному адресату, а всій обраній групі. Наприклад, ти могла б одним листом запросити на свій День народження всіх своїх друзів, якби в Адресній книзі визначила, що їх адреси належать до однієї групи «Друзі».

— Зрозуміло, — погодилася такса, — це дуже зручно. Тому, перш ніж заповнювати Адресну книгу, потрібно виз-начити групи, у які я потім буду додавати адреси. Я це швидко виправлю.

Клацнувши кнопку Налаштування груп, Дуся створила групу Друзі. Після цього вона вирішила змінити запис, у якому міститься інформація про Петрика. Тому вона встановила прапорець біля його запису в Адресній книзі та клацнула кнопку Змінити. У вікні з інформацією про Петрика, що з'явилося на екрані (рис. 26.3), Дуся відкори-гувала Нік свого господаря та із запропонованих назв груп

3 5 3


Адресна книга Щк

0 Петрик [email protected]

Електронна ПРМ»та

j зміниш j I видалити j | дадатиновийзапис~~] | налаигтцваннягрцп

Редагування запису:

Нік*: Електронна пошта :

А

Petya [email protected] Петрик 80503997645

Ім'я:

Телефон:

Групв: ІВибвоітьгрупуіv

і—; 1 Виберггь групу | I зберегти запис | ^ U U g J

Рис. 26.3. Редагування запису в Адресній книзі

I обрала групу Друзі. Коли всі зміни було виконано, такса I не забула натиснути кнопку Зберегти запис.

— З'ясуймо, як отримувати пошту, — звернувся до друзів Асімо. — Ті листи, що надійшли до вашої скриньки, лежать у папці Вхідні. Для того щоб переглянути її вміст, натисніть назву цієї папки у лівій частині екрану.

Коли хлопці зробили описані дії, вони побачили, що у Дусиній поштовій скриньці є три листи. Біля кожного з них містилася інформація, яка повідомляла, від кого цей лист, зазначалася тема (про що йдеться у листі), а також дата створення та розмір цього листа (рис. 26.4).

HWffl" [ Перевірити ПШУ lsai I tyTOt.M KM",ra

Вхідні: 3

• Т| щлша П а иаямийші 0 S3 infoaWqnM.ne< • &3 ii<<M l)iqmiMiet

duilya9blgmlr.net »: Вивали v m

Тема flowiwe советм no Di>oie t АнніСпам фиямрои добте диамяа м МидИмВ ПоЯРіНЬІС совеш no PWIC c почгой

Датд 15.М.И14Я 15.M.W1*$t «.««.««14:5«

РозиЮ 4JkB ).>kB 1i.7kB

очиепяипашу Позначені листи: | аидалити 11 спам | [ переслати j позначити: як прочиган v [ ok

Рис. 26.4. Уміст електронної поштової скриньки

3 5 4




— Але як переглянути текст самого листа? — від не-терпіння Дуська аж підстрибнула.

— Для цього потрібно: • клацнути Тему того листа, текст якого ви хочете по-

бачити; • використовуючи смуги прокручування, прочитати

лист; • клацнути одну з дій, запропонованих системою (від-

повісти на лист, видалити його, визначити лист як спам, переслати за іншою адресою, почати перегляда-ти заголовки наступних листів).

— Асімо, — звернувся Тарасик до робота, — ми можемо визначити лист як спам. Поясни нам, будь ласка, що це таке — спам?

— Спамом називають кореспонденцію рекламного чи іншого характеру, яку масово відправляють на електронні адреси людей, що не погоджувалися її отримувати, — по-яснив значення цього терміна Асімо. — На сьогодні доля комп'ютерних вірусів та спаму, що поширюються електрОнною поштою, складає від 85 до 95 % усієї електронної кореспонденції. Тому для роботи з електронною поштою доцільно встановити спеціальні антиспамові фільтри, які дозволять захистити вашу поштову скриньку від подібних листів. Але якщо вам усе одно прийшов такий лист, слід визначити його як спам. Тоді сервер заблокує адресу, з якої його було відправлено.

— Здається, я все зрозуміла, — відповіла андроїдам Дусь-ка. — Я уважно прочитаю всі поради, які надійшли на мою адресу від поштової служби сервера, і встановлю антиспа-мові фільтри до подальшої роботи з електронною поштою.

Айбошо, — звернулася такса до електронного песика, — а як переглянути наступні листи, що є в моїй скриньці?

— Для цього, користуючись смугами прокручування, потрібно перейти в нижню частину екрану, — пояснив Айбоша. — Там ти побачиш тему наступного листа, що є у твоїй скриньці. Клацнувши на ній, ти зможеш пере-глянути цей лист та визначити, що з ним зробити далі. Коли ти прочитаєш всі отримані листи, то, повернувшись до папки Вхідні, побачиш, що інформація про ці листи

3 5 5


відображається не таким яскравим кольором, як про листи, що ще не прочитано.

— Так, я бачу, — відмітила Дуська, — як змінився колір заголовків вже прочитаних листів.

^ K * ^ Ю.Якщо ви зареєстрували власну електронну поштову скриньку, як

потрапити до неї? 11. Щ о таке Адресна книга? Для чого вона призначена? Яку інфор-

мацію потрібно заносити до неї? Яка інформація є обов'язковою для заповнення?

12.3чого доцільно починати процес заповнення Адресноїкниги? ІЗ.Чи можна відправити однаковий лист кільком адресатам? 14.Ha які папки поділено вашу електронну поштову скриньку? Для .

чого це зроблено? 15.Що можна робити із прочитанимлистом? 16.Що таке спам? Як можна уникнути його отримання?

26.4 ПИШЕМО Т А ВІДПРАВЛЯЄМО ЕЛЕКТРОННІ ЛИСТИ

— А зараз я дуже хотіла б навчитися писати та відправляти листи, — звернулася до друзів Дуська.

— Я тобі допоможу, — погодився електронний песик. — Для того, щоб написати новий лист, потрібно:

• Натиснути кнопку Hanucamu (усі подальші дії будемо виконувати у вікні створення нового повідомлення): • у полі Кому ввести електронну адресу людини, якій

призначений лист; • адресу можна перенести з Адресної книги. Для цього

натисніть кнопку Адресна книга, розташовану право-руч від поля Кому. У переліку адрес, що з'явиться на екрані, оберіть потрібну, відмітивши прапорцем, у яке поле {кому, копія, прихована) її потрібно перенести.

• Визначити головну думку листа, набравши її у полі Тема. • У великому прямокутнику поля введення набрати

текст листа. — Чи всі описані тобою дії є обов'язковими для напи-

сання листа? — звернулася до Айбоші такса.

3 5 6

§ 26 . Електронна пошта

— Ні, поле Тема необов'язкове для заповнення, — пояс-нив електронний песик, — але, піклуючись про час людини, якій призначено лист, краще його заповнити. Тоді, лише пе-реглядаючи інформацію про лист, людина буде розуміти, про що в ньому йдеться. Вона зможе визначити, прочитати його одразу після отримання, чи це можна зробити пізніше.

— Добре, —погодилася такса, — я визначу тему мого листа, набравши у полі Тема «Перевірка зв'язку». Петрик зрозуміє, що я хочу лише перевірити, чи доходить до нього пошта.

— Далі можна вводити текст листа? — запитав у роботів Стасик.

— Так, — відповів хлопцю Асімо, — але будь-який лист завжди варто починати із звертання. А вже його форму ви визначаєте самі. Все залежить від того, для кого призначено листа. Якщо це лист, що стосується вашої роботи чи навчан-ня, звертання має бути офіційним, а якщо адресатом є ваш друг, ви можете використати довільну форму звертання.

Н о в е п о в і д о м л е н н я Кодування повідомлення: windows: v

Від кого: "ЕвдокияПетрикогна" <[email protected]>

' адресна книга Кому:

Копія:

Прикована:

Тема:

Вкладення:

'Петрик" <[email protected]>

П є р е в і р к а з в ' я з к у

(nons)

адреснаинига

адреснакнига

додати вкладення Любий Петрику! Сьогодні у мене з'явилася електронна поштова скринька! Тому перший свій лист я пишу тобі. На День| народження мені подарували чудову гру, але я не можу її встановити на комп'ютер, оскільки у нас не працює СЬ-ROH. Це трошки зіпсувало мені свято. Але мої друзі обов'язково знайдуть вихід з цієї скрутної ситуації. Сподіваюся отримати лист з новинами Бід тебе. 3 любов'ю, твоя Дуся.

додати підпис v 3 з б ер егги лист у папці" Відпр авпені" і В ідправитиповідомпення І і Зберегти як. ч

Рис. 26.5. Редагування тексту електронного листа

3 5 7




— Усе, не заважайте мені, — обурилася Дуська, старанно набираючи текст листа (рис. 26.5).

— Молодець, Дусю! — похвалив таксу Айбоша. — Увічливі люди та песики обов'язково підписують листи. За-звичай в електронному листуванні це робити необов'язково, оскільки сервер автоматично додасть до листа електронну адресу відправника. Але це можна зробити і самостійно, встановивши відповідний прапорець Додати підпис.

— Але у звичайному спілкуванні я можу виразити свої емоції та почуття. Можна, наприклад, посміхнутися чи заплакати, — знову засумувала Дуся. — А у листі такої можливості немає.

— Звичайно, електронна пошта поступається живому спілкуванню у виявленні емоцій, — погодився із Дуською _ Асімо, — але є можливість передати людині, якій призна-чено лист, що ти відчуваєш у певний момент. Для цього можна використати у листі такі смайлики:

-) : ) Посмішка (цежарт) - @ : @ Крикжаху -);) Підморгнути (бачиш, я жартую) ± Іронія _W Сум, засмучення ± Сарказм -D:D Сміх ч . ( Плач, ридання -о :o Подив . * * Поцілунок Т і Зла посмішка ~#_ т ~ Мовчання %- )%) Збентеження л \ Нерішучість

— Гаразд, я скористаюся цими смайликами, щоб мій лист був емоційнішим, — погодилася Дуська. Після кількох хвилин роботи її лист набув такого вигляду:

Любий Петрику! Сьогодніу менез'явиласяелектроннапоштоваскринька!:-)Тому першийсвійлистя пишутобі. На День народження мені подарували чудову гру;-), але я не можу її встановити на комп'ютер, оскільки у нас не працює CD-ROM :-@. Цетрошки зіпсувало мені свято.:-(Але моїдрузі обов'язково знайдуть вихід з цієї скрутної ситуації.;-) Сподіваюся отримати лист з новинами від тебе. 3 любов'ю :-*, твоя Дуся.

3 5 8


— Ну що, я все зробила? — запитала такса у андроїдів. — Як відправити цього листа Петрику?

— Потрібно клацнути кнопку Відправити повідомлен-ня, — пояснив Асімо. — Бачите, на екрані з'явилася інформація про те, що лист успішно відправлено. Тепер у поштовій скриньці Петрика на нього буде очікувати но-вий лист.

j Lfii ПЕРЕВІР СЕБЕ Я Н М Н Н Н Н Ш І ^

17. Що таке Тема листа? Для чого u визначають? Чи обов'язково це потрібно робити?

18.0пишіть послідовністьдій, які необхідно виконати, щоб напи-сати та відправити листа вашому другу.

19.Чи обов'язково вказувати звертання та підпис в електронному листі? У якій формі це робити?

20. Як указати адресата, кому призначено ваш лист? 21.Чиє спос ібвиразитиемоці їу листі?

26.5 П Р И Є Д Н У Є М О Ф А Й Л И

— Стасику, — звернулася такса до друга, — біжи шви-денько додому, вмикай комп'ютер та починай відправляти мені листи з файлами моєї новенької гри. Ой, — злякалася такса, — але чи можна це зробити?

— Звичайно, — заспокоїв Дуську Айбоша. — У відомо-стях про лист міститься ще інформація про те, чи відправлені разом із ним деякі файли, які ще називають прикріпленими файлами (приєднаними файлами). Якщо це так, то в додатковій інформації про лист з'явиться зображення скріпки, що символізує прикріплені файли.

Для приєднання файлів до листа необхідно: • Перебуваючи в поштовій скриньці, натиснути кнопку

Написати. • Після заповнення обов'язкових полів та введення

тексту листа, натиснути кнопку Додати вкладення (її розташовано праворуч від останнього поля для введен-ня (поле Вкладення)).

3 5 9


• Послідовно виконувати всі інструкції, що містяться у вікні приєднання файлів (рис. 26.6): • Натиснути кнопку Обзор та вказати шлях до файлу,

який приєднується до листа. • Натиснути кнопку Приєднати файл та почекати,

поки назва файлу з'явиться в нижньому списку. • Якщо разом з листом потрібно відправити лише цей

файл, натиснути кнопку Готово. • Якщо до листа приєднується кілька файлів, то описані

вище дії доведеться виконати кілька разів. — Це досить легко! — зраділа Дуська, натискаючи кноп-

ку Готово. — А зараз можна відправити лист з прикріпленим файлом, що містить мою фотографію. Стасику, — зверну-лася такса до хлопця, — перевір, будь ласка, чи отримав , ти від мене листа. I навчи мене працювати із прикріпленими файлами, що прийшли разом із листом.

В к л а д е н н я

Крок 1: Натисніть Огляд і виберіть файпдпя приєднання. Якщо Вине бачите кнопку "Огляд", значить ваш браузер не ггідгримуєприеднання файлів.

I j Обзор... )

Крок 2: Натисніть Приєднати файп Ви можете приєднати будь-яку кшькість файпів загальним об'ємом не більше 2.0MB. Піспянатисненнянакнопку "Приєднати файп" Вампотрібно зачекатипокпімІя файла не з'явитьсяв нижньому списку. Чим більшийрозмір приєднуваного файла, тим довше потрібно чекати.

I Приєднати файл

Повторіть крок 1 i2, щоб прикріпити більшукіпькість файпів.

И'мя файлу Розмір Тип

Вкпаденняне містить файпів.

Крок 3: Натисшть Готово, копи Ви приєднали всі файли.

I Готово j

Рис. 26.6. Вікно приєднання файлів

3 6 0


— Твій лист уже прийшов! — повідомив радісну новину Стасик. — Його текст я прочитав, а тепер з'ясуємо, які подальші дії я можу виконати зприкріпленим до ньо-го файлом. Звичайно, я можу просто переглянути твою фотографію, але краще я збережу на комп'ютері файл, у яко-му вона міститься. Для цього в розділі Вкладення потрібно натиснути на назві прикріпленого файлу. На екрані з'явиться вікно з переліком можливих дій. Обираю з них Зберегти на диску, визначивши, у якій саме папці це потрібно зробити. I вже після цього я перегляну твою фотографію.

— Ура! Виходить! — зраділа спільним успіхам Дусь-ка. — Можемо відправляти мені файли нової гри!

— Дусю, зачекай, — знову зупинив таксу Асімо. — Хіба ти не звернула уваги на те, що до одного листа мож-на прикріпити лише файли, загальний обсяг яких не перевищує2 МбайтЧ Крім цього, ти повинна запам'ятати, що до листів не можна прикріплювати виконанні фай-ли, тобто файли, що мають розширення .exe та .com. Це пов'язано із тим, що багато поштових систем, захищаючи електронні поштові скриньки від вірусів, просто знищу-ють листи із такими файлами. Звичайно, ці файли можна відправити в архіві, але я думаю, що у випадку з новою грою ти отримаєш архів значно більшого розміру.

— Що ж мені робити? — знову розплакалася Дуська. — Дусю, ми забули про головне, — звернувся до подруги

Айбоша. — Коли ми прийшли привітати тебе із Днем на-родження, ви одразу почали ділитися із нами своїми про-блемами. Тому ми забули віддати тобі наш подарунок.

3 цими словами Айбоша вручив Дусі маленький паку-ночок, перев'язаний яскравою стрічкою. Дуся, стримуючи сльози, повільно його розгорнула.

— I що це таке? Хіба цей незрозумілий маленький по-даруночок може врятувати зіпсоване свято? — промовила такса.

— Звичайно може! — здивував всіх Асімо. — Адже ти отримала в подарунок флеш-диск, ємність якого 2 Гбайт. Отже, ти за один раз без жодних проблем скопіюєш на ньо-го свою нову гру і встановиш її на комп'ютері. А надалі

3 6 1


зможеш використовувати цей диск для перенесення великих обсягів інформації на інші комп'ютери.

Дуська миттю перестала плакати та почала радісно стрибати навколо андроїдів, намагаючись лизнути Асімо в обличчя.

L g ПЕРЕВІР СЕБЕ ШШШтШШШШЯШШШШШШШШШШ ^ z 2 . Чи можна крім тексту самого листа відправити разом з ним

потрібні файли? 23. Опишіть послідовність дій, які треба виконати, для приєднання

до листа кількох файлів. 24. Чиє обмеженнянакількість,розміртавидприєднанихдолистів

файлів? 25. Що можна робити з приєднаними файлами, отримавши листа?"

— Виходить, — невдоволено пробурчав Тарасик, — що ми майже півдня витратили на вивчення основних способів роботи з електронною поштою. Але це нам взагалі не зна-добилося!

— Я думаю, що ти неправий, — звернувся до друга Петрик. — Адже електронною поштою ми будемо кори-стуватися досить часто. Наприклад, уже завтра відправимо на другий етап конкурсу наш доопрацьований проект реконструкції Майдану. А до електронного листа з описом роботи прикріпимо файли з ескізами, фотографіями та розрахунками.

— Молодці, друзі, — підтримали таку пропозицію андроїди.

Дуська продовжувала радіти, свято було врятовано. Друзі поспішили до святкового столу, де на них очікував величезний смачний торт із свічками.

ІПРАКТИЧНА РОБОТА № 26 Основи роботи з електронною поштою

1. Запустіть браузер, встановлений на вашому комп'ютері.

2. В адресному рядку браузера введіть адресу серверу, що надає безкоштовні послуги електронної пошти.

3 6 2


(Пропонуємо скористатися послугами порталу Bigmir)net (www.bigmir.net)).

3. Зареєструйте на ньому власну електронну поштову скринь-ку, самостійно обравши її ім'я, указавши пароль доступу та заповнивши хоча б обов'язкові поля анкети.

4. Не забудьте зберегти адресу створеної скриньки, пароль доступу до неї, контрольне запитання та відповідь на нього.

5. Зайдіть до створеної поштової скриньки. Перегляньте наявні в ній папки та листи та оберіть подальші дії з листами після їх прочитання.

6. Почніть заповнювати власну Адресну книгу. Визначте назви груп адресатів. Додаючи до Адресної книги інфор-мацію про електронні адреси друзів та однокласників, одразу визначайте групи, до яких належать ці записи.

7. Напишіть та відправте електронний лист одному зі своїх друзів, розповівши у ньому, як ви провели минулі вихідні. Не забувайте, що у листі варто вико-ристовувати смайлики.

8. Відправте електронного листа своєму однокласникові, прикріпивши до нього файл, що містить ваш улю-блений малюнок чи фотографію. Попросіть у цьому листі свого однокласника відправити вам листа із прикріпленим графічним файлом.

9. Перевірте, чи надійшли до вашої скриньки нові еле-ктронні повідомлення. Якщо ви отримали нову пошту, перегляньте листи та збережіть файли, прикріплені до них, у власній папці. Перегляньте отримані малюнки чи фотографії.

10.*Відправте однакового листа-поздоровлення зі Святом Останнього дзвоника всім вашим друзям (для цього можна скористатися визначеною заздалегідь групою адресатів). Прикріпіть до листа фотографію свого міста (краю), знайдену вами у Всесвітній мережі на минулому занятті.

П.Вийдіть з електронної поштової скриньки, завершив-ши роботу з електронною поштою, та закрийте вікно браузера.

3 6 3



НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ШШШЯШО& ^^w 1. Що дозволяє передавати електронна пошта?

A. Лише текстові повідомлення. Б. Лише файли. B. Текстові повідомлення та прикріплені до них файли.

2. За який час електронний лист дійде з Києва до Львова? A. За тиждень. Б. За годину. B. За кілька хвилин. Г. За лічені секунди.

3. Скільком адресатам можна відправити електронний лист? A. Лише одному адресату. Б. Лише двом адресатам. B. Більше ніж двом адресатам.

4. Чи обов'язково вказувати тему вашого листа? A. Так, це поле треба обов'язково заповнити для відправлення листа. Б. Ні, але якщо листа буде відправлено без заповнення цього поля, можуть виникнути проблеми з отриман-ням такого листа. B. Ні, це не має значення, а використовується лише для зручності та економії часу отримувача.

5. Чи потрібно вказувати свою електронну адресу, відповідаючи на лист, що ви отримали? A. Можна не вказувати свою адресу, оскільки вона додається автоматично. Б. Обов'язково потрібно вказати свою адресу, оскільки лист може не дійти. B. Адресу потрібно обов'язково писати у полі Від кого.

6. Які файли не можна прикріпляти до електронного листа? A. Графічні. Б. Аудіо. B. Відео. Г. Виконанні файли.

7. Яку інформацію обов'язково потрібно записувати в Адресну книгу? A. Дату народження людини. Б. Електронну адресу. B. Прізвище та ім'я людини.

3 6 4

\


8. Яку кількість файлів можна прикріпити до електрон-ного листа? A. Один. Б. Безліч. B. Все залежить від їх обсягу.

9. Що таке спам? A. Електронні листи, що містять рекламу. Б. Електронні листи, які містять погані новини. B. Електронні листи, що не дійшли до адресата.

Ю.Чи отримає адресат лист, якщо у момент відправлення листа його комп'ютер буде вимкнений? A. Так. Б. Ні. B. Це залежить від серверу, на якому міститься його поштова скринька.

ІІ.Чи можна прикріплювати до листів архіви? A. Так. Б. Ні. B. Так, але це не можуть бути саморозпаковні архіви.

12.Про що каже ваша електронна адреса? A. Ліва частина про те, кому вона належить, а права визначає сервер, де розташовано вашу поштову скринь-ку. Б. Вона містить лише інформацію про комп'ютер, на якому ви працюєте з електронною поштою. B. Ліва частина містить доменне ім'я поштового серве-ру, а права частина — інформацію про користувача.

Розв'язки всіх наведених нижче завдань необхідно відпра-вити листом на електронну адресу свого вчителя.

Лист повинен містити інформацію про виконання завдання та адресу сайту, з якого ви дізналися інформацію-відповідь. До нього необхідно приєднати файли, що містять ілюстрації до виконаних завдань. Назви графічних файлів повинні збігатися з номерами завдань. Не забувайте, що для зменшення розмірів файлів-вкладень ви можете скористатися архівацією файлів.

л 4

1. *Завдання від Айбоші Мандруючи Всесвітньою мережею, я дізнався,

k^> що крім мене вчені змогли створити інших роботів-тварин. Допоможіть мені, будь ласка, познайоми-

3 6 5


тися з ними і дізнатися про їхні унікальні можливості. Я буду дуже радий, якщо ви не тільки знайдете детальну інформацію про них, а й відправите мені, своєму вчителю і друзям їхні фотографії:

1. Японські вчені створили робота-котика, який може мати гарну пухнату шубку двох кольорів — сірого або корич-невого. Кошеня назвали NeCoRo. Він вміє муркати, вис-ловлювати свої почуття справжніми котячими рухами, упізнавати свого господаря та реагувати на його дотик.

2. Наступний робот-котик мешкає в японському місті Окаяма. Він стоїть біля будинку музею, і коли поблизу проходить людина, робот починає підкликати майбут-нього відвідувача музею лівою лапою. Цей котик має зріст близько 75 сантиметрів та важить 30 кілограм.

3. У Массачусетському технологічному інституті розробляють електронного іграшкового лікувального ведмедика. Учені назвали його Huggable і очікують, що цей робот зможе надати суттєву допомогу як хворим дітям, так і лікарям.

4. Японські вчені створили роботів-мишенят, що здатні розвиватися, гратися та навчатися разом із дитиною протягом шести років. Мишенята Точчі та Річчі здатні реагувати на різне ставлення людини, навіть можуть пла-кати та хворіти, якщо господар забуде їх погодувати.

ку листування. Сподіваюсь, що ви мені допоможете більше дізнатися про тварин, що мене зацікавили:

1. В африканських пустелях мешкає цікава тварина, яку місцеві мешканці називають сонячним ангелом. Це єдина тварина у світі, яка стільки часу приділяє ви-хованню малюків, використовуючи не лише безумовні рефлекси, а й спеціальні педагогічні засоби. Ще я дізналася, що сонячні ангели завжди їдять отруй-ну їжу (скорпіонів та змій) та живуть родинами, що налічують до 40 тварин.

2. *Завдання відДусі Мандруючи Інтернетом, я дізналася про деяких

незвичайних тварин і вирішила потоваришувати з ними. Але моєї інформації недостатньо для почат-

Збб


2.Цікавою є діяльність мавпочок капуцинів,,які з 1979 року допомагають людям-інвалідам по всій Америці. Вони здатні діставати їжу з холодильника, годувати хворого з ложечки, гортати сторінки книги, яку читає хвора людина, керувати музичним центром та іншими побутовими приладами.

3. *Завдання від Петрика, Стасика і Тарасика Готуючись до другого етапу конкурсу проектів

реконструкції Майдану Незалежності, ми знайшли багато цікавих архітектурних проектів. Тому пропонуємо вам, мандруючи Інтернетом, дізнатися про них. Але вам дове-деться за наведеними описами самостійно знайти сайти, які містять потрібну інформацію та фотографії споруд.

^ 1. Каліфорнійський дизайнер Майкл Янтцен створив KiT семиповерховий будинок, шість верхніх поверхів і Ьаш якого під впливом легкого вітру повертаються на-j- rn вколо центрального стовбура споруди, де приховано ЩШ головні сходи. При цьому поверхи, що повертають-O j ся, виробляють електроенергію, якої достатньо для y5>, освітлення будинку вночі.

2. Найвужчий будинок у світі побудовано в наймен-шому містечку Madre de Deus бразильського штату Байя. Ширина частини фасаду, що виходить на вулицю, складає всього 1,1 метра. У найширшому місці триповерховий будинок, у якому мешкає сім чоловік та собака, має розмір близько 2 метрів. 3. Об'єднані Арабські Емірати створюють восьме чудо світу — найбільший у світі проект з меліорації землі та створення штучних островів. Ці острови ма-тимуть форму різних пальм, що збільшить корисну площу пляжів Персидської затоки. На островах планують побудувати понад 100 великих готелів, 10 тисяч вілл, 5 тисяч квартир, пристані, водні парки, ресторани, торгівельні центри, спортивні споруди, курорти тощо. Такого на нашій планеті ще ніхто не робив.

1 - f l H j ; 0 * Д.М f*> щ; * _ Гіі \ ШШЯШтяш

§27.ГОТУЄМОСЬ ДО ПІДСУМКОВОГО ЗАНЯТТЯ

У понеділок мав розпочатися останній тиждень цього на-вчального року, упродовж якого Петрик, Стасик, Тарасик і Дуся дізналися стільки нового та цікавого. Незважаючи на наближення канікул, друзі не збиралися завершувати роботу над підготовкою цікавих електронних презентацій та рефератів, пошуком потрібної інформації та зображень в Інтернет , створенням власних ілюстрацій у графічному редакторі та розв'язуванням складних, але дуже цікавих задач з алгоритмізації. Усі вони були впевнені, що найцікавіша ро-бота за власними смаками очікує на них саме на канікулах!

Але зараз треба підготуватися до останнього, підсумкового уроку інформатики у цьому навчальному році. Пропонуємо вам зробити це разом з нами цікаво та весело!

1. Завдання від Стасика і Тарасика Готуючись до підсумкового заняття з інформатики,

ми грали в таку гру. Ведучий, яким по черзі був кожний з нас, заздалегідь готував деякі комбінації літер. Гравці повинні були переставити в них літери так, щоб отримати термін, що ми вивчали на уроках, а потім дати його означення. Виграв той, хто за визначений час виконав більше завдань.

Пропонуємо вам зіграти з нами в цю гру. Ми буде-мо ведучими, а відповіді потрібно відправити своєму вчителю електронним листом, указавши в ньому номер виконуваного завдання, записати отриманий термін і дати його означення.

За потреби, виконуючи це завдання, скористай-теся підручником.

1) Акппа. 2) Тілакойб. 3) Вюканоніпя. 4) Ріномрот. 5) Гоматирл. 6) Тйас.

3 6 8

§ 27. Готуємось до підсумкового заняття

7) Хаваріцяі. 8) Гаморапа. 9) Радеса.

10)Логузянежанр. 11)Рілокпямот. 12)Кицл.

2. *Завдання від Петрика і Дусі

§Ось ще одна цікава гра. Ведучий пропонує заздалегідь підготовлені групи термінів, у кожній з яких є один зайвий термін, що не підпорядковується спільній закономірності. Гравці повинні визначити цю закономірність та вилучити зайвий термін. Виграє той, хто зможе відкоригувати максимальну

gt%> кількість груп. Пропонуємо вам приєднатися до нас і знайти

закономірності у запропонованих групах термінів та ви-лучити зайві терміни. Перелік вилучених термінів відправте електронним листом своєму вчителю. Не забудьте вказати, з якою групою ви працювали та чому саме цей термін потрібно вилучити.

1)Один, п'ять, добуток, два, десять. 2) Монітор, принтер, сканер, миша, драйвер. 3) Додавання, віднімання, ділення, видалення, множення. 4)Менделєєв, Евклід, аль-Хорезмі, Фібоначчі, Па-

скаль. 5) Дійсна, літерна, ціла, логічна, аргументи. 6) Якщо, роби, для, виконати, вивести. 7)Арифмометр, абак, Аналітична машина, друкарська

машинка, комп'ютер. 8)0.3, 123, 45762, 111, 0. 9)Кілобайт, сантиметр, мегабайт, біт, терабайт.

10)Файл, Правка, Вигляд, Вставка, Малюнок. 11)Розгалуження, оператор повторення з передумовою,

цикл з параметром, процедура виведення результатів, оператор повторення з післяумовою.

12)Дискета, оптичний диск, перфострічка, перфокарта, джойстик.

3 6 9


3 . * *Завдання від Асімо та А й б о ш і Розв'язуючи задачі, часто доводиться зберігати

різні обсяги інформації. Тому для зберігання проміжних значень змінних учені запропону-вали використовувати структуру, яку назива-ють стеком. Зберігання значень величин у ній відбувається за принципом «Першим зайшов — останнім вийшов». Отже, якщо уявити собі стек

як посудину, у яку ми по черзі будемо закладати значення -змінних, то ті значення, які ми поклали до стекув першу чергу, мають вилучатися з нього останніми.

Пропонуємо вам зіграти з нами в таку гру. На малюнку умовно зображено стек, заповнений величинами, значен-, нями якихЛ є терміни, що вивчалися на уроках інформатики (рис. 27.1). Виконайте наведені нижче дії та визначте стан стеку після виконання цього завдання.

1 )Якщо на вершині стеку записано прізвище вченого, що визначив числову послідовність, у якій перші два елементи дорівнюють 1, а кожний наступний дорівнює сумі двох попередніх, т о треба: • вилучити його зі стеку; • додати до стеку назву одного з основних вузлів комп'ютера, що відповідає за приймання, зберігання та передавання інформації між пристроями комп'ю-

2) Якщо на вершині стеку записано прізвище вченого, який першим визна-чив алгоритм знаходження найбільшого спільного дільника двох різних нату-ральних чисел, т о треба: • вилучити його зі стеку; • додати до стеку назву одного з основ-

них вузлів комп'ютера, призначеного обробляти дані за заданою програ-мою та керувати роботою всіх блоків комп'ютера. Інакше вилучити зі стеку 2 елементи.

Евклід Кілобайт Принтер

Презентація Алгоритм

Ім'я Цикл

Змінна Рис. 27.1. Початковий стан стеку

3 7 0

§ 27. Готуємось до підсумкового заняття

3) Якщо на вершині стеку лежить документ, створений текстовим процесором, т о треба: • додати до стеку назву одного з основних вузлів комп'ютера, що дозволяє зберігати інформацію навіть тоді, коли комп'ютер вимкнений; • додати до стеку символ, використовуваний у записі електронної адреси поштової скриньки для відокремлен-ня назви самої скриньки від доменного імені сервера, на якому її розташовано.

Інакше вилучити зі стеку 1 елемент. 4) Якщо на вершині стеку записано одиницю виміру

кількості інформації, то, якщо вона дорівнює 1024 байт, т о треба додати до стеку: • назву основного набору програм, що завантажується в комп'ютер одразу після його ввімкнення; • назву програми операційної системи, що дозволяє швидко переглядати інформацію, яка є на комп'ютері; • назву окремої самостійної частини інформації, записаної на диску.

Інакше вилучити зі стеку 2 елементи. 5 )Якщо на вершині стеку записано назву графічного

редактора, т о треба: • додати до стеку термін, що визначає, з чого завжди має починатися шлях до файлу.

Інакше вилучити зі стеку 4 елементи. 6) Якщо на вершині стеку записано назву пристрою вве-

дення інформації, т о треба: • вилучити зі стеку 2 елементи; • додати до стеку назву меню, яке можна викликати натисканням правої клавіші миші.

Інакше вилучити зі стеку 1 елемент. 7) Якщо на вершині стеку записано термін, що визначає

спосіб наочного подавання інформації з використан-ням аудіовізуальних засобів, т о треба: • вилучити зі стеку цей термін; • додати до стеку назву процесу перекладання програ-ми, записаної на певній мові програмування, на мову, яку розуміє комп'ютер.

371

ГлавгИХ. Всесвіт™ мережа]нтернет

Інакше вилучити зі стеку 4 елементи. 8) Якщо стек непорожній, то треба:

• вилучити зі стеку 1 елемент; • додати до стеку назви властивостей алгоритмів; • додати до стеку назву процесу змінювання зовнішнього вигляду тексту в текстовому процесорі.

Інакше додати до стеку назву процесу внесення змін, виправлень та доповнень у текстовий документ.

9 )Якщо стек непорожній, то треба: • вилучити зі стеку 7 елементів; • додати до стеку термін, яким позначають прямо-кутну область клітинок в електронних таблицях, мінімальний розмір якої дві клітинки; • додати до стеку термін, яким позначають величини, значення яких нам відоме, коли ми розв'язуємо задачу та записуємо відповідну програму.

Інакше додати до стеку назву оператора, який записуємо в тексті програми один раз, а виконуватися він може декілька разів.

10)Якщо стек непорожній, то треба: • вилучити зі стеку 3 елементи; • додати до стеку назву оператора повторення, умову входження до якого записують перед його тілом.

Інакше додати до стеку скорочену назву Всесвітнього павутиння.

11 )Якщо на вершині стеку записано назву одного з видів операторів повторення, т о треба: • додати назву програми, призначеної для перегляду web-сторінок; • додати назву схеми, за допомогою якої можна графічно зображати різні алгоритмічні структури.

Інакше вилучити зі стеку З елементи. 12)Якщо стек непорожній, то треба:

• вилучити з нього 4 елементи; • якщо на вершині стеку залишиться назва величини, що змінює своє значення під час виконання програми, т о додати до стеку назву оператора, що виконує одну з можливих дій залежно від того, чи приймає умова,

3 7 2

§ 2 7 . Готуємось до підсумкового заняття

що записана у ньому, істинне значення. Інакше до-дати до стеку назву програми, призначеної для роботи з електронними таблицями; • додати до стеку назву пристрою, що вибирає найкра-щий маршрут та перенаправляє пакет даних у разі виникнення проблеми на ділянці мережі.

Інакше додати до стеку назву сервісу Інтернету, при-значеного для організації пошуку інформації у Всесвітній мережі.

Виконавши це завдання, відправте звіт про його виконан-ня електронним листом своєму вчителеві. У листі запишіть кінцевий стан стеку. Якщо стек виявився непорожній, то дайте означення тим термінам, що залишилися в ньому.

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК

Абак 15 Абзац 73 Абзацний відступ 78 Абсолютна адреса

клітинки 237 Автофігури 4 90 Адреса клітинки 221 Адресна книга 352 Адресний рядок 325 Алгоритм 99 Алгоритм Евкліда 273 Аналітична машина 17 Анімаційні ефекти 211 Антивірусні програми 59 Апаратне

забезпечення 32 Аргументи 105 Арифметичний прилад

Лейбніца 17 Аркуш 220 Архіватори 62 Архівація 62 Архітектура

комп'ютера 23

Байт 27 Біт (двійкова цифра) 27 Блок-схема 157 Браузер 324

Векторна графіка 133 Величини 103 Вестоницька кістка із

зарубками 14

Види комп'ютерних вірусів 58

Вирівнювання та його види 78

Вікно 37 Вікно програми 38, 112 Вікно результатів 112 Вкладені оператори 162 Властивості

алгоритмів 100 Властивості інформації 12 Всесвітнє павутиння

(www) 29, 323

Гіперпосилання 326 Градієнтна заливка 200 Графічний редактор 132 Групування малюнків 92

Діаграма 239 Діапазон клітинок 222 Дійсний тип 103 Доменне ім'я 322

Електронна адреса 348 Електронна пошта 323, 347 Електронна поштова

скринька 348 Електронна таблиця 220

мінні величини 103 Значення логічної

умови 157 Зовнішня пам'ять

комп'ютера 25

3 7 4

інструменти графічного редактора 135

Інтернет 29, 319 Інформатика 10 Інформація 11

Книга 220 Кнопка 40 Кнопка Пуск 41 Кнопки керування

вікном 37 Клітинка 221 Комп'ютерна

програма 33,57, 62, 70 Комп'ютерний вірус 57 Компілятор 118 Контекстне меню 37

Л ітерний тип 104 Логічна умова 157 Логічне або 338 Логічне ш 339 Логічне та 358 Логічний тип 338

аніпулятор миша 36 Маркер заповнення 226 Маршрутизатор 320 Мова програмування 102 Модуль комп'ютера 24

Найбільший спільний дільник (НСД) 272

Найменше спільне кратне (HCK) 272

Назва файлу 43

Ознаки комп'ютерних вірусів 58

Ознаки комп'ютерних поколінь 28

Оперативна пам'ять комп'ютера 24

Оператор повторення (циклічний оператор) 250

Операційна система 33

Пакет даних 320 Панелі інструментів 38 Панель задач 35 Панель малювання 90 Папка 42 Параметр циклу (лічильник

циклу) 264 Паскаліна 16 Перфокарти 17 Піксел 133 Піктограма 35 Поле імен 221 Поточна клітинка 222 Послідовність

Фібоначчі 285 Поточне значення

величини 103 Пошук за ключовими

словами 335 Пошукова система 323,

335 Правила записування

доменної адреси 322 Правила роботи

з пошуковими системами 337

Презентація 193

3 7 5

Прикріплені файли (приєднані файли) 361

Принцип /Р-адресації 323 Принцип маршрутизації

пакетів даних 320 Присвоєння 106 Пристрої введення та

виведення інформації 25 Провайдер 333 Провідник 42 Програмне

забезпечення 33 Процедура введення

значень 106 Процедура виведення

значень 107 Процесор 24

Растровий графічний редактор 133

Редагування 71 Режими відтворення

вікон 40 Результати 105 Робочий стіл 35 Розгалуження 15 6 Розділ опису сталих та

змінних величин 104 Рядок введення

запиту 336 Рядок заголовка 37 Рядок меню 37 Рядок стану 37 Рядок формул 223

Сервер 320 Система команд

виконавця 99

Системна магістраль (системна шина) 24

Сканер 146 Сканування 146 Складені логічні

умови 174 Слайд 194 Службові слова 102 Спам 355 Сталі величини 103 Стилі заливки 137 «Стоп»-слова 338 Структура комп'ютера за

фон Нейманом 21 Структура обчислювальної

системи 32 Структура програми 115

аблиця виконавця 160 Текстовий процесор 71 Текстовий редактор 70 Тематичний пошук 335 Тіло програми 103 Тіло циклу 250 Тло малюнка 137 Трансляція 118 Трасування (режим

виконання програми по рядках) 121

мова входження до циклу 252

Умова виходу з циклу 304

Файл 43 Фіксування даних

у клітинці 223 Фон слайда 199

3 7 6

Формат клітинки 234 Формат універсального

вказівника ресурсів URL 325

Форматування 71 Форматування дискети 61 Формула 222

Цикл Для (цикл з параметром) 264

Цикл Повторювати-докиНе (цикл з післяумовою) 251, 304

Цикл Поки (цикл з передумовою) 251, 252

Цілий тип 103

Шаблони 113 Шлях до файлу 44

Ярлик 35

ІР-адреса 321

Weft-сайт 324 Web-сторінка 323

УКАЗІВКИТАВІДПОВІДІ ДО НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Параграф 1. 4. Почніть рухатися з плитки, на якій записано число 2. 5. 3.

А Параграф 2. 6. Привіт 7. Ціле число можна представити дробом, чисельник та зна-

менник якого будуть різними натуральними числами

Параграф 3. 5. Почніть розшифровку з літери «п», розташованої на-

горі рисунку, та рухайтеся через дві літери на третю 6. 28 спроб

Параграф 4. 8. Виграє друга команда. Для цього своїм першим ходом

вона досягає того, щоб одна купка була порожня. Про-довжуй наші міркування...

Параграф 5. 2. n = -3 , m = 12, a = 7, x + у = - 9 3. 1806 відвідувачів 4. Треба починати із зали Є та спочатку пройти через

двері № 10 чи № 6 5. Потрібно побудувати квадратні загородки різного пе-

риметру

Параграф 8. 2. Спочатку два кораблі, розташовані до розгалуження,

відпливають назад на відстань не менше, ніж три дов-жини пароплавів. Продовжуй наші міркування...

8. 1. x = 11 4. x = 5150

3 7 8

I

10. 1. (-2)/(x*x*x) 2. (a + b) / (c + d)

11. 1. a7: = 5; aJ= 5 a2: = 3; a2 = 3 c: = a1*a2+ 6; c=21 d:=c-a1+a2-, c/=19 a1: = a2+d*c, a1 = 402 a2: = cf- 7*a1/c. a2==-115

12.Програма 1 2 2 ; Змінна а, b, c, y: дійсна;

Початок Вивести ('Введіть значення аргументів'); Вивести ('a => ' ) ; Ввести (а); Вивести ( ' b = > ' ) : Ввести (Ь); Вивести ( ' c = > ' ) ; Ввести (c); y := а * (b*b+ 5) - c; Вивести ( ' y = ' , у)

Кінець. Параграф 9. 1.


1

Кількість оцінок низького рівня: x = 123 Кількість оціноксереднього рівня: y = 398 Кількість оцінокдостатнього рівня: z = 2069 Кількість оцінок високого рівня: q = 12 378

Усього вчителька поставила 14 968 оцінок

2. № Аргументи Результат

1

Кількість гравців: x = 24 Кількість хлопців, що заховалися у підвалі: y = 5 Кількість хлопців, що каталися на ліфті: d = 7

Кількість ще не знайдених гравців у будинку 17. На горищі ховалося 12 хлопців

3 7 9

3 .


1 Маса, що написана на гирі: m = 250 кг Об'єм гирі: V = 2000 см3

Густина гирі 625 кг/м3


1

Відстань, яку пробігає страус: 5 = 480 м Час, за який страус пробігає цю відстань: f=120 c Час, протягом якого страус женеться за Мишком: У = 5 х в

Мишко повинен пробігти не менше 1.2 км


1 Кількість мишей, яких раніше Мурка з'їдала за місяць:х=120

За тиждень Мурка повинна згризти 9.3 яблука

Параграф 11. 4.

№ Аргументи Результат •

1

Відстань, яку пробігає Петрик, наздоганяючи маршрутку: S = 30 м Час, протягом якого Петрик біжить за маршруткою: f = 6 c

Швидкість Петрика 5 м/с. Швидкість Стасика 3.8 м/с. ШвидкістьТарасика4.6м/с


1 .a + c<x 2 + 1<3 хибність

3.a+c-(y+2) = x 2 + 1 - ( - 4 + 2) = 3 хибність

Параграф 14. 3. 1. x < 1 та л: > - 1 0 4. 1. x < a 5. 1. л: > 10 та у >10

3 8 0

Параграф 18. 1. 75 км 2. За 6 переливань, у каністрі місткістю 5 л. 3. Пташка дочекається равлика в кінці сьомого дня.

Параграф 19. 1. Є план перевезення тварин за 9 поїздок 2. Через 10 днів у родини буде 3187 бананів 3. Перервати змагання потрібно після закінчення 13 го-

дин поїдання бананів 4. Через 18 років на рахунку Гаррі буде 695 372,93 гал-

леонів

Параграф 20. 3. 1. x = 6; у = 15.


1. a = 8.5 5. Через 60 днів, у п'ятницю.

Параграф 23. 1. 1. a = 26; c = 8.

Параграф 24. 2. Скільки це можливо, пакет має рухатися вправо від

комп'ютера-відправника (8 серверів) 3. Перша конфігурація мережі — 13 способів

Параграф 27. 2 .1 . Добуток

ДОДАТКИ

Опановуючи сучасні комп'ютерні технології та основи алго-ритмізації, ми велику кількість навчального часу працювали за комп'ютером. Тому Асімо повідомив, що для збереження нашого здоров'я дуже важливо правильно сидіти за комп'ютером. Ми хочемо, щоб ви теж подбали про своє здоров'я, тому вирішили поділитися з вами отриманими знаннями.

1. Оберіть крісло, висоту якого можна змінювати, і яке має зручну спинку. Висота крісла має бути такою, щоб руки, що лежать на столі, утворювали в зігнутому ліктьовому суглобі прямий кут, а плечі були повністю розслаблені. Ноги мають-стояти на підлозі, а спина впритул дотикатися до спинки крісла.

2. Оптимальна висота стола становить 75-85 см над рівнем підлоги. Розташовуйте монітор та клавіатуру на столі пря-мо. На монітор не має падати пряме сонячне світло, але він повинен бути добре освітлений. Верхній край екрану має бути трошки нижче рівня очей і бути віддаленим від них на 60-70 см. Голову тримайте прямо, не нахиляйтеся впе-ред. Періодично на кілька секунд закривайте очі, даючи їм можливість перепочити та розслабитися.

3. Миша має бути розташованою на тій самій висоті, що й клавіатура, та мати достатньо місця для руху.

4. Намагайтеся розташувати на столі книжки та зошити, з якими ви зараз працюєте, так, щоб не доводилося постійно вертіти головою то в один бік, то в другий.

5. Регулярно робіть перерви в роботі, під час яких подивіться на віддалені предмети, встаньте з робочого місця, виконайте кілька фізичних вправ.

6. Обов'язково провітрюйте кімнату, у якій ви працюєте. Під час перерв кілька хвилин погуляйте на свіжому повітрі.

— Хлопці, — звернулася до друзів Дуська, — я добре запам'ятала, що Айбоша вчив мене не лише правильно сидіти за комп'ютером. Він допоміг мені добре засвоїти комплекс вправ, корисний для очей, суглобів та м'язів.

3 8 2

— Так, дійсно, — підтримав таксу Петрик. — Ми із задоволен-ням навчимо всіх охочих «комп'ютерній гімнастиці>>.

— Але зауважте, — сказав Тарасик, — що кожну вправу пот-рібно робити 4-5 разів.

1. Витягніть руки вперед, паралельно до підлоги. З'єднайте пальці рук, долоні назовні. Трохи напружте руки протягом 15 c. Потягніть пальці, зап'ястя, передпліччя, руки та плечі вгору та назад.

2. Підніміть руки вище голови. З'єднайте пальці рук, долоні розташуйте паралельно до стелі. М'яко потягніть руки, трохи вигинаючи спину. Утримайте це положення протягом 15 c. Дихайте рівно.

3. Не повертаючи голови (голова прямо), зробіть повільні колові рухи очима вгору-вправо-вниз-вліво та в зворотному напрямку. Подивіться на віддалений об'єкт, рахуючи при цьому до 6.

4. Голову тримайте прямо. Покліпайте очима, не напружуючи м'язи очей, порахуйте при цьому до 10. Не повертаючи голови із закритими очима подивіться праворуч, рахуючи до 4, потім наліво (теж рахуйте до 4) та прямо (порахуйте до 6). Підніміть очі вгору (рахуйте до 4), потім опустіть донизу (теж рахуйте до 4), а потім, рахуючи до 6, переведіть погляд прямо.

5. Подивіться на кінчик носа, рахуючи при цьому до 4, а потім переведіть погляд на віддалений об'єкт та порахуйте до 6.

6. Прослідкуйте очима за рукою, повільно опускаючи, а потім піднімаючи її на відстань 40-50 см від очей. Змініть руку та повторіть вправу.

7. Поставте великий палець правої руки перед очима посередині на відстані 25-30 см від очей. Рахуючи кожен раз до 3, по-дивіться на нього двома очима, потім правим оком (ліве око закрите), знов двома очима, лівим оком (праве око закрите) і знову двома очима. Поміняйте витягнуту руку та повторіть вправу.

8. Сядьте зручно, випряміть спину. Повільно нахиліть голову вперед'. Дуже повільно обертайте головою на 360°. М'язи максимально розслаблені.

Цикл з параметром <підготовка до виконання циклу>; Для <параметр циклу>:=<початкове значення> до

<кінцеве значення> виконати Початок

<тіло циклу> кінець;

l i v u

'

підготовка циклу

ч

перевірка умови

'^ + 1 '

основна частина циклу


виконання


виконання

Цикл з передумовою

<підготовка до виконання цикі Поки <умова продовження>

виконати Початок

<основна частина циклу <підготовка до повторного виконання>

кінець;

Цикл з післяумовою

<підготовка до виконшімн циклу>; Повторювати

<основна частина циклу •; < підготовка до повторного

виконання циклу доісиІІо • умова шіx«>/ y ;i нміслу •;

підготовка циклу

і О С К О І Ш Д

частини циклу

1 ііІдготонки

до понторного Н И К О І І І Ш І І Л

іірроиІркії умами

Іеріод Елементна база

Швидкість обчислень

(оп/с)

Обсяг оперативної

пам'яті

1946

1955

Вакуумні лампи

j # g p i i S f t " щт^т s.

2-2000 2 Кбайт

1956

1965 1 Транзистори

t* Л> w іж

100

150 тис.

2

32 Кбайт

1966

1979

Інтегровані схеми

(lC) jjf 1 млн 64

Кбайт

1980

1989

Великі cxe

'V?

інтег ми (В

І

ровані IC)

тш ,,,9 і

10

100 млн

2

3 Мбайт

1990

Надвеликі інтегровані мікросхеми (HBIC)

fiCI >

100 млн • >

100 Мбайт

Пристрої введення/виведення

інформації

перфо

картка

Магнітні диски та барабани

Приклади

Урал-1

Б9СМ-1 М-1

Багатотермінальні системи

ц н а

• Комп'ютерні мережі

£

Компакт-диски

I HP DELL

' Ч:#!':";"

Apple

Б9СМ-6

IBM 701 М-222

IBM 360

ЕС-1020

Education

7 volodina