Історія України 9 клас

ПРЕЗЕНТАЦІЯ УРОКУУтворення Кирило-

Мефодіївського братства

« Від Кирило - Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український

політичний рух».

Михайло Сергійович Грушевський

Тема уроку. Утворення Кирило- Мефодієвського братства.

Мета: ознайомити учнів із процесом національної ідеї в суспільно- політичному русі України першої половини XIX ст., діяльністю першої української нелегальної організації- Кирило- Мефодіївське братство,проаналізувати діяльність Т. Шевченка, як суспільно- політичного діяча та його участь у братстві, проаналізувати програмні документи, розкрити значення діяльності кирило- мефодіївців у розвитку українського національного руху: формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми; виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно- політичному русі.

Основні терміни і поняття: політична нелегальна організація, статут, громадсько- політична діяльність, національно- визвольний рух, українське національне відродження.

Обладнання: підручник, карта, портрети визначних діячів суспільно- політичного руху.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

СТРУКТУРА УРОКУI. Вивчення нового матеріалу1. Утворення першої української політичної

нелегальної організації Кирило- Мефодіївське братство.

2. Програмні документи й громадсько- політична діяльність братчиків.

3. Значення Кирило- Мефодіївського братства для розгортання національно- визвольного руху.

4. Місце Т. Шевченка в Українському національному відродженні.

II. Закріплення нових знань і вмінь учнів.ІІІ.Підсумок урокуІV.Домашнє завдання

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Утворення першої української політичної

нелегальної організації Кирило- Мефодіївське братство.

На початку 1840- х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток “Київська молода”, що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Але за межі гуртка в пропагандистській деяльності члени гуртка не наважились. Гурток припинив своє існування. А його найактивніші діячі- учитель із Полтави В. Білозерський, службовець канцелярії генерал- губернатора М. Гулаг і професор Київського університету М. Костомаров, залучивши ще кількох гуртківців, створили навесні 1846 р. першу політичну організацію Кирило- Мифодіївське братство.

Братство було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки- персні з викарбуваними іменами Кирила і Мефодія та іконою із зображенням цих святих.

Участь у засіданнях товариства брали Т. Шевченко, П. Куліш, М. Савич, О. Навроцький, П. Маркович, І. Посада, Г. Андрузький, О. Тулуб, Д. Пильчиков та ін. До братства входило 12 активних членів близько 100 чол. брало участь.

В. Білозерський (1825- 1899)

В. Білозерський (1825- 1899) Український громадський діяч, журналіст, учений та

педагог. Народився на хуторі Мотронівка (нині у складі

с. Оленівка Чернігівської області) у дворянській родині. Закінчив Київський університет. Член Кирило- Мефодіївського товариства. Один з авторів “Статуту Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”. Автор “Записки” (пояснення “Статуту…” ),у якій висунув ідею об’єднання слов’янських народів у федеративну державу на засадах християнства та освіти. Арештований та висланий до Петрозаводська. Після заслання у 1861- 1862 рр. у Санкт- Петербурзі редагував часопис “Основа”. Згодом переїхав до Варшави. Підтримував зв’язки з галицькими політичними діячами. Останні роки життя провів у Мотронівці.

М. Гулак (1821- 1899)

М. Гулак (1821- 1899) Громадський та політичний діяч, педагог, учений.

Народився у Варшаві. Закінчив юридичний факультетДерптського університету. Увійшов до гуртка київської молоді, членами якого були В. Білозерський, П. Куліш та ін. На рубежі 1845- 1846 рр. разом із

В. Білозерським заснував таємне Кирило- Мефодіївське товариство, був одним з авторів його програмних документів, зокрема “Статуту…”, причепним до складання “Книги буття українського народу”. Як кирило- мефодіївець і противник самодержавно- кріпосницького ладу, борець за національну незалежнисть українського народу, республіканець М. Гулак був ув’язнений, засланий до м. Перм під суровий нагляд поліції (1850- 1859). Після строку заслання займався педагогічною й науковою роботою.

М. Костомаров (1817- 1885)

М. Костомаров (1817- 1885) Громадський і політичний діяч, дослідник історії,

переважно України, Росії та Польщі, археограф та архівознавець, фольклорист і етнограф, пісьменник і публіцист. Народивсяв в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії. Закінчив Харківський університет. Був одним із засновників Кирило- Мефодіївського братства. Став ідеологом братства й автором його найголовнішого програмного документа “Книга буття українського народу”. Майбутнє слов’янських народів убачав у побудові ними союзу (федерації) на зразок тогдашніх США. У березні 1847 р. за участь у товаристві був заарештований, ув’язнений на рік у петропалівській фортеці, засланий до

м. Саратов із забороною займатися науковою діяльністю і друкувати. У 1855р. Амністований.

П. Куліш (1819- 1897)

П. Куліш (1819- 1897)

Письменник, публіцист, етнограф, історик, літературний критик, перекладач, громадський діяч. Наприкінці 1845 р. став одним із засновників Кирило- Мифодфївського товариства. У 1847р., як кирило- мефодіївець, був арештований. Основним звинуваченням проти нього стала книга “Повесть об украинском народе”, у якій була висловлена думка, що Україна, самостійна держава за княжих часів, могла б за козаччини відновити свою державність. Якби не московське панування і зрада місцевої аристократії. Відправили на заслання у Тулу.

2. Програмні документи й громадсько- політична діяльність братчиків.

“Книга буття українського народу”, або “закон божий”,була написана М. Костомаровим у

1846 р. “Книга…”- це синтезована модель перебудови суспільного життя, у якій була зроблена спроба врахувати релігійні, соціальні та національні прагнення.У “Книзі…” вперше було сформульовано політичне завдання українського суспільства звільнитися від іноземного панування, зокрема з- під влади російського царя.

Концепція кирило- мефодіївців1. Створення демократичної

федерації християнських слов’янських республік;

2. Знищення царизму та скасування кріпосного права та станів;

3. Утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

4. Досягнення рівності в правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов’янськими народами;

5. Поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.

“ Статут слов’янського братства св. Кирила і Мефодія “

1. Перелічені права та обов’язки членів товариства; правила прийому до членів товариства

2. Установлені таємні знаки членства: перстень та ікона із зображенням св. Кирила і Мефодія

3. Головним обов’язком членів товариства визначена робота по розповсюдженню його ідей серед народу

Течії серед кирило - мефодіївців

1. Помірковано – ліберальна:

Схилялися до реформ і м'яких, еволюційних методів розвитку подій.

Представники:

М. Костомаров,

П. Куліш,

В. Білозерський,

П. Маркович.

2. Радикальна: Висловлювалися за революційний переворот і встановлення республіки, знищення царської родини, за національне і соціальне звільнення українського народу.

Представники:

Т. Шевченко,

О. Навроцький,

М. Гулак, І. Посяда, Г. Андрузький.

Навесні 1847 р. після доносу студента О. Петрова Кирило- Мефодіївське братство було викрито і розгромлено.

Надруковані твори Шевченка- “Кобзар”, 1840 р.; Куліша- “Повість про український народ”, 1846р., “Україна” 1843 і “Михайло Чернишенко”1843 р., Костомарова, під псевдонімом Ярема Галка- “Українські балади”, 1839 і “Вітка” 1840 р. заборонити і вилучити з продажу.

3.Значення Кирило- Мефодіївського братствадля розгортання національно- визвольного руху.

• це була перша політична організація української інтелігенції, яка мала свою програму національного відродження;

• поява і діяльність братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу національного руху українців;

• учасники братства зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї;

• у програмних документах товариства вперше була зроблена спроба поєднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності;

4. Місце Т. Шевченка в Українському національному відродженні.

Тарас Шевченко став людиною- символом доби пробудження українського народу;

- своєю поетичною творчістю зробив значний внесок у формування української літературної мови;

- у своїх творах Кобзар проголошував необхідність поєднання боротьби за національне та соціальне визволення українського народу;

- Т. Шевченко вважав український національний рух складовою визвольної боротьби всіх слов’янських народів;

- брав активну роль у діяльності Кирило- Мефодіївського братства;

- Т. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям- дорогу у світ.

Т. Шевченко (1814- 1861)

ІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда.

1. У чому полягає історичне значення українського національно- культурного руху в Україні в першій половині ХІХ ст.? Назвіть імена його найвизначнійших представників.

2. Чому і як у програмі Кирило- Мефодіївського братства ідея незалежної Української держави поєдналася з ідеєю всеслов’янського федеративного об’єднання?

3. Висловте власну думку з приводу оцінки, даної Шпехтом, діяльності Т. Шевченка.

ІІІ. Підсумок уроку

Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української нелегальної політичної організації Кирило- Мефодіївському братстві. Члени братства зробили значний унесок у розвиток української національної ідеї.

Рекомендована література

1. Енціклопедія історії України. –Т. З:

Е- Й. –К.: Наукова думка, 2005.

1. Кревецький І. Початки преси на Україні (1776- 1850).- Львів, 1927.

Презентацію підготувала вчитель історії

загальноосвітньої школи з профільними класами № 12

м. Жовті ВодиКоробчинська Ніна Іванівна