Л.О. Яринко

Українська моваСинтаксис

Опорні конспектиПитання для самоперевіркиВправи та завданняКонтрольні роботиМодульні контрольні роботиТематичні тестові завдання

Л.О. Яринко. Українська мова. Синтаксис: навчальний посібник (опорні конспекти, питання для самоперевірки, вправи та завдання, тематичні тестові завдання, модульні контрольні роботи) – Красноармійськ, . – 88 с.

Навчальний посібник містить опорні конспекти з усіх розділів синтаксису української мови, таблиці, тренувальні вправи та тестові завдання, які дають можливість вдосконалити навички пунктуації та синтаксичного розбору простого і складного речення.

Для студентів, старшокласників, вступників до вузів

ПЕРЕДМОВА

Посібник укладений відповідно до програми „Українська мова: Національна програма для студентів спеціальності „Початкове навчання”, рекомендованої Міністерством освіти і науки України як програму для педагогічних закладів І-ІІ рівня акредитації (лист Міністерства освіти і науки України №14/18.2-959 від 07.05.2002 р.) і призначений для практичного опанування синтаксису української мови.

Опорні конспекти-схеми сприяють відновленню у пам’яті, швидкому запам’ятовуванню правил щодо синтаксису простого, складного та багатокомпонентного речення, складання їх схем, правильного вживання розділових знаків.

Посібник розрахований на колективну, групову та індивідуальну роботу.

СИНТАКСИС– це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і

речень, їх значення і роль у мовленні.

За диференційними ознаками виділяють такі синтаксичні одиниці:

-словоформа;-словосполучення;-речення;- складне синтаксичне ціле (текст)

Словосполучення

Поєднання двох або більше повнозначних слів, що виражають єдину назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою.

складається з головного і залежного слова.

не є комунікативною одиницею, не має інтонації, закінченої думки

Речення

Інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що виражає закінчену думку.

- є одиницею спілкування;- за допомогою речення

формується і передається думка;

- граматично оформлене у закінчену цілість;

- має модально – часовий план, тобто граматичну основу.

Слід розрізняти: словосполучення і сполучення слів:-однорідні члени речення із сурядним зв’язком: і весна, і літо, і

осінь;-сполучення відокремлених членів речення з пояснювальним

словом: пісні, веселі, дзвінкі, закличні;-сполучення повнозначного слова із службовим: у полі, в газеті,

на даху;-синтаксично нерозкладні складені форми слів: будуть

працювати, перше вересня, більш завзята;-фразеологізми: пекти раків, сушити зуби, замилювати очі.

! Не є словосполученням: підмет + присудок = граматична основа речення, зв’язок між ними не підрядний: вона студентка; він агроном.

Типи словосполучень

1. За будовою:

Прості Складні

З двох повнозначних слів (+ складні форми, фразеологізми):

грати першу скрипку в бригаді; брати участь у конкурсі; українська література, гідно тлумачень

З трьох і більше повнозначних слів:

розповідь про героїв війни, студентка педагогічного училища, посивілий дід з бородою.

2. Залежно від морфологічного вираження:-іменникові: перший курс, наші пропозиції, юні таланти;-прикметникові: розумний надзвичайно, готовий до всього;-дієслівні: працювати на заводі, поводитись натхненно;-прислівникові: сумно за школою, дуже добре, тепло вам;-числівникові: п’ятеро друзів, один з вас, двоє каченят;-займенникові: хтось із присутніх, кожен з відповідаючих.

Типи підрядного зв’язку між головними і залежними словами

Узгодження Керування Прилягання

Головне і залежне слово стоять в однакових формах (рід, число, відмінок.)

Головне слово вимагає від залежного певного відмінка

До головного слова приєднується залежні (незмінювані частини мови: прислівники, дієприслівники, інфінітив, незмінювані іменники)

веселого гомону, зеленим шумовинням, мої радощі

любити країну, зелень просторів, дорога до школи

Колір хакі, ідуть розмовляючи, бажання вчити, повертатися додому.

При зміні головного слова змінюється і залежне

При зміні головного слова залежне не змінюється

Смислові відношення між компонентами словосполучення- об’єктні = додаткам:

цінувати хвилину, керувати колективом;

- означальні:дорогою ціною, наказ повертатися, студенти з університету;

- обставинні:дуже сумно, закликати вперед, іти до   школи , сидять відпочиваючи.

Питання і завдання для самоперевірки знань:- Який розділ науки про мови називається синтаксисом?- Назвіть синтаксичні одиниці.- Чим розрізняються словосполучення і речення?- А як розрізнити словосполучення і сполучення слів?- Наведіть приклади простих і складних словосполучень.- Дайте характеристику словосполучень за типами підрядного зв’язку.

- Установіть смислові відношення між компонентами словосполучень:

мріяти про майбутнє; працювати для блага; вільним народом; високих устрімлень; напередодні свята.

Тренувальні вправи за темою «Словосполучення»1. Із поданих слів побудуйте словосполучення, використовуючи

зв’язок безприйменникового і прийменникового керування.Визначте вид цих словосполучень за структурою.

Важливий (усе), екзамен (зрілість), завдячувати (успіхи), оволодіти (знання), перевага (інше господарство), здатний (гарний вчинок).

2. Використовуючи різні способи зв’язку між словами, побудуйте словосполучення з головним словом:

велич, робота, досягти, зачарований.

3. Утворіть складні словосполучення, поширивши залежними словами головне слово простих словосполучень.

Прозовий твір, письмовий стіл, оберігати природу, захоплено вітати, надія людства.

Які зв’язки використані в складних словосполученнях?

4. Складіть із кожним із поданих словосполучень по два речення так, щоб вони писалися разом і окремо.

Те ж, на пам’ять, на зустріч, в третє, на дворі.5. Перекладіть українською мовою словосполучення.

По зову сердца, поехать во главе делегации, забота о благосостоянии народа, использовать по назначению, делать по велению сердца, организовать с помощью ребят, иметь ввиду, принимать во внимание, встретиться на следующий день.

6. Запишіть у три колонки: 1 – сполучення слів; 2 – словосполучення; 3 – речення.

Гарно в полі; іти весело; білий сніг; у школі; схопивши за руку; ловити гав; сніги іскристі; на щастя; хай прибуде; роки минають; тиша; почав читати; співи пташеняти; ранок весни; на зустріч; назустріч з делегатами; назустріч вітру; перемога; зеленіє садочок.

7. Складіть словосполучення за схемами. Визначте тип зв’язку.Дієслово + дієприслівник.Дієслово + прийменник + іменник в О.в.Дієслово + іменник у Д.в.Дієслово + прийменник + іменник у З.в.

СловосполученняТестові завдання

1. Позначте рядок, у якому всі сполучення слів належать до словосполучень.

A. Попід лісом, нехай розв'яже, перед нами.Б. Перед уроком, найбільш свідомий, написав би.B. Зовсім тепло, три роки, стрибок уперед.Г. Більш відомий, провідав би, він співає.

2. Позначте рядок, у якому всі словосполучення належать до іменникових.A. Її зошит, вийти в поле, вищий за брата.Б. П'ять учнів, кімната відпочинку, крок убік.B. Вишневий садок, перейти через дорогу, будинок з колонами.Г. Рожевий від сонця, читати журнал, його сестра.

3. Позначте рядок, у якому словосполучення відповідає поданій схемі-моделі.

А. Шлях з гори 1. «іменник + іменник з прийменником».

Б. Самоцвітне каміння 2. «дієслово (дієприкметник) + займ. з прийменником».

В. Укрита зверху 3. «дієслово (дієприкметник) + прислівник».

Г. Найкращий з усіх 4. «прикметник + займенник з

прийменником».5. «прикментик + іменник»

4. Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово виражене дієсловом і дієслівними формами.

A. Узгоджений у роді, узгодити в числі, узгодивши у відмінку.Б. Узагальнити тему, узагальнювальне слово, узагальнений у схемі.B. Пояснити задачу, пояснювальний диктант, пояснивши перед

уроком.Г. Утворене словосполучення, утворити слово, складне

словосполучення.

5. Позначте рядки, у яких у всіх словосполученнях залежне слово з головним з’єднано за змістом і граматично.

A. Відмінкова форма, обов'язкове керування, функціонує в реченні.Б. Незмінювана форма, надзвичайно працьовитий, голосно співати.B. Читати лежачи, залежні слова, сісти відпочити.Г. Зустрітись із товаришем, далеко від Батьківщини, повне

узгодження.

6. Установіть відповідність між словосполученнями та їхніми характеристиками.

A. День народження. 1. Синтаксичне словосполучення.Б. Сонячний день.B. День здоров’я. 2. Лексичне словосполучення.Г. На чорний день.Ґ. Дивитися крізь пальці.

3. Фразеологічне словосполучення.

Д. Знак оклику.

7. Установити відповідність між словосполученнями та способами підрядного зв’язку.

А. Поезія пісень. 1. Узгодження.Б. Усміхатися до тебе. 2. Безпосереднє керування.В. Щасливе обличчя. 3. Опосередковане керування.Г. Повернути праворуч. 4. Прилягання.Ґ. Перейти через дорогу.Д. Колосок жита.

Прочитайте висловлювання. Виконайте подані після нього завдання (8 та 9).

Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні

до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть, десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце і пливли над ними білі хмари (І.Багряний).

8. Випишіть два словосполучення: а) з опосередкованим зв'язком; б) з безпосереднім зв'язком. Накреслити схеми-моделі обох словосполучень.

9. Випишіть два складних словосполучення: а) з головним словом іменником; б) й головним словом дієсловом

Речення, основні вимоги до його характеристики.1. Має предикативний центр (граматичну основу) – підмет +

присудок.

За наявністю головних членів речення.

односкладні двоскладні

мають лише один головний член речення

є підмет і присудок

Ранок. Світає. Тиша навколо Я люблю весняні ранки. Тиша

вабить своєю чарівністю.

2. Порядок слів у реченні.

прямий зворотний- підмет перед присудком;

- узгоджене означення перед означуваним словом;

- неузгоджене означення після означуваного слова

- протилежний прямому:== – ;–– Ніч темна людей всіх потомлених скрила.

3. За метою висловлювання:-розповідні: Місячним сяйвом залито гори і долини.-питальні: Де тепер знайду я друга?-спонукальні: Зійди, ясне сонце, заграй веселенько.

4. За наявністю другорядних членів речення:– непоширене – складається з підмета і присудка:

Тиша. Вітер ущух. Сонечко грає.– поширене – є другорядні члени речення.

Настала повна тиша. Вітер поступово ущух. Веселе сонечко грає над долинами.

5. Речення бувають ускладненого типу, коли в них є:– однорідні члени речення;– дієприкметникові (дієприслівникові), порівняльні звороти;– звертання;– вставні слова, словосполучення, речення;– пряма мова.

Види односкладних речень

З головним членом – присудкомЗ головним членом – підметом

Означено-особові

Неозначено-особові

Узагальнено-особові

Безособові Інфінітивні Називні

вказує на те, що дія виконується певним предметом чи особою

вказує на те, що дія стосується неозначеної особи

вказує на те, що дія виконується всіма або кожною особою

передає дію, стан, незалежні від будь-якої особи

веде мову тільки про дію

стверджує наявність предметів, явищ

1)дієсловом у формі 1-ї 2-ї особи теперішнього і майбутнього часу дійсного способу;2) дієсловом наказового способу

1) дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього й майбутнього часу;2) у формі множини минулого часу

дієсловом у формі 2-ї особи множини

1) безособо-вим дієсловом;2) неозначеною формою дієслова з прислівниками;1) особовими дієсловами в безособово-му значенні;2) дієслівними формами на -но, -то;5) дієсловом бути у формі минулого (середн. рід) та майбут-нього часу (3-я особа одни-ни) з часткою не; 6)дієсловом нема

неозначеною формою дієслова без будь-яких допоміжних слів

стверджує наявність предметів, явищ

іменником у називному відмінку (при ньому можуть бутиозначення і додатки, вказівні частки)

Цілуєш вогняну мою

долоню холодними вустами

(О.Пахльовська)

Вночі збиралися

переходити на нову позицію

(О.Гончар).

Людей питай, а

свій розум май

(Нар. творчість)

Надворі смеркало і сутеніло (Панас

Мирний)

Не всім козакам в отаманах. бути (Нар. Творчість)

Високі скирти. Серпень. Спека.

(І. Муратов)

Питання і завдання для самоперевірки знань

- Речення як основна синтаксична одиниця.- У чому різниця між реченням і словосполученням?- Закономірності прямого порядку слів у реченні.- Які речення вважаються ускладненими?- Наведіть приклади поширеного і непоширеного речення- Які речення називаються односкладними і двоскладними?- Визначте вид односкладних речень:

Напередодні свята зібралися в похід. Вранці ливонуло дощем, шарпнуло віттям у вікна. Вирішили перечекати негоду. Як кажуть, домашня думка в дорогу не годиться.

Тренувальні вправи за темою « Речення».

1. Виділіть у тексті речення, поставте розділові знаки. Визначити граматичну основу речень.

Руки гончареві... Це вони перетворюють звичайну глину на художній виріб Цікаво спостерігати процес його творення Ось на гончарному станку лежить безформений кавалок глини Майстер його змочує водою встромляє великі пальці рук в середину цупкої грудки і поступово починає на рухливому крузі формувати об’єм Скоро в нього впізнаємо глека макітру чи вазу Глина має чудову властивість зберігати а після обпалення і фіксувати всі доторки пальців майстра Вироби зберігають тепло людських рук. (Н. Крутенько.)

2. Визначте прямий і зворотній порядок слів.Обіч шляху тулилися скромно тополі. Там щоранку ми

бачимо, як вночі тут хтось босий ступа. Матуся ніжно любила рідне дитя. Колючі сніговії огортають околицю білим саваном. Прийдуть з полонини вівчарі загартовані. Осінніми вечорами дівчата співали в саду сумних пісень.

3. Визначте односкладні речення, їх види. Поширте їх різними видами ускладнення, другорядними членами речення.

Могутні ліси Полтавщини. Стоять стіною. Пахтить дубовим молодняком. Удень прохолодно. Поночі таємниче шемрання чути. Загадкове угукання сови. Стає моторошно.

Речення (загальна характеристика) Тестові завдання

1. Позначте рядок, у якому зазначено ознаку речення, що вказує на оцінку висловлення з погляду реальності чи ірреальності.

A. Предикативність.

Б. Модальність.B.Інтонація.Г. Наявність граматичного і смислового зв'язку.

2. Позначте рядок, у якому зміст речення вказує на можливу дію.А. Схилив я голову і йду поволі дрімучим лісом в самоті (Олександр

Олесь).Б. Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси

(В.Симоненко).В. Цілими днями після довгого сидіння в хаті діти бігали надворі

(А. Головко).Г. Ні! Не пішов би я з ганьбою шукать ганьби на чужині... (О.

Олесь).Ґ. Проходять дні, непомітно складаються з них тижні

(І.Микитенко).3. Позначте рядки, у яких зазначено частково заперечні

речення.A. Утративши всяку надію зупинити теля, Роман старався не

відставати від нього, не спіткнутися, за щось не зачепитися (Б.Комар).

Б. Робив це Прокіп не випадково (М.Руденко).B. Сиділи, може, годину або й більше не розмовляючи (І.Кирій).Г. Вікторові слова не зразу дійшли до свідомості Віри Іванівни

(І.Христенко).Ґ. Романові дуже не хотілося відриватися від роботи (Б.Комар).

4. Позначте рядки, в яких ужито речення зі зворотним порядком слів.

A. Обрядові і побутові рушники використовувалися дуже широко (В.Супруненко).

Б. В українській міфології ми бачимо давні форми побуту пастушого і патріархально-хліборобського (І.Ненуй-Левицький).

B. Мудрість приносить мудрецю добре ім'я і міцне щастя (ДЛихачов).

Г. Життя землі заснувало твоє життя (Панас Мирний).Ґ. Багато років тому йшов пустельною дорогою юнак

(В.Скуратівський).5. Установіть відповідність між реченнями та їхніми

характеристиками.A. Чи не бачили ви, дядьку, тут буланого

коня? (Олександр Олесь).Б. Як же я без друзів обійдуся, без лобів

їх, без очей і рук? (В. Симоненко).В. Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш

про це чи ні? (В. Симоненко).

1. Власне питальне речення.

2. Риторично-питальне речення.

3. Питально-спонукальне

Г. Чого ж це ти не спиш? (С. Васильченко).

Ґ. Чого у тебе такі сумні очі?

речення.

6. Установіть відповідність між спонукальними реченнями і граматичними ознаками вираження в них спонукання.

А. Нехай твої струни лунають, нехай мої співи літають по рідній коханій моїй стороні (Л. Українка).

Б. Після уроків забіжиш до бібліотеки і візьмеш книгу.

В. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко).

Г. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста (Л. Костенко).

Ґ. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву (Л. Костенко).

1. Лише спонукальна інтонація.

2. Присудок у формі дієслова наказового способу.

3. Спонукальна частка.

7. Установіть відповідність між реченнями і їхніми характеристиками.

А. Молодший брат збудував курінь.Б. Юнак глянув на свої білі руки і

жахнувся.В. Держава поступово розбудовується

нашим народом.Г. Людина реалізується в культурі думки.Ґ. Чудова писанка розписана вмілими

руками талановитої майстрині.

1. Активний зворот.2. Пасивний зворот.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПідмет – незалежний головний член речення, що означає предмет

висловлюваної думки, відповідає на питання хто? що?

Завдання: визначте, якою частиною мови виражені прості підмети:

1. Повна сили і надії мова радісно звучить.2. І ти своєї мови не забудь.

3. Минуле мови лиш живе.4. Знати рідну мову – ознака високої культури.5. Не – частка, до – прийменник.6. Те «ага!» змусило замислитись.7. Три – просте число.

Завдання: визначте, чим виражені складені підмети:1. Верховна Рада прийняла «Закон про мови на

Україні».2. Українською мовою говорять більшість людей

у нашій країні й за кордоном.3. Багато років минуло з часу козаччини на

Україні.4. Кожен з нас те знав, що слави нам не буде.5. Вміти товаришувати – ознака бути мислителем

своєї епохи.6. «Садок вишневий коло хати» – зразок

геніальності й простоти в поезії.

Присудок – це граматично залежний від підмета головний член речення, що означає дію, стан, ознаку предмета, названого підметом, відповідає на питання: Що робить? Що з ним робиться? Хто він є? Що він є?

Українська мова звучить на трьох континентах. Буду я навчатись мови золотої.

ПрисудокПростий дієслівний Складений

дієслівний іменний

Дієслово дійсного, умовного, наказового способу

Допоміжне дієслово + неозначена форма

Дієслово – зв’язка + іменна частина

Пиши, писатиму, писав би, напишу

Хочу писати, благаю писати, змушені були залишитися

Був учителем; вважався найкращим; короткою здається.

Зверніть увагу!– слова можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен у

поєднанні з неозначеною формою дієслова, а також слово немає (нема) завжди виступають присудками.

До чистої мети треба йти чистою дорогою.– У деяких випадках присудок визначається за тим, що в його складі є

вказівні частки це, то, ось, значить або їх можна підставити.

Руки твої роботящі – ось твоє щастя.– Іноді, щоб визначити присудок, усе речення слід поставити в минулому

часі – тоді в присудку з’явиться дієслово-зв’язка був, була, було, були.Ніч (була) наче озеро в берегах неба.

Тире між підметом і присудком.

Завдання: сформулюйте правила, враховуючи способи вираження підмета і присудка.

1. Слово – дорогоцінний скарб.2. Язиком вихати – не ціпком махати.3. Два на два – чотири.4. О мово! Ти – гордість народу!5. Мова – мов криниця без дна.6. Багата – таки наша мова.7. Мова кожного народу своєрідна, цікава.

Перевірте свої міркування:

Тире ставиться

підмет присудокН. в. іменника – Н.в. іменникаН.в. числівника – Н.в. числівникаінфінітив – Інфінітив

перед це, то, ось, неначе особовий займенник – Н.в. іменникаінфінітив – іменникіменник – інфінітив

Завдання:Визначте підмет і присудок, поясніть вживання тире між ними,

керуючись алгоритмом:Тетяна – моя землячка. Без діла жити – небо коптити. Завдання вчителя – навчати дітей. Зібрати врожай – справа відповідальна.

Тире не ставиться

підмет присудок

Н.в. іменника прикметник

присудок підмет (міняються місцями)

- Підмет виражено словами це, то, ось:То комп’ютер, а не людина.

- Перед присудком стоять слова порівняльні сполучники як, ніби, наче, неначе, немовби, неначебто:

Зимове сонце як вдовине серце.

Тире може ставитись і може не ставитися (залежно від інтонації):

– якщо підмет виражено особовим займенником (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони): Уся ти – трепет, вогонь. Вона жінка.

– якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, порядковим числівником (частиною мови, що відповідає на питання який? котрий?): Голодному світ не милий. Я перший у шерензі. Вона твоя.

– якщо перед іменною частиною присудка стоїть частка НЕ: Говорити – не горох молотити.

Узгодження підмета з присудкомЗавдання: заповніть табличку власними прикладами.

Способи вираження підмета і присудка Приклади1. При однорідних підметах присудок у множині2. При збірних іменниках, числівниках – присудок в

однині.3. У складі підмета є займенники всякий, кожний,

хтось, дехто – присудок в однині.4. При абревіатурі присудок узгоджується з

опорним словом.

Питання і завдання для самоперевірки знань

- Що становить предикативний центр речення?- Який член речення називається підметом?- Наведіть приклади способів вираження підмета: а) словосполученням;

б) вигуком; в) інфінітивом.- На які питання відповідає присудок?- Як розрізняти іменний складений присудок від дієслівного складеного

присудка?- Наведіть власні приклади на вживання тире між підметом і присудком

(за таблицею).- У яких випадках тире може ставитись і не ставитись між підметом і

присудком?- У якому числі вживається присудок при підметах, виражених

збірними іменниками, числівниками?

Тренувальні вправи за темою«Головні члени речення і способи їх вираження»

1. Визначте головні члени речення, способи їх вираження.1. Достигають вишні. 2. Медом пахнуть вранішні вітри

(Г. Тютюнник). 3. Це правда, Віталику, що людина довше може витримати без їжі, ніж без води? (О. Гончар). 4. Без роботи день роком стає (Нар. тв.). 5. Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину (П. Тичина). 6. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 7. Давніх друзів не забувають (Нар. тв.). 8. Тихо в хаті (С. Васильченко). 9. Тут мені у даль дивитися, горизонт вивчать (М. Шеремет). 10. Тепла зоряна ніч (М. Стельмах).

2. Визначте граматичні форми допоміжного дієслова- присудка (спосіб, час, число, особа.)

Телефон без проводів вперше створив у нашій країні винахідник Купріянович. По радіо ви можете викликати який завгодно номер міського телефону. Ви це робите обертом диска. Оскільки радіофон має здатність двохстороннього зв’язку, то його власнику можна подзвонити теж з кожного міського телефону.

3. Виправте стилістичні помилки.Новий учень виявився відмінник. Вночі небо здається безмежне.

Микола вважається дуже надійний друг. Задача виявилась для нас проста. У наших містах погода є нестійка.

4. Перепишіть. Між групою підмета і групою присудка, де потрібно, поставте тире.

1. Культура мовної поведінки своєрідне дзеркало людини (В. Скуратівський). 2. Шуми весняні,. шуми весняні... (М. Івченко). 3. Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Н. тв.). 4. А поезія то ж мова душі людської, поезія то музика слова (І. Цюпа). 5. Занапастити посів це виходить і державу підведеш, і себе обділиш (М. Стельмах). 6. Мова знаряддя мислення. Поводитися з мовою як-небудь значить і мислить як-небудь... (О. Толстой). 7. Сім мінус три чотири. 8. У нас кохати полюбить сповна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

5. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, розкрийте дужки.

1. Моя хата стоїть біля мост... через це всі мої спогади про д...тинство це спогади про міст. 2. Я боюся спок...ю бо спок...й як м...ні здаєт...ся початок кін...ця. 3. Мій батько швець слава про майстерність якого поширилася на всі найближч... окол...ці. 4. Та...мниці це те що робить наше жит...я солодшим. 5. Скрізь його переслідували ті зовсім

однакові дві пари очей, одні добро й ніжність, другі зло. 6. Єдине діло яке мав зараз це й було спостереження того клаптя дороги... 7. Св...ято ж це щось таке, уявляла вона, як дуже й дуже соня…ний день. 8. Любов же доню єдина у світі правда яку не зітр...ш як кр...йдяний напис на дошці. 9. Перше право людс...ке жити як заманет...ся і їхати туди куди людину вабить. Бо жити людині де їй заманеться (не) чинячи зла це (не) переступ... 10. Дівчинка думала що такі дні як сьогод...нішній даремно (не) минають що такі дні початок дивного глибокого й (не) (до) кін...ця збагненного одкрит...я.

6. Перебудуйте речення, упустивши дієслово-зв’язку.Зразок: У нашому класі лише Дмитрик був відмінником. – У нашому класі лише Дмитрик – відмінник.

Мій брат був художником. 2. Для кожного мати є найдорожчою і найближчою людиною. 3. Перші кроки були найважчими. 4. Дисципліна завжди була основою успіху в роботі. 5. Праця та розум становлять красу людини.

Головні члени реченняТестові завдання

1. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним присудком.

A. Найбільше місця в хатці займала піч із великим, мало не до землі, комином.

Б. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі.B. Чого він міг сподіватися вдома від пана?Г. Темрява знов стала густішою (М.Коцюбинський).

2. Позначте рядок, у якому зазначено речення зіскладеним іменним присудком.

A. Вовк клацнув зубами і блимнув очима.Б. Низина здавалась удень дуже гарною.B. Край битого шляху заховався поміж очеретами циганський

виселок.Г. Несподівано трапилась пригода (М.Коцюбинський).

3. Позначте рядки, в яких зазначено речення зі складеним підметом.

A. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М.Коцюбинський).

Б. Велика мета добра починається з малого - з бажання добра своїм близьким (Д. Лихачов).

B. Василь Симоненко залишався мужньою людиною, справжнім лицарем високої гідності й честі (М.Сом).

Г. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М.Рильський).

4. Позначте рядки, в яких між підметом і присудком уживається тире.A. Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для

утвердження й розвитку рідної мови (І.Огієнко).Б. Мудрість це розум, поєднаний із добротою (ДЛихачов).B. Рідне слово невід'ємна частина рідного краю (А.Матвієнко).Г. Стати справжнім митцем значить умерти (ЮЛаврієнко).

5. Установіть відповідність між реченнями та семантикою підметів, ужитих у цих реченнях.

А. Хліб - один із найдавніших і найважливіших символів української обрядовості (Л.Кожуховська).

Б. Франко мав дві слабкі сторони - це книжка й рибальство (Г.Величко).

В. Жити мені без праці – зовсім не жити (Д.Павличко).

Г. І уявляється мені степ: широкий, необмежений, незайманий (М.Коцюбинський).

Ґ. Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка (М.Коцюбинський).

1. Суб’єкт дії.2. Об’єкт дії.3. Носій стану.4. Носій ознаки.5. Дія-процес.

6. Установіть відповідність між реченнями і видами присудків, ужитих у цих реченнях.

А. Дорога була трудна (М.Коцюбинський).

Б. Не зводячись, Остап міг зачерпнути пригоршнею води (М.Коцюбинський).

В. Гарний сильний голос співав на воді, усе наближаючись, усе зміцнюючись (М.Коцюбинський).

Г. Довгі роки самотнього життя серед

1. Простий присудок.2. Складений дієслів-

ний присудок.3. Складений іменний

присудок.4. Складний прису-

док.

розлогих просторів навчили його розуміти таємну розмову (М.Коцюбинський).

Ґ. Я не можу бути самотнім (М.Коцюбинський).

7. Запишіть текст. Підкресліть головні члени речення (підмети і присудки). Випишіть складений підмет, визначте, чим він виражений і що означає.

Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою. Жадна земля випила за літо сонце, і воно стало бліде, анемічне. А земля мусила вмирати од голоду й спраги, бо чаша сонця стала порожня. Ми знов всі троє сиділи в той вечір перед каміном (М.Коцюбинський).

8. Складіть речення, в яких одне з дієслів уживалося б як допоміжне у складеному дієслівному присудку, а друге – як зв'язка в іменному. Підкресліть головні члени речення.

Намагатися, робитися.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Що означаєДодаток Означенняпредмет ознаку предмета

Види прямий непрямий узгоджене неузгодженеНа які питання відповідає

кого?, що? питання інших непрямих відмінків

який?, чий? який?, чий?

Якими частинами мови виражається

іменником у знахідному відмінку без прийменника, рідше в родовому відмінку без прийменника

Іменником, займенником (рідше іншими частинами мови)

Прикметника-ми, дієприкметник-ками, числів-никами, займенниками (крім особових)

іменниками та особовими займенника-ми в непря-мих відмінках, неозначеною формою дієслова, прислівни-ками, словосполук-ченнями

Вид зв’язку з поясню-ванимсловом

керування керування (рідше прилягання)

узгодження Керування (рідше прилягання)

Що означаєОбставини

місце, причину, спосіб дії, умову, міру і ступінь, допустовістьВиди місця

коли?, якчасу

умовипричини мети

На які питаннявідповідає

де?, куди?, звідки?, яким шляхом?

коли? Як довго?, з яких пір? До яких пір?

чому?, з якої причини?

для чого?, з якою метою?

Якими частинами мови виражається

способу дії умови міри і ступеня допустовостіяк?, яким способом?

за якої умови? (при якій умові?)

наскільки?, скільки разів?, як багато? в якій мірі?

незважаючи на що?

іменником, прислівником та іншими частинами мовиВид зв’язку з пояснюваним словом прилягання, керування

Розгляньте таблицю, дайте відповіді на питання:- Які існують другорядні члени речення?- Що означає додаток? Якими частинами мови виражається?- Способи вираження прямого додатка? Непрямого?- На які питання відповідає означення?- Як розрізняють узгоджені і неузгоджені означення? Приклади.- Який вид зв’язку додатків/ означень у реченні?- Що означає обставина?Приклади обставин різного виду.

РозрізняйтеІнфінітив-присудок Інфінітив-додаток

Ми збирались повернутись додому.

Влітку я продовжував відвідувати музей.

Студенти почали збирати матеріал для доповіді.

Сестра просила нас повернутись додому вчасно.

Лікар порадив мені відвідувати басейн.

Вчитель наказав учням збирати матеріал для доповіді.

Тренувальні вправи і завдання за темою«Другорядні члени речення»

1. Визначте додатки, способи їх вираження.- Перед хатою зупинились сани, запряжені кіньми.- Рідко траплялося мені бачити такий краєвид.- Дивлячись на пейзаж, згадуєш про давнє.- Воно так не схоже на сьогодні.- Сонце повернуло на третю.- І.С Левітан створив багато картин.

2. Визначте відмінкові форми іменників, що виконують роль додатків.

Праця впливає на розвиток психіки. Саме в праці формуються і розвиваються найкращі риси характеру: вольові і моральні якості людини. І в школі, і в сім’ї праця повинна бути почесним дорученням. Духовна краса людини проявляється в любові до праці, в дисциплінованості й організованості.

Запам’ятайте!Прямий додаток

З.в. без прийменника

Р.в. (частина від цілого)Р.в. + дієслово з не.

3. Визначте у реченнях прямі додатки, способи їх вираження.1. Надвечір усе небо вкрили густі, чорні хмари (Д.Б.). 2. Обидва

береги були всіяні людом (Гонч.). 3. Ліс туманом заснувався, луг росою взявся (Кол.). 4. М'яким сяйвом весело освітлювалось все подвір'я. 5. Драму «Лісова пісня» написала Л. Українка. 6. Пришкільна ділянка була виполена юннатами школи. 7. Ворожу авіаескадрилью знищили доблесні радянські зенітники. 8. Лікарями врятовано багато захисників Вітчизни.

4. Підкресліть означення в поданих реченнях, здійсніть їх розбір (узгоджене – неузгоджене; яке слово пояснює; якою частиною мови виражене).

1. То був страшний вітер-суховій, найлютіший з усіх братів-вітрів (О. Іван.). 2. Дитячі очі-волошки виглядали з гущини (М. Коц.). 3. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Вас). 4. Маю намір зоряне небо тут з вами спостерігати (О. Гонч.). 5. Я люблю дороги, стигле жито із веселим сонцем пополам (А. Мал.). 6. Моя Батьківщина – це поле без меж, це звільнена праця (М. Рил.). 7. На південному сході лежали білі, просвічені сонцем хмари (Г. Т.). 8. На мить майнув у голові Петра дідів наказ – нікого не пускати на маяк (О. Іван.). 9. Сліпучим блиском б'є у вікна гарячий весняний день (С. Вас).

Пригадайте!

Прикладка – це різновид означення, який вказуючи на ознаку предмета, дає йому нову назву. Виражається іменниками – власними і загальними назвами.Може стояти перед і після означуваного слова. З означуваним словом пишеться разом і через дефіс.

Дефіс ставиться Дефіс не ставиться– означуване слово і

прикладка – загальні назви:

дівчина – красуня,хлопець – молодець,воїни – герої.

– власна назва після загальної:ріка Дніпро, село Гришине.

– власна назва перед означуваним словом:

Дніпро-красень,Ведмідь-гора.

– видове поняття після родового:квітка айстра, птаха лелека, собака такса.

– прикладка-термін:жук-носоріг,льон-довгунець.

– загальноприйняті назви перед загальною чи власною:

пан Возний, громадянка Шевчук, командир Петренко.

– прикладка після означуваного слова (національність, професія, вік, місце проживання):

– назви газет, пароплавів, спортивних клубів, товариств, кафе:

газета «Маяк», журнал «Диво

лікар-терапевт,юнак-українець,вчений-селекціонер.

слово», дит’ясла «Калинка»;але: озеро Байкал,

поїзд Донецьк – Київ,автобус Одеса – Полтава

5. Перепишіть речення. Поставте, де треба, дефіс. Прикладки підкресліть.

1. І заплакала Лілея росою сльозою (Т. Ш.). 2. Красень Єнісей трудиться (Ю. Зб.). 3. Надворі лютує зима лихоманка, а в мене у хаті щебече веснянка (Л. Гл.). 4. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст (С. Вас). 5. Піднявши вгору білі, запінені келихи квіти, красувалися каштани – гордість київських весен (С. Жур.). 6. То була тиха ніч чарівниця, покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом (Л. У.). 7. Тонковидий юнак офіцер стоїть біля відкритого люка, погляд спрямований уперед (О. Гонч.). 8. Мабуть, хлопчики скрізь бешкетники, і наш братик ведмедик був куди неслухняніший, ніж його сестричка (О. Іван.). 9. Не сплять лиш цвіркуни та фонтани, та кліпа очима зорями небо (М. Коц.).

6. Замініть неузгоджені означення узгодженими.Пісок при березі, звичай народу, життя без турбот, площа міста,

тканина з вовни, квіти з поля, ручка від дверей, дорога у полі, відстань у два кілометри, посуд з кришталю.

7. Визначте обставини, способи їх вираження, розряд.1. Над збудженим селом до ранку горіли електричні вогні (Коз.).

2. Брянський і Черниш попросили в командира батальйону дозволу заїхати в якесь із околишніх гірських селищ до кузні підкувати коней (Гонч.). 3. Човен був розрахований для подорожування вчотирьох (См.). 4. Хай світить сонце з небозводу і кличе в далі золоті (С). 5. Другого дня притомилася я дуже та й сіла спочить в холодку під вербою (Вовч.). 6. А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було (М.).

Другорядні члени реченняТестові завдання

1. Позначте рядок, у якому вжито речення з прямим додатком.A. З усіх утрат утрата часу найтяжча (Г.Сковорода).Б. Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений

(Г.Сковорода).B. Бери вершину і матимеш середину (Г.Сковорода).Г. Не все отрута, що неприємне на смак (Г.Сковорода).

2. Позначте рядок, у якому всі прикладки пишуться через дефіс.A. Образ/символ, поет/класик, художник/пейзажист.Б. Трава/звіробій, місто/Херсон, річка/Донець.B. Храм/Святої Софії, селище/Наддніпрянське,

письменник/літописець.Г. Озеро/Світязь, виставка/продаж, красуня/дівчина.

3. Позначте рядок, у якому в реченні порівняльний зворот виділяється комами.

A. Повертаючись до молодих років, сам стаєш ніби молодший (Ю. Яновський).

Б. Стоїть степ як марево в пожарах (М. Хвильовий).B. Я ходила з порожнечею в душі, але розглядала такий стан як

тимчасове явище (М. Хвильовий).Г. На скелі сидять чорні, великі, таємні ворони і ніби чогось

ждуть (В.Винниченко).4. Запишіть речення в такій послідовності:

- інфінітив виконує роль означення;- інфінітив виконує роль додатка;- інфінітив виконує роль обставини.

A. Уранці я йшла до установи працювати кілька годин.Б. Мені прийшла думка пожартувати.B. Чаргар порадив мені відійти вбік (М. Хвильовий).5. Установіть відповідність між реченнями і типами обставин,

ужитих у реченнях.A. Над водою сидять рибалки-аматори

(Ю. Яновський).1. Часу.2. Причини.

Б. Повітря вночі чорне, а тепер – сіре (Ю. Яновський).

3. Місця.4. Мети.

B. Вулиця мокра від роси (Ю. Яновський).

5. Способу дії.

Г. Сьогодні я на життя дивлюся цілком реально (Ю. Яновський).

Ґ. Прилітає зозуленька кувати(Т. Шевченко).

6. Установіть відповідність між реченнями і видами другорядних членів.

A. А за нами понуро одсувалась назад стіна лісу (В.Винниченко).

Б. Пізнаєш істину – увійде тоді у кров твою сонце (Г.  Сковорода).

1. Придієслівний додаток.

2. Приіменний додаток.

B. Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею (Г. Сковорода).

Г. Сію квіти добра у життєвому герці – і надія моя золота (М. Дмитпренко).

Ґ. Недалеко від міста Чигирина притулився хутір Хмельницьких

3. Узгоджене означення.

4. Неузгоджене означення.

5. Прикладка.

7. У поданому реченні замініть неузгоджене означення узгодженим. Укажіть на спосіб його вираження.Іноді повіває з моря ранкова течія повітря (Ю. Яновський).

8. Зі словом шанувати складіть словосполучення так, щоб у ролі залежного слова виступав: а) прямий додаток; б) непрямий додаток. Визначте спосіб вираження додатків.

Шанувати … (прямий додаток, виражений …). … (непрямий додаток, виражений …).

9. Поширте речення обставинами, відповідно до їх типу, зазначеного в дужках.

Інтелігентність людини виявляється

… (час дії). ... (умова дії). … (допустовість).

Головні і другорядні члени реченняТестові завдання

1. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним присудком.

А. Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита (М.Коцюбинський).

Б. У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою (М.Коцюбинський).

В. Остап хотів кашляти і не міг од болю (М.Коцюбинський).Г. Широкий і тихий Дунай блищав проти сонця

(М.Коцюбинський).

2. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним іменним присудком.

А. Болгарин охоче дозволив Остапові ночувати вкупі з його челядниками (М.Коцюбинський).

Б. Од далекого світла внизу здавалось іще темніше (М.Коцюбинський).

В. Вона нічого не могла зрозуміти (М.Коцюбинський).Г. Вони мовчки йшли темною вулицею незнайомого міста

(М.Коцюбинський).

3. Позначте рядки, в яких зазначено речення зі складеним підметом.А. Тільки вночі Остап із Соломією зважились податися на берег

(М.Коцюбинський).Б. На початку XII століття на Русі було широко відоме

"Повчання до дітей князя Володимира Мономаха" (О. Корніяка).

В. Мова народу – кращий цвіт усього його духовного життя (К. Уишнський).

Г. Дід Максим перестав бути задумливим і насупленим (Ю. Збанацький).

4. Позначте рядок, у якому вжито речення з непрямим додатком.A. Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру (Г. Сковорода).Б. Щасливий, хто мав за мету знайти щасливе життя

(Г.Сковорода).B. Тінь яблуні не заважає (Г.Сковорода).Г. З видимого пізнавай невидиме (Г.Сковорода).

5. Позначте рядок, у якому всі прикладки беруться в лапки.A. Пароплав Т.Шевченко, журнал Єва, готель Дніпро.Б. Парк ім. І.Франка, алея пам'яті Лесі Українки, річка Донець.B. Альманах Дніпро, гімназія ім. Б.Лавреньова, озеро Біле.Г. Місто Львів, псевдонім Марко Вовчок, премія ім. Т.Шевченка.

6. Установіть відповідність між реченнями і типами обставин, ужитих у реченнях.

А. На місто з моря дмухав невпинно вітер (Ю. Яновський).

Б. Свист вітру й морського гулу часом перетинала сирена (Ю. Яновський).

В. Далекий берег ліворуч вимальовується вже (Ю. Яновський).

1. Часу.2. Причини.3. Місця.4. Способу дії.5. Мети.

Г. За кілька годин маляр знову лізе фарбувати корму (Ю. Яновський).

Ґ. У кімнаті від тоски вже зовсім посіріло (М.Хвильовий).

7. Позначте рядки, в яких між підметом і присудком уживається тире.А. Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі

(І. Шаров).Б. Добро це насамперед шастя всіх людей (Д. Лихачов).В. Володіння рідною мовою не заслуга, а обов'язок патріота

(І. Огіенко).Г. Тематичні обрії поезій Ліни Костенко досить широкі

(А.Ткаченко).

8. Установіть відповідність між реченнями і семантикою підметів, ужитих у цих реченнях.

A. Любить свій край – це для народу жити (В.Сосюра).

1. Суб’єкт дії.2. Об’єкт дії.

Б. Небо стало сірим (М. Коцюбинський). 3. Носій стану.

B. Остап із Соломією потиху спустили пліт на річку (М.Коцюбинський).

4. Носій ознаки.5. Дія-процес.

Г. Коровай – обрядовий весільний хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів (Л. Кожуховська).

Ґ. Останній екзамен був складений ним успішно (В.Собко).

9. У поданому реченні замініть узгоджене означення неузгодженим. Укажіть на спосіб його вираження.

Руки мені розповідають про труд і людське горе (Ю. Яновський).

10.  Позначте рядок, у якому в реченні порівняльний зворот комами не виділяється.

А. Стрункі берези, білі мов оголені до пояса соромливо стояли між дубами (В. Винниченко).

Б. Пташка сіла на гілку, повертіла довгим як перо хвостиком і пурхнула (В. Винниченко).

В. Верби ніби схилились над нами (В. Винниченко).Г. Щось сильно вибухнуло збоку як могучий потік

(В. Винниченко).

РЕЧЕННЯ УСКЛАДНЕНОГО ТИПУОднорідні члени речення

Однорідні члени речення – це члени речення, які відповідають на те саме питання і виконують тотожні синтаксичні функції в реченнях.

Подумайте: Які члени речення можуть бути однорідними? Яким способом можуть з’єднуватись однорідні члени

речення?Розділові знаки при однорідних членах речення

Заповніть таблицю власними прикладами.1. O, O, O2. і O, і O, і O3. O і O, O і O, O і O4. O і O5. O, але/та/зате/проте/однак O6.  : O, O, O7. O, O, O – 8.  : O, O, O – речення

Це цікаво: ком при однорідних членах на одну менше, скільки є одиничних сполучників чи, або, та, і, й.

Кома при однорідних членах речення не ставиться:– два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету:

Піду почитаю періодику.– між однаковими словами стоїть частка не:

Співай не співай, а соловейком не станеш.– між означеннями, що вважаються неоднорідними

(характеризують предмет з різних боків):Високий симпатичний парубок.Розумна хазяйновита дівчина.

Зверніть увагу!Однорідні означення Неоднорідні значення

1. Перелік різновидів предмета:Чарівні, рожеві айстри.Ніжні, тендітні пелюстки.

1. Характеризують предмет з різних боків, перелік відсутній:

Червоні великі квітки.2. Перелік ознак, що

характеризують предмет з одного боку:Збуджені, знервовані селяни.

2. Перше означення відноситься до сполучення другого означення з означуваними словами:Збуджені розорені селяни

3. Пояснення або уточнення означення:

Придбаємо інші, кращі товари.Заспіваємо іншу, родинну пісню

3. Можна вставити сполучник теж:Заспіваємо іншої родинної пісні.

! Між однорідними членами ставиться тире, якщо є протиставлення, причина, наслідок, доповнення:

Хай вітер у вічі, умри – не стій.Було колись – минулося, не вернеться.

Питання і завдання для самоперевірки знань

1. Які члени речення називаються однорідними?2. Які члени речення можуть бути однорідними?3. Наведіть приклади речень з однорідними підметами,

додатками, означеннями.4. Відтворіть табличку розділових знаків між однорідними

членами речення.5. Заповніть табличку прикладами про народні символи України.6. Як розрізняти однорідні і неоднорідні означення?

Тренувальні вправи за темою «Однорідні члени речення»

1.Вставте пропущені розділові знаки. Визначте, яким зв'язком поєднані однорідні члени речення.Варіанти відповідей:1 – сполучниковий зв'язок; 2 – безсполучниковий; 3 – змішаний.

1. Цицерон аж застогнав з болю та досади й подумав: "Було колись". 2. Гіркий запах лавра щипав Цицеронові ніздрі забивав подих. 3. Там було аскетичне бліде обличчя ріденький чубок на проділ залисина та зморшки на лобі і в міжбрів’ї. 4. Промовляв про свободу та необхідність про честь і совість плямував хабарників (Ю. Мушкетик).

2. Визначте 2 речення, в яких немає однорідних членів. Вставте пропущені розділові знаки.

1.Коляда давньоукраїнська богиня неба мати Сонця дружина Дажбога. 2. У давніх поляків та литовців має назву Коленда, у молдован та румунів Калинда. 3. Один з найбільших і найшанованіших персонажів давньоукраїнської міфології. 4. За легендою, Коляда щороку в найдовшу зимову ніч народжує нове сонце. 5. У цей час Коляду переслідує Мара, тому Коляда перетворюється на козу. 6. Зі святом Коляди пов'язується зародження українського вертепу та театру (За В.Воропаєм).

3. Препишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

1. У хаті (в) раз повиднішало і від ус...го тіні поробилися і од лави і від мене і од тітки з матір...ю (Г.Т.). 2. Господь б. . .гатий нас благословив дарами, що (ні ) кому (не) відняти любов і творч...сть тугу і порив відвагу і вогонь самопосв...яти (Ольж.). 3. Ні безсон...і ночі ні ганьба полону ні те, що він стояв зв...язании в руках своїх ворогів ні глум і приниження, яких йому дов...лося зазнати від Чарнецького в дорозі, (ні) що (не) могло зл.. .мати тої вищості того байдужого пр...зирства і мужності, що іскрилися в погляді бранця (Я.К.). 4. Та й ро...повів дідусь Павликові (про) те, як треба об...рігати (в)зимку птицю, і (не) тільки фазанів, що оце тільки їх пр...везли до нашого лісу а й всіляку птицю і куріпок і с.. .ничок і щ...гликів, що (в) зимку, як випа де сніг, не мають змоги знайти собі їжу (О.В.). 5. Кожного ранку Гнат об...їжджає с...ло, щоб встановити, чи всі ви йшли на роботу, чи (не) має (ні) яких порушен...ь як (от) крадіжка колгоспного майна порубка д...рев на шляху ночівля прої...жих та перехожих без його дозволу і т.д. (Гр.Т.). 6.Червонясте світло червоний пісок все л...тить нам у вічі, і ми ...хиляємо голови, щоб захиститись (В.Ш.).

4. Спишіть, підкресліть узагальнюючі слова при однорідних членах речення і поясніть їх роль. Поставте, де треба, розділові знаки.1. На будинках на деревах на парканах всюди червоний відблиск

(Вовн.). 2. Дерева кущі берези все одяглося у ніжні рутвяні шати (Ол.). 3. У лісах нашої Батьківщини ростуть такі види хвойних дерев ялина сосна смерека і сибірський кедр.4. Широко відомі такі твори Панаса Мирного Голодна воля Товариші Хіба ревуть воли як ясла повні. 5. В теплий край тоді далеко полетять усі пташки журавлі качки лелеки і маленькі ластівки (Заб.). 6. Папери були скрізь і на столі і на полицях (К.). 7. На вершечку стрілецької гори на схилах і в долинах скрізь уже запанувала тиша (Н.-Лев.).

Відокремлені другорядні члени реченняВиди

відокремлених членів речення

Способи вираження

Умови відокремлення другорядних

членів у реченні

Приклади

Відокремлені означення

прикметники і дієприкметники;

1)якщо вони стосуються

Червоний і лю-тий, він виско-

1) узгоджені прикметникові і дієприкметнико-ві звороти

особового займенника;2)якщо вони поширені і стоять після означуваного слова;3)якщо вони мають обставин-ний відтінок;4) якщо два і більше означень стоять після означуваного слова, перед яким є вже узгоджене означення;5) якщо вони від означуваного слова відділені іншими членами речення.

чив із кімнати.В очах, ще мокрих від сліз, малюється жах.(М.Коцюбинський

)Бійці, притихлі і насторожені, гостро стежили за кожним рухом Сагайди.

(О. Гончар)Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, кидала на берег тонке мереживо піни.(М.Коцюбинський

)Артилеристи збиралися докупи, збентежені і злі.

(О. Довженко)

2)неузгоджені іменники з прийменниками

1) якщо треба підкреслити їх значимість у реченні;2)якщо вони стоять в одному ряду з узгоджу-ним означенням.

Брянський, з туго перетягну-тим станом, з білявою пишною чуприною, стоїть, облитий променями призахідного сонця.

(О. Гончар)Вона, бліда, з очима, повними сліз, дивилась повз нього у вікно.

(Н. Рибак)3)прикладки іменники,

словосполучення1)у тих випадках, що й узгоджене означення;2)якщо вони, навіть непоши-

Альбатроси, морські мандрівники, йшли назустріч людям.

рені, стоять після власної назви;3)якщо вони мають при собі слова родом, на ім’я, на прізви-ще, так званий тощо.

(П. Панч)А Палажка, Микитина жінка, і сама місця не знайде.

(О. Іваненко)Гей був на Січі старий козак, на прізвище Чалий.

(Н. тв.)Відокремлені обставини

дієприслівникові звороти, одиничні дієприслівники, іменники, прислівники

1) дієприслівни-кові звороти незалежно від позиції по відношенню до дієслова-присудка;2) дієприслівник, що означає час, причину, умову дії та ін.;

Кармелюк похилив голову, спершись ліктями на коліна

(В. Кучер)Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала.

(П. Мирний)

два дієприслівни-ки, якщо вони відносяться до одного або декількох дієслів.

Піднеслись хмари на другий край, гудучи та блимаючи.

(П. Мирний)Відокремлені додатки

іменники або займенники з словами крім, окрім, опріч, за винятком, замість, зокрема, особливо, наприклад на відміну від, включаючи, починаючи

якщо вони мають значення виключення або виділення

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив.

(П. Мирний)Ця несподівана зустрічзворушила всіх, особливо дітей.

(В. Минько)

Питання і завдання для самоперевірки знань

1. Які члени речення можуть бути відокремленими?2. Способи вираження відокремленої прикладки.3. За яких умов відокремлюються обставини?

4. Наведіть приклади відокремлення додатків. За допомогою яких слів вони вводяться у речення?

5. Коли відокремлюються неузгоджені означення?

Висновок: відокремленими називаються другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією та паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками.

Зверніть увагу! Тире ставиться при відокремлених означеннях, коли їх

декілька (узгоджених і неузгоджених) стоїть у кінці речення:Перед нами розкинулась долина – зелена, весела, над річкою.

 Коли означення стосуються займенників (присвійних, вказівних, означальних), вони не відокремлюються:Усі прибуваюч і на зустріч ставали коло пам’ятника.

Вправи за темою «Відокремлені другорядні члени речення»

1. Порівняйте речення і визначте в них відокремлені члени.1. Ліс, весняний, свіжий, дихав пахучим рястом. – Весняний

свіжий ліс дихав пахучим рястом. 2. Своєму втомленому турботами серцю я вже не довіряю. – Своєму серцю, втомленому турботами, я вже не довіряю. 3. Його батько, чудовий коваль, був відомий усій окрузі. – Його батько був чудовим ковалем, і про це знали усі в окрузі. 4. Боячись вразити товариша новиною, лікар мовчав. – Лікар боявся вразити товариша новиною, тому й мовчав.

2. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені прикладки та означувані слова, до яких вони відносяться.

1 Під нами прокидались тумани а над нами падало й падало листя золоті сльози осіннього лісу. (М. Стельмах). 2. Пожалів у ранки чисті лиходій старий мороз тонко вирізьблене листя вузлуватих темних лоз. (М. Рильський). 3. А навкруги казкові шати сніговим шатром уквітчані віти дерев. (Остап Вишня). 4. Так пропливли вони листками за водою, далекі дні мої. (М. Рильський).

3. Спишіть речення. Поставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення. Зробіть синтаксичний розбір речень.

1. В садочку, квітами повита, на пригорбку собі стоїть, неначе дівчина, хатина (Т. Шевченко). 2. Клониться дерево, плодом обтяжене (І. Франко). 3. Непорушно стоять дерева, загорнені в

сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський). 4. Буковинські Карпати. Гора біля гори стоять разом в німій величі, одягнені в смерекові ліси (О. Кобилянська). 5. З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар (М. Коцюбинський). 6. Ліс, повитий срібноперим димом, в синяві, у золоті, в іржі – ніби осінь пензлем невидимим в небі розписала вітражі (М. Рильський). 7. Шепоче вітер щось між віт квіткам, росою вмитим (В. Сосюра). 8. Ми спочивали серед буйних трав, цяцькованих, мережаних квітками (М. Рильський).

4. Прочитайте речення. Усно перебудуйте кожне речення так, щоб воно було синонімічне: 1) двом окремим простим реченням; 2) складнопідрядному реченню з підрядним означальним.

1. Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (О. Гончар). 2. Шуміла річка, вкрита білими сережками піни (О. Гончар). 3. Незабаром показалось село, мальовничо розкидане над річкою (М. Коцюбинський). 4. Сизуватий колос, затиснений з двох боків списами остюків, перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах). 5. Траплявся часом між чагарниками орішини колючий кущ шипшини, рясно вкритий дозрілими плодами, мов кораловим намистом (А. Шиян). 6. Ми пливли вздовж сірих скель, оточених рядом кольорових молюсків (М. Коцюбинський). 7. В чудовій, затишній долині, обставленій темними стінами лісів, лежало невеличке сільце (І. Франко) 8. Перед його очима манячить ліс, притрушений інеєм зверху та прикритий снігом (Панас Мирний).

5. Складіть і запишіть речення з відокремленими додатками, які вживаються зі словами крім, окрім, зокрема, опріч, за винятком.

6. Перепишіть речення, виділяючи інтонацією відокремлені додатки. Визначте, на які питання вони відповідають, яке значення виражають і яке місце в реченні займають.

Немає ріднішої людини в світі, окрім матері. Вона, замість мовчанки, завжди приголубить тебе і скаже ласкаве слово. І ніхто, опріч неньки, не любить свою дитину.

Слова, синтаксично не зв’язані з членами речення (внесення)

Звертання – це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Подумайте:

Якою частиною мови може виражатись звертання?

Місце звертання у реченні?

Наведіть приклад поширеного звертання.

Зробіть висновок-судження щодо вживання розділових знаків при звертанні.

1. Синичко, синичко, де твоя спідничка?

2. Неси мене, коню, по чистому полю.

3. Ой, як же далеко ти, завтра!

4. О спорт! Ти – мир.5. О земле рідна, моя

земля!6. Ой криниченько, де ж

твоя водиченька?

Вправи за темою «Звертання»

1. Визначте поширені і непоширені звертання, поясніть розділові знаки. Вставте пропущені букви.

1. Приймай же, любий пр...ят...лю, дружн...м серцем небезсмаковиту думок воду. 2. Звичайно, ти нас, брате, не люб...ш, що не хоч...ш в стать нашу вступити. 3. ...кажи м...ні, Бджоло, чому так б...гато труд...шся? 4. А чи б...гато у тебе хлібного збіж...я, шановна пані... 5. Бат...чку! Звичайно, біля тієї гори сів орел. 6. Як ти, с…стрице, в лісах ж...веш? 7. Не те ви лічили, пане Віл, – пер...била його мову Мураха. 8. А тому так, голу...ко моя, що струмочки можуть пот...кти в інший бік (3 байок Г. Сковороди).

2. Вставте пропущені букви та розділові знаки.Старий заплакав Синку мій я ж батько твій це ж я Багрій.

2. ...кажіть м...ні б у д . . . т е д о б р і м і л і ц і о н е р и ч о м у К и . . . в і з а к р и л и Б о ж і ї п . . . ч е р и ? 3. – Хлопче крикнув запорожець, – коханий наща...ку ти с.диш тут при п...гонах, певно, для поря...ку. 4. Дорога моя кицюн... пр...ручив я Білку що стрибає тут у парку з гілочки на гілку. 5. Сорок літ на носі, а ти вір.. .ш недотепо в казочки ще й досі. 6. Так газета ж це бабусю не самі

новини. 7. Спасибі ж вам сини мої за добрую ласку що назвали "Запоро...цем" д...тячу к...ляску (3 тв. П. Глазового).

3. Перегрупуйте слова так, щоб утворились прислів'я зі звертаннями.1. Смійся, краще, не, горох, ти, не, квасолі.2. Рано, бо, сиди, Тетяно, ще.3. Нашому, дай, вовка, Боже, теляті, з'їсти.4. Носату, свате, сліпу, міняй, на, кобилу.5. Бачили, хоч, очі, що, їжте, повилазьте, купували.6.

4. Поставте пропущені розділові знаки. Звертання підкресліть.1. Ой дівчино молодая чом не признаєшся? 2. Ой дід діду з

бородою не подоба тобі вечеряти зо мною. 3. Ох мамо хочу їсти та боюся в погріб лізти. 4. Ой скажіте добрі люде що зо мною тепер буде? (Нар. тв.). 5. Ой водо-водограй грай для нас грай танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк). 6. О поле й дорога і річка й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).

5. Перебудуйте речення так, щоб виділені слова та словосполучення стали звертаннями.

1. Мій рідний край завжди у серці в мене. 2. Просимо всіх відвідувачів звільнити залу. 3. Вітер знову завів свою пісню. 4. Що означає мерехтіння вечірньої зорі? 5. Шановне журі запрошують зайняти місця у залі. 6. Любій матусі присвячую цю пісню.

6. Впишіть у табличку номери речень зі звертаннями. Вставте пропущені букви і розділові знаки.

1. Серцем я соло...кі мої навіки з вами залишусь. 2. Для нього в саду квіт молодий ніжно рви рукою. 3. О Діно вінком рясно вінчай миле своє воло...я. 4. Є в мене гарне дитя з личком милим і пр...гожим, мов золотаві кв...тки, – люба дон...чка Клеїда. 5. Я блукаю сну не знаю ві...чини-но ві...чини! 6. Що Кіпрідо т...пер діяти нам – гине Адоніс! 7 О пов...рнись о пов...рнись миле моє діво...тво!

Вставні і вставлені слова, словосполучення і речення

- Виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної думки.

- На питання не відповідають, не є членами речення.

- Не несуть нової інформації, а виражають:

Упевненість/невпевненість: безумовно, безперечно, звісно, справді, само собою, зрозуміло, певна річ, здається, можна сказати;

Джерело повідомлення: як кажуть, мовляв, за висловом, за вченням, на мою думку, гадаю, по-моєму;

Задоволення/незадоволення мовця: на щастя, на сором, на лихо, нівроку, як на лихо, як на гріх, нарешті, хвалити долю;

Привертають увагу співрозмовника: чуєте, погодьтесь, майте на увазі, даруйте на слові, між нами кажучи;

Порядок думок, зв'язок між ними: по-перше, між іншим, до речі, з другого боку, навпаки, наприклад, взагалі, зрештою, так би мовити, одне слово.

Лише вставними бувають:

мабуть, по-перше, щоправда, крім того, а втім, отже, однак; правду кажучи, між нами кажучи, власне кажучи.

Ніколи не бувають вставними:

навіть, майже, приблизно, принаймні, все-таки, мовби, неначе, нібито.

Інтонація при вставних реченнях:

Спокійна, як і в основному реченні → ставиться кома;

Підвищений тон → з обох боків виділяються тире;

Понижений тон → дужками, іноді комами.

Вправи за темою «Вставні слова і речення»

1. Поясніть вживання розділових знаків. Зверніть увагу на інтонацію.1. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рано вони

зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур ( О. Гончар). 2. З-за погрібника пахло м ' я то ю (р о с л о ї ї т а м , г у с то ї т а х о л о д н о ї , б а г а то ) , а в і д х а ти несло духом матіоли (Є. Гуцало). 3. У затінках попід гінкою ліщиною (рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива з-під торішнього листя пнеться (Григір Тютюнник). 4. Зі скреготом і брязкотом у двір, – якщо те, що залишилося, можна назвати двором, – в'їжджають два бульдозери (О. Довженко).

2. Перепишіть і вкажіть, де виділені слова є вставними, а де – членами речення чи сполучниками. Поставте пропущені розділові знаки.

1. Здавалось пішки через гать хмарина в місто кралась. Здавалось. . . Правду вам сказать нічого не здавалось (О. Підс). 2. Він видно не відчував моєї цікавості, заговорив про інше (Ю. З6.). 3. Справді було вже близько (С. Вас). 4. Минаю було долини, й гори, і моря гучного непевнії простори (Л.У.). 5. Коні кажуть сліпнуть у шахтах (О. Гонч.). 6. Кажуть люди кажуть, що я файна дівка (Н. тв.). 7. Синиця славу розпустила, що може море запалить (Л. Гл.). 8. Може образ юності ген замайорів хусткою дівчини, що як мак в городі (О. Ющ.). 9. Справді казковим стає ліс, прибравшись у снігові шати (О. Гонч.). 10. Справді настала осінь. Це було видно з усього (О. Іван.). 11. Тремке, полохливе створіння, воно проте дозволяє дітям торкнутись до себе, декотрим вдається навіть погладити цю тонконогу жительку гір (О, Гонч.). 12. Однак Соломія не могла гаятись ні хвилини (М. Коц.). 13. Остапові пощастило однак зачепитись якось за прибережну вербу (М. Коц.).

3. Спишіть, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть правопис виділених слів.

1. Тільки в середині червня роботи нарешті були завершені (Баб.). 2. Вершники здавалось зрослися з підібраними грудастими кіньми (Ст.). 3. Густота населення і його розміщення на території залежить по-перше від головного заняття жителів по-друге як жителі використовують природу і нарешті як виробляють все необхідне для життя (Географія). 4. Мій родовід сказати по правді анічим не уславив рідні (Мин.). 5. Перша олімпіада за народними переказами відбулася в 776 році до нашої ери. 6. На віддалі стояли діти, що мабуть розбіглися після вибуху (77. П.). 7. Коли ми виїхали в Суботів в той же час на Богданове село сипнула з неба така злива . . . (Ян.). 8. Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і г о л і н е в и т е р п і в л и х о ї д о л і у м е р н а п а н щ и н і ( Ш . ) . 9. – Ну як живеш Павло? – Як бачите живу (Б.).

4. Спишіть речення, додаючи вставні слова так, щоб висловити припущення або чиєсь повідомлення.

1. Вже стемніло кругом, коли Юрко повертався додому (Козл.). 2. Повінь на Дніпрі цього року буде грізна. 3. Перегон до Фастова був кілометрів з двадцять (См.). 4. Де трактор ходить, там золота пшениця родить (Н. те.). 5. Поділена радість – подвійна радість, а поділене горе – половина горя (Ст.).

5. Складіть і запишіть речення з поданими словами так, щоб в одному реченні вони були вставними, а в другому – членами речення. Поставте потрібні розділові знаки.

Здається, певно, знаєте, може, видно, було.

Речення ускладненого типуМодульна контрольна робота

1. Визначте і підкресліть однорідні члени речення. Вставте пропущені розділові знаки.

1. Папірус називають динозавром рослинного світу. 2. Іноді він ще трапляється у Сицилії рідко зустрічається у деяких районах Судану і Сирії. 3. Колись стебла папірусу розрізали на смужки висушували і склеювали а потім розгладжували каменем. 4. Для такої "книги" палітурками слугували дерев'яні або шкіряні футляри, в яких зберігалися сувої (З журналу).

2. Визначте і підкресліть однорідні члени речення. Визначте спочатку номери речень з однорідними членами, а потім речень з кількома граматичними основами.

1. Та ось землю виорано, ярину засіяно, хури навантажено. 2. Господиня готує останній обід, а чоловік відмірює в коморі на дорогу харчів. 3. Господар-чумак вийшов на ґанок, глянув на ряд навантажених возів, на волів з кутка двору. 4. Сусіди й навколишні приятелі сходяться подивитися на проводи. 5. Сонце звертає на захід, чумаки сумно змовкають. 6. Далекий, небезпечний шлях безлюдним степом мимоволі бентежить. 7. Одягнені всі чумаки у вимащені в дьоготь сорочки для захисту від дощу, пилу, всілякої зарази й мошки (За Г. Данилевським).

3. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки. Зробіть синтаксичний аналіз першого і другого речень.

1. Відчуєш друже мій утому, то вірний знак – давно вже слід до матері прийти додому, де вперше бачив сонця схід (О. Ющ.). 2. Київ мій ти стоїш на заквітчаних горах, молодий, став з віками стрункіш. Київ мій ти стоїш над Дніпром в ясних зорях. Світять нам вдалині твої рідні вогні (О. Ющ.). 3. О думи мої О славо злая За тебе марно я в чужому краї караюсь, мучуся... але не каюсь! (Т. Ш.). 4. Журавлина пісне кетяже калини пломеніть вам вічно в серці Украї ни (О. Піде). 5. Ти земле вся завжди в мені.

4. Визначте і підкресліть звертання у реченнях.

1.Приймай же, серце, Мову Сонця чисту! 2. Пізно, лебедику мій! Вороття немає. 3. Як вам важко, романісти, на Парнас високий лізти! 4. Довгохвостому котові дорікала квочка: – Ти сьогодні, безсоромний, з'їв мого синочка. 5. А почім ви, паніматко, продаєте шинку? 6. Чи пустите, добрі люди, переночувати? 7. Вишли грошей на дорогу, ніжна моя кицько! 8. Ой рятуй мене, Гавриле! Тут же мені край. 9. Юносте заплакана й весела! Добре, що такою ти була (З те. П.Глазового).

5. Визначте, чим ускладнені речення: 1 – звертаннями; 2 – вставними словами; 3 – однорідними членами речення.

1. Кинув Дедал напризволяще свою майстерню сів на корабель довго плив і нарешті дістався до острова Крит. 2. Цар Мінос з радістю зустрів митця і не тільки дав пристанище Дедалові а й навіть одружив його з чарівною критянкою. 3. Минали роки а Дедал зрозуміло ніяк не міг забути далекої батьківщини. 4. Він звернувся до царя: "Справедливий Міносе відпусти мене з моїм сином на батьківщину!" 5. Мінос не схотів врахувати ні ретельної роботи Дедала ні побудованого ним дивовижного лабіринту-палацу для Мінотавра. 6. Здавалось надії повернутись додому вже немає. 7. Журно дивився Дедал на чайок мріяв про рідну землю і уявляв себе птахом. 8. – Могутній Зевсе дозволь мені піднятись у небесний простір!

Речення ускладненого типуТестові завдання

1. Вкажіть правильне закінчення визначення.Однорідними називаються означення, які:1) стосуються одного слова і відповідають на одне питання;2) є однією частиною мови, стосуються одного слова, між

ними не можна поставити сурядних сполучників;3) перелічують споріднені ознаки, однаково стосуються

пояснюваного слова.

2. Вкажіть, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки.1) Шановний мій свекре спасибі тобі на доброму слові.2) Тепер я караюся, плачу та зарадити горю троянців не можу.3) Може є серед вас бодай один, що згодиться вийти на двобій зо

мною?4) Тоді підвівся Менелай і почав готуватись до смертельного

герцю.

3. У кожній групі слів визначте узагальнююче слово.1) Яблука, груші, сливи, фрукти.2) Корінь, суфікс, морфема, префікс.3) Ягоди, полуниці, черешні, вишні.4) Грім, сніг, явище природи, дощ, вітер.5) Ведмеді, олені, дичина, кабани, зайці.6) Опеньки, маслята, гриби, сироїжки, печериці.

4. Визначте речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.1) Звичайна сіль – без неї важко уявити наше життя, у минулому

відігравала важливу роль у житті багатьох держав.2) Сіллю не тільки торгували, через неї, навіть, воювали.3) У деяких країнах, як це не дивно, її використовували як

гроші.4) Наприклад у Китаї в XIII ст. були монети з кристалів кам'яної

соі 5. Визначте, у якому рядку означення неоднорідні.1) Березові дубові гаї; автобусний трамвайний маршрути;2) Зручний столярний інструментс; широке залізне колесо;3) Прозора джерельна вода; синє рожеве фіалкове цвітіння.

6. Визначте, у якому рядку є вставні слова.1) Сьогодні сам здивувався з того що йому раптом обридла

парубоцька гульня.2) Пам’ятаю шкільні роки до найменших подробиць.3) Така гнила пам’ятаю була того року осінь.

7. У якому реченні дієприкметниковий зворот відсутній.1) Дві голови в потертих шапках заглянули до домівки.2) Лиш де-не-де стриміли недопалки бур’янів мов обгорілі уламки

козацьких списів устромлених у землю після бою.3) До нього нахилилося худе обличчя покарбоване шрамами.

8. Визначте речення, ускладнене відокремленими членами.1) Андрій уже не чув ні посвисту снарядів ні виття мін ні вибухів.2) Біля річки він роздягнувся, сховав одяг у кущах шелюги і

стрибнув у воду.3) Снаряд посланий одним з танків розірвався біля наводчика.

9. У якому рядку правильно вжито розділові знаки?1) Свій політ гадав я, завжди встигну повторити.2) У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити натхнення.3) В полі ще сутеніло, до смерку лишалася година, а може, й

півтори.СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

– в якому є дві або більше граматичних основи.Дві граматичні основи – двокомпонентне:

Сонце все вище підіймається, радіє дню кожна пташка і звірина.

Більше двох граматичних основ – багатокомпонентне:День розпочався – і ожила природа, піднявся весь робочий люд, що поспішає на заводи.

За будовою і смисловими зв’язками розрізняють речення:

Складносурядні Складнопідрядні Безсполучниковіречення зв’язані інто-наційно та сурядними сполучниками:

- єднальними: і, й, та;

- протиставними:а, але, зате, проте, однак;

- розділовими:чи-чи, ні-ні,або-або, то-то

Сонце світить, але воно зовсім не гріє.[ ], але [ ]

одне речення залежить від іншого, під поряд-ковується йому.Сполучники і сполучні слова:

що, щоб, який, коли, неначе, якщо, аби, хоч би, так що

Я люблю край, який є найдорожчим моєму серцю.[ ], (який)

речення пов’язанні інтонаційно, без сполучних слів.

розрізняють одно-типні (наближені до сурядних) різно-типні (наближені до підрядних).

Сумовито шумить дуб, тяжко зітхає клен[ ],[ ]

Розділові знаки у складносурядному реченні

Кома- між частинами речення, пов’язаними сполучниками сурядності

(при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні).Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох.

[ ], але [ ]Надійшла чудова осінь, і айстри червоніють у саду.

[ ], і [ ]

Крапка з комою- речення далекі за змістом або насичені розділовими знаками:

Мороз прилине, синьо; прозоро розвісить інею синій дим; і на шибках невидимі узори він намалює инеєм своїм.

[ ]; і [ ]

Тире- друге речення містить наслідок чи висновок дії; різку зміну

події:Весна розпочнеться – і порадує нас природа розмаїтям зелених барв.

Кома не ставиться- коли є спільний другорядний член речення або вставне слово:- коли обидві частини однотипні (окличні , питальні, називні,

безособові):Таке розкішне небо і такі ми молоді. Чого світання так ясніє і ген несеться пісенька дзвінка?

Питання для самоперевірки знань

- Які речення називаються складними?- Які розрізняють речення за будовою і смисловими зв’язками?- Назвіть групи сурядних сполучників.- Які смислові зв’язки існують між частинами складносурядного

речення?- Вживання розділових знаків у складносурядному реченні:

кома, крапка з комою, тире?- У яких випадках кома не ставиться у складносурядному

реченні?

Вправи і завдання до теми „Складносурядні речення”

1. Складіть табличку вживання розділових знаків у складносурядному реченні.

2. Складіть складносурядні речення за даними початками. Виділіть префікси у словах.Почались приморозки... Небо було чисте... Земля розцвітала...Снігу вже випало чимало...

3. Перебудуйте прості речення з однорідними членами в складносурядні речення.Струмочок біг, блищав до сонця. Дерева скидали свої літні шати, м'яко устелювали землю. Вдалині бовваніли не то верби, не то вільхи. Ходить дівчинка по лісі, кожній гарній квітці вклоняється.

4. Визначте спільний другорядний член, скласти схеми складносурядних речень.Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає. Тепер минає літо і

липи одцвіли. Пурпуром бралося небо, і сяяв вогнем окрайок темної хмари над лісом.

5. Складіть складносурдцні речення за схемами:називне + безособове;безособове + безособове;особове + узагальнено-особове;особове + неозначено -особове.

6. Перекладіть текст.Виконайте граматичні завдання:- синтаксичний розбір другого речення;- підкресліть вставне речення;- визначте тип односкладних речень.

Звон бубенцовПоздняя осень - пора глухая. Дни коротки и глухи, а ноябрьские

ночи, как говорится в пословице, до снега темны. Пусты поля, обнажены леса, и природа отошла ко сну.

Но ноябрьские ночи темны лишь до первого снега. И когда настает то первое белое утро, то сразу светлеет душа, то еще не зима с ее холодною красою, но уже и не осень с ее необъятной печалью.

И каждый раз в то белое утро слышу я отдаленный звон бубенцов. Откуда он и кто его волнует? Не знаю, но думаю, что из далекой старины.

7. З простого поширеного речення утворіть складносурядне.Ще /за/довго до вин..кне/н, нн/я писемності /східно/слов’янські

племена /з, с/творили в...лику та різноманітну усну поезію. Після закінчення доповіді почалося її обговорення. Незважаючи на тиху погоду, високі сосни вгорі тихо шуміли.

8. Перепишіть речення, розставляючи пропущені букви та розділові знаки. Підкреслити спільний другорядний член речення.

Коли (не) коли бл..скавиця з(за) гори поморгувала та ро..давався поклик далекого грому. (На) ранок рушився віт..р і небо заволокло сір..ми ро..патланими хмарами. Сумно й глухо. Яке в..соке блакитне небо висне у нас над головою і які чудові пісні дзвенять по всій нашій землі! А де вони роблять цей електромобіль і чим ти допом..гаєш, Кіро?

А життя вирує навколо і нове поколі(нн,н)я школярів заповн..ло класи і певно такий самий (не)стерпний галас лунає в коридорах під час перерви.

9. Складіть складносурядні речення за схемами:1. [ ], і [ ]. 2. [ ], а [ ]. 3. Чи то [ ], чи то [ ], але [ ]. 4. [ ], але [ ], і [ ]

Складносурядні реченняТестові завдання

1. Складносурядне речення.1. Знайдіть серед речень “зайві” (не складносурядні)

а) Тепер підходили всі, молодиці і діти, і цілували бабу.б) Одчинилися двері, і в чорний морок сіней вскочив одразу

дитячий рев.в) Пливе у сірій безвісті нудьга, і стиха хлипає сум.г) Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт

стежку.д) Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око.

2. Вкажіть, в якому складносурядному реченні його частини виражають несподівану зміну подій.а) Я йду за ними, і мені видно легке гойдання всіх трьох

крислатих хребтів, м’яких, вовнистих і звіряче сильних.б) Прожила життя, а воно раптом впало у прірву.в) Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче

мечі.г) Одна хвилинка темного горя – і золоте поле махнуло крилами

аж до країв синього неба.д) Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах, і

скаче на них довга кудлата вовна.

3. У якому з складносурядних речень його частини виражають одночасність дій?а) То через нього твої передні лапи мусять хапати повітря, то він

душить за горло і вганяє назад у нього твою вогняну злість.б) Людей їдять пранці, нужда, горілка, а вони в темноті жеруть

один одного.в) Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють

далекі тополі.г) Важким холодним сном за хатою спала земля, а високо над

нею тріпались зорі.д) Андрія штовхнули, і він впав на коліна перед Максимом.

4. Знайдіть речення, в якому між частинами перед сполучником І кома не ставиться.а) Вогонь охоче поліз по серпанках і чорні отвори вікон ще

глибшими стали в червоних рухливих рамах.б) Його очі на мить спинились і в них мигнув наче далекий

відблиск пожежі.

в) Вогонь торкнувся спирту і легка блакитна хмарка захиталась над ним.

г) Мідяні труби простягали безвладно покручені кінці і червона іржа од вогню виступала за них кривавим потом.

д) Там бряжчать залізні цепи і люто гвалтуюють собаки.

5. У якому з правил пунктуації у складносурядному реченні допущена помилка?а) Кома ставиться між частинами складносурядного речення

перед сполучником сурядності.б) Кома ставиться, якщо частини складносурядного речення

з’єднані сурядним сполучником і виражають швидку або несподівану зміну події, різке протиставлення.

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯВиди

підрядних речень

Питання, на яке відпо-

відає підряд-не речення

Засоби зв’язку

Сполуч-ники Сполучні слова Вказівні слова

1. Означальні ЯКИЙ?ЧИЙ?Котрий?

Що, щоб, як, наче, неначе

Що, який, котрий, чий, де, куди, коли, звідки

2. 3айменни-ково-озна-чальні

питання на з'ясування суті вказівного слова

Що, щоб, наче, ніби

Хто, що, який, котрий, чий, як, де, куди, звідки та ін.

Той, та, те, такий, стільки, настільки, так

3. 3'ясувальні Питання називного та непрямих відмінків

Що, щоб, як, ніби, мов, наче, неначе

Хто, що, де, який, чий, коли, звідки

4. 0бставинні місця

Де?Куди?Звідки?

Де, куди, звідки Там, туди, звідти, всюди, скрізь

5. Часу Коли? як довго? 3 якого часу? До якого часу?

Як тільки, як Поки, доки, коли Тоді, доти, відтепер

6. Ступення і способу дії

Яким способом? на скільки? У якій мірі?

Щоб, що, як мов, чим, наче, неначе, ніби, ніж

Скільки,наскільки як

Так, такий, настільки, до того

7. Мети З якою метою? Для чого?

Аби, щоб, для того щоб, з тим щоб

Для того, з тим

8. Порівняльні Як? як саме? подібно до чого?

Як, мов, наче, неначе, немовби

9. Причини Чому? через що? з якої причини?

Тому що, бо, через те що

Тому

10. Умови При якій умові?, за якої умови?

Коли, як, якщо, якби, аби

11. Допустові незважаючи нащо?

Хоч би, дарма що, незважаючи на те що

12. Наслідкові Не відповідає Так що13. Супровідні Не відповідає Що (в різних

відмінкових формах)

Види підрядних

реченьПитання, на яке відповідає

підрядне речення Приклади

1. Означальні ЯКИЙ?ЧИЙ?Котрий?

Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами.

(Леся Українка)2. 3айменни-ково-озна-чальні

питання на з'ясування суті вказівного слова

Гора така, що з неї спускалися цілий день.

(0. Гончар)3. 3'ясувальні Питання називного та

непрямих відмінківЖаль, що такий малоцікавий автор попався тобі. (М.Коцюбинський)Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб. (Л.Забашта)

4. 0бставинні місця

Де?Куди?Звідки?

Куди не глянеш, впали чорноземи.(П. Усенко)

5. Часу Коли? як довго? 3 якого часу? Деякого часу?

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї... (М. Рильський)

6. Ступення і способу дії

Яким способом? на скільки? У якій мірі?

Мій час собі пливе так тихо- тихо, як по ставку пливе сухий листок.(Л. Українка)

7. Мети З якою метою? для чого? Щоб добре жити, треба гуртом робити.(Н.тв.)

8. Порівняльні Як? як саме? подібно до чого?

Як дика грушка серед жита біля вкраїнського села, маленька пальма сумовито над полем крону підняла. (М. Рильський)

9. Причини Чому? через що? з якої причини?

Земля прекрасна тому, що на ній живуть дзвінкоголосі малюки. (Ю.Бедзик)

10. Умови При якій умові?, за якої умови?

Коли весело живеться, до роботи серце рветься. (Н.тв.)

11. Допустові незважаючи нащо? Хоч не одного там калічили ті скали, ми далі йшли. (І. Франко)

12. Наслідкові Не відповідає Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держалися шапки. (І. Нечуй-Левицький)

13. Супровідні Не відповідає Народу зібралося дуже багато, чого ніхто не сподівався. (М. Коцюбинський)

Робота за таблицею:- Які існують види підрядних речень?- Як розрізняти підрядні означальні і підрядні займениково-

означальні речення?- На які питання відповідають підрядні з’ясувальні?

Порівняльні? Причини?- Які підрядні речення не відповідають на питання?- Яка різниця між сполучниками і сполучними словами у

складнопідрядному реченні?- Які види підрядних речень мають вказівні слова?

- Які підрядні речення з’єднуються з головним за допомогою сполучних слів скільки, наскільки, як?, а за допомогою сполучників коли, як, якщо, якби, аби?

- Місце підрядного відносно головного у реченні?

Розділові знаки в складнопідрядних реченняхКома ставиться

1. Підрядне від головного відокремлюється комами:Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть.

2. Якщо підрядне речення приєднується до головного складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, подібно до того як, так що при чому кома ставиться тільки один раз:

Довго співали дівчата, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати.

3. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як:Вага тіла є не що інше, як сила, з якою тіло під дією земного тяжіння тисне на підставку

4. Між однорідними підрядними реченнями, що з'єднані повторюваними сурядними сполучниками, кома ставиться, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється:

Ішли на берег моря і коли яскраво світило сонце, і коли важкі хмари низько пливли над землею.

5. Якщо неповні порівняльні речення приєднуються сполучниками як, немов, ніби, ніж, немовбито, неначебто, нібито, буцімто, наче:

Скрипка грає, немов серце крає.

Крапка з комою- речення поширені, мають свої розділові знаки:

Стояла така тиша, що чути було шепіт стежинок з пожовклим листям; що чути калатання серця, розбурханого любов’ю.

Двокрапка- друга частина коментує першу:

Бо мова має два потужні крила : вони дають повноправне життя.

Тире

- для інтонаційного виділення підрядного речення, що стоїть перед головним:

Де був лісок – там простяглися луки. Якщо болить серце – тобі поталанило, друже.

Кома і тире- після підрядної частини перед головною, яка містить висновок:

А хто від правди ступить на півметра, – душа у нього сіра й мертва.

Кома не ставиться

1. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не пізніше ніж:

Це більш ніж зворушливо.

2. У стійких висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу:

Руки стали як лід; упав як сніп;полетів як стріла (секрет: порівняння можна замінити орудним відмінком); приніс скільки міг; все одно який; байдуже хто тощо.

3. Якщо після головного речення перед сполучником підрядності є частка НЕ або повторюваний сполучник сурядності:

Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав.Він уважно розпитував і як себе почуває брат і що він устиг

зробити на заводі.

4. Якщо підрядне речення стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього:

Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що. Тетяна теж: кричала, не пам’ятаючи що.

5. Підрядні речення, що складаються із стійких словосполучень невідомо хто, хто завгодно, де попало, є над чим працювати тощо:

Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком.

6. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником підрядності стоїть перед головним, то сполучник комою не розділяється:

Перед тим як почати передачу, зайвих попросили із студії.Розрізняють складнопідрядні речення з кількома підрядними

Однорідна супідрядність

Паралельна підрядність

Послідовна підрядність

- підрядні речення однакові за значен-ням, відносяться до одного слова в головному реченні або до головної частини в цілому:

- підрядні речення однакові за значен-ням, але відноситься до різних членів головного речення;

- підрядні речення утворюють ланцюг послідовної залежності одне від одного:

Я б розгонив чорні хмари, щоб від них не слались тіні; щоб завжди сміялось сонце.

- різні підрядні речення по-різному відносяться до головного:

Я люблю, щоб мене оточував краєвид, який би нагадував рідне село.

[ ], щоб ( ), щоб ( )

Коли чую пісню солов’їну, я згадую тую днину, коли вперше цілував дівчину.

[ ], щоб ( ), який ( )

(коли), [ ], (коли)

Синоніміка підрядних обставинних реченьі дієприслівникових зворотів

Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних речень часу, причини, умови, порівняльних і способу дії, наприклад: Закінчивши читати книгу, не поспішай закрити її. – Коли ти закінчив читати книгу, то не поспішай закрити її. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічними.

У дієприслівникових зворотах значення часу, причини, умови, порівняння менш виразні, в підрядних частинах – чіткіші й ясніші, оскільки тут виражаються спеціальними сполучниками і співвідносними словами в головній частині.

Наприклад:1) час: Коли черговий зайшов до аудиторії, то він спочатку

відчинив вікно. – Зайшовши до аудиторії, черговий спочатку відчинив вікно;

2) причина: Оскільки колгоспники закрили вологу своєчасно, то вони виграли час у битві за високий урожай. – Закривши вологу своєчасно, колгоспники виграли час у битві за високий урожай;

3) умова: Якщо учень готується до занять систематично, то він гарантує себе від будь-яких випадковостей. – Готуючись до занять систематично, учень гарантує себе від будь-яких випадковостей;

4) спосіб дії (порівняння): Рибалки дуже уважно вдивлялися в прозору товщу води, ніби чекали звідти здоровенного сома. – Рибалки дуже уважно вдивлялися в прозору товщу води, ніби чекаючи звідти здоровенного сома.

Заміна підрядних частин складного речення дієприслівниковими зворотами можлива тоді, коли:

1) і в підрядній, і в головній частинах є спільний підмет (пор.: Коли ви вірш заучуєте напам’ять, то намагайтеся запам'ятати і розділові знаки в ньому. – Заучуючи напам'ять вірш, намагайтеся запам'ятати і розділові знаки в ньому.);

2) присудок підрядної частини виражається дієсловом дійсного способу (пор.: Якщо китобійна флотилія повертається додому вночі, то вона вітає рідне місто різнокольоровими вогнями. – Повертаючись додому вночі, китобійна флотилія вітає рідне місто різнокольоровими вогнями).

Заміна відбувається так:1) сполучник підрядної частини і співвідносне слово в головній

(якщо воно є) опускаються;2) дієслово-присудок підрядної частини замінюється

дієприслівником того самого виду (доконаного чи недоконаного), що й дієслово;

3) підмет-займенник підрядної частини опускається; якщо ж у підрядній частині підмет виражений іменником, то він разом із залежними від нього словами переноситься в головну частину на місце підмета-займенника;

4) при потребі замінюється порядок слів у реченні. Наприклад: Коли екскурсанти під'їхали до міста, то вони побачили море вогнів. – Під’їхавши до міста, екскурсанти побачили море вогнів.

Заміна підрядних частин складних речень дієприслівниковими зворотами неможлива, якщо в головній і підрядній частинах присудки відносяться до різних підметів. Наприклад: Коли сонце заходило за гори, то далека вода здавалася рожевою (Айтм.).

Дієприслівникові звороти можна замінювати підрядними обставинними частинами. Наприклад: Попавши в склоподібну речовину, марганець забарвлює її у красивий фіолетовий колір (3 журн.). – Якщо марганець попадає в склоподібну речовину, то він забарвлює її у красивий фіолетовий колір.

Вправи і завдання за темою „Складнопідрядні речення”

1. Поясніть вживання розділових знаків.І сорок літ ішов Франко-сіяч – і спів його звучав не раз як плач, і

плач його звучав як гімн. Марко наче води в рот набрав. Як муха в окропі вертишся цілий день. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби повиростали. Червоніли хмари, неначе обсипані трояндами. Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира. Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте.

2. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.Час тече немов пісок з долоні. Усе що йти нам заважає зумій

відкинути в собі. Хто зневажає рідний край ті серцем немічні каліки. Я люблю коли в листя зелене дерева одягає весна. Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика. Недарма ж давно моряками помічено що судно йде хутчіше коли йде до рідних берегів. Друзі висівайте доброту бо вона як хліб потрібна людям. Молоді дитячі голоси як дзвіночки. Я люблю їхати в поле тоді як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями коли обважнілі колоски черкаються об голову об вуха. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб.

3. Перепишіть речения, поставте розділові знаки. Підкресліть слова, які пояснюються підрядними реченнями:

Улюблений письменник залишається живим у пам'яті буде жити до того часу поки ходитиме по землі остання людина яка зустрічалася з ним (Ю. Збанацький). 6. Я хотів би вітром бути наддніпрянським щоб воложити вам лиця щоб пісні вам навівати в день великого труда (М. Рильський). 7. Пекучим огнем світить пам'ять про тих хто загинув на фронті хто не повернувся з партизанського загону кого скарали гітлерівці за зв'язок з партизанами а то й безпричинно (Є. Гуцало). 8. Уже вечір змінював синю кирею на темну коли Зіновій Васильович дістався до своєї нової оселі що не знала куди їй приткнутись чи до села чи до діброви чи до лугу за яким зітхала пригасла річка (М. Стельмах).

4. Запишіть речення, вставляючи пропущені коми в складнопідрядних реченнях з декількома підрядними.

Хотіла б я буть соловейком щоб думу що серце живить в піснях голосних виливати і другі серця розбудить (Дніпрова Чайка). Хай день яскріє й означа лиш те єдино те що буде світлим вечір що біла тінь – то чайка угорі що тиша - то від музики столуння! (Г. Світлична). Наливаймо браття та й повнії чаші щоб кулі минали

щоб шаблі не брали головоньки наші. Наливаймо браття доки є ще сили доки до схід сонця сурма не сурмила (З книги «Найкращі пісні України»). Як не хочеш моє серце дружиною бути то дай мені таке зілля щоб тебе забути (Л. Костенко). Скажи мені правду мій добрий козаче що діяти серцю коли заболить? (З книги „Найкращі пісні України”). Але дві стрілки нині нагадали що наче птахи відлітають дні оті що там зозулі накували (Г. Чубач). Чи з це я не знаю ні волі тепер ні сонця ні чар молодої весни що я волю на прапор собі записав що за інших життя молоде я віддав щоб позбулись пітьми і сваволі вони? (П. Капельгородський).

5. Допишіть прислів’я, поставте розділові знаки, вкажіть вид підрядного.

1. Треба нахилитися... 2. Хто людям добра бажає... 3. Не копай другому яму... 4. Ніколи іншому не бажай того... 5. У нього стільки правди... 6. Не шукай в інших правди... 7. За двома зайцями не женись... 8. Лиха тому зима... 9. Хоч не з красою... 10. Не будь тією людиною... 11. Людина без Вітчизни... 12. Де народився... 13. Не такий страшний чорт...

Довідковий матеріал: там і пригодився; але з головою; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; той і собі його має; бо й сам упадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли в тебе її нема; бо й одного не піймаєш.

6. Доповніть прості речення так, щоб вони стали складнопідрядними з кількома підрядними:

1. Тихо спускався вечір Різдвяний. 2. Повільно слались м'якими серпанками сутіні. 3. Легкими метеликами коливався сніг у повітрі. 4. В неясній далині були помітні білим снігом уквітчані дерева. 5. Згасала остання, смутком тремтяча зоря. 6. А на сході тонкими рожево-золотими смугами слалися перші чисті промені сонця (М. Івченко).

7. Дайте відповідь на запитання анкети. Відповідь має бути у формі складнопідрядного речення з указаним у дужках видом підрядного.Що ти знаєш про свій рід? (з’ясувальне)Які люди твої батьки? (означальне)Навіщо ти вчишся, живеш? (мети)Де ти любиш найбільше бувати? (місця)Коли ти любиш відпочивати? (часу)Що б ти зробив для своєї держави, якби мав змогу? (умови)При такому завантаженні чи є в тебе захоплення? (допустове)

Як ти себе почуваєш під час прослухування улюбленої музики? (порівняльн.)

8. Вкажіть складнопідрядні речення з підрядними:а) означальним; б) з’ясувальним; в) місця; г) часу; д)ступеня і способу дії; е) порівняльним; є) мети; ж) умовним; з) допустовим; и) наслідковим.

1. Люблю людей землі мову, бо й я землі моєї син.2. Нове поспіє жито там, де бою билася луна.3. Досить холодно, так що ми топимо вже грубки.4. Хоч була осінь, а день видався теплий, погожий.5. З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем, який,

задумавшись сидів проти нього.6. Благословен, хто викопав криницю.7. Доки сонце зійде, роса очі виїсть.8. Хай суд іде так, як велять йому народи.9. З самого ранку узявся був за лопати, щоб прогорнути хоч

стежку.10. Коли добре жити, то гарно й робити.11. Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво до

зірок.

Види підрядних речень

Тестові завдання

1. Яке з наведених речень є складнопідрядним із підрядним з'ясувальним?

а) Поглянь, уся земля тремтить.б) Груша стара ніяк не може збагнути, чому ж тепер така довга

осінь?

2. Серед поданих речень визначте складнопідрядне із підрядним означальним.

а) У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою.

б) Чого тільки не розповість дорога, биття яких сердець не поєднає!

3. Визначте складнопідрядне речення з підрядною частиною місця.а) Де пройде сила наша, пречудові в житті людини зміни

постають.б) Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати!

4.  Знайдіть складнопідрядне речення з підрядною частиною часу.а) Усі з нетерпінням чекали, коли зацвітуть яблуні.б) Чудовими уроками сприймань і відчуттів були наші подорожі

до лісу, коли осінь розкриває свою багату палітру.

5. Частини якого складнопідрядного речення з'єднані сполучником?а) Сили, уміння, знання передаються людині для того, щоб вона

робила свій вагомий внесок у народну скарбницю.б) Не скрізь повинен брати гору практицизм, особливо той, що

висотує з нас душевність.

6. У складі якого речення є підрядна частина причини?а) Той, хто угору йде, не оглядається на скелі і на терни.б) Людського голосу не чути, тому що так шумить поріг.

7. Визначте складнопідрядне речення з підрядним умови.а) Якщо ви любите садівництво - виростіть таке дерево, щоб

ним усі милувались.б) А вчасно зібрав хліб – виграв.

8. Серед поданих речень визначте складнопідрядне з підрядним способу дії.

а) Тріпоче листя - ще живе й зелене так, ніби тихо музика звучить.

б) Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

9. Серед поданих речень знайдіть складнопідрядне з підрядним означальним.

а) Словам, що блищать чи затерті, не віриш.б) Мов кобза райдужними струнами, веселка грає над Дніпром.

10.  На які види поділяються складнопідрядні речення за їх значенням?а) з’ясувальні, означальні, обставинні.б) односкладні, двоскладні.

11.  Який рядок містить лише такі сполучники, які вказують на тип підрядної частини?

а) бо, тому що, якби, якщо, дарма що.б) як, якби, хоч, так що, але.

12.  Підрядні умовні речення з'єднуються з головними сполучниками:а) якщо, якби, коли б, як, як-то;б) щоб, для того щоб, аби, з тим щоб.

Складнопідрядне речення

Тести для перевірки знань з теми

І. Яке з визначень складнопідрядного речення є правильним.1. Складнопідрядним називаються речення, яке має синтаксично

нерівноправні частини, з'єднані сполучниками або іншими словами.

2. Складнопідрядним називається речення, яке має спочатку головну а потім залежну частини, які з'єднані підрядними сполучниками або сполучними словами.

3. Складнопідрядним називається речення, яке має синтаксично нерівноправні частини, з'єднані сполучниками підрядності або сполучними словами.

II. Знайдіть речення, в яких засобом зв'язку між частинами є сполучні слова.1. Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз'єднав (М. Бакай).2. Глянула на горби, які височіли над рікою (О. Донченко).3. Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й

надовго ранила моє серце (М. Міщенко).4. Мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози

блискавка підпалила хату... (В. Земляк).5. Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М.

Рильський).6. Посадили ми сосновий бір на тому самому місці, де колись

курілись піски (Ю. Збанацький).

III. Визначте частину мови і синтаксичну роль виділеного слова в такому реченні:

Вірність жінки коханому, материнському обов'язку... є тим золотим ідеалом моралі, який зустрічаємо у фольклорі всіх народів (Л. Дунаєвська).1. Займенник, означення.2. Займенник, додаток.3. Сполучник, синтаксичної ролі не виконує.

IV. Якому реченню належить схема ( ), [ ].1. Наталка стояла на кладці з рушницею і, трохи зігнувшись,

дивилась у воду нерухомо (І. Багряний).2. Щойно за Дніпром виткнулось сонце, в Січі раз, і в друге, і втретє

стрельнула гармата (П. Панч).3. Не вір друзям, які завжди хвалять (3 журналу).4. Відколи сонце пригріло, відколи повіяло весною, Оксана день у

день тут, серед цих сипучих пісків (О. Гончар).

V. Визначте складнопідрядні речення з підрядним означальним:1. Приснилося, що я вернувсь додому (О. Олесь).2. Хто забуде материну пісню, той сліпий блукатиме по світу

(О. Білаш).3. Несу любов свою здалека, яку назавжди я зберіг (М. Бакай).4. Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати (В. Баранов).5. Не встигають збагнути сини, що матері не вічні (В. Юхимович).

VI. Встановіть види підрядних частин у поданих складнопідрядних реченнях:

Чим корінь витриваліший і дужчий, тим колосок рясніше зерном родить (Д. Косарик). Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Осадчук).1. У першому реченні підрядне причини, в другому – місця.2. У першому реченні підрядне ступеня, в другому – місця.3. В обох реченнях підрядні з'ясувальні.

VII. Виберіть лише ті пункти, за допомогою яких можна охарактеризувати дане речення.Не грій гадюки за пазухою, бо вкусить (Нар. тв.).1. Речення просте.2. Речення складнопідрядне.3. Підрядне наслідкове.4. Підрядне причини.5. Підрядне відповідає на питання «чому?»6. Підрядне відповідає на питання «для чого?»

VIII. До якого з поданих речень неправильно накреслена схема?1. А хто грає, того знають і дякують люди. ..(Т. Шевченко)(хто...),

[ ].2. Все, що йти нам заважає, зумій одкинути в бою (В. Сосюра)[,

(що...),].3. Чи вдячний нащадок згадає той час, як всі ми вставали з неволі..

(Г. Чупринка). (Чи...), [ ]?

IX. Знайдіть два речення з однорідною підрядністю.1. Його (сінокіс) ніхто не міг поділити, бо кожен боявсь, що йому

припаде та третина якраз на коліні Десни, яку щороку ріже нещадно весняна вода (О. Довженко).

2. Я не вірю, що ці дні останні, що остання над світом весна, і що граються діти востаннє, і востаннє лілея зрина.. (П. Усенко).

3. Пес, що спочатку приставав сумлінно при кожній появі дичини, переконався нарешті, що я не буду стріляти.. (М. Грушевський).

4. Раз дізнались печеніги, що для бою час настав, що в Болгарії

далекій забарився Святослав (О. Олесь).X. Яка зі схем відповідає поданому реченню?

Життя мамине обірвалось... там, де нині росте лапастий подорожник і цвітуть край стежки червоні маки... (І. Цюпа). 1. [ ], (де...) і (...); [ ], де ( ).

XI. Виберіть правильну характеристику речення:Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю той

день, коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко).1. Складнопідрядне речення з однорідною підрядністю.2. Складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю. Перше

підрядне – допустове, друге – означальне.3. Складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю. Перше

підрядне – ступеня, друге – означальне.

XII. У якому реченні між двома виділеними сполучниками потрібно поставити кому?1. Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось

зароблять (Григір Тютюнник).2. Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, щось

зароблять.3. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не зловиш (Нар. тв.).

Складнопідрядні реченняТестові завдання (для допитливих)

1. Нижче перелічено ознаки складнопідрядного речення. Одну з важливих ознак не названо. Яку?а) Складнопідрядне речення складається з двох або кількох частин,

що мають структуру простих речень.б) У складнопідрядному реченні одна частина – підпорядковуюча

(головне речення), а друга – залежна (підрядне речення). Підрядне речення синтаксично підпорядковане головному.

в) У складнопідрядному реченні звичайно буває одне головне й одне підрядне речення; коли підрядних два або більше, то на означення таких складних речень уживають термін складнопідрядне речення з кількома підрядними.

г) Будь-яке складнопідрядне речення становить змістову, структурну та інтонаційну єдність.

2. З'ясуйте, у яких реченнях підрядні пояснюють якесь слово в головному реченні (таких прикладів два), а в яких - увесь зміст головного речення (таких прикладів теж два).

а) У книги люди, наче бджоли в соті, знесли сяйливий чародійний мед (Д.Павличко).

б) Я син землі, що родить хліб і мрію (Д. Павличко).в) Тихими вересневими світанками господар прислухався, чи не

гонять назад германця (Г.Тютюнник), г) Тиша і спокій залягли тут, хоча звідси до станції рукою подати (М. Стельмах).

3. З'ясуйте (і наведіть слушні докази), чи одного виду підрядні речення в таких прикладах:а) До нас ходіте всі, хто за правду не жалує життя віддать (Леся

Українка).б) Ніколи в бурі не загине, хто Прометея має дух (В.Сосюра).

4. Чому часто помиляються, коли визначають вид підрядного речення, яке пояснює в головному займенник у ролі іменника?

5.Чи одного виду підрядні речення в наведених прикладах? Чи є між ними якісь відмінності?а) Сумую знов за невідомим, що завжди манить далиною

(П. Воронько).б) Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у

далекий вирій (М. Стельмах).в) Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха (Леся

Українка).6. Схарактеризуйте спільні і відмінні ознаки в поданих реченнях.

а) Командир повідомив про те. що саме треба розвідати у тилу ворога.

б) Командир повідомив про те, що наступ почнеться опівночі.7. З'ясуйте спільне і відмінне в поданих реченнях.

а) Учений висловив припущення, що зацікавило всіх присутніх.б)Учений висловив припущення, що зацікавили всіх присутніх.

8. Як визначити вид підрядних речень?а) По селі розійшлася чутка, що будуть землю ділити

(М.Коцюбинський).б)У людей була надія, що печеніги постоять під стінами Києва і

підуть собі в поле (С. Скляренко).в) Звістка, яку приніс гонець, стривожила князя ( С.Скляренко).

9. В усіх наведених прикладах підрядні речення приєднуються до головних словом як. Визначте вид підрядних речень і спосіб оформлення зв'язку: як – сполучник чи сполучне слово?а) Партизанів виказав зрадник, як заночували на хуторі

(М. Малиновська).

б)Зашуми, Дніпро, розкажи мені, як здіймав ти гори – хвилі у грозові дні (В. Коломієць).

в)Як тиха вода в річці, пропливали спогади (А. Шиян).г) Як на голе дерево грім – жди засушливого літа (М. Малиновська).

10. Відмежуйте складнопідрядні речення з неповними порівняльними від простих речень з порівняльними зворотами.а) Довгим ключем пливли по небу хмари, як журавлі у вирій

(М. Стельмах).б)Людина прагне до щастя одвічно, як ріки в долини (М.Нагнибіда).в) З'явилася одна-єдина мить, вагома й чиста, мов краплина крові

(В. Терен).г) Між мозолями - сині розколини, наче між горами ріки сині

(Д. Павличко).д) Зливались дужі голоси поволі в один потік, як струмені гірські

(Д. Павличко).

Види підрядних реченьМодульна контрольна робота

1. Вставте пропущені букви, розділові знаки. Визначте види підрядних речень.

1. Художня обробка м..талу дійшла до нас із сивої давнини коли людина навчилася плавити й обробляти м..тал.

2. На відміну від штампува(нн,н)я (з,с) форм карбува(нн,н)я на м..талі гли..ше п..редає майстерність людс..ких рук.

3. П..ред тим як пр..ступати до роботи слід відрізати потрібний розмір пластини м..талу.

4. Краї листа стара(нн,н)о обробляють по краях напилками так що(б) (не)було задирок.

5. Із м.талом треба поводитись об..режно що(б) (не) було ро(з,с)ривів.

6. Коли зображе(нн,н)я опрацьоване (з,с) однієї сторони лист м..талу пов..ртають лиц..вою стороною і поч..нають працювати над фоном роблять його р..льєфним.

7. Ч..рніння м..талу полягає в тому що мідь або латунь шви.ко покривають якимось окислювачем.

8. Що(б) п..рен..сти малюнок на м..тал потрібна гладилка із сталевої сму..ки.

9. Під час обробки робочої частини треба стежити що(б) кінч..к гладилки був закругл..ним.

10. Коли на м..тал наносять малюнок під нього підкладають д..рев..яну плиту або повсть.

2. Зробіть повний синтаксичний розбір перших двох речень.

3. Користуючись словником, дайте лексичне значення слів графіка, килимарство, скульптура.

4. Перебудуйте прості речення ускладненого типу у складнопідрядні речення.

Працюючи над скульптурою, використовують м'які породи дерева. Готуючи композицію для скульптури, слід подбати і передбачити можливості матеріалу та інструменту. Для скульптури беруть суху деревину без тріщин, сучків і гнилизни, вистояну не менше ніж рік у затінку. Вирізаючи фігурки людей, звірів, треба звернути увагу на контур силуету майбутньої скульптури.

5. Продовжіть текст, використовуючи різні види складнопідрядних речень (5-6 речень).

Дуже поширений вид аплікації - аплікація із соломи. Щоб працювати з соломою, треба знати технологію її приготування до роботи.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

З однотипними частинами З різнотипними частинами

– частини речень відносно незалежні;

– синонімічні до складносурядних

– частини речень залежать одна

від одної;– співвідносні із

складнопідрядними реченнями

інтонація перелічувальна або зіставно-протиставна

інтонація підрядності

Одцвіли задумливі каштани, поскидали пух легкий тополі.

[ ], [ ]

В дитинство ніхто не може повернутися, воно дається тільки один раз

[ ], [ ]

Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

Кома– одночасність, послідовність дій (можна вставити і):

Одгриміла гроза, теплий дощ одшумів, одцвіли блискавиці крилаті.

Крапка з комою– віддаленість у змісті:

Закурілася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси;зраділа зелена трава і підняла листочки вгору.

Двокрапка Тире : –

- пояснення (а саме):

Чудові зміни наступають: з’являються новітні перемоги.

- зіставлення, протиставлення (а, але, зате, однак)Листя обліта услід за вітром – навесні зашелестить нове.

- доповнення (і побачив, і почув, і зрозумів, і відчув, що)Максим зрозумів: друзі давно покинули табір.

- час, умова(якщо ... то, коли ... то):Зникає мова – зникає нація.

- причина (бо, тому що, через те що):Геть же з дороги, сичі: дзвінко кайдани рвучи, ми підняли уже стяг!

- причина → наслідок(тому, адже)Прийшла Покрова – сиди, чумаче, дома.

- у першій частини є слова:так, такий, всякий, одно; бачити, чути, уявити, пам’ятати:Правда, любов буває всяка: любов і вовк кобилу, та залишив хвіст і гриву.

- порівняння (коли):Заспіваємо аж світяться ранки.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Які речення називаються безсполучниковими?2. Чим вони відрізняються від сполучникових складних речень?3. Які смислові відношення існують між частинами безсполучникового

складного речення? Наведіть приклади.4. Яку роль відіграє інтонація у безсполучниковому складному

реченні?5. Розкажіть про вмивання коми» крапки з комою, тире і двокрапки у

безсполучниковому складному реченні.6. Самостійно складіть по одному безсполучниковому реченню з

різним смисловим зв'язком між ЙОГО частинами

Вправи і завдання за темою „Безсполучникові складні речення”

1. Складіть схеми речень. Визначте характер відношень між складовими частинами безсполучникових речень.

Рослини є джерелом різноманітних харчових продуктів, вони використовуються як технічна та лікарська сировина, будівельний матеріал. Лісовий фонд України становить 8,5 млн. га, всього на планеті 4,1 млрд. га лісу. Вчені підрахували: один гектар молодих тополь протягом вегетаційного періоду затримує близько 340 кг пилу. На озеленених вулицях вміст пилу втричі менший: зелені насадження відфільтровують навіть радіоактивні елементи.

2. Поясніть мотиви вчинків, вживаючи складнопідрядні або безсполучникові складні речення, які б розкривали причину дії першої частини речення.

Ліс називають легенями планети... Листя та квіти багатьох лісо-парків та парків запобігають багатьом інфекційним захворюванням. Людям дихається легко, підтримується склад повітря..

3. Продовжіть оповідання, використовуючи безсполучникові складні речення.

Природа мов розмовляє з нами. Прислухайся до ласкавого шепоту листочків на деревах. Мелодійний дзвін квіток, шелестіння стеблинок повідає тобі таїну. / Про що вони гомонять?/.

4. Накресліть схеми поданих речень. Обґрунтувати вживання розділових знаків.

І та сокира, що гострив Тарас, і молот той, що Каменяр підносив, виборювати правду кличуть нас, – ми йдем (Р. Качурівський). Шануймося, бо, як Шевченко, Франко, Шашкевич тільки одні, так і Дніпро один, і одна у нас усіх багатостраждальна Україна, – цінуймо її, бо й життя у кожного одне! (Б. Гірський). Збагнімо нарешті, братове, допоки усім нам не пізно: як буде в дитини мова, то буде в народу пісня. Виходьмо з магічного кола, щоб наша душа не дрижала: як буде в народу школа, то буде й народ, і держава (Д. Чередниченко). Я не знавець музики, я дилетант, співати не вмію, про пісню, про музику суджу по тому впливу, який вони зроблять на мене: коли вони зворушать мені мерце, мозок, душу, коли вони наллють до мене в серце почуття, в голову думок, в душу фантазії – значить вони гарні, впливові (О. Кониський).

5. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Накреслити схеми речень, обґрунтувати вживання розділових знаків. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

Так і знай допоки родить жито доки сонце в радості встає нашу правду й віру ще не вбито ще вона у когось в серці є (Т. Майдановий). Всяке тіло як трава і всяка слава людська як цвіт на траві засохне трава і цвіт її опаде (З Біблії). Прислухайся вітром на ниві в колосся прадавнього слова звучання вплелося (Л. Первомайський). Щасливим був я двічі як на сіні мене віз батько в присмерки осінні і як відчув що в мене в серці є те що належить тільки батьківщині (Д. Павличко).

6. Розгорніть подані речення у безсполучникові складні так, щоб у них можна було вжити вказані в дужках розділові знаки.

Одшумів теплий дощ (,) ... (,) ... (,) ... . 3 неба, як розтоплене золото, ллється на землю світ сонця (;) ... (;) ... . Грім гримить (—)... . Пройшла гроза (—) ... . Місто жило звичайним життям (:) ... . Андрій прийшов зі школи сумний (:) ... .

7. Із двох простих речень утворіть складне безсполучникове речення. Запишіть і поставте розділові знаки.

1. Сніг заліплював високі вікна в класі. Надворі мела хуртовина (Донч.). 2. З дерев спадало листя. Ночі ставали довші й холодніші (Гур.). 3. Маланка нарікала. Дедалі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (К.). 4. Тепер для Маланки настали кращі часи. Андрій був при роботі (К.). 5. Завжди сонячно й затишно на цьому клаптику землі. Із сходу захищає його від різних норд-остів Ведмідь-гора, з півночі заслон проти холоду – пасма кримських гір (З газ.) 6. Артек – міжнародний дитячий табір. У ньому відпочивають діти з найвіддаленіших куточків землі ( З газ.) 7. Від Псла і десь аж за Самару Цимбал вів валку упевнено, бадьоро. Не раз він бував у цих краях (Гонч.). 8. В цей день йому не вдалося зробити по снігу і півтораста кроків. Присмерк зупинив його (Пол.).

8. БМК «Безсполучникові складні речення»Брати наші менші.

(позначте, який розділовий знак слід вставити у якому реченні)1. Більшість рослин не могли б існувати без птахів і тварин вони

переносять пилок і насіння, тобто запилюють рослини і розселяють їх на значних територіях.

2. Багато тварин живляться рослинами вони підтримують істотний баланс у природі.

3. Подивіться навколо себе - побачите собаку або котика, голуба з перебитою ніжкою, що прохають "Допоможіть"...

4. При ретельних дослідженнях природи какаду з’ясувалось із збитих шишок він з’їдає лише невелику частину насіння, решта благополучно дозріває.

5. Знищення будь-якого виду тварин не припустиме навіть маленька комашка могла бути для людини корисною.

6. Люди нещадно полюють на оленів катастрофічно зменшується їх численність.

7. На Землі вже зникли 150 видів птахів вимерло 106 видів ссавців.8. Людина навчилася користуватися вогнем прискорилась загибель

багатьох видів ссавців.9. Переселення тварин не завжди мало позитивні наслідки вони

шкодили рослинам або самі гинули.

9. Виправте помилки у вживанні розділових знаків.Діти невизнані генії, вони захоплюють світ з надлюдською

енергією (А. Франс). Тільки скарби розуму дійсні ; ними можна ділитися – щоб вона зрозуміла, жити одним розумом не можна (Є. Ремарк). Сміх, це сонце воно проганяє зиму з людського обличчя (В. Гюго). Розум є лише зброєю: геній – є натхнення даром (С. Смайл).

10. Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки на місці рисок між частинами складних речень.

1. Імення матері – священне / імення матері єдине (О. Ющенко). 2. Щира любов не приглядається / чи карі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс, чи біла шия, чи довга коса (Г. Квітка-Основ'яненко). 3. Хто любить вірно / той хотів би весь світ засіяти милого словом (М. Коцюбинський). 4. Трапиться слово зрадливе / геть його, сину, гони! (Б. Олійник). 5. Хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю / людина! (М. Рильський). 6. Отакий і рости, сину, цікавий до всього / життя треба знати (А. Головко). 7. Коли мені підхлібник тисне руку / тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко). 8. Таке моє давнє правило / ніколи не шкодувати за тим / чого не можна повернути. (О. Гуреїв).

Безсполучникове складне реченняТестові завдання для взаємоперевірки знань

1. Знайдіть складне безсполучникове речення, в якому треба поставити двокрапку (друга частина доповнює зміст попередньої).а) М.Т.Рильський висловив думку Шопен похований у Франції, а

серце його зберігається у Варшаві (І.Козловський).

б) Поети йдуть за горизонт поезія зостається віч-на-віч з вічністю (Ю.Збанацький).

в) Мабуть, багато хто з нас може сказати усім хорошим, усім душевним у собі, може, у першу чергу, я зобов’язаний пісні і книзі (Ю.Збанацький).

2. Знайдіть складне безсполучникове речення, в якому між частинами треба поставити тире (у другій частині – наслідок того, про що говориться в першій).а) Залунала симфонічна музика розкрився смисл буття людини (З

кн. “Симфонія життя”).б) Не можна людині самотньо жити забула б пісню і поклик мети

(М. Нагнибіда).в) Придивіться Тетяна Пата майстерно наслідує природу (З кн.

“Скарби України”).

3. Знайдіть речення, в якому невиправдано пропущена кома. а) Коли Тетяна Пата зображує пташок, вдається до умовностей і

природа в її творах оживає (З кн. “Скарби України”).б) Простота та ясність композицій Тетяни Пати помножені на “живе

дихання” природи в її творах завжди вабили глядача (З кн. ”Скарби України”).

в) Звідки таке чуття і хто навчив відтворювати природу? (З кн. “Скарби України”).

4. Знайдіть речення, в якому між підрядною і головною частинами невиправдано поставлено кому.а) Симфонії Андрія Штогаренка розповідають, якими грізними були

роки Великої Вітчизняної війни, і яким пафосом були пройняті визволителі (З кн. „Симфонія життя”).

б) Ніна Матвієнко заводить пісню так, що аж луна іде понад ставом (З журн.).

в) Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

5. Знайдіть речення, яке відповідало б поданій схемі: [ ] : [причина].а) Умовк Кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).б) Чую здалека: співає Ніна Матвієнко (З журн.).в) Катерина Білокур знайшла свою дорогу: оспівувала не правду –

“щасливе життя” закріпачених людей, а правдиву красу рідної землі (З кн. “Катерина Білокур”).

6. Знайдіть складне речення, в якому пропущена крапка з комою між його частинами.

а) Прийшов час на пошанування Катерини Василівни: картини художниці експонуються в музеях України, постали три пам’ятники на її рідній землі, відкрито в Яготині картинну галерею, у Києві з’явилася вулиця Катерини Білокур (З кн. “Катерина Білокур”).

б) Виділили в лібрето основне: перша дія – у Еола на березі моря, друга – бенкет богів на Олімпі, третя – у Дідони в Карфагені (З кн. Є. Товстухи “Микола Лисенко”).

в) Петро Іванович Ніщинський був не тільки музикантом, наш земляк – письменник і поет-перекладач (За Н.Руденко).

Тестові завдання, 2 варіант

1. У якому з правил щодо пунктуації у безсполучникових складних реченнях допущена помилка?а) Якщо частини безсполучникового складного речення виражають

одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно повязані між собою за змістом, між ними ставиться кома.

б) Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні, то між ними ставиться крапка з комою.

в) Якщо зміст частини безсполучникового складного речення зіставляється або протиставляється, то між ними ставиться двокрапка.

г) Якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться в другій, то між ними ставиться тире.

д) Двокрапка ставиться у безсполучниковому складному реченні тоді, коли наступна частина пояснює, розкриває зміст попередньої.

2. Знайдіть правильну схему речення: Ми цінуємо барвінок за його “лікарську допомогу” з нього виготовляють ліки від дуже важких хвороб.а) [ ], [ ]

одночасністьб) [ ] - [ ]

протиставленняв) [ ] : [ причина ]г) [ ] : [ висновок ]д) [ умова ] - [ ]

3. Знайдіть речення, в якому вживається двокрапка між частинами безсполучникового складного речення.

а) Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка.б) Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря.в) Впаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без врожаю.г) По той бік гора по цей друга.д) Я знаю кожній дитині потрібна турботлива увага батьків.

4. Знайдіть серед речень “зайві” (не безсполучникові).а) Зашелести до мене барвінкове, зорею надвечірньою зійди, у світ

широкий проведи, моє пісенне материнське слово.б) Весна весела я була: зазеленів вишневенький садочок, пахучая

фіалка розцвіла і звеселила свій куточок.в) Посієш вчасно – вродить рясно.г) Високі береги, зеленкувата вода лози й верби попід скелями все

буде залите дивним гарячим сонцем.д) Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами

верби зеленіють.

5. Яке складне речення не можна перебудувати в безсполучникове?а) Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись.б) Чим хата багата, тим і гостям рада.в) Я знаю, що мова мамина – свята.г) Коли старий подає, то чорт борону підставляє.д) Я бачив, як вітер берізку зломив.

6. В якому реченні допущена пунктуаційна помилка?а) Обоє плакали в бур’яні: поет і його доля.б) Наступили дні щасливі – на полях збирають жниво.в) Пташки заспівали – комашня заметушилась, ліс загомонів,

природа знову ожила.г) Врешті війнув вітерець – перед втікачами була наддунайська

низина.д) Сонце сідає в пурпурові хвилі дібров; долини дихнули туманом,

засміялися сині дороги.

7. Сформулюйте правила вживання розділових знаків у реченніЗащебетав соловейко – пішла луна гаєм; червоніє за горою;

плугатар співає.

8. Складіть безсполучникове складне речення за поданою схемою: - наслідок.

9. Охарактеризуйте види інтонацій у безсполучникових складних реченнях. Наведіть приклад речень з протиставною інтонацією.

10. Зробіть повний синтаксичний розбір речення.

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють.

11. Запишіть текст, розставте розділові знаки.Прислів’я і приказки стислі крилаті вислови в них

сконцентровано житейську мудрість і філософію народу. Своїм мовним багатством і змістовим розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють всі сторони життя людини її погляди на світ суспільні явища громадські та родинні взаємини побут тощо. Люди кажуть Посієш вчасно збереш рясно. І жодного слова звідси не викинеш тут сконцентровано багатовіковий господарський досвід народу.

12. Доповніть уривки речень так, щоб утворились безсполучникові складні речення, враховуючи типи смислових відношень між частинами, поданими у дужках. а) Мова наша є таємницею ... (доповнення).б) Дивуєшся дорогоцінності мови нашої ... (пояснення).в) Простежимо коріння української мови ... (умова).г) Людина створила мову ... (протиставлення).д) Святі слова (рідна мама і рідний тато, рідна земля і рідна Україна,

рідна мова і рідна школа) тримають нас на світі ... (причина).е) Отже, найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його

мова ... (причина).

Складні речення з різними видами зв’язку (змішаного типу)

Складні синтаксичні конструкції – це речення з трьома і більше граматичними основами, поєднаними різними видами зв’язку:– сурядним і підрядним– сурядним і безсполучниковим – підрядним і безсполучниковим – сурядним, підрядним і безсполучниковим

[ ], а [ ], щоб ( ) [ ], і ], [ ]щоб ( ), [ ] - [ ][ ], але [ ], коли ( ); [ ]

Такі речення називаються багатокомпонентними складними реченнями змішаного типу.

1. Багатокомпонентні складні речення з сурядністю і підрядністю.Ганьба і смерть тому, хто напада, і вічна слава тим, хто не

здається. – конструкція з сурядністю (сурядний сполучник і) і підрядністю (сполучні слова хто), що складається з чотирьох частин.

Вони утворюють два складнопідрядні речення, які об’єднуються в одне багатокомпонентне речення за допомогою сурядного сполучника:

, хто , і , хто

2. Багатокомпонентні складні речення з сурядністю й однорідною або неоднорідною супідрядністю.

До друзів я йду, коли мені важко, коли потрібна порада, а якщо у них щось негаразд, я поспішаю до них на допомогу. – конструкція з сурядністю (сурядний сполучник а), й однорідною супідрядністю (дві підрядні частини приєднуються до головної сполучним словом коли):

, коли , коли , а якщо ,

3. Багатокомпонентні складні речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком.

А ген верба червона зацвітає, і хлібороб у поле повертає – парує радісно земля. – конструкція, що складається з трьох частин, поєднаних сурядним (є сполучник і) і безсполучниковим зв’язком:

, і

4. Багатокомпонентні складні речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Тут земля мене поїла соком, тут – здоров’я й сили набирався, щоб прожив у битвах, а не збоку, щоб радів, і плакав, і сміявся - складається з чотирьох частин, де перша і друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком (за допомогою інтонації і за смислом), а третя і четверта – підрядним зв’язком (є сполучник щоб):

, щоб , щоб

5. Багатокомпонентні складні речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Широке море, велике море, що й кінця не видати, та в моїм серці ще більше горе: я навік її втратив. – Перші дві частини пов’язані безсполучниковим зв’язком, третя і четверта – сполучниковим (сполучник підрядності що і сполучник сурядності та), п’ята частина приєднується до попередньої безсполучниковим зв’язком:

, , що , та :

У багатокомпонентних реченнях уживаються такі ж розділові знаки, як і в сполучникових і безсполучникових складних реченнях. Найчастіше в таких реченнях ставиться кома. Наприклад: Я знов пригадую весну свою хлоп’ячу, що квітла у вітрах в донецькій далині, і вчителя свого лише я бачу, і п’є душа моя слова його ясні.

Завдання:Проаналізуйте найбільш типові й частотні синтаксичні моделі таких речень:Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій; і що мені робить, коли малий зажинок судилося почать на ниві нерясній? [ ], [ ], [але... ]; і [ ], (коли...)?Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. [ ], [ ], (бо ...)І де взялись ці хвилі сніжно–білі, хто дивно так навчив їх грати і шуміть, з яких ясних країн чайки ці налетіли, що вміють ніжно так і плакать, і жаліть? [ ], [ ], [ ], (що ...)?Навколо рівно поблискував сніг, він був ще таким молодим, що навіть одсвіт зірок не тремтів на ньому. [ ], [ ], (що ...).Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ, наче билися дзьобиками в скло ластів’ята, шукаючи, де б погрітись. (Коли ...), [ ], [ ], (наче ...), (де ...).

Питання і завдання для самоперевірки знань

1. Які бувають типи багатокомпонентних складних речень?2. Яка будова таких речень?3. Які види зв’язку бувають у цих реченнях?

4. На які основні групи поділяються складні речення змішаного типу?

5. У яких випадках кома не ставиться між частинами складного речення із сурядним і підрядним зв’язком?

Зразок аналізу речення1. Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,той , хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить

не зважаючи хто? на що?

[ ], (хто), [ той, ( ), ].

з’ясув. допустове Це складна багатокомпонентна синтаксична конструкція із

безсполучниковим зв’язком і неоднорідною підрядністю.Перша частина цієї конструкції.Книги – морська глибина.Це речення просте, поширене, двоскладне, розповідне,

стверджувальне, неускладнене.Підмет – книги, простий, виражений іменником, початкова форма

книга, іменник, першої відміни, твердої групи, стоїть у називному відмінку множини.

Присудок – глибина, іменний складений присудок, іменна частина якого виражена іменником. Оскільки підмет і присудок виражені іменником, то на місці пропущеного дієслова-зв’язки ставиться тире.

Глибина яка? Морська – узгоджене означення, виражене відносним прикметником, тип зв’язку – повне узгодження (в роді, числі і відмінку).

Друга частина цієї конструкції – багатокомпонентне речення, складнопідрядне, сполучникове з неоднорідною підрядністю.

Головне:Той дивнії перли виносить. Це речення просте, поширене,

двоскладне, стверджувальне, неускладнене. Граматична основа цього речення:

Той виносить.Хто? Той – простий підмет, виражений вказівним займенником у

називному відмінку однини.Той що робить?Виносить – простий дієслівний присудок, виражений дієсловом

недоконаного виду, дійсного способу, теперішнього часу.

Виносить що? Перли, прямий додаток, виражений іменником.Перли які? Дивнії – узгоджене означення, виражене прикметником.Хто той?Хто в них пірне аж до дна.Це підрядна частина, підрядна з’ясувальна.Речення просте, поширене, двоскладне, стверджувальне,

неускладнене.Граматична основа:Хто пірне. Хто – простий підмет, виражений відносним

займенником.Хто що зробить? Пірне – простий дієслівний присудок, виражений

дієсловом дійсного способу майбутнього часу. Пірне як? До дна – обставина способу дії, виражена іменником з прийменником.

Той дивнії перли виносить, не зважаючи на що?Хоч і труду мав досить – це підрядне допустове речення.

Вправи і завдання за темою “Багатокомпонентні складні речення”

1. За зразком аналізу виконайте розбір речень (за варіантами); поставте розділові знаки в них.

Вискочить сонце на мить на блакитну полянку щоб обсушитись гляне на себе в калюжу і знову лізуть на нього важкі розтріпані хмари.

Над шляхом при долині біля старого граба де біла-біла хатка стоїть на самоті живе там дід та баба і курочка в них ряба вона мабуть несе їм яєчка золоті.

Безсмерті всі цей виховав дитину той пісню написав хоч і єдину а той що не зумів цього зробить коло дороги посадив ялину. Благословенна мудрості ріка що не дрімає тихо в сповиточку а творить на землі такі дива що аж сміється далеч світова. І ще пам’ятаю був гарний літній день і все навколишнє здавалось прекрасним сад город соняшники й мак і ниви за городом .

Бачили ви бджолу як вона забравшись у гарбузову квітку втонувши в золотому пилку аж стогне там од щастя та насолоди знайшла що шукала!

2. Вставте пропущені букви, розділові знаки. Складіть схеми поданих речень.

Справжнє почуття хоча ні на кого не/зважає про/те й не/ображає нікого скоріш воно викликає с(и,е)мпатію зацікавлює нас і пр(и,е)ваблює як усе пр(и,е)красне що зустрічається на/жаль не так і часто у житті.

Коли місячно тоді степ стає заворожений а садок повниться чарами ластівки сплять усе оповите сном тільки ти на ногах та зоряна вода з

колодязя дивиться не/спить ... Лиш борися не мирися радьше впадь а сил не трать гостро стій і не корися хоч пропадь але не зрадь!

3. Складіть речення за такими схемами:

[ ], а ( ), щоб ( ), щоб ( ). Коли ( ), [ ] : [ ].

[ ], (що ), а [ ], де ( ).

то [ ], бо ( ), то [ ], що ( ), ( ). [ ], і [ ], [ ], яких ( ), що ( ).

4. Виконайте пунктуаційну правку речень, з’ясувавши тип і стиль висловлювання; доберіть заголовок.

Катерина Білокур плоть від плоті свого народу воістину його славетна донька. Не отримавши навіть початкової шкільної освіти вона вчилася сама оволоділа грамотою багато читала а душа прагнула чогось недосяжного. Вона жертовно зреклась усього земного буденного всупереч прикрим обставинам виборювала особисте право на істину а істиною для Катерини Білокур змалку і до останніх днів залишалася малярська творчість. Доля не послала художниці нічого ні мистецьких шкіл ні наставників. Училася самотужки.

Щоб мати право творити Білокур довелося змагатися з рідними близькими з усім світом і перемогти у тій борні. Лише заміром самогубства одвоювала у батьків право малювати щодня пряла ткала мила копала садила полола збирала і все діло робила щоб у прогалинах поміж цим учитися малювати.

“Було й до мого часу багато художників-самоуків але тих доля інакша їх здібності ще з-за молоду помічали і давали їм допомогу. А мені бачте як судилося що я в той час як училась то з ніякими знавцями мистецтва й не зустрілась. А разом із тим моє єство мій розум моя велика любов до малювання випирала з моїх грудей не давала мені спокою ні вдень ні вночі.”

Найважливішим у її творчості є квіти “очі Землі душа Землі, найкраще що може зрости на рідному обійсті.” Усе квітуча земля Богданівки космічні вітри за допомогою яких закликала до себе майстриня вірних друзів буяння власної фантазії талант даний батьками і богом складали сутність незвичайної жінки (З кн. “Катерина Білокур”).

5. Подані прості речення перебудуйте на різні види складних (складнопідрядні, складносурядні, безсполучникові). Чим різнитимуться ці речення?

Ніна Матвієнко народилася на Житомирщині і полюбила змалечку перекрикувати пташок. Нове життя почалося з інтернату. Займалася гандболом і акробатикою. Після роботи на кореспондентському заводі влаштувалася до студії хору імені Г.Верьовки (З журн.).

6. Напишіть твір-роздум на тему “Пісня Ніни Матвієнко”, використовуючи різні складні синтаксичні конструкції з такими розділовими знаками, як кома, двокрапка, тире, крапка з комою.

Складні синтаксичні конструкціїТестові завдання

1. Вкажіть, до якого типу належить складна синтаксична конструкція.Ту перлину не дістатиНі з печер землі, ні з моря,Тільки той її знаходить,Хто чутким родивсь до горя. (В.Саміленко)

а) ССК з безсполучниковим і сурядним зв’язком.б) ССК з безсполучниковим і підрядним зв’язком.в) ССК з сурядним і підрядним зв’язком.г) ССК з безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком.

2. Знайдіть серед речень складну синтаксичну конструкцію.а) В митрополита дрижали руки, коли підняв він золотий вінець,

щоб покласти на голову Ярославові.б) Данило зупинився на чинній дорозі, де сходилась сивина жита і

перша, тьмяна при місяці золотінь пшениці, одірвав од колоса одвислу квітку берізки.

в) У житах щось зашаруділо, і незабаром на дорогу викотився їжак.г) З настою одволоженого полину і жита гніздами пробивався дух

заснулої берізки, в її медвяну ніжність впліталася пряна гіркуватість глухих ланів.

д) Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін руїни з галасом знялось вороння, а в середу з лускотом посипались тиньк і цегла.

3. Визначте, яке з речень відповідає поданій схемі: [( )], і [( )].а) Минаючи купи бетонної цегли, білі плями вапна, напівприкриті

молодими бур’янами, гнилі трухляві жолоби і чорні діри – вікна, з яких немов щось виглядало – Андрій згадував колишнє.

б) Признаюсь – заздрю планетам; вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

в) Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати – плодючість.

г) Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

д) Часом, коли одчинилися двері, стовп білої пари, наче туман, стелився по долівці, закриваючи все, і здавалось, що така має бути і смерть, каламутна, безока, з холодком по ногах.

4. Накресліть схему речення.У вікна било полудневе проміння, і видко було, як цілим морем

пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

5. Встановіть, яке з речень не є складною синтаксичною конструкцією.а) Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в

Маланки звичайні гості – думи.б) Маланка встає, низько вклоняється, немов образам, і дивиться у

слід, як клубочиться за бричкою позолочений сонцем пил.в) Квасоля вже пожовкла, вітер шумить поміж маківками, гарбузи

розляглись, як годовані кабани, а картопля зародила, аж гич сплітається.

г) Вже нічого нема на вулиці, все щезло, як сон, пил поволі сідає на землю, а вечірнє повітря все ще тремтить живим акордом завмираючих згуків.

д) Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни.

6. Які з наведених складних синтаксичних конструкцій мають в своєму складі сурядний і підрядний зв’язок?а) Все, за що б не бралася, робила поважно, немов у церкві правила,

а сама усміхалась до себе.б) Сміх і горе було дивитися на те, що саджали Маланка з

Гафійкою, а настріляних Андрієм качок та зайців поїли пани.в) Зате пан прогнав Ґудзя з двору, і тапер він вештається без

служби, пропиває останню одежу і хвалиться, що й панові таке буде, як волові.

г) Маланка жила у вічному напруженні, її руки зробились жвавими, нервовими, а малі чорні очі неспокійно поблискували.

д) Андрій голосно сапав, його очі бігли кудись напере, назустріч мурованим стінам, що, здавалось, уже тремтіли від живого робочого руху, уже бухали з коминів димом.

7. Розставте розділові знаки у реченні.Вогонь палає і гуркотить а вода заплющує очі хитається і їй

здається що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу.8. Встановіть, із скількох частин складається складна синтаксична

конструкція. Визначте граматичні основи і тип зв’язку між ними.Золотий обрій зробив з вікна вівтар, комин червонів жаром,

неначе в печі палало, мова стелилась лагідно, як останнє проміння, і гасла поволі в вечірніх тінях.

9. Складіть речення за поданою схемою, визначте його тип.[ ( ) ], ( ).

10. Із поданих простих речень утворіть складні синтаксичні конструкції. Визначте моделі структурної організації речень.а) Час ішов непомітно.

Заграли сонячні промені за лісом.Небо стало вищим.

б) Ранньою весною у садах і парках розсипає весна свої фіалкові усмішки.Молоденька травичка ще не встигла розстелити свої шовкові

килими.Повітря навкруги наповнюється найтоншим ароматом.

11. Зробіть повний синтаксичний аналіз речення.Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні

й задивився, як пелюстками троянди зарожевіли у нього руки.12. Складіть три – чотири складні синтаксичні конструкції, поєднаних

єдиною тематикою. Визначте стиль і тип мовлення.

ПРЯМА МОВА. ЦИТАТИ. ДІАЛОГПряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно з повним

збереженням змісту та інтонації.Це особлива синтаксична будова, близька до безсполучникового

складного речення.До схеми вживання розділових знаків при прямій мові доберіть

приклади з художньої літератури:А: “П”“П”, - а. “П, - а, - п.”“П, - а. – П.” “П?! – а. – П.”

Діалог – пряма мова двох або кількох осіб, складається із запитань і відповідей, реплік, які беруться в лапки, між якими ставиться тире:

“Ти хитрий лис?” – “Так.” – “І де твоє родинне царство?” – “У лісі, звісно, де ж іще.” – “Коли запросиш на гостини?” - “Ходім хоч зараз, куме мій.”

У друкованих текстах кожну репліку починають з нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові.

– Що пишете?– Офіційний лист, - відповів я.– Хе-хе, - осміхнувся Олексій і додав: - а я не зміг би такого листа

написати.– Та нічого в тім складного й немає, - відповів йому.Цитата – це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що

вводяться в текст для підтвердження висловлюваної думки.Розділові знаки як при прямій мові.Спілкуючись з людьми, треба пам’ятати мудре прислів’я: “На

краплю меду злітається більше мух, ніж на діжку жовчі”.“На дії і вчинки людей, - говорив Аристотель, - впливають сім

чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання і пристрасть”.

“Приховуй своє життя,” – вчили древні філософи.! Якщо цитата є віршованим текстом, то в лапки не береться, коли

вона і слова автора знаходяться в окремих рядках:З нами назавжди залишаться слова Василя Стуса:

Терпи, терпи – терпець тебе гартує,Сталить твій дух – отож терпи, терпи.Яке це щастя – в радощах земнихТрудів і днів зливати кубок повний! –писав М.Рильський у вірші “Труди і дні”.

До рідного Дніпра звертається зі стін путивльських Ярославна:О Дніпре Славуто!Пробив ти кам’яні гори,Крізь землю половецькуГойдаєш кораблі Святославові ... (О.Муратов)

Заміна прямої мови непрямою

Слова автора – головне речення.Пряма мова – підрядне речення, приєднується до головного:

сполучниками що, щоб, ніби;сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, де, як, коли.

При цьому: займенники і дієслівні форми І і ІІ особи змінюються на ІІІ особу;

займенники і прислівники переходять у сполучні слова,а питальна частка чи сполучником.

Викладач запитав: “Ви підготували завдання курсової роботи?”Викладач запитав, чи підготували ми завдання курсової роботи.Вихователь нагадав: “Завтра буде проводитись суботник.”Вихователь нагадав, що завтра буде проводитись суботник.

Вправи і завдання за темою “Пряма мова. Цитати. Діалог”

1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму мову виділено курсивом. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

1.1. Ну, то як (же)? Казала мати (Х, х)очеш одружитися? Василько втер рукавом носа почервонів трохи й промовив закриваючи рот рукою Хо-чу! Ну, от і гаразд! Каже батько. (Т,т)епер тільки молоду треба йому вибрати. Чи може в тебе вже є на приміті яка? Ганну хочу промовив Василько сміл...віше. Ганну то й Ганну згоджується батько тобі видніше. Та коли казати правду то й дівка вона хороша доброго роду й на вроду гарна і здорова... та може й приданого сот п...ять дадуть!.. Поможи тобі Боже Василю! Василько знав що тут йому слід було б подякувати батькові та чогось соромився й тільки чмихнув носом. Ну, то не будемо ж і гаятися каже далі батько будемо зараз одягатися та й по рушники підем! Подай (но) йому (П,п)етрову свитку! гукнув до матері. 2. Пішов Тарас смутний приголомш...ний. Іде плаче Що мені тепер робити на світі? До кого звернутися за порадою? Піду топитись! Глянув навкруги жаль світу ясного ... – Буду хоч як жити аби жити. Сонце всім світить рівно.

(З творів С.Васильченка)

2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Цитати виділено курсивом. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

1. Реакційні критики вважали що Шевченко даремно (В,в)икривлює російську мову і називали його (М,м)ужиц...ким поетом. Шевченко з гордістю прийняв це пр...звисько. Він писав (Н,нехай) я буду (М,м)ужиц...ким поетом аби тільки поет мені більше нічого й (не) треба. 2. У перших поетичних спробах Шевченко не дотримуєт...ся сталих еп...тетів властивих українському фольклорові. У нього часто бачимо і (С,с)инє море і (В,в)ітер буйний і (Ч,ч)ервону калину і (К,к)арі очі.3. для

Добролюбова “Гайдамаки” поема (Н,н)апрдчуд різноманітна жива сповн...на сили і цілком вірна народному характерові.

3. Вставте пропущені розділові знаки.1. Багато років виношував письменник задум роману про

Григорія Сковороду, залишивши нам першу його фразу-заспів Я поведу вас у вічність.

2. Земле! Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце писав Василь Земляк. (М,м)и нікуди не можемо подітися без тебе, як од власної долі ...

3. Після прочитання повісті “Рідна сторона” Михайло Стельмах писав (Н,н)а мене повіяло зеленим пахучим шумом Полісся і свіжістю молодого таланту.

4. В оповіданнях, повістях і романах Василя Земляка багато смертей. Та в (ідейно) художній концепції його творів смерть виступає торжество життя. Безсмертна земля, і безсмертний Явтушок на ній ... Він оживе в синах, онуках і правнуках, і буде сукатися його ниточка в народі, доки існуватиме любов до землі ... стверджує автор.

5. Письменник прагнув творити так, щоб поєднати минули з майбутнім (П,п)обачити землю свою у єдності й цілісності великого й малого, у величі загиблих і в буденності живих. І він назавжди залишається в пам'яті народній як митець, що всією своєю творчістю утверджував на землі мудрий закон лебединої зграї.

(За М.Жулинським)

4. Складіть діалог зустрічі двох друзів після переддипломної практики

5. Запишіть діалог в рядок:Люба засміялась:- Михайлику, ходімо собі до веселки.- А чого ж, це нам по дорозі, - кажу повагом, хоча добре знаю,

що до веселки людина ніяк не може дійти.- Михайлику, а куди веселка дівається взимку?- Напевне, забирається у якусь оселю на небі і там зимує собі, як

твій борсук у землі.- Ой, тримайте мене, бо впаду, - захиталася Люба від сміху. – Ти

довго думав, доки таке зморозив?- Ні, це я не думавши.- Воно й видно. Ой, а що тепер твоя Обмінна робить?- Мабуть забралася в шкоду, як тільки вона уміє, - спохмурнів я.- То мерщій біжімо до неї! Капосна таки твоя Обмінна.

(М.Стельмах)6. Замініть, де можливо, пряму мову непрямою. Прокоментуйте заміну.

1. “Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, – промовив він (Брянський) раптом якимось дивним голосом ні до кого. – Все! Навіть наші серця”. 2. “Прапор несуть! – несподівано залунали з дамби радісні голоси. – Прапор полку!”. 3. “Як чудово загриміло!” – всміхаючись, співуче говорила Шура. 4. “Чому ви так дивитесь на мене, Шовкун?” – пристрасно допитувала Шура свого санітара, ідучи з ним приймати взвод. 5. “Може, мене питатимуть, - попередив Черниш Маковея, – то я буду у Сагайдинім окопі”. 6.”Видно, судилося нам зустрітися, Юрку”, – сказав Примаков. 7.Великий вітчизняний учений К.Е.Ціолковський писав: “Земля – колиска людства, але ж не можна вічно жити в колисці”. 8. “Наше завдання, – говорив О. Довженко, – утвердити в мистецтві образ народу, його безнастанне внутрішнє збагачення, молодість і силу, його духовну красу ”.

СИНТАКСИС СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯМОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 1

1. Знайдіть неповні речення і визначте, які члени в них пропущені. Де треба, поставте тире.

1. Зранку дід побіг у ліс, Гнат і Гриць на поле (П. Воронько). 2. З одного берега у ставок сосни заглядають, а з другого, протилежного, дуби (Остап Вишня). 3. Мати наша сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: золота бджола намистиною, небо празниковою хустиною, сивий дуб прокуреним прадідом, білочка мальованим пряником, жура – журавель над криницею чистою сльозою – водицею, а земля пшеницею ярою, а літа замисленим явором (Б. Олійник).

2. Закінчіть речення, додаючи однорідні члени. Поставте потрібні розділові знаки. Визначте, якими членами речення виступають однорідні члени.

1. Самостійні частини мови це...2. Службові частини мови це...3. Головні члени речення – це…4. Другорядні члени речення – це…5. Значущі частини слова - це... .

3. Складіть речення за поданими схемами. Поясніть розділові знаки.1. [О : О , О , О] 2. [О , О , О - О]3. [О : О , О , О - ...] 4. [О , а саме: О , О і О)

4. Складіть, використовуючи звертання, перші речення листів, які б ви могли написати товаришеві, батькам, офіційній особі.

5. З поданими словами складіть і запишіть речення, щоб в одних випадках вони були членами речення, а в інших – вставними словами.

Варіант № 2

1. Визначте групи однорідних членів у кожному реченні і поясніть, як з’єднані однорідні члени в кожній групі.

1. Холодний вітер лютував, і то стогнав і бився в горі, то з сміхом в степ, у ніч тікав (М. Чернявський). 2. Добра мати невтомно збирала кожен аркушик, фото, листок і утворила музей (Т. Масенко). 3.Є своя у зірок мова, і гучна, й ясна (М. Чернявський). 4. В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні

праліси, і гори (О. Олесь). 5. Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшла в наше сьогодення (З журналу). 6. Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха (М. Коцюбинський).

2. Складіть 4-5 речень з однорідними й неоднорідними означеннями.

3. Замініть, де можливо, підрядні речення дієприкметниковими зворотами.

1.В імлистій долині, яка була осяяна срібними проміннями місячними, стояли широкі лани золотого жита та пшениці (М. Коцюбинський). 2.Це був північний нагірний схил, який поріс лісом (В. Козаченко). 3.Високих тополь, які були утикані чорними воронячими гніздами, тепер майже не було видно (З газети). 4.Над Асканією пливе запашний дух степу, квітів, трав, які розпарені щедрим південним сонцем (О. Гончар). 5.Літо непомітно переходило в осінь, яка того року була ніби напоєна медом і красива, як помах білого лебединого крила (Ю. Мартич).

4. Поясніть, чому в одних випадках перед як вжито розділові знаки, а в інших вони відсутні.

1. Креше полум’я, іскриться, і в диму, як чорні примарки, мріють над селом тополі (Г. Косинка). 2. Дощ ллє як з відра. 3. У лузі маківка весною зацвіла, поміж других квіток як жаром червоніла (Є. Гребінка). 4. Руки зробилися як лід. 5. Я виїхав в Одесу і влаштувався на роботу на кінофабрику як режисер (О. Довженко.).

5. Складіть і запишіть речення, використавши подані слова як уточнювальні члени речення.

Під час канікул; на спортивному майданчику; після зборів; навіть хворі.

Варіант № 3

1. Знайдіть неповні речення і визначте, які саме члени в них пропущені. Де треба, поставте тире.

1.Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Нар. творчість). 2.В одних дерев бруньки вкриті міцним восковим шаром, у других опушені ворсинками, а в інших захищені клейкою смолистою лускою (В. Пархоменко). 3.У цей вечір ніхто не прилетів. Наступного теж ніхто (О. Гончар). 4.На правому березі простяглися світлі корпуси заводу. Між ними пішохідні доріжки, квіти, дерева (Я. Баш).

2. Доберіть до слів кожного ряду слово або словосполучення з узагальнюючим значенням.

1.Північ, південь, схід, захід. 2.Шпаки, синиці, жайворонки, снігурі. 3.Ямб, хорей, дактиль. 4.Пароплави, шхуни, баржі.

3. У поданих речення – підкресліть однорідні члени, поставте, де потрібно, розділові знаки.

1. Летять собі журавлі та й летять. А внизу під запоною білих ріденьких хмарок синіють на землі тихі ріки жовтіють пусті вже поля зеленіють ліси і луки біліють села і міста (О. Сизоненко). 2.Скрізь червоно на небі і на узгір’ях і на горі (Марко Вовчок). 3. Я бачив квітучі долини скелясті альпійські хребти морські бірюзові глибини далекі заморські порти (Л. Дмитерко).

4. Складіть речення, в яких наведені слова були б то підметом, то звертанням.Простори, Дніпро, зоря, слово, думка.

5. Складіть і запишіть речення з поданими словами, щоб в одних випадках вони були вставними словами, а в інших – членами речення.Немає сумніву, бачите, правда, видно.

Варіант № 41. Прості речення доповніть поширеними означеннями. Де треба,

поставте розділові знаки.1. Діти увійшли в рідкий сосновий ліс. 2. Лісова дорога вела до

дачного селища. 3. Над туристичним табором стояв веселий гомін. 4. Діти побачили величезне подвір’я. 5. Його перетинали стежки. 6. Біля будинку вабила очі клумба.

2. Складіть речення, використовуючи подані слова як відокремлені додатки.

За винятком командира; крім фруктових дерев; замість роботи на шкільній ділянці; окрім берези.

3. Дайте відповідь на запитання (стверджувальну або заперечну).1. Будуть сьогодні транслювати футбольний матч по телевізору?

2. Вам подобається симфонічна музика? 3. Невже ви не відвідуєте засідання клубу “Спадщина”?.

4. З’ясуйте, в якому випадку вставні слова вжиті правильно.

1. Я, отже, живу біля річки. 2. Він почув гудок пароплава. Отже річка близько. 3. Мені, певна річ, 15 років. 4. Весна, певна річ, найкраща пора року.

5. Складіть і запишіть речення з уточнюючими членами речення. Поясніть розділові знаки.Внизу; край лісу; особливо молодь; у цій хатині; аж чорні.

Література

1. Глазова О.П. Українська пунктуація: Навчальний посібник. – Харків: Веста: Вид. “Ранок”, 2004.- 352с.

2. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Х.: ВД “Школа”, 2005. – 496с.

3. Коваленко О.В. Як грамотно написати диктант: Навчальний посібник. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2002. – 91с.

4. Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів: Навчальний посібник для учнів. – К.: “Освіта”, 1994. – 161с.

5. Кузьменко І.П., Яременко І.І. Збірник вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: Рад школа, 1967. – 230с.

6. Олійник О.Б. Українська мова. Підручник для 10 – 11 кл.- К.: Альфа, 1995. – 384с.

7. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів вузів/ за ред. Плющ М.Я. - К.: Вища школа, 1994. – 410с.

8. Ткачук Т.П. Практичний правопис української мови. 20 уроків грамотності. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 184с.

9. Українська мова. Ч. 1/ за ред. Дудика П.С.- підручник для педагогічних училищ. – К.: Вища школа, 1988. – 382с.

10.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 271с.

11.Шевелева Л.А., Дудка О.О. Український правопис. Практикум: Навч. посібник/ за ред. А.О. Свашенко. – Х.: Світ дитинства, 1997. – 224с.

ЗМІСТ

Передмова …………..………………………………………. 3

Словосполучення. Типи словосполучень ……………….... 4

Речення. Основні вимоги до його характеристики ………. 9

Види односкладних речень……………………………….... 10

Головні члени речення……………………………………... 14

Другорядні члени речення ………………………………… 21

Речення ускладненого типу …………………………….…. 29

Складне речення. Складносурядне речення ……………... 43

Складнопідрядні речення …………………………….……. 48

Безсполучникові складні речення ………………………… 63

Пряма мова. Цитати. Діалог ………………………….……. 79

Модульна контрольна робота

„Синтаксис складного речення” …………………………...

Література……………………………………………………

84

87