11
Історія села Гумниська Село Гумниська розсташоване в 4 км. на захід від Теребовлі, лежить в долині р. Серет, оточине горами з трьох сторін: зі сходу, півдня та заходу. Вперше згадується в актах гродських і земських під 1471р. як село Гумниська (Humniska), Гумнище (Humyszcze), де володарями були королівські арендатори Станіслав з Ходча, Ян і Зигмунд – Теребовлянські старости. За переказами старожилів на території села був великий став, який живився водою за рахунок р. Серет. З часом став почав висихати, і утворилась рівнина, яка називається Стависько (частина його залишилась до сьогоднішнього дня). Згодом цією рівниною зацікавився один магнат, якому належали довколишні поля. Там він створив графське гумно (скирти, молотильні токи). Звідси, мабуть, і пішла назва села. Пан почав стягувати до цього місця своїх довколішніх кріпаків. Поблизу села ріс (і сьогодні ще є) невеличкий лісок – Стінка. Відомо, що тут розміщувалися панські пасіки, про які свідчили залишки пасік – пасічниська – невеликі галявини в стінці ліску. На горі біля села знаходяться дві висипані могили – горби, які у давнину служили як оглядові вежі для спостереження за наближенням ворогів.

історія с.гумниська

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: історія с.гумниська

Історія села Гумниська

Село Гумниська розсташоване в 4 км. на захід від Теребовлі, лежить в долині р.

Серет, оточине горами з трьох сторін: зі сходу, півдня та заходу.

Вперше згадується в актах гродських і земських під 1471р. як село Гумниська

(Humniska), Гумнище (Humyszcze), де володарями були королівські арендатори

Станіслав з Ходча, Ян і Зигмунд – Теребовлянські старости.

За переказами старожилів на території села був великий став, який живився

водою за рахунок

р. Серет. З часом став почав висихати, і утворилась рівнина, яка називається

Стависько (частина його залишилась до сьогоднішнього дня). Згодом цією

рівниною зацікавився один магнат, якому належали довколишні поля. Там він

створив графське гумно (скирти, молотильні токи). Звідси, мабуть, і пішла назва

села. Пан почав стягувати до цього місця своїх довколішніх кріпаків. Поблизу

села ріс (і сьогодні ще є) невеличкий лісок – Стінка. Відомо, що тут

розміщувалися панські пасіки, про які свідчили залишки пасік – пасічниська –

невеликі галявини в стінці ліску.

На горі біля села знаходяться дві висипані могили – горби, які у давнину

служили як оглядові вежі для спостереження за наближенням ворогів.

У 1867 р. в селі було збудовано муровану церкву, біля якої було приходство і

цвинтар, обведені муром. На цвинтарі була дзвіниця з 5-ма дзвонами.

На кінець ХІХ ст. церква була під патронатом княгині Флорентини

Чарторийської, на що вказує Львівський шематизм 1891 р. вона була володаркою

великої власності у Гумниськах. Після неї патроном став граф Йосип

Козебродський. Довголітнім парохом села був о. Андрій Тимус (1850-1927), який

на 1888 р. вже правив тут. Він був серед громадян-засновників Теребовлянської

«Просвіти» 12 лютого

1903 р., був головою Надзірної Ради каси «Поміч», член Шкільної Повітової Ради,

член товариства «Руська бібліотека» (заснованого в Теребовлі 1892р.) .

Page 2: історія с.гумниська

Перед Першою світовою війною у Гумниськах діяла читальня «Просвіта»,

головою якої в 1912 р. був о. Андрій Тимус. Вже на той час в селі існувало

твоариство «Сокіл», засноване в 1910 році., а також товариство «Сільський

господар».

Частина жителів села працювала в каменоломнях, де робочий день тривав 13-14

годин. Більшість селян працювала на панській землі на збиранні врожаю за 10-12-

ий сніп. Вони часто вимагали підвищення плати. В 1900-му році відбувся страйк

селян проти пана Козебродського, який розігнала поліція.

За переписом 30 вересня 1921 року в селі проживало 870 осіб (424 чоловіки і

446 жінок).

На 1 січня 1930 року в Гумниськах діяла бібліотека товариства «Просвіта»,

заснована ще в 1925 р., безкоштовна для членів. У ній налічувалось 120 книг

українською мовою. Працювала раз на тиждень 5 год.

У 1929 р. парохом села став о. Семен Гаврилюк (1878-1965), який був довгі

роки головою читальні. Його сім’я займала чільне місце в організації культури на

селі. Допомагала о. Семену дружина Степанія, яка була головою гуртка Союзу

Українок, Сестринства Христового Серця. За її сприяння в 1937 р. було

організовано в Гумниськах «Куховарські курси». Син Іван, майбутній священник

керував церковним хором села, а згодом і церковним хором в Теребовлі.

Допомагав священику у церковні та просвітницькій роботі і місцевий дяк

Григорій Хаварівський, який був членом тов. «Просвіта», а в 1933р., 1936р. –

заступником голови виділу. Був деригентом хору, що був відомий на весь повіт.

В 1929 р. починається будівництво приміщення читальні «Просвіта» за

сприяння о. Семена Гаврилюка. До того всі культурні заходи (вистави, концерти,

різні гуртки) проводилися по стодолах господаря. Фестини проводили на

Ставиську. Будівництво читальні йшло всупереч полякам, які намагались йому

перешкодити.

Page 3: історія с.гумниська

17 вересня 1939 р. в село прийшли радянські війська. В березні 1941 було

організовано колгосп

ім. Ворошилова. Першим головою колгоспу став Коб’ялко Іван Михайлович.

18 липня 1941 р. село окупували німецькі війська, а визволили його в березні

1944 р.

31 грудня 1943 р. був убитий фольксдойч, який працював директором

Семенівського млина. У відповідь німці розпочали пошуки, зібрали чоловіків села

до місцевої школи і по-звірячому розстріляли 32 мирних жителів. Сталося це 2

січня 1944 р. під хатою-читальнею, де зараз стоїть пам’ятний знак, встановлений

1989 р., 22 жителі було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.

Після приходу Радянських військ багато жителів села було призвано в

Радянську Армію. Прихід «визволителів» у 1939-1941 рр. призвів до арештів

серед жителів с. Гумниська. У 1941 р. було знищено 13 чоловік, а всього від рук

НКВД загинуло 27 чоловік. З насильно призваних у Радянську Армію чоловіків –

23 загинули в боях на території Східної Прусії. Репресії органів НКВД привели до

того, що тільки в рядах УПА загинуло 22 жителі села. Частина бійців УПА вела

бої до 1953 р., а 26 жителів села вивезено в Сибір.

Восени 1948 р. поновлено артіль ім. Ворошилова, яку згодом перейменували на

колгосп «Шлях до комунізму», який у 1958 приєднано до колгоспу ім. І.Франка.

У 1953 р. книжковий фонд сільської бібліотеки 1287 книг і нараховув 308

читачів. Робота сільської бібліотеки відзначалась творчим підходом. Своїм

досвідом роботи ділився на сторінках преси Хаварівський Мирослав Григорович.

До 1939 р. у Гумниськах була тільки початкова школа, де навчання велось

польською мовою. В кінці 40-х рр. було добудовано 2 класні кімнати і школа

стала

7-ми річною. В 1978 р. школа була реконструйована, надбудовано 2-й поверх,

побудовано котельню. Почало функціонувати водяне опалення.

На сьогоднішній день в селі працює загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, яку

очолює Сороцький Ярослав Володимирович.

Page 4: історія с.гумниська

Село Гумниська адміністративно підпорядковане Острівецькій сільській раді.

З пам’ятників у селі знаходяться: хрест, встановлений жителями на честь

відміни кріпосного права в 1848 р., відновлена у 1991 р. могила Січовим

Стрільцям та борцям за волю України. На стіні клубу встановлено пам’ятний знак

жертвам розправи фашистів 2 січня 1944 р. У 1997 р. збудовано пам’ятний знак

воїну УПА Кузю Івану (1907-1949 рр.), кам’яний хрест, побудований пасічниками

села 1998 р. та інші.

У вересні 2003 р. в селі запалено природній газ.

У 2005 р. збудовано храм греко-католицької церкви, освячений єпископом

Василієм Семенюком.

У 2011 р. село урочисто святкувало 540-річчя з дня першої писемної згадки про

с. Гумниська, напередодні цієї події було встановлено пам’ятний знак при в’їзді в

село. Тоді ж було затверджено герб та прапор.

Із села походить відомий

український архівіст, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний

діяч, літератор, голова обласної організації «Меморіал» - Богдан-Роман

Хаварівський.

На сьогоднішній день село очолює Михайло Турчак. У Гумниськах мешкає 626

осіб.

Page 5: історія с.гумниська

Греко – католицька церква

Page 6: історія с.гумниська

Школа

Page 7: історія с.гумниська

Пам’ятник на честь скасування кріпацтва 1848 р.

Page 8: історія с.гумниська

Православна церква

Діячі Просвіти 30-х рр.

Page 9: історія с.гумниська

Засідання діячів Просвіти

Page 10: історія с.гумниська