Культура бароко не обіцяла людямЛегкого щастя на землі, але вчила

Бути совісними, мудрими, свідомимиСвоєї приналежності до вічності.

А. Макаров

Українська архітектура та образотворче мистецтво другої половини XVII — XVIII ст. розвивалися під потужним впливом

мистецтва бароко.Бароко в перекладі з італійської означає химерний, чудернацький. Так називають мистецький стиль, який панував у Європі від кінця

XVI майже до кінця XVIII ст. Наш черкаський учений-філолог, письменник Василь Пахаренко у

своєму "Нарисі української поетики" він пише: “На зміну ренесансу в європейській культурі приходить бароко, у ньому

поєднуються традиції готики і ренесансу”.

Визначальні прикмети бароко:

1. Знову спостерігається нахил до ускладненої форми (як у пізній готиці). 2. Повертається дотичний теоцентризм (тобто погляд на Бога як на

вершину досконалості, серцевину буття), але зберігається й антропоцентризм, лише тепер людина трактується не як противага Богові, а як найдосконаліше його творіння.

3. Замість світської спрямованості ренесансу в часи бароко знову релігійне забарвлення усіх сфер культури, як у добу середньовіччя.

4. Замість визволення людини від пут соціальних та релігійних норм знову помітне посилення ролі церкви і держави.

5. Зберігається античний ідеал краси (його можна уособити в образі Венери Мілоської), але робиться спроба поєднати його з християнським ідеалом (уособлення в образі Сикстинської Мадонни), тобто йдеться про поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої і зовнішньої, в цілому відбувається примирення традицій античної і християнської.

6. Як і ренесанс, бароко зберігає увагу до природи (і в науці, і в мистецтві), але тепер природа трактується не як противага Богові, але як шлях пізнання досконалості і благостини Творця".

Найяскравіше стиль бароко утілювався в архітектурі: бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних

оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність.Прикметні риси європейського бароко в українській

архітектурі набули яскравої своєрідності. Тому дослідники українських барокових споруд послуговуються терміном

українське, або козацьке бароко. Найбільшою самобутністю відзначаються барокові споруди на землях Гетьманщини й Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи. Проте пам'ятки української барокової архітектури збереглися і в Західній Україні та в дерев'яному народному будівництві

всіх українських земель.

Справжніми шедеврами світової архітектури є українські барокові споруди:

• Софійський та Михайлівський Золотоверхий собор в Києві,• Хрестоздвиженський у Полтаві (1709 р.), • Покровський у Харкові (1689 р.). • Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696— 1701 рр.), • церква Всіх святих над Економічною брамою Києво- Печерської лаври (1696—1698 рр.), • Церква Катерини в Чернігові (1716 р.), • Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732р.),• Собор св. Юра у Львові (1747-1762 рр.).

Андріївська церкваУнікальний пам'ятник архітектури побудований в 18 столітті у стилі барокко за проектом російського архітектора італійського

походження Франческо Бартоломео Растреллі. Своїми витонченими контурами церква велично вимальовувалася на тлі

небосхилу і гармонійно вписується в ландшафт над Дніпром. Прикрасою інтер'єру є багатоярусний, багато декорований

іконостас, елементи декоративного барочного ліплення, скульптура і живописні полотна.

Маріїнінський палац Прекрасний палац в кремово-блакитних тонах був побудований

архітектором Бартоломео Растреллі під управлінням російського архітектора Івана Мічуріна. Палац розташувався в

живописному парку на горбі з виглядом на Дніпро. Він використовувався як київська резиденція царської сім'ї. В наші

дні в палаці проходять офіційні прийоми вищого рівня.

Михайлівський собор (Київ)

Михайлівський Золотоверхий монастир - один з прадавніх монастирів в Києві. Включає зруйнований в

1930-і роки і заново побудований в середині 1990-х років соборний храм на честь Архангела Михайла в стилі

українського бароко, а також трапезну з церквою Іоана Богослова (1713 рік) і дзвіницю (1716-1719

років) .Предполагается, що Михайлівський собор був першим храмом з позолоченим верхом, звідки на Русі

пішла ця своєрідна традиція. Зведений в 1108-1113 роках Михайлівський собор мав особливе значення для киян, бо був присвячений архангелові Михайлу - небесному

заступникові Києва. У XII столітті монастир був місцем поховання князів.

Передбачається, що при церкві був тоді ж заснований і монастир. З прадавньої пори церква носить назву Золотоверхою, ймовірно, тому, що була єдиною у той час церквою з позолоченим верхом. До часу Святополка віддання відносить і перенесення до Києва з

Константинополя в 1108 році головної святині Золотоверхого монастиря, мощів святої великомучениці Варвари.

У Київ І.Г. Шедель був запрошений для будівництва великої дзвіниці Успенського собору, яка є композиційним центром нинішнього Києво-

Печерського історико-культурного заповідника.

Перший варіант проекту, що належав архітекторові Ф. Васильєву, І.Г. Шедель

істотно переробив: змінив пропорції споруди,

конструктивну основу, спростив декор, наблизив архітектуру споруди до

класичних форм.

Брама Заборовського

Велика Лаврська дзвіниця. арх. Іоганн Шедель. Нахилена в північно-східному напрямі і Трапезна церква прпп. Антонія і Феодосія Собор першого Пречистого Пресвятої Богородиці

На західних землях України на зламі 16-17 століть виникає короткочасна суміш з стилів маньєризму, ранішнього бароко і

залишків Відродження. Найбільш яскравим прикладом цієї суміші став фасад Бернардинського костелу у місті Львів. Щит - фронтон

костелу - яскравий приклад стилю маньєризм на ренесансній основі. Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризм утримав свої

позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко.

Комплекс монастиря та костелу Бернардинів

Іллінська церкваЯк вказано в “Повести временних лет” в 945 році на цьому

місці була побудована перша на Русі дерев'яна церква, в якій представники київського князя Ігоря прийняли клятву з

приводу підписання з греками світового договору. Існує припущення, що Хрещення киян в 988 році здійснилося біля церкви святого Іллі, розташованої на березі річок Дніпра і

Почайни, тим паче, що, згідно церковним канонам, людину після хрещення вводять в церкву. У церкві святого Іллі свого

часу молилася і княгиня Ольга. Іллінська церква була побудована в 1692 році. У плані церква повторює дерев'яну. У першій половині XVIII століття була

побудована двох'ярусна дзвіниця і встановлені ворота храму в стилі українського бароко, виконана видатним українським

архітектором І. Г. Григоровичем - Барським.

Іллінська церква

Якщо говорити про естетичні особливості українського бароко, то це багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилена декоративність, динамізм, численна кількість всіляких іносказань і головне — небачена вигадливість форми. Характеристики цього періоду повністю стосуються слова М. Грушевського про такі особливості української художньої системи, як мистецький та ідейний синкретизм, органічне поєднання слова і обряду, ритміки і слова, віри й знання, прагнення творити дійсність у світлі мрії, але й високого ідеалу.