Поворот до SCOPUS’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної науки?

http://school.philosophy.in.uahttp://school.philosophy.in.ua

Поворот до Scopus’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної гуманітаристики?

Іламі ЯснаКоординатор проекту «Ukrainian Index of Philosophy»Facebook: yasna.ilamiE-mail: [email protected]

доповідьдля 4-ї Міжнародної науково-практичної конференції

“Наукова комунікація в цифрову епоху”Київ

30-31 березня 2016

Ясна ІламіПоворот до Scopus’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної науки?

Проект «Ukrainian Index of Philosophy»

Типові установки вітчизняного наукометричного дискурсу


1. Предмет дискусій - «наука» загалом, без уточнення специфіки тих чи інших галузей.

3. Інтернаціоналізація сприймається як безумовно позитивна тенденція, у тому числі, для української науки.

2. Фактично ставиться знак тотожності між «наукометрією» як такою та індексацією періодичних видань чи фахових публікацій у іноземних базах даних, переважно англомовних.

4. Тема проблематизується для ідеальних соціальних умов, які недосяжні у найближчій перспективі.

Специфічні проблеми української наукометрії у гуманітарній галузі

Інтернаціоналізація науки чи її еміграція?

Відсутність легітимних механізмів обліку та аналізу вітчизняних публікацій

Нерелевантність міжнародних баз даних для оцінювання гуманітарних досліджень

Ясна Іламі

Поворот до Scopus’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної науки?

* Усі – у галузі економіки

*


Специфіка оцінювання гуманітарних дослідженьСитуація

58% 8

13%

3758%

1422%

Українські видання у Web of Science Core Collection (листопад 2015)

Life Sci-encesSocial SciencesPhysical SciencesHealth Sciences

*

Відсутність в міжнародних базах даних інструментів обліку специфічних форматів публікацій, характерних для гуманітаристики.


Специфіка оцінювання гуманітарних дослідженьПричини

Нерелевантність міжнародних баз даних для оцінювання досліджень локального значення.

Нерелевантність міжнародних баз даних для оцінювання досліджень національними мовами.





За даними Інституту соціології НАНУ, 2014

Вільне володіння англійською мовою,

%1.4%

Володіння англійською мовою


Вільне володіння

англійською; 15.0%

Володіння англійською мовою

За даними рекрутингової компанії «Headhunter», 2014


Ситуація Інтернаціоналізація науки чи її еміграція?Наслідки

Викреслювання більшості фахівців з числа «легітимних представників» науки.

Інтернаціоналізація науки чи її еміграція?Наслідки

Поширення фейкових наукових журналів та зниження вимог до публікацій.

Відтік українських фахівців, здатних підготувати статті міжнародного рівня англійською мовою, на англомовний ринок.

Відтік вітчизняних видань у іншомовний інформаційний простір.

Обмеження доступу українських науковців до публікацій колег.






• ORCHID• Web of Science• SciVerse Scopus• Наукова періодика України

• Google Scholar

Парсери міжнародних баз даних Відсутність легітимних механізмів вітчизняної наукометрії


ПРОБЛЕМА 2: відсутність визнаних механізмів обліку та аналізу вітчизняних публікаційНаявні розробки Відсутність механізмів обліку вітчизняних публікаційЛокальні бази даних Відсутність легітимних механізмів вітчизняної наукометрії


НАСЛІДКИІнтернаціоналізація vs локалізація науки

Через зазначені специфічні риси та слабкі місця вітчизняної науки, насамперед, гуманітарної, наявна стратегія виводу її на міжнародний рівень, що є цілком перспективною у якості довгострокової, за умов

форсованого впровадження на вітчизняних теренах пов’язана із низкою негативних наслідків.

Фактично, тотальна форсована інтернаціоналізація наукової періодики перетворюється з інтеграції українських досліджень та науковців у

міжнародний інформаційний простір, на «еміграцію» їх з україномовного інтелектуального простору в англомовний.


Інтернаціоналізація науки - поширення публікацій міжнародними мовами- вихід у міжнародний інформаційний простір- розвиток міжнародної наукової комунікації

Локалізація науки - поширення досліджень національною мовою- розвиток національної наукової термінології- розвиток локальної наукової комунікації



Наявна державна політика щодо публікації результатів наукових досліджень майже повністю нівелює вектор локалізації, створюючи умови та стимули виключно для вектору інтернаціоналізації.



«Гуманітарні дослідження виконують важливу місію, пов'язану зі збереженням і розвитком національної культури, тому … необхідно дотримуватися балансу між публікаціями міжнародними мовами та національною»

Заявление об особенностях оценки научной работы в гуманитарных науках (Совет по науке Министерства образования и науки

Российской Федерации, 31.03.2016).


НАСЛІДКИПропозиція рішення: локальні галузеві бази даних

Уникнення кількісного порівняння представників різних дисциплінарних галузей, що є принципово неможливим.

Припинення відтоку наукових публікацій у іншомовний простір та, відповідно, сприяти розвитку україномовної науки, української наукової термінології та вітчизняної наукової періодики;

Сприяння розвитку вітчизняної наукової комунікації, яка є не менш важливою, ніж комунікація міжнародна.


НАСЛІДКИПропозиція рішення: локальні галузеві бази даних

http://school.philosophy.in.uahttp://school.philosophy.in.ua

Поворот до Scopus’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної гуманітаристики?

Іламі ЯснаКоординатор проекту «Ukrainian Index of Philosophy»Facebook: yasna.ilamiE-mail: [email protected]

доповідьдля 4-ї Міжнародної науково-практичної конференції

“Наукова комунікація в цифрову епоху”Київ

30-31 березня 2016

Internet

Поворот до SCOPUS’у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної науки?