Категорія справи 910/4295/14: не визначено.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230­06­58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа 910/4295/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Кляус Д.О.­представник;

Від відповідача: Крикун­Труш К.А.­ представник;

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А ­ 0799

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014

у справі 910/4295/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"

до Військової частини А ­ 0799

про стягнення 91 188, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ"Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частиниА ­ 0799 про стягнення 91 188,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодоповноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умовДоговору 1019­8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТПзагальною площею до 20 м2 від 08.11.2010 року, Договору 121­8 оренди нерухомого майна

товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, Договору 122­8 орендинерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь85 933,02 грн. ­ основного боргу (заборгованості по орендній платі, з якої: 52 549,40 грн. ­заборгованості за Договором 1019­8; 13 906,72 грн. ­ заборгованості за Договором 121­8;19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором 122­8), 3 799,84 грн. ­ пені (з якої: 3 222,08грн. ­ пені за Договором 1019­8; 264,19 грн. ­ пені за Договором 121­8; 313,57 грн. ­ пені заДоговором 122­8), 835,09 грн. ­ інфляційних втрат за Договором 1019­8, 620,66 грн. ­ 3%річних за Договором 1019­8, 1 827,00 грн. ­ судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі 910/4295/14 позовзадоволено частково.

Присуджено до стягнення з Військової частини А ­ 0799 на користь Публічного акціонерноготовариства "Укртелеком" 13 906, 72 грн. ­ заборгованості за Договором 121­8 орендинерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 19 476, 90 грн. ­заборгованості за Договором 122­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічніприміщення) від 15.04.2013, 264, 19 грн. ­ пені за Договором 121­8 оренди нерухомого майнатовариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 313, 57 грн. ­ пені за Договором 122­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 680, 43 грн. ­судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Військова частина А ­ 0799 звернулась доКиївського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінитирішення місцевого Господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенніпозовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 апеляційну скаргуприйнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.07.2014.

09.07.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника позивачанадійшов відзив на апеляційну скаргу; від представника скаржника надійшло клопотання проповернення апеляційної скарги по цій справі.

Зазначене клопотання представника скаржника про повернення апеляційної скарги мотивованетим, що командиром військової частини А0799 було отримано дозвіл начальника військ зв'язкуЗбройних сил України ­начальника Головного управління зв'язку та інформаційних системГенерального штабу Збройних сил України як Головного розпорядника коштів по КПКВ2101020/4 «Забезпечення Збройних Сил України зв'язком» на не оскарження рішення судупершої інстанції по цій справі.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання представника скаржника проповернення апеляційної скарги з огляду на те, що відповідно до вимог ст.97 Господарськогопроцесуального кодексу України повернення апеляційної скарги можливе лише до винесенняухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В судовому засіданні 10.07.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводиапеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставіфактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального тапроцесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський

суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,08.11.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (перейменовано в Публічнеакціонерне товариство "Укртелеком", далі по тексту ­ позивач, орендодавець) та Військовоючастиною А ­ 0799 (далі по тексту ­ відповідач, орендар) укладено Договір 1019­8 орендинерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 (даліпо тексту ­ Договір 1019­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору 1019­8) Орендодавецьпередає, а Орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованоготехнологічного приміщення (далі ­ Майно), розташоване в м. Києві на першому поверсідвоповерхового будинку 6А по вул. Кронштадській, загальною площею З (три) кв. м. длярозміщення обладнання зв'язку Орендаря.

Відповідно до п. 3.2. Договору 1019­8 орендна плата за перший (базовий) місяць орендиМайна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 2476 (двітисячі чотириста сімдесят шість) грн. 24 коп., в тому числі ПДВ (20%) 412 (чотиристадванадцять) грн. 71 коп. за орендоване Майно згідно з п. 1.1.

Згідно з п.3.2.1 Договору 1019­8 розмір орендної плати за кожний наступний місяцьвизначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць наіндекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Факт приймання­передачі майна, за умовами Договору 1019­8, підтверджується підписанимміж сторонами Актом приймання­передачі майна від 08.11.2010 року.

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач,орендодавець) та Військовою частиною А ­ 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір 121­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту ­Договір 121­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору 121­8) орендодавець передає, а Орендарбере у строкове платне користування частину Технологічного приміщення (далі ­ Майно),розташоване в м. Києві на другому поверсі чотириповерхового будинку 18, корпус 1, кім. 209 по бульвару Тараса Шевченка, загальною площею 1 (один) м. технологічних приміщеньдля розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 3.1. Договору 121­8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. намісяць.

Факт приймання­передачі майна, за умовами Договору 121­8, підтверджується підписанимміж сторонами Актом приймання­передачі майна (копія акту міститься в матеріалах справи).

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач,орендодавець) та Військовою частиною А ­ 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір 122­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту ­Договір 122­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору 122­8) орендодавець передає, а Орендарбере у строкове платне користування частину технологічного приміщення (далі ­ Майно),розташоване в м. Києві на першому поверсі будинку 6А по вул. Кронштадтській, загальноюплощею 1 (один) кв.м. для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 3.1. Договору 122­8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. намісяць.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок порушеннявідповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно доумов Договору 1019­8, Договору 121­8, Договору 122­8, у відповідача перед позивачемза період з листопада 2010 року по січень 2014 року (спірний період) виникла заборгованість в

розмірі 85 933,02 грн. (з якої: 52 549,40 грн. ­ заборгованості за Договором 1019­8 за періодз 30.11.2010 по 31.12.2011 ; 13 906,72 грн. ­ заборгованості за Договором 121­8 з 30.04.2013по 31.12.2013 ; 19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором 122­8 з 30.04.2013 по31.12.2013 ).

На підставі вище перелічених договорів між сторонами виникли орендні правовідносини, якіпідпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30Господарського кодексу України.

Статтею 758 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди)наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату напевний строк.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди однасторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк укористування майно для здійснення господарської діяльності.

Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір є підставою для виникнення у йогосторін господарських зобов'язань, а саме майново­господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарськимвизнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силуякого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певнудію господарського чи управлінсько­господарського характеру на користь іншого суб'єкта(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматисявід певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагативід зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном знаймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата ­ це фіксованийплатіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарськоїдіяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в іншихвипадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються вдоговорі. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і вповному обсязі.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та іншіучасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належнимчином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимогщодо виконання зобов'язання ­ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є йогоневиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежневиконання).

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи місцевим судом, представникомвідповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності щодо сплатиосновного боргу за Договором 1019­8.

Позовна давність, за визначенням ст.256 Цивільного кодексу України,це строк, у межах якогоособа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253 ­ 255 цього Кодексу (ст. 260 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається знаступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано йогопочаток.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки строк позовної давності, прозастосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин,передбачених ст. 268 ЦК України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенніпозовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 52 549,40 грн. ­заборгованості за Договором 1019­8 за період з 30.11.2010 по 31.12.2011, слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договорами 121­8 та 122­8, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів згідноумов Договору 122­8 та Договору 121­8 не виконав, факт наявності боргу у відповідача завказаними Договорами у сумі 13 906, 72 грн. ­ заборгованості за Договором 121­8 з30.04.2013 по 31.12.2013, та 19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором 122­8 з 30.04.2013по 31.12.2013 позивачем документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище,колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 906,72 грн. ­заборгованості за Договором 121­8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, та 19 476,90 грн. ­заборгованості за Договором 122­8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, нормативно тадокументально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3 222,08 грн.,835,09 грн. ­ інфляційних втрат, 620,66 грн. ­ 3% річних, за Договором 1019­8 також непідлягають задоволенню, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як пеня,3% річних та інфляційні втрати, можлива лише при порушенні основного (грошового)зобов'язання, а так як відповідачем не було порушено основне зобов'язання (в зв'язку зіспливом позовної давності) , то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені,3% річних та інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 264,19 грн. ­ пені за Договором 121­8;313,57 грн. ­ пені за Договором 122­8, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8.2. Договору 121­8 та Договору 122­8 у разі наявності заборгованості поорендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 20 числопоточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розміріподвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якийсплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжитиусіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтересидругої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань єпідставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язаннянастають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошовасума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржникомзобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошовогозобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції увигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносинзобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в частині стягненняпені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 264,19 грн. ­пені за Договором 121­8, 313,57 грн. ­ пені за Договором 122­8, нараховані відповідно дозаконодавства, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першоїінстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшовправильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних тадопустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський судприймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно дозаконодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можутьпідтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський судоцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному іоб'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалахсправи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержаннямнорм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що маютьзначення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинамсправи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або змінивказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційногогосподарського суду не знаходить.

Також, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, при зверненні з апеляційною скаргою доКиївського апеляційного господарського суду скаржником було заявлено клопотання провідстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір",мотивоване складною економічною ситуацією в державі, як наслідок неможливістю вчасноїсплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження відстрочено Військовійчастині А ­ 0799 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішенняГосподарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі 910/4295/14 до ухвалення судового

рішення у справі.

Станом на день винесення постанови по цій справі судовий збір у розмірі 913,50 грн.Військовою частиною А ­ 0799 сплачений не був, а тому підлягає стягненню з відповідача вдоход Державного бюджету України.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,Київський апеляційний господарський суд, ­

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А ­ 0799 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 по справі 910/4295/14залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А ­ 0799 (03049, м. Київ, вул. Футчика, 7, код ЄДРПОУ08228777) в доход Державного бюджету України 913 (дев'ятсот тринадцять ) грн.50 коп.судового збору за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи 910/4295/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційномупорядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко